ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНСТРУК&= #1062;ІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ЛІКВЕСТ= ІЯ^®

(LIQUESTIA)

Склад:

діюча речовина: фебук= 089;остат;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить фебуксостаm= 0;у 80 мг або 120 мг;

до= 087;оміжні речовини: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, лактози мон = 86;гідрат, гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072;, натрію лаурилсульm= 2;ат, натрію кроскармелl= 6;за, лактоза безводна, кр= 077;мнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеа = 88;ат;

плівкова об= олонка: спирт полівінілоk= 4;ий (Е 1203), титану діоксид (Е 171), макрогол 3350 (Е= 1521), тальк (Е 553b), заліза окси = 76; жовтий (Е 172).=

Лік= 072;рська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

Осн= 086;вні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

таб= 083;етки, вкрит= і плівковою оболонкою, п= 086; 80 мг: &#= 1090;аблетки продовгуваm= 0;і, двоопуклі, вкриті плів = 82;овою оболонкою, від блідо-жовто = 75;о до жовтого кольору, з тисненням «80» на одній стороні та гладкі на іншій;

таб= 083;етки, вкрит= і плівковою оболонкою, п= 086; 120 мг: &= #1090;аблетки продовгуваm= 0;і, двоопуклі, в= 082;риті плівковою оболонкою, від блідо-жо= 074;того до жовтого кольору, з тисненням «120» на одній стороні та гладкі на іншій.

Фармакотер= ;апевтична група.

Лікарсь= ;кі засоби для лікування подагри. Лік= 072;рські засоби, що пригнічуютn= 0; утворення сечової кислоти. Код АТХ М04А А03.

Фармак&= #1086;логічні властивостo= 0;.

Фарма= 082;одинаміка.=

Мех= 072;нізм дії

Се&#= 1095;ова кислота є кінцевим продуктом метаболізмm= 1; пуринів у людини і утворюєтьсn= 3; під час тако= 111; реакції: гіпоксантиl= 5; → ксантин → сечова кислота. Ксантиноксl= 0;даза є каталізат = 86;ром обох етапів цієї реакці= 11;. Фебуксостаm= 0; є похідним 2-арилтіазол= 091;, терапевтичl= 5;а дія якого пов’язана з= 10; зменшенням концентрацo= 0;ї сечової кислоти в си= 088;оватці крові шляхо = 84; селективноk= 5;о пригніченнn= 3; ксантиноксl= 0;дази. Фебуксостаm= 0; – це потужни= 081; і селективниl= 1; непуриновиl= 1; інгібітор ксантиноксl= 0;дази (NP-SIXO), його К_і (константа пригніченнn= 3;) in vitro становить менше = &nb= sp; 1 наномоля. Було показано, що фебуксостаm= 0; значною мірою пригнічує активність як окиснено= 11;, так і відновленоo= 1; форми ксантиноксl= 0;дази. У терапевти = 95;них концентрацo= 0;ях фебуксостаm= 0; не впливає н= 072; інші ферменти, що беруть участь у метаболізмo= 0; пуринів або піримідиніk= 4;, таких як гуа= 085;індезаміна&= #1079;а, гіпоксантиl= 5;гуанінфосф= 086;рибозилтра&= #1085;сфераза, оротатфосфl= 6;рибозилтра= 085;сфераза, оротидинмоl= 5;офосфатдек= 072;рбоксилаза, або пуринну = 82;леозидфосф&#= 1086;рилаза.

Клі= 085;ічна ефективнісm= 0;ь та безпека.

Под= 072;гра

Ефектив= ;ність фебуксостаm= 0;у була підтверджеl= 5;а у фазі ІІІ трьох основних досліджень (два основни= 093; дослідженнn= 3; APEX і FACT та додаткове дослідженнn= 3; CONFIRMS, описані нижче), які вк&= #1083;ючали 4101 пацієнта з гіперурикеl= 4;ією і подагрою. У кожному з ци= 093; основних досліджень фази ІІІ феб= 091;ксостат більш ефективно знижував сироватковm= 1; концентрацo= 0;ю сечової кислоти і підтримуваk= 4; її на належному рівні порів = 85;яно з алопуринолl= 6;м. Первинною кінцевою точкою ефективносm= 0;і в дослідженнn= 3;х APEX і FACT була частка пацієнтів, у яких протягом ос = 90;анніх трьох місяців концентрацo= 0;я сечової кислоти в сироватці н = 77; перевищуваl= 3;а 6,0 мг/дл         =            (3= 57 мкмоль/л). У додатковомm= 1; дослідженнo= 0; CONFIRMS фази ІІІ, результати якого стали доступні пі = 89;ля першої реєстрації фебуксостаm= 0;у, первинною кінцевою точкою ефективносm= 0;і була частка пацієнтів, у яких концентрацo= 0;я сечової кислоти в сироватці н = 77; перевищуваl= 3;а 6,0 мг/дл на момент останнього візиту. У ці дослідженнn= 3; не включали пацієнтів, які перенесли трансплантk= 2;цію органів (див. розділ «Особливос = 90;і застосуванl= 5;я»).

Дос= 083;ідження APEX: до&= #1089;лідження ефективносm= 0;і фебуксостаm= 0;у з контролем плацебо та алопуринолm= 1; фази ІІІ (Allopurinol and Placebo-Controlled Efficacy Study of Febuxostat, APEX) було рандомізовk= 2;ним, подвійним сліпим, бага= 090;оцентровим тривалістю 28 тижнів. Всього було рандомізовk= 2;но 1072 пацієнти: плацебо (n=3D134), фе= буксостат 80 мг 1 раз на добу (n=3D267), фебук= состат 120 мг 1 раз на добу (n=3D269), фебук= состат 240 мг 1 раз на добу (n=3D134) та алопуринол (300 мг 1 раз на добу (n=3D258) для пацієнтів з вихідною сироватковl= 6;ю концентрацo= 0;єю креатиніну ≤= 1,5 мг/дл або 100 мг 1 раз н= 072; добу (n=3D10) для пацієнтів з = 074;ихідною сироватковl= 6;ю концентрацo= 0;єю креатиніну >= 1,5 мг/дл і ≤2,0 мг/дл). Для оцінки безпеки фебуксостаm= 0; призначали = 74; дозі 240 мг (у 2 ра&#= 1079;и вище максимальнl= 6;ї рекомендовk= 2;ної дози).

Дослідж= ;ення APEX показало статистичнl= 6; достовірну перевагу об = 86;х режимів лікування: фебуксостаm= 0; 80 мг 1 ра&= #1079; на добу і феб&#= 1091;ксостат 120 мг 1 раз на добу порівняно з алопуринолl= 6;м у звичайній дозі 300 мг (n =3D 258)/100 м = 75; (n=3D10) у зменшенн&#= 1110; сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кислоти нижче 6 мг/дл (357 мкмоль/л) (див. табл. 1).

Дос= 083;ідження FACT: до&= #1089;лідження ефективносm= 0;і фебуксостаm= 0;у з алопурино = 83;-контролем (The Febuxostat Allopurinol Controlled Trial, FACT) фаз&#= 1080; ІІІ було рандомізовk= 2;ним, подвійним сліпим, бага= 090;оцентровим тривалістю 52 тижні. Всьог= 086; було рандомізовk= 2;но 760 пацієнтів: ф= ;ебуксостат 80 мг 1 раз на добу (n =3D 256),&= nbsp; фебуксостk= 2;т 120 мг 1 раз на добу (n =3D 251) та алопуринол 300 мг 1 раз на добу (n =3D 253).

Дослідж= ;ення FACT показало статистичнl= 6; достовірну перевагу обох режимі = 74; – фебуксост = 72;т⁼80 мг 1 раз на добу і фебук= 089;остат 120 мг 1 раз на добу, порівн= 103;но з алопуринолl= 6;м у звичайній дозі 300 мг у зменшенні і підтримці сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кислоти нижче 6 мг/дл (357 мкмоль/л).

У табл. 1 представлеl= 5;і результати оцінки перв = 80;нної кінцевої точки ефективносm= 0;і.

Табли= 094;я 1

Частка пацієнтів з концентрацo= 0;єю сечової кислоти в сироватці < 6,0 мг/дл (357 мкмолn= 0;/л) під час трьо= 093; останніх щомісячних візитів

Дослід = 78;ення

фебукс = 86;стат 80 мг 1 раз на добу

фебукс = 86;стат 120 мг 1 раз на добу

Алопур = 80;нол

300/100 мг 1 раз на добу¹

APEX

(28 тижнів= )

48 %^*

(n=3D262)

65 %^{*, #} (n=3D269)

22 %

(n=3D268)

FACT

(52 тижні)<= /o:p>

53 %^*

(n=3D255)

62 %^*

(n=3D250)

21 %

(n=3D251)

Об’єдн = 72;ні результати

51 %^*

(n=3D517)

63 %^{*, #}

(n=3D519)

22 %

(n=3D519)

¹р= 077;зультати серед пацієнтів, які отримували 100 мг 1 раз на добу (n =3D 10: пацієнти з вихідною сироватков= 086;ю концентрац= 110;єю креатиніну &g= t; 1,5 мг/дл і ≤ 2,0 мг/дл) або 300 мг 1 раз на добу (n=3D509), в про = 94;есі аналізу були об’єднані.

* p < 0,001 порівняно з алопуринол= 086;м, ^# p < 0,001 порівняно з дозою 80 мг

Здатніс= ;ть фебуксостаm= 0;у швидко зменшувати сироватковm= 1; концентрацo= 0;ю сечової кислоти бул = 72; швидкою та довготриваl= 3;ою. Зменшення концентрацo= 0;ї сечової кислоти в си= 088;оватці < 6,0 мг/дл (357 мкмоль/л) відзначалоl= 9;я вже на другому тижні дослідженнn= 3; і зберігало = 89;я надалі протягом лікування.

Дос= 083;ідження CONFIRMS: д = 86;слідження CONFIRMS було рандомізовk= 2;ним, контрольовk= 2;ним дослідженнn= 3;м фази ІІІ, тривалістю 26 тижнів, яке проводилосn= 3; для оцінки безпеки та ефективносm= 0;і фебуксостаm= 0;у в дозах 40 мг і 80 мг порівнян = 86; з алопурино = 83;ом в дозах 300 мг і         =    200 мг для пацієнтів з подагрою і гіперурикеl= 4;ією. Всього було рандомізовk= 2;но 2269 пацієнтів: фебуксостаm= 0; 40 мг 1 раз на добу (n=3D757)= , фебуксоста= 090; 80 мг 1 раз на добу (n=3D756) та алопуринол 300/= 200 мг 1 раз на доб= у (n=3D756). Щонайменш&= #1077; 65 % пацієнтів мали поруше = 85;ня функції нирок від легкого до п= 086;мірного ступеня (з кліренсом креатиніну 30&#= 8211;89 мл/хв). Профілактиl= 2;а нападів подагри бул = 72; обов’язковl= 6;ю протягом 26 тижнів.

Частка пацієнтів з концентрацo= 0;єю сечової кислоти в сироватці < 6,0 мг/дл (357 мкмоль/л) в ос&= #1090;анній візит склал = 72; 45 % для фебуксостаm= 0;у 40 мг, 67 % – для фебуксостаm= 0;у 80 мг і 42 % – для алопуринолm= 1; 300/200 мг відповідно.

Пер= 074;инна кінцева точка в підгрупі пацієнтів з порушеннямl= 0; функції нирок

У дослідженнo= 0; APEX оцінювали ефективнісm= 0;ь препарату з = 72; участю 40 пацієнтів з порушеннямl= 0; функції нирок (тобто з вихідною сироватковl= 6;ю концентрацo= 0;єю креатиніну >= 1,5 мг/дл і ≤ 2,0 мг/дл). Таким пацієнтам, рандомізовk= 2;ним в групу алопуринолm= 1;, дозу препарату зменшували до 100 мг 1 раз на добу. Первинна кінцева точ = 82;а ефективносm= 0;і була досягнута в групах прий = 86;му фебуксостаm= 0;у у 44 % пацієнтів (80 мг 1 раз на добу), у 45 % (120 мг раз на добу) <= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:RU'>та у 60 % (240 мг 1 раз на добу) порівняно з 0 % у групах алопуринолm= 1; 100 мг 1 раз на добу і плаце= 073;о.

При цьому клінічно значущих відмінностk= 7;й у зниженні сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кислоти у відсотках у здорових до = 73;ровольців відзначено не було незалежно від функціоналn= 0;ного стану нирок (58= % у групі з нормальною функцією нирок та 55 % у групі з тяжким порушенням функції нир = 86;к).

Проспек= ;тивний аналіз, проведений за участю пацієнтів з подагрою і порушеннямl= 0; функції нир = 86;к за допомого= 02; дослідженнn= 3; CONFIRMS, показав, що фебуксостаm= 0; був значно ефективнішl= 0;м: рівень сечової кислоти в си= 088;оватці знижувався <= 6,0 мг/дл порівн= 103;но з алопуринолl= 6;м 300 мг/200 мг у пацієнтів з подагрою і порушенням функції нирок від легкого до середнього ступеня (65 % випробовувk= 2;них).

Пер= 074;инна кінцева точка у підгрупі пацієнтів з сироватковl= 6;ю концентрацo= 0;єю сечової кислоти    ≥ 10 мг/дл

Ви&#= 1093;ідна сироватковk= 2; концентрацo= 0;я сечової кислоти ≥ 10 мг/дл відзначалаl= 9;я приблизно у 40 % пацієнтів (комбінован= 10; дослідженнn= 3; APEX і FACT). Серед циm= 3; пацієнтів первинна кі = 85;цева точка ефективносm= 0;і (сироватков = 72; концентрац&= #1110;я сечової кислоти менше 6 мг/дл в останні 3 візити) була досягнута в підгрупах фебук= 089;остату: m= 1; 41 % пацієнтів (80 мг 1 раз на добу), у 48 % пацієнтів (120 мг 1 раз на добу) і у 66 % пацієнтів (240 мг 1 раз на доб= у) порівняно з 9 % у групі алопуринолm= 1; 300 мг/100 мг 1 раз на добу та 0 % у групі плацебо.

За даними дослідженнn= 3; CONFIRMS, частка пацієнтів, я= 082;і досягли первинної кінцевої точки ефект = 80;вності (з сироватко= 074;ою концентрацo= 0;єю сечової кислоти < 6,0 мг/дл в останній візит), у групі пацієнтів з = 074;ихідною сироватковl= 6;ю концентрацo= 0;єю сечової кислоти ≥ 10 мг/дл, які отримували фебуксостаm= 0; 40 мг 1 раз на добу, склала 27= % (66/249), фебуксостаm= 0; 80 мг 1 раз на добу – 49 % (125/254), та алопуринол 300 мг/200 мг 1 раз на добу – 31 % (72/230).
Клі= 085;ічні результати: відсоток пацієнтів, я= 082;і потребують терапії нападів подагри

Дослідж= ;ення APEX: протягом 8-тижневого профілактиm= 5;ного періоду пацієнтів з терапевтичl= 5;ої групи фебук = 89;остату 120 мг (36 %), які потребувалl= 0; терапії нап = 72;дів подагри, порівнювалl= 0; з пацієнтам = 80;, які застосовувk= 2;ли фебуксостаm= 0; 80 мг (28 %), алопуринол 300 мг (23 %) або плацебо (20 %). Частота нападів бул = 72; вищою після профілактиm= 5;ного періоду і з часом поступово знижуваласn= 3;. Від 46 % до 55 % пацієнтам проводили лікування нападів подагри з 8 тижня і з    28 тижня. Напад= 080; подагри, що виникли протягом останніх 4-х тижнів випробуванn= 0; (24–28 тижні), спостерігаl= 3;и у 15 % пацієнтів (фебуксоста = 90; 80, 120 мг), 14 % пацієнтів (алопуринол 300= мг) та 20 % пацієнтів (плацебо).

Дослідж= ;ення FACT: протягом 8-тижневого п&#= 1088;офілактичн= ого періоду пацієнтів і = 79; терапевтичl= 5;ої групи фебуксостаm= 0;у 120 мг (36 %), які потребувалl= 0; терапії нападів подагри, пор= 110;внювали з обома терапевтичl= 5;ими групами, які застосовувk= 2;ли фебуксостаm= 0; 80 мг (22 %) або алопуринол 300 мг (21 %). Протяго= 084; 8-тижневого профілактиm= 5;ного періоду, частота нападів збі = 83;ьшилася і з часом поступово знизилася (64 % o= 0; 70 % пацієнтів, які отримували лікування з приводу нападів подагри з 8–52 тижня). Напади подагри протягом останніх 4-х тижнів випробуванn= 0; (49–52 ти&= #1078;ні) спостерігаl= 3;ися у 6-8 % пацієнтіk= 4; (фебуксоста = 90; 80 мг, 120 мг), та у 11 % пацієнтів (алопуринол 300 мг).

Ча&#= 1089;тка пацієнтів, які потребувалl= 0; лікування загострень подагри (дос= 083;ідження APEX і FACT), була нижчою в групах, де середня концентрацo= 0;я сечової кислоти в сироватці після лікування зменшувалаl= 9;я до < 6,0 мг/дл, < 5,0 мг/дл або < 4,0 мг/дл в порівнянні = 79; групами, в як&#= 1080;х середній рівень сечової кислоти ста = 85;овив ≥ 6,0 мг/дл в ост = 72;нні 32 тижні лікування (з 20= –24 тижн= я по    &nbs= p; 49–52 тиждень).=

Під час дослідженнn= 3; CONFIRMS частка пацієнтів, я= 082;і потребувалl= 0; лікування нападів под = 72;гри (1 день кожні 6 місяців), склала 31 % і 25 % у групах, які отримували, відповідно, фебуксостаm= 0; 80 мг і алопуринол. Відмінностk= 7;й у співвідношk= 7;нні пацієнтів, які потребувалl= 0; лікування н = 72;падів подагри, між групами, які застосовувk= 2;ли фебуксостаm= 0; 80 мг і 40 мг, не відзначалоl= 9;я.

Дов= 075;острокові розширені відкриті дослідженнn= 3;

Дослідж= ;ення EXCEL (C02-021): дослідже&#= 1085;ня EXCEL було трирічним, відкритим, мультицентl= 8;овим, рандомізовk= 2;ним, розширеним, алопуринол- = 82;онтрольова&#= 1085;им дослідженнn= 3;м безпеки фаз = 80; ІІІ, яке проводили д = 83;я оцінки безпеки за участю пацієнтів, я= 082;і пройшли основні дослідженнn= 3; фази ІІІ (APEX або FACT). Всього в дослідженнn= 3; було включено 1086 пацієнтів, які приймал = 80;: фебуксостаm= 0; 80 мг 1 раз на добу (n=3D649), фебук= состат 120 мг 1 раз на добу (n=3D292) або алопуринол 300/= 100 мг 1 раз на доб= у (n=3D145). Приблизно для 69 % пацієнтів корекція те = 88;апії для досягнення остаточногl= 6; стабільногl= 6; лікування н = 77; була потріб = 85;а. Пацієнти, рівні сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кислоти у яких при триразовомm= 1; послідовноl= 4;у вимірюваннo= 0; становили > 6,0 мг/дл, були виключені з дослідженнn= 3;.

Рівні сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кислоти з пл= 080;ном часу не змінилися (наприклад, у        =       91 % і 93 % пацієнтів, які спочатк = 91; застосовувk= 2;ли фебуксостаm= 0; у дозах відповідно 80 мг і 120 мг, рівн= ;і сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кис = 83;оти становили менше 6,0 мг/дл на 36-му місяці= ).

За даними трир= 10;чного спостережеl= 5;ня у менш ніж 4 % пацієнтів, які потребувалl= 0; лікування нападів, відмічено зменшення частоти нападів подагри на 16–24 місяці і 30–36 місяці (тобт= 086; більш ніж у 96 % пацієнтів н = 77;має необхідносm= 0;і у лікуванні нападів).

У 46 % і 38 % пацієнтів, я= 082;і отримували остаточне стабільне лікування фебуксостаm= 0;ом відповідно = 74; дозі 80 або 120 мг 1 раз на добу, спостерігаl= 3;ося повне зникн = 77;ння первинного пальпованоk= 5;о тофусу від початку до останнього візиту.

Дослідж= ;ення FOCUS (TMX-01-005) було п’ят= ;ирічним, відкритим, мультицентl= 8;овим, розширеним дослідженнn= 3;м безпеки фаз = 80; II, що проводилосn= 3; за участю пацієнтів, які закінчили 4-т&#= 1080;жневий прийом фебуксостаm= 0;у з подвійним сліпим дозуванням = 91; випробуванl= 5;і TMX-00-004. Досліджен= ня включало 116 пацієнтів, які отримув = 72;ли спочатку фебуксостаm= 0; 80 мг 1 раз на добу. У 62 % паці= 08;нтів для підтримки рівня сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кислоти менше &= nbsp;        6,0 мг/дл корекція дози не була потрібна, а 38 % пацієнтів потребувалl= 0; корекції до = 79;и для досягнення остаточної стабільної = 82;онцентраці&#= 1111;.

Частка пацієнтів з рівнем сироватковl= 6;ї концентрацo= 0;ї сечової кислоти менше 6,0 мг/дл        =       (357 мкмоль/л) н = 72; момент оста = 85;нього візиту склала більше 80 % (81–100 %) для кожної з груп за дозо= 102; фебуксостаm= 0;у.

У фазі І = 30;І клінічних досліджень = 91; пацієнтів, які отримували фебуксостаm= 0;, спостерігаl= 3;ися незначні зміни печінкових показників (5,0= %). Частота даних змін була схожа з такою для алопуринолm= 1; (4,2 %) (див. розділ «Особ= ливості застосуванl= 5;я»). У довгострокl= 6;вих відкритих розширених = 76;ослідження&#= 1093; у пацієнтів, які отримували фебуксостаm= 0; (5,5 %) або алопуринол (5,8= %) протягом тривалого часу, відзначалоl= 9;я підвищення рівня ТТГ (> 5,5 мкМЕ/мл) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Після= 088;еєстраційн&= #1110; довгострокl= 6;ві дослідженнn= 3;

Досліджен&= #1085;я CARES являло собою багатоцентl= 8;ове рандомізовk= 2;не подвійно сліпе дослідженнn= 3; відсутностo= 0; меншої ефективносm= 0;і, під час яког= 086; порівнювалl= 0; результати серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; при застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у та алопурин = 86;лу у пацієнтів = 079; подагрою та основними серцево-суд = 80;нними захворюванl= 5;ями в анамнезі, включаючи інфаркт міокарда, госпіталізk= 2;цію з приводу нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1;, процедуру коронарної або церебральнl= 6;ї реваскулярl= 0;зації, інсульт, госпіталізk= 2;цію з приводу транзиторнl= 6;ї ішемічної атаки, захворюванl= 5;я периферичнl= 0;х судин або цукровий діабет із ознаками мі = 82;роангіопат&#= 1110;ї чи макроангіоl= 7;атії. Для досягне = 85;ня рівня sUA менше= 6 мг/дл дозу фебуксостаm= 0;у титрували з 40 мг до 80 мг (незалежно від функції нирок), а дозу алопуринолm= 1; титрували з кроком 100 мг з 300 до 600 мг для пацієнтів і = 79; нормальною функцією нирок та нирковою недостатніl= 9;тю легкого ступеня та з 200 до 400 мг для пацієнтів і = 79; нирковою не = 76;остатністю помірного ступеня тяжкості.=

Первинною кінцевою точкою в дослідженнo= 0; CARES був час першої появ = 80; MACE (важливі побічні серцево-суд = 80;нні явища), складової нелетальноk= 5;о інфаркту міокарда, нелетальноk= 5;о інсульту, смерті від серцево-суд = 80;нних патологій т = 72; нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; з невідклад = 85;ою коронарною реваскулярl= 0;зацією.

Кінцеві показники (первинні та вторинні) ан= 072;лізували відповідно до аналізу націлення н = 72; лікування (ІТТ), включаючи всіх суб'єктів, які були ран= 076;омізовані та отримали принаймні одну дозу препарату у ході подвійного сліпого дослідженнn= 3;.

Загалом 56,6% пацієнтів припинили пробне ліку = 74;ання передчасно, = 072; 45% пацієнтів завершили н = 77; всі візити дослідженнn= 3;.

Загалом, 6190 пацієнтів знаходилисn= 0; під спостер = 77;женням протягом 32 місяців, середня три = 74;алість впливу становила 728 днів для пацієнтів групи фебуксостаm= 0;у (n=3D3098) та 719 днів дл&#= 1103; пацієнтів групи алопуринолm= 1; (n=3D3092).

Первинна кінцева точка MACE спостерігаl= 3;ася з аналогічниl= 4;и показникамl= 0; у групах лікування фебуксостаm= 0;ом та алопуринолl= 6;м (10,8% проти 10,4% пацієнтів відповідно; співвідношk= 7;ння ризику [HR] 1,03; двостороннo= 0;й повторний 95% довірчий інтервал [CI] 0,89–1,= 21).

При аналізі окремих компонентіk= 4; MACE частота смертності від серцево-суд = 80;нних патол= ;огій була вищою у групі фебуксостаm= 0;у, ніж алопуринолm= 1; (4,3% проти 3,2% пацієнтів; ЧСС 1,34; 95% ДІ 1,03–1,73). Частота інших подій MACE була схожа у групах фебуксостаm= 0;у та алопурин = 86;лу, тобто нелетальноk= 5;о інфаркту міокарда (3,6% проти 3,8% пацієнтів; ЧСС 0,93; 95% ДІ 0,72–1,21), н= 077;летального інсульту (2,3% проти 2,3% пацієнтів; Ч= 057;С 1,01; 95% ДІ 0,73–1,41) та термінової реваскулярl= 0;зації через нестабільнm= 1; стенокардіn= 2; (1,6% проти 1,8% пацієнтів; ЧСС 0,86; 95% ДІ 0,59–1,26).=

Частота смертності = 79; усіх причин також була вищою у груп= 110; фебуксостаm= 0;у, ніж алопури = 85;олу (7,8% проти 6,4% пацієнтів; ЧСС 1,22; 95% ДІ 1,01–1,47), щ= 086; в основному обумовлюваl= 3;ося більш високим рів = 85;ем смертності від серцево-суд = 80;нних патологій у цій групі (ди&#= 1074;. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Темпи прийнятої госпіталізk= 2;ції з приводу серцевої недостатноl= 9;ті, госпіталізk= 2;ції з приводу аритмії, що не пов’язан = 72; із ішемією, венозними тромбоембоl= 3;ічними подіями, і госпіталізk= 2;ції з приводу перехідних ішемічних н = 72;падів були порівнянниl= 4;и для фебуксостаm= 0;у та алопуринолm= 1;.

Дослідж= ;ення FAST було проспективl= 5;им, рандомізовk= 2;ним, відкритим, і= 079; із засліпленнn= 3;м кінцевої точки, у якому порівнювалl= 0; профіль без = 87;еки фебуксостаm= 0;у та алопурин = 86;лу при серцево-суд = 80;нних захворюванl= 5;ях у пацієнтів із хронічно= 02; гіперурикеl= 4;ією (в умовах, коли відкладеннn= 3; уратів уже відбулося) т= 072; факторами серцево-суд = 80;нного ризику (тобт= 086; пацієнти 60 років або старше та з п&#= 1088;инаймні одним фактором серцево-суд = 80;нного ризику). Пацієнти, як= 110; відповідалl= 0; критеріям, о= 090;римували лікування алопуринолl= 6;м до рандоміз = 72;ції, і за потреби вимагалося коригуваннn= 3; дози відповідно до клінічно= 11; оцінки, реко= 084;ендацій EULAR та затвердженl= 6;ї дози. Наприк= 110;нці початкової фази алопуринолm= 1; пацієнти з рівнем sUA <0,36 ммоль/л (<6 мг/дл) або отримували = 84;аксимальну переносиму дозу або максимальнm= 1; дозволену дозу алопуринолm= 1; були рандом= 10;зовані у співвідношk= 7;нні 1:1 щоб отримати лі = 82;ування фебуксостаm= 0;ом або алопуринолl= 6;м. Первинною кінцевою точкою дослідженнn= 3; FAST був час до першої появ = 80; будь-якої події, включ= 077;ної в сукупну кінцеву точку Antiplatelet Trialists’ Collaborative (APTC), яка включала: i) госпіталізk= 2;цію з приводу ІМ, що не загрожує життю/позит = 80;вного біомаркеру гострого коронарногl= 6; синдрому (ГКС) ; ii) інсульт, що не загрожує життю; iii) смерть внас = 83;ідок серцево-суд = 80;нних порушень. Первинний аналіз базувався н = 72; підході on-treatment (OT).

Загалом було рандомізовk= 2;но 6128 пацієнтів, 3063, які отримували фебуксостаm= 0; і 3065 — алопуринол.

У первинному ОТ аналізі фебуксостаm= 0; не поступався алопуринолm= 1; за частотою первинної кінцевої точки, яка спостерігаl= 3;ася у 172 пацієнтів (1,72/100 пацієнто-р&= #1086;ків) що отримували фебуксостаm= 0; порівняно з 241 пацієнтом (2,05/100 пацієнто-ро = 82;ів) які отримув = 72;ли алопуринол, зі скоригов = 72;ним HR 0,85 (95% ДІ: 0,70, 1,03), p<0,001. Аналіз OT дл= 103; первинної кінцевої то = 95;ки в підгрупі пацієнтів з ІМ, інсульто= 084; або ГКС в анамнезі не показав суттєвої різниці між групами лікування: у групі фебуксостаm= 0;у було 65 (9,5%) пацієнтів і = 79; несприятлиk= 4;ими подіями та 83 (11,8%) пацієнтів – = 074; групі алопуринолm= 1;; скоригованl= 0;й HR 1,02 (95% ДІ: 0,74-1,42); р=3D0,202.

Лікуван= ;ня фебуксостаm= 0;ом не асоціювалоl= 9;я зі збільшенняl= 4; серцево-суд = 80;нної смертності або смерті від усіх причин загалом або = 074; підгрупі пацієнтів з ІМ, інсульто= 084; або ГКС в анамнезі. Загалом у групі фебук = 89;остату було менше смертей (62 випадки сер = 94;ево-судинно&= #1111; смерті та 108 випадків смерті від усіх причин), ніж у групі алопуринолm= 1; (82 випадки серцево-суд = 80;нної смерті та 174 випадків смерті від усіх причин).

Спостер= ;ігали більше зниження рівня сечов = 86;ї кислоти при лікуванні фебуксостаm= 0;ом порівняно з лікуванням алопуринолl= 6;м.

Син= 076;ром лізису пухлини (СЛП)

Ефектив= ;ність та безпеку застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у для профілактиl= 2;и і лікування при СЛП оцін= 102;вали в дослідженнo= 0; FLORENCE (FLO-01). Фебуксос= тат продемонстl= 8;ував найкращу і більш швидк = 91; дію відносно зниження рівня ураті = 74; порівняно з алопуринолl= 6;м.

FLORENCE являл = 86; собою рандомізовk= 2;не (1:1), подвійне с = 83;іпе, опорне дослідженнn= 3; фази III, проведене д = 83;я порівняння = 92;ебуксостат&#= 1091; в дозуванні 120 мг 1 раз на добу та алопуринолm= 1; в дозуванні 200= –600 мг на добу (середня добова доза алопуринолm= 1; ± стандартн= 077; відхилення: 349= ,7 ± 112,90 мг) в умова= х контролю концентрацo= 0;ї сечової кислоти в сироватці. Вибрані пацієнти повинні бул = 80; бути кандид = 72;тами для лікування алопуринолl= 6;м або не мати доступу до расбуриказl= 0;. Первинні кі = 85;цеві точки являл = 80; собою площу під кривою к= 086;нцентрації сечової кислоти в сироватці (AUC sUA1-8) і зміну рівн= 103; креатиніну = 74; сироватці (sC) з першого по восьмий ден= 00; кожна.

До дослo= 0;дження було включено 346 пацієнтів з гематологіm= 5;ними злоякіснимl= 0; новоутвореl= 5;нями, які отримували хіміотерапo= 0;ю і мали серед= 085;ій/високий ступінь ризику розвитку СЛ = 55;. Середнє значення AUC sUA_{1-8 (мг
x год/дл) було
значно нижч
=
77;
при прийомі =
092;ебуксостат&=
#1091;
(514,0 ± 225,71 порівня=
085;о
з 708,0 ± 234,42;
середнє
найменших
квадратів
для різниці:
-196,794 [95 % довірчог
=
86;
інтервалу: -238,600;
-154,988]; p < 0.0001). Крім
того,
середній
сироватковl=
0;й
рівень сечо
=
74;ої
кислоти був
значно
нижчий при
застосуванl=
5;і
фебуксостаm=
0;у,
починаючи з
перших 24
годин
лікування і =
074;
будь-який
наступний
момент часу.
Статистичнl=
6;
значимих
відмінностk=
7;й
за середнім
вмістом
сироватковl=
6;го
креатиніну (%)
між фебуксо
=
89;татом
та
алопуринолl=
6;м
не було (-0,83 ± 26,98
порівняно з -4,=
92
± 16,70 відповід
=
85;о;
середнє
найменших
квадратів
для різниці: 4,=
0970
[95 % довірчого
інтервалу: -0,6467;
8,8406]; p=3D0,0903). З
урахуванняl=
4;
вторинних
кінцевих
точок,
статистичнl=
6;
значимих
відмінностk=
7;й
за частотою
розвитку ла
=
73;ораторно
підтверджеl=
5;ого
СЛП не було (8,1 %
і 9,2 % для фебук
=
89;остату
і
алопуринолm=
1;,
відповідно;
відносний
ризик: 0,875 [95 %
довірчого
інтервалу: 0,4408;
1,7369]; p=3D0,8488) і клінік
=
80;
синдрому
розпаду
пухлини не
було (1,7 % і 1,2 % для =
092;ебуксостат&=
#1091;
і
алопуринолm=
1;,
відповідно;
відносний
ризик: 0,994 [95 %
довірчого і
=
85;тервалу:
0,9691; 1,0199]; p=3D1,0000). Частот=
072;
всіх ознак і
симптомів, щ=
086;
виникли під
час
лікування, а
також побіч
=
85;их
реакцій,
склала 67,6 %
порівняно з 64,=
7 %
і 6,4 % порівнянl=
6;
з 6,4 % для фебук
=
89;остату
і
алопуринолm=
1;
відповідно. =
059;
дослідженнo=
0;
FLORENCE фебуксост=
072;т
продемонстl=
8;ував
найкращу і ш=
074;идшу
дію щодо
зниження
рівня
сечової
кислоти в
сироватці
порівняно з
алопуринолl=
6;м.
Дані щодо
порівняння
=
92;ебуксостат&#=
1091;
і
расбуриказl=
0;
на даний час
відсутні.
Ефективнісm=
0;ь
та безпека з=
072;стосування
фебуксостаm=
0;у
не були
встановленo=
0;
для
пацієнтів з
гострим
тяжким СЛП,
наприклад
для
пацієнтів, у
яких інші
види терапі=
11;
для зниженн=
03;
уратів не
діють.}

Фар= 084;акокінетик&= #1072;.

У здорових добровольцo= 0;в максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові (С_max) та площа під кривою (AUC) збільшувалl= 0;ся пропорційнl= 6; дозі після одноразовоk= 5;о та багатора = 79;ового застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у у дозах від 10 мг до 120 мг. При дозах від 120 мг до 300 мг збільш= ;ення AUC було більшим, ніж пропорційнl= 6; дозі. При застосуванl= 5;і доз 10–240 мг кожні 24 години накопиченнn= 3; фебуксостаm= 0;у не відмічалосn= 3;. Передбачувk= 2;ний середній те = 88;мінальний період напіввиведk= 7;ння (t_1/2) фебуксостаm= 0;у становив приблизно 5–8 годин. Був проведений популяційнl= 0;й аналіз фармакокінk= 7;тики/фармак&#= 1086;динаміки за даними, отриманими за участю 211 пацієнтів з гіперурикеl= 4;ією і подагрою, які застосовувk= 2;ли фебуксостаm= 0; в дозах 40–240 мг 1 раз на добу. В цілому отримані значення фа = 88;макокінети&#= 1095;них параметрів були схожі з такими у здорових добровольцo= 0;в, що є хорошою моделлю для оцінки фармакокінk= 7;тики/фармак&#= 1086;динаміки препарату у пацієнтів з подагрою.=

Всм= 086;ктування. Фебуксостаm= 0; швидко (t_max (час досягнення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї) – 1,0–1,5 го&= #1076;ини) і добре (принаймні 84 %) всмоктуєтьl= 9;я. При одноразовоl= 4;у та багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у перорально = 91; дозах 80 мг або= 120 мг 1 раз на добу С_max відповідно становить 2,8–3= ,2 мкг/мл та 5,0–5,3 мкг/мл. Абсолютну біодоступнo= 0;сть таблеток фебуксостаm= 0;у не аналізувалl= 0;. При багатор = 72;зовому застосуванl= 5;і у дозі 80 мг 1 ра = 79; на добу або при одноразовоl= 4;у застосуванl= 5;і у дозі 120 мг у поєднанні з = 078;ирною їжею С_max зменшувалаl= 9;я на 49 % та= ; 38 %, а AUC – на 18 % та 16 % відповідно. Однак, це не супроводжуk= 4;алося клінічно значущими змінами ступеня зменшення рівня сечової кислоти у плазмі кров= 10; (при багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і у дозі 80 мг). Таким чином = 092;ебуксостат можна застосовувk= 2;ти незалежно від вживанн= 03; їжі.

Роз= 087;оділ. Передбачувk= 2;ний об’єм розподілу у рівноважноl= 4;у стані (V_ss/F) для фебуксостаm= 0;у змінюється від 29 до 75 л піс= 083;я пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я у дозі 10–300 мг. Ступінь зв’язуваннn= 3; з білками плазми кров= 10; (головним чином з альбуміном) становить 99,2 % = 10; не змінюється при підвищенні дози від 80 мг до 120 мг. Для активних метаболітіk= 4; фебуксостаm= 0;у ступінь зв’язуваннn= 3; з білками плазми кров= 10; коливаєтьсn= 3; від 82 до 91 %.

Мет= 072;болізм. Феб= уксостат активно мет = 72;болізуєтьс&#= 1103; шляхом кон’югації за участю уридиндифоl= 9;фатглюкуро= 085;ілтрансфер&= #1072;зи (УДФ-глюкуро= 085;ілтрансфер&= #1072;зи) та окисненн= 03; за участю ферментів системи цитохрому Р 450 (CYP). Усього описано 4 фармакологo= 0;чно активних гідроксильl= 5;их метаболіти фебуксостаm= 0;у, 3 з них були виявлені у людини у плазми кров= 10;. Дослідженнn= 3; in vitro на мікросомах печінки людини засвідчили, = 097;о ці окиснені метаболіти утворюютьсn= 3; переважно під дією CYP1А1, CYP1А= ;2, CYP2С8 та CYP2С9, тоді як фебуксос = 90;ату глюкуронід утворюєтьсn= 3; головним чином під дією УДФ-глюкуро = 85;ілтрансфер&#= 1072;зи 1А1, 1А8, 1А9.

Вив= 077;дення. Фебуксостаm= 0; виводиться = 79; організму через печінку та нирками. Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я ¹⁴С-фебуксоl= 9;тату у дозі 80 мг приблизно 49 % виводилося із сечею у вигляді незміненогl= 6; фебуксостаm= 0;у (3 %), ацилглюкурl= 6;ніду діючої речовини (30 %), відомих окиснених метаболітіk= 4; та їх кон’югатів (13 = %) та інших невідомих метаболітіk= 4; (3 %). Крім нирко = 74;ої екскреції, приблизно 45 % виводилося = 79; калом у вигляді незміненогl= 6; фебуксостаm= 0;у (12 %), ацилглюкурl= 6;ніду діючої речовини (1 %), відомих окиснених метаболітіk= 4; та їх кон’югатів (25&= nbsp;%) та інших невідомих метаболітіk= 4; (7 %).

Нир= 082;ова недостатніl= 9;ть.

При багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у у дозі 80 мг не було відмічено змін С_max фебуксостаm= 0;у у пацієнтів = 079; легкою, помі= 088;ною або тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю порівняно з = 087;ацієнтами з нормально= 02; функцією нирок. Серед= 085;я загальна AUC фебуксостаm= 0;у збільшувалk= 2;ся приблизно у 1,8 раза від 7,5 мкг х година/мл у пацієнтів з нормальною функцією нирок до      13,2 мкг х година/мл у пацієнтів з тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю. C_max та AUC активних метаболітіk= 4; підвищувалl= 0;ся у 2 і 4 рази відповідно. Проте пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю легкого або помірного ступеня корекція дози лікарськогl= 6; засобу не потрібна.=

Печ= 110;нкова недостатніl= 9;ть.

При багаторазоk= 4;ому застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у у дозі 80 мг не було відмічено суттєвих змін С_max та AUC фебуксостаm= 0;у та його метаболітіk= 4; у пацієнтів = 079; легкою (клас h= 0; за шкалою Чайлда-П’ю) та помірною (клас В за шкалою Чайл = 76;а-П’ю) печінковою недостатніl= 9;тю порівняно з пацієнтами = 79; нормальною функцією печінки. Дослідженнn= 3; лікарськогl= 6; засобу у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю (клас С за шкалою Чайл = 76;а-П’ю) не проводилосn= 3;.

Вік.

При багаторазоk= 4;ому пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у не було відм= 110;чено суттєвих змін AUC фебуксостаm= 0;у та його мета= 073;олітів у пацієнтів літнього віку порівн= 03;но з молодими здоровими добровольцn= 3;ми.

Ста= 090;ь.

При багаторазоk= 4;ому пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у С_max та AUC фебуксостаm= 0;у у жінок були на 24 % та 12 % вищим= и, ніж у чоловіків. Однак С_max та AU= C, скоригованo= 0; за масою тіла, були схожі для обох груп, тому зміна дози фебуксостаm= 0;у залежно від статі не потрібна.=

=

Клі= 085;ічні характерисm= 0;ики.

Показання.

Ліквест= ;ія^® 80 мг т = 72; Ліквестія^&re=
g; 120 мг=

Лікуван= ;ня хронічної гіперурикеl= 4;ії при захворюванl= 5;ях, що супроводжуn= 2;ться відкладаннn= 3;м кристалів уратів, у тому числі при наявності тофусів та/або подагричноk= 5;о артриту в даний час чи в анамнезі.

Ліквест= ;ія^® 120 мг=

Лікуван= ;ня та профілактиl= 2;а гіперурикеl= 4;ії у дорослих пацієнтів, які піддают= 00;ся хіміотерапo= 0;ї з приводу гематологіm= 5;них злоякісних новоутвореl= 5;ь з помірним а= 073;о високим ризиком синдрому лізису пухлини (СЛП).<= o:p>

Препар = 72;т Лік = 74;естія^® показ= аний дорослим пацієнтам.=

Протипока = 79;ання.

Гіпер= 095;утливість до активної речовини аб = 86; до будь-якої допоміжної речовини препарату, зазначеної = 91; розділі «Склад».<= /span>

Взає&= #1084;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.= Мер= 082;аптопурин/а= затіоприн.=

Відпові= ;дно до механізм = 91; своєї дії фебуксостаm= 0; пригнічує ксантиноксl= 0;дазу, тому супутн= 08; застосуваl= 5;ня не рекоменд = 91;ється. Пригніченнn= 3; ксантиноксl= 0;дази може призводити до підвищення концентрацo= 0;ї обох препаратів = 91; плазмі кров= 10;, що може викл= 080;кати мієлотоксиm= 5;ну реакцію.

У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з фебуксост = 72;том дозу меркаптопуl= 8;ину/азатіоп&#= 1088;ину слід зменшити до 20% або менше ві= 076; раніше призначеноo= 1; дози (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

Адекват= ;ність запропоновk= 2;ного коригуваннn= 3; дози, яке базувалося на моделюваннo= 0; та імітацій = 85;ому аналізі доклінічниm= 3; даних на щурах, була підтверджеl= 5;а результатаl= 4;и клінічного дослідженнn= 3; взаємодії лікарських засобів за у= 095;астю здорових добровольцo= 0;в, які отримув = 72;ли азатіоприн 100 мг окремо та зменшену до = 79;у азатіопринm= 1; (25 мг) у комбінації = 79; фебуксостаm= 0;ом (40 або 120 мг).

Немає даних щодо безпеки зас = 90;осування фебуксостаm= 0;у під час цито= 090;оксичної хіміотерапo= 0;ї.

Дослідж= ;ення взаємодії фебуксостаm= 0;у з іншими цитотоксичl= 5;ими хіміопрепаl= 8;атами не проводилисn= 3;.

Роз= 080;глітазон/су= бстрати CYP2C8.

Фебуксо= ;стат є слабким інгібітороl= 4; CYP2C8 in vitro. В п= ;роцесі дослідженнn= 3; у здорових добровольцo= 0;в, паралельне = 74;ведення 120 мг фебуксостаm= 0;у 1 раз на добу та одноразо = 74;ої дози розиглітазl= 6;ну 4 мг не вплива&= #1083;о на фармакокінk= 7;тику розиглітазl= 6;ну і його метаболіту N-дезметилро= 079;иглітазону, що демонструє, що фебуксостаm= 0; не пригнічу= 08; CYP2C8 фермент in vivo. Таким чином, одноч= 072;сне введення фебуксостаm= 0;у і розиглітазl= 6;ну або інших CYP2C8 субстратів не вимагає корекції дози для цих препаратів.

Тео= 092;ілін.

Проведе= ;но дослідженнn= 3; взаємодії фебуксостаm= 0;у за участю здорових добровольцo= 0;в для оцінки впливу пригніченнn= 3; ксантиноксl= 0;дази на збільшен = 85;я рівня теофіліну в циркулюючіl= 1; крові, що спостерігаl= 3;ося з іншими інгібітораl= 4;и ксантиноксl= 0;дази. Результати показали, що одночасне застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у у дозі 80 мг та теофіліну у дозі 400 мг не показало жо = 76;них фармакокінk= 7;тичних взаємодій або впливу н= 072; безпеку теофіліну. Таким чином, &#= 1092;ебуксостат у дозі 80 мг можна застосовувk= 2;ти одночасно з теофіліном без особливих застереженn= 0;. Даних щодо дози фебукс = 86;стату 120 мг немає.
Нап= 088;оксен та інші інгібітори глюкуронізk= 2;ції.

Метабол= ;ізм фебуксостаm= 0;у залежить ві = 76; активності ферменту УДФ-глюкуро = 85;ілтрансфер&#= 1072;зи. Лікарські засоби, що пригнічуютn= 0; процес глюкуронізk= 2;ції, наприклад н = 77;стероїдні протизапалn= 0;ні засоби (НПЗЗ) та пробенецид, теоретично можуть змінювати виведення фебуксостаm= 0;у. У здорових добровольцo= 0;в при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у та напроксе = 85;у по 250 мг 2 рази на добу спостерігаl= 3;ося посилення д= 10;ї фебуксостаm= 0;у (C_max) становить 28 %, AUC &= #8211; 41 %, t_1/2 (період напіввиведk= 7;ння) – 26 %). У процесі клінічних досліджень застосуванl= 5;я напроксену та інших НПЗЗ/інгібі = 90;орів ЦОГ-2 не супроводжуk= 4;алося клінічно значущим збільшенняl= 4; побічних реакцій.

Фебуксо= ;стат можна одночасно застосовувk= 2;ти з напроксеноl= 4; без зміни їх дози.

Інд= 091;ктори глюкуронізk= 2;ції.

Потужні індуктори УДФ-глюкуро = 85;ілтрансфер&#= 1072;зи можуть посилювати метаболізм та зменшувати ефективнісm= 0;ь фебуксостаm= 0;у. У пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь потужні інд = 91;ктори глюкуронізk= 2;ції, рекомендуєm= 0;ься контролюваm= 0;и рівень сечової кислоти у пл= 072;змі крові через 1-2= тижні одночасної терапії. При відміні інд = 91;ктора глюкуронізk= 2;ції можливе під = 74;ищення рівня фебуксотатm= 1; у плазмі кро= 074;і.

Кол= 093;іцин/індоме= тацин/гідро = 93;лоротіазид/&= #1074;арфарин.

Фебуксо= ;стат можна одночасно застосовувk= 2;ти з колхіцино = 84; або індометациl= 5;ом без зміни дози препаратів.

Також нk= 7; потрібно змінювати дозу фебукс = 86;стату при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з гідрохлороm= 0;іазидом.

Одночас= ;не застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у з варфарино = 84; не вимагає зміни дози останнього. Застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у (80 мг або 120 мг 1 ра= ;з на добу) з варфарином не впливає н= 072; фармакокінk= 7;тику останнього. Одночасне застосуванl= 5;я з фебуксост = 72;том також не впливало на МНО та актив= 085;ість фактора VІІ.

Дез= 080;прамін/субс= трати CYP2D6.

За даними, отриманими in vitro, фебуксостаm= 0; є слабким інгібітороl= 4; CYP2D6. У процесі досліджень за участю здорових добровольцo= 0;в, які отримували 120 мг фебуксос = 90;ату 1 раз на добу, спостерігаl= 3;ося збільшення AUC дезипрамінm= 1; (субстрат CYP2D6) на 22 %, що свідчить пр = 86; слабку пригнічуваl= 3;ьну дію фебуксостаm= 0;у на фермент CYP2D6 in vivo.

Таким чином, при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у та субстратів CYP2= D6 немає необх= 10;дності змінювати ї = 93; дози.

Ант= 072;цидні засоби.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з антацидам = 80;, що містять магнію гідроксид т = 72; алюмінію гідроксид, відмічаєтьl= 9;я затримка всмоктуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у (приблизно н= 072; 1 годину) та зменшення Сmax на 32 %, однак AUC фебуксостаm= 0;у суттєво не змінюється, тому фебуксостаm= 0; можна поєднувати із застосуванl= 5;ям антацидних засобів.

Особливос = 90;і застосуванl= 5;я.

Серцево-суд= ;инні захворюванl= 5;я.

У пацієнтів і = 79; серйозними серцево-суд = 80;нними захворюванl= 5;ями (наприклад інфарктом м= 10;окарда, інсультом а = 73;о нестабільнl= 6;ю стенокардіn= 8;ю) під час розр= 086;бки препарату т = 72; в одному післяреєстl= 8;аційному дослідженнo= 0; (CARES) спостерігаl= 3;и більшу кількість серцево-суд = 80;нних порушень, що загрожують = 78;иттю при застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у порівняно з алопуринолl= 6;м.

Однак наступне післяреєстl= 8;аційне дослідженнn= 3; (FAST) показолалl= 6;, що застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у не поступал = 86;ся алопуринолm= 1; за частотою виникнення серцево-суд = 80;нних порушень, що загрожують життю та без загрози для життя.

Л&#= 1110;кування цієї групи пацієнтів слід провод = 80;ти з обережніс = 90;ю та регулярн = 86; контролюваm= 0;и їх стан. Біль&#= 1096; детальну інформацію щодо безпек = 80; застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у для серцево-суд = 80;нної системи див. у розділі «Фармакодиl= 5;аміка» та «Побічні реакції».=

Профілакт = 80;ка і лікування гіперурикеl= 4;ії у пацієнтів із ризиком розвитку СЛ = 55;

Паціє= 085;ти, які піддаються хіміотерапo= 0;ї з приводу гематологіm= 5;них злоякісних новоутвореl= 5;ь з помірним або високим ризиком СЛП та застосовуюm= 0;ь препарат Лі = 82;вестія^®, при наявності клінічних показань знаходятьсn= 3; під наглядо = 84; кардіолога.

Алергія/гіп= ;ерчутливіс = 90;ь на лікарськ= 10; засоби.

У межа&#= 1093; постмаркетl= 0;нгового нагляду бул = 80; рідкісні повідомленl= 5;я про серйозн= 10; алергічні реакції/реа = 82;ції гіперчутлиk= 4;ості, у тому числі загрозливоk= 5;о для життя синдрому Стівенса-Дж = 86;нсона, токсичного епідермальl= 5;ого некролізу т = 72; гострих ана = 92;ілактичних реакцій/шок = 91;. У більшості = 074;ипадків такі реакці= 11; спостерігаl= 3;ися протягом першого місяця заст = 86;сування фебуксостаm= 0;у. У кількох, але не у всіх, = пацієнтів спостерігаl= 3;ися порушення ниркової функції та/або гіперчутлиk= 4;ість до алопурин = 86;лу в анамнезі. Тяжкі реакції гіперчутлиk= 4;ості, у тому числі реакції, що супроводжуn= 2;ться еозинофіліn= 8;ю і системним = 80; симптомами (DRESS-синдром), в деяких випадках були пов’яз = 72;ні з гарячкою, гематологіm= 5;ною, нирковою аб = 86; печінковою = 85;едостатніс&#= 1090;ю.

Паціє= 085;ти повинні бут = 80; проінформоk= 4;ані про ознаки т= 072; симптоми гіперчутлиk= 4;ості/алергі&#= 1111;, а також за ними слід спостерігаm= 0;и щодо розвитку таких реакцій. При появі серйозних алергічних реакцій/реа = 82;цій гіперчутлиk= 4;ості, синдрому Стівенса-Дж = 86;нсона в тому числі, застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у треба негай = 85;о припинити, оскільки раннє припи = 85;ення застосуванl= 5;я покращує прогноз. Якщ= 086; у пацієнта мали місце алергічна реакція/реа = 82;ція гіперчутлиk= 4;ості, у тому числі синдром Стівенса-Дж = 86;нсона, та гострі анафілактиm= 5;ні реакції/шок, то повторне призначеннn= 3; фебуксостаm= 0;у протипоказk= 2;но.

Загостренн= я (напад) подагри.

Лікув= 072;ння фебуксостаm= 0;ом слід розпочинатl= 0; тільки у період післ= 03; загостреннn= 3; хвороби. Фебуксостаm= 0; може спровокуваm= 0;и напад подаг = 88;и на початку лікування з = 72; рахунок змі = 85;и рівня сечової кислоти у сироватці ч = 77;рез вихід ураті = 74; із депо. На початку лікування ф = 77;буксостато&#= 1084; рекомендуєm= 0;ься призначити = 53;ПЗЗ або колхіци = 85; на термін не менше 6 місяц&#= 1110;в для профілактиl= 2;и нападів подагри.

При розвитку нападу на тл= 110; застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у лікування продовжуютn= 0;. Одночасно проводять відповідну індивідуалn= 0;ну терапію заг = 86;стрення подагри. При тривалому застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у частота та тяжкість на = 87;адів подагри зменшуютьсn= 3;.

Відкладенн= я ксантинів.=

У пацієнтів з прискорениl= 4; утворенням уратів (наприклад, на тлі злоякісних новоутвореl= 5;ь та їх лікування або при синдромі Леш-Ніхана) м&#= 1086;жливе суттєве збільшення абсолютної = 82;онцентраці&#= 1111; ксантинів у сечі, що супроводжуn= 8;ться їх відкладеннn= 3;м у сечовивіднl= 0;х шляхах. Цьог= 086; не спостерігаl= 3;ося в опорному к= 083;інічному дослідженнo= 0; фебуксоста&#= 1090;у при СЛП. Через обмеженістn= 0; досвіду застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0; не показани = 81; пацієнтам при синдром= 10; Леш-Ніхана.

Меркаптопу= рин/азатіоп = 88;ин.

Фебук= 089;остат не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти пацієнтам, які одночасно отримують м = 77;ркаптопури&#= 1085;/азатіоприн= ;. Оскільки пригніченнn= 3; ксантиноксl= 0;дази фебуксостаm= 0;ом може спричинити підвищення концентрацo= 0;ї меркаптопуl= 8;ину/азатіоп&#= 1088;ину в плазмі крові, що може призвести д = 86; тяжкої токсичностo= 0;.

Якщо комбінації не можна уникнути, стан пацієнтів слід ретель = 85;о контролюваm= 0;и. Рекомендуєm= 0;ься зниження до 20 % або менше попередньо призначеноo= 1; дози меркаптопуl= 8;ину або азатіопринm= 1; для уникнен = 85;я можливих гематологіm= 5;них ефектів (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Пацієнтів слід ретельно контролюваm= 0;и, а дозу мерка= 087;топурину/аз= атіоприну потрібно згодом коригувати на основі оцінки терапевтичl= 5;ої відповіді т = 72; настання можливих токсичних ефектів.

Пацієнти, які перенесли трансплантk= 2;цію органів.

Досві= 076;у застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у цій категор= 10;ї пацієнтів немає, тому застосуванl= 5;я препарату н = 77; показано.=

Теофілін.

Однор= 072;зове одночасне застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у у дозі 80 мг та теофіліну у дозі 400 мг не показало жодних фармакокінk= 7;тичних взаємодій. Фебуксостаm= 0; у дозі 80 мг можна засто = 89;овувати одночасно і = 79; теофіліном без ризику підвищення концентрацo= 0;ї теофіліну у плазмі кров= 10;. Даних щодо дози фебукс = 86;стату 120 мг немає.
Захворюван= ня печінки.

У проц&#= 1077;сі комбінованl= 6;ї фази ІІІ клінічних досліджень, = 091; 5,0 % пацієнтів, які отримув = 72;ли фебуксостаm= 0;, спостерігаl= 3;ися незначні зміни печінкових показників, тому рекомендуєm= 0;ься перевіряти функціоналn= 0;ні печінкові показники д = 86; призначеннn= 3; фебуксостаm= 0;у та під час лікування при наявнос = 90;і показань.=

Захворюван= ня щитовидної залози.

У 5,5 % пацієнтів, які отримували фебуксостаm= 0; протягом тривалого часу, спостерігаl= 3;ося підвищення ТТГ (> 5,5 мкМЕ/мл) під час довг= 086;строкових відкритих розширених = 76;осліджень. Тому лікарський засіб слід з обережністn= 2; призначати пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції щитовидної залози.

Лактоза.

Лікар= 089;ький засіб містить лактозу. Пац= 110;єнтам із рідкісними = 89;падковими захворюванl= 5;ями, пов’язанимl= 0; з неперенос = 80;містю галактози, недостатніl= 9;тю лактази Лаппа або порушенням всмоктуванl= 5;я глюкози/гал = 72;ктози препарат не = 087;оказаний.

Зас= 090;осування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Ваг= 110;тність

Обмежен= ;ий досвід застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у під час вагітності свідчить пр = 86; відсутністn= 0; несприятлиk= 4;ого впливу преп = 72;рату на перебіг вагітності та здоров’я плода/новон = 72;родженого. У ході досліджень на тваринах не було помічено його прямог = 86; або непрямо = 75;о побічного впливу на перебіг ваг= 10;тності, розвиток ембріона/пл = 86;да та перебіг пологів. Потенційниl= 1; ризик для людини неві = 76;омий. Фебуксостаm= 0; не слід застосовувk= 2;ти під час вагітності.

Пер= 110;од годування груддю

Невідом= ;о, чи проникає фебуксостаm= 0; у грудне молоко людини. Дослідженнn= 3; на тваринах = 087;оказали, що фебуксостаm= 0; проникає у грудне моло = 82;о та виявляє негативний вплив на розвиток новонароджk= 7;них, яких годуют= 00; цим молоком. Ризик потрапляннn= 3; препарату в грудне моло = 82;о не може бути виключений. Фебуксостаm= 0; не слід застосовувk= 2;ти у період годування груддю.

Фер= 090;ильність

Дослідж= ;ення фертильносm= 0;і на тваринах = 091; дозі 48 мг/кг/добу не виявили залежності побічних реакцій від дози. Дія пре&#= 1087;арату Ліквестія^{®
на
репродуктиk=
4;ну
функцію
людини
невідома.}=

=

Зда= 090;ність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими м= 077;ханізмами.

Були повідомленl= 5;я про розвито = 82; сонливості, запаморочеl= 5;ня, парестезій та порушенн= 03; чіткості зору на тлі застосуванl= 5;я фебуксостаm= 0;у. Тому пацієнтам, які застосовуюm= 0;ь препарат Лі = 82;вестія^®, рекомендуєm= 0;ься бути обережним при керуван = 85;і автотранспl= 6;ртними засобами та роботі з інш= 080;ми механізмамl= 0; до того часу, поки вони не будуть впевнені у відсутностo= 0; вищезазначk= 7;них побічних явищ препарату.=

=

Спосіk= 3; застосуванl= 5;я та дози.

Доз= ування

Под= 072;гра.

Рекомен= ;дована доза препар = 72;ту Ліквестія^{®
стано=
вить
80 мг 1 раз на
добу
перорально,
незалежно
від вживанн=
03; їжі.
Якщо
концентрацo=
0;я
сечової
кислоти в си=
088;оватці
крові
перевищує 6
мг/дл (357
мкмоль/л)
після 2–4
тижнів
лікування,
слід
розглянути
підвищення
дози препар
=
72;ту
Ліквестія^{®
до 120
мг 1 раз на
добу. Ефект
лікарськогl=
6;
засобу
виявляєтьсn=
3;
досить
швидко, що
робить
можливим
повторне ви
=
79;начення
концентрацo=
0;ї
сечової
кислоти чер
=
77;з
2 тижні. Метою
лікування є
зменшення
концентрацo=
0;ї
сечової
кислоти та
підтримка ї=
11;
на рівні
менше 6 мг/дл (357
мкмоль/л).}}

Тривалі= ;сть профілактиl= 2;и нападів подагри становить н = 77; менше 6 місяців.

Син= 076;ром лізису пухлини (СЛП).<= /span>

Рекомен= ;дована доза препар = 72;ту Ліквестія^{®
становить 120
мг 1 раз на
добу
перорально,
незалежно
від вживанн=
03; їжі.}

Застосу= ;вання препарату Л= 10;квестія^® слід розпочинатl= 0; за два дні до початку цитотоксичl= 5;ої терапії і продовжуваm= 0;и щонайменше 7 діб, однак тривалість терапії можна подовжити д = 86; 9 діб відповідно до тривалості хіміотерапo= 0;ї та клінічно= 11; оцінки.

Пац= 110;єнти літнього віку.

Для цієo= 1; категорії пацієнтів корекція до = 79;и не потрібна.

Нир= 082;ова недостатніl= 9;ть.

У пацієнтів з тяжким порушенням функції нир = 86;к (кліренс креатиніну <= 30 мл/хв) ефективнісm= 0;ь та безпека застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу вивчені недостатньl= 6;. Пацієнтам із порушенням функції нирок легко = 75;о або помірного ступеня корекція дози не потрібна.=

Печ= 110;нкова недостатніl= 9;ть.

Дослідж= ;ення ефективносm= 0;і та безпеки фебуксостаm= 0;у у пацієнтів = 079; тяжкою печі = 85;ковою недостатніl= 9;тю (клас С за шкалою Чайл = 76;а-П’ю) не проводилосn= 3;.

Подагра= ;. При порушенні функції печінки лег = 82;ого ступеня рекомендовk= 2;на доза становить 80 мг. Досвід застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу при порушенні функції печ= 10;нки помірного ступеня обмежений.=

Синдром лізису пухлини (СЛП). Із опорного дослідженнn= 3; фази III (FLORENCE) були виключені тільки суб’= 08;кти із печінковою недостатніl= 9;тю тяжкого ступеня. Для пацієнтів, які були вкл= 102;чені в дослідженнn= 3;, корекція дози у зв’яз= 082;у із станом функцій печінки не потрібна.=

Спо= сіб застосуванl= 5;я

Для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я.

Ліквест= ;ія^® за = 89;тосовуєтьс&#= 1103; перорально незалежно в= 10;д вживання їж= 10;.

= Діти.

Безпе= 082;а та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату Л= 10;квестія^® дітям віком до 18 років не встановленo= 0;. Дані щодо застосуванl= 5;я відсутні.=

Пер= ;едозування.

У разі передозуваl= 5;ня показана симптоматиm= 5;на та підтримуючk= 2; терапія.

Поб= ;ічні реакції.

Резюме профілю безпеки.

Найча= 089;тішими побічними реакціями у клінічних дослідженнn= 3;х (4072 пацієнти, я = 82;і застосовувk= 2;ли дозу від 10 до 300 мг), післяреє&#= 1089;траційних досліджень безпеки (дос= 083;ідження FAST= : 3001 пацієнт, які отримували дозу від 80 до 120 мг) та в процесі постмаркетl= 0;нгового нагляду у пацієнтів з подагрою були загост = 88;ення (напади) подагри, порушення функції печ= 10;нки, пронос, нудота, головний біль, запамо= 088;очення, задишка, висипання, с= 074;ербіж, артралгія, міалгія, біл= 100; у кінцівках, набряки та в= 090;ома. Ці реакції мали, у більшості випадків, легкий та середній ступінь тяжкості. Пі= 076; час постмаркетl= 0;нгового нагляду бул = 80; повідомлен&= #1085;я про рідкісн= 10; випадки серйозних реакцій гіперчутлиk= 4;ості на фебуксостаm= 0;, деякі з них супроводжуk= 4;алися системними реакціями т = 72; про рідкісні явища раптової серцевої смерті.

У табл&#= 1080;ці 2 зазначені побічні реакції, які виникали пр = 80; застосуванl= 5;і фебуксостаm= 0;у пацієнтами = 90;а класифікоk= 4;ані таким чином: часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100) т= 072; рідко (від ≥ 1/10000 до < 1/1000). Частот = 72; розвитку ґр = 91;нтується на дослідженнn= 3;х та постмаркетl= 0;нговому досвіді щод = 86; пацієнтів і = 79; подагрою.

У кожній груп= 10; за частотою розвитку побічні реакції представлеl= 5;і у порядку зменшення ступеня тяжкості.=

Табли= 094;я 2.

Побіч= 085;і реакції, що спостерігаl= 3;ися у фазі 3 комбі&= #1085;ованих розширених довгострокl= 6;вих досліджень, = 087;ісляреєстр&= #1072;ційних досліджень безпеки та в період постмаркетl= 0;нгового спостережеl= 5;ня у пацієнтів із подагрою.

З боку крові та лімфатично= 111; системи

Рідко<= /span>

Панци&= #1090;опенія, тромбоцито= 087;енія, агранулоци= 090;оз*, анемія^#<= /p>

З боку імунної системи

Рідко<= /span>

Анафі&= #1083;актичні реакції*, гіперчутли= 074;ість до препарату*

З боку ендокринно= 111; системи

Нечас&= #1090;о

Підви&= #1097;ення рівня тиреостиму= 083;юючого гормону крові, гіпот&= #1080;реоз^#

З боку органів зору

Нечас&= #1090;о

Затум&= #1072;нений зір

Рідко<= /span>

Оклюз&= #1110;я артерії сітківки^#=

З боку харчування та обміну речовин

Часто*= **

Загос&= #1090;рення (напади) подагри

Нечас&= #1090;о

Цукро&= #1074;ий діабет, гіперліпід= 077;мія, зниження апетиту, збільшення маси тіла

Рідко<= /span>

Зниже&= #1085;ня маси тіла, підвищення апетиту, ано&= #1088;ексія

З боку психіки

Нечас&= #1090;о

Зниже&= #1085;ня лібідо, безсоння

Рідко<= /span>

Нерво&= #1079;ність, пригнічени= 081; настрій^#, розлади сну#

З боку нервової системи та органів чуття

Часто<= /span>

Голов&= #1085;ий біль, запамо&= #1088;очення

Нечас&= #1090;о

Парес&= #1090;езії, геміпарез, сонливість, &= #1083;єтаргія^#, зміна смакового сприйняття, гіпестезія, послабленн= 103; нюху

Рідко<= /span>

Агевз&= #1110;я^#, відчуття печіння^#<= /span>

З боку органі&#= 1074; слуху та лабіринту

Нечас&= #1090;о

Шум у вухах

Рідко<= o:p>

Верті&= #1075;о^#

З боку серцевої системи

Нечас&= #1090;о

Фібри&= #1083;яція передсердь, відчуття серцебиття, відхилення від норми на ЕКГ, блокада лівої ніжки пучка Гіса (див. розділ «= ;Синдром лізису пухлини»), синусова тахікардія (див. розділ «Синдром лізису пухлини»), ар= итмія^#

Рідко<= o:p>

Рапто&= #1074;а серцева смерть^#<= /p>

З боку судинної системи
Нечас&= #1090;о

Артер&= #1110;альна гіпертензі= 103;, припливи, припливи з відчуттям жару, кровот&= #1077;чі (див. розділ «Синдром лізису пухл&#= 1080;ни»)

Рідко<= o:p>

Цирку&= #1083;яторний колапс^#<= /p>

З боку дихальної системи

Часто<= o:p>

Задиш&= #1082;а

Нечас&= #1090;о

Бронх&= #1110;т, інфекції верхніх дихальних шляхів, інфе&= #1082;ція нижніх дихальних шляхів^#, кашель, рино&= #1088;ея^#

Рідко<= o:p>

Пневм&= #1086;нія^#

З боку травної системи

Часто<= /span>

Діаре&= #1103;**, нудота

Нечас&= #1090;о

Біль у животі, біль у верхній частині живота^#, здуття живота, гастроезоф= 072;геальна рефлюксна хвороба, блювання, сухість у роті, диспеп&= #1089;ія, запор, часті випорожнен= 085;я, метеоризм, дискомфорт у шлунку або кишечнику, в&= #1080;разка в ротовій порожнині, н&= #1072;бряк губ^#, панкр= 077;атит

Рідко<= /span>

Перфо&= #1088;ація шлунково-ки&#= 1096;кового тракту^#, стоматит^#=

З боку печінки та жовчовивід= 085;их шляхів

Часто<= /span>

Поруш&= #1077;ння функції печінки**

Нечас&= #1090;о

Жовчн&= #1086;кам’яна хвороба

Рідко<= /span>

Гепат&= #1080;т, жовтяниця*, п= ошкодження печінки*, хол= ецистит^#

З боку шкіри та підшкірно-ж&#= 1080;рової тканини

Часто<= /span>

Висип&= #1072;ння (у тому числі висипання з більш низьк&#= 1086;ю частотою виникнення, див. нижче), сk= 4;ербіж

Нечас&= #1090;о

Дерма&= #1090;ит, кропив’янк= 072;, зміна забарвленн= 103; шкіри, пошкодженн= 103; шкіри, петехії, п’ятнисті висипання, макулопапу= 083;ьозні висипання, папульозні висипання, г&= #1110;пергідроз, алопеція, екзема^#, еритема, нічна пітливість#, псоріаз^#, висипання зі свербежем^#

Рідко<= /span>

Токси&= #1095;ний епідермаль= 085;ий некроліз*, синдром Стівенса-Дж&#= 1086;нсона*, ангіонабря= 082;*, реакції на препарат, що супроводжу= 102;ться еозинофілі= 108;ю та системни&#= 1084;и симптомами*, генералізо= 074;ані висипання (серйозні)*, ексфоліати= 074;ні висипання, фолікулярн= 110; висипання, везикульоз= 085;і висипання, пустульозн= 110; висипання, еритематоз= 085;і висипання, кореподібн= 110; висипання

З боку опорно-рухо&#= 1074;ого апарату та сполучної тканини

Часто<= o:p>

Артра&= #1083;гія, міалгія, біл&= #1100; у кінцівках#

Нечас&= #1090;о

Артри&= #1090;, скелетно-м’&#= 1103;зовий біль, слабкість у м’язах, судоми м’язів, скутість м’язів, скут&= #1110;сть суглобів^#, = 073;урсит, набряк суглобів^#, біль у спині<= sup>#, скелетно-м’&#= 1103;зова скутість^#=

Рідко<= /span>

Рабдо&= #1084;іоліз*, синдром ротарної манжети^#, р= 077;вматична поліміалгі= 103;^#

З боку нирок та сечовивідн= 080;х шляхів

Нечас&= #1090;о

Нирко&= #1074;а недостатні= 089;ть, сечокам’ян= 072; хвороба, гематурія, полакіурія, протеїнурі= 103;, ургентні позиви до сечовипуск= 072;ння, інфекції сечовивідн= 080;х шляхів^#<= /p>
Рідко<= /span>

Тубул&= #1086;інтерстиці= ;альний нефрит*

З боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз

Рідко<= /span>

Ерект&= #1080;льна дисфункція

З боку організму загалом

Часто<= /span>

Набря&= #1082;и, втома

Нечас&= #1090;о

Біль у грудях, відчуття дискомфорт= 091; у грудях, біл= ь^#, слабкість^#

Рідко<= /span>

Спраг&= #1072;, відчуття жару^#

Додат&= #1082;ові методи досліджень

Нечас&= #1090;о

Підви&= #1097;ення рівня амілази у крові, зменшення кількості т&#= 1088;омбоцитів, зменшення кількості лейкоцитів у крові, зменшення кількості лімфоцитів у крові, підвищення рівня креатину в крові, підвищення рівня креатиніну у крові, зниж= ення рівня гемоглобін= 091; крові, підвищення рівня сечовини в крові, підвищення рівня тригл&#= 1110;церидів у крові, підвищення рівня холестерин= 091; в крові, зниження гематокрит= 091;, підвищення рівня лактатдегі= 076;рогенази (ЛДГ) у крові, підвищення рівня калію у крові, підв= ищення МНВ^#

Рідко<= /span>

Підви&= #1097;ення рівня глюкози у крові, подовження активовано= 075;о часткового тромбоплас= 090;инового часу, зниження кількості еритроциті= 074; у крові, підвищення рівня лужно&#= 1111; фосфатази у крові, підвищення рівня креатинфос= 092;окінази у крові*

Т = 88;авми, отруєння та процедурні ускладненн= 103;

=

Нечас&= #1090;о

За&= #1073;ій

* Побі= ;чні реакції, що спостерігаl= 3;ися в межах пост= 084;аркетингов&= #1086;го аналізу.

** Діарея, що вимагала терапії, та відхилення результатіk= 4; функціоналn= 0;них проб печінк = 80; від норми, що спостерігаl= 3;ися в дослідженнn= 3;х фази ІІІ, розвивалисn= 3; частіше у пацієнтів, які отримув = 72;ли супутню терапію колхіцином.

*** Див. розділ «Фармакод = 80;наміка» щодо частот = 80; загострень (нападів) подагри, що спостерігаl= 3;ися у фазі ІІІ індивідуалn= 0;них рандомізовk= 2;них контрольовk= 2;них досліджень.

^#П= обічні реакції, що спостерігаl= 3;ися під час післяреєстl= 8;аційних досліджень безпеки.

Опис окремих побічних реакцій.

У межа&#= 1093; постмаркетl= 0;нгового нагляду бул = 80; повідомлен&= #1085;я про рідкісн= 10; випадки серйозних реакцій гіперчутлиk= 4;ості на фебуксос = 90;ат, у тому числі синдром Стівенса-Дж = 86;нсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз та = 072;нафілактич&= #1085;і реакції/шок. Синдром Стівенса-Дж = 86;нсона та токсични = 81; епідермальl= 5;ий некроліз характеризm= 1;ється прогресуючl= 0;м шкірним висипанням = 79; бульозним ураженням шкіри або слизових оболонок та подразненнn= 3;м слизової оболонки очей. Реакці= 111; гіперчутлиk= 4;ості на фебуксос = 90;ат можуть проявлятисn= 3; такими симптомами: шкірними реакціями, щ= 086; характеризm= 1;ються інфільтровk= 2;ними макуло-папу = 83;ьозними висипаннямl= 0;, генералізоk= 4;аними або ексфоліатиk= 4;ними висипаннямl= 0;, а також ураженнями шкіри, набря= 082;ом обличчя, гарячкою, гематологіm= 5;ними порушеннямl= 0;, такими як тромбоцитоl= 7;енія та еозинофі = 83;ія, та ураження = 84; окремих органів або кількох орг = 72;нів (печінка та нирки, у тому числі тубул = 86;інтерстиці&#= 1072;льний нефрит).

Загос= 090;рення (напади) подагри зазвичай сп = 86;стерігалис&#= 1103; невдовзі після початку лік = 91;вання та протягом перших місяців лікування. Частота нап = 72;дів подагри знижуваласn= 3; з часом. При з&= #1072;стосуванні фебуксостаm= 0;у рекомендуєm= 0;ься профілактиl= 2;а гострих нападів подагри.

Синдр= 086;м лізису пухлин (СЛП)

Резюме профілю безпеки

В проц&#= 1077;сі рандомізовk= 2;ного, подвійного, сліпого опорного дослідженнn= 3; фази ІІІ FLORENCE       (FLO= -01), у якому порівнювалl= 0; фебуксостаm= 0; та алопуринол (346 пацієнтів, які піддают= 00;ся хіміотерапo= 0;ї з приводу гематологіm= 5;них злоякісних новоутвореl= 5;ь з помірним або високим ризиком СЛП), тільки у 22 (6,4 %) па= ;цієнтів спостерігаl= 3;ися побічні реакції, а саме у 11 (6,4 %) пацієнтів у кожній груп= 10; лікування. Більшість побічних реакцій бул = 80; легкого або помірного ступеня.

У цілому в про= 094;есі дослідженнn= 3; FLORENCE будь-яких додаткових підозр щодо безпеки застосуванl= 5;я препарату Л= 10;квестія^® паціє= нтам із подагрою не було, за ви&= #1085;ятком нижчезазнаm= 5;ених трьох побічних ре = 72;кцій (див. табл.2).<= /p>
З боку серцевої системи:

Нечас= 090;о: блокада лівої ніжки пучка Гіса, синусова тахікардія.

З боку судинної системи:

Нечас= 090;о: кровотечі.=

Повідомле = 85;ня про підозрюванo= 0; побічні реакції

По = 74;ідомлення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх закон= 085;им представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних ре = 72;кцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланн= 03;м: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатностo= 0;. 3 роки.

Не застосовувk= 2;ти препарат після закінчення терміну придатностo= 0;, зазначеногl= 6; на упаковці.

=

Умо= 074;и зберігання.

Даний лікарський препарат не потребує сп = 77;ціальних умов зберігання.

Збері= 075;ати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

=

Упаковка. По 14 таблеток у блістері. По 2 або 4 блістери у пачці.=

Кат= 077;горія відпуску. За рецептом.=

=

Вир= 086;бник. АТ «Фармак» (вироб= 085;ицтво з продукції in = bulk фірми-вироб = 85;ика Дженефарм С = 40;, Греція).

Місцезнахо= ;дження виробника т = 72; його адреса місця прова = 76;ження діяльності.

Україна= ;, 04080, м. Київ, вул. Кир&= #1080;лівська, 74.