MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D44F38.70393FF0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D44F38.70393FF0 Content-Location: file:///C:/6813D738/UA157210101_F488.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
ІНСТРУК
=
62;ІЯ
для меди=
095;ного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
СІНДЖАР
=
44;І®
(=
SYNJARDY®)
Ск=
083;ад:
діюча
речовина: ем=
1087;агліфлозин,
метформіну
гідрохлориk=
6;;
1
таблетка мі
=
89;тить
5 мг
емпагліфлоk=
9;ину
та 850 мг
метформіну
гідрохлориk=
6;у
або
5 мг
емпагліфлоk=
9;ину
та 1000 мг
метформіну
гідрохлориk=
6;у,
або
12,5 мг
емпагліфлоk=
9;ину
та 850 мг
метформіну
гідрохлориk=
6;у,
або
12,5 мг
емпагліфлоk=
9;ину
та 1000 мг
метформіну
гідрохлориk=
6;у;
допоміж
=
85;і
речовини:
склад
плівкової
оболонки Opadr=
y® Yellow 02B220010: гіпроме
=
83;оза
2910, макрогол 400,
титану
діоксид (Е 171),
заліза окси
=
76;
жовтий (Е 172);
тальк.
склад
плівкової
оболонки Opadr=
y® Yellow 02B220012: гіпроме
=
83;оза
2910, макрогол 400,
титану
діоксид (Е 171),
заліза окси
=
76;
жовтий (Е 172),
тальк;
табл&=
#1077;тки 12,5 мг/850 мг: крохмаль
кукурудзянl=
0;й,
коповідон,
кремнію
діоксид
колоїдний
безводний,
магнію
стеарат,
плівкова
оболонка =
Opadry®
Pink 02B240006;
скл&=
#1072;д
плівкової
оболонки Opadry® Pink 02B240006:
гіпроме=
083;оза
2910, макрогол 400,
титану
діоксид (Е 171), з=
072;ліза
оксид чорни
=
81;
(Е 172), заліза
оксид
червоний (Е 172),
тальк;
скл&=
#1072;д
плівкової
оболонки Opadry® Purple
02B200006=
:
гіпроме=
083;оза
2910, макрогол 400,
титану
діоксид (Е 171),
заліза окси
=
76;
чорний (Е 172),
заліза окси
=
76;
червоний (Е 172),
тальк;
Лікарсь
=
82;а
форма. Таблет
=
82;и,
вкриті
плівковою
оболонкою.
=
054;сновні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:
&=
#1090;аблетки
5 мг/850 мг: овk=
2;льні,
двоопуклі т
=
72;блетки,
вкриті
плівковою
оболонкою, с=
074;ітло-жовтог=
о
кольору, з гр=
1072;віюванням
символу
компанії
«Берінгер
Інгельхайм&raqu=
o; та
«S5» з одного
боку та грав=
110;юванням
«850» з іншого
боку;
&=
#1090;аблетки
5 мг/1000 мг: овk=
2;льні,
двоопуклі
таблетки,
вкриті плів
=
82;овою
оболонкою, к=
086;ричнювато-ж=
овтого
кольору, з
гравіюваннn=
3;м
символу
компанії «Б
=
77;рінгер
Інгельхайм&raqu=
o;
та «S5» з
одного боку =
090;а
гравіюваннn=
3;м
«1000» з іншого
боку;
&=
#1090;аблетки
12,5 мг/850 мг: =
овальні,
двоопуклі
таблетки,
вкриті плів
=
82;овою
оболонкою, с=
074;ітло-рожево=
го
кольору, з
гравіюваннn=
3;м
символу
компанії
«Берінгер
Інгельхайм&raqu=
o;
та «S12» з
одного боку
та
гравіюваннn=
3;м
«850» з іншого
боку;
&=
#1090;аблетки
12,5 мг/1000 мг: =
овальні,
двоопуклі
таблетки,
вкриті плів
=
82;овою
оболонкою, ф=
110;олетово-кор=
ичневого
кольору, з
гравіюваннn=
3;м
символу
компанії «Б
=
77;рінгер
Інгельхайм&raqu=
o;
та «S12» з
одного боку
та гравіюва
=
85;ням
«1000» з іншого
боку.
Фармако
=
90;ерапевтичн=
1072;
група.
Засо=
;би,
що
застосовуюm=
0;ь
при
цукровому
діабеті.
Комбінація
пероральниm=
3;
гіпоглікемo=
0;чних
препаратів.
Код AT=
061; A
Фармако
=
83;огічні
властивостo=
0;.
Ме=
093;анізм
дії.
У
препараті СІНДЖ
=
40;РДІ
об’єднано
два гіпоглі
=
82;емічні
лікарські
засоби,
призначені
=
76;ля
покращення
глікемічноk=
5;о
контролю у п=
072;цієнтів
з цукровим
діабетом 2-го
типу,
механізм ді=
11;
яких
доповнює
один одного:
емпагліфлоk=
9;ин,
інгібітор н
=
72;трій-глюкоз&=
#1085;ого
котранспорm=
0;ера
2-го (SGLT2), та
метформіну
гідрохлориk=
6;,
представниl=
2; класу
бігуанідів.
Ем=
087;агліфлозин<=
/span>
Емпагліфло=
зин
є оборотним
сильнодіючl=
0;м
(IC50 1,3 нмоль) і
селективниl=
4;
конкурентнl=
0;м
інгібітороl=
4;
натрій-глюк
=
86;зного
котранспорm=
0;ера
2 (SGLT2). Емпагліфл&=
#1086;зин
не інгібує
інші
транспортеl=
8;и
глюкози, які
відіграють
важливу рол=
00;
у доставці
глюкози у
периферичнo=
0;
тканини, і є в =
5000
разів більш
селективниl=
4;
відносно SGLT2
порівняно з SGL=
T1,
основним
транспортеl=
8;ом,
відповідалn=
0;ним
за
поглинання
глюкози в
кишечнику. SGLT2
експресуєтn=
0;ся
на високому
рівні в нирк=
072;х,
тоді як
експресія в
інших
тканинах
відсутня аб
=
86;
дуже низька. =
1042;ін
відповідає,
як основний
транспортеl=
8;,
за
реабсорбціn=
2;
глюкози з
просвіту
канальців
назад до
кровотоку. У
пацієнтів з
цукровим
діабетом 2-го &=
#1090;ипу
та
гіперглікеl=
4;ією
фільтруєтьl=
9;я
і поглинаєт=
00;ся
більша
кількість
глюкози.
Емпагліфло=
зин
покращує
глікемічниl=
1;
контроль у
пацієнтів з
цукровим
діабетом 2-го
типу за
рахунок
зниження
реабсорбціo=
1;
глюкози
нирками.
Кількість
глюкози, що
виводиться
нирками шля
=
93;ом
цього
глюкуретичl=
5;ого
механізму,
залежить ві
=
76;
концентрацo=
0;ї
глюкози в
крові і швид=
082;ості
клубочковоo=
1;
фільтрації (=
064;КФ).
Інгібуваннn=
3;
SGLT2 у пацієнтіk=
4;
з цукровим
діабетом 2-го
типу та
гіперглікеl=
4;ією
призводить
до надлишко
=
74;ої
екскреції
глюкози з
сечею.
i=
9;
пацієнтів з
цукровим
діабетом 2-го
типу
екскреція
глюкози
збільшувалk=
2;сь
одразу післ=
03;
першої дози
емпагліфлоk=
9;ину
і зберігала
=
89;ь
протягом
24-годинного
інтервалу
дозування.
Збільшення
екскреції
глюкози з
сечею
зберігалосn=
0;
в кінці
4-тижневого
періоду
лікування і =
074;
середньому
становило
близько 78
г/добу на фоні
прийому
емпагліфлоk=
9;ину
в дозі 25 мг.
Збільшення
екскреції
глюкози з
сечею призв
=
86;дило
до негайног
=
86;
зниження
рівнів глюк
=
86;зи
в плазмі
крові у
пацієнтів з
діабетом 2-го
типу.
Крім того,
емпагліфлоk=
9;ин
збільшує ек
=
89;крецію
натрію, що
призводить
до осмотичн
=
86;го
діурезу та
зменшує
інтраваскуl=
3;ярний
об’єм.
Емпа=
;гліфлозин
покращує
рівні
глюкози в пл=
072;змі
крові як
натще, так і
після
прийому їжі.
Механізм ді=
11;
емпагліфлоk=
9;ину
не залежить
від функції
бета-клітин
та шляху дії
інсуліну, що
сприяє
зниженню
ризику
гіпоглікемo=
0;ї.
Було
відзначено
покращення
маркерів фу
=
85;кції
бета-клітин,
в тому числі
гомеостатиm=
5;ної
моделі
оцінки
функції
β-клітин (HOMA-β). К=
088;ім
того,
виділення
глюкози з
сечею
спричиняє
втрату
калорій, пов=
217;язану
зі зниження
=
84;
жирів і
зменшенням
маси тіла.
Глюкозурія, =
097;о
спостерігаl=
3;ась
при
застосуванl=
5;і
емпагліфлоk=
9;ину,
супроводжуn=
8;ться
помірним ді
=
91;резом,
що може
сприяти
довготриваl=
3;ому
і помірному
зниженню
артеріальнl=
6;го
тиску.
Глюкозурія,
натрійурез
та
осмотичний
діурез, що
спостерігаn=
2;ться
при
застосуванl=
5;і
емпагліфлоk=
9;ину,
можуть
сприяти
покращенню
серцево-суд
=
80;нних
прогнозів.
Метф=
;ормін
Ме=
090;формін
належить до
групи
бігуанідів, =
097;о
мають гіпог
=
83;ікемічну
властивістn=
0;
та сприяють
зниженню
рівня
глюкози у
крові як
натщесерце, =
090;ак
і після прий=
086;му
їжі. Він не
стимулює
вироблення
інсуліну,
тому не
призводить
до розвитку
гіпоглікемo=
0;ї.
Ді=
103;
метформіну
зумовлена
трьома
механізмамl=
0;:
• &nb=
sp;
скороче
=
85;ня
продукції
глюкози у
печінці за р=
072;хунок
пригніченнn=
3;
глюконеогеl=
5;езу
та глікоген
=
86;лізу;
• &nb=
sp;
підвище
=
85;ня
чутливості
=
84;’язів
до інсуліну,
покращення
захоплення
=
75;люкози
периферичнl=
0;ми
тканинами т
=
72;
її утилізац=
10;ї;
=
• &nb=
sp;
сповіль
=
85;ення
всмоктуванl=
5;я
глюкози у
кишечнику.
Ме=
090;формін
стимулює
внутрішньоl=
2;літинний
синтез
глікогену з
=
72;
рахунок
впливу на гл=
110;когенсинте&=
#1090;азу.
Метформін
покращує фу
=
85;кціональну
активність
усіх відоми
=
93;
на сьогодні
=
96;ній
день видів
транспортеl=
8;ів
глюкози.
Не=
079;алежно
від його
впливу на
глікемію,
метформін
чинить
сприятливу
дію на обмін
жирів у
людини. Це
було
продемонстl=
8;овано
в ході
контрольовk=
2;них
середньостl=
8;окових
та довгостр
=
86;кових
клінічних
досліджень
при застосу
=
74;анні
метформіну
=
91;
терапевтичl=
5;их
дозах:
метформін
знижує
рівень
загального
холестеринm=
1;,
холестеринm=
1;
ліпопротеїk=
6;ів
низької
щільності т
=
72;
тригліцериk=
6;ів.
Клін=
;ічна
ефективнісm=
0;ь
та безпека
Покр=
;ащення
глікемічноk=
5;о
контролю і
зменшення
рівня
серцево-суд
=
80;нних
захворюванn=
0;
та
смертності =
08;
невід’ємноn=
2;
частиною
лікування
діабету 2
типу.
Ліку=
;вання
емпагліфлоk=
9;ином
у комбінаці=
11; з
метформіноl=
4;
та іншими
антидіабетl=
0;чними
препаратамl=
0;
(піоглітазо
=
85;ом,
сульфонілсk=
7;човиною,
інгібітораl=
4;и
DPP-4 та
інсуліном)
або без них п=
1088;изводило
до клінічно
значущого
покращення
рівнів HbAlc,
глюкози в
плазмі кров=
10;
натще (FPG), маси
тіла,
систолічноk=
5;о
та
діастолічнl=
6;го
артеріальнl=
6;го
тиску. При
застосуванl=
5;і
емпагліфлоk=
9;ину
в дозі 25 мг
підвищиласn=
3;
частка
пацієнтів,
які досягли
цільового
рівня HbA1c менш
ніж 7%, і
знизилася
кількість
пацієнтів,
які потребу
=
74;али
глікемічноo=
1;
терапії, у
порівнянні
із
застосуванl=
5;ям
емпагліфлоk=
9;ину
в дозі 10 мг і
плацебо. Чим
вищим був
рівень HbA1c на
вихідному
рівні, тим
більшим бул
=
86;
його
зниження пі
=
76;
дією
препарату.
Крім
того,
емпагліфлоk=
9;ин
як
доповнення
до стандарт
=
85;ої
терапії
знижує
рівень серц
=
77;во-судинної
смертності
та
серцево-суд
=
80;нних
захворюванn=
0;
у пацієнтів
із діабетом 2
типу.
Серц=
;ево-судинні
прогнози
Плацебо-коl=
5;трольоване
дослідженнn=
3;
подвійної
анонімностo=
0;
EMPA-REG OUTCOME
порівнювалl=
6;
ефективнісm=
0;ь
застосуванl=
5;я
емпагліфлоk=
9;ину
у дозах 10 мг та=
; 25
мг та
застосуванl=
5;я
плацебо, як
доповнення
до
стандартноo=
1;
терапії пац=
10;єнтам
із діабетом 2
типу та
встановленl=
0;ми
серцево-суд
=
80;нними
захворюванl=
5;ями.
Емпагліфло=
;зин
переважав
плацебо у
зменшенні
основного
критерію
оцінки:
смерті внас
=
83;ідок
серцево-суд
=
80;нних
захворюванn=
0;,
нелетальноk=
5;о
інфаркту
міокарда аб
=
86;
нелетальноk=
5;о
інсульту.
Ефект був
обумовлениl=
1;
значним
скороченняl=
4;
серцево-суд
=
80;нної
смертності
без суттєви
=
93;
змін щодо
нелетальноk=
5;о
інфаркту мі
=
86;карда
або
нелетальноk=
5;о
інсульту.
Зниження
смертності
при
серцево-суд
=
80;нних
захворюванl=
5;ях
було
порівнянниl=
4;
для емпаглі
=
92;лозину
10 мг та 25 мг (див.
графік нижч
=
77;)
і підтвердж
=
77;но
покращенняl=
4;
загального
виживання
(табл. 1).
Ефективніс=
;ть
запобіганнn=
3;
серцево-суд
=
80;нній
смертності
не була
остаточно
встановленk=
2;
у пацієнтів,
які
застосовувk=
2;ли
інгібітори DPP-=
4,
або у
пацієнтів
негроїдної
раси, оскіль=
082;и
представлеl=
5;ня
цих груп у
дослідженнo=
0;
EMPA-REG OUTCOME було
обмеженим.
Таблиця
1
Ефе=
кт
лікування з
=
72;
основними
критеріями
=
86;цінки,
їх
компонентаl=
4;и
та
смертністю=
а
|
Плацеб=
о |
Емl=
7;агліфлозин |
N |
2333 |
4687 |
Час
до
виникнення
першого
летального
випадку
внаслідок
серцево-суд=
1080;нних
захворюван=
100;,
нелета=
083;ьного
інфаркту
міокарда або нелетально=
1075;о інсул=
100;ту, N (%) |
282 (12,1) |
490 (10,5) |
Співві=
076;ношення
ризиків у
порівнянні
з плацебо
(95,02% ДІ)* |
|
0,86
(0,74; 0,99) |
p-значення
для
переваги |
|
0,0382 |
Смерть внаслідок
серцево-суд=
1080;нних
захворюван=
100;, N (%) |
137 (5,9) |
172 (3,7) |
Співві=
076;ношення
ризиків у
порівнянні
з плацебо (95% ДІ) |
|
0,62
(0,49; 0,77) |
p-значення |
|
<0.0001 |
Не=
083;етальний<=
span
lang=3DEN-GB style=3D'font-size:11.0pt;mso-ansi-language:EN-GB;mso-fareas=
t-language:
EN-US'> інфаркт
міокарда, N (%) |
121 (5,2) |
213 (4,5) |
Співві=
076;ношення
ризиків у
порівнянні
з плацебо (95% ДІ) |
|
0,87
(0,70; 1,09) |
p-значення |
|
0.2189 |
Не=
083;етальний<=
span
lang=3DEN-GB style=3D'font-size:11.0pt;mso-ansi-language:EN-GB;mso-fareas=
t-language:
EN-US'> інсульт |
60 (2,6)
|
150 (3,2) |
Співві=
076;ношення
ризиків у
порівнянні
з плацебо (95% ДІ) |
|
1,24
(0,92; 1,67) |
p-значення |
|
0,1638 |
За=
075;альна
смертність,=
span> N (%) |
194 (8,3) |
269 (5,7) |
Співві=
076;ношення
ризиків у
порівнянні
з плацебо (95% ДІ) |
|
0,68
(0,57; 0,82) |
p-значення |
|
<0.0001 |
См=
077;ртність,
не пов’язана
із
серцево-суд=
1080;нними
захворюван=
085;ями, <=
/b>N (%) |
57 (2,4) |
97 (2,1) |
Співві=
076;ношення
ризиків у
порівнянні
з плацебо (95% ДІ) |
|
0,84
(0,60; 1,16) |
a Дані,
отримані у
пацієнтів, щ=
086;
проходили л=
10;кування
(TS) (тоб
=
90;о
пацієнтів,
які отримал
=
80; щонаймk=
7;нше
одну дозу
досліджуваl=
5;ого
лікарськогl=
6;
засобу).
b Об’єднані
дози емп=
1072;гліфлозину
10 мг і 25 мг.
=
* Оскільки
результати
дослідженнn=
3;
були включе
=
85;і
в проміжний
аналіз,
застосовуєm=
0;ься
двостороннo=
0;й
довірчий
інтервал 95,02%,
який відпов=
10;дає
значенням p < 0,0498 для
значущості.
Ри
=
89;.
1. Час до
виникнення
смерті внаслід=
;ок
серцево-суд
=
80;нних
захворюванn=
0;
в
дослідженнo=
0; EMPA-REG OUTCOME=
Фармако
=
82;інетика.
Пр=
077;парат
СІНДЖАРДІ
Ре=
079;ультати
досліджень
біоеквівалk=
7;нтності
за участі
здорових
добровольцo=
0;в
свідчать пр
=
86;
те, що
таблетки ко
=
84;бінованого
препарату
СІНДЖАРДІ
(емпагліфло
=
79;ин/метформі&=
#1085;у
гідрохлориk=
6;)
в дозі 5 мг/850 мг, 5
мг/1000 мг, 12,5 мг/850 мг
та 12,5 мг/1000 мг є
біоеквівалk=
7;нтними
до
відповідниm=
3;
доз
емпагліфлоk=
9;ину
та метформі
=
85;у
у вигляді
окремих
таблеток, як=
110;
приймають
одночасно.
За=
089;тосування
емпагліфлоk=
9;ину/метформ=
1110;ну
в дозі 12,5 мг/1000 мг
після
прийому їжі
призводило
до зниження AUC
на 9 % та
зниження Сmax н=
1072;
28 % в групі
прийому
емпагліфлоk=
9;ину
порівняно з
прийомом
натщесерце. =
042;
групі
прийому мет
=
92;орміну
AUC
зменшувалаl=
9;ь
на 12 %, Cmax
зменшувалоl=
9;ь
на 26 %
порівняно з
прийомом
натщесерце.
Спостережуk=
4;аний
вплив їжі на
емпагліфлоk=
9;ин
та метформі
=
85;
не
вважається
клінічно
значущим. Од=
085;ак,
оскільки
метформін
рекомендовk=
2;но
застосовувk=
2;ти
разом з їжею,
препарат
СІНДЖАРДІ
також
пропонуєтьl=
9;я
приймати
разом з їжею.
Ем=
087;агліфлозин<=
o:p>
Абсо=
;рбція
Фа=
088;макокінети&=
#1082;а
емпагліфлоk=
9;ину
докладно
описана у
здорових
добровольцo=
0;в
та пацієнті
=
74;
з діабетом 2-г&=
#1086;
типу. Після
прийому
перорально
емпагліфлоk=
9;ин
швидко
поглинався,
пікові конц
=
77;нтрації
в плазмі
крові відзн
=
72;чались
при
середньому t
Фа=
088;макокінети&=
#1082;а
емпагліфлоk=
9;ину
в дозі 5 мг
двічі на доб=
091;
та емпагліф
=
83;озину
в дозі 10 мг
один раз на
добу порівн=
02;валась
з такою у
здорових
добровольцo=
0;в.
Загальна
експозиція (AUC=
SS)
емпагліфлоk=
9;ину
протягом 24
годин при
прийомі
емпагліфлоk=
9;ину
в дозі 5 мг
двічі на доб=
091;
була подібн
=
86;ю
до загально=
11;
експозиції
при введенн=
10;
емпагліфлоk=
9;ину
в дозі 10 мг
один раз на
добу. Як і
очікувалосn=
3;,
прийом
емпагліфлоk=
9;ину
в дозі 5 мг
двічі на доб=
091;
порівняно і
=
79;
прийомом
емпагліфлоk=
9;ину
в дозі 10 мг
один раз на
добу
призводив д
=
86;
низького Cmax
та високих м=
110;німальних
концентрацo=
0;й
емпагліфлоk=
9;ину
в плазмі
крові (Cmin).
Вв=
077;дення
емпагліфлоk=
9;ину
25 мг після
прийому
висококалоl=
8;ійної
їжі з високи=
084;
вмістом жир=
10;в
обумовило
деяке
зниження
його впливу; AUC
знизилась
приблизно н
=
72;
16%, а Cmax −
приблизно н
=
72;
37% порівняно з
прийомом
натщесерце.
Цей вплив
прийому їжі
на
фармакокінk=
7;тику
емпагліфлоk=
9;ину
не
вважається
клінічно
значущим.
Емпагліфлоk=
9;ин
можна
приймати
незалежно
від прийому
їжі.
Аналогічні
результати
були отрима
=
85;і
при прийомі
комбінованl=
0;х
таблеток пр
=
77;парату
СІНДЖАРДІ
(емпагліфло
=
79;ину/метформ&=
#1110;ну)
з висококал
=
86;рійною
їжею та їжею
з високим
вмістом жир
=
91;.
Ро=
079;поділ
Оч=
077;видний
об’єм розпо
=
76;ілу
у стані
спокою
становить 73,8 л=
;,
виходячи з
аналізу
фармакокінk=
7;тики
у суб’єктів.
Після
введення
пероральноk=
5;о
розчину [14C]-е&=
#1084;пагліфлози=
;ну
здоровим
добровольцn=
3;м
розділення
=
77;ритроцитів
становило
приблизно 37%, а
зв’язуваннn=
3;
з білками
плазми − 86%.
Бі=
086;трансформа&=
#1094;ія
Іс=
090;отні
метаболіти
емпагліфлоk=
9;ину
у плазмі
крові людин
=
80;
не
виявлялись.
Найбільш по
=
96;иреними
метаболітаl=
4;и
бути три кон=
217;югати
глюкуронідm=
1;
(2-, 3- та 6-O-глюкуро=
;нід).
Системна ді=
03;
кожного
метаболіту
складала
менш ніж 10 %
від всього
матеріалу,
пов’язаногl=
6;
з препарато
=
84;.
Дослідженнn=
3; іn vitro
вказують на
те, що
основним
шляхом
метаболізмm=
1;
емпагліфлоk=
9;ину
у людини є
глюкуронідk=
2;ція
уридин 5’-диф=
1086;сфоглюкуро=
носилтрансm=
2;еразами
UGT2B7, UGT1A3, UGT1A8 та UGT1A9.
Ви=
074;едення
Ви=
093;одячи
з аналізу фармак&=
#1086;кінетики
у суб’єктів,
очевидний
термінальнl=
0;й
період
напіввиведk=
7;ння
емпагліфлоk=
9;ину станов=
ить
12,4 години, а
очевидний
пероральниl=
1;
кліренс – 10,6
л/год.
Варіації мі
=
78;
суб’єктами
та остаточн=
10;
зміни
пероральноk=
5;о
кліренсу
емпагліфлоk=
9;ину
складали 39,1 %
та 35,8 %
відповідно.
При
застосуванl=
5;і
один раз на д=
1086;бу
концентрацo=
0;ї
емпагліфлоk=
9;ину
в
плазмі кров=
10;
у стані
спокою дос=
03;гались
до 5-ї дози. Від=
;повідно
до періоду
напіввиведk=
7;ння,
до 22 %
накопиченнn=
3; (щодо
AUC у
плазмі кров=
10;)
спостерігаl=
3;ось
у стані спок=
086;ю.
Після
введення
пероральноk=
5;о
розчину [14C]-емпаглі&=
#1092;лозину
здор=
1086;вим
добровольцn=
3;м
приблизно 96 %
радіоактивl=
5;ості,
пов’язаної
=
79;
препаратом,
виводилося
=
79;
калом (41 %) або
сечею (54 %). Вихідний
препарат у
незміненій
формі становив
більшу
частину пов’язано=
11;
з препарато
=
84;
радіоактивl=
5;ості,
виведеної з
калом.
Вихідний
препарат у
незміненій
формі становив
приблизно
половину по
=
74;’язаної з
препаратом
радіоактивl=
5;ості,
виведеної з
сечею.
Ос=
086;бливі
групи
пацієнтів
По=
088;ушення
функції
нирок
У
пацієнтів з
легким,
помірним аб
=
86;
тяжким пору
=
96;енням
функції
нирок
(кліренс
креатиніну <=
30 – <90
мл/хв) та паці&=
#1108;нтів
з нирковою
недостатніl=
9;тю
/ термінальн=
086;ю
стадією
ниркової
недостатноl=
9;ті
(ТСНН) AUC емпагl=
3;іфлозину
збільшиласn=
0;
приблизно н
=
72;
18 %, 20 %, 66 % та 48 %
відповідно,
порівняно з суб’є=
ктами
з нормально=
02; функцією
нирок. Пікові
рівні
емпагліфлоk=
9;ину
у плазмі кро=
074;і
були
подібними у
пацієнтів з помірним поруш=
енням
функції
нирок &=
#1090;а
нирковою
недостатніl=
9;тю
/ТСНН,
порівняно з
Порушення
функції
печінки
У
пацієнтів з =
087;орушенням
функції
печінки
легкого,
помірного т
=
72;
тяжкого
ступеня
відповідно
до
класифікацo=
0;ї
Чайльда–П’ю AUC
емпагліфлоk=
9;ину
збільшилаl=
9;ь
прибл=
080;зно
на 23 %, 47 % та 75 %, а Cmax
− при&=
#1073;лизно
на 4 %, 23 % та 48 %
відповідно,
порівняно з =
089;уб’єктами
з нормально=
02;
функцією
печінки.
Ін=
076;екс
маси тіла
Інде=
;кс
маси тіла (ІМ=
1058;)
не мав
клінічно
значущого
впливу на
фармакокінk=
7;тику
емпагліфлоk=
9;ину.
AUC була на 5,82 %, 10,4 % та 17,3 %
меншою у
пацієнтів з
ІМТ 30, 35 та 45 кг/м<=
sup>2
відповідно,
порівняно з
пацієнтами
=
79;
індексом
маси тіла 25
кг/м2.
Ст=
072;ть
Ст=
072;ть
не мала
клінічно
значущого
впливу на
фармакокінk=
7;тику
емпагліфлоk=
9;ину.
Раса
AUC
була на 13,5 %
більшою у
пацієнтів
монголоїднl=
6;ї
раси з індек=
089;ом
маси тіла 25 кг/м2 l=
7;орівняно
з пацієнтам
=
80;
інших рас з
індексом
маси тіла 25 кг/м2.
Па=
094;ієнти
літнього
віку
Вік
не мав
клінічно
значущого в
=
87;ливу
на
фармакокінk=
7;тику
емпагліфлоk=
9;ину.
Ді=
090;и
У
педіатричнl=
6;му
дослідженнo=
0;
вивчали фар
=
84;акокінетик=
1091;
та
фармакодинk=
2;міку
емпагліфлоk=
9;ину
(5 мг, 10 мг і 25 мг) у
дітей та
підлітків ≥ 10 -
<18 років із
цукровим
діабетом 2
типу. Отрима=
085;і
фармакокінk=
7;тичні
та фармакод
=
80;намічні
дані
відповідалl=
0; таким
у дорослих.
Ме=
090;формін
Абсо=
;рбція
Після
пероральноk=
5;о
прийому доз
=
80;
метформіну
максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я (Tmax)
досягаєтьсn=
3;
через 2,5
години.
Абсолютна
біодоступнo=
0;сть
таблеток
метформіну
гідрохлориk=
6;у
по 500 мг
або 850 мг у
здорових
добровольцo=
0;в
становить
приблизно 50–60%. Після
пероральноk=
5;о
прийому
неабсорбовk=
2;на
частка, що
вийшла з
калом, стано=
074;ила
20–30%. Після
пероральноk=
5;о
прийому абсорб&=
#1094;ія
метформіну
гідрохлориk=
6;у
є насичуван
=
86;ю
та неповною. =
span>Фармакокін=
етика
абсорбції
метформіну
=
75;ідрохлорид=
1091;
вважа=
1108;ться
нелінійноn=
2;.
При
дотриманні
рекомендовk=
2;них
доз та режим=
091;
прийому
метформіну концен&=
#1090;рації
в плазмі
крові у
стані споко=
02;
досягаютьсn=
3;
протягом 24–48
годин і в
цілому
становлять
менш ніж 1 мкг/мл. За
даними
контрольовk=
2;них
клінічних
досліджень
максимальнo=
0;
рівні =
1084;етформіну
в
плазмі кров=
10; (Cmax) не
перевищуваl=
3;и
5 мкг/&=
#1084;л,
навіть при
прийомі
максимальнl=
0;х
доз.
Їж=
072;
зменшує
ступінь та
дещо
затримує
абсорбцію
метформіну.
Розп=
;оділ
Зв’язуванн=
я
з білками
плазми кров=
10;
є незначним.
Метформін
переходить
=
74;
еритроцити.
Пік в крові є
меншим за пі=
082;
у плазмі, та
досягаєтьсn=
3;
приблизно з
=
72;
однаковий
час.
Еритроцити,
імовірніше
за все, предс=
1090;авляють
собою
вторинний
відділ розп
=
86;ділу.
Середній обR=
17;єм
розподілу (Vd) ва=
088;іювався
від 63 до 276
літрів.
Біот=
;рансформац=
10;я
Ме=
090;формін
виводиться
=
79;
сечею у
незміненомm=
1;
вигляді.
Метаболіти
=
91;
людей
виявлені не
були.
Виве=
;дення
Нирковий
кліренс мет
=
92;орміну
становить > 400
мл/хв, що
вказує на те,
що метформі
=
85; ви=
074;одиться
шляхом
клубочковоo=
1;
фільтрації
та кан&=
#1072;льцевої
секреції. Після
пероральноk=
5;о
прийому доз
=
80;
явний кінц
=
77;вий
елімінаційl=
5;ий
період
напіввиведk=
7;ння
становить
приблизно 6,5
години.
Пр=
080;
погіршенні
ниркової
функції нирковий
кліренс зм
=
77;ншується
пропорційнl=
6; клірен&=
#1089;у
креатиніну, =
110;
таким чином
кінцевий
елімінаційl=
5;ий
період
напіввиведk=
7;ння
продовжуєтn=
0;ся,
що
призводить
до
збільшення
рівнів метф
=
86;рміну
в
плазмі кров=
10;.
Ос=
086;бливі
групи
пацієнтів<=
/i>
Діти
До=
089;лідження
разових доз: після
прийому ра
=
79;ових
доз
метформіну
гідрохлориk=
6;у
500 мг фармакок=
інетичний
профіль у
дітей був по=
088;івнянним
із тим, що
спостерігаk=
4;ся
у здорових
дорослих
пацієнтів.
До=
089;лідження
багаторазоk=
4;их
доз: після
прийому
повторних
доз по 500 мг
двічі на доб=
091;
протягом 7
днів п&=
#1110;кова
концентрацo=
0;я
в плазмі
крові (Cmax)
та системни
=
81;
вплив (AUC0-t) у
дітей
зменшувалиl=
9;ь
приблизно
на 33 % та 40 %
відповідно
порівняно з
дорослими
хворими на
діабет, що
отримували
повторні
дози 500 мг
двічі на доб=
091;
протягом 14
днів.
Оскільки до
=
79;а
визначаєтьl=
9;я
індивідуалn=
0;но
на основі гл=
110;кемічного
контролю,
клінічна
значущість
цих даних
вважається
обмеженою.
<= o:p>
=
По=
082;азання.
Ліку=
;вання
цукрового
діабету 2-го
типу у
дорослих як
доповнення
до дієтотер
=
72;пії
та режиму
фізичних
навантаженn=
0;:
• =
якщо зас=
090;осування
максимальнl=
6;
переносимоo=
1;
дози одного
лише
метформіну
недостатньl=
6;;
• =
якщо зас=
090;осування
метформіну
=
74;
комбінації
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами для
лікування
діабету не
забезпечує
достатньогl=
6;
глікемічноk=
5;о
контролю;
• =
якщо пац=
110;єнти
вже
отримують
терапію із
застосуванl=
5;ям
комбінації
емпагліфлоk=
9;ину
і метформін
=
91; у
вигляді
окремих
препаратів.
Щодо
результатіk=
4;
дослідженнn=
3; застосуван=
1085;я
комбінацій,
впливу на
глікемічниl=
1;
контроль та
серцево-суд
=
80;нні
захворюванl=
5;я
див. розділи
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»,
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»
та
«Фармаколоk=
5;ічні
властивостo=
0;».
=
Пр=
086;типоказанн&=
#1103;.
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- &nb=
sp;
Гіперчу
=
90;ливість
до діючих
речовин або
до будь-якої
з допоміжни
=
93;
речовин;
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- &nb=
sp;
будь-яки=
081;
тип
метаболічнl=
6;го
ацидозу (лак=
090;оацидоз,
діабетичниl=
1;
кетоацидоз);
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weig=
ht:bold'>-&nb=
sp;
діаб=
;етична
прекома;
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weig=
ht:bold'>-&nb=
sp;
тяжк=
;а
ниркова
недостатніl=
9;ть
(=
064;КФ
< 30 мл/хв);
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weig=
ht:bold'>-&nb=
sp;
гост=
;рі
стани, що
можуть змін=
02;вати
ниркову
функцію, так=
110;
як
зневодненнn=
3;,
тяжка
інфекція, шо=
082;;
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weig=
ht:bold'>-&nb=
sp;
гост=
;рі
або хронічн=
10;
захворюванl=
5;я,
що можуть
спричиняти
тканинну
гіпоксію:
серцева або
дихальна не
=
76;остатність,
нещодавно
перенесениl=
1;
інфаркт
міокарда, шо=
082;;
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weig=
ht:bold'>-&nb=
sp;
печі=
;нкова
недостатніl=
9;ть,
гостра алко
=
75;ольна
інтоксикацo=
0;я,
алкоголізм
(див. розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
=
Вз=
072;ємодія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.
Одно=
;часне
застосуванl=
5;я
багаторазоk=
4;их
доз
емпагліфлоk=
9;ину
та
метформіну
значно не
змінює як
фармакокінk=
7;тику
емпагліфлоk=
9;ину,
так і
фармакокінk=
7;тику
метформіну
=
91;
здорових до
=
73;ровольців.
Досл=
;ідження
взаємодії
препарату
СІНДЖАРДІ з
іншими
препаратамl=
0;
не
проводилисn=
0;.
Наведені да
=
85;і
відображаюm=
0;ь
відому
інформацію
про кожну
активну дію
=
95;у
речовину
окремо.
Оскі=
;льки
препарат
СІНДЖАРДІ
містить емп
=
72;гліфлозин,
він може
посилювати
сечогінний
ефект
тіазидних т
=
72;
петльових
діуретиків =
10; збільшує
ризик
дегідратацo=
0;ї
і артеріаль
=
85;ої
гіпотензії
(див. розділ «&=
#1054;собливості
застосуванl=
5;я»).
Інсу=
;лін
та
стимуляторl=
0;
секреції
інсуліну,
такі як
сульфонілсk=
7;човина,
збільшують
ризик
гіпоглікемo=
0;ї.
Таким чином,
може потреб
=
91;ватися
зниження до
=
79;и
інсуліну аб
=
86;
стимуляторo=
0;в
секреції ін
=
89;уліну
для
зменшення р
=
80;зику
гіпоглікемo=
0;ї
при застосу
=
74;анні
в поєднанні =
079;
емпагліфлоk=
9;ином
(див. розділи
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози»,
«Побічні
реакції»).
=
Дані
іn vitro вказують на
те, що
основним
шляхом
метаболізмm=
1;
емпагліфлоk=
9;ину
у людини є
глюкуронідk=
2;ція
уридин-5’-диф=
1086;сфоглюкуро=
носилтрансm=
2;еразами
UGT1A3, UGT1A8, UGT1A9 і UGT2B7.
Емпагліфлоk=
9;ин
є субстрато
=
84;
транспортеl=
8;ів
поглинання
людини OAT3, OATP1B1 і OATP1B3,
але не OAT1 і OCT2. Емl=
7;агліфлозин
є субстрато
=
84;
Р-глікопрот
=
77;їну
(P-gp) і білка
резистентнl=
6;сті
раку
молочної
залози.
Супу=
;тнє
застосуванl=
5;я
емпагліфлоk=
9;ину
з пробенеци
=
76;ом,
інгібітороl=
4;
ферментів у
=
88;идин-дифосф&=
#1072;тглюкороно=
;силтрансфе
=
88;ази
(UGT) і OAT3, призвело
до
підвищення
піка
концентрацo=
0;ї
емпагліфлоk=
9;ину
в плазмі (Cmax)
на 26 % і
збільшення
площі під
кривою
концентрацo=
0;я–час
(AUC) на 53 %. Ці
зміни не
вважались
клінічно
значущими.
Впли=
;в
індукції UGT на
емпагліфлоk=
9;ин
не вивчався.
Супутнє
застосуванl=
5;я
з відомими
індукторамl=
0;
ферментів UGT
не рекоменд
=
91;ється
через
потенційниl=
1;
ризик зменш
=
77;ння
ефективносm=
0;і.
Досл=
;ідження
взаємодії з
гемфіброзиl=
3;ом,
інгібітороl=
4;
транспортеl=
8;ів
OAT3 та OATP1B1/1B3 in vitro,
показало, що
після
супутнього
застосуванl=
5;я
Cmax
емпагліфлоk=
9;ину
підвищувавl=
9;я
на 15 %, а AUC
зменшувалаl=
9;ь
на 59 %. Ці зміни
не вважалис=
00;
клінічно
значущими.
Інгі=
;бування
транспортеl=
8;ів
OATP1B1/1B3 при
супутньому
застосуванl=
5;і
з рифампіци
=
85;ом
обумовило
підвищення C
Впли=
;в
емпагліфлоk=
9;ину
при
супутньому
застосуванl=
5;і
з
верапамілоl=
4;,
інгібітороl=
4;
P-gp, та окремо
був подібни
=
84;.
Це вказує на
те, що інгібу=
1074;ання
P-gp не має
клінічно
значущого
впливу на
емпагліфлоk=
9;ин.
Досл=
;ідження
взаємодії
вказують на
те, що на
фармакокінk=
7;тику
емпагліфлоk=
9;ину
не впливає
супутнє
введення ме
=
90;форміну,
глімепіридm=
1;,
піоглітазоl=
5;у,
ситагліптиl=
5;у,
лінагліптиl=
5;у,
варфарину,
верапамілу,
раміприлу,
симвастатиl=
5;у,
торасеміду =
10;
гідрохлороm=
0;іазиду.
За
даними
досліджень in
vitro,
емпагліфлоk=
9;ин
не інгібує,
не інактиву=
08;
та не індуку=
108;
ізоформи CYP450.
Емпагліфлоk=
9;ин
не інгібує UGT1A1,
UGT1A3, UGT1A8, UGT1A9 або UGT2B7.
Міжлікарсьl=
2;і
взаємодії з
=
72;
участю
основних
ізоформ CYP450 аб
=
86;
UGT з емпагліфл=
озином
і супутньо
введеними
субстратамl=
0;
цих фермент=
10;в
вважаються
малоймовірl=
5;ими.
Емпа=
;гліфлозин
не інгібує P-gp m=
1;
терапевтичl=
5;их
дозах. За
даними
досліджень in
vitro, малоймові&=
#1088;но,
що емпагліф
=
83;озин
спричинить
взаємодію з
препаратамl=
0;,
що є субстра=
090;ами
P-gp. Супутнє
застосуванl=
5;я
дигоксину,
субстрату P-gp, o=
0;
емпагліфлоk=
9;ину
обумовило д
=
86;
6 % збільшенн=
103;
AUC та 14 %
збільшення C
Емпа=
;гліфлозин
не інгібує
транспортеl=
8;и
поглинання
людини, такі
як OAT3, OATP1B1 і OATP1B3, in vitro у
клінічно
значущих
концентрацo=
0;ях,
тобто
міжлікарсьl=
2;а
взаємодія з
субстратамl=
0;
цих
транспортеl=
8;ів
поглинання
вважається
малоймовірl=
5;ою.
Резу=
;льтати
досліджень
взаємодії,
проведених
=
79;а
участю
здорових
добровольцo=
0;в,
вказують на
те, що
емпагліфлоk=
9;ин
не має кліні=
095;но
значущого
ефекту на
фармакокінk=
7;тику
метформіну,
глімепіридm=
1;,
піоглітазоl=
5;у,
ситагліптиl=
5;у,
лінагліптиl=
5;у,
симвастатиl=
5;у,
варфарину,
раміприлу,
дигоксину,
діуретиків
та перораль
=
85;их
контрацептl=
0;вів.
Алкогол=
00;
h=
0;лкогольна
інтоксикацo=
0;я
пов’язана з
підвищеним
ризиком
лактоацидоk=
9;у
(особливо у
випадках
голодуваннn=
3;,
недостатньl=
6;го
харчування
або
печінкової
недостатноl=
9;ті).
Органіч
=
85;і
катіонні тр
=
72;нспортери=
i> (ОКТ)
Метф=
;ормін
є субстрато
=
84; двох
транспортеl=
8;ів
– ОКТ1 і ОКТ2.
Супу=
;тнє
застосуванl=
5;я
метформіну:
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- &nb=
sp;
з
інгібітораl=
4;и
ОКТ1 (такими
як верапамі
=
83;)
може знизит
=
80;
ефективнісm=
0;ь
метформіну;
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- &nb=
sp;
з індукт=
086;рами
ОКТ1 (такими
як
рифампіцин)
може
посилювати
абсорбцію
шлунково-ки
=
96;кового
тракту та
ефективнісm=
0;ь
метформіну;
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- &nb=
sp;
з
інгібітораl=
4;и
OКТ2 (такими як
циметидин, д=
086;лутегравір,
ранолазин,
триметоприl=
4;, вандетаніб,
ісавуконазl=
6;л)
може знизит
=
80;
елімінацію
=
85;ирками
метформіну =
10;,
отже,
призвести д
=
86;
збільшення
=
82;онцентраці=
1111;
метформіну
=
74;
плазмі;
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>- &nb=
sp;
з
інгібітораl=
4;и
ОКТ1 і ОКТ2 (так=
;ими
як кризотин=
10;б,
олапариб) мо=
078;е
змінити ефе
=
82;тивність
і елімінаці=
02;
нирками
метформіну.
Конц=
;ентрація
метформіну
=
74;
плазмі може
збільшуватl=
0;ся
при
одночасномm=
1;
прийомі цих =
087;репаратів
з
метформіноl=
4;,
тому
необхідна о
=
73;ережність
при
застосуванl=
5;і,
особливо
пацієнтам з
порушеннямl=
0;
функції
нирок. Якщо
потрібно,
дозу
метформіну
можна
регулювати,
оскільки
інгібітори/=
10;ндуктори
ОКТ можуть з=
084;інювати
ефективнісm=
0;ь
метформіну.
Йодовмo=
0;сні
контрастні
речовини
Зас&=
#1090;осування
метформіну
потрібно
припинити д
=
86;
початку або
на період
досліджень. =
051;ікування
не слід
відновлюваm=
0;и
раніше ніж
через 48 годин
після
досліджень, =
103;кщо
перевірка
ниркової
функції
встановила
її
стабільнісm=
0;ь,
див. розділи
«Спосіб зас
=
90;осування
та дози» та
«Особливі
заходи безп
=
77;ки».
Деякі
лікарські
засоби
можуть нега
=
90;ивно
впливати на
ниркову
функцію, що
може
призвести д
=
86;
підвищення
ризику
лактоацидоk=
9;у
(наприклад,
НПЗП, включа=
102;чи
інгібітори
циклооксигk=
7;нази
ІІ, інгібіто=
088;и
АПФ,
антагоністl=
0;
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ та
діуретики,
зокрема
петльові
діуретики).
При
застосуванl=
5;і
таких
препаратів
=
91;
комбінації
=
79;
метформіноl=
4;
потрібно
ретельно ко
=
85;тролювати
функції
нирок.
Глюк=
;окортикоїд
=
80;
(що вводилис=
100;
системно та
місцево),
бета-2-агоніс=
1090;и
та діуретик
=
80;
мають власн=
10;
гіперглікеl=
4;ічні
властивостo=
0;.
Пацієнта
слід
повідомити
про це та
частіше
перевіряти
рівень глюк
=
86;зи
в крові,
особливо на
початку
лікування т
=
72;кими
лікарськимl=
0;
засобами. За
потреби, доз=
091;
антигіпергl=
3;ікемічного
лікарськогl=
6; засобу
слід
скоригуватl=
0;
під час
терапії інш
=
80;м
препаратом, =
072;
також при
його відмін=
10;.
Інсу=
;лін
та
стимуляторl=
0;
секреції
інсуліну,
такі як
сульфонілсk=
7;човина,
збільшують
=
88;изик
гіпоглікемo=
0;ї.
Таким чином,
може
потребуватl=
0;ся
зниження
дози
інсуліну аб
=
86;
стимуляторo=
0;в
секреції ін
=
89;уліну
для
зменшення р
=
80;зику
гіпоглікемo=
0;ї
при застосу
=
74;анні
одночасно з
метформіноl=
4; (див.
розділи
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози»,
«Побічні
реакції»).
=
=
Ос=
086;бливості
застосуванl=
5;я.
Преп=
;арат
СІНДЖАРДІ н
=
77;
слід
застосовувk=
2;ти
пацієнтам з
діабетом 1-го
типу.
Ді=
072;бетичний
кетоацидоз
Пі=
076;
час
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
SGLT2 (включаючи
емпагліфлоk=
9;ин)
повідомлялl=
0;
про рідкісн=
10;
випадки
діабетичноk=
5;о
кетоацидозm=
1;
(ДКА), в тому
числі із заг=
088;озою
для життя та =
1083;етальні.
У кількох
випадках ДК
=
40;
проявлявся
атипово, з
лише
помірним
збільшенняl=
4;
рівня глюко
=
79;и
в крові [нижч=
1077;
14 ммоль/л (250
мг/дл)].
Невідомо, чи
підвищення
дози
емпагліфлоk=
9;ину
впливає на
імовірністn=
0;
виникнення
ДКА.
Не=
086;бхідно
враховуватl=
0;
ризик ДКА у
разі появи
таких
неспецифічl=
5;их
симптомів, я=
082;
нудота, блюв=
072;ння,
відсутністn=
0;
апетиту, біл=
100;
у животі,
надмірна
спрага, ускл=
072;днення
дихання,
сплутаністn=
0;
свідомості,
незвичайна
втома або
сонливість.
При виникне
=
85;ні
цих симптом=
10;в
пацієнтів
потрібно
негайно
перевірити
на предмет
кетоацидозm=
1;
незалежно
від рівня
глюкози в
крові.
За=
089;тосування
емпагліфлоk=
9;ину
пацієнтам з
підозрою аб
=
86;
діагностовk=
2;ним
ДКА слід
негайно
припинити.
У р=
1072;зі
госпіталізk=
2;ції
пацієнта дл=
03;
значних
хірургічниm=
3;
процедур аб
=
86;
у разі
серйозних
гострих
хвороб
лікування п
=
86;трібно
перервати. В
обох
випадках
лікування
емпагліфлоk=
9;ином
можна
відновити
після
стабілізацo=
0;ї
стану
пацієнта.
Пе=
088;ед
початком
застосуванl=
5;я
емпагліфлоk=
9;ину
слід
розглянути
=
74;
анамнезі
пацієнта
наявність
чинників, як=
110;
можуть свід
=
95;ити
про
схильність
до
кетоацидозm=
1;.
Ви=
089;окий
ризик
кетоацидозm=
1;
мають паціє
=
85;ти
з низькою
функцією
бета-клітин
(наприклад, у
випадку цук
=
88;ового
діабету 2-го
типу з
низьким
рівнем
С-пептиду,
латентного
аутоімунноk=
5;о
діабету у
дорослих аб
=
86;
панкреатитm=
1;
в анамнезі);
пацієнти зі
станами, які
призводять
до обмеженн=
03;
прийому їжі
або сильног
=
86;
зневодненнn=
3;;
пацієнти, як=
080;м
дозу
інсуліну
знижують, та =
1087;ацієнти
з підвищено=
02;
потребою
інсуліну у
зв’язку з
гострою
хворобою,
хірургічниl=
4; втручанням
або
зловживаннn=
3;м
алкоголем. Ц=
080;м
пацієнтам
інгібітори SGLT2
слід
застосовувk=
2;ти
з обережніс
=
90;ю.
Ві=
076;новлення
терапії
інгібітораl=
4;и
SGLT2 для
пацієнтів з
ДКА під час п=
1086;переднього
лікування
інгібітораl=
4;и
SGLT2 не
рекомендуєm=
0;ься,
якщо точно н=
077;
встановленl=
6;
та не усунен=
086;
інший факто
=
88;,
що провокує
ДКА.
Бе=
079;пека
і
ефективнісm=
0;ь
застосуванl=
5;я
емпагліфлоk=
9;ину
для
пацієнтів з
діабетом 1-го
типу не були
встановленo=
0;.
Емпагліфлоk=
9;ин
не слід
застосовувk=
2;ти
для
лікування
пацієнтів з
цукровим
діабетом 1-го
типу. Деякі
дані
клінічних
досліджень
дозволяють
припустити,
що ДКА часто
виникає при
лікуванні
інгібітораl=
4;и
SGLT2 пацієнтів k=
9;
цукровим ді
=
72;бетом
1-го типу.
Лакт=
;оацидоз
– дуже рідкі=
089;не,
але серйозн
=
77;
ускладненнn=
3;
розладу обм=
10;ну
речовин, що
найчастіше
виникає у
разі
гострого по
=
75;іршення
функції
нирок,
кардіо-респ=
10;раторної
хвороби або
сепсису. Нак=
086;пичення
метформіну
відбуваєтьl=
9;я
при гостром
=
91;
погіршенні
функції
нирок і підв=
080;щує
ризик розви
=
90;ку
лактоацидоk=
9;у.
У разі
зневодненнn=
3; (внаслідок
тяжкої
діареї або
блювання, ли=
093;оманки
або
зменшення
вживання
рідини) слід
тимчасово
припинити
застосуванl=
5;я
метформіну
=
90;а
звернутися
до лікаря.
Лікарсn=
0;кі
засоби, які
можуть
спричинити
=
75;остре
погіршення
функції
нирок
(наприклад,
антигіпертk=
7;нзивні
препарати,
діуретики,
нестероїднo=
0;
протизапалn=
0;ні
препарати
(НПЗП)),
потрібно
застосовувk=
2;ти
з
обережністn=
2;
пацієнтам, щ=
086;
отримують
метформін. Д=
086;
інших
факторів
ризику лакт
=
86;ацидозу
належать
надмірне
вживання
алкоголю, пе=
095;інкова
недостатніl=
9;ть,
погано
контрольовk=
2;ний
діабет,
кетоз,
тривале
голодуваннn=
3;,
будь-які ста=
085;и,
пов’яз=
072;ні
з гіпоксією,
а також
супутнє
застосуванl=
5;я
лікарських
засобів, що
можуть спри
=
95;инити
лактоацидоk=
9;
(див. розділи
«Протипокаk=
9;ання»
та
«Взаємодія
=
79;
іншими ліка
=
88;ськими
засобами та
інші види
взаємодій»).
Пацієнm=
0;ів
та/або тих,
хто їх
доглядає,
потрібно
проінформуk=
4;ати
про ризик
розвитку
лактоацидоk=
9;у.
Лактоацидоk=
9;
характеризm=
1;ється
ацидозним
диспное,
болем у
животі, м’яз=
086;вими
спазмами,
астенією і
гіпотермієn=
2;
з подальшою
комою. У разі
перераховаl=
5;их
симптомів
пацієнти
повинні
припинити
застосуванl=
5;я
метформіну
та негайно
звернутись
до лікаря.
Діагностичl=
5;і
лабораторнo=
0;
ознаки лакт
=
86;ацидозу
включають
зниження pH
крові (< 7,35),
підвищення
рівня
лактату у
плазмі (> 5 ммо=
083;ь/л),
а також
підвищену
аніонну
різницю та
співвідношk=
7;ння
лактат/піру
=
74;ат.
Внут=
;рішньосуди
=
85;не
введення
йодовмісниm=
3;
контрастниm=
3;
речовин мож
=
77;
викликати
контрастінk=
6;уковану
нефропатію.
Це може спри=
095;инити
кумуляцію
метформіну
та підвищит
=
80;
ризик
розвитку
лактоацидоk=
9;у.
Таким чином,
лікування метфор&=
#1084;іном
слід
припинити д
=
86;
початку або
на період пр=
086;ведення
досліджень.
Лікування н
=
77;
слід віднов
=
83;ювати
раніше ніж ч=
077;рез
48 годин після
досліджень
та лише якщо
перевірка
ниркової
функції
встановила
її
стабільнісm=
0;ь
(див. розділи
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози» та
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Слід
оцінити ШКФ
перед
початком
терапії, а по=
1090;ім
регулярно
(див. розділ
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози»). Пре&=
#1087;арат
СІНДЖАРДІ
протипоказk=
2;ний
пацієнтам з
ШКФ < 30 мл/хв. За=
стосування
препарату
слід
тимчасово
припинити
застосовувk=
2;ти
за наявност=
10;
умов, які
змінюють
ниркову фун
=
82;цію
(див. розділ
«Протипокаk=
9;ання»).
Паці=
;єнти
із серцевою
недостатніl=
9;тю
мають більш
високий
ризик розви
=
90;ку
гіпоксії та
ниркової
недостатноl=
9;ті.
Пацієнтам з=
10;
стабільною
хронічною
серцевою
недостатніl=
9;тю
препарат СІ
=
53;ДЖАРДІ
можна
застосовувk=
2;ти
при монітор
=
80;нгу
функцій
серця та
нирок.
Препарат
СІНДЖАРДІ п
=
88;отипоказан=
1080;й
пацієнтам і
=
79;
гострою та
нестабільнl=
6;ю
серцевою не
=
76;остатністю
через вміст
метформіну
(див. розділ
«Протипокаk=
9;ання»).
Під
час
клінічних
досліджень
були повідо
=
84;лення
про ураженн=
03;
печінки при =
079;астосуванн&=
#1110;
емпагліфлоk=
9;ину.
Причинно-на
=
89;лідковий
зв’язок між
застосуванl=
5;ям
емпагліфлоk=
9;ину
і ураженням
печінки не
встановленl=
0;й.
i=
1;ікування
метформіноl=
4; сл=
110;д
припинити н
=
72;
час операці=
11;
із
застосуванl=
5;ям
загальної,
спинномозкl=
6;вої
або
епідуральнl=
6;ї
анестезії. Л=
110;кування
препаратом можна
відновити
=
85;е
раніше ніж ч=
077;рез
48 годин після
операції або
відновленнn=
3;
пероральноk=
5;о
харчування і
лише після
повторної
оцінки
функції нир
=
86;к
та
підтверджеl=
5;ня
її
стабільносm=
0;і.
Як
наслідок ді=
11;
інгібіторіk=
4;
SGLT2, осмотичниl=
1;
діурез, що
супроводжуn=
8;
лікарську
глюкозурію,
може
призвести д
=
86;
незначного
=
79;ниження
артеріальнl=
6;го
тиску (див.
розділ «Фар
=
84;акологічні
властивостo=
0;.
Фармакодинk=
2;міка»).
Слід
застосовувk=
2;ти
з
обережністn=
2; пацієнтам,
для яких
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску, обумо=
074;лене
емпагліфлоk=
9;ином,
може станов
=
80;ти
небезпеку,
наприклад
пацієнтам і
=
79;
серцево-суд
=
80;нними
захворюванl=
5;ями
в анамнезі, п=
1072;цієнтам
(з
гіпотензієn=
2;
в анамнезі),
що проходят=
00;
терапію ант
=
80;гіпертензи=
1074;ними
препаратамl=
0;
або пацієнт
=
72;м
віком від 75
років.
У раk=
9;і
розвитку
станів, що
можуть приз
=
74;ести
до втрати
рідини
(наприклад,
шлунково-ки
=
96;кових
захворюванn=
0;),
пацієнтам,
які
отримують
препарат
СІНДЖАРДІ,
рекомендуєm=
0;ься
ретельний
моніторинг
ступеня зменшення
об’єму
міжклітиннl=
6;ї
рідини (нап=
088;иклад,
фізичний
огляд,
вимірюваннn=
3;
артеріальнl=
6;го
тиску, лабор=
072;торні
тести,
включаючи
рівень
гематокритm=
1;)
і
застосуванl=
5;я
електролітo=
0;в.
Слід розгля
=
85;ути
необхіднісm=
0;ь
тимчасовогl=
6;
припинення
лікування
препаратом
=
57;ІНДЖАРДІ
до поповнен
=
85;я
втрати
рідини.
Згід=
;но
з даними об’=
108;днаних
плацебо
контрольовk=
2;них
досліджень,
що тривали
від 18 до 24
тижнів, зага=
083;ьна
частота
інфекцій
сечових
шляхів, заре=
108;строваних
як небажані
явища, була
вищою у
пацієнтів,
які
застосовувk=
2;ли
емпагліфлоk=
9;ин
в дозі 10 мг на
фоні
застосуванl=
5;я
метформіну,
порівняно з
пацієнтами, =
103;кі
застосовувk=
2;ли
плацебо або
емпагліфлоk=
9;ин
в дозі 25 мг на
фоні
застосуванl=
5;я
метформіну
(див. розділ
«Побічні
реакції»). У
постмаркетl=
0;нгових
дослідженнn=
3;х
спостерігаl=
3;ись
випадки уск
=
83;аднень
у вигляді
інфекцій
сечостатевl=
0;х
шляхів,
включаючи
пієлонефриm=
0;
та уросепси
=
89;,
у пацієнтів,
які отримув
=
72;ли
лікування
емпагліфлоk=
9;ином.
Слід
розглянути
необхіднісm=
0;ь
тимчасовогl=
6;
припинення
лікування
емпагліфлоk=
9;ином
для
пацієнтів з
ускладнениl=
4;и
інфекціями
сечовивіднl=
0;х
шляхів.
Збіл=
;ьшення
випадків
ампутації
нижніх
кінцівок (в
першу чергу,
пальців на
нозі)
спостерігаl=
3;ось
в поточних
довгострокl=
6;вих
клінічних
дослідженнn=
3;х
з іншим
інгібітороl=
4;
SGLT2. Невідомо, ч=
080;
це притаман
=
85;о
для всього
класу
препаратів. =
044;ля
всіх
пацієнтів з
цукровим
діабетом ва
=
78;ливо
проводити к
=
86;нсультації
щодо регуля
=
88;ного
профілактиm=
5;ного
догляду за
нижніми
кінцівками.
Підвищений
гематокрит
Підвищення
гематокритm=
1;
спостерігаl=
3;ось
під час
лікування
емпагліфлоk=
9;ином
(див. розділ
«Побічні
реакції»).
Впли=
;в
емпагліфлоk=
9;ину
на виведенн=
03;
глюкози з
сечею пов’я
=
79;аний
з осмотични
=
84;
діурезом, що
може вплину
=
90;и
на стан
гідратації.
Пацієнти
віком від 75
років мають
підвищений
ризик зменш
=
77;ння
об’єму
міжклітиннl=
6;ї
рідини. Тому
необхідно
звернути
особливу
увагу на
об’єм
міжклітиннl=
6;ї
рідини у раз=
110;
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
лікарських
засобів, які
можуть
призвести д
=
86;
його зменше
=
85;ня
(таких як
діуретики,
інгібітори
АПФ). Терапев=
1090;ичний
досвід
застосуванl=
5;я
пацієнтам
віком понад 85
років
обмежений. З=
072;стосування
емпагліфлоk=
9;ину
цій
категорії
пацієнтів н
=
77;
рекомендуєm=
0;ься
(див. розділ «&=
#1057;посіб
застосуванl=
5;я
та дози»).
Іс=
085;ує
обмежений д
=
86;свід
застосуванl=
5;я
емпагліфлоk=
9;ину
пацієнтам з
серцевою
недостатніl=
9;тю
класу I–II за
класифікацo=
0;єю
Нью-Йоркськ
=
86;ї
кардіологіm=
5;ної
асоціації (NYHA). Досвід
клінічних
досліджень
застосуванl=
5;я
емпагліфлоk=
9;ину
пацієнтам з
серцевою
недостатніl=
9;тю
класу ІІI-IV NYHA ві&=
#1076;сутній.
У ході
клінічних
досліджень
повідомлялl=
6;сь
про 10,1%
пацієнтів з
серцевою не
=
76;остатністю
на
початковомm=
1;
рівні. Зниже=
085;ня
серцево-суд
=
80;нної
смертності
=
91;
цих пацієнт=
10;в
було зістав
=
85;е
з такими у
загальній
популяції
дослідженнn=
3;.
Очік=
;ується,
що у
пацієнтів, я=
082;і
приймають
препарат СІ
=
53;ДЖАРДІ,
тест на
глюкозу в
сечі буде
позитивним.
=
Дани=
;х
щодо
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу або
емпагліфлоk=
9;ину
вагітним
жінкам нема=
08;.
Деякі дані
вказують на
те, що
застосуванl=
5;я
метформіну
вагітним
жінкам не по=
074;’язане
з підвищени
=
84;
ризиком
вроджених
аномалій.
Якщо
пацієнтка
планує
завагітнітl=
0;
або завагіт
=
85;іла,
рекомендуєm=
0;ься
не
застосовувk=
2;ти
цей
лікарський
засіб для
лікування ц
=
91;крового
діабету.
Таких хвори
=
93;
необхідно п
=
77;ревести
на інсулін
для
підтриманнn=
3;
по можливос
=
90;і
близьких до
норми рівні
=
74;
глюкози в
крові, щоб
знизити
ризик вад
розвитку пл
=
86;да,
асоційованl=
0;х
із
відхиленняl=
4;и
від норми
рівнів глюк
=
86;зи
в крові.
Метф=
;ормін
екскретуєтn=
0;ся
в грудне
молоко.
Жодного
несприятлиk=
4;ого
впливу на
новонароджk=
7;них/немовля=
1090;,
матері яких
приймали
лікарський
засіб, не вия=
1074;лено.
Немає даних =
087;ро
те що емпагл=
110;флозин
екскретуєтn=
0;ся
в грудне мол=
086;ко
людини. Ризи=
082;
для
новонароджk=
7;них/немовля=
1090;
не може бути
виключений.
Цей
лікарський
засіб не слі=
076;
застосовувk=
2;ти
у період
годування
груддю.
Досл=
;ідження
впливу цьог
=
86;
лікарськогl=
6;
засобу або
емпагліфлоk=
9;ину
на
фертильнісm=
0;ь
у людей не
проводилисn=
0;.
=
Препарk=
2;т
СІНДЖАРДІ
чинить
незначний
вплив на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або роботі з
іншими
механізмамl=
0;.
Пацієнтам
слід
порадити
вживати зах
=
86;дів
для
уникнення
розвитку
гіпоглікемo=
0;ї
при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або роботі з
іншими
механізмамl=
0;,
зокрема, при
застосуванl=
5;і
препарату
СІНДЖАРДІ в
комбінації
=
79;
сульфонілсk=
7;човиною
та/або
інсуліном.
=
Сп=
086;сіб
застосуванl=
5;я
та дози.
Доро=
089;лі
з нормально=
02;
функцією
нирок (ШКФ ≥ 90
мл/хв)
Реко=
;мендована
доза
становить 1
таблетка дв=
10;чі
на добу. Дозу
препарату
підбирають
індивідуалn=
0;но
на основі
поточного р
=
77;жиму
пацієнта,
ефективносm=
0;і
та
переносимоl=
9;ті
рекомендовk=
2;ної
добової доз
=
80;
10 мг або 25 мг
емпагліфлоk=
9;ину,
при цьому не
перевищуючl=
0;
максимальнm=
1;
рекомендовk=
2;ну
добову дозу
метформіну.
Для
пацієнтів, у =
1103;ких
не
забезпечуєm=
0;ься
достатній
контроль пр
=
80; застосуван&=
#1085;і
одного лише
метформіну
або
метформіну
=
74;
комбінації
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами для
лікування
діабету рекомен
=
76;ована
початкова
доза
препарату Сg=
0;НДЖАРДІ
становить 5
мг
емпагліфлоk=
9;ину
двічі на доб=
091;
(добова доза 10
мг) та
поточну доз
=
91;
метформіну. =
044;ля
пацієнтів,
які добре
переносять
загальну до
=
73;ову
дозу
емпагліфлоk=
9;ину
10 мг та які
потребують
більш
суворого
глікемічноk=
5;о
контролю, до=
079;у
можна збіль
=
96;ити
до 25 мг емпагл=
іфлозину
на добу
(максимальн
=
72;
добова доза
емпагліфлоk=
9;ину
25 мг).
Якщо
препарат Сg=
0;НДЖАРДІ
застосовуюm=
0;ь
в комбінаці=
11;
з
сульфонілсk=
7;човиною
та/або інсул=
110;ном,
слід
розглянути
можливість
застосуванl=
5;я
сульфонілсk=
7;човини
та/або інсул=
110;ну
в низьких до=
079;ах,
для того щоб
зменшити
ризик
гіпоглікемo=
0;ї
(див. розділи <=
span
style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>«Взає
=
84;одія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»,
«Побічні
реакції»).
Для l=
7;ацієнтів,
що
переходять
=
79;
окремих пре
=
87;аратів
емпагліфлоk=
9;ину
(загальна
добова доза 10&=
nbsp;мг
або 25 мг) та
метформіну
на препарат
Преп=
;арат
С=
;ІНДЖАРДІ
існує в таки=
093;
дозуваннях:
• =
5 мг
емпагліфлоk=
9;ину
та 850 мг
метформіну
гідрохлориk=
6;у;
• =
5 мг
емпагліфлоk=
9;ину
та 1000 мг
метформіну
гідрохлориk=
6;у;
• =
12,5 мг
емпагліфлоk=
9;ину
та 850 мг
метформіну
=
75;ідрохлорид=
1091;;
• =
12,5 мг
емпагліфлоk=
9;ину
та 1000 мг
метформіну
гідрохлориk=
6;у.
=
Ос=
086;бливі
групи
пацієнтів =
Коре=
;кція
дози не
потрібна
пацієнтам і
=
79; легким
порушенням
функції
нирок.
=
Потрібно
оцінити ШКФ
перед
початком
лікування
препаратамl=
0;,
що містять
метформін. Н=
072;далі
оцінку слід
проводити
щонайменше
щорічно. У
пацієнтів з
підвищеним
ризиком
подальшого
прогресуваl=
5;ня
ниркової
недостатноl=
9;ті
та у літніх п=
1072;цієнтів
функцію
нирок слід
оцінювати
частіше, нап=
088;иклад
кожні 3−6
місяців.
=
Якщо
адекватне
дозування
препарату
СІНДЖАРДІ
відсутнє,
слід викори
=
89;товувати
окремо
монокомпонk=
7;нти
замість
фіксованої
комбінації.
Т=
1072;блиця
2
Дозуван=
1085;я
для хворих з
порушеною
функцією
нирок
Ш=
;КФ
мл/хв |
Мет=
092;ормін |
Eмпаглі=
флозин |
60−89 |
Мак=
089;имальна
добова доза <=
/span>−<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-family:Helvetica;mso-an=
si-language:
UK;mso-fareast-language:EN-US'> 3000 Зменше=
085;ня
дози можна
розглянути
у зв'язку зі
зниженням
ниркової
функції. |
Мак=
089;имальна
добова доза <=
/span>−<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-family:Helvetica;mso-an=
si-language:
UK;mso-fareast-language:EN-US'> 25 мг |
45−59 |
Мак=
089;имальна
добова доза <=
/span>−<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-family:Helvetica;mso-an=
si-language:
UK;mso-fareast-language:EN-US'> 2000 |
Лік=
091;вання
емпагліфло=
079;ином
не слід
розпочинат=
080;. Мак=
089;имальну
добову дозу
потрібно
відкоригув=
072;ти
або підтрим=
1091;вати
на рівні 10 мг. |
30−44 |
Мак=
089;имальна
добова доза <=
/span>−<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-family:Helvetica;mso-an=
si-language:
UK;mso-fareast-language:EN-US'> 1000 |
Eмпа=
1075;ліфлозин
не
рекомендує=
090;ься
|
< 30 |
Мет=
092;ормін
протипоказ=
072;ний |
Eмпа=
1075;ліфлозин
не
рекомендує=
090;ься
|
=
Цей
лікарський
засіб не слі=
076;
застосовувk=
2;ти
пацієнтам з =
087;ечінковою
недостатніl=
9;тю
(див. розділи &=
laquo;Протипоказ=
;ання»,
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»,
«Фармаколоk=
5;ічні
властивостo=
0;.
Фармакодинk=
2;міка»).
Зваж=
;аючи
на механізм
дії, знижена
ефективнісm=
0;ь
емпагліфлоk=
9;ину
є наслідком
порушення ф
=
91;нкції
нирок.
Оскільки
метформін
виводиться
нирками, а
пацієнти
літнього
віку більш
схильні мат
=
80; порушення
функції
нирок, цій
категорії
пацієнтів с
=
83;ід
з
обережністn=
2; застосовув=
1072;ти
препарат Сg=
0;НДЖАРДІ.
Для
профілактиl=
2;и
лактоацидоk=
9;у,
викликаногl=
6;
метформіноl=
4;,
необхідний
контроль фу
=
85;кції
нирок,
зокрема у
пацієнтів
літнього
віку (див.
розділи «Пр
=
86;типоказанн=
1103;»,
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
У пацієнтів =
074;іком
від 75 років
слід врахов
=
91;вати
підвищений
ризик зменш
=
77;ння
об’єму
міжклітиннl=
6;ї
рідини (див.
розділи «Ос
=
86;бливості
застосуванl=
5;я»,
«Побічні ре
=
72;кції»).
Пацієнтам
віком від 85
років
застосовувk=
2;ти
цей препара
=
90;
не рекоменд
=
91;ється
через
обмежений
досвід
застосуванl=
5;я
емпагліфлоk=
9;ину
(див. розділ «&=
#1054;собливості
застосуванl=
5;я»).
Преп=
;арат
С=
;ІНДЖАРДІ
застосовуюm=
0;ь
двічі на доб=
091;
під час їжі
для зменшен
=
85;я
побічних
реакцій з
боку шлунко
=
74;о-кишкового
тракту, пов’=
103;заних
із
застосуванl=
5;ям
метформіну.
Всі пацієнт
=
80; повинні
продовжуваm=
0;и
дотримуватl=
0;сь
дієти з
належним
розподілом
=
74;живання
вуглеводів
протягом дн=
03;.
Пацієнтам з
надлишковоn=
2;
вагою слід
продовжуваm=
0;и
дотримуватl=
0;сь
низькокалоl=
8;ійної
дієти.
У раk=
9;і
пропуску
прийому доз
=
80;
її слід
прийняти
якомога
скоріше. Не
слід
приймати
подвійну до
=
79;у
препарату в
один і той же
день.
&=
#1041;езпека
та
ефективнісm=
0;ь
препарату СІНДЖ=
040;РДІ
для дітей (ві=
1082;ом
до 18 років) не
встановленk=
2;,
тому
лікарський
засіб не зас=
090;осовують
цій
категорії
пацієнтів.
=
=
Пе=
088;едозування.
Симптом
=
80;
=
Ем=
087;агліфлозин<=
/span>
В
ході
контрольовk=
2;них
клінічних
досліджень
разові дози
до 800 мг
емпагліфлоk=
9;ину
(еквівалент
=
85;о
32-кратній
найвищій ре
=
82;омендовані=
1081;
добовій доз=
10;)
у здорових д=
086;бровольців
і декілька
щоденних до
=
79;
до 100 мг емпагл=
;іфлозину
(еквівалент
=
85;о
4-кратній най=
1074;ищій
рекомендовk=
2;ній
добовій доз=
10;)
у пацієнтів =
079;
цукровим
діабетом 2-го
типу не спри=
095;инили
жодної
токсичностo=
0;.
Емпагліфлоk=
9;ин
збільшував
виведення
глюкози з
сечею, що
призводило
до
збільшення
об’єму сечі.
Виявлене
збільшення
об’єму сечі
не залежало
від дози і не
було клініч
=
85;о
значущим.
Досвіду зас
=
90;осування
доз вище 800 мг
людям немає.
=
Ме=
090;формін
При
прийомі доз
метформіну
до 85 г
гіпоглікемo=
0;я
не
спостерігаl=
3;ась,
хоча за таки=
093;
обставин
спостерігаl=
3;ись
випадки
лактоацидоk=
9;у.
Значне
передозуваl=
5;ня
метформіну
або супутні
ризики
можуть
спричинити
лактоацидоk=
9;.
Лактоацидоk=
9;
− це стан, що
вимагає
термінової
медичної
допомоги та
лікування у
стаціонарі.
Лікуван
=
85;я
У
випадку
передозуваl=
5;ня
лікування
слід розпоч
=
80;нати
відповідно
до
клінічного
стану
пацієнта.
Найефективl=
5;ішим
методом вив
=
77;дення
лактату та
метформіну =
08;
гемодіаліз.
Виведення
емпагліфлоk=
9;ину
шляхом гемо
=
76;іалізу
не вивчалос=
00;.
=
По=
073;ічні
реакції.
Найч=
;астішими
побічними
реакціями у
клінічних
дослідженнn=
3;х
були
гіпоглікемo=
0;я
(у разі
застосуванl=
5;я
з інсуліном
та/або
сульфонілсk=
7;човиною),
інфекції
сечовивіднl=
0;х
шляхів, інфе=
082;ції
статевих
органів та
часте
сечовипускk=
2;ння
(див. «Опис
окремих
побічних
реакцій»). В
ході
клінічних
досліджень
не виявлено =
078;одних
додаткових
побічних
реакцій у
разі
застосуванl=
5;я
емпагліфлоk=
9;ину
як доповнен
=
85;я
до
метформіну
порівняно з
побічними р
=
77;акціями
у разі
застосуванl=
5;я
кожного
компонента
окремо.
Побі=
;чні
реакції
подано за си=
089;темами
органів та
частотою
виникнення:
дуже часто (≥&n=
bsp;1/10),
часто (≥ 1/100 – <1/10),
нечасто (≥ 1/1000 – &=
lt;
1/100), рідко (≥1/10000 – <
1/1000), дуже рідко
(<1/10 000), частота
невідома
(частоту не
можна
оцінити за
наявними да
=
85;ими).
Таблиця 3
Побі=
;чні
реакції, що
виникали в
ході плацеб
=
86;-контрольов&=
#1072;них
досліджень
та
постмаркетl=
0;нгового
застосуванl=
5;я
Си&=
#1089;теми
органів |
Ду&=
#1078;е
часто |
Ча&=
#1089;то |
Не&=
#1095;асто |
Рі&=
#1076;ко |
=
044;уже
рідко |
Невідомо |
Інфекції
та інвазії |
|
Ва&=
#1075;інальний
кандидоз,
вульвовагі=
085;іт,
баланіт та
інші
інфекції
статевих
органів1,2, ін&=
#1092;екції
сечовивідн=
080;х
шляхів (вкл=
102;- ча&=
#1102;чи
пієлонефри=
090;и
та
уросепсис) |
|
|
|
|
З боку
метаболіз=
084;у
та системи
травлення |
Гі&=
#1087;оглікемія
(при
застосуван=
085;і
одночасно з
сульфоніл-с=
1077;човиною
або
інсуліном)1 |
Сп&=
#1088;ага2 |
|
Ді&=
#1072;бетичний
кетоацидозa<=
/sup> |
Ла&=
#1082;тоацидоз3,
дефіцит
вітаміну В12=
sub>3,4 |
|
З боку
нервової
системи |
|
По&=
#1088;ушення
смаку3 |
|
|
|
|
З боку
судинної
системи |
|
|
Зм&=
#1077;ншення
об’єму
міжклітинн=
086;ї
рідини1,2 |
|
|
|
З боку
шлунково-ки=
1096;кового
тракту |
Шл&=
#1091;нково-кишкl=
6;ві
симптоми3,5 |
|
|
|
|
|
З боку
гепатобілі=
072;рної
системи |
|
|
|
|
Ві&=
#1076;хилення
у
функціонал=
100;них
печінкових
пробах3, ге&=
#1087;атит3 |
|
З боку
шкіри та
підшкірної
клітковини |
|
Св&=
#1077;рбіж
(генералізо=
1074;аний)2,3, ви&=
#1089;ип |
Кр&=
#1086;пив’янка |
|
Ер<=
/span>итема3 |
Ан&=
#1075;іоневротич=
;ний
набряк |
З боку
нирок та
сечовивідн=
080;х
шляхів |
|
Пі&=
#1076;вищене
виділення
сечі1,2 |
Ди&=
#1079;урія2 |
|
|
|
До&=
#1089;лідження |
|
Пі&=
#1076;вищення
рівня
ліпідів
сироватки
крові2,b |
Пі&=
#1076;вищення
рівня
креатиніну
в крові/ зниж=
ення
швидкості
клубочково=
111;
фільтрації,
збільшення
гематокрит=
091;2, c |
|
|
|
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:8.0pt;mso-ansi-language:UK'>1
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:8.0pt;mso-ansi-language:UK'>2
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:8.0pt;mso-ansi-language:UK'>3
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:8.0pt;mso-ansi-language:UK'>4
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:8.0pt;mso-ansi-language:UK'>5
<=
span
lang=3DEN-US style=3D'font-size:8.0pt;mso-ansi-language:EN-US'>a Д
<=
span
lang=3DEN-US style=3D'font-size:8.0pt;mso-ansi-language:EN-US'>b Cер
=
77;дній
відсоток
збільшуєтьl=
9;я
відносно
базового
рівня для
емпагліфлоk=
9;ину
10 мг та 25 мг
порівняно з =
087;лацебо;
відповідно
для
загального
холестеринm=
1; –
5,0 % і 5,2 %
порівняно з 3,7=
%;
ЛПВГ-холест
=
77;рину
– 4,6 % і 2,7 %
порівняно з 0,5=
%;
ЛПНГ-холест
=
77;рину
– 9,1 % і 8,7 %
порівняно з 7,8=
%;
тригліцериk=
6;и
– 5,4% і 10,8%
порівняно з 12,=
1%.
<=
span
lang=3DEN-GB style=3D'font-size:8.0pt;mso-ansi-language:EN-GB'>c Сере=
дні
зміни
гематокритm=
1; відносно
базового
рівня для
емпагліфлоk=
9;ину
10 мг та 25 мг пор=
110;вняно
з плацебо
складали
відповідно 3,6 %
та 4,0 % =
по
=
88;івняно
з 0 %. <=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:8.0pt;mso-ansi-language:UK'>У
ході
клінічних
досліджень
значення
гематокритm=
1;
поверталосn=
0;
до базового
рівня після =
087;еріоду
спостережеl=
5;ня
протягом 30
днів після
припинення
лікування.
=
Гі=
087;оглікемія<=
/u>
Під
час
відповідниm=
3;
досліджень
частота роз
=
74;итку
гіпоглікемo=
0;ї
залежала ві
=
76; базисної
терапії і бу=
083;а
подібною пр
=
80;
застосуванl=
5;і
емпагліфлоk=
9;ину
і плацебо як
доповнення
до
метформіну, =
103;к
доповнення
до
лінагліптиl=
5;у
та метформі
=
85;у,
а також при
застосуванl=
5;і
комбінації емпагл=
10;флозину
з
метформіноl=
4;
у пацієнтів,
що вперше
отримували
лікування,
порівняно з
пацієнтами,
які застосо
=
74;ували
емпагліфлl=
6;зин
і метформін
як окремі
компоненти
раніше і як
доповнення
до
стандартноo=
1;
терапії.
Підвищення
частоти
спостерігаl=
3;ось
при введенн=
10;
емпагліфлоk=
9;ину
як
доповнення
до метформі
=
85;у
та
сульфонілсk=
7;човини
(емпагліфло
=
79;ин
в дозі 10 мг: 16,1%,
емпагліфлоk=
9;ин
в дозі 25 мг: 11,5%,
плацебо: 8,4%) аб
=
86;
як
доповнення
до
метформіну
та інсуліну
(емпагліфло
=
79;ин
в дозі 10 мг: 31,3%,
емпагліфлоk=
9;ин
в дозі 25 мг: 36,2% та
плацебо: 34,7%).
Зага=
;льна
частота
виникнення
тяжкої
гіпоглікемo=
0;ї
у пацієнтів
була низько=
02;
(< 1%) та подібно&=
#1102;
при
застосуванl=
5;і
емпагліфлоk=
9;ину
і плацебо як
доповнення
=
76;о
метформіну, =
072;
також при
застосуванl=
5;і
комбінації
емпагліфлоk=
9;ину
з метформін
=
86;м
у пацієнтів,
що вперше
отримували
лікування,
порівняно з
пацієнтами,
які
застосовувk=
2;ли
емпагліфлоk=
9;ин
і метформін
як окремі
компоненти
раніше, і як
доповнення
до
стандартноo=
1;
терапії.
Тяжка
гіпоглікемo=
0;я
спостерігаl=
3;ась
у 0,5 %, 0 % та 0,5 %
пацієнтів,
які приймал
=
80;
емпагліфлоk=
9;ин
в дозі 10 мг,
емпагліфлоk=
9;ин
в дозі 25 мг та
плацебо при
доповненні
до
метформіну
та інсуліну
відповідно. =
055;ри
застосуванl=
5;і
комбінації
=
79;
метформіноl=
4;
та
сульфонілсk=
7;човиною,
а також як
доповнення
до
лінагліптиl=
5;у
та
метформіну
тяжка гіпог
=
83;ікемія
не
відмічаласn=
0;.
=
Ін=
092;екції
сечовивіднl=
0;х
шляхів
Зага=
;льна
частота
інфекцій
сечовивіднl=
0;х
шляхів була
вищою в груп=
110;
пацієнтів, щ=
086;
приймали ме
=
90;формін
на фоні
прийому
емпагліфлоk=
9;ину
в дозі 10 мг (8,8 %),
порівняно з
групою
пацієнтів, щ=
086;
приймали ем
=
87;агліфлозин
в дозі 25 мг (6,6 %)
або плацебо (7,=
8 %).
Подібно до
групи
плацебо,
інфекції
сечовивіднl=
0;х
шляхів
спостерігаl=
3;ись
частіше на
фоні прийом
=
91;
емпагліфлоk=
9;ину
у пацієнтів =
079;
хронічними
або рецидив
=
85;ими
інфекціями
сечовивіднl=
0;х
шляхів в ана=
084;незі.
Інтенсивніl=
9;ть
(легка,
помірна,
тяжка)
інфекцій
сечовивіднl=
0;х
шляхів була
подібною у
пацієнтів, щ=
086;
отримували
плацебо.
Інфекції
сечовивіднl=
0;х
шляхів
спостерігаl=
3;ись
частіше у
жінок на фон=
110;
прийому
емпагліфлоk=
9;ину
в дозі 10 мг
порівняно з
плацебо, але
не
спостерігаl=
3;ись
на фоні прий=
086;му
емпагліфлоk=
9;ину
в дозі 25 мг.
Частота
інфекцій
сечовивіднl=
0;х
шляхів була
нижчою у
чоловіків.
=
Ва=
075;інальний
кандидоз,
вульвовагіl=
5;іт,
баланіт та
інші
інфекції
статевих
органів
Вагі=
;нальний
кандидоз,
вульвовагіl=
5;іт,
баланіт та
інші
інфекції
статевих
органів
відмічалисn=
0;
частіше в
групі
пацієнтів, щ=
086;
приймали
метформін н
=
72;
фоні прийом
=
91;
емпагліфлоk=
9;ину
в дозі 10 мг (4,0 %)
та в дозі 25 мг (3,9&=
nbsp;%),
порівняно з
пацієнтами
=
74;
групі
прийому
плацебо (1,3 %) і
спостерігаl=
3;ись
частіше у
жінок на фон=
110;
прийому
емпагліфлоk=
9;ину
порівняно з
плацебо.
Різниця в
частоті вин
=
80;кнення
була менш
вираженою у
чоловіків.
Інфекції
статевих
органів бул
=
80;
слабко або
помірно
виражені.
Жодних
тяжких
інфекцій не
відмічено.
=
Пі=
076;вищене
виділення
сечі
Врах=
;овуючи
механізм ді=
11;,
підвищене
виділення с
=
77;чі
(включаючи
полакіурію,
поліурію і
ніктурію)
спостерігаl=
3;ось
з більшою
частотою у
пацієнтів, щ=
086;
приймали
метформін н
=
72;
фоні прийом
=
91;
емпагліфлоk=
9;ину
в дозі 10 мг (3,0 %) тk=
2;
в дозі 25 мг (2,9 %),
порівняно з
пацієнтами
=
74;
групі
прийому пла
=
94;ебо
(1,4 %) як доповнk=
7;ння
до
метформіну.
Часте
сечовипускk=
2;ння
було
переважно
слабке або
помірне.
Частота
зареєстровk=
2;них
випадків
ніктурії бу
=
83;а
порівнянноn=
2;
в групі
прийому
плацебо та
емпагліфлоk=
9;ину
(< 1 %).
=
Зм=
077;ншення
об’єму
міжклітиннl=
6;ї
рідини
Зага=
;льна
частота зме
=
85;шення
об’єму
міжклітиннl=
6;ї
рідини (вклю=
095;аючи
попередньо
визначені
терміни: зни=
078;ення
артеріальнl=
6;го
тиску
(амбулаторн
=
86;),
зниження
систолічноk=
5;о
артеріальнl=
6;го
тиску,
зневодненнn=
3;,
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
гіповолеміn=
3;,
ортостатичl=
5;а
гіпотензія =
10;
непритомніl=
9;ть)
у пацієнтів,
що приймали
метформін н
=
72;
фоні прийом
=
91;
емпагліфлоk=
9;ину,
була низько=
02;:
0,6 % в групі
прийому
емпагліфлоk=
9;ину
в дозі 10 мг, 0,3 % в
групі
прийому
емпагліфлоk=
9;ину
в дозі 25 мг та 0,1 %
в групі
прийому
плацебо.
Вплив
емпагліфлоk=
9;ину
на виведенн=
03;
глюкози з
сечею пов’я
=
79;аний
з осмотични
=
84;
діурезом, що
може вплину
=
90;и
на стан
гідратації
пацієнтів
віком від 75
років. Серед
пацієнтів
віком від 75
років
дегідратацo=
0;я
відмічаласn=
0;
у одного пац=
110;єнта,
який
застосовувk=
2;в
емпагліфлоk=
9;ин
в дозі 25 мг як
доповнення
до
метформіну.
Зага=
;льна
частота
підвищення
рівня креат
=
80;ніну
в крові і
зниження
швидкості
клубочковоo=
1;
фільтрації
була подібн
=
86;ю
при
застосуванl=
5;і
емпагліфлоk=
9;ину
і плацебо як
доповнення
до
метформіну
(підвищення
рівня
креатиніну
=
74;
крові: емпаг=
083;іфлозин
в дозі 10 мг: 0,5 %,
емпагліфлоk=
9;ин
в дозі 25 мг: 0,1 %,
плацебо: 0,4 %;
зниження
швидкості
клубочковоo=
1;
фільтрації:
емпагліфлоk=
9;ин
в дозі 10 мг: 0,1 %,
емпагліфлоk=
9;ин
в дозі 25 мг: 0 %,
плацебо: 0,2 %).
Як
правило, у
пацієнтів,
які
отримували
емпагліфлоk=
9;ин
як
доповнення
до
метформіну,
при тривало
=
84;у
лікуванні
початкові
підвищення
рівня
креатиніну =
10;
зниження
швидкості
клубочковоo=
1;
фільтрації
були
тимчасовимl=
0;
або оборотн
=
80;ми
після
припинення
терапії.
Пові=
;домлення
про побічні
реакції
після
реєстрації
лікарськогl=
6;
засобу є
важливими. Ц=
077;
дозволяє
вести моніт
=
86;ринг
співвідношk=
7;ння
користь/риз
=
80;к
лікарськогl=
6;
засобу.
Просимо
медичних
працівникіk=
4;
повідомлятl=
0;
про будь-які
можливі поб=
10;чні
реакції чер
=
77;з
національнm=
1;
систему
звітності.
Те=
088;мін
придатностo=
0;. 3
роки.
Умови
зберігання.
Збер=
;ігати
в
оригінальнo=
0;й
упаковці пр
=
80;
температурo=
0;
не вище 25°С.
Зберігати у
недоступноl=
4;у
для дітей
місці.
Упаковк
=
72;.
По
10 таблеток,
вкритих
плівковою
оболонкою, в
блістері, по 6
блістерів у
картонній
коробці.
Категор=
10;я
відпуску. За
рецептом.
Виробни
=
82;.
Бер=
інгер
Інгельхайм
Фарма ГмбХ і
Ко. КГ,
Німечч=
ина/
Boehringer Ingelheim Pharma GmbH & Co.KG, Germany.
Берінгер
Інгельхайм
Еллас А. Е., Греція/
Boehringer Ingelheim Ellas A. E., Greece.
Бін=
гер
Штрассе 173, 55216
Інгельхайм
на Рейні,
Німеччина/
Binger Straße 173, 55216 Ingelheim am Rhe=
in, Germany.
5-й к
=
84;
Пайаніа-Мар
=
82;опоуло,
Коропі Атик
=
72;
19400,
Греція/
5th km Paiania-Markopoulo Koropi Attiki 19=
400, Greece.