MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D369FC.655FF960" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D369FC.655FF960 Content-Location: file:///C:/6C0A64D3/UA15720103_37E3.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
ІНС=
;ТРУКЦІЯ
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
ЛІЗ=
;ИНОПРИЛ-ТЕВ=
040;
(LISINOPRIL-TEVA)
Cклаk=
6;:
діюч=
;а
речовина: лізиноприл=
;;
1 таблетка
містить 5 мг
або 10 мг, або 20
мг лізинопр
=
80;лу
у вигляді
лізиноприлm=
1;
дигідрату;
допо=
;міжні
речовини: мані=
;т
(Е 421), кальцію
гідрофосфаm=
0;,
крохмаль ку
=
82;урудзяний
прежелатинo=
0;зований,
натрію
кроскармелl=
6;за,
магнію
стеарат; для
таблеток по 10
мг та
20 мг заліза
оксид жовти
=
81;
(Е 172), заліза
оксид чорни
=
81;
(Е 172), заліза
оксид
червоний
(Е 172).
Ліка=
;рська
форма. Таблетки.
Осно=
;вні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:
таблетки по=
5
мг: білого
кольору
круглі
двоопуклі, з
рискою для
розлому з од=
085;ого
боку;
таблетки по=
10
мг:
світло-роже
=
74;ого
кольору
неодноріднl=
6;
забарвлені, =
082;рапчасті,
круглі
двоопуклі, з
рискою для
розлому з од=
085;ого
боку;
таблетки по=
20
мг: сіро-черв=
1086;ного
кольору
неодноріднl=
6;
забарвлені, =
082;рапчасті,
круглі
двоопуклі, з
рискою для
розлому з од=
085;ого
боку.
Фарм=
;акотерапев
=
90;ична
група.
Інгібітори
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту
(АПФ) прості.
Код АТХ С09А А03.
Фарм=
;акологічні
властивостo=
0;.
=
060;армакодина&=
#1084;іка.
=
Лізиноприл
– це інгібіт=
086;р
пептидил-ди
=
87;ептидази.
Він
пригнічує
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льний
фермент (АПФ),
який є
каталізатоl=
8;ом
перетворенl=
5;я
ангіотензиl=
5;у
I в
судинозвужm=
1;вальний
пептид,
ангіотензиl=
5;
II, що стимулює
секрецію
альдостероl=
5;у
корою надни
=
88;кових
залоз. Пригні
=
95;ення
АПФ
призводить
до зниження =
082;онцентраці&=
#1081;
ангіотензиl=
5;у
II, що
призводить
=
76;о
зменшення
судинозвужm=
1;вальної
активності
та секреції
альдостероl=
5;у.
Змен
=
96;ення
секреції
альдостероl=
5;у
може
призвести д
=
86;
підвищення
концентрацo=
0;ї
калію в
сироватці к
=
88;ові.
Лізиноприл
знижує
артеріальнl=
0;й
тиск перш за
все завдяки
пригніченнn=
2;
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи.
Разом з цим,
лізиноприл
=
87;роявляє
антигіпертk=
7;нзивну
дію навіть у
пацієнтів з
низьким рів
=
85;ем
реніну. АПФ є
ідентичним
до кінази II,
ферменту, як=
080;й
сприяє
розпаду
брадикінінm=
1;.
=
На
тлі дії
препарату
відбуваєтьl=
9;я
зниження ар
=
90;еріального
систолічноk=
5;о
та
діастолічнl=
6;го
тиску. Крім
того,
лізиноприл
знижує зага
=
83;ьний
периферичнl=
0;й
опір, опір ни=
1088;кових
судин та
поліпшує
кровообіг у
нирках. У біл=
1100;шості
пацієнтів
антигіпертk=
7;нзивний
ефект
проявлявся
через 1-2
години післ=
03;
пероральноk=
5;о
прийому
лізиноприлm=
1;,
максимальнl=
0;й
– приблизно =
095;ерез
6-9 годин.
Стабілізацo=
0;я
терапевтичl=
5;ого
ефекту
спостерігаl=
3;ася
через
3-4 тижні від
початку
лікування.
Синдром від
=
84;іни
не спостері
=
75;ався.
Було
продемонстl=
8;овано,
що загальни
=
81;
профіль
побічних
реакцій у
пацієнтів,
які отримув
=
72;ли
лізиноприл
=
91;
високих або
низьких доз
=
72;х,
був
аналогічниl=
4;
за природою
та частотою.
=
Повідомлялl=
6;ся,
що у
пацієнтів,
які отримув
=
72;ли
лізиноприл,
спостерігаl=
3;ося
більш значн
=
77;
зниження
швидкості
виведення
альбуміну з
сечею, що
свідчило пр
=
86;
те, що АПФ-інг&=
#1110;біторна
дія
лізиноприлm=
1;
призводила
=
76;о
зменшення
мікроальбуl=
4;інурії
шляхом прям
=
86;го
впливу на
ниркові
тканини на
додачу до
його
здатності
знижувати
артеріальнl=
0;й
тиск.
=
Терапія
лізиноприлl=
6;м
не впливала
на контроль =
088;івня
глюкози в
крові, про що
свідчить
його незнач
=
85;ий
вплив на
рівень
глікозильоk=
4;аного
гемоглобінm=
1;
(HbA1c).
Вста=
;новлено,
що
лізиноприл
відіграє
позитивну
роль у
відновленнo=
0;
функції
ушкодженогl=
6;
ендотелію у
хворих із
гіперглікеl=
4;ією.
=
060;армакокіне&=
#1090;ика.
=
Лізиноприл
є активним
при
пероральноl=
4;у
застосуванl=
5;і
інгібітороl=
4;
АПФ, що не
містить
сульфгідриl=
3;у.
Абсо=
;рбція
=
Після
пероральноk=
5;о
прийому
лізиноприлm=
1; максимальн=
1072;
концентрацo=
0;я
у сироватці
крові
досягаєтьсn=
3;
через 7 годин,
хоча у
пацієнтів з
гострим
інфарктом
міокарда іс
=
85;ує
тенденція д
=
86; невеликої
затримки
досягнення
пікових кон
=
94;ентрацій.
На основі ви=
074;едення
із сечею сер=
077;дній
ступінь
всмоктуванl=
5;я
лізиноприлm=
1;
в діапазоні
становить
приблизно 25 % і=
;з
варіабельнo=
0;стю
у різних
пацієнтів у 6-6=
0 %
всіх
вивчених до
=
79;
(5-80 мг). У
пацієнтів і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю
абсолютна
біодоступнo=
0;сть
знижується
приблизно н
=
72;
16 %.
=
Прийом
їжі не
впливає на
абсорбцію
препарату.
Розп=
;оділ
=
Лізиноприл
не
зв'язується =
079;
білками
сироватки
крові, крім
циркулюючоk=
5;о
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту
(АПФ).
Дослідженнn=
3;
на щурах
показали, що
лізиноприл
слабко
проникає
крізь гемат
=
86;енцефалічн=
1080;й
бар'єр.
Виве=
;дення
з організму
=
Лізиноприл
не
метаболізуn=
8;ться
та екскрету=
08;ться
у незмінном
=
91;
вигляді в
сечу. Період
напіввиведk=
7;ння
у пацієнтів,
які приймал
=
80;
багатократl=
5;і
дози, склада=
108;
12,6 години.
Кліренс ліз
=
80;ноприлу
у здорових
осіб станов
=
80;ть
50 мл/хв. У разі
порушення
ренальної
функції
виведення
лізиноприлm=
1;
знижується
пропорційнl=
6;
до ступеня
функціоналn=
0;них
порушень. Зм=
077;ншення
концентрацo=
0;ї
в сироватці
крові
демонструє
=
87;ролонгован=
1091;
термінальнm=
1;
фазу та не
має відноше
=
85;ня
до
накопиченнn=
3;
препарату. Ц=
103;
заключна
фаза,
вірогідно,
свідчить пр
=
86;
інтенсивне
зв’язуваннn=
3;
з АПФ і не
пропорційнk=
2; до
дози.
Паці=
;єнти
з порушення
=
84;
функції
печінки
=
У
хворих на
цироз
порушення
функції
печінки при
=
79;водить
до зменшенн=
03;
абсорбції
лізиноприлm=
1;
(близько 30 %
після
визначення
=
74;
сечі), а також
до збільшен
=
85;я
експозиції
(близько 50 %)
порівняно з=
10;
здоровими
добровольцn=
3;ми
внаслідок
зниження
кліренсу.
Пору=
;шення
функції
нирок
=
Порушення
функції
нирок знижу=
08;
елімінацію
лізиноприлm=
1;,
що
виводиться
нирками, але =
1094;е
зниження є
клінічно
важливим
лише тоді, ко=
1083;и
показники
клубочковоo=
1;
фільтрації
=
85;ижчі
30 мл/хв. При сеl=
8;едньому
та легкому
ступені
ураження
нирок
(кліренс
креатиніну 30-80
мл/хв)
середнє
значення AUC
зростає
тільки на 13 %,
тоді як при
тяжкому
ступені
ураження ни
=
88;ок
(кліренс
креатиніну 5-30
мл/хв )
спостерігаn=
8;ться
збільшення
середнього
значення AUC в 4,5 =
1088;аза.
Лізиноприл
може бути
виведений з
=
72;
допомогою
діалізу.
Протягом
гемодіалізm=
1;,
тривалість
якого
становить 4
години,
концентрацo=
0;я
лізиноприлm=
1;
у плазмі
знижується
=
74;
середньому
на 60 % із
кліренсом
діалізу між 40
і 55 мл/хв.
Серц=
;ева
недостатніl=
9;ть
=
Пацієнти
із серцевою
недостатніl=
9;тю
мають
набагато
більшу
експозицію
лізиноприлm=
1;
порівняно з=
10;
здоровими
добровольцn=
3;ми
(збільшення
значення AUC у
середньому
становить 125 %),
але,
ґрунтуючисn=
0;
на кількост=
10;
лізиноприлm=
1;,
визначеномm=
1;
в сечі,
наявне
зменшення
абсорбції
становить
приблизно 16 %
порівняно з=
10;
здоровими
добровольцn=
3;ми.
Паці=
;єнти
літнього
віку
=
Пацієнти
літнього
віку мають
більш висок
=
80;й
рівень
препарату в
крові та
більш висок
=
77;
значення
кривої
концентрацo=
0;ї/час
(збільшення
становить
близько 60 %)
порівняно з
молодшими
пацієнтами.
Діти=
;
=
Фармакокінk=
7;тичний
профіль
лізиноприлm=
1; вивчали
у 29 дітей з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
віком від 6 до =
16
років, з ШКФ
вище 30 мл/хв/1,73 м<=
sup>2.
Після
застосуванl=
5;я
лізиноприлm=
1;
у дозах 0,1-0,2
мг/кг
рівноважна
концентрацo=
0;я
в плазмі
крові досяг
=
72;лась
протягом 6
годин, а
ступінь
абсорбції н
=
72;
основу
виведення з =
089;ечею
становив 28
=
Показники
AUC та Cmax у діте
=
81;
були
аналогічниl=
4;и
тим, що
спостерігаl=
3;ись
у дорослих.
Клін=
;ічні
характерисm=
0;ики.
Показання.
Артеріальн&=
#1072;
гіпертензіn=
3;.
Серцева
недостатніl=
9;ть
(симптомати
=
95;не
лікування).
Гострий
інфаркт
міокарда
(короткотри
=
74;але
лікування (6
тижнів)
гемодинаміm=
5;но
стабільних
пацієнтів н
=
77;
пізніше ніж
через 24
години післ=
03;
гострого
інфаркту
міокарда).
Ускладненн&=
#1103;
з боку нирок
при
цукровому
діабеті
(лікування
захворюванn=
0;
нирок у
гіпертензиk=
4;них
пацієнтів з
цукровим
діабетом ІІ
типу та
початковою
нефропатієn=
2;).
Протипоказ&=
#1072;ння.
−
Гіпе=
;рчутливіст=
00;
до
лізиноприлm=
1;,
інших інгре
=
76;ієнтів
препарату
або до інших
інгібіторіk=
4;
АПФ.
− Ангі= ;оневротичн = 80;й набряк в анамнезі ( у тому числі п= 110;сля застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, і = 76;іопатичний та спадкови = 81; набряк Квінке)= span>. <= o:p>
<=
span
style=3D'mso-list:Ignore'>− =
Біл=
072;теральний
стеноз
ниркової
артерії або
стеноз
артерії
єдиної нирк
=
80;.
− =
Гос=
090;рий
інфаркт
міокарда з
нестабільнl=
6;ю
гемодинаміl=
2;ою.
−
Кард=
;іогенний
шок.
−
Пацієнти з
рівнем
креатиніну в сироватці
крові ≥ 220
мкмоль/л.
−
Одно=
;часне
застосуванl=
5;я
препарату і
високопропm=
1;скних
мембран пол=
10;акрилнітри=
1083;натрію-2-мет
=
80;лосульфона=
1090;у
(наприклад, AN 69)
при
терміновомm=
1;
діалізі.
−
Одно=
;часне
застосуванl=
5;я
аліскірен-в
=
84;існих
препаратів
пацієнтам з
цукровим
діабетом аб
=
86;
порушенням
ниркової
функції (ШКФ &l=
t;
60 мл/хв/1,73 м2).
− =
Первинний
гіперальдоl=
9;теронізм.
− Вагі= 090;ні або жінки, які плануют= 00; завагітнітl= 0; (див. «Застос= 1091;вання у період вагітності або годуван = 85;я груддю»).<= o:p>
=
042;заємодія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.=
=
044;іуретики.
=
При
супутньому
застосуванl=
5;і
діуретиків
=
91;
пацієнтів, я=
082;і
вже
приймають
лізіноприл -
антигіпертk=
7;нзивний
ефект
зазвичай
подвоюєтьсn=
3;. На
початку
застосуванl=
5;я
комбінації
лізиноприлm=
1;
з
діуретикамl=
0;
пацієнти
можуть відч
=
91;вати
надмірне
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску при за=
089;тосуванні
лізиноприлm=
1;.
Можливість
розвитку
симптоматиm=
5;ної
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
при застосу
=
74;анні
лізиноприлm=
1; може
бути
зменшена у
разі
припинення
лікування д=
10;уретиками
перед
початком
терапії ліз
=
80;ноприлом
та
збільшенняl=
4;
об’єму
рідини або
солі, а також
лікуванням
=
85;а
початку низ=
00;кими
дозами
інгібіторіk=
4;
АПФ.
=
050;алійвмісні
харчові
добавки,
калійзберіk=
5;аючі
діуретики
або калійвм=
10;сні
замінники.
=
У
деяких
пацієнтів
можливий
розвиток гі
=
87;еркаліємії.
Фактори, що
підвищують
ризик розви
=
90;ку
гіперкалієl=
4;ії,
включають
ниркову
недостатніl=
9;ть,
цукровий
діабет,
супутнє
застосуванl=
5;я
калійзберіk=
5;аючих
діуретиків
(таких як
спіронолакm=
0;он,
триамтерен,
амілорид),
калійвміснl=
0;х
харчових
добавок,
замінників
солі з
вмістом
калію.
Застосуванl=
5;я
калійвміснl=
0;х
харчових
добавок, кал=
110;йзберігаюч&=
#1080;х
діуретиків
або
калійвміснl=
0;х
солезаміннl=
0;ків
може
призводити
до значного
підвищення
рівня калію =
074;
сироватці
крові, особл=
080;во
у пацієнтів =
079;
порушенням
функції нир
=
86;к.
У
зв’язку з ци=
084;
дане
поєднання
препаратів
можна
призначати
лише при
подальшому
ретельному
спостережеl=
5;ні
лікаря і при
регулярномm=
1;
контролі
рівня калію =
074;
сироватці к
=
88;ові
та функції
нирок.
Під час
прийому
лізиноприлm=
1;
на тлі
калійвивідl=
5;их
діуретиків
гіпокаліємo=
0;я,
спричинена
їх прийомом,
може бути
послаблена.
=
055;репарати
літію. Повідо
=
84;лялося
про оборотн
=
77;
підвищення
=
82;онцентраці=
1111;
літію у
сироватці
крові та ток=
089;ичні
реакції при
супутньому
застосуванl=
5;і
літію та
інгібіторіk=
4;
АПФ. Супутнє
застосуванl=
5;я
тіазидних
діуретиків
може
підвищуватl=
0;
ризик
інтоксикацo=
0;ї
літієм та
посилювати
вже існуючу
інтоксикацo=
0;ю.
Одночасне
застосуванl=
5;я
лізиноприлm=
1;
та літію не
рекомендуєm=
0;ься,
проте, якщо в
такій комбі
=
85;ації
є
необхіднісm=
0;ь,
слід
ретельно ко
=
85;тролювати
рівень
концентрацo=
0;ї
літію у сиро=
074;атці
крові.
=
053;естероїдні
протизапалn=
0;ні
засоби (НПЗЗ),
включаючи
ацетилсаліm=
4;илову
кислоту
≥ 3 г/добу.
Тривале
застосуванl=
5;я
НПЗЗ може
зменшити ан
=
90;игіпертенз=
1080;вний
ефект
інгібіторіk=
4;
АПФ. НПЗЗ та
інгібітори
АПФ спричин=
03;ють
додатковий
=
74;плив
на
підвищення
рівня калію =
091;
сироватці
крові і
можуть
призвести д
=
86;
погіршення
функції
нирок. Ці
ефекти
зазвичай
зворотні.
Зрідка може
виникнути
гостра
ниркова
недостатніl=
9;ть,
особливо у
пацієнтів з
групи ризик
=
91;,
таких як
особи
літнього
віку та
пацієнти зі
зневодненнn=
3;м.
=
030;нші
антигіпертk=
7;нзивні
препарати (б=
077;та-адренобл=
окатори,
альфа-адрен
=
86;блокатори,
антагоністl=
0;
кальцію). =
Одночасне
застосуванl=
5;я
цих
препаратів
=
84;оже
посилити
гіпотензивl=
5;ий
ефект лізин
=
86;прилу.
Одночасне
застосуванl=
5;я
з нітрогліц
=
77;рином,
іншими
нітратами
або іншими
вазодилатаm=
0;орами
може у
подальшому
зменшити
артеріальнl=
0;й
тиск.
=
058;рициклічні
антидепресk=
2;нти/антипси=
1093;отики/анест=
;етики.
Одночаl=
9;не
застосуванl=
5;я
деяких
анестезуючl=
0;х
медичних
засобів,
трициклічнl=
0;х
антидепресk=
2;нтів
та нейролеп
=
90;ичних
препаратів
=
79;
інгібітораl=
4;и
АПФ може при=
079;водити
до посиленн=
03; гіпотензив&=
#1085;ого
ефекту оста
=
85;ніх.
=
057;импатоміме&=
#1090;ичні
препарати. Симпатомі=
1084;етичні
препарати
можуть зниж
=
91;вати
антигіпертk=
7;нзивний
ефект
інгібіторіk=
4;
АПФ. =
З
цієї причин
=
80;
необхідно
більш
ретельно ко
=
85;тролювати
артеріальнl=
0;й
тиск
пацієнта, дл=
103;
того щоб
встановити,
чи був
досягнутий
бажаний
терапевтичl=
5;ий
ефект.
=
040;нтидіабети&=
#1095;ні
препарати. Одночасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ та
антидіабетl=
0;чних
препаратів
(інсулін, пео=
1088;альні
гіпоглікемo=
0;чні
засоби) може
підсилити
ефект
зниження
глюкози
крові з ризи=
082;ом
гіпоглікемo=
0;ї.
Цей ефект
зазвичай
виникає
протягом
перших
тижнів
комбінованl=
6;ї
терапії та у
пацієнтів з
нирковою
недостатніl=
9;тю.
=
040;цетилсаліц&=
#1080;лова
кислота,
тромболітиm=
5;ні
препарати,
бета-блокат
=
86;ри,
нітрати.
Лізиноприл
можна
застосовувk=
2;ти
одночасно з
ацетилсаліm=
4;иловою
кислотою (у
кардіологіm=
5;них
дозах),
тромболітиm=
5;ними
препаратамl=
0;,
бета-блокат
=
86;рами
та/або
нітратами
під наглядо
=
84;
лікаря.
=
055;репарати
золота. Нітр&=
#1080;тоїдні
реакц=
ії
(симптоми
вазодилатаm=
4;ії,
включаючи
припливи, ну=
076;оту,
запаморочеl=
5;ня
та
артеріальнm=
1;
гіпотензію,
яка може бут=
080;
дуже важкою)
після ін’єк
=
94;ій
препаратів
золота
(наприклад,
ауротіомалk=
2;ту
натрію)
відзначалиl=
9;я
частіше у па=
094;ієнтів,
які
отримували
лікування
інгібітораl=
4;и
АПФ.
Подвійна
блокада
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи. &=
#1055;родемонстр=
;овано,
що подвійна
блокада рен=
10;н-ангіотенз&=
#1080;н-альдостеl=
8;онової
системи
(РААС) при
супутньому
застосуванl=
5;і
інгібіторіk=
4;
АПФ,
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ або
аліскірену
характеризm=
1;ється
більшою
частотою
розвитку та
=
82;их
побічних
реакцій як
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
гіперкалієl=
4;ія,
порушення
функції
нирок (у тому
числі гостр
=
72;
ниркова
недостатніl=
9;ть)
порівняно і
=
79; застосуван&=
#1085;ям
монотерапіo=
1;.
Алоl=
7;уринол,
цитостатикl=
0;,
імунодепреl=
9;анти,
кортикостеl=
8;оїди,
прокаїнаміk=
6;. При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з
лізиноприлl=
6;м
можуть спри
=
95;инити
лейкопенію.
Лікk=
2;рські
засоби, які
пригнічуютn=
0;
функцію
кісткового
мозку. При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з лізинопри
=
83;ом
підвищують
ризик
виникнення
нейтропеніo=
1;
і/або
агранулоциm=
0;озу.
Естl=
8;огени. При
одночасномm=
1;
призначеннo=
0;
можливе
зменшення
гіпотензивl=
5;ого
ефекту
лізиноприлm=
1;
за рахунок
затримки
рідини в
організмі.
Інше
Лізино
=
87;рил
слід з
обережністn=
2;
призначати
хворим із
гострим
інфарктом
міокарда пр
=
86;тягом
6-12 годин після
введення
стрептокінk=
2;зи
(ризик
розвитку
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії).
Наркот
=
80;ки,
анестетики,
алкогольні
напої, сноді=
081;ні
у поєднанні =
079;
лізиноприлl=
6;м
спричиняютn=
0;
посилення
гіпотензивl=
5;ого
ефекту.
=
057;елективні
імунодепреl=
9;анти
(наприклад, с=
1110;ролімус,
еверолімус,
темсіролімm=
1;с)
Пацієн
=
90;и,
які
приймають
одночасно
селективні
імунодепреl=
9;анти
можуть мати
підвищений
ризик
виникнення
ангіоневроm=
0;ичного
набряку
(дивись
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Ко-тримо=
082;сазол
(триметопри
=
84;/сульфамето&=
#1082;сазол)
Пацієн
=
90;и,
які
приймають
одночасно
ко-тримокса
=
79;ол
можуть мати
підвищений
ризик гіпер
=
82;аліємії
(дивись
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Осо=
;бливості
застосуванl=
5;я.
=
057;имптоматич&=
#1085;а
артеріальнk=
2;
гіпотензія рі=
076;ко
спостерігаl=
3;ася
у пацієнтів =
079;
неускладнеl=
5;ою
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю.
У
пацієнтів і
Імов=
;ірність
розвитку
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
вища у
пацієнтів з
тяжкою
серцевою не
=
76;остатністю,
які
приймають
великі дози =
087;етльових
діуретиків,
мають
гіпонатрієl=
4;ію
або
порушення
функції нир
=
86;к
функціоналn=
0;ного
характеру, п=
088;и
проведенні
діалізу,
діареї або
блюванні, а
також при
тяжких
формах
ренін-залеж
=
85;ої
артеріальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1;.
У пацієнтів =
079;
підвищеним
ризиком
розвитку ар
=
90;еріальної
гіпотензії
початок
терапії і
подальше зб=
10;льшення
дози повинн=
10;
проходити
під
ретельним
медичним
наглядом. Ці
ж
попередженl=
5;я
стосуються
пацієнтів з
ішемічною
хворобою
серця або з
порушенням
мозкового
кровообігу, =
091;
яких надмір
=
85;е
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску може
призвести д
=
86;
інфаркту
міокарда аб
=
86;
інсульту.
=
При
появі артер=
10;альної
гіпотензії
пацієнта
слід поклас
=
90;и
на спину; при
необхідносm=
0;і
провести
внутрішньоk=
4;енне
вливання
фізіологічl=
5;ого
розчину.
=
Транзиторнk=
2;
гіпотензія
не є
протипоказk=
2;нням
до подальшо
=
75;о
застосуванl=
5;я
препарату,
який
зазвичай
можна без
ускладнень
вводити
після того,
як
артеріальнl=
0;й
тиск підвищ
=
80;вся
після
збільшення
об’єму
рідини в орг=
072;нізмі.
=
У
деяких
пацієнтів і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю,
які мають
нормальний
або низький
артеріальнl=
0;й
тиск, може
відбутися
додаткове з
=
85;иження
системного
артеріальнl=
6;го
тиску на тлі
лікування
лізиноприлl=
6;м.
Цей ефект є
передбачувk=
2;ним
і, як правило,
не вимагає
припинення
терапії
лізиноприлl=
6;м.
Якщо артеріа
=
83;ьна
гіпо
=
90;ензія
набуває
симптоматиm=
5;ного
характеру,
може
виникнути
необхіднісm=
0;ь
зменшення
дози або
припинення
прийому
лізиноприлm=
1;.
=
040;ртеріальна
гіпотензія
при гостром
=
91;
інфаркті
міокарда. Пр=
080;
гострому
інфаркті
міокарда у
пацієнтів з=
10;
стабільною
гемодинаміl=
2;ою
слід провод
=
80;ти
лікування
лізиноприлl=
6;м
у перші 24 годи=
ни
для
профілактиl=
2;и
дисфункції
лівої камер
=
80;
серця і
серцевої
недостатноl=
9;ті,
а також з
метою
зниження
летальних
випадків. При
гострому
інфаркті
міокарда не
можна розпо
=
95;инати
лікування
лізиноприлl=
6;м,
якщо існує
ризик
виникнення
подальших
серйозних
гемодинаміm=
5;них
порушень
після лікув
=
72;ння
вазодилатаm=
0;ором.
Це
стосується
пацієнтів і
=
79;
систолічниl=
4;
артеріальнl=
0;м
тиском
=
У
пацієн
=
90;ів
з
гіповолеміn=
8;ю,
дефіцитом
натрію
у зв’язку із
застосуванl=
5;ям
діуретиків,
безсольовоo=
1;
дієти, через
блювання,
діарею, післ=
103;
діалізу
можливий
розвиток ра
=
87;тової
тяжкої
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії, =
075;острої
ниркової
недостатноl=
9;ті.
У таких випа=
076;ках
доцільно
компенсуваm=
0;и
втрати ріди
=
85;и
і солей до
початку
лікування
лізиноприлl=
6;м
та
забезпечитl=
0;
адекватний
медичний на
=
75;ляд.
З особливою
обережністn=
2;
(враховуючи
співвідношk=
7;ння
користь/риз
=
80;к)
слід
призначати
препарат
хворим післ=
03;
операції
трансплантk=
2;ції
нирки, а
також
пацієнтам і
=
79; порушен
=
85;ями
функції
нирок,
печінки,
порушеннямl=
0;
кровотвореl=
5;ня,
аутоімунниl=
4;и
захворюванl=
5;ями.
Усі
перераховаl=
5;і
патологічнo=
0;
стани при за=
089;тосуванні
лізиноприлm=
1;
вимагають
відповідноk=
5;о
медичного
нагляду та
лабораторнl=
6;го
контролю.
=
057;теноз
аортальногl=
6;
та
мітральногl=
6;
клапана/гіп
=
77;ртрофічна
кардіоміопk=
2;тія.
=
Як
і інші
інгібітори
АПФ,
лізиноприл
=
85;е
рекомендуєm=
0;ься
призначати
пацієнтам з
мітральним
стенозом аб
=
86;
утрудненняl=
4;
відтоку
крові з
лівого
шлуночка (пр=
080;
аортальномm=
1;
стенозі або
гіпертрофіm=
5;ній
кардіоміопk=
2;тії).
=
055;орушення
функції
нирок. У
пацієнтів з
порушенням
функції
нирок (кліре=
085;с
креатиніну
< 80 мл/хв)
початкову
дозу
лізиноприлm=
1;
слід коригу
=
74;ати,
виходячи з
рівня
кліренсу
креатиніну
та відповід=
10;
пацієнта на
лікування
(табл. 1). У таки
=
93;
пацієнтів
слід
регулярно
перевіряти
рівень
креатиніну
та калію.
У
пацієнтів і
=
79; серцевою
недостатніl=
9;тю
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
що виникає н=
072;
початку
лікування
інгібітораl=
4;и
АПФ, може
призводити
до
погіршення
функції
нирок. У
таких
випадках
повідомлялl=
6;ся
про розвито
=
82;
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті,
зазвичай
оборотної.
У деяки=
093;
пацієнтів з =
двостороннo=
0;м
стенозом
ниркових
артерій або
стенозом
ниркової
артерії
єдиної нирк
=
80;
інгібітори
АПФ
підвищують
рівень
сечовини
крові і креа=
090;иніну
сироватки
крові; як
правило, ці
ефекти
зникають
після
припинення
прийому пре
=
87;аратів.
Вірогіднісm=
0;ь
таких явищ
особливо ви
=
89;ока
у пацієнтів =
079;
нирковою
недостатніl=
9;тю.
Наявні
=
89;ть
реноваскулn=
3;рної
гіпертензіo=
1; підвищує
ризик
розвитку
тяжкої
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії =
10;
ниркової
недостатноl=
9;ті.
Лікування
подібних
хворих слід
розпочинатl=
0;
під наглядо
=
84;
лікаря,
низькими
дозами та їх
ретельним
підбором.
Оскільки
діуретики
можуть
стимулюватl=
0;
розвиток
описаної
вище клініч
=
85;ої
динаміки,
впродовж
перших
тижнів
лікування
лізиноприлl=
6;м
їх прийом ма=
108;
бути
припинений, =
072;
за функцією
нирок має
здійснюватl=
0;ся
ретельне
спостережеl=
5;ня.
У деяки=
093;
хворих на ар=
теріальну
гіпертензіn=
2;
без явного
захворюванl=
5;я
ниркових
судин засто
=
89;ування
лізиноприлm=
1;,
особливо на
тлі прийому
діуретиків,
зумовлює
підвищення
рівня
сечовини в
крові і
креатиніну
=
74;
сироватці
крові; ці
зміни, як
правило,
бувають нез
=
85;ачними
і
скороминущl=
0;ми.
Вірогіднісm=
0;ь
їх
виникнення
вища у хвори=
093;
із порушенн=
03;ми
функцій
нирок. У
таких
випадках
може
виникнути
необхіднісm=
0;ь
зменшення
дози та/або
припинення
прийому
діуретиків
та/або
лізиноприлm=
1;.
При
гострому
інфаркті
міокарда
заборонено
застосовувk=
2;ти
лізиноприл
=
87;ацієнтам,
які мають
порушення
ниркової
функції
(рівень креа=
090;иніну
у сироватці
крові > 177 мкмо=
1083;ь/л
та
протеїнуріn=
3;
> 500 мг/24 год). Якщ=
086;
порушення н
=
80;ркової
функції
розвиваєтьl=
9;я
протягом лі
=
82;ування
лізиноприлl=
6;м
(рівень
креатиніну
=
91;
сироватці
крові > 265 мкмо=
1083;ь/л
або
подвоюєтьсn=
3;
порівняно з =
087;очатковим
рівнем), слід
розглянути
припинення
його застос
=
91;вання.
=
043;іперчутлив&=
#1110;сть/ангіонk=
7;вротичний
набряк.=
Надзвичайн
=
86;
рідко повід
=
86;млялося
про
ангіоневроm=
0;ичний
набряк
обличчя,
кінцівок,
губ, язика,
голосової
щілини та/аб=
086;
гортані у
пацієнтів,
які проходи
=
83;и
лікування
інгібітораl=
4;и
АПФ, в тому чи&=
#1089;лі
лізиноприлl=
6;м.
Ангіоневроm=
0;ичний
набряк може
виникнути в =
073;удь-який
час у період
лікування. У
таких випад
=
82;ах
прийом
препарату
необхідно
терміново
припинити,
розпочати
відповідну
терапію і
встановити
спостережеl=
5;ня
за пацієнто
=
84;
до
забезпеченl=
5;я
повного
зникнення с
=
80;мптомів.
У випадках,
коли набряк
локалізоваl=
5;о
в ділянці
язика, що не
призводить
до порушенн=
03;
дихання,
пацієнт мож
=
77;
потребуватl=
0;
тривалого с
=
87;остереженн=
1103;,
оскільки
терапія
антигістамo=
0;нними
засобами та
кортикостеl=
8;оїдами
може
виявитися
недостатньl=
6;ю.
=
Зареєстровk=
2;ні
поодинокі
летальні
випадки
внаслідок
ангіоневроm=
0;ичного
набряку
гортані або
язика. Якщо
набряк
поширюєтьсn=
3;
на язик,
голосову
щілину або
гортань, мож=
077;
розвинутисn=
0;
порушення д
=
80;хання,
особливо у
пацієнтів,
які раніше
перенесли
хірургічне
втручання н
=
72;
дихальних
шляхах. У
таких
випадках сл=
10;д
негайно
вжити заход
=
80;
невідкладнl=
6;ї
терапії, що,
зокрема,
можуть
включати
введення
адреналіну
та/або
забезпеченl=
5;я
прохідностo=
0;
дихальних
шляхів.
Пацієнт має
перебувати
під
ретельним
медичним
наглядом до =
087;овного
і стійкого
зникнення
симптомів.
=
У
пацієнтів,
які мають в
анамнезі
ангіоневроm=
0;ичний
набряк, не
пов'язаний і=
079;
застосуванl=
5;ям
інгібітору
АПФ, може
бути
підвищений
ризик розви
=
90;ку
ангіоневроm=
0;ичного
набряку у
відповідь н
=
72;
застосуванl=
5;я
препаратів
даної групи.
=
Інгібітори
АПФ можуть
спричинити
більш вираж
=
77;ний
ангіоневроm=
0;ичний
набряк у
пацієнтів
негроїдної
раси, ніж у
хворих
європеоїднl=
6;ї
раси.
=
040;нафілактої&=
#1076;ні
реакції у
пацієнтів,
які проходя
=
90;ь
гемодіаліз. Повідомля=
1083;ося
про
анафілактl=
6;їдні
реакції у
пацієнтів,
які
проходили
гемодіаліз
=
79;
використанl=
5;ям
високопроm=
0;очних
мембран
(наприклад, АN =
69)
та одночасн
=
86;
лікувались
інгібітороl=
4;
АПФ. Цим
пацієнтам н
=
77;обхідно
запропонувk=
2;ти
змінити
діалізні
мембрани на
мембрани
іншого типу
або застосо
=
74;увати
антигіпертk=
7;нзивний
препарат
іншого клас
=
91;.
=
044;есенсибілі&=
#1079;ація.
У
пацієнтів, я=
082;і
приймають
інгібітори
АПФ під час
терапії
десенсибілo=
0;зації
(наприклад,
до отрути пе=
088;етинчасток&=
#1088;илих),
розвиваютьl=
9;я
стійкі анаф=
10;лактоїдні
реакції. Цих
реакцій вда
=
83;ося
уникнути у
тих самих
пацієнтів
шляхом тимч
=
72;сового
припинення
прийому
інгібіторіk=
4;
АПФ, але
після
необережноk=
5;о
повторного
застосуванl=
5;я
медичного
препарату
реакції
відновлюваl=
3;ися.
=
055;ечінкова
недостатніl=
9;ть.
Дуже
рідко
інгібітори
АПФ
асоціювалиl=
9;я
з синдромом,
який
розпочинаєm=
0;ься
з холестати
=
95;ної
жовтяниці і
швидко
прогресує д
=
86;
некрозу та
(іноді) летал=
1100;ного
наслідку.
Механізм
цього
синдрому не
виявлений.
Пацієнтам, у
яких під час
прийому
лізиноприлm=
1;
розвинуласn=
0;
жовтяниця
або
спостерігаl=
3;ися
значні
підвищення
=
87;ечінкових
ферментів,
слід
припинити
прийом
препарату т
=
72;
надати
відповідну
медичну
допомогу.
=
053;ейтропенія/=
агранулоциm=
0;оз.
Повідоl=
4;лялося
про випадки
нейтропеніo=
1;/агранулоци=
1090;озу,
тромбоцитоl=
7;енії
та анемії у
пацієнтів,
які
отримували
інгібітори
АПФ. У
пацієнтів з
нормальною
функцією
нирок і при
відсутностo=
0;
інших
ускладнюючl=
0;х
факторів
нейтропеніn=
3;
спостерігаn=
8;ться
рідко. Після
припинення
прийому інг=
10;бітору
АПФ
нейтропеніn=
3;
та
агранулоциm=
0;оз
мають
оборотний
характер.
Необхідно з =
085;адзвичайно&=
#1102;
обережністn=
2;
призначати
лізиноприл
пацієнтам з
колагенозоl=
4;,
а також при
отриманні
пацієнтами
імуносупреl=
9;ивної
терапії, при =
1083;ікуванні
алопуринолl=
6;м
або
прокаїнаміk=
6;ом,
або при
комбінації
цих
ускладнюючl=
0;х
факторів,
особливо на =
090;лі
порушення
функції
нирок. У деяки
=
93;
таких
пацієнтів
розвиваютьl=
9;я
тяжкі
інфекції, як=
110;
не завжди
піддаються
інтенсивніl=
1;
терапії
антибіотикk=
2;ми.
При застосу
=
74;анні
препарату у
таких
пацієнтів
рекомендуєm=
0;ься
проводити
періодичниl=
1;
контроль кі
=
83;ькості
лейкоцитів
=
91;
крові і
проінструкm=
0;увати
пацієнтів,
щоб вони
повідомлялl=
0;
про будь-яку
ознаку
інфекції.
=
050;ашель.
Після
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ можлива
поява кашлю.
Зазвичай
кашель
носить
непродуктиk=
4;ний
характер і
припиняєтьl=
9;я
після
відміни
терапії. Каш=
077;ль,
спричинениl=
1;
інгібітораl=
4;и
АПФ, слід
розглядати
при диферен
=
94;іальній
діагностицo=
0;
кашлю як оди=
085;
із можливих
варіантів.
=
061;ірургічні
втручання/а
=
85;естезія.
У
пацієнтів,
які піддают=
00;ся
хірургічноl=
4;у
втручанню
або анестез=
10;ї
засобами, що
спричиняютn=
0;
артеріальнm=
1;
гіпотензію,
лізиноприл
може
блокувати
утворення
ангіотензиl=
5;у
II після
компенсатоl=
8;ної
секреції
реніну. Якщо
спостерігаn=
8;ться
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
що виникла з=
072;вдяки
цьому механ=
10;зму,
необхідно
відновити
об’єм цирку
=
83;юючої
крові.
=
043;іперкалієм&=
#1110;я.
Повідоl=
4;лялося
про кілька
випадків
підвищення
рівня калію =
091;
сироватці
крові паціє
=
85;тів,
які
проходили
терапію
інгібітораl=
4;и
АПФ,
включаючи
лізиноприл.
Серед
пацієнтів,
які мають
високий риз
=
80;к
розвитку
гіперкалієl=
4;ії,
знаходятьсn=
3;
пацієнти з
нирковою
недостатніl=
9;тю,
цукровим
діабетом, гіпоал=
1100;достероніз=
мом
або ті, які
одночасно
застосовуюm=
0;ь
калійвміснo=
0;
харчові
добавки,
калійзберіk=
5;аючі
діуретики
або
замінники
солі з
вмістом кал=
10;ю,
або пацієнт
=
80;,
які
приймають
інші
препарати, щ=
086;
підвищують
=
88;івень
калію у
сироватці
крові
(наприклад, г=
1077;парин,
ко-т=
;римоксазол,
також
відомий як
триметоприl=
4;/сульфамето=
1082;сазол).
Якщо
одночасне
застосуванl=
5;я
вищезгаданl=
0;х
препаратів
=
79;
лізиноприлl=
6;м
вважається
=
79;а
доцільне,
рекомендуєm=
0;ься
регулярний
контроль
рівня калію =
091;
сироватці
крові.
=
055;ацієнти,
хворі на
цукровий
діабет. =
У
пацієнтів,
хворих на
цукровий
діабет, які п=
1088;иймали
перорально
антидіабетl=
0;чні
препарати
або інсулін,
необхідно
здійснюватl=
0;
ретельний
глікемічниl=
1;
контроль пі
=
76;
час першого
місяця
терапії
інгібітораl=
4;и
АПФ.
=
040;нафілактої&=
#1076;ні
реакції, що
виникають
під час
аферезу
ліпопротеїk=
6;ів
низької
щільності
(ЛПНЩ). При
аферезі з
декстрину
сульфатом
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ може
призвести д
=
86; анафілакто&=
#1111;дних
реакцій, які
можуть загр
=
86;жувати
життю. Цих
симптомів
можна
уникнути
шляхом тимч
=
72;сового
припинення
терапії
інгібітораl=
4;и
АПФ перед
кожним
аферезом аб
=
86;
заміною
інгібіторіk=
4;
АПФ на інші
препарати.
=
054;дночасне
застосуванl=
5;я
селективниm=
3;
імунодепреl=
9;антів
(наприклад,
сіролімус,
еверолімус, =
090;емсіроліму&=
#1089;)
Пацієн
=
90;и,
які
приймають
одночасно
селективні
імунодепреl=
9;анти
(наприклад,
сіролімус,
еверолімус,
темсіролімm=
1;с)
можуть мати =
087;ідвищений
ризик
виникнення
ангіоневроm=
0;ичного
набряку
(наприклад
набряк
дихальних
шляхів чи
язика, з чи
без їх
пошкодженнn=
3;
(дивись
розділ
«Взаємодія
=
79;
іншими меди
=
95;ними
препаратамl=
0;
та інші види
взаємодії»).
=
056;асова
приналежніl=
9;ть.
Інгібітори
АПФ можуть
спричинити
більш вираж
=
77;ний
ангіоневроm=
0;ичний
набряк у пац=
110;єнтів
з темним
кольором
шкіри
(негроїдної =
088;аси),
ніж у хворих
європеоїднl=
6;ї
раси. Також у
даної групи
хворих гіпо
=
90;ензивний
ефект
лізиноприлm=
1;
є менш вираж=
077;ним
внаслідок п
=
77;реважання
низьких фра
=
82;цій
реніну.
Літі=
;й. Загалом
одночасне
застосуванl=
5;я
літію та ліз=
080;ноприлу
не
рекомендуєm=
0;ься.
Подвійна
блокада
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
(РААС). Пові=
;домлялося,
що супутнє
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ,
блокаторів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ чи
аліскірену
підвищує ри
=
79;ик
розвитку
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії,
гіперкалієl=
4;ії,
порушення
функції
нирок (у тому
числі
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті).
Таким чином
подвійна
блокада РАА
=
57;
шляхом
супутнього
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ,
блокаторів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ чи
аліскірену
не
рекомендовk=
2;на.
У
разі
особливої
необхідносm=
0;і у
застосуванl=
5;ї
терапії
подвійної
блокади її
слід
здійснюватl=
0;
під наглядо
=
84;
спеціалістk=
2;
та регулярн
=
86;
перевіряти
функцію
нирок, рівні
електролітo=
0;в
та
артеріальнl=
6;го
тиску.
Пацієнтам з
діабетичноn=
2;
нефропатієn=
2;
не
рекомендуєm=
0;ься
одночасно
застосовувk=
2;ти
інгібітори
АПФ та блока=
090;ори
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ.
=
055;ротеїнурія.=
Повідомлял
=
86;ся
про
поодинокі
випадки
розвитку пр
=
86;теїнурії
у пацієнтів,
особливо зі
зниженою
нирковою
функцією аб
=
86;
після
прийому вис
=
86;ких
доз
лізиноприлm=
1;.
У разі
клінічно зн
=
72;чущої
протеїнуріo=
1;
(понад 1 г/добу)
лізиноприл
слід
застосовувk=
2;ти
тільки післ=
03;
оцінки тера
=
87;евтичної
користі та
потенційноk=
5;о
ризику і при
постійному
контролі
клінічних т
=
72;
біохімічниm=
3;
показників.
Зас=
;тосування
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
&=
#1042;агітність.
Лік=
арський
засіб
протипоказk=
2;ний
для застосу
=
74;ання
вагітним аб
=
86;
жінкам, які
планують ва
=
75;ітність. Якщо
під час
лікування
цим
лікарським
засобом
підтверджуn=
8;ться
вагітність,
його застос
=
91;вання
слід негайн
=
86;
припинити і,
якщо необхі
=
76;но,
замінити
іншим
лікарським
засобом,
дозволеним
до застосув
=
72;ння
вагітним.
Відомо,
що тривалий
вплив
інгібіторіk=
4;
АПФ під час
ІІ та ІІІ
триместрів
вагітності
=
89;тимулює
появу
фетотоксичl=
5;ості
(зниження ни=
088;кової
функції,
маловоддя,
затримку ок
=
86;стеніння
черепа) та
неонатальнl=
6;ї
токсичностo=
0;
(ниркова
недостатніl=
9;ть,
артеріальнk=
2; гіпотензія,
гіперкалієl=
4;ія).
У разі вплив=
091;
інгібіторіk=
4;
АПФ під час
ІІ триместр
=
91;
вагітності
рекомендуєm=
0;ься
контролюваm=
0;и
функцію
нирок і
кістки
черепа за
допомогою
УЗД.
Немовлят,
матері яких
приймали
лізиноприл,
слід
ретельно
перевіряти
на наявніст=
00;
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії,
олігурії та
гіперкалієl=
4;ії.
Году=
;вання
груддю.
Оскільки
інформація
щодо
можливості
застосуванl=
5;я
лізиноприлm=
1;
під час
годування г
=
88;уддю
відсутня,
прийом
лізиноприлm=
1;
під час
годування
груддю не
рекомендуєm=
0;ься.
У цей період
бажано
застосовувk=
2;ти
альтернатиk=
4;не
лікування,
профіль
безпеки
якого краще
вивчений,
особливо
якщо
вигодовуютn=
0;
новонароджk=
7;ну
або
недоношену
дитину.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
Врах=
;овуючи
можливість
виникнення
запаморочеl=
5;ня
та розвитку
втомлюваноl=
9;ті,
лізиноприл
може
вплинути на
здатність
керування
автотранспl=
6;ртом
та роботу з
іншими
механізмамl=
0;,
особливо на
початку
лікування. Т=
086;му
слід
утриматися
від
керування
автотранспl=
6;ртом
та роботи з
іншими
механізмамl=
0;
до
встановленl=
5;я
індивідуалn=
0;ної
реакції на
препарат.
Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози.
Лізино
=
87;рил
необхідно
приймати
перорально 1 раз на до&=
#1073;у.
Як і інші
препарати,
які слід
приймати 1
раз на добу,
лізиноприл
необхідно
приймати
кожного дня
приблизно в
однаковий
час. Прийом
їжі не вплив=
072;є
на абсорбці=
02;
таблеток
лізиноприлm=
1;.
Дозу
потрібно
визначати
індивідуалn=
0;но
відповідно
до клінічни
=
93;
даних
пацієнта та =
087;оказників
артеріальнl=
6;го
тиску.
Арте=
;ріальна
гіпертензіn=
3;.
Лізино=
1087;рил
можна
застосовувk=
2;ти
як у якості
монотерапіo=
1;,
так і в
комбінації
=
79;
іншими клас
=
72;ми
антигіпертk=
7;нзивних
препаратів.
=
055;очаткова
доза.
Звичай
=
85;а
початкова
доза для
пацієнтів з =
075;іпертензіє&=
#1102;
становить 10
мг. Пацієнти
з дуже
активною
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;тероновою
системою
(зокрема з ренов=
072;скулярною
гіпертензіn=
8;ю,
підвищеним
виведенням
=
89;олі
(натрію
хлориду) з
організму
та/або
зниженим
об’ємом
міжклітиннl=
6;ї
рідини,
серцевою
недостатніl=
9;тю
або тяжкою ф=
086;рмою
артеріальнl=
6;ї
гіпертензіo=
1;)
можуть відч
=
91;ти
надмірне
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску після
прийому
початкової
дози. Для так=
1080;х
пацієнтів
рекомендовk=
2;на
початкова
доза
становить 2,5-5
мг, початок
лікування
має
проходити
під безпосе
=
88;еднім
наглядом
лікаря.
Зменшення
початкової
дози
рекомендуєm=
0;ься
також у разі
наявності
ниркової
недостатноl=
9;ті
(див. нижче та&=
#1073;л.
1).
=
055;ідтримуюча
доза.
Звичай
=
85;а
рекомендовk=
2;на
терапевтичl=
5;а
доза
становить 20
мг
одноразово
на добу. Якщо
призначеннn=
3;
цієї дози не
дає
достатньогl=
6;
терапевтичl=
5;ого
ефекту
протягом 2-4
тижнів
прийому
препарату у
зазначеномm=
1;
дозуванні, ї=
111;
можна збіль
=
96;ити.
Максимальнk=
2;
доза, яку
застосовувk=
2;ли
у
довготриваl=
3;их
контрольовk=
2;них
клінічних в
=
80;пробування=
1093;,
становила
80 мг на добу.
=
055;ацієнти,
які
приймають
діуретичні
=
79;асоби.
Симпто
=
84;атична
артеріальнk=
2;
гіпотензія
=
84;оже
виникнути
після
початку
лікування л=
10;зиноприлом.
Це імовірні
=
96;е
для
пацієнтів,
які
приймають д=
10;уретики
під час
лікування
лізиноприлl=
6;м.
Тому таким
пацієнтам
рекомендуєm=
0;ься
приймати
препарат з
обережністn=
2;
через імові
=
88;ність
підвищеногl=
6;
виведення с
=
86;лі
(натрію
хлориду) з
організму
та/або
зниження
об’єму
міжклітиннl=
6;ї
рідини. Якщо
є така
можливість,
необхідно
припинити
лікування
діуретикамl=
0;
за 2-3 дні до
початку
терапії
лізиноприлl=
6;м.
Для хворих н=
072;
артеріальнm=
1;
гіпертензіn=
2;,
які не можут=
100;
припинити
лікування
діуретикамl=
0;, терапію
лізиноприлl=
6;м
слід
починати з
початкової
дози 5 мг, при
цьому
рекомендуєm=
0;ься
забезпечитl=
0;
нагляд
лікаря за
хворим післ=
03;
прийому
першої дози,
оскільки
можливий
розвиток
симптоматиm=
5;ної
гіпотензії
(максимальн
=
72;
дія
проявляєтьl=
9;я
через 6 годин
після
прийому
препарату).
Необхідно
перевіряти
функцію
нирок та рів=
077;нь
калію у
сироватці
крові.
Наступні до
=
79;и
лізиноприлm=
1;
необхідно
підбирати
відповідно
до реакції
артеріальнl=
6;го
тиску. У разі
потреби
терапію
діуретикамl=
0;
можна
поновити.
=
055;ідбір
дозування
для хворих н=
072;
ниркову нед
=
86;статність.
Доk=
9;ування
для хворих н=
072;
ниркову
недостатніl=
9;ть
має
базуватися
на кліренсі
креатиніну, =
087;ідтримуюча
доза залежи
=
90;ь
від
клінічної
реакції і
підбираєтьl=
9;я
при
регулярномm=
1;
вимірюваннo=
0;
показників
функції
нирок,
концентрацo=
0;ї
калію і
натрію в
крові, як
показано
нижче у табл. 1=
.
=
Таблиця
1. Підбір
дозування
для хворих н=
072;
ниркову
недостатніl=
9;ть.
&=
#1050;ліренс
креатиніну
(мл/хв) |
&=
#1055;очаткова
доза (мг/день=
) |
Ме=
085;ше
ніж 10 мл/хв
(включаючи
пацієнтів
на діалізі) |
2,5 мг=
;* |
10-30
мл/хв |
2,5-5 м
=
75; |
31-80
мл/хв |
5-10 мk=
5; |
* –
дозування
та/або
частоту
прийому
необхідно
розраховувk=
2;ти,
виходячи з
показників
=
72;ртеріально=
1075;о
тиску.
*
Прийом
лізиноприлm=
1; на
час
проведення
діалізу мож
=
85;а
припинити.
Доk=
9;у
можна
поступово
збільшуватl=
0;,
поки артері
=
72;льний
тиск не
нормалізуєm=
0;ься,
або до досяг=
085;ення
максимальнl=
6;ї
дози у 40 мг на
добу.
Пацієн
=
90;ам
із серцевою
недостатніl=
9;тю
слід
приймати
лізиноприл
=
91;
якості
допоміжної
терапії до
діуретиків,
препаратів
наперстянкl=
0;
або
ß-блокаторі
=
74;. При
цьому
попередньо,
якщо це
можливо, доз=
091;
діуретика
слід зменши
=
90;и.
Терапію
лізиноприлl=
6;м
можна
розпочинатl=
0; з
дозування 2,5
мг 1 раз на
добу, прийом
препарату
необхідно
здійснюватl=
0;
під наглядо
=
84;
лікаря, щоб
виявити поч
=
72;тковий
ефект
препарату н
=
72;
артеріальнl=
0;й
тиск.
Дозува
=
85;ня
препарату
лізиноприл
необхідно
підвищуватl=
0;:
· =
збільшу=
02;чи
дозу не біль=
096;
ніж на 10 мг;
· =
інтерва
=
83;и
між
підвищенняl=
4;
дози мають
становити н
=
77;
менше 2
тижнів;
· =
до найви=
097;ої
дози, яку
переносить
пацієнт,
максимум до 35
мг 1 раз на
добу.
Підбір
дозування
має
базуватися
на клінічні
=
81;
реакції
кожного
окремого
пацієнта. Па=
094;ієнтам,
які мають
високий
ризик
симптоматиm=
5;ної
гіпотензії,
наприклад,
пацієнтам з
підвищеним
рівнем виве
=
76;ення
солі (натрію
хлориду) з
організму з
або без
гіпонатрієl=
4;ії,
пацієнтам з
гіповолеміn=
8;ю
або
пацієнтам,
які проходи
=
83;и
інтенсивну
терапію
діуретикамl=
0;,
слід
покращити
свій стан,
якщо це
можливо, до
початку
терапії
лізиноприлl=
6;м.
Необхідно п
=
77;ревіряти
функцію нир
=
86;к
та рівень
калію у
сироватці
крові.
Гост=
;рий
інфаркт
міокарда.
Зале=
;жно
від обстави
=
85;,
пацієнт має
пройти стан
=
76;артну
рекомендовk=
2;ну
терапію, так=
091;
як лікуванн=
03;
тромболітиl=
2;ами,
аспірином т
=
72;
β-блокатораl=
4;и.
Разом з цим м=
1086;жна
застосовувk=
2;ти
нітрогліцеl=
8;ин
внутрішньоk=
4;енно
або
трансдермаl=
3;ьно.
Поча=
;ткова
доза (перші 3
дні після
інфаркту).
=
51;ікування
лізиноприлl=
6;м
можна
розпочати у
перші 24
години післ=
03;
появи перши
=
93;
симптомів.
Лікування н
=
77;
слід
розпочинатl=
0;,
якщо показн
=
80;к
систолічноk=
5;о
артеріальнl=
6;го
тиску стано
=
74;ить
менше ніж
10
мг 1 раз на
добу.
Пацієнтам і
=
79;
систолічниl=
4;
тиском, що не
перевищує
Пока=
;занням
для
припинення
лікування
лізиноприлl=
6;м
є
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
що продовжу=
08;ться,
коли через 1
годину післ=
03;
застосуванl=
5;я
препарату
систолічниl=
1;
тиск
залишаєтьсn=
3;
нижче 90 мм рт.
ст.
У
разі
ниркової
недостатноl=
9;ті
(кліренс кре=
072;тиніну
нижче 80 мл/хв)
початкову
дозу лізино
=
87;рилу
необхідно
підбирати в=
10;дповідно
до
показників
кліренсу
креатиніну
пацієнта
(див. таб. 1).
Тера=
;певтична
(підтримуюч
=
72;)
доза.
Ре=
082;омендована
терапевтичl=
5;а
доза
становить 10
мг 1 раз на доб=
у.
У разі
виникнення
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії
(систолічни
=
81;
тиск менший
ніж
Ускл=
;аднення
з боку нирок
при
цукровому д=
10;абеті.
=
Для
хворих на
артеріальнm=
1;
гіпертензіn=
2;,
з цукровим
діабетом ІІ
типу та
початковою
стадією
нефропатії
доза лізино
=
87;рилу
становить 10
мг 1 раз на
добу, яку у ра&=
#1079;і
необхідносm=
0;і
дозу можна
збільшити д
=
86;
20 мг 1 раз на
добу для дос=
103;гнення
оптимальноk=
5;о
рівня
діастолічнl=
6;го
тиску нижче
У
разі
ниркової
недостатноl=
9;ті
(кліренс кре=
072;тиніну
менше 80 мл/хв)
початкову
дозу лізино
=
87;рилу
необхідно
підбирати
відповідно
=
76;о
показників
кліренсу
креатиніну
пацієнта
(див. табл. 1).
=
055;ацієнти
літнього
віку.
Не було
виявлено
змін у
ефективносm=
0;і
або
безпечностo=
0;
препарату,
пов’язаних
=
79;
віком. Однак
при
досягненні
віку, який
асоціюєтьсn=
3;
зі зниження
=
84;
ниркової
функції,
початкову
дозу
лізиноприлm=
1;
необхідно
підбирати
відповідно
до вказівок,
наведених у =
090;абл.
1. Після цього
дозу
потрібно
підбирати
відповідно
до реакції
артеріальнl=
6;го
тиску.
Заст=
;осування
пацієнтам і
=
79;
пересадженl=
6;ю
ниркою.
Немає
досвіду
застосуванl=
5;я
препарату л=
10;зиноприл
для
лікування
пацієнтів і
=
79;
нещодавно
пересадженl=
6;ю
ниркою. Отже,
лікування
препаратом
лізиноприл
=
90;аким
пацієнтам н
=
77;
рекомендуєm=
0;ься.
Діти.
Ефекти
=
74;ність
і безпека
застосуванl=
5;я
препарату
дітям не
встановленo=
0;,
тому його не
слід
застосовувk=
2;ти
у
педіатричнo=
0;й
практиці.
Пере=
;дозування.
Кі=
083;ькість
даних про
передозуваl=
5;ня
препарату
людям
обмежена.
Симптом
=
80;:
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
судинна нед
=
86;статність,
порушення
електролітl=
5;ого
балансу,
ниркова
недостатніl=
9;ть,
гіпервентиl=
3;яція,
тахікардія, =
087;осилене
серцебиття,
брадикардіn=
3;,
запаморочеl=
5;ня,
занепокоєнl=
5;я
та кашель.
Лікуван
=
85;я:
внутрішньоk=
4;енне
введення
фізіологічl=
5;ого
розчину. У
випадках
виникнення
=
72;ртеріально=
1111;
гіпотензії
пацієнта
необхідно
покласти у
горизонталn=
0;не
положення н
=
72;
спину та
підняти йом
=
91;
ноги. Якщо є
можливість,
можна
застосуватl=
0;
введення
ангіотензиl=
5;у
ІІ та/або
внутрішньоk=
4;енне
введення
катехоламіl=
5;ів.
Якщо
препарат
застосовувk=
2;ли
нещодавно, с=
083;ід
вжити заход
=
80;
по виведенн=
02;
лізиноприлm=
1;
з організму
(наприклад,
слід виклик
=
72;ти
блювання,
промити
шлунок,
застосуватl=
0;
абсорбенти
та сульфату
натрію).
Використанl=
5;я
кардіостимm=
1;лятора
показане пр
=
80;
стійкій до
терапії
брадикардіo=
1;.
Необхідно
часто
перевіряти
=
87;оказники
життєво
важливих
органів, кон=
094;ентрацію
електролітo=
0;в
та
креатиніну
=
91;
сироватці
крові.
Лі=
079;иноприл
може бути
видалений з
організму з
=
72;
допомогою
гемодіалізm=
1;, при цьому
слід уникат
=
80;
використанl=
5;я
поліакрилоl=
5;ітрильних
металосульm=
2;онатних
високоплинl=
5;их
мембран
(наприклад AN69).
У
випадку анг=
10;оневротичн=
1086;го
набряку
призначати
антигістамo=
0;нні
препарати.
Якщо
клінічна си
=
90;уація
супроводжуn=
8;ться
набряком
язика,
голосової
щілини,
гортані,
необхідно в
ургентному
порядку
розпочати
лікування ш
=
83;яхом
трансдермаl=
3;ьного
введення
0,3-0,5 мл розчину
адреналіну
(1:1000), для
забезпеченl=
5;я
прохідностo=
0;
дихальних
шляхів
показані ін
=
90;убація
або
ларинготомo=
0;я.
По=
073;ічні
реакції.
Побічн=
1110;
ефекти, як
правило,
слабко
виражені і
короткочасl=
5;і,
припинення
лікування н
=
77;обхідне
в крайніх
випадках.
Можуть
спостерігаm=
0;ися
нижчезазнаm=
5;ені
побічні
ефекти, згру=
087;овані
відповідно
до класів
систем та ор=
075;анів.
=
047;
боку кровот
=
74;орної
та
лімфатичноo=
1;
систем: зниж=
;ення
рівня
гемоглобінm=
1;, зниження
гематокритm=
1;, пригніченн&=
#1103;
діяльності
кісткового
мозку,
анемія, тром=
073;оцитопенія,
лейкопенія,
нейтропеніn=
3;,
агранулоциm=
0;оз,
гемолітичнk=
2;
анемія,
лімфаденопk=
2;тія,
аутоімунні
захворюванl=
5;я.
=
055;орушення
обміну
речовин: гіпо=
;глікемія.
=
047;
боку
нервової
системи: запа=
;морочення,
головний
біль, зміни
настрою,
парестезії, =
074;ертиго,
порушення с
=
84;акових
якостей,
порушення
сну, сплутан=
110;сть
свідомості,
порушення
нюху, депрес=
110;я,
синкопе,
порушення
рівноваги,
дезорієнтаm=
4;ія,
суб’єктивнk=
7;
відчуття
шуму у вухах
та зниження =
075;остроти
зору,
непритомніl=
9;ть.
=
047;
боку серцев
=
86;-судинної
системи: арте=
;ріальна
гіпотензія
(особливо
після
прийому
першої дози
препарату
пацієнтами
=
79;
дефіцитом
натрію, дегі=
076;ратацією,
серцевою
недостатніl=
9;тю);
ортостатичl=
5;і
ефекти
(включаючи а=
088;теріальну
гіпотензію); =
1110;нфаркт
міокарда та
інсульт (як
можливі
другорядні
явища при
надмірній
гіпотензії
серед
пацієнтів
групи ризик
=
91;);
відчуття пр
=
80;скореного
серцебиття,
тахікардія,
синдром
Рейно, синко=
087;е.
При
застосуванl=
5;і
лізиноприлm=
1;
у пацієнтів
із гострим
інфарктом
міокарда
можливі, осо=
073;ливо
у перші 24
години,
атріовентрl=
0;кулярна
блокада
ІІ-ІІІ
ступенів, тя=
078;ка
артеріальнk=
2;
гіпотензія
та/або поруш=
077;ння
функції
нирок, у
поодиноких
випадках –
кардіогеннl=
0;й
шок.
=
047;
боку
дихальної
системи: сухи=
;й кашеl=
3;ь,
риніт, бронх=
110;т,
бронхоспазl=
4;и,
синусит, але=
088;гічний
альвеоліт/е
=
86;зинофільна
пневмонія,
глосит.
=
047;
боку
травного
тракту: діар=
;ея,
блювання,
нудота,
абдомінальl=
5;ий
біль,
диспепсія, с=
091;хість
у роті, панкр=
1077;атит,
ангіоневроm=
0;ичний
набряк
кишечнику,
гепатит,
гепатоцелюl=
3;ярна
або
холестатичl=
5;а
жовтяниця, п=
077;чінкова
недостатніl=
9;ть.
=
047;
боку шкіри т=
072;
підшкірної
клітковини: ви=
089;ип,
свербіж, гіп=
077;рчутливіст&=
#1100;,
включаючи а
=
85;гіоневроти=
1095;ний
набряк
(ангіоневро
=
90;ичний
набряк
обличчя,
кінцівок,
губ, язика, го&=
#1083;осової
щілини та/аб=
086;
гортані),
кропив’янкk=
2;,
алопеція,
псоріаз, над=
084;ірне
потовиділеl=
5;ня,
пемфігус, то=
082;сичний
епідермальl=
5;ий
некроліз, си=
085;дром
Стівенса-Дж
=
86;нсона,
поліморфна
еритема,
псевдолімфl=
6;ма
шкіри,
еритема.
Повідо
=
84;лялося
про
симптоматиm=
5;ний
комплекс,
який може
включати
одне або
кілька з нас=
090;упного:
підвищення
температурl=
0;
тіла, васкул=
110;т,
міалгія,
артралгія/а
=
88;трит,
позитивний
аналіз на
антиядерні
антитіла (ANA),
підвищена
швидкість
осідання ер
=
80;троцитів
(ШОЕ), можуть
також
виникнути
еозинофіліn=
3;
та
лейкоцитоз,
висипи,
фоточутливo=
0;сть
та інші
дерматологo=
0;чні
явища.
=
047;
боку
сечовидільl=
5;ої
системи: пору=
;шення
функції
нирок,
уремія,
гостра
ниркова
недостатніl=
9;ть,
олігурія/ан
=
91;рія.
=
047;
боку
репродуктиk=
4;ної
системи та
молочних за
=
83;оз:
=
імпотенція,
гінекомастo=
0;я.
=
047;агальні
порушення: пі=
076;вищена
втомлюваніl=
9;ть,
астенія.
=
047;
боку
ендокринноo=
1;
системи: =
пору=
096;ення
секреції
антидіуретl=
0;чного
гормону.
=
051;абораторні
показники: пі=
076;вищення
рівня
сечовини у
крові,
підвищення
рівня креат
=
80;ніну
у сироватці
крові,
підвищення
рівня печін
=
82;ових
ферментів,
гіперкалієl=
4;ія,
підвищення
рівня
білірубіну
=
91;
сироватці к
=
88;ові,
гіпонатрієl=
4;ія,
протеїнуріn=
3;.
Термін
придатностo=
0;. 4 роки.
Умов=
;и
зберігання.
Лікарс=
00;кий
засіб не
потребує
спеціальниm=
3;
умов зберіг
=
72;ння.
Зберігати у
недоступноl=
4;у
для дітей
місці.
Упак=
;овка.
По 10
таблеток у
блістері, по 3
або 6 блістер=
1110;в
у коробці.
Кате=
;горія
відпуску. За
рецептом.
=
042;иробник.
=
Меркле
ГмбХ.
&=
#1052;ісцезнаход=
;ження
виробника т
=
72;
його адреса
місця
провадженнn=
3;
діяльності.
Людвіг-Мерк=
ле-Штрассе
3, 89143,
Блаубойрен,
Німеччина.