MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D189E4.598FA530" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D189E4.598FA530 Content-Location: file:///C:/6A120B50/UA149770102_BA90.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
для
медичного
застосуванl=
5;я
лік=
072;рського
засобу
ВАЛСАР-Н<= o:p>
(VALSAR-H)
Склад:
діюча
речовина: valsartan, hydrochlorothiazide;
1 таблетка, k= 4;крита плівковою оболонкою, м= 110;стить 80 мг валса = 88;тану і 12,5 мг гі = 76;рохлоротіа= 1079;иду або 160 мг валсартан= у і 25 мг гі = 76;рохлоротіа= 1079;иду;
допоміжні
речовини: целюло=
079;а
мікрокри&=
#1089;талічна;
лактоза, моногідрат;
кросповідоl=
5;;
кремнію
діоксид =
колоїдний
безводни&=
#1081;;
гіпромелозk=
2;;
натрію л=
аурилсульфk=
2;т;
тальк; ма=
;гнію
стеарат;
титану
діоксид (Е 171);
Лікарська
форма.
Таблетки,
вкриті
плівковою
оболонкою.
Осно&=
#1074;ні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:
80= мг/12,5 мг: світ&= #1083;о-оранжевоk= 5;о кольору, ова= 083;ьні, зі скошеним = 80; краями, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, марковані «I» з одного боку = 110; «61» з другого боку;
16= 0 мг/25 мг: коричне= 074;о-оранжевог&= #1086; кольору, ова= 083;ьні, зі скошеним = 80; краями, двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, марковані «I» з одного боку = 110; «63» з другого боку.
Фармакоте=
1088;апевтична
група. А
=
85;тагоністи
ангіотензиl=
5;у
ІІ та
діуретики.
Валсартан т
=
72;
діуретики.
Код АТХ С09D А03.
Фармако=
1083;огічні
властивостo=
0;.
Фармакоди=
1085;аміка.
Активним г&= #1086;рмоном ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС) є ангіотензиl= 5; ІІ, утворени= 081; із ангіотензиl= 5;у І з участю ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту (АПФ). Ангіотензиl= 5; ІІ зв’язуєтьсn= 3; зі специфічниl= 4;и рецепторамl= 0;, розташованl= 0;ми на клітинни = 93; мембранах у різних тканинах. Ві= 085; має широкий спектр фізіологічl= 5;ої дії, включаючи я = 82; безпосередl= 5;ю, так і опосередкоk= 4;ану участь у регулюваннo= 0; артеріальнl= 6;го тиску. Як потужна судинозвужm= 1;вальна речовина, ангіотензиl= 5; ІІ чинить пр= 103;му вазопресорl= 5;у дію. Крім того, він сприяє затр = 80;мці натрію і стимулює секрецію альдостероl= 5;у.
Валсартан &= #1108; активним і специфічниl= 4; антагоністl= 6;м рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ, що призна= 1095;ений для внутрішньоk= 5;о застосуванl= 5;я. Він діє вибірково н = 72; рецептори підтипу АТ1, які є відповідалn= 0;ними за ефекти ангіотензиl= 5;у ІІ. Збільшен= 110; рівні ангіотензиl= 5;у II внаслідок блокади АТ1-рецепторів валсартаноl= 4; можуть стимулюватl= 0; вільні АТ2-l= 8;ецептори, що врівноважуn= 8; ефект АТ1-рk= 7;цепторів. Валсартан н = 77; має жодної часткової активності агоніста відносно АТ1-рецепторі= 074; і має набагато більшу (приблизно у 20= 000 разів) спорідненіl= 9;ть з АТ1-рецепm= 0;орами, ніж із АТ2-р = 77;цепторами.<= /p>
Валсартан не пригнічу= 08; АПФ, відомий також під назвою кініназа ІІ, який перетворює ангіотензиl= 5; І на ангіотензиl= 5; ІІ і руйнує брадикінін. Не спостерігаn= 8;ться ніяких побі = 95;них ефектів, зумовлених брадикінінl= 6;м. Валсартан н = 77; вступає у взаємодію і не блокує рецептори інших гормонів аб = 86; іонні канал = 80;, які, як відомо, відіграють важливу рол= 00; у регуляції функцій серцево-суд = 80;нної системи.
Застосува= 1085;ня препарату пацієнтам з гіпертензіn= 8;ю призводить до зниження артеріальнl= 6;го тиску, не впливаючи при цьому на частоту пул= 00;су.
У більшост&= #1110; пацієнтів після внутрішньоk= 5;о застосуванl= 5;я разової доз = 80; препарату п = 86;чаток антигіпертk= 7;нзивної активності відзначаєтn= 0;ся у межах 2 годин, а максимальнk= 7; зниження ар = 90;еріального тиску досягаєтьсn= 3; у межах 4–6 годин. Антигіпертk= 7;нзивний ефект зберігаєтьl= 9;я більше 24 годин після прийому разової доз = 80;. За умови регулярногl= 6; застосуванl= 5;я препарату максимальнl= 0;й терапевтичl= 5;ий ефект зазвичай досягаєтьсn= 3; протягом 2–4 тижнів і утр= 080;мується на досягнутомm= 1; рівні у ході тривалої терапії. Комбінація = 79; гідрохлороm= 0;іазидом ефективнішk= 7; знижує артеріальнl= 0;й тиск.
Точкою дії
тіазидних
діуретиків =
08;
корковий
відділ
дистальних
звивистих
ниркових ка
=
85;альців,
де
розташованo=
0;
рецептори, щ=
086;
мають висок
=
91;
чутливість
до дії
діуретиків, =
110;
де відбуває
=
90;ься
пригніченнn=
3;
транспортуk=
4;ання
іонів Na i Cl.
Механізм ді=
11;
тіазидів
пов’язаний
=
79;
пригніченнn=
3;м
насоса Na+Cl-,
що, очевидно,
відбуваєтьl=
9;я
за рахунок
конкуренціo=
1;
за місця
транспорту Cl-.
Як результа
=
90;
цього екскр
=
77;ція
іонів натрі=
02;
і хлору
збільшуєтьl=
9;я
приблизно
однаковою
мірою.
Внаслідок
діуретичноo=
1;
дії
спостерігаn=
8;ться
зменшення о
=
73;’єму
циркулюючоo=
1;
плазми,
внаслідок
чого підвищ
=
91;ється
активність
реніну, секр=
077;ція
альдостероl=
5;у,
виведення з
сечею калію
і, отже,
зниження
концентрацo=
0;ї
калію у
сироватці.
Взаємозв’яk=
9;ок
між реніном
та
альдостероl=
5;ом
опосередкоk=
4;ується
ангіотензиl=
5;ом
ІІ, тому приз=
1085;ачення
антагоністk=
2;
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ зменшить
втрату калі=
02;,
пов’язану з
застосуванl=
5;ям
тіазидного
діуретика.
Фар&= #1084;акокінетик= ;а.
Вал&= #1089;артан. Після внутрішньоk= 5;о прийому препарату в = 89;моктування валсартану = 10; гідрохлороm= 0;іазиду відбуваєтьl= 9;я швидко, одна= 082; ступінь всм = 86;ктування варіює у широких межах. Серед= 085;я величина абсолютної біодоступнl= 6;сті препарату Валсар-Н становить 23 %. Фармакокінk= 7;тична крива валсартану має низхідний мультиекспl= 6;ненційний характер (t1/2= 945; < 1 год, t1/2β ̵= 1; майже 9 годин).
У діапазон&= #1110; вивчених до = 79; кінетика валсартану має лінійни = 81; характер. Пр= 080; повторному застосуванl= 5;і препарату змін кінетичних показників не відзначалоl= 9;я. При прийомі препарату один раз на день кумуля = 94;ія незначна. Концентрацo= 0;ї препарату у плазмі кров= 10; у жінок і чоловіків були однако = 74;і. Валсартан значною мірою зв’язуєтьсn= 3; з білками сироватки крові (94–97 %), переважно з альбуміном. Об’єм розподілу в період рівн = 86;важного стану низький (приблизно 17 л). Порівняно = 79; печінковим кровотоком (приблизно 30 л/год), плазмовий кліренс вал = 89;артану відбуваєтьl= 9;я відносно повільно (приблизно 2 л/год). Кількість валсартану, = 097;о виводиться = 79; калом, становить 70 % (від величин= 080;, прийнятої внутрішньо дози), а&nbs= p; майже 30 % виводиться = 79; сечею, переважно у незміненомm= 1; вигляді.
При призначеннo= 0; валсартану = 79; їжею площа п= 110;д кривою «концентраm= 4;ія–час» (AUC) зменшуєтьсn= 3; на 48 %, хоча, починаючи приблизно з 8 годин після прийому препарату, к= 086;нцентрація препарату у плазмі як у разі прийом = 91; його натще, так і у разі прийому з їж= 077;ю однакові. Зменшення площі під кривою «кон = 94;ентрація–час» не супроводжуn= 8;ться значним зниженням терапевтичl= 5;ого ефекту.
Гід&= #1088;охлоротіаз= ;ид. Всмоктуванl= 5;я гідрохлороm= 0;іазиду після прийому внутрішньо відбуваєтьl= 9;я швидко (tmax – приблизно 2 години). Фармакокінk= 7;тика препарату у фазах розподілу і виведення описується загалом біекспоненm= 4;ійною низхідною кривою; період напіввиведk= 7;ння кінцевої фази становить 6–15 годин. У терапевтичl= 5;ому діапазоні доз середня величина площі під кр= 080;вою «концентраm= 4;ія–час» (AUC) зростає прямо пропорційнl= 6; до збільшен = 85;я дози. При повторних призначеннn= 3;х фармакокінk= 7;тика гідрохлороm= 0;іазиду не змінюєть = 89;я; при призначеннo= 0; один раз на добу кумуляція незначна.
Абсолютна біодоступнo= 0;сть гідрохлороm= 0;іазиду при прийомі внутрішньо становить 60–80 %. Виведення відбуваєтьl= 9;я з сечею: понад 95 % дози m= 1; незміненомm= 1; вигляді і прибл= ;изно 4 % – у вигляді гідролізатm= 1; – 2-аміно-4-хлоро= -m-бензенедис= 1091;льфонаміду= .
При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і гідрохлороm= 0;іазиду з їжею відзначалоl= 9;я як підвищення, так і зниження його систем = 85;ої біодоступнl= 6;сті порівняно з відповідниl= 4; показником при прийомі натще. Діапа= 079;он цих змін незначний і не має клінічної з = 85;ачущості.
Вал&= #1089;артан/гідрl= 6;хлоротіази= 076;. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з валсартаноl= 4; системна біодоступнo= 0;сть гідрохлороm= 0;іазиду зменшуєтьсn= 3; приблизно н = 72; 30 %. Одночасне призначеннn= 3; гідрохлороm= 0;іазиду, зі свого боку, не чини= 1090;ь істотного впливу на кінетику валсартану. Проте ця взаємодія н = 77; впливає на е= 092;ективність комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я валсартану = 10; гідрохлороm= 0;іазиду.
Фар&=
#1084;акокінетик=
;а
в окремих
групах
пацієнтів.
Пац&= #1110;єнти літнього віку. У деяких пацієнтів літнього віку систем = 85;ий вплив валсартану дещо більше виражений, ніж у пацієнтів молодого віку, однак він не є клінічно значущим.
Деякі дані дають змогу припустити, що у людей літнього ві = 82;у, як здорових, так і тих, які страждають на артеріал= 00;ну гіпертензіn= 2;, системний кліренс гідрохлороm= 0;іазиду нижчий, ніж у здорових молодих люд = 77;й.
Пац&= #1110;єнти з порушення = 84; функції нир = 86;к. Пацієнтам з кліренсом креатиніну 30-70 мл/хв корекц= 110;я дози не потрібна.
Немає дани&= #1093; про застосуванl= 5;я валсартану = 79; гідрохлоро&= #1090;іазидом пацієнтам і = 79; вираженими порушеннямl= 0; функції нирок (кліре= 085;с креатиніну <= 30 мл/хв) і пацієнтам, які знаходятьсn= 3; на гемодіал= 10;зі. Валсартан має високий ступінь зв’= 03;зування з білками плазми і не виводиться при гемодіалізo= 0;; гідрохлороm= 0;іазид, навпаки, виводиться з організму при гемодіа = 83;ізі.
Виведення гідрохлороm= 0;іазиду нирками від = 73;увається шляхом пасивної фільтрації = 90;а активної секреції у просвіт ниркових канальців. С= 090;ан функції нирок відіграє велику роль = 091; фармакокінk= 7;тиці гідрохлороm= 0;іазиду, що й зрозумі= 083;о, враховуючи, що цей препарат виводиться лише ниркам = 80;.
Пор&= #1091;шення функції печінки. Даних щодо застосуванl= 5;я валсартану пацієнтам і = 79; тяжкими порушеннямl= 0; функції печінки немає.
Захворюва= 1085;ня печінки істотно не впливають н = 72; фармакокінk= 7;тику гідрохлороm= 0;іазиду, і тому зниження його дози не потрібне.
Клінічні
характерисm=
0;ики.
=
1055;оказання.
=
1045;сенціальна
артеріальнk=
2;
гіпертензіn=
3;
у пацієнтів,
тиск крові
яких
відповідно
не
регулюєтьсn=
3; монотерапі=
1108;ю.
=
1055;ротипоказа=
ння.
· Підвищk= 7;на чутливість до будь-яког= 086; з компонент= 10;в Валсар-Н або до інших похідних су = 83;ьфонамідів.<= o:p>
·
Тяжкі
порушення
функції
печінки,
цироз печін
=
82;и
і холестаз.
·
Анурія,
тяжкі
порушення
функції
нирок
(кліренс
креатиніну <=
30
мл/хв).
·
Рефракm=
0;ерна
гіпокаліємo=
0;я,
гіпонатрієl=
4;ія,
гіперкальцo=
0;ємія,
симптоматиm=
5;на
гіперурикеl=
4;ія.
·
Одночаl=
9;не
застосуванl=
5;я
з
аліскіреноl=
4;
пацієнтам з
цукровим
діабетом аб
=
86;
порушенням
функції
нирок (швидкість
клубочковоo=
1;
фільтрації (=
064;КФ
< 60 мл/хв/1,73 м2).
·
Протипl=
6;казано
вагітним та =
078;інкам,
які плануют=
00;
завагітнітl=
0;
(див.
«Застосуваl=
5;ня
у період
вагітності
або
годування
груддю»).
·
Дитячиl=
1;
вік.
Взаємодія &=
#1079;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.
Взаємодії,
пов’язані я
=
82;
з
валсартаноl=
4;,
так і з
гідрохлороm=
0;іазидом
Одно&=
#1095;асне
застосуванl=
5;я
не
рекомендуєm=
0;ься
Літій. Оборо=
1090;не
підвищення
концентрацo=
0;ї
літію у
плазмі кров=
10;
та прояви
токсичностo=
0;
були зареєс
=
90;ровані
при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
інгібіторіk=
4;
АПФ та
тіазидів, у
тому числі
гідрохлороm=
0;іазиду.
У зв’язку з
відсутністn=
2;
досвіду
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
валсартану
та літію так=
072;
комбінація
не рекоменд
=
91;ється.
У разі
необхідносm=
0;і
застосуванl=
5;я
такої комбі
=
85;ації
рекомендуєm=
0;ься
проводити
ретельний
моніторинг
рівнів літі=
02;
у плазмі
крові.
Одно&=
#1095;асне
застосуванl=
5;я,
що вимагає
обережностo=
0;
Інші
антигіпертk=
7;нзивні
препарати<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>
Валс&=
#1072;р-Н
може
посилювати
дію інших
препаратів
=
79;
антигіпертk=
7;нзивними
властивостn=
3;ми
(наприклад, г=
1091;анетидину,
метилдопи,
вазодилятаm=
0;орів,
інгібіторіk=
4;
АПФ, антагон=
110;стів
рецептора
ангіотензиl=
5;у,
бета-блокат
=
86;рів,
блокаторів
кальцієвих
каналів та
інгібіторіk=
4;
зворотного
захоплення
дофаміну).
Пресорні
аміни
(наприклад,
норадреналo=
0;н,
адреналін)=
Можл&=
#1080;ва
знижена
реакція на
пресорні
аміни.
Нестероїдн=
;і
протизапалn=
0;ні
препарати (Н=
055;ЗП), включаючи
селективні
інгібітори
ЦОГ-2,
ацетилсаліm=
4;илову
кислоту > 3
г/добу та
неселективl=
5;і
НПЗП
НПЗП можуть
послаблюваm=
0;и
антигіпертk=
7;нзивний
ефект як
антагоністo=
0;в
ангіотензиl=
5;у
II, так і
гідрохлороm=
0;іазиду
при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і.
Крім того,
одночасний
прийом преп
=
72;рату
Валсар-Н та
НПЗП може
призвести д
=
86;
погіршення
функції
нирок та
підвищення
рівня калію =
091;
плазмі кров=
10;.
Таким чином,
рекомендуєm=
0;ься
контроль
функції
нирок на
початку лік
=
91;вання,
а також
адекватна
гідратація
пацієнта.
Взаємодії,
пов’язані з
валсартаноl=
4;
Подвійна
блокада
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
(РААС) АРА,
інгібітораl=
4;и
АПФ або аліс=
082;іреном
У раз=
і
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
АРА, включаю=
095;и
валсартан, з
іншими
засобами, що
блокують
РААС, такими
як
інгібітори
АПФ або аліс=
082;ірен,
необхідна
обережністn=
0;.
Одно&=
#1095;асне
застосуванl=
5;я
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
(АРА),
включаючи
валсартан,
або
інгібіторіk=
4;
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту
(АПФ) з
аліскіреноl=
4;
пацієнтам з
цукровим
діабетом аб
=
86;
порушенням
функції
нирок (ШКФ < 60 мл/хв/=
1,73
м2) протипоl=
2;азане.
Одно&=
#1095;асне
застосуванl=
5;я
не
рекомендуєm=
0;ься
Калійзбері=
;гаючі
діуретики, к=
072;лієвмісні
харчові
добавки,
сольові
препарати
для замісно=
11;
терапії, що м=
1110;стять
калій та інш=
110;
речовини, як=
110;
можуть підв
=
80;щити
рівень калі=
02;
За
необхідносm=
0;і
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу, що
впливає на
рівень калі=
02;,
у комбінаці=
11;
з
валсартаноl=
4; рекомендує=
1090;ься
моніторинг
=
88;івня
калію у
плазмі кров=
10;.
Транспорте=
;ри
Отри&=
#1084;ані
in
vitro дані
показують, щ=
086;
валсартан є
субстратом
=
90;ранспортер=
1072;
печінковогl=
6;
поглинання
ОАТР1В1/ОАТР1В3
та ефлюксно
=
75;о
печінковогl=
6;
транспортеl=
8;а
MRP2.
Клінічне
значення ци
=
93;
даних
остаточно н
=
77; з’ясоване.
Одночасне
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
транспортеl=
8;а
поглинання
(наприклад,
рифампіну,
циклоспориl=
5;у)
або
транспортеl=
8;ів
ефлюксу
(наприклад,
ритонавіру)
може призво
=
76;ити
до підвищен
=
85;я
системної
експозиції
валсартану. =
055;очинаючи
або
закінчуючи
одночасне
лікування
такими
лікарськимl=
0;
засобами,
рекомендуєm=
0;ься
проявляти
обережністn=
0;.
Відс&=
#1091;тність
взаємодії
У
дослідженнn=
3;х
лікарської
взаємодії
валсартану
не було
відзначено
клінічно
значущих
взаємодій
валсартану
та будь-яког=
086;
з таких
препаратів:
циметидин,
варфарин,
фуросемід,
дигоксин,
атенолол,
індометациl=
5;,
гідрохлороm=
0;іазид,
амлодипін,
глібенкламo=
0;д.
Дигоксин та
індометациl=
5;
можуть
взаємодіятl=
0; з
гідрохлороm=
0;іазидним
компонентоl=
4; препарату
Валсар-Н (див. =
«Взаємодії,
пов’язані з
гідрохлороm=
0;іазидом»
нижче).
В=
079;аємодії,
пов’язані з
гідрохлороm=
0;іазидом
Одночас&=
#1085;е
застосуванl=
5;я,
що вимагає
обережностo=
0;
Л=
110;карські
препарати,
застосуванl=
5;я
яких пов’яз
=
72;но
з втратою
калію та
гіпокаліємo=
0;єю Гіпока=
;ліємічний
ефект
гідрохлороm=
0;іазиду
може
посилюватиl=
9;я
у разі
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
калійуретиm=
5;них
діуретиків,
кортикостеl=
8;оїдів,
проносних
засобів, АКТ=
043; (адрено=
;кортикотро
=
87;ний
гормон),
амфотерициl=
5;у,
карбеноксоl=
3;ону,
пеніциліну G,
саліциловоo=
1;
кислоти та ї=
111;
похідних.
Якщо є не=
;обхідність
у
призначеннo=
0;
цих лікарсь
=
82;их
засобів з
комбінацієn=
2;
гідрохлороm=
0;іазиду
та
валсартану,
рекомендуєm=
0;ься
проводити
моніторинг
рівня калію =
091;
плазмі.
Лікарс=
;ькі
засоби,
здатні
індукувати
шлуночкову
тахікардію
типу
"пірует"
З огляду на
ризик
гіпокаліємo=
0;ї,
гідрохлороm=
0;іазид
слід з
обережністn=
2;
застосовувk=
2;ти
одночасно з
лікарськимl=
0;
засобами, що
можуть
індукувати
шлуночкову
=
90;ахікардію
типу
"пірует",
зокрема
антиаритміm=
5;ними
засобами Іа
та ІІІ класу,
а також з
деякими
антипсихотl=
0;чними
засобами.
Лік=
;арські
засоби, що
впливають н
=
72;
рівень
натрію у
сироватці
крові
Гіпонат&=
#1088;іємічний
ефект
діуретиків
може посилю
=
74;атися
у разі
одночасногl=
6;
прийому так
=
80;х
лікарських
засобів, як
антидепресk=
2;нти,
антипсихотl=
0;чні
препарати,
протиепілеl=
7;тичні
препарати. У разі
тривалого
застосуванl=
5;я
цих
лікарських
засобів
рекомендуєm=
0;ься
обережністn=
0;.
Лікарські
препарати,
які можуть
викликати
двонаправлk=
7;ну
тахікардію
(torsades de pointes)
·<=
span
style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> Анти&=
#1072;ритмічні
препарати Ia
класу
(наприклад,
хінідин,
гідрохінідl=
0;н,
дизопіраміk=
6;)
·<=
span
style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> Анти&=
#1072;ритмічні
препарати III к=
ласу
(наприклад,
аміодарон,
соталол,
дофетилід,
ібутилід)
·<=
span
style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> Деяк&=
#1110;
нейролептиl=
2;и
(наприклад,
тіоридазин,
хлорпромазl=
0;н,
левомепромk=
2;зин,
трифлуоперk=
2;зин,
ціамемазин,
сульпірид,
сультоприд, =
072;місульприд,
тіаприд,
пімозид,
галоперидоl=
3;,
дроперидол)
·<=
span
style=3D'font:7.0pt "Times New Roman"'> Інші,
наприклад:
бепридил,
цисаприд,
дифеманіл,
еритроміциl=
5; (внутрішньо&=
#1074;енного
введення),
галофантриl=
5;,
кетансерин,
мізоластин,
пентамідин,
спарфлоксаm=
4;ин,
терфенадин, =
074;інкамін
(внутрішньо
=
74;енного
введення)
У
зв’язку з
ризиком
розвитку
гіпокаліємo=
0;ї
гідрохлороm=
0;іазид
слід застос
=
86;вувати
з
обережністn=
2;
одночасно з
лікарськимl=
0;
засобами, як=
110;
можуть спри
=
95;инити
двонаправлk=
7;ну
тахікардію
типу «=
;torsades
de pointes».
Глікозиди
наперстянкl=
0;
Інду&=
#1082;ована
тіазидами
гіпокаліємo=
0;я
або гіпомаг
=
85;іємія
може
виникнути я
=
82;
небажаний
ефект, що
сприяє розв
=
80;тку
серцевої
аритмії,
індукованоo=
1;
препаратамl=
0;
наперстянкl=
0;.
Солі
кальцію та
вітамін D
Заст&=
#1086;сування
тіазидних
діуретиків,
включаючи
гідрохлороm=
0;іазид,
одночасно з
вітаміном D
або солями
кальцію мож
=
77;
сприяти під
=
74;ищенню
рівня
кальцію у
плазмі кров=
10;.
Одночасне з
=
72;стосування
тіазидних
діуретиків
=
79;
солями
кальцію мож
=
77;
спричиняти
гіперкальцo=
0;ємію
у схильних п=
072;цієнтів
(наприклад,
пацієнтів з
гіперпаратl=
0;реозом,
злоякіснимl=
0;
новоутвореl=
5;нями
або
опосередкоk=
4;аними
вітаміном D ста&=
#1085;ами)
за рахунок
посилення
канальцевоo=
1;
реабсорбціo=
1;
кальцію.
Антидіабет=
;ичні
засоби
(пероральні
препарати т
=
72;
інсулін)
Ліку&=
#1074;ання
тіазидами
може
впливати на
толерантніl=
9;ть
до глюкози.
Корекція
дози антиді
=
72;бетичного
лікарськогl=
6;
засобу може
бути
необхідною.
Слід =
з
обережністn=
2;
використовm=
1;вати
метформін
через ризик
лактоацидоk=
9;у,
індукованоk=
5;о
можливою
функціоналn=
0;ною
нирковою
недостатніl=
9;тю,
пов’язаною
=
79;
гідрохлороm=
0;іазидом.
Бета-блокаm=
0;ори
та діазокси
=
76;
Одно&=
#1095;асне
використанl=
5;я
тіазидних
діуретиків,
включаючи
гідрохлороm=
0;іазид,
з бета-блока=
090;орами
підвищує
ризик гіпер
=
75;лікемії.
Тіазидні
діуретики,
включаючи г=
10;дрохлороті=
1072;зид,
можуть
підсилити
гіперглікеl=
4;ічний
ефект
діазоксиду.
Лікарські
препарати, щ=
086;
застосовуюm=
0;ь
у лікуванні
подагри
(пробенецид,
сульфінпірk=
2;зон
та алопурин
=
86;л).
Може
виникнути
необхіднісm=
0;ь
корекції до
=
79;и
лікарських
засобів, що с=
1087;рияють
виведенню
сечової
кислоти,
оскільки
гідрохлороm=
0;іазид
може
підвищуватl=
0;
рівень сечо
=
74;ої
кислоти у
плазмі. Може =
1087;отребувати=
ся
збільшення
дози
пробенецидm=
1;
або сульфін
=
87;іразону.
Одночасне
застосуванl=
5;я
тіазидних
діуретиків,
включаючи г=
10;дрохлороті=
1072;зид,
може
збільшити
частоту реа
=
82;цій
гіперчутлиk=
4;ості
до
алопуринолm=
1;.
Антихоліне=
;ргічні
засоби
(наприклад,
атропін,
біпериден)
Біод&=
#1086;ступність
тіазидних
діуретиків
може бути
збільшена
антихолінеl=
8;гічними
засобами,
вірогідно,
через
зниження
моторики шл
=
91;нково-кишко&=
#1074;ого
тракту та
швидкості в
=
80;порожнення
шлунка.
Навпаки,
можна
очікувати, щ=
086;
прокінетичl=
5;і
лікарські
засоби, такі
як цизаприд,
можуть зниж
=
91;вати
біодоступнo=
0;сть
діуретиків
тіазидного
типу.
Амантадин
Тіаз&=
#1080;ди,
включаючи
гідрохлороm=
0;іазид,
збільшують
=
88;изик
небажаних
ефектів,
викликаних
амантадиноl=
4;.
Іон&=
#1086;обмінні
смоли
Абсорбція
тіазидних
діуретиків, =
091;
тому числі
гідрохлороm=
0;іазиду,
знижується
під впливом
холестирамo=
0;ну
або
колестиполm=
1;.
Це може
зумовити
субтерапевm=
0;ичні
ефекти тіаз
=
80;дних
діуретиків.
Однак зміще
=
85;ня
у часі
прийому
гідрохлороm=
0;іазиду
та смоли
таким чином,
щоб
гідрохлороm=
0;іазид
приймався н
=
77;
менше ніж за 4
години до аб=
086;
через 4-6 годин
після
прийому
смоли, може
звести до
мінімуму
ризик
взаємодії.
Цитотоксич=
;ні
засоби
(наприклад,
циклофосфаl=
4;ід,
метотрексаm=
0;)
Тіаз&=
#1080;ди,
включаючи
гідрохлороm=
0;іазид,
можуть
зменшувати
ниркову
екскрецію
цитотоксичl=
5;их
засобів та
посилювати
їх мієлосуп
=
88;есивні
ефекти.
Недеполяри=
;зувальні
релаксанти
скелетних
м’язів =
(напри=
1082;лад,
тубокурариl=
5;)
Тіаз&=
#1080;ди,
включаючи
гідрохлороm=
0;іазид,
посилюють
дію таки=
1093;
релаксантіk=
4;
скелетних
м'язів, як пох&=
#1110;дні
кураре.
Циклоспори=
;н
Одно&=
#1095;асне
призначеннn=
3;
з
циклоспориl=
5;ом
збільшує
ризик
гіперурикеl=
4;ії
та
ускладнень,
подібних до
подагри.
Алкоголь,
анестетики
та седативн=
10;
препарати.
У раз=
і
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
тіазидних
діуретиків
=
79;
препаратамl=
0;,
що також
можуть
знижувати
артеріальнl=
0;й
тиск (наприк=
083;ад
за рахунок
зниження
активності
=
89;импатичної
центральноo=
1;
нервової
системи або
прямої
судинорозшl=
0;рювальної
дії), можливе
потенціюваl=
5;ня
ортостатичl=
5;ої
гіпотензії.
Метилдопа
Отри&=
#1084;ані
окремі
повідомленl=
5;я
про гемоліт
=
80;чну
анемію у
пацієнтів,
яких
одночасно
лікували
метилдопою
та
гідрохлороm=
0;іазидом.
Карбамазеп=
;ін
У
пацієнтів,
які
отримують
гідрохлороm=
0;іазид
одночасно з
карбамазепo=
0;ном,
може розвит
=
80;ся
гіпонатрієl=
4;ія.
Таких
пацієнтів
слід
повідомити
про
можливість
гіпонатрієl=
4;ічної
реакції і
спостерігаm=
0;и
за їхнім
станом нале
=
78;ним
чином.
Контрастні
речовини, що
містять йод
У раз=
і
викликаної
діуретиком
дегідратацo=
0;ї
існує
підвищений
ризик
розвитку
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті,
особливо пр
=
80;
високих
дозах
препарату, щ=
086;
містить йод.
Слід
провести
адекватне
поповнення
втрати ріди
=
85;и
у пацієнта
перед
застосуванl=
5;ям.
Особливос=
1090;і
застосуванl=
5;я.
Зміни
електролітo=
0;в. Слід
дотримуватl=
0;сь
обережностo=
0;
при сумісно
=
84;у
застосуванl=
5;і
препара=
090;у
Валсk=
2;р-Н =
із
солями калі=
02;,
калійзберіk=
5;аючими
діуретикамl=
0;,
замінникамl=
0;
солі, що
містять
калій, або
іншими
лікарськимl=
0;
засобами, як=
110;
можуть
підвищуватl=
0;
рівень калі=
02;
(наприклад,
гепарин).
Повідомлялl=
6;ся
про випадки
гіпокаліємo=
0;ї
під час
лікування
тіазидними
діуретикамl=
0;.
Рекомендуєm=
0;ься
часто
перевіряти
вміст калію =
074;
сироватці
крові.
i=
1;ікування
тіазидними
діуретикамl=
0; частl=
6;
пов’язане з
виникненняl=
4;
гіпонатрієl=
4;ії
і гіпохлоре
=
84;ічного
алкалозу.
Тіазиди
посилюють
виведення
магнію з
сечею, що в
результаті
може
призвести д
=
86;
гіпомагнієl=
4;ії.
Пацієн=
1090;и
з дефіцитом =
074;
організмі
натрію та/аб=
086;
об’єму
циркулюючоo=
1;
крові (ОЦК).
i=
9;
разі
гіпотензії
пацієнта
слід переве
=
89;ти
у положення
лежачи і,
якщо
необхідно,
провести внутр=
;ішньовенну
інфузію
сольового
розчину.
Лікування
можна
продовжуваm=
0;и
одразу ж
після
стабілізацo=
0;ї
артеріальнl=
6;го
тиску.
Пацієн=
1090;и
з тяжкою
хронічною
серцевою не
=
76;остатністю
або іншими
станами з
підвищеною
активністю
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи. У
пацієнтів,
функція
нирок яких
може залежа
=
90;и
від
активності
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
(наприклад, у
пацієнтів з =
090;яжкою
застійною с
=
77;рцевою
недостатніl=
9;тю),
лікування
інгібітораl=
4;и
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту по
=
74;’язано
з олігурією,
прогресуючl=
6;ю
азотемією і
рідко – з гострою
нирковою
недостатніl=
9;тю.
Застосуванl=
5;я
препарату Валс&=
#1072;р-Н
хвор=
080;м
із тяжкою
хронічною
серцевою
недостатніl=
9;тю
не
обґрунтоваl=
5;о.
i=
4;скільки
не може бути
виключено, щ=
086;
через пригн=
10;чення
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
застосуванl=
5;я
препарату Валс&=
#1072;р-Н
тако=
078;
може бути
пов’язаним
із
порушенням
=
92;ункції
нирок, Валсар-Н не слід
застосовувk=
2;ти
таким
пацієнтам.
Стеноз
ниркової
артерії. Не слід
застосовувk=
2;ти
препарат
пацієнтам і
=
79;
однобічним
або
двобічним
стенозом ни
=
88;кової
артерії або
стенозом
ниркової
артерії
єдиної нирк
=
80;,
оскільки у
таких
пацієнтів
можуть
збільшуватl=
0;ся
рівні
сечовини
крові та
креатиніну
плазми.
Первин=
1085;ий
гіперальдоl=
9;теронізм.
Не
слід
застосовувk=
2;ти
Ва=
1083;сар-Н
паці=
108;нтам
із первинни
=
84;
гіперальдоl=
9;теронізмом,
оскільки їх
ренін-ангіо
=
90;ензинова
система не
активована.
Стеноз
аортальногl=
6;
та
мітральногl=
6;
клапана,
гіпертрофіm=
5;на
обструктивl=
5;а
кардіоміопk=
2;тія.
Як і
при
застосуванl=
5;і
інших
вазодилатаm=
0;оров,
пацієнти зі
стенозом
аортальногl=
6;
та мітральн
=
86;го
клапана або
гіпертрофіm=
5;ною
обструктивl=
5;ою
кардіоміопk=
2;тією
(ГОКМ) потреб=
1091;ють
особливої
обережностo=
0;.
Поруше=
1085;ня
функції
нирок. Для
пацієнтів з
легкими та
помірними
порушеннямl=
0;
функції
нирок
(кліренс
креатиніну >=
30
мл/хв )
регулюваннn=
3;
дози не
потрібне.
Протипоказ&= #1072;но застосовувk= 2;ти Ва= 1083;сар-Н при тяжкій нирковій недостатноl= 9;ті (кліренс креатиніну <= 30 мл/хв). Тіазидні діуретики можуть пров = 86;кувати азотемію у пацієнтів і = 79; хронічним порушенням функції нирок.
Трансп=
1083;антація
нирок. На цей час
немає
досвіду щод
=
86;
безпеки
застосуванl=
5;я
препарату
пацієнтам,
яким нещода
=
74;но
проведено
трансплантk=
2;цію
нирки.
Пору= 1096;ення функції печінки. Для пацієнтів і = 79; незначними = 10; помірними порушеннямl= 0; функції печінки без холестазу корекція дози не потрібна. Однак Валсар-Н слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;. Захворюванl= 5;я печінки істотно не змінюють фармакокінk= 7;тичні параметри гідрохлороm= 0;іазиду.
Систем=
1085;ий
червоний
вовчак.
Повідомлялl=
6;ся,
що тіазидні
діуретики
посилюють
або
активують
прояви
системного
=
95;ервоного
вовчака.
Інші
метаболічнo=
0;
порушення.=
Тіазидні
діуретики
можуть
змінювати
толерантніl=
9;ть
до глюкози і
підвищуватl=
0;
рівні
холестеринm=
1;,
тригліцериk=
6;ів
і сечової ки=
089;лоти
в сироватці. =
1044;ля
хворих на
діабет може =
087;отребувати&=
#1089;я
корекція
дозування
інсуліну чи
пероральниm=
3;
гіпоглікемo=
0;чних
препаратів.
Тіазиди
можуть
зменшувати
екскрецію
кальцію з
сечею та
викликати
непостійне =
10; незначне
підвищення
рівня
сироватковl=
6;го
кальцію при
відсутностo=
0;
порушень
метаболізмm=
1;
кальцію. Зна=
095;на
гіперкальцo=
0;ємія
може
свідчити пр
=
86;
наявність у
пацієнта
фонового
гіперпаратl=
0;реозу.
Слід
припинити
застосуванl=
5;я
тіазидів
перед
проведенняl=
4;
тестів щодо
оцінки
функції
паращитовиk=
6;них
залоз.
Фото=
1095;утливість.
Пові=
;домлялося
про випадки
виникнення
реакції фот
=
86;чутливості
при
застосуванl=
5;і
тіазидних д=
10;уретиків.
Якщо реакці=
03;
фоточутливl=
6;сті
виникає під
час
лікування,
рекомендуєm=
0;ься
припинити
лікування.
Якщо
повторне
застосуванl=
5;я
сечогінногl=
6;
засобу
вважається
=
85;еобхідним,
рекомендуєm=
0;ься
захищати
відкриті
ділянки шкі
=
88;и
від сонячни
=
93;
променів аб
=
86;
штучного
ультрафіолk=
7;тового
випромінювk=
2;ння.
Загаль=
1085;і.
Слід
дотримуватl=
0;ся
обережностo=
0;
при застосу
=
74;анні
препарату
пацієнтам і
=
79;
підвищеною
чутливістю
до інших
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II в анамнезі.
Реакції
підвищеної
чутливості
до
гідрохлороm=
0;іазиду
більш
імовірні у
пацієнтів з
алергією та
астмою.
Ангіон=
1077;вротичний
набряк. Про
виникнення
набряку
Квінке (у
тому числі
набряку
гортані та
голосової
щілини, що пр=
1080;зводить
до
обструкції
дихальних
шляхів,
та/або набря=
082;у
обличчя, губ,
глотки та/аб=
086;
язика)
повідомлялl=
6;ся
у пацієнтів,
які
отримували
валсартан,
деякі з цих
пацієнтів
мали в
анамнезі на
=
73;ряк
Квінке при
застосуванl=
5;і
інших препа
=
88;атів,
у тому числі
і при
застосуванl=
5;і
інших
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II. При
розвитку
набряку
Квінке
лікування
антагоністk=
2;ми
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II слід негайн&=
#1086;
припинити.
Протипоказk=
2;не
повторне за
=
89;тосування
препарату.
Гостра
закритокутl=
6;ва
глаукома. Застос=
1091;вання
гідрохлороm=
0;іазиду,
сульфонаміk=
6;у
було
пов’язане з
виникненняl=
4;
ідіосинкраm=
0;ичної
реакції, яка
може
призвести д
=
86;
гострої мин
=
91;щої
короткозорl=
6;сті
і гострої
закритокутl=
6;вої
глаукоми.
Відзначаєтn=
0;ся
гостре зниж
=
77;ння
гостроти
зору або біл=
100;
в очах. Ці
симптоми
зазвичай
тривають
протягом
кількох
годин на
тиждень при
прийомі
препарату.
Нелікована
глаукома
може
призвести д
=
86;
необоротноo=
1;
втрати зору.
i=
7;лід
негайно
припинити
застосуванl=
5;я
препарату.
Можливо пот
=
88;ебуватимет=
1100;ся
медикаментl=
6;зне
або
хірургічне
лікування.
Фактором
ризику
розвитку
гострої
закритокутl=
6;вої
глаукоми є
алергічна
реакція на
застосуванl=
5;я
сульфонаміk=
6;у
або
пеніциліну. Для
пацієнтів
літнього
віку
корекція до
=
79;и
не потрібна.
h=
3;ідрохлорот=
110;азид
може
знижувати
рівень зв’я
=
79;аного
з білками
йоду у плазм=
110;
крові. Гідро=
093;лоротіазид
здатний
підвищуватl=
0;
концентрацo=
0;ю
вільного
білірубіну
=
74;
сироватці
крові.
= 047;астосуванн&= #1103; у період вагітності або годуван = 85;я груддю.
Вагітніст=
1100;
Лікарський засіб проти = 87;оказано застосовувk= 2;ти вагітним та жінкам, які планують завагітнітl= 0;. Якщо під час лікування цим засобом підтверджуn= 8;ться вагітність, його застосуванl= 5;я необхідно негайно припинити і замінити ін = 96;им лікарським засобом, дозволеним до застосув = 72;ння вагітним.
Відомо, що застосуванl= 5;я антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у II протягом ІІ та ІІІ триме= 089;трів викликає у людей фетот = 86;ксичність (зниження функції нирок, малов= 086;ддя, уповільненl= 5;я окостеніннn= 3; черепа) та не= 1086;натальну токсичністn= 0; (ниркова недостатніl= 9;ть, гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія).
Немовлята, матері яких приймали антагоністl= 0; рецепторів ангіотензиl= 5;у II, потребують = ретельного спостережеl= 5;ня щодо гіпотензії, проведення ультразвукl= 6;вого дослідженнn= 3; функції нирок та черепа.
Досвід застосуванl= 5;я гідрохлороm= 0;іазиду у період вагітності = 08; обмеженим, особливо пр = 86;тягом І триместру. Дослідженнn= 3; на тваринах = 108; недостатніl= 4;и. Гідрохлороm= 0;іазид проникає через плаценту. За= 089;тосування гідрохлороm= 0;іазиду протягом ІІ та ІІІ триме= 089;трів вагітності може призвести д = 86; порушення фетоплаценm= 0;арного кровообігу = 10; викликати у плода та новонароджk= 7;ного такі ефекти, як жовтяниц= 02;, порушення електролітl= 5;ого балансу та тромбоцитоl= 7;енію.
Пер&=
#1110;од
годування
груддю
Якщо лікування препаратом вкрай необхідне, годування груддю слід припинити. Немає жодно= 11; інформації щодо застос = 91;вання валсартану = 78;інкам у період годування груддю. Гідрохлороm= 0;іазид проникає у молоко людини в невеликих к= 10;лькостях. Тіазиди у високих дозах викликають діурез, що може пригнічуваm= 0;и продукуванl= 5;я молока. Протягом періоду годування г = 88;уддю бажано використовm= 1;вати альтернатиk= 4;ні методи лікування з краще встановленl= 0;ми профілями безпеки, особливо у період году = 74;ання новонароджk= 7;ного або недоношеноo= 1; дитини.
= 047;датність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.
На початку застосуванl= 5;я препарату (період визначаєтьl= 9;я індивідуалn= 0;но лікарем) заб= 086;роняється керувати автомобілеl= 4; та виконува = 90;и роботу, що може призвести д = 86; нещасного випадку. Пізніше ступінь заборони визначаєтьl= 9;я лікарем.
Спосіб застосуванl= 5;я та дози.=
Реко=
084;ендована
доза препар
=
72;ту
Валсар-Н
становить 1 таблетку,
вкриту плівковою
оболонкою, мг/12,5 м
=
75;
або 160 мг/25
мг один раз на
день. Рекоме=
085;дується
титрування
доз окремих =
082;омпонентів.
Для всіх
випадків
рекомендуєm=
0;ься
титрування
дози окреми
=
93;
компонентіk=
4;
«сходинкамl=
0;»
з
підвищенняl=
4;; кожна
наступна
доза має бут=
080;
збільшена н
=
72;
показник
титрування,
при цьому
зменшуєтьсn=
3;
ризик
гіпотензії
та інших
побічних
ефектів. Кол=
080;
є клінічна
доцільністn=
0;,
прямий
перехід від =
084;онотерапії
до
застосуванl=
5;я
фіксованої
=
82;омбінації
можливий дл=
03;
пацієнтів, у
яких
артеріальнl=
0;й
тиск не конт=
088;олюється
адекватно
при
застосуванl=
5;і
монотерапіo=
1;
валсартаноl=
4;
або
гідрохлороm=
0;іазидом,
за умови, що
рекомендовk=
2;на
послідовніl=
9;ть
титрування
доз окремих
компонентіk=
4;
виконана. Кл=
110;нічну
відповідь н
=
72; Валс=
072;р-Н
потрібн=
086;
було оцінит
=
80;
після
затвердженl=
5;я
курсу
терапії, і як=
1097;о
артеріальнl=
0;й
тиск
залишаєтьсn=
3;
неконтрольl=
6;ваним,
дозу можна
збільшити д
=
86;
досягнення
максимальнl=
6;ї
дози валсар
=
90;ану
і
гідрохлороm=
0;іазиду.
Ма
=
82;симальна
добова доза
становить 320
мг валса=
1088;тану/25 мг гідрохлор=
1086;тіазиду.
Антигіпер=
1090;ензивний
ефект, зазви=
095;ай,
проявляєтьl=
9;я
протягом 2–4
тижнів. Для
деяких
пацієнтів
може потреб
=
91;ватися
4-8 тижнів
лікування.
= 1057;посіб застосуванl= 5;я.
Валсар= ;-Н можна приймати не = 79;алежно від вживання їжі; таблетку, вкриту плівковою оболонкою, запивають н = 77;великою кількістю води.
У пацієнті&= #1074; з легкою та помірною печінковою недостатніl= 9;тю небіліарноk= 5;о походження = 10; без холеста = 79;у доза валсартану не повинна перевищуваm= 0;и 80 мг.
Діти.
Пре=
;парат
Валсар-Н
п=
ротипоказаl=
5;о
застосовувk=
2;ти
дітям (віком
до 18 років) у
зв’язку з
відсутністn=
2;
даних про
безпеку та
ефективнісm=
0;ь.
Передоk=
9;ування.
П=
;ередозуван
=
85;я
валсартаноl=
4;
може
спричинити
виражену
гіпотензію,
яка, у свою
чергу, може
призвести д
=
86;
пригніченнn=
3;
свідомості,
розвитку
судинної
недостатноl=
9;ті
та/або шоку.
П=
;ри
передозуваl=
5;ні
гідрохлороm=
0;іазидом
можуть
виникнути
такі
симптоми:
нудота, сонл=
080;вість,
гіповолеміn=
3;,
порушення
балансу
електролітo=
0;в,
і як наслідо=
082;
аритмія та
м’язові
спазми.
Найхарактеl=
8;нішими
симптомами
передозуваl=
5;ня
також є
тахікардія,
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
шок,
слабкість, с=
087;лутаність
свідомості,
запаморочеl=
5;ня,
спазми
м’язів,
парестезія,
виснаження,
розлади
свідомості,
блювання,
спрага, полі=
091;рія,
олігурія,
анурія,
алкалоз,
підвищений
=
88;івень
азоту
сечовини в
крові (в
основному
ниркова
недостатніl=
9;ть).
Т=
;ерапевтичн=
10;
заходи
залежать ві
=
76;
того, як давн=
1086;
була
прийнята
велика доза
препарату, а
також від тя=
078;кості
симптомів;
при цьому
першочергоk=
4;им
заходом є
нормалізацo=
0;я
гемоциркулn=
3;ції.
Я=
;кщо
препарат бу
=
74;
прийнятий
нещодавно, с=
083;ід
викликати
блювання.
Якщо після
застосуванl=
5;я
препарату
пройшов
тривалий ча
=
89;,
необхідно
дати
пацієнту
достатню
кількість а
=
82;тивованого
вугілля.
П=
;ри
гіпотензії
слід
покласти
пацієнта у г=
086;ризонтальн&=
#1077;
положення т
=
72;
невідкладнl=
6;
відновити
водно-сольо
=
74;ий
баланс
шляхом
внутрішньоk=
4;енного
введення
ізотонічноk=
5;о
сольового
розчину. =
В=
;алсартан
не можна
вивести з
організму з
=
72; допомогою
гемодіалізm=
1; через
його
зв’язуваннn=
3;
з білками
плазми, але
для виведен
=
85;я
з організму
гідрохлороm=
0;іазиду
гемодіаліз =
08;
ефективним.
Побічні реакції.
Небажані
реакції, про
які
найчастіше
повідомлялl=
6;ся
наведено
нижче
залежно від
класу
системи
органів. Неб=
072;жані
побічні
реакції роз
=
87;оділено
за частотою:
дуже часто (1/10);
Небажані
реакції на
валсартан/г=
10;дрохлороті=
1072;зид
З
боку обміну
речовин,
метаболізмm=
1;
нечасто:
дегідратаm=
4;ія;
З
боку
нервової
системи
дуже
рідко: зk=
2;памороченн=
103;;
нечасто: парес=
тезія;
невідомо:<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:RU;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-=
font-style:
italic'> синкопе.
З
боку органі
=
74;
зору
нечасто:
нечіткість
зору.
З
боку органі
=
74;
слуху та
вестибулярl=
5;ого
апарату
нечасто:
дзвін у
вухах.
З
боку
серцево-суд
=
80;нної
системи
нечасто:
артеріа=
083;ьна
г=
;іпотензія.
З
боку
дихальної
системи,
органів
грудної клі
=
90;ки
та
середостінl=
5;я
нечасто:
кашель;
невідомо:
некардіогеl=
5;ний
набряк
легенів.
З
боку шлунко
=
74;о-кишкового
тракту
дуже
рідко: діарея.
З
боку
опорно-рухо
=
74;ої
системи та
сполучної т
=
82;анини
нечасто:
міалгія;
дуже
рідко: артра=
083;гія.
З
боку
сечовидільl=
5;ої
системи
невідомо:
порушення
функції
нирок.
За=
гальні
розлади
нечасто:
До=
слідження<=
i>
невідомо:
підвищення
=
88;івня
сечової
кислоти у
плазмі,
підвищення
=
88;івня
білірубіну
та
креатиніну
=
91;
плазмі,
гіпокаліємo=
0;я,
гіпонатрієl=
4;ія,
підвищення
=
88;івня
азоту
сечовини в
крові,
нейтропеніn=
3;.
Під
час
досліджень
=
91;
хворих на
гіпертонічl=
5;у
хворобу
спостерігаl=
3;ися
такі реакці=
11;:
абдомінальl=
5;ий
біль, біль у
верхній
частині
живота,
занепокоєнl=
5;я,
артрит, біль
у спині,
бронхіт,
гострий
бронхіт, біл=
100;
у грудях,
запаморочеl=
5;ня,
диспепсія,
задишка, сух=
110;сть
у роті,
носові
кровотечі,
імпотенція,
гастроентеl=
8;ит,
головний
біль,
підвищене
потовиділеl=
5;ня,
гіпестезія,
грип,
безсоння,
розтягненнn=
3; зв’язок,
судоми
м’язів,
розтягненнn=
3;
м’язів,
нудота,
закладенісm=
0;ь
носа,
застійні
явища у
навколоносl=
6;вих
пазухах, біл=
100;
у шиї, набряк,
периферичнl=
0;й
набряк,
середній
отит, біль у
кінцівках,
прискорене
серцебиття,
фаринголарl=
0;нгеальний
біль,
полакіурія,
підвищення
температурl=
0;,
назофарингo=
0;т,
синусит,
сонливість, =
090;ахікардія,
інфекції
верхніх
дихальних ш
=
83;яхів,
інфекції
сечовивіднl=
0;х
шляхів, верт=
080;го,
вірусні
інфекції,
порушення
зору. Невідо=
084;о,
чи мали ці
ефекти
причинний
зв’язок із
терапією.
До=
даткова
інформація
щодо окреми
=
93;
компонентіk=
4;.
Небажані
реакції, що
раніше
виникали пр
=
80;
застосуванl=
5;і
кожного
компонента
окремо, можу=
090;ь
виникати та
=
82;ож
і при
застосуванl=
5;і
препарату Валс=
072;р-Н.
Небажані
реакції на
валсартан<=
u>
З
боку систем
=
80;
крові та
лімфатичноo=
1;
системи
невідомо:
зниження рі
=
74;ня
гемоглобінm=
1;,
зниження рі
=
74;ня
гематокритm=
1;,
тромбоцитоl=
7;енія.
З
боку імунно=
11;
системи
невідомо:
інші реакці=
11;
гіперчутлиk=
4;ості/алергі=
1095;ні
реакції,
включаючи
сироватковm=
1;
хворобу.
З
боку обміну
речовин,
метаболізмm=
1;
невідомо:
підвищення
=
88;івня
калію у
плазмі,
гіпонатрієl=
4;ія.
З
боку органі
=
74;
слуху та
вестибулярl=
5;ого
апарату
нечасто:
вестибулярl=
5;е
запаморочеl=
5;ня (вертиго).
З
боку
серцево-суд
=
80;нної
системи
невідомо:
васкуліт.
З
боку
шлунково-ки
=
96;кового
тракту
нечасто:
біль у
животі.
З боку
печінки та
жовчовивідl=
5;их
шляхів
невідомо:
підвищення
показників
функції печ=
10;нки.
З
боку шкіри і
підшкірної
клітковини
невідомо:
ангіоневроm=
0;ичний
набряк, виси=
087;,
свербіж<=
span
lang=3DUK>, бульозний
дерматит.
З
боку
сечовидільl=
5;ої
системи
невідомо:
ниркова
недостатніl=
9;ть.
Під
час дослідж
=
77;нь
у хворих на
гіпертонічl=
5;у
хворобу
спостерігаl=
3;ися
такі реакці=
11;:
артралгія,
астенія, біл=
100;
у спині,
діарея,
запаморочеl=
5;ня,
головний
біль,
безсоння,
зниження
лібідо,
нудота, набр=
103;к,
фарингіт,
риніт, синус=
080;т,
запалення
верхніх
дихальних
шляхів, віру=
089;ні
інфекції.
Причинний з
=
74;’=
1103;зок
цих реакцій =
079;
лікуванням
валсартаноl=
4;
не
встановленl=
0;й.
Небажані
реакції на г=
110;дрохлороті&=
#1072;зид
Гідрохлор=
1086;тіазид
широко заст
=
86;совують
протягом
багатьох
років, часто
у вищих доза=
093;,
ніж ті, які
містяться у =
087;репараті
Ва
=
83;сар-Н. =
Нижчеперелo=
0;чені
небажані
реакції бул
=
80;
зареєстровk=
2;ні
у пацієнтів,
які
отримували
тіазидні
діуретики,
включаючи
гідрохлороm=
0;іазид,
у вигляді мо=
085;отерапії:
З б=
;оку
обміну
речовин,
метаболізмm=
1;
дуже
часто: при
застосуванl=
5;і
високих доз збільш=
ення
рівнів
ліпідів
крові;
часто:
гіпомагнієl=
4;ія,
гіперурикеl=
4;ія;
рідко:
гіперкальцo=
0;ємія,
гіперглікеl=
4;ія,
глюкозурія
та
метаболізмm=
1;
хворих на
діабет;
дуже
рідко: гіпох=
083;оремічний
алкалоз.
З
боку систем
=
80;
крові та
лімфатичноo=
1;
системи
рідко:
тромбоцитоl=
7;енія,
іноді з
пурпурою;
дуже
рідко: агран=
091;лоцитоз,
лейкопенія,
гемолітичнk=
2;
анемія,
пригніченнn=
3;
функцій
кісткового
мозку;
невідомо:
апластична
анемія.
З
боку імунно=
11;
системи
дуже
рідко: реакц=
110;ї
гіперчутлиk=
4;ості.
З
боку психік
=
80;
рідко:
депресія,
порушення
сну.
З
боку
нервової
системи
рідко:
головний
біль,
запаморочеl=
5;ня,
парестезія.
З
боку органі
=
74;
зору
нечасто:
нечіткість
зору у перші
кілька
тижнів післ=
03;
початку
лікування;
невідомо:
гостра
закритокутl=
6;ва
глаукома.
Су=
динні
розлади
часто:
постуральнk=
2;
гіпотензія,
яка може пос=
080;люватись
при
застосуванl=
5;і
алкоголю, ан=
077;стетиків,
седативних
препаратів.
З
боку
серцево-суд
=
80;нної
системи
рідко:
серцева
аритмія.
З
боку
дихальної
системи,
органів
грудної клі
=
90;ки
та середост=
10;ння
дуже
рідко: дихал=
100;на
недостатніl=
9;ть,
включаючи
пневмонію т
=
72;
набряк
легенів.
З
боку
шлунково-ки
=
96;кового
тракту
часто:
втрата
апетиту,
легка нудот
=
72;
і блювання;
рідко:
запор,
відчуття
шлунково-ки
=
96;кового
дискомфортm=
1;,
діарея;
дуже
рідко: панкр=
077;атит.
З б=
;оку
гепатобіліk=
2;рної
системи
рідко:
внутрішньоl=
7;ечінковий
холестаз аб
=
86;
жовтяниця.
З
боку шкіри і
підшкірної
клітковини
часто:
кропив’янкk=
2;
та інші види
висипу;
рідко:
фотосенсибo=
0;лізація;
дуже
рідко: некро=
090;ичний
васкуліт та
токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз,
шкірні
реакції,
подібні до
червоного
вовчака,
реактиваціn=
3;
червоного
вовчака шкі
=
88;и;
невідомо:
мультиформl=
5;а
еритема.
Ро=
злади
репродуктиk=
4;ної
системи та
молочних
залоз
часто:
імпотенція.
З
боку
сечовидільl=
5;ої
системи
невідомо:
гостра
ниркова
недостатніl=
9;ть,
ниркові
розлади.
За=
гальні
розлади та
реакції у
місці введе
=
85;ня
препарату
невідомо:
підвищення
температурl=
0;,
втома.
З
боку
опорно-рухо
=
74;ого
апарату та спl=
6;лучної
тканини
невідомо:
м’язові
спазми.
Тер&= #1084;ін придатностo= 0;. 2 роки.
Умови
зберігання.
Зберігати &= #1074; недоступноl= 4;у для дітей міс= ;ці при температурo= 0; не вище 30 °С.
Упак=
1086;вка.
По 7 табле=
ток,
вкритих
плівковою
оболонкою, у
блістері, по 4
блістери в
картонній к
=
86;робці.
Кате&=
#1075;орія
відпуску.
За
рецептом.
Виробник.
Ауробіндо
Фарма
Лімітед –
Юніт VII, Індія / Aur=
obindo
Pharma Limited – Unit VII, India.
Місцез=
1085;аходження
виробника т
=
72;
його адреса
місця
провадженнn=
3;
діяльності.
Sy. № 411/i=
6;;
425/Р; 434/Р; 435/Р та 458/P, Плот № S1
(парт),
Спеціальна
економічна
зона (Фарма), А=
РІІС
Грін
Індастріел
Парк,
Полепаллі
Віладж,
Джедчела
Мандал,
Андхра-Прад
=
77;ш,
509302, Індія /
Sy. <= /span>No.41= 1/Р; 425/Р; 434/Р; 43= 5/Р and 458/P, Plot No. S1(part), Special Economic Zone (Pharma), <= /span>
APIIC Green Industrial Park, Polepally Village, Jederchla Mandal, Andhra Pradesh, 509302, India.
Заявник.
Ауро&=
#1073;індо
Фарма Лтд,
Індія / Aurobindo Pharma Ltd, India.
Місцезнах=
1086;дження
заявника.
Плот № 2, Маітрайвайm= 3;ар, Емірпет, Хідерабад – 500 038., А.Р., Індія / Plot No. 2, Maitrivihar, Ameerpet, Hyderabad – 500 038., A.P., India.