ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

МЕТАФОРА^®

(METAFORA)

Склад:

= діюча речовина: метформіну гідрохлорид;=

1 таблетка містить метформіну гідрохлориду 500 мг, який відповід= ає метформіну 390 мг;

1 таблетка містить метформіну гідрохлориду 850 мг, який відповідає метформіну 662,9 мг;=

= 1 таблетка містить метформіну гідрохлорид 1000 мг, який відповідає метформіну 780 мг;

допом= іжні речовини: повідон; магнію стеарат;

оболонка:Opadry Clear: гіпромелоза; поліетиленгліколь.

Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Основні фізико-хімічні властивості: =

таблетки по 500 мг та 850 мг: таблетки круглої форми з двоопук= лою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору;

таблетки по 1000 мг: таблетки продовгуватої форми з двоопуклою поверхнею, з рискою з обох бо= ків, вкриті плівковою оболонкою білого або майже білого кольору.

<= /p>
Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на травну систему і метаболізм. Антидіабетичні препарати. = Пероральні гіпоглікемічні засоби, за винятком інсулінів. Бігуаніди. Код АТХ А10В А02.<= /span>

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Механізм дії

Метформін є бігуанідом з антигіперглікемічним ефектом як на гіперглікемію натще, так і після прийому їжі. Не стимулює секрецію інсуліну і не спричиняє гіпоглікемічного ефекту.<= o:p>

Метформін знижує гіперінсулін= емію натще, а в комбінації з інсуліном знижує потребу в інсуліні.

Метформін чинить антигіперлікемічний ефект за допомогою кількох механізмів:

= -         = ;            знижує продукування глюкози у печінці, полегшує периферичне захоплення та утилізац= ію глюкози, частково за рахунок посилення дії інсуліну;

= -         = ;            змінює обмін глюкози в кишечнику: поглинання з кровообігу збільшується, а всмоктув= ання з їжі знижується. Додаткові механізми, пов’язані з кишечником, включають збільшення вивільнення глюкагоноподібного пептиду 1 (ГПП-1) і зниження резорбції жовчних кислот. Метформін змінює мікробіом кишечнику;

= -         = ;            може покращити ліпідний профіль у пацієнтів з гіперліпідемією.=

У ході клінічних досліджень під час застосування метформіну маса тіла пацієнт= ів залишалася стабільною або помірно знижувалася.

Метформін є активатором аденозинмонофосфатпротеїнкінази (AMPK) і підвищує транспортну здатність усіх типів мембранних переносників глюкози (GLUT).

=

Фармакокінетика

Всмоктування= . Після перор= ального прийому метформіну час досягнення максимальної концентрації (С_mах) становить близько 2,5 години (Т_{max).
Абсолютна біодоступність} метформіну у фор= мі таблеток 500 мг або 850 мг становить приблизно 50-60 % у здорових добровольців. Після перорального застосування фракція, що не всмокталася та виводиться з калом, становить 20-30 %.

Після перорального застосування абсорбція метформіну є насичуваною і неповною.

Передбачається, що поглинання метформіну є нелінійним. При застосуванні метформіну в рекомендованих дозах і режимах дозування стабільна концентрація у плазмі крові досягається протягом 24-48 годин і ста= новить менше 1 мкг/мл. У контрольованих клінічних дослідженнях максимальні рі= вні метформіну у плазмі крові (С_mах) не перевищували 5 мкг/мл навіть= при застосуванні максимальних доз.

При одночасному прийомі їжі абсорбція метформіну знижується і дещоПісля перорального застосування у дозі 850 мг спостерігалося зниження максимальної концентрації у плазмі крові на 40 %, зменшення AUC – на 25 % і збільшення на 35 хвилин часу досягнення максималь= ної концентрації у плазмі крові. Клінічна значущість цих змін невідома.

Розподіл. Зв’язування з білками плазми крові незначне. Метформін проникає в еритроцити. Максимальна концентрація у крові нижча, ніж максимальна концентрація у плазмі крові, тоді як час досягнення приблизно однаковий<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif'>. Еритроцити= , найімовірніше, являють собою вторинний компартмент розподілу метформіну. Середній об’єм розподілу (Vd) коливається у діапазоні 63-276 л.

Метаболізм. = Метформін ви= водиться у незміненому вигляді із сечею. Метаболітів у людини не виявлено.

Виведення. <= /span>Нирковий клі= ренс метформіну становить > 400 мл/хв. Це вказує на те, що метформін виводить= ся за рахунок клубочкової фільтрації та канальцевої секреції. Після перорально= го прийому період напіввиведення становить приблизно 6,5 години. При порушеній функції нирок нирковий кліренс знижується пропорційно до кліренсу креатинін= у і тому період напіввиведення збільшується= , що призводить до збільшення рівня метформіну у плазмі крові.

Особливі групи пацієнтів

Ниркова недостатність

Наявні обмежені дані щодо пацієнтів із помірним ступенем ниркової недостатності, тому неможливо точно оцінити системну експозицію метформіну в цій групі пацієнтів порівняно з пацієнтами з нормальною функцією нирок. Тому необхідне коригування дози згі= дно з клінічною ефективністю / переносимістю (див. розділ «Спосіб застосування = та дози»).

Діти

За даними літератури, в результаті проведення дослідження однократної дози 500 мг метформіну гідрохлориду фармакокінетичний профіль у пацієнтів педіатричної популяції б= ув аналогічним такому у здорових дорослих.

Дані щодо застосування багаторазових доз обмежені одним дослідженням.

Після повторного введення 500= мг метформіну двічі на добу протягом 7 днів у пацієнтів педіатричної популяції пікова концентрація у плазмі крові (С_m_ах) та системна експозиція (AUC0-t) знижувалися приблизно на 33 % та 40 % відповідно порівняно з такими у дорослих пацієнтів, хворих на цукровий діабет, які отримували повторні дози= 500 мг два рази на добу протягом 14 днів. Оскільки доза титрується індивідуальн= о на основі глікемічного контролю, вищезазначена інформація має обмежене клінічне значення.

Клінічні характеристики

Показання <= /span>=

Цукровий діабет 2 типу при неефективності дієтотерапі= ї та режиму фізичних навантажень, особливо у пацієнтів<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif'> з надлишков= ою масою тіла:

·        як монотерапія аб= о у складі комбінованої терапії з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами= чи з інсуліном для лікування дорослих;

як монотерапія або у складі комбінованої терапії з інсуліном для лікування дітей віком від 10 років та підлітків.

Для зменшення ускладнень цукрового діабету у дорослих пацієнтів із цукровим діабетом      2 типу і надлишковою масою тіла як препарат першої лінії після неефективної дієтотерапії.

<= /p>
Протипоказання <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>=

·      =    Підвищена чутливість до метформіну або до будь-якого іншого компонента лікарського засобу;

·   &nb= sp;     будь-який тип гострого метаболічного ацидозу (наприклад, лактоацидоз, діабетичний кетоацидоз);

·      =    діабетична прекома;

·      =    ниркова недостатність тяжкого ступеня (швидкість клубочкової фільтрації (ШКФ)                    < 30 мл/хв);<= /o:p>

·      =    гострі стани, що протікають з ризиком розвитку порушень функції нирок, такі як: зневоднення організму, тяжкі інфекційні захворювання, шок;

·      =    захворювання, що можуть призводити до розвитку гіпоксії тканин (особливо гострі захворюва= ння або загострення хронічної хвороби): декомпенсована серцева недостатність, дихальна недостатність, нещодавно перенесений інфаркт міокарда, шок;

·&nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =          печінкова недостатність, гостре отруєння алкоголем, алкоголізм.

<= /b>

Взаємодія з іншими лікарським= и засобами та інші види взаємодій

Комбінації, = що= не рекомендується застосовувати

Алкоголь. Алкогольна інтоксикація асоціюється з підвищеним ризиком лактоацидозу, особливо при голодуванні, недоїданні або печінковій недостатності.

Йодовмісні рентгеноконтрастні речовини. Пацієнтам застосування метформіну слід припинити до або під час проведення дослідження та не поновлювати раніше ніж через                  48 годин піс= ля дослідження і лише після повторної оцінки та встановлення стабільного стану функції нирок (див. розділи «Спосіб застосування та дози» і «Особливості застосування»).

Комбінації, = що слід застосовувати з обережністю

Деякі лікарські засоби, наприклад нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази (ЦОГ) II, інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту (АПФ), антагоністи рецепторів ангіотензину II і діуретики, особливо петльові діуретики, можуть негативно вплинути на функцію нирок, що може збільшити ри= зик виникнення лактоацидозу. На початку лікування вищезазначеними лікарськими засобами або у разі їх застосування в комбінації з метформіном необхідний ретельний контроль функції нирок.<= /i>

Лікарські за= соби, що чинять гіперглікемічну дію (глюкокортикостероїди системної та місцевої д= ії, симпатоміметики). Необхідно частіше контролювати рівень глюкози у крові, особливо на початку лікування.= Під час і після припинення такої сумісної терапії необхідно коригувати дозу лікарського засобу.

Транспортери органічних катіонів (OCT)

Метформін є субстратом обох транспортерів – OCT1 і OCT2.

Супутнє застосування метформіну= з:

·      = інгібіторами OCT1 (такими як верапаміл) може зменшити ефективність метформіну;

·      = індукторами OCT1 (такими як рифампіцин) може збільшити шлунково-кишкове всмоктування та ефективність метформіну;

·      = інгібіторами OCT2 (такими як циметидин, долутегравір, ранолазин, триметоприм, вандетаніб, ізавуконазол) може зменшподальшим<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif'> збільшенням концентрації метформіну у плазмі кров= і;

·      = інгібіторами і OCT1, і OCT2 (такими як кризотиніб, олапариб) може вплинути на ефективність та ниркове виведення метформіну.

Тому рекомендується виявляти особливу обережність при супутньому застосуванні цих препаратів із метформіном, особливо щодо пацієнтів із порушенням= и функції нирок, оскільки концентрація метформіну у плазмі крові може зрости. За необхідності слід зважити можливість коригуван= ня дози метформіну, оскільки інгібітори / індуктори OCT можуть вплинути на ефективність метформіну.

Особливості застосування=

Лактоацидоз є дуже рідкісним, але тяжким метаболічним ускладненням, що найчастіше виникає при гострому погіршенні функції нирок, серцево-легеневому захворюванні або сепсисі. При гострому погіршенні функції нирок відбувається кумуляція метформіну, що збільшує риз= ик розвитку лактоацидозу.

У разі зневоднення (сильної діареї або блювання, гарячки або зменшення споживання рідини) рекомендується тимчасово припинити застосування метформі= ну і звернутися за медичною допомогою.

Пацієнтам, які отримують метформін, слід з обережністю розпочинати лікування препаратами, що можуть гостро погіршити функцію нирок (наприклад, гіпотензивними препаратами, сечогінними засобами та НПЗП).

Інші фактори ризику виникнення лактоацидозу включають надмірне споживан= ня алкоголю, печінкову недостатність, недостатньо контрольований цукровий діаб= ет, кетоз, тривале голодування і будь-які стани, пов’язані з гіпоксією, а також супутнє застосування лікарських засобів, що можуть призвести до лактоацидозу (див. розділи «Протипоказання» і «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Пацієнти та/або особи, що здійснюють за ними догляд, мають бути проінформовані про ризик розвитку лактоацидозу. Характерними ознаками лактоацидозу є ацидотична задишка, біль у животі, м’язові судоми, астенія та гіпотермія, у подальшому можливий розвиток коми. У разі появи будь-якого симптому виникнення лактоацидозу пацієнт повинен припинити застосування метформіну і негайно звернутися до лікаря.

Лактоацидоз характеризується = діагностичними лабораторними показниками: зниження рівня pH крові (< 7,= 35), підвищення сироваткової концентрації лактату у плазмі крові (> 5 ммоль/л), підвищення аніонного інтервалу та підвищення співвідношення вмісту лактат / піруват.

Пацієнти= зі встановленими або підозрюваними мітохондріальними захворюваннями:

Пацієнтам зі встановленими мітохондріальними захворюваннями, такими як мітохондріальна енцефалопатія з лактоацидозом та інсультоподібними епізодами (синдром MELAS) і мітохондріальний успадкований діабет та глухота (MIDD), застосування метформіну не рекомендується через ризик загострення лактоацид= озу і неврологічних ускладнень, що можуть призвести до погіршення перебігу захворювання.

У разі виникнення ознак і симптомів, що свідчать про синдром MELAS або MIDD після застосування метформіну, лікування метформіном слід негайно припинити та провести швидку діагностичну оцінку.

Функція нирок. ШКФ слід оцінювати до початку лікування і регулярно після його завершення (див. розділ «Спосіб застосуван= ня та дози»). Застосування метформіну протипоказане пацієнтам зі ШКФ < 30 м= л/хв і має бути тимчасово припинене за наявності захворювань, що змінюють функцію нирок (див. розділ «Протипоказання»).

Серцева функція. Пацієнти із серцевою недостатністю мають більш високий ризик розвитку гіпоксії та ниркової недостатності. Пацієнтам зі стабільною хронічною серцевою недостатністю метформін можна застосовувати при регулярному моніторингу серцевої та нирко= вої функції. Метформін протипоказаний пацієнтам із гострою та нестабільною серцевою недостатністю (див. розділ «Протипоказання»).

Йодовмісні рентгеноконтрастні засоби. Внутрішньосудинне введення йодовмісних контрастн= их речовин може спричинити контрастіндуковану нефропатію, що призводить до накопичення метформіну і збільшення ризику розвитку лактоацидозу. Пацієнтам застосування метформіну слід припинити до або під час проведення дослідженн= я та не поновлювати раніше ніж через 48 годин після дослідження і лише після повторної оцінки та встановлення стабільного стану функції нирок (див. розділи «Спосіб застосування та дози» і «Взаємодія з іншими лікарськими= засобами та інші види взаємодій»).

Хірургічні втручання. Необхідно припинити застосування метформіну під час хірургічного втручання, яке проводять під загальною, спіналь= ною або епідуральною анестезією, і не поновлювати раніше ніж через 48 годин піс= ля проведення операції або відновлення перорального харчування і лише після повторної оцінки та встановлення стабільного стану функції нирок= .

Діти<= /i>. До початку= лікування метформіном має бути підтверджений діагноз цукрового діабету               2 типу. За результатами однорічних контрольованих клінічних досліджень не виявлено впливу метформ= іну на зріст і статеве дозрівання у дітей. Однак немає даних щодо дії метформін= у на ріст і статеве дозрівання при більш тривалому застосуванні метформіну, тому рекомендоване уважне спостереження за цими параметрами у дітей, які лікують= ся метформіном, особливо у період статевого дозрівання.

Діти віком в= ід 10 до 12 років. За результатами контрольованих клінічних досліджень з участю 15 дітей віком від 10 до 12 років ефективність і безпека застосування метформіну для цієї групи пацієнтів не відрізнялися від такої у дітей старшого віку та підлітків. Лікарський засіб слід призначати з осо= бливою обережністю дітям віком від 10 до 12 років.

Інші застере= жні заходи. Пацієнтам необхідно дотримуватися дієти, рівномірного прийому вуглеводів протягом доби. Пацієнтам із надмірною масою тіла слід продовжувати дотримуватися низькокалорійної дієти. Необхідно регулярно контролювати показники вуглеводного обміну пацієнтів.

Метформін може знижувати ріве= нь вітаміну В₁₂ у сироватці крові. Ризик низького рівня вітаміну B<= sub>12 зростає зі збільшенням дози метформіну, тривалості лікування та/або у разі наявності у пацієнта факторів ризику, які, як відомо, спричиняють дефіцит вітаміну B₁₂. У разі підозри на дефіцит вітаміну В₁₂= (наприклад, анемія або нейропатія) слід контролювати рівень вітаміну В₁₂у сироватці крові. Пацієнтам з факторами ризику дефіциту вітаміну В_{12 може
бути потрібний моніторинг рівня вітаміну В₁₂. Терапію метформіном
слід продовжувати, поки вона переноситься і не є протипоказана, а відповідне
корекційне лікування дефіциту вітаміну B₁₂ надається відповідно =
до
поточних клінічних рекомендацій.}

Монотерапія метформіном не спричиняє гіпоглікемії, однак слід бути обережним при одночасному застосува= нні метформіну з інсуліном або іншими пероральними гіпоглікемічними засобами (наприклад, похідними сульфонілсечовини або меглітинідами).

=

Застосування у період вагітно= сті або годування груддю

Вагітність. Неконтрольована гіперглікемія у преконцепційний період та у період вагітності пов’язана з підвищеним ризиком вроджених аномалій, втрати вагітності, гіпертонії, спричиненої вагітністю, прееклампс= ії та перинатальної летальності. Важливо підтримувати рівень глюкози в крові якомога ближче до нормального протягом усієї вагітності, щоб зменшити ризик несприятливих наслідків гіперглі= кемії для матері та її дитини.

Метформін проникає через плаценту у кількостях, які можуть бути такими ж високими, як концентрації у матері.

Велика кількість даних про вагітних жінок (більше 1000 результатів впливу) з когортного дослідження на основі реєстрів та опублікованих результатів метааналізів і клінічних досліджень вказує на відсутність підвищеного ризику вроджених аномалій або токсичності= для плода / новонародженого внаслідок впливу метформіну у периконцепційний пері= од та/або у період вагітності.

Є д= еякі непідтверджені дані про довгостроковий вплив метформіну на масу тіла дітей,= які зазнали внутрішньоутробного впливу. Схоже, що метформін не впливає на рухов= ий та соціальний розвиток дітей віком до 4 років, які зазнали внутрішньоутробн= ого впливу, хоча дані щодо довгострокових наслідків обмежені.=

У р= азі клінічної необхідності застосування метформіну у період вагітності та у преконцепційний період можливе як доповнення або як альтернатива інсуліну.<= /span>

Годування груддю. Метформін екскретується у грудне молоко, але у новонародж= ених / немовлят, які знаходилис= я на грудному годуванні, побічні ефекти не спостерігалися. Однак, оскільки недостатньо = даних щодо безпеки застосування препарату, годування груддю не рекомендується протягом терапії метформіном. Рішення щ= одо припинення годування груддю необхідно приймати з урахуванням переваг грудно= го годування та потенційного ризику побічних ефектів для дитини.

Фертильність= . Метформін = не впливав на фертильність тварин при застосуванні у дозах                600 мг/кг/на добу, що май= же у 3 рази перевищували максимальну рекомендовану добову дозу для людини з розрах= унку на площу поверхні тіла.

=

Здатність впливати на швидкіс= ть реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Мон= отерапія метформіном не впливає на швидкість реакції при керуванні автотранспортом а= бо роботі з іншими механізмами, оскільки лікарський засіб не спричиняє гіпоглікемії. Однак слід бути обережним при застосуванні метформіну у комбінації з іншими гіпоглікемічними засобами (похідні сульфонілсечовини, інсулін або меглітиніди) через ризик розвитку гіпоглікемії.

=

Спосіб застосування та дози

Дорослі пацієнти з нормальною функцією нирок (ШКФ ≥ 90 мл/хв)

Монотерапія = або комбінована терапія сумісно з іншими пероральними гіпоглікемічними засобами=

Зазвичай початкова доза становить 500 мг або 850 мг (Метафора^®, таблетки, = вкриті плівковою оболонкою, по 500 мг або 850 мг) 2-3 рази на добу під час або піс= ля прийому їжі.

Через 10-15 днів дозу необхідно відкоригувати відповідно до результатів вимірювань рівня глюкози у сироватці крові.

Повільне збільшення дози сприяє зниженню побічних ефектів з боку травного тракту.

При лікуванні високими дозами (2000-3000 мг на добу) можливе заміщення кож= них             2-х таблеток лікарського засобу Метафора^®, 500 мг, на= 1 таблетку лікарського засобу Метафора^®, 1000 мг.

Максимальна рекомендована доза становить 3000 мг на добу, розподілена на 3 прийоми.

У випадку переходу з іншого протидіабетичного засобу необхідно припинити прий= ом цього засобу та призначити метформін, як зазначено вище.

Комбінована терапія з інсуліном

Для досягнення кращого контролю за рівн= ем глюкози у крові метформін та інсулін можна застосовувати у вигляді комбінов= аної терапії. Зазвичай початкова доза становить 500 мг або              850 мг метформіну гідрохлор= иду 2-3 рази на добу, тоді як дозу інсуліну слід підбирати відповідно до результатів вимірювання рівня глюкози у крові.

У пацієнтів літнього віку можливе зниження функції нирок, тому дозу метформіну необхідно підбирати на основі оцінки функції нирок, яку необхідно проводити регулярно (див. розділ «Особливості застосування»).

Ниркова недостатність. ШКФ слід оцінювати до початку лікування лікарськими засобами, що містять метформін, = та протягом лікування принаймні щорічно. Пацієнтам із підвищеним ризиком подальшого прогресування ниркової недостатності та пацієнтам літньо= го віку слід проводити ретельний моніторинг функції нирок якомога частіше, наприклад кож= ні                3-6 місяців.=

=

ШКФ

(мл/хв)

Загальна максимальна добова доза

(має бути розділена на 2-3 прийоми)

Додаткова інформація

60-89

3000 мг

У разі зниження функції нирок рекомендується розглянути можливість зменшення дози.

45-59

2000 мг

Перед початком застосування метформіну слід розгля= нути фактори, що можуть збільшити ризик розвитку лактоацидозу (див. розділ «Особливості застосування»).

Початкова доза становить не більше половини максим= альної дози.

30-44

1000 мг

< 30

-

Застосування метформіну протипоказане.<= /span>

Діти<= /span>

Монотерапія = або комбінована терапія сумісно з інсуліном

Лікарський засіб Метафора^® застосовуватиабо 850 мг препарату 1 раз на добу під час або пі= сля прийому їжі. Через 10-15 днів дозу необхідно відкоригувати відповідно до результатів вимірювань рівня глюкози у сироватці крові.

Повільне збільшення дози сприяє зниженню побічних ефектів з боку травного тракту.

Максимальна рекомендована доза становить 2000 мг на добу за 2-3 прийоми.

&nb= sp;

Діти

Лікарський засіб Метафора^® застосовувати для лікування дітей вік= ом від 10 років.

&nb= sp;

Передозування

При застосуванні препарату у дозі 85 г розвитку гіпоглікемії не спостерігало= ся. Однак у цьому випадку спостерігався розвиток лактоацидозу. Значне перевищен= ня дози метформіну або супутні фактори ризику можуть призводити до лактоацидозу. Лактоацидоз є невідкладним станом і його слід лікувати у стаціонарі. Найефективнішим заходом для виведення з організму лактату і метформіну є гемодіаліз.

Побічні реакції

Найчастішими небажаними реакціями на початку лікування є нудота, блювання, діарея, біль у животі, відсутність апетиту. Ці симптоми у більшості випадків минають самос= тійно. Для попередження виникнення зазначених побічних явищ рекомендується повільне збільшення дозування та застосування добової дози препарату за 2-3 прийоми.

Небажані ефекти за частотою виникнення класифікують за такими категоріями:

дуже часто (> 1/10)= , часто (> 1/100 і < 1/10), нечасто (> 1/1000 і < 1/100), рідко (> 1/10000 і < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000).<= o:p>

У кожному системно-органному класі побічні реакції зазначено у порядку зниження їхнього клінічного значе= ння.

Порушення об= міну речовин

Часто: зниження рівня / дефіц= ит вітаміну В₁₂ (див. розділ «Особливості застосування»).

Дуже рідко: лактоацидоз = (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку нерво= вої системи

Часто: порушення смаку.

З боку травної системи

Дуже часто: розлади з боку травної системи, такі як нудота, блювання, діар= ея, біль у животі, відсутність апетиту. Найчастіше ці побічні явища виникають на початку лікування і у більшості випадків спонтанно зникають. Для попереджен= ня виникнення побічних явищ з боку травної системи рекомендується повільне збільшення дозування та застосування добової дози препарату у 2-3 прийоми п= ід час або після прийому їжі.

З боку печінки та жовчовивідних шляхів

Дуже рідко: порушення показни= ків функції печінки або гепатити, що повністю зникають після відміни метформіну= .

З боку шкіри та підшкірних тканин

Дуже рідко: шкірні реакції, що включають еритему, свербіж, кропив’янку.

Діти

В опублікованих і постмаркетингових даних та контрольованих клінічних дослідженнях в обмеженої педіатричної популяції віком 10–16 років, яка отримувала метформін протягом=    1 року, повідомлення про побічні ефект= и у дітей були схожими за характером і тяжкістю з проявами, що відзначалися у д= орослих.

Повідомлення про підозрювані небажані побічні реакції=

Повід= омлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значенн= я. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь / ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівник= ам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарсько= го засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності

2 роки.

Умови зберігання <= /span>

Зберігати в оригіналь= ній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.<= /o:p>

<= /p>
Упаковка

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери в пачці.

По 10 таблеток у блістері; по 6 блістерів у пачці.

=

Категорія відпуску. За рецептом.=

Виробник

АТ «КИЇВСЬКИЙ ВІТАМІННИЙ ЗАВОД».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльно= сті

04073, Україна, м. Київ, вул. Копилівська, 38.

ШКФ (мл/хв)	Загальна максимальна добова доза (має бути розділена на 2-3 прийоми)	Додаткова інформація
60-89	3000 мг	У разі зниження функції нирок рекомендується розглянути можливість зменшення дози.
45-59	2000 мг	Перед початком застосування метформіну слід розгля= нути фактори, що можуть збільшити ризик розвитку лактоацидозу (див. розділ «Особливості застосування»). Початкова доза становить не більше половини максим= альної дози.
30-44	1000 мг
< 30	-	Застосування метформіну протипоказане.<= /span>