MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D1C561.18E2A060" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D1C561.18E2A060 Content-Location: file:///C:/680CE8C6/UA140360101_88DF.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застос=
ування
препарату
РОЗУВАСТАТИН-ТЕВА
(ROSUVASTATIN-TEVA
Склад:
діюча речовина: 1 таблетка містить розувастатину 5 мг, 10 =
мг, 20
мг або 40 мг у вигляді розувастатину кальцію;
допоміжні речовини:
ядро: целюлоза мікрокристалічна, лактоза безводна,
кросповідон, повідон, натрію стеарилфумарат;
покриття
для таблеток по 5 мг:
спирт полівініловий частково гідролізований, титану діоксид (Е 171), макрог=
ол
3350, тальк, заліза оксид жовтий (Е 172), заліза оксид чорний (E 172), жовтий захід FCF (Е 110);
покриття
для таблеток по 10 мг, 20 мг та 40 мг: спирт полівініловий частково гідролізований,
титану діоксид (Е 171), макрогол 3350, тальк, заліза оксид жовтий (Е 172),
заліза оксид червоний (E 172), кармоїзин (Е 122), індиготи=
н (Е
132).
Лікарська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболон=
кою.
Фармакотерапевтична =
група. Гіполіпі=
демічні
засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази. Розувастатин. Код АТХ С10А А07.
Клінічні характерист=
ики.
Показання.
Лікування гіперхолестеринемії
Дорослим та дітям віком від 10 років з первинною
гіперхолестеринемією (тип ІІа, в тому числі із гетерозиготною сімейною
гіперхолестеринемією) або змішаною дисліпідемією (тип IIb) як доповнення до
дієти, коли ефективність дієти або інших немедикаментозних засобів лікування
(таких як фізичні вправи, зменшення маси тіла) є недостатньою.
При
гомозиготній сімейній гіперхолестеринемії як доповнення до дієти та інших
ліпідознижувальних засобів (таких як аферез ЛПНЩ) або у випадках, коли такі
види лікування не є доречними.
Профілактика
серцево-судинних порушень
Запобігання значним серцево-судинним
порушенням у пацієнті=
в, яким,
за оцінками, загрожує високий ризик першого випадку серцево-судинного поруш=
ення
(див. розділ «Фармакодинаміка»), як доповнення до корекції інших факторів
ризику.
Протипоказання.
=
722; Підвищена
гіперчутливість до розувастатину або будь-якої допоміжної речовини;
− активні захворювання печінки, в тому числі стійкі підвищення сироватков=
их
трансаміназ невідомої етіології та будь-які підвищення трансаміназ у сирова=
тці,
що втричі перевищують верхню межу норми (ВМН);
=
722; тяжкі
порушенням функції нирок (кліренс креатиніну < 30 мл/хв);
=
722; міопатія;
=
722; одночасний
прийом циклоспорину;
=
722; період вагітності та годування гр=
уддю, а
також жінкам, репродуктивного віку, які не застосовують належні засоби
контрацепції.
Доза
40 мг протипоказана пацієнтам із факторами, що сприяють розвитку
міопатії/рабдоміолізу. До таких факторів належать:
=
722;
порушення функції нирок помірної тяжкості (кліренс креатиніну
< 60 мл/хв);
=
722;
гіпотиреоз;
=
722;
наявність в особистому або сімейному анамнезі спадкових м'язових захворюван=
ь;
=
722;
наявність в анамнезі міотоксичності, спричиненої іншими інгібіторами ГМГ-Ко=
А-
редуктази або фібратами;
=
722;
зловживання алкоголем;
=
722;
ситуації, що можуть призвести до підвищення
рівнів препарату у плазмі крові;
=
722; належність до монголоїдної раси;
=
722; супутнє
застосування фібратів.
Спосіб застосування та дози.<=
i>
Перед початком лікування пацієнту слід призначити стандартну
Препарат Розувастатин-Тева можна приймати у будь-який час дня, незалеж= но від прийому їжі.
Дорослі
Лікування гіперхолестерин=
емії
Рекомендована початкова д=
оза
становить 5 або 10 мг перорально один раз на добу як для пацієнтів, які ран=
іше
не застосовували статини, так і переведених на препарат з прийому іншого
інгібітора ГМГ-КоА-ре=
дуктази.
При виборі початкової дози слід враховувати рівні холестерину в кожного
окремого пацієнта та ризик серцево-судинних порушень у майбутньому, а також=
ймовірність розвитку небажаних реакцій. За необхідності підвищувати =
дозу
до наступного рівня можна через 4 тижні (див. розділ «Фармакодинаміка»). З огляду на те, щ=
о на
фоні застосування препарату в дозі 40 мг небажані реакції виникають частіше,
ніж при менших дозах (див. розділ «Побічні
реакції»), остаточно титрувати дозу до 40 мг варто лише пацієнтам із тяжкою гіперхолестеринеміє=
ю та
високим ризиком серцево-судинних порушень (зокрема у хворих із сімейною
гіперхолестеринемією), у яких не вдалося досягти мети лікування при
застосуванні дози 20 мг і які перебуватимуть під регулярним наглядом (див. розд=
іл «Особливості застосування»<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-fareast-font-family:TimesNewRoman;mso-ansi-language:=
UK'>).
На початку прийому препарату у дозі 40 мг рекомендований нагляд спеціалісті=
в.
Запобігання
порушенням з боку серцево-судинної системи
У дослідженні зниження ри=
зику
порушень з боку серцево-судинної системи препарат застосовували у дозі 20 м=
г на
добу (див. розділ «Фармакоди=
наміка»).
Пацієнти
літнього віку
Рекомендована
початкова доза для пацієнтів віком > 70 років становить 5 мг. Інша корек=
ція
дози з огляду на вік не потрібна.
Пацієнти
з порушенням функції нирок
У
пацієнтів з легким та помірним порушенням функції нирок немає необхідності у
корекції дози. Рекомендована початкова доза для пацієнтів з порушенням функ=
ції
нирок помірної тяжкості (кліренс креатиніну < 60 мл/хв) становить 5 мг. =
Доза
40 мг протипоказана пацієнтам з порушенням функції нирок помірної тяжкості.
Пацієнтам з тяжким порушенням функ=
ції
нирок застосування розувастатину протипоказано у будь-яких дозах.
Пацієнти
з порушенням функції печінки
Не
спостерігалося зростання системної експозиції розувастатину у пацієнтів з 7
балами за шкалою Чайлд-П'ю. Проте посилення системної експозиції відзначаєт=
ься
у пацієнтів, стан яких оцінювався у 8 та 9 балів за шкалою Чайлд-П’ю. Таким
пацієнтам слід проводити оцінку функції нирок. Досвід застосування препарату
пацієнтам з показником 9 балів за шкалою Чайлд-П’ю відсутній. Розувастатин
протипоказаний пацієнтам із захворюваннями печінки в активній стадії.
Раса
У пацієнтів монголоїдної раси спостерігається підвищена
системна експозиція препарату. Рекомендована початкова доза для пацієнтів
азійського походження становить 5 мг.
Застосування
дози 40 мг таким пацієнтам протипоказане.
Генетичний поліморфізм
Певні типи генетичного поліморфізму можуть призводити до підвищення
експозиції розувастатину (див. розділ «Фармакокінетика»). Пацієнтам із відо=
мою
наявністю таких типів поліморфізму рекомендується застосовувати меншу добову
дозу розувастатину.
Пацієнти зі схильністю до розвитку міоп=
атії
Рекомендована
початкова доза для пацієнтів зі схильністю до розвитку міопатії становить 5=
мг.
Доза 40 мг протипоказана деяким з таких пацієнтів.
Супутня терапія
Розувастатин
є субстратом для різних транспортних білків (наприклад ОATP1B1 та
BCRP). Ризик міопатії (включаючи рабдоміолі=
з)
підвищується при одночасному застосуванні розувастатину з певними лікарськи=
ми
засобами, здатними підвищувати концентрації розувастатину в плазмі крові че=
рез
взаємодію з цими транспортними білками (наприклад з циклоспорином та деякими
інгібіторами протеази, включаючи комбінації ритонавіру з атаназавіром,
лопінавіром та/або типранавіром). За можливості необхідно розглянути
альтернативне лікування і, якщо необхідно, тимчасово припинити лікування
розувастатином. У ситуаціях, коли одночасного введення цих лікарських засоб=
ів
разом із розувастатином уникнути неможливо, потрібно зважувати всі переваги=
та
ризики супутнього лікування та ретельно підбирати дозу розувастатину.
Побічні реакції.
Побічні
реакції, що спостерігаються при застосуванні розувастатину, зазвичай легкі =
та
тимчасові.
З
боку імунної системи: реакції гіперчутливості, у тому числі а=
нгіоневротичний
набряк.
З боку ендокринної системи:<=
/i> цукров=
ий
діабет.
З боку психіки: депресія.
З
боку нервової системи
З боку респіраторної системи, органів
грудної клітки та середостіння: кашель, диспное.
З
боку травного тракту: запор,
нудота, біль у животі, панкреатит, діарея.
З боку гепатобіліарної системи:<=
/i>
жовтяниця, гепатит, підвищення активності печінкових трансаміназ.
З
боку шкіри та підшкірної клітковини: свербіж, висипання, кропив'янка, синдром
Стівенса-Джонсона.
З
боку скелетно-м'язової системи, сполучної тканини та кісток:
міалгія, міопатія (в тому числі міозит), рабдоміоліз, імуноопосередкована
некротизуюча міопатія, артралгія, захворювання сухожиль, іноді ускладнені їх розривом.
З боку нирок: гемат=
урія.
З боку репродуктивної системи та молочн=
их
залоз: гінекомастія.
З боку крові:
тромбоцитопенія.
Загальні
порушення: астенія, набряк.
З
боку ниркової та сечовидільної системи: гемату=
рія.
Як і у випадку з іншими інгібітори ГМГ-КоА-редуктази
побічні реакції при застосуванні розувастатину є дозозалежними.
Вплив на нирки=
Протеїнурія, виявлена
На фоні застосування розувастатину відзна= чено випадки гематурії.
Вплив на скел=
етну
мускулатуру
Ураження
скелетної мускулатури, такі як міалгія, міопатія (в тому числі міозит), та
зрідка рабдоміоліз із гострою нирковою недостатністю чи без неї були відзна=
чені
при застосуванні будь-яких доз розувастатину, особливо при дозах > 20 мг.
У
пацієнтів, які приймали розувастатин, спостерігалося дозозалежне зростання
рівнів КФК; в більшості випадків явище було слабким, асимптоматичним та
тимчасовим. Якщо рівні КФК підвищені (>5 разів вище ВМН), лікування слід
припинити (див. розділ «Особливості
застосування»).
Вплив на печі=
нку
Як і при застосуванні інших інгібіторів
ГМГ-КоА-редуктази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розувастат=
ин,
відзначалося дозозалежне збільшення рівня трансаміназ; у більшості випадків
явище було слабким, асимптоматичним та тимчасовим. При застосуванні
розувастатину також відмічалося підвищення рівнів HbA=
1c.
При застосуванні статинів також
повідомлялося про розлади статевої функції, окремі випадки інтерстиціального
захворювання легень (особливо у випадку тривалої терапії).
Частота
випадків рабдоміолізу, серйозних порушень з боку нирок та печінки (переважно
підвищений рівень трансаміназ) вища при застосуванні дози 40 мг.
При застосуванні розувастатину також б<=
/span>уло
ідентифіковано таку небажану реакцію, як летальна та нелетальна печінкова
недостатність. Оскільки про цю реакцію повідомлялося спонтанно із популяції
невизначеної кількості, неможливо достовірно оцінити її частоту або встанов=
ити
наявність причинно-наслідкового зв'язку із застосуванням препарату.
Зрідка повідомлялося про порушення когнітивних
функцій (наприклад погіршення пам'яті, забудькуватість, амнезія, погіршення
пам'яті, сплутаність свідомості), що асоціюються із застосуванням статинів.=
Про
такі когнітивні проблеми повідомлялося у зв'язку з усіма статинами. Явища, =
про
які йдеться у повідомленнях, звичайно мають легкий характер і минають після
відміни статинів, а також мають різний час до появи симптомів (від 1 дня до
років) та до зникнення симптомів (медіана – 3 тижні).
Профіль безпеки розувастатину у дітей та підлітків був подібним до такого у доросли= х.
Передозування.
Специфічного лікування передозування немає.
Лікування симптоматичне, рекомендується підтримуюча терапія. Потрібен контр=
оль
функції печінки та рівнів КФК. Малоймовірно, що гемодіаліз буде ефективним.=
Застосування у період вагітності або
годування груддю.
Розувастатин протипоказаний в період вагітності та годування гру= ддю.
Жінки, репродуктивного в<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>іку повинні використовувати= належні засоби контрацепції.
Оскільки холестерин та ін= ші продукти біосинтезу холестерину відіграють істотну роль у розвитку плода, потенційний ризик від пригнічення ГМГ-КоА-редуктази перевищує користь від застосування препарату в період вагітності. Дані досліджень на тваринах щодо токсичного впливу на репродуктивну функцію обмежені. Якщо пацієнтка завагіт= ніє в період застосування цього препарату, лікування слід негайно припинити.
Оскільки інший лікарський засіб цього класу потрапляє у грудне молоко людини та враховуючи, що інгібітори ГМГ-КоА-редуктази можуть спричиняти серйозні небажані реакції у немовлят, жінкам, які потребують лікування розувастатином, слід рекомендувати утриматися від годування груддю. = Даних щодо проникнення преп= арату в грудне молоко у людини немає (д= ив. розділ «Протипоказання»).
Діти=
.
Застосування препарату ді= тям має проводити лише спеціаліст.
Застосовують дітя= м та підліткам віком ві= д 10 до 17 років (хлопчики на стадії розвитку ІІ та вище за Таннером та дівчата, в = яких менструації почалися щонайменше рік тому).
Звичайна початкова добова=
доза
для дітей та підлітків із гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією
становить 5 мг на добу. Препарат зазвичай приймають перорально в дозах від =
5 мг
до 20 мг один раз на добу. Підвищувати дозу слід відповідно до індивідуальн=
ої
відповіді дитини на лікування та переносимості препарату, дотримуючись
рекомендацій щодо лікування дітей (див. розділ «Особливості застосування»). Перед початком терапії розувастатин=
ом
дітям та підліткам слід призначити стандартну гіпохолестеринемічну дієту, якої пацієн=
ти
мають дотримуватися і протягом лікування. Безпека та ефективність
Таблетки по 40 мг не застосовують дітям.
Діти віком до 10 років
Досвід лікування дітей ві= ком до 10 років обмежений застосуванням препарату у невеликої кількості пацієнтів (віком від 8 до 10 років) із гомозиготною сімейною гіперхолестеринемією. Т<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>аким чином, розувастатин не рекомендується застосовувати дітям віком до10 років.
Особливо=
сті
застосування.
Вплив на нирки
Повідомлялося,
що у пацієнтів, які застосовували розувастатин у високих дозах, особливо 40=
мг,
відзначалися випадки протеїнурії (визначеної за тестом смужки), переважно
канальцевої за походженням та у більшості випадків тимчасової або нетривало=
ї.
Протеїнурія не свідчила про гостре або прогресуюче захворювання нирок. Неба=
жані
явища з боку нирок відзначалися частіше при застосуванні дози 40 мг. У
пацієнтів, які приймають препарат у дозі 40 мг, функцію нирок слід перевіря=
ти
регулярно.
Вплив на скелетну мускулатуру
Ураження
скелетної мускулатури, наприклад міалгія, міопатія та рідко – рабдоміоліз,
спостерігаються у пацієнтів при застосуванні усіх доз розувастатину, а особ=
ливо
при дозах більше 20 мг. При застосуванні езетимібу у комбінації з інгібітор=
ами
ГМГ-КоА- редуктази повідомлялося про випадки розвитку рабдоміолізу. Не можна
виключати можливості фармакодинамічної взаємодії, а тому таку комбінацію сл=
ід
застосовувати з обережністю.
Як і
у випадку застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, випадки
рабдоміолізу, пов'язані із застосуванням розувастатину, частіше при
застосуванні дози 40 мг. Повідомлялося про імуноопосередковану некротизуючу
міопатію, що клінічно проявлялася стійкою проксимальною м’язовою слабкістю і
підвищенням рівня сироваткової креатинкінази, під час лікування або після
припинення лікування статинами, включаючи розувастатин. Можуть бути необхід=
ними
додаткові нейром'язові і серологічні дослідження. Може бути потрібним лікув=
ання
імуносупресивними препаратами.
Визначення
рівня креатинфосфокінази (КФК)
Рівні
КФК не слід вимірювати після значних фізичних навантажень або за наявності
можливих альтернативних причин підвищення КФК, що можуть заважати інтерпрет=
ації
результатів. Якщо початкові рівні КФК значно підвищені (>5 х ВМН<=
/span>),
протягом 5-7 днів необхідно зробити додатковий підтверджувальний аналіз. Як=
що
результат повторного аналізу підтверджує вихідний рівень >5 х ВМН=
span>,
починати лікування не слід.
Перед початком лікування
Розувастатин,
як і інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, слід з обережністю призначати паціє=
нтам
із факторами, що сприяють розвитку міопатії/рабдоміолізу. До таких факторів
належать:
· =
&nb=
sp;
порушення функції нирок;
· =
&nb=
sp;
гіпотиреоз;
· =
&nb=
sp;
наявність в особистому або сімейному анамнезі
спадкових м'язових захворювань;
· =
&nb=
sp;
наявність в анамнезі міотоксичності, спричинен=
ої
іншими інгібіторами ГМГ-КоА-редуктази або фібратами;
· =
&nb=
sp;
зловживання алкоголем;
· =
&nb=
sp;
вік > 70 років;
· =
&nb=
sp;
ситуації, що можуть призвести до підвищення рі=
внів
препарату у плазмі крові;
· =
&nb=
sp;
одночасне застосування фібратів.
У т=
аких
пацієнтів потрібно порівняти ризик та можливу користь при застосуванні
препарату; також рекомендований клінічний моніторинг. Не слід починати
лікування у разі значно підвищених початкових рівнів КФК (>5 х ВМН).
У
період лікування
Пацієнтів слід попередити про необхідні=
сть
негайно повідомляти про нез'ясовний м'язовий біль, м'язову слабкість або
судоми, особливо, якщо вони супроводжуються нездужанням або підвищенням
температури. У таких пацієнтів слід визначити рівні КФК. Слід припинити
лікування, якщо рівні КФК значно підвищені (> 5 x ВМН) або якщо м'язові
симптоми тяжкі та спричиняють дискомфорт у повсякденному житті (навіть якщо
рівні КФК ≤ 5 х ВМН). Якщо симптоми минають та рівень КФК повертаєтьс=
я до
норми, розувастатин або альтернативний інгібітор ГМГ-КоА-редуктази можна
спробувати застосувати знову, але у мінімальних дозах та під ретельним
наглядом. Дуже рідко
повідомлялося про випадки імуноопосередкованої некротизуючої міопатії (ІОНМ)
під час або після терапії статинами, в тому числі розувастатином. Клінічними
проявами ІОНМ є слабкість проксимальних м’язів та підвищення рівня
креатинкінази у сироватці, що зберігається навіть після припинення застосув=
ання
статинів.
Не було отримано доказів підвищеного впливу=
на
скелетну мускулатуру у невеликої кількості пацієнтів, які приймали розуватстатин та супутні пр=
епарати.
Однак підвищення частоти міозиту та міопатії відзначалося у пацієнтів, які
приймали інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази разом із похідними фіброєвої
кислоти, в тому числі гемфіброзилом, циклоспорином, нікотиновою кислотою,
азольними протигрибковими препаратами, інгібіторами протеази та макролідними
антибіотиками. Гемфіброзил підвищує ризик міопатії при супутньому застосува=
нні
з деякими інгібіторами ГМГ-КоА. Тому застосовувати розуватстатин у комбінації із гемфібр=
озилом
не рекомендується. Користь подальшої зміни рівня ліпідів при застосуванні <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>розуватстатину у комбінації=
із
фібратами або ніацином потрібно ретельно зважувати порівняно із потенційними ризиками, пов’язаними=
із
застосуванням таких комбінацій. Доза 40 мг протипоказана при супутньому
застосуванні фібратів (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарськими за=
собами
та інші види взаємодій» та «Побічні
реакції»).
Розувастатин
не слід застосовувати пацієнтам із гострими, серйозними станами, що сприяють
розвитку міопатії або підвищують ризик розвитку ниркової недостатності на т=
лі
рабдоміолізу (такими як сепсис, артеріальна гіпотензія, обширне хірургічне
втручання, травма, тяжкі метаболічні, ендокринні або електролітні порушення;
або неконтрольовані судоми).
Вплив на печінку
Як і
інші інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, розувастатин слід з обережністю
застосовувати пацієнтам, які зловживають алкоголем та/або мають захворювання
печінки в анамнезі.
Функцію
печінки рекомендовано перевірити перед початком застосування препарату та ч=
ерез
3 місяці лікування. Якщо рівень трансаміназ у сироватці крові більш ніж утр=
ичі
перевищує верхню межу норми, застосування розувастатину слід припинити. Про
серйозні порушення функції печінки (переважно підвищення рівня печінкових
трансаміназ) повідомлялося частіше при застосуванні дози 40 мг.
У
пацієнтів із вторинною гіперхолестеринемією, спричиненою гіпотиреозом або
нефротичним синдромом, спершу слід провести лікування основного захворюванн=
я, а
потім починати застосування розувастатину.
Зрідка повідомлялося про летальні або нелетал=
ьні
випадки печінкової недостатності у пацієнтів, які приймали статини, в тому
числі розувастатин. Якщо на фоні лікування розувастатином розвивається серй=
озне
ураження печінки з клінічною симптоматикою та/або гіпербілірубінемією чи
жовтяницею, негайно припиніть прийом препарату. Якщо інші причини не виявле=
но,
не поновлюйте лікування розувастатином.
Раса
Повідомлялося про зростання експозиції у пацієнтів монголоїдної раси
приблизно вдвічі порівняно з європейцями. Для таких пацієнтів необхідна
корекція дозування розувастатину (див. розділи «Спосіб застосування та дози=
»,
«Протипоказання» та «Фармакокінетика»). Для пацієнтів азійської раси початк=
ова
доза розувастатину повинна бути 5 мг. Підвищена концентрація розувастатину в
плазмі була помічена у азійських пацієнтів (див. розділ «Особливості
застосування» та «Фармакокінетика». Слід взяти до уваги збільшену системну
експозицію при лікуванні пацієнтів монголоїдної раси, у яких
гіперхолестеринемія не контролюється адекватно дозами до 20 мг.
Інгібітори
протеази
У
пацієнтів, які застосовували розувастатин одночасно з інгібіторами протеази=
та
ритонавіром спостерігалося підвищення системної експозиції розувастатину. С=
лід
брати до уваги очікувану користь від зниження рівня ліпідів при застосуванні
розувастатину у ВІЛ-інфікованих пацієнтів, які отримують інгібітори протеаз=
и та
потенційне підвищення рівня розувастатину у плазмі крові на початку терапії=
та під
час титрації дози розувастатину.
Одночасне
застосування препарату з інгібіторами протеази не рекомендоване поки не
відрегульована доза розувастатину.
Фузидова кислота
Розувастатин не повинен застосовуватися
разом з системними препаратами фузидової кислоти або протягом 7 днів після
припинення лікування фузидовою кислотою. У пацієнтів, які застосовують фузи=
дову
кислоту, лікування статинами слід припинити протягом усього терміну лікуван=
ня
фузидової кислотою. Повідомлялося про випадки рабдоміолізу (у тому числі з
летальним наслідком) у пацієнтів, які отримують фузидову кислоту і статини у
поєднанні (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші фор=
ми
взаємодії»). Пацієнту необхідно рекомендувати негайно звернутися до лікаря,
якщо він відчує будь-які симптоми м'язової слабкості, болю або чутливості.
Терапія статинами може бути знову розпочата через сім днів після останньої =
дози
фузидової кислоти. В окремих випадках, де потрібна тривала системна терапія
фузидовою кислотою, наприклад, для лікування тяжких інфекцій, необхідність
спільного введення розувастатину та фузидової кислоти слід розглядати тільки
індивідуально і під ретельним медичним наглядом.
Інтерстиціальне захворювання легень
Відомо про поодинокі випадки інтерстиціального
захворювання легень при застосуванні деяких статинів, особливо у випадку
довготривалої терапії. До симптомів порушення належать диспное, непродуктив=
ний
кашель та погіршення загального стану (втома, втрата маси тіла та гарячка).
Якщо підозрюється, що у пацієнта розвинулось інтерстиціальне захворювання
легень, застосування статинів потрібно припинити.
Цукровий
діабет
Деякі факти свідчать, що статини, підвищують рівень глюкози в крові та у деяких пацієнтів, яким загрожує високий ризик розвитку діабету в майбутньом= у, можуть спричиняти гіперглікемію такого рівня, за якого необхідне належне лікування діабету. Цю загрозу, однак, перевищує зниження ризику суди= нних порушень при застосуванні статинів, і тому вона не має бути підставою для припинення терапії статинами. За пацієнтами групи ризику (рівень глюкози на= тще 5,6-6,9 ммоль/л, ІМТ = >30 кг/м2, підвищений рівень тригліцеридів, артеріальна гіпертензія) слід встановити як клінічний, так і біохімічний контроль згідно із національними керівництвами.
Як і щодо інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, при застосуванні
розувастатину спостерігалося зростання HbA1c та рівнів глюкози у сироватці кро=
ві. В
деяких випадках ці показники можуть перевищувати граничне значення для
діагностики цукрового діабету, насамперед у пацієнтів з високим ризиком роз=
витку
діабету.
Повідомлялося, що розувастатин як монотерапія не спричиняє зниження баз=
ової
концентрації кортизолу плазми крові і не впливає на резерв надниркових зало=
з.
Необхідна обережність у разі одночасного застосування розувастатину та інших
лікарських засобів, здатних знижувати рівні чи активність ендогенних стерої=
дних
гормонів, наприклад кетоконазолу, спіронолактону та циметидину.
Діти
Повідомлялося
про відсутність впливу на зріст, вагу, індекс маси тіла та статеве дозріван=
ня
за шкалою Таннера при застосуванні розувастатину дітям від 10 до 17 років. =
Підвищення
рівнів КФК (>10 х ВМН) та м’язові симптоми після виконання
фізичних вправ або підвищеної фізичної активності у дітей спостерігалися
частіше ніж у дорослих.
Допоміжні
речовини
Розувастатин-Тева містить лактозу. Пацієнтам
з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази Лаппа або
мальабсорбцією глюкози-галактози не слід застосовувати цей препарат.
Таблетки 5 мг містять барвник жовтий захід FC=
F (Е 110)=
, а
таблетки 10 мг, 20 мг та 40 мг містять барвник кармоїзин, які можуть спричи=
няти
алергічні реакції.
Здатність впливати на
швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими
механізмами.
Дослідже=
ння
з визначення впливу розувастатину на здатність керувати автотранспортом та
працювати з іншими механізмами не проводилися. Однак, з огляду на
фармакодинамічні властивості, малоймовірно, що розувастатин впливатиме на т=
аку
здатність. При керуванні автотранспортом або роботі з механізмами слід
враховувати можливість запаморочення в період лікування.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та і=
нші
види взаємодій.
Вплив інших лікарських засобів на розувастатин<= o:p>
Інгібітори
транспортних білків
Розувастатин є субстратом для деяких транспортних білків, в тому числі печінкового транспортера захоплення ОАТР1В1 та ефлюксного транспортера BCRP. Одночасне застосування розувастатину із ліка= рськими засобами, що пригнічують ці транспортні білки, може призводити до підвищен<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>ня концентрацій розувастати= ну в плазмі крові та збільшення= span> ризику міопатії (див.= розділи «Спосіб застосування та дози= », «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій», таблицю).
Циклоспорин
У період супутнього застосування розувастатину та циклоспорину значення AUC розувастатину були в середньому приблизно у 7 разів вищими, ніж ті, які спостерігалися у здорових добровольців (див. таблицю). Розувастатинпротипоказаний пацієнтам, які одночасно отримують циклоспорин (див. розділ «Протипоказання»).
Супутнє застосування не в= пливало на концентрації циклоспорину в плазмі крові.
Інгібі=
тори
протеаз
Хоча точний механізм взаємодії невідомий, одночасне застосування
інгібіторів протеази може значно збільшувати експозицію розувастатину.
Одночасне застосування розувастатину та деяких комбінацій інгібіторів проте=
ази
можливе після ретельного обміркування корекції дози розувастатину, виходячи=
із
очікуваного зростання експозиції розувастатину (див. розділи «Спосіб
застосування та дози», «Особливості застосування», «Взаємодія з іншими
лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Гемфіброзил та інші гіполіпідемічні
препарати
Одночасне застосування розувастатину та гемфіброзилу призводило до
зростання AUC та Cmax розувастатину в 2 рази.
Фармакокінетично значущої взаємодії з фенофібратом не очікується, однак,
можлива фармакодинамічна взаємодія. Гемфіброзил, фенофібрат, інші фібрати та ліпідознижуючі дози
(> або рівні 1 г/добу) ніацину (нікотинової кислоти) збільшують ризик
міопатії при супутньому застосуванні з інгібіторами ГМГ-КоА, ймовірно, за
рахунок того, що вони можуть спричиняти міопатію, коли їх застосовують окре=
мо. Доза
40 мг протипоказана при супутньому застосуванні фібратів (див. розділи «
Езетиміб
Одночасне застосування розувастатину в дозі 10 мг та езетимібу 10 мг пацієнтам із гіперхолестеринемією призводило до зростання AUC розувастатину в 1,2 раза. Не можна виключати фармакодинамічної взаємодії між розувастатином та езетимібом, що може призвести до небажаних явищ (див. розділ «Особливості застосування»).
Антацидні препарати
Одночасне
застосування розувастатину із суспензією антациду, що містить алюмінію та
магнію гідроксид, призводить до зменшення концентрації розувастатину в плаз=
мі
приблизно на 50 %. Цей ефект був менш вираженим у разі застосування
антацидних засобів через 2 години після розувастатину. Клінічна значущість =
цієї
взаємодії не вивчалася.
Еритроміцин
Одночасне
застосування розувастатину та еритроміцину знижувало AUC розувастатину на 2=
0 %,
а Cmax − на 30 %. Така взаємодія може бути спричинена
підвищенням перистальтики кишечнику внаслідок дії еритроміцину.
Фузидо=
ва
кислота
Ризик міопат=
ії,
включаючи рабдоміоліз може підвищуватися при одночасному системному застосу=
ванні
фузидової кислоти зі статинами. Механізм цієї взаємодії (будь то
фармакодинамічний або фармакокінетичний), поки невідомий. Повідомлялося про
випадки рабдоміолізу (у тому числі з летальним наслідком) у пацієнтів, що
отримують цю комбінацію. Якщо системне лікування фузидовою кислотою необхід=
но,
лікування розувастатином повинно бути припинено протягом усього терміну
лікування фузидовою кислотою див. розділ «Особливості застосування»).
Ферменти цитохрому Р450
Розувастатин не інгібує і не стимулює ізоферменти цитохрому Р450.
Окрім цього, розувастатин є слабким субстратом цих ізоферментів.
Взаємодії,
що вимагають корекції дози розувастатину
При необхідності застосування розувастатину з іншими лікарськими засоба=
ми,
здатними підвищувати експозиції розувастатину, його дозу потрібно скоригува=
ти. Якщо
очікується, що експозиція препарату (AUC) зросте приблизно в 2 або більше
разів, застосування розуваст=
атину
слід починати з дози 5 мг один раз на добу. Максимальну добову дозу розувастатину слід скоригув=
ати
таким чином, щоб очікувана експозиція розувастатину не перевищувала експози=
цію,
що відзначається при прийомі дози 40 мг/добу без застосування лікарських
засобів, що взаємодіють із препаратом; наприклад, при застосуванні з
гемфіброзилом доза розуваста=
тину
становитиме 20 мг (збільшення експозиції в 1,9 раза), при застосуванні із
комбінацією ритонавір/атазанавір – 10 мг (збільшення в 3,1 раза), При
одночасному застосуванні з
циклоспорином – 5 мг (збільшення в 7,1 раза).
Таблиця
Вплив супутніх лікарських засобів на
експозицію розувастатину
Режим дозування лікарського засобу, що
взаємодіє |
Режим дозування
розувастатину |
Зміни AUC
розувастатину* |
Циклоспорин від 75 мг двічі на добу до 200 мг двічі на добу, 6 місяців |
10 мг один раз на добу, 10 днів |
↑ |
Атазанавір 300 мг/ритонавір 100 мг один раз на
добу, 8 днів |
10 мг, одноразова доза |
↑ |
Симепривір 150 мг один раз на добу, 7 днів |
10 мг, одноразова доза |
↑ |
Лопінавір 400 мг/ритонавір 100 мг двіч=
і на
добу, 17 днів |
20 мг один
раз на добу, 7 днів |
↑ |
Гемфіброзил 600 мг двічі на добу, 7 днів |
80 мг, одноразова доза=
|
↑ 1,9 раза |
Елтромбопак 75 мг один раз на добу, |
10 мг, одноразова доза |
↑ 1,6 раза |
Дарунавір 600 мг/ритонавір 100 мг двіч=
і на
добу, 7 днів |
10 мг один раз на добу, 7 днів |
↑ 1,5 раза |
Типранавір 500 мг/ритонавір 200 мг двічі на добу, 11 днів |
10 мг, одноразова доза |
↑ |
Дронедарон 400 мг двічі на добу |
Не відомо |
↑ 1,4 раза |
Ітраконазол 200 мг один раз на добу, 5 днів |
10 мг, одноразова доза |
↑ |
Езетиміб 10 мг один раз на добу, 14 днів |
10 мг один раз на добу, 14 днів |
↑ |
Фозампренавір 700 мг/ритонавір 100 мг двічі на
добу, 8 днів |
10 мг, одноразова доза |
↔ |
Алеглітазар 0,3 мг=
, 7
днів |
40 мг, 7 днів |
↔ |
Силімарин 140 мг тричі на добу, 5 днів |
10 мг, одноразова доза |
↔ |
Фенофібрат 67 мг тричі на добу, 7 днів |
10 мг, 7 днів |
↔ |
Рифампін 450 мг один раз на добу, 7 днів |
20 мг, одноразова доза |
↔ |
Кетоконазол 200 мг двічі на добу, 7 днів |
80 мг, одноразова доза |
↔ |
Флуконазол 200 мг один раз на добу, 11 днів |
80 мг, одноразова доза=
|
↔ |
Еритроміцин 500 мг чотири рази на добу, 7 днів |
80 мг, одноразова доза |
↓ |
Байкалін 50 мг тричі на добу, 14 днів |
20 мг, одноразова доза |
↓ |
* Дані, представлені як з= міна в х разів, являють собою співвідношення між застосуванням розувастатину у комбінації та окремо. Дані, представлені у вигляді % зміни, являють собою % різницю відносно показників при застосуванні розувастатину окремо.
Збільшення позначено знач= ком ↑, відсутність змін ↔, зменшення – ↓ .
Вплив розувастатину на=
супутні
лікарські засоби
Антагоністи вітаміну К
Як і щодо інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, на початку застосування розувастатину або при підвищенні його дози у пацієнтів, які одночасно застосовують антагоністи вітаміну К (наприклад варфарин або інший кумаринов= ий антикоагулянт), можливе підвищення Міжнародного нормалізованого співвідноше= ння (МНС). Припинення застосування розувастатину або зменшення його дози може призвести до зниження МНС. У таких випадках бажаний належний моніторинг МНС.
Пероральні контрацептиви/=
гормонозамісна
терапія (ГЗТ)
Одночасне застосування розувастатину та пероральних контрацептив= ів призводило до підвищення AUC етинілестрадіолу та норгестрелу на 26 % та 34 % відповідно. Таке підвищення плазмових рівнів крові слід враховувати при підборі дози пероральних контрацептивів. Даних = щодо фармакокінетики препаратів у пацієнтів, які одночасно застосовують р= озувастатин та ГЗТ, немає, тому не можна виключати подібного ефекту. Однак комбінац= ія широко застосовувалася жінка= м в рамках клінічних досліджень і переносилася добре.
Інші лікарські засоби
За даними спеціальних досліджень взаємодії клінічно значущої взаємодії із дигоксином не очікується.
Лопінавір/ритонавір<=
/span>
Супутнє застосування розувастатину та комбінованого препарату, що містив
два інгібітори протеази (лопінавір 400 мг/ ритонавір 100 мг), асоціювалося з
приблизно дворазовим та п’ятиразовим збільшенням показників рівноважного =
span>AUC(0-24) та Сm=
ах для розувастатину відповідно. Взаємодія між
розувастатином та іншими інгібіторами протеази не вивчалась.
Діти
Дослідження взаємодії проводилися лише у дорослих. Ступінь взаєм= одії у дітей невідомий.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинам
Розувастатин є селективним конкурентним інгібітором ГМГ-КоА-редуктази,
ферменту, що перетворює 3-гідрокси-3-метилглутарилкоензим А у мевалонат,
попередник холестерину. Основним місцем дії розувастатину є печінка, де
відбувається синтез холестерину (ХС) та катаболізм ліпопротеїдів низької
щільності (ЛПНЩ).
Розувастатин збільшує число печінкових рецепторів ЛПНЩ на поверхні кліт=
ин,
збільшуючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, що, у свою чергу, призводить до
пригнічення синтезу ліпопротеїдів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), зменшуючи=
тим
самим загальну кількість ЛПНЩ та ЛПДНЩ.
Розувастатин знижує
підвищений рівень холестерину ЛПНЩ, загального холестерину та тригліцеридів=
і
підвищує рівні холестерину ЛПВЩ. Він також зменшує рівні апоВ, ХС-неЛПВЩ, ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та підвищ=
ує
рівень апоА-І.
Розувататинтакож
зменшує співвідношення ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛПВЩ, загального ХС/ХС-ЛПВЩ,
ХС-неЛПВЩ/ХС-ЛПВЩ та апоВ/апоА-І.
Терапевтичний ефект проявляється протягом 1 тижня після початку терапії
розувастатином, через 2 тижні лікування ефект досягає 90 % максимально
можливого. Максимальний ефект, як правило, досягається через 4 тижні і після
цього постійно триває.
Фармакокінетика=
.
Всмоктування та розп=
оділ
Максимальна концентрація розувастатину у плазмі досягається приблизно ч=
ерез
5 годин після прийому внутрішньо. Біодоступність становить приблизно 20 %.
Розувастатин накопичується в печінці. Об’єм його розподілу становить приблизно
Метаболізм
Розувастатин піддається обмеженому метаболізму (приблизно 10 %).
Розувастатин є непрофільним субстратом для метаболізму ферментами системи
цитохрому Р450. Головним ізоферментом, що бере участь у метаболізмі
розувастатину, є CYP2C9. Ферменти CYP2C19, CYP=
3A4 та CYP2D6 меншою мірою беруть участь у
метаболізмі. Головними виявленими метаболітами розувастатину є N-дисметил та лактонові метаболіти. N-дисметил
50 % менш активний, ніж розувастатин, лактонові метаболіти фармакологіч=
но
неактивні.
Виведення
Приблизно 90 % дози розувастатину виводиться у незміненому стані з
фекаліями (включаючи абсорбований та неабсорбований розувастатин). Інша час=
тина
виводиться з сечею. Період напіввиведення з плазми становить приблизно 19
годин. Період напіввиведення не змінюється при збільшенні дози. Середній
геометричний кліренс становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації W=
22;
21,7 %). Як і у разі застосування інших інгібіторів ГМГ-КоА-редуктази, у
процесі печінкового захоплення розувастатину бере участь переносник холестерину, який виконує важливу роль у
печінковій елімінації розувастатину.
Лінійність
Системна експозиція розувастатину збільшується пропорційно дозі. При
прийомі декількох добових доз фармакокінетичні параметри не змінюються.
Особливі популяції хво=
рих
Вік
та стать
Відсутній клінічно значущий вплив =
віку та
статі на фармакокінетику розувастатину у дорослих.
Етні=
чні групи
Повідомлялося про збільшення AUC (площа під=
кривою
«концентрація-час») та Cmax приблизно удвічі у хворих монголо=
їдної
раси, що проживають в Азії, порівняно з відповідними показниками європейців=
, що
проживають в Європі та Азії. Не виявлено впливу генетичних факторів та факт=
орів
навколишнього середовища на відмінності у фармакокінетичних параметрах. Не
виявлено клінічно значущих відмінностей у фармакокінетиці серед представник=
ів
європеоїдної та негроїдної рас.
<=
i>Хворі з нирковою недостатністю
У пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції нирок рівень
концентрації розувастатину та N-дисметилу у =
плазмі
істотно не змінюється.
Хворі з печінковою
недостатністю
Досвід застосування розувастатину пацієнтам з балом вище 9 за шкалою
Чайлд-П'ю відсутній.
Генетичний поліморфіз=
м
Інгібітори ГМГ-КоА-редуктази, включаючи розувастатин, зв’язуються з
транспортними білками OATP1B1 та BCRP. У пацієнтів з
поліморфізмом генів SLCO1B1 (OATP1B1) та/або ABCG2 (BCRP) існує ризик підвищеної експозиції розувастатину. Індивідуальний
поліморфізм SLCO1B1 с. 521СС та АВСG2 с.421АА пов’язаний з
відповідним збільшенням експозиції розувастатину (AUC) у приблизно 1,7 та 2,4 раза порівняно з
генотипами SLCO1B1 c.521TT або ABCG2. Фармацевтичні
характеристики. Основні фізико-хім=
ічні
властивості: таблетки 5 мг: оранжеві круглі двоопуклі таблетки, вкриті
плівковою оболонкою, з тисненням «N» з одного бо=
ку та
тисненням «5» з іншого боку таблетки; без тріщин та сколів; =
таблетки 10 мг: світло-рожеві або рожеві круглі д=
воопуклі
таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням «N» з одного боку та тисненням «10» з іншого боку таблетки; =
без тріщин та сколів; таблетки 20 мг: світло-рожеві або рожеві круглі д=
воопуклі
таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з тисненням «N» з одного боку та тисненням «20» з іншого боку таблетки; =
без тріщин та сколів; таблетки 40 мг: світло-рожеві або рожеві овальні<=
/span> =
таблетки, вкриті плівковою оболонк=
ою, з
тисненням «N» з одного боку та тисненням «40» =
з іншого
боку таблетки; без тріщин та сколів. Термін придатності. 2 роки. Умови зберігання. Для таблеток по 5 мг:
Для таблеток по 10 мг, 20 мг, 40 мг: з=
берігати
при температурі не вище 30 °С у недоступному для дітей місці. Зберігати
блістер у картонній коробці для захисту від вологи і світла.
Упаковка.=
По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у коро=
бці.
Категорія відпуску. За
рецептом.
Виробник. Tева Фармацевтікал Індастріз Лтд.
Місцезнаходження. Вул. Елі Хурвіц 18, Інд. зона, Кфар-Саба,
Ізраїль.