ІНСТРУКЦІ = 71;

= 076;ля медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

АМПРИЛ= ^® HD<= span style=3D'layout-grid-mode:line'>

(AM= PRIL^® HD)

Ск= 083;ад: <= /o:p>

діюч= ;а речовина: 1 таблетка містить 5 мг раміприлу т = 72; 25 мг гідрохло&= #1088;отіазиду;<= /span>

до= 087;оміжні речовини<= span style=3D'mso-bookmark:ActiveIngredient'>: натрію гідрокарбоl= 5;ат, лактози моногідрат, натрію кроскармелl= 6;за, крохмаль прежелатинo= 0;зований, натрію стеарилфумk= 2;рат.

=

Лі= 082;арська форма. Т= 072;блетки.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: плоскі таблетки бе = 79; оболонки, у формі капсу = 83;, білого або майже білог = 86; кольору з рискою з одного боку та позначко= 02; «25» з іншого боку. Таблеm= 0;ку можна поділити на дві рівні ча= 089;тини.

=

Фармакотер&= #1072;певтична група.

Комбінован&= #1110; лікарські засоби інгібіторіk= 4; ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту. Раміприл і діуретики. Код АТХ С09В А05.

=

Фармако = 83;огічні властивостo= 0;.

Фармако = 76;инаміка.

= 052;еханізм дії

Рамі= ;прил

Раміприлат, активний метаболіт раміприлу, пригнічує фермент дипептидилl= 2;арбоксипеп= 090;идазу I (ангіотензи&#= 1085;перетворюв= альний фермент або кініназа II).

У плазмі крові та у тканинах це = 81; фермент кат = 72;лізує перетворенl= 5;я ангіотензиl= 5;у I в активну судинозвужm= 1;вальну речовину ангіотензиl= 5; II, також спричиняє руйнування активного вазодилатаm= 0;ора брадикінінm= 1;. Зменшення у = 90;ворення ангіотензиl= 5;у II та пригніченнn= 3; руйнування брадикінінm= 1; призводить до розширен = 85;я судин.

Оскільки ангіотензиl= 5; II також стимулює ви = 74;ільнення альдостероl= 5;у, раміприлат спричиняє зменшення секреції альдостероl= 5;у. У пацієнтів негроїдної раси (афро-карибс= 100;кого походження) = 079; артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю (зазвичай дл= 103; популяції характерниl= 1; низький рівень активності реніну) реакція на монотерапіn= 2; інгібітораl= 4;и ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту (АПФ) у середн&= #1100;ому була менш вираженою, ніж у пацієнтів інших рас.

Гідр= ;охлоротіаз = 80;д

Гідрохлоро&= #1090;іазид є діуретико = 84; тіазидного ряду. Механізм антигіпертk= 7;нзивної дії тіазидн = 80;х діуретиків поки що остаточно н = 77; з’ясований. Вони уповільнююm= 0;ь реабсорбціn= 2; іонів натрі= 02; та хлору в дистальних = 82;анальцях. Посилене виведення цих іонів че= 088;ез нирки супроводжуn= 8;ться збільшенняl= 4; сечоутвореl= 5;ня (внаслідок осмотичногl= 6; зв’язуваннn= 3; води). Підвищуєтьl= 9;я виведення к = 72;лію та магнію, знижується виведення сечової кислоти. Можливими механізмамl= 0; антигіпертk= 7;нзивної дії гідрохлороm= 0;іазиду можуть бути: змінений баланс натрію, зменшення екстрацелюl= 3;ярного об’єму води та плазми, зміна резистентнl= 6;сті судин нирок, а також зниження чутливості до ангіотензиl= 5;у II.

Фармак = 86;динамічний ефект.

&= #1056;аміприл

Застосуван&= #1085;я раміприлу спричиняє помітне зниження периферичнl= 6;го опору артер= 10;й. Як правило, немає жодни = 93; значних змі = 85; у потоку плазми у нирках та швидкості к = 83;убочкової фільтрації. = 059; пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю призначеннn= 3; раміприлу призводить до зниження тиску крові = 091; положенні стоячи та лежачи без компенсатоl= 8;ного підвищення частоти серцевих скорочень. У більшості пацієнтів початок гіпотензивl= 5;ого ефекту післ= 03; застосуванl= 5;я одноразовоo= 1; дози проявляєтьl= 9;я через 1-2 години післ= 03; пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. Піковий ефект однор = 72;зової дози зазвичай досягаєтьсn= 3; у межах 3-6 годин після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. Гіпотензивl= 5;ий ефект одноразовоo= 1; дози зазвичай тр = 80;ває протягом 24 годин. При тривалому лікуванні раміприлом максимальнl= 0;й антигіпертk= 7;нзивний ефект зазвичай досягаєтьсn= 3; через 3-4 тижні лікування. Доведено, що при довготриваl= 3;ій терапії антигіпертk= 7;нзивний ефект збері = 75;ається протягом 2 років. Раптове припинення застосуванl= 5;я раміприлу н = 77; спричиняє швидкого і надмірного підвищення артеріальнl= 6;го тиску.

Гідрохл = 86;ротіазид

При прийомі гідрохлороm= 0;іазиду початок діуретичноk= 5;о ефекту має м= 110;сце через 2 години, а його пік – приблизно ч = 77;рез 4 години, ефект трива= 08; протягом 6-12 годин.

Гіпотензив&= #1085;ий ефект наста= 08; на 3-4-й день віk= 6; початку терапії та може триват = 80; протягом 1 ти&#= 1078;ня після припинення лікування.

Ефект зниження артеріальнl= 6;го тиску супро = 74;оджується незначним збільшенняl= 4; швидкості клубочковоo= 1; фільтрації, резистентнl= 6;сті судин нирок та активності реніну у пла= 079;мі крові.

Одночас = 85;е застосуванl= 5;я раміприлу-г= 10;дрохлороті&#= 1072;зиду

У ході клінічних досліджень було встановленl= 6;, що застосуванl= 5;я комбінації призводить до більш значного зниження ар = 90;еріального тиску, ніж застосуванl= 5;я окремих компонентіk= 4;. Можливо, через блокаду рен= 10;н-ангіотенз&= #1080;н-альдостеl= 8;онової системи одночасне застосуванl= 5;я раміприлу з гідрохлороm= 0;іазидом зменшує втрату калі= 02;, що супроводжуn= 8; діуретичниl= 1; ефект. Комбінуванl= 5;я інгібітора = 40;ПФ з тіазидним діуретиком спричиняє синергетичl= 5;ий ефект, а також зменшує ризик виник = 85;ення гіпокаліємo= 0;ї, спричиненоo= 1; застосуванl= 5;ям самого діуретика. =

Подвійн = 72; блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РАА= 057;)

По= 074;ідомлялося про два великих рандомізовk= 2;них контрольовk= 2;них дослідженнn= 3; («ONTARGET» (те&#= 1083;місартан окремо та в поєднанні з раміприлом) та «VA NEPHRON-D»<= /span> (пацієнти з нефропатієn= 2; при діабеті)) використанl= 5;я комбінації = 10;нгібітора АПФ з блокаторамl= 0; рецепторів = 72;нгіотензин&#= 1091; II.

До= 089;лідження «ONTARGET» проведене у пацієнтів і = 79; серцево-суд= инними або церебровасl= 2;улярними захворюванl= 5;ями або цукрови = 84; діабетом 2 типу, який супроводжуn= 8;ться ознаками по = 96;кодження органів-міш = 77;ней. Дослідженнn= 3; «VA NEPHRON-D» проводили = 91; пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу та діаб= 077;тичною нефропатієn= 2;.

Ці дослідженнn= 3; не показали позитивний вплив на функції нирок і/або серцево-суд = 80;нні ускладненнn= 3; та смертності, але спостерігаl= 3;ося збільшення ризику гіперкалієl= 4;ії, гострої ниркової недостатноl= 9;ті і/або гіпоте= 085;зії, в порівнянн= 10; з монотерапіn= 8;ю. З урахуванн= 03;м аналогічниm= 3; фармакодинk= 2;мічних властивостk= 7;й, ці результати також засто = 89;овні для інших інгібіторіk= 4; АПФ та блока= 090;орів рецепторів ангіотензиl= 5;у II.

Ін= 075;ібітори АПФ і блокат= 086;ри рецепторів ангіотензиl= 5;у II не слід використовm= 1;вати одночасно пацієнтам з діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

Дослідже&= #1085;ня «ALTITUDE» (застосуван = 85;я аліскірену при цукровому д= 10;абеті 2 типу з кінцевою точкою захворюванn= 0; серцево-суд = 80;нної системи та нирок) оціню= 074;ало переваги додавання аліскірену до стандарт = 85;ої терапії інгібітораl= 4;и АПФ або блок= 072;торами рецепторів ангіотензиl= 5;у II у хво= 088;их на цукровий діабет 2 типу та хронічні захворюванl= 5;я нирок, серце= 074;о-судинні захворюванl= 5;я, або обидві патології. Дослідженнn= 3; було припин = 77;но достроково через підвищений ризик розвитку несприятлиk= 4;их наслідків. Серцево-суд = 80;нна смерть, інсульт та серйозні по = 73;ічні ефекти (гіперкаліє = 84;ія, гіпотензія = 90;а захворюванl= 5;я нирок) були частіше при застосуванl= 5;і аліскірену, ніж плацебо.

Немеланомн&= #1080;й рак шкіри (НМРШ)

Результатl= 0; двох фармакоепіk= 6;еміологічн= 080;х досліджень, що базувалися на даних Датс= ;ького національнl= 6;го реєстру онкологічнl= 0;х захворюванn= 0;, продемонстl= 8;ували = 82;умулятивний дозозалежнl= 0;й зв’язок між гі= 076;рохлоротіа&= #1079;идом і виникненняl= 4; базальноклo= 0;тинної карциноми (БКК) та плоскоклітl= 0;нної карциноми (П= 050;К). = 54;дне дослідженнn= 3; включало популяцію і = 79; 71 533 пацієнтів із БКК і 8 629 пацієнтів з ПКК, дані яких порівнювалl= 0; з даними 1 430 833 і 172 462 пацієнтів з контрольноo= 1; популяції відповідно. Застосуванl= 5;я високих доз гідрохлороm= 0;іазиду (кумулятивн = 72; доза ≥ 50 000 мг) було пов’язано з= 10; скоригованl= 0;м коефіцієнтl= 6;м ризику (КР) 1,29 (95 % довірчий інтервал (ДI): 1,23&#= 8211;1,35) для БКК і 3,98 (95 % Д= I: 3,68–4,31) для ПКК. Чіткий кумулятивнl= 0;й дозозалежнl= 0;й зв’язок спостерігаk= 4;ся як для БКК, так і для ПКК. Інше дослідженнn= 3; показало можливий зв’язок між раком губи (ПКК) і застосуванl= 5;ям гідрохлороm= 0;іазиду: дані щодо 633 випадків раку губи (ПКК) порівнювалl= 0; з даними 63 067 пацієнтів контрольноo= 1; популяції, використовm= 1;ючи стратегію випадкової вибіркової сукупності. Кумулятивнl= 0;й дозозалежнl= 0;й зв’язок був продемонстl= 8;ований зі скоригованl= 0;м КР 2,1 (95 % ДI: 1,7–2,6), що збільшувавl= 9;я до КР 3,9 (3,0–4,9) для високих доз (~25 000 мг) і КР 7,7 (5,7–10,5) для найвищо= 11; кумулятивнl= 6;ї дози (~100 000 мг) (ди= в. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Фармако = 82;інетика.

Раміприл

Після пероральноk= 5;о прийому раміприл шв = 80;дко всмоктуєтьl= 9;я у шлунково-ки = 96;ковому тракті. Абсорбція становить 50-60 % = 110; не залежить від прийому їжі. Максима= 083;ьна концентрацo= 0;я у сироватці крові досяг = 72;ється протягом 1 години. Період напіввиведk= 7;ння раміприлу с = 90;ановить 1 годи= ну. Раміприл розпадаєтьl= 9;я у печінці. Ос&#= 1085;овним метаболітоl= 4; є раміприла = 90;, потужність якого як інгібітора ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту у 6 разів більш = 72; порівняно з раміприлом. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я раміприлатm= 1; в сироватці крові досягаєтьсn= 3; через 2-4 годин= и після введення, постійна концентрацo= 0;я у сироватці досягаєтьсn= 3; через 4 дні.

Приблиз = 85;о 73 % раміприлу і= ; 56 % раміприлат= 091; зв’язуєтьсn= 3; з білками сироватки крові.

Раміпри = 83; і раміприла = 90; в основному виводяться із сечею (приблизно 60 %), переважно у вигляді метаболітіk= 4;, і менше 2 % від введеної дози виводи = 90;ься у вигляді незміненогl= 6; раміприлу.=

Раміпри = 83;ат виводиться за кілька стадій. Післ= 103; введення раміприлу у терапевтичl= 5;ій дозі кінцевий період напіввиведk= 7;ння становить від 13 до 17 годи = 85;.

У пацієнт= 10;в з нирковою недостатніl= 9;тю уповільнюєm= 0;ься виділення раміприлу, раміприлатm= 1; та їхніх метаболітіk= 4;, тому дозу не= 086;бхідно коригувати залежно від функції нир = 86;к (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

У пацієнтів з печінковою недостатніl= 9;тю метаболічнk= 7; перетворенl= 5;я раміприлу у раміприлат може уповільнювk= 2;тися через зниже = 85;ня активності печінкових естераз, що с&#= 1087;ричинятиме підвищення концентрацo= 0;ї раміприлу в сироватці крові (див. розділ «Спо = 89;іб застосуванl= 5;я та дози»).

Гідр= ;охлоротіаз = 80;д

Післ= ;я пероральноk= 5;о прийом= 091; із шлунково-ки = 96;кового тракту всмо = 82;тується 70 % гідрохлороm= 0;іазиду. Максимальн= 072; концентрацo= 0;я у плазмі кров= 10; досягаєтьсn= 3; через 1,5-5 год = 80;н. Він зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми приблизно н = 72; 40 %. Гідр= ;охлоротіаз = 80;д метаболізуn= 8;ться у печінці у дуже незначних кількостях. 95 % гідрохлороm= 0;іазиду виводиться нирками у не= 079;міненому вигляді. Виведення є результатоl= 4; канальцевоo= 1; екскреції. Післ&= #1103; пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я однієї дози 50-= 70 % виводиться = 91; межах 24 годин.= Період напіввиведk= 7;ння становить від 5-6 годин. <= /span>

Пацієнт = 80; з порушення = 84; функції нирок (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»)

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Ви= 074;едення гідрохлороm= 0;іазиду через нирки знижується = 91; пацієнтів з порушенням функції нирок, кліренс гідрохлороm= 0;іазиду пропорційнl= 0;й до кліренсу креатиніну. Це призводи = 90;ь до підвищення концентрацo= 0;ї гідрохлороm= 0;іазиду у плазмі, яка повільніше знижується, ніж у пацієнтів з нормальною = 92;ункцією нирок.

Пацієнт = 80; з порушення = 84; функції печінки (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»)

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>У пацієнтів з цирозом печінки фармакокінk= 7;тика гідрохлороm= 0;іазиду не змінюваласn= 3; значним чином. Фармакокінk= 7;тика гідрохлороm= 0;іазиду не досліджуваl= 3;ася за участю па= 094;ієнтів із серцевою недостатніl= 9;тю.

<= u>Ра= 084;іприл та гідрохлороm= 0;іазид

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>Од= 085;очасне застосуванl= 5;я раміприлу та гідрохлороm= 0;іазиду не впливає н= 072; їхню біодос = 90;упність. Комбінованl= 0;й препарат можна вважати біоеквівалk= 7;нтним до препарат= 10;в які містять окремі діюч= 10; речовини.=

Докліні = 95;ні дані з безпеки

У щурів та мишей застосуванl= 5;я комбінації = 88;аміприлу та гідрохлороm= 0;іазиду у дозах до 10000 мг/кг маси тіла не призвело до виникнення гострих токсичних явищ. Дослід= 078;ення із введення = 84; повторних доз щурам та мавпам продемонстl= 8;ували лише виникн = 77;ння порушень електролітl= 5;ого балансу. Дос= 083;ідження із вивчення мутагенносm= 0;і та канцерог = 77;нності цієї комбінації не проводил = 80;. Дослідженнn= 3; із вивчення репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0; продемонстl= 8;ували, що комбінац= 10;я є дещо більш токсичною, ніж будь-яка з діючих речовин, взята окрем = 86;, однак жодне = 079; досліджень не продемонстl= 8;увало тератогеннl= 0;х ефектів ціє= 11; комбінації.&nbs= p;

=

Кл= 110;нічні характерисm= 0;ики.

По= 082;азання.

Лікування артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;. Застосуванl= 5;я цієї фіксованої комбінації показане пацієнтам, у яких артеріальнl= 0;й тиск не контролюєтn= 0;ся належним чином при мо= 085;отерапії раміприлом або гідрохлороm= 0;іазидом.

=

Пр= 086;типоказанн&= #1103;.

– Підвищена чутливість до раміприл = 91; або до інших інгібіторіk= 4; ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту, гідрохлороm= 0;іазиду, інших тіазидних діуретиків, сульфонаміk= 6;ів або до будь-якої іншої речовини, що входить до складу препарату;

– печінк= 086;ва енцефалопаm= 0;ія, тяжке порушення функцій печінки;=

– гіпотензія або гемодинаміm= 5;но нестабільнl= 0;й стан;

– анурія;

– наявність в анамнезі ангіоневроm= 0;ичного набряку (спадкового, ідіопатичнl= 6;го чи раніше перенесеноk= 5;о на тлі застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ або анта= 075;оністів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ);

– первинний гіперальдоl= 9;теронізм;

– екстракорпl= 6;ральне лікування, щ= 086; призводить до контакту крові з негативно зарядженимl= 0; поверхнями (див. «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»);

– значни= 081; двостороннo= 0;й стеноз ниркових артерій або стеноз ниркової артерії при єдиній функціонуюm= 5;ій нирці;

– тяжка ниркова недостатніl= 9;ть (кліренс кре= 072;тиніну < 30 мл/хв) у пацієнтів, яким не пров= 086;диться гемодіаліз;

– клінічно значущі порушення електролітl= 5;ого балансу, які можуть погіршитисn= 3; після лікування препаратом;

– симптомна гіперурикеl= 4;ія (подагра);

– вагітність або планування вагітності (див. «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»);
–  &nb= sp;   годуван = 85;я груддю (див. «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю»).

Одночас = 85;е застосуванl= 5;я із лікарськимl= 0; засобами, що містять аліскірен, протипоказk= 2;не пацієнтам і = 79; цукровим діабетом аб = 86; нирковою недостатніl= 9;тю (швидкість клубочковоo= 1; фільтрації (ШКФ) < 60 мл / хв / 1,73 м²) (див. «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Фармако = 76;инаміка»).

Протипо = 82;азане одночасне застосуванl= 5;я із сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м. Амприл® HL не можна починати приймати раніше, ніж через 36 годин після прийому останньої дози сакубі = 90;рилу/валсар&= #1090;ану (див. «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

=

Взає&= #1084;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.

Да= 085;і клінічних досліджень продемонстl= 8;ували, що подвійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС) шляхом комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскірену асоціюєтьсn= 3; з підвищено= 02; частотою виникнення = 90;аких небажаних явищ, як артеріальнk= 2; гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія та погіршення функції нирок (в тому числі гостр = 72; ниркова недостатніl= 9;ть), у порівнянн= 10; із застосуванl= 5;ям лише одного засобу, що впливає на РААС (див. розділи «Ос = 86;бливості застосуванl= 5;я», «Протипокаk= 9;ання» та «Фармакодиl= 5;аміка»).

Пр= 086;типоказані комбінації=

Од= 085;очасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ із сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м протипоказk= 2;но, оскільки це збільшує ризик ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. «Протипокаk= 9;ання», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Екстракорп&= #1086;ральне лікування, щ= 086; призводить до контакту крові з негативно зарядженимl= 0; поверхнями, таке як діал= 110;з або гемофільтрk= 2;ція з певними мембранами = 79; високою гідравлічно= ;ю проникністn= 2; (наприклад поліакрилоl= 5;ітрилові мембрани) та аферез ліпопротеїl= 5;ів низької щіл= 00;ності із застосуванl= 5;ям декстрану сульфату, підвищує ризик тяжки = 93; анафілактоo= 1;дних реакцій. Якщ= 086; таке лікування потрібне, слід прийняти рішення щод = 86; застосуванl= 5;я іншого типу мембрани дл= 03; діалізу або іншого клас = 91; антигіпертk= 7;нзивних препаратів.

Комбіна = 94;ії, щодо застосуванl= 5;я яких є засте= 088;еження

Со= 083;і калію, гепарин, діуретики, щ= 086; затримують калій, та інші активні речовини, що збільшують рівень калі= 02; у плазмі крові (включаючи антагоністl= 0; ангіотензиl= 5;у II, триметоприl= 4;, такролімус, циклоспориl= 5;): хоча рівень калі= 02; в сироватці зазвичай залишаєтьсn= 3; в межах норм= 080;, у деяких пацієнтів, які отримують раміприл/гі = 76;рохлоротіа&#= 1079;ид, може спостерігаm= 0;ися гіперкалієl= 4;ія. Калійзберіk= 5;аючі діуретики (наприклад, спіронолакm= 0;он, тріамтерен або амілорид), до&#= 1073;авки калію або замінники солі, що містять калій, можут= 100; спричинити значне збільшення рівня калію = 074; сироватці крові. Слід також бути обережним при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і раміприлу/г= 10;дрохлороті&#= 1072;зиду з іншими пре= 087;аратами, що підвищують вміст калію = 074; сироватці крові, таким= 080; як триметоприl= 4; та ко-тримок= 089;азол (триметопри = 84;/сульфамето&= #1082;сазол), оскільки триметоприl= 4; діє як калійзберіk= 5;аючий діуретик, та= 082; само як амілорид. Тому комбінація раміприлу/г= 10;дрохлороті&#= 1072;зиду з вищезазна = 95;еними препаратамl= 0; не рекомендуєm= 0;ься. Якщо показано одночасне застосуванl= 5;я, їх слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; та з частим контролем рівня калію = 074; сироватці крові.

Ко-&#= 1090;римоксазол (триметопри = 84;/сульфамето&= #1082;сазол): у пацієнтів, які одночасно приймають ко-тримокса = 79;ол (триметопри = 84;/сульфамето&= #1082;сазол), підвищуєтьl= 9;я ризик розвитку гіперкалієl= 4;ії (див. «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ан= 090;игіпертенз&= #1080;вні препарати<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> (наприклад діуретики) т= 072; інші речовини, що можуть зменшити артеріальнl= 0;й тиск (наприклад нітрати, трициклічнo= 0; антидепресk= 2;нти, анестетики, значні кількості алкоголю, баклофен, алфузозин, доксазозин, празозин, тамсулозин, теразозин): слід передб = 72;чити імовірністn= 0; виникнення артеріальнl= 6;ї гіпотензії (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Су= 076;инозвужува&= #1083;ьні симпатомімk= 7;тики та інші діючі речовини (епінефрин), що можуть зменшити антигіпертk= 7;нзивний ефект раміп = 88;илу: рекомендуєm= 0;ься моніторинг артеріальнl= 6;го тиску.

Крім того, ефект вазопресорl= 5;их симпатомімk= 7;тиків може бути послаблениl= 1; гідрохлороm= 0;іазидом.

Ал= 086;пуринол, імуносупреl= 9;анти, кортикостеl= 8;оїди, прокаїнаміk= 6;, цитостатичl= 5;і препарати<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> та інші речовини, що можуть змінити кількість клітин кров= 10;: підвищена імовірністn= 0; гематологіm= 5;них реакцій.

Со= 083;і літію: виведення літію може бути знижен = 86; через інгіб= 10;тори АПФ, і тому може підвищитисn= 3; токсичністn= 0; літію. Слід перевіряти рівень літі= 02; у плазмі крові. Супутнє застосуванl= 5;я тіазидних діуретиків може збільшити ризик токсичностo= 0; літію та посилит = 80; вже підвище = 85;ий ризик токсичностo= 0; літію через застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ. Тому не рекомендуєm= 0;ься комбінація раміприлу і гідро= 093;лоротіазид&= #1091; з літієм.

Пр= 086;тидіабетич&= #1085;і препарати, включаючи і = 85;сулін: можуть з’явитися гіпоглікемo= 0;чні реакції. Гідрох= 083;оротіазид може посилити еф = 77;кт протидіабеm= 0;ичних препаратів, тому рекоме = 85;дується особливо ретельний моніторинг глюкози в крові у початковій фазі лікува = 85;ня.

Не= 089;тероїдні протизапалn= 0;ні препарати т = 72; ацетилсалі&= #1094;илова кислота: сліk= 6; передбачитl= 0; зниження антигіпертk= 7;нзивного ефекту препарату Амприл^® HD. Більш того, супутнє лікування інгібітораl= 4;и АПФ та нестероїднl= 0;ми протизапалn= 0;ними препаратамl= 0; може призвести д = 86; підвищеногl= 6; ризику погіршення функцій нирок та до п&#= 1110;двищення каліємії.=

Пе= 088;оральні антикоагулn= 3;нти: антикоагулn= 3;нтний ефект може бути знижен = 80;й через супутнє застосуванl= 5;я гідрохлороm= 0;іазиду.

Ко= 088;тикостерої&= #1076;и, адренокортl= 0;котропний гормон, амфотерициl= 5; B, карбеноксоl= 3;он, велика кількість солодки, проносних засобів (у ви&#= 1087;адку тривалого застосуванl= 5;я) та інші калі= 081;уретичні засоби та засоби, що знижують рівень калі= 02; у плазмі: підвищений ризик гіпокаліємo= 0;ї.

Се= 088;цеві глікозиди, активні речовини, що, як відомо, подовжують QT інтервал, та протиаритмo= 0;чні препарати:= їхня проаритмогk= 7;нна токсичністn= 0; може підвищ = 80;тися або їхній протиаритмo= 0;чний ефект зменшуєтьсn= 3; при наявності електролітl= 5;ого дисбалансу (наприклад гіпокаліємo= 0;ї або гіпомагнієl= 4;ії).

Ме= 090;илдопа: можливий гемодіаліз.

Хо= 083;естирамін або інші ентерально введені іонообміннo= 0; речовини: знижується абсорбція гідрохлороm= 0;іазиду. Сульфонаміk= 6;ні діуретики слід приймати щонайменше за 1 годину до або через 4-6 годин після прийому цих препаратів.

М’язові релаксанти, курареподіk= 3;ні: = 84;ожливе посилення т = 72; подовження ефекту рела = 82;сації м’язів.

Со= 083;і кальцію та лікарські засоби, що підвищують рівень кальцію у плазмі: підвищення концентрацo= 0;ї кальцію у сироватці крові має бути передбаченk= 7; у випадку супутнього введення гідро= 093;лоротіазид&= #1091;, тому необхідним = 08; ретельний моніторинг = 88;івню кальцію у сироватці крові.

Ка= 088;бамазепін:= ризик симптоматиm= 5;ної гіпонатрієl= 4;ії через додатковий ефект гідрохлоро&= #1090;іазиду.<= /p>
Контрас = 90;ні сполуки з йодом: у випадку зневодненнn= 3;, спричиненоk= 5;о діуретикамl= 0;, включаючи гідро= 093;лоротіазид,= існує підвищений ризик гострої ниркової не = 76;остатності, особливо пр = 80; високих доз = 72;х контрастноo= 1; сполуки.

Пе= 085;іцилін: гідрохлор = 86;тіазид виділяєтьсn= 3; у дистальни = 93; канальцях нефрону та у= 087;овільнює виведення пеніциліну.

Хінін: гідрохлор = 86;тіазид уповільнює виведення хініну.

Циклосп = 86;рин: пр&#= 1080; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ з циклоспориl= 5;ом може розвинутисn= 3; гіперкалієl= 4;ія. Рекомендовk= 2;ний моніторинг рівня калію = 074; сироватці крові.

Гепа= ;рин: пр&#= 1080; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ з гепарином може розвинутисn= 3; гіперкалієl= 4;ія. Рекомендуєm= 0;ься проводити моніторинг рівня калію = 074; сироватці крові.

Ін= 075;ібітори мішені рапаміцину = 91; ссавців (mTOR) аб = 86; вілдагліптl= 0;н: можливе підвищення ризику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку у пацієнтів, які одночас = 85;о отримують такі засоби, як інгібіто = 88;и mTOR (наприклад темсиролімm= 1;с, еверолімус, = 089;иролімус) або вілдагліптl= 0;н. Розпочинатl= 0; таку терапію слі = 76; з обережністn= 2; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ін= 075;ібітори неприлізинm= 1;: повідомлялl= 6;ся про підвищений ризик розви = 90;ку ангіоневроm= 0;ичного набряку при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ та інгіб= 110;торів неприлізинm= 1;, таких як рацекадотрl= 0;л (див. «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ос= 086;бливості застосуванl= 5;я.

= Особливі групи пацієнтів<= /span>

Вагітні = 89;ть: лікування інгібітораl= 4;и АПФ, такими як раміприл або антагоністk= 2;ми рецептора ангіотензиl= 5;у ІІ (AIIРA) не слід починати пі = 76; час вагітно = 89;ті. Якщо все ж антигіпертk= 7;нзивна терапія вважається необхідною, пацієнтки, які плануют= 00; вагітність, = 087;овинні перейти на альтернатиk= 4;не лікування препаратамl= 0;, які мають встановленl= 0;й профіль безпеки для застосуванl= 5;я під час вагі= 090;ності. Якщо під час лікування препаратом Амприл^® HD підтверджуn= 8;ться вагітність, його застос = 91;вання слід негайн = 86; припинити і, якщо необхі = 76;но, розпочати альтернатиk= 4;ну терапію (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Протипо = 82;азання»).

Пацієнти з особливим ризиком виникнення= артеріальн = 86;ї гіпотензії=

– = Пацієнт = 80; з підвищеною активністю ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС)

Па= 094;ієнти з підвищено= 02; активністю РААС мають ризик значного зниження артеріальнl= 6;го тиску та погіршення функції нирок внасл= 10;док пригніченнn= 3; АПФ. Це особливо стосується випадків, коли інгібі = 90;ор АПФ або супутній діуретик призначаєтn= 0;ся вперше або вперше підвищують = 81;ого дозу.

Сл= 110;д очікувати значну активацію РААС, тому потрібен медичний нагляд, включаючи моніторинг артеріальнl= 6;го тиску, наприклад д = 83;я пацієнтів:=

-   &nb= sp;     з тяжкою артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю;

-   &nb= sp;     з декомпенсоk= 4;аною серцевою недостатніl= 9;тю з застійним = 80; явищами;=

-   &nb= sp;     з гемодинаміm= 5;но значущою обструкцієn= 2; шляхів притоку або відтоку крові з лівого шлун = 86;чка (наприклад стенозом аортальногl= 6; або мітральногl= 6; клапана);

-   &nb= sp;     з однобічним стенозом ниркової артерії при наявності другої функціонуюm= 5;ої нирки;

-   &nb= sp;     у яких існує або може розвинутисn= 3; водно-сольо = 74;ий дисбаланс (включаючи пацієнтів, я= 082;і приймають діуретики);

-   &nb= sp;     з цирозо= 084; печінки та/або асцитом;=

-   &nb= sp;     яким виконують великі хірургічні втручання або під час анестезії і = 79; застосуванl= 5;ям препаратів, що можуть спричинити = 72;ртеріальну гіпотензію.

Як правило, перед початком лікування рекомендуєm= 0;ься провести необхідну терапію при зневоднені, гіповолеміo= 1; або нестачі електролітo= 0;в (однак у пацієнтів і = 79; серцевою не = 76;остатністю такі корегуючи з = 72;ходи слід ретельно зважувати з точки зору ризику перенавантk= 2;ження об’ємом рід = 80;ни).

–  &nb= sp;   По= 076;війна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС)

Іс= 085;ують доказові дані на користь тог = 86;, що одночасн = 77; застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, антагон= 110;стів рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскірену підвищує ри = 79;ик артеріальнl= 6;ї гіпотензії, гіперкалієl= 4;ії та погіршення функції нирок (в тому числі розвитку гострої ниркової не = 76;остатності). У зв’язку з цим подвійна блокада РАА = 57; шляхом комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскірену не рекомендуєm= 0;ься (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій т = 72; «Фармакодиl= 5;аміка»).

Якщо терапія у вигляді такої подвійної б = 83;окади розцінюєтьl= 9;я як абсолютн = 86; необхідна, вона має застосовувk= 2;тися лише під наг= 083;ядом спеціалістk= 2; та за умови частого і ре= 090;ельного контролю функції нирок, вміст= 091; електролітo= 0;в та рівня артеріальнl= 6;го тиску.

Ін= 075;ібітори АПФ і антагоністl= 0; рецепторів = 72;нгіотензин&#= 1091; II не можна одночасно застосовувk= 2;ти пацієнтам з діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

–  &nb= sp;   Не= 089;табільна або стійка серцева недостатніl= 9;ть після інфаркту міокарда.=

–  &nb= sp;   Па= 094;ієнти з ризиком виникнення серцевої аб = 86; церебральнl= 6;ї ішемії у випадку гострої арт = 77;ріальної гіпотензії=

По= 095;аткова фаза лікування вимагає особливого медичного нагляду.=

Первинний гіперальдо= стеронізм<= span lang=3DUK> = <= /span>

Ко= 084;бінація раміприл та гідрохлороm= 0;іазид не являє собою пріоритетнk= 7; лікування п = 77;рвинного гіперальдоl= 9;теронізму. Якщо комбін = 72;цію раміприл та гідрохлороm= 0;іазид застосовувk= 2;ти пацієнтам з первинним гіперальдоl= 9;теронізмом, то слід ретельно контролюваm= 0;и рівень калі= 02; у плазмі крові.

Пацієнти літнього віку =

По= 095;аткові дози мають бути нижчим = 80; та наступне титрування дози має бут= 080; більш посту = 87;овим, оскільки існує більший шан = 89; виникнення побічних ефектів, особливо у хворобливиm= 3; пацієнтів літнього віку.

Пацієнти із захворюван= нями печінки

У пацієнтів і = 79; захворюванl= 5;ями печінки пор = 91;шення електролітl= 5;ого балансу, що виникають внаслідок лікування діуретикамl= 0;, включаючи гідрохлороm= 0;іазид, може призвести до розвитку печінкової енцефалопаm= 0;ії.

Хірургі = 95;не втручання<= /span>

Ре= 082;омендуєтьс&= #1103;, при можливості, прийом інгібіторіk= 4; АПФ, таких як раміприл, припинити з = 72; 1 день до хірургічноk= 5;о втручання.=

Контрол= 00; функції нирок

Фу= 085;кцію нирок слід оцінювати д = 86; та під час лі&#= 1082;ування та проводит = 80; коригуваннn= 3; дози, особливо у п= 077;рші тижні лікування. Особливо ретельний м = 86;ніторинг необхідний пацієнтам з порушенням функції нирок (див. розділ «Спосіб зас = 90;осування та дози»). Існує ризик погіршення ниркової функції, особливо у пацієнтів із застійною серцевою недостатніl= 9;тю або після пе= 088;есадки нирки, а також у пацієнтів з реноваскулn= 3;рною хворобою, в тому числі у пацієнтів з гемодинаміm= 5;но значущим однобічним стенозом ниркової артерії.=

Порушен = 85;я функцій нирок

У пацієнтів із порушенням функцій нирок тіази = 76;и можуть призвести д = 86; уремії. Куму= 083;ятивні ефекти діючих речовин можуть розв = 80;нутися у пацієнтів з порушенням функції нирок. Якщо очевидним с = 90;ає прогресуваl= 5;ня порушення функції нир = 86;к, на яке вказу= 108; збільшення кількості залишковогl= 6; азоту, необхідна уважна переоцінка терапії з урахуванняl= 4; рішення щод = 86; припинення терапії діуретиком (= 076;ив. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Порушен = 85;я електролітl= 5;ого балансу=

Як для будь-якого пацієнта, який прийма= 08; діуретичну терапію, слі= 076; через відповідні = 10;нтервали періодично вимірювати рівень електролітo= 0;в у плазмі крові. Тіази= 076;и, включаючи гідрохлороm= 0;іазид, можуть спри = 95;инити рідинний або електролітl= 5;ий дисбаланс (гіпокалієм= 10;ю, гіпонатрієl= 4;ію та гіпохлоремo= 0;чний алкалоз). Хоча гіпокаліємo= 0;я і може розвинутисn= 3; при застосуванl= 5;і тіазидних діуретиків, супутня терапія раміприлом може зменши = 90;и спричинену діуретиком гіпокаліємo= 0;ю. Ризик гіпокаліємo= 0;ї є найбільши = 84; у пацієнтів = 079; цирозом печінки, у пацієнтів, я= 082;і мають швидкий діурез, у пацієнтів, які отримую = 90;ь недостатню кількість електролітo= 0;в, та у пацієнт= 110;в, які приймають супутню терапію кор = 90;икостероїд&#= 1072;ми або адренокортl= 0;котропним гормоном (див. розді= л «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Перше вимір= 02;вання рівню калію = 091; плазмі кров= 10; слід провес = 90;и протягом першого тижня після початку лікування. При виявленні низького рівню калію необхідне коригуваннn= 3; дози препарату.=

Мо= 078;е виникнути гіпонатрієl= 4;ія розведення. Зниження рівню натрі= 02; спочатку може бути асимптоматl= 0;чним, тому дуже важливим є р= 077;гулярне визначення його кількості. Проводити аналізи слі = 76; частіше у пацієнтів л= 10;тнього віку та пацієнтів з цирозом печінки.=

Пр= 086;демонстров&= #1072;но, що тіазиди збільшують = 74;иведення магнію з сечею, що може призвести д = 86; гіпомагнієl= 4;ії.

Гіперка = 83;іємія

Ін= 075;ібітори АПФ можуть викликати гіперкалієl= 4;ію, оскільки вони інгібують вивільненнn= 3; альдостероl= 5;у. Ефект зазвичай не = 108; значним у пацієнтів з нормальною функцією нирок. Гіперкалієl= 4;ія спостерігаl= 3;ась у деяких пацієнтів, які приймал = 80; інгібітори АПФ, включаючи препарат Амприл® HL. Ризик розвитку гіперкалієl= 4;ії існує у пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю; пацієнтів віком понад 70 рокo= 0;в; пацієнтів з неконтрольl= 6;ваним цукровим діабетом; пацієнтів, які приймають солі калію, калійзберіk= 5;аючі діуретики т = 72; інші активн= 10; речовини, що підвищують рівень калі= 02; у плазмі крові, або ті, хто приймає інші діючі речовини, пов’язані з= 10; збільшенняl= 4; рівня калію = 074; сироватці к = 88;ові (наприклад, гепарин, триметоприl= 4; або ко-тримо= 082;сазол, також відомий як комбінація триметоприl= 4;/сульфамето&#= 1082;сазол), особливо антагоністl= 0; альдостероl= 5;у або блокато = 88;и рецепторів ангіотензиl= 5;у; у пацієнтів із такими ст= 072;нами, як зневодненнn= 3;, гостра серцева нед = 86;статність або метаболічнl= 0;й ацидоз. Паці= 108;нтам, які отримують інгібітори АПФ, слід з об&= #1077;режністю застосовувk= 2;ти калійзберіk= 5;аючі діуретики т = 72; блокатори рецепторів ангіотензиl= 5;у, а також контролюваm= 0;и рівень калі= 02; та функції нирок у сироватці крові. Якщо супутнє зас = 90;осування вищевказанl= 0;х препаратів вважається доцільним, рекомендуєm= 0;ься регулярне спостережеl= 5;ня рівня калію = 091; плазмі кров= 10; (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

Гіпонат = 88;іємія

Си= 085;дром неадекватнl= 6;ї секреції антидіуретl= 0;чного гормону (СНАСАГ) і подальшої гіпонатрієl= 4;ії спостерігаk= 4;ся у деяких пацієнтів, які приймал = 80; раміприл. У літніх люде = 81; та пацієнті = 74; схильних до ризику гіпонатрієl= 4;ії реко= ;мендується регулярне спостережеl= 5;ня рівня натрі= 02; у плазмі крові.

Печінко = 74;а енцефалопаm= 0;ія

По= 088;ушення електролітl= 5;ого балансу через діуре = 90;ичну терапію, включаючи гідрохлороm= 0;іазид, може призвести д = 86; розвитку печінкової енцефалопаm= 0;ії у пацієнтів = 079; захворюванl= 5;ями печінки. У випадку виникнення печінкової енцефалопаm= 0;ії лікування слід негайн = 86; відмінити.
Гіперка = 83;ьціємія<= /i>

Гі= 076;рохлоротіа&= #1079;ид стимулює повторну аб = 89;орбцію кальцію в нирках та може спричинити гіперкальцo= 0;ємію. Це може вплинути на результати аналізу функції пар = 72;щитовидної залози.

Гіперчу = 90;ливість / ангіоневроm= 0;ичний набряк=

По= 074;ідомлялось про ангіоневроm= 0;ичний набряк у пацієнтів, які приймають інгібітори = 40;ПФ, включаючи раміприл (див. розділ «Побічні реакції»).

Од= 085;очасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з l= 2;омбінацією сакубітрил/ = 74;алсартан протипоказk= 2;не через підвищений ризик розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку. Лікування сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м не слід починати раніше ніж ч= 077;рез 36 годин після прийому останньої дози раміпр = 80;лу/гідрохло&= #1088;отіазиду. Лікування р = 72;міприлом/гі&= #1076;рохлоротіа= ;зидом не слід починати раніше ніж через 36 годин після прийому останньої дози сакубітрилm= 1;/валсартану (див. «Побічні ре = 72;кції», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Од= 085;очасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з l= 8;ацекадотри= 083;ом, інгібітораl= 4;и mTOR (наприклад, сиролімусоl= 4;, еверолімусl= 6;м, темсиролімm= 1;сом) та вілдагліптl= 0;ном підвищує ризик виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку (наб= 088;яку дихальних шляхів або язика з порушенням дихання або без нього) (ди&= #1074;. «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Слід бути об= 077;режними при застосуванl= 5;і рацекадотрl= 0;лу, інгібіторіk= 4; mTOR (наприклад, сиролімусу, = 077;веролімусу, темсиролімm= 1;су) та вілдагліптl= 0;ну пацієнтам, які вже приймають інгібітор АПФ.

У випадку ангіоневроm= 0;ичного набряку слі = 76; припинити прийом препарату Амприл^® HD.

Сл= 110;д негайно розпочати невідкладнm= 1; терапію. Пацієнту слід перебувати під медични = 84; наглядом, щонайменше, протягом 12-24 годин до повного зникнення симптомів.=

Про ангі= ;оневротичн = 80;й набряк кишечнику повідомлялl= 6;ся у паці= ;єнтів, які приймали інгібітори АПФ, включаючи препарат Амприл® HL (див. розділ «Побічні реакції»). Ці пацієнти скаржилися на абдомінальl= 5;ий біль (з нудотою, блюванням або без таких). Симпт&#= 1086;ми ангіоневроm= 0;ичного набряку кишечнику зникають після припинення прийому інгібітора АПФ.

Анафіла = 82;тичні реакції під час десенсибілo= 0;зації

При застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ підвищу= 08;ться імовірністn= 0; та тяжкість анафілактиm= 5;них та анафілактоo= 1;дних реакцій на отруту кома = 93; або інші алергени. Ці реакції усуваються, коли тимчасово перед десенсибілo= 0;зацією припиняєтьl= 9;я застосуванl= 5;я препарату Амприл^® HD.

Не= 081;тропенія/аг= ранулоцитоk= 9;

Рі= 076;ко спостерігаl= 3;ися нейтропеніn= 3;/агранулоци&#= 1090;оз; також повідомлялl= 6;ся про пригніч = 77;ння діяльності кісткового мозку. Реком= 077;ндується перевіряти рівень лейкоцитів = 76;ля виявлення можливої лейкопенії. Рекомендуєm= 0;ься частіший моніторинг = 91; початковій = 92;азі лікування, а також у пацієнтів з порушенням функції нирок, у пацієнтів з супутнім колагенозоl= 4; (наприклад червоний вовчак або склеродермo= 0;я) та у пацієнтів, які приймаю = 90;ь інші лікарські засоби, що можуть спричинити = 79;міни в аналізах крові (див. розділи «Побічні реакції» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Хоріоїд = 72;льний випіт, гостр= 072; міопія та вт= 086;ринна гостра закритокутl= 6;ва глаукома. Гідрохлороm= 0;іазид є препаратом сульфонаміk= 6;у. Сульфонаміk= 6;и і похідні сульфонаміk= 6;у можуть спричинити = 88;еакції ідіосинкраk= 9;ії, що призводять до хоріоїда = 83;ьного випоту з дефектом поля зору, тимчасової міопії та гострої закритокутl= 6;вої глаукоми. Симптоми включають в себе гостри = 81; початок зниження гостроти зору або очн= 086;го болю і зазвичай виникають у строк від де= 082;ількох годин до декількох тижнів, від початку прийому препарату.=

Не= 083;ікована гостра закритокутl= 6;ва глаукома може призвести д = 86; стійкої втрати зору. Первинним заходом лікування цього стану = 108; припинення прийому препарату якомога швидше. Швидка медична чи хірургічна допомога може бути потрібна у разі, якщо внутрішньоl= 6;чний тиск залишаєтьсn= 3; неконтроль&#= 1086;ваним. Фактори ризику розвитку гострої закритокутl= 6;вої глаукоми можуть включати ал = 77;ргію до сульфонаміk= 6;у або пеніциліну = 74; анамнезі.=

Етнічна відмінністn= 0;

Інгібітори АПФ спричиняютn= 0; вищий відсо = 90;ок ангіоневроm= 0;ичного набряку у пацієнтів негроїдної раси, ніж у представниl= 2;ів інших рас. Як і інші інгібітори АПФ, раміпри= 083; менш ефективно знижує арте = 88;іальний тиск у пацієнтів негроїдної = 88;аси, ніж у пацієнтів інших рас, що, можливо, поя= 089;нюється низьким рівнем реніну у чор= 085;ошкірих пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю.

Спортсм = 77;ни

Гі= 076;рохлоротіа&= #1079;ид може спричинити позитивний результат антидопінгl= 6;вого тесту.

Метабол= 10;чні та ендокринні ефекти=

Ті= 072;зидна терапія мож = 77; вплинути на переносиміl= 9;ть глюкози. Пацієнтам з цукровим ді = 72;бетом може знадобитисn= 3; коригуваннn= 3; дози інсулі = 85;у або пероральниm= 3; гіпоглікемo= 0;чних препаратів. Латентний цукровий діабет може проявитися під час терапії тіазидами.=

Пі= 076;вищення рівнів холестеринm= 1; та тригліце = 88;идів асоціювалоl= 9;я з терапією тіазидними діуретикамl= 0;.

У деяких хворих застосуванl= 5;я тіазидних д= 10;уретиків може спровокуваm= 0;и розвиток гі = 87;ерурикемії або гострог = 86; нападу подагри.

Кашель=

Пр= 080; застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ повідомлялl= 6;ся про виникнення кашлю. Характерниl= 4; є те, що цей кашель є непродуктиk= 4;ним, тривалим і зникає післ= 03; припинення терапії. Кашель, спри= 095;инений інгібітораl= 4;и АПФ, слід диференціюk= 4;ати з іншими видами кашл= 02;.

Немелан = 86;мний рак шкіри (НМРШ)

Пі= 076;вищення ризику виникнення немеланомнl= 6;го раку шкіри (НМРШ) зі збільшенняl= 4; кумулятивнl= 6;ї дози гідрохлороm= 0;іазиду було виявле = 85;о у двох фармакоепіk= 6;еміологічн= 080;х дослідженнn= 3;х (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»). Фотосенсибo= 0;лізуюча дія гідрохл = 86;ротіазиду може бути механізмом розвитку цієї патології.=

Па= 094;ієнтів, які приймають гідрохлороm= 0;іазид, окремо або в комбінації = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами, слід проінформуk= 4;ати про ризик розвитку НМРШ (особливо пр= 080; тривалому застосуванl= 5;і), а також про необхіднісm= 0;ь регулярно оглядати шкіру та нег= 072;йно повідомлятl= 0; лікаря про появу нових = 095;и зміну наявних уражень шкіри/родим = 86;к, а також про будь-які підозрілі новоутвореl= 5;ня на шкірі. Для зниження ризику розвитку ра = 82;у шкіри пацієнтам потрібно уникати впливу сонячного світла і УФ-опроміне = 85;ня, а в разі перебуваннn= 3; під прямими сонячними променями адекватно захищати шкірні покриви. Необхідно в найкоротші терміни обстежити підозрілі ураження на шкірі, включно з гістологічl= 5;им дослідженнn= 3;м біопсійногl= 6; матеріалу. Я= 082;що в анамнезі пацієнта наявний НМР = 64;, потрібно пе = 88;еглянути доцільністn= 0; терапії гідрохлороm= 0;іазидом.

Інше

У пацієнтів, незалежно від наявності в анамнезі алергії або бронхіальнl= 6;ї астми, можут= 100; виникати реакції підвищеної чутливості. Повідомлялl= 6;ся про можливість загостреннn= 3; або активації системного червоного вовчака.=

Гостра респіраторl= 5;а токсичністn= 0;

Повідом&= #1083;ялося про дуже рідкісні випадки гос = 90;рої респіраторl= 5;ої токсичностo= 0;, включаючи гострий респіраторl= 5;ий дистрес-син = 76;ром (ГРДС), після прийому гід = 88;охлоротіаз&#= 1080;ду. Набряк леге = 85;ь зазвичай розвиваєтьl= 9;я протягом декількох хвилин або годин після прийому гідрохлороm= 0;іазиду. На початку симптоми включають задишку, лихоманку, погіршення легеневої функції та гіпотензію. Якщо є підозра на Г= 056;ДС, прийом раміприлу/ гідрохлороm= 0;іазиду слід припин = 80;ти та призначити відповідне лікування. Гідрохлороm= 0;іазид не слід призначати пацієнтам, які раніше перенесли ГРДС після прийому гідрохлороm= 0;іазиду.

Ос= 086;бливі попередженl= 5;я щодо неактивних = 10;нгредієнті&#= 1074;

Пр= 077;парат містить лактозу, том= 091; його не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам з рідкісними спадковими порушеннямl= 0; галактозноo= 1; недостатноl= 9;ті, дефіцитом лактази Лаппа або порушеннямl= 0; мальабсорбm= 4;ії глюкози-гал = 72;ктози.

=

Застосу = 74;ання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Препарат протипоказk= 2;ний вагітним аб = 86; жінкам, які планують завагітнітl= 0;. Якщо під час лікування цим лікарським засобом підтверджуn= 8;ться вагітність, його застосуванl= 5;я необхідно негайно припинити і, якщо необхідно, з= 072;мінити іншим лікарським засобом, дозволеним для застосуванl= 5;я вагітним.=

Препар = 72;т протипоказk= 2;ний у період годування груддю.

=

Здатніс = 90;ь впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Особливо на початку лікування, при збільшенні дозування, заміні лікарськогl= 6; засобу, а також залежно від індивідуалn= 0;ної реакції на л= 110;кування можуть виникати побічні реакції (зниження артеріальнl= 6;го тиску, запаморочеl= 5;ня). У цих випадках слід утриматися від керуван = 85;я транспортнl= 0;ми засобами та роботи з механізмамl= 0; протягом кількох годин після прийому препарату. =

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Комб&= #1110;націю раміприлу з гідрохлороm= 0;іазидом у фіксованій дозі рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти лише після попередньоk= 5;о індивідуалn= 0;ного титрування доз та контролю артеріальнl= 6;го тиску.

= 056;озпочинати лікування з найнижчої можливої дози. У разі необхідносm= 0;і добову дозу можна поступово збільшуватl= 0; протягом 2-3 тижнів до досягнення цільового показника артеріальнl= 6;го тиску. Звичайною підтримуючl= 6;ю дозою є 2,5 мг раміприлу т = 72; 12,5 мг гідрохло= ;ротіазиду на добу вранці, а максимальнk= 2; доза становить 5 мг раміприл = 91; та 25 мг гідрох= лоротіазидm= 1; на добу.

= 055;репарат приймати 1 раз на добу в один і той са&#= 1084;ий час, бажано вранці. Препарат можна прийм = 72;ти до, під час та після їди, оскільки пр = 80;йом їжі не впливає на біодоступнo= 0;сть препарату. Таблетку не можна розжовуватl= 0; або дробити, а слід ковтати цілою, запиваючи рідиною.=

Пропущені дози

Якщо дозу препарату пропущено, ї= 111; слід прийня = 90;и якомога швидше. Однак, якщо факт пропус = 82;у дози виявлено на момент, близький до = 095;асу прийому наступної дози, то тоді не варто приймати пропущену дозу, а дотри&#= 1084;уватися схеми регулярногl= 6; дозування. Н= 077; слід подвоювати дозу.

Пацієнт = 80;, які приймають діуретики<= /span>

Реко= ;мендується приділяти увагу пацієнтам, які супутнь = 86; приймають діуретики, оскільки після початку лікування може розвин = 91;тися артеріальнk= 2; гіпотензія. Перед тим як почати лікування препаратом, слід зменши = 90;и дозу діуретика або припинити його застос = 91;вання.

П= ац= 110;єнти з порушення = 84; функції нирок

Чере= ;з наявність гідрохлороm= 0;іазиду препарат протипоказk= 2;ний пацієнтам із тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (кліренс кре= 072;тиніну < 30 мл/хв) (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Паці= ;єнти з порушення = 84; функції нирок можут= 00; потребуватl= 0; зменшення дози препарату А = 84;прил^® HD. Пацієнтам з рівнями кліренсу креатиніну = 91; діапазоні від 30 до 60 мл/хв слід лікуватися = 90;ільки комбінацієn= 2; найнижчих фіксованих доз раміприлу т = 72; гідрохлороm= 0;іазиду після монотерапіo= 1; раміприлу. Максимальнl= 0;ми дозволенимl= 0; дозами є 5 мг раміпр&= #1080;лу та 25 мг гідрохлороm= 0;іазиду на добу.

Пацієнт = 80; з порушеннямl= 0; функції печінки=

У пацієнтів з легкими та помірними порушеннямl= 0; функції печінки лік = 91;вання препаратом слід розпочинатl= 0; під ретельним медичним контролем. Максимальнo= 0; щоденні доз = 80; становлять 2,5 мг раміпри&#= 1083;у та 12,5 мг гідрохлороm= 0;іазиду.

Ампр= ;ил^® HD протипоказk= 2;ний у випадках тяжкого порушення функції печінки (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Пацієнт = 80; літнього віку

Початко = 74;а доза повинн = 72; бути нижчою, наступне титрування дози має бут= 080; більш посту = 87;овим, з огляду на вищу імовірністn= 0; виникнення побічних реакцій, особливо у хворобливиm= 3; пацієнтів ві= 082;ом від 70 років.

=

Діти. <= /p>
Препарат не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти дітям та підліткам віком до 18 років, оскільки недостатньl= 6; даних стосо = 74;но його ефективносm= 0;і та безпеки для таких пацієнтів. =

Пе= 088;едозування.=

Залежно від ступеня передозуваl= 5;ня можуть виникати наступні симптоми: надмірна пе = 88;иферична вазодилатаm= 4;ія (з вираженою артеріальнl= 6;ю гіпотензієn= 2;, шоком), порушення свідомості аж до коми та церебральнl= 0;х конвульсій, парез, аритмія, брадикардіn= 3;, гостра ниркова недостатніl= 9;ть, порушення електролітl= 5;ого балансу та паралітичнk= 2; кишкова непрохідніl= 9;ть.

Пере= ;дозування гідрохлороm= 0;іазиду може призвести д = 86; гострої затримки сечі у пацієнтів, схильних до цього (наприклад з гіперплазіn= 8;ю передміхурl= 6;вої залози).

Необ= ;хідно ретельно спостерігаm= 0;и за станом пацієнта.

Лікування симптоматиm= 5;не та підтримуючk= 7;. При появі гіпотензії = 87;ацієнта необхідно перевести у горизонталn= 0;не положення, голову покласти низько на по= 076;ушку, а ноги підняти. Рекомендуєm= 0;ься провести промивання шлунка та ввести адсо = 88;бенти та сульфат натрію (у перші 30 хвилин, якщо це можливо). Необхідно ретельно контролюваm= 0;и артеріальнl= 0;й тиск, функці= 102; нирок &= #1110; рівень калі= 02; у сироватці крові. При необхідносm= 0;і рекомендуєm= 0;ься збільшити о = 73;’єм плазми введенням 0,9 % розч&= #1080;ну NaCl, а також крі = 84; компенсаціo= 1; об’єму і солей, можна ввести катехоламіl= 5;и та ангіотен = 79;ин II. Раміприл майже не виводиться шляхом діалізу.

При стійкій брадикардіo= 1; необхідно розпочати лікування з = 72; допомогою електрокарk= 6;іостимулят= 086;ра. Важливо здійснюватl= 0; безперервнl= 0;й контроль рівня електролітo= 0;в та кислотно-лу = 78;ного балансу, рівня глюкози та інших речовин у крові. У разі гіпокаліємo= 0;ї необхідно застосуватl= 0; замісні препарати калію.

При появі небезпечноk= 5;о для життя ангіоневроm= 0;ичного набряку рекомендуєm= 0;ься провести наступне невідкладнk= 7; лікування: підшкірне введення 0,3-0,5 мг епінефрину (адреналіну) або повільн = 77; внутрішньоk= 4;енне введення адреналіну (згідно з інструкціяl= 4;и щодо розведення!) при постійній р = 77;єстрації ЕКГ та вимірюваннo= 0; артеріальнl= 6;го тиску. Потім проводити системне введення глюкокортиl= 2;оїдів. Крім того, рекомендуєm= 0;ься внутрішньоk= 4;енно ввести антигістамo= 0;нні засоби та антагоністl= 0; H₂-рецептор&#= 1110;в.

=

По= 073;ічні реакції.

Проф= ;іль безпеки комбінації раміприлу т = 72; гідро= 093;лоротіазид&= #1091; включає побічні реакції, що з’являютьсn= 3; у випадку гіпотензії та/або гіповолемі= 111; через підвищений діурез. Діюч= 072; речовина раміприл може спричинити стійкий сухий кашел= 00;, а активна речовина гідро= 093;лоротіазид<= /span> може порушувати метаболізм глюкози, ліп= 110;дів та сечової кислоти. Дві діючі речовини мають зворотні ефекти на рі= 074;ень калію у плазмі кров= 10;. Серйозні побічні реакції включають ангіоневроm= 0;ичний набряк або анафіл = 72;ктичну реакцію, порушення функції нир = 86;к аб = 86; печінки, панкреатит, тяжкі реакції на шкірі та нейтропеніn= 2;/агранулоци&#= 1090;оз.

Частоту побічних реакцій визначено і = 79; застосуванl= 5;ям наступної класифікацo= 0;ї:

–      = Дуже часто (³<= /span>1/10);

–      = Часто (= ³1/100 - <1/10);

–      = Нечасто (= ³1/1000 - <1/100);

–      = Рідко (= ³1/10000 - <1/1000);

–      = Дуже рідко (<1/10000),

–      = Невідом = 86; (не можна підрахуватl= 0; з наявних да= 085;их).

У межах кожно= 11; групи побічні реакції заз = 85;ачені у порядку зменшення серйозностo= 0;.

Роз = 83;ади

Часто

Нечасто

Дуж = 77; рідко

Невідом&#= 1086;

З боку серця

<= /span>

<= /span>

Ішемія міокарда, включаючи стенокарді= 102;, тахікардію, аритмію, прискорене серцебиття, &= #1087;ериферични= ;й набряк

<= /span>

Інфаркт міокарда

= З боку кровоносно= 111; та лімфатично= 111; системи

<= /span>

Зменшення кількості лейкоцитів, зниження кількості еритроциті= 074;, зниження гемоглобін= 091;, гемолітичн= 072; анемія, зниження кількості тромбоциті= 074;

<= /span>

Пригніченн= я функцій кісткового мозку, нейтр&= #1086;пенія, включаючи агранулоци= 090;оз; панцитопен= 110;я; еозинофілі= 103;, гемоконцен= 090;рація у випадку гіповолемі= 111;

З боку нервової системи

Головний біль, запамороче= 085;ня

<= /span>

Вертиго, парестезія, тремор, порушення рівноваги, відчуття печіння, дисгевзія, агевзія

<= /span>

Церебральн= а ішемія, включаючи інсульт і тр&= #1072;нзиторна ішемічна атака; порушення психомотор= 085;их функцій, паросмія

= З боку органів зору

<= /span>

Порушення зору, включаючи нечіткість зору, кон’юн&= #1082;тивіт

<= /span>

Ксантопсія, сльозовиді= 083;ення внаслідок д&#= 1110;ї гідрохлоро= 090;іазиду, гостра закритокут= 086;ва глаукома, гостра міопія та хоріоїдаль= 085;ий випіт унаслідок дії гідрохлоро= 090;іазиду

= З боку органів слуху та рівноваги

<= /span>

Дзв= 10;н у вухах

<= /span>

Пор = 91;шення слуху

= З боку дихальної с&#= 1080;стеми, органів грудної клітки та середостін= 085;я

Непродукти= вний подразнююч= 080;й кашель, брон&= #1093;іт

Синусит, задишка, закладеніс= 090;ь носа

Гостри= 081; респіратор= 085;ий дистрес-син&#= 1076;ром (ГРДС) (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

Бронхоспаз= м, включаючи загостренн= 103; бронхіальн= 086;ї астми; алергічний альвеоліт, некардіоге= 085;ний набряк легенів унаслідок дії гідрохл&#= 1086;ротіазиду

= З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

<= /span>

Запальн= ;і явища у шлунково-ки&#= 1096;ковому тракті, розлади травлення, біль у животі, диспепс&#= 1110;я, гастрит, нудота, запор, гінгівіт ун&#= 1072;слідок дії гідрохлоро= 090;іазиду

<= /span>

Блювання, афтозний стоматит, глосит, діарея, біль у верхній частині живота, сухість у ро&= #1090;і

<= /span>

Панкреатит (у поодиноких випадках повідомлял= 086;ся про летальні наслідки при застосу&#= 1074;анні інгібіторі= 074; АПФ), підвищення рівня ферме&#= 1085;тів підшлунков= 086;ї залози, ангіоневро= 090;ичний набряк тонкого кишечнику, сіалоадені= 090; унаслідок дії гідрохлоро= 090;іазиду

= З боку нирок та сечовивідн= 080;х шляхів

<= /span>

Порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатні= 089;ть, збільшення частоти сечовипуск= 072;ння, підвищення рівня сечовини та креатиніну у крові

<= /span>

Погіршення перебігу фонової протеїнурі= 111;, інтерстиці= 072;льний нефрит унаслідок дії гідрохл&#= 1086;ротіазиду

= З боку шкіри та підшкірних тканин

<= /span>

Ангіоневро= тичний набряк: у дуже виняткових випадках, обструкція дихальних шляхів у рез&= #1091;льтаті ангіоневро= 090;ичного набряку мож&#= 1077; мати летальний наслідок; псоріатичн= 080;й дерматит, гіпергідро= 079;, екзантема, зокрема макулопапу= 083;ьозна; свербіж; алопеція

Пур = 87;ура

Токсичний епідермаль= 085;ий некроліз, синдром Стівенса-Дж&#= 1086;нсона, поліморфна еритема, пем&= #1092;ігус, загостренн= 103; псоріазу, ексфоліати= 074;ний дерматит, реакція світлочутл= 080;вості, оніхолізис, пемфігоїдн= 072; або ліхеноїдна екзантема або енантема, кропив’янк= 072;,

системний червоний вовчак унаслідок дії гідрохл&#= 1086;ротіазиду

= З боку скелетно-м’&#= 1103;зової системи та сполучної т&#= 1082;анини

<= /span>

Міа = 83;гія

<= /span>

Артралгія, спазми м’язів, слабкість м’язів, тетанічні судоми унаслідок дії гідрохл&#= 1086;ротіазиду

= З боку метаболізм= 091; та харчування

Декомпе&#= 1085;сація цукрового діабету, зниження переносимо= 089;ті глюкози, підвищення рівня глюкози в крові, підвищення &#= 1088;івня сечової кислоти в крові, загостренн= 103; подагри, збільшення рівня холестерин= 091; та/або тригліцери= 076;ів у крові внаслідок дії гідрохл&#= 1086;ротіазиду

Анорексія, зниження апетиту; зниження калію в крові, відчуття спраги внаслідок дії гідрохл&#= 1086;ротіазиду

Унаслідок дії раміприлу підвищення рівня калію у плазмі крові

Зниження рівня натрію у плазмі крові, глюко&= #1079;урія, метаболічн= 080;й алкалоз, гіпохлорем= 110;я, гіпомагніє= 084;ія, гіперкальц= 110;ємія, зневодненн= 103; внаслідок дії гідрохлоро= 090;іазиду

= Розлади з боку ендокринно= 111; системи

Синдром порушення секреції антидіурет= 080;чного гормону

= З боку судин

<= /span>

Артеріальн= а гіпотензія, ортостатич= 085;а гіпотензія, синкопе, припливи

<= /span>

Тромбоз внаслідок тяжкої гіповолемі= 111;, васкулярни= 081; стеноз, гіпоперфуз= 110;я, синдром Рей&#= 1085;о, васкуліт

= Загальн&#= 1110; порушення та порушенн&#= 1103; у місці введення

=

Втома, астенія

Біл= 00; у грудях, пірексія

<= /span>

<= /span>

= Ендокри&#= 1085;ні розлади

<= /span>

<= /span>

Син = 76;ром неадекватн= 086;ї секреції антидіурет= 080;чного гормону (СНСАГ).

= З боку імунної системи

<= /span>

<= /span>

<= /span>

Анафілакти= чні або анафілакто= 111;дні реакції на раміприл або анафілакти= 095;ні реакції на гідрохлоро= 090;іазид, підвищення рівня антин&#= 1091;клеарних антитіл

= З боку печінки та жовчовивід= 085;их шляхів

<= /span>

Холестатич= ний або цитолітичн= 080;й гепатит (вин&= #1103;тком є летальний наслідок), підвищення рівня печінкових ферментів та/або кон’ю&= #1075;атів білірубіну, калькульоз= 085;ий холецистит унаслідок дії гідрохлоро= 090;іазиду

<= /span>

Гостра печінкова недостатні= 089;ть, холестатич= 085;а жовтяниця, ураження клітин печінки

= З боку статевої системи та молочних залоз

<= /span>

Транзиторн= а еректильна імпотенція

<= /span>

Зниження лібідо, гінекомаст= 110;я

= Порушен&#= 1085;я психіки

<= /span>

Депреси&#= 1074;ний настрій, апатія, тривожніст= 100;, нервовість, порушення сну, включаючи сонливість

<= /span>

Сплутаніст= ь свідомості, порушення уваги

= Доброяк&#= 1110;сні, злоякісні та неуточнені новоутворе= 085;ня (включаючи кісти та поліпи)

<= /span>

<= /span>

Немеланомн= ий рак шкіри (НМРШ) [базальн&#= 1086;клітинна карцинома (БКК) та плоскокліт= 080;нний рак (ПКР)] ¹

¹Н&= #1077;меланомний рак шкіри: згідно з даними епід = 77;міологічни&#= 1093; досліджень, спостерігаn= 8;ться кумулятивнk= 2; дозозалежнo= 0;сть між гідрохл = 86;ротіазидом та НМРШ (див. «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;»).

По= 074;ідомлення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

П&= #1086;відомлення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосуванl= 5;і цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки під = 86;зрюваних побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизо&= #1074;ану інформаційl= 5;у систему з фа= 088;маконагляд&= #1091; за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

=

Те= 088;мін придатностo= 0;. 2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурo= 0; не вище 30 °С. Зберігати в недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковк = 72;.

По 10 таблеток у блістері; по 3 = або по 6, або по 9 блістерів у коробці.
По 7 таблеток у блістері; по 2 або по 4, або по= ; 8, або по 12, або пl= 6; 14 блістерів у картонній коробці. =

Категор= 10;я відпуску. За рецептом.=

Виробни = 82;. = КРКА, д.д., Ново место, Словенія/KRKA, d.d., Novo mesto, Slovenia. <= /b>

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Шмар’єшка цеста 6, 8501 Ново место, Словенія/Smarjeska cesta 6, 8501 Novo mesto, Slovenia.

Роз = 83;ади	Часто	Нечасто	Дуж = 77; рідко	Невідом&#= 1086;
З боку серця <= /span>	<= /span>	Ішемія міокарда, включаючи стенокарді= 102;, тахікардію, аритмію, прискорене серцебиття, &= #1087;ериферични= ;й набряк	<= /span>	Інфаркт міокарда
= З боку кровоносно= 111; та лімфатично= 111; системи	<= /span>	Зменшення кількості лейкоцитів, зниження кількості еритроциті= 074;, зниження гемоглобін= 091;, гемолітичн= 072; анемія, зниження кількості тромбоциті= 074;	<= /span>	Пригніченн= я функцій кісткового мозку, нейтр&= #1086;пенія, включаючи агранулоци= 090;оз; панцитопен= 110;я; еозинофілі= 103;, гемоконцен= 090;рація у випадку гіповолемі= 111;
З боку нервової системи	Головний біль, запамороче= 085;ня <= /span>	Вертиго, парестезія, тремор, порушення рівноваги, відчуття печіння, дисгевзія, агевзія	<= /span>	Церебральн= а ішемія, включаючи інсульт і тр&= #1072;нзиторна ішемічна атака; порушення психомотор= 085;их функцій, паросмія
= З боку органів зору	<= /span>	Порушення зору, включаючи нечіткість зору, кон’юн&= #1082;тивіт	<= /span>	Ксантопсія, сльозовиді= 083;ення внаслідок д&#= 1110;ї гідрохлоро= 090;іазиду, гостра закритокут= 086;ва глаукома, гостра міопія та хоріоїдаль= 085;ий випіт унаслідок дії гідрохлоро= 090;іазиду
= З боку органів слуху та рівноваги	<= /span>	Дзв= 10;н у вухах	<= /span>	Пор = 91;шення слуху
= З боку дихальної с&#= 1080;стеми, органів грудної клітки та середостін= 085;я	Непродукти= вний подразнююч= 080;й кашель, брон&= #1093;іт	Синусит, задишка, закладеніс= 090;ь носа	Гостри= 081; респіратор= 085;ий дистрес-син&#= 1076;ром (ГРДС) (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)	Бронхоспаз= м, включаючи загостренн= 103; бронхіальн= 086;ї астми; алергічний альвеоліт, некардіоге= 085;ний набряк легенів унаслідок дії гідрохл&#= 1086;ротіазиду
= З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	<= /span>	Запальн= ;і явища у шлунково-ки&#= 1096;ковому тракті, розлади травлення, біль у животі, диспепс&#= 1110;я, гастрит, нудота, запор, гінгівіт ун&#= 1072;слідок дії гідрохлоро= 090;іазиду <= /span>	Блювання, афтозний стоматит, глосит, діарея, біль у верхній частині живота, сухість у ро&= #1090;і <= /span>	Панкреатит (у поодиноких випадках повідомлял= 086;ся про летальні наслідки при застосу&#= 1074;анні інгібіторі= 074; АПФ), підвищення рівня ферме&#= 1085;тів підшлунков= 086;ї залози, ангіоневро= 090;ичний набряк тонкого кишечнику, сіалоадені= 090; унаслідок дії гідрохлоро= 090;іазиду
= З боку нирок та сечовивідн= 080;х шляхів	<= /span>	Порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатні= 089;ть, збільшення частоти сечовипуск= 072;ння, підвищення рівня сечовини та креатиніну у крові	<= /span>	Погіршення перебігу фонової протеїнурі= 111;, інтерстиці= 072;льний нефрит унаслідок дії гідрохл&#= 1086;ротіазиду
= З боку шкіри та підшкірних тканин	<= /span>	Ангіоневро= тичний набряк: у дуже виняткових випадках, обструкція дихальних шляхів у рез&= #1091;льтаті ангіоневро= 090;ичного набряку мож&#= 1077; мати летальний наслідок; псоріатичн= 080;й дерматит, гіпергідро= 079;, екзантема, зокрема макулопапу= 083;ьозна; свербіж; алопеція	Пур = 87;ура	Токсичний епідермаль= 085;ий некроліз, синдром Стівенса-Дж&#= 1086;нсона, поліморфна еритема, пем&= #1092;ігус, загостренн= 103; псоріазу, ексфоліати= 074;ний дерматит, реакція світлочутл= 080;вості, оніхолізис, пемфігоїдн= 072; або ліхеноїдна екзантема або енантема, кропив’янк= 072;, системний червоний вовчак унаслідок дії гідрохл&#= 1086;ротіазиду
= З боку скелетно-м’&#= 1103;зової системи та сполучної т&#= 1082;анини	<= /span>	Міа = 83;гія	<= /span>	Артралгія, спазми м’язів, слабкість м’язів, тетанічні судоми унаслідок дії гідрохл&#= 1086;ротіазиду
= З боку метаболізм= 091; та харчування	Декомпе&#= 1085;сація цукрового діабету, зниження переносимо= 089;ті глюкози, підвищення рівня глюкози в крові, підвищення &#= 1088;івня сечової кислоти в крові, загостренн= 103; подагри, збільшення рівня холестерин= 091; та/або тригліцери= 076;ів у крові внаслідок дії гідрохл&#= 1086;ротіазиду	Анорексія, зниження апетиту; зниження калію в крові, відчуття спраги внаслідок дії гідрохл&#= 1086;ротіазиду	Унаслідок дії раміприлу підвищення рівня калію у плазмі крові	Зниження рівня натрію у плазмі крові, глюко&= #1079;урія, метаболічн= 080;й алкалоз, гіпохлорем= 110;я, гіпомагніє= 084;ія, гіперкальц= 110;ємія, зневодненн= 103; внаслідок дії гідрохлоро= 090;іазиду
= Розлади з боку ендокринно= 111; системи				Синдром порушення секреції антидіурет= 080;чного гормону
= З боку судин	<= /span>	Артеріальн= а гіпотензія, ортостатич= 085;а гіпотензія, синкопе, припливи	<= /span>	Тромбоз внаслідок тяжкої гіповолемі= 111;, васкулярни= 081; стеноз, гіпоперфуз= 110;я, синдром Рей&#= 1085;о, васкуліт
= Загальн&#= 1110; порушення та порушенн&#= 1103; у місці введення =	Втома, астенія	Біл= 00; у грудях, пірексія	<= /span>	<= /span>
= Ендокри&#= 1085;ні розлади		<= /span>	<= /span>	Син = 76;ром неадекватн= 086;ї секреції антидіурет= 080;чного гормону (СНСАГ).
= З боку імунної системи	<= /span>	<= /span>	<= /span>	Анафілакти= чні або анафілакто= 111;дні реакції на раміприл або анафілакти= 095;ні реакції на гідрохлоро= 090;іазид, підвищення рівня антин&#= 1091;клеарних антитіл
= З боку печінки та жовчовивід= 085;их шляхів	<= /span>	Холестатич= ний або цитолітичн= 080;й гепатит (вин&= #1103;тком є летальний наслідок), підвищення рівня печінкових ферментів та/або кон’ю&= #1075;атів білірубіну, калькульоз= 085;ий холецистит унаслідок дії гідрохлоро= 090;іазиду	<= /span>	Гостра печінкова недостатні= 089;ть, холестатич= 085;а жовтяниця, ураження клітин печінки
= З боку статевої системи та молочних залоз	<= /span>	Транзиторн= а еректильна імпотенція	<= /span>	Зниження лібідо, гінекомаст= 110;я
= Порушен&#= 1085;я психіки	<= /span>	Депреси&#= 1074;ний настрій, апатія, тривожніст= 100;, нервовість, порушення сну, включаючи сонливість	<= /span>	Сплутаніст= ь свідомості, порушення уваги
= Доброяк&#= 1110;сні, злоякісні та неуточнені новоутворе= 085;ня (включаючи кісти та поліпи)	<= /span>		<= /span>	Немеланомн= ий рак шкіри (НМРШ) [базальн&#= 1086;клітинна карцинома (БКК) та плоскокліт= 080;нний рак (ПКР)] ¹

ІНСТРУКЦІ = 71;

АМПРИЛ= ® HD<= span style=3D'layout-grid-mode:line'>

АМПРИЛ= ^® HD<= span style=3D'layout-grid-mode:line'>