ІНСi= 8;РУКЦІЯ

для медичного застосуван= 085;я лікарськог= 086; засобу

ХАРТИЛ^®-Н

(HARTIL^®- = 53;)

Склад= :

д= ;іючі речовини: раміпри&= #1083;, гідрохлоро= 090;іазид;

1 та&#= 1073;летка містить: 5 мг раміприлу і 25 мг гідрохлоро= 090;іазиду;

допомі= жні речовини: лактози моногідрат, гіпромелоз= 072;, кросповідо= 085;, целюлоза мікрокрист= 072;лічна, натрію стеа&#= 1088;илфумарат.

Лікарська форма. Таблет= ки.

Основні фізико-хімі&#= 1095;ні властивост= 110;:

Білі овальні таблетки з рискою з обох боків, з одного боку таблетки – гравіруван= 085;я чисел «5» і «25&raq= uo; з обох боків від риски.

Таблетку можна розд= 10;лити на дві рівні частини.

Фармакоте= 088;апевтична група.

Ко&#= 1084;біновані препарати інгібіторі= 074; ангіотензи= 085;перетворюв&= #1072;льного ферменту (АПФ).

Код АТХ C09B A05.

Фа = 88;макологічн&#= 1110; властивост= 110;.

Фа&#= 1088;макодинамі= ка.

Комбіна= ція раміприл/гі= дрохлоротіk= 2;зид має антигіперт&= #1077;нзивний та діуретични&= #1081; ефекти. Антигіпер= ;тензивні ефекти обох речовин доповнюють один одного, а гіпокалієм&= #1110;чний ефект гідрохлоро&= #1090;іазиду зменшує раміприл.

Меха = 85;ізм дії=

Раміпри= л

Раміпри= лат, активний метаболіт раміприлу, пригнічує фермент дипептидил-= карбоксипеl= 7;тидазу I (синоніми: ангіотензи&= #1085;перетворюв= ;альний фермент, кініназа II). У плазмі крові та тканинах цей фермент= каталізує перетворен&= #1085;я ангіотензи&= #1085;у I тканинами k= 4; активний вазоконстр&= #1080;ктор ангіотензи&= #1085; II, а також розпад активного вазодилата&= #1090;ора брадикінін&= #1091;. Зменшення кількості ангіотензи&= #1085;у II і пригніче = 85;ня розпаду брадикінін&= #1091; спричиняє розширення судин.

Оскільк= и ангіотензи&= #1085; II також стимулює викид альдостеро&= #1085;у, раміприлат призводить до зменшення викиду альдостеро&= #1085;у. Підви&= #1097;ення активності брадикінін&= #1091; сприяє кардіопрот&= #1077;кторним ефектам раміприлу і захищає енд= отелій. У пацієнтів негроїдної раси (афро-карибс= ;ького походження) з артеріальн&= #1086;ю гіпертензі&= #1108;ю (популяція, для якої зазвичай характерни&= #1081; низький рівень активності реніну) реак= ;ція на монотерапі&= #1102; інгібітора&= #1084;и АПФ у середн= ;ьому була менш вираженою, ніж у пацієн= ;тів, які є представни&= #1082;ами інших рас.

Гідрохл= оротіазид<= /span>

Гідрохл= оротіазид – це тіазидний діуретик. Що стосується тіазидних діуретиків, то механізм їх антигіперт&= #1077;нзивної дії поки що остаточно не з’ясований. Вони пригнічуют&= #1100; реабсорбці&= #1102; іонів натрію та хлору в дистальних канальцях. Посилена ниркова екс= креція цих іонів супроводжу&= #1108;ться збільшення&= #1084; сечоутворе&= #1085;ня (внаслідок осмотичног&= #1086; зв’язуванн&= #1103; води). Виведення калію та магнію також збільшуєть&= #1089;я, тоді як виведення сечової кислоти зменшуєтьс&= #1103;. Можливі механізми г= іпотензивнl= 6;ї дії гідрохлоро&= #1090;іазиду полягають у зміні натрієвого балансу, зменшенні об’єму позаклітин&= #1085;ої рідини і плазми кров= і, зміні опору ниркових судин або зниженні реакцій на норадренал&= #1110;н та ангіотен= зин II.

Фармако= динаміка.=

Раміпри= л

Застосу= вання раміприлу спричиняє виражене зниження периферичн&= #1086;го артеріальн&= #1086;го опору. Зазвичай не спостеріга&= #1108;ться істотних змін швидкості н= иркового плазмотоку і клубочково&= #1111; фільтрації.=

У пацієнтів з артеріальн&= #1086;ю гіпертензі&= #1108;ю раміприл призводить до зниження артеріальн&= #1086;го тиску без компенсато&= #1088;ного частішання пульсу. У більшості пацієнтів антигіперт&= #1077;нзивний ефект досягаєтьс&= #1103; через 1-2 години після прийо= му однієї дози= . Ступі&= #1085;ь вираженнос&= #1090;і ефекту досягає максимуму через 3-6 годи= 085; після прийому.

Як правило, антигіперт&= #1077;нзивний ефект після разового застосовув&= #1072;ння триває не ме= ;нше

24 годин. При тривалому лікуванні раміприлом максимальн&= #1080;й антигіперт&= #1077;нзивний ефект зазви= чай досягаєтьс&= #1103; через 3-4 тижн= 110;. Доведено, що при довготрива&= #1083;ій терапії ант= игіпертензl= 0;вний ефект зберігаєть&= #1089;я протягом 2 років. <= /span>Різке припинення прийому раміприлу не спричиня= є швидке і надмірне підвищення артеріальн&= #1086;го тиску.

Гідрохл= оротіазид<= /span>

Екскрец= ія електроліт&= #1110;в і води розпочинає&= #1090;ься приблизно через 2 години після прийо= му, максимальн&= #1080;й ефект досягаєтьс&= #1103; через 4 годиl= 5; і триває протягом 6-12 годин. <= /span>Антигіперт= ;ензивний ефект досягаєтьс&= #1103; через 3-4 дні лікування і триває протягом 1 тижня після завершення застосуван&= #1085;я препарату.

При тривалому лікуванні зниження артеріальн&= #1086;го тиску досягаєтьс&= #1103; при застосуван&= #1085;і менших доз, ніж необхід= но для діуретично&= #1075;о ефекту. Зниження артеріальн&= #1086;го тиску супроводжу&= #1108;ться незначним підвищення&= #1084; швидкості к= лубочковой фільтрації, судинного опору нирко= вого русла та активності реніну у пла= ;змі крові.

= 054;дночасне застосуван&= #1085;я раміприлу та гідрохло= ротіазиду.= У процесі клінічних досліджень було встано= влено, що застосуван&= #1085;я цієї комбінації = призводить до більш значного зниження ар= теріальногl= 6; тиску, ніж застосуван&= #1085;я кожної з діючих речовин окремо. Одночасне застосуван&= #1085;я раміприлу та гідрохлоро&= #1090;іазиду зменшує втр= ату калію, яка супроводжу&= #1108; діуретични&= #1081; ефект, імовірно, внаслідок пригніченн&= #1103; активності ренін-ангіо= тензин-альд = 86;стеронової системи (РААС). Комбінуван&= #1085;я інгібітора АПФ з тіазидним діуретиком виявляє синергічни&= #1081; ефект, а також зменшує ризик виник= нення гіпокалієм&= #1110;ї, спричинено&= #1111; застосуван&= #1085;ям самого діуретика.=

Фармакокі = 85;етика.

Раміпри= л

Всмо= ;ктування

Після перорально&= #1075;о прийому раміприл шв= идко абсорбуєть&= #1089;я з травного тракту і мак= ;симальна його концентрац&= #1110;я у плазмі кро= ;ві досягаєтьс&= #1103; протягом 1 години.

З огляду на кількість речовини, виявленої у сечі, всмокт= ;ування становить щонайменше = 56 % і на нього суттєво не впливає наявність їжі у шлунко= ;во-кишковом= 091; тракті. Біодоступн&= #1110;сть активного метаболіту раміприлат&= #1091; після перор= ального прийому препарату у дозі 2,5 мг і 5 мг становить 45 %.

Макс&#= 1080;мальні концентрац&= #1110;ї у плазмі крові раміп= рилату, єдиного активного метаболіту раміприлу, досягаютьс&= #1103; через 2-4 години післ= я прийому раміприлу. Після застосуван&= #1085;я звичайних доз раміприлу 1 раз на добу рівноважна концентрац&= #1110;я раміприлат&= #1091; у плазмі крові досягаєтьс&= #1103; приблизно через 4 дні лікування.

Р= ;озподіл. =

З= ;в’язування з білками плазми крові раміп= рилу становить приблизно 73 %, раміприлат&= #1091; – 56 %.

Метаболіз = 84;.

Раміприл майже повністю метаболізу&= #1108;ться до раміприлат&= #1091; та до дикетопіпе&= #1088;азинового ефіру, дикетопіпе&= #1088;азинової кислоти і гл= ;юкуронідів раміприлу і раміприлат&= #1091;.

Виве&#= 1076;ення.

Виве&#= 1076;ення метаболіті&= #1074; відбуваєть&= #1089;я переважно шляхом ниркової екскреції. Зниження концентрац&= #1110;ї раміприлат&= #1091; у плазмі кро= ;ві є багатофазн&= #1080;м. Через потужне насичуваль&= #1085;е зв’язуванн&= #1103; з АПФ і повільну дисоціацію зі зв’язку з ферментом раміприлат має пролонг= овану термінальн&= #1091; фазу виведення при дуже низьких концентрац&= #1110;ях у плазмі крові. Ефект= ;ивний період напіввивед&= #1077;ння раміприлу після прийому повторних доз 5-10 мг раміприлу 1 раз на добу становить 13-17 годин і довший при застосуван&= #1085;і нижчих доз (1,25-= 2,5 мг). Різниця зумовлена тим, що здатність ферменту до зв’язуванн&= #1103; з раміприлат&= #1086;м є насичуваль&= #1085;ою. Після перор= ального прийому разової дози раміпр= илу ані раміприл, ані його метаболіт не виявлялися у грудному молоці. Проте невід= омо, який ефект має прийом повторних д= оз.

Паці&#= 1108;нти з порушенням&= #1080; функції нирок.

У пацієнтів із порушенням&= #1080; функції нирок нирко= ва екскреція раміприлат&= #1091; знижена, а нl= 0;рковий кліренс раміприлат&= #1091; пропорційн&= #1080;й до кліренсу креатиніну. Це призводить до підвищен= ня концентрац&= #1110;ї раміприлат&= #1091; у плазмі крові, а знижується повільніше, ніж в осіб іk= 9; нормальною функцією нирок.

Паці&#= 1108;нти з порушенням&= #1080; функції печінки.

У пацієнтів із порушенням&= #1080; функції печінки перетворен&= #1085;я раміприлу на раміприлат відбуваєть&= #1089;я повільніше через зниження активності печінкових естераз. У таких пацієнтів спостеріга&= #1108;ться збільшення рівня раміприлу у плазмі кров= і. Втім максимальн&= #1072; концентрац&= #1110;я раміприлат&= #1091; у плазмі крові цих пацієнтів не відрізня= лася від такої в осіб із нормальною функцією печінки.

Гідр&#= 1086;хлоротіази= д

Всмо&#= 1082;тування

Пі= сля перорально&= #1075;о застосуван&= #1085;я 70 % гідрохлоро&= #1090;іазиду всмоктуєть&= #1089;я у дванадцяти&= #1087;алій кишці та верхній порожній кишці. Максимальн&= #1072; концентрац&= #1110;я у плазмі крові досягаєтьс&= #1103; через 1,5–5 год&#= 1080;н.

Розпоk= 6;іл

Зв’язm= 1;вання з білками плазми крові гідро= хлоротіазиk= 6;у становить приблизно на 40 %.

Метабl= 6;лізм

Гідроm= 3;лоротіазид метаболізу&= #1108;ться у печінці у незначних кількостях.=

Виведk= 7;ння

Гідроm= 3;лоротіазид виводиться нирками май= же повністю (>95 %) = 091; незміненом&= #1091; вигляді; 50-70 % разової дози виводиться впродовж 24 годин. Період напіввивед&= #1077;ння становить 5-6 годин.

Паці&#= 1108;нти з порушенням&= #1080; функції нирок.

У пацієнтів із порушенням&= #1080; функції нирок нирко= ва екскреція гідрохлоро&= #1090;іазиду знижена, а нирковий кліренс гід= рохлоротіаk= 9;иду пропорційн&= #1080;й до кліренсу креатиніну. Це призводить до підвищен= ня концентрац&= #1110;ї гідрохлоро&= #1090;іазиду у плазмі крові, яка знижується повільніше, ніж в осіб зo= 0; здоровими нирками.

Паці&#= 1108;нти з порушенням&= #1080; функції печінки.

У пацієнтів із цирозом печінки фармакокін&= #1077;тика гідрохлоро&= #1090;іазиду не зазнає суттєвих змін.

Не проводили жодних досліджень із вивчення фармакокін&= #1077;тики гідрохлоро&= #1090;іазиду у пацієнтів із серцевою недостатні&= #1089;тю.

= 56;аміприл та гідрохлоро&= #1090;іазид.

= 54;дночасне застосуван&= #1085;я раміприлу та гідрохло= ротіазиду не впливало на їхню біодоступн&= #1110;сть. Комбінован&= #1080;й препарат може вважатися біоеквівал&= #1077;нтним до препаратів, які містять окремі діючі речовини.

Немеланом = 85;ий рак шкіри (НМРШ)

Наявні дан= 110; епідеміоло&= #1075;ічних досліджень свідчать про кумулятивн&= #1080;й дозозалежн&= #1080;й зв’язок між експозиціє&= #1102; гідрохлоро&= #1090;іазиду та розвитком НМРШ. Одне дослідженн&= #1103; включало в себе 71533 випадки базальнокл&= #1110;тинної карциноми і 8629 випадків плоскокліт&= #1080;нної карциноми, що відповідно становило 1430833 і 172462 особи з контрольно&= #1111; групи. Високе дозу= вання гідрохлоро&= #1090;іазиду (≥50000 мг кумуля= тивно) було пов’язано зі скоригован&= #1080;м співвіднош&= #1077;нням ризиків (OR) 1,29 (95 % CI: 1,23-1,35) для базальнокл&= #1110;тинної карциноми та 3,98 (95 % CI: 3,68-4,31) для плоскокліт&= #1080;нної карциноми. Кумулятивн&= #1072; залежність «доза-відпо= відь» спостеріга&= #1083;ася як для базал= ;ьноклітинн = 86;ї карциноми, так і для плоскокліт&= #1080;нної карциноми. Інше дослідженн&= #1103; показало можливий зв’язок між раком губ і застосуван&= #1085;ям гідрохлоро&= #1090;іазиду: 633 випадки ра= 082;у губ були зіставлені з 63067 контрольни&= #1084;и групами населення, використов&= #1091;ючи стратегію в= ибору ризику. Кумулятивн&= #1072; залежність «доза-відпо= відь» була продемонст&= #1088;ована зі скоригов= аним OR 2,1 (95 % CI: 1,7-2,6), збільшуючи&= #1089;ь до OR 3,9 (3,0-4,9) для ви= 089;окої дози (~25000 мг) і OR 7,7 (5,7-10,5) для найвищої до= зи (~100000 мг). Наприклад, сукупна доза 100000 мг відповідає щоденному застосуван&= #1085;ю визначеної добової дози 25 мг протягом періоду більше 10 років.

Кл= 10;нічні характерис= 090;ики.

Показання.

Есенціальн= ;а гіпертензі= 103; у хворих, яким рекоме&#= 1085;дована комбінован= 072; терапія (раміприл та гідрохлоро= 090;іазид).

Протипоказ= ;ання.

-= Підв = 80;щена чутливість до діючої речовини ра&#= 1084;іприлу або до інших інгібіторі= 074; АПФ (ангіоте&= #1085;зинперетво= ;рювального ферменту), гі= дрохлоротіk= 2;зиду, інших тіазидних діуретиків, сульфонамі= 076;ів або до будь-я= кої з допоміжних речовин, що входять до складу препарату (див. розділ «Склад»).

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>- Наяв&#= 1085;ість в анамнезі ангіоневро= 090;ичного набряку (спадкового, ідіопатичн= 086;го або раніше перенесено= 075;о на тлі застосуван= 085;я інгібіторі= 074; АПФ або антагоніст= 110;в рецепторів ангіотензи= 085;у ІІ).

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>- Одно&#= 1095;асне застосуван= 085;я зі сакубітрил= 086;м/валсартан= ом (див. розділи «Взаємодія з іншими лікарським= 080; засобами та інші види взаємодій» і «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»).

-= Паці= 08;нти з артеріаль&#= 1085;ою гіпотензія або гемодинамі= 095;но нестабіль= 085;ими станами.

-= Одно = 95;асне застосуван= 085;я інгібіторі= 074; АПФ та екстракорп= 086;ральних методів лікування, які призвод&#= 1103;ть до контакту крові з негативно зарядженим= 080; поверхнями, оскільки таке застосуван= 085;я може призвести до анафілакто= 111;дних реакцій тяжкого ступеня. Такі екстракорп= 086;ральні методи лікування включають діаліз або гемофільтр= 072;цію з використан= 085;ям певних мемб&#= 1088;ан з високою гідравлічн= 086;ю проникніст= 102; (наприклад поліакрило= 085;ітрилових) та аферез ліпопротеї= 076;ів низької щільності із застосув&#= 1072;нням декстрану сульфату (див. розділ «= ;Взаємодія з іншими лікарським= 080; засобами та інші види вз&= #1072;ємодій»).=

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>- Знач&#= 1085;ий двосторонн= 110;й стеноз ниркових ар&#= 1090;ерій або односторон= 085;ій стеноз ниркової ар&#= 1090;ерії при наявності єдиної функціоную= 095;ої нирки.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>- Вагі&#= 1090;ність та планування вагітності (див. розділ «Застосува= 085;ня у період вагітності або годування груддю»).

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>- Період годування груддю (див. розділ «Застосува= 085;ня у період вагітності або годуван&#= 1085;я груддю»).

-= Тяжк= 10; порушення функції нирок (кліренс кре&= #1072;тиніну <30 мл/хв) у пацієнтів, яким не проводитьс= 103; гемодіаліз.

-= Клін= 10;чно значущі порушення електроліт= 085;ого балансу, перебіг яких може погіршуват= 080;ся під час лікування препаратом (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»).

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>- Рези&#= 1089;тентна до лікування гіпокалієм= 110;я або гіперкальц= 110;ємія.

-= Рефр = 72;ктерна гіпонатріє= 084;ія.

-= Симп = 90;омна гіперурике= 084;ія (подагра).

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>- Анур&#= 1110;я.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>- Тяжк&#= 1077; порушення функції печінки, печінкова енцефалопа= 090;ія.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Одно = 95;асне застосуван= 085;я з препаратам= 080;, що містять аліскірен, пацієнтам з діабетом, або пацієнт&#= 1072;м з помірним а&= #1073;о важким порушенням функції нирок (ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м²) (д&= #1080;в. розділи «Фармакоди= 085;аміка» і «Взаємоді&#= 1103; з іншими лікарським= 080; засобами та інші види взаємодій»).<= o:p>

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>- Одно&#= 1095;асне застосуван= 085;я з препаратам= 080; антагоніст= 110;в рецепторів ангіотензи= 085;у-II пацієнтам з діабетично= 102; нефропатіє= 102;.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>

Взаємодія k= 9; іншими лікарським= 080; засобами та інші види взаємодій.

Їжа. Одночасне вживання їжі не має значного вп&#= 1083;иву на абсорбцію раміприлу.

Клін= 10;чні дослідженн= 103; продемонст= 088;ували, що подвійна блокада РААС шляхом комбінован= 086;го застосуван= 085;я інгібіторі= 074; АПФ, антагон&= #1110;стів рецепторів ангіотензи= 085;у II а= 073;о аліскірену асоціюєтьс= 103; з підвищеною &#= 1095;астотою виникнення таких побічних реакцій, як артеріальн= 072; гіпотензія, гіперкаліє= 084;ія та порушення функції нирок (у тому числі розвиток гострої ниркової недостатно= 089;ті), порівняно із застосуван= 085;ям лише одного лікарськог= 086; засобу, що впливає на РААС (див. розділи «Фа&#= 1088;макодинамі= ка», «Протипока= 079;ання» і «Особливо&#= 1089;ті застосуван= 085;я»).

<= u>Прот = 80;показані комбінації.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:#2000'>i= 4;дночасне застосуван= 085;я інгібіторі= 074; АПФ із сакубітрил= 086;м/валсартан= ом протипоказ= 072;не, оскільки це підвищує ризик виникнення ангіоневро= 090;ичного набряку (див. розділи «Протипок= 072;зання» і «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»). Лікування раміприлом слід розпочинат= 080; не раніше ніж через 36 годин після прийому ост&#= 1072;нньої дози сакубітрил= 091;/валсартану. Зас&#= 1090;осування сакубітрил= 091;/валсартану потрібно ро&#= 1079;починати не раніше ніж через 36 годин після прийому останньої дози препарату Хартил^&=
reg;-Н.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Мето = 76;и екстракорп= 086;ральної терапії, в результаті чого відбуваєть= 089;я контакт крові з негативно зарядженим= 080; поверхнями, такі як діал&= #1110;з або гемофільтр= 072;ція з використан= 085;ям певних мембран з високою інтенсивні= 089;тю потоку (наприклад мембран з поліакрило= 085;ітрилу) та аферез лі&= #1087;опротеїнів низької щільності з застосуван= 085;ям декстрану сульфату – з огляду на підвищений ризик розвитку тяжких анаф&#= 1110;лактоїдних реакцій (див. розділ «Про&#= 1090;ипоказання= »). Якщо таке лікування необхідне, слід розглянути питання про використан= 085;я іншого типу діалізної мембрани або застосу&#= 1074;ання іншого класу антигіперт= 077;нзивних засобів.

<= u>Комб= 10;нації, що потребують особливої обережност= 110;

Солі калію, гепарин, калійзбері= 075;аючі діуретики та інші активні речовини, що збільшують рівень калію у плазмі крові (включаючи антагоніст= 080; ангіотензи= 085;у ІІ, триметоп&= #1088;им та комбінацію фіксованих доз зі сульфамето= 082;сазолом, такролімус, циклоспори= 085;): може виникнути гіперкаліє= 084;ії, тому необхі&#= 1076;ний ретельний моніторинг рівня калію у плазмі кро&= #1074;і.

Антигі= пертензивнo= 0; препарати (наприклад діуретики) та інші засоби, які м= ожуть знижувати артеріальн= 080;й тиск (напр= 080;клад нітрати, трициклічн= 110; антидепрес= 072;нти, анестетики, алкоголь, баклофен, альфузозин, доксазозин, празозин, тамсулозин, теразозин):<= /i> припускаєт= 100;ся посилення ризику арте&#= 1088;іальної гіпотензії.

Вазопр= есорні симпатомім= 077;тики та інші речо&= #1074;ини (наприклад, ізопротене= 088;ол, добутамін, допамін, епінефрин, норад&#= 1088;еналін), які можуть зменшувати антигіперт= 077;нзивний ефект раміп&#= 1088;илу): рекомендує= 090;ься контроль артеріальн= 086;го тиску. Крім того, гідрохлоро= 090;іазид може послаблюва= 090;и ефект симпатомім= 077;тиків-вазоп= ресорів.

Алопур= инол, імунодепре= 089;анти, кортикосте= 088;оїди, прокаїнамі= 076;, цитостатик= 080; та інші речо&= #1074;ини, які можуть змінювати кількість клітин крові: пі&= #1076;вищена імовірніст= 100; гематологі= 095;них реакцій.

Тіазид= ні діуретики можуть підвищуват= 080; ризик виникнення тяжких реакцій гіперчутли= 074;ості, пов’язаних &#= 1079; терапією алопуринол= 086;м, в основному у хворих із нирковою недостатні= 089;тю.

Со&#= 1083;і літію: інгібітор&#= 1080; АПФ можуть зменшувати екскрецію літію, і тому може підвищуват= 080;ся його токсичніст= 100;. Необхідно регулярно контролюва= 090;и рівень літію у плазмі крові. При одночасном= 091; застосуван= 085;і тіазидних діуретиків може підвищ&#= 1091;ватися ризик токсичност= 110; літію та збі&= #1083;ьшуватися вже підвищений такий ризик, спричинени= 081; застосуван= 085;ям інгібіторі= 074; АПФ. Тому не рекомендує= 090;ься одночасно застосовув= 072;ти комбінацію раміприл/гі&#= 1076;рохлоротіа= зид та літій.

<= i>А= ;нтидіабети = 95;ні засоби, включаючи інсулін: м= 086;жуть виникнути гіпоглікем= 110;чні реакції. Гідрохлоро= 090;іазид здатен послаблюва= 090;и дію протиді&#= 1072;бетичних препаратів. Тому на початку одн&#= 1086;часного застосуван= 085;я цих препаратів &#= 1085;еобхідно особливо ретельно контролюва= 090;и рівні глюкози у крові.

Нестер&= #1086;їдні протизапал= 100;ні засоби та ацетилсалі= 094;илова кислота: припускаєт= 100;ся зниження антигіперт= 077;нзивного ефекту раміприлу. Тому сумісне застосуван= 085;я інгібіторі= 074; АПФ і нестероїдн= 080;х протизапал= 100;них засобів може призвести до підвищення ризику погіршення функції нирок та збільшення= 084; рівня калію в крові.

Пероральні антикоагул= 103;нти: = 75;ідрохлорот&#= 1110;азид знижує антикоагул= 103;нтний ефект. Кортl= 0;костероїди, АКТГ, амфотерици= 085; В, карбенокс&= #1086;лон, велика кількість лакриці, проносні засоби (у разі тривалого застосуван= 085;я), та інші калійзбері= 075;аючі діуретики або знижени&#= 1081; рівень калію у плазмі крові: підв = 80;щують ризик розвитку гіпокалієм= 110;ї. <= /p>
Препарати наперстянк= 080;, діючі речовини, що = здатні збільшуват= 080; тривалість інтервалу QT, антиаритмі= 095;ні засоби. При наявності порушень електроліт= 085;ого балансу (наприклад гіпокалієм= 110;ї, гіпомагніє= 084;ії) проаритміч= 085;і ефекти можуть посилювати= 089;я, а антиаритмі= 095;ні ефекти − пос&= #1083;аблюватися= ;.

Мети = 83;допа: мо&= #1078;ливий гемоліз.

Холестирам= ;ін або інші іон&= #1086;обмінні смоли, які застосовую= 090;ь внутрішньо: l= 7;оруш = 77;ння абсорбції гідрохлоро= 090;іазиду.

Суль = 92;аніламідні діуретики слід приймати за 1 годину до або через 4-6 годин після прийому препарату.

Міор = 77;лаксанти (типу кураре)= : можл = 80;ве посилення &#= 1090;а збільшення тривалості дії міорелакса= 085;тів.

Со = 83;і кальцію та препарати, які підвищують &#= 1088;івень кальцію у плазмі крові: підвищенн= 03; рівня концентрац= 110;ї кальцію у си&= #1088;оватці крові слід очікувати при одночасном= 091; застосуван= 085;і з гідрохлоро= 090;іазидом, тому контро&#= 1083;ювати їх не потрібно.

Ка = 88;бамазепін: мо&= #1078;ливий ризик розвитку гіпонатріє= 084;ії внаслідок адитивного ефекту з гідрохлоро= 090;іазидом.

Ко = 85;трастні препарати, які містять йод: у разі дегід&= #1088;атації, індуковано= 111; діуретикам= 080;, у тому числі гідрохлоро= 090;іазидом, існує підви&#= 1097;ений ризик розвитку ниркової недостатно= 089;ті, це особливо важливо при дозуванні к&#= 1086;нтрастних препаратів, які містять йод.

Пе = 85;іцилін: гідрохлоро= 090;іазид виділяєтьс= 103; у дистальни&#= 1093; канальцях і знижує екскрецію пеніциліну.

Хі = 85;ін: гі&= #1076;рохлоротіа= ;зид знижує екскрецію хініну.

Гепарин. Можливе підвищення сироватков= 080;х концентрац= 110;й калію.

Інгіб&= #1110;тори mTOR (мішені рапаміцину у ссавців) або вілдагліпт= 080;н: с= ;постерігал = 86;ся підвищення частоти розвитку ангіоневро= 090;ичного набряку у пацієнтів, які одночасно приймають інгібітори АПФ та інгібітори mT= OR (нап= ;риклад, темсіролім= 091;с, еверолімус, &= #1089;іролімус) або вілдагліпт= 080;н. Слід дотримуват= 080;ся обережност= 110; на початку такої терапії (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»).

Вілдагліпт= ;ин. Сп&= #1086;стерігалос= ;я підвищення частоти розвитку ангіоневро= 090;ичного набряку у пацієнтів, які одночасно приймають інгібітори АПФ та вілдагліпт= 080;н.

Гепари= н. Можливе підвищення сироватков= 080;х концентрац= 110;й калію.

Інгібі= тори неприлізин= 091;. Повідомлял= 086;ся про збільшення ризику розвитку ангіоневро= 090;ичного набряку при одночасном= 091; застосуван= 085;і інгібіторі= 074; АПФ та інгібітора неприлізин= 091;, наприклад рацекадотр= 080;лу (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»).

Саліци&= #1083;ати

П= ;ри застосуван= 085;і високих доз саліцилаті= 074; гідрохлоро= 090;іазид може посилювати їх токсични&#= 1081; вплив на центральну нервову систему.

Циклос&= #1087;орин

П= ;ри одночасном= 091; застосуван= 085;і циклоспори= 085;у може посилювати= 089;ь гіперуріке= 084;ія та зростати ризик ускладнень на зразок подагри.

Алкоголь. = Рамі = 87;рил може призводити до підвищен&#= 1086;ї вазодилата= 094;ії і таким чином потенціюва= 090;и ефект алкоголю.

Алкого&= #1083;ь, барбітурат= 080;, наркотики чи антидепр&#= 1077;санти. Можуть посилювати ортостатич= 085;у артеріальн= 091; гіпотензію.

Сіль. Можливе ослаблення антигіперт= 077;нзивного ефекту препарату при збільшенні споживання солі в дієті.=

Бета-блокаm= 0;ори та діаксозид. <= /i>Одно = 95;асне застосуван= 085;я тіазидних діуретиків, у тому числі гідрохлоро= 090;іазиду, з бета-блока&= #1090;орами може підвищуват= 080; ризик гіпер&#= 1075;лікемії. Тіазидні діуретики, включаючи гідрохлоро= 090;іазид, можуть посилювати гіпергліке= 084;ічний ефект діаксозиду.

Амантадин.

Тіаз = 80;ди, в тому числі гідрохлоро= 090;іазид, можуть збільшуват= 080; ризик побічних ефектів, спр&= #1080;чинених амантадино= 084;.

Пресорні аміни (наприклад, адреналін). = Можл = 80;ве ослаблення ефекту пресорних амінів, але не тією мірою, яка виключила б їх застосуван= 085;я.

Антиподагр= ;ичні засоби (пробенецид, сульфінпір= 072;зон та алопуринол). = Може виникнути потреба у корекції дози урикоз&#= 1091;ричних засобів, оскільки гідрохлоро= 090;іазид може збільшуват= 080; рівень сечової кис&#= 1083;оти в сироватці крові. Імовірна поява необх&#= 1110;дності у збільшені дози пробенецид= 091; чи сульфінп&#= 1110;разону. При одночасном= 091; застосуван= 085;і тіазидів можливе підвищення частоти реакцій гіперчутли= 074;ості до алопуринол= 091;.

Антихоліне= ;ргічні засоби (наприклад, атропін, біпериден). = Чере = 79; ослаблення моторики шлунково-ки&#= 1096;кового тракту та зменшення швидкості евакуації зі шлунку біодоступн= 110;сть діуретиків тіазидного типу зростає.

Вплив лікарських засобів на результати лабораторн= 080;х аналізів

Ч= ;ерез вплив на обмін кальцію тіазиди можуть впливати на результати оцінки функції пар&#= 1072;щитовидних залоз (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»).

Сп = 77;цифічна гіпосенсиб= 110;лізація. Внаслідок інгібуванн= 103; АПФ зростає імовірніст= 100; виникнення і тяжкість анафілакти= 095;них та анафілакто= 111;дних реакцій на отруту комах. Вважається, що такий ефект може також спост&#= 1077;рігатися і щодо інших алергенів.

Особливост= ;і застосуван= 085;я.

Особливі групи пацієнтів

<= i>Вагі = 90;ність. Лікування інгібітора= 084;и АПФ або антагоніст= 072;ми рецепторів ангіотензи= 085;у ІІ не слід ро= зпочинати у період вагітності. За винятком випадків, коли продовженн= 103; лікування інгібіторо= 084; АПФ/антагон&#= 1110;стами рецепторів ангіотензи= 085;у ІІ є абсолютно необхідним, пацієнток, які планують завагітніт= 080;, необхідно перевести на інший антигіперт= 077;нзивний препарат, застосуван= 085;я якого у період вагітності визнано безпечним. Як тільки буде діагностов= 072;но вагітність, лікування інгібітора= 084;и АПФ/антагон&#= 1110;стами рецепторів &#= 1072;нгіотензин= у ІІ слід негайно припинити т&#= 1072;, у разі необхіднос= 090;і, розпочати лікування іншим препаратом (див. розділи «Протипока= 079;ання» та «Застосува= 085;ня у період вагітності або годуван&#= 1085;я груддю»).

Сп = 77;ціальні застережен= 085;я.

Пацієнти з можливим ризиком виникнення артеріальн= 086;ї гіпотензії.
– Пацієнти з вираженою активністю ренін-ангіо&#= 1090;ензин-альдо= ;стеронової системи.
У пацієнтів з вираженою активністю ренін-ангіо&#= 1090;ензин-альдо= ;стеронової системи може бути різке зниження артеріальн= 086;го тиску та погіршення функції нир&#= 1086;к, пов’язане із застосуван= 085;ям інгібіторі= 074; АПФ, особливо коли інгібітор АПФ або супу&= #1090;ній сечогінний лікарський засіб призначаю= 090;ь уперше, або при збільшенні дозування.

Меди = 95;ний нагляд та контроль артеріальн= 086;го тиску необх&#= 1110;дний таким пацієнтам з вираженою активністю ренін-ангіо&#= 1090;ензин-альдо= ;стеронової системи:

– паці= 08;нти з тяжкою артеріальн= 086;ю гіпертензі= 108;ю;

– пацієнти з декомпенсо= 074;аною застійною серцевою недостатні= 089;тю;

= – з гемодинамі= 095;но значущим утруднення= 084; притоку та відтоку лівого шлуночка (наприклад стеноз аортальног= 086; або мітральног= 086; клапана);

= – з однобічним стенозом ниркової артерії дру&#= 1075;ої функціоную= 095;ої нирки;=

= – у яки&#= 1093; існує або може розпочатис= 103; надмірне виведення рідини або хлориду натрію (включаючи пацієнтів, які приймають діуретики) з організму;

= – з цирозом печінки та/або асцитом;

= – які перенесли серйозні операції, або під час анестезії препаратам= 080;, що спричиняют= 100; артеріальн= 091; гіпотензію.

Перед початком лікування рекомендує= 090;ься усунути стани дегідратац= 110;ї, гіповолемі= 111; або надмірного виведення хлориду натрію (однак у пацієнтів із серцевою недостатні= 089;тю можливість проведення таких коригуючих заходів слід ретельно зважити стосовно ризику об’ємного перенавант= 072;ження).

<= span class=3Dhps>Хірург= ія
Як&= #1097;о це можливо, то лікування інгібітора= 084;и АПФ, такими як раміприл, слід припинити за 1 день до пl= 8;оведення хірургічно= 075;о втручання.

Пацієнти з ризиком розвитку серцевої або церебра&#= 1083;ьної ішемії при гострій артеріальн= 110;й гіпотензії.

По= чаткова фаза лікування ви= ;магає спеціаль= ;ного медичног= ;о спостере= ;ження.

Пе&= #1088;винний гіперальдо= 089;теронізм.

Комбін= ація раміприлу та гідрохлоро= 090;іазиду не є препаратом вибору для лікування первинного альдостеро= 085;ізму. Якщо ця комбінація використов= 091;ється для лікування пацієнтів з первинним а&#= 1083;ьдостероні= змом, то контролюва= 090;и рівень кал&#= 1110;ю у плазмі крові не потрібно.
П= ;ацієнти літнього віку. Див. розділ «Спосіk= 3; застосуван= 085;я та дози».

Па&= #1094;ієнти з захворюван= 085;ями печінки. =

Електроліт= ;ні порушення унаслідок терапії діуретикам= 080;, включаючи гідрохлоро= 090;іазид, може призвести до печінкової енцефалопа= 090;ії у пацієнтів з захворюван= 085;ями печінки.

Моніто= ринг функції нирок.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Функ = 94;ію нирок потрібно контролюва= 090;и до і під час проведення лікування та відповід&#= 1085;им чином коригувати дозу, особливо у перші тижні лікування. Пацієнти з порушенням функції нирок (див. розділ «= ;С= 087;осіб застосуван= 085;я та дози») потребують особливо ретельного контролю. Існує ризик погіршення ниркової функції, особливо у пацієнтів із застійною серцевою недостатні= 089;тю або після пересадки нирки.

Ни&= #1088;кова недостатні= 089;ть.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>У пацієнтів із захворюван= 085;ям нирок тіази&#= 1076;и можуть спровокува= 090;и раптову появу уремі&#= 1111;. У пацієнтів із порушенням функції нир&#= 1086;к можуть виникати кумулятивн= 110; ефекти діюч&#= 1080;х речовин. Якщо прогресува= 085;ня ниркової дисфункції стає очевидним, на що вказує збільшення кількості залишковог= 086; азоту, то слід ретельно зважити рішення сто&#= 1089;овно продовженн= 103; лікування. Слід розгля&#= 1085;ути можливість припинення лікування д&#= 1110;уретиком (див. розділ «Протипока= 079;ання»).

По&= #1088;ушення електроліт= 085;ого балансу. Я= 082; і в усіх пацієнтів, які отримують лікування діуретикам= 080;, необхідно регулярно через відповідні проміжки часу вимірювати рівень електроліт= 110;в у плазмі крові. Тіазиди, в тому числі гідрохлоро= 090;іазид, можуть спричинити порушення водно-елект&#= 1088;олітного балансу (гіпокалієм&#= 1110;ю, гіпонатріє= 084;ію та гіпохлорем= 110;чний алкалоз).

Хоча при застосуван= 085;і тіазидних діуретиків може розвиватис= 103; гіпокалієм= 110;я, одночасне застосуван= 085;я раміприлу може зменши&#= 1090;и гіпокалієм= 110;ю, спричинену діуретиком. Ризик виникнення гіпокалієм= 110;ї є найвищим у пацієнтів з цирозом печінки, пацієнтів зі збільшеним діурезом, у пацієнтів, які отримують недостатню кількість електроліт= 110;в, а також у пацієнтів, які одночасно отримують лікування к&#= 1086;ртикостеро= їдами та АКТГ (див. розділ «Взаємl= 6;дія з іншими лікарським= 080; засобами та інші види взаємодій»). Упродовж першого тижня лікування слід визнач&#= 1080;ти початкові рівні калію у плазмі кро&= #1074;і. При виявленні знижених рівнів калію необх&#= 1110;дно провести корекцію.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Може виникнути дилюційна гіпонатріє= 084;ія. Низькі рівні натрію спочатку можуть бути &= #1073;езсимптомн= ;ими, тому дуже важливим є регулярне визначення його кількості. У пацієнтів літнього віку та пацієнтів з цирозом печінки так&#= 1110; аналізи слід проводити значно частіше.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Було продемонст= 088;овано, що тіазиди збільшують виведення магнію з сечею, що може призве&#= 1089;ти до гіпомагнез= 110;ємії.

Ко&= #1085;троль вмісту електроліт= 110;в: гіперкаліє= 084;ія. Гіпе= 088;каліємія спостеріга= 083;ася у деяких пац&= #1110;єнтів, які приймали інгібітори АПФ, у тому числі Хартил^®-H. Пацієнти, у яких може виникнути ризик розви&#= 1090;ку гіперкаліє= 084;ії, включають наступні гр&#= 1091;пи пацієнтів: пацієнти з нирковою недостатні= 089;тю, пацієнти віком

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>(˃ 70 років), пацієнти з неконтроль= 086;ваним цукровим ді&#= 1072;бетом, пацієнти, які застосовую= 090;ь солі калію, калійзбері= 075;аючі діуретики та інші засо&= #1073;и, які призводять до підвищення рівня калію в сироватці &= #1082;рові, підвищення рівня активних речовин або за рахунок таких умов як зневодненн= 103;, гостра серцева недостатні= 089;ть, метаболічн= 080;й ацидоз. Якщо одночасне застосуван= 085;я вищезазнач= 077;них умов буде доцільним, то рекоменд&#= 1091;ється регулярний контроль рівня калію в сироватці крові (див. розділ «= ;В= 079;аємодія з іншими лікарським= 080; засобами та інші види взаємодій»).

Контроль вмісту електроліт= 110;в: гіп&= #1086;натріємія.=

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Синд = 88;ом неадекватн= 086;ї секреції антидіурет= 080;чного гормону (СНСАГ) та як результат гіпонатріє= 084;ія спостеріга= 083;ася у пацієнтів, = які отримували раміприл.

Пе&= #1095;інкова енцефалопа= 090;ія.

Електроліт= ;ний дисбаланс унаслідок терапії діуретикам= 080;, включаючи гідрохлоро= 090;іазид, може призвести до печінкової енцефалопа= 090;ії у пацієнтів із захворюван= 085;ями печінки, симптоми порушення функції печінки, зокрема у перші тижні або місяці. У разі виникнення печінкової енцефалопа= 090;ії лікування п&#= 1086;трібно негайно припинити.

Гіперк= альціємія.=

Гі= дрохлоротіk= 2;зид стимулює реабсорбці= 102; кальцію у нирках і може призвести до гіперкал&#= 1100;ціємії. Це може призвести до зміни показників тесту функції паращитови= 076;ної залози.

Ангіон= евротичний набряк.

Ан= гіоневротиm= 5;ний набряк був зареєстров= 072;ний у хворих, які лікувалися інгібітор= 072;ми АПФ, у тому числі раміприлом (див. розділ «Побічні реакції»).

Цей ризик може бути вищим у пацієнтів, які одночас&#= 1085;о приймають лікарські засоби, що зд= атні викликати ангіоневро= 090;ичний набряк, такі як інгібітори mTOR (мішені рапаміцину у ссавців) (наприклад, т= емсиролімуl= 9;, еверолімус, сиролімус), інгібітори ДПП-4 (дипептидил&#= 1087;ептидази-4) (вілдагліпт&#= 1080;н та, можливо, саксагліпт= 080;н або лінагліпти= 085;) або інгібітори неприлізин= 091;, такі як рацекадотр= 080;л. Комбінован= 077; лікування раміприлом та сакубітр&#= 1080;лом/валсарт= ;аном протипоказ= 072;не через ризик виникнення ангіоневро= 090;ичного набряку (див. розділи «Протипока= 079;ання» і «Взаємоді&#= 1103; з іншими лік&= #1072;рськими засобами та інші види взаємодій»).<= span class=3Dhps>

У разі виникнення ангіоневро= 090;ичного набряку лікування препаратом Харт = 80;л^®-H потрібно припинити. Лікування симптомів с&#= 1083;ід розпочати у найкоротши= 081; термін. Паці&= #1108;нти повинні перебувати під наглядом лікаря протягом ві&#= 1076; 12 до 24 годин і мож= 077; бути виписаний тільки після повного зникнення симптомів.

У пацієнтів, які отримували інгібітори АПФ, такі як Хартил^®-H, спостеріга= 083;ися випадки ангіоневро= 090;ичного набряку кишечнику (див. розділ «Побічні реакції»). Ці пацієнти скаржилися на біль у животі (з нудотою/блю&#= 1074;анням або без них). Після припинення прийому інгібітора АПФ симптом&#= 1080; ангіоневро= 090;ичного набряку киш&#= 1077;чнику зникали.

Анафіл= актичні реакції під час сенсибілі= 079;ації.

Ім= овірність і тяжкість анафілакти= 095;них та анафілакто= 111;дних реакцій на отруту комах та інших алергенів з&#= 1073;ільшується при застосуван= 085;і інгібіторі= 074; АПФ. Лікування Харт = 80;л^®-H необхідн= ;о припинити до десенсибіл= 110;зації.

Нейтро= пенія/агран = 91;лоцитоз.=

Не= йтропенія/а = 75;ранулоцито&#= 1079; спостеріга= 083;ася рідко, інформація про пригніченн= 103; кісткового мозку не надходила. Рекомендує= 090;ься контролюва= 090;и рівень лейкоцитів у крові, можл= иве виникнення лейкопенії. Контроль ре&#= 1082;омендуєтьс= я проводити на початку лікування та у пацієнтів з порушенням функції нир&#= 1086;к, а також особливо у пацієнтів з колагенним захворюван= 085;ям судин (наприклад червоний вовчак або склеродерм= 110;я), а також у пацієнтів, які приймали лікарські засоби, що сп= ричиняли зміну картини крові.

Етнічн= і відмінн&= #1086;сті

Інгібі= тори АПФ частіше &= #1089;причиняють ангіоневро= 090;ичний набряк у чорношкіри= 093;, ніж у білошк&= #1110;рих пацієнтів.

Як= і ін= ;ші інгібіто= ;ри АПФ, раміприл може виявитися менш ефективним &#= 1076;ля зниження артеріальн= 086;го тиску у чорношкіри= 093; пацієнтів, можливо, через виl= 9;оку розповсюдж= 077;ність артеріальн= 086;ї гіпертен= ;зії з низькl= 0;м рівнем реніну у чорношкі= ;рих пацієнтів.

Спортс= мени.

Гі= дрохлоротіk= 2;зид може дати позитивний результат при проведенні тесту при допінг-конт&#= 1088;олі.

Метаболічн= ;і та ендокринні ефекти.

Ті= азидні діуретики можуть призвести до зниження толерантно= 089;ті до глюкози. Хворим на цукровий діабет може знадобитис= 103; коригуванн= 103; дози інсуліну або перорально= 075;о гіпоглікем= 110;чного лікарськог= 086; засобу. Під ч= ас лікування тіазидними діуретикам= 080; латентний цукровий діабет може набути активної форми.

Ті= азидні діуретики також можуть підвищити рівень холестерин= 091; та тригліцери= 076;ів.

Мо= жливий розвиток гіперурике= 084;ії або гострог&#= 1086; нападу подагри у деяких хворих при застосуван= 085;і тіазидних діуретиків.

Кашель
Пр= ;и застосуван= 085;і інгібіторі= 074; АПФ можлива поява кашлю. Характерно, що ка&= #1096;ель є неп&= #1088;одуктивним= ;, стійким o= 0; проходить після припинення терапії. Можливість кашлю, сприч&= #1080;неного інгібітора= 084;и АПФ, слід розглядати при здійсненні диференціа= 083;ьної діагностик= 080; кашлю.

І= ;нші.

Реакція на препарат може виникнути у пацієнтів з/або алергією або бронхіальн= 086;ю астмою в анамнезі. Повідом&#= 1083;ялося про можливість загостренн= 103; або активізаці= 111; системного червоного вовчака.

По&= #1076;війна блокада ренін-ангіо&#= 1090;ензин-альдо= ;стеронової системи (РААС) за допомого&#= 1102; лікарських засобів, що містять аліскірен

Подвійна блокада ренін-ангіо&#= 1090;ензин-альдо= ;стеронової системи шляхом комбінован= 086;го застосуван= 085;я препарату Хартил^®-H тk= 2; аліскірену не рекомендує= 090;ься, оскільки при цьому існує підвищений ризик розви&#= 1090;ку артеріальн= 086;ї гіпотензії, гіперкаліє= 084;ії та виникнення змін у функції нир&#= 1086;к (включаючи гостру ниркову недостатні= 089;ть).

Пацієнтам із цукровим діабетом або порушенням= 080; функції нирок (ШКФ 60 мл/хв) комбінован= 077; застосуван= 085;і препарату Хартил^®-H тk= 2; аліскірену протипоказ= 072;не (див. розділ «= ;Протипоказ = 72;ння»).

Якщо терапія подвійною блокадою розглядаєт= 100;ся як необхідний захід, у цьому випадку лікування слід проводити під пильним наглядом спеціаліст= 110;в і проводити моніторинг функції нирок, рівен&= #1100; електроліт= 110;в та перевіряти &#= 1072;ртеріальни= й тиск.

Інгібітори АПФ та блокатори ангіотензи= 085; ІІ рецепторів не слід застосуват= 080; пацієнтам з діабетично= 102; нефропатіє= 102;.

Н= ;епереносим= 10;сть лактози.

П= ;репарат містить моногідрат лактози. Йог&= #1086; не слід призначати пацієнтам із рідкісни&#= 1084;и спадковими порушенням= 080; толерантно= 089;ті до галактози, спадковим дефіцитом лактази або синдромом невсмоктув= 072;ння глюкози-гал&#= 1072;ктози.

Н= ;е рекомендує= 090;ься вживати алкогольні напої під час лікування препаратом.

З обережніст= 102; призначают= 080; препарат хворим на подагру, а також цукровий діабет, особливо тим, хто застосовую= 108; інсулін та пероральні протидіабе= 090;ичні засоби.

Екстракорп= ;оральні методи лікування, які призвод&#= 1103;ть до контакту крові з негативно зарядженим= 080; поверхнями, такі як діаліз або гемофільтр= 072;ція з певними мембранами з високою гідравлічн= 086;ю проникніст= 102; (наприклад поліакрило= 085;ітриловими), а також аферез ліпо&#= 1087;ротеїдів низької щільності з декстрин су&#= 1083;ьфатом, унаслідок п&#= 1110;двищеного ризику тяжких анафілакто= 111;дних реакцій. Якщо потрібне таке лікування, с&= #1083;ід розглянути питання про використан= 085;я іншого типу діалізної мембрани або іншого класу антигіперт= 077;нзивних засобів.

Немела= 085;омний рак шкіри

Підвищ= 077;ний ризик немеланомн= 086;го раку шкіри (БКК і ПКК) зі збільшення= 084; кумулятивн= 086;ї дози гідрохлорт= 110;азиду спостеріга= 074;ся у двох епідеміоло= 075;ічних дослідженн= 103;х. Фотосенсиб= 110;лізуюча дія гідрохлорт= 110;азиду може виступати можливим механізмом розвитку даних патологій. Пацієнтів, які приймаю&#= 1090;ь гідрохлорт= 110;азид окремо або у комбінації з іншими лік&= #1072;рськими засобами, слід повідомити про ризик виникнення немеланомн= 086;го раку шкіри та рекомендув= 072;ти регулярно перевіряти &#= 1096;кіру на наявність нових утворень або змін уже наявних утворень та негайно повідомлят= 080; про будь-які підозрілі ураження шкіри. Підозрілі у&#= 1088;аження шкіри слід негайно обстежити, включаючи гістологіч= 085;е дослідженн= 103; біопсійног= 086; матеріалу. Пацієнтам слід порекоменд= 091;вати обмежити вплив сонячних та ультрафіол= 077;тових променів, користуват= 080;ся належним захистом пі&#= 1076; час перебуванн= 103; під дією сонячних або УФ-проме&= #1085;ів, щоб мінімізува= 090;и ризик раку ш&= #1082;іри. Крім того, слід з обережніст= 102; призначати препарати, що містять гідрохлорт= 110;азид, пацієнтам із раком шкіри в анамнезі (див. також розділ «П&= #1086;бічні реакції»).<= /o:p>

Хоріоїдаль= ;ний випіт, гостра короткозор= 110;сть та вторинна закритокут= 086;ва глаукома.

Препар= 072;ти, що містять сульфонамі= 076; або похідні сульфонамі= 076;у можуть викликати ідіосинкра= 090;ичну реакцію, що спричиняє хоріоїдаль= 085;ий випіт з дефектом зорового поля, транзи&= #1090;орною міопією та гостру закритокут= 086;ву глаукому. Симптоми включають гострий початок зниження гостроти зо&#= 1088;у або біль в оці і, як правило, виникають п&#= 1088;отягом декількох годин або тижнів з поч&= #1072;тку застосуван= 085;я препарату.

Неліко= 074;ана гостра закритокут= 086;ва глаукома може призвести до постійно&#= 1111; втрати зору. Основне лікування – це якнайшвидш= 077; припинити застосуван= 085;я лікарських засобів. Якщо внутрішньо= 086;чний тиск залишаєтьс= 103; неконтроль= 086;ваним, можливо, необхідно застосовув= 072;ти оперативні медикамент= 086;зні або хірургічні методи ліку&#= 1074;ання. Факторами ризику розвитку гострої закритокут= 086;вої глаукоми може бути алергія на сульфонамі= 076; або пеніцилін в анамнезі.

Го = 89;тра респіратор= 085;а токсичніст= 100;.

По = 74;ідомлялося про дуже рідкісні випадки гос&#= 1090;рої респіратор= 085;ої токсичност= 110;, включаючи гострий респіратор= 085;ий дистрес-син&#= 1076;ром (ГРДС) після прийому гідрохлоро= 090;іазиду. Набряк легенів зазвичай розвиваєть= 089;я протягом кількох хвилин або годин після прийому гідрохлоро= 090;іазиду. На початку с&= #1080;мптоми включають задишку, лихоманку, погіршення стану легень та гіпотензію. Якщо є підозра на ГРДС, Хартил&= reg;-H слід відмінити та призначити відповідне лікування.

Гі = 76;рохлоротіа&#= 1079;ид не слід призначати пацієнтам, у яких раніше був ГРДС після прийому гідрохлоро= 090;іазиду.

Застосуван= ;ня у період вагітності або годуван&#= 1085;я груддю.

&#= 1042;агітність.<= /o:p>

Лікарсь&#= 1082;ий засіб протипоказ= 072;но застосовув= 072;ти вагітним або жінкам, які планують завагітніт= 080;. Якщо під час лікування цим засобом підтверджу= 108;ться вагітність, його застосуван= 085;я необхідно негайно припинити і замінити іншим лікарським засобом, дозволеним до застосув&#= 1072;ння вагітним.

Годування груддю. Препар= ат Хартил^®-H протипоказ= 072;но застосовув= 072;ти у період год&= #1091;вання груддю. Кількість раміприлу та гідрохло&#= 1088;отіазиду, що проникає у грудне мол&= #1086;ко, є такою, що при застосуван= 085;і терапевтич= 085;их доз раміприлу та гідрохлоро= 090;іазиду немовля, яке знаходитьс= 103; на грудному годуванні, може зазнати їх впливу. Оскільки немає належних даних стосовно застосуван= 085;я раміприлу у період годування груддю, бажано надавати перевагу іншим лікарським засобам, застосуван= 085;я яких у період годування груддю є більш безпе&#= 1095;ним, особливо при грудному годуванні н&#= 1086;вонароджен= их або недоношени= 093; немовлят. Гідрохлоро= 090;іазид проникає у грудне моло&#= 1082;о. Застосуван= 085;я тіазиду матерям, які годують груддю, супроводжу= 074;алося зменшенням або навіть повним припинення= 084; продукуван= 085;я молока. Може виникати підвищена чутливість до похідних сульфонамі= 076;у, гіпокалієм= 110;я та ядерна жовтяниця. Оскільки застосуван= 085;я обох діючих речовин може призводити до тяжких не&= #1073;ажаних ефектів у немовлят, які знаходятьс= 103; на грудному годуванні, слід прийняти рі&#= 1096;ення про припине&#= 1085;ня або грудног&#= 1086; годування, або лікування залежно від важливості цієї терапії для матері.

&= nbsp;

Здатність k= 4;пливати н= 072; швидкість реакції при керуванні авто<= /b>тран = 89;портом або іншими &= #1084;еханізмами= ;.

Деякі побічні ефекти (наприклад симптоми зн&#= 1080;ження артеріальн= 086;го тиску, такі як запамороче= 085;ня) можуть пору&#= 1096;ити здатність зосередити= 089;я та реагуват&#= 1080;, тому це може вплинути на швидкість реакції при керуванні автотрансп= 086;ртом або іншими механізмам= 080;.

Ці побічні реакції спостеріга= 083;ися на початку лікування або при переході з інших препаратів. Після приймання першої дози або при збільшенні дози не рекомендує= 090;ься керувати автотрансп= 086;ртом або працюва&#= 1090;и з іншими механізмам= 080; протягом кількох годин.

Спосіб застосуван= 085;я та дози.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Для перорально= 075;о застосуван= 085;я.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Преп = 72;рат рекомендує= 090;ься приймати 1 раз на добу в один і той самий час, бажано вранці.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Преп = 72;рат можна приймати до, під час та після їди, оскільки прийом їжі не впливає на біодосту&#= 1087;ність препарату (див. розділ «Фармакокі= 085;етика»). Таблетки слід ковтати цілими, запиваючи водою. Їх не можна розжовуват= 080; або подрібнюва= 090;и.

Дорослі. Дозу слід корегувати індивідуал= 100;но, залежно від особливост= 077;й пацієнта (див. розділ «= ;Особливост= 10; застосуван= 085;я») та рівнів ар&= #1090;еріального тиску. Застосуван= 085;я фіксованої комбінації раміприлу та гідрохлоро= 090;іазиду, як правило, рекомендує= 090;ься лише після т&= #1080;трування доз кожного з її окремих компоненті= 074;.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Розп = 86;чинаюти лікування з найнижчої можливої дози. У разі необхіднос= 090;і дозу можна поступово збільшуват= 080; до досягнення цільового показника артеріальн= 086;го тиску. Максимальн= 072; добова доза становить 10 мг раміприлу т&#= 1072; 25 мг гідрохлоро= 090;іазиду на добу.

Особливі групи пацієнтів.

Пацієнти, які отримують діуретики. <= /i>Реко = 84;ендується проявляти обережніст= 100;, оскільки у пацієнтів, я&= #1082;і отримують діуретики, на початку лікування препаратом може виникати артеріальн= 072; гіпотензія. Перед тим як почати лікування препаратом, слід зменшити дозу діуретика або припинити його застосуван= 085;я.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:#2000'>k= 1;кщо відмінити діуретик неможливо, рекомендує= 090;ься починати лікування з найнижчої можливої дози раміприлу (1,25 = 084;г на добу) у вигляді нефіксован= 086;ї комбінації. <= /span>У подальшому рекомендує= 090;ься перейти на п&= #1086;чаткову добову дозу, яка не перевищує 2,5 мг раміприл&#= 1091;/12,5 мг гідрохлоро= 090;іазиду*.

Пацієнти з порушенням функції нирок. Через наявність гідрохлоро= 090;іазидного компонента &#= 1087;репарат протипоказ= 072;ний пацієнтам із тяжкою нирковою недостатні= 089;тю (кліренс кре&= #1072;тиніну <30 мл/хв (див. розділ «Протипока= 079;ання»). Пацієнтам з порушенням функції нирок можуть бути показані нижчі дози препарату. Пацієнтів із кліренсом креатиніну 30= -60 мл/хв слід лікувати лише із застосуван= 085;ям найнижчої дози фіксованої комбінації раміприлу/г&#= 1110;дрохлороті= азиду після монотерапі= 111; раміприлом. Максимальн= 072; добова доза* становить 5 мг раміприлу та 25 мг гідрохлоро= 090;іазиду.

Пацієнти з порушенням функції печінки. У пацієнтів з легким та помірним порушенням функції печінки лікування препаратом слід розпоч&#= 1080;нати винятково під ретельним медичним наглядом. Максимальн= 072; добова доза* у таких випадках становить 2,5 мг раміприлу та 12,5 мг гідро= 093;лоротіазид&= #1091;. Препарат протипоказ= 072;ний у випадках тяжкого порушення функції печ&#= 1110;нки (див. розділ «Протипока= 079;ання»).

Пацієнти літнього віку. Початк= ова доза повинна бути нижчою, особливо у дуже старих та немічних пацієнтів, а подальше титрування дози слід здійснюват= 080; більш поступово, з огляду на ви&= #1097;у імовірніст= 100; виникнення побічних ре&#= 1072;кцій.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>

Діти.

Препарат нk= 7; рекомендує= 090;ься застосовув= 072;ти дітям та підліткам до 18 років, оскільки недостатнь= 086; даних стосовно його ефективнос= 090;і та безпеки для таких пацієнтів.

Пе&= #1088;едозування= ;.

Симптомами передозува= 085;ня є стійкий діурез, надмірна периферичн= 072; вазодилата= 094;ія (з вираженою артеріальн= 086;ю гіпотензіє= 102;, шоком), брадикарді= 103;, порушення електроліт= 085;ого балансу, ниркова недостатні= 089;ть, порушення серцевого ритму, порушення свідомості, в тому числі кома, епілептичн= 110; напади, судо&= #1084;и, парез та паралітичн= 072; кишкова непрохідні= 089;ть.

Передозува= ;ння гідрохлоро= 090;іазиду може призве&#= 1089;ти до гострої затримки сечі у паціє&= #1085;тів, схильних до цього (наприклад з гіперплазі= 108;ю передміхур= 086;вої залози), тахікардії, слабкості, запамороче= 085;ня, спазмів м’язів, поліурії, олігурії, анурії, гіпокалієм= 110;ї, гіпонатріє= 084;ії, гіпохлорем= 110;ї, алкалозу, підвищення рівня азоту сечовини в крові (в основному ниркова недостатні= 089;ть).

Необхідно ретельно спостеріга= 090;и за станом пацієнта.

Лікування симптомати= 095;не та підтримуюч= 077;. До лікувальни= 093; заходів належать пе&#= 1088;винна детоксикац= 110;я (промивання шлунка, введення адсорбенті= 074;), а також заходи, спря&= #1084;овані на відновленн= 103; стабільної гемодинамі= 082;и, в тому числі відновленн= 103; об’єму втра&#= 1095;еної рідини та солей, введення агоністів альфа-1 адренореце= 087;торів або ангіотензи= 085;у ІІ (ангіотензи&#= 1085;аміду). Раміприлат, активний метаболіт раміприлу, погано виводиться шляхом гемодіаліз= 091;.

По&= #1073;ічні реакції.<= /b>

<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Проф= 10;ль безпеки препарату раміприл + гідрохлоро= 090;іазид містить дані про побічні ефе&#= 1082;ти, які виникають внаслідок артеріальн= 086;ї гіпотензії та/або зменшення ОЦК внаслідок збільшення діурезу. Дію&= #1095;а речовина раміприл може спричинити постійний кашель, тоді як діюча речовина гідрохлоро= 090;іазид може порушувати метаболізм глюкози, жирів та сечової кислоти. Обидві речо&#= 1074;ини мають необоротну дію на рівень калію у плазмі крові. До тяжких побічних реакцій належать ангіоневро= 090;ичний набряк або анафілакто= 111;дні реакції, порушення функції печінки або нирок, панкреатит, тяжкі реакції з боку шкіри та нейтропені= 103;/агранулоци= тоз.

Ч&= #1072;стота виникнення побічних реакцій класифікує= 090;ься таким чином: дуже часто (≥1/10); часто (від ≥1/100 до <1/10); нечасто (від ≥1/1000 до <1/100); рідк = 86; (від ≥1/10000 до <1/1 000); дуже рідко (<1/10000); частота невідома (не може бути ро&= #1079;рахована за наявними даними). У кожній групі побічні реакції представле= 085;і у порядку зменшення ступеня їх серйозност= 110;.

&nb= sp;

Часто

Нечасто=

Дуже рідко

Частота невідома

Серцеві розлади

Іш&#= 1077;мія міокарда, включаючи стенокарді&= #1102;; тахікардія; аритмія; відчуття посиленого серцебиття; периферичн&= #1110; набряки

Ін&#= 1092;аркт міокарда, ортостатич&= #1085;а артеріальн&= #1072; гіпотензія<= o:p>

З боку крові та лімфатично&= #1111; системи

Зм&#= 1077;ншення кількості лейкоцитів, зменшення кількості еритроциті&= #1074;, зниження рівня гемог= лобіну, гемолітичн&= #1072; анемія, зниження кількості тромбоциті&= #1074;

Ап&#= 1083;астична анемія

Пр&#= 1080;гнічення функції кісткового мозку; нейтр= ;опенія, в тому числі агранулоци&= #1090;оз, панцитопен&= #1110;я, еозинофілі&= #1103;

ге&#= 1084;оконцентра= ція у разі затримки рідини

З боку нервової системи

Го&#= 1083;овний біль, запамороче&= #1085;ня

Ве&#= 1088;тиго, парестезія, тремор, порушення рівноваги, відчуття печіння, дисгевзія, агевзія

Це&#= 1088;ебральна ішемія, у тому числі ішемічний інсульт і транзиторн&= #1072; ішемічна атака; поруш= ;ення психомотор&= #1085;их функцій, паросмія

З боку органів зору

По&#= 1088;ушення зору, включаючи нечіткість зору, кон’юнктив&= #1110;т

Кс&#= 1072;нтопсія, зменшення сльозовиді&= #1083;ення внаслідок д= ії гідрохлоро&= #1090;іазиду,

вт&#= 1086;ринна гостра закритокут&= #1086;ва глаукома та= /або гостра міопія внаслідок дії гідрохл= оротіазиду,

хо&#= 1088;іоїдний випіт

З боку органів слуху та лабіринту

Дз&#= 1074;ін у вухах

По&#= 1088;ушення слуху

Респірато= рні, торакальні та медіастина&= #1083;ьні розлади

Не&#= 1087;родуктивни= й подразливи&= #1081; кашель, брон= ;хіт

Си&#= 1085;усит, задишка, закладеніс&= #1090;ь носа

Бр&#= 1086;нхоспазм, у тому числі загостренн&= #1103; бронхіальн&= #1086;ї астми; алергічний альвеоліт; респіратор&= #1085;ий дистрес, у тому числі пневмоніт та некардіо= генний набряк легень внаслідок дії гідрохл= оротіазиду=

З боку шлунково-ки= шкового тракту

За&#= 1087;альні явища у шлунково-ки= шковому тракті, розлади травлення, неприємні відчуття у животі, диспепсія, гастрит, нудота, запор, гінгі= ;віт внаслідок дії гідрохлоро&= #1090;іазиду

Бл&#= 1102;вання, афтозний стоматит, глосит, діарея, біль у верхній частині живота, сухість у ро= ;ті.

Па&#= 1085;креатит (у поодиноких випадках повідомлял&= #1086;ся про летальні наслідки при застосу= ванні інгібіторі&= #1074; АПФ), підвищення рівня ферме= нтів підшлунков&= #1086;ї залози, ангі= ;оневротичн = 80;й набряк тонкого кишечнику,

сі&#= 1072;лоаденіт внаслідок дії гідрохлоро&= #1090;іазиду

З боку нирок і сечовивідн&= #1080;х шляхів

По&#= 1088;ушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатні&= #1089;ть; збільшення сечоутворе&= #1085;ня; підвищення рівня сечовини у крові та креатиніну<= o:p>

По&#= 1075;іршення перебігу фонової протеїнурі&= #1111;,

ін&#= 1090;ерстиціаль= ний нефрит внаслідок дії гідрохл= оротіазиду=

З боку шкіри та підшкірних тканин

Ан&#= 1075;іоневротич= ний набряк; у дуже виняткових випадках – порушення прохідност&= #1110; дихальних шляхів внаслідок ангіоневро&= #1090;ичного набряку, яке може мати летальний наслідок; псоріатичн&= #1080;й дерматит; гіпергідро&= #1079;; висипання, зокрема макулопапу&= #1083;ьозне; свербіж; алопеція

То&#= 1082;сичний епідермаль&= #1085;ий некроліз, синдром Стівенса-Дж= онсона, мультиформ&= #1085;а еритема, пемфігус, загостренн&= #1103; перебігу пс= оріазу, ексфоліати&= #1074;ний дерматит, фоточутлив&= #1110;сть, оніхолізис, пемфігоїдн&= #1072; або ліхеної= дна екзантема або енантема, кропив’янк&= #1072;,

си&#= 1089;темний червоний вовчак внаслідок дії гідрохл= оротіазиду=

З боку опорно-рухо= вого апарату та сполучної тканини

Мі&#= 1072;лгія

Ар&#= 1090;ралгія, м’я&= #1079;ові спазми,

м’&#= 1103;зова слабкість, м’язово-ске= летна скутість, тетанічні судоми внаслідок дії гідрохл= оротіазиду=

З боку ендокринно&= #1111; системи

Си&#= 1085;дром порушення секреції антидіурет&= #1080;чного гормону

Метаболіч= ні та аліментарн&= #1110; розлади

Не&#= 1079;адовільний контроль цукрового діабету, зменшення толерантно&= #1089;ті до глюкози, підвищення рівня глюкози у крові, підвищення рівня сечової кислоти, заг= ;острення подагри, збільшення рівня холес= терину та/або тригліцери&= #1076;ів внаслідок дії гідрохлоро&= #1090;іа-зиду=

Ан&#= 1086;рексія, зниження апетиту,

зм&#= 1077;ншення рівня калію у плазмі крові, відчу= ;ття спраги внаслідок дії гідрохлоро&= #1090;іазиду

Пі&#= 1076;вищення рівня калію у плазмі крові внасл= ідок дії раміприлу=

Зн&#= 1080;ження рівня натрію у плазмі крові,

гл&#= 1102;козурія, метаболічн&= #1080;й алкалоз, гіпохлорем&= #1110;я, гіпомагніє&= #1084;ія, гіперкальц&= #1110;ємія, дегідратац&= #1110;я, гіпохлорем&= #1110;чний алкалоз, що може індукувати печінкову енцефалопа&= #1090;ію або печінкову кому внаслі= док дії гідрохлоро&= #1090;іазиду

Судинні розлади

Ар&#= 1090;еріальна гіпотензія, ортостатич&= #1085;а гіпотензія, синкопе, припливи =

Тр&#= 1086;мбоз внаслідок значного зменшення<= span lang=3DUK style=3D'font-size:14.0pt;mso-ansi-language:UK'> о= ;б’єму циркулюючо&= #1111; крові, судинний стеноз, гіпоперфуз&= #1110;я, синдром Рейно, васкуліт, не= ;кротичний ангіїт

Порушення загального стану

Пі&#= 1076;вищена втомлювані&= #1089;ть, астенія

Бі&#= 1083;ь у грудях, пірексія

Ви&#= 1089;наження

З боку імунної системи

Ан&#= 1072;філактичні або анафілакто&= #1111;дні реакції на р= ;аміприл чи анафілакти&= #1095;ні реакції на гідрохлоро&= #1090;іазид, підвищення рівня антинуклеа&= #1088;них антитіл

Гепатобіл= іарні розлади

Хо&#= 1083;естатичний або цитолітичн&= #1080;й гепатит (у виняткових випадках – з летальним наслідком), підвищення рівня печінкових ферментів і/або кон’юг= ;атів білірубіну,=

ка&#= 1083;ькульозний холецистит внаслідок дії гідрохл= оротіазиду=

Го&#= 1089;тра печінкова недостатні&= #1089;ть, холестатич&= #1085;а жовтяниця, пошкодженн&= #1103; печінкових = клітин

З боку репродукти&= #1074;ної системи та молочних залоз

Тр&#= 1072;нзиторна еректильна імпотенція =

Зн&#= 1080;ження лібідо, гінекомаст&= #1110;я

З боку психіки

Пр&#= 1080;гнічення настрою, апатія, тривожніст&= #1100;, нервовість, порушення сну, включаючи сонливість<= o:p>

Сп&#= 1083;утаність свідомості, неспокій, порушення уваги

Пухлини доброякісн&= #1110;, злоякісні та невизначен&= #1110; (в тому числo= 0; кісти та пол= ;іпи)

НМ&#= 1056;Ш (БКК і ПКК):

на підставі даних епідеміоло&= #1075;ічних досліджень було виявлено взаємозв’я&= #1079;ок між сукупно= ю дозою гідрохлоро&= #1090;іазиду і розвитком НМРШ (див. також розділи «Фармаколо&= #1075;ічні властивост&= #1110;» і «Особливо= сті застосуван&= #1085;я»).

Те&= #1088;мін придатност= 110;. 3 роки.

Не застосовув= 072;ти препарат після закінчення терміну придатност= 110;, зазначеног= 086; на упаковці.<= o:p>

Умови зберігання. <= /span>Збер= 10;гати при температур= 110; не вище 25 ^оС у недоступно= 084;у для дітей місці.

Упаков= ка. По 14 таблеток у блістері; по = 2 блістери <= /span>у картонній пачці.

Ка = 90;егорія відпуску. За рецептом.

<= /span>

Ви = 88;обник.

ЗАТ Фармацевти= 095;ний завод ЕГІС.

<= /span>

Місцез= находження виро= бника та його адреса місця провадженн= 103; діяльності.

1165, м. Будапешт, вул. Бекеньфелд= 110;, 118-120, У= горщина.

<= /span>