MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D09ED2.4C5BCDB0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D09ED2.4C5BCDB0 Content-Location: file:///C:/6809EC74/UA142930101_29B4.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
для
медичного
застосуванl=
5;я
ліка=
;рського
засобу
КОРСАР®
Н
(CORSAR H)
<=
span
style=3D'font-family:"Times New Roman","serif"'>
Склад:=
span>
ді=
102;ча
речовина: 1 таблетка
містить 80 мг
валсартану =
10;
12,5 мг гідрохло=
;ротіазиду
або 160 мг
валсартану =
10;
12,5 мг
гідрохлороm=
0;іазиду,
або 160 мг
валсартану =
10;
25 мг гідрохло&=
#1088;отіазиду,
або 320
мг
валсартану =
10;
12,5 мг
гідрохлороm=
0;іазиду,
або 320 мг
валсартану =
10;
25 мг
гідрохлороm=
0;іазиду;
до=
087;омiжнi
речовини<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:PMingLiU;mso-fa=
reast-language:
UK'>: целюлоза
мікрокристk=
2;лічна,
лактози мон
=
86;гідрат,
натрію
кроскармелl=
6;за,
повідон (К29-К32),
тальк, магні=
102;
стеарат,
кремнію д=
110;оксид к=
086;лоїдний бе=
1079;водний;
ск=
083;ад
оболонки
таблетки:
80/12,5 мг – Opadry II 85G34642 Pink (спирт
полівінілоk=
4;ий,
тальк, титан=
091;
діоксид (Е 171),
макрогол 3350,
лецитин,
заліза окси
=
76;
червоний (Е 172),
заліза окси
=
76;
жовтий (Е 172),
заліза окси
=
76;
чорний (Е 172));
160/12,5мг – <=
span
lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:PMingLiU;mso=
-ansi-language:
EN-US;mso-fareast-language:UK'>Opadry II 85G25455 Red
(спирт
полівінілоk=
4;ий,
тальк, титан=
091;
діоксид (Е 171),
макрогол 3350,
лецитин,
заліза окси
=
76;
червоний (Е 172),
жовтий захі
=
76; FCF (Е 110));<=
o:p>
160/25 мг – Opadry II 85G23675 Orange (спирт
полівінілоk=
4;ий,
тальк, титан=
091;
діоксид (Е 171),
макрогол 3350,
лецитин,
заліза окси
=
76;
червоний (Е 172),
заліза окси
=
76;
жовтий (Е 172),
заліза окси
=
76;
чорний (Е 172));
320/12,5 мг – Opadry II 85G34643 Pink (спирт
полівінілоk=
4;ий,
тальк, титан=
091;
діоксид (Е 171),
макрогол 3350,
лецитин,
заліза окси
=
76;
червоний (Е 172),
заліза окси
=
76;
жовтий (Е 172));
320/25 мг – Opadry II 85G32408 Yellow (спирт
полівінілоk=
4;ий,
тальк, титан=
091;
діоксид (Е 171),
макрогол 3350,
лецитин,
заліза окси
=
76;
жовтий (Е 172),
заліза окси
=
76;
червоний (Е 172)).
Лікарська
форма. Таблет=
;ки,
вкриті плів
=
82;овою
оболонкою.
Основні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:
80/12,5 мг: таблетки
овальної
форми з
двоопуклою
поверхнею,
вкриті
плівковою
оболонкою, р=
086;жевого
кольору. На
таблетці
міститься
маркування &laq=
uo;V» з
одного боку
та «Н» з
іншого;
160/12,5 мг: таблетки
овальної
форми з
двоопуклою
поверхнею, в=
082;риті
плівковою
оболонкою, к=
086;ричнево-чер=
воного
кольору. На
таблетці
міститься м
=
72;ркування
«V=
» з
одного боку
та «Н» з
іншого;
160/25 мг: таблетки
овальної
форми з
двоопуклою
поверхнею,
вкриті
плівковою
оболонкою, с=
074;ітло-коричн=
евого
кольору. На
таблетці
міститься
маркування &laq=
uo;V» з
одного боку
та «Н» з
іншого;
320/12,5 мг: таблетки
овальної
форми з
двоопуклою
поверхнею,
вкриті
плівковою
оболонкою,
рожевого
кольору. На
таблетці
міститься
маркування &laq=
uo;V» з
одного боку
та «Н» з
іншого;
320/25 мг: таблетки
овальної
форми з
двоопуклою
поверхнею,
вкриті
плівковою
оболонкою,
жовтого
кольору, з
лінією
розлому на
одному боці
та боковими
лініями
розлому. На
таблетці
міститься
маркування &laq=
uo;V» з
одного боку
та «Н» з
іншого.
Фармакотер=
;апевтична
група. Антагоніст&=
#1080;
ангіотензиl=
5;у
ІІ та
діуретики.
Валсартан т
=
72;
діуретики.
Код АТХ С09D А03.
Фарма=
082;ологічні
властивостo=
0;.
Фармакодин=
аміка.
Актив=
085;им
гормоном
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи є
ангіотензиl=
5;
ІІ, утворени=
081;
із
ангіотензиl=
5;у
І з участю
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту
(АПФ).
Ангіотензиl=
5;
ІІ
зв’язуєтьсn=
3;
зі
специфічниl=
4;и
рецепторамl=
0;,
розташованl=
0;ми
на клітинни
=
93;
мембранах у
різних ткан
=
80;нах.
Він має
широкий
спектр
фізіологічl=
5;ої
дії,
включаючи я
=
82;
безпосередl=
5;ю,
так і опосер=
077;дковану
участь у
регулюваннo=
0;
артеріальнl=
6;го
тиску. Як
потужна
судинозвужm=
1;вальна
речовина,
ангіотензиl=
5;
ІІ чинить
пряму
вазопресорl=
5;у
дію. Крім
того, він
сприяє
затримці
натрію і
стимулює
секрецію
альдостероl=
5;у.
Валса=
088;тан
є активним і
специфічниl=
4;
антагоністl=
6;м
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ, що
призначениl=
1;
для внутріш
=
85;ього
застосуванl=
5;я.
Він діє
вибірково н
=
72;
рецептори
підтипу АТ1, які
є
відповідалn=
0;ними
за ефекти
ангіотензиl=
5;у
ІІ. Збільшен=
110;
рівні
ангіотензиl=
5;у
II внаслідок
блокади АТ1-рецепторів
валсартаноl=
4;
можуть
стимулюватl=
0; вільні
АТ2-рецепто=
;ри,
що
врівноважуn=
8;
ефект АТ1-рk=
7;цепторів.
Валсартан н
=
77;
має будь-яко=
111;
часткової
активності
агоніста
відносно АТ1-рецепторі=
074;
і має
набагато
більшу
(приблизно у 20=
000
разів)
спорідненіl=
9;ть
з АТ1-рецепm=
0;орами,
ніж із АТ2-р
=
77;цепторами.
Валса=
088;тан
не пригнічу=
08;
АПФ, відомий
також під
назвою кіні
=
85;аза
ІІ, який
перетворює
ангіотензиl=
5;
І на
ангіотензиl=
5;
ІІ і руйнує
брадикінін.
Не спостері
=
75;ається
ніяких
побічних
ефектів, зум=
086;влених
брадикінінl=
6;м.
У клінічних
дослідженнn=
3;х,
де валсарта
=
85;
порівнювавl=
9;я
з інгібітор
=
86;м
АПФ, частота
випадків
сухого кашл=
02;
була значно
меншою (Р =
<0,05) у
пацієнтів,
які
лікувалися
валсартаноl=
4;, ніж
у пацієнтів,
які приймал
=
80;
інгібітор
АПФ (2,6 %
порівняно з 7,9=
%).
У пацієнтів,
які раніше
лікувалися
інгібітороl=
4;
АПФ,
розвивався
сухий кашел=
00;,
при
лікуванні
валсартаноl=
4;
це
ускладненнn=
3;
було
відзначено
=
91; 19,5
% випадків, а
при
лікуванні
тіазидним
діуретиком R=
11;
у 19 % випадків,
=
91;
той час, як у
групі хвори
=
93;,
які
отримували
лікування
інгібітороl=
4;
АПФ, кашель
спостерігаk=
4;ся
у 68,5 % випадків
(Р <0,05).
Валса=
088;тан
не вступає у
взаємодію і
не блокує
рецептори
інших
гормонів аб
=
86;
іонні канал
=
80;,
які, як
відомо,
відіграють
важливу рол=
00; у
регуляції
функцій
серцево-суд
=
80;нної
системи.
Призначеннn=
3;
препарату
пацієнтам з =
075;іпертензіє&=
#1102;
призводить
до зниження
артеріальнl=
6;го
тиску, не
впливаючи
при цьому на
частоту пул=
00;су.
У
більшості
пацієнтів
після
застосуванl=
5;я
внутрішньо
=
88;азової
дози
препарату
початок
антигіпертk=
7;нзивної
активності
відзначаєтn=
0;ся
у межах 2
годин, а
максимальнk=
7;
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску
досягаєтьсn=
3;
у межах 4-6
годин.
Антигіпертk=
7;нзивний
ефект
зберігаєтьl=
9;я
більше 24
годин після
прийому
разової доз
=
80;.
За умови
регулярногl=
6;
застосуванl=
5;я
препарату
максимальнl=
0;й
терапевтичl=
5;ий
ефект
зазвичай
досягаєтьсn=
3;
протягом 2-4
тижнів і
утримуєтьсn=
3;
на
досягнутомm=
1;
рівні у ході
тривалої
терапії.
Комбінація
=
79;
гідрохлороm=
0;іазидом
ефективнішk=
7;
знижує
артеріальнl=
0;й
тиск.
Точко=
102;
дії
тіазидних
діуретиків =
08;
корковий
відділ
дистальних
звивистих
ниркових ка
=
85;альців,
де
розташованo=
0;
рецептори, щ=
086;
мають висок
=
91;
чутливість
до дії
діуретиків, =
110;
де відбуває
=
90;ься
пригніченнn=
3;
транспортуk=
4;ання
іонів Na i Cl.
Механізм ді=
11;
тіазидів
пов’язаний
=
79;
пригніченнn=
3;м
насосу Na+Cl-,
що, очевидно,
відбуваєтьl=
9;я
за рахунок
конкуренціo=
1;
за місця
транспорту Cl-.
Як результа
=
90;
цього
екскреція
іонів натрі=
02;
і хлору
збільшуєтьl=
9;я
приблизно
однаковою
мірою.
Внаслідок
діуретичноo=
1;
дії
спостерігаn=
8;ться
зменшення о
=
73;’єму
циркулюючоo=
1;
плазми,
внаслідок
чого
підвищуєтьl=
9;я
активність
реніну,
секреція
альдостероl=
5;у,
виведення з
сечею калію
і, отже,
зниження
концентрацo=
0;ї
калію у сиро=
074;атці.
Взаємозв’яk=
9;ок
між реніном
та
альдостероl=
5;ом
опосередкоk=
4;ується
ангіотензиl=
5;ом
ІІ, тому приз=
1085;ачення
антагоністk=
2;
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ зменшить
втрату калі=
02;,
пов’язану і
=
79;
застосуванl=
5;ям
тіазидного
діуретика.
=
Фарма=
082;окінетика.
Валсарт=
;ан.
Піс=
ля
внутрішньоk=
5;о
прийому
препарату
всмоктуванl=
5;я
валсартану =
10;
гідрохлороm=
0;іазиду
відбуваєтьl=
9;я
швидко, одна=
082;
ступінь
всмоктуванl=
5;я
варіює у
широких меж
=
72;х.
Середня
величина
абсолютної
біодоступнl=
6;сті
Корсару=
Ò Н становит=
100;
23 %.
Фармакокінk=
7;тична
крива валса
=
88;тану
має
низхідний
мультиекспl=
6;ненційний
характер (t1/2=
945; < 1 год, t
У
діапазоні
вивчених до
=
79;
кінетика
валсартану
має лінійни
=
81;
характер. Пр=
080;
повторному
застосуванl=
5;і
препарату
змін
кінетичних
показників
не
відзначалоl=
9;я.
При прийомі =
087;репарату
один раз на
день кумуля
=
94;ія
незначна.
Концентрацo=
0;ї
препарату у
плазмі кров=
10;
у жінок і
чоловіків
були однако
=
74;і.
Валсартан
значною
мірою
зв’язуєтьсn=
3;
з білками
сироватки
крові
(94-97 %),
переважно з
альбуміном.
Об’єм
розподілу в
період
рівноважноk=
5;о
стану
низький (при=
073;лизно
П=
;ри
призначеннo=
0;
валсартану
=
79;
їжею площа п=
110;д
кривою
«концентраm=
4;ія
– час» (AUC)
зменшуєтьсn=
3;
на 48 %, хоча,
починаючи
приблизно з 8
годин після
прийому,
концентрацo=
0;я
препарату у
плазмі як у
разі прийом
=
91;
його натще,
так і у разі
прийому з
їжею
однакові. Зм=
077;ншення
площі під
кривою
«концентраm=
4;ія
– час» не
супроводжуn=
8;ться
значним
зниженням
терапевтичl=
5;ого
ефекту.
Гідрохл=
;оротіазид.
Всм=
октування
гідрохлороm=
0;іазиду
після
прийому
внутрішньо
відбуваєтьl=
9;я
швидко (tmax – п=
риблизно
2 години).
Фармакокінk=
7;тика
препарату у
фазах
розподілу і
виведення о
=
87;исується
загалом
біекспоненm=
4;ійною
низхідною
кривою;
період
напіввиведk=
7;ння
кінцевої
фази
становить 6-15
годин. У
терапевтичl=
5;ому
діапазоні
доз середня
величина пл
=
86;щі
під кривою «=
082;онцентраці&=
#1103; – =
1095;ас»
(AUC) зростає
прямо
пропорційнl=
6;
до збільшен=
03;
дози. При
повторних
призначеннn=
3;х
фармакокінk=
7;тика
гідрохлороm=
0;іазиду
не
змінюється, при
призначеннo=
0;
один раз на
добу
кумуляція
незначна.
А=
;бсолютна
біодоступнo=
0;сть
гідрохлороm=
0;іазиду
при прийомі
внутрішньо
становить 60-80 %.
Виведення
відбуваєтьl=
9;я
з сечею:
понад 95% дози у
незміненомm=
1;
вигляді і
приблизно 4% – у
вигляді
гідролізатm=
1;
– 2-аміно-4-хлор=
;о-m-бензенеди&=
#1089;ульфонамід=
;у.
П=
;ри
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
гідрохлороm=
0;іазиду
з їжею
відзначалоl=
9;я
як підвищен
=
85;я,
так і
зниження
його
системної
біодоступнl=
6;сті
порівняно з
відповідниl=
4;
показником
при прийомі
натще.
Діапазон ци
=
93;
змін незнач
=
85;ий
і не має
клінічної
значущості.
Валсарт=
;ан/гідрохло=
088;отіазид. При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з валсартан
=
86;м
системна
біодоступнo=
0;сть
гідрохлороm=
0;іазиду
зменшуєтьсn=
3;
приблизно н
=
72;
30 %. Одночасне
призначеннn=
3;
гідрохлороm=
0;іазиду,
зі свого
боку, не
чинить
істотного в
=
87;ливу
на кінетику
валсартану.
Проте ця вза=
108;модія
не впливає н=
072;
ефективнісm=
0;ь
комбінованl=
6;го
застосуванl=
5;я
валсартану =
10;
гідрохлороm=
0;іазиду.
У
контрольовk=
2;них
клінічних
дослідженнn=
3;х
був
виявлений
чіткий
антигіпертk=
7;нзивний
ефект даної
комбінації,
який переви
=
97;ував
ефект
кожного із
компонентіk=
4;
окремо, а
також ефект
плацебо.
Фармако=
;кінетика
в окремих
групах
пацієнтів
Пацієнт=
;и
літнього ві
=
82;у.
У
деяких
пацієнтів літнn=
0;ого
віку
системний
вплив
валсартану
був дещо
більше
виражений,
ніж у
пацієнтів молоk=
6;ого
віку, однак
він не був
клінічно зн
=
72;чущим.
О=
;бмежені
дані дають
змогу
припустити,
що у пацієнт=
110;в літнn=
0;ого віку,
як здорових,
так і тих, які
страждають
на
артеріальнm=
1;
гіпертензіn=
2;,
системний
кліренс
гідрохлороm=
0;іазиду
нижчий, ніж у
здорових
молодих доб
=
88;овольців.
Пацієнт=
;и
з порушення
=
84;
функції
нирок. Пацієнтам =
079;
кліренсом
креатиніну 30-70
мл/хв корекц=
110;я
дози не
потрібна.
Н=
;емає
даних про
застосуванl=
5;я
Корсару=
Ò Н
пацієнтам із
вираженими
порушеннямl=
0;
функції
нирок (кліре=
085;с
креатиніну =
<30 мл/хв) =
10;
пацієнтам,
які
знаходятьсn=
3;
на
гемодіалізo=
0;.
Валсартан
має високий
ступінь
зв’язуваннn=
3;
з білками
плазми і не
виводиться
при
гемодіалізo=
0;; гідрохлоро&=
#1090;іазид,
навпаки,
виводиться з
організму
при гемодіа
=
83;ізі.
В=
;иведення
гідрохлороm=
0;іазиду
нирками
відбуваєтьl=
9;я
шляхом паси
=
74;ної
фільтрації
та активної
секреції у п=
088;освіт
ниркових
канальців.
Стан функці=
11;
нирок
відіграє
велику роль =
091;
фармакокінk=
7;тиці
гідрохлороm=
0;іазиду,
оскільки це
=
81;
препарат
виводиться
лише ниркам
=
80;.
Порушен=
;ня
функції
печінки. Системн=
;ий
вплив
валсартану
=
91;
пацієнтів з=
10;
слабко
вираженими =
10;
помірно
вираженими
=
87;орушеннями
функції
печінки був =
091;
2 рази більши=
1081;,
ніж у
здорових
добровольцo=
0;в.
Даних щодо
застосуванl=
5;я
валсартану
пацієнтам із
тяжкими
порушеннямl=
0;
функції
печінки нем
=
72;є.
З=
;ахворюванн=
03;
печінки
істотно не
впливають н
=
72;
фармакокінk=
7;тику
гідрохлороm=
0;іазиду,
тому
зниження
його дози не
потрібне.
Клінічн=
;і
характерисm=
0;ики.
Показ=
072;ння.
Артер=
110;альна
гіпертензіn=
3;
у пацієнтів, =
1090;иск
крові у яких
не
регулюєтьсn=
3;
монотерапіn=
8;ю.
Проти=
087;оказання=
.
·
Пі=
076;вищена
чутливість
до будь-яког=
086;
з компонент=
10;в
препарату а
=
73;о
до інших
похідних
сульфонаміk=
6;ів.
·
Тя=
078;кі
порушення
функції
печінки,
цироз печін
=
82;и
і холестаз.
·
Ан=
091;рія,
тяжкі
порушення
функції нир
=
86;к
(кліренс
креатиніну <30 мл/хв).
·
Ре=
092;рактерна
гіпокаліємo=
0;я,
гіпонатрієl=
4;ія,
гіперкальцo=
0;ємія,
симптоматиm=
5;на
гіперурикеl=
4;ія.
Взаємодія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.=
Взаємод=
10;ї,
пов’язані я
=
82;
з
валсартаноl=
4;,
так і з
гідрохлороm=
0;іазидом
Одночасне
застосуванl=
5;я
не
рекомендуєm=
0;ься
Літій. О=
;боротне
підвищення
концентрацo=
0;ї
літію у
плазмі кров=
10;
та прояви
токсичностo=
0;
були зареєс
=
90;ровані
при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
інгібіторіk=
4;
АПФ та
тіазидів, у
тому числі
гідрохлороm=
0;іазиду.
У зв’язку з
відсутністn=
2;
досвіду
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
валсартану
та літію так=
072;
комбінація
не рекоменд
=
91;ється.
У випадку
необхідності
застосуванl=
5;я
такої
комбінації
=
88;екомендуєт=
1100;ся
проводити
ретельний
моніторинг
рівня
літію у
плазмі кров=
10;.
Одно=
;часне
застосуванl=
5;я
вимагає
обережностo=
0;
Інші
антигіпертk=
7;нзивні
препарати. Корсар® i=
3; можk=
7;
посилювати
дію інших
препаратів
=
79;
антигіпертk=
7;нзивними
властивостn=
3;ми
(наприклад,
інгібітори
АПФ,
бета-блокат
=
86;ри,
блокатори
кальцієвих
каналів).
Пресорні
аміни
(наприклад,
норадреналo=
0;н,
адреналін)=
. Можлива
знижена
реакція на
пресорні
аміни, яка не
є достатньо=
02;,
щоб
виключити ї
=
93; застосування=
;.
Нестерої=
076;ні
протизапалn=
0;ні
препарати (Н=
055;ЗП),
включаючи
селективні
інгібітори
ЦОГ-2, ацетилс&=
#1072;ліцилову
кислоту >3
г/добу та
неселективl=
5;і
НПЗП. НПЗП
можуть
послаблюваm=
0;и
антигіпертk=
7;нзивний
ефект як
антагоністo=
0;в
ангіотензиl=
5;у
II,
так і
гідрохлороm=
0;іазиду
при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і.
Кр=
ім
того,
одночасний
прийом Кор=
;сару® i=
3; та
НПЗП може
призвести д
=
86;
погіршення
функції
нирок та
підвищення
рівня калію =
091;
плазмі кров=
10;.
Таким чином,
рекомендуєm=
0;ься
контроль
функції
нирок на поч=
072;тку
лікування, а
також
адекватна
гідратація
пацієнта.
Взаємоді=
ї,
пов’язані з
валсартаноl=
4;
Одно=
;часне
застосуванl=
5;я
не
рекомендуєm=
0;ься
Калійзбе=
088;ігаючі
діуретики,
препарати к
=
72;лію,
замінники
солі, що
містять
калій та інш=
110;
речовини, як=
110;
можуть
підвищити
рівень калі=
02;. Якщо
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу, який
впливає на
рівень калі=
02;,
вважається
необхідним
=
91;
поєднанні з
валсартаноl=
4;,
рекомендуєm=
0;ься
проводити
моніторинг
калію у плаз=
084;і
крові.
Відс=
;утність
взаємодії
У
дослідженнn=
3;х
лікарської
взаємодії
валсартану
не було
відзначено
клінічно
значущих
взаємодій
валсартану
та таких преп=
;аратів:
циметидин,
варфарин,
фуросемід,
дигоксин,
атенолол,
індометациl=
5;,
гідрохлоротіаз=
;ид,
амлодипін,
глібенкламo=
0;д.
Дигоксин та
індометациl=
5;
можуть взає
=
84;одіяти
з гідрохлоротіаз=
;идним
компонентоl=
4; Корсару® i=
3; (див. =
220;Взаєм=
;одії,
пов’язані з
гідрохлоротіаз=
;идом”).
Взаємоді=
ї,
пов’язані з
гідрохлор<=
/i>отіаз=
;идом
Одно=
;часне
застосуванl=
5;я
вимагає
обережностo=
0;
Лікарськ=
110;
препарати,
застосуванl=
5;я
яких пов’яз
=
72;но
з втратою
калію та
гіпокаліємo=
0;єю
(наприклад,
калійуретиm=
5;ні
діуретики,
кортикостеl=
8;оїди,
проносні,
АКТГ,
амфотерициl=
5;,
карбеноксоl=
3;он,
пеніцилін G,
саліцилова
кислота та
похідні).
Якщо
є
необхіднісm=
0;ь
у
призначеннo=
0;
цих лікарсь
=
82;их
засобів з
комбінацієn=
2;
гідрохлоротіаз=
;иду
та валсарта
=
85;у,
рекомендуєm=
0;ься
проводити
моніторинг
рівня калію =
091;
плазмі
крові.
Ці лікарськ=
10;
засоби
можуть
підсилюватl=
0;
ефект
гідрохлоротіаз=
;иду
на рівень
калію у
плазмі.
Лікарськ=
110;
препарати,
які можуть
викликати
двонаправлk=
7;ну
тахікардію
(torsades de pointes)
• Антиари=
090;мічні
препарати Ia
класу
(наприклад,
хінідин,
гідрохінідl=
0;н,
дизопіраміk=
6;).
• Антиари=
090;мічні
препарати III
класу
(наприклад,
аміодарон,
соталол,
дофетилід,
ібутилід).
• Деяк&=
#1110;
нейролептиl=
2;и
(наприклад,
тіоридазин,
хлорпромазl=
0;н,
левомепромk=
2;зин,
трифлуоперk=
2;зин,
ціамемазин,
сульпірид,
сультоприд,
амісульприk=
6;,
тіаприд,
пімозид,
галоперидоl=
3;,
дроперидол).
• Інші
(наприклад,
бепридил, ци=
079;априд,
дифеманіл,
еритроміциl=
5; внутрішньо=
1074;енно,
галофантриl=
5;,
кетансерин,
мізоластин,
пентамідин,
спарфлоксаm=
4;ин,
терфенадин,
вінкамін вн
=
91;трішньовен=
1085;о).
У
зв’язку з
ризиком
розвитку
гіпокаліємo=
0;ї
гідрохлоротіаз=
;ид
слід
застосовувk=
2;ти
з
обережністn=
2; одночасно
з
лікарськимl=
0;
засобами, як=
110;
можуть
спричинити
двонаправлk=
7;ну
тахікардію
(torsades de pointes).
Глікозид=
080;
наперстянкl=
0;. Індуков
=
72;на
тіазидами
гіпокаліємo=
0;я
або
гіпомагнієl=
4;ія
може
виникнути я
=
82;
небажаний
ефект, що
сприяє розв
=
80;тку
серцевої
аритмії,
індукованоo=
1;
препаратамl=
0;
наперстянкl=
0;.
Солі
кальцію та
вітамін D. Застосу
=
74;ання
тіазидних
діуретиків,
включаючи
гідрохлороm=
0;іазид,
одночасно з
вітаміном D
або солями
кальцію мож
=
77;
сприяти
підвищенню
рівня
кальцію у
плазмі кров=
10;.
Антидіаб=
077;тичні
засоби
(пероральні
препарати т
=
72;
інсулін). Лікуваннn=
3;
тіазидами
може
впливати на
толерантніl=
9;ть
до глюкози.
Корекція
дози антиді
=
72;бетичного
лікарськогl=
6;
засобу може
бути необхі
=
76;ною.
Слід
з
обережністn=
2; застосовува=
;ти
метформін
через ризик
лактоацидоk=
9;у,
індукованоk=
5;о
можливою
функціоналn=
0;ною
нирковою
недостатніl=
9;тю,
пов’язаною
=
79;
гідрохлороm=
0;іазидом.
Бета-блок=
1072;тори
та діазокси
=
76;. Одночас
=
85;е
застосуванl=
5;я
тіазидних
діуретиків,
включаючи
гідрохлороm=
0;іазид,
з
бета-блокат
=
86;рами
може
підвищуватl=
0;
ризик
гіперглікеl=
4;ії.
Ті=
азидні
діуретики,
включаючи
гідрохлороm=
0;іазид,
можуть
підсилити
гіперглікеl=
4;ічний
ефект
діазоксиду.
Лікарськ=
110;
препарати, щ=
086;
застосовуюm=
0;ь
у лікуванні
подагри
(пробенецид,
сульфінпірk=
2;зон
та
алопуринол). Може
виникнути
необхіднісm=
0;ь
корекції до
=
79;и
лікарських
засобів, що с=
1087;рияють
виведенню
сечової
кислоти,
оскільки
гідрохлороm=
0;іазид
може
підвищуватl=
0;
рівень
сечової кис
=
83;оти
у плазмі. Може
виникнути
необхіднісm=
0;ь
збільшення
=
76;ози
пробенецидm=
1; або
сульфінпірk=
2;зону.
Одночасне
застосуванl=
5;я
тіазидних
діуретиків,
включаючи
гідрохлоротіаз=
;ид,
може
збільшити
частоту
реакцій гіп
=
77;рчутливост=
1110;
до
алопуринолm=
1;.
Антихолі=
085;ергічні
засоби
(наприклад,
атропін,
біпериден)=
. Біодост
=
91;пність
тіазидних
діуретиків
може бути
збільшена
антихолінеl=
8;гічними
засобами, йм=
086;вірно,
через
зниження
моторики
шлунково-ки
=
96;кового
тракту та
швидкості
випорожненl=
5;я
шлунка.
Амантад
=
80;н.
Тіазиди,
включаючи
гідрохлороm=
0;іазид,
збільшують
ризик
небажаних
ефектів,
викликаних
амантадиноl=
4;.
Смоли
холестирамo=
0;н
та
колестипол. Абсорбція
тіазидних
діуретиків, =
091;
тому числі
гідрохлороm=
0;іазиду,
порушуєтьсn=
3;
у
присутностo=
0;
аніонних
смол.
Цитотокс=
080;чні
засоби
(наприклад,
циклофосфаl=
4;ід,
метотрексаm=
0;). Тіазиди,
включаючи
гідрохлороm=
0;іазид,
можуть
зменшувати
ниркову екс
=
82;рецію
цитотоксичl=
5;их
засобів та
посилювати
їх
мієлосупреl=
9;ивний
ефект.
Недеполя=
088;изуючі
релаксанти
скелетних мR=
17;язів
(наприклад,
тубокурариl=
5;). Тіазиди,
включаючи
гідрохлороm=
0;іазид,
посилюють
дію похідни
=
93;
кураре.
Циклосп
=
86;рин.
Одночас
=
85;е
призначеннn=
3;
з циклоспор
=
80;ном
збільшує
ризик
гіперурикеl=
4;ії
та
ускладнень,
подібних до
подагри.
Алкогол=
00;,
анестети=
;ки
та седативн=
10;
препарати. Може
проявитися
потенціюваl=
5;ня
ортостатичl=
5;ої
гіпотензії.
Метилдоп=
072;. Отриман=
10;
окремі
повідомленl=
5;я
про гемоліт
=
80;чну
анемію у
пацієнтів,
яким призна
=
95;ають
одночасне
лікування
метилдопою
=
90;а
гідрохлороm=
0;іазидом.
Карбамаз=
077;пін. У
пацієнтів,
які
отримують
гідрохлороm=
0;іазид
одночасно з
карбамазепo=
0;ном,
може розвит
=
80;ся
гіпонатрієl=
4;ія.
Таких
пацієнтів с
=
83;ід
повідомити
про
можливість
гіпонатрієl=
4;ічної
реакції і
спостерігаm=
0;и
належним
чином за
їхнім стано
=
84;.
Контраст=
085;і
речовини, що
містять йод. У разі
викликаної
діуретиком
дегідратацo=
0;ї
існує
підвищений
ризик
розвитку
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті,
особливо пр
=
80;
високих
дозах
препарату, щ=
086;
містить йод. =
span>Слід
провести
адекватне
поповнення
втрати
рідини у
пацієнта пе
=
88;ед
застосуванl=
5;ям.
Особл=
080;вості
застосуванl=
5;я.
Зміни
концентрацo=
0;ї
електролітo=
0;в.
Слі=
д
дотримуватl=
0;сь
обережностo=
0;
при сумісно
=
84;у
застосуванl=
5;і
Корсару® Н &=
#1110;з
солями калі=
02;,
калійзберіk=
5;аючими
діуретикамl=
0;,
замінникамl=
0;
солі, що
містять
калій, або
іншими
лікарськимl=
0;
засобами, як=
110;
можуть
підвищуватl=
0;
рівень калі=
02;
(наприклад,
гепарин).
Повідомлялl=
6;ся
про випадки
гіпокаліємo=
0;ї
під час
лікування
тіазидними
діуретикамl=
0;.
Рекомендуєm=
0;ься
частий конт
=
88;оль
концентрацo=
0;ї
калію в
сироватці
крові.
Лікув=
072;ння
тіазидними
діуретикамl=
0;
часто пов’я
=
79;ане
з
виникненняl=
4;
гіпонатрієl=
4;ії
і гіпохлоре
=
84;ічного
алкалозу.
Тіазиди пос
=
80;люють
виведення
магнію з
сечею, що в
результаті
може
призвести д
=
86;
гіпомагнієl=
4;ії.
Пацієнти
з дефіцитом =
074;
організмі
натрію та/аб=
086;
об’єму
циркулюючоo=
1;
крові (ОЦК).
У разі
гіпотензії
пацієнта
слід
покласти го
=
88;изонтально
і, якщо
необхідно,
провести внутр=
;ішньовенну
інфузію
сольового
розчину.
Лікування
можна
продовжуваm=
0;и
одразу ж піс=
083;я
стабілізацo=
0;ї
артеріальнl=
6;го
тиску.
Пацієнти
з тяжкою
хронічною
серцевою не
=
76;остатністю
або іншими
станами з
підвищеною
активністю
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи. У
пацієнтів,
функція
нирок яких
може залежа
=
90;и
від
активності
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
(наприклад у
пацієнтів з =
090;яжкою
застійної
серцевою
недостатніl=
9;тю),
лікування
інгібітораl=
4;и
АПФ пов’яза
=
85;о
з олігурією
та/або
прогресуючl=
6;ю
азотемією, рідко
– з гострою
нирковою
недостатніl=
9;тю.
Застосуванl=
5;я
Корсару® Н &=
#1093;ворим
із тяжкою
хронічною
серцевою
недостатніl=
9;тю
не
обґрунтоваl=
5;о.
Оскіл=
100;ки
не може бути
виключено, щ=
086;
через пригн=
10;чення
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
застосуванl=
5;я
Корсару® Н &=
#1090;акож
може бути
пов’язаним
із
порушенням
функції
нирок, Корса=
088;®
Н не слід
застосовувk=
2;ти
таким
пацієнтам.
Стеноз
ниркової
артерії. Не слід
застосовувk=
2;ти
препарат
пацієнтам і
=
79;
однобічним
або
двобічним
стенозом ни
=
88;кової
артерії або
стенозом,
спричинениl=
4; єдиною
ниркою,
оскільки у
таких
пацієнтів
можуть збіл=
00;шуватися
рівні
сечовини
крові та
креатиніну
плазми.
Первинний
гіперальдоl=
9;теронізм.
Не
слід
застосовувk=
2;ти
Корсар® Н п&=
#1072;цієнтам
із первинни
=
84;
гіперальдоl=
9;теронізмом,
оскільки їх
ренін-ангіо
=
90;ензинова
система не
активована.
Стеноз
аортальногl=
6;
та
мітральногl=
6;
клапана,
гіпертрофіm=
5;на
обструктивl=
5;а
кардіоміопk=
2;тія.
Як і
при
застосуванl=
5;і
інших
вазодилатаm=
0;орів,
у разі
застосуванl=
5;я
Корсару® Н &=
#1087;ацієнтам
зі стенозом
аортальногl=
6;
та
мітральногl=
6;
клапана або
гіпертрофіm=
5;ною
обструктивl=
5;ою
кардіоміопk=
2;тією
(ГОКМ) потріб=
1085;а
особлива
обережністn=
0;.
Порушення
функції
нирок. Для
пацієнтів з
легкими та
помірними
порушеннямl=
0;
функції
нирок
(кліренс
креатиніну =
>30 мл/хв ) =
082;орекція
дози не
потрібна. Тр=
077;ба
з
обережністn=
2;
застосовувk=
2;ти
Корсар® Н п&=
#1088;и
тяжкій
нирковій
недостатноl=
9;ті
(кліренс
креатиніну <=
30
мл/хв).
Тіазидні
діуретики
можуть пров
=
86;кувати
азотемію у
пацієнтів і
=
79;
хронічним
порушенням
функції
нирок. Вони
неефективнo=
0;
як
монотерапіn=
3;
при тяжкій
нирковій
недостатноl=
9;ті
(кліренс
креатиніну <=
30
мл/хв), але їх
можна
застосовувk=
2;ти
з належною
обережністn=
2;
у комбінаці=
11;
з петльовим
=
80;
діуретикамl=
0;
навіть
пацієнтам з
кліренсом
креатиніну <=
30
мл/хв.
Трансплант=
ація
нирок. На цей час
немає
досвіду щод
=
86;
безпеки
застосуванl=
5;я
препарату
пацієнтам,
яким нещода
=
74;но
проведено т
=
88;ансплантац=
1110;ю
нирки.
Порушення
функції
печінки. Для пацo=
0;єнтів
із
незначними =
10;
помірними
порушеннямl=
0;
функції
печінки без
холестазу к
=
86;рекція
дози не
потрібна.
Однак Корса
=
88;®
Н слід
застосовувk=
2;ти
з
обережністn=
2;.
Захворюванl=
5;я
печінки
істотно не
змінюють
фармакокінk=
7;тичні
параметри
гідрохлороm=
0;іазиду.
Системний
червоний
вовчак. Повідом=
;лялося,
що тіазидні
діуретики
посилюють
або
активують
прояви
системного
=
95;ервоного
вовчака.
Інші
метаболічнo=
0;
порушення. Тіази=
076;ні
діуретики
можуть
змінювати
толерантніl=
9;ть
до глюкози і
підвищуватl=
0;
рівні
холестеринm=
1;,
тригліцериk=
6;ів
і сечової
кислоти в
сироватці. Д=
083;я
хворих на
діабет може =
087;отребувати&=
#1089;я
корекція
дозування
інсуліну чи
пероральниm=
3;
гіпоглікемo=
0;чних
препаратів.
Тіазиди
можуть
зменшувати
екскрецію
кальцію з
сечею та
викликати
непостійне
та незначне
підвищення
рівня сиров
=
72;ткового
кальцію при
відсутностo=
0;
порушень ме
=
90;аболізму
кальцію.
Значна
гіперкальцo=
0;ємія
може
свідчити пр
=
86;
наявність у
пацієнта фо
=
85;ового
гіперпаратl=
0;реозу.
Слід
припинити
застосуванl=
5;я
тіазидів
перед
проведенняl=
4;
тестів щодо
оцінки
функції
паращитовиk=
6;них
залоз.
Фоточутлив=
ість.
Пов=
ідомлялося
про випадки
виникнення
реакції
фоточутливl=
6;сті
при
застосуванl=
5;і
тіазидних
діуретиків.
Якщо реакці=
03;
фоточутливl=
6;сті
виникає під
час
лікування,
рекомендуєm=
0;ься
припинити
лікування.
Якщо повтор
=
85;е
застосуванl=
5;я
сечогінногl=
6;
засобу вваж
=
72;ється
необхідним,
рекомендуєm=
0;ься
захищати
відкриті
ділянки
шкіри від
сонячних пр
=
86;менів
або штучног
=
86;
ультрафіолk=
7;тового
випромінювk=
2;ння.
Вагітність.
У
період
вагітності
не слід
розпочинатl=
0;
застосуванl=
5;я
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II. Якщо тільки
продовженнn=
3;
терапії
антагоністk=
2;ми
рецепторів
=
72;нгіотензин=
1091;
II не
вважається
необхідним, =
087;ацієнток,
які плануют=
00;
вагітність,
слід переве
=
89;ти
на
альтернатиk=
4;ні
види
антигіпертk=
7;нзивного
лікування, щ=
086;
мають
встановленl=
0;й
профіль
безпеки для =
079;астосуванн&=
#1103;
під час
вагітності.
При
виявленні
вагітності
лікування
антагоністk=
2;ми
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II слід
негайно
припинити і,
при
необхідносm=
0;і,
розпочати
альтернатиk=
4;ну
терапію.
Загальні.
Слі=
д
дотримуватl=
0;ся
обережностo=
0;
при застосу
=
74;анні
препарату
пацієнтам і
=
79;
підвищеною
чутливістю
до інших
антагоністo=
0;в
рецепторів
=
72;нгіотензин=
1091;
II в анамнезі.
Реакції
підвищеної
чутливості
до гідрохло
=
88;отіазиду
більш
імовірні у
пацієнтів з
алергією та
астмою.
Ангіоневро=
тичний
набряк. Виникне=
;ння
набряку Кві
=
85;ке
(у тому числі
набряку
гортані та
голосової
щілини, що
призводить
до
обструкції
дихальних
шляхів та/аб=
086;
набряку
обличчя, губ,
глотки та/аб=
086;
язика) спост=
077;рігалося
у пацієнтів,
які
отримували
валсартан,
деякі з цих
пацієнтів
мали в
анамнезі
набряк Квін
=
82;е
при
застосуванl=
5;і
інших
препаратів, =
091;
тому числі і
при
застосуванl=
5;і
інших
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II. При =
088;озвитку
набряку
Квінке
лікування
антагоністk=
2;ми
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II слід негайн&=
#1086;
припинити.
Протипоказk=
2;не
повторне за
=
89;тосування
препарату.
Гостра
закритокутl=
6;ва
глаукома. Засто=
089;ування
гідрохлороm=
0;іазиду,
сульфонаміk=
6;у
було
пов’язане з
виникненняl=
4;
ідіосинкраm=
0;ичної
реакції, яка
може
призвести д
=
86;
гострої
перехідної
короткозорl=
6;сті
і гострої
закритокутl=
6;вої
глаукоми.
Відзначаєтn=
0;ся
гостре зниж
=
77;ння
гостроти
зору або біл=
100;
в очах. Ці
симптоми
зазвичай
тривають
протягом
кількох
годин при
прийомі
препарату.
Нелікована
глаукома
може
призвести д
=
86;
необоротноo=
1;
втрати зору. =
1057;лід
негайно
припинити
застосуванl=
5;я
препарату.
Може
потребуватl=
0;ся
медикаментl=
6;зне
або
хірургічне
лікування.
Фактором
ризику розв
=
80;тку
гострої
закритокутl=
6;вої
глаукоми є
алергічна
реакція на
застосуванl=
5;я
сульфонаміk=
6;у
або
пеніциліну.
Для
пацієнтів
літнього
віку
корекція до
=
79;и
не потрібна.
Гідро=
093;лоротіазид
може
знижувати
рівень
зв’язаного
=
79;
білками йод
=
91;
у плазмі
крові.
Гідро=
093;лоротіазид
здатний
підвищуватl=
0;
концентрацo=
0;ю
вільного
білірубіну
=
74;
сироватці
крові.
Застосу=
;вання
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
Вагіт=
085;ість
Валсартан.
Зас=
тосування
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II протипоказ=
1072;но
протягом
усього
періоду
вагітності.
Епіде=
084;іологічні
дані щодо
тератогеннl=
6;го
ризику післ=
03;
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4; АПФ
протягом І
триместру
вагітності
не були
переконливl=
0;ми;
проте ризик
не може бути =
1074;иключений.
Хоча не існу=
108;
даних
контрольовk=
2;них
епідеміолоk=
5;ічних
досліджень
щодо ризику
при застосу
=
74;анні
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II, подібні
ризики
можуть мати
місце.
Якщо
тільки
продовженнn=
3;
терапії ант
=
72;гоністами
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II не
вважається
необхідним,
пацієнток,
які плануют=
00;
вагітність,
слід
перевести н
=
72;
альтернатиk=
4;ні
види
антигіпертk=
7;нзивного
лікування, щ=
086;
мають
встановленl=
0;й
профіль
безпеки для =
079;астосуванн&=
#1103;
у період
вагітності.
При
виявленні
вагітності
лікування
антагоністk=
2;ми
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II слід негайн&=
#1086;
припинити і,
при
необхідносm=
0;і,
розпочати
альтернатиk=
4;ну
терапію.
Відом=
086;,
що
застосуванl=
5;я
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II протягом ІІ
та ІІІ триме=
089;трів
викликає у
людей
фетотоксичl=
5;ість
(зниження
функції
нирок,
маловоддя,
уповільненl=
5;я
окостеніннn=
3;
черепа) та
неонатальнm=
1;
токсичністn=
0;
(ниркова
недостатніl=
9;ть,
гіпотензія,
гіперкалієl=
4;ія).
Якщо
застосуванl=
5;я
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II мало місце,
починаючи з =
030;І
триместру
вагітності,
рекомендуєm=
0;ься
проведення
ультразвукl=
6;вого
контролю фу
=
85;кції
нирок та
черепа.
Немов=
083;ята,
матері яких
приймали
антагоністl=
0;
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II, потребують
ретельного
спостережеl=
5;ня
щодо
гіпотензії.
Гідрохлоро=
тіазид. Досві=
1076;
застосуванl=
5;я
гідрохлороm=
0;іазиду
у період
вагітності =
08;
обмеженим,
особливо пр
=
86;тягом
І триместру.
Дослідженнn=
3;
на тваринах =
108;
недостатніl=
4;и.
Гідрохлороm=
0;іазид
проникає
через
плаценту. За=
089;тосування
гідрохлороm=
0;іазиду
протягом ІІ
та ІІІ триме=
089;трів
вагітності
може
призвести д
=
86;
порушення
фетоплаценm=
0;арного
кровообігу =
10;
викликати у
плода та
новонароджk=
7;ного
такі ефекти =
103;к
жовтяниця,
порушення
електролітl=
5;ого
балансу та
тромбоцитоl=
7;енія.
Періо=
076;
годування
груддю
Якщо з=
1072;стосування
препарату
вкрай
необхідне,
годування
груддю слід
припинити.
Немає жодно=
11;
інформації
щодо застос
=
91;вання
валсартану
протягом
годування
груддю. Гідр=
086;хлоротіази&=
#1076;
проникає у
молоко
людини в
невеликих
кількостях.
Тіазиди у
високих
дозах
викликають
діурез, що
може
пригнічуваm=
0;и
продукуванl=
5;я
молока.
Протягом
періоду
годування
груддю
бажано
використовm=
1;вати
альтернатиk=
4;ні
методи
лікування і
=
79;
встановленl=
0;ми
профілями
безпеки,
особливо у
період
годування
новонароджk=
7;ного
або
недоношеноo=
1;
дитини.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими м=
077;ханізмами.
На
початку
застосуванl=
5;я
препарату
(період
визначаєтьl=
9;я
індивідуалn=
0;но
лікарем) заб=
086;роняється
керувати
автомобілеl=
4;
та
виконувати
роботу, що
може
призвести д
=
86;
нещасного
випадку.
Пізніше мож
=
83;ивість
керувати
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0; визначаєть=
1089;я
лікарем.
Спосі=
073;
застосуванl=
5;я
та дози.
Реком=
077;ндована
доза Корсар
=
91;®
Н – 1
таблетка
80 мг/12,5 мг на
день. При
недостатньl=
6;му
зниженні ар
=
90;еріального
тиску через 3-4
тижні
лікування р
=
77;комендуєть=
1089;я
розглянути
можливість
=
87;родовження
лікування з
дозуванням 1
таблетка
160 мг/12,5 мг на
день.
Таблетки
160 мг/25 мг приз=
начають
пацієнтам, у
яких не
досягаєтьсn=
3;
достатнє
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску при
застосуванl=
5;я
таблеток
160 мг/12,5 мг. Якщ
=
86;
у подальшом
=
91;
при
застосуванl=
5;і
таблеток
160 мг/25 мг
артеріальнl=
0;й
тиск
знижується
=
85;едостатньо,
рекомендуєm=
0;ься
розглянути
=
84;ожливість
продовженнn=
3;
лікування з
дозуванням
320 мг/12,5 мг.
Таблетки
320 мг/25 мг
призначаютn=
0;
пацієнтам, у
яких не
досягаєтьсn=
3;
достатнє зн
=
80;ження
артеріальнl=
6;го
тиску при
застосуванl=
5;і
таблеток
320 мг/12,5 мг.
Макси=
084;альна
добова доза
становить 320
мг/25 мг.
Макси=
084;альний
антигіпертk=
7;нзивний
ефект досяг
=
72;ється
протягом 2-4
тижнів. Для
деяких
пацієнтів
може потреб
=
91;ватися
4-8 тижнів
лікування.
Препа=
088;ат
Корсар® Н м&=
#1086;жна
застосовувk=
2;ти
незалежно
від вживанн=
03;
їжі. Таблетк=
080;
слід
запивати
невеликою к=
10;лькістю
води.
Для па=
1094;ієнтів
з легкою та
помірною
печінковою
недостатніl=
9;тю
небіліарноk=
5;о
походження =
10;
без холеста
=
79;у
доза
валсартану
не повинна
перевищуваm=
0;и
80 мг.
=
Діти.
Препара= 090; Корсар® Н н&= #1077; рекомендуєm= 0;ься для застосуванl= 5;я дітям у зв’язку з відсутністn= 2; даних про безпеку та ефективнісm= 0;ь.
Передозув=
072;ння.
Переk= 6;озування валсартаноl= 4; може спричинити виражену гіпотензію, яка, у свою чергу, може призвести д = 86; пригніченн&= #1103; свідомості, розвитку судинної недостатноl= 9;ті та/або шоку.
При
передозуваl=
5;ні
гідрохлортo=
0;азидом
можуть
виникнути
такі
симптоми:
нудота, сонл=
080;вість,
гіповолеміn=
3;,
порушення
балансу
електролітo=
0;в
і як наслідо=
082; – ар
=
80;тмія та
м’язові
спазми.
Найхарактеl=
8;нішими
симптомами
передозуваl=
5;ня
також є
тахікардія,
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
шок,
слабкість, с=
087;лутаність
свідомості,
запаморочеl=
5;ня,
спазми
м’язів,
парестезії,
виснаження,
розлади
свідомості,
блювання,
спрага,
поліурія,
олігурія,
анурія,
алкалоз,
підвищений
рівень азот
=
91;
сечовини в
крові (в
основному
ниркова
недостатніl=
9;ть).
Терапевтич&=
#1085;і
заходи
залежать ві
=
76;
того, як давн=
1086;
було прийня
=
90;о
велику дозу
препарату, а
також від
тяжкості си
=
84;птомів;
при цьому
першочергоk=
4;им
заходом є
нормалізацo=
0;я
гемоциркулn=
3;ції.
Якщо препарат було прийнято нещодавно, слід викликати блювання. Якщо після застосуванl= 5;я препарату пройшов три = 74;алий час, необхідно дати пацієнту достатню кількість активованоk= 5;о вугілля.
При гіпотензії слід покласти пацієнта у г= 086;ризонтальн&= #1077; положення т = 72; невідкладнl= 6; відновити водно-сольо = 74;ий баланс шляхом внутрішньоk= 4;енного введення ізотонічноk= 5;о сольового розчину.
Валсk=
2;ртан
не можна
вивести з
організму з
=
72; допомогою
гемодіалізm=
1; через=
; його
зв’язуваннn=
3;
з білками
плазми, але
для виведен
=
85;я
з організму
гідрохлоротіаз=
1080;ду
гемодіаліз =
08;
ефективним.
Побічні
реакції.
Небаж=
072;ні
побічні
реакції кла
=
89;ифіковано
за частотою:
дуже часто (1/10);
часто (1/100, <1/10);
нечасто (1/1000, <1/100);
рідко (1/10000, <1/1000);
дуже рідко (<1/100=
00);
невідомо (не
можна
оцінити на
основі дост
=
91;пних
даних). У
межах кожно=
11;
групи за час=
090;отою
небажані
реакції
наведено у
порядку
зменшення
серйозностo=
0;.
Небажані
реакції
валсартану/
=
75;ідрохлорот=
1110;азиду
Порушення
обміну
речовин,
метаболізмm=
1;: нечас=
090;о
– дегідрата
=
94;ія.
Неврологіч=
ні
розлади: дуже
рідко – запа=
084;орочення;
нечасто – па=
088;естезії,
сплутаністn=
0;
свідомості,
дезорієнтаm=
4;ія,
нервозністn=
0;,
зміни
настрою,
ксантопсія;
невідомо – =
085;епритомніс&=
#1090;ь.
З
боку органі
=
74;
зору: нечасто
– нечіткіст=
00;
зору.
З
боку органі
=
74;
слуху та
вестибулярl=
5;ого
апарату: нечасто
– дзвін у
вухах.
Судинні
розлади: нечасто
– гіпотензі=
03;.
З
боку
дихальної
системи,
органів
грудної клі
=
90;ки
та
середостінl=
5;я:
неч=
асто
– кашель,
респіраторl=
5;ий
дистрес,
пневмоніт; н=
077;відомо
– некардіог
=
77;нний
набряк
легенів.
Шлунково-ки=
;шкові
розлади: дуже
рідко – діар=
077;я,
спрага,
запалення
слинних
залоз,
холецистит.
З
боку
опорно-рухо
=
74;ої
системи та
сполучної т
=
82;анини:
неч=
асто
– міалгія; дуже
рідко – артр=
072;лгія.
З
боку шкіри т=
072;
підшкірної
клітковини: невід=
1086;мо
– пурпура,
токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз,
екзема.
З
боку серця:
невідомо –
серцева
недостатніl=
9;ть.
З
боку
гепатобіліk=
2;рної
системи: невідоl=
4;о
–
гіпохлоремo=
0;чний
алкалоз, що
може інду&=
#1082;увати
печінкову
енцефалопаm=
0;ію
або печінко
=
74;у
кому.
З
боку
сечовидільl=
5;ої
системи: невідом=
;о
– порушення
функції
нирок,
інтерстиціk=
2;льний
нефрит.
Загальні
розлади та
реакції у
місці введе
=
85;ня
препарату: нечас=
090;о
– втома,
анафілактиm=
5;ні
реакції, шок.
Дослідженн=
я:
нев=
ідомо
– підвищенн=
03; рівня
сечової
кислоти у
плазмі,
підвищення
=
88;івня
білірубіну
та
креатиніну
=
91;
плазмі,
гіпокаліємo=
0;я,
гіпонатрієl=
4;ія,
підвищення
рівня азоту
сечовини в
крові,
нейтропеніn=
3;,
гіперурикk=
7;мія,
що може
провокуватl=
0;
подагричні
напади у
пацієнтів з
асимптомниl=
4;
перебігом
захворюванl=
5;я,
зниження
глюкозотолk=
7;рантності,
що може
зумовити
маніфестацo=
0;ю
латентного
цукрового
діабету.
Нижче=
087;ерелічені
реакції
спостерігаl=
3;ися
під час
клінічних
випробуванn=
0;
у хворих на
гіпертонічl=
5;у
хворобу:
абдомінальl=
5;ий
біль,
занепокоєнl=
5;я,
артрит, біль
у спині,
бронхіт,
біль у
грудях, запа=
084;орочення,
диспепсія,
задишка,
сухість у
роті, носові
кровотечі,
імпотенція,
гастроентеl=
8;ит,
головний
біль,
підвищене
потовиділеl=
5;ня,
гіпестезія,
грип,
безсоння,
розтягненнn=
3;
зв’язок,
судоми
м’язів,
розтягненнn=
3;
м’язів, нудо=
090;а,
закладенісm=
0;ь
носа,
застійні
явища у навк=
086;лоносових
пазухах, біл=
100;
у шиї, набряк,
периферичнl=
0;й
набряк,
середній
отит, біль у
кінцівках,
прискорене
серцебиття,
фаринголарl=
0;нгіальний
біль,
полакіурія,
підвищення
температурl=
0;,
назофарингo=
0;т,
синусит, сон=
083;ивість,
тахікардія,
інфекції
верхніх дих
=
72;льних
шляхів,
інфекції
сечовивіднl=
0;х
шляхів, верт=
080;го,
вірусні
інфекції,
порушення
зору. Невідо=
084;о,
чи мали ці
ефекти
причинний
зв’язок із
терапією.
Додат=
082;ова
інформація
щодо окреми
=
93;
компонентіk=
4;.
Небаж=
072;ні
реакції, що
раніше
виникали пр
=
80;
застосуванl=
5;і
кожного
компонента
окремо,
можуть бути
потенційниl=
4;и
небажаними
ефектами
також і при
застосуванl=
5;і
Корсару® Н,
навіть якщо
вони не
спостерігаl=
3;ися
у клінічних
випробуванl=
5;ях
або
протягом постм=
;аркетингов
=
86;го
періоду.
Небажані
реакції
валсартану
З
боку систем
=
80;
крові та
лімфатичноo=
1;
системи: невідом=
;о
– зниження
гемоглобінm=
1;,
зниження
гематокритm=
1;,
тромбоцитоl=
7;енія.
З
боку імунно=
11;
системи: невідом=
;о
– інші
реакції
гіперчутлиk=
4;ості/алергі=
1095;ні
реакції,
включаючи
сироватковm=
1;
хворобу.
Порушення
обміну
речовин,
метаболізмm=
1;: невід=
086;мо
– підвищенн=
03;
калію у
плазмі,
гіпонатрієl=
4;ія.
З
боку органі
=
74;
слуху та
вестибулярl=
5;ого
апарату: нечасто
– вестибуля
=
88;не
запаморочеl=
5;ня.
Судинні
розлади: невідом=
;о
– васкуліт.
Шлунково-ки=
;шкові
розлади: нечасто
– біль у
животі.
Розлади
гепатобіліk=
2;рної
системи: невідом=
;о
– підвищенн=
03;
показників
функції
печінки.
З
боку шкіри і
підшкірної
клітковини: невід=
086;мо
– ангіоневр
=
86;тичний
набряк,
висип,
свербіж.
З
боку
сечовидільl=
5;ої
системи: невідом=
;о
– ниркова
недостатніl=
9;ть.
Нижче=
079;азначені
реакції
спостерігаl=
3;ися
під час
клінічних
випробуванn=
0;
у хворих на
гіпертонічl=
5;у
хворобу, хоч=
072;
причинний
зв’язок із
досліджуваl=
5;им
препаратом
не
встановленl=
0;й:
артралгія,
астенія, біль m=
1;
спині, діаре=
103;,
запаморочеl=
5;ня,
головний
біль, безсон=
085;я,
зниження
лібідо,
нудота,
набряк,
фарингіт,
риніт, синус=
080;т,
запалення
верхніх
дихальних
шляхів,
вірусні інф
=
77;кції.
Небажані
реакції
гідрохлороm=
0;іазиду
Гідро=
093;лоротіазид
широко заст
=
86;совується
протягом
багатьох
років, часто
у вищих
дозах, ніж ті,
які
містяться у
Корсарі® Н.
Нижчезазнаm=
5;ені
небажані
реакції бул
=
80;
зареєстровk=
2;ні
у пацієнтів,
які
отримували
тіазидні ді
=
91;ретики,
включаючи
гідрохлороm=
0;іазид,
у вигляді
монотерапіo=
1;:
З
боку обміну
речовин,
метаболізмm=
1;: дуже
часто – при
застосуванl=
5;і
високих доз =
211;
збільшення
рівнів
ліпідів
крові; часто
– гіпомагні=
08;мія,
гіперурикеl=
4;ія;
рідко – гіпе=
088;кальціємія,
гіперглікеl=
4;ія,
глюкозурія
та порушенн=
03; метаболізм&=
#1091;
у хворих на
діабет; дуже
рідко – гіпо=
093;лоремічний
алкалоз.
З
боку систем
=
80;
крові та
лімфатичноo=
1;
системи: рідко –
=
90;ромбоцитоп=
1077;нія,
іноді з
пурпурою; ду=
078;е
рідко – агра=
085;улоцитоз,
лейкопенія,
гемолітичнk=
2;
анемія,
пригніченнn=
3;
функцій кіс
=
90;кового
мозку; невід=
086;мо
– апластичн
=
72;
анемія.
З
боку імунно=
11;
системи: дуже
рідко – реак=
094;ії
гіперчутлиk=
4;ості.
Психічні
розлади: рідко –
=
76;епресія,
порушення
сну.
Неврологіч=
ні
розлади: рідко –
=
75;оловний
біль, запамо=
088;очення,
парестезії.
З
боку органі
=
74;
зору: нечасто
– нечіткіст=
00;
зору у перші
кілька
тижнів післ=
03;
початку
лікування; н=
077;відомо
– гостра
закритокутl=
6;ва
глаукома.
Кардіальні
порушення: рідко =
8211; серцева
аритмія.
Судинні
розлади: часто –
=
87;остуральна
гіпотензія,
яка може
посилюватиl=
9;ь
при
застосуванl=
5;і
алкоголю,
анестетикіk=
4;,
седативних
препаратів.
З
боку
дихальної
системи,
органів
грудної клі
=
90;ки
та
середостінl=
5;я:
дуж=
е
рідко – диха=
083;ьна
недостатніl=
9;ть,
включаючи
пневмонію т
=
72;
набряк
легенів.
Шлунково-ки=
;шкові
розлади: часто –
=
74;трата
апетиту,
легка нудот
=
72;
і блювання; р=
1110;дко
– запор,
відчуття
шлунково-ки
=
96;кового
дискомфортm=
1;,
діарея; дуже
рідко – панк=
088;еатит.
З
боку гепато
=
73;іліарної
системи: рідко –
=
74;нутрішньоп=
1077;чінковий
холестаз аб
=
86;
жовтяниця.
З
боку шкіри і
підшкірної
клітковини: часто =
8211; кропив’янк=
;а
та інші види
висипу; рідк=
086;
– фотосенси
=
73;ілізація;
дуже рідко – =
1085;екротичний
васкуліт та
токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз,
шкірні
реакції,
подібні до
червоного
вовчака,
реактиваціn=
3;
червоного
вовчака; нев=
110;домо
– мультифор
=
84;на
еритема.
З
боку репрод
=
91;ктивної
системи та
молочних
залоз: часто – імп=
1086;тенція.
З
боку
сечовидільl=
5;ої
системи: невідом=
;о
– гостра
ниркова
недостатніl=
9;ть,
ниркові роз
=
83;ади.
Загальні
розлади та
реакції у
місці введе
=
85;ня
препарату: невід=
086;мо
– підвищенн=
03;
температурl=
0;,
втома.
З
боку опорно-=
088;ухового
апарату та
сполучної
тканини: невідом=
;о
– м’язові
спазми.
Термі=
085;
придатностo=
0;. 3
роки.
Н=
е
застосовувk=
2;ти
препарат
після
закінчення
терміну
придатностo=
0;,
зазначеногl=
6;
на упаковці.
Умови
зберігання.
Збері=
075;ати
в
оригінальнo=
0;й
упаковці пр
=
80;
температурo=
0;
не вище 25 °С.
Зберігати у
недоступноl=
4;у
для дітей
місці.
Упаковка.
По 10
таблеток у
блістері. По 3 =
або
6 блістерів у
пачці (фасув=
072;ння
та пакуванн=
03;
з in bulk
фірм-виробн
=
80;ків
Актавіс Лтд.,
Мальта або Б=
072;лканфарма
Дупниця АТ,
Болгарія).
Кате=
075;орія
відпуску. За р=
;ецептом.
Виробник.=
ПАТ «Ф=
1072;рмак».
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-no-proof:yes'>
<=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-no-proof:yes'>Міс=
цезнаходжеl=
5;ня
виробника т
=
72; його
адреса місц=
03;
провадженнn=
3;
діяльності.
Україна,