ДУТАСТЕРИД T

(DUTASTERID T)<= /o:p>

Склад:

діючі речовини: дутастерид, тамсулозину гідрохлорид;

1 капсула тверда містить дутастериду 0,5 мг, тамсулозину гідрохлориду 0,4 мг, що еквівалентно 0,367 мг тамсулозину;

допоміжні речовини:

капсула м’яка желатинова, що містить:= пропіленгліколь монокапри= лат тип ІІ, бутилгідрокситолуол (Е 321= ), желатин (гелеформуючий тип В, 150 Bloom), гліцерол, титану діоксид (Е 171), тригліц= ериди середнього ланцюга, соєвий лецитин;

гранули з модифікованим вивільненням: кислота метакрилова – сополімер етил акрилату (1:1), дисперсія 30 % (натрію лаурилсульфат 0,7%, полісорбат 80 = 2,3 %), целюлоза мікрокристалічна, дибутилсебацинат, полісорбат 80, кремнію кол= оїдний водний, кальцію стеарат;

тверда желатинова капсула: заліза = оксид чорний (Е 172), заліза оксид червоний (Е 172), титану діоксид (Е 171), залі= за оксид жовтий (Е 172), желатин;

склад ink (для напису) чорний, що містить: шелак (Е 904), заліза оксид чорний (Е 172), пропіленгліколь (Е 1520), розчин амонію, концентрований (Е 527), калію гідроксид (Е 525).

Лікарська форма. Капсули тверді.

Основні фізико-хімічні властивості: довгаста тверда желати= нова капсула № 0EL розміром приблизно 24,2 ×7,7 мм, тіло капсули коричнев= ого кольору, кришечка бежевого кольору з надписом С001 чорними чорнилами. Вміст ка= псули: довгаста м’яка желатинова капсула (приблизно 16,5×6,5 мм) світло жовтого кольору, що наповнена прозорою рідиною; гранули тамсулозину від біл= ого до майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що застосовують при доброякісній гіперплазії передміхурової залози. Антагоніст α1-адренорецепторів. Код= АТХ G04C А52.

Фармакологічні властивості.<= /i>

Фармакодинаміка.

Дутастерид Т − є комбінацією двох лікарських засобів: дутастериду, подвійного інгібітора 5α-редуктази, і тамсулозину гідрохлориду, антагоніста адренорецепторів α_1а і α_1d. Ці лікарські засоби мають взаємодоповнювальний механізм дії, завдяки якому відбувається швидке послаблення сечовиділення, знижується ризик гострої затримки сечі та зменшується необхідність проведення хірургічної операції з приводу доброякісної гіперплазії передміхурової залози.
Дутастерид

Дутастерид пригнічує активність як 1-го, так і 2-го типу ізоферментів 5= α-редуктази, які відповідають за перетворення тестостерону на дигідротестостерон (ДГТ). = ДГТ є андрогеном, який в першу чергу відповідає за ріст передміхурової залози і розвиток доброякісної гіперплазії передміхурової залози. =

Тамсулозин

Тамсулозин пригнічує активність адренорецепторів α_1а і α_1dу стромальній гладкій мускулатурі передміхурової залози= і шийці сечового міхура. Приблизно 75 % рецепторів α₁у передміхуро= вій залозі є рецепторами підтипу α_1а. Тамсулозин вибірково та конкурентно зв’язується з постсинаптичними α₁-рецепторами, зокрема з підтипами α_1а та α_1d. Це спричиняє розслаблення гладких = м’язів передміхурової залози та уретри.

Тамсулозин підвищує максима= льну швидкість струму сечі за рахунок зниження тонусу гладких м’язів уретри і передміхурової залози, що усуває обструкцію. Препарат також знижує виражені= сть симптомів подразнення та обструкції, у розвитку яких істотну роль відіграє нетримання сечі та скорочення гладких м’язів нижніх відділів сечовивідних шляхів. Такий ефект досягається під час довготривалої терапії. Необхідність оперативного втручання або катетеризації значно знижується.

Антагоністи α₁-адренорецепторів можуть зменшувати кров’яний тиск шляхом зниження загального периферичного опору. Під час дослідження впливу тамсулозину не спостерігалось клінічно значущого зниження кров’яного тиску.

Дутастерид у комбі= нації з тамсулозином

Клінічні дослідження свідчать про кращу ефективність застосування комбінованої терапії на                    основі інгібітора 5α-редуктази дутастериду та α1-адреноблокатора тамсулозину, порівняно із застосуванням кожного препарату окремо.

Фармакокінетика. <= o:p>

Застосування комбінації дутастерид-тамсулозин і одночасний прийом у відповідних дозах дутастериду і тамсулозину в капсулах окремо продемонструв= али їх біоеквівалентність.

Дослідження біоеквівалентності одноразових доз було проведене при їх застосуванні як натще, так і після прийому їжі. Порівняно із застосуванням натще, при прийомі після вживання їжі спостерігалося 30 % зниження максимал= ьної концентрації (C_max) тамсулозину як складової комбінації дутастерид-тамсулозин. Їжа не впливала на площу під фармакокінетичною кривою (AUС) тамсулозину.

Всмоктув= ання

Дутастер= ид

Після перорального одноразового прийому 0,5 мг дутастериду час до досягнення пікових концентрацій дутастериду в сироватці крові становив 1–3 години. Абсолютна біодоступність становила приблизно 60 %. Прийом їжі не впливав на біоеквівалентність дутастериду.

Тамсулоз= ин

Тамсулозин всмоктується з кишечнику і є майже повністю біодоступним. Як швидкість, так і ступінь всмоктування тамсулозину знижуються, якщо його при= ймають протягом 30 хвилин після їди. Рівномірність поглинання забезпечується прийо= мом препарату в один і той же час доби після прийому однотипної їжі. Концентрація тамсуло= зину в плазмі крові є пропорційною дозі.

Після прийому одноразової дози тамсулозину після їди пікова концентраці= я в плазмі крові досягаються приблизно через 6 годин. Рівноважна концентрація досягається на 5-й день багаторазового введення. Середня рівноважна концентрація у пацієнтів є приблизно на дві третини вищою за концентрацію п= ісля одноразового введення тамсулозину. Хоча це явище спостерігалося у пацієнтів літнього віку, того ж самого результату можна очікувати і у молодших пацієнтів.

Розподіл=

Дутастер= ид

Дутастерид має великий об’єм розподілу (300−500 л) і висок= у зв’язуваність з білками плазми крові (> 99,5 %). Після щоденного введення доз концентр= ації дутастериду в сироватці крові досягають 65 % рівноважної концентрації через= 1 місяць і приблизно 90 % – через 3 місяці.

Рівноважні концентрації в сироватці крові, які становлять приблизно 40 нг/мл, досягаються через 6 місяців введення дози 0,5 мг на добу. Середнє значення надходження дутастериду з сироватки крові у сім’яну рідину станови= ть 11,5 %.

Тамсулоз= ин

У чоловіків тамсулозин зв’язується з білками плазми крові приблизно на = 99 %. Об’єм розподілу є невеликим (приблизно 0,21/кг).

Метаболі= зм

Дутастер= ид

Дутастерид активно метаболізується in vivo. В умовах in vitro дутастерид метаболізується цитохромом P450 3A4 і 3A5, утворюючи три моногідроксильованих метаболіти і один дигідрокcильований метаболіт.

Після перорального введення дутастериду в дозі 0,5 мг/добу до досягнення рівноважної концентрації 1,0−15,4 % (середнє значення − 5,4 %) введеної дози дутастериду виділяється у кал у незміненому вигляді. Решта виділяється у кал у вигляді= 4 основних метаболітів, що містять

39 %, 21 %, 7 % і 7 % кожної з речовин, пов’язаних з лікарським засобом= , і 6 другорядних метаболітів (менше 5 % кожен). У сечі людини виявлено лише незначні кількості незміненого дутастериду (менше ніж 0,1 % дози).

Тамсулоз= ин

Енантіомерна біоконверсія з тамсулозину гідрохлориду [R(-) ізомер] у S(= +) ізомер у людини не відбувається. Тамсулозину гідрохлорид активно метаболізується ферментами цитохрому P450 у печінці, і менше 10 % дози виділяється у сечу в незміненому вигляді. Але фармакокінетичний профіль метаболітів у людини не встановлений. Результати досліджень in vitro вказують на те, що до метаболізму тамсулозину залучаються ферменти CYP3A4 і CYP2D6, а також незна= чною є участь інших ізоферментів CYP.

Пригнічення активності ферментів, які беруть участь у печінковому метаб= олізмі, може призвести до посиленої дії тамсулозину. Перед виведенням з сечею метаболіти тамсулозину гідрохлориду піддаються широкому зв’язуванню з глюкуронідом або сульфатом.

Виведенн= я

Дутастер= ид

Виведення дутастериду залежить від дози, і цей процес слід описувати як такий, що відбувається двома паралельними шляхами, один є насичуваним при клінічно значущих концентраціях, а другий – ненасичуваним. При низьких концентраціях у сироватці крові (менше 3 нг/мл) дутастерид швидко виводитьс= я як залежним від концентрації, так і незалежним від концентрації шляхом. При застосуванні одноразових доз 5 мг або менших доз було виявлено ознаки швидк= ого кліренсу і встановлено період напіввиведення, який триває від 3 до 9 днів.<= o:p>

При терапевтичних концентраціях, після повторного введення дози 0,5 мг/= добу домінує повільніший, лінійний шлях виведення, а період напіввиведення стано= вить приблизно 3−5 тижнів.

Тамсулоз= ин

Тамсулозин і його метаболіти виводяться переважно з сечею, в якій прибл= изно 9 % дози присутні у вигляді незміненої активної речовини.=

Після внутрішньовенного або перорального введення лікарської форми з негайним вивільненням період напіввиведення тамсулозину,= що міститься у плазмі крові, коливається в діапазоні в= ід 5 до 7 годин. Через фармакокінетику, регульовану швидкістю поглинання, у разі застосування тамсулозину у капсула= х з модифікованим вивільненням справжній період напіввиведення тамсулозину, прийнятого після їди, становить приблизно 10 годин, а в рівноважній концентрації у пацієнтів – приблизно 13 годин.

Пацієнти літнього віку

Дутастер= ид

Фармакокінетика дутастериду оцінювалася у 36 здорових чоловіків у віці = від 24 до 87 років після введення одноразової дози 5 мг. Значної залежності дії дутастериду від віку не спостерігалося, але період напіввиведення був корот= шим у чоловіків віком до 50 років. Статистичних відмінностей у періоді напіввиведення не було при порівнянні групи 50−69-річних досліджувани= х пацієнтів з групою досліджуваних віком понад 70 років.

Тамсулоз= ин

Перехресне порівняльне дослідження загальної дії тамсулозину гідрохлори= ду (AUC) і періоду напіввиведення вказує = на те, що фармакокінетична дія тамсулозину гідрохлориду може бути трохи три= валішою у пацієнтів літнього віку порівняно з молодими здоровими добровольцями чоловічої статі. Власний кліренс не залежить від зв’язування тамсулозину гідрохлориду з α₁-кислим глікопротеїном, але знижується з віком, у результаті чого загальна дія є на 40 % сильнішою (AUC) у пацієнтів віком від 55 д= о 75 років порівняно з дією у пацієнтів віком                      20−32 роки.<= /p>
Ниркова недостатність

Дутастер= ид

Вплив ниркової недостатності на фармакокінетику дутастериду не вивчали.= Але у сечі людини виявляється менше 0,1 % дози 0,5 мг дутастериду у рівноважній концентрації, тому клінічно значущого підвищення концентрацій дутастериду у плазмі крові у пацієнтів з нирковою недостатністю очікувати не слід (див. розділ «Спосіб застосування та до= зи»).

Тамсулоз= ин

Фармакокінетика тамсулозину гідрохлориду порівнювалася у 6 пацієнтів з нирковою недостатністю від слабкого до помірного (30 ≤ кліренс креати= ніну (КК) < 70 мл/хв/1,73 м²) або від помірного до тяжкого (10 = 804; КК < 30 мл/хв/l,73 м²) ступеня і у 6 досліджуваних з нормальн= им кліренсом (КК < 90 мл/хв/1,73 м²). Тоді як загальна концентрація тамсулозину гідрохлориду у плазмі крові зазнавала змін в результаті змінного зв’язуванн= я з α₁-кислим глікопротеїном, концентрація незв’язаного (активного) тамсулозину гідрохлор= иду, а також власний кліренс залишалися відносно стабільними. Тому пацієнтам з нирковою недостатністю не потрібна корекція дози тамсулозину гідрохлориду в капсулах. Але пацієнти з термінальною стадією ниркової недостатності (КК &l= t; 10 мл/хв/1,73 м²) не досліджувалися.

Печінкова недостатність

Дутастер= ид

Вплив печінкової недостатності на фармакокінетику дутастериду не вивчав= ся (див. розділ «Протипоказання»). Через те що дутастерид виводиться переважно шляхом метаболізму, очікується, що рівні дутастериду в плазмі крові цих пацієнтів будуть підвищеними, а період напіввиведення дутастериду буде тривалішим (див. розділи «Особливості застосування» і «Спосіб застосування = та дози»).

Тамсулоз= ин

Фармакокінетика тамсулозину гідрохлориду порівнювалася у 8 пацієнтів з помірним порушенням функції печінки (класифікація за Чайлдом – П’ю: ступені= A і B) і у 8 досліджуваних з нормальною функцією печінки. Тоді як загальна концентрація тамсулозину гідрохлориду в плазмі змінювалася в результаті змінного зв’язування з α₁-кислим глікопротеїном, концентрац= ія незв’язаного (активного) тамсулозину гідрохлориду не зазнавала значних змін= , спостерігалася тільки помірна (32 %) зміна власного кліренсу незв’язаного тамсулозину гідрохлориду. Тому пацієнти з помірним порушенням функції печінки не потреб= ують корекції дози тамсулозину гідрохлориду. Дія тамсулозину гідрохлориду не вивчалася у пацієнтів з тяжким порушенням функції печінки.

Безпека та клінічні дослідження.

Серцева недостатність<= /p>
У 4-річному клінічному дослідженні застосування дутастериду у поєднанні= з тамсулозином для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози у 4844 чоловіків (дослідження комбінації Аводарту (CombAT) частота виникнення серцевої недостатності (збірне поняття) в групі комбінованої терапії (14/1610, 0,9 %) була вищою, ніж у будь-якій групі монотерапії дутастеридом (4/1623,     0,2 %) або тамсулозином (10/1611, 0,6 %).

В окремому 4-річному клінічному порівняльному дослідженні плацебо з хімічною профілактикою дутастеридом за участю 8231 чоловіка віком від 50 до= 75 років з попередніми негативними да= ними біопсії на рак передміхурової залози і вихідним рівнем ПСА між 2,5 нг/мл і = 10,0 нг/мл у чоловіків віком від 50 до 60 років або 3 нг/мл і 10,0 нг/мл у чолов= іків віком понад 60 років (дослідження REDUCE) було встановлено, що частота виникнен= ня серцевої недостатності у пацієнті= в, які приймали дутастерид 0,5 мг 1 раз на добу (30/4105, 0,7 %), вища порівняно з пацієнтами, які приймали плацебо (16/4126, 0,4 %). У ретроспективному аналі= зі цього дослідження показана вища частота серцевої недостатності у пацієнтів,= які приймали дутастерид і альфа-блокатор одночасно (12/1152, 1,0 %), порівняно з суб’єктами, які приймали дутастерид без α-блокатора (18/2953, 0,6 %), плацебо і α-блокатор (1/1399, < 0,1 %) або плацебо без α-блока= тора (15/2727, 0,6 %). Причинного взаємозв’язку між застосуванням дутастериду (самостійно або у комбінації з α-блокаторами) та виникненням серцевої недостатності встановлено не було (див. розділ «Особливості застосування»).=

Рак передміхурової залози і низькоди= ференційовані пухлини

У 4-річному дослідженні, в якому вивчали дію дутастериду порівняно з плацебо, у 8231 чоловіка віком від 50 до 75 років з попередніми негативними даними біопсії на рак передміхурової залози і вихідним рівнем ПСА між 2,5 н= г/мл і 10,0 нг/мл у чоловіків віком від 50 до 60 років або 3 нг/мл і 10,0 нг/мл у чоловіків віком від 60 років (дослідження REDUCE) 6706 суб’єктам була прове= дена голкова біопсія простати (обов’язкова за первинним протоколом), дані якої б= ули використані для аналізу диференціювання за шкалою Глісона. В дослідженні було виявлено 1517 пацієнтів з діагноз= ом рак простати. Більшість пухлин простати (70 %), виявлених за допомогою біоп= сії, в обох групах лікування мали високий рівень диференціювання (5–6 балів за шкалою Глісона).

У групі дутастериду зареєстровано більш високу частоту (n=3D29, 0,9 %) низькодиференційованого раку простати (8–10 балів за шкалою Глісона) порівн= яно з групою плацебо (n=3D19, 0,6 %) (р=3D0,15). У перші 2 роки дослідження кіл= ькість пацієнтів з раком передміхурової залози з показником 8−10 балів за шкалою Глісона була о= днаковою в групі дутастериду (n=3D17, 0,5 %) і в групі плацебо (n=3D18, 0,5 %). Прот= ягом 3–4-го років дослідження більша кількість випадків раку передміхурової зал= ози з показником 8–10 балів за шкалою Глісона була діагностована у групі дутастериду (n=3D12, 0,5 %) порівняно з гру= пою плацебо (n=3D1, < 0,1 %) (р=3D0,0035). Немає даних про вплив на ризик ро= звитку раку простати у чоловіків, які приймають дутастерид понад 4 роки. Відсоток пацієнтів з діагнозом раку передміхурової залози з показником 8–10 балів за шкал= ою Глісона зберігався по= стійним в різні періоди дослідження (1–2-ий роки, 3–4-ий роки) в групі дутастериду = (0,5 % у кожний період часу), тоді як у групі плацебо відсоток пацієнтів = із низькодиференційованим раком простати (8−10 балів= за шкалою Глісона) був н= ижчим у 3–4-тий роки, ніж в 1–2-ий роки          <= /span>     (< 0,1 % і 0,5 %, відповідно) (див. розділ «Особливості застосування»). Не було ніякої різниці в частоті випадків раку= передміх= урової залози з показником 7= −10 балів за шкалою Глісона (р=3D0,81).

У 4-річному клінічному дослідженні лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози (Combat), де первинним протоколом не було передбачено обов’язкової біопсії і всі діагнози раку простати були встановлені на біопсії за показаннями, частота випадків раку передміхурової залози з показником 8−10 балів за шкалою Глісона була 0,5 % (n=3D8) у групі дутаст= ериду, 0,7 % (n=3D11) у групі тамсулозину та 0,3 % (n=3D5) у групі комбінованої терапі= ї.

Зв’язок між застосуванням дутастериду та виникненням низькодиференційованого раку передміхурової залози залишається<= span style=3D'mso-spacerun:yes'> нез’ясованим.

Рак грудної залози у чоловіків

Два випадок-контрольовані епідеміологічні дослідження, одне проведено у= США                  (n=3D339 випадків = раку грудної залози і n=3D6780 у групі контролю), а інше у Великій Британії        (n=3D 398 випадків раку молочної з= алози і n=3D3930 у групі контролю) у базах даних охорони здоров’я, не показали ніяк= ого збільшення ризику розвитку раку грудної залози у чоловіків при застосуванні= інгібіто= рів 5α-редуктази. Ре= зультати першого дослідження не виявили позитивного взаємозв’язку з раком грудної за= лози (відносний ризик для ³ 1 року застосування до встановлення діагноз= у раку молочної залози порівняно з < 1 року застосування: 0,70: 95 % ДІ 0,34, 1,45). У другому дослідженні оцінений відносний ризик раку молочної залози,= пов’язаний зі застосуванням інгібіторів 5α-редуктази, порівняно з таким при відсутності застосува= ння становив 1,08: 95 % ДІ 0,62, 1,87).

Причинний взаємозв’язок між розвитком раку гру= дної залози у чоловіків та довготривалим застосуванням дутастериду не встановлен= о.

Клінічні характеристики.

Показання.

Препарат призначають пацієнтам, для яких прийом окремих його компонентів − тамсулозину та дутастериду у відповідних дозах був ефективним для лікування помірних та тяжких симптомів доброякісної гіперплазії передміхуро= вої залози.

Лікування помірних та тяжких симптомів доброякісної гіперплазії передміхурової залози.

Зменшенн= я ризику виникнення гострої затримки сечі та необхідності хірургічного втручання у пацієнтів з помірними та тяжкими симптомами доброякісної гіперплазії передміхурової залози.

Протипоказання.

Препарат протипоказаний:

– для лікування жінок і діт= ей (див. розділ «Застосування у період вагітності або годування груддю»);

– хворим з підвищеною чутливістю до дутастериду, інших інгібі= торів 5a-редуктази, тамсулозину (включаючи тамсулозиніндукований ангіоневротичний набряк), інших компонентів препарату або до сої і арахісу;

– хворим, які мають в анамн= езі ортостатичну артеріальну гіпотензію;

– хворим із тяжкою печінков= ою недостатністю.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Подано наявну інформацію про взаємодії діючих речовин препарату окремо.=

Дутастерид

Для ознайомлення з інформацією про зниження рівнів простат-специфічного антигену (ПСА) в сироватці крові під час лікування дутастеридом та з рекомендаціями відносно виявлення раку передміхурової залози див. розділ «Особливості застосування».

Вплив ін= ших лікарських засобів на фармакокінетику дутастериду

Застосув= ання разом з інгібіторами CYP3A4 та/або P-глікопротеїну

Дутастерид переважно виводиться шляхом метаболізму. Дослідження in v= itro показують, що каталізаторами метаболізму є CYP3A4 і CYP3A5. Офіційні дослідження взаємодії з активними інгібіторами CYP3A4 не проводилися. Проте= в дослідженні популяційної фармакокінетики концентрації дутастериду в сироват= ці крові були в середньому в 1,6−1,8 раза вищими у невеликої кількості т= их пацієнтів, які одночасно лікувалися верапамілом або дилтіаземом (помірні інгібітори CYP3A4 та інгібітори P-глікопротеїну), ніж у інших пацієнтів.

При довгостроковому застосуванні комбінації дутастериду з лікарськими засобами, які є сильнодіючими інгібіторами ферменту CYP3A4 (такими як ритонавір, індинавір, нефазодон, ітраконазол, кетоконазол, які вводили перорально), концентрації дутастериду можуть підвищуватися в сироватці кров= і. Подальше інгібування 5α-редуктази при підсиленій дії дутастериду є малоймовірним. Але можливе зменшення частоти введення доз дутастериду в тому випадку, якщо помічено побічні ефекти. Слід відзначити, що у разі пригнічен= ня активності ферменту довгий період напіввиведення може стати ще довшим, і супутня терапія може у такому випадку тривати понад 6 місяців до того, як б= уде досягнуто нової рівноважної концентрації.

Застосування 12 г холестираміну через одну годину після застосування одноразової дози 5 мг ду= тастериду не впливало на фармакокінетику дутастериду.

Вплив дутастериду на фармакокінетику інших лікарських засобів <= /i>

У невеликому дослідженні (N=3D24) тривалістю два тижні за участю здоров= их чоловіків дутастерид (0,5 мг на добу) не впливав на фармакокінетику тамсуло= зину або теразозину. У цьому дослідженні також не було виявлено ознак фармакодинамічної взаємодії.=

Дутастерид не впливає на фармакокінетику варфарину або дигоксину. Це вк= азує на те, що дутастерид не інгібує/не індукує активність ферменту CYP2C9 або Р-глікопротеїну-переносника. Дані досліджень взаємодії in vitro вказ= ують на те, що дутастерид не інгібує ферменти CYP1A2, CYP2D6, CYP2C9, CYP2CI9 або CYP3A4.

Тамсулозин

Одночасне застосування тамсулозину гідрохлориду з лікарськими засобами, які можуть знижувати артеріальний тиск, у тому числі разом зі знеболювальними лікарськ= ими засобами, інгібіторами 5-фосфодіестерази та іншими альфа-1-адреноблокаторами може теоретично призводити до поси= леної гіпотензивної дії. Дутастерид Т не слід застосовувати в комбінації з іншими альфа-l-адреноблокаторами.

Одночасне застосування тамсулозину гідрохлориду та кетоконазолу (сильного інгібітора CYP3A4)   збільшує С_max = та AUC тамсулозину гідрохлориду у 2,2 та 2,8 раза відповідно.

Сумісне застосування тамсулозину гідрохлориду та пароксетину (сильного інгібітора CYP2D6) збільшує С_max та AUC тамсулозину гідрохлориду у 1,3 та 1= ,6 раза відповідно. Аналогічне збільшення очікується у пацієнтів зі слабким метаболізмом CYP2D6 порівняно з такими з інтенсивним метаболізмом при суміс= ному застосуванні з сильними інгібіторами CYP3A4.

Ефект су= місного застосування обох інгібіторів CYP3A4 та інгібіторів CYP2D6 з тамсулозином клінічно не досліджувався, однак потенційно може суттєво збільшуватися концентрація тамсулозину (див. розділ «Особливості застосування»).

Одночасне застосування тамсулозину гідрохлориду (0,4 мг) і циметидину (400 мг кожні 6 годин протягом 6 днів) призводило до зниження кліренсу (26 %) і збільшення = AUC (площі під фармакокінетичною кривою) (44 %) тамсулозину гідрохлориду. Дутастерид Т слід з обережністю застосовувати в комбінації з циметидином.

Вичерпне дослідження взаємодії тамсулозину гідрохлориду і варфарину не проводилося. Результати обмежених досліджень in = vitro та in vivo є недостатніми. З обережністю слід проводити одночасне лікування варфарином і тамсулозину гідрохлоридом.

Ніякої в= заємодії не спостерігалося, коли тамсулозину гідрохлорид вводили одночасно з атеноло= лом або еналаприлом, або ніфедипіном, або теофіліном. Одночасне застосування фуросеміду призводить до зниження рівнів тамсулозину в сироватці крові, але, оскільки ці рівні залишаються у межах нормального діапазону, корекція дози = не потрібна.

В умовах= in vitro ні діазепам, ні пропранол= ол, ні трихлорметіазид, ні хлормадинон, ні амітриптилін, ні диклофенак, ні глібенкламід, ні симвастатин не змінюють вільну фракцію тамсулозину у плазмі крові людини. Тамсулозин також не змінює вільні фракції діазепаму, пропранололу, трихлорметіазиду і хлормадинону.

Ніякої в= заємодії на рівні печінкового метаболізму не спостерігалося під час досліджень in vitro з мікросомальними фракціями печінки (показовою є система пов’язаних з цитохромами Р450 ферментів, що метаболізують лікарські засоби) із застосува= нням амітриптиліну, сальбутамолу і глібенкламіду. Проте диклофенак може підвищув= ати швидкість виведення тамсулозину.

Особливості засто= сування.

Комбіновану терапію призначають після ретельно= го аналізу співвідношення користь/ризик, у зв’язку з потенційним збільшенням ризику побічних реакцій (у т.ч. серцевої недостатності) та вивчення варіант= ів альтернативного лікування, включаючи монотерапію.

Побічні реакції з = боку серцево-судинної системи

За даними двох 4-річних клінічних досліджень, частота виникнення серцевої недостатності (комбінований термін для всіх повідомлень, головним чином серцевої недостатності та застійної серцевої недостатності) була вищою у суб’єктів, які лікувалися комбінацією дутастери= ду з альфа-блокатором, головним чином тамсулозином, порівняно із суб’єктами, які= не лікувалися такою комбінацією. Частота серцевої недостатності була низькою (≤ 1 %) та варіабельною у межах цих досліджень. Диспропорції у частоті виникнення серцево-судинних побічних явищ немає в жодному з досліджень. Причинного взаємозв’язку між застосуванням дутастериду (самостійно або у комбінації з α-блокаторами) та виникненням серцевої недостатності встановлено не було (див. розділ «Фармакологічні властивості»)

Проведено мета-аналіз 12 рандомізованих, плацебо- або порівняльних контрольованих клінічних досліджень (n=3D18802), в якому оцінювали ризик ро= звитку побічних реакцій з боку серцево-судинної системи при застосуванні дутастери= ду (порівняно з контрольною групою). Не було встановлено стійкого статистично значущого збільшення ризику серцевої недостатності          (RR 1,05; 95 % ДІ 0,71, 1,57), гострого інфаркту міокарда (RR 1,00; 95 % ДІ 0,77, 1,30) або інсульту (RR 1= ,20; 95 % ДІ 0,88, 1,64).

= Рак передміхурової залози та пухлини високого ступеня градації за Глісоном (низько-диференційовані)

У ході 4-річного клінічного дослідження > 8000 чоловіків ві= ком від 50 до 75 років з попередньою негативною біопсією на рак передміхурової залози та фоновим рівнем ПСА між 2,5 нг/мл та     10,0 нг/мл (дослідження REDUCE) у 1517 чоловіків було діагностовано рак передміхурової залози. Відзначалась вища частота виникнення раку передміхурової залози з диференціюванням 8−10 балів за шкалою Глісона у групі дутастериду (n=3D29, 0,9 %) порівняно з гру= пою плацебо (n=3D19, 0,6 %). Причинного взаємозв’язку між застосуванням дутасте= риду та виникненням низькодиференційованого раку передміхурової залози встановле= но не було. Клінічна значущість цифрового дисбалансу не встановлена.

Чоловіки, які застосовують препарат, мають регулярно проходити обстеження щодо визначення ризику розвитку раку передміхурової залози, включаючи тест на простато-специфічний антиген.=

У додатковому послідовному 2-річному спостереж= енні оригінальних пацієнтів при застосуванні дутастериду як хімічної профілактики (дослідження REDUCE) була встановлена низька частота нових випадків раку передміхурової залози (група дутастериду [n=3D14, 1,2 %= ] та група плацебо [n=3D7, 0,7 %]) з відсутністю нових ідентифікованих випадків = раку передміхурової залози з диференціюванням 8–10 балів за шкалою Глісона.=

Довготривале послідовне (до 18 років) спостереження пацієнтів з клінічного дослідження із застосуванням іншого інгібітора 5α-редуктази (фінастериду) як хімічної профілактики не показало статистично значущої різ= ниці між групами фінастериду та плацебо щодо частоти загального виживання (HR1,0= 2, 95 % ДІ 0,97−1,08) або виживання після діагностування раку передміхур= ової залози (HR1,01, 95 % ДІ 0,85−1,20). =

Вплив на простато-= специфічний антиген

Перед початком застосування Дутастериду Т паці= єнта слід обстежити для виключення інших можливих станів, що можуть стати причин= ою таких самих симптомів, як і при доброякісній гіперплазії передміхурової зал= ози. Перед початком курсу лікування та періодично під час лікування слід робити пальцеве ректальне обстеження, а також за необхідності проводити дослідженн= я на простато-специфічний антиген (ПСА).

Концентрація простатоспецифічного антигену передміхурової залози у сироватці є важливим компонентом скринінгового проц= есу для виявлення раку передміхурової залози. Дутастерид Т здатний знижувати рі= вень сироваткового ПСА у хворих приблизно на 50 % через 6 місяців лікування.

Пацієнти, які приймають Дутастерид Т, повинні = мати новий вихідний рівень ПСА, встановлений через 6 місяців після лікування цим препаратом. Надалі цей рівень рекомендується перевіряти регулярно. Будь-яке підтверджене збільшення рівня ПСА від найнижчого рівня під час застосування Дутастериду Т може бути свідченням наявності раку передміхурової залози або недотримання режиму лікування препаратом і потребує ретельного вивчення, на= віть якщо показники ПСА знаходяться у межах норми у чоловіків, які не лікувались інгібіторами 5α-редуктази (див. розділ «Фармакологічні властивості»).<= span style=3D'mso-spacerun:yes'> При інтерпретації показників ПСА у хвор= их, які лікуються Дутастеридом Т, слід зважати на попередні показники ПСА для порівняння.

Застосування препарату Дутастерид Т не впливає= на використання рівня ПСА для діагностики раку передміхурової залози після встановлення нового вихідного рівня антигену (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Загальний рівень сироваткового ПСА повертаєтьс= я до вихідного рівня протягом 6 місяців після припинення лікування. Співвідношен= ня вільного ПСА і загального його рівня залишається сталим навіть під час застосування препарату Дутастерид Т. Якщо для визначення раку передміхурової залози лікар вирішить використати відсотковий показник вільного ПСА у хворо= го, який лікується Дутастеридом Т, ніякого корегування показника вільного ПСА п= роводити не потрібно.

Серцева недостатні= сть

За даними двох 4-річних клінічних досліджень, = частота виникнення серцевої недостатності (комбінований термін для всіх повідомлень, головним чином серцевої недостатності та застійної серцевої недостатності) = була вищою у осіб, які лікувалися комбінацією дутастериду з альфа-блокатором, головним чином тамсулозином, порівняно з особами, які не лікувалися такою комбінацією. Частота серцевої недостатності була нижчою у групі, що приймала лікарський засіб, порівняно із плацебо. Інші наявні дані щодо застосування дутастериду не доводять його впливу на ризик розвитку серцево-судинних захворювань (див. розділ «Фармакологічні властивості»).

Ниркова недостатні= сть

Лікування хворих з тяжкою нирковою недостатніс= тю (КК < 10 мл/хв) потрібно проводити з обережністю, оскільки фармакокінетика дутастериду у таких хворих не вивчалась.

Артеріальна гіпоте= нзія

Подібно до інших α₁-адреноблок= аторів, ортостатична гіпотензія може виникнути у пацієнтів, які лікувалися тамсулозином, і у рідкісних випадках може призвести до синкопе.<= /span>

При перших ознаках ортостатичної гіпотензії (запаморочення, слабкість) пацієнтів, які розпочали лікування препаратом, с= лід посадити на стілець або вкласти на ліжко, поки симптоми не минуть.

Слід дотримуватись обережності при сумісному застосуванні α-адреноблокаторів, включаючи тамсулозин, та інгібіторів 5-фосфодіестерази. α-адреноблокатори та інгібітори 5-фосфодіестерази є вазодилататорами та можуть знижувати артеріальний тиск. Сумісне застосуванн= я лікарських засобів цих двох класів може потенційно спричинити симптоматичну артеріальну гіпотензію (див. розділ «Вз= аємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). <= /p>
Інтраопераційний с= индром атонічної райдужки

Під час операції з приводу катаракти та глауко= ми у деяких пацієнтів, які раніше отримували тамсулозин, був відзначений інтраопераційний синдром атонічної райдужки (ІСАР, варіант синдрому вузької зіниці). ІСАР може призвести до збільшення ризику очних ускладнень під час = або після операції. Тому лікування препаратом не рекомендується пацієнтам, яким заплановано операцію з приводу катаракти.

Під час передопераційного обстеження хірург-офтальмолог і його бригада мають з’ясувати, чи призначали пацієнтові раніше або тепер тамсулозин, що дозволить передбачити можливу появу інтраопераційного синдрому атонічної райдужки під час операції.<= /span>

Тому лікування тамсулозином не рекомендується пацієнтам, яким заплановано операцію з приводу катаракти. Під час передопераційного обстеження хірург-офтальмолог і його бригада мають з’ясув= ати, чи призначали пацієнтові раніше або тепер тамсулозин. Це дасть змогу передбачити можливу появу інтраопераційного синдрому атонічної райдужки під= час операції.

Отримано поодинокі повідомлення про позитивний ефект відміни тамсулозину за 1−2 тижні до операції з приводу катаракт= и та глаукоми, однак переваги та строки припинення лікування до операції з приво= ду катаракти та глаукоми не встановлені.

Негерметичні капсу= ли

Дутастерид абсорбується через шкіру, тому жінк= и та діти мають уникати контакту з негерметичними капсулами. Якщо рідина з капсу= ли потрапила на шкіру, її слід негайно змити водою з милом.<= /p>
Інгібітори СYP3A4 = та CYP2D6

Сумісне застосування тамсулозину гідрохлориду з сильними інгібіторами СYP3A4 (наприклад кетоконазолом) або у меншій мірі – з сильними інгібіторами CYP2D6 (наприклад пароксетином) може збільшувати концентрацію тамсулозину (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засоб= ами та інші види взаємодій»). Тому не рекомендується застосовувати тамсулозин пацієнтам, які лікуються сильними інгібіторами СYP3A4 та рекомендовано з обережністю застосовувати тамсулозин пацієнтам, які лікуються помірними інгібіторами СYP3A4 (таких як еритроміцин), сильними або помірними інгібіто= рами CYP2D6, комбінацією обох (СYP3A4 та CYP2D6) інгібіторів або пацієнтам зі слабким метаболізмом CYP2D6.

Печінкова недостат= ність

Вплив печінкової недостатності на фармакокінетику дутастериду не вив= чався. Через активний метаболізм дутастериду та 3–5 тижневий період його напіввиведення лікування дутастеридом хворих з легкою або середньою печінко= вою недостатністю слід проводити з обережністю (див. розділи «Фармакологічні властивості», «Спосіб застосування та дози», «Протипоказання»).<= /span>

= Рак груд= ної залози у чоловіків

Повідомлялося про рідкісні випадки раку грудної залози у чоловіків під час клінічних досліджень та у постмаркетинговий пері= од. При цьому епідеміологічні дослідження вказують на відсутність підвищення ри= зику розвитку раку грудної залози у чоловіків при застосуванні інгібіторів 5α-редуктази. Лікарі повинні попередити своїх пацієнтів про необхідніс= ть негайно повідомляти про будь-які зміни у тканині грудної залози, наприклад виділенні із соска або припухлості.

Повідомлялось про випадки алергічн= их реакцій на тамсулозин у пацієнтів з наявністю в анамнезі алергії на сульфаніламіди. Слід дотримуватись обережності при застосуванні тамсулозину                   гідро= хлориду пацієнтам, у яких раніше відмічалась алергія на сульфаніламіди. =

&n= bsp;

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний для лікування жінок. Дослідження впливу препарату на вагітність, лактацію та фертильність не проводили. Далі надається інформація про застосування кожного компонента окремо.

= Фертильн= ість.

Під час клінічних досліджень тамсулозину протягом короткого та тривалого часу відмічалися порушення еякуляції. Випадки порушення еякуляції, ретроградної = еякуляції і недостатньої                    еякуляції відмічалися в післяреєстраційний період. Дутастерид вплива= є на характеристики еякуляту (зменшення кількості сперматозоїдів, об’єму еякулят= у та рухомості сперматозоїдів). Не виключений ризик зниження чоловічої фертильно= сті.

Оцінка впливу тамсулозину гідрохлориду на кількість сперматозоїдів або функцію сперматозоїдів не проводилася.

Вагітність.

Як і інші інгібітори 5α-редуктази, дутаст= ерид перешкоджає перетворенню тестостерону у дигідротестостерон, що може гальмув= ати розвиток зовнішніх статевих органів у плода чоловічої статі. Незначну кільк= ість дутастериду було виявлено в еякуляті при проведені дослідження. Невідомо, чи впливає дутастерид, що потрапив до організму жінки з сім’ям чоловіка, який лікується препаратом, на плід чоловічої статі (цей ризик є найвищим протягом перших 16 тижнів вагітності).

Як і у разі застосування інших інгібіторів 5α-редуктази, рекомендується користуватись презервативом під час стате= вого контакту, в разі якщо жінка вагітна, а чоловік лікується препаратом, з метою запобігання потрапляння сім’я до організму жінки.

Немає доказів того, що введення тамсулозину гідрохлор= иду вагітним тваринам у дозах, що перевищують терапевтичні, негативно впливає на плід.

Годування груддю.

Невідомо, чи проникають дутастерид та тамсулозин у грудне молоко жінки.=

=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Дослідження з вивчення впливу препарату на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами не проводилися. Однак пацієнти мають бути проінформовані про можливе виникнення симптомів, пов’язаних з ортостатичною артеріальною гіпотензією, а саме запаморочення, при застосуванні препара<= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>ту.

Спосіб застосування та дози.=

Дорослі (включаючи хворих літнього віку)

Рекоменд= ована доза препарату – 1 капсула (0,5 мг/0,4 мг) на добу. Препарат приймають перо= рально через 30 хвилин після вживання їжі в один і той же час. Капсулу слід ковтати цілою, не відкривати та не розжовувати, оскільки при контакті із вмістом капсули можливе подразнення слизової оболонки рота та глотки.

Дутастер= ид Т слід застосовувати для заміщення комбінованої терапії дутастеридом та тамсулозину гідрохлоридом з метою полегшення лікування.
Заміна п= репаратом дутастериду або тамсулозину гідрохлорид= у при монотерапії можлива, якщо це клінічно обґрунтовано.

Ниркова недостатність=

Фармакок= інетика дутастериду-тамсулозину у хворих з нирковою недостатністю не вивчалась. Змінювати дозу препарату для лікування таких хворих не потрібно (див. розді= ли «Фармакокінетика» та «Особливості застосування»).

Печінкова недостатність

Фармакок= інетика дутастериду-тамсулозину у хворих з печінковою недостатністю не вивчалась, т= ому препарат слід застосовувати з обережністю при легкій та помірній печінковій недостатності (див. розділи «Фармакокінетика» та «Особливості застосування»= ). Хворим з тяжкою печінковою недостатністю препарат протипоказаний (див. розд= іл «Протипоказання»).

&nb= sp;

Діти.

Застосування дітям протипоказано.

Передозування.

Даних про випадки передозування препаратом немає. Да= лі надається інформація про застосування кожного компонента окремо.=

Дутастерид

За даними клінічних досліджень, у здорових добровольців разові дози дутастериду до 40 мг/добу (у 80 разів вищі за терапевтичні) протягом 7 днів не викликали занепокоєнь з огляду на безпеку їх застосування. Пі= д час клінічних досліджень застосовували дози дутастериду по 5 мг/добу протягом 6 місяців без появи додаткових побічних реакцій порівняно з застосуванням дутастериду у дозах 0,5 мг/добу.

Специфіч= ного антидоту немає, тому у разі можливого передозування проводиться симптоматич= на та підтримувальна терапія.

Тамсулозин

Надходили повідомлення щодо гострого передозув= ання тамсулозину гідрохлоридом у дозі 5 мг, в результаті якого спостерігалась гостра артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск    70 мм/Hg), блювання та діарея, які лі= кували інфузією рідини, після чого пацієнт відчув полегшення у той самий день. У р= азі гострої артеріальної гіпотензії, яка виникає після передозування тамсулозину гідрохлоридом, слід забезпечити підтримку діяльності серцево-судинної систе= ми. Пацієнту в такому стані слід надати горизонтального положення, щоб відновити артеріальний тиск і нормалізувати частоту серцевих скорочень. Якщо це не допоможе, слід призначити плазмозамінники, а у разі необхідності – судинозвужувальні засоби. Потрібно стежити за функцією нирок і проводити загальнопідтримувальну терапію. Діаліз може виявитися неефективним, оскільки тамсулозину гідрохлорид майже повністю зв’язується з білками плазми.

При передозуванні, щоб запобігти абсорбції, у пацієнта необхідно викликати блювання. Якщо прийнято великі дози препарату, необхідно провести промивання шлунка, дати активоване вугілля та проносне, наприклад сульфат натрію.

Побічні реакції.

Клінічні дослідження застосування препарату не проводилися, однак було продемонстровано біоеквівалентність препарату та сумісного застосування дутастериду та тамсулозину. Інформацію про одночасне застосування одержано з дослідження CombAT, в якому порівнювали комбінації дутастериду в дозі 0,5 м= г та тамсулозину 0,4 мг один раз на добу протягом 4 років або монотерапії цими препаратами.

Інформацію про побічні реакції на кожний компо= нент окремо (дутастерид та тамсулозин) також наведено нижче. Не про всі побічні реакції, які відмічали при застосуванні кожного компонента окремо, повідомл= яли при застосуванні препарату, і тому інформацію про побічні реакції при застосуванні окремих компонентів препарату також включено в дану інструкцію= .

За даними 4-річного дослідження CombAT (порі= вняння застосування дутастериду 0,5 мг (n=3D1623) та тамсулозину 0,4 мг (n=3D1611)= 1 раз на добу, а також комбінації препаратів (n=3D1610)) відсоток побічних реакці= й, визначених дослідниками протягом першого, другого, третього та четвертого р= оків лікування, змінювався: відповідно 22 %, 6 %, 4 % та 2 % при комбінованій терапії дутастерид + тамсулозин; 15 %, 6 %, 3 % та 2 % при монотерапії дутастеридом; 13 %, 5 %, 2 % та 2 % при монотерапії тамсулозином. Вищий відсоток побічних реакцій у групі, яка отримувала комбіновану терапію, прот= ягом першого року лікування зумовлений вищими показниками репродуктивних порушен= ь, а саме порушення еякуляції, які спостерігались у групі.

Побічні реакції, що виникали з частотою ≥1 % протягом першого року застосування, за даними дослідницьких аналізів CombAT, REDUCE а т= акож клінічних досліджень монотерапій компонентів Дутастериду Т, наведені в табл= иці.

Органи та системи

Побічна реакція

Частота протягом періоду лікування

Комбінація^a (n)

Дутастерид

Тамсулозин

Рік 1

(n =3D 1610)

(n=3D1623)

(n=3D1611)

Рік 2

(n =3D 1428)

(n=3D1464)

(n=3D1468)

Рік 3

(n =3D 1283)

(n=3D1325)

(n=3D1281)

Рік 4

(n =3D 1200)

(n=3D1200)

(n=3D1112)

Неврологічні розлади

Запаморочення

Комбінація^а

Дутастерид

Тамсулозин

=

<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;line-height:107%;mso-ansi-la= nguage: UK'>1,4%

0,7%

1,3%

=

<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;line-height:107%;mso-ansi-la= nguage: UK'>0,1%

0,1%

0,4%

=

<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;line-height:107%;mso-ansi-la= nguage: UK'><0,1%

<0,1%

<0.1%

<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;line-height:107%;mso-ansi-la= nguage: UK'>0,20%

<0.1%

0%

Порушення з боку серцево-судинної системи

Серцева недостатність (збір= не поняття^b)

Комбінація^а

Дутастерид

Тамсулозин

0,2%

<0,1%

0,1%

=

=

0,4%

0,1%

<0.1%

=

=

0,2%

<0.1%

0,4%

=

0,2%

0%

0,2%

Розлади з боку репродуктивної системи та грудних залоз

Імпотенція^c

Комбінація^а

Дутастерид

Тамсулозин

6,3% 5,1%

3,3%

=

1.8% 1.6%

1,0%

=

0,9% 0,6%

0,6%

=

0,4% 0,3%

1,1%

Порушення (зниження) лібідо^c

Комбінація^а

Дутастерид

Тамсулозин

5,3% <= o:p>

3,8% <= o:p>

2,5% <= o:p>

=

0,8% <= o:p>

1,0% <= o:p>

0,7% <= o:p>

=

0,2% 0= ,2%

0,2% <= o:p>

=

0%

0%

<0,= 1%

Порушення еякуляції^c

Комбінація^а

Дутастерид

Тамсулозин

9,0%

1,5%

2,7%

=

1,0%

0,5%

0,5%

=

0,5%

0,2%

0,2%

=

<0,1%

0,3%

0,3%

Захворювання грудних залоз^d <= /span>

Комбінація^a

Дутастерид

Тамсулозин

2,1%

1,7%

0,8%

0,8%

1,2%

0,4%

0,9%

0,5%

0,2%

0,6%

0,7%

0%

^aКомбінація =3D ду= тастериду 0,5 мг та тамсулозину 0,4 мг раз на добу.

^bЗбірне поняття «с= ерцева недостатність» включає застійну серцеву недостатність, серцеву недостатніст= ь, недостатність лівого шлуночка, гостру серцеву недостатність, кардіогенний ш= ок, гостру недостатність лівого шлуночка, недостатність правого шлуночка, гостру недостатність правого шлуночка, недостатність шлуночка, кардіопульмональну недостатність, застійну кардіопатію.

^cПобічні реакції, пов’язані з порушенням сексуальної функції, асоціюються з лікуванням дутастеридом (включаючи монотерапію та комбінацію з тамсулозином). Ці побічні реакції можуть тривати після припинення лікування. Вплив дутастериду на їх тривалість невідома.

^dВключаючи гіперес= тезію та збільшення грудних залоз. А також побічні реакції на окремі компоненти, що вказані на відповідних медичних ресурсах. Частота побічних реакцій може бути вищою при застосуванні комбінованої терапії.

Крім того, на відповідних медичних ресурсах вказана інформація про побічні реакції на окремі компоненти. Частота побічн= их реакцій може бути вищою при застосуванні комбінованої терапії.

Інформація щодо побічних реакцій на тамсулозин базується на даних, що доступні на відповідних медичних ресурсах. Частота ї= х виникнення може зростати при одночасному застосуванні дутастериду та тамсулозину.

Частота виникнення побічних реакцій, виявлених у клінічних дослідженнях= : часто (&= #8805; 1/100,         <= /span>< 1/1= 0), нечасто (≥ 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10 000, < 1/1= 000), дуже рідко (< 1/10 000). Побічні реакції, класифіковані за класами систем органів, представлено у порядку зниження їхнього ступеня тяжкості.

Клас системи органів=

Побічні реакції

Дутастерид + тамсулозин^а

Дутастерид

Тамсулозинc

З боку нервової системи<= o:p>

Не= притомність

-=

-=

Рідко

За= паморочення

Часто

-=

Часто

Го= ловний біль

-=

-=

Нечасто<= /span>

З = боку серця

Серцева недостатність (комбіноване пон= яття¹)

Нечасто

Нечасто^d

-=

По= силене серцебиття

-=

-=

Нечасто<= /span>

З = боку судинної системи

По= стуральна гіпотензія

-=

-=

Нечасто

З = боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння

Ри= ніт

-=

-=

Нечасто

З = боку шлунково-кишкового тракту

За= пор

-=

-=

Нечасто

Ді= арея

-=

-=

Нечасто

Ну= дота

-=

-=

Нечасто

Бл= ювання

-=

-=

Нечасто

З = боку шкіри та підшкірних тканин

Ан= гіоневротич-ний набряк

-=

-=

Рідко

Си= ндром Стівенса − Джонсона

-=

-=

Дуже рідко

Кр= опив’янка

-=

-=

Нечасто

Ви= сип

-=

-=

Нечасто

Св= ербіж

-=

-=

Нечасто

З = боку репродуктивної системи і грудних залоз

Пр= іапізм

-=

-=

Дуже рідко

Імпотенція³

Часто

Часто^b

-=

Порушення³ (зниження) лібідо

Часто

Часто^b

-=

Порушення³ ^{^} еякуляції=

Часто

Часто^b

Часто

Захворювання грудних зал= оз²

Часто

Часто^b

-=

За= гальні розлади

Ас= тенія

-=

-=

Нечасто

^=
aДутастерид+тамсулозин: у дослідженні CombAT част= ота цих побічних реакцій знижується з кожним наступним роком з 1-го до 4-го.

^bЗ досліджень монотерапії доброякісної гіперплазії передміхурової залози дутастеридом.

^сЗ основної інформації з без= пеки тамсулозину для країн ЕС.

^dДослідження REDUCE.

¹Збірне поняття «серцева недостатність» включає в себе застійну серцеву недостатність, серцеву недостатність, недостатність лівого шлуночка, гостру серцеву недостатність, кардіогенний шок, гостру недостатність лівого шлуночка, недостатність право= го шлуночка, гостру недостатність правого шлуночка, недостатність шлуночка, кардіопульмональну недостатність, застійну кардіопатію.<= /p>
²Включаючи гіперестезію та збільшення грудних залоз.

³п<= /span>обічні реакції, п= ов’язані з порушенням сексуальної функції, асоціюються з лікуванням дутастеридом (включаючи монотерапію та комбінацію з тамсулозином). Ці побічні реакції мо= жуть тривати після припинення лікування. Роль дутастериду в їхній тривалості невідома.

^{^} Включаючи зменшення об’єму сперми.

Дані постмаркетингових досліджень

У постмаркетинговому спостереженні побічні реа= кції фіксувалися зі спонтанних повідомлень, тому точна частота таких реакцій невідома.

Монотерапія дутастеридом

З боку імунної системи: частота невідома – алергічні реакції, включаючи висип, свербіж, кропив’янку, локалізований набряк та ангіоневротичний набряк.

З боку психіки: частота невідома – депресія.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: рідко – алопеція (головним чином втрата волосс= я на тілі), гіпертрихоз.

З боку репродуктивної: частота невідома – тестикулярний біль та набряк.=

Монотерапія тамсулозином <= o:p>

За даними постмаркетингового спостереження під час опер= ації з приводу катаракти та глаукоми у деяких пацієнтів, які раніше отримували = 45;₁-адреноблокатори, включаючи тамсулозин, був відзначений інтраопераційний синдром атонічної райдужки (ІСАР, варіант синдрому вузької зіниці) (див. розділ «Особл= ивості застосування»).

Під час післяреєстраційного застосування були додаткові повідомлення про випадки фібриляції передсердь, аритмії, тахікард= ії, диспное, носових кровотеч, порушень зору, у т. ч. у вигляді зниження його гостроти, мультиформної еритеми, ексф= оліативного дерматиту та сухості в ротовій порожнині, асоційовані із застосуванням тамсулозину= .

Інші дані

У ході клінічного дослідження (дослідження RED= UCE) у чоловіків, які лікувалися дутастеридом, відзначалась вища частота виникне= ння раку передміхурової залози (за шкалою Г= лісона – 8–10) порівняно з групою плацебо (див. розділи «Фармакологічні властивост= і» та «Особливості застосування). Причинного зв’язку між застосуванням дутасте= риду та виникненням раку передміхурової залози високої градації за Глісоном встановлено не було.

За даними клінічних досліджень та постмаркетинговим спостереженням були повідомлення про випадки раку грудних залоз у чоловіків (див. розділ «Особливості застосування»).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.

Дуже важливо повідомляти про підозрювані побічні реакції після реєстрації препарату. Це дає змогу безперервно спостерігати за співвідношенням користь/ризик застосування лікарського засо= бу.

= У разі виникнення небажаних проявів, побічних реакцій або у разі відсут= ності терапевтичної дії необхідно повідомити за адресою ТОВ «Зентіва Україна», 02660, м. Київ, Броварський проспект, 5 «И», тел./факс +38= 044 517-75-00, eлектронна адреса PV-Ukraine@zentiva.com= та через національну систему повідомлень.

<= /span>

Термін придатності. 2 роки.=

Використати протягом 90 днів після відкриття пляшки.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 30 аб= о 90 капсул в пляшці. По 1 пляшці у картонній пачці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

Виробник.

Лабораторіос Леон Фарма С.А.=

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

С/Ла Валліна с/н, Полігоно Індастріал Наватеджера, Віллакіламбре, 24193 Леон, Іспанія<= span style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-ansi-language:RU;mso-bidi-font-weigh= t: bold'>.

&nb= sp;

&n= bsp;

Клас системи органів=	Побічні реакції	Дутастерид + тамсулозин^а	Дутастерид	Тамсулозинc
З боку нервової системи<= o:p>	Не= притомність	-=	-=	Рідко
За= паморочення	Часто	-=	Часто
Го= ловний біль	-=	-=	Нечасто<= /span>
З = боку серця	Серцева недостатність (комбіноване пон= яття¹)	Нечасто	Нечасто^d	-=
По= силене серцебиття	-=	-=	Нечасто<= /span>
З = боку судинної системи	По= стуральна гіпотензія	-=	-=	Нечасто
З = боку дихальної системи, органів грудної клітки і середостіння	Ри= ніт	-=	-=	Нечасто
З = боку шлунково-кишкового тракту	За= пор	-=	-=	Нечасто
Ді= арея	-=	-=	Нечасто
Ну= дота	-=	-=	Нечасто
Бл= ювання	-=	-=	Нечасто
З = боку шкіри та підшкірних тканин	Ан= гіоневротич-ний набряк	-=	-=	Рідко
Си= ндром Стівенса − Джонсона	-=	-=	Дуже рідко
Кр= опив’янка	-=	-=	Нечасто
Ви= сип	-=	-=	Нечасто
Св= ербіж	-=	-=	Нечасто
З = боку репродуктивної системи і грудних залоз	Пр= іапізм	-=	-=	Дуже рідко
Імпотенція³	Часто	Часто^b	-=
Порушення³ (зниження) лібідо	Часто	Часто^b	-=
Порушення³ ^{^} еякуляції=	Часто	Часто^b	Часто
Захворювання грудних зал= оз²	Часто	Часто^b	-=
За= гальні розлади	Ас= тенія	-=	-=	Нечасто