ІНСТРУКЦІЯ =

д = 83;я медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

РОМЕСТІН<= sup>= â 5,

РОМЕСТІН<= sup>= â 10,

РОМЕСТІН<= sup>= â 20

(ROMESTIN 5,

ROMESTIN 10,

ROMESTIN 20)

С= 082;лад:

д= 10;юча речовина: р= 086;зувастатин;=

1 таблетка містить розувастатl= 0;ну кальцію в перерахункm= 1; на розувастатl= 0;н 5 мг, 10 мг або 20 мг= ;

допо&= #1084;іжні речовини:

5 мг:<= /i> ц = 77;люлоза мікрокристk= 2;лічна; кальцію гідрофосфаm= 0; безводний; лактоза, моногідрат; натрію кроскармелl= 6;за; кросповідоl= 5;; тальк; l= 2;ислота стеаринова; барвник Instacoat sol (гіпромелоз = 72;, поліетиленk= 5;ліколь, тальк, титан= 091; діоксид (Е 171)); діамант= ;овий синій (Е 133); ерит= ;розин (Е 127);

10 мг:= ц = 77;люлоза мікрокристk= 2;лічна; кальцію гідрофосфаm= 0; безводний; лактоза, моногідрат; натрію крос = 82;армелоза; кросповідоl= 5;; тальк; l= 2;ислота стеаринова; = 073;арвник Instacoat sol (гіпромелоз = 72;, поліетиленk= 5;ліколь, тальк, титан= 091; діоксид (Е 171)); хіноліновиl= 1; жовтий (Е 104);

20 м&= #1075;: целюлоза мікрокристk= 2;лічна; кальцію гід = 88;офосфат безводний; лактоза, моногідрат; натрію кроскармелl= 6;за; кросповідоl= 5;; тальк; кислота стеаринова; барвник Instacoat sol (гіпромелоз = 72;, поліетиленk= 5;ліколь, тальк, титан= 091; діоксид (Е 171)); діамант= ;овий синій (Е 133); тартразин (Е 102).

Л= 10;карська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

Осно&= #1074;ні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

таблетки по= 5 мг: світл= о-фіолетові круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, з рискою з одного боку;

табл&= #1077;тки по 10 мг: світло-жовт= ;і круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою;=

табл&= #1077;тки по 20 мг: від світло-k= 9;еленого до зеленого кольору круглі двоопуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

=

Ф = 72;рмакотерап&#= 1077;втична група. = 043;іполіпідем&= #1110;чні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази.

Код АТХ = 057;10А А07.

Ф = 72;рмакологіч&#= 1085;і властивостo= 0;.

Ф = 72;рмакодинам&#= 1110;ка.

= 052;еханізм дії

Ро&= #1079;увастатин − це селективниl= 1; та конкурен = 90;ний інгібітор ГМГ-КоА-реду= 082;тази, ферменту, що визначає швидкість реакції та перетворює 3-гідрокси-3-ме= тилглутариl= 3; кофермент А на мевалона = 90;, попередник холестеринm= 1;. Основним мі = 89;цем дії розувастатl= 0;ну є печінка, орган-мішен= 00; для зменшення рівнів холестеринm= 1;.

Ро&= #1079;увастатин збільшує кількість рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин печінки, пос= 080;люючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, і пригнічує печінковий синтез ЛПДН = 65;, таким чином зменшуючи загальну кількість частинок ЛП = 44;НЩ та ЛПНЩ.

= 060;армакодина&= #1084;ічна дія

Ро&= #1079;увастатин знижує підвищений рівень холестеринm= 1; ЛПНЩ, загального холестеринm= 1; та тригліцериk= 6;ів і підвищує рівні холестеринm= 1; ЛПВЩ. Він так&#= 1086;ж зменшує рівні апоВ,

ХС-= неЛПВЩ, ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та підвищує рі = 74;ень апоА-І (таблиця 1). Роз= ;увастатин також зменшує співвідношk= 7;ння ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛП&#= 1042;Щ, загального ХС/ХС-ЛПВЩ,

ХС-= неЛПВЩ/ХС-ЛП= 042;Щ та апоВ/апоА-І.=

Відповідь на дозу у пацієнтів і = 79; первинною гіперхолесm= 0;еринемією типу IIa та I= 030;b

(відкоригоk= 4;ана середня відсоткова зміна порів = 85;яно з початкови = 84; рівнем)

        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;             Табl= 3;иця 1

Доза

N

ХС-ЛПНЩ=

Загаль-= ний ХС<= /p>

ХС-ЛПВЩ=

ТГ<= /p>

ХС-неЛП= ВЩ

апоВ

апо= A-I

Плацебо

13

-7

-5

3=

-3

-7

-3

0=

5=

17

-45

-33

13

-35

-44

-38

4=

10

17

-52

-36

14

-10

-48

-42

4=

20

17

-55

-40

8=

-23

-51

-46

5=

40

18

-63

-46

10

-28

-60

-54

0

Те&= #1088;апевтичний ефект досягаєтьсn= 3; протягом 1 тижня після початку застосуванl= 5;я препарату,

90 % максимальнl= 6;го ефекту – через 2 тижні. Максимальнl= 0;й ефект зазвичай досягаєтьсn= 3; через

4 тижні та триває надалі.

= 050;лінічна ефективнісm= 0;ь

Ро&= #1079;увастатин ефективний = 91; лікуванні дорослих із гіперхолесm= 0;еринемією – із гіпертр= 080;гліцеридем&= #1110;єю або без неї – незалежно від раси, статі чи віку, а також у пацієнтів особливих груп, таких як хворі на діабет або пацієнти із сімейною гіперхолесm= 0;еринемією.

За об’єднанимl= 0; даними досліджень фази ІІІ роз= 091;вастатин ефективно знижував рівні холес = 90;ерину у більшості пацієнтів і = 79; гіперхолесm= 0;еринемією типу IIa та IIb (середній по= 095;атковий рівень ХС-ЛПНЩ приблизно 4,8 ммоль/л) до цільових значень, встановленl= 0;х Європейськl= 0;м товариствоl= 4; атеросклерl= 6;зу (EAS; 1998); приблизно у 80 % пацієнтів= ;, які приймал = 80; препарат у дозі 10 мг, вдалося досягти нор = 84;ативних цільових рівнів ХС-ЛПНЩ за EAS (<3 ммоль/л).

У великому дослідженнo= 0; 435 пацієнтів із гетерози = 75;отною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією приймали ро = 79;увастатин у дозах від 20 до 80 мг за схемою посиленого титрування дози. Сприятливиl= 1; вплив препарату н = 72; показники ліпідів та досягнення цільових рівнів відзначавсn= 3; при всіх дозах. Після титрування до добової дози 40 мг (12 тижнів ліку = 74;ання) ХС-ЛПНЩ змен= 096;ився на 53 %. У 33 % пацієнтів було досягнуто нормативниm= 3; рівнів ХС-ЛПНЩ за EAS      (<3 ммоль/л).

У відкритому дослідженнo= 0; посиленого титрування доз відповідь н = 72; застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну у дозах 20-40 мг вивчали у 42 пацієнтів і = 79; гомозиготнl= 6;ю сімейною гі = 87;ерхолестер&#= 1080;немією. У загальній популяції рівень ХС-ЛПНЩ змен= 096;ився у середньом = 91; на 22 %.

У клінічних дослідженнn= 3;х з участю обмеженої кількості пацієнтів спостерігаk= 4;ся адитивний ефект розув = 72;статину на зниження рівня тригліцериk= 6;ів при застосу = 74;анні у комбінаці= 11; з фенофібратl= 6;м та на підвищення рівнів ХС-ЛПВЩ при застосуванl= 5;і у комбінаці= 11; з ніацином (див. розділ <= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: TimesNewRoman;mso-fareast-language:RU'>«Особ&= #1083;ивості застосуванl= 5;я»).=

У багатоцентl= 8;овому, подвійному сліпому пла = 94;ебо-контрол&= #1100;ованому клінічному дослідженнo= 0; (METEOR) 984 пацієнти віком 45-70 рокіk= 4; із низьким ризиком ішемічної хвороби серця (визна= 095;еним як ризик за Фрамінгемсn= 0;кою шкалою <10 % протягом 10 років), середнім значенням ХС-ЛПНЩ 4,0 ммоль/л (154,5 мг/дл), але із субклінічнl= 0;м атеросклерl= 6;зом (визначеним за збільшенняl= 4; товщини комплексу інтима-меді= 03; сонної арте = 88;ії – ТКІМСА) були рандомізовk= 2;ні до двох груп та приймали 1 раз на добу або 40 мг розувастатl= 0;ну, або плацебо протягом 2 років. Порівняно з плацебо роз = 91;вастатин значно сповільнювk= 2;в прогресуваl= 5;ня максимальнl= 6;ї ТКІМСА у 12 точках сонн = 86;ї артерії на -0,0145 мм/рік (95 % довірчий інтервал -0,0196, -0,0093; p<0,0001). Зміна порівняно з = 087;очатковим рівнем становила -0,0014 мм/рік         =      (-0,12 %/рік (статистичн = 86; незначуща)) у групі розув = 72;статину порівняно з прогресуваl= 5;ням +0,0131 мм/рік (1,12 %/рік (p<0,0001)) у групі плацебо. Прямої кореляції м= 10;ж зменшенням ТКІМСА та зниженням ризику пору = 96;ень з боку серцево-суд = 80;нної системи про = 76;емонстрова&#= 1085;о не було. До дослідженнn= 3; METEOR були залучені пацієнти із низьким ризиком іше = 84;ічної хвороби серця, які не є представн = 80;ками цільової популяції застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну у дозі    40 мг. Дозу 40 мг слід призначати лише пацієнтам і = 79; тяжкою гіперхолесm= 0;еринемією та високим ризиком серцево-суд = 80;нних розладів (див. розділ «Спосіб зас = 90;осування та дози»).=

В інтервенціl= 1;ному дослідженнo= 0; розувастатl= 0;ну з метою обгрунтуваl= 5;ня застосуванl= 5;я статинів як засіб первинної п = 88;офілактики (JUPITER) вплив розувастатl= 0;ну на частоту значних атеросклерl= 6;тичних серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; оцінювали у 17 802 чоl= 3;овіків (≥50 років) та жінок (≥60 років).

Уч&= #1072;сники дослідженнn= 3; були випадковим чином розпо = 76;ілені до груп плацебо (n=3D8901) або розувастатl= 0;ну в дозі 20 мг 1 ра = 79; на добу (n=3D8901) і зk= 2; ними спостерігаl= 3;и в середньом = 91; протягом 2 років.

Ко&= #1085;центрації холестеринm= 1;-ЛПНЩ зменшилися на 45 % (p<0,001) у групі розувастатl= 0;ну порівняно з групою плацебо.

У post-hoc аналізі даних підгрупи пацієнтів високого ризику із по= 095;атковим значенням >20 % за Фрамінгемсn= 0;кою шкалою (1558 учасників) спостерігаl= 3;ося значне зниження частоти ком = 73;інованої кінцевої точки, що охоплювала = 83;етальний наслідок ві = 76; серцево-суд = 80;нних подій, інсульт та інфаркт міокарда (р=3D0,028), у групі розу= 074;астатину порівняно з плацебо. Зменшення абсолютногl= 6; ризику становило 8,8 випадку на 1000 пацієнто-ро = 82;ів. Показник загальної л = 77;тальності лишався незміненим = 91; цій групі високого ри = 79;ику (р=3D0,193). У post-hoc аналізі даних підгрупи високого ризику (9302 учаl= 9;ники загалом) із п&#= 1086;чатковим значенням ≥5 % з = 72; шкалою SCORE (екстраполь = 86;вано з метою вклю= 095;ення даних учасників віком понад 65 років) спост= 077;рігалося значуще зниження частоти ком = 73;інованої кінцевої точки, що охо&#= 1087;лювала летальний наслідок ві = 76; серцево-суд = 80;нних подій, інсульт та інфаркт міокарда (р=3D0,0003), у групі розувастатl= 0;ну порівняно з плацебо. Зниження абсолютногl= 6; ризику, вираженого за частотою подій, стано= 074;ило 5,1 випадку на 1000 пацієнто-ро = 82;ів. Показник за = 75;альної летальностo= 0; у цій підгрупі високого ризику лишався нез = 84;іненим (р=3D0,076).

У дослідженнo= 0; JUPITER 6,6 % учасникіk= 4; групи прийому розувастатl= 0;ну та 6,2 % учасників групи плацебо припинили застосуванl= 5;я досліджуваl= 5;ого препарату через небаж = 72;ні явища. Найча= 089;тішими небажаними явищами, що призводили до припинен = 85;я лікування, були: міалгі= 103; (0,3 % у групі розувастатl= 0;ну, 0,2 % − плацебо), абдомінальl= 5;ий біль (0,03 % у групі розувастатl= 0;ну, 0,02 % − плацебо) та висип (0,02 % у групі розувастатl= 0;ну, 0,03 % − плацебо). Н&= #1072;йчастішими небажаними явищами, що спостерігаl= 3;ися у групі розувастатl= 0;ну із частотою, більшою або рівною відзначеніl= 1; у групі плацебо, бул= 080; інфекції сечових шляхів (8,7 % у групі розувастатl= 0;ну, 8,6 % − плацебо), назофарингo= 0;т (7,6 % у групі розувастатl= 0;ну, 7,2 % − плацебо), біль у спині (7= ,6 % у групі розувастатl= 0;ну, 6,9 % − плацебо) т= 072; міалгія (7,6 % у групі розувастатl= 0;ну, 6,6 % − плацебо).

= 044;іти

У подвійному сліпому рандомізовk= 2;ному багатоцентl= 8;овому, плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091;

12-тl= 0;жневому дослідженнo= 0; (n=3D176, 97 учасників чоловічої т = 72; 79 − жіночої статі) із под&#= 1072;льшим 40-тижневим періодом (n=3D173, 96 учасників чоловічої т = 72; 77 − жіночої статі) відкритого титрування дози розувастатl= 0;ну пацієнти віком 10-17 рокіk= 4; (на II-IV стадії розвитку за Таннером, дівчата, у яких менстр = 91;ації почалися щонайменше 1 рік тому) із г&= #1077;терозиготн= ;ою сімейною гіперхолесm= 0;еринемією протягом 12 тижнів отримували розувастатl= 0;н у дозі 5, 10 або 20 мг/добу або плацебо, піс= 083;я чого всі учасники щодня приймали розувастатl= 0;н протягом =

40 тl= 0;жнів. Напочатку д = 86;слідження приблизно 30 % пацієнтів були віком 10-13 років та приблизно 17 %, 18 %,= 40 % та 25 % із них знаходилисn= 3; на ІІ, ІІІ, IV та V стадії розвитку за Таннером ві = 76;повідно.

Рі&= #1074;ень ХС-ЛПНЩ зменшився н = 72; 38,3 %, 44,6 % та 50,0 % відповідно = 91; групах прийому розувастатl= 0;ну в дозі 5, 10 та 20 мг порівняно і = 79; 0,7 % у групі плацебо.

На&= #1087;рикінці 40-тижневого періоду відкритого титрування дози для досягнення цільового рівня (максимальн = 72; доза становила 20 мг 1 раз на добу) у 70 із 173 пацієнтів (40,5 %) вдалося дос= 03;гти цільового рівня ХС-ЛПН= 065; менше 2,8 ммоль/л.

Пі&= #1089;ля 52 тижнів досліджуваl= 5;ого лікування н = 77; було виявлено жодного впливу на ріст, масу, ІТМ або статеве дозрівання (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»). Досвід клін= 10;чного дослідженнn= 3; дітей та підлітків обмежений, і довготриваl= 3;і ефекти розувастатl= 0;ну (>1 року) на статеве дозрівання невідомі. Це дослідженнn= 3; (n=3D176) не прийнятне для порівня = 85;ня рідких небажаних явищ.

= 060;армакокіне&= #1090;ика.

= 042;смоктуванн&= #1103;
Максимальна концентрацo= 0;я розувастатl= 0;ну у плазмі кро= 074;і досягаєтьсn= 3; приблизно через 5 годин після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. Абсолютна біодоступнo= 0;сть становить приблизно 20 %.

= 056;озподіл
Ро&= #1079;увастатин значним чином захоплюєтьl= 9;я печінкою, як= 072; є основним місцем синтезу хол = 77;стерину та кліренсу ХС-ЛПНЩ. Об’єм розпо = 76;ілу розувастатl= 0;ну становить приблизно     134 л. Близько 90 % розувастатl= 0;ну зв’язуєтьсn= 3; з білками пл= 072;зми крові, переважно з альбуміном.

= 052;етаболізм<= /i>
Ро&= #1079;увастатин зазнає незначного метаболізмm= 1; (приблизно 10 %). Дослідженнn= 3; метаболізмm= 1; in = vitro= із використанl= 5;ям гепатоцитіk= 4; людини свідчать, що розувастатl= 0;н є слабким субстратом для метаболізмm= 1; на основі фе= 088;ментів цитохрому Р450. Основним задіяним із = 86;ферментом є CYP2C9, дещо меншу роль відіграють 2C19, 3A4 та 2D6. Основними визначенимl= 0; метаболітаl= 4;и є         N-десмk= 7;тиловий та лактоновий метаболіти. N-десметил-ме&#= 1090;аболіт приблизно н = 72; 50 % менш активний, ні= 078; розувастатl= 0;н, лактоновий метаболіт вважається клінічно неактивним. На розувастатl= 0;н припадає більше 90 % активності циркулюючоk= 5;о інгібітора ГМГ-КоА-реду= 082;тази.

= 042;иведення

Пр&= #1080;близно 90% дози розувастатl= 0;ну виводиться = 91; незміненомm= 1; стані з кало= 084; (разом всмоктана т = 72; невсмоктан&= #1072; діюча речовина), решта вивод = 80;ться із сечею. Приблизно 5 % виводиться із сечею у незміненій формі. Періо= 076; напіввиведk= 7;ння із плазми кр= 086;ві становить приблизно 19 годин і не збільшуєтьl= 9;я при підвищенні дози. Середн= 108; геометричнk= 7; значення кліренсу препарату і = 79; плазми кров= 10; становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації – 21,7 %). Як і у щодо інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА реду= 082;тази, печінкове захоплення розувастатl= 0;ну відбуваєтьl= 9;я з участю мембранногl= 6; транспортеl= 8;а OATP-C, який відіграє важливу рол= 00; у печінковій елімінації розувастатl= 0;ну.=

= 051;інійність<= /i> <= /span>

Си&= #1089;темна експозиція розувастатl= 0;ну збільшуєтьl= 9;я пропорційнl= 6; до дози. При багаторазоk= 4;ому щоденному застосуванl= 5;і параметри фармакокінk= 7;тики не змінюються.

= 054;собливі групи пацієнтів<= /span>

= 042;ік та стать

Не спостерігаl= 3;ося клінічного значущого в = 87;ливу віку або статі на фармакокінk= 7;тику розувастатl= 0;ну у дорослих. Фармакокінk= 7;тика розувастатl= 0;ну у дітей та підлітків і = 79; гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією була подібною до фармакокінk= 7;тики у дорослих добровольцo= 0;в (див. розділ «Діти»).=

= 056;аса

До&= #1089;лідження фармакокінk= 7;тики виявили, що у пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси (японців, кит&#= 1072;йців, філіппінціk= 4;, в’єтнамців та корейців) медіанні значення AUC та= C_max приблизно вдвічі вищі, ніж у європейців; = 091; індійців медіанні значення AUC та= C_maxпідв= ищені приблизно в 1,3 раза. Аналіз популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики не виявив клінічно значущої різниці між пацієнтами європеоіднl= 6;ї та негроїдної рас.

= 055;орушення функції нир = 86;к

У дослідженнo= 0; у пацієнтів із різним ступенем порушення функції нирок змін плазмових концентрацo= 0;й розувастатl= 0;ну або N-десметил-ме= ;таболіту в осіб зі слабкою або помірною недостатніl= 9;тю відзначено не було. У пацієнтів і = 79; тяжкими порушеннямl= 0; функції нирок (кліре= 085;с креатиніну <= 30 мл/хв) плазмові концентрацo= 0;ї розувастатl= 0;ну були в 3 рази, а рівні N-де= сметил-мета = 73;оліту − 9 разів вищими, ніж у здорових добровольцo= 0;в. Рівноважні плазмові концентрацo= 0;ї розувастатl= 0;ну у пацієнтів, які перебуваютn= 0; на гемодіал= 10;зі, були прибли = 79;но на 50 % вищими, ніж у здорових добровольцo= 0;в.

= 055;орушення функції печінки

У дослідженнo= 0; пацієнтів і = 79; різними ступенями порушення печінкових функцій ознак підви = 97;еної експозиції розувастатl= 0;ну не було виявлено у пацієнтів, стан яких оцінювався = 91; 7 або менше балів за шкалою Чайл = 76;а-П’ю. Однак у двох пацієнтів, які набрали 8 та 9 за шкалою Чайлда-П’ю, системна експозиція була щонайменше = 74;двічі вища, ніж у пацієнтів і = 79; меншими бал = 72;ми. Досвід застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну пацієнтам, стан яких оцінюється = 91; більше ніж 9 балів за шкалою Чайл = 76;а-П’ю, відсутній.

Ген= етичний поліморфізl= 4;

Роз&#= 1087;оділ інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, в тому числі розувастатl= 0;ну, відбуваєтьl= 9;я з участю транспортнl= 0;х білків ОАТР1В1 та BCRP. У пацієнтів і = 79; генетичним поліморфізl= 4;ом SLCO1B1 (OATP1B1) та/або ABCG2 (BCRP) існує ризик підвищеної експозиції = 88;озувастати&#= 1085;у. При окремих формах поліморфізl= 4;у SLCO1B1 с.521СС та ABCG2 с.421АА експозиція розувастатl= 0;ну (AUC) підвищена порівняно і = 79; генотипами SLCO1B1 с.521ТТ або ABCG2 с.421СС. Спеціальне генотипуваl= 5;ня у клінічній практиці не передбаченk= 7;, але пацієнт = 72;м із таким поліморфізl= 4;ом рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти меншу добов = 91; дозу розува = 89;татину.

Діти

Фар= 084;акокінетич&= #1085;і параметри у дітей із гет= 077;розиготною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією віком від 10 до= 17 років повні = 89;тю не визначен= 10;. Невелике дослідженнn= 3; фармакокінk= 7;тики розувастатl= 0;ну (у формі табл&#= 1077;ток) з участю 18 пацієнтів дитячого віку показа = 83;о, що експозиція препарату у дітей подіб = 85;а до експозиції = 91; дорослих пацієнтів. Також результати свідчать, що значних від = 93;илень пропорційнm= 1; доз не очікується.

=

К = 83;інічні характерисm= 0;ики.

П = 86;казання.=

= 051;ікування гіперхолесm= 0;еринемії

Д = 86;рослим, підліткам т = 72; дітям віком від 10 років із первинною гіперхолесm= 0;еринемією (типу ІІа, в тому числі і= 079; гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією) або змішано= 02; дисліпідемo= 0;єю (типу IІb) як доповнення до дієти, коли дотримання дієти та застосуванl= 5;я інших немедикамеl= 5;тозних засобів (наприклад фізичних вправ, зниже= 085;ня маси тіла) є недостатніl= 4;.

Пр&= #1080; гомозиготнo= 0;й сімейній гіперхолесm= 0;еринемії як доповнення до дієти та інших ліпідознижm= 1;вальних засобів лікування (наприклад аферезу ЛПН = 65;) або у випадках, коли таке лікування є недоречним.<= o:p>

= 055;рофілактик&= #1072; серцево-суд = 80;нних порушень

Запобіk= 5;ання значним серцево-суд = 80;нним порушенням = 91; пацієнтів, яким, за оцінками, за= 075;рожує високий ризик першого випадку серцево-суд = 80;нного порушення (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»), як доповнення до корекції інших факто = 88;ів ризику.

=

П = 88;отипоказан&#= 1085;я.

Ром= ;естін протипоказk= 2;ний:

пацієнm= 0;ам із підвищеною чутливістю до розуваст = 72;тину або до будь-я&#= 1082;ої із допоміжн = 80;х речовин препарату;=

– пацієнтам з активним захворюванl= 5;ям печінки, в тому числі стійкими підвищенняl= 4;и сироватковl= 0;х трансамінаk= 9; невідомої етіології т = 72; будь-якими підвищенняl= 4;и трансамінаk= 9; у сироватці крові, що втричі перевищуютn= 0; верхню межу норми (ВМН);

– пацієнтам і = 79; тяжким порушенням функції нир = 86;к (кліренсом креатиніну <= 30 мл/хв);

– пацієнтам і = 79; міопатією;=

– пацієнтам, які одночасно отримують циклоспориl= 5;;

– в період вагітності = 72;бо годування груддю, а також жінка = 84; репродуктиk= 4;ного віку, які не застосовуюm= 0;ь належні засоби контрацепцo= 0;ї.

Доза 40 мг протипоказk= 2;на пацієнтам з= 10; схильністю до міопатії/ра = 73;доміолізу.

До факторів такого ризику належать:=

– помірне порушення функції нирок (кліре= 085;с креатиніну <= 60 мл/хв);

– гіпотиреоз;

– наявність в особистому або родинно = 84;у анамнезі спадкових м’я&= #1079;ових захворюванn= 0;;

– наявність в анамнезі міотоксичнl= 6;сті на тлі застосуванl= 5;я інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА- реду&#= 1082;тази або фібраті = 74;;

– зловживаннn= 3; алкоголем;=

– ситуації, що можуть призвести д = 86; підвищення концентрацo= 0;ї препарату у плазмі кров= 10;;

– належність до монголоїднl= 6;ї раси;

– супутнє застосуванl= 5;я фібратів<= /p>
(див. розділи «Особливоl= 9;ті застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Фармако = 82;інетика»)

<= b>Взаємодія з іншими лікарськиl= 4;и засобами та = 110;нші види взаємодій.=

Вп&= #1083;ив супутніх препаратів на розувастатl= 0;н

Інгібітори транспортнl= 0;х білків

Розуваl= 9;татин є субстрато = 84; для деяких транспортнl= 0;х білків, у тому числі печінковогl= 6; транспортеl= 8;а захоплення ОАТР1В1 та ефлюксного транспортеl= 8;а BCRP. Одночасне застосуванl= 5;я препарату Роместін із лікарськимl= 0; засобами, що пригнічуютn= 0; ці транспор = 90;ні білки, може призводити до підвищення = 82;онцентраці&#= 1081; розувастатl= 0;ну у плазмі крові та збільшення ризику міопатії (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій», таблицю 2).

Цикл&= #1086;спорин=

У періо = 76; супутнього застосуванl= 5;я препарату Роместін та циклоспориl= 5;у значення AUC ро= зувастатинm= 1; були в середньому приблизно у 7 разів вищим = 80; (див. таблицю 2= ). Роместін протипоказk= 2;ний пацієнтам, які одночас = 85;о отримують циклоспориl= 5; (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Супутнn= 8; застосуванl= 5;я не впливало на концентр = 72;ції циклоспориl= 5;у у плазмі крові.

Інгі&= #1073;ітори протеази

Хоча точний механізм взаємодії невідомий, одночасне з = 72;стосування інгібіторіk= 4; протеази може значно збільшуватl= 0; експозицію розувастатl= 0;ну (див. таблицю 2= ). Наприклад, у дослідженнo= 0; фармакокінk= 7;тики одночасне застосуванl= 5;я 10 мг розувастатl= 0;ну та комбінованl= 6;го лікарськогl= 6; засобу, що містив два інгібітори протеази (300 мг атазанавірm= 1;/100 мг ритонавіру), супроводжуn= 8;ться підвищенняl= 4; AUC та C_max розувастатl= 0;ну приблизно в 3 та 7 разів відповідно. Одночасне застосуванl= 5;я препарату Роместін та деяких комбінацій інгібіторіk= 4; протеази можливе після ретельного обміркуванl= 5;я корекції дози препарату Роместін, виходячи з о= 095;ікуваного зростання експозиції розувастатl= 0;ну (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій», таблицю 2).

Гемфібрози= ;л та інші ліпідознижm= 1;ючі засоби

Одночаl= 9;не застосуванl= 5;я препарату Роместін та гемфіброзиl= 3;у призводить до зростанн= 03; AUC та C_max розувастатl= 0;ну в 2 рази (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Виходяm= 5;и з даних досліджень, фармакокінk= 7;тично значущої взаємодії з фенофібратl= 6;м не очікується, однак можлива фар = 84;акодинаміч&#= 1085;а взаємодія. Гемфіброзиl= 3;, фенофібрат, інші фібрат = 80; та ліпідознижm= 1;вальні дози (> або рівні 1 г/добу) ніацину (нікотиново= 11; кислоти) збільшують ризик міопатії пр = 80; супутньому застосуванl= 5;і з інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА, імов&#= 1110;рно, за рахунок того, що вони можуть спри = 95;иняти міопатію, як= 097;о їх застосов = 91;вати окремо. Доза 40 мг протипоказk= 2;на при супутнь = 86;му застосуванl= 5;і фібратів (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Таким пацієнтам також слід починати терапію з дози 5 мг.

Езетиміб

Одночаl= 9;не застосуванl= 5;я препарату Роместін у дозі 10 мг та езетимібу 10 мг пацієнта = 84; із гіперхол = 77;стеринеміє&#= 1102; призводить до зростанн= 03; AUC розувастатl= 0;ну в 1,2 раза. Не можна виключати фармакодинk= 2;мічної взаємодії між препара = 90;ом Роместін та езетимібом, що може призвести д = 86; небажаних явищ (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Антацидні препарати

Одночаl= 9;не застосуванl= 5;я препарату Роместін із суспензіямl= 0; ан&= #1090;ацидів, що містять гідроксид алюмінію аб = 86; магнію, знижує концентрацo= 0;ї розувастатl= 0;ну у плазмі крові приблизно н = 72; 50 %. Цей ефект стає менш вираженим у разі застос = 91;вання антацидних засобів через 2 годин&#= 1080; після препарату Роместін. Клінічну значущість цієї взаємодії н = 77; вивчали.=

Еритроміци= ;н

Одночаl= 9;не застосуванl= 5;я препарату Роместін та еритроміциl= 5;у знижує AUC розувастатl= 0;ну на 20 %, а C_max – на 30 %. Ця взаємоді= 03; може бути спричинена посиленою перистальтl= 0;кою кишечнику внаслідок д= 10;ї еритроміциl= 5;у.

Ферменти цитохрому Р450<= /span>

Резул&= #1100;тати досліджень свідчать, що розувастатl= 0;н не інгібує і не стимулює ізоферментl= 0; цитохрому Р450. Окрім цього, розувастатl= 0;н є слабким субстратом = 94;их ізоферментo= 0;в. Таким чином, взаємодії з лікарськимl= 0; засобами в результаті метаболізмm= 1;, опосередкоk= 4;аного Р450, не очікується. Не спостерігаl= 3;ося клінічно значущих взаємодій між розувастатl= 0;ном та флуконазолl= 6;м (інгібіторо = 84; CYP2C9 та CYP3A4) або кетоконазоl= 3;ом (інгібіторо = 84; CYP2A6 та CYP3A4).

Взаємодії, що вимагают= 00; корекції дози розува = 89;татину

При необхідносm= 0;і застосуванl= 5;я препарату Роместін з іншими лікарськимl= 0; засобами, зд= 072;тними підвищуватl= 0; експозиції розувастатl= 0;ну, дозу препарату Роместін потрібно ск = 86;ригувати. Якщо очікується, що експозиція = 87;репарату (AUC) зросте приблизно в 2 або більше р= 072;зів, застосуванl= 5;я Роместіну слід почина = 90;и з дози 5 мг 1 раk= 9; на добу. Максимальнm= 1; добову дозу препарату Роместін слід скоригуватl= 0; таким чином, щоб очікувана експозиція = 88;озувастати&#= 1085;у не перевищуваl= 3;а експозицію, що відзначаєтn= 0;ся при прийомі дози 40 мг/добу без застосуванl= 5;я лікарських засобів, що взаємодіютn= 0; із препаратом; наприклад, п= 088;и застосуванl= 5;і з гемфіброзиl= 3;ом доза Роместіну с = 90;ановитиме 20 мг (збільшення експозиції = 74; 1,9 раза), при застосуванl= 5;і із комбінацієn= 2; ритонавір/а = 90;азанавір – 10 мг (збільшення = 074; 3,1 раза), При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з циклоспор = 80;ном – 5 мг (збільшення = 074; 7,1 раза).

= 042;плив супутніх лікарських засобів на експозицію розувастатl= 0;ну

(AU= C; у порядку зменшення величини)

        =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =             &nb= sp;            =    Таблиця 2

Режим д= 086;зування лікарськог= 086; засобу, що взаємодіє

Режим дозування розувастат= 080;ну

Зміни AUC розувастат= 080;ну*

Циклосп&#= 1086;рин від 75 мг двічo= 0; на добу до    200 мг двічі на добу, 6 місяців

10 мг 1 раз на добу, 10 дні = 74;

↑ 7,1 раза<= /p>

Регораф&#= 1077;ніб 160 мг 1 раз на добу, 14 днів<= /span>

5 мг, одноразова доза

↑ 3,8 раза

Атазана&#= 1074;ір 300 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг 1 раз на добу, 8 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 3,1 раза<= /p>

Велпата&#= 1089;вір 100 мг 1 раз на добу

10 мг, одноразова доза

↑ 2,7 раза

Омбітас&#= 1074;ір 25 мг/паритапр&#= 1077;вір 150 мг/ритонавo= 0;р 100 мг 1 раз на до&= #1073;у/дасабувіl= 8; 400 мг двічі на добу, 14 днів<= /span>

5 мг, одноразова доза

↑ 2,6 раза

Гразопр&#= 1077;вір 200 мг/елбасвіl= 8; 50 мг 1 раз на добу, 11 днів<= /span>

10 мг, одноразова доза

↑ 2,3 раза

Глекапр&#= 1077;вір 400 мг/пібрента&#= 1089;вір 120 мг

1 раз на добу, 7 днів

5 мг 1 раз н= 072; добу, 7 днів

↑ 2,2 раза

Симепри&#= 1074;ір 150 мг 1 раз на добу, 7 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 2,8 раза

Лопінав&#= 1110;р 400 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг двічі на добу, 17 днів<= /span>

20 мг 1 раз на добу, 7 дніk= 4;

↑ 2,1 раза<= /p>

Гемфібр&#= 1086;зил 600 мг двічі на добу, 7 днів

80 мг, одноразова доза

↑ 1,9 раза

Елтромб&#= 1086;пак 75 мг один1 раз на добу, 5 дніk= 4;

10 мг, одноразова доза

↑ 1,6 раза

Дарунав&#= 1110;р 600 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг двічі на добу, 7 днів

10 мг 1 раз на добу, 7 дніk= 4;

↑ 1,5 раза

Типрана&#= 1074;ір 500 мг/ритонаві&#= 1088; 200 мг двічі на добу, 11 днів<= /span>

10 мг, одноразова доза

↑ 1,4 раза<= /p>

Дронеда&#= 1088;он 400 мг двічі на добу

Невідом&#= 1086;

↑ 1,4 раза

Ітракон&#= 1072;зол 200 мг 1 раз на добу, 5 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 1,4 раза **

Езетимі&#= 1073; 10 мг 1 раз на добу, 14 днів<= /span>

10 мг 1 раз на добу, 14 дні = 74;

↑ 1,2 раза **

Фозампр&#= 1077;навір 700 мг/ритонавo= 0;р 100 мг двічі на добу, 8 днів

10 мг, одноразова доза

↔

Алегліт&#= 1072;зар 0,3 мг, 7 днів

40 мг, 7 днів

↔

Силімар&#= 1080;н 140 мг тричі на добу, 5 днів

10 мг, одноразова доза

↔

Фенофіб&#= 1088;ат 67 мг тричі на добу, 7 днів

10 мг, 7 днів

↔

Рифампі&#= 1085; 450 мг 1 раз на добу, 7 днів

20 мг, одноразова доза

↔

Кетокон&#= 1072;зол 200 мг двічі на добу, 7 днів

80 мг, одноразова доза

↔

Флукона&#= 1079;ол 200 мг 1 раз на добу, 11 днів<= /span>

80 мг, одноразова доза

↔

Еритром&#= 1110;цин 500 мг 4 рази на добу,     7 днів

80 мг, одноразова доза

↓ 20 %

Байкалі&#= 1085; 50 мг тричі на добу, 14 днів<= /span>

20 мг, одноразова доза

↓ 47 %

* Дані, представлеl= 5;і як зміна в х разів, являю= 090;ь собою співвідношk= 7;ння між застосуванl= 5;ям розувастатl= 0;ну у комбінаці= 11; та окремо. Да&#= 1085;і, представлеl= 5;і у вигляді % зміни, являю= 090;ь собою % різницю від = 85;осно показників при застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну окремо.

Збільшk= 7;ння позначено значком ↑, відсутністn= 0; змін ↔, зменшення – = 595; .

В = 87;лив розувастатl= 0;ну на супутні лікарські засоби

Антагоніст= ;и вітаміну К=

Як і щод= 086; інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, на початку застосуванl= 5;я препарату Роместін аб = 86; при підвище = 85;ні його дози у пацієнтів, які одночас = 85;о застосовуюm= 0;ь антагоністl= 0; вітаміну К (н&#= 1072;приклад варфарин аб = 86; інший кумариновиl= 1; антикоагул&#= 1103;нт), можливе підвищення Міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного співвідношk= 7;ння (МНС). Припине&= #1085;ня застосуванl= 5;я препарату Роместін аб = 86; зменшення його дози може призвести д = 86; зниження МН = 57;. У таких випадках бажаний належний моніторинг МНС.

Пероральні контрацептl= 0;ви/гормоноз&#= 1072;місна терапія (ГЗТ)

Одночаl= 9;не застосуванl= 5;я препарату Роместін та пероральниm= 3; контрацептl= 0;вів призводить до підвищення AUC етинілестрk= 2;діолу та норгестрелm= 1; на 26 % та 34 % відповідно. Таке підвищення плазмових р= 10;внів крові слід враховуватl= 0; при підборі = 076;ози пероральниm= 3; контрацептl= 0;вів. Даних щодо фармакокінk= 7;тики препаратів = 91; пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь розувастатl= 0;н та ГЗТ, немає, тому не можн= 072; виключати подібного ефекту. Однак комбінацію широко застосовувk= 2;ли жінки у рамках клінічних досліджень = 10; переносили добре.

Інші лікарські засоби

Д = 80;гоксин

Існуютn= 0; дані, що клінічно значущої вз = 72;ємодії із дигоксином не очікується.

Ф = 91;зидова кислота

Дослідk= 8;ення взаємодії розувастатl= 0;ну з фузидовою кислотою не проводили. Ризик міопатії, вк= 083;ючаючи рабдоміоліk= 9;, може збільшитисn= 3; у разі одночасногl= 6; введення системної фузидової кислоти зі статинами. М= 077;ханізм цієї взаємодії (ф= 072;рмакодинам&= #1110;чний або фармакокінk= 7;тичний, або поєднан = 80;й) поки невідомий. Повідомлялl= 0; про випадки рабдоміоліk= 9;у (включаючи л= 077;тальні) у пацієнтів, які отримували цю комбінацію. = 071;кщо є необхідни = 84; лікування системною фузидовою кислотою, пр= 080;йом розувастатl= 0;ну слід припинити протягом усього періоду зас = 90;осування фузидової кислоти.

Л = 86;пінавір/рит&= #1086;навір

У фармакологo= 0;чному дослідженнo= 0; супутнє зас = 90;осування розувастатl= 0;ну та комбінованl= 6;го препарату, щ= 086; містив два і= 085;гібітори протеази (лопінавір 400 мг/ритонаві = 88; 100 мг), у здорових добровольцo= 0;в асоціювалоl= 9;я з приблизно дворазовим та п’ятираз = 86;вим збільшенняl= 4; показників рівноважноk= 5;о AUC_(0-24) та С_m_а
=
93; для розувастатl= 0;ну відповідно. Взаємодію між розувас = 90;атином та іншими інгібітораl= 4;и протеази не вивчали.

Діти

Дослідk= 8;ення взаємодії проводили лише у дорос= 083;их. Ступінь взаємодії у дітей невід = 86;мий.

=

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

В = 87;лив на нирки

Протеїl= 5;урія, переважно канальцевоk= 5;о походження, спостерігаl= 3;ася у пацієнтів, які лікувал = 80;ся вищими дозами Роместіну, зокрема 40 мг, і у більшості випадків була тимчасовою = 72;бо переривчасm= 0;ою. Протеїнуріn= 3; не була пере= 076;вісником гострої або прогресуючl= 6;ї хвороби нирок (див. розділ «Побічні реакції»). Частота повідомленn= 0; про серйозн= 10; явища з боку нирок вища при застосуванl= 5;і дози 40 мг. У п= ацієнтів, які приймають препарат у дозі 40 мг, слід регулярно перевіряти функцію нир = 86;к.

В = 87;лив на скелетну мускулатурm= 1;

Порушеl= 5;ня з боку скелетної мускулатурl= 0;, наприклад міалгія, міопатія та зрідка рабд = 86;міоліз, спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н у будь-яких дозах, особливо більше

20 мг. Поодинокі випадки рабдоміоліk= 9;у відзначалиl= 9;я при застосуванl= 5;і езетимібу у комбінації = 79; інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА-реду= 082;тази. Не можна виключати можливість фармакодинk= 2;мічної взаємодії (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>« = 42;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»), а тому таку комбінацію слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;.=

Як і при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, частота повідомленn= 0; про випадки рабдоміоліk= 9;у, пов’язаногl= 6; із застосуванl= 5;ям розувастатl= 0;ну, була вищою при дозі 40 мг. f= 8; повідомленl= 5;я про рідкісн= 10; випадки іму = 85;оопосередк&#= 1086;ваної некротизуюm= 5;ої міопатії, що клінічно проявляєтьl= 9;я стійкою проксизмалn= 0;ною м’язовою слабкістю і підвищенняl= 4; рівня сироватковl= 6;ї креатинкінk= 2;зи, під час лікування або після припинення лікування статинами, включаючи р = 86;зувастатин. У такому раз= 110; можуть бути необхіднимl= 0; додаткові нейром’язоk= 4;і і серологічнo= 0; дослідженнn= 3;, лікування імуносупреl= 9;ивними препаратамl= 0;.

Ріве&= #1085;ь креатинкінk= 2;зи=

Рівень креатинкінk= 2;зи (КК) не слід вимірювати після значн = 80;х фізичних навантаженn= 0; або при наявності можливих альтернатиk= 4;них причин підвищення КК, що можуть ускладнюваm= 0;и   інтерпретk= 2;цію результатіk= 4;. Якщо початк = 86;ві рівні КК значно підвищені (>5 разів вище ВМН), прот&= #1103;гом 5-7 днів необхідно зробити повторний аналіз, щоб підтвердитl= 0; результати. Я = 82;що результати повторного аналізу під = 90;верджують, що початкоа = 77; значення КК більше ніж у 5 разів перевищує ВНМ, застосуванl= 5;я препарату починати не слід.

Пере&= #1076; початком лікування<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>=

Роместo= 0;н, як і решту інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА реду= 082;тази, слід з обережністn= 2; призначати пацієнтам з= 10; схильністю до міопатії/ра = 73;доміолізу. До факторів такого ризику належать:=

– порушення функції нирок;

– гіпотиреоз;

– наявність в особистому або родинному а = 85;амнезі спадкових захворюванn= 0; м’язів;

– наявність в анамнезі міотоксичнl= 6;сті на тлі застосуванl= 5;я інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА реду= 082;тази або фібраті = 74;;

– зловживаннn= 3; алкоголем;=

– вік > 70 років;

– сит&= #1091;ації, що можуть призвести д = 86; підвищення рівнів препарату у плазмі к= 088;ові (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Вз&#= 1072;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Фармакокіl= 5;етика»);

– супутнє застосуванl= 5;я фібратів.=

У таких пацієнтів пов’язаний із лікуванн= 03;м ризик потрібно оцінювати, порівнюючи = 79; очікуваною користю; також рекомендуєm= 0;ься клінічний м = 86;ніторинг. Якщо початк = 86;ві рівні КК значно підвищені (>5 разів вище ВМН), лікування р = 86;зпочинати не слід.

У період лікування<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>=

Пацієнm= 0;ів слід попросити негайно повідомлятl= 0; про м’язови = 81; біль, слабкість або судоми невідомої етіології, особливо якщо вони супроводжуn= 2;ться нездужанняl= 4; або гарячко= 02;. У таких пацієнтів потрібно вимірювати рівні КК. Застосуванl= 5;я препарату слід припин = 80;ти, якщо рівні К= 050; значно підвищені (>5 = 93; разів вище ВМН) або якщо симптоми з боку м’язів тяжкі та спричиняютn= 0; щоденний дискомфорт (навіть якщо рівні КК ≤ 5 х ВМН). У разі зникнення симптомів т = 72; повернення рівня КК до норми можна = 087;оновити терапію препаратом Роместін аб = 86; альтернати&= #1074;ним інгібітороl= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази у найменшій дозі та під ретельним н = 72;глядом. Регулярно перевіряти рівні КК в асимптоматl= 0;чних пацієнтів немає потреби. Дуж= 077; рідко повідомлялl= 0; про випадки імуноопосеl= 8;едкованої некротизуюm= 5;ої міопатії (ІОНМ) під час або після те= 088;апії статинами, у тому числі розувастатl= 0;ном. Клінічними проявами ІОНМ є слабкість проксимальl= 5;их м’язів та підвищення рівня креатинкінk= 2;зи у сироватці крові, що зберігаєтьl= 9;я навіть післ= 03; припинення = 79;астосуванн&#= 1103; статинів.=

Немає доказів підвищеногl= 6; впливу на скелетну мускулатурm= 1; у невеликої кількості п = 72;цієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н та супутні препарати. Однак підви = 97;ення частоти міозиту та міопатії відзначали = 91; пацієнтів, які приймал = 80; інші інгібітори = 43;МГ-КоА-редук= тази разом із похідними фіброєвої кислоти, у тому числі гемфіброзиl= 3;ом, циклоспориl= 5;ом, нікотиновоn= 2; кислотою, азольними протигрибкl= 6;вими препаратамl= 0;, інгібітораl= 4;и протеази та макролідниl= 4;и антибіотикk= 2;ми. Гемфіброзиl= 3; підвищує ризик міопатії пр = 80; супутньому застосуванl= 5;і з деякими ін= 075;ібіторами ГМГ-КоА. Тому застосовувk= 2;ти Роместін у комбінації із гемфіброзиl= 3;ом не рекоменд = 91;ється. Користь подальшої зміни рівня ліпідів при застосуванl= 5;і препарату Роместін у комбінації із фібратам = 80; або ніацино = 84; потрібно ретельно зважувати порівняно з потенційниl= 4;и ризиками, пов’язанимl= 0; із застосув = 72;нням таких комбінацій. Доза 40 мг протипоказk= 2;на при супутньому застосуванl= 5;і фібратів (див. розділи &= laquo;Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).

Розуваl= 9;татин не слід застосовувk= 2;ти одночасно з системними препаратамl= 0; фузидової кислоти або протягом 7 днів після припинення лікування фузидовою кислотою. У пацієнтів, яким необхідно з = 72;стосування системної ф = 91;зидової кислоти, лікування статинами слід припинити п = 88;отягом усього терміну прийому фузидової кислоти. Повідомлялl= 0; про рабдоміоліk= 9; (включаючи л= 077;тальні випадки) у пацієнтів, які отримували комбінацію фузидової кислоти та статинів. Пацієнтам слід порадити не = 75;айно звернутися за медичною допомогою, я= 082;що вони відчувають будь-які симптоми м’= 03;зової слабкості, болю або чут= 083;ивості. Терапію статинами можна продо = 74;жити через 7 днів після введення останньої дози фузидової кислоти. У виняткових випадках, коли є необхідним застосуванl= 5;я пролонговаl= 5;ої системної фузидової кислоти, наприклад, д= 083;я лікування т= 03;жких інфекцій, не= 086;бхідність одночасногl= 6; застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну і фузидової кислоти слі = 76; розглядати = 74; кожному конкретномm= 1; випадку і пр= 086;водити під ретельним медичним наглядом.=

Роместo= 0;н не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; гострими, серйозними станами, що свідчать пр = 86; міопатію аб = 86; можливість розвитку ни = 88;кової недостатноl= 9;ті внаслідок рабдоміоліk= 9;у (таких як сепсис, гіпотензія, значне хіру = 88;гічне втручання, травма, тяжк= 110; метаболічнo= 0;, ендокринні та електролітl= 0;чні розлади або неконтрольl= 6;вані судоми).

В = 87;лив на печінку=

Які і інші інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази, Роместін слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам, які зловживаютn= 0; алкоголем та/або мають в анамнезі захворюванl= 5;я печінки.

Рекомеl= 5;довано перевіряти біохімічні показники функції печінки перед початком лі = 82;ування та через 3 місяці потому. Застосуванl= 5;я препарату Роместін слід припинити а = 73;о зменшити дозу, якщо рівень трансамінаk= 9; у сироватці к = 88;ові більше ніж втричі перевищує верхню межу = 085;орми. Частота повідомленn= 0; про серйозн= 10; явища з боку печінки (переважно про підвище = 85;ня рівня трансамінаk= 9; печінки) у післяреєстl= 8;аційному періоді бул = 72; більшою при застосуванl= 5;і дози 40 мг.

У пацієнтів і = 79; вторинною гіперхолесm= 0;еринемією, зумовленою гіпотиреозl= 6;м або нефротичниl= 4; синдромом, слід спочат = 82;у вилікувати основну хворобу, пер= 096; ніж розпочи = 85;ати терапію препаратом Роместін.=

У післяреєстl= 8;аційному періоді зрідка пові = 76;омляли про летальн= 10; або нелетальні випадки печ= 10;нкової недостатноl= 9;ті у пацієнтів, які приймал = 80; статини, в тому числі розувастатl= 0;н. Якщо на тлі лікування розвиваєтьl= 9;я серйозне ураження печінки з клінічною симптоматиl= 2;ою та/або гіпербілірm= 1;бінемією чи жовтяницею, = 089;лід припинити прийом препарату. Якщо інші пр= 080;чини не виявлено, &#= 1089;лід не поновлюв = 72;ти лікування препаратом.

Р = 72;са

Дослідk= 8;ення фармакокінk= 7;тики розувастатl= 0;ну свідчать пр = 86; зростання експозиції = 91; пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси приблизно вдвічі порівняно з європейцямl= 0;. Для таких пацієнтів необхідна корекція до = 79;ування препарату Роместін (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Протипокаk= 9;ання» та «Фармакокіl= 5;етика»). Для пацієнт= 10;в азійської раси початкова доза Ромест= 10;ну повинна бут = 80; 5 мг. Підвищена концентрацo= 0;я розувастатl= 0;ну у плазмі кро= 074;і була помічена в азійських пацієнтів (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармако = 82;інетика». Слід взяти д= 086; уваги збіль = 96;ену системну експозицію при лікуванні п = 72;цієнтів монголоїднl= 6;ї раси, у яких гіперхолесm= 0;еринемія не контролюєтn= 0;ся адекватно дозами до 20 мг= .

І = 85;гібітори протеази<= /i>

Підвищk= 7;на системна експозиція до розуваст = 72;тину спостерігаl= 3;ася в осіб, які застосовувk= 2;ли розувастатl= 0;н супутньо з різними інгібітораl= 4;и протеази у поєднанні з ритонавіроl= 4;. Слід обміркуватl= 0; як користь від зниженн= 03; рівня ліпідів за допомогою препарату Р = 86;местін у пацієнтів із ВІЛ, які отримують і = 85;гібітори протеази, та= 082; і можливіст= 00; підвищення концентрацo= 0;й розувастатl= 0;ну у плазмі крові на початку терапії та при підвище = 85;ні дози Роместіну у пацієнтів, які отримую = 90;ь інгібітори протеази. Одночасне застосуванl= 5;я препарату з інгібітораl= 4;и протеази не рекомендуєm= 0;ься, якщо доза Роместіну н = 77; скоригованk= 2; (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Н = 77;переносимі&#= 1089;ть лактози

Пацієнm= 0;ам із рідкісними спадковими проблемами непереносиl= 4;ості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-гал = 72;ктозною мальабсорбm= 4;ією не слід застосовувk= 2;ти цей препара = 90;.

І = 85;терстиціал&#= 1100;на хвороба легень

Під час застосуванl= 5;я деяких статинів, ос= 086;бливо при тривалому лікуванні, повідомлялl= 0; про виняткові випадки інтерстиціk= 2;льної хвороби легень (див. розділ «Побічні реакції»). До проявів ціє= 11; хвороби можна віднести за = 76;ишку, непродуктиk= 4;ний кашель та загальне погіршення стану (стомлювані = 89;ть, зниження маси тіла та гарячка). У разі підозр = 80; на інтерсти = 94;іальну хворобу легень застосуванl= 5;я статинів слід припинити.=

Ц = 91;кровий діабет

Деякі факти свідчать, що статини підвищують рівень глюкози в крові та у деяких пацієнтів, яким загрожує високий риз = 80;к розвитку діабету в майбутньомm= 1;, можуть спри = 95;иняти гіперглікеl= 4;ію такого рівн= 03;, при якому необхідне належне лікування діабету. Цю з&#= 1072;грозу, однак, перевищує зниження ризику суди = 85;них порушень пр = 80; застосуванl= 5;і статинів, і тому вона не має бути підставою для припине = 85;ня терапії статинами. З= 072; пацієнтами групи ризик = 91; (рівень глюкози натще 5,6-6,0 ммоль/л, ІМТ >30 кг/м², підвищений рівень тригліцериk= 6;ів, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;) слід встановити як клінічни = 81;, так і біохімічниl= 1; контроль згідно з національнl= 0;ми інструкціяl= 4;и.

Існуютn= 0; дані, що загальна частота цукрового діабету у па= 094;ієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н, незначно зростає.

У дослідженнo= 0; JUPITER зареєстровk= 2;на загальна частота цукрового діабету становила 2,8 % m= 1; групі прийому розувастатl= 0;ну та 2,3 % − у групі плацебо, переважно у пацієнтів і = 79; рівнем глюкози натще від 5,6 до 6,9 ммоль/л.

Як і щод= 086; інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, при застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну спостерігаl= 3;ося зростання HbA1c= т= 072; рівнів глюкози у сироватці крові. У деяких випадках ці показники можуть пере = 74;ищувати граничне значення дл= 03; діагностикl= 0; цукрового діабету, насамперед = 91; пацієнтів з високим риз = 80;ком розвитку діабету.

У клінічних дослідженнn= 3;х було показано, що &#= 1088;озувастати= н як монотерапіn= 3; не спричиня= 08; зниження ба = 79;ової концентрацo= 0;ї кортизолу плазми кров= 10; і не впливає на резерв наднирковиm= 3; залоз. Необх= 110;дна обережністn= 0; у разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну та інших лікарських засобів, здатних зни = 78;увати рівні або активність ендогенних стероїдних гормонів, наприклад кетоконазоl= 3;у, спіронолакm= 0;ону та циметидину.

Діти &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;

Оцінка лінійного росту (зріст), маси тіла, ІМТ (індексу маси тіла) та вторинних х = 72;рактеристи&#= 1082; статевого дозрівання за Таннером = 091; дітей віком від 10 до 17 рокі = 74;, які приймал = 80; розувастатl= 0;н, обмежена періодом тр = 80;валістю 1 рік. Після 52 тижнів досліджуваl= 5;ого лікування жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання виявлено не було (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»). Досвід клін= 10;чних досліджень застосуванl= 5;я препарату дітям та підлікам обмежений, і довготриваl= 3;і ефекти застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну (>1 рік) на статеве дозрівання невідомі.=

Відомо, що у дітей та підлітків, які приймал = 80; розувастатl= 0;н протягом 52 тижнів, підвищення рівня КК >10 разів вище ВНМ та симптоми з боку м’язів = 087;ісля фізичного навантаженl= 5;я або підвище = 85;ої фізичної активності спостерігаl= 3;ися частіше порівняно з = 090;акими у дорослих (див. розділ «Побічні реакції»).

= 047;астосуванн&= #1103; у період вагітності або годування груддю.

Ро&= #1084;естін протипоказk= 2;ний у період вагітності = 72;бо годування груддю.

Жі&= #1085;ки репродуктиk= 4;ного віку під час прийому Роместіну повинні зас = 90;осовувати відповідні засоби конт = 88;ацепції.

Ос&= #1082;ільки холестерин та інші продукти бі = 86;синтезу холестеринm= 1; суттєво важливі для = 088;озвитку плода, потенційниl= 1; ризик інгіб = 91;вання ГМГ-КоА-реду= 082;тази перевищує можливу користь від застосуванl= 5;я препарату у період вагітності. = 044;ослідження на тваринах = 087;оказали обмежені докази репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0;. Якщо пацієнтка вагітніє у період застосуванl= 5;я препарату, лікування слід негайн = 86; припинити.=

Розуваl= 9;татин проникає у молоко щурі = 74;. Даних щодо проникненнn= 3; препарату у грудне молоко у людини нема= 08; (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

З&#= 1076;атність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмаl= 4;и.

Дослідж = 77;ння з визначенн= 03; впливу розувастатl= 0;ну на здатніст= 00; керувати автотранспl= 6;ртом та працюват = 80; з іншими механізмамl= 0; не проводил = 80;. Однак, з огляду на фармакодинk= 2;мічні властивостo= 0;, малоймовірl= 5;о, що Роместін впливатиме на таку здатність. При керуванні автотранспl= 6;ртом або роботі з механізмамl= 0; слід врахов = 91;вати можливість запаморочеl= 5;ня у період лікування.=

Спосі= б застосуванl= 5;я та дози.

Пе&= #1088;ед початком лікування пацієнту слід призначити стандартну холестерин- = 79;нижувальну дієту, якої слід дотримуватl= 0;сь і протягом лікування. Дозу слід підбирати індивідуалn= 0;но, залежно ві = 76; мети терапі= 11; та ефективн = 86;сті лікування, керуючись рекомендацo= 0;ями поточних загальнопрl= 0;йнятих інструкцій.

Ро&= #1084;естін можна приймати в будь-який ча= 089; дня, незалежно від прийому їжі.

Ліку&= #1074;ання гіперхолесm= 0;еринемії

Рекомеl= 5;дована початкова доза становить 5 а&#= 1073;о 10 мг перорально 1 раз на добу як для паціє= 085;тів, які раніше н= 077; застосовувk= 2;ли статини, так і для пацієнтів, які до цього застосовувk= 2;ли інші інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази. При виборі початкової дози слід враховуватl= 0; рівні холестеринm= 1; у кожного окремого пацієнта та ризик серце = 74;о-судинних порушень у майбутньомm= 1;, а також ім= овірність розвитку не = 73;ажаних реакцій. У разі необхідносm= 0;і підвищуватl= 0; дозу до наступного рівня можна через 4 тижні (див. розділ «&= #1060;армакодина= ;міка»). З огляду на те, що на тлі застосуванl= 5;я препарату в дозі 40 мг небажані реакції виникають частіше, ніж при менших дозах (див. розділ «Побічні реакції»), остаточно титрувати д = 86;зу до 40 мг варто лише пацієнтам із тяжкою гіперхолесm= 0;еринемією та високим р= 080;зиком серцево-суд = 80;нних порушень (зокрема у па&#= 1094;ієнтів із сімейною гіперхолесm= 0;еринемією), у яких не вдалося досягти мет = 80; лікування при застосу = 74;анні дози 20 мг і як&= #1110; перебуватиl= 4;уть під регулярним наглядом (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>« = 54;собливості застосуванl= 5;я»). Нk= 2; початку прийому препарату у дозі 40 мг реко= мендований нагляд спеціалістo= 0;в.=

= 047;апобігання порушенням = 79; боку серцево-суд = 80;нної системи

Існуютn= 0; дані, що зниження ризику порушень з боку серцев = 86;-судинної системи препарат застосовувk= 2;ли у дозі 20 мг на добу (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

За&= #1089;тосування пацієнтам літнього віку

Ре&= #1082;омендована початкова доза для пацієнтів віком > 70 років становить 5 мг (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Інша корекція дози залежн = 86; від віку непотрібна.

Пацієнти іk= 9; нирковою недостатніl= 9;тю

Пацієнm= 0;ам із легкими або помірними порушеннямl= 0; функції нирок корекція дози не потр= 110;бна.

Рекомеl= 5;дована початкова доза для пацієнтів і = 79; помірними порушеннямl= 0; функції нирок (кліре= 085;с креатиніну <= 60 мл/хв) становить 5 мг. Доза 40 мг пl= 8;отипоказан= 072; пацієнтам і = 79; помірними порушеннямl= 0; функції нирок. Застосуванl= 5;я препарату Роместін пацієнтам і = 79; тяжкими пор = 91;шеннями ниркових функції протипоказk= 2;но у будь-яких дозах (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Фармакокіl= 5;етика»).

Пацієнти іk= 9; порушеннямl= 0; функції печінки

У пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; печінки, що оцінювалисn= 3; у 7 або менше балів за шкалою Чайл = 76;а-П’ю, підвищення системної експозиції розувастатl= 0;ну не спостері = 75;ається. Однак в осіб із порушеннямl= 0; у 8 та 9 балів зk= 2; шкалою Чайл = 76;а-П’ю системна експозиція зростала (ди= 074;. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). У таких паці= 108;нтів доцільною є оцінка функції нирок (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Досвід застосуванl= 5;я препарату пацієнтам, які набрали більше

9 балів за шкалою Чайлда-П’ю, відсутній. Роместін протипоказk= 2;ний пацієнтам з активними захворюванl= 5;ями печінки (див. розділ « = 55;ротипоказа&#= 1085;ня»).=

Раса<= o:p>

У пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси спостерігаl= 3;ася підвищена системна експозиція = 87;репарату (див. розділи <= /span>« = 55;ротипоказа&#= 1085;ня», « = 54;собливості застосуванl= 5;я» та «Фармаl= 2;окінетика»). Рекомендовk= 2;на початкова доза для пацієнтів азійського походження становить 5 мг; доза 40 мг таким пацієнтам протипоказk= 2;на.=

Генетичний поліморфізl= 4;

Певні типи генети = 95;ного поліморфізl= 4;у можуть призводити до підвищен = 85;я експозиції розувастатl= 0;ну (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Пацієнтам і = 79; відомою наявністю таких типів поліморфізl= 4;у рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти меншу добов = 91; дозу препарату Роместін.=

Па&= #1094;ієнти зі схильністю до розвитку міопатії

Ре&= #1082;омендована початкова доза для пацієнтів з= 10; схильністю до розвитку міопатії ст = 72;новить 5 мг (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

До&= #1079;а 40 мг протипок&= #1072;зана деяким із таких пацієнтів (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>« = 55;ротипоказа&#= 1085;ня»).

Супутнє застосуванl= 5;я

Розуваl= 9;татин є субстрато = 84; різних транспортнl= 0;х білків (наприклад ОАТР1В1 та BCRP). Ризик міопа = 90;ії (в тому числі рабдоміоліk= 9;у) зростає при супутньому застосуванl= 5;і Роместіну і = 79; певними лікарськимl= 0; засобами, що можуть підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю розувастатl= 0;ну у плазмі кро= 074;і внаслідок взаємодії і = 79; цими транспортнl= 0;ми білками (наприклад циклоспориl= 5;ом та певними інгібітораl= 4;и протеази, в тому числі к= 086;мбінаціями ритонавіру = 79; атазанавірl= 6;м, лопінавіроl= 4; та/або типранавірl= 6;м; див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Взаємод= 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). &#= 1059; разі можливості слід розглянути застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;них лікарських засобів та, у разі необхі = 76;ності, тимчасово перервати терапію пре = 87;аратом Роместін. Якщо супутнього застосуванl= 5;я цих лікарсь = 82;их засобів із Роместіном уникнути не = 84;ожливо, слід ретельно зважити користь та р= 080;зик від супутнього застосуванl= 5;я та відповід = 85;им чином відкорегувk= 2;ти дозу препар = 72;ту Роместін (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Діти.=

Застосуван&= #1085;я препарату дітям має проводити лише спеціаліст.

Застосl= 6;вувати д&= #1110;тя = 84; та підлітка = 84; віко= 084; від 10 до 17 рокі = 74; (хлопчики на стадії розв = 80;тку ІІ та вище за Таннером та дівчата, в як&#= 1080;х менструаціo= 1; почалися щонайменше рік тому).

Звичайна початкова д = 86;бова доза для дітей та підлітків і = 79; гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією становить 5 мг на добу. Препарат зазвичай с = 83;ід п&= #1088;иймат = 80; перорально = 74; дозах від 5 мг до 20 мг 1 раз на добу. Підвищуватl= 0; дозу слід відповідно до індивідуалn= 0;ної відповіді дитини на лікування т = 72; переносимоl= 9;ті препарату, дотримуючиl= 9;ь рекомендацo= 0;й щодо лікува = 85;ня дітей (див. розділ « = 54;собливості застосуванl= 5;я»). Перед початком терапії розувастатl= 0;ном дітям та підліткам слід призначити стандартну гі&= #1087;охолестери= ;немічну дієту, якої пацієнти мають дотримуватl= 0;ся і протягом лікування. Безпеку та ефективнісm= 0;ь лікарськогl= 6; засобу у дозах більше 20 мг у цій популяції н = 77; досліджуваl= 3;и.

Таблетки по= 40 мг не заст&= #1086;совувати дітям.

Діти віком до 10 років

Досвід лікування дітей віком до 10 років обм= ежений застосуванl= 5;ям препарату у невеликої к= 10;лькості пацієнтів (віком від 8 до= 10 років) із гом&#= 1086;зиготною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією. Так&= #1080;м чином, препарат не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти дітям віком д = 86; 10 років.

<= /b>

Пере&= #1076;озування.<= /span>

Сп&= #1077;цифічного лікування передозуваl= 5;ня немає. У разі передозуваl= 5;ня пацієнта слід лікувати симптоматиm= 5;но та, у разі необхідносm= 0;і, вжити підтримуючl= 0;х заходів. Потрібно контролюваm= 0;и функції печінки та рівні КК. Ефективнісm= 0;ь гемодіалізm= 1; малоймовірl= 5;а.=

Побі&= #1095;ні реакції.

Не&= #1073;ажані явища, що відзначаютn= 0;ся при застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну, зазвичай легкі та тимчасові. М = 77;нше 4 % пацієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н у контрольов= аних клінічних дослідженнn= 3;х, припинили лікування через розвиток побічних реакцій.

Нижче представлеl= 5;ий профіль небажаних реакцій на розувастатl= 0;н за даними клінічних досліджень та великого досвіду післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я препаратів розувастатl= 0;ну. Небажані реакції класифіковk= 2;ні за частотою та системно-ор = 75;анними класами (СОК).<= o:p>

За частотою небажані реакції розподіленo= 0; таким чином: часто (≥1/100 та <1/10), нечасто (≥1/1000 т= 072; <1/100), рідко (≥1/10000 т = 72; <1/1000), дуже рідкl= 6; (<1/10000), невідомо= 11; частоти (неможливо оцінити за н= 072;явними даними).

З боку крові т= 072; лімфатичноo= 1; системи: рідко – = тромбоцито&= #1087;енія.

З боку імунно= 11; системи: р= 10;дко – р = 77;акції гіперчутлиk= 4;ості, в тому числі ангіоневроm= 0;ичний набряк.

Е = 85;докринні розлади: часто − цукровий діабет¹.
П = 89;ихічні розлади: частота невідома – депресія.=

З боку нервової системи: ч = 72;сто − головний біль, запаморочеl= 5;ня; дуже рідко − &#= 1087;оліневропа= тія, втрата пам’яті; част&= #1086;та невідома − п= 077;риферична невропатія, розлади сну (в тому числі безсоння та нічні кошмари).

З боку органі = 74; дихання, грудної клітки та се= 088;едостіння:= частота невідома − кашель, задишка.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту: часто − запор, нудот= 072;, абдомінальl= 5;ий біль; рідко – панкреатит; частота невідома – діарея.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: рідко − підвищення рівня печінкових трансамінаk= 9;; дуже рідко - жовтяниця, гепатит.

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини: нечасто − свербіж, висип, кропи= 074;’янка; частота невідома − синдром Стівенса−Дk= 8;онсона.

З боку скелетної мускулатурl= 0; та сполучно= 11; тканини: часто – міалгія, рід= 082;о − міопатія (в тому числі міозит), рабдоміоліk= 9;; дуже рідко – артралгія; частота невідома − порушення з боку сухожиль, інколи ускл = 72;днені розривами, імуноопосеl= 8;едкована некротизуюm= 5;а міопатія.=

З боку нирок т= 072; сечовидільl= 5;ої системи: дуже рідко – гематурія.=

З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз: дуже рідко – гінекомастo= 0;я.

З = 72;гальні розлади та стан місця введення: ч = 72;сто – астенія; частота невідома – набряк.

¹ Частота залежить ві = 76; наявності факторів ри = 79;ику (рівень глюкози натще ≥5,6 ммоль/л, ІМТ >30 кг/м², підвищені рівні тригліцериk= 6;ів, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; в анамнезі).

Як і при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА, частота небажаних реакцій має тенденцію залежати ві = 76; дози.

Вплив на нирки

Протеїl= 5;урія, переважно канальцевоk= 5;о походження, спостерігаl= 3;ася у пацієнтів, які застосо = 74;ували розувастатl= 0;н. Зміни вміст = 91; білка у сечі від нуля або слідів до значення ++ або більше спостерігаl= 3;ися у <1 % пацієнті= 074; у деяких часових точках у ход= 110; застосуванl= 5;я препарату в дозах 10 та 20 мг = 110; у приблизно 3 % – при дозі 40 мг= ;. Не&= #1074;елике збільшення частоти зміни вміст = 91; від нуля або слідів до значення + спостерігаl= 3;ися при дозі 20 мг. i= 9; більшості випадків протеїнуріn= 3; зменшувалаl= 9;я або зникала спонтанно при продовженнo= 0; терапії. За д&#= 1072;ними клінічних досліджень та постмарк = 77;тингових спостережеl= 5;ь на даний час не виявлено причинно-на = 89;лідкового зв’язку між протеїнуріn= 8;ю та гострим або прогрес = 91;ючим захворюванl= 5;ям нирок.

На тлі застосуванl= 5;я препаратів розувастатl= 0;ну відзначено випадки гематурії; з= 072; даними клін= 10;чних досліджень частота її мала.

= 042;плив на скелетну мускулатурm= 1;

Ур&= #1072;ження скелетної мускулатурl= 0;, такі як міал= 075;ія, міопатія (в тому числі міозит), та зр&= #1110;дка рабдоміоліk= 9; із гострою нирковою недостатніl= 9;тю чи без неї були відзначені при застосу = 74;анні будь-яких до= 079; розувастатl= 0;ну, особливо пр = 80; дозах > 20 мг.

У пацієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н, спостерігаl= 3;ося дозозалежнk= 7; зростання рівнів КК; у більшості випадків явище було слабким, асимптоматl= 0;чним та тимчасов = 80;м. Якщо рівні К= 050; підвищені (>5 разів вище В= 052;Н), лікування слід припинити (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>« = 54;собливості застосуванl= 5;я»).

= 042;плив на печінку=

Як і при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н, відзначалоl= 9;я дозозалежнk= 7; збільшення рівня транс = 72;міназ; у більшості випадків явище було слабким, асимптоматl= 0;чним та тимчасов = 80;м. При застосу = 74;анні розувастатl= 0;ну також відзн = 72;чалося підвищення рівнів HbA1c.=

На = тлі застосуванl= 5;я деяких статинів відзначалиl= 9;я такі небажа = 85;і явища:

ро&= #1079;лад статевої функції;

ок&= #1088;емі випадки інтерстиціk= 2;льної хвороби лег = 77;нь, особливо пр = 80; тривалому застосуванl= 5;і (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>« = 54;собливості застосуванl= 5;я»).

Ча&= #1089;тота повідомленn= 0; про рабдоміоліk= 9;, серйозні порушення з боку нирок т= 072; печінки (переважно п= 110;двищення активності печінкових трансамінаk= 9;) більша при застосуванl= 5;і препарату в дозі 40 мг.

У процесі післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну ідентифікоk= 4;ано таку небажану реакцію як летальна та нелетальна = 87;ечінкова недостатніl= 9;ть. Оскільки пр = 86; цю реакцію повідомлялl= 0; спонтанно з популяції невизначенl= 6;ї кількості, неможливо достовірно оцінити її ч= 072;стоту або встановити наявність причинно-на = 89;лідкового зв’язку із застосуванl= 5;ям препарату.

Зрі= дка у післяреєстl= 8;аційному періоді повідомлялl= 0; про порушення когнітивниm= 3; функцій (наприклад погіршення пам’яті, забудькуваm= 0;ість, амнезія, погіршення пам’яті, сплутаністn= 0; свідомості), що асоціюют= 00;ся із застосуванl= 5;ям статинів. Пр= 086; такі когніт = 80;вні проблеми повідомлялl= 0; у зв’язку з усіма статинами. Явища, про які йдеться = 091; повідомленl= 5;ях, зазвичай мають легки = 81; характер і минають піс = 83;я відміни статинів, а також мають різний час д= 086; появи симптомів (від 1 дня до років) та до зникнення симптомів (медіана – 3 тижні).

= 044;іти

Пі&= #1076;вищення рівня креат = 80;нкінази >10 разів вище ВМН та симптоми з боку м’язів після фізичного навантаженl= 5;я або підвищеної фізичної активності спостерігаl= 3;ися частіше у дослідженнo= 0; з участю дітей та підлітків порівняно з дорослими (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>« = 54;собливості застосуванl= 5;я»). Проте профіль безпеки розувастатl= 0;ну у дітей та пі&#= 1076;літків був подібни = 84; до такого у дорослих.=

=

Терм&= #1110;н придатностo= 0;. 3= роки.

=

У = 84;ови зберігання. =

Зберігk= 2;ти в оригінальнo= 0;й упаковці у недоступноl= 4;у для дітей місці при температурo= 0; не вище 30° С.=

=

У = 87;аковка.

По 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у картонній коробці.

К= 072;тегорія відпуску. З= 072; рецептом.

Виробни = 82;.

А = 88;тура Фармасьютo= 0;калз Пвт. Лтд.

Місцезн = 72;ходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

1505 Портія Роуд, Шрі Сіті СЕЗ, Сетяведу Мандал, Pайон Чіттор - 517 588, штат Андхра Прадеш, Індія.

З= 072;явник.

Ана= нта Медікеар Лт = 76;.

Місцезн = 72;ходження заявника та/або представниl= 2;а заявника.

Сьют 1, 2 Стейшн Корт, Імперіал Варф, Таунме= 076; Роад, Фулхам, Лондон, Велика Британія.

Доза	N	ХС-ЛПНЩ=	Загаль-= ний ХС<= /p>	ХС-ЛПВЩ=	ТГ<= /p>	ХС-неЛП= ВЩ	апоВ	апо= A-I
Плацебо	13	-7	-5	3=	-3	-7	-3	0=
5=	17	-45	-33	13	-35	-44	-38	4=
10	17	-52	-36	14	-10	-48	-42	4=
20	17	-55	-40	8=	-23	-51	-46	5=
40	18	-63	-46	10	-28	-60	-54	0

Режим д= 086;зування лікарськог= 086; засобу, що взаємодіє	Режим дозування розувастат= 080;ну	Зміни AUC розувастат= 080;ну*
Циклосп&#= 1086;рин від 75 мг двічo= 0; на добу до 200 мг двічі на добу, 6 місяців	10 мг 1 раз на добу, 10 дні = 74;	↑ 7,1 раза<= /p>
Регораф&#= 1077;ніб 160 мг 1 раз на добу, 14 днів<= /span>	5 мг, одноразова доза	↑ 3,8 раза
Атазана&#= 1074;ір 300 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг 1 раз на добу, 8 днів	10 мг, одноразова доза	↑ 3,1 раза<= /p>
Велпата&#= 1089;вір 100 мг 1 раз на добу	10 мг, одноразова доза	↑ 2,7 раза
Омбітас&#= 1074;ір 25 мг/паритапр&#= 1077;вір 150 мг/ритонавo= 0;р 100 мг 1 раз на до&= #1073;у/дасабувіl= 8; 400 мг двічі на добу, 14 днів<= /span>	5 мг, одноразова доза	↑ 2,6 раза
Гразопр&#= 1077;вір 200 мг/елбасвіl= 8; 50 мг 1 раз на добу, 11 днів<= /span>	10 мг, одноразова доза	↑ 2,3 раза
Глекапр&#= 1077;вір 400 мг/пібрента&#= 1089;вір 120 мг 1 раз на добу, 7 днів	5 мг 1 раз н= 072; добу, 7 днів	↑ 2,2 раза
Симепри&#= 1074;ір 150 мг 1 раз на добу, 7 днів	10 мг, одноразова доза	↑ 2,8 раза
Лопінав&#= 1110;р 400 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг двічі на добу, 17 днів<= /span>	20 мг 1 раз на добу, 7 дніk= 4;	↑ 2,1 раза<= /p>
Гемфібр&#= 1086;зил 600 мг двічі на добу, 7 днів	80 мг, одноразова доза	↑ 1,9 раза
Елтромб&#= 1086;пак 75 мг один1 раз на добу, 5 дніk= 4;	10 мг, одноразова доза	↑ 1,6 раза
Дарунав&#= 1110;р 600 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг двічі на добу, 7 днів	10 мг 1 раз на добу, 7 дніk= 4;	↑ 1,5 раза
Типрана&#= 1074;ір 500 мг/ритонаві&#= 1088; 200 мг двічі на добу, 11 днів<= /span>	10 мг, одноразова доза	↑ 1,4 раза<= /p>
Дронеда&#= 1088;он 400 мг двічі на добу	Невідом&#= 1086;	↑ 1,4 раза
Ітракон&#= 1072;зол 200 мг 1 раз на добу, 5 днів	10 мг, одноразова доза	↑ 1,4 раза **
Езетимі&#= 1073; 10 мг 1 раз на добу, 14 днів<= /span>	10 мг 1 раз на добу, 14 дні = 74;	↑ 1,2 раза **
Фозампр&#= 1077;навір 700 мг/ритонавo= 0;р 100 мг двічі на добу, 8 днів	10 мг, одноразова доза	↔
Алегліт&#= 1072;зар 0,3 мг, 7 днів	40 мг, 7 днів	↔
Силімар&#= 1080;н 140 мг тричі на добу, 5 днів	10 мг, одноразова доза	↔
Фенофіб&#= 1088;ат 67 мг тричі на добу, 7 днів	10 мг, 7 днів	↔
Рифампі&#= 1085; 450 мг 1 раз на добу, 7 днів	20 мг, одноразова доза	↔
Кетокон&#= 1072;зол 200 мг двічі на добу, 7 днів	80 мг, одноразова доза	↔
Флукона&#= 1079;ол 200 мг 1 раз на добу, 11 днів<= /span>	80 мг, одноразова доза	↔
Еритром&#= 1110;цин 500 мг 4 рази на добу, 7 днів	80 мг, одноразова доза	↓ 20 %
Байкалі&#= 1085; 50 мг тричі на добу, 14 днів<= /span>	20 мг, одноразова доза	↓ 47 %