MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01CFE313.519CD470" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01CFE313.519CD470 Content-Location: file:///C:/6C0A6322/UA138820103_377B.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"
ІНСТРУКЦІЯ=
для медичн=
ого
застосування лікарського засобу
Кветиксол
(=
Quetixol)
Склад:
діюча речовина:=
кветіапін;
1
таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 25
мг, 100 мг або 200 мг кветіапіну фумарату
еквівалентно кветіапіну;
допоміжні речовини: целюлоза мікрокрис= талічна; повідон K29-32; кальцію гідрофосфат дигідрат; натрію крохмальгліколят (тип= А); лактоза моногідрат; магнію стеарат;
для 25 мг: оболонка Opadry I= I P= ink 33G<= /span>34594 (гіпромелоза 6cP; титану діоксид (Е 171); лактоза моногідра= т; макрогол 3350; триацетин; заліза оксид жовтий (Е 172); заліза оксид червоний (Е 172)= );
для 100 мг: оболонка Opadry I= I Y= ellow 33G32578 (гіпромелоза 6cP; титану діоксид (Е 171); лактоза моногідрат; макрогол 3350; триа= цетин; заліза оксид жовтий (Е 172));
для 200 мг: оболонка Оpadry I= I W= hite 33G28435 (гіпромелоза 6cP; титану діоксид= (Е 171); лактоза моногідрат; макрогол 3350; триацетин).
Лікарська
форма.
Таблетки,
вкриті
плівковою оболонкою.
Основні фізико-хімічні властивості:
таблетки, вкриті плівковою
оболонкою, по 25 мг: світло-оранжевого кольору, круглі, двоопуклі, з написо=
м Q з одного боку;
таблетки, вкриті плівковою
оболонкою, по 100 мг: жовтого кольору, круглі, двоопуклі, з написом =
Q з одного боку;
таблетки, вкриті плівковою
оболонкою, по 200 мг: білого кольору, овальні, двоопуклі, з написом =
Q з одного боку.
=
Фармакотерапевтична
група. Антипсихотичні
засоби.
Код АТХ
Фармакологічні
властивості.
Фармакодин=
аміка.
Кветиксол – атиповий
антипсихотичний препарат, що взаємодіє з різними типами нейротрансмітерних
рецепторів. Кветіапін має вищу спорідненість з рецепторами серотоніну (5-НТ=
2),
ніж з рецепторами допаміну (D1 і D2) у головному мозк=
у,
має високу спорідненість з гістаміновими та альфа1-адренорецепто=
рами,
але меншу спорідненість з альфа2-адренорецепторами. Вплив кветіа=
піну
на рецептори 5-НТ2 і D2 триває до 12 годин, що
підтверджується даними позитронно-емісійної томографії. Кветіапін не має
спорідненості з М-холінорецепторами та бензодіазепіновими рецепторами. Кветиксол проявляє
антипсихотичну активність.
При вивченні екстрапірамідних
симптомів у ході експерименту було встановлено, що кветіапін спричиняє лише
слабку каталепсію при введенні дози, яка ефективно блокує допамінові D=
2-рецептори.
Кветіапін обумовлює селективне зниження активності мезолімбічних А10
допамінергічних нейронів порівняно з А9 нігростріальними моторними нейронам=
и.
Частота розвитку екстрапірамідних симптомів при застосуванні кветіапіну в д=
озі
75–750 мг/добу не відрізняється від такої при застосуванні плацебо або
антихолінергічних препаратів.
Кветіапін не зумовлює підвище=
ння
рівня пролактину в сироватці крові.
Фармакокінетика.
При пероральному застосуванні кветіа=
пін
добре всмоктується та активно метаболізується. Прийом їжі не має значного
впливу на біодоступність кветіапіну. Приблизно 83 % кветіапіну зв’язується з
білками плазми. Пікова молярна
концентрація
у рівноважному стані активного метаболіту N-дезалкіл
кветіапіну становить
35 % такої, що спостерігається
для кветіапіну. Періоди напіввиведення кветіапіну
та N-дезалкілкветіапіну становлять приблизно 7 та 12
годин відповідно.
Кветіапін
є ефективним при застосуванні двічі на добу. Дослідження із застосуванням п=
озитронно-емісійної
томографії щодо збереження завантаженості рецепторів 5HT2 та D2 впродовж 12 годин після прийому дози кве=
тіапіну
також це підтверджують.
Фармакокінетика кветіапіну та N-дезалкілкветіапіну є лінійною у межах рекомендованих доз. Кінетика кветіапіну не
відрізняється у чоловіків та жінок.
Середній кліренс кветіапіну <=
span
lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif";
mso-ansi-language:UK'>у пацієнтів літнього віку приблизно на 30-50 % нижчий, ніж у дорослих віком 18-65 років.
Середній плазмовий кліренс кветіапіну
був зниженим приблизно на 25 % у пацієнтів з тяжкою
нирковою недостатністю (кліренс креатиніну менше 30 мл/хв/1,73м2=
) та
у пацієнтів з печінковою недостатністю (стабільний алкоголь=
ний
цироз), проте індивідуальні величини кліренсу знаходяться в межах, характер=
них
для здорових людей. З сечею виводиться менше 5 % серед=
ньої
молярної фракції дози вільного кветіапіну та активного плазмового метаболіт=
у N-дезалкілкветіапіну.
Кветіапін активно метаболізується в
печінці. Використання радіоактивно міченого кветіапіну виявило, що менше ні=
ж 5
% кветіапіну не метаболізується та виводиться в незміненому
стані із сечею або фекаліями. Приблизно 73 % радіоактивної мітки виводиться=
з
сечею та 21 % - з фекаліями.
Дослідження in vitro встанови=
ли,
що CYP3А4 є основним ферментом, відповідальним за метаболізм кветіапіну,
опосередкований цитохромом Р450. N-дезалкілкветіапін в основному утворюєтьс=
я та
виводиться за допомогою CYP 3A4.
Одночасне застосування з кетоконазол=
ом
призводить до підвищення Cmax та =
AUC кветіапіну на 235 % та 522 % відповідно, з нале=
жним
зниженням середнього кліренсу на 84 % при пероральному прийомі. Середній пе=
ріод
напіввиведення кветіапіну збільшився з 2,6 до 6,8 години, проте середнє зна=
чення
максимального періоду напіввиведення (tmax=
) залишило=
ся
незміненим.
Кветіапін та декілька його метаболіт=
ів
(включаючи N-дезалкілкветіапін) мають слабку пригнічувальну
активність відносно ферментів цитохрому Р450 1А2, 2С9, 2С19, 2D6 та 3А4 in vitro. Пригнічення CYP
in vitro спостерігається лише при концентрац=
іях,
що майже в 5-50 разів перевищують ті, що спостерігаються при застосуванні д=
оз
300-800 мг/добу у людини. З огляду=
на отрима=
ні =
in vitro=
span> результат=
и,
не слід очікувати, що одночасне призначення кветіапіну з іншими препаратами
призведе до клінічно значимого пригнічення метаболізму іншого препарату,
метаболізм якого залежить від цитохрому Р450.
Клінічні
характеристики.
Показання.
Лікування шизофренії. Лікування маніакальних епізодів, що пов
Протипоказання.=
-Підвищена
чутливість до будь-якого з компонентів препарату.
-Одночасний прийом інгібіто=
рів
цитохрому Р450, таких як інгібітори ВІЛ-протеаз, азоловмісних протигрибкових
препаратів, еритроміцину, кларитроміцину та нефазодону.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види
взаємодій.
Зважаючи на те, що кветіапі=
н в
першу чергу діє на центральну нервову систему, Кветиксол слід з обережністю
застосовувати в комбінації з іншими препаратами, що мають подібну дію, та з
алкоголем.
Фармакокінетика
літію не змінювалась при його одночасному застосуванні з Сероквелєм.
Фармакокінетика
вальпроєвої кислоти та кветіапіну не змінювалась до клінічно значимого ступ=
еня
при їх одночасному застосуванні у формі вальпроату семінатрію (також відомо=
го
як дивалпроекс
натрій (USAN) та Кветиксолу (кветіапі=
ну
фумарату). Вальпроат семінатрій є стабільною комплексною сполукою, що
складається з натрію вальпроату та вальпроєвої кислоти у молярному
співвідношенні 1:1.
Фармакокінетика
кветіапіну суттєво не змінювалася після його одночасного застосуванн=
я
з нейролептиками рисперидоном або галоперидолом. Проте одночасне застосуван=
ня Кветиксолу та тіоридазину спричинювало збільшення кліренсу
кветіапіну.
Кветіапін
не індукував системи печінкових ферментів, що беруть участь у метаболізмі
антипірину. Проте у ході дослідженн=
я
багаторазового застосування дози з метою оцінки фармакокінетики кветіапіну,
який призначали до та під час лікування карбамазепіном (індуктором печінков=
ого
ферменту), супутнє застосування карбамазепіну суттєво підвищувало кліренс
кветіапіну. Це підвищення кліренсу знижувало системну експозицію кветіапіну
(яка вимірювалась за площею AUC) до рівня, що становив в середньому 13 %
експозиції під час застосування са=
мого
кветіапіну, хоча у деяких пацієнтів спостерігався більший ефект. Внаслідок =
цієї
взаємодії можливе зниження концентрації в плазмі, а отже, для
кожного пацієнта залежно від клінічної відповіді слід розглядати необхідніс=
ть збільшення дози
Кветиксолу. Слід зауважити, що максимальна рекомендована д=
оза Кветиксолу становить 750 мг/добу для лікування шизофренії =
та
800 мг/добу для лікування маніакальних епізодів, що асоціюються з біполярним
розладом. Можливість тривалої тера=
пії
високими дозами слід розглядати лише після ретельного оцінювання співвіднош=
ення
користь-ризик для
кожного окремого пацієнта.
Супутнє
застосування Кветиксолу з фенітоїном (ще одним індуктором мікросомально=
го
ферменту) спричинювало підвищення кліренсу кветіапіну. Пацієнтам, які одноч=
асно
приймають Кветиксол та фенітоїн або інші індуктори печінкового ферм=
енту
(наприклад барбітурати, рифампіцин та ін.), можуть бути потрібні підвищені =
дози
Кветиксолу для підтримання контролю над психотичними
симптомами. У разі відміни фенітоїну або карбамазепіну,
або інших індукторів печінкового ферменту або при їх заміні неіндуктором
(наприклад натрію вальпроатом) може бути потрібно знизити дозу Кветиксолу.
CYP3А4
є ключовим ферментом, що бере участь у метаболізмі кветіапіну, який
опосередкований цитохромом Р450. Фармакокінетика кветіапіну не змінювалася
після одночасного застосування з циметидином, відомим інгібітором ферменту
Р450. Фармакокінетика кветіапіну незначно змінювалася після його одночасно<=
/span>го
застосування з антидепресантами іміпраміном (відомим інгібітором CYP2D6) або
флуоксетином (відомим інгібітором CYP3А4 та CYP2D6). Проте слід бути обереж=
ними
при одночасному застосуванні Кветиксолу з сильними
інгібіторами CYP3А4 (такими як азаловмісні протигриб=
кові препарати, макролідні антибіотики та інгібітори протеази)=
.
Особливості зас=
тосування.
Кветиксол
слід з обережністю застосовувати пацієнтам зі встановленими серцево-судинни=
ми
та церебро-васкулярними захворюваннями або іншими станами, що можуть призве=
сти до
гіпотензії.
Кветиксол може спричинити ортостатичну гіпотензію, особли=
во
на початку титрування дози, що у пацієнтів літнього віку спостерігається
частіше, ніж у пацієнтів молодшого віку.
Н=
е виявлено
взаємозв’язку застосування кветіапіну зі стій=
ким
збільшенням інтервалу QTc. Однак =
як і при застосуванні інших антипсихотичних лікарських засобів при
призначенні кветіапіну одночасно з
препаратами, що подовжують інтервал QTc, необхідно дотримуватися обережності, особливо це стосується пацієнтів літнього віку.
Не було
різниці між частотою виникнення судом у пацієнтів, що приймали кветіапін, т=
а у
тих, хто приймав плацебо. Як і при лікуванні іншими антипсихотичними
препаратами, рекомендується бути обережними при призначенні препарату паціє=
нтам
із
судомами в анамнезі.
Як і інші
антипсихотичні препарати, Кветиксол може спричиняти тардитивну дискінезію та
екстрапірамідні симптоми після довготривалого лікування. =
При появі =
ознак
та симптомів тардитивної дискінезії слід розглянути питання про необхідність
зниження дози або припинення
застосування препарату.
Злоякісний нейролептичний синдром мо=
же
бути пов’язаний з лікуванням антипсихотичними препаратами, включаючи кветіапін. Клінічні прояви включають гіпертермію, зміну
психічного стану, ригідність м’язів, вегетативну нестабільність та підвищен=
ня
рівня креатинфосфокінази. У такому разі слід прип=
инити
застосування препарату та розпочати відповідне лікування.
П=
овідомляло=
ся про
тяжку нейтропенію (кількість нейтрофілів < 0,5 х 109/л).
Більшість випадків тяжкої нейтропенії виникали впродовж кількох місяців піс=
ля
початку терапії кветіапіном. Очевидної дозозалежності немає. Мо=
жливі
фактори ризику виникнення нейтропенії включають зниження числа лейкоцитів, =
що
спостерігалося раніше, та наявність в анамнезі нейтропенії, спричиненої
лікарськими засобами. Застосування кветіапіну пацієнтам з кількіс=
тю
нейтрофілів < 1,0 х 109/л слід припинити. Необхідно спостеріг=
ати
за пацієнтами щодо виявлення у них симптомів інфекції та стежити за кількіс=
тю
нейтрофілів (доки вона не буде перевищувати 1,5 х 109/л).
Після раптового припинення лікування
високими дозами антипсихотичних препаратів дуже рідко були описані гострі
симптоми відміни, такі як нудота, блювання та безсоння. Повідомлялося про
рецидиви психотичних симптомів та появу таких розладів, як мимовільні рухи
(наприклад акатизія, дистонія та дискінезія). Тому рекомендується поступове
припинення прийому препарату як мінімум від одного до двох тижнів.
Див. також розділ “Взаємодія з іншими
лікарськими засобами та інші види взаємодій”.
Одночасне застосування кветіапіну з індукторами
печінкового ферменту, такими як карбамазепін, може суттєво знижувати систем=
ний
вплив кветіапіну. Залежно від клінічної відповіді на лікування можуть бути
потрібні
вищі дози Кветиксолу при його застосуванні одночасно з індуктором
печінкового ферменту.
При одночасному застосуванні препара=
тів,
які є потужними інгібіторами CYP3A4 (такими як =
азаловмісні протигриб=
кові препарати, макролідні антибіотики та інгібітори протеази),
концентрація
кветіапіну в плазмі може бути значно вищою,
ніж та,
що спостерігалася
у пацієнтів під час клінічних дослідженнь.
Тому слід застосовувати нижчі дози Кветиксолу. Особливу увагу слід приділяти літнім та ослабл=
еним
пацієнтам. Для всіх пацієнтів слід індивідуально оцінювати співвідношення
ризик-користь.
Під час
лікування кветіапіном повідомлялося про випадки гіперглікемії або загострен=
ня цукрового
діабету, що існував раніше. Пацієнтам, які страждають на діабет, або пацієнт=
ам з
факторами ризику розвитку цукрового діабету рекомендується проводити
відповідний клінічний моніторинг.
Кветиксол не схвалений для лікування
психозу, пов’язаного з деменцією.
У=
хворих на
деменцію при застосуванні деяких атипових антипсихотиків спостерігалося
підвищення майже в 3 рази ризику виникнення небажаних цереброваскулярних яв=
ищ.
Механізм такого підвищення ризику невідомий. Підвищений ризик не може бути
виключений для інших антипсихотиків або для інших категорій пацієнтів.
Кветіапін слід застосовувати з обережністю
пацієнтам
з наявністю факторів ризику розвитку інсульту.
У разі розвитку
жовтяниці застосування Кветиксолу слід припинити.
Застосування у період вагітно=
сті
або годування груддю
Безпека та ефективність застосування
кветіапіну
для лікування вагітних не встановлені. Тому під час вагітності Кветиксол сл=
ід
призначати лише тоді, коли очікувана користь
перевищує потенційний ризик.
Ступінь виділення кветіапіну в грудне
молоко невідомий. Тому жінкам необхідно рекомендувати припинити годування
груддю під час прийому препарату Кветиксол.
Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспо= ртом або іншими механізмами.
Пацієнтам не
рекомендується керувати автотранспортом та працювати з небезпечними
механізмами, оскільки Кветиксол<=
/span>
може спричинити сонливість.
Спосіб застосув=
ання
та дози.
Кветиксол
слід застосовувати дорослим 2 рази на добу незалежно від прийому їжі.
Дорослі
Загальна добова доза протягом перших=
4
днів терапії становить 50 мг (1-й день), 100 мг
(2-й день), 200 мг (3-й день) та 300=
мг (4-й
день).
Починаючи з 4-го дня і надалі дозу с=
лід
титрувати до меж звичайної ефективної дози 300-450 мг на добу. Зале=
жно
від клінічної ефективності та індивідуальної переносимості лікування дозу м=
ожна
коригувати в межах 150-750
мг на добу.
Для монотерапії або для доповнення
терапії стабілізаторами настрою загальна добова доза протягом перших чотирь=
ох
днів терапії становить 100 мг (1-й день), 200 мг (2-й день), 300 мг (3-й де=
нь)
та 400 мг (4-й день). Подальше підвищення дози до 800 мг на добу на 6-й день
має відбуватися поетапно із збільшенням дози не більше ніж на 200 мг на доб=
у.
Особи літнього віку<=
/i>
Як
і інші антипсихотичні препарати, Кветиксол слід з обережністю застосовувати=
пацієнтам літньо=
го
віку, особливо на початку лікування. Лікування
Кветиксолом пацієнтів
літнього віку слід починати з дози 25 мг/добу. Дозу слід підвищувати щоденн=
о на
25-50 мг/добу до досягнення ефективної дози, яка,
вірогідно, буде нижчою, ніж для пацієнтів
молодшого віку.
Порушення
функції печінки та нирок
У
пацієнтів з порушенням функції нирок або печінки при пероральному прийомі кліренс кветіа=
піну
зменшується приблизно на 25 %. Кве=
тіапін
значною мірою метаболізується у печінці, тому Кветиксол слід з обережністю
застосовувати пацієнтам зі встано=
вленою
печінковою недостатністю.
Пацієнтам
з нирковою або печінковою недостатністю лікування Кветиксолом слід починати=
з
дози 25 мг на добу. Дозу слід підвищувати щоденно на 25-50 мг/добу до досяг=
нення
ефективної дози.
Діти.
Безпека та ефективність застосування
препарату для лікування дітей (віком до 18 ро=
ків) не
досліджувалися, тому препарат не застосовують у педіатричній практиці.
Передозування.
У цілому симптоми, про які
повідомлялося, були наслідком підсилення відомих фармакологічних ефектів
препарату, таких як сонливість та седація, тахікардія та артеріальна гіпотензія.
Специфічного
антидоту до кветіапіну немає. У разі тяжкої
інтоксикації слід розглянути
необхідність застосування різнонаправлених заходів та рекомендуються=
процедури
інтенсивної терапії, включаючи відновлення та підтримання прохідності дихал=
ьних
шляхів, забезпечення адекватної оксигенації та вентиляції легенів, монітори=
нг
та підтримку діяльності серцево-судинної системи.
Побічні реакції.
З=
боку нерв=
ової
системи: з=
апаморочен=
ня, сонливість (може вини=
кнути
у перші два тижні лікування і, як правило, зникає при тривалому
застосуванні), головний
біль, естрапірамідні
симптоми, втрата
свідомості, судоми, синдром
неспокійних ніг, дизартрія, дискінезія.
З боку травної
системи:
сухість
у роті, запор, диспепсія, дисфагія.
З боку крові та
лімфатичної системи: лейкопенія,
еозинофілія¸ тромбоцитопенія, нейтропенія.
З боку органів
зору: затуманення зору.
З боку
серцево-судинної системи: порушення серцевого ритму, тахікардія, ортостатична
гіпотензія (особливо на початку лікування).
З боку дихальної
системи: риніт.
З боку імунної
системи: гіперчутливість, анафілактична реакція.
З=
боку гепа=
тобіліарної
системи: гепатит.
З=
боку
репродуктивної системи та молочних залоз: пріапізм.
З боку метаболі=
зму: дуже рідко – загострення цукрового діабету.
З=
боку шкір=
и: синдром
Стівенса-Джонсона, ангіоневрот=
ичний
набряк.
Загальні поруше=
ння:
симптоми відміни (припинення прийому препарату), асте=
нія
легкого ступеня, збільшення маси тіла (виникає переважно протягом перших ти=
жнів
лікування), периферичний набряк, злоякісний нейролептичний синдром.
Зміни лаборатор=
них
показників: підвищення рівнів сироваткових трансаміназ (AЛТ, AСТ), зниження ч=
исла
нейтрофілів, підвищення глюкози крові до гіперглікемічних рівнів, підвищення
рівнів гамма-ГТ, підвищення рівнів тригліцеридів сироватки крові не натще, =
підвищення
загального холестерину, підвищення рівня креатинфосфокінази.
При лікуванні кветіапіном
спостерігалось
незначне
дозозалежне
зниження рівнів тиреоїдного гормону, особливо загального Т4 та
вільного Т4. Зниження загального та вільного Т4 було
максимальним протягом перших двох-чотирьох тижнів лікування кветіапіном без подальшого зниження при
довготривалому лікуванні. Майже в усіх випадках припинення лікування призводило до відновлення рівнів загального та
вільного Т4 незалежно від тривалості лікування. Менші зниження
рівнів загального Т3 та оборотного Т3 спостерігалися =
лише
при більш вищих дозах. Рівні тироксинзв'язуючого глобуліну (ТЗГ) залишалися
незміненими
та загалом відповідні підвищення тиреотропного гормону (ТТ=
Г)
не спостерігалися.
Термін придатності. 3
роки.
Умови
зберігання.
Зберігати
в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 ºС.
Зберігати
в недоступному для дітей місці.
Упаковка.<=
/span>
По 10 таблеток у блістері, по 3 блістери у пачці = картонній.
Категорія
відпуску. За
рецептом.
Виробник.
Актавіс Лтд./Actavis Ltd.
Mісцезнаходження виробника та адреса місця провадження
його діяльності.
BLB 016, Булебел Індастріал Естейт, м. Зейтун ZTN 3000, Мальта/<= o:p>
BLB 016, Bulebel Industrial =
Estate, Zejtun ZTN 3000, <=
span
lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman","serif=
";
mso-ansi-language:EN-US'>Malta.
Заявник.=
ЗАТ «Фармліга=
»,
Литовська Республіка/UAB “Far=
mlyga”, Re=
public o=
f L=
ithuania.
Місцезна=
ходження
заявника.
Вул.
Мейстру,