MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D9E4A3.DD033F40" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Скачайте браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D9E4A3.DD033F40 Content-Location: file:///C:/6813D237/UA198320101_F307.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"

І = 53;СТРУКЦІЯ

д = 83;я медичного застосуванl= 5;я лікаl= 8;ського засобу

 =

ЕЛЬТРОМ = 41;ОПАГ-ВІСТА

ELTROMBOPAG-VISTA

 <= /p>

 =

Скла&= #1076;: =

д = 10;юча речовина: ельтромбопk= 2;г;

1 таблетка містить 25 або = 50 мг ельтромбопk= 2;гу (у формі ельтромбопk= 2;гу оламіну);

д = 86;поміжні речовини: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, маніт, повід= 086;н, ізомальт (Е 953), кальцію силікат, натрію крох = 84;альгліколя&#= 1090;, магнію стеарат;

покритm= 0;я: гіпроме = 83;оза, титану діоксид (Е 171), заліза окси = 76; червоний (Е 172), заліза окси = 76; жовтий (Е 172), триацетин.=

 =

Л = 10;карська форма. Табл&= #1077;тки, вкриті плівковою оболонкою.=

Л = 10;карська форма. Табл&= #1077;тки, вкриті плівковою оболонкою.=

О = 89;новні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

таблетl= 2;и по 25 мг: круглі= ;, двоопуклі, вкриті плівковою о = 73;олонкою таблетки, темно-l= 8;ожевого кольору, з тисненням «II» з одного боку, діаметром приблизно 8 мм;

таблетl= 2;и по 50 мг: круглі= ;, двоопуклі, вкриті плів = 82;овою оболонкою таблетки, рожевого ко = 83;ьору, з тисненням «II= I» з одного боку, діаметром приблизно 10 мм.

 

Ф = 72;рмакотерап&#= 1077;втична група. Анти&= #1075;еморагічні засоби, системні гемостатикl= 0;. Код АТX В02В Х05.

 

Ф = 72;рмакологіч&#= 1085;і властивостo= 0;.

Фармакодин&= #1072;міка.

Меха&= #1085;ізм дії.

Тромбоl= 7;оетин є основним цитокіном, щ= 086; бере участь = 091; регуляції м = 77;гакаріопое&#= 1079;у та утворенн = 10; тромбоцитіk= 4; і є ендогенним лігандом дл = 03; рецепторів = 90;ромбопоети&#= 1085;у. Ельтромбопk= 2;г взаємодіє з = 090;рансмембра&= #1085;ним доменом рецепторів тромбопоетl= 0;ну людини і ініціює каскад сигналів, схожих, але не ідентичних = 79; тими, що запу&#= 1089;каються ендогенним тромбопоетl= 0;ном, індукуючи проліферацo= 0;ю та диференціаm= 4;ію мегакаріоцl= 0;тів із клітин-по= 087;ередників у кістковом = 91; мозку.

&#= 1050;лінічна ефективнісm= 0;ь та безпека.

Досл&= #1110;дження за участю пацієнтів з хронічною імунною (ідіопатичн = 86;ю) тромбоцитоl= 7;енією (ІТП). Два рандомізовk= 2;них подвійно сліпих плацебоконm= 0;рольованих дослідженнn= 3; фази ІІІ RAISE (TRA102537) і= ; TRA100773B та два відкриті дослідженнn= 3; REPEAT (TRA108057) і EXTEND (TRA105325) оцін&= #1102;вали безпеку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу дорослим пацієнтам з = 087;опередньо лікованою хронічною ІТП. = Клінічне дослідженнn= 3;, яке б порівнювалl= 6; лікування ельтромбопk= 2;гом з іншими варіантами лікування (наприклад с= 087;ленектоміє&= #1102;), не проводилосn= 0;. До початку т= 077;рапії слід розглянути питання довгострокl= 6;вої безпеки ельтромбопk= 2;гу.

Діти<= /span> (у віm= 4;і 1‒17 років). Б = 77;зпеку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу дітям вивчали в двох дослідженнn= 3;х.

TRA115450 (PETIT2)= : первинною кінцевою точкою була стійка відп = 86;відь, визначена я = 82; частка осіб, які отримув = 72;ли ельтромбопk= 2;г і досягли кількості т = 88;омбоцитів ≥ 50000/мкл протягом щонайменше 6 з 8 тижнів (за відсутностo= 0; екстреної терапії) в період з 5-го по 12‑й тижні під час подвійно сліпої рандомізовk= 2;ної фази. &#= 1059;часники мали підтверджеl= 5;у хронічну ІТ = 55; протягом принаймні 1 року і не дали відпов = 10;ді щонайменше = 85;а один попередній курс терапі = 11; ІТП або в них стався рецидив під час такої терапії, або вони були не в змозі продовжуваm= 0;и інше лікування ІТП з медичн= 086;ї причини та мали кількість тромбоцитіk= 4; < 30000/мкл. 92=  % пацієнтів були рандомізовk= 2;ні у співвідно = 96;енні 2:1 для отримання ельтромбопk= 2;гу (n =3D 63) та плацебо= (n =3D 29) і стратифікоk= 4;ані до трьох вихідних груп. Дозу ельтромбопk= 2;гу можна було коригувати залежно від кількості тромбоцитіk= 4; у конкретногl= 6; пацієнта.

В цілом = 91; значно більша частка пацієнтів, я= 082;і отримували = 77;льтромбопа&#= 1075; (40 %), порівняно з групою плацебо (3 %) досягли первинної кінцевої точки (відно= 096;ення шансів: 18,0 [95 % до&= #1074;ірчий інтервал (ДІ):&= nbsp;2,3; 140,9], p < 0,001). Цей результат був узгодженим = 74; усіх трьох вікових групах (таблиця 1).

Табл&= #1080;ця 1

Стійка відповідь тромбоцитіk= 4; у дітей з хронічною І = 58;П за віком

Груп= ;и

Е&#= 1083;ьтромбопаг=

n/N (%) [= 95 % ДІ]

П&#= 1083;ацебо

n/N (%) [= 95 % ДІ]

Група 1 (12‒17 років)

9/23 (39&= nbsp;%) [20 %, 61 %]

1/10 (10%= ) [0 %, 45 %]

Група 2 (6̵= 0;11 років)

11/26 (42=  %) [23 %, 63 %]

0/13 (0&n= bsp;%) [ДВ]

Група 3 (1̵= 0;5 років)

5/14 (36&= nbsp;%) [13 %, 65 %]

0/6 (0&nb= sp;%) [ДВ]

ДВ — дані відсутні.=

Статисm= 0;ично менша кількість пацієнтів, я= 082;і отримували ельтромбопk= 2;г, потребувалl= 0; екстреної терапії під час рандомізовk= 2;ного періоду порівняно з групою плацебо (19 % [12/63] проти 24 % [7/29], p =3D 0,032).

На вихідному рівні 71 % осіб в групі ельтромбопk= 2;гу та 69 % в групі плацебо повідомили про будь-яку кровотечу (1‒4-го ступеня за ВООЗ). Через 12 тижнів част = 82;а пацієнтів, які отримували ельтромбопk= 2;г і повідомил = 80; про будь-яку кровотечу, з= 084;еншилась до половини від вихідного рівня (36 %). Для порівняння через 12 тижнів 55 % пацієнтів, які отримували плацебо, повідомили про будь-яку кровотечу.=

= У = 95;асникам було дозволено зменш = 80;ти обсяг вихідної терапії ІТ = 55; лише протягом відкритої фази дослідженнn= 3;, а 53 % (8/15) пацієнтів могли зменшити обсяг вихідної терапії ІТ = 55; (n =3D 1) чи припинити (n =3D 7) <= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>таку терапію, переважно кортикостеl= 8;оїдами, без необхідносm= 0;і в екстреній терапії.

TRA108062 (PETIT):= первинною кінцевою точкою була частка учас = 85;иків, які досягли кількості тромбоцитіk= 4; ≥ 50000/мкl= 3; щонайменше один раз в період між 1-м та 6-м тижнем рандомізовk= 2;ного періоду. Пацієнти не дали відповіді щонайменше на один попе= 088;едній курс терапі = 11; ІТП або в них стався реци = 76;ив під час тако= 111; терапії і кількіст= 100; тромбоцитіk= 4; була < 30000/мкл (= n =3D 67). Під час рандомізовk= 2;ного періоду дослідженнn= 3; учасники були рандомізовk= 2;ні у співвідно = 96;енні 2:1 для отримання ельтромбопk= 2;гу (n =3D 45) та плацебо= (n =3D 22) і стратифікоk= 4;ані до трьох вихідних груп. Дозу ельтромбопk= 2;гу можна було коригувати залежно кіл = 00;кості тромбоцитіk= 4; у конкретногl= 6; пацієнта.=

В цілом = 91; значно більша частка пацієнтів, я= 082;і отримували ельтромбопk= 2;г (62 %), порівняно з групою плацебо (32 %) досягли первинної кінцевої точки (відно= 096;ення шансів: 4,3 [95 % ДІ: 1,4; 13,3] p =3D 0,011).

Стій&= #1082;а відповідь була відзначена = 91; 50 % тих, хто дав початкову відповідь протягом 20 з 24 тижнів у дослідженнo= 0; PETIT 2 та протягом 15 з 24 тижнів в дослідженнo= 0; PETIT. Досліджен&#= 1085;я за участю пацієнтів з тромбоцитоl= 7;енією, асоційованl= 6;ю з хронічним гепатитом С. Ефективніс= 090;ь та безпеку ельтромбопk= 2;гу в лікуванні тромбоцитоl= 7;енії у пацієнтів = 079; вірусним гепатитом С (&#= 1042;ГС) оцінювали в двох рандом = 10;зованих подвійно сліпих плацебоконm= 0;рольованих дослідженнn= 3;х. В досліджен = 85;і ENABLE 1 використовm= 1;вали пегінтерфеl= 8;он альфа-2а + рибавірин для противірусl= 5;ого лікування, а в дослідженнo= 0; ENABLE 2 — пегінтерфеl= 8;он альфа-2b та рибавірин. Пацієнти не отримували противірусl= 5;их засобів прямої дії.

Т = 03;жка а = 87;ластична анемія. Е= 083;ьтромбопаг вивчали в одноцентроk= 4;ому відкритому випробуванl= 5;і в одній груп= 110; за участю 43 пацієнтів = 079; тяжкою апла = 89;тичною анемією та рефрактернl= 6;ю тромбоцитоl= 7;енією після щонайменше одного курс = 91; імуносупреl= 9;ивної терапії (ІСТ), які мали кількість тромбоцитіk= 4; ≤ 30000/мкл.

Вважалl= 6;сь, що більшіст = 00; учасників, 33 (77&nbs= p;%), має первинн = 77; рефрактернk= 7; захворюванl= 5;я, визначене я = 82; відсутністn= 0; належної відповіді н = 72; попередню ІСТ за будь-яким показником. = 042; інших 10 учасників була недостатня відповідь т = 88;омбоцитів на попередн = 08; лікування. Всі 10 отримали щонайменше 2 попередні схеми ІСТ, а 50 = % — щонайменше 3 попередні схеми ІСТ. П = 72;цієнти з анемією Фанконі, інфекцією, щ= 086; не відповідає на належну терапію, наявністю ПНГ-клону в нейтрофілаm= 3; на рівні ≥ 50 %, були виключені з дослідженнn= 3;. На вихідно&#= 1084;у рівні медіана кількості тромбоцитіk= 4; становила 20 000= /мкл, рівні гемог = 83;обіну — 8,4 г/дл, АКН — 0,58 × 109/л, а абсолютна кількість р = 77;тикулоциті&#= 1074; — 24,3 × 109/л. 86 % пацієнтів мали залежність від перелив = 72;ння еритроцитіk= 4;, а 91 % — від переливаннn= 3; тромбоцитіk= 4;. Більшість п = 72;цієнтів (84 %) отримали щонайменше 2 попередні курси ІСТ. Три пацієнт = 80; мали цитогенетиm= 5;ні патології н = 72; вихідному рівні.

Перв&= #1080;нною кінцевою точкою була гематологіm= 5;на відповідь з = 72; оцінкою через 12 тижнів лік= 091;вання ельтромбопk= 2;гом. Гематологіm= 5;ну відповідь визначали я = 82; відповідніl= 9;ть одному чи кі= 083;ьком з таких критеріїв: зростання кількості тромбоцитіk= 4; до 20000/мкл від вихідного рівня або стабілізацo= 0;я кількості тромбоцитіk= 4; на тлі незалежносm= 0;і від переливань протягом принаймні 8 тижнів; підвищення рівнів гемоглобінm= 1; на > 1,5 г/дл або зменшення н = 72; ≥ 4 одиниці переливань еритроцитіk= 4; протягом 8 тижнів поспіль; збільшення абсолютної = 82;ількості нейтрофіліk= 4; (АКН) до 100 % або збільшення АКН > 0,5 × 109/л.

Част&= #1086;та гематологіm= 5;ної відповіді становила 40 % (= 17 із 43 пацієнт= 110;в; 95 % ДІ 25, 56), причому більшість дали відповідь з = 72; одним показником (13/= 17, 76 %), тоді як через 12 тижн= 110;в було відзначено 3 відповіді з = 72; 2 показникам= 080; та 1 відповідь з = 72; 3 показникамl= 0;. Застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу припиняли через 16 тижнів, якщо гематологіm= 5;на відповідь а = 73;о незалежнісm= 0;ь від переливань не були досягнуті. Пацієнти, як= 110; дали відповідь, продовжили лікування в = 088;озширеній фазі дослідженнn= 3;. Всього 14 пац= 110;єнтів увійшли до цієї фази. 9 з цих пацієнт = 10;в досягли відповіді з = 72; декількома показникамl= 0;, 4 з 9 продовжу&#= 1074;али отримувати терапію, а 5 зменшили обсяг лікування ельтромбопk= 2;гом та підтримуваl= 3;и відповідь (медіана спо= 089;тереження — 20,6 місяця, діапазон — від 5,7 до 22,5 місяця). Інші 5 пацієн&#= 1090;ів припинили терапію: тро= 108; — через рецидив чер = 77;з 3 місяці розширеної фази. Під час лікування ельтромбопk= 2;гом 59 % (23/39) пацієнтів досягли незалежносm= 0;і від перелив = 72;нь тромбоцитіk= 4; (28 днів без переливаннn= 3;), а 27 % (10/37) досягли незалежносm= 0;і від переливань еритроцитіk= 4; (56 днів без переливаннn= 3;). Найдовший період незалежносm= 0;і від переливань тромбоцитіk= 4; для тих, хто не дав відповіді, дорівнював 27&n= bsp;днів (медіана). Найдовший період незалежносm= 0;і від переливань тромбоцитіk= 4; для тих, хто дав відповідь, дорівнював 287 днів (медіана). Найдовший період незалежносm= 0;і від перелив = 72;нь еритроцитіk= 4; для тих, хто не дав відпо= 074;іді, дорівнював 29 днів (медіана). Найдовший період незалежносm= 0;і від переливань = 77;ритроцитів для тих, хто дав відповідь, дорівнював 266 днів (медіана).

Пона&= #1076; 50 % тих, хто дав відповідь і залежав від переливань на вихідном = 91; рівні, досягли зниження на >= ; 80 % потреби в переливаннo= 0; як тромбоцитіk= 4;, так і еритроцитіk= 4; порівняно з вихідним рівнем.

Попе&= #1088;едні дані підтвердноk= 5;о дослідженнn= 3; (дослідженн = 03; ELT116826), нерандомі= зованого відкритого дослідженнn= 3; фази II в одній групі, проведеногl= 6; за участю пацієнтів з рефрактернl= 6;ю тяжкою апластичноn= 2; анемією (ТАА), продемонстl= 8;ували узгоджені результати. = 044;ані обмежені 21 із запланованl= 0;х 60 пацієнтів з гематологіm= 5;ною відповіддю, про яку пові= 076;омили 52 % пацієнтів через 6 місяців. Відповідь з = 72; декількома показникамl= 0; була відзна = 95;ена у 45 % пацієнтів.=

Фармакокін&= #1077;тика.

Фармакl= 6;кінетичні параметри ельтромбопk= 2;гу при застосуванl= 5;і для лікування дорослих, хворих на ідіопатичнm= 1; тромбоцитоl= 7;енічну пурпуру (ІТП), такі: при застосуванl= 5;і у дозі 50 мг 1 раз на день максимальнk= 2; концентрацo= 0;я препарату (Сmax) становить 8,01 мкг/мл (6,73; 9,53), а площа під кривою «кон = 94;ентрація/ча&= #1089;» (AUC) — 108 мкг/год/мл (88; 134). При застосуванl= 5;і препарату у = 076;озі 75 мг 1 раз на день Сmax становить 12,7 мкг/мл (11,0; 14,5), а AUC — 168 мкг/год/мл (143, 198).=

Фармакl= 6;кінетичні параметри ельтромбопk= 2;гу при застосуванl= 5;і для лікування дорослих хв = 86;рих з хронічним вірусним гепатитом С (ВГС) такі: при застосуванl= 5;і у дозі 50 мг 1 ра = 79; на день максимальнk= 2; концентрацo= 0;я препарату (Сmax) становить 9,08 мкг/мл (7,96; 10,35), а пл&= #1086;ща під кривою «концентраm= 4;ія/час» (AUC) — 166 мкг/год/мл (143; 192). При засто&= #1089;уванні препарату у дозі 75 мг 1 раз на день Сmax становить 16,71 мкг/мл (14,26; 19,58), а AUC — 301 мкг/год/мл (250; 363). При застосуванl= 5;і препарату у дозі 100 мг 1 раз на день Сmax становить 19,19 мкг/мл (16,81; 21,91), а AUC — 354 мкг/год/мл (304; 411). Таким чином, при застосуванl= 5;і однакових доз ельтромбопk= 2;гу його експоз = 80;ція при лікуванні хворих на хронічний В = 43;С вища за його експозицію при лікуванні х = 74;орих на ІТП.

А = 73;сорбція та біодоступнo= 0;сть. Пік концентрацo= 0;ї ельтромбопk= 2;гу досягаєтьсn= 3; через 2‑6 год= 080;н після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. Сумісне застосуванl= 5;я з антацидам = 80; та іншими речовинами, що містять полівалентl= 5;і катіони, так= 110; як молочні продукти та мінеральні добавки, суттєво зме = 85;шує концентрацo= 0;ю ельтромбопk= 2;гу. В дослідженнo= 0; відносної біодоступнl= 6;сті у дорослих застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу у формі порошку для приготуванl= 5;я пероральноo= 1; суспензії дало змогу досягти значення AUC(0–<= /sub>¥), на 22 % вищого, ніж при застосуванl= 5;і таблеток. А = 73;солютна біодоступнo= 0;сть ельтромбопk= 2;гу при признач = 77;нні людині не встановленk= 2;. Базуючись н = 72; екскреції і = 79; сечею та виведенні м = 77;таболітів із фекаліям = 80;, встановленl= 6;, що пероральна абсорбція речовин, пов’язаних = 79; препаратом, після прийому разової доз = 80; 75 мг ельтромб&= #1086;пагу приблизно становить 52 %. Розпо&#= 1076;іл. Ельтромбоп&= #1072;г великою мірою зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми людини (> 99,9 %), переважно з альбуміном. Ельтромбопk= 2;г є субстрато = 84; білка резистентнl= 6;сті раку молочн = 86;ї залози, але не є субстратом Р-глікопрот = 77;їну та транспор = 90;них поліпептидo= 0;в органічних аніонів.

М = 77;таболізм. Ельтромбоп&= #1072;г первинно метаболізуn= 8;ться шляхом розщепленнn= 3;, окислення т = 72; кон’югації = 79; глюкуроновl= 6;ю кислотою, глютатіоноl= 4; або цистеїном. Під час радіологічl= 5;ого дослідженнn= 3; ельтромбопk= 2;г відповідав приблизно з = 72; 64 % AUC плазмового радіоактивl= 5;ого вуглецю. Нез= 085;ачні метаболіти, отримані у результаті = 75;люкуроніза&#= 1094;ії та окисленн = 03;, кожен з яких відповідає менш ніж за 10 % плазмової радіоактивl= 5;ості, також були в= 080;явлені. З огляду на дані дослідженнn= 3; застосуванl= 5;я людині міченого радіоактивl= 5;ого ельтромбопk= 2;гу вважається, що приблизн = 86; 20 % дози метаболізуn= 8;ться шляхом окислення. З= 072; даними дослідженнn= 3; in vitro бул = 86; ідентифікоk= 4;ано, що ізоензим = 80; CYP1A2 та CYP2C8 відпов = 10;дальні за метаболізм шляхом окислення, ізоензими уридиндифоl= 9;фоглюкурон= 110;лтрансфера&= #1079;и UGT1A1 та UGT1A3 відповідалn= 0;ні за глюкуронізk= 2;цію, а бактерії з нижніх відділів шлунково-ки = 96;кового тракту можу = 90;ь бути відповідалn= 0;ними за процес розщепленнn= 3; препарату.

Е = 83;імінація. Абсорбован&= #1080;й ельтромбопk= 2;г інтенсивно = 84;етаболізує&#= 1090;ься. Виводиться ельтромбопk= 2;г переважно з фекаліями (59 %), 31 % дози виявляєтьсn= 3; у сечі у вигляді метаболітіk= 4;. Незміненогl= 6; ельтромбопk= 2;гу у сечі не вия&#= 1074;лено. Незмінений ельтромбопk= 2;г, що екскрету = 08;ться з фекаліями, становить приблизно 20 % дози. Період напіввиведk= 7;ння ельтромбопk= 2;гу з плазми становить п = 88;иблизно 21–32 години.

Ф = 72;рмакокінет&#= 1080;чні взаємодії. Ґ = 88;унтуючись на результа = 90;ах досліджень = 79; міченим радіоактивl= 5;им ельтромбопk= 2;гом, можна стверджуваm= 0;и, що глюкуронізk= 2;ція відіграє незначну роль у його метаболізмo= 0;. Дослідженнn= 3; з використанl= 5;ям мікросом печінки люд = 80;ни показали, що саме ферменти UGT1A1 т = 72; UGT1A3 відповідаn= 2;ть за глюкуронізk= 2;цію ельтромбопk= 2;гу. Ельтромбопk= 2;г був інгібітороl= 4; низки ферме = 85;тів UGT in vitro. Клінічно значущої медикаментl= 6;зної взаємодії і = 79; залученням глюкуронізk= 2;ції не очікується = 91; зв’язку з обмеженим впливом ензимів UGT на процес глюкуронізk= 2;ції ельтромбопk= 2;гу та потенцій = 85;их супутніх препаратів. = 055;риблизно 21 % дози ельтромбопk= 2;гу може метабо = 83;ізуватися шляхом окислення. Д= 086;слідження з використанl= 5;ям мікросом пе = 95;інки людини показали, що саме ферменти CYP1A2 т = 72; CYP2C8 відповідаюm= 0;ь за окисленн = 03; ельтромбопk= 2;гу. Дослідженнn= 3; in vitro та in vivo показали, що ельтромбопk= 2;г не є інгібітороl= 4; ензимів CYP.

У дослідженнn= 3;х in vitro бул= 086; продемонстl= 8;овано, що ельтромбопk= 2;г є інгібітор = 86;м транспортеl= 8;ів OATP1B1 та транспортеl= 8;ів білка резистентнl= 6;сті раку молочної залози (BCRP — breast cancer resistance protein); ельтромбопk= 2;г підвищував експозицію субстрату розувастатl= 0;ну OATP1B1 і BCRP у клінічному дослідженнo= 0; взаємодії лікарських засобів. У к = 83;інічних дослідженнn= 3;х із застосуванl= 5;ям ельтромбоп&= #1072;гу рекомендувk= 2;лось зниження дози статинів на 50&= nbsp;%. Одночасне введення 200 мг циклоспориl= 5;у (інгібітору BCR= P) зменшувало Cmax та AUCinf ельтромбопk= 2;гу на 25 % та 18 % відповідно. Одночасне введення 600 мг циклоспориl= 5;у зменшувало Cmax та AUCinf ельтромбопk= 2;гу на 39 % та 24 %, відповідно.=

Ельт&= #1088;омбопаг утворює хелатні комплекси з полівалентl= 5;ими катіонами, такими як за= 083;ізо, кальцій, магній, алюміній, селен та цин= 082;.

У дослідженнn= 3;х in vitro бул= 086; продемонстl= 8;овано, що ельтромбопk= 2;г не є субс&= #1090;ратом для транспортнl= 0;х поліпептидo= 0;в органічних аніонів, OATP1B1, а = 83;е є інгібітороl= 4; цього транспортеl= 8;у (значення IC50 2,7 мкМ [1,2 мкг/мl= 3;]). У дослідженнn= 3;х in vitro також було продемонстl= 8;овано, що ельтромб = 86;паг є інгібітороl= 4; та субстрат = 86;м транспортеl= 8;ів білка резистентнl= 6;сті раку молочної залози (BCRP) (з= 085;ачення IC50 2,7 мкМ [1,2 мкг/мл]). Окре&#= 1084;і групи пацієнтів.

Н = 80;ркова недостатніl= 9;ть. Фармакокін&= #1077;тика ельтромбопk= 2;гу вивчалась після застосуванl= 5;я цього препарату д = 86;рослим пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю. Після прийому разової доз = 80; 50 мг AUC ельтром = 73;опагу зменшувалаl= 9;я на 32 % у хворих з легкою нирковою недостатніl= 9;тю, на 36 % — у хворих з помірною нирковою недостатніl= 9;тю та на 60 % — у хворих із тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю порівняно з = 10; здоровими добровольцn= 3;ми. Хоча зазвичай у п= 072;цієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю зменшуєтьсn= 3; плазмова концентрацo= 0;я ельтромбопk= 2;гу, існує суттєва варіабельнo= 0;сть показників експозиції при порівнянні пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю і здорових добровольцo= 0;в. Пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю необхідно з = 72;стосовуват&#= 1080; ельтромбопk= 2;г з обережніс = 90;ю і за умови постійного спостережеl= 5;ня, наприклад шляхом вимірюваннn= 3; сироватковl= 6;го креатиніну та/або проведення аналізу сеч = 10;. Ефективнісm= 0;ь і безпека ельтромбопk= 2;гу у пацієнтів = 079; помірною аб = 86; тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю та порушеннямl= 0; функції печінки не встановленo= 0;.

П = 77;чінкова недостатніl= 9;ть. Фармакокін&= #1077;тика ельтромбопk= 2;гу вивчалася після застосуванl= 5;я цього препарату дорослим пацієнтам з печінковою недостатніl= 9;тю. Після прийому разової доз = 80; 50 мг AUC ельтром = 73;опагу збільшувалk= 2;ся на 41 % у хворих із легкою печінковою недостатніl= 9;тю, на 80 % — у хворих із помірною печінковою недостатніl= 9;тю та на 93 % — у хворих із тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю порівняно з відповідниl= 4; показником = 91; здорових добровольцo= 0;в. Існує суттєва варіабельнo= 0;сть показників експозиції при порівнянні пацієнтів з печінковою недостатніl= 9;тю і здорових добровольцo= 0;в.

Вплив печінкової недостатноl= 9;ті на фармакок = 10;нетику ельтромбопk= 2;гу при повторному застосуванl= 5;і був вивчени = 81; шляхом попу = 83;яційного фармакокінk= 7;тичного аналізу дан = 80;х 28 здорових добровольцo= 0;в та 714 пацієнтів з порушенням функції печінки (673 пацієнти з = ВГС та 41 пацієнт з хронічною хворобою печінки іншої етіології). З цих 714 пацієнтів 64= 2 мали легке порушення функції печінки, 67 — помірне порушення функції печ = 10;нки і 2 — тяжке порушення функції печінки. Пацієнти з легким ступенем печінкової недостатноl= 9;ті мали приблизно н = 72; 111 % (95 % ДІ: від 45 % до 283 %) вищі показники AUC ельтромбопk= 2;гу у плазмі кро= 074;і, а пацієнти з помірним ступенем печінкової недостатноl= 9;ті мали на 183 % (95 % ДІ: від 90 % до 459 %) вищі показники AUC ельтромбопk= 2;гу у плазмі кро= 074;і порівняно з відповідниl= 4; показником = 91; здорових добровольцo= 0;в.

Тому ельтромбопk= 2;г не слід застосовувk= 2;ти для лікування пацієнтів з ІТП та печінковою недостатніl= 9;тю (шкала Чайлд-&#= 1055;’ю ≥ 5), якщо очікувана користь від застосуванl= 5;я препарату н = 77; буде переважати ризику тром = 73;озу портальних вен (див. розділи «Спосіб зас = 90;осування та дози» і «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Пацієнm= 0;ам з печінково = 02; недостатніl= 9;тю необхідно застосовувk= 2;ти ельтромбопk= 2;г з обережністn= 2;. Пацієнтам з хронічною ІТП та легкою, помірною чи тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю лікування ельтромбопk= 2;гом слід починати зі зменшеної дози 25 мг 1 раз на день.

Р = 72;сова приналежніl= 9;ть. Вплив східноазійl= 9;ького походження пацієнта на фармакокінk= 7;тику ельтромбопk= 2;гу оцінювали з використанl= 5;ям аналізу популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики у 111 здорових дорослих (31 особа східноазійl= 9;ького походження) та 88 пацієнтів з ІТП (18 осіб східноазійl= 9;ького походження). За даними аналізу популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики у пацієнтів східноазійl= 9;ького походження = 79; ІТП значенн = 03; AUC ельтромб = 86;пагу виявилися приблизно н = 72; 49 % вищими, ніж у пацієнтів інших рас, головним чином, представниl= 2;ів європеоїднl= 6;ї раси (див. розділ «Спо= ;сіб застосуванl= 5;я»).

В = 87;лив східно/півд = 77;нно-східно-а= зійського походження пацієнта (наприклад китайськогl= 6;, японського, тайванськоk= 5;о, корейськогl= 6; або тайського) н= 072; фармакокінk= 7;тику ельтромбопk= 2;гу оцінювали з використанl= 5;ям аналізу популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики у 635 пацієнтів з ВГС (145 — схід = 85;оазійськог&#= 1086; походження та 69 — південно-сх = 10;дно-азійськ&= #1086;го походження). На підставі оцінок аналізу популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики у пацієнтів східно/півд = 77;нно-східно-а= зійського походження значення AUC ельтромбопk= 2;гу виявилися приблизно н = 72; 55 % вищими порівняно з = 090;акими у пацієнтів інших рас, головним чином у представниl= 2;ів європеоїднl= 6;ї раси (див. роз&= #1076;іл «Спосіб застосуванl= 5;я»).

С = 90;ать. Вплив статі на фармакокінk= 7;тику ельтромбопk= 2;гу оцінювали з використанl= 5;ям аналізу поп = 91;ляційної фармакокінk= 7;тики у 111 здорових дорослих (14 жінок) та 88 пацієнтів = 079; ІТП (57 жінок). За даними аналізу популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики у пацієнток = 079; ІТП значенн = 03; AUC ельтромб = 86;пагу виявилися приблизно н = 72; 23 % вищими, ніж у пацієнтів чоловічої статі, без коригуваннn= 3; за масою тіла.<= /o:p>

Впли&= #1074; статі на фармакокінk= 7;тику ельтромбопk= 2;гу оцінювали з використанl= 5;ям аналізу поп = 91;ляційної фармакокінk= 7;тики у 635 пацієнтів &#= 1079; ВГС (260 жінок). За результатаl= 4;и моделюваннn= 3; у жінок з ВГС значення AUC = 077;льтромбопа&= #1075;у виявилися приблизно н = 72; 41 % вищими порівняно з = 090;акими у чоловіків.

В = 10;к. Вплив віку на фармакокінk= 7;тику ельтромбопk= 2;гу оцінювали з використанl= 5;ям аналізу поп = 91;ляційної фармакокінk= 7;тики у 28 здорових осіб, 673 пацієнтів з ВГС та 41 пацієнта з хронічною хворобою іншої етіології у віці від 19 до 74 років. Дані &= #1092;армакокіне= ;тики ельтромбопk= 2;гу у пацієнтів віком від 75 років відсутні. За результатаl= 4;и популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу, у пацієнтів літнього віку (> 65 років) значення AUC ельтромбопk= 2;гу в плазмі кро= 074;і були на 41 % вище в порівнянні = 79; більш молодими пацієнтами.

Д = 10;ти (від 1 до 17 рокі = 74;). За даними клінічних досліджень, виведення ельтромбопk= 2;гу з плазми крові після пероральноk= 5;о прийому збільшуєтьl= 9;я зі збільшен = 85;ям маси тіла. Вплив раси і статі на показники фармакокінk= 7;тики ельтромбопk= 2;гу у дітей і дорослих пацієнтів о = 76;наковий. Значення AUC ельтромбопk= 2;гу у пацієнтів східно/півд = 77;нно-східно-а= зійського походження були приблизно н = 72; 43 % вище порівняно з пацієнтами інших рас. Значення AUC ельтромбопk= 2;гу у пацієнток = 079; ІТП були при= 073;лизно на 25 % вище порівняно пацієнтами чоловічої статі.

Параметри фармакокінk= 7;тики ельтромбопk= 2;гу у дітей з ІТП наведено у таблиці 2.

Табл&= #1080;ця 2

Сере&= #1076;ні значення плазмових параметрів = 92;армакокіне&#= 1090;ики ельтромбопk= 2;гу в рівноважн = 86;му стані дітей = 079; ІТП (50 мг 1 раз н= 072; день).

Вік<= /o:p>

C= max (мкг/мл)

AUC(0–t) (мкг×год/мл)=

12–17 рокі= в (n =3D 62)

6,80 (6,17; 7,50)

103 (9= 1,1; 116)

6–11 рокі&= #1074; (n =3D 68)

10,3 (9,42; 11,2)

153 (1= 37; 170)

1–5 рокі&#= 1074; (n =3D 38)

11,6 (10,4; 12,9)

162 (1= 39; 187)

 =

К = 83;інічні характерисm= 0;ики.

Пока&= #1079;ання.

Для лік = 91;вання пацієнтів і = 79; хронічною імунною (ідіопатичн = 86;ю) тромбоцитоl= 7;енічною пурпурою (ІТП) віком від одного року, які не піддаються лікуванню іншими лікарськимl= 0; засобами (на= 087;риклад, кортикостеl= 8;оїдами, імуноглобуl= 3;інами).

Для лікування тромбоцитоl= 7;енії у дорослих пацієнтів і = 79; хронічним вірусним гепатитом С (ВГС), якщо ступінь тромбоцитоl= 7;енії є головним ч= 080;нником, що заважає розпочати або обмежує можливість продовжуваm= 0;и оптимальну терапію на основі інтерферонm= 1;.

Для лікування д = 86;рослих пацієнтів з набутою апластичноn= 2; анемією тяжкого ступеня (ТАА), які не піддавалисn= 3; попередній імуносупреl= 9;ивній терапії або важко піддавалисn= 3; попередньоl= 4;у лікуванню т = 72; н = 77; підходять для трансплантk= 2;ції гемопоетичl= 5;их стовбуровиm= 3; клітин.

 <= /b>

Прот&= #1080;показання.=

Гіперчm= 1;тливість до ельтромбопk= 2;гу або будь-яко= 075;о іншого компонента = 83;ікарського засобу.

 <= /b>

Взає&= #1084;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Впли&= #1074; ельтромбопk= 2;гу на інші лікарські з = 72;соби.=

І = 85;гібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази (гідроксиме = 90;илглютарил-&= #1082;оензим-А-ре = 76;уктази). Дослідженн&= #1103; in vitro продемонстl= 8;увало, що ельтромбопk= 2;г не є субстратом для транспортнl= 0;х поліпептидo= 0;в органічних аніонів (OATP1B1 — organic anion transporter polypeptide), але є інгібітороl= 4; цих транспортеl= 8;ів. Дослідженнn= 3; in vitro також продемонстl= 8;увало, що ельтромбопk= 2;г є субстрато = 84; та інгібітороl= 4; BCRP. Застосуван= ;ня ельтромk= 3;опагу 75 мг один раз на добу протягом 5 днів з разовою дозою 10 мг субстрату OATP1B1 = 110; BCRP розувастат= ину у 39 здорових дорослих добровольцo= 0;в призвело до збільшення Cmax розувастатl= 0;ну плазми на 103 % (90&nb= sp;% довірчий інтервал [ДІ]: = 82 %, 126 %) і AUC0–∞ на 55 % = (90 % ДІ: 42 %, 69 %). Також слід очікувати взаємодії з іншими інгі = 73;іторами ГМГ-КоА-реду= 082;тази, у тому числі аторвастатl= 0;ном, флувастатиl= 5;ом, ловастатинl= 6;м, правастатиl= 5;ом і симвастатиl= 5;ом. При сумісному застосуванl= 5;і з ельтромбопk= 2;гом слід зменшу = 74;ати дози статинів та ретельно контролюваm= 0;и побічні реакції, спричинені статинами.

С = 91;бстрати OATP1B1 та BCRP.

Застосl= 6;вувати ельтромбопk= 2;г разом з інши= 084;и субстратамl= 0; OATP1B1 (наприклад з метотрексаm= 0;ом) та BCRP (наприклад з топотеканоl= 4; та метотрек = 89;атом) слід з обережністn= 2;. Субст= 088;ати цитохрому Р450.=

Дослідk= 8;ення з використанl= 5;ям печінкових = 84;ікросом людини показали, що ельтромбопk= 2;г (у дозі до 100 µМ) in vitro не гальмує CYP450 ензими 1А2, 2А6, 2C19, 2D6, 2E1, 4A4/5 та 4A9/11 і гальмує CYP2C8 та CYP= 2C9, якщо при вим= 110;рюванні використовm= 1;вати паклітаксеl= 3; та диклофенак як тестові субстрати. Застосуванl= 5;я 75 мг ельтромбопk= 2;гу 24 здоровим чоловікам-д = 86;бровольцям не гальмува = 83;о або індукувало метаболізм тестових субстратів для 1А2 (кофеїну), 2С19 (омепразолу), 2С9 (флурбіпроф = 77;ну) або 3А4 (мідазоламу). При сумісному застосуванl= 5;і ельтромбопk= 2;гу і субстраті = 74; СYP450 клінічно значущої взаємодії н = 77; очікується.

Інгі&= #1073;ітори протеази ВГ = 57;.=

Коригуk= 4;ання дози не потрібне, якщо ельтро = 84;бопаг застосовуюm= 0;ь сумісно з телапревірl= 6;м або боцепревірl= 6;м. Сумісне застосуванl= 5;я разової доз = 80; ельтромбопk= 2;гу 200 мг з 750 мг телапревірm= 1; кожні 8 годин не змінює концентрацo= 0;ї телапревірm= 1; в плазмі.

Суміснk= 7; призначеннn= 3; разової доз = 80; ельтромбопk= 2;гу 200 мг з 800 мг боцепревірm= 1; кожні 8 годи = 85; не змінює AUC(0–= = t), але збільшу = 08; Cmax на 20 % і знижує Cmin на 3= 2 %. Клінічну зн= ;ачущість зниження Cmin не було встановленl= 6;, рекомендуєm= 0;ься ретельний клінічний і лабораторнl= 0;й контроль су = 87;ресії ВГС.

Впли&= #1074; інших лікарських засобів на ельтромбопk= 2;г.=

Ц = 80;клоспорин.

Досл&= #1110;дження in vitro показали, що ельтромбопk= 2;г є субстрато = 84; та інгібіто = 88;ом білка резистентнl= 6;сті раку молочної залози. Зниження впливу ельтромбопk= 2;гу спостерігаl= 3;ося при сумісному застосуванl= 5;і 200 мг та 600 мг циклоспориl= 5;у (інгібітору BCR= P). О = 76;ночасне застосуванl= 5;я 200 мг циклоспориl= 5;у зменшувало Cmax та AUC0–= ¥ е= 083;ьтромбопаг&= #1091; на 25 % та 18 % відповідно. Одночасне застосуванl= 5;я 600 мг циклосп&#= 1086;рину зменшувало Cmax та AUC0–= ¥ ельтромбопk= 2;гу на 39 % та 24 % відповідно. Коригуван = 85;я дози ельтромбопk= 2;гу під час ліку= 074;ання здійснюєтьl= 9;я на підставі кількості тромбоцитіk= 4; пацієнта. Кількість т = 88;омбоцитів слід контролюваm= 0;и принаймні раз на тиждень протягом 2–3 т&= #1080;жнів після призначеннn= 3; сумісного застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу з циклоспор = 80;ном. Може потреб = 91;ватися збільшення дози ельтромбопk= 2;гу відповідно до кількост = 10; тромбоцитіk= 4;. Полів= 072;лентні катіони (хелатне сполучення).

Ельтроl= 4;бопаг вступає у хелатне сполучення = 79; полівалентl= 5;ими катіонами, такими як ал= 102;міній, кальцій, залізо, магній, селе= 085; та цинк. Призначеннn= 3; ельтромбопk= 2;гу разовою доз = 86;ю 75 мг з полівалентl= 5;им антацидом, щ= 086; містить катіони (1524 мг гідроксиду алюмінію і 1425 мг карбонат = 91; магнію), зменшило AUC0–= ¥ е = 83;ьтромбопаг&#= 1091; в плазмі крові на 70 % і C= max на 70 %. Антациди, молочні продукти та інші речови = 85;и, що містять полівалентl= 5;і катіони, так= 110; як мінеральні добавки, слі= 076; приймати щонайменше за 2 години до або через 4 години післ = 03; застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу, щоб запобігти значному зменшенню а = 73;сорбції ельтромбопk= 2;гу за рахунок хелатного сполучення.

В = 79;аємодія з їжею.

З = 72;стосування ельтромбопk= 2;гу у формі табл= 077;ток разом з їжею з високим вмістом кальцію (наприклад, їжею, що включає молочні продукти) значно змен = 96;ило AUC0–¥ т = 72; Сmax. І навпа = 82;и, застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу за 2 години до або 4 години після їжі з високим чи н= 080;зьким вмістом кальцію (< 50 м= ;г кальцію) не змінило експозицію ельтромбопk= 2;гу в плазмі до клінічно зн = 72;чущого ступеня.

Прий&= #1086;м одноразовоo= 1; дози ельтромбопk= 2;гу 50 мг у формі таблетки разом зі стандартниl= 4; висококалоl= 8;ійним сніданком з високим вмі = 89;том жирів, включаючи молочні продукти, зм= 077;ншує плазмовий AUC ельтромбопk= 2;гу на 59 %, а Cmaх — н = 72; 65 %.

Прий&= #1086;м одноразовоo= 1; дози ельтромбопk= 2;гу 25 мг у формі порошку для приготуванl= 5;я суспензії для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я разом з середньокаl= 3;орійною їжею з високим вмі = 89;том кальцію, середнім вмістом жирів зменш = 91;вав плазмовий середній AUC0–= ¥ е = 83;ьтромбопаг&#= 1091; на 75 % та середній Cmax на 79 %. Таке зменшення експозиції послаблюваl= 3;ось при застосуванl= 5;і разової доз = 80; 25 мг ельтром= 073;опагу у формі порошку для приготуванl= 5;я суспензії для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я за 2 години до прийому їжі = 079; високим вмі = 89;том кальцію (середнє значення AUC0–= ¥ з = 84;еншилось на 20 %, а середнє значення Cmax &#= 8212; на 14 %).

Прод&= #1091;кти харчування = 79; низьким вмістом кал = 00;цію (< 50 мг кальцію), у тому числі фрукти, нежирна шин = 82;а, яловичина і незбагаченl= 0;й (без додаван= 085;я кальцію, магнію або заліза) фруктовий сік, незбагаченk= 7; соєве молок = 86; і незбагаченo= 0; крупи суттєво не впливали на експозицію ельтромбопk= 2;гу в плазмі, незалежно в = 10;д калорійносm= 0;і і вмісту жирів. Лопінавір/р&#= 1080;тонавір.

Суміснk= 7; застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу із лопінаві = 88;ом/ритонаві&= #1088;ом (ЛПВ/РТВ) може зменшувати концентрацo= 0;ю ельтромбопk= 2;гу. Дослідженнn= 3;, проведене з = 72; участю 40 здорових добровольцo= 0;в, показало, що сумісне призначеннn= 3; єдиної дози ельтромбопk= 2;гу 100 мг з ЛПВ/РТВ 400/= 100 мг двічі на добу призвело до зниження AUC0&#= 8211;= ¥ е = 83;ьтромбопаг&#= 1091; плазми кров = 10; на 17 %. Тому застосовувk= 2;ти ельтромбопk= 2;г разом з лопі= 085;авіром/рито= навіром слід з обережністn= 2;. Для правильногl= 6; визначення дози ельтро = 84;бопагу необхідно ретельно перевіряти кількість тромбоцитіk= 4; у разі супутнього початку або припинення лікування лопінавіроl= 4;/ритонавіро&#= 1084;.

Інгі&= #1073;ітори та індуктор = 80; CYP1A2 і CYP2C8.

Ельтроl= 4;бопаг метаболізуn= 8;ться кількома шл = 03;хами, включаючи CYP1A2, CYP= 2C8, UGT1A1 і UGT1A3. Лікарські засоби, які впливають н = 72; інгібуваннn= 3; або індукці = 02; одного ферменту, навряд чи можуть вияв = 83;яти істотний вплив на концентрацo= 0;ї ельтромбопk= 2;гу в плазмі; тоді як лікарські засоби, які впливають н = 72; інгібуваннn= 3; або індукці = 02; кількох ферментів, мають потенціал для збільше = 85;ня (наприклад флувоксаміl= 5;) або зменшен = 85;я (наприклад рифампіцин) концентрацo= 0;й ельтромбопk= 2;гу.

Інгі&= #1073;ітори протеази ВГ = 57;.=

Резульm= 0;ати дослідженнn= 3; взаємодії фармакокінk= 7;тики лікарських засобів показують, щ= 086; сумісне введення з однією дозо = 02; ельтромбопk= 2;гу 200 мг повторних доз боцепревірm= 1; 800 мг кожні 8 годин або телапревірm= 1; 750 мг кожні 8 го = 76;ин не змінює концентрацo= 0;й ельтромбопk= 2;гу в плазмі клі= 085;ічно значущою мірою.

Л = 10;карські засоби для лікування ІТП.

Лікарсn= 0;кі засоби, що застосовуюm= 0;ься у поєднанні = 079; ельтромбопk= 2;гом в клінічних дослідженнn= 3;х для лікування ІТП, включають кортикостеl= 8;оїди, даназол та/або азаті= 086;прин, внутрішньоk= 4;енний імуноглобуl= 3;ін та анти-D-імуног&#= 1083;обулін. При сумісному застосуванl= 5;і ельтромбопk= 2;гу з іншими лікарськимl= 0; засобами дл = 03; лікування ІТП слід контролюваm= 0;и кількість т = 88;омбоцитів, щоб утримувати її у межах рекомендовk= 2;ного діапазону (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

 <= /b>

Особ&= #1083;ивості застосуванl= 5;я.

У хвори = 93; на хронічни = 81; ВГС з тромбоцитоl= 7;енією та хронічни = 84; захворюванl= 5;ям печінки піз = 85;ьої стадії існу = 08; підвищений ризик розви = 90;ку побічних реакцій, у тому числі потенційно летальної печінкової недостатноl= 9;ті та тромбоембоl= 3;ічних ускладнень. Підвищений ризик визначаєтьl= 9;я за низьким рівнем альбуміну ≤&nbs= p;35 г/л або при значенні показника моделі терм = 10;нальної стадії захворюванl= 5;я печінки (MELD) ≥ 10 під час лікування ельтромбопk= 2;гом у поєднанні = 079; терапією інтерферонl= 6;м. Крім того, переваги лікування з точки зору досягнення стійкої вірусологіm= 5;ної відповіді (СВВ) в порівнянні = 79; плацебо у ци= 093; пацієнтів були незначними (особливо у п&#= 1072;цієнтів з базовим рівнем альбуміну ≤&nbs= p;35 г/л). Лікування е= ;льтромбопа = 75;ом цих хворих повинні розпочинатl= 0; лише лікарі, що мають дос= 074;ід ведення пацієнтів з хронічним ВГС на пізні= 081; стадії, і тільки тоді, коли є ризик розвитку тромбоцитоl= 7;енії або підтримка п = 88;отивірусно&#= 1111; терапії вимагає втручання. Я= 082;що лікування є клінічно обумовлениl= 4;, потрібен ре = 90;ельний моніторинг стану цих хворих.

Взає&= #1084;одія з противірусl= 5;ими лікарськимl= 0; засобами прямої дії.=

Безпекk= 2; та ефективнісm= 0;ь комбінації ельтромбопk= 2;гу з противірусl= 5;ими лікарськимl= 0; засобами прямої дії, затвердженl= 0;ми для лікуван = 85;я хронічного гепатиту С, на цей час не встановленk= 2;.

Р = 80;зик гепатотоксl= 0;чності.

Застосm= 1;вання ельтромбопk= 2;гу може спричи = 85;яти порушення функції печінки і виявляти серйозний токсичний вплив на печінку, що м&#= 1086;же бути небезпечниl= 4; для життя (див. розділ «Побічні реакції»).

Слід вимірювати = 89;ироваткові рівні алані = 85;амінотранс&#= 1092;ерази (АЛТ), аспарта&= #1090;амінотранс= ;ферази (АСТ) та білірубіну перед початком лікування е = 83;ьтромбопаг&#= 1086;м, кожні 2 тижні під час корекції дози і щомісячно після стабілізацo= 0;ї дозового ре = 78;иму. Ельтромбопk= 2;г є інгібітороl= 4; UGT1A1 і OATP1B1, що може призвести д = 86; розвитку непрямої гіпербілірm= 1;бінемії. Якщо рівень = 073;ілірубіну підвищений, слід проводити контроль прямого та непрямого білірубіну. При появі зм= 110;н у печінкови = 93; тестах необхідно провести по = 74;торне визначення протягом 3–5 днів. Якщо порушення п = 10;дтвердятьс&#= 1103;, потрібно контролюваm= 0;и рівень печінкових ферментів д = 86; їх нормаліз = 72;ції або стабілізацo= 0;ї. Припиняти лікування ельтромбопk= 2;гом слід при підвищенні рівня АЛТ (= ³ 3 &ti= mes; ВМН [верхня межа норми] у пацієнтів з нормальною функцією печінки або = 805; 3 рази від вl= 0;хідного рівня чи > 5 × = ;ВМН, залежно від того, яке значення є нижчим, у пацієнтів з підвищенимl= 0; рівнями тра = 85;саміназ перед лікуванням), а також при:

-&nb= sp;         прог&= #1088;есуванні процесу;

-&nb= sp;         перс&= #1080;стенції процесу ≥ 4 тижнів;

-&nb= sp;         супу&= #1090;ньому підвищенні рівня прямого біл = 10;рубіну;

-&nb= sp;         появ&= #1110; супутніх клінічних симптомів порушення функції печінки або ознак печінкової = 76;екомпенсац&#= 1110;ї.

Ельтроl= 4;бопаг пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями печінки слі = 76; призначати = 79; обережністn= 2;. Пацієнтам з ІТП та ураженням печінки лік = 91;вання ельтромбопk= 2;гом слід починати зі зниженої дози. При призначеннo= 0; пацієнтам з порушенням функції печінки необхідний ретельний моніторинг (див. розділ «Спосіб зас = 90;осування та дози»).

П = 77;чінкова недостатніl= 9;ть (при застосуванl= 5;і разом з інтерферонl= 6;м).

Печінкl= 6;ва недостатніl= 9;ть у пацієнтів = 079; хронічним ВГС: слід ретельно контролюваm= 0;и стан пацієн = 90;ів з низьким рівнем альбуміну (≤ 35 г/л) або при початковомm= 1; значенні показника моделі термінальнl= 6;ї стадії захв = 86;рювання печінки (MELD) ≥ 10.

У пацієнтів з ВГС з цирозо= 084; печінки при застосуванl= 5;і альфа-інтер = 92;ерону є ризик печінкової декомпенсаm= 4;ії. В 2 контрольо&#= 1074;аних клінічних дослідженнn= 3;х у пацієнтів = 079; ВГС та тромбоцитоl= 7;енією ознаки печі = 85;кової недостатноl= 9;ті (асцит, печінкова енцефалопаm= 0;ія, кровотеча з варикозно розширених вен, спонтанний бактеріальl= 5;ий перитоніт) с= 087;остерігали&= #1089;я частіше в групі ельтромбопk= 2;гу (11 %), ніж у груп = 10; плацебо (6 %). Пацієнти з низьким рівнем альбуміну (< = 35 г/л) або ³<= /span> 10 за шкалою MELD нk= 2; початку дослідженнn= 3; мали у 3 рази більший ризик печінкової недостатноl= 9;ті та збільшення ризику летальних у = 89;кладнень порівняно з тими, хто мав менш пізню стадію захворюванl= 5;я печінки. Крі= 084; того, переваги лі = 82;ування з точки зору досягнення СВВ в порівн= 103;нні з плацебо у цих пацієнтів були незнач = 85;ими (особливо у пацієнтів з базовим рівнем альбуміну ≤&nbs= p;35 г/л). Ельтромб&= #1086;паг таким пацієнтам слід призначати = 90;ільки після ретельної о = 94;інки очікуваних переваг у порівнянні = 79; ризиками. Пр= 080; лікуванні пацієнтів з такими хара = 82;теристикам&#= 1080; необхідно уважно стежити за о= 079;наками та симптомами печінкової недостатноl= 9;ті. За інформац= ;ією щодо критеріїв припинення лікування інтерферонl= 6;м слід зверну = 90;ися до відповід = 85;ої інструкції для медичного застосуванl= 5;я. Застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу слід припинити, якщо против = 10;русну терапію припинили в зв’язку з пе= 095;інковою недостатніl= 9;тю. Тромб= отичні/тром = 73;оемболічні ускладненнn= 3;.

Під час контрольовk= 2;них досліджень за участю пацієнтів з тромбоцитоl= 7;енією, хворих на ВГС, які отримували терапію інтерферонl= 6;м (n =3D 1439), у 38 з 955 пацієнтів (4 %), які отримув = 72;ли ельтромбопk= 2;г, і у 6 з 484 (1 %) пацієнтів групі плацебо роз = 74;инулись тромбоембоl= 3;ічні ускладненнn= 3; (ТЕУ). Зазначені тромботичнo= 0;/тромбоембо&#= 1083;ічні ускладненнn= 3; включали як венозні, так &#= 1110; артеріальнo= 0; явища. Більшість ТЕУ були несерйозниl= 4;и і були усуну= 090;і до кінця дослідженнn= 3;. Тромбоз портальної вени є найбільш поширеним TEУ в обох група= 093; лікування (2 % пацієнтів, які отримували ельтромбопk= 2;г, проти < 1% тих, які отримували плацебо). Не спостерігаl= 3;ося жодного зв’язку між часом початку лікування і розвитком ТЕУ. У пацієнтів з низьким рівнем альбуміну (≤&nb= sp;35 г/л) або MELD ≥ 10 було зафіксованl= 6; вдвічі більший ризик розви = 90;ку ТЕУ, ніж у пацієнтів з вищим рівне = 84; альбуміну; у пацієнтів віком ≥ 60 років ризик ТЕУ був у 2 рази вищим у порівнянні = 79; молодшими пацієнтами. Ельтромбопk= 2;г таким пацієнтам потрібно призначати тільки післ = 03; ретельного розгляду очікуваних переваг і можливих ризиків. Необхідно уважно стеж = 80;ти за ознаками та симптомами = 88;озвитку ТЕУ у таких пацієнтів. Б= 091;ло встановленl= 6;, що ризик ТЕУ збільшуєтьl= 9;я у пацієнтів = 079; хронічною печінковою недостатніl= 9;тю (ХПН) при призначеннo= 0; ельтромбопk= 2;гу у дозі 75 мг 1 ра = 79; на добу протягом двох тижнів при підгото = 74;ці до інвазивних процедур. У 6 з= 143 (4 %) дорослих пацієнтів з ХПН, які отримували = 77;льтромбопа&#= 1075;, розвинулисn= 3; ТЕУ (всі у системі портальної вени), у групі плацебо ТЕУ розвинулисn= 3; у 2 з 145 (1 %) пацієнтів (о= 076;нин випадок уск = 83;аднення в системі портальної вени і один в&#= 1080;падок інфаркту міокарда). У 5 з= ; 6 пацієнтів, щ= 086; одержували ельтромбопk= 2;г, розвинулисn= 3; тромботичнo= 0; ускладненнn= 3; при кількості тромбоцитіk= 4; > 200000/мкл протягом 30 днів з момен= 090;у прийому останньої дози. Ельтромбопk= 2;г не показани = 81; для лікування тромбоцитоl= 7;енії у пацієнтів = 079; хронічною печінковою недостатніl= 9;тю в рамках підготовки до інвазивн = 80;х процедур.=

За даними клінічних досліджень = 79; ельтромбопk= 2;гом у хворих з ІТП, випадки тромбоембоl= 3;ій спостерігаl= 3;ися при низьком = 91; та нормальн = 86;му рівні тромбоцитіk= 4;. З обережніс= ;тю слід призначати ельтромбопk= 2;г пацієнтам з факторами ризику виникнення тромбоембоl= 3;ії, включаючи спадкові (на= 087;риклад фактор V Лейдена) або набуті фактори риз = 80;ку (наприклад дефіцит антитромбіl= 5;у ІІІ, антифосфолo= 0;підний синдром), літний вік, тривалий період іммобілізаm= 4;ії, злоякісні новоутвореl= 5;ня, застосуванl= 5;я контрацептl= 0;вів та гормональнl= 6;ї замісної терапії, хірургічні втручання / т&#= 1088;авми, ожиріння, паління. Рів= 077;нь тромбоцитіk= 4; слід постій = 85;о контролюваm= 0;и, а у разі його зростання більше необхідногl= 6; рівня потрібно вирішувати питання про = 079;меншення дози або припинення лікування е = 83;ьтромбопаг&#= 1086;м (див. розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози»). Зав&= #1078;ди потрібно оц = 10;нювати співвідношk= 7;ння ризик/корис = 90;ь при лікуванні пацієнтів і = 79; ризиком вин = 80;кнення ТЕУ будь-яко= 111; етіології.=

У клінічних випробуванl= 5;ях при рефрактернo= 0;й ТАА не було виявлено жодного випадку ТЕУ, однак ризик розвитку ци = 93; явищ не слід виключати у цій популяції пацієнтів через обмеж = 77;ну кількість х = 74;орих, які отримували лікування. Оскільки па = 94;ієнтам з показання = 84; ТАА призначаєтn= 0;ся максимальнk= 2; схвалена доза (150 мг/добу) і вl= 8;аховуючи характер реакції, розвиток ТЕ = 59; можна очіку = 74;ати в цій популяції пацієнтів.=

Ельтроl= 4;бопаг не слід застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я пацієнтів і = 79; помірною та тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю (за шкалою Чайлда-П’ю ≥&nb= sp;5), якщо потенційна користь від застосуванl= 5;я не буде переважати ризик тромбозу портальних вен. Якщо застосуванl= 5;я препарату необхідне, ельтромбопk= 2;г для лікування хворих з ІТП та печінковою недостатніl= 9;тю слід призна = 95;ати з обережністn= 2; (див. розділи «Спосіб зас = 90;осування та дози» і «Побічні реакції»).

К = 88;овотечі після припинення лікування е = 83;ьтромбопаг&#= 1086;м.

Після припинення лікування ельтромбопk= 2;гом у пацієнтів = 079; ІТП може повторно виникнути тромбоцитоl= 7;енія. У більшості пацієнтів після припинення лікування е = 83;ьтромбопаг&#= 1086;м кількість тромбоцитіk= 4; повертаєтьl= 9;я до початков = 86;го рівня протягом 2 тижнів, що збільшує ризик виникнення кровотеч. Це= 081; ризик підви = 97;ується, якщо лікування ельтромбопk= 2;гом припиняєтьl= 9;я на тлі застосуванl= 5;я антикоагулn= 3;нтів або антитромбоm= 4;итарних засобів. У р = 72;зі припинення терапії ельтромбопk= 2;гом лікування ідіопатичнl= 6;ї тромбоцитоl= 7;енічної пурпури рекомендуєm= 0;ься відновити з = 75;ідно з чинними клінічними рекомендацo= 0;ями. Як додатков= ;і заходи, можн= 072; припинити антикоагулn= 3;нтну та/або антит= 088;омбоцитарн&= #1091; терапію, переглянутl= 0; антикоагулn= 3;ційну або тромбоцитаl= 8;ну підтримку. Кількість тромбоцитіk= 4; слід переві = 88;яти щотижня протягом 4 тижнів післ = 03; припинення лікування ельтромбопk= 2;гом.

У клінічних дослідженнn= 3;х пацієнтів, хворих на ВГС, після припинення прийому пегінтерфеl= 8;ону, рибавірину = 90;а ельтромбопk= 2;гу повідомлялl= 6;сь про вищий рівень виникнення шлунково-ки = 96;кових кровотеч, в тому числі тяжких і летальних. Після припи= ;нення терапії пацієнтів потрібно ко = 85;тролювати на наявніст = 00; будь-яких симптомів шлунково-ки = 96;кової кровотечі.=

К = 10;стково-мозк&= #1086;ве формування ретикуліну = 90;а ризик кістково-мо = 79;кового фіброзу. Е = 83;ьтромбопаг збільшує ри = 79;ик появи або підвищеногl= 6; утворення р = 77;тикулінови&#= 1093; волокон у кістковому мозку. Значе= 085;ня цього, як і при застосуванl= 5;і інших агоністів т = 88;омбопоетин&#= 1086;вих рецепторів, ще не встано= 074;лено.

Перед початком лікування ельтромбопk= 2;гом слід ретельно вивчити мазок периферичнl= 6;ї крові для визначення початковогl= 6; рівня морфологічl= 5;их порушень клітин кров = 10;. Після встан= ;овлення стабільногl= 6; режиму дозування е = 83;ьтромбопаг&#= 1091; щомісяця потрібно робити повн = 80;й аналіз кров = 10; із підрахункоl= 4; лейкоцитарl= 5;ої формули. У разі появи незрілих аб = 86; диспластичl= 5;их клітин необхідно проаналізуk= 4;ати мазок периферичнl= 6;ї крові щодо в= 080;явлення нових або поглибленнn= 3; вже наявних морфологічl= 5;их порушень (наприклад розривів та появи ядер в еритроцитаm= 3;, незрілих ле = 81;коцитів) або цитопеній. Якщо у хворого з’я = 74;ляються нові або пос= 080;люються уже наявні морфологічl= 5;і порушення або виникає цитопенія, лікування ельтромбопk= 2;гом слід припинити і вирішити питання про проведення біопсії кісткового мозку, включаючи фарбування мазка для визначення фіброзу.

З = 83;оякісні новоутвореl= 5;ня та їх прогресуваl= 5;ня.

Щодо агоні= 089;тів TPO-R ісl= 5;ує теоретичне припущення, що вони можу= 090;ь стимулюватl= 0; прогресува&#= 1085;ня наявних гематопоетl= 0;чних новоутвореl= 5;ь, таких як міє= 083;одиспласти&= #1095;ний синдром. Аг= 086;ністи тромбопоетl= 0;нових рецепторів = 08; факторами росту, що спричиняютn= 0; розвиток кл = 10;тин-поперед&= #1085;иків тромбопоезm= 1;, їх диференц = 10;ювання та продукув = 72;ння тромбоцитіk= 4;. Тромбопоетl= 0;нові рецептори представлеl= 5;і, головним чином, на поверхні клітин мієлоїдногl= 6; походження.

У клінічних дослідженнn= 3;х застосуванl= 5;я агоністів тромбопоетl= 0;нових рецепторів = 91; пацієнтів з мієлодисплk= 2;стичним синдромом (МДС) фіксувалисn= 0; випадки транзиторнl= 6;го збільшення кількості бластних клітин і прогресуваl= 5;ня МДС до гострого мієлоїдногl= 6; лейкозу (ГМЛ).<= o:p>

Діагноk= 9; ІТП або ТАА у дорослих і літніх паці = 08;нтів повинен бут = 80; підтверджеl= 5;ий шляхом виключення інших нозологій, щ= 086; розвиваютьl= 9;я з тромбоцитоl= 7;енією, зокрема слі = 76; виключити діагноз МДС. Слід розглянути можливість виконання аспірації кісткового мозку та біопсії протягом перебігу захворюванl= 5;я і лікування, особливо у пацієнтів віком від 60 років, які мають системні симптоми аномалій, такі як зростання кількості периферичнl= 0;х бластних клітин.

Ефек&= #1090;ивність та безпеку застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу для лікування інших тромбоцитоl= 7;енічних станів, включаючи МДС або тромбоцитоl= 7;енію, індуковані = 93;іміотерапі&#= 1108;ю, не встановленl= 6;. Ельтромбопk= 2;г слід застосовувk= 2;ти лише за затвердженl= 0;ми показаннямl= 0; і не слід застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я тромбоцитоl= 7;енії, викликаної МДС, або будь-&= #1103;кої іншої причини тромбоцитоl= 7;енії.

Ц = 80;тогенетичн&#= 1110; дефекти та прогресуваl= 5;ня до МДС/ГМЛ у пацієнтів з ТАА.

= В = 10;домо, що у пацієнтів з ТАА виникають цитогенетиm= 5;ні дефекти. Нев= 110;домо, чи ельтромбопk= 2;г підвищує ризик цитог = 77;нетичних дефектів у пацієнтів з ТАА. У клініч&#= 1085;ому випробуванl= 5;і фази II ельтромбопk= 2;гу у початкові = 81; дозі 50 мг/добу (з підвищенн= 103;м дози кожні 2 тижні до максимальнl= 6;ї дози 150 мг/добу= ;) (ELT112523) у пацієнтів з рефрактернl= 6;ю ТАА виникнення нових цитогенетиm= 5;них патологій спостерігаl= 3;ось у 17,1 % дорослих пацієнтів [7/41 ( = 91; 4 з яких були зміни в хром= 086;сомі 7)]. Медіана часу до появ= 080; цитогенетиm= 5;ної патології дорівнювалk= 2; 2,9 місяця.

= У клінічному дослідженнo= 0; фази II ельтромбопk= 2;гу у дозі 150 мг/добу (зі змінами залежно від етнічної приналежноl= 9;ті або віку відповідно до показань) (ELT116826) за участю пацієнтів з = 088;ефрактерно&= #1102; ТАА, виникнення нових цитог = 77;нетичних патологій спостерігаl= 3;ось у 22,6 % дорослих пацієнтів [7/31 ( = 91; 3 з яких були зміни в хром= 086;сомі 7)]. Всі 7 пацієнтів мали нормальні цитогенетиm= 5;ні параметри н = 72; вихідному р = 10;вні. У шести пацієнтів відмічалисn= 0; цитогенетиm= 5;ні дефекти на 3-му місяці лікування е = 83;ьтромбопаг&#= 1086;м. У одного пацієнта ві = 76;мічались цитогенетиm= 5;ні дефекти на 6-му місяці лікування. У&nb= sp;клінічних випробуванl= 5;ях ельтромбопk= 2;гу за участю пацієнтів з ТАА 4 % пацієнтів (5/133) був поставлениl= 1; діагноз МДС. Медіана час = 91; до встановл = 77;ння діагнозу становила 3  = 84;ісяці з початку лікування ельтромбопk= 2;гом.

Для пацієнтів з ТАА, які не піддавалисn= 3; або важко піддавалисn= 3; попередній імуносупреl= 9;ивній терапії, рекомендовk= 2;не проведення обстеження кісткового мозку з цитогенетиm= 5;ними дослідженнn= 3;ми перед тим, як починати прийом ельтромбопk= 2;гу, а потім на 3 та на 6 місяці лікування. Якщо будуть виявлені нові цитогенетиm= 5;ні дефекти, слі= 076; оцінити доцільністn= 0; продовженнn= 3; лікування ельтромбопk= 2;гом.

К = 72;таракта та інші змін= 080; з боку органів зор = 91;.

За даними токсикологo= 0;чних досліджень на тваринах, при застосуванl= 5;і ельтромбопk= 2;гу спостерігаl= 3;ися випадки виникнення = 82;атаракти. У контрольовk= 2;них дослідженнn= 3;х у пацієнтів = 079; ВГС і тромбоцитоl= 7;енією (n =3D 1439), які отримували терапію інтерферонl= 6;м, прогресуваl= 5;ня вже наявної катаракти або вперше виявлені випадки кат = 72;ракти склали 8 % у групі ельтромбопk= 2;гу і 5 % у групі плацебо. Крововиливl= 0; в сітківку, п&#= 1077;реважно класу 1 або 2, були зареєстровk= 2;ні у пацієнтів = 079; ВГС, які отримували інтерферон, рибавірин і ельтромбопk= 2;г (2 % у групі ельтромбопk= 2;гу і 2 % у групі плацебо). Крововиливl= 0; спостерігаl= 3;ись на поверхні сітківки (преретинал = 00;ні), під сітківк = 86;ю (субретинал = 00;ні) або в тканин= 080; сітківки. Рекомендуєm= 0;ься регулярне о = 92;тальмологі&#= 1095;не спостережеl= 5;ня за пацієнта = 84;и, в тому числі з метою виявлення к = 72;таракти.

Подо&= #1074;ження інтервалу QT/QTc.=

Дослідk= 8;ення інтервалу QTc у здорових добровольцo= 0;в, які отримували = 87;о 150 мг ельтромбопk= 2;гу на добу, не показали кл = 10;нічно значущого впливу на реполяризаm= 4;ію серця. Подов= 078;ення інтервалу QTc с= постерігалl= 6;ся в клінічних випробуванl= 5;ях у пацієнтів = 079; ІТП і у пацієнтів з ВГС та тромб= 086;цитопенією. Клінічне значення ци = 93; випадків по = 76;овження QTc невідоме.

З = 85;иження терапевтичl= 5;ого ефекту лікування ельтромбопk= 2;гом.

У разі зниження терапевтичl= 5;ого ефекту ліку = 74;ання або неможливосm= 0;і підтримуваm= 0;и відповідь тромбоцитіk= 4; на лікуванн = 03; ельтромбопk= 2;гом у межах рекомендовk= 2;них доз слід шукати причинні фа = 82;тори, включаючи підвищення вмісту рети = 82;улінових волокон у кістковому мозку.

Д = 10;ти.

Зазн&= #1072;чені особливостo= 0; застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу для лікування ІТП необхідно в = 88;аховувати у разі призначеннn= 3; препарату д = 10;тям.

В = 87;лив на показник = 80; лабораторнl= 0;х аналізів.=

Ельт&= #1088;омбопаг сильно забарвлениl= 1;, отже може впливати на деякі показники лабораторнl= 0;х аналізів. У пацієнтів, які отримували = 77;льтромбопа&#= 1075;, спостерігаl= 3;ись зміна кольору сироватки т = 72; вплив на рівні загального білірубіну = 90;а креатиніну. Якщо результати лабораторнl= 0;х аналізів та клінічні спостережеl= 5;ня не узгоджую = 90;ься між собою, для визначення валідності результатіk= 4; можна виконати повторні аналізи з використанl= 5;ям іншого мето = 76;у.

Важлива інформація про допоміжні речовини.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг)/тk= 2;блетку, вкриту плівковою оболонкою, тобто практично вільний від натрію.

 

З = 72;стосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагі&= #1090;ність.=

Немає достатніх даних щодо застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу вагітним. За даними досліджень на тваринах була виявле = 85;а репродуктиk= 4;на токсичністn= 0; лікарськогl= 6; засобу. Потенційниl= 1; ризик для людини неві = 76;омий.

Ельтроl= 4;бопаг-Віста не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти у період вагітності.

Жінк&= #1080; репродукт= ивного віку / контрацепцo= 0;я у чоловіків та жінок.=

Ельтроl= 4;бопаг-Віста не рекомендуєm= 0;ься для лікування жінок репро = 76;уктивного віку, які не користуютьl= 9;я засобами контрацепцo= 0;ї.

Году&= #1074;ання груддю.=

Невідоl= 4;о, чи проникає ельтромбопk= 2;г або його метаболіти = 91; грудне молоко людини. За д = 72;ними досліджень на тваринах, ельтромбопk= 2;г проникає у грудне моло = 82;о, тому не можн= 072; виключити ризик для не= 084;овляти. Слід вирішити питання про припинення годування груддю або утримання від лікуван = 85;я Ельтромбопk= 2;гом-Вістою, зважаючи на очікувану користь від лікування для матері і потенційниl= 1; ризик для дитини.

Ферт&= #1080;льність.=

Репродm= 1;ктивна функція самок і самців щурі = 74; при застосу = 74;анні їм доз препарату, п= 086;рівнянних з дозами ельтромбопk= 2;гу для людини, не зазнала впливу. Одна= 082; ризик для лю= 076;ини не може бути повністю виключений.

 <= /b>

З = 76;атність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Ельтроl= 4;бопаг чинить незначний вплив на шви= 076;кість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або під час роботи з іншими механізмамl= 0;. Слід враховуватl= 0; клінічний стан пацієнта і п= 088;офіль побічних реакцій ельтромбопk= 2;гу, у тому числі запаморочеl= 5;ня і відсутністn= 0; пильності, при оцінці здатності пацієнта виконувати завдання, як= 110; вимагають концентрацo= 0;ї уваги та шви= 076;кості психомоторl= 5;их реакцій.

 <= /b>

Спос&= #1110;б застосуванl= 5;я та дози.

Лікуваl= 5;ня ельтромбопk= 2;гом потрібно починати і проводити під наглядо = 84; лікаря, який має досвід лікування гематологіm= 5;них захворюванn= 0; або хронічного гепатиту С т= 072; його усклад = 85;ень.

Режим дозування є індивідуалn= 0;ним і ґрунтуєть = 89;я на кількост = 10; тромбоцитіk= 4; у кожного пацієнта. Метою лікування ельтромбопk= 2;гом є не нормалі= 079;ація кількості тромбоцитіk= 4;. Лікув= ання пацієнтів і = 79; хl= 8;онічною імунною (ідіопатичн = 86;ю) тромб= 086;цитопенічн&= #1086;ю пурпурою (ІТП). Для до&= #1089;ягнення та підтримк = 80; кількості тромбоцитіk= 4; ≥ 50000/мкл необхідно застосовувk= 2;ти мінімальну = 77;фективну дозу ельтромбопk= 2;гу. Коригуваннn= 3; дози базується н = 72; зміні кількості тромбоцитіk= 4;. Не слід використовm= 1;вати ельтромбопk= 2;г для нормалізацo= 0;ї кількості тромбоцитіk= 4;. У клінічних дослідженнn= 3;х збільшення кількості тромбоцитіk= 4; спостерігаl= 3;ося впродовж 1–2 тижнів післ = 03; початку терапії ельтромбопk= 2;гом і зменшення їх кількост = 10; спостерігаl= 3;ося впродовж 1–2 тижнів післ = 03; припинення застосуванl= 5;я препарату. Дорос= 083;і пацієнm= 0;и та діти віко= 084; від 6 до 17 років.=

Реко&= #1084;ендована початкова доза ельтромбопk= 2;гу — 50 мг 1 раз на добу. Лікування пацієнтів східно/півд = 77;нно-східно-а= зійського походження слід розпочинатl= 0; зі зменшеної дози — 25 мг 1 раз на добу.

Д = 10;ти віком від 1 до 5 років.

Рекомеl= 5;дована початкова доза ельтромбопk= 2;гу — 25 мг 1 раз на добу.

М = 86;ніторинг та коригуваннn= 3; дозування.=

Після початку лікування ельтромбопk= 2;гом дозу потрібно коригувати так, щоб досягнути рівня тромбоцитіk= 4; ≥ 50000/мкл та підтримуваm= 0;и його для зменшення ризику виникнення = 82;ровотеч. Не слід перевищуваm= 0;и дозу 75 мг на до= ;бу.

В ході лікування ельтромбопk= 2;гом необхідно регулярно контролюваm= 0;и печінкові функціоналn= 0;ні тести і гематологіm= 5;ні показники т = 72; коригувати дозу ельтромбопk= 2;гу залежно від рівня тромбоцитіk= 4;, як наведено = 091; таблиці 3. Розгорнутиl= 1; аналіз кров = 10;, включаючи підрахунок кількості тромбоцитіk= 4; та мазок периферичнl= 6;ї крові, потрібно проводити щотижня до встановленl= 5;я сталого рівня тромбоцитіk= 4; (≥ 50000/мкл щонайменше впродовж 4 тижнів). Після цього розгорнутиl= 1; аналіз кров = 10; проводитьсn= 3; щомісяця.=

Застосl= 6;вується найменша ефективна доза лікарс = 00;кого засобу для підтримки необхідногl= 6; рівня тромбоцитіk= 4;.

Табл&= #1080;ця 3

Корекція дози ельтромбопk= 2;гу для пацієнт = 10;в з ІТП

Кіль= ;кість тромбоциті= 074;

Доза= ;

< 50000/мкл післ= 103; щонайменше 2 тижнів терапії

Збільш= 080;ти добову дозу на 25 мг до досягнення максимальн= 086;ї дози 75 мг на добу.*

≥ 50000/мкл та ≤ = 150000/мкл

Застос= 086;вувати найменшу ефективну дозу ельтро&#= 1084;бопагу та/або супутнього препарату для лікування ІТП для підтримки рівня тромб&#= 1086;цитів, що запобігає кровотечі або зменшує її.

> 150000/мкл та ≤ 25= 0000/мкл

Зменши= 090;и добову дозу на 25 мг. Зачекати 2 тижні для оцінки ефекту від цього та подальшого відповідно= 075;о коригуванн= 103; дози**.

> 250000/мкл

Припин= 080;ти застосуван= 085;я ельтромбоп= 072;гу, збільшити частоту підрахунку тромбоциті= 074; до 2 разів на тиждень. При рівні тромбоциті= 074; ≤ 100000/мкл повторно призначити ельтромбоп= 072;г у зменшеній на 25 мг добовій доз&#= 1110;.

* Для пацієнтів, які отримують терапію ель = 90;ромбопагом у дозі 25 мг 1 ра = 79; через добу, підвищуватl= 0; дозу до 25 мг 1 раз на добу.

** Для пацієнтів, які отримують терапію ель = 90;ромбопагом у дозі 25 мг 1 ра = 79; на добу, слід спробувати відновити лікування у дозі 25 мг через добу.

 

Ельтроl= 4;бопаг можна застосовувk= 2;ти додатково д = 86; інших лікарських засобів для лікування ІТП. Відповідно до клінічного стану слід коригувати дозу супутніх лікарських засобів для лікування ІТП з метою уникнення надмірного збільшення кількості тромбоцитіk= 4; в ході лікування ельтромбопk= 2;гом.

Перед кожним нови = 84; коригуваннn= 3;м дози слід зачекати щонайменше 2 тижні після попередньоk= 5;о коригуваннn= 3; дози для того, щоб побачити відповідь тромбоцитіk= 4; пацієнта на лікування.=

Стандаl= 8;тною кількістю ельтромбопk= 2;гу для збільшення або зменшен = 85;я добової доз = 80; є 25 мг на добу.=

П = 88;ипинення лікування.=

Застосm= 1;вання ельтромбопk= 2;гу слід припин = 80;ти, якщо рівень тромбоцитіk= 4; не підвищив = 89;я до рівня, достатньогl= 6; для уникнен = 85;я клінічно значущої кровотечі, після 4 тижнів лікування ельтромбопk= 2;гом у дозі 75 мг 1 ра = 79; на добу.

Періодl= 0;чно потрібно проводити клінічне об = 89;теження пацієнта та приймати рішення про продовженнn= 3; лікування н = 72; індивідуалn= 0;ній основі. У пацієнтів з інтактною селезінкою слід оцінит = 80; можливість проведення спленектомo= 0;ї. Після припинення лікування можлива пов = 90;орна поява тромбоцитоl= 7;енії.

Л = 10;кування тромбоцитоl= 7;енії у дорослих п= 072;цієнтів із хронічни = 84; ВГС.

При застосуванl= 5;і ельтромбопk= 2;гу у комбінаці = 11; з противірусl= 5;ими препаратамl= 0; слід зверну = 90;ися до інструкції = 79; медичного застосуванl= 5;я цих препаратів.

У клінічних дослідженнn= 3;х збільшення кількості тромбоцитіk= 4; загалом спостерігаl= 3;ося впродовж 1 тижня після початку лікування ельтромбопk= 2;гом. Метою лікування повинно бут = 80; досягнення мінімальноo= 1; необхідної кількості тромбоцитіk= 4; для початку противірусl= 5;ої терапії. В ході противірусl= 5;ої терапії метою лікування повинна бут = 80; підтримка кількості тромбоцитіk= 4; на рівні, що з&= #1072;побігає виникненню = 82;ровотеч — звичайно ц= 077; 50000–75000/мкл. Рівня тромб= ;оцитів > 75000/мкл слід уникати. Застосовуєm= 0;ься найменша еф = 77;ктивна доза ельтромбопk= 2;гу для досягне = 85;ня та підтримк = 80; кількості тромбоцитіk= 4;, що необхідн = 72; для початку та оптимізаціo= 1; противірусl= 5;ої терапії. Підбір доз базується н = 72; відновленнo= 0; кількості тромбоцитіk= 4;.

П = 86;чаткова доза.

Початкl= 6;ва доза лікарс = 00;кого засобу складає 25 мг 1 раз на добу. Не потрібно змінювати дозу пацієнтам східно/півд = 77;нно-східно-а= зійського походження або пацієнтам і = 79; легким порушенням функції печінки.

М = 86;ніторинг та коригуваннn= 3; дози.

Дозу ельтромбопk= 2;гу збільшують на 25 мг кожні 2 тижні до досягнення кількості тромбоцитіk= 4;, оптимальноo= 1; для початку противірусl= 5;ої терапії. Кількість тромбоцитіk= 4; слід перевіряти щотижня перед почат = 82;ом противірусl= 5;ої терапії. На початку про = 90;ивірусної терапії кількість тромбоцитіk= 4; може зменши = 90;ись, тому відраз = 91; коригувати дозу не слід (див. таблицю 3= ).

В ході противірусl= 5;ої терапії слі = 76; коригувати дозу ельтромбопk= 2;гу таким чином, щоб уникнут = 80; зменшення дози пегінтерфеl= 8;ону, оскільки зменшення кількості тромбоцитіk= 4; збільшує ризик кровотеч у п= 072;цієнтів (див. таблицю 4= ). Кількість тромбоцитіk= 4; слід контролюваm= 0;и щотижня до досягнення їх стабільногl= 6; рівня, зазвичай це 500= 00–75000/мкл. Надалі щомісяця необхідно проводити моніторинг загального аналізу крові, включаючи кількість тромбоцитіk= 4; та мазок пер= 080;феричної крові.

Слід розглянути можливість щодобового = 79;меншення дози на 25 мг, якщо кількість тромбоцитіk= 4; перевищує необхідний рівень. Чере= 079; 2 тижні слід оцінити ефект нової дози та прий= 085;яти рішення про подальшу корекцію до = 79;и.

Не слід перевищуваm= 0;и дозу 100 мг на добу.

Табл&= #1080;ця 4

Корекція дози ельтромбопk= 2;гу для пацієнт = 10;в з хронічним вірусним гепатитом С = 074; ході против = 10;русної терапії

Кіль= ;кість тромбоциті= 074;

Дозу= ;вання

< 50000/мкл післ= 103; щонайменше 2 тижнів терапії

Збільш= 080;ти добову дозу на 25 мг, але не більше 100 мг н = 72; добу.

≥ 50000/мкл та ≤ = 100000/мкл

Наймен= 096;а доза ельтромбоп= 072;гу, що дає змогу = уникнути зменшення дози пегінтерфе= 088;ону.

≥ 100000/мкл та ≤ = ;150000/мкл

Зменши= 090;и добову дозу до 25 мг. Через 2 тижні оціни&#= 1090;и ефект нової дози та прийняти рішення про подальше коригуванн= 103; дози*.

> 150000/мкл

Припин= 080;ти лікування ельтромбоп= 072;гом; підвищити частоту контролю кількості тромбоциті= 074; до 2 разів на тиждень.

Як тільки кількість тромбоциті= 074; становитим= 077; ≤ 100000/ мкл, відновити терапію у добовій дозі, зменше&= #1085;ій на 25 мг**.

* На початку противірусl= 5;ої терапії кількість тромбоцитіk= 4; може зменшитись, тому негайн = 86; коригувати дозу не слід.

** Для пацієнтів, які отримують терапію ель = 90;ромбопагом у дозі 25 мг 1 ра = 79; на добу, слід спробувати відновлюваm= 0;и лікування у дозі 25 мг через добу.

 

П = 88;ипинення лікування.=

Якщо після 2-тижневої терапії ельтромбопk= 2;гом у дозі 100 мг не було досягнуто необхідногl= 6; рівня тромбоцитіk= 4; для початку противірусl= 5;ої терапії, застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу слід припинити.=

Терапіn= 2; ельтромбопk= 2;гом слід припинити, я= 082;що припиняєтьl= 9;я противірусl= 5;а терапія. Над= 084;ірний рівень тромбоцитіk= 4; або серйозн = 10; порушення печінкових функціоналn= 0;них тестів тако = 78; потребують припинення лікування.=

А = 87;ластична анемія тяжкого ступеня.

П = 86;чаткова доза.

Початкl= 6;ва доза ельтромбопk= 2;гу становить 50 м&= #1075; 1 раз на добу. Для пацієнтів східно/півд = 77;нно-східно-а= зійського походження прийом ельтромбопk= 2;гу слід розпочинатl= 0; з дози 25 мг 1 раз на добу. Лікування н = 77; слід розпочинатl= 0;, якщо пацієн = 90;и мають встановленo= 0; цитогенетиm= 5;ні дефекти хромосоми 7.

М = 86;ніторинг та коригува = 85;ня дози.

Гема&= #1090;ологічна відповідь потребує титрування дози, зазвичай до 150 мг, і може зайняти до 16 тижнів з початку прийому ельтромбопk= 2;гу. Дозу ельтромбопk= 2;гу слід коригувати = 79; кроком 50 мг кожні 2 тижн = 10; для досягнення необхідної кількості тромбоцитіk= 4; ≥ 50 000/мкл. Для пацієнтів, щ= 086; приймають 25 мг 1 раз на добу, дозу слід спочатку збільшити д = 86; 50 мг на добу, а вже потім збільшуватl= 0; дозу на 50 мг. Дозу 150 мг на добу не слід перевищуваm= 0;и. Під час терапії із застосуванl= 5;ям ельтромбопk= 2;гу слід проводити м = 86;ніторинг клінічних гематологіm= 5;них показників та печінкових проб і змінювати д = 86;зу ельтромбопk= 2;гу відповідно до кількост = 10; тромбоцитіk= 4;, як зазначен = 86; у таблиці 5.

Т = 72;блиця 5

К = 86;ригування дози ельтромбопk= 2;гу для пацієнтів з апластичноn= 2; анемією тяжкого сту = 87;еня

К&#= 1110;лькість тромбоциті= 074;

Коригуванн= ;я дози або відповідь ш&#= 1088;ифт

< 50000/мкл після щонайменше 2 тижнів терапії

Збільшуват= ;и добову дозу на 50 мг до досягнення максимальн= 086;ї дози 150 мг на добу.

Для пацієнтів, що приймають 25 мг 1 раз на добу, спочатку підвищити до 50 мг на добу, а вже потім збільшуват= 080; дозу на 50 мг.<= /o:p>

Від ³ 50000/мкл до £ 150000/мкл

Застосовув= ;ати найменшу дозу ельтромбоп= 072;гу, достатню для підтримки кількості тромбоциті= 074;.

Від > 150000/м= ;кл до £ 250000/мкл

Зменшити добову дозу на 50 мг. Зачекати два тижні для оцінки ефектів та подальшого коригуванн= 103; дози (у разі необхіднос= 090;і).

> 250000/мкл

П&#= 1088;ипинити застосуван= 085;я ельтромбоп= 072;гу; протягом принаймні одного тижня.

П&#= 1088;и досягненні кількості тромбоциті= 074; ≤ 100000/мкл відновити терапію, зменшивши добову дозу на 50 мг.

 

П = 86;ступове зниження дози для пацієнтів з = 074;ідповіддю за трьома показникамl= 0; (рівні лейко= 094;итів, еритроцитіk= 4; та тромбоцитіk= 4;).

= Д&= #1083;я пацієнтів, щ= 086; досягли відповіді з = 72; трьома показникамl= 0;, включаючи відсутністn= 0; необхідносm= 0;і в трансфузіяm= 3;, що триває принаймні 8 тижнів: доз= 072; ельтромбопk= 2;гу може бути зн= 080;жена на 50 %.

Якщl= 6; аналіз кров = 10; залишаєтьсn= 3; стабільним через 8 тижнів при зниженій дозі, слід припинити прийом ельтромбопk= 2;гу і проводити = 084;оніторинг за результатаl= 4;и аналізу кро = 74;і. Якщо кількість тромбоцитіk= 4; падає до < 3= 0000/мкл, г = 77;моглобін до < 9 г/дл або абсолютне число нейтр = 86;філів < 0,5 × 109/л, прийом ельтромбопk= 2;гу може бути відновлено = 74; попередній ефективній дозі.

П = 88;ипинення лікування.=

Якщо жодної гематологіm= 5;ної відповіді н = 77; спостеріга&= #1108;ться через 16 тижнів терапії, застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу слід припин = 80;ти. Якщо не виявлено жодних нови = 93; цитогенетиm= 5;них дефектів, слід оцінит = 80;, чи доцільно продовжуваm= 0;и приймати ельтромбопk= 2;г. Застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу слід припин = 80;ти при надмірних змінах кількості тромбоцитіk= 4; (як зазначен= 086; у таблиці 4) або значних відхиленняm= 3; значень печінкових проб від нормальних.

О = 89;обливі популяції.=

Н = 80;ркова недостатніl= 9;ть. Змінювати дозу не потрібно. Лікування пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю слід здійсн = 02;вати з обережністn= 2; та контролюваm= 0;и рівень сиро = 74;аткового креатиніну та/або проводити а = 85;алізи сечі.<= /o:p>

П = 77;чінкова недостатніl= 9;ть. Ельтромбоп&= #1072;г не слід застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я пацієнтів з ІТП і печінковою недостатніl= 9;тю (за шкалою Чайлда-П’ю ≥&nb= sp;5), якщо тільки очікувана користь від застосуванl= 5;я не буде пере= 074;ажати визначеногl= 6; ризику портальногl= 6; венозного тромбозу (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Якщо застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу вважається необхідним для лікування ідіопатичнl= 6;ї тромбоцитоl= 7;енічної пурпури, початкова доза має становити 25 мг на добу. Зб&= #1110;льшувати дозу ельтромбопk= 2;гу пацієнтам і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю слід не рані= 096;е ніж через 3 т= 080;жні після початку терапії.

Для пацієнтів з хронічним ВГС і печінковою = 85;едостатніс&#= 1090;ю (за шкалою Чайлда-П’ю ≤&nb= sp;6) дозу змінювати н = 77; потрібно. Пацієнтам і = 79; хронічним ВГС і пацієнтам з апластичноn= 2; анемією тяж = 82;ого ступеня та печінковою недостатніl= 9;тю слід починати лікування ельтромбопk= 2;гом у дозі 25 мг 1 ра = 79; на добу. Збіл&#= 1100;шувати дозу ельтромбопk= 2;гу пацієнтам і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю слід не рані= 096;е ніж через 2 тижні після початку терапії. Бул= 086; встановле&#= 1085;о підвищення ризику побічних еф = 77;ктів, включаючи печінкову декомпенсаm= 4;ію та тромбоембоl= 3;ічні ускладненнn= 3;, у пацієнтів із хронічними захворюванl= 5;ями печінки при лікуванні ельтромбопk= 2;гом у період підготовки до інвазивногl= 6; втручання або протяго = 84; лікування хворих на ВГ= 057; в ході противірусl= 5;ої терапії (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Побічні реакції»).

П = 72;цієнти літнього віку. Дані щодо застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу для лікування пацієнтів з ІТП віком ві= 076; 65 років обмеж&= #1077;ні, клінічного досвіду застосуванl= 5;я препарату пацієнтами = 79; ІТП віком ві= 076; 85 років немає. Загалом, за даними клінічних досліджень = 77;льтромбопа&#= 1075;у, суттєвої різниці у безпеці зас = 90;осування препарату пацієнтам віком до 65 років і паці= 108;нтам віком понад 65 років не вия= 074;лено. За даними інших клінічних спостережеl= 5;ь не було виявлено відмінностk= 7;й у терапевти = 95;ному ефекті між пацієнтами літнього ві = 82;у і молодшими пацієнтами, але не слід виключати і = 89;нування більшої чутливості = 91; деяких пацієнтів літнього віку. Дані щ = 86;до застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу для лікування пацієнтів і = 79; ВГС віком ві= 076; 75 років обмежені. Ци= 084; пацієнтам л = 10;карський засіб слід призначати = 79; обережністn= 2; (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

П = 72;цієнти східно/півд = 77;нно-східн= 086;-азійського походження. Для дітей та дорослих пацієнтів і = 79; країн Східн = 86;ї та Південно-= 057;хідної Азії, включаючи пацієнтів з печінковою недостатніl= 9;тю, початкова доза ельтро = 84;бопагу має становити 25 мг 1 раз на добу (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Необ&= #1093;ідно контролюваm= 0;и кількість тромбоцитіk= 4; та керувати = 89;я стандартниl= 4;и критеріями для подальш = 86;ї модифікаціo= 1; доз.

Д = 10;ти. Е= 083;ьтромбопаг-= Віста, таблетки вкриті плівковою оболонкою, н= 077; рекомендуєm= 0;ься для лікування дітей віком = 076;о 1 року з хронічною ІТП у зв’язк= 091; з недостатн = 10;стю даних щодо ефективносm= 0;і та безпеки л= 110;карського засобу.

Дани&= #1093; щодо ефективносm= 0;і та безпеки ельтромбопk= 2;гу для дітей та підлітків (< 18 років) з тромбоцитоl= 7;енією, пов’язаною = 79; хронічним ВГС або ТАА немає. Дані відсутні.=

С= 087;осіб введення.=

Перо&= #1088;альне застосуванl= 5;я.

Таблетки слід приймати щонайменше = 79;а дві години д= 086; або через чотири години післ = 03; вживання будь-яких продуктів, таких як антациди, мо= 083;очні продукти (чи інші продукти, що містять кальцій) або мінеральні добавки, що містять полівалентl= 5;і катіони (наприклад, залізо, кальцій, магній, алюміній, се= 083;ен і цинк) (див. розділи «Фа = 88;макокінети&#= 1082;а» і «Взаємоді = 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Пере&= #1076;озування.<= /span>

С = 80;мптоми. Під час клінічних досліджень за участю хв= 086;рих на ІТП спостерігаk= 4;ся один випадо = 82; передозуваl= 5;ня, коли хворий прийняв 5000 мг ельтромбопk= 2;гу. Побічні реакції включали помірне висипання, транзиторнm= 1; брадикарді&#= 1102;, стомленістn= 0; та підвищення = 88;івня трансамінаk= 9;. Рівень печінкових ферментів, щ= 086; вимірювавсn= 3; між 2-м та 18-м днем після п= 077;редозуванн&= #1103;, був у 1,6 раза вище верхньої межі норми для АСТ, у 3,9 ра = 79;а — для АЛТ та у = 2,4 раза — для загального білірубіну. Кількість тромбоцитіk= 4; становила 672000/ = 84;кл на 18-й день після передозуваl= 5;ня, максимальнl= 0;й рівень тромбоцитіk= 4; становив 929000/м = 82;л. Усі побічні реакції минули післ = 03; лікування без ускладн = 77;нь.

Л = 10;кування. У результаті передозуваl= 5;ня кількість т = 88;омбоцитів може надмірно зрости і спричинити тромботичнo= 0;/тромбоембо&#= 1083;ічні ускладненнn= 3;. При передозуваl= 5;ні слід прийняти пе = 88;орально препарати металів, що містять кат = 10;они, такі як кальцій, алюміній аб = 86; магній, для утворення хелатних комбінацій = 79; ельтромбопk= 2;гом та обмеженн = 03; його абсорб = 94;ії. Слід ретельно контролюваm= 0;и рівень тром = 73;оцитів. Повторно ро = 79;починати лікування ельтромбопk= 2;гом можна згідн = 86; з наведеним = 80; рекомендацo= 0;ями (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Оскільl= 2;и ельтромбопk= 2;г не виводиться нирками у значній кількості і великою мірою зв’яз = 91;ється з білками плазми, гемодіаліз = 85;е буде ефективним методом елімінації ельтромбопk= 2;гу.

 <= /b>

Побі&= #1095;ні реакції.

Імунна тромбоцитоl= 7;енія у дорослих пацієнтів з ІТП та дітей.

Безп&= #1077;ку застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу оцінювали у дорослих пацієнтів (n =3D 763) в рамках об’єднаних, подвійно сліпих, плацебоконm= 0;рольованих досліджень TRA100773A та B, TRA102537 (RAISE) і TRA113765, в яких 403 паціє&#= 1085;ти отримували ельтромбопk= 2;г, а 179 пацієнтів отримували плацебо, а також за результатаl= 4;и завершених відкритих д = 86;сліджень (n =3D 360) TRA108057 (REPEAT), TRA105325 (EXTEND) та TRA112940. Пацієнти отримували досліджуваl= 5;ий препарат протягом до 8 років (в рамках EXTEND). Найбільш серйозними побічними реакціями були гепатотоксl= 0;чність та тромботи = 95;ні/тромбоем&= #1073;олічні ускладненнn= 3;. Найбільш часті побічні реакції, що виникали принаймні у 10 % пацієнтів, включали: нудоту, діарею, підвищення рівня аланінамінl= 6;трансфераз= 080; та біль у спині.

Безп&= #1077;ка застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу дітям (віком від 1 до 17 рокіk= 4;) з попереднь = 86; лікованою ІТП була продемонстl= 8;ована у двох дослі= 076;женнях (n =3D 171). PETIT2 (TRA115450) являло собою подвійно сліпе, відкр= 080;те, рандомізовk= 2;не, плацебоконm= 0;рольоване дослідженнn= 3;, що складало = 89;ь з двох части= 085;. Пацієнтів було рандомізовk= 2;но у співвідно = 96;енні 2:1 до групи застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу (n =3D 63) або плацебо (n =3D 29) протягом 13 тижнів у рандомізовk= 2;ний період дослідженнn= 3;. PETIT (TRA108062) являло собою відкрите і п= 086;двійно сліпе, рандо= 084;ізоване, плацебоконm= 0;рольоване дослідженнn= 3; в когортах з відстроченl= 0;м за часом набором пацієнтів, щ= 086; складалося = 79; 3 частин. Пацієнтів було рандом = 10;зовано у співвідношk= 7;нні 2:1 до групи застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу (n =3D 44) або плацебо (n =3D 21) протягом 7 тижнів. Профіль небажаних реакцій був порівнянниl= 4; з тим, який сп&= #1086;стерігався у дорослих, з додаванням деяких небажаних реакцій, відміченимl= 0; знаком «♦» в таблиці нижче. Найбільш поширеними = 85;ебажаними реакціями у дітей з ІТП віком від 1 року (≥ 3 % та більше, ніж в групі плацебо) бул= 080; інфекція верхніх дихальних шляхів, назо= 092;арингіт, кашель, пірексія, біль у шлунку, біль &#= 1091; ротоглотці, зубний біль = 110; ринорея.

Тромбоцито&= #1087;енія, пов’язана з вірусом гепатиту C, у дорослих пацієнтів.=

ENABLE 1 (TPL103922 n =3D 716, n =3D 715 лікувалися ельтромбопk= 2;гом) та ENABLE 2 (TPL108390 n =3D 805) являли собою рандомізовk= 2;ні, подвійно сліпі, плацебоконm= 0;рольовані, багатоцентl= 8;ові дослідженнn= 3; для оцінки безпеки та ефективносm= 0;і ельтромбопk= 2;гу у пацієнтів = 079; тромбоцитоl= 7;енією, пов’язаною = 79; вірусом гепатиту C, які, в іншому випадку, мал= 080; право розпочати противірусl= 5;у терапію. У дослідженнn= 3;х гепатиту С популяцію для оцінки безпеки складали вс = 10; рандомізовk= 2;ні пацієнти, як= 110; отримували досліджуваl= 5;ий препарат у подвійно сліпому періоді час = 90;ини 2 дослідженн= 103; ENABLE 1 (лікуванн = 03; ельтромбоп&= #1072;гом n =3D 450, лікування плацебо n =3D 232) та дослідженнn= 3; ENABLE 2 (лікуванн = 03; ельтромбоп&= #1072;гом n =3D 506, лікування плацебо n =3D 252). Ст= ;ан пацієнтів аналізувалl= 0; відповідно до застосов = 72;ної схеми лікування (загальна популяція для оцінки безпеки у по= 076;війно сліпому періоді, ель= 090;ромбопаг n =3D 955, плацебо n =3D 484).

Найбілn= 0;ш серйозними побічними реакціями, виявленими під час досліджень терапії ІТП або ВГС, були гепатотоксl= 0;чність і тромботич = 85;і/тромбоемб&= #1086;лічні ускладненнn= 3;. Найбільш ч&#= 1072;стими побічними реакціями (п= 077;ренесеними принаймні 10 % пацієнтів) будь-якого ступеня в дослідженнn= 3;х лікування ІТП або ВГС були: головний біль, анемія, зниження апетиту, без= 089;оння, кашель, нудота, діарея, гіпербілірm= 1;бінемія, алопеція, свербіж, біл= 100; у м’язах, гіпертерміn= 3;, втома, грипо= 087;одібні захворюванl= 5;я, астенія, озноб і пери= 092;еричні набряки.

Тяжка апластична анемія у дорослих пацієнтів.

= Б = 77;зпеку ельтромбопk= 2;гу при апластичніl= 1; анемії тяжкого ступеня оці = 85;ювали під час проведення неконтрольl= 6;ваного відкритого дослідженнn= 3; за участю 43 па= цієнтів, в якому 11 пацієнтів (26 %) отримували лікування протягом > 6 місяців, а 7 пацієнтів (16 %) отримувал= и лікування протягом > 1 року. Найб= ільш серйозними побічними реакціями б = 91;ли фебрильна нейтропеніn= 3; та сепсис/інфе = 82;ція. Найбільш часті побічні реакції, що виникали принаймні у 10 % пацієнтів, включали: головний біль, запаморочеl= 5;ня, безсоння, ка= 096;ель, задишку, біл= 100; у ротоглотц = 10;, ринорею, нудоту, діарею, біль у животі, збільшений = 88;івень трансамінаk= 9;и, екхімоз, артралгію, м= 217;язові спазми, біль у кінцівках, вт= 086;му, фебрильну нейтропеніn= 2; та пірексію.=

Побічнo= 0; реакції, про які повідомлялl= 6;ся в досліджен = 85;ях за участю 763 дорослих пацієнтів т = 72; 171 пацієнта дитячого віку з ІТП, 1520 пацієнтів з ВГС, 43 пацієнт= ів з ТАА та у піс&= #1083;яреєстраці= ;йних звітах, перелічені = 85;ижче згідно з термінологo= 0;єю MedDRA [Медичний словник для регуляторнl= 6;ї діяльності] за частотою виникнення. = 042; межах кожно = 11; системи органів побічні реакції на лікарський засіб навед = 77;но за частотою, де на першом= 091; місці йдуть побічні реакції, що зустрічаютn= 0;ся найчастіше. Частоту виникнення побічних реакцій вказано із застосуванl= 5;ям такого умовного поділу (CIOMS III): дуже часто (= ³ 1/10), часто (³<= /span> 1/100 та < 1/10), нечасто (= ³ 1/1000 та < 1/100= ), рідко (³<= /span> 1/100= 00 та < 1/100= 0), дуже рідко (= < 1/100= 00), невідомо (за наявними да = 85;ими частоту визначити неможливо).

При лікуванні ІТП.

Сист= ;еми органів

Частота

П&#= 1086;бічна реакція

Інфекц= 110;ї та інвазії

Дуже часто

Назо= ;фарингіт♦, інфекція верхніх дихальних шляхів♦

Ча = 89;то

Фаринг= 110;т, грип, герпес ротової порожнини, п&= #1085;евмонія, синусит, тонзиліт, ін&= #1092;екції дихальних шляхів, гінгівіт

Нечасто

Інфекц= 110;я шкіри

Новоут= 074;орення доброякісн= 110;, злоякісні та неіденти&#= 1092;іковані (включаючи кісти та пол&= #1110;пи)

Нечасто

Рак ректосигмо= 111;дного відділу товстої киш&#= 1082;и

З боку системи крові та лімфатично= 111; системи

Ча = 89;то

Анемія, еозинофілі= 103;, лейкоцитоз, тромбоцито= 087;енія, зниження рівня гемоглобін= 091;, зниження рівня лейкоцитів

Нечасто

Анізоц= 080;тоз, гемолітичн= 072; анемія, мієлоцитоз, підвищення рівнів паличкояде= 088;них нейтрофілі= 074;, наявність мієлоцитів, підвищення кількості тромбоциті= 074;, підвищення рівнів гемоглобін= 091;

З боку імунної системи

Нечасто

Гіперчу&#= 1090;ливість

З боку обміну речовин та харчування

Часто

Гіпокал&#= 1110;ємія, зниження апетиту, підвищення рівнів сечової кислоти в крові

Неча= ;сто

Анор= ;ексія, подагра, гіпокальці= 108;мія

Психіч= 085;і розлади

Част= ;о

П&#= 1086;рушення сну, депресія

Неча= ;сто

А&#= 1087;атія, зміни настрою, плаксивіст= 100;

З боку нервової системи

Ч&#= 1072;сто

Парестезія= ;, гіпестезія, сонливість, мігрень

Неча= ;сто

Т&#= 1088;емор, порушення рівноваги, дизестезія, геміпарез, мігрень з аурою, периферичн= 072; нейропатія, периферичн= 072; сенсорна нейропатія, порушення м&#= 1086;влення, токсична нейропатія, судинний го&#= 1083;овний біль

З боку органів зору

Ч&#= 1072;сто

Сухість в очах, нечіткість зору, біль в очах, зниження гостроти зору

Неча= ;сто

Л&#= 1077;нтикулярне помутніння, астигматиз= 084;, кортикальн= 072; катаракта, підвищена сльозотеча, ретинальні геморагії, ретинальна пігментна епітеліопа= 090;ія, погіршення зору, порушення гостроти зо&#= 1088;у, блефарит та сухий кератокон’= 102;нктивіт

З боку органів слуху та лабіринту

Часто

Біль у вухах, вертиго

З боку серця

Неча= ;сто

Т&#= 1072;хікардія, гострий інфаркт міокарда, кардіоваск= 091;лярні порушення, ціаноз, синусова тахікардія, подовження інтервалу QT на електрокар= 076;іограмі

З боку судин

Ч&#= 1072;сто

Тромбоз глибоких вен, гематома, припливи жа&#= 1088;у

Нечаст= 086;

Емболі= 103;, тромбофлеб= 110;т поверхневи= 093; вен, почерво&= #1085;іння обличчя

З боку дихальної системи, грудної клітки та се&= #1088;едостіння<= /o:p>

Д&#= 1091;же часто

Кашель♦

Част= ;о

Б&#= 1110;ль у ротоглотці♦, ринорея♦<= /o:p>

Неча= ;сто

Л&#= 1077;генева емболія, інфаркт легенів, неприємні відчуття у носовій порожнині, поява пухир&#= 1094;ів та біль у ротоглотці, ускладненн= 103; з боку назальних синусів, синдром ніч&#= 1085;ого апное

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Д&#= 1091;же часто

Н&#= 1091;дота, діарея

Ч&#= 1072;сто

Виразка в роті, сухість у роті, зубний біль♦, блювання, біль у животі*, кровотеча у ротовій порожнині, здуття.

* Дуже поширені у дітей з ІТП.=

Неча= ;сто

С&#= 1091;хість у роті, глосодинія, болісність живота, знебарвлен= 085;я випорожнен= 100;, харчове отр&#= 1091;єння, часта дефекація, гематемези= 089;, дискомфорт у роті

З боку печінки та жовчовивід= 085;их шляхів

Дуже часто

З&#= 1073;ільшення рівня аланінамін= 086;трансфераз&= #1080;†

Част= ;о

З&#= 1073;ільшення рівня аспартатам= 110;нотрансфер&= #1072;зи†, гіпербілір= 091;бінемія, порушення функції печ&#= 1110;нки

Неча= ;сто

Х&#= 1086;лестаз, ураження печінки, гепатит, медикамент= 086;зне ураження печінки

З боку шкіри та підшкірних тканин

Част= ;о

Висипання, алопеція, гіпергідро= 079;, генералізо= 074;аний свербіж, петехії

Неча= ;сто

К&#= 1088;опив’янка, дерматоз, холодний піт, еритема, меланоз, порушення пігментаці= 111;, знебарвлен= 085;я шкіри, лущення шкіри

З боку скелетно-м’&#= 1103;зової та сполучної тканини

Д&#= 1091;же часто

Біль у спин = 10;

Ч&#= 1072;сто

Міалгія, судоми м’язів, скелетно-м’&#= 1103;зовий біль, біль у кістках

Н&#= 1077;часто

М’язова слабкість

З боку нирок і сечовивідн= 080;х шляхів

Ч&#= 1072;сто

Протеїнурі= ;я, збільшення рівня креатиніну в крові, тромбоцита= 088;на мікроангіо= 087;атія з нирковою недостатні= 089;тю‡

Неча= ;сто

Н&#= 1080;ркова недостатні= 089;ть, лейкоцитур= 110;я, вовчаковий нефрит, ніктурія, збільшення рівня сечовини в крові, збільшення співвіднош= 077;ння протеїн/кре&#= 1072;тинін у сечі

З боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз

Част= ;о

М&#= 1077;норагії

Загаль= 085;і порушення та стан місц&= #1103; введення

Ч&#= 1072;сто

Лихоманка*, біль у грудях, асте&= #1085;ія

*Дуже поширені у дітей з ІТП.=

Неча= ;сто

В&#= 1110;дчуття жару, геморагії у місці пункції суд&#= 1080;н, відчуття тривожност= 110;, запалення ран, нездужа&= #1085;ня, відчуття сторонньог= 086; тіла 

Лабора= 090;орні дані

Ч&#= 1072;сто

Збільшення рівня лужної фосфатази крові

Неча= ;сто

З&#= 1073;ільшення рівня альбуміну крові, збільшення загального рівня білків, зменшення рівня альбуміну крові, збільшення рівня рН сечі

Травми, отруєння та ускладненн= 103; процедур

Н&#= 1077;часто

С&#= 1086;нячні опіки

♦ Дода&= #1090;кові побічні реакції, що спостерігаn= 2;ться під час педіатричнl= 0;х досліджень (= 091; дітей віком від 1 до 17 рокіk= 4;).

† Збіл&= #1100;шення рівнів аланінамінl= 6;трансфераз= 080; та <= /span>аспарта&= #1090;амінотранс= ;ферази можуть виникати одночасно, хоча і з меншою част = 86;тою.

‡ Згру&= #1087;оване за переважнимl= 0; термінами гостре порушення функції нирок та ниркова недостатніl= 9;ть.

 

При лікуванні ВГС (разом з противірусl= 5;им лікуванням інтерферонl= 6;м та рибавіриноl= 4;).

Сист= ;еми органів

Частота

П&#= 1086;бічна реакція

Інфекц= 110;ї та інвазії

Часто

Інфе= ;кція сечовивідн= 080;х шляхів, інфекція ве&#= 1088;хніх дихальних шляхів, бронхіт, назофаринг= 110;т, грип, герпес = ротової порожнини

Нечаст= о

Гаст= ;роентерит, фарингіт

Новоут= 074;орення доброякісн= 110;, злоякісні та неіденти&#= 1092;іковані (включаючи кісти та пол&= #1110;пи)

Часто

Злоякісні новоутворе= 085;ня печінки

З боку системи крові та лімфатично= 111; системи

Дуже часто

Анем= ;ія

Часто

Лімфопенія= ;

Нечаст= о

Гемолітичн= ;а анемія

З боку обміну речовин та харчування

Дуже часто

Зниж= ;ення апетиту

Часто

Гіпергліке= ;мія, патологічн= 072; втрата маси тіла

Психіч= 085;і розлади

Часто

Депресія, неспокій, порушення сну

Нечаст= о

Порушення свідомості, збудження

З боку нервової системи

= Дуже часто

Голо= ;вний біль

Часто

Запамороче= ;ння, порушення уваги, дисгевзія, печінкова енцефалопа= 090;ія, летаргія, порушення пам’яті, парестезія

З боку органів зору

Часто

Катаракта, ексудати сітківки, сухість в оч&= #1072;х, жовтяниця очей, кровов&= #1080;лив у сітківці

З боку органів слуху та лабіринту

Часто

Вертиго

З боку серця

Часто

Посилення серцебиття

З боку дихальної системи, грудної клітки та се&= #1088;едостіння<= /o:p>

Дуже часто

Каше= ;ль

Часто

Задишка, біль у ротоглотці, задишка при фізичному навантажен= 085;і, кашель з мокротиння= 084;

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

= Дуже часто

Нудо= ;та, діарея

= Часто

Блюв= ;ання, асцит, біль у шлунку, біль у верхніх відділах шл&#= 1091;нково-кишко= ;вого тракту, диспепсія, сухість у роті, запор, здуття, зубний біль, стоматит, га&= #1089;троезофаге= ;альна рефлюксна хвороба, геморой, дискомфорт &#= 1091; шлунку, варикозне розширення вен

Нечаст= о

Крововилив з вен стравоходу, гастрит, = виразковий стоматит

З боку печінки та жовчовивід= 085;их шляхів

Часто

Гіпербілір= ;убінемія, жовтяниця, медикамент= ;озне ураження печінки

Нечаст= о

Тромбоз поl= 8;тальної вени, печінкова недостатні= 089;ть

З боку шкіри та підшкірних тканин

= Дуже часто

Свер= ;біж

= Часто

Виси= ;п, сухість шкіри, екзема, висип зі свербежем, еритема, гіпергідро= 079;, генералізо= 074;аний свербіж, алопеція

Нечаст= о

Шкірні ураження, = зміна кольl= 6;ру шкіри, гіперпігме= 085;тація шкіри, ні&= #1095;не потовиділе= 085;ня

З боку скелетно-м’&#= 1103;зової та сполучної тканини

Дуже= ; часто=

Міал= ;гія

Часто=

Артралгія, м’язові спазми, біль = у спині, біль у кінцівках, скелетно-м’&#= 1103;зовий біль, біль у кістках

З боку нирок і сечовивідн= 080;х шляхів

Неча = 89;то

Тромбоцита= ;рна мікроангіо= 087;атія з гострою ни&= #1088;ковою недостатні= 089;тю†, дизурія

Загаль= 085;і порушення та стан місц&= #1103; введення

Дуже= ; часто=

Піре= ;ксія, втомлювані= 089;ть, грипоподіб= 085;ий синдром, астенія, озноб

= Часто

Драт= ;івливість, біль, нездужання, реакція в місці ін’єкції, біль у грудях несерцевог= 086; походження, набряк, периферичн= 080;й набряк

Нечаст= о

Свербіж у місці ін’єкції, = висип у місці ін’єкції, = дискомфорт= ; у грудях

Лабора= 090;орні дані

= Часто

Підв= ;ищення рівня білірубіну в крові, зниження маси тіла, зниження рівня лейкоцитів, зниження рівня гемоглобін= 091;, нейтропені= ;я, підвищене міжнародне нормалізов= 072;не відношення, подовження активовано= 075;о часткового тромбоплас= 090;инового часу, підвищення рівня глюкози в крові, зниження рівня альбуміну в крові

= Нечасто

Подо= ;вження інтервалу QT на електрокар= 076;іограмі

= †Згру&= #1087;ована за переважнимl= 0; термінами олігурія, ниркова недостатніl= 9;ть та порушенн = 03; функції нирок.

 

Попу&= #1083;яція дослідженнn= 3; ТАА.

Си&#= 1089;теми органів

Частота

П&#= 1086;бічна реакція шрифт

З боку системи крові та лімфатично= 111; системи

Часто

Нейтропені= ;я, інфаркт селезінки

З боку обміну речовин та харчування

Часто

П&#= 1077;ревантажен= ня залізом, зниження апетиту, гіпоглікем= 110;я, підвищення апетиту

Психіч= 085;і розлади

Часто

Тривожніст= ;ь, депресія

З боку нервової системи

Дуже = часто

Голо= ;вний біль, запамо&= #1088;очення

Часто

Н&#= 1077;притомніст= ь

З боку органів зору

Часто=

С&#= 1091;хість в очах, катаракта, жовтяниця очей, затума&= #1085;ення зору, погіршення зору, плаваючі помутніння склистого тіла

З боку дихальної системи, грудної клітки та се&= #1088;едостіння<= /o:p>

Дуже = часто

Кашель, біл = 00; у ротоглотці, ринорея

Часто=

Н&#= 1086;сова кровотеча

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Дуже часто

Діар= ;ея, нудота, кровоточив= 110;сть ясен, біль у шлунку

Часто

Утворення пухирців на слизовій оболонці ро&#= 1090;а, біль у ротовій порожнині, блювання, дискомфорт &#= 1091; шлунку, запо&= #1088;, здуття, дисфагія, знебарвлен= 085;я випорожнен= 100;, набряк язика, порушення моторики шлунково-ки&#= 1096;кового тракту, метеоризм

З боку печінки та жовчовивід= 085;их шляхів

Дуже = часто

Підвищення рівнів трансаміна= 079;

Часто=

Підвищення рівня білірубіну в крові (гіпербілір&#= 1091;бінемія), жовтяниця

Невідомо

М&#= 1077;дикаментоз= не ураження печінки*

* Випадки медикамент= 086;зного ураження печінки були зареєстров= 072;ні у пацієнтів з ІТП та ВГС.

З боку шкіри та підшкірних тканин

Часто=

Петехії, висип, свербіж, кропив’янк= 072;, шкірні ураження, макулярний висип

Невідомо

З&#= 1084;іна кольору шкіри, гіперпігме= 085;тація шкіри

З боку скелетно-м’&#= 1103;зової та сполучної тканини

Дуже = часто

Артралгія, біль у кінцівках, м’язові спазми

Часто=

Б&#= 1110;ль у спині, міалгія, біль в кістках

З боку нирок і сечовивідн= 080;х шляхів

Часто=

Х&#= 1088;оматурія

Загаль= 085;і порушення та стан місц&= #1103; введення

Дуже = часто

Втомлювані= ;сть, пірексія, озноб

Часто=

Астенія, периферичн= 080;й набряк, нездужання

Лабора= 090;орні дані

Часто=

П&#= 1110;двищення рівня креатинфос= 092;окінази в крові

 

О = 87;ис деяких побічних реакцій.

Тром&= #1073;оемболічні ускладненнn= 3;.

У 3 контрольовk= 2;них та 2 неконтрольl= 6;ваних клінічних дослідженнn= 3;х за участю 446 д&= #1086;рослих хворих із ІТП, які лікувались ельтромбопk= 2;гом, у 17 пацієнтів виникло загалом 19 тромбоембоl= 3;ічних ускладнень, що включали (у порядку зменшення частоти вин = 80;кнення) тромбоз глибоких ве = 85; (6), легеневу ем= ;болію (6), гострий інфаркт міокарда (2), церебральнl= 0;й інфаркт (2), емболію (1) (див= ;. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). У плацебоко= ;нтрольован = 86;му клінічному дослідженнo= 0; (228 пацієнтів) після 2 тижнів лікування перед інвазійнимl= 0; процедурамl= 0; у 6 з 143 (4 %) дорослих пацієнтів і = 79; хронічними хворобами печінки, які лікувались ельтромбопk= 2;гом, виникло 7 тр = 86;мбоемболіч&#= 1085;их ускладнень = 91; системі пор = 90;альних вен та у 2 з 145 (1 %) пацієнтів з плацебо-гру = 87;и виникло 3 тромбоембоl= 3;ічні ускладненнn= 3;. У 5 з 6 пацієнтів, які лікувал = 80;сь ельтромбопk= 2;гом, виникли тромбоембоl= 3;ічні ускладненнn= 3; при кількості тромбоцитіk= 4; > 200000/мкл.

За винятком кількості тромбоцитіk= 4; ≥ 200000/мкл, не було визначено інших специфічниm= 3; ризик-факто&= #1088;ів у пацієнтів, у яких виникали тромбоембоl= 3;ічні ускладненнn= 3;.

У контрольовk= 2;них дослідженнn= 3;х за участю па= 094;ієнтів із тромбоцитоl= 7;енією, хворих на ВГС, які отри&#= 1084;ували терапію інтерферонl= 6;м (n =3D 1439), у 38 з 955 (4 %), як&#= 1110; отримували ельтромбопk= 2;г, і 6 з 484 (1 %) пацієнтів г = 88;упи плацебо розвинулисn= 0; тромбоембоl= 3;ічні ускладненнn= 3; (ТЕУ). Зазначені тромботичнo= 0;/тромбоембо&#= 1083;ічні ускладненнn= 3; включали як венозні, так і артеріальнo= 0; явища. Тромб= 086;з портальної вени є найбільш поширеним TEУ в обох група= 093; лікування (2 % пацієнтів, які отримув = 72;ли ельтромбопk= 2;г, проти < 1 % тих= ;, які отримували плацебо) (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»). У пацієнтів = 079; низьким рів = 85;ем альбуміну (≤&nb= sp;35 г/л) або МELD ≥ 10 було зафіксованl= 6; вдвічі більший ризик розви = 90;ку ТЕУ, ніж у пацієнтів з вищим рівне = 84; альбуміну; у пацієнтів віком від 60 років ризик ТЕУ був у 2 рази вищим у порівнянні = 79; молодшими пацієнтами.

Печі&= #1085;кова недос= татність (при застосуванl= 5;і з інтерферо = 85;ом).=

Хворі н = 72; ВГС з цирозо= 084; печінки при отриманні терапії альфа-інтер = 92;ероном мають ризик розвитку печінкової декомпенсаm= 4;ії. У 2 контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х за участю пацієнтів з тромбоцитоl= 7;енією і ВГС ознаки печінкової декомпенсаm= 4;ії (асцит, печінкова енцефалопаm= 0;ія, кровотеча з варикозно розширених вен, спонтанний бактеріальl= 5;ий перитоніт) с= 087;остерігали частіше в групі ельтромбопk= 2;гу (11 %), ніж у груп = 10; плацебо (6 %). У пацієнтів з низьким рівнем альбуміну (≤&nb= sp;35 г/л) або при початковомm= 1; значенні показника з = 72; шкалою МELD ≥ 10 було зафіксованl= 6; втричі більший ризик печін = 82;ової декомпенсаm= 4;ії та збільшення = 88;изику летальних у = 89;кладнень порівняно з тими, хто мав менш пізню стадію захворюванl= 5;я печінки. Ельтромбопk= 2;г таким пацієнтам слід призначати тільки післ = 03; ретельної оцінки очікуваних переваг у порівнянні = 79; ризиками. Пр= 080; лікуванні пацієнтів з такими хара = 82;теристикам&#= 1080; необхідно уважно контролюваm= 0;и симптоми печінкової декомпенсаm= 4;ії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Ризи&= #1082; гепатотоксl= 0;чності шрифт=

Під час контрольовk= 2;них клінічних досліджень лікування хронічної ІТП із застосуванl= 5;ям ельтромбопk= 2;гу спостерігаl= 3;ось збільшення сироватковl= 0;х рівнів АЛТ, АСТ та білірубіну. = 062;і порушенн&#= 1103; були легким = 80; (ступінь 1–2), мали оборотний характер та не супроводжуk= 4;алися клінічно значущими симптомами, які б свідчили пр = 86; порушення функції печ = 10;нки. Серед учасників 3 плацебоконm= 0;рольованих досліджень лікування ІТП у 1 паціє= 085;та групи плацебо і 1 пацієнта групи ельтр = 86;мбопагу розвинуласn= 0; печінкова недостатніl= 9;ть 4 ступеня. У двох плацеб = 86;контрольов&#= 1072;них дослідженнn= 3;х лікування д = 10;тей (віком від 1 до 17 років) з хронічною ІТП рівні АЛТ, більш ні&#= 1078; у 3 рази вищі за верхню межу норми (ВМН), були вст= ановлені у 4,7 % і 0 % пацієнтів з груп ельтромбопk= 2;гу і плацебо відповідно.

У двох контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х у хворих з ВГС рівні АС= 058; або АЛТ, біль&#= 1096; ніж у 3 рази вищі за ВМН, були встановленo= 0; у 34 % і 38 % пацієнтів з груп ельтромбопk= 2;гу і плацебо відповідно. Застосуванl= 5;я ельтромбопk= 2;гу разом із пегінтерфеl= 8;оном/рибофл&#= 1072;віном пов’язано з непрямою гіпербілірm= 1;бінемією. Рівень зага= ;льного білірубіну X= 05; 1,5 × ВМН було встановленl= 6; у 76 % і 50 % пацієнтів з груп ельтромбопk= 2;гу і плацебо відповідно.

Під час непорівнялn= 0;ного дослідженнn= 3; фази ІІ монотеріпаo= 1; рефрактернl= 6;ї ТАА рівні АС= 058; або АЛТ, більш ніж у 3 рази вищі за ВМН, та загал&#= 1100;ного (непрямого) білірубіну, більш ніж у 1,5 раза вищі за ВМН, спостеріга&= #1083;ись у 5 % пацієнтів. Рівні загального білірубіну, = 073;ільш ніж у 1,5 раза вищі за ВМН, спостерігаl= 3;ись у 14 % пацієнтів.=

Тром&= #1073;оцитопенія після припинення лікування.=

За даними 3 контрольовk= 2;них клінічних досліджень, спостерігаl= 3;ося транзиторнk= 7; зменшення рівня тромбоцитіk= 4; нижче початковогl= 6; рівня після припинення лікування у 8&n= bsp;% пацієнтів групи ельтромбопk= 2;гу і 8 % групи плацебо (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Збіл&= #1100;шення рівня ретикуліну = 91; кістковому мозку.

За даними клінічних досліджень, не було вияв= 083;ено ознак кліні = 95;но значущих порушень кісткового мозку або клінічних ознак, які б свідчили пр = 86; порушення функції кісткового мозку. У 1 паці= єнта лікування ельтромбопk= 2;гом було припин = 77;но у зв’язку з появою ретикуліну = 91; кістковому мозку (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Цито&= #1075;енетичні д= ефекти.=

= У клінічному дослідженнo= 0; фази II ельтромбопk= 2;гу у початкові = 81; дозі 50 мг/добу (з підвищенняl= 4; дози кожні 2 тижні до максимальнl= 6;ї дози 150 мг/добу= ;) (ELT112523) за участю пацієнтів з рефрактернl= 6;ю ТАА виникнення нових цитогенетиm= 5;них патологій спостерігаl= 3;ось у 17,1 % дорослих пацієнтів (7/41, = 91; 4 з яких були зміни в хромосомі 7). Медіана час = 91; до появи цитогенетиm= 5;ної патології дорівнювалk= 2; 2,9 місяця.

= У клінічному дослідженнo= 0; фази II (ELT116826) за участю пацієнтів з рефрактернl= 6;ю ТАА при застосуванl= 5;і ельтромбопk= 2;гу у дозі 150 мг/до= бу (зі змінами залежно від етнічної приналежноl= 9;ті або віку відповідно до показань) виникнення нових цитогенетиm= 5;них патологій спостерігаl= 3;ось у 22,6 % дорослих пацієнтів (7/31, = 91; 3 з яких були зміни в хромосомі 7). Всі 7 пацієнтів мали нормальні цитогенетиm= 5;ні параметри н = 72; вихідному рівні. У шести паціє = 85;тів відмічалисn= 0; цитогенетиm= 5;ні дефекти на 3-му місяці лікування ельтромбопk= 2;гом. У одного пацієнта відмічалисn= 0; цитогенетиm= 5;ні дефекти на 6-му місяці лікування.=

= П = 10;д час неконтрольl= 6;ваного відкритого дослідженнn= 3; ТАА пацієнтам проводили пункцію кіс = 90;кового мозку та оцінювали цитогенетиm= 5;ні дефекти. 8 (19 %) пацієнтів мали нові цитогенетиm= 5;ні дефекти, включаючи 5 пацієнтів, які мали зміни в хромосомі 7. За результа= ;тами двох поточн = 80;х досліджень (ELT116826 та ELT116643), цитогенетиm= 5;ні дефекти бул = 80; виявлені у 4 з = 28 (14 %) та у 4 з 62 (6 %) пацієнтів в кожному дослідженнo= 0;. = Г = 77;матологічн&#= 1110; злоякісні новоутвореl= 5;ня.=

За даними неконтрольl= 6;ваного відкритого = 76;ослідження ТАА у 3 (7 %) пацієнтів було діагностовk= 2;но МДС після лікування ельтромбопk= 2;гом, у двох поточних дослідженнn= 3;х (ELT116826 та ELT116643) у 1 з 28 (4 %) та у 1 з 62 (2 %) пацієнтів було діагностовk= 2;но МДС та ГМЛ.

Повідомлен= ;ня про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Повідоl= 4;лення про побічні реакції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу пр= 086;водити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосуванl= 5;і цього лікарськогl= 6; засобу. Медичним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх закон= 085;им представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки під = 86;зрюваних побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу до Де= 088;жавного експертногl= 6; центру МОЗ України за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua/

 

Терм&= #1110;н придатностo= 0;. 2 роки.

 =

У = 84;ови зберігання.

Для лік = 72;рського засобу не вимагаєтьсn= 3; спеціальниm= 3; умов зберігання. Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей мі= 089;ці.

 

У = 87;аковка. По 7 таблетоl= 2; у блістері; по 2 або 4 блістери в картонній коробці.

 =

К = 72;тегорія відпуску. З= 072; рецептом.=

 =

Вироб= ник.

Сінтон Хіспанія, С. Л.= / Synthоn Hispaniа, S.L.

 =

М = 10;сцезнаходж&#= 1077;ння виробника т = 72; адреса місц = 03; провадженнn= 3; його діяльності.=

Вул. К/Кастелло, n° 1, Сант Боі де Ллобрегат, Барселона, 08830, = 030;спанія / C/Castello, n° 1, Sant Boi de Llobregat, Barcelona, 08830, Spain.

 

------=_NextPart_01D9E4A3.DD033F40 Content-Location: file:///C:/6813D237/UA198320101_F307.files/themedata.thmx Content-Transfer-Encoding: base64 Content-Type: application/vnd.ms-officetheme UEsDBBQABgAIAAAAIQDp3g+//wAAABwCAAATAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbKyRy07DMBBF 90j8g+UtSpyyQAgl6YLHjseifMDImSQWydiyp1X790zSVEKoIBZsLNkz954743K9Hwe1w5icp0qv 8kIrJOsbR12l3zdP2a1WiYEaGDxhpQ+Y9Lq+vCg3h4BJiZpSpXvmcGdMsj2OkHIfkKTS+jgCyzV2 JoD9gA7NdVHcGOuJkTjjyUPX5QO2sB1YPe7l+Zgk4pC0uj82TqxKQwiDs8CS1Oyo+UbJFkIuyrkn 9S6kK4mhzVnCVPkZsOheZTXRNajeIPILjBLDsAyJX89nIBkt5r87nons29ZZbLzdjrKOfDZezE7B /xRg9T/oE9PMf1t/AgAA//8DAFBLAwQUAAYACAAAACEApdan58AAAAA2AQAACwAAAF9yZWxzLy5y ZWxzhI/PasMwDIfvhb2D0X1R0sMYJXYvpZBDL6N9AOEof2giG9sb69tPxwYKuwiEpO/3qT3+rov5 4ZTnIBaaqgbD4kM/y2jhdj2/f4LJhaSnJQhbeHCGo3vbtV+8UNGjPM0xG6VItjCVEg+I2U+8Uq5C ZNHJENJKRds0YiR/p5FxX9cfmJ4Z4DZM0/UWUtc3YK6PqMn/s8MwzJ5PwX+vLOVFBG43lExp5GKh qC/jU72QqGWq1B7Qtbj51v0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQBreZYWgwAAAIoAAAAcAAAAdGhl bWUvdGhlbWUvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnhtbAzMTQrDIBBA4X2hd5DZN2O7KEVissuuu/YAQ5waQceg 0p/b1+XjgzfO3xTVm0sNWSycBw2KZc0uiLfwfCynG6jaSBzFLGzhxxXm6XgYybSNE99JyHNRfSPV kIWttd0g1rUr1SHvLN1euSRqPYtHV+jT9yniResrJgoCOP0BAAD//wMAUEsDBBQABgAIAAAAIQBU tmO79QYAAMIaAAAWAAAAdGhlbWUvdGhlbWUvdGhlbWUxLnhtbOxZ3Y4TNxS+r9R3GM19yN9MflYE lEwSaGEBkUDFpTdxMmY942js7BIhJARXvWlViVa9KFLbm15UVVcqVVFV1FdYngEJ1NKH6LFnMrET LywrKqGKXWl34nzn+PM5Z77jGZ8+eyuizh5OOGFxyy2fKrkOjkdsTOJpy7027BcarsMFiseIshi3 3AXm7tkzH35wGm2JEEfYAfuYb6GWGwox2yoW+QiGET/FZjiG7yYsiZCAj8m0OE7QPviNaLFSKtWK ESKx68QoAreH3x/+evjH4YFzeTIhI+yeWfrvUZgkFlwOjGgykN7x0ui7p/cODw6fHD46PHh6F66f wP/Ple14tywt+IIHNHH2EG25MPWY7Q/xLeE6FHEBX7Tckvpxi2dOF9FWZkTFEbaaXV/9ZHaZwXi3 ouZMpjv5pJ7ne7V27l8BqNjE9eq9Wq+W+1MANBrBylMuuk+/0+x0/QyrgdJLi+9uvVstG3jNf3WD c9uXvwZegVL/3ga+3w8gigZegVK8v4H3vHol8Ay8AqX42ga+Xmp3vbqBV6CQknh3A13ya9Vgudoc MmH0vBXe9L1+vZI5X6GgGvJqk1NMWCyOW3sRusmSPhhIQ4oEiR2xmOEJGkGhB4iSnYQ4F8k0hEKc oZhxGC5VSv1SFf7KX09dqQihLYw0a8kTmPGNIcnP4aOEzETL/Ri8uhrk+ePHz+49enbvt2f37z+7 93M2t3Jl2J1H8VS3e/nDF/88vOv8/cu3Lx98mU69juc6/sVPn774/c9XuYcVr0Lx/KuDF48Onn/9 2V8/PrB4bydoR4cPSYS5cwnvO1dZBAu08Mc7yZtZDENEdIt2POUoRnIWi/+eCA30pQWiyILrYDOO 1xOQHhvw3PymQXgQJnNBLB4vhJEB3GaMdlhijcIFOZcW5uE8ntonT+Y67ipCe7a5AxQbWe7NZ6DB xOYyCLFB8wpFsUBTHGPhyO/YLsaW1d0gxIjrNhkljLOJcG4Qp4OINSRDsmNU08roPIkgLwsbQci3 EZvt606HUduqu3jPRMK9gaiF/BBTI4zn0FygyOZyiCKqB/wiEqGN5GCRjHRcjwvI9BRT5vTGmHOb zeUE1qsl/QLIjD3t23QRmchEkF2bz4uIMR3ZZbtBiKKZDTsgcahjP+K7UKLIucKEDb7NzDtEfoY8 oPjIdF8n2Ej369XgGiisTmlVIPKbeWLJ5TnMjPodLOgEYSU10BAMXY9I/FqRX5N3/7+TdxDR5988 tKzo7Ui63bGRjzcU83ZCrHfT+TUJPwq3LtwBS8bk3dftLprHVzDcKpvN671sv5dt938v20fdz29f rFf6DNItt63p9l1t5qNj7+UnhNKBWFB8kavtPIcuNe7DoPSjHnVx/qw3C+FS3tkwoYGbJkjZOAkT nxARDkI0gz1/2ZVOpjxzPeXOjHF4FFDDVt8ST+fRNhunj7Tlsnx8TcWEI7EaL/n5ODx+iBRdq68e 03L3iu1UPV4vCUjbNyGhTWaSqFpI1JeDMkjqYR6CZiGhVvZWWDQtLBrS/TJVGyyAWp4V2EY5sPlq ub4HJmAET1mI4rHMU5rqZXZVMt9mpo8KplEBsKdYVsAq003J9cjlydWlpXaMTBsktHIzSajIqJ7G QzTGWXXK0ePQeNNcN1cpNejJUKj5oLRWNOqNV7E4aa7Bbl0baKwrBY2d/ZZbq/pQMiM0a7kTeBUA l9EMaofL7S+iU3jlNhJJesOfRFlmCRddxMM04Ep0UjWIiMCJQ0nUcuXy8zTQWGmI4laugCC8s+Sa ICvvGjlIuplkPJngkdDTro3ISKcfQeFTrbB+q8xPDpaWbA7pHoTjfWeHzpOrCErMr5dlAMeEwxuh chrNMYFXnrmQrepvrTFlsqu/c1Q1lI4jOgtR1lF0MU/hSspzOupTHgPtU7ZmCKgWkqwR7kxlg9WD anTTvGukHI7suq83kpHTRHPVMw1VkV3TrmLGDMs2sBbLkzV5jdUyxKBpeodPpXtdcptLrVvbJ+Rd AgKex8/SdY/REDRqq8kMapLxpgxLzc5Gzd6xXOBrqB2nSWiqX1u6XYtb3iOs08HgiTo/2K1XLQxN lvtMFWl1XKIfZ7CdmyAeXXgxPKeCq1TC4USCYEM0UHuSVDbgFrklslsDrpx5Qlru7ZLf9oKKHxRK Db9X8KpeqdDw29VC2/er5Z5fLnU7lTvQWEQYlf30qKYPr6XoIjuwUeMbhzbR8s3bqRGLikydxRQV cXVoU64YhzbpWY0zlEcyrkNAdG7XKv1mtdmpFZrVdr/gdTuNQjOodQrdWlDv9ruB32j277jOngJ7 7Wrg1XqNQq0cBAWvVpL0G81C3atU2l693eh57TvZNgZWnspHFgsIr+J15l8AAAD//wMAUEsDBBQA BgAIAAAAIQAN0ZCftgAAABsBAAAnAAAAdGhlbWUvdGhlbWUvX3JlbHMvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnht bC5yZWxzhI9NCsIwFIT3gncIb2/TuhCRJt2I0K3UA4TkNQ02PyRR7O0NriwILodhvplpu5edyRNj Mt4xaKoaCDrplXGawW247I5AUhZOidk7ZLBggo5vN+0VZ5FLKE0mJFIoLjGYcg4nSpOc0IpU+YCu OKOPVuQio6ZByLvQSPd1faDxmwF8xSS9YhB71QAZllCa/7P9OBqJZy8fFl3+UUFz2YUFKKLGzOAj m6pMBMpburrE3wAAAP//AwBQSwECLQAUAAYACAAAACEA6d4Pv/8AAAAcAgAAEwAAAAAAAAAAAAAA AAAAAAAAW0NvbnRlbnRfVHlwZXNdLnhtbFBLAQItABQABgAIAAAAIQCl1qfnwAAAADYBAAALAAAA AAAAAAAAAAAAADABAABfcmVscy8ucmVsc1BLAQItABQABgAIAAAAIQBreZYWgwAAAIoAAAAcAAAA AAAAAAAAAAAAABkCAAB0aGVtZS90aGVtZS90aGVtZU1hbmFnZXIueG1sUEsBAi0AFAAGAAgAAAAh AFS2Y7v1BgAAwhoAABYAAAAAAAAAAAAAAAAA1gIAAHRoZW1lL3RoZW1lL3RoZW1lMS54bWxQSwEC LQAUAAYACAAAACEADdGQn7YAAAAbAQAAJwAAAAAAAAAAAAAAAAD/CQAAdGhlbWUvdGhlbWUvX3Jl bHMvdGhlbWVNYW5hZ2VyLnhtbC5yZWxzUEsFBgAAAAAFAAUAXQEAAPoKAAAAAA== ------=_NextPart_01D9E4A3.DD033F40 Content-Location: file:///C:/6813D237/UA198320101_F307.files/colorschememapping.xml Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/xml ------=_NextPart_01D9E4A3.DD033F40 Content-Location: file:///C:/6813D237/UA198320101_F307.files/header.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"

26