ІНСТРУКЦІЯ<= br> для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ЗЕЛДОК&#= 1057;^®

ZELDOX^®=

Ск&#= 1083;ад:

діn= 2;ча речовина: зипразидо= 085;;

- 1 капсула містить 22,65 мг зипразидонm= 1; гідрохлориk= 6;у моногідратm= 1;, що еквівалентl= 5;о 20 мг зипразидонm= 1;;

- 1 к&= #1072;псула містить 45,30 мг зипразидонm= 1; гідрохлориk= 6;у моногідратm= 1;, що еквівале = 85;тно 40 мг зипразидонm= 1;;

- 1 к&= #1072;псула містить 90,60 мг= зипразидон = 91; гідрохлориk= 6;у моногідратm= 1;, що еквівале = 85;тно 80 мг зипразидонm= 1;;

доl= 7;оміжні речовини: лактl= 6;за, моногідрат; крохмаль кукурудзянl= 0;й прежелатинo= 0;зований; магнію стеарат; желатинов = 72; оболонка: ти= ;тану діоксид (Е 171), l= 5;атрію додецилсулn= 0;фат, індиготин (Е&nb= sp;132), желатин; чорне чорнило: шел= ;ак, етанол безводний, спирт ізопропілоk= 4;ий, спирт н-бутиловий, пропіленглo= 0;коль, вода очищен = 72;, амонію гідроксид, калію гідро = 82;сид, заліза окси = 76; чорний (Е 172).

Ліl= 2;арська форма. Капсул= 080; тверді.

Осl= 5;овні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

- капсули по 20 мг: m= 0;верді желатинові капсули, що щільно закр = 80;ваються, розмір № 4, синього та білого коль = 86;ру, з маркуванняl= 4; чорним чорнилом «Pfizer&raqu= o; та «ZDX 20»;

- капсули по 40 &#= 1084;г: тверk= 6;і желатинові капсули, що щільно закриваютьl= 9;я, розмір № 4, синього кольору, з маркуванняl= 4; чорним чорнилом «Pfizer&raqu= o; та «ZDX 40»;

- капсули по 80 &#= 1084;г: тверді желатинові капсули, що щільно закр = 80;ваються, розмір № 2, синього та білого кольору, з маркуванняl= 4; чорним чорнилом «Pfizer&raqu= o; та «ZDX 80».

Фаl= 8;макотерапе= 074;тична група.

Ант&= #1080;психотичні засоби. Похідні індолу. Код = 40;ТX N05A Е04.

Фа&#= 1088;макологічн= і властивостo= 0;.

Фарма= ;кодинаміка. Зипра= ;зидон має високу спорідненіl= 9;ть з дофамінов = 80;ми рецепторамl= 0; типу 2 (D₂) та зн= ;ачно вищу спорідненіl= 9;ть з серотоніноk= 4;ими рецепторамl= 0; типу 2_А (5HT_2A). Позитронно- = 77;місійна томографія продемонстl= 8;увала, що через 12 го&#= 1076;ин після застосуванl= 5;я разової доз = 80; 40 мг блокування серотоніноk= 4;их рецепторів = 90;ипу 2_А було більшим, ніж 80= %, а блокуванн= 03; рецепторів D2 – більшим, ніж 50 %. Зипразидон також взаємодіє з серотоніноk= 4;ими рецепторамl= 0; 5HT_2C, 5HT_1D та 5HT_1A. Спорідненіl= 9;ть препарату з цими рецепторамl= 0; дорівнює аб = 86; є навіть більшою, ніж його спорід = 85;еність з рецепторамl= 0; D₂. Зипразидон має помірну спорідненіl= 9;ть із нейронни = 84;и транспортеl= 8;ами серотоніну та норадрен = 72;ліну, а також демонструє помірну спо = 88;ідненість з гістаміновl= 0;ми H(1)- та альфа(1)-рецеп&= #1090;орами. Спорідненіl= 9;ть зипразидонm= 1; з мускарино = 74;ими М(1) рецепторамl= 0; є незначущо= 02;.

Було продемонстl= 8;овано, що зипразидон = 08; антагоністl= 6;м серотоніноk= 4;их рецепторів типу 2_А (5HT_2A) та дофаміновиm= 3; рецепторів 2&nb= sp;типу (D₂). Згідно із запропоновk= 2;ним механізмом, антипсихотl= 0;чний ефект препарату частково об = 91;мовлений цією комбінацієn= 2; антагоністl= 0;чних впливів. Зипразидон також виступає по = 90;ужним антагоністl= 6;м рецепторів 5HT<= sub>2C та 5HT_1D, потужним агоністом рецепторів 5HT<= sub>1A та пригнічу= 08; зворотне захоплення нейронами норадреналo= 0;ну та серотоніну.

Клініч&#= 1085;і випробуванl= 5;я.

Шизофрені= 03;. У хо&= #1076;і дослідженнn= 3; тривалістю 52&n= bsp;тижні зипразидон = 87;родемонстр&#= 1091;вав ефективнісm= 0;ь щодо підтри = 84;ування клінічного покращення протягом пр = 86;довження терапії у пацієнтів, які продемонстl= 8;ували відповідь н = 72; лікування н = 72; початку курсу. Не було відмічено чіткої залежності між дозою та вираженістn= 2; відповіді у різних груп = 72;х застосуванl= 5;я зипразидонm= 1;. У цьому дослідженнo= 0; брали участ= 00; пацієнти як = 079; позитивною, так і з негативною симптоматиl= 2;ою. Ефективнісm= 0;ь зипразидонm= 1; була продем = 86;нстрована у обох варіантах.

Чаl= 9;тота розвитку зб= 10;льшення маси тіла, про яке повідомлялl= 6;ся як про побічну реакцію під час коротко = 89;трокових (тривалістю 4–6 тижнів) досліджень = 83;ікування шизофренії, була низько= 02; та не відрізнялаl= 9;ь у групах зас= 090;осування зипразидонm= 1; та плацебо (у кожній з гру= 087; частота становила 0,4 %). У плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; дослідженнo= 0; тривалістю&n= bsp;1 рік медіана втрати маси тіла становила 1–3 кг у пацієнтів, які застосо = 74;ували зипразидон, та 3 кг у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли плацебо.

У х = 86;ді подвійно сліпого порівняльнl= 6;го дослідженнn= 3; лікування шизофренії визначали такі показники метаболізмm= 1;, як маса тіла, рівень інсу = 83;іну натще, рівен= 100; загального холестеринm= 1; та тригліцериk= 6;ів, а також індекс резистентнl= 6;сті до інсуліну. У пацієнтів, які застосовувk= 2;ли зипразидон, не спостерігаl= 3;ося значних відхилень від вихідного рівня за жод= 085;им з цих параметрів обміну речовин.

• Резул&= #1100;тати великого дослідженнn= 3; безпеки, проведеногl= 6; після виход = 91; препарату н = 72; ринок. Рандомізо= 074;ане післяреєстl= 8;аційне дослідженнn= 3; за участю 18239 п= ;ацієнтів із шизофренієn= 2;, яке включал = 86; період контрольноk= 5;о спостережеl= 5;ня тривалістю = ;1 рік, проводили з метою встан = 86;влення наявності з = 74;’язку між впливом зипразидонm= 1; на тривалість інтервалу QTc т= а підвищеним ризиком лет = 72;льного наслідку, не пов’язаногl= 6; з суїцидом. Це дослідженнn= 3; проводили в умовах звичайної клінічної практики; результати дослідженнn= 3; продемонстl= 8;ували відсутністn= 0; різниці у частоті роз = 74;итку летального наслідку, не пов’язаногl= 6; з суїцидом, між групами лікування зипразидонl= 6;м та оланзапіноl= 4; (первинна кінцева точ = 82;а). Це дослідженнn= 3; також продемонстl= 8;увало відсутністn= 0; різниці між групами щод = 86; вторинних кінцевих точок (загал= 100;ної летальностo= 0;, летальност&= #1110; внаслідок суїциду та л= 077;тальності внаслідок р = 72;птової смерті). Водночас у групі лікування зипразидонl= 6;м спостерігаl= 3;ась незначно чисельно вища кількі = 89;ть летальних наслідків у результаті серцево-суд = 80;нних порушень. Та= 082;ож у групі лікування зипразидонl= 6;м спостерігаl= 3;и статистичнl= 6; достовірно більшу частоту госпіталізk= 2;ції з усіх причи= 085;, переважно з = 72; рахунок зростання ч = 72;стоти госпіталізk= 2;ції за психіатричl= 5;ими показаннямl= 0;.

Біполярн= а манія. Ефективні = 89;ть зипразидонm= 1; для дорослих пацієнтів з манією була встановленk= 2; у двох подві= 081;но сліпих плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х тривалістю 3&nb= sp;тижні, у яких порівнювалl= 0; зипразидон та плацебо, та в одному подвійно сліпому дослідженнo= 0; тривалістю 12 тижнів, де зипразидон порівнювалl= 0; з галоперидоl= 3;ом та плацебо. У цих дослідженнn= 3;х брали участ= 00; приблизно 850 пацієнтів, які відповідалl= 0; критеріям DSM-IV для біполярногl= 6; розладу І ти= 087;у з гострими маніакальнl= 0;ми або мішаним = 80; епізодами т = 72; наявністю або відсутністn= 2; психотичниm= 3; проявів. У цих дослідженнn= 3;х психотичні = 87;рояви на вихідном = 91; рівні спост = 77;рігалися у 49,7 %, 34,7 % або 34,9 % випадків. Ефективнісm= 0;ь препарату оцінювали і = 79; застосуванl= 5;ям Шкали оцінк = 80; манії (Mania Rating Scale; MRS). Шкалу глобальної клінічної оцінки за ступенем тя = 78;кості (Clinical Global Impression-Severity; CGI-S) у цих дослідженнn= 3;х використовm= 1;вали як комбінованm= 1; первинну аб = 86; основну вторинну змінну ефек = 90;ивності. Лікування зипразидонl= 6;м (40&= #8211;80 мг двічі на &#= 1076;обу, середня добова доза&nbs= p;120 мг) призводило до статистичнl= 6; достовірноk= 5;о значущо більшого (по= 088;івняно з плацебо) покращення індексів MRS та CGI-S при оцінці під час заключного візиту (3 тиж= 085;і). У ході дослі= 076;ження тривалістю 12 тижнів лікування галоперидоl= 3;ом (середня добова доза 16&= nbsp;мг) призводило до значущо більшого зн = 80;ження індексів MRS порівняно з = 090;аким при лікуван = 85;і зипразидонl= 6;м (середня добова доза 121= мг). Було продем = 86;нстровано, що ефективнісm= 0;ь зипразидонm= 1; та галопери = 76;олу є порівнянн = 86;ю щодо частин = 80; пацієнтів, у яких відповідь н = 72; лікування зберігаласn= 0; у період з 3 по= 12 тиждень лікування.=

Ефk= 7;ктивність зипразидонm= 1; для лікування біполярногl= 6; розладу І типу у дітей віком від 10 д&#= 1086; 17 років оцінюваласn= 0; у ході одног= 086; плацебо-кон = 90;рольованог&#= 1086; дослідженнn= 3; тривалістю 4&nb= sp;тижні (n=3D237) за участю стаціонарнl= 0;х або амбулаторнl= 0;х пацієнтів, які відпові = 76;али критеріям DSM-IV для маніакальнl= 0;х або змішани = 93; епізодів біполярногl= 6; розладу І типу з психо= 090;ичними проявами аб = 86; без них та на вихідному рівні отримали ін = 76;екс Y-MRS на рівні ≥ = 17 балів. Під час цьог= 086; подвійного сліпого пла = 94;ебо-контрол&= #1100;ованого дослідженнn= 3; курс лікува = 85;ня змінними дозами зипразидонm= 1; перорально (80<= /span>–160 мг/добу за 2 прийоми (&#= 1087;о 40&#= 8211;80 мг двічі на = добу) для пацієнтів з = 084;асою тіла ≥ 45 кг т= 072; 40&#= 8211;80 мг/добу за 2 прийоми (&#= 1087;о 20&#= 8211;40 мг двічі на = добу) для пацієнтів з = 084;асою тіла < 45 кг) порівнювалl= 0; з лікування = 84; плацебо. У перший день застосовувk= 2;ли разову дозу 20&= nbsp;мг зипразидонm= 1;, у подальшом = 91; підвищувалl= 0; дозу протягом 1–2 тижнів, розділяючи її на 2 прийо= 084;и та орієнтуючиl= 9;ь на діапазон 120= –160 мг/добу (для пацієнтів з = 084;асою тіла
≥ 45 кг) або 60–80 мг/= 076;обу (для пацієнт= 110;в з масою тіла &l= t; 45 кг). Було дозволено застосовувk= 2;ти асиметричнm= 1; схему дозування: ранкові доз = 80; були на 20 або 40&nbs= p;мг меншими за вечірні. Зипразидон був ефектив = 85;іший за плацебо з= 072; показником зміни загал= 00;ного індексу Y-MRS віk= 6; вихідного рівня до тиж= 085;я 4. У ході цього клінічного дослідженнn= 3; середні добові дози становили 119 &#= 1084;г для пацієнтів з = 084;асою тіла ≥ 45 кг та 69&= nbsp;мг для пацієнтів з = 084;асою < = 45 кг.

Досl= 3;ідження у пацієнтів дитячого віку

Бі= 087;олярна манія

Беk= 9;пеку зипразидонm= 1; оцінювали у 237= дітей віком від 10 до= 17 років, які брали участь у клінічних дослідженнn= 3;х біполярної манії з багатократl= 5;им застосуванl= 5;ям препарату. Сумарно 31 дит&= #1080;на з біполярни = 84; розладом І m= 0;ипу застосовувk= 2;ла зипразидон перорально протягом щонайменше 180&= nbsp;днів.

У ході дослідженнn= 3; тривалістю 4 тижні за участю діте = 81; віком від 10 до= 17 років з біполя&#= 1088;ною манією між пацієнтами груп лікування зипразидонl= 6;м та плацебо н= 077; спостерігаl= 3;ося відмінностk= 7;й з точки зору середньої зміни від вихідного рівня таких показників, як маса тіла, рівень глюкози нат = 97;е, рівень загального холестеринm= 1;, холестеринm= 1; ЛПНЩ або рівень тригліцериk= 6;ів.

Доk= 4;готривалих подвійно сл= 10;пих клінічних досліджень ефективносm= 0;і та переноси = 84;ості зипразидонm= 1; за участю діте = 81; не проводил = 86;ся.

Доk= 4;готривалих клінічних досліджень ефективносm= 0;і застосуванl= 5;я зипразидонm= 1; для профілактиl= 2;и рецидивів симптоматиl= 2;и манії/депре = 89;ії не проводил = 86;ся.

Шизофре = 85;ія

П&= #1088;ограма з вивчення застосуванl= 5;я зи&= #1087;разидону д= 110;тям із шизофрен= 10;єю включала ко = 88;откостроко&#= 1074;е 6-тижневе плацебо-кон = 90;рольоване дослідженнn= 3; (A1281134) з подальши= м 26-тижневим відкритим п = 86;довженим дослідженнn= 3;м (A1281135) і була розроблена для отриман = 85;я інформації про ефективнісm= 0;ь, безпеку та переносиміl= 9;ть пероральноk= 5;о зипразидонm= 1; (40–80 мг двічі на добу= під час їди) у разі його тривалого з = 72;стосування підліткам в= 10;ком від 13 до 17 рокі= ;в (включно) із шизофренієn= 2;. Дослідженн&= #1103; застосуванl= 5;я препарату Зелдокс у пацієнтам дитячого віку з шизофренієn= 2; було припинено к = 86;мпанією Pfizer через відсутністn= 0; ефективносm= 0;і (див. розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози»).

Фаl= 8;макокінети= 082;а.

Всмо&= #1082;тування.<= span class=3DBodytextItalic> Пікова концентрацo= 0;я зипразидонm= 1; у сироватці крові зазвичай до = 89;ягається через 6–8 гоk= 6;ин після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я багаторазоk= 4;их доз зипразидонm= 1; з їжею. Абсолютна біодоступнo= 0;сть разової доз = 80; 20 мг після прийому їжі = 089;тановить 60 %. Дослідженн= ;я фармакокінk= 7;тики продемонстl= 8;ували, що у присутностo= 0; їжі біодоступнo= 0;сть зипразидонm= 1; може зростати на = 74;іть до 100 %. Таким чином, препарат рекомендовk= 2;но приймати одночасно з їжею.

Розп&= #1086;діл. Об̵= 7;єм розподілу с = 90;ановить приблизно 1,1 &#= 1083;/кг. Зипразидон зв’язуєтьсn= 3; з білками у сироватці крові більш ніж на 99 %.

Біот&= #1088;ансформаці= ;я та виведенн= 03;. Середній час напіввиведk= 7;ння зипразидонm= 1; після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я становить 6,6 &#= 1075;одини. Рівноважниl= 1; стан досяга= 08;ться в межах 1–3 днів від початку лікування. Середній кліренс зипразидонm= 1; при внутрішньоk= 4;енному застосуванl= 5;і становить 5 = 84;л/хв/кг. Приблизно 20 % дози виводиться = 79; сечею, а приблизно 66 % препарату виділяєтьсn= 3; з організму = 079; калом.

Фаl= 8;макокінети= 082;а зипразидонm= 1; має лінійний характер у діапазоні доз від 40 до 80 l= 4;г двічі на доб= 091; після їди.

Піl= 9;ля пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я зипразидон = 77;кстенсивно метаболізуn= 8;ться. Незмінений препарат ви = 76;іляється у дуже невеликих кількостях = 79; сечею (< 1 %) та калом (< 4 %). Елімінація зипразидонm= 1; здійснюєтьl= 9;я переважно з = 72; рахунок трь = 86;х передбачувk= 2;них метаболічнl= 0;х шляхів, при цьому утвор= 02;ються 4 основні циркулюючі метаболіти: бензизотіаk= 9;олу піперазину сульфоксид, бензизотіаk= 9;олу піперазину сульфон, зипразидонm= 1; сульфоксид та S-метилдигід= 088;озипразидо&= #1085;. Незмінений зипразидон становить приблизно 44 % &= #1074;ід загальної кількості п = 86;хідних препарату в сироватці крові.

Зипр&#= 1072;зидон насамперед метаболізуn= 8;ться двома шляхами: за рахунок відновленнn= 3; і метилюван = 85;я з утворення = 84; S-метилдигід= 088;озипразидо&= #1085;у, що відповідає = 87;риблизно за дві третини метаболізмm= 1;, а також за рахунок окислення, щ= 086; забезпечує одну третин = 91; метаболізмm= 1;. Результати досліджень іn vitro, в яких використовm= 1;валися субклітиннo= 0; фракції печінки людини, вказують на те, що S-метилдигід= 088;озипразидо&= #1085; утворюєтьсn= 3; у 2 етапи. У цих дослідженнn= 3;х було продем = 86;нстровано, що перший етап забезпечуєm= 0;ься насамперед хімічним відновленнn= 3;м за участю глутатіону, = 072; також ферментатиk= 4;ним відновленнn= 3;м за участю ал= 100;дегідоксид&= #1072;зи. На другому етапі відбу = 74;ається метилюваннn= 3; за участю ті= 086;лметилтран&= #1089;ферази. У дослідженнn= 3;х іn vitro бу = 83;о продемонстl= 8;овано, що CYP3A4 є основним цитохромом = ;P450, що каталізу= 08; окислення зипразидонm= 1; з потенційн = 86; меншою участю CYP1A2.

Піk= 6; час досліджень in vitro було продемонстl= 8;овано, що зипразид = 86;н, S-метилдигід= 088;озипразидо&= #1085; та зипразидонm= 1; сульфоксид мають спіль = 85;і властивостo= 0;, які можуть спричиняти подовження інтервалу QTc. S- = 84;етилдигідр&#= 1086;зипразидон виводиться = 87;ереважно з калом шлях= 086;м біліарної екскреції. Незначну ро = 83;ь у метаболізмo= 0; цієї сполук = 80; відіграють метаболічнo= 0; перетворенl= 5;я під дією CYP3A4. Зипразидонm= 1; сульфоксид виводиться переважно н = 80;рками, вторинним шляхом виведення є метаболічнo= 0; перетворенl= 5;я під дією CYP3A4.

Особли&#= 1074;і групи пацієнтів. Фарм= акокінетичl= 5;ий скринінг пацієнтів н = 77; виявив жодних знач = 85;их відмінностk= 7;й фармакокінk= 7;тики препарату у курців та осіб, що не палять.

Не було виявлено значних відмінностk= 7;й у фармакокі = 85;етиці зипразидонm= 1; залежно від = 074;іку або статі пацієнтів. Фармакокінk= 7;тика зипразидонm= 1; у дітей віко= 084; від 10 до 17 рокі= ;в була подібною до фармакокінk= 7;тики у дорослих після внесе = 85;ня коректив на відмінностo= 0; у масі тіла. П&= #1088;и застосуванl= 5;і зипразидонm= 1; пацієнтам з порушенням = 92;ункції нирок різного сту = 87;еня тяжкості не спостерігаl= 3;и прогресуючl= 6;го зростання експозиції зипразидонm= 1;. Ці спостере = 78;ення збігаються = 79; тим фактом, що нирковий кліренс відіграє ду = 78;е незначну роль у загальному кліренсі пр = 77;парату. Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я 20 мг препарату двічі на = добу протягом 7 д = 85;ів рівні експозиції = 91; пацієнтів з порушеннямl= 0; легкого (кліренс креатиніну 30–60 мл/хв), помірного (10<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>–29 мл/хв) та тяжкого (наявна потр= 077;ба у діалізі) ступенів становили в= 10;дповідно 146 %, 87 % та 75 % від р= ;івня експозиції = 91; здорових до = 73;ровольців (кліренс креатиніну >= 70 мл/хв). Наразі невідомо, чи &#= 1079;ростали у таких пацієнтів к = 86;нцентрації метаболітіk= 4; у сироватці крові.

У п = 72;цієнтів з порушення = 84; функції печінки легкого або помірного с = 90;упеня тяжкості (класи А чи В за класифік = 72;цією Чайлда–= П’ю) внаслідок цирозу концентрацo= 0;я препарату у сироватці крові після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я зростала на 30&= nbsp;% порівняно з такою у здор= 086;вих добровольцo= 0;в, а період напіввиведk= 7;ння збільшився приблизно н = 72; 2 години. Вплив порушень функції печінки на к= 086;нцентрації метаболітіk= 4; у сироватці крові невідомий.=

Клo= 0;нічні характерисm= 0;ики.

По&#= 1082;азання.<= /p>

Зипразидон показаний для лікування шизофренії = 91; дорослих.

Зиl= 7;разидон показаний для лікування маніакальнl= 0;х або змішани = 93; епізодів середнього = 89;тупеня тяжкості у пацієнтів з біполярним розладом (профілакти = 82;а епізодів біполярногl= 6; розладу не встановлювk= 2;лася, див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Пр&#= 1086;типоказанн= я.

- Г= іперчутливo= 0;сть до зипразид = 86;ну або до будь-якої з допоміжних речовин, зазначених у розділі «Склад».=

- Встановленk= 7; подовження інтервалу QT.

- Вроджений синдром подовженогl= 6; інтервалу QT.

- Нещодавно перенесениl= 1; гострий інфаркт міо = 82;арда.

- Декомпенсоk= 4;ана серцева недостатніl= 9;ть.

- Аритмії, при яких застос = 86;вують антиаритмo= 0;чні препарати к = 83;асів IA та III.

- Одночасне застосуванl= 5;я лікарських препаратів, що подовжують інтервал QT. До таких препа = 88;атів належать, зокрема, антиаритміm= 5;ні препарати класів IA та III, триоксид ми = 96;’яку, галофантриl= 5;, левометадиl= 3;у ацетат, мезоридазиl= 5;, тіоридазин, пімозид, спарфлоксаm= 4;ин, гатифлоксаm= 4;ин, моксифлоксk= 2;цин, доласетронm= 1; мезилат, мефлохін, сертиндол або цизапри = 76; (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»), дофетилід, соталол, хінідин, хлорпромазl= 0;н, дроперидол, пентамідин, пробукол аб = 86; такролімус.

Вз&#= 1072;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.

Фарма= ;кокінетичн = 80;х та фармакодинk= 2;мічних досліджень взаємного впливу зипразидонm= 1; та інших препаратів, що подовжують інтервал QT, не проводили. Адитивний ефект таких препаратів та зипразидонm= 1; виключити н = 77; можна. Тому з&#= 1080;празидон не слід призначати одночасно з лікарськимl= 0; засобами, що подовжують інтервал QT (антиаритмі = 95;ні препарати класів IA та III, триоксид ми = 96;’яку, галофантриl= 5;, левометадиl= 3;у ацетат, мезо= 088;идазин, тіоридазин, пімозид, спарфлоксаm= 4;ин, гатифлоксаm= 4;ин, моксифлоксk= 2;цин, доласетронm= 1; мезилат, мефлохін, сертиндол або цизапри = 76; (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»)).

Лікарські засоби, що впливають н = 72; ЦНС/алкогол= 00;. Вр= 072;ховуючи основні ефекти зипразидонm= 1;, слід бути обережними при поєднанні зипразидонm= 1; з іншими препаратамl= 0;, що впливают= 00; на центральну нервову систему, та з алкоголем.=

Вплив зипразидонm= 1; на інші лікарські засоби.

Дослі= ;дження in vivo з декстрометl= 6;рфаном продемонстl= 8;увало незначне пр = 80;гнічення CYP2D6 при концентрацo= 0;ях у плазмі крові, на 50 % нижчих від значень, що спостерігаn= 2;ться після засто = 89;ування 40 мг зипразидонm= 1; двічі на доб= 091;. Дані досліджень in vitro вка= ;зують на те, що зипразидон може бути по= 084;ірним інгібітороl= 4; CYP2D6 та CYP3A4. Однак малоймовірl= 5;о, що застосув = 72;ння зипразидонm= 1; буде мати кл= 110;нічно значущий вплив на фармакокінk= 7;тику лікарських препаратів, метаболізм яких здійснюєтьl= 9;я за рахунок цих ізоформ цитохрому Р450.=

Зипра= ;зидон може спричиняти виникнення гіпотензії, тому здатни = 81; посилювати дію деяких антигіпертk= 7;нзивних лікарських засобів.

Зипразидон може чинити антагоністl= 0;чну дію до леводопи та антагоністo= 0;в дофаміну.

Пероральн= 110; контрацептl= 0;ви. За= 089;тосування зипразидонm= 1; призводило до незначни = 93; змін у фармакокінk= 7;тиці естрогеновl= 0;х (етинілестр = 72;діол, що є субстратом = ;CYP3A4) або прогестероl= 5;ових компонентіk= 4;.

Літій. Одночасне застосуванl= 5;я зипразидонm= 1; не впливало на фармакокінk= 7;тику літію. Оскільки зипразидон та літій пов= 217;язують зі змінами провідностo= 0; серця, комбінуванl= 5;я цих засобів може створювати ризик фармакодинk= 2;мічних взаємодій, включаючи аритмії. Раз= 086;м з тим під час &= #1082;онтрольова= ;них клінічних досліджень = 86;дночасне застосуванl= 5;я зипразидонm= 1; та літію не супроводжуk= 4;алося підвищенняl= 4; клінічного ризику порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям літію як монотерапіo= 1;.

Даl= 5;і щодо одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з карбамазе = 87;іном (стабілізат = 86;р настрою) обмежені.

Фаl= 8;макокінети= 095;ні взаємодії зипразидонm= 1; з вальпроатоl= 4; малоймовірl= 5;і через відсутністn= 0; спільних метаболічнl= 0;х шляхів для цих препаратів. = 059; дослідженнo= 0; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я зипразидонm= 1; та вальпроату = 73;уло продемонстl= 8;овано, що середня концентрацo= 0;я вальпроату залишалась = 91; межах терапевтичl= 5;ого діапазону п = 86;рівняно з такою при одночасномm= 1; застосуван&#= 1085;і вальпроату та плацебо.

Вплив інших лікар = 89;ьких засобів на зипразидон.

Кетоконазо = 83; (інгібітор CYP3A4, &#= 1097;о також інгібує Р-глікопрот = 77;їн) у дозі 400 мг/до= бу підвищував концентрацo= 0;ю зипразидонm= 1; у сироватці крові на < 40 %. Концентрацo= 0;ї S-метилдигід= 088;озипразидо&= #1085;у та зипразидонm= 1; сульфоксидm= 1; у момент про= 075;нозованого T_max для зипразидонm= 1; були збільшені н = 72; 55 % та 8 % відповідно. Додатковогl= 6; подовження тривалості інтервалу QTc не спостерігаl= 3;ося. Зміни у фармакокінk= 7;тиці у зв’язку з одночасним застосуванl= 5;ям потужних інгібіторіk= 4; CYP3A4 навряд чи матимуть клінічно важливе значення, тому підбір дози не потр= 110;бен. Д&= #1072;ні досліджень in vitro<= /span> та до= ;сліджень на тваринах = 089;відчать про те, що зипразидон = 84;оже виступати с = 91;бстратом Р-глікопрот = 77;їну. Значення цього факту = 076;ля людей in vivo зали= шається невідомим. О= 089;кільки зипразидон = 08; субстратом CYP3= A4, а індукція CYP3A4 = 110; Р-глікопрот = 77;їну пов’язані, о= 076;ночасне застосуванl= 5;я з такими інд= 091;кторами CYP3A4 та індукто = 88;ами Р-глікопрот = 77;їну, як карбамаз = 77;пін, рифампін та препарати звіробою, може призве = 89;ти до зниження концентрацo= 0;ї зипразидонm= 1;.

Заl= 9;тосування карбамазепo= 0;ну в дозах 200 мг двічі на доб= 091; протягом 21 д= 085;я призводило = 76;о зниження експозиції зипразидонm= 1; приблизно н = 72; 35 %.

Антациди. Багатократl= 5;е застосуванl= 5;я алюмініє- та магнієвмісl= 5;их антацидів або циметидину = 85;е призводило до клінічно значущого впливу на фармакокінk= 7;тику зипразидонm= 1; при його застосуванl= 5;і після їди.

С&= #1077;ротонінерг= ;ічні лікарські засоби. В окремих випадках повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; серотоніноk= 4;ого синдрому, по= 074;’язаного у часі із застосуванl= 5;ям зипразидонm= 1; у комбінаці= 11; з іншими серотонінеl= 8;гічними лікарськимl= 0; засобами (наприклад і= 079; селективниl= 4;и інгібітораl= 4;и зворотного = 79;ахоплення серотоніну) (див. розділ «Побічні реакції»). До проявів серотоніноk= 4;ого синдрому можуть належати сплутаністn= 0; свідомості, збудження, гарячка, підвищене потовиділеl= 5;ня, атаксія, гіперрефлеl= 2;сія, міоклонічнo= 0; спазми та діарея.

Зв’язуван= 085;я з білками плазми кров= 10;. Зи= 087;разидон значною мірою зв’яз = 91;ється з білками плазми. На зв&#= 8217;язування зипразидонm= 1; з білками плазми in vitro не впливали варфарин аб = 86; пропранолоl= 3; (препарати, що надзвичайнl= 6; активно зв’= 03;зуються з білками плазми кров= 10;); аналогічно = 10; зипразидон не змінював характерисm= 0;ик зв’язуваннn= 3; цих двох препаратів = 79; білками пла = 79;ми крові людин = 80;. Таким чином, потенційні = 74;заємодії зипразидонm= 1; з іншими препаратамl= 0; за механізмом витіснення = 08; малоймовірl= 5;ими.

Досліджен= 085;я in vitro. Дослідженнn= 3; ферментатиk= 4;ного інгібуваннn= 3; in vitro з використанl= 5;ям мікросом печінки людини прод = 77;монструвал&#= 1086;, що зипразидон чинить незн = 72;чну інгібуючу дію на CYP1A2, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6 та CYP3A4, тож, ймовірно, не впливатиме на метаболізм лікарських = 87;репаратів, які первинн = 86; метаболізуn= 2;ться цими ферментами. Взаємодії лікарських препаратів та зипразидонm= 1; внаслідок заміщення є малоймовірl= 5;ими.

Циметидин. Ци= 084;етидин при застосуванl= 5;і у дозі 800 мг 1 &#= 1088;аз на добу прот= 103;гом 2 днів не впливав на фармакокінk= 7;тику зипразидонm= 1;.

Декстроме= 090;орфан. Ре= 079;ультати дослідженнn= 3; за участю здорових добровольцo= 0;в, порівнянні = 79; результатаl= 4;и досліджень in vitro, продемонстl= 8;ували, що зипразидон не впливає н= 072; метаболізм декстрометl= 6;рфану, еталонного субстрату ферменту CYP2D6, до його основного метаболіту декстрорфаl= 5;у. Статистичнl= 6; значущої зміни співвідношk= 7;ння декстрометl= 6;рфан/декстр&#= 1086;рфан у сечі не спостерігаl= 3;ося.

Одночасне застосуванl= 5;я з іншими лікарськимl= 0; засобами. Фарма= ;кокінетичн = 80;й популяційнl= 0;й аналіз пацієнтів і = 79; шизофренієn= 2;, включених д = 86; контрольовk= 2;них клінічних досліджень, не виявив підтверджеl= 5;ня наявності жодної клінічно значущої фармакокінk= 7;тичної взаємодії з бензтропінl= 6;м, пропранолоl= 3;ом або лоразепамоl= 4;.

Взаємодія з продуктами харчування. Абсол= ;ютна біодоступнo= 0;сть препарату в дозі 20 мг при прийомі з їжею становить приблизно 60 %. Всмоктуванl= 5;я зипразидонm= 1; збільшуєтьl= 9;я вдвічі при прийомі разом з їжею.

<= /span>

Ос&#= 1086;бливості застосуванl= 5;я.

З метою виявлення пацієнтів, яким не реко= 084;ендовано застосовувk= 2;ти зипразидон, перед призначеннn= 3;м препарату с = 83;ід зібрати анамнез (включаючи оцінку сіме = 81;ного анамнезу) та провести обR= 17;єктивне обстеження (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Інтервал QT. Зи= ;празидон спричиняє залежне від дози подовж = 77;ння інтервалу QT легкої або помірної тяжкості (див. розділи «Побічні реакції» та «Фармакодиl= 5;аміка»).

Не слід одночасно застосовувk= 2;ти зипразидон та препарат = 80;, які подовжують інтервал QT (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Взаємод= 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Лікування пацієнтів з вираженою брадикардіn= 8;ю потребує обережностo= 0;. Порушення балансу електролітo= 0;в (такі як гіпокаліємo= 0;я та гіпомагн= 10;ємія) підвищують ризик розвитку злоякісних аритмій. Так= 110; порушення слід нормалізувk= 2;ти до початку застосуванl= 5;я зипразидонm= 1;. До початку лікування пацієнтів з= 10; стабільнимl= 0; захворюванl= 5;ями серця слід розглянути = 84;ожливість проведення ЕКГ-обстеже = 85;ня.

При виникненні таких симптомів з боку серця, як посилене серцебиття, вертиго, синкопе або судоми, слід враховуватl= 0; ризик виник = 85;ення злоякісної аритмії та провести оцінювання стану серця, включаючи ЕКГ. Якщо тривалість інтервалу QTc &g= t; 500 мс, застосуванl= 5;я препарату р = 77;комендован&#= 1086; припинити (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Піс= ля виходу препарату н = 72; ринок повідомлялl= 0; про виникнення рідкісних епізодів шл = 91;ночкової тахікардії типу torsad= e de pointes у пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь зипразидон = 90;а мають численні об = 90;яжливі фактори ризику.

Пацієнти дитячого віку

Без&= #1087;ека й ефективнісm= 0;ь зипразидонm= 1; при лікуванні шизофренії = 91; дітей та підлітків н = 77; встановленo= 0; (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Злоякі&#= 1089;ний нейролептиm= 5;ний синдром.

Повідом = 83;ялось про зв’язок потенційно летальl= 5;ого комплексу симптомівВстанов = 80;ти діагноз таким пацієнтам важко. При встановленl= 5;і діагнозу важливо вик = 83;ючити випадки, кол= 080; клінічна картина вкл= 02;чає як тяжке медичне захворюванl= 5;я (наприклад, пневмонію, системну інфекцію, тощо), так і неліковані або неадекватнl= 6; пролікованo= 0; екстрапіраl= 4;ідні ознаки та симптоми (ЕП= 057;). При диферен = 94;ійному діагнозі та = 82;ож важливо вик = 83;ючити центральну антихолінеl= 8;гічну токсичністn= 0;, тепловий удар, медикаментl= 6;зну лихоманку т = 72; первинну патологію центральноo= 1; нервової системи (ЦНС).<= o:p>

Лікуван = 85;я ЗНС має включати: (1) негайне при = 87;инення прийому антипсихотl= 0;чних препаратів та інших лікарських засобів, які не є необхід= 085;ими для супутньої терапії; (2) інтенсивне симптоматиm= 5;не лікування т = 72; медичний нагляд; та (3) лікування будь-яких се= 088;йозних супутніх за = 93;ворювань, для яких існує специфічне лікування. Загальнопрl= 0;йнятих специфічниm= 3; фармаколог&#= 1110;чних схем лікува = 85;ня для ЗНС немає.

Якщо пацієнт потребує лікування антипсихотl= 0;чними препаратамl= 0; після одужа = 85;ня від ЗНС, можл&#= 1080;ве повторне пр = 80;значення препарату с = 83;ід ретельно зважувати. Необхідно проводити ретельний о = 75;ляд пацієнта, оскільки були повідомленl= 5;я про рецидив = 80; ЗНС.

Пізня дискінезія. Післ&= #1103; тривалого застосуванl= 5;я зипразидонm= 1; потенційно може виника = 90;и пізня дискінезія та інші пізн= 110; екстрапіраl= 4;ідні синдроми. Пацієнти з біполярнимl= 0; розладами особливо схильні до виникнення = 90;аких симптомів. Частота виникнення зростає зі з= 073;ільшенням тривалості лікування т = 72; зі збільшен = 85;ям віку пацієнтів. При виникненні симптомів т = 72; ознак пізнь = 86;ї дискінезії слід розглянути можливість зниження дози зипразидонm= 1; або припине = 85;ня застосуванl= 5;я препарату.=

Судоми. = Ліку&= #1074;ання пацієнтів з судомами в анамнезі потребує обережностo= 0;.

Реакці&#= 1103; на лікарський засіб, що супроводжуn= 8;ться еозинофіліn= 8;ю та системними проявами (DRESS). Були повідомленl= 5;я про розвито = 82; DRESS. Ця реакція складаєтьсn= 3; з комбінаці= 11; трьох або бі= 083;ьше із таких про= 103;вів: шкірна реакція (так= 072; як висипанн= 03; або ексфоліатиk= 4;ний дерматит), еозинофіліn= 3;, лихоманка, лімфаденопk= 2;тія та одне або декілька системних ускладнень, таких як гепатит, нефрит, пневмоніт, міокардит т = 72; перикардит. Були повідомленl= 5;я про інші тяжкі шкірн= 10; побічні реакції, у тому числі синдром Стівенса – Джонсона, що були асоційованo= 0; із застосуванl= 5;ям зипразидонm= 1;.

Тяжl= 2;і шкірні побічні реакції іно = 76;і можуть мати летальний наслідок. Пр= 080; виникненні розвитку та = 82;их реакцій припиніть застосуванl= 5;я зипразидонm= 1;.

Поруш= ;ення функції печінки.

Прl= 0;значати зипразидон пацієнтам і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю тяжкого ступеня слі = 76; з обережністn= 2;, оскільки досвід лікування таких пацієнтів обмежений (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Фармакокіl= 5;етика»).

Лікарс&#= 1100;кі препарати, щ= 086; містять лактозу. Оскі&= #1083;ьки препарат містить лактозу, йог= 086; не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам з рідкісними спадковими захворюванl= 5;ями, пов’язk= 2;ними з непереносиl= 4;істю галактози, недостатніl= 9;тю лактази Лаппа або синдромом п = 86;рушення всмоктуванl= 5;я глюкози та галактози.=

Підви= ;щення ризику порушень мозкового к = 88;овообігу у пацієнтів = 079; деменцією<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>. i= 9; ході рандомізовk= 2;них плацебо-кон = 90;рольованих клінічних досліджень популяції п = 72;цієнтів з деменцією при застосуванl= 5;і деяких атипових антипсихотl= 0;чних препаратів спостерігаl= 3;ося зростання приблизно у 3 &= #1088;ази ризику порушень мозкового кровообігу. Механізм цього явища невідомий. Н= 077; можна виключити подібне зростання ризиків при застосуванl= 5;і інших антипсихотl= 0;чних препаратів або в інших популяціях пацієнтів. Зелдокс^® слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; наявними факторами ризику розвитку інсульту.=

Зростання летальностo= 0; у пацієнтів літнього віку з деменцією<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-= font-style: italic'>. Д = 72;ні двох велики = 93; наглядових досліджень = 87;родемонстр&#= 1091;вали, що у пацієнтів літнього віку з деменцією, які застосовувk= 2;ли антипсихотl= 0;чні препарати, незначно підвищувавl= 9;я ризик смерт= 10; та/або, ймові&#= 1088;но, церебровасl= 2;улярних небажаних явищ порівняно з = 090;аким у пацієнтів, які не застосовувk= 2;ли антипсихотl= 0;чні препарати. Наразі дани = 93; недостатньl= 6; для остаточної оцінки точного значення ризику. Причини підвищення такого ризику невідомі.=

Зелдо= ;кс^® не зареєстровk= 2;но для лікування порушень по = 74;едінки, пов’язаних із деменціє= 02;.

Венозна тромбоембоl= 3;ія. При застосуванl= 5;і антипсихотl= 0;чних препаратів повідомлялl= 6;ся про випадки розвитку венозної тромбоембоl= 3;ії. Оскільки у пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь антипсихотl= 0;чні препарати, часто спостерігаn= 2;ться набуті факт = 86;ри ризику венозної тр = 86;мбоемболії, необхідно виявити усі можливі фактори ризику до початку та під час заст= 086;сування зипразидонm= 1; та вжити профілактиm= 5;них заходів.

Метабол&#= 1110;чні зміни. Застосуванl= 5;я атипових антипсихотl= 0;чних лікарських препаратів супроводжуn= 8;ться метаболічнl= 0;ми змінами, що може підвищуватl= 0; ризики розвитку порушень з боку серцево-суд = 80;нної системи та мозкового кровообігу. Ці метаболічнo= 0; зміни включ = 72;ють гіперглікеl= 4;ію, дисліпідемo= 0;ю та збільшен = 85;я маси тіла. Тоді як всі лікарські засоби цьог = 86; класу мають здатність спричиняти метаболічнo= 0; зміни, кожни= 081; окремий лікарський засіб має власний специфічниl= 1; профіль риз = 80;ків.

Гіпергл&#= 1110;кемія та цукровий діабет. Над&#= 1093;одили повідомленl= 5;я про розвито = 82; гіперглікеl= 4;ії та цукровог = 86; діабету, іноді – тяжк= 086;го ступеня, що призводили до кетоацид = 86;зу, гіперосмолn= 3;рної коми або летального наслідку у п= 072;цієнтів, які застосо = 74;ували атипові антипсихотl= 0;чні препарати. У пацієнтів, які застосовувk= 2;ли Зелдокс^®, було зареєстровk= 2;но декілька випадків гі = 87;ерглікемії або цукрового діабету. Хоч= 072; Зелдокс^®о&#= 1090;римувала менша кільк= 10;сть пацієнтів, невідомо, чи цей більш обмежений досвід є єдиною причиною незначної к= 10;лькості таких повідомленn= 0;. Оцінювання = 74;заємозв’яз&#= 1082;у між застосуванl= 5;ям атипових антипсихотl= 0;чних лікарських препаратів та відхилен = 85;ям рівня глюкози ускладнюєтn= 0;ся можливістю = 87;ідвищеного фонового ризику розвитку цу = 82;рового діабету у пацієнтів з шизофренієn= 2; та збільшенняl= 4; частоти розвитку цукрового діабету у загальній популяції. Враховуючи ці обтяжлив= 10; фактори, взаємозв’яk= 9;ок між застосуванl= 5;ям атипових антипсихотl= 0;чних лікарських = 87;репаратів та побічним = 80; реакціями, пов’язанимl= 0; з гіперглікеl= 4;ією, зрозумілий не повністю. Неможливо дати точну оцінку ризи = 82;у для пов’яза = 85;их з гіперглікеl= 4;ією побічних реакцій у пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь атипові ант = 80;психотичні лікарські препарати.

= 055;ацієнтам зі встановленl= 0;м цукровим діабетом, як= 110; почали приймати атипові антипсихотl= 0;чні препарати, слід проходити регулярні обстеження щодо погіршення регулюваннn= 3; рівня глюко = 79;и. Пацієнтам, які почали приймати ат = 80;пові антипсихотl= 0;чні препарати з = 72; наявності факторів ри = 79;ику розвитку цукрового діабету (таких як ожи&#= 1088;іння, сімейний анамнез діабету), слід визначити рівень глюкози в крові натще на початку лікування і періодично = 87;еревіряти його впродовж лікування. Усім пацієнтам, я= 082;і застосовуюm= 0;ь атипові антипсихотl= 0;чні лікарські засоби, слід здійснюватl= 0; моніторинг щодо розвитку симптомів гіперглікеl= 4;ії, включаючи полідипсію, поліурію, поліфагію т = 72; слабкість. Пацієнтам, у яких розвиваютьl= 9;я симптоми гіперглікеl= 4;ії під час лікування атиповими антипсихотl= 0;чними препаратамl= 0;, слід провес = 90;и аналіз рівн= 03; глюкози в крові натще. У деяких випадках гіперглікеl= 4;ія зникає післ= 03; припинення лікування атиповими антипсихотl= 0;чними лікарськимl= 0; засобами. Проте деяки = 84; пацієнтам, н= 077;зважаючи на припинення застосуванl= 5;я антипсихотl= 0;чних лікарських засобів, нео= 073;хідно продовжуваm= 0;и протидіабеm= 0;ичне лікування.=

Дисліпі&#= 1076;емія. У пацієнтів, які приймал = 80; атипові антипсихотl= 0;чні лікарські засоби, спостерігаl= 3;ися небажані зміни рівні = 74; ліпідів.

Збільшенн= 103; маси тіла. При застосуванl= 5;і атипових антипсихотl= 0;чних лікарських засобів спостерігаl= 3;ося збільшення маси тіла. Ре&#= 1082;омендовано проводити моніторинг маси тіла пацієнтів.

Висипання. У дослідженнn= 3;х зипразидонm= 1;, які проводилисn= 0; до виходу препарату н = 72; ринок, приблизно у 5&n= bsp;% пацієнтів зR= 17;явилися висипання та/або кропи= 074;’янка, причому в кожному шос = 90;ому випадку це призвело до припинення участі в дослідженнo= 0;. Поява висипання була пов’яз = 72;на з дозою зипразидонm= 1;, хоча ці результати також можна пояснити довшим часо = 84; впливу при застосуванl= 5;і високої доз = 80; препарату. У декількох пацієнтів з висипаннямl= 0; спостерігаl= 3;ися ознаки та си= 084;птоми супутнього системного захворюванl= 5;я, наприклад підвищення кількості л = 77;йкоцитів. Стан більшості пацієнтів швидко покращувавl= 9;я при додатковомm= 1; застосуванl= 5;і антигістамo= 0;нних препаратів або стероїд= 10;в та/або після припинення прийому зипразидонm= 1;; всі пацієнт = 80;, у яких були зареєстровk= 2;ні такі реакці= 11;, повністю одужали. При появі висипання, для якого не можна визначити альтернатиk= 4;ну етіологію, слід припинити застосуванl= 5;я зипразидонm= 1;.

Ортостати= 095;на гіпотензія. Зипразидон може спричи = 85;ити ортостатичl= 5;у гіпотензію, що супровод = 78;ується запаморочеl= 5;ням, тахікардієn= 2;, та у деяких пацієнтів – непритомніl= 9;тю, особливо пі = 76; час початковогl= 6; періоду титрування дози, що, ймовірно, відображає антагоністl= 0;чні властивостo= 0; препарату д = 86; a1-адренергіч= ;них рецепторів. Непритомніl= 9;ть була зареєстровk= 2;на у 0,6 % пацієнтів, які застосовувk= 2;ли зипразидон.

Зипра= ;зидон слід застосовувk= 2;ти з особливою обережністn= 2; пацієнтам і = 79; відомими се = 88;цево-судинн&= #1080;ми захворюванl= 5;ями (наявність в анамнезі інфаркту міокарда аб = 86; ішемічної х = 74;ороби серця, серцевої недостатноl= 9;ті або порушення провідностo= 0;), церебровасl= 2;улярним захворюванl= 5;ям або патологічнl= 0;ми станами, що сприяють розвитку артеріальнl= 6;ї гіпотензії (зневодненн= 03;, гіповолеміn= 3; та лікуванн= 03; антигіпертk= 7;нзивними препаратамl= 0;).

Падіння. Зl= 0;празидон може спричи = 85;ити сонливість, запаморочеl= 5;ня, постуральнm= 1; гіпотензію, порушення ходи, що може призвести д = 86; падінь. Паці= 108;нтам із підвищеним ризиком (наприклад пацієнтам л= 10;тнього віку або в ослабленим пацієнтам) цей лікарський засіб слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю і розглянут = 80; доцільністn= 0; зменшення п = 86;чаткової дози (див. ро= 079;діл «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Лейкопені= 103;, нейтропеніn= 3; та агранулоциm= 0;оз. У ході клінічних досліджень та після вих= 086;ду препарату н = 72; ринок були зареєстровk= 2;ні випадки лейкопенії/ = 85;ейтропенії, пов’язані в часі із застосуванl= 5;ям антипсихотl= 0;чних лікарських засобів. Бул= 080; також зареє = 89;тровані випадки агранулоциm= 0;озу (в тому числі &= #1079; летальним наслідком).

Можли= ;ві фактори ризику розв = 80;тку лейкопенії/ = 85;ейтропенії включають низьку кількість л = 77;йкоцитів до початку застосуванl= 5;я препарату т = 72; наявність в анамнезі випадків лейкопенії/ = 85;ейтропенії, спричинениm= 3; лікарськимl= 0; засобами. Пацієнтам з попередньо існуючою низькою кількістю лейкоцитів або зі спричиненоn= 2; лікарським засобом лейкопенієn= 2;/нейтропені&#= 1108;ю в анамнезі слід здійснюватl= 0; частий моні = 90;оринг результатіk= 4; загального аналізу кро = 74;і впродовж перших декількох місяців тер = 72;пії; слід припинити застосуванl= 5;я препарату Зелдокс^®п&#= 1088;и появі перши = 93; ознак зниження кількості лейкоцитів за відсутностo= 0; інших етіол = 86;гічних факторів.=

Слід проводити ретельний моніторинг стану пацієнтів з нейтропеніn= 8;ю для виявлен = 85;я гарячки або інших симптомів інфекції, а у разі появи таких симптомів слід негайн = 86; провести лі = 82;ування. Пацієнтам з тяжкою нейтропеніn= 8;ю (абсолютна кількість нейтрофіліk= 4; < 1000/мм³) застосуванl= 5;я препарату Зелдокс^®с&#= 1083;ід припинити т = 72; проводити контроль кі = 83;ькості лейкоцитів до одужання.

Дисфагія. Дискінезія стравоходу та аспіраці= 03; були пов’яз = 72;ні із застосуванl= 5;ям антипсихотl= 0;чних лікарських засобів. Аспіраційнk= 2; пневмонія часто є причиною захворюванl= 6;сті та летально = 75;о наслідку у пацієнтів літнього ві = 82;у, особливо у пацієнтів з прогресуючl= 6;ю деменцією, обумовленоn= 2; хворобою Альцгеймерk= 2;. Пацієнтам з ризиком виникнення аспіраційнl= 6;ї пневмонії зипразидон та інші анти= 087;сихотичні лікарські засоби слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю.

Регулюван= 085;я температурl= 0; тіла. Хоча під чаl= 9; проведення дореєстрацo= 0;йних досліджень зипразидонm= 1; не повідомлялl= 6;ся про порушення здатності організму зменшувати внутрішню температурm= 1; тіла, випадк= 080; цього явища були пов’яз = 72;ні із застосуванl= 5;ям антипсихотl= 0;чних препаратів. Слід з обережністn= 2; призначати зипразидон пацієнтам, які опиняться в умовах, що можуть призвести д = 86; підвищення центральноo= 1; температурl= 0; тіла, таких як посилене тренування, дія надвисоких температур, застосуванl= 5;я супутніх лікарських засобів з хо= 083;іноблокуюч&= #1086;ю активністю, або в умовах, які призводять до зневодненнn= 3;.

Суїциди. Пацієнти із психотичниl= 4; або біполярним = 88;озладом можуть вдатися до суїциду, том= 091; медикаментl= 6;зна терапія пацієнтів групи висок = 86;го ризику пови = 85;на супроводжуk= 4;атися ретельним наглядом. Рецепти на зипразидон слід випису = 74;ати на найменшу кількість капсул з метою зменш = 77;ння ризику передозуваl= 5;ня.

Лаборатор= 085;і аналізи. У пацієнтів з ризиком значних порушень рівня електролітo= 0;в, яким планують терапію зип = 88;азидоном, слід визнач = 80;ти рівень калі= 02; і магнію в сироватці крові на вихідному рівні. Зниження рівня калію та магнію в с&#= 1080;роватці крові слід усунути перед почат = 82;ом лікування. У пацієнтів, які починають п = 88;иймати діуретики під час застосуванl= 5;я зипразидонm= 1;, необхідно періодично відслідковm= 1;вати рівні калію = 110; магнію в сироватці крові. Слід п&#= 1088;ипинити застосуванl= 5;я зипразидонm= 1; пацієнтам, у яких встановленl= 6;, що показник QTc постійно > 500 мсек.

Пацієнти із супутнім = 80; захворюванl= 5;ями. Клінічний досвід застосуванl= 5;я зипразидонm= 1; пацієнтам і = 79; декількома супутніми системними захворюванl= 5;ями обмежений.

Зипра= ;зидон не оцінювал = 80; і не застосовувk= 2;ли достатньою мірою під ча= 089; терапії пацієнтів з нещодавнім інфарктом міокарда аб = 86; із захворюванl= 5;ям, що супроводжуn= 8;ться нестабільнl= 6;ю роботою серця. Пацієнти з такими діагнозами були виключені з дореєстрацo= 0;йних клінічних досліджень. = 059; зв’язку із ризиком подовження інтервалу QTc та ризиком розвитку ортостатичl= 5;ої гіпотензії при застосуванl= 5;і зипразидонm= 1; препарат слід призначати = 79; обережністn= 2; пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями з боку серця.

Здатність порушувати когнітивну та моторну функції. Сонливість була найбільш поширеною побічною реакцією, пр= 086; яку повідомлялl= 6;ся у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли зипразидон. Під час 4- та 6-тижневих плацебо-кон = 90;рольованих досліджень = 74;ипадки сонливості були зареєстровk= 2;ні у 14 % пацієнтів, які отримували зипразидон, порівняно з 7&n= bsp;% пацієнтів, які отримували плацебо. У ході коротк = 86;строкових клінічних досліджень = 89;онливість призвела до припинення лікування у 0,3= % пацієнтів. О= 089;кільки зипразидон може призводити до порушенн= 03; свідомості, мислення аб = 86; моторних навичок, пацієнтів слід попередити = 87;ро необхіднісm= 0;ь дотримуватl= 0;сь обережностo= 0; при виконан = 85;і дій, що потребують пильності, таких як кер= 091;вання транспортнl= 0;ми засобами (у тому числі і автомобіляl= 4;и) або небезпечниl= 4;и приладами, д= 086;ти, доки пацієнти не будуть повністю впевнені в т= 086;му, що лікуванн= 03; зипразидонl= 6;м не впливає н= 072; них негативним чином.

Пріапі&#= 1079;м. При застосуванl= 5;і антипсихотl= 0;чних препаратів, включаючи зипразидон, повідомлялl= 6;ся про випадки розвитку пріапізму. Ц= 103; побічна реакція, як і при застосуванl= 5;і інших психо = 90;ропних препаратів, не має дозозалежнl= 6;го характеру т = 72; не корелює з тривалістю лікування.=

Гіперп&#= 1088;олактинемі= я. Як і інші препарати-а = 85;тагоністи дофаміновиm= 3; рецепторів D2, зипразидон може підвищуватl= 0; рівень прол = 72;ктину. При застосуванl= 5;і препаратів, що підвищую = 90;ь рівень пролактину, повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; таких порушень, як галакторея, аменорея, гінекомастo= 0;я та імпотенція. = 058;ривала гіперпролаl= 2;тинемія на фоні гіпо= 075;онадизму може призводити до зниження щільності кісток.

Заl= 9;тосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагітніст= 00;. До= 089;лідження репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0; зипразидон&#= 1091; продемонстl= 8;ували наявність несприятлиk= 4;ого впливу на репродуктиk= 4;ний процес при з= 072;стосуванні доз, асоційованl= 0;х з токсичним впливом на материнськl= 0;й організм та/або седативною дією. Ознак тератогеннl= 6;ї дії препарату виявлено не було.

Дослі= ;джень застосуванl= 5;я препарату вагітними жінками не проводили.

Оскіл= ;ьки досвід застосуванl= 5;я зипразидонm= 1; жінкам у пер= 110;од вагітності обмежений, зипразидон не рекоменд = 91;ється призначати вагітним за = 074;инятком випадків, коли очікувана користь для матері є більшою за потенційниl= 1; ризик для плода.

Н= овонароджеl= 5;і, матері яких застосовувk= 2;ли антипсихотl= 0;чні препарати (включаючи зипразидон) протягом 3 триместру вагітності, входять до групи ризик = 91; виникнення після народження побічних реакцій, включаючи екстрапіраl= 4;ідні симптоми та/або симптоми відміни; ступінь тяж = 82;ості та тривалість таких явищ після пологів можуть бути різними. Повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; збудження, гіпертонії, = 075;іпотонії, тремору, сонливості, дихальної недостатноl= 9;ті або порушен= 00; годування. Т= 086;му за станом таких новонароджk= 7;них слід ретельно спостерігаm= 0;и. Зелдокс^® н&#= 1077; слід застос = 86;вувати під час вагітності, = 079;а винятком випадків, коли застосуванl= 5;я препарату є = 073;езсумнівно необхідним. За необхідносm= 0;і відміни пре = 87;арату під час вагітності не слід прип= 080;няти застосуванl= 5;я раптово.

Гоk= 6;ування груддю.= Ст= 072;ндартних і належним чином контрольовk= 2;них досліджень = 79;а участю жіно = 82;, які годують груддю, не проводилосn= 3;. В одному випадку повідомлялl= 6;ся, що зипразидон виявляєтьсn= 3; в грудному молоці. Пацієнткам слід рекоме = 85;дувати утримуватиl= 9;ь від годування груддю, якщо вони застос = 86;вують зипразидон. = 071;кщо застосуванl= 5;я цього лікарськогl= 6; препарату необхідне, т= 086; грудне вигодовуваl= 5;ня слід припинити.=

Фертил&#= 1100;ність

С= тандартних і належним чином контрольовk= 2;них досліджень = 79;а участю жіно = 82; і чоловіків, які отримую = 90;ь зипразидон, не проводилосn= 3;.

Контрац&= #1077;пція. Жінкам репр = 86;дуктивного віку, які отримують зипразидон, необхідно рекомендувk= 2;ти використовm= 1;вати належні мет = 86;ди контрацепцo= 0;ї.

Здk= 2;тність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Зипразидон може спричиняти сонливість = 90;а впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом та роботі з іншими механізмамl= 0;. Слід попере = 76;ити про це пацієнтів, яким, можливо, доведеться сідати за кермо або працювати з механізмамl= 0;.

Сп&#= 1086;сіб застосуванl= 5;я та дози.

Доросл&#= 1110;. Р= ;екомендова = 85;а доза для невідкладнl= 6;го лікування шизофренії та біполярної манії стано = 74;ить 40 мг двічі на добу під час прийому їжі. Залежно від індивідуалn= 0;них особливостk= 7;й клінічного стану, добов= 072; доза у подальшому може бути підвищена д = 86; максимальнl= 6;го рівня, що становить 80 = 084;г двічі на добу. За наявності показань, ма= 082;симальну рекомендовk= 2;ну добову дозу = 084;ожна застосовувk= 2;ти вже на 3 день лікування. Д= 091;же важливо не перевищуваm= 0;и максимальнm= 1; добову дозу, оскільки пр = 86;філь безпеки для доз, що перевищуютn= 0; 160 мг на добу, не підтверджеl= 5;ий, а застосува = 85;ня зипразидонm= 1; пов’язане і = 79; дозозалежн&= #1080;м подовженняl= 4; інтервалу QT (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

Длn= 3; підтримуючl= 6;го лікування пацієнтів і = 79; шизофренієn= 2; зипразидон слід застосовувk= 2;ти у мінімальніl= 1; ефективній дозі. У багат&#= 1100;ох випадках достатнім може виявитись з = 72;стосування 20 мг препара= 090;у двічі на = добу.

Пацієн&#= 1090;и літнього віку. Зазвичай н= 077; показано знижувати початкову дозу препар = 72;ту для пацієнт= 10;в віком від 65 р&#= 1086;ків, але таку можливість слід розгля = 76;ати за наявност= 10; відповідниm= 3; клінічних факторів.

Пацієн&#= 1090;и з порушення = 84; функції нирок. Пацієнm= 0;и із порушенням функції нирок не пот= 088;ебують корекції дози препарату (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Пацієнти з порушенням функці&#= 1111; печінки. = При застосуванl= 5;і препарату пацієнтам з = 087;ечінковою недостатніl= 9;тю слід розглянути можливість застосуванl= 5;я нижчих доз (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»).

Діти.

Ши= 079;офренія. Безпек = 72; та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я зипразидонm= 1; для лікування пацієнтів дитячого віку з шизофренієn= 2; не встановленk= 2; (див. розділ «<= /span>Осо= бливості застосуванl= 5;я»).

За&#= 1083;ежність.

Зипра= ;зидон систематичl= 5;о не вивчався = 091; дослідженнn= 3;х на тваринах або за участ= 102; людей на предмет йог = 86; імовірного зловживаннn= 3;, звикання або фізично= 11; залежності. = 055;ід час кліні= чних досліджень = 85;е виявлено жодно= 11; зміни в поведінці, щ= 086; вказує на підвищений потяг до цих ліків, спос= 090;ереження не були систематичl= 5;ими, і на основі цього обмеженого досвіду не можна спрогнозувk= 2;ти ступінь вживання не за призначе = 85;ням або зловживаннn= 3; після виходу зипр = 72;зидону на ринок. Отже, пацієнтів слід ретельно оц= 10;нювати з приводу за= 083;ежності від препаратів = 74; анамнезі, і таких пацієнтів слід уважно = 089;постерігат&= #1080; на предмет вживання не за призначе = 85;ням або зловживаннn= 3; зипразидон&#= 1086;м (наприклад, розвиток зв = 80;кання, збільшення дози, поведінка пошуку лікі = 74;).

Пе&#= 1088;едозування.

Досві= ;д передозуваl= 5;ня зипразидонm= 1; обмежений. Найбільша р = 72;зова доза зипразидонm= 1;, застосуванl= 5;я якої було документалn= 0;но підтверджеl= 5;е, становить 12800 мг. При цьому повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; екстрапіраl= 4;ідної симптоматиl= 2;и; тривалість інтервалу QTc становила 446 мс (без наслі&#= 1076;ків з боку серця). Зазвичай пр = 80; передозуваl= 5;ні найчастіше повідомлялl= 6;ся про екстрап= 10;рамідні симптоми, сонливість, тремор та ві= 076;чуття тривоги.

Можли= ;вість розвитку загальмуваl= 5;ня, судом або дистонічниm= 3; реакцій з боку голови та шиї внаслідок передозуваl= 5;ня може створю = 74;ати ризик аспірації при індуков = 72;ному блюванні. Слід негайн = 86; розпочинатl= 0; моніторинг стану серцево-суд = 80;нної системи, включаючи електрокарk= 6;іографічни= 081; моніторинг, = 079; метою виявлення можливого розвитку аритмії. Специфічноk= 5;о антидоту пр = 80; передозуваl= 5;ні зипразидонl= 6;м не існує.

По&#= 1073;ічні реакції.

Під час клінічних досліджень зипразидон = 87;ерорально застосовувk= 2;ли близько 6500 до&= #1088;ослих (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»). Найбільш поширеними побічними реакціями у ході клінічних досліджень шизофренії = 73;ули безсоння, со= 085;ливість, головний біль і збудження. Найбільш поширеними побічними реакціями під час клінічних досліджень біполярної манії були с= 077;дативний ефект, головний біль і сонливість.

Ниж= ;че наведено побічні реакції, виявлені у к= 086;нтрольован&= #1080;х дослідженнn= 3;х шизофренії = 90;а біполярної манії.

Поб= ;ічні реакції нав = 77;дено за класами т= 072; частотою: дуже часто (³ 1/10), част= 086; (від ³<= /span> 1/100 до <&nb= sp;1/10), нечасто (від ³ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ³ 1/10000 до < 1/100= 0), дуже рідко (< = ;1/10000), невідомо (неможливо встановити за ная= ;вною інформацієn= 2;).

Поб= ;ічні реакції, заз= 085;ачені нижче, можут= 100; також бути пов’язані з основними захворюванl= 5;ями та/або із застосуванl= 5;ям супутніх лікарських засобів.

Розла= ;ди імунітету.=

Нечас= ;то: гіперчутлиk= 4;ість.

Рідко= ;: анафілактиm= 5;на реакція.

Інфек= ;ції та інвазії.

Часто= ;: риніт.

Розла= ;ди з боку системи крові та лімфатичноo= 1; системи.

Рідко= ;: лімфопенія, підвищена кількість е = 86;зинофілів.

Розла= ;ди з боку ендокринноo= 1; системи.

Нечас= ;то: гіперпролаl= 2;тинемія.

Розла= ;ди метаболізмm= 1; та травленн= 03;.

Нечас= ;то: підвищення апетиту.

Рідко= ;: гіпокальціn= 8;мія.

Розла= ;ди з боку психіки.

Дуже часто: безсоння.

Часто= ;: манія, збудження, відчуття тривоги, нес= 087;окій.

Нечас= ;то: панічні атаки, нічні жахи, нервоз= 085;ість, симптоми депресії, зн= 080;ження лібідо.

Рідко= ;: гіпоманія, брадифреніn= 3;, аноргазмія, сплощений афект.

Розла= ;ди з боку нервової системи.

Дуже часто: сонли= 074;ість, головний біль.

Часто= ;: дистонія, екстрапіраl= 4;ідні розлади, пар= 082;інсонізм, пізня дискінезія, = 076;искінезія, гіпертонус, = 072;катизія, тремор, запаморочеl= 5;ня, седативний ефект.

Нечас= ;то: синкопе, вел= 080;кі судомні напади, атак= 089;ія, акінезія, си= 085;дром неспокійниm= 3; ніг, порушен= 085;я ходи, слинот= 077;ча, парестезія, = 075;іпестезія, дизартрія, п= 086;рушення уваги, гіпер= 089;омнія, летаргія.=

Рідко= ;: злоякісний нейролептиm= 5;ний синдром, сер= 086;тоніновий синдром, пар= 072;ліч лицьового нерва, парез.

Розла= ;ди з боку органів зор = 91;.

Часто= ;: затьмаренн&#= 1103; зору, поруше= 085;ня зору.

Нечас= ;то: спазм погляду, фот= 086;фобія, сухість оче = 81;.

Рідко= ;: амбліопія, свербіж оче = 81;.

Розла= ;ди з боку органів слуху та рівноваги.=

Нечас= ;то: вертиго, дзвін у вухах, біль у вусі.

Розла= ;ди з боку серця.

Часто= ;: тахікардія.<= o:p>

Нечас= ;то: прискорене серцебиття.

Рідко= ;: шлуночкова тахікардія типу torsad= e de pointes.

Розла= ;ди з боку судинної системи.

Часто= ;: артеріальн&#= 1072; гіпертензіn= 3;.

Нечас= ;то: гіпертонічl= 5;ий криз, ортост= 072;тична гіпотензія, = 072;ртеріальна гіпотензія.

Рідко= ;: систолічна гіпертензіn= 3;, діастолічн&= #1072; гіпертензіn= 3;, нестабільн&= #1080;й артеріальнl= 0;й тиск.

Невід= ;омо: венозна емболія.

Розла= ;ди з боку дихальної системи, органів гру = 76;ної клітки та середостінl= 5;я.

Нечас= ;то: відчуття стиснення у горлі, диспн= 086;е, біль у ротог= 083;отці.

Рідко= ;: ларингоспа&#= 1079;м, гикавка.

Розла= ;ди з боку шлунково-ки = 96;кового тракту.

Часто= ;: блювання, діарея, нудо= 090;а, запор, надмі= 088;на секреція слини, сухіс= 090;ь у роті, диспе&#= 1087;сія.

Нечас= ;то: дисфагія, га= 089;трит, гастроезофk= 2;геальний рефлюкс, дис= 082;омфорт у животі, роз&#= 1083;ад з боку язика, &= #1084;етеоризм.<= /span>

Рідко= ;: рідкі випорожненl= 5;я.

Розла= ;ди з боку шкіри та підшкірної тканини.

Часто= ;: висипання.

Нечас= ;то: кропив’янкk= 2;, макулопапу&= #1083;ьозні висипання, а= 082;не, алопеція.=

Рідко= ;: реакція на лікарськ = 80;й засіб, що супроводжуn= 8;ться еозинофіліn= 8;ю та системними проявами (DRESS), п&#= 1089;оріаз, ангіоневроm= 0;ичний набряк, алер= 075;ічний дерматит, на= 073;ряк обличчя, ери= 090;ема, папульозні висипання, подразненнn= 3; шкіри.

Розла= ;ди з боку опорно-рухо = 74;ого апарату та с= 087;олучної тканини.

Часто= ;: ригідність м’язів.

Нечас= ;то: кривошия, су= 076;оми м’язів, біль у кінцівках, дискомфорт = 79; боку опорно-= 088;ухового апарату, скутість суглобів.=

Рідко= ;: тризм.

Розла= ;ди з боку нирок та сечовидільl= 5;ої системи.

Нечас= ;то: нетримання сечі, дизурія.

Рідко= ;: затримка сечі, енурез.

Вагіт= ;ність, післяродовo= 0; та перинатальl= 5;і стани.

Рідко= ;: синдром відміни препарату в новонароджk= 7;ного.

Розла= ;ди з боку репродуктиk= 4;ної системи та м= 086;лочних залоз.

Часто= ;: порушення статевої функції у чоловіків.=

Нечас= ;то: галакторея, = 075;інекомасті&= #1103;, аменорея.=

Рідко= ;: пріапізм, посилення ерекції, ере= 082;тильна дисфункція.

Розла= ;ди загального характеру т = 72; реакції у місці введення препарату.=

Часто= ;: пірексія, біль, астені= 103;, підвищена стомлюваніl= 9;ть.

Нечас= ;то: дискомфорт = 91; ділянці грудної клітки, відч= 091;ття спраги.

Рідко= ;: відчуття жару.

Лабор= ;аторні дослідженнn= 3;.

Часто= ;: зменшення маси тіла, зб&#= 1110;льшення маси тіла.

Нечас= ;то: подовження інтервалу QT на електрокарk= 6;іограмі, відхилення від норми результатіk= 4; функціоналn= 0;них проб печінк = 80;.

Рідко= ;: підвищення рівня лактатдегіk= 6;рогенази в крові.

У коротко- та довгострокl= 6;вих дослідженнn= 3;х шизофренії = 10;з застосуванl= 5;ям зипразидонm= 1; епізоди тон= 10;ко-клонічни&= #1093; судом та артеріальнl= 6;ї гіпотензії спостерігаl= 3;и нечасто, у менш ніж 1 % пацієнтів, які застосовувk= 2;ли зипразидон.

Зипра= ;зидон спричиняє залежне від дози подовж = 77;ння інтервалу QT легкої або помірної тя = 78;кості (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»). У ході кліні= 095;них досліджень шизофренії спостерігаl= 3;и подовження інтервалу від 30 до 60 мс нk= 2; 12,3 % (976 з 7941) ЕКГ-плівок у групі лікування зипразидонl= 6;м та на 7,5 % (73 з 975) ЕКГ-плівок у групі плацебо. Подовження = 10;нтервалу на > 60 мс спостерігаl= 3;и на 1,6 % (128 з 7941) ЕКГ-плівок у групі лікування зипразидонl= 6;м та на 1,2 % (12 з 975) ЕКГ-плівок у групі плацебо. Збільшення = 10;нтервалу QTc до величин, більших за 500 &= #1084;с, спостерігаl= 3;и у 3 з 3266 (0,1 %) пацієнтів, які застосовувk= 2;ли зипразидон, та у 1 з 538 (0,2 %) пацієнтів з групи плацебо. Результати клінічних досліджень біполярної манії проде = 84;онстрували порівнянні = 88;езультати.

Піk= 6; час довгострокl= 6;вого підтримуючl= 6;го лікування в межах клінічних досліджень шизофренії = 91; пацієнтів, які застосовувk= 2;ли зипразидон, іноді спост = 77;рігали підвищення рівнів пролактину, але у більшості випадків таке підвищення нормалізувk= 2;лося без припинення лікування. Крім того, йо&#= 1075;о потенційні клінічні прояви (наприклад г= 110;некомастія та збільшення молочних залоз) спост= 077;рігалися рідко.

Діти та підлітки з біполярною манією, підл= 110;тки з шизофрені= 08;ю. У плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х біполярногl= 6; розладу (вік пацієнтів 10–17 років) найчастішиl= 4;и побічними реакціями (про які повідомлялl= 6;ся із частотою >= ; 10 %) були седати = 74;ний ефект, сонливість, головний біль, стомлю= 074;аність, нудота та запаморочеl= 5;ня. У плацебо-ко= 085;трольовани&= #1093; дослідженнn= 3;х шизофренії (вік пацієнтів 13–17 років) найчастішиl= 4;и побічними реакціями (п= 088;о які повідомлялl= 6;ся із частотою >= ; 10 %) були сонливість та екстрапі = 88;амідні розлади. Час= 090;ота, тип та ступінь тяжкості побічних ре = 72;кцій у цієї категорії пацієнтів були в цілом= 091; подібними з аналогічниl= 4;и показникамl= 0; у дорослих пацієнтів з біполярнимl= 0; розладами або шизофре = 85;ією, які застосовувk= 2;ли зипразидон.

= У клінічному дослідженнo= 0; біполярногl= 6; розладу та шизофренії = 79;а участю діте = 81; застосуванl= 5;я зипразидонm= 1; було пов’яз = 72;не із дозозалежнl= 0;м подовженняl= 4; інтервалу QT легкого або помірного ступенів тяжкості, що за характером було подібним до подовження, виявленого = 91; популяції д = 86;рослих пацієнтів. У &#= 1093;оді плацебо-кон = 90;рольованих клінічних досліджень біполярногl= 6; розладу за участю діте = 81; не повідомл= 03;лося про розвито = 82; тоніко-клон= 10;чних судом та арт= 077;ріальної гіпотензії.

Досвід клінічних досліджень. Оскільки клінічні дослідженнn= 3; проводятьсn= 3; за дуже різних умов, частоту виникнення побічних реакцій у ході клінічних досліджень одного препарату н = 77; можна безпосередl= 5;ьо порівнюватl= 0; із показником, отриманим у = 093;оді клінічних досліджень іншого препарату, і очікувати такої ж частоти на практиці.=

У ході клінічних досліджень зипразидонm= 1; брали участь приблизно 5700 пацієнтів та/або здоро= 074;их добровольцo= 0;в, які отримували = ;1 дозу зипразидонm= 1; або більше. Серед них по= 085;ад 4800 були пацієнтами, які брали участь у дослідженнn= 3;х ефективносm= 0;і багатократl= 5;их доз; тривалі= 089;ть їх лікуванн= 03; становила приблизно 1831 пацієнто-р&= #1110;к. = 59;мови та тривалість лікування зипразидонl= 6;м включали відкриті та = 087;одвійно сліпі дослідженнn= 3;, дослідженнn= 3; у стаціонар = 85;их та амбулаторнl= 0;х пацієнтів, а також корот = 82;острокове та довгострокl= 6;ве застосуванl= 5;я препарату. Інформацію про побічні реакції під час лікування препаратом отримували шляхом реєстрації добровільнl= 0;х повідомленn= 0; про побічні реакції, а також у результаті фізикальниm= 3; обстежень, визначення = 86;сновних показників життєдіяльl= 5;ості, маси тіла, показників лабораторнl= 0;х аналізів, ЕК= 043; та результа = 90;ів офтальмолоk= 5;ічних обстежень. Зазначена частота побічних реакцій відображає частку пацієнтів, у яких хоча б 1&nb= sp;раз спостерігаl= 3;ася зазначена побічна реакція, спр= 080;чинена лікуванням. Реакцію вважали спр = 80;чиненою лікуванням, якщо вона спостерігаl= 3;ася вперше або погіршувалk= 2;ся протягом терапії після оціню = 74;ання вихідного стану.

Побічні реакції, що спостерігаl= 3;ися у короткост = 88;окових плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х застосуванl= 5;я зипразидонm= 1; перорально.

Інфор= ;мація нижче базує = 90;ься на результатаm= 3;, отриманих під час коро= 090;кострокови&= #1093; плацебо-кон = 90;рольованих дореєстрацo= 0;йних досліджень за участю па= 094;ієнтів із шизофренієn= 2; (об’єднання двох 6-тижнев&#= 1080;х та двох 4-тижневих досліджень = 79; фіксованимl= 0; дозами препарату) т= 072; біполярною манією (об’є= 076;нання двох 3-тижневих досліджень зі змінними дозами), які застосовувk= 2;ли зипразидон = 91; дозах від 10 до 200 мг/добу.

Нижче= ;зазначені побічні реакції, пов= 217;язані із застосуванl= 5;ям зипразидонm= 1;, спостерігаl= 3;ися найчастіше (= 079; частотою 5 % або вище) і не спостерігаl= 3;ися з еквівалентl= 5;ою частотою у пацієнтів, які отримували плацебо (частота для групи лікування зипразидонl= 6;м щонайменше = 74;двічі більша, ніж для групи плацебо):

- дослідженнn= 3; шизофренії: сонливість, інфекції дихальних шляхів;

- дослідженнn= 3; біполярногl= 6; розладу: сонливість, екстрапіраl= 4;ідні симптоми (включаючи екстрапіраl= 4;ідний синдром, гіпертонію, дистонію, дискінезію, = 075;іпокінезію, тремор, параліч та судомні рух = 80;. Жодна з цих побічних реакцій окремо не сп= 086;стерігаєть&= #1089;я з частотою понад 10 % в дослідженнn= 3;х біполярної манії), запаморочеl= 5;ня (включаючи запаморочеl= 5;ня та переднеприm= 0;омний стан), акатизія, порушення зорового сприйняття, астенія, блювання.=

Шиз= ;офренія.
• Побічні реакції, пов= 217;язані з припиненняl= 4; лікування.= Приблизно 4,1 % (29/702) пацієнтів, які застосовувk= 2;ли зипразидон, припинили застосуванl= 5;я препарату через побічні реакції, порівняно з приблизно 2,2 % (6/273) пацієнтів, які отримували плацебо. Найпоширенo= 0;шою реакцією, по= 074;’язаною з припиненняl= 4; застосуванl= 5;я препарату, було висипання, у тому числі 7 = 074;ипадків припинення застосуванl= 5;я препарату через висипання серед пацієнтів, які отримув = 72;ли зипразидон (1 %= ), порівняно з відсутністn= 2; таких у груп= 110; плацебо.

• Побічні реакції, що виникали з частотою 2 % або більше. Нижче наведено побічні реакції, що б&#= 1091;ли спричинені лікуванням та спостері = 75;алися у 2 % пацієнтів або більше в= 087;родовж екстреної терапії (тривалістю = 076;о 6 тижнів), пер&#= 1077;важно у пацієнтів = 110;з шизофренієn= 2;, які застосо = 74;ували зипразидон, та частота я= 082;их у пацієнтів, які отримували зипразидон, була більшо= 02;, ніж у пацієн= 090;ів, які отримували плацебо (показник частоти округлений до цілого числа).

Па = 94;ієнти, які повідомлялl= 0; про побічні = 088;еакції при застосуванl= 5;і зипразидонm= 1; (N=3D702) та плацебо (N=3D273) відповідно (= 085;аведено як «пацієнт = 80;, які застосовувk= 2;ли зипразидон&raqu= o;/«пацієнти, які застосовувk= 2;ли плацебо», %):

- організм у цілому: астені&#= 1103; – 5/3; випадкова травма – 4/2; біль у грудя= 093; – 3/2;

- розлади з боку серцево-суд = 80;нної системи: тахіка&#= 1088;дія – 2/1;

- розлади з боку травно= 11; системи: нуд= ;ота – 10/7; запор – 9/8; диспепсія – 8/7; діарея – 5/4; сухість у роті – 4/2; анорексія – 2/1= ;

- розлади з боку нервової системи: екс= ;трапірамід = 85;і симптоми (термін включає так= 10; побічні реакції: екстрапіраl= 4;ідний синдром, гіпертонія, дистонія, дискінезії, гіпокінезіn= 3;, тремор, параліч та судомні рух = 80;. Жодна з цих побічних реакцій окремо не сп= 086;стерігаєть&= #1089;я з частотою понад 5 % при лікуванні шизофренії) = 211; 14/8; сонливість – 14/7; акатизія R= 11; 8/7; запаморочеl= 5;ня (термін включає запаморочеl= 5;ня та переднеприm= 0;омний стан) – 8/6;

- розлади з боку систем = 80; дихання: інфекц&#= 1110;я дихальних шляхів – 8/3; риніт – 4/2; посl= 0;лений кашель – 3/1;
- розлади з боку шкіри т= 072; її придаткі = 74;: ви= 089;ипання – 4/3; грибкове ураження шкіри – 2/1;

- розлади з боку орга&#= 1085;ів чуття: поруш= ;ення зорового сприйняття R= 11; 3/2.

• Залежність побічних реакцій від дози. Аналіз дозозалежнl= 6;ї відповіді з = 72; підсумком 4 = 76;осліджень у пацієнтів = 079; шизофренієn= 2; виявив видиму залежність = 90;аких побічних реакцій від дози препарату: астенія, постуральнk= 2; артеріальнk= 2; гіпотензія, = 072;норексія, сухість у роті, посилене виділення слини, артралгія, тривожністn= 0;, запаморочеl= 5;ня, дистонія, гіпертонія, сонливість, тремор, рині= 090;, висипання т = 72; порушення зорового сприйняття.

• Екстрапіраl= 4;ідні симптоми. Часто= ;та повідомленn= 0; про екстрапіраl= 4;ідні симптоми (як= 110; включають такі побічн= 10; реакції, як екстрапіраl= 4;ідний синдром, гіп= 077;ртонія, дистонія, дискінезія, гіпокінезіn= 3;, тремор, параліч та судомні рух = 80;) у пацієнтів, які отримували зипразидон = 91; короткострl= 6;кових плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х шизофренії, становила 14 % порівняно з 8&n= bsp;% в групі плацебо. Об’= 108;ктивно отримані дані цих досліджень за шкалою Симпсона–Аl= 5;гуса (для ЕПС) та шкалою Барнса (для акатизії) в цілому не виявили різниці між зипразидонl= 6;м і плацебо.

• Дистонія. Ефект= ;и класу лікарських засобів (симптоми дистонії, подовженогl= 6; аномальногl= 6; скорочення груп м’язів) можуть спостерігаm= 0;ися у схильних д= 086; цього пацієнтів в = 87;родовж декількох перших днів лікування. i= 7;имптоми дистонії включають спазми м’яз= 10;в шиї, інколи прогресуючo= 0; до стисненн= 03; в горлі, утрудненісm= 0;ь ковтання, утрудненісm= 0;ь дихання та/або протр= 091;зія язика. Ці симптоми можна спостерігаm= 0;и при застосуванl= 5;і низьких доз, але при заст= 086;суванні більших доз антипсихотl= 0;чних лікарських препаратів першого покоління вони спостерігаn= 2;ться частіше та з більшим ступенем тяжкості. Пo= 0;двищений ризик виник = 85;ення гострої дистонії спостерігаn= 8;ться у пацієнтів чоловічої статі та у пацієнтів молодшого віку.

• Зміни основних показників життєдіяльl= 5;ості. За= 089;тосування зипразидонm= 1; пов’язане з ортостатичl= 5;ою артеріальнl= 6;ю гіпотензієn= 2;.

• Зміни ЕКГ. Засто= ;сування зипразидонm= 1; пов’язане з= 10; збільшенняl= 4; інтервалу QT = 89;. У досліджен = 85;ях шизофренії застосуванl= 5;я зипразидонm= 1; було пов’яз = 72;не із середнім збільшенняl= 4; частоти серцевих ск = 86;рочень на 1,4 удару на хвилину порівняно з= 10; збільшенняl= 4; на 0,2 удару на хвилину у пацієнтів групи плацебо.

• Інші побічні реакції, що спостерігаl= 3;ися протягом дореєстрацo= 0;йного оцінювання застосуванl= 5;я зипразидонm= 1; перорально. Нижче= ; за термінологo= 0;єю COSTART наведено п= 086;бічні реакції, спр= 080;чинені лікуванням, про які повідомлялl= 6;ся у пацієнтів = 110;з шизофренієn= 2;, що отримували = 79;ипразидон у ході дослі= 076;жень застосуванl= 5;я багатократl= 5;их доз > 4 мг/день, (база даних – 3= 834 пацієнти). Були включені вс= 10; зареєстровk= 2;ні реакції, окр= 110;м таких: реакції, вже зазначені в інструкції = 76;ля медичного застосуванl= 5;я препарату; реакції, які були загальними та, як наслідок, малоінформk= 2;тивними; реакції, що були зареєстровk= 2;ні тільки 1 раз; реакції, що характеризm= 1;валися низькою ймо = 74;ірністю розвитку в гострі, небезпечні = 76;ля життя; реакції, які є частиною захворюванl= 5;я, що лікують, а&#= 1073;о в іншому випадку є частими фоновими реакціями; реакції, що вважаються малоймовірl= 5;о пов’язанимl= 0; із застосуванl= 5;ям препарату. Хоча реакці= 11;, про які повідомлялl= 6;ся, спостерігаl= 3;ися протягом лікування зипразидонl= 6;м, вони не обов= 217;язково були ним спричинені. Побічні реакції додатково були розпод= 10;лені на категорі= 11; залежно від системи організму т = 72; вказані у порядку зменшення частоти їх виникнення = 74;ідповідно до таких виз= 085;ачень: часто – побічні реакції, що спостерігаl= 3;ися щонайменше = 91; 1/100 пацієнтів =
(≥ 1,0 % пацієнтів) (у цьому списк = 91; наведено ли = 96;е ті побічні реакції, які не були вказані в результатаm= 3; плацебо-кон = 90;рольованих досліджень); нечасто – побічні реакції, які спостерігаl= 3;ися з частотою від 1/100 до 1/1000 пацієнтів (у 0,1–1,0 % паціє= нтів); рідко – побічні реакції, що спостерігаl= 3;ися менше ніж у 1/1000 пацієнтів= (< 0,1 % пацієнтів).

Орг= ;анізм у цілому.

Часто: біль у животі, грипоподібl= 5;ий синдром, під= 074;ищення температурl= 0;, випадкове падіння, наб= 088;як обличчя, гар= 103;чка, реакція фоточутливl= 6;сті, біль у боці, гіпотермія, дорожньо-тр = 72;нспортна пригода.=

Роз= ;лади з боку серцево-суд = 80;нної системи.

Часто: тахікардія, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, постуральнk= 2; артеріальнk= 2; гіпотензія.

Нечасто: брадикардіn= 3;, стенокардіn= 3;, фібриляція передсердь.<= o:p>

Рідко: АV-блока= да першого ступеня, міжшлуночкl= 6;ва блокада, флебіт, емболія лег = 77;невої артерії, кардіомегаl= 3;ія, церебральнl= 0;й інсульт, геморагічнl= 0;й інсульт, глибокий тромбофлебo= 0;т, міокардит, тромбофлебo= 0;т.

Ро= ;злади з боку системи травлення.=

Часто:<= /i> анорексія, блювання.

Нечаст&#= 1086;: ректальна кровотеча, дисфагія, набряк язик = 72;.

Рідко:<= /i> кишкl= 6;ва кровотеча, жовтяниця, надмірне затвердіннn= 3; калу, підвищення рівня гамаглутамo= 0;лтранспепт= 080;дази, кров при блюванні, холестатичl= 5;а жовтяниця, гепатит, гепатомегаl= 3;ія, лейкоплакіn= 3; ротової порожнини, жирова дист = 88;офія печінки, мелена.

Ро= ;злади з боку ендокринноo= 1; системи.

Рідко:<= /i> гіпотиреоз, гіпертиреоk= 9;, запалення щитовидної залози.

По= ;рушення з боку крові та лімфатичноo= 1; системи.

Нечаст&#= 1086;: анемія, екхімоз, лейкоцитоз, лейкопенія, еозинофіліn= 3;, лімфаденопk= 2;тія.

Рідко: = тромб= ;оцитопенія, гіпохромна анемія, лімф= 086;цитоз, моноцитоз, базофілія, лімфедема, поліцитеміn= 3;, тромбоците&= #1084;ія.

Метаболічн&#= 1110; та аліментарнo= 0; розлади.

Нечас= ;то: спрага, підвищення рівнів трансамінаk= 9;, периферичнl= 0;й набряк, гіперглікеl= 4;ія, підвищення рівня креат = 80;нінфосфокі&#= 1085;ази, підвищення рівня лужно= 11; фосфатази, гіперхолесm= 0;еринемія, зневодненнn= 3;, підвищення рівня лактатдегіk= 6;рогенази, альбумінурo= 0;я, гіпокаліємo= 0;я.

Рідко= ;: підвищення = 88;івня азоту сечовини крові, підвищення = 88;івня креатиніну, гіперліпемo= 0;я, гіпохолестk= 7;ринемія, гіперкалієl= 4;ія, гіпохлоремo= 0;я, гіпоглікемo= 0;я, гіпонатрієl= 4;ія, гіпопротеїl= 5;емія, зниження толерантноl= 9;ті до глюкози, п&#= 1086;дагра, гіперхлореl= 4;ія, гіперурикеl= 4;ія, гіпокальціn= 8;мія, гіпоглікемo= 0;чна реакція, гіп= 086;магніємія, кетоз, дихальний алкалоз.=

Ро= ;злади з боку скелетно-м’= 03;зової системи.

Часто:<= /i> міалгія.

Нечаст&#= 1086;: тендосиновo= 0;т.

Рідко:<= /i> міопатія.=

Ро= ;злади з боку нервової системи.

Часто:<= /i> тривожне збудження, екстрапіраl= 4;ідний синдром, тремор, дистонія, гіпертонія, дискінезія, ворожість, судомні рух = 80;, парестезія, = 089;плутаність свідомості, вертиго, гіпокінезіn= 3;, гіперкінезo= 0;я, порушення ходи, окулогірниl= 1; криз, гіпестезія, = 072;таксія, амнезія, ригідність за типом зубчастого колеса, делі= 088;ій, гіпотонія, акінезія, дизартрія, абстинентнl= 0;й синдром, пізня дискінезія, хореоатетоk= 9;, диплопія, порушення координаціo= 1;, нейропатія.

Нечаст&#= 1086;: параліч.

Рідко:<= /i> міоклонус, ністагм, кривошия, навколоротl= 6;ва парестезія, опістотонуl= 9;, посилення рефлексів, тризм.

Ро= ;злади з боку системи дихання.

Часто: задишка.

Нечаст&#= 1086;: пневмонія, носова кровотеча.

Рідко:<= /i> гемоптизис, ларингоспаk= 9;м.

Ро= ;злади з боку шкіри та її придат= 082;ів.

Нечаст&#= 1086;: макулопапуl= 3;ьозні висипання, кропив’янкk= 2;, алопеція, екзема, ексфоліатиk= 4;ний дерматит, контактний дерматит, везикулобуl= 3;ьозні висипання.

Ро= ;злади з боку органів чуття.

Часто:<= /i> грибкове ураження шкіри.

Нечаст&#= 1086;: кон’n= 2;нктивіт, сухість оче = 81;, шум у вухах, блефарит, катаракта, фотофобія. Рідко: крововилив = 74; око, порушення поля зору, кератит і кератокон’n= 2;нктивіт.

Ро= ;злади з боку сечостатевl= 6;ї системи.

Нечаст&#= 1086;: імпотенція, порушення еякуляції, аменорея, гематурія, гіперменорk= 7;я, лактація у жінок, поліу= 088;ія, затримка сечі, метрор= 072;гія, статева дисфункція = 91; чоловіків, аноргазмія, глюкозурія.

Рідко:<= /i> гінекомастo= 0;я, вагінальна кровотеча, ніктурія, олігурія, порушення с = 90;атевої функції у жінок, маткова кровотеча.=

Бo= 0;полярні розлади.

Екстрена терапія маніакальнl= 0;х або змішани = 93; епізодів.

• Побічні реакції, пов= 217;язані з припиненняl= 4; лікування. Прибл= ;изно 6,5 % (18/279) пацієнті= ;в, які застосовувk= 2;ли зипразидон = 91; короткострl= 6;кових плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х, припинили застосуванl= 5;я препарату через побічні реакції пор= 10;вняно з приблизно 3,7= % (5/136) пацієнтів, які отримували плацебо. Найпоширенo= 0;шими реакціями, пов’язанимl= 0; з припиненняl= 4; застосуванl= 5;я препарату серед пацієнтів, які приймал = 80; зипразидон, були акатизія, тривожністn= 0;, депресія, запаморочеl= 5;ня, дистонія, висипання т = 72; блювання, по 2 випадки припинення = 83;ікування на кожну з цих реакцій = 091; пацієнтів, які отримували зипразидон (1&n= bsp;%), порівняно з відсутністn= 2; випадків припинення лікування у пацієнтів, які отримували плацебо, по одному пацієнту на дистонію та висипання (1 %) та жодного пацієнта в групі плацебо з рештою побічних реакцій.=

• Побічні реакції, що виникали з частотою 2 % або більше у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли зипразидон перорально = 91; короткочасl= 5;их плацебо-кон = 90;рольованих дослідженнn= 3;х. Ни= 078;че наведено побічні реа = 82;ції, що були спричинені лікуванням та спостері = 75;алися у 2 % пацієнтів або більше впродовж екстреної т = 77;рапії (тривалістю до 3 тижнів), переважно у пацієнтів з біполярною манією, які застосовувk= 2;ли зипразидон, та частота яких у паціє= 085;тів, які отримували зипразидон, була більшо= 02;, ніж у пацієнтів, які отримували плацебо (показник частоти окр = 91;глений до цілого числа).

Пацієн&#= 1090;и, які повідомлялl= 0; про побічні реакції при застосуванl= 5;і зипразидонm= 1; (N=3D279) та плацебо (N=3D136) відповідн&#= 1086; (наведено як «пацієнти, я= 082;і застосовувk= 2;ли зипразидон&raqu= o;/ «пацієнти, які застосовувk= 2;ли плацебо», %):

- організм у цілому: головн&#= 1080;й біль – 18/17; астенія – 6/2; випадкова травма – 4/1;
- розлади з боку серцево-суд = 80;нної системи: артері&#= 1072;льна гіпертензіn= 3; – 3/2;

- розлади з боку травно= 11; системи: нуд= ;ота – 10/7; діарея – 5/4; сухість у роті – 5/4; блювання – 5/2; посилене виділення слини – 4/0; набряк язик = 72; – 3/1; дисфагія ̵= 1; 2/0;

- порушення k= 9; боку кістково-м’= 03;зової системи: міалгі&#= 1103; – 2/0;

- розлади з боку нервової системи: сон= ;ливість – 31/12; екстрапі = 88;амідні симптоми (термін включає так= 10; побічні реакції: екстрапіраl= 4;ідний синдром, гіпертонія, дистонія, дискінезії, гіпокінезіn= 3;, тремор, параліч та судомні рух = 80;. Жодна з цих побічних реакцій окремо не сп= 086;стерігаєть&= #1089;я з частотою, п&#= 1086;над 10 % у дослідженнn= 3;х біполярної манії) – 31/12; запаморочеl= 5;ня (термін включає запаморочеl= 5;ня та переднеп = 88;итомний стан) – 16/7; акатизія – 10/5; тривожністn= 0; – 5/4; гіпестезія R= 11; 2/1; розлади мовлення – 2/0;<= /o:p>

- розлади з боку систем = 80; дихання: фаринг&#= 1110;т – 3/1; задишка – 2/1;=

- розлади з боку шкіри т= 072; її придаткі = 74;: грибкове ураження шкіри – 2/1;

- органи чуття: поруш= ;ення зорового сприйняття R= 11; 6/3.

Дос&#= 1083;ідження взаємодії з = 72;лежно від статі не виявили жодної клінічно значущої відмінностo= 0; в частоті побічних реакцій.

Звo= 0;тування про підозрю = 74;ані побічні реакції.

Звіту= ;вання про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це &#= 1076;ає змогу здійс = 85;ювати безперервнl= 0;й моніторинг співвідношk= 7;ння користі і ри= 079;иків, пов’язаних = 10;з застосуванl= 5;ям лікарськогl= 6; засобу.

Те&#= 1088;мін придатностo= 0;.

4 роки.

Умl= 6;ви зберігання.

Збе&= #1088;ігати в оригіналь = 85;ій упаковці, в н&#= 1077;доступному для дітей місці, при температурo= 0; не вище 25 ºС.

Упа= ;ковка.

Капсул= 080; тверді по 20 м&#= 1075;, 40 мг та по 80 мг. По 14 капсул твер = 76;их у блістері, по 2 блістер = 80; у картонній коробці або по 10 капсул твердих у блістері, по 3 блістери у картонній коробці.

Каm= 0;егорія відпуску.

За рецептом.=

Виробни = 82;.

Пфай= ;зер Менюфекчурl= 0;нг Дойчленд ГмбХ = /

Pfizer Manufacturing Deutschland GmbH.=

Місце= ;знаходженн= 03; виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

М= усвальдаль 1, 79090 Фрайбург Iм Брайсгау, Німеччина /

Mooswal= dallee 1, 79090 Freiburg Im Breisgau, Germany.