ІНi= 7;ТРУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ТАК= ;ПАН

(TACPAN)

Скл= ;ад:

діюча речовина: = такро= ;лімус;

1 капсула містить так = 88;олімусу (у вигляді так = 88;олімусу моногідратm= 1;) 0,5 мг або 1 мг, або= ; 5 мг;

допомі&#= 1078;ні речовини: гіпрl= 6;мелоза Е-5, гіпромелозk= 2; Е-15, лактоза безводна, натрію кроскармелl= 6;за, магнію стеа = 88;ат, желатин, титану діоксид (Е 171), заліза окси = 76; жовтий (Е 172) (капсули 0,5 мг), заліза оксид черво = 85;ий (Е 172) (капсули 5,0 мг).

Лікарська форма. Капсули тверді.

Ос = 85;овні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

0,5 м= г: світло-жовт= 10; тверді желатинові капсули розміром «5», які містять білий або майже білий гранульоваl= 5;ий порошок;

1 м&#= 1075;: білі тверді желатинові капсули розміром «5», які містять білий або майже білий гранульоваl= 5;ий порошок;

5 м&#= 1075;: рожеві тверді желатинові капсули роз = 84;іром «4», які містять білий або майже білий = 075;ранульован&= #1080;й порошок.

Фармакотер&= #1072;певтична група. Антинеопла&= #1089;тичні та імуномодулn= 2;ючі лікарські з = 72;соби. Імуносупреl= 9;ори. Інгі = 73;ітори кальциневрl= 0;ну. Код АТХ L04A D02.

&nb= sp;

Фармаколо= 075;ічні властивостo= 0;.

Фармакодин= ;аміка.

Н = 72; молекулярнl= 6;му рівні ефект = 80; такролімусm= 1; зумовлюютьl= 9;я зв’язуваннn= 3;м з цитозольн = 80;м білком (FKBP12), який відповідає за внутрішн= 00;оклітинну акумуляцію препарату. Комплекс FKBP12-такролімуl= 9; специфічно та конкурентнl= 6; зв’язуєтьсn= 3; з кальцинев = 88;ином та інгібує його, що призводить до кальційзалk= 7;жного інгібуваннn= 3; Т-клітинних сигнальних шляхів трансдукціo= 1;, таким чином запобігає транскрипцo= 0;ї дискретної групи лімфокінниm= 3; генів.

Т = 72;кролімус – це високоактиk= 4;ний імуносупреl= 9;ивний препарат, що пригнічує формування цитотоксичl= 5;их лімфоцитів, які в основн= 086;му відповідаюm= 0;ь за відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та, знижують активацію Т-клітин, залежну від = 058;-хелперів проліферацo= 0;ю В-клітин, а також формування лімфокінів (таких як інтерлейкіl= 5;и-2, -3 та g-інтерф&= #1077;рон), експресію рецептора інтерлейкіl= 5;у-2.

Фармакокін= ;етика.

Абсорб&#= 1094;ія. Та= 082;ролімус абсорбуєтьl= 9;я зі шлунково-ки = 96;кового тракту.

К = 86;нцентрації (С_mах) такролімусm= 1; в крові досягають піку приблизно через 1–3 години. У деяких пацієнтів препарат невідривно абсорбуєтьl= 9;я протягом тривалого періоду, досягаючи відносно рівного профілю абсорбції.=

Б= 10;одоступніс&#= 1090;ь такролімусm= 1; при прийомі = 074;нутрішньо становить у середньому 20–25 %.

П= 10;сля пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Такп = 72;н (0,3 мг/кг/добу) пацієнтам і = 79; трансплантk= 2;том печінки у більшості хворих рівноважні концентрацo= 0;ї препарату д = 86;сягалися протягом 3 днів.

Ш = 74;идкість та ступінь всмоктуванl= 5;я такролімусm= 1; вища при прийомі препарату натще. При одночасномm= 1; застосуван&#= 1085;і препарату з їжею знижуваласn= 3; швидкість т = 72; ступінь абсорбції такролімусm= 1;, що найбільш виражено після прийому їжі = 079; високим вмістом жир = 91;. Вплив їжі з високим вмістом вуглеводів менш виражений.=

У пацієнтів і = 79; трансплантk= 2;том печінки у стабільномm= 1; стані біодоступнo= 0;сть лікарськогl= 6; засобу Такп = 72;н знижуваласn= 3; при пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і препарату після вживання їж= 10; з помірним вмістом жирів. Було відзначено також зниже = 85;ня площі під фармакокінk= 7;тичною кривою AUC (27 %), максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї С_{maх (50
%) та
збільшення tmaх} (173 %) у нерозведенo= 0;й крові. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і препарату з їжею знижуваласn= 3; швидкість т = 72; ступінь абсорбції препарату.=

У дослідженнo= 0; пацієнтів і = 79; трансплантk= 2;том нирок у стабільномm= 1; стані при пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу одра = 79;у після стандартноk= 5;о легкого сніданку вплив на пероральну біодоступнo= 0;сть менш виражений. Було відзначено зниження пл = 86;щі під фармакокінk= 7;тичною кривою AUC (2–12 %) та максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї С_maх (15–38 %) та збільшення tmaх (38–80 %) у нерозведенo= 0;й крові.

В = 80;ділення жовчі не впливає на абсорбцію л= 10;карського засобу Такп = 72;н.

С = 87;остерігаєт&#= 1100;ся сильна кореляція між AUC та мінім= ;альними рівнями препарату у нерозведенo= 0;й крові при досягненні рівноважноk= 5;о стану. У зв’язку з ци= 084; моніторинг мінімальниm= 3; рівнів препарату у нерозведенo= 0;й крові може допомогти адекватно оцінити системний вплив препарату.=

Розпод&#= 1110;л

Х = 72;рактер розподілу такролімусm= 1; після внутр= 10;шньовенног&#= 1086; введення можна описати як двофазовий.

У системному кровотоці такролімус значною мір = 86;ю зв’язуєтьсn= 3; з еритроцитаl= 4;и. Співвідношk= 7;ння «нерозведеl= 5;а кров/плазмо = 74;а концентрацo= 0;я» становить приблизно 20:1. i= 9; плазмі кров= 10; препарат значною мірою зв’яз = 91;ється (> 98,8 %) з білками крові, в основному і = 79; сироватковl= 0;ми альбуміном = 90;а a-1-кислим глікопротеo= 1;ном.

Т = 72;кролімус широко розподіляєm= 0;ься в організмі. Рівноважниl= 1; об’єм розподілу н = 72; основі плазмових концентрацo= 0;й становить приблизно 1300 л (здорові добровольцo= 0;). Відповідниl= 1; показник на основі нерозведенl= 6;ї крові у середньому становить 47,6 л= ;.

Т = 72;кролімус – препарат з низьким рівнем кліренсу. У здорових добровольцo= 0;в середнє значення за = 75;ального кліренсу, який оцінюється за концентр = 72;ціями препарату в нерозведенo= 0;й крові, становить 2,25 л/год. У дорослих пацієнтів і = 79; трансплантk= 2;том печінки та нирок значе = 85;ня цього параметра становили 4,1 л/год, 6,7 л/год т= 072; 3,9 л/год відповідно. = 059; дітей із трансплантk= 2;том печінки значення загального кліренсу приблизно є = 074; 2 рази вищим, ніж у дорослих хворих із трансплантk= 2;том печінки.

Слід взяти до уваги такі фактори, які призводять = 76;о підвищеногl= 6; кліренсу: низький рівень гема = 90;окриту та = білка (призводят= 00; до підвищення рівня незв’= 03;заної фракції т= акролімусу) або підвищення метаболізмm= 1; внаслідок прийому кор = 90;икостероїд&#= 1110;в.

Періо= ;д напіввиведk= 7;ння такролімусm= 1; є тривалим т= 072; змінним. У здорових добровольцo= 0;в середнє значення періоду напіввиведk= 7;ння з нерозведенl= 6;ї крові стано = 74;ить приблизно 43 години. У дорослих па = 94;ієнтів та дітей із трансплантk= 2;том печінки період напіввиведk= 7;ння в середньом = 91; становить 11,7 години та 12,4 години відповідно порівняно з 15,6 години у дорослих пацієнтів і = 79; трансплантk= 2;том нирки. У пацієнтів і = 79; трансплантk= 2;том підвищення кліренсу пр = 77;парату призводить до зменшенн= 03; періоду напіввиведk= 7;ння.

Метабо&#= 1083;ізм

Т = 72;кролімус метаболізуn= 8;ться у печінці, го&#= 1083;овним чином цитохромом Р4503А4. Такроліl= 4;ус також метаболізуn= 8;ться значною мірою в кишечнику.=

В = 89;тановлено кілька метаболітіk= 4;. При викорис = 90;анні моделей in vitro виявлен = 86;, що тільки один метаболіт має істотну імуносупреl= 9;ивну активність. Інші метабо = 83;іти володіють слабкою або нульовою ак = 90;ивністю. У системном = 91; кровообігу наявний тільки один метаболіт у низькій концентрацo= 0;ї. Таким чином, &#= 1084;етаболіти не впливают= 00; на фармакологo= 0;чну активність такролімусm= 1;.

Елі= ;мінація

П= 10;сля пероральноk= 5;о введення такролімусm= 1;, міченого ¹⁴i= 7; ізотопом, більшість радіоактивl= 5;о міченого препарату виводилося = 79; фекаліями. Приблизно 2 % виводиться = 79; сечею. Менше 1 % незміненогl= 6; такролімусm= 1; було виявлено у сечі та фекаліях, що вказує на те, що такролім = 91;с практично повністю метаболізуn= 8;ться до елімінації. Основним шляхом елімінації = 08; жовч.

Клінічні характерисm= 0;ики.

Пок= ;азання.

Проф&= #1110;лактика відторгненl= 5;я при алотрансплk= 2;нтації печінки, нирок або серця.

Ліку&= #1074;ання відторгненl= 5;я алотрансплk= 2;нтата, резистентнl= 6;го до лікуванн= 03; іншими імун = 86;супресивни&#= 1084;и лікарськимl= 0; засобами.=

Про= ;типоказанн= 03;.

Г= 10;перчутливі&#= 1089;ть до такролімусm= 1;, інших макро = 83;ідів або до будь-якої з допоміжних речовин.

Взаєм= ;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Метаболічн&= #1110; взаємодії<= /span>

С&#= 1080;стемно доступний т = 72;кролімус метаболізуn= 8;ться у печінці CYP3A4. І&#= 1089;нують також доказ = 80; шлунково-ки= шкового метаболізмm= 1; CYP3A4 у стінці кишечнику. Одночасний прийом лікарських засобів, у т. ч. рослинного походження = 79; установленl= 6;ю інгібуючою або індукуючою дією на CYP3A4 мож= 077; впливати на метаболізм такролімусm= 1; і, відповідно, = 087;ідвищувати або зменшув = 72;ти концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; у крові.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і речовин, що п&#= 1086;тенційно можуть змінювати метаболізм CYP3= A4, суворо рекомендуєm= 0;ься уважно стежити за р= 110;внем такролімусm= 1; в крові, а також подов = 78;енням інтервалу QT (ЕКГ), контролюваm= 0;и функцію нирок та інш= 110; побічні ефекти, та відповідно, при необхідносm= 0;і, перервати або змінити дозу такролімусm= 1;, для підтримки еквівалентl= 5;ої експозиції такролімусm= 1; (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Інгібі&#= 1090;ори метаболізмm= 1;

Д&#= 1083;я нижчезазнаm= 5;ених речовин клінічно було показа = 85;о можливість збільшення рівня такро = 83;імусу у крові. Сильні взаємодії спостерігаl= 3;ися з протигрибкl= 6;вими агентами, та= 082;ими як кетоконазоl= 3;, флуконазол, ітраконазоl= 3;, вориконазоl= 3; та із = 72;вуконазол, макролідниl= 4; антибіотикl= 6;м еритроміциl= 5;, інгібітораl= 4;и протеази ВІ = 51; (наприклад, ритонавір, нелфінавір, саквінавір), інгібітораl= 4;и протеази вірусу гепа = 90;иту С (наприклад, телапревір, боцепревір = 10; комбінація омбітасвірm= 1; та паритапревo= 0;ру з ритонавіроl= 4; при застосуванl= 5;і з дасабувір = 86;м або без) чи противірусl= 5;им засобом для лікування цитомегалоk= 4;ірусної інфекції летермовірl= 6;м, фармакокінk= 7;тичним підсилювачk= 7;м кобіцистатl= 6;м та інгібітораl= 4;и тирозинкінk= 2;зи нілотинібоl= 4; та іматинібом.

О&#= 1076;ночасне застосуванl= 5;я цих речовин може спричи = 85;ити необхіднісm= 0;ь зменшувати дози такролімусm= 1; майже у всіх пацієнтів.=

С&#= 1083;абші взаємодії спостерігаl= 3;ися з клотримаз = 86;лом, кларитроміm= 4;ином, джозаміцинl= 6;м, ніфедипіноl= 4;, нікардипінl= 6;м, дилтіаземоl= 4;, верапамілоl= 4;, аміодароноl= 4;, даназолом, етинілестрk= 2;діолом, омепразолоl= 4;, нефазодоноl= 4; і лікарськимl= 0; засобами, що містять екстракт лимонника китайськогl= 6; (Schisandra sphenanthera).

У дослідженнn= 3;х іn vitro було визначено речовини, як= 110; є потенційн = 80;ми інгібітораl= 4;и метаболізмm= 1; такролімусm= 1;: бромокриптl= 0;н, кортизон, дапсон, ерготамін, гестоден, лідокаїн, ме= 092;енітоїн, міконазол, мідазолам, нілвадипін, норетистерl= 6;н, хінідин, тамоксифен, тролеандомo= 0;цин.

Канабід = 86;л (інгібітор Р-глікопрот = 77;їну). При одночас = 85;ому застосуванl= 5;і такролімусm= 1; з канабідол = 86;м були повідомленl= 5;я про підвище = 85;ня рівня такролімусm= 1; у крові. Це можу бути пов’язано з пригніченнn= 3;м кишкового Р-глікопрот = 77;їну, що призводить до підвищен = 85;я біодоступнl= 6;сті такролімусm= 1;. Тому слід з обережністn= 2; призначати одночасне з = 72;стосування такролімусm= 1; і канабідол = 91;, контролюючl= 0; мінімальну концентрацo= 0;ю такролімусm= 1; в крові, та, за необхідносm= 0;і, коригувати дозу лікарс= 00;кого засобу Такпан (див. розділи «Сп = 86;сіб застосуванl= 5;я та дози» і «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Г&#= 1088;ейпфрутови= й сік може збільшити рівень такр = 86;лімусу в крові, тому слід уникат = 80; його застосуванl= 5;я.

Л&#= 1072;нсопразол і циклоспор = 80;н можуть інгібувати процес CYP3A4-опосередкl= 6;ваного метаболізмm= 1; такролімусm= 1; і тим самим збільшити показники концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; в крові.

Інші взаємодії, щ= 086; потенційно збільшують = 88;івень такролімусm= 1; в крові

Т&#= 1072;кролімус значною мірою зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми кров= 10;. Можливі взаємодії з іншими активними речовинами, що мають високу спор= 10;дненість з білками плазми кров= 10; (наприклад, нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні засоби (НПЗЗ), пероральні антикоагулn= 3;нти або перорал= 00;ні протидіабеm= 0;ичні засоби).

І&#= 1085;ші потенційні = 74;заємодії, які можуть збільшити системний в = 87;лив такролімусm= 1;, включають взаємодії з = 087;рокінетичн&= #1080;м лікарським засобом метоклопраl= 4;ідом, з циметидиноl= 4; і магній-алюм= 10;ній-гідрокс&= #1080;дом.

Індукт&#= 1086;ри метаболізмm= 1;

Н&#= 1072; підставі клінічного досвіду бул = 86; встановленl= 6;, що концентр = 72;цію такролімусm= 1; в крові можуть змен = 96;ити наступні препарати:=

с&#= 1080;льні взаємодії спостерігаl= 3;ися з рифампіци = 85;ом, фенітоїном, = 079; лікарськимl= 0; засобами на основі звіробою; пр= 080; цьому може бути необхі = 76;ним збільшення дози такролімусm= 1; майже у всіх &#= 1087;ацієнтів. Клінічно значущі взаємодії спостерігаl= 3;ися також із фенобарбітk= 2;лом. Підтримуючo= 0; дози кортик = 86;стероїдів знижують концентрацo= 0;ю такролімусm= 1; в крові.

В&#= 1080;сокі дози преднізолоl= 5;у або метилпр = 77;днізолону, що застосовуюm= 0;ь для лікування гострого відторгненl= 5;я, можуть збільшуватl= 0; або зменшувати рівні такролімусm= 1; в крові.

К&#= 1072;рбамазепін, метамізол т = 72; ізоніазид можуть знижувати концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; в крові.

Вплив такролімусm= 1; на метаболізм інших лікар = 89;ьких засобів

Т&#= 1072;кролімус – відомий інгібітор CYP3A4, тому одноча = 89;не застосуванl= 5;я такролімусm= 1; з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; метаболізуn= 2;ться з участю CYP3A4, може впливати на метаболізм таких лікарських засобів.

П&#= 1077;ріод напіввиведk= 7;ння циклоспориl= 5;у продовжуєтn= 0;ся, якщо одночасно застосовувk= 2;ти такролімус. Крім того, може мати місце синер = 75;ічний ефект/додат = 82;овий нефротоксиm= 5;ний вплив. З цих причин комбінованk= 7; введення циклоспориl= 5;у і такролімусm= 1; не рекомендуєm= 0;ься, а лікарю слі= 076; проявляти обережністn= 0; при признач = 77;нні такролімусm= 1; пацієнтам, які раніше отримували циклоспориl= 5; (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Д&#= 1083;я такролімусm= 1; було показано, що даний лікар = 89;ький засіб може спричинити підвищення рівня фенітоїну в крові.

О&#= 1089;кільки такролімус може зменшити терапевтичl= 5;ий діапазон гормональнl= 0;х контрацептl= 0;вів, що зазвичай = 087;ризводить до збільшення гормональнl= 6;ї експозиції, слід проявляти особливу увагу та обережністn= 0; при прийнятті рішення про = 084;етоди контрацепцo= 0;ї.

Н&#= 1072; даний час накопичені недостатні знання про взаємодію між такролімусl= 6;м і статинів. Клінічні дані свідчать пр = 86; те, що фармакокінk= 7;тика статинів значною мір = 86;ю не змінюється при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з такролімусl= 6;м.

Дос= ;лідження на тваринах показали, що такролімус може зменшити кліренс і збільшити п = 77;ріод напіввиведk= 7;ння пентобарбіm= 0;алу та феназону.

Мікофен= ;олова кислота

Слід дотримуватl= 0;сь обережностo= 0; при пе= реведенні пацієнтів, які одержують = 82;омбіновану терапію з циклоспориl= 5;ом (що впливає на ентерогепаm= 0;ичну рециркуляцo= 0;ю мікофенолоk= 4;ої кислоти), на такролімус (= 091; якого цей ефект відсутній), оскільки це може змінит = 80; вплив мікоф = 77;нолової кислоти. Препарати, які впливаю = 90;ь на ентерогепаm= 0;ичний цикл мікофенолоk= 4;ої кислоти, можуть змен = 96;ити рівень у плазмі кров= 10; та ефективнісm= 0;ь мікофенолоk= 4;ої кислоти.

При переході ві = 76; циклоспориl= 5;у до такролім = 91;су або навпаки може бути доцільним терапевтичl= 5;ий моніторинг дії мікофенолоk= 4;ої кислоти.

Інші взаємодії, щ= 086; призводять до клінічно = 096;кідливих наслідків<= /span>

Од= 085;очасне застосуванl= 5;я такролімусm= 1; з лікарськи = 84;и засобами, як= 110; мають нефротоксиm= 5;ну або нейротоксиm= 5;ну дію, може збільшити ц= 10; ефекти (наприклад, аміноглікоk= 9;иди, інгібітори гірази (ДНК-топоізо= 084;ераза II роду), ванкоміцин, = 082;отримоксаз&= #1086;л, сульфаметаk= 9;ол-триметоп&#= 1088;им, НПЗЗ, ганцик= 083;овір або ацикловір). В&#= 1110;дзначаєтьс= я підвищена нефротоксиm= 5;ність після застосуванl= 5;я амфотерициl= 5;у В та ібупроф= 077;ну у поєднанні = 079; такролімусl= 6;м.

Оскіл= ;ьки лікування такролімусl= 6;м може бути пов’язано з гіперкалієl= 4;ією або може збі= 083;ьшити прояви вже наявної гіперкалієl= 4;ії, слід уникат = 80; підвищеногl= 6; споживання калію або застосуванl= 5;я калійзберіk= 5;аючих діуретиків (наприклад, амілорид, триамтерен або спіроно = 83;актон) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Імуно= ;супресанти можуть вплинути на відповідь н = 72; вакцинацію, тому вакцинація при лікуван = 85;і такролімусl= 6;м може бути менш ефекти = 74;ною. Слід уникат = 80; застосуванl= 5;я ослаблених живих вакци = 85; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

В&#= 1110;дзначалися помилки при застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу, у тому числі випадкове, н= 077;навмисне або неконтрольl= 6;ване застосуванl= 5;я невідповідl= 5;их лікарських форм такрол= 10;мусу, наприклад форм з негайним вивільненнn= 3;м або пролонг = 86;ваної дії. Це може призвести д = 86; виникнення серйозних побічних реакцій, у тому числі відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та або інших побічних реакцій, які можуть бути наслідком або недостатньl= 6;ї, або надмірної дії такролі = 84;усу. Пацієнтів слід підтримуваm= 0;и на одній лікарській формі такролімусm= 1; з відповідн = 80;м щоденним режимом дозування; зміни у ліка= 088;ських формах або режимах повинні від = 73;уватися тільки під ретельним наглядом фа = 93;івця з трансплантk= 2;ції (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» і «Побічні реакції»).

У початковомm= 1; посттранспl= 3;антаційном= 091; періоді слі = 76; проводити періодичниl= 1; моніторинг = 85;аступних параметрів: артеріальнl= 0;й тиск, ЕКГ, неврологічl= 5;ий статус і ста= 085; зору, рівень глікемії натще, концентрацo= 0;я електролітo= 0;в (особливо калію), показники печінкової = 10; ниркової фу = 85;кції, гематологіm= 5;ні показники, коагулограl= 4;а, визначення рівня білка = 074; крові. При на&#= 1103;вності клінічно значущих змін необхі = 76;на корекція імуносупреl= 9;ивної терапії.

П&#= 1088;и одночасномm= 1; застосуванl= 5;і лікарських засобів з потенційниl= 4;и взаємодіямl= 0;, особливо інгібітори CYP3= A4 (таких як телапревір, боцепревір, ритонавір, кетоконазоl= 3;, вориконазоl= 3;, ітраконазоl= 3;, телітроміцl= 0;н або кларитроміm= 4;ин) або індукто = 88;и CYP3A4 (такі як рифампіцин, рифабутин) – необхідно контролюваm= 0;и рівень такролімусm= 1; в крові, щоб підтримуваm= 0;и необхідні показники експозиції такролімусm= 1;.

i= 6;-глікопроте&#= 1111;н

Слід з обережністn= 2; призначати одночасне з = 72;стосування лікарськогl= 6; засобу Такпан з інгібітораl= 4;и Р-глікопрот = 77;їну, оскільки це може призвести д = 86; підвищення рівня такро = 83;імусу в крові. Необхідно ретельно контролюваm= 0;и рівень такролімусm= 1; в крові та клінічний стан пацієнта. Може бути необхідна к = 86;рекція дози такролімусm= 1; (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

П&#= 1088;и застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу Такп = 72;н слід уникат = 80; призначеннn= 3; рослинних препаратів, що містять звіробій (Hypericum perforatum), через ризик виникнення взаємодій, щ= 086; призводять до зниження рівня такролімусm= 1; в крові і зниження терапевтичl= 5;ого ефекту такр = 86;лімусу (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»).

С&#= 1083;ід уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я циклоспориl= 5;у і такролімусm= 1;, з обережністn= 2; застосовув&#= 1072;ти такролімус пацієнтам, які раніше отримували циклоспориl= 5; (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» і «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

С&#= 1083;ід уникати прийому препаратів/ = 87;родуктів, що містять високу кількість калію або ка= 083;ійзберігаю&= #1095;их діуретиків (див. розділ «&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

П&#= 1088;и одночасномm= 1; застосуванl= 5;і такролімусm= 1; з лікарськимl= 0; засобами з відомою нефротоксиm= 5;ною або нейротоксиm= 5;ною дією може пі= 076;вищуватися ризик виникнення нефротоксиm= 5;них і нейротоксиm= 5;них реакцій (див. розділ «Вза= 08;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Вакцин&#= 1072;ція

І&#= 1084;уносупреса= нти можуть вплинути на відповідь н = 72; вакцинацію, вакцинація може бути менш ефективною = 87;ри лікуванні такролімусl= 6;м. Слід уникат = 80; використанl= 5;я живих ослаблених вакцин.

Шлунко&#= 1074;о-кишкові розлади.

У пацієнтів, які отримували такролімус, повідомлялl= 0; про шлунково-ки = 96;кові перфорації. Перфорація шлунково-ки = 96;кового тракту є медично важливим ускладненнn= 3;м, що може призвести д = 86; стану, що загрожує життю або се= 088;йозного стану. Слід негайно при появі підоз = 88;юваних проявів чи симптомів призначити адекватне лікування.=

П&#= 1088;и діареї рівн= 10; такролімусm= 1; в крові можуть значно змін= 02;ватися; при виникненні діареї необхідний додатковий ретельний моніторинг концентрацo= 0;й такролімусm= 1; в крові.

Серцеві захворюванl= 5;я

В= 080;падки гіпертрофіo= 1; шлуночків або гіпертр = 86;фії перегородоl= 2; серця, про які повідом = 83;яли як про кардіоміопk= 2;тії, відзначалиl= 9;я рідко. У більшості випадків гіпертрофіn= 3; міокарда була зворотна, спостерігаl= 3;ася переважно у дітей при концентрацo= 0;ях такролімусm= 1; в крові, що перевищуютn= 0; максимальнo= 0; рекомендовk= 2;ні рівні. До інших факторів, що підвищують ризик цього небажаного явища, відносятьсn= 3;: наявність попередньоk= 5;о захворюванl= 5;я серця, засто= 089;ування кортикостеl= 8;оїдів, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, ниркова або печінкова дисфункція, інфекції, гіперволемo= 0;я, набряки. Відповідно, пацієнтам, які мають ви= 089;окий ризик, особл= 080;во дітям молодшого віку та пацієнтам, які отримують інтенсивну імуносупреl= 9;ивну терапію, до і після трансплантk= 2;ції (через 3 місяці і потім через 9–12 місяців) необхідно контролюваm= 0;и, проводити е = 93;окардіогра&#= 1092;ічний та ЕКГ-контрол= 00;. Якщо виявля= 02;ться аномалії, слід розглянути питання про зниження до = 79;и лік= арського засобу Такп = 72;н або заміни препарату н = 72; інший імунодепреl= 9;ант.

Т&#= 1072;кролімус може подовжуватl= 0; інтервал QT і с= причиняти torsades de pointes. Слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; для пацієнт= 10;в з факторами ризику подо = 74;ження інтервалу QT, включаючи пацієнтів з індивідуалn= 0;ним або спадковим подовженняl= 4; інтервалу QT, пацієнтів і = 79; застійною серцевою недостатніl= 9;тю, брадіаритмo= 0;єю, порушенням рівня електролітo= 0;в. Слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; для пацієнтів і = 79; діагностовk= 2;ним або підозрюванl= 0;м вродженим синдромом п = 86;довження інтервалу QT або набутим подовженим інтервалом QT або для пацієнтів, які одночас = 85;о приймають лікарські засоби, що подовжують інтервал QT, включаючи порушення рівня електролітo= 0;в чи відоме підвищення експозиції такролімусm= 1; (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Л= 110;мфопроліфе&= #1088;ативні захворюванl= 5;я і злоякісні новоутвореl= 5;ня

У пацієнтів, які лікувалися засоб= ;ом Такпан, можливий розвиток посттранспl= 3;антаційних лімфопроліm= 2;еративних захворюванn= 0; (ПТЛЗ), асоцій&= #1086;ваних з вірусом Епштейна—Бk= 2;рра (ВЕБ) (див. розділ «Побічні ефекти»). Пацієнтам, яких перевели на лікування засобом Такпан, н&= #1077; слід одночасно з = 72;стосовуват&#= 1080; антилімфоцl= 0;ти. У ВЕБ-серонег = 72;тивних дітей віком до 2 років було виявлено пі = 76;вищений ризик розвитку лімфопроліm= 2;еративних захворюванn= 0;. Таким чином, у пацієнтів цієї групи перед початком лікування з = 72;собом Так= пан необхідно проводити серологічнk= 7; дослідженнn= 3; з визначенняl= 4; капсидного антигену ВЕ = 41;. Протягом лікування обережно контролюваm= 0;и ПЛР (полімеразн = 91; ланцюгову реакцію) вірусу Епштейна—Барра. Позитивна ПЛР ВЕБ може персистуваm= 0;и місяцями і н= 077; є показнико = 84; лімфопроліm= 2;еративних захворюванn= 0; або лімфоми.

Як і при застосуванl= 5;і інших імуносупреl= 9;ивних лікарських засобів, у зв’язку з ризиком виникнення злоякісних новоутвореl= 5;ь шкіри необхідно обмежувати вплив сонячного с = 74;ітла та ультрафіолk= 7;тового випромінювk= 2;ння, слід носити захисний одяг і використовm= 1;вати сонцезахисl= 5;ий крем з високим фак = 90;ором захисту.

Р= 080;зик виникнення вторинного раку при застосу= ванні імуносупреl= 9;ивних лікарських засобів невідомий (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»).

Синдро&#= 1084; оборотної постеріорнl= 6;ї енцефалопаm= 0;ії.

Я&#= 1082; повідомлялl= 0;, у пацієнтів, які отримували такролімус, розвиваєтьl= 9;я синдром оборотної задньої енц = 77;фалопатії (СОЗЕ). Якщо у пацієнтів, які приймають такролімус, відзначаютn= 0;ся симптоми СОЗЕ, такі як головний біль, зміни психічного стану, судом= 080; та порушенн= 03; зору, слід проводити в= 10;дповідні діагностичl= 5;і процедури (наприклад, МРТ). При діагностувk= 2;нні СОЗЕ необхідно негайно припинити системне застосуванl= 5;я такролімусm= 1;, провести адекватний контроль рівня артер= 10;ального тиску. Більшість пацієнтів повністю одужували після відповідноk= 5;о лікування.=

= 55;орушення зору

У пацієнтів, які отримували такролімус, спостерігаl= 3;и порушення з боку органі = 74; зору, що іноді прогресуваl= 3;и до втрати зору. В окрем&#= 1080;х випадках виникала потреба переходу на альтернатиk= 4;ну імуносупреl= 9;ивну терапію. Пацієнтів слід попередити про необхід = 85;ість повідомлятl= 0; про зміни гостроти зо = 88;у, зміни сприйняття кольорів, помутніння = 79;ору або появу дефекту пол= 03; зору — в такому разі рекомендуєm= 0;ься негайне обстеження = 79; направленнn= 3;м до офтальмолоk= 5;а, якщо потрібно.=

= 30;нфекції, включаючи опортуністl= 0;чні інфекції<= /u>

У пацієнтів, які отримують імунодепреl= 9;анти, у тому числі &#= 1058;акпан, існує підвищений ризик виник = 85;ення опортуністl= 0;чних інфекцій (ба= 082;теріальних, грибкових, вірусних та протозойниm= 3;), особливо таких як нефропатія, зумовлена BK-вірусами, і прогресуючk= 2; мультифокаl= 3;ьна лейкоенцефk= 2;лопатія (ПМЛ), зумовлена JC-в&= #1110;русами. Також існує підвищений ризик виникнення інфекційниm= 3; вірусних гепатитів (наприклад, реактиваціn= 3; гепатитів В та С або нове &= #1110;нфікування= ;, а також гепатиту Е, який може пе= 088;ейти у хронічну форму). Ці інфекції часто пов’я = 79;ані з високим загальним імуносупреl= 9;ивним навантаженl= 5;ям і можуть призводити до серйозни = 93; або летальних наслідків, щ= 086; слід брати д= 086; уваги лікарям при проведенні диференціаl= 3;ьної діагностикl= 0; у пацієнтів = 079; ослабленим імунітетом при погіршенні функції печінки або нирок чи появі неврологічl= 5;их симптомів. Профілактиl= 2;а та лікуванн= 03; повинні від = 87;овідати клінічним настановам.

В= ;ипадки істинної еритроцитаl= 8;ної аплазії

У пацієнтів, які отримували такролімус, спостерігаl= 3;ися випадки істинної еритроцитаl= 8;ної аплазії (ІЕА). У всіх пацієнтів були фактор = 80; ризику IEA, такі як інфекція парвовірусm= 1; В19, наявність основного захворюванl= 5;я або одночас = 85;ий прийом лікарських засобів, пов’язаних = 79; IEA.

Допомі&#= 1078;ні речовини<= /u>

&#= 1051;ікарський засіб Такпа = 85; містить лактозу, том= 091; його не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам з рідкісними спадковими захворюванl= 5;ями, пов’язанимl= 0; з неперенос = 80;містю галактози, недостатніl= 9;тю лактази Лап = 87;а (Lapp) або мальабсорбm= 4;ією глюкози-гал = 72;ктози.

Засто= ;сування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.=

Ваг&= #1110;тність

Пре&= #1087;арат може проникати к= різь плаценту.

Дея&= #1082;і дані щодо реципієнтіk= 4; після перес = 72;дки орг= анів свідчать пр = 86; відсутністn= 0; доказів існування підвищеногl= 6; ризику негативногl= 6; впливу на перебіг і наслідок вагітності при застосуванl= 5;і такролімусm= 1; порівняно з іншими імуносупреl= 9;ивними лікарськимl= 0; засобами. Однак були зареєстровk= 2;ні випадки спонтанногl= 6; аборту. Інші епідеміолоk= 5;ічні дані на дани= 081; час відсутн= 10;. Лікування такролімусl= 6;м вагітних жінок можливе лиш = 77; у випадках, коли відсут = 85;я безпечніша альтернатиk= 4;а і коли можли= 074;а користь для матері виправдовуn= 8; потенційниl= 1; ризик для пл= 086;да. З метою виявлення потенційниm= 3; побічних ефектів такролімусm= 1; рекомендуєm= 0;ься контролюваm= 0;и стан новонароджk= 7;них, матері яких = 091; період вагітності приймали такролімус (особливо стан нирок). Існує ризик виникнення передчасниm= 3; пологів (37 тижнів), а також ризик появи гіперкалієl= 4;ії у новонароджk= 7;ного, яка, однак, зникає сама собою.

У дослідженнn= 3;х на тваринах такролімус спричиняв прояви ембріофетаl= 3;ьної токсичностo= 0; у дозах, які спричиняютn= 0; материнськm= 1; токсичніст&#= 1100;.

Періо= ;д годування груддю

Такро= ;лімус проникає у грудне моло = 82;о. Оскільки виключити несприятлиk= 4;ий вплив такролімусm= 1; на новонароджk= 7;ного неможливо, жінкам, які п&#= 1088;иймають Такпан, слід припинити годування груддю.

Ферти= ;льність

У тварин відзначавсn= 3; негативний вплив такро = 83;імусу на чоловічу фертильнісm= 0;ь: зниження кількості сперматозоo= 1;дів і їх рухливості.

Здатніс= ;ть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

i= 8;акролімус може спричинити зорові та не= 074;рологічні порушення. Ц= 110; реакції можуть поси = 83;юватися при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і препарату з алкоголем.

Спосі= ;б застосуванl= 5;я та дози.

Терап= ;ія лікарським засобом Такпан вима = 75;ає ретельного контролю з боку кваліфіковk= 2;ного персоналу, щ= 086; має у розпоряджеl= 5;ні відповідне обладнання. Призначати цей лікарсь = 82;ий засіб і вносити зміни у курс імуносупреl= 9;ивної терапії можуть тільки лікарі, які мають досві = 76; проведення імуносупреl= 9;ивної терапії у пацієнтів і = 79; пересадженl= 0;ми органами.=

Випад= ;кова, ненавмисна або неконтрольl= 6;вана заміна лікарської форми препарату з негайним аб = 86; тривалим вивільненнn= 3;м такролімусm= 1; є небезпечноn= 2;. Це може призвести д = 86; відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та та збільшує ризик побіч = 85;их реакцій, у тому числі недостатньl= 6;ї або надмірної імуносупреl= 9;ії у зв'язку з кл&= #1110;нічно значущими відмінностn= 3;ми у системном = 91; впливі такролімусm= 1;. Пацієнтам н = 77;обхідно застосуватl= 0; одну лікарську форму такролімусm= 1; з відповідн = 80;м графіком дозування; зміна лікарської форми або режиму застосуванl= 5;я повинна відбуватисn= 3; тільки під ретельним наглядом фахівця з трансплантk= 2;ції (див. розділи &= laquo;Особливост= ;і застосуванl= 5;я», «Побічні ефекти»). Піс&#= 1083;я переведеннn= 3; на будь-яку іншу альтер = 85;ативну лікарську форму необхідно контролюваm= 0;и концентрацo= 0;ю такролімусm= 1; в крові і проводити корекцію дози препарату для підтрим = 82;и системної експозиції такролімусm= 1; на адекватн = 86;му рівні.

Загальна інформація=

Дозув= ;ання лікарськогl= 6; засобу Такпан слід встановлювk= 2;ти у першу черг= 091; на основі кл= 110;нічної оцінки ризику відторгненl= 5;я, індивідуалn= 0;ної переносимоl= 9;ті лікарськогl= 6; засобу та рі= 074;ня такролімусm= 1; в крові (див. нижче реком = 77;ндації щодо визнач = 77;ння мінімальноo= 1; концентрацo= 0;ї в крові). При появі клінічних симптомів відторгненl= 5;я слід розглянути необхіднісm= 0;ь корекції режиму імуносупреl= 9;ивної терапії.

Такро= ;лімус застосовувk= 2;ти внутрішньоk= 4;енно та перорально. Якщо потріб = 85;о, вміст капсу = 83; можна розчи = 85;ити у воді та вводити через назогастраl= 3;ьний зонд.

У початковий післяопераm= 4;ійний період ліка = 88;ський засіб Такпа = 85; зазвичай сл= 10;д застосовувk= 2;ти одночасно з іншими імуносупреl= 9;ивними лікарськимl= 0; засобами. Дозу лікарськогl= 6; засобу можн = 72; змінювати залежно від обраної імуносупреl= 9;ивної терапії.

Спосіб застосуванl= 5;я

Реком= ;ендується розподілитl= 0; добову перо = 88;альну дозу препарату н = 72; 2 прийоми (наприклад, зранку та ввечері). Капсули слі = 76; приймати одразу ж після виймання їх = 079; блістерної = 91;паковки. Капсули необхідно проковтнутl= 0;, запиваючи рідиною (краще – водою).

Для досягнення максимальнl= 6;ї абсорбції п = 88;епарат слід приймати на порожній шлунок (натщ= 077;) або як мінімум за 1 годину до аб= 086; через 2–3 години післ= 03; прийому їжі.

Для профілактиl= 2;и відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та стан імуносупреl= 9;ії необхідно підтримуваm= 0;и постійно; отже, тривал= 110;сть терапії необмежена.

Трансплан= 090;ація печінки

Профі= ;лактика відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та у дорослих=

Перор= ;альну терапію лікарським засобом Так = 87;ан слід розпочинатl= 0; з добової дози 0,1–0,2 мг/кг, яку розділяють на 2 прийоми (вранці і ввечері). Прийом препарату розпочинатl= 0; через 12 годин після оперативноk= 5;о втручання.=

Якщо стан пацієнта не дозволяє приймати пр = 77;парат перорально, = 090;акролімус в іншій лікарській формі слід в= 074;одити внутрішньоk= 4;енно інфу&= #1079;ійно протягом 24 годин у дозі 0,01–0,05 мг/кг/добу.=

Профі= ;лактика відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та у дітей

Почат= ;кову дозу препарату для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я 0,3 мг/кг/добу слід розподілитl= 0; на

2 прийоми (наприклад, зранку та ввечері). Якщо клінічний стан пацієн = 90;а не дозволяє приймати препарат пе = 88;орально, такролімус = 74; іншій лікарській формі вводи = 90;и внутрішньоk= 4;енно інфузійно протягом 24 годин в дозі 0,05мг/кг/добу.<= /span>

Підтр= ;имувальна терапія дорослих та дітей

Під час підтримуваl= 3;ьної терапії доз = 72; лікарськогl= 6; засобу, як правило, знижується. = 059; деяких випадках можливо відмінити препарати супутньої імуносупреl= 9;ивної терапії, застосовуюm= 5;и лікарський засіб Тапка = 85; як монотерапіn= 2;. Покращання стану паціє = 85;та після трансплантk= 2;ції може змінит = 80; фармакокінk= 7;тику такролімусm= 1;, тому виника= 08; необхіднісm= 0;ь у корекції дози препарату.=

Лікув= ;ання відторгненl= 5;я у дорослих т= 072; дітей

Для лікування епізодів відторгненl= 5;я необхідне застосуванl= 5;я більш високих доз лікарськогl= 6; засобу Такпан разо = 84; із додатков = 86;ю кортикостеl= 8;оїдною терапією та короткими курсами введення моно/полікл = 86;нальних антитіл. Якщ= 086; відзначаютn= 0;ся ознаки токсичностo= 0; (див. розділ «Побічні еф = 77;кти»), може виникнути необхіднісm= 0;ь у зниженні дози лікарськогl= 6; засобу.

При переведеннo= 0; пацієнтів н = 72; терапію лік = 72;рським засобом Так = 87;ан рекомендуюm= 0;ь ті самі початкові дози, як і при первинній імуносупреl= 9;ії.

Про переведеннn= 3; пацієнтів з терапії цик = 83;оспорином на лікарський засіб Такпа = 85; див. нижче розділи «Особливі популяції», «Перехід з циклоспориl= 5;у на такролімус&raqu= o;.

Трансплан= 090;ація нирки

Профі= ;лактика відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та у дорослих=

Перор= ;альну терапію лікарським засобом нео = 73;хідно розпочинатl= 0; з дози 0,2–0,3 мг/кг/добу, ро&= #1079;поділивши її на два прийоми (наприклад, з&#= 1088;анку та ввечері). Терапію препаратом слід розпоч = 80;нати протягом 24 годин після завершення операції.=

Якщо стан пацієнта не дозволяє приймати пр = 77;парат перорально, = 090;акролімус в іншій лікарській формі слід в= 074;одити внутрішньоk= 4;енно інфузійно протягом 24 годин у дозі 0,05–0,1 мг/кг/добу.<= o:p>

Профі= ;лактика відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та у дітей

Перор= ;альну терапію лікарським засобом нео = 73;хідно розпочинатl= 0; з дозування 0,3 мг/кг/добу, розподіливm= 6;и її на 2 прийоми (наприклад, зранку та ввечері). Якщо стан пацієнта не дозволяє приймати препарат пе = 88;орально, такролімус = 74; іншій лікарській формі вводи = 90;и внутрішньоk= 4;енно інфузійно протягом 24 годин у дозі 0,075–0,1 мг/кг/добу.=

Підтр= ;имуюча терапія у дорослих та дітей

Під час підтримуваl= 3;ьної терапії доз = 91; лікарськогl= 6; засобу Такпан слід знижувати. У деяких випадках можна відмінити препарати супутньої імуносупреl= 9;ивної терапії, зас= 090;осовуючи лікарський засіб Такпа = 85; як базовий компонент подвійної терапії. Покращення стану пацієнта після трансплантk= 2;ції може змінит = 80; фармакокінk= 7;тику такролімусm= 1;, тому виника= 08; необхіднісm= 0;ь у корекції д= 086;зи препарату.=

Лікув= ;ання реакції відторгненl= 5;я у дорослих т= 072; дітей

Для лікування епізодів відторгненl= 5;я необхідне застосуванl= 5;я більш високих доз лікарськогl= 6; засобу разо = 84; із додатковою кортикостеl= 8;оїдною терапією та короткими курсами вве = 76;ення моно/полікл = 86;нальних антитіл. Якщ= 086; відзначаютn= 0;ся ознаки токсичностo= 0; (див. розділ «Побічні ефекти»), мож&#= 1077; виникнути необхіднісm= 0;ь у зниженні дози лікарськогl= 6; засобу.

При переведеннo= 0; пацієнтів н = 72; терапію лік = 72;рським засобом Такпан рекомендуюm= 0;ься ті самі початкові дози, як і при первинній і = 84;уносупресі&#= 1111;.

Про переведеннn= 3; пацієнтів з терапії цик = 83;оспорином на лікарськ = 80;й засіб Такпа = 85; див. нижче розділи «Ос = 86;бливі популяції», «Перехід з циклоспориl= 5;у на такролімус&raqu= o;.

Трансплан= 090;ація серця

Профі= ;лактика відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та у дорослих пацієнтів<= /span>

Лікар= ;ський засіб можна застосовувk= 2;ти разом з антитілами індукції (з урахуванняl= 4; відкладеноk= 5;о початку терапії лік = 72;рським засобом) або без таких дл= 103; клінічно стабільних хворих.

Після індукції антитілами пероральну терапію лікарським засобом необхідно розпочинатl= 0; з дози 0,075 мг/кг/добу, розподіливm= 6;и її на 2 прийоми (наприклад, зранку та ввечері). Застосуванl= 5;я препарату с = 83;ід розпочинатl= 0; протягом 5 діб після завершення операції, як тільки стабілізуєm= 0;ься клінічний стан хворог = 86;. Якщо стан пацієнта не дозволяє приймати препарат пе = 88;орально, такролімус = 74; іншій лікарській формі слід в= 074;одити внутрішньоk= 4;енно інфузійно протягом 24 годин у дозі 0,01–0,02 мг/кг/добу.=

Опубл= ;іковано альтернатиk= 4;ний підхід, при я&#= 1082;ому пероральниl= 1; прийом такролімусm= 1; розпочинаєm= 0;ься протягом 12 годин після трансплантk= 2;ції. Цей підхід застосовуюm= 0;ь до пацієнті = 74; без ознак по= 088;ушень функції внутрішніх органів (нап= 088;иклад, нирки). У цьому випадку такролімус = 91; початковій дозі 2–4 мг/добу слід &#= 1082;омбінувати з мікофенолаm= 0;у мофетилом т = 72; кортикостеl= 8;оїдами або з сиролімусоl= 4; та кортикостеl= 8;оїдами.

Профі= ;лактика відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та у дітей

Після трансплантk= 2;ції серця у діте= 081; первинну імуносупреl= 9;ію лікарським засобом Так = 87;ан можна проводити я = 82; разом з індукцією а = 85;титілами, так і без такої.

У випадках, коли індукція антитілами не проводит= 00;ся, такролімус = 74; іншій лікарській = 92;ормі слід вводит = 80; внутрішньоk= 4;енно інфузійно протягом 24 годин у дозі 0,03–0,05 мг/кг/добу до досягнення концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; у нерозведенo= 0;й крові 15–25 нг/мl= 3;. При першій ж= 077; клінічній можливості необхідно перевести пацієнта на пероральниl= 1; прийом препарату у початковій дозі 0,3 мг/кг/добу, яку призначаютn= 0; через 8–12 годи= н після закінчення внутрішньоk= 4;енної інфузії.

Після індукції антитілами = 87;ероральну терапію лікарським засобом нео = 73;хідно розпочинатl= 0; з дози 0,1–0,3 мг/кг/добу, ро&= #1079;поділивши її на 2 прийоми (наприклад, зранку та ввечері).

Підтр= ;имувальна терапія у дорослих та дітей

Під час підтримуваl= 3;ьної терапії доз = 80; лікарськогl= 6; засобу Такпан слід = 079;меншувати. Покращання стану пацієнта після трансплантk= 2;ції може змінит = 80; фармакокінk= 7;тику такролімусm= 1;, тому виника= 08; необхіднісm= 0;ь у корекції дози препарату.=

Лікув= ;ання відторгненl= 5;я у дорослих т= 072; дітей

При переведеннo= 0; дорослих пацієнтів н = 72; терапію лікарським засобом Такпан початкову дозу препарату 0,15 мг/кг/добу слід розпод= 10;лити на 2 прийоми (наприклад, зранку та ввечері).

При переведеннo= 0; дітей на терапію лікарським засобом Такпан початкову дозу препарату =

0,2–0,3 мг/кг/добу слід розподілитl= 0; на два прийо= 084;и (наприклад, зранку та ввечері). Інформація щодо переведеннn= 3; пацієнтів і = 79; терапії цик = 83;оспорином на лікарський засіб Такпа = 85; викладена у розділі «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

Лікув= ;ання відторгненl= 5;я при трансплантk= 2;ції інших органів

Лікув= ;ання пацієнтів і = 79; трансплантk= 2;цією легень лікарським засобом Такпан слід розпочинатl= 0; з дози 0,1–0,15 мг/к&= #1075;/добу, пацієнтів з трансплантk= 2;цією підшлунковl= 6;ї залози з доз= 080;

0,2 мг/кг/добу, з трансплантk= 2;цією кишечнику з дози 0,3 мг/кг/добу.

Особливі популяції<= /span>

Печінкова недостатніl= 9;ть

Паціє= ;нтам із тяжкими порушеннямl= 0; функції печінки для = 087;ідтримки мінімальноk= 5;о рівня такролімусm= 1; в крові у межах рекомендовk= 2;ного терапевтичl= 5;ого діапазону може потребуватl= 0;ся зниження до = 79;и такролімусm= 1;.

Ниркова недостатніl= 9;ть

Оскіл= ;ьки функція нирок не впливає на фармакокінk= 7;тику такролімусm= 1;, необхіднісm= 0;ь у корекції дози відсутня. Проте у зв'язку з неф&#= 1088;отоксичним потенціалоl= 4; такролімусm= 1; рекомендовk= 2;но здійснюватl= 0; ретельний моніторинг функції нир = 86;к (включаючи показники концентрацo= 0;ї креатиніну = 74; сироватці крові, розрахунок = 82;ліренсу креатиніну та моніторинг діурезу).

Пацієнти літнього віку

Свідч= ;ення про те, що пацієнтам літнього ві = 82;у необхідні особливі дози препарату, відсутні.=

Перехід із циклоспо = 88;ину на такролімус=

Слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при перевед = 77;нні пацієнтів з базової терапії цик = 83;оспорином на лікарськ= 10; засоби з базову тера = 87;ію такролімусl= 6;м (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»). Терапію лікарським засобом Так = 87;ан необхідно розпочинатl= 0; після визна = 95;ення концентрацo= 0;ї циклоспориl= 5;у у плазмі крові та аналізу клінічного стану паціє = 85;та. Переведеннn= 3; слід відкласти при наявнос = 90;і підвищеногl= 6; рівня циклоспориl= 5;у в крові. На практиці терапія лікарським засобом Такпан розп = 86;чинається через 12–24 години післ= 03; припинення застосуванl= 5;я циклоспориl= 5;у. Після перех = 86;ду рекомендуєm= 0;ься контролюваm= 0;и рівень циклоспориl= 5;у в крові, оскільки можливий вп = 83;ив на кліренс циклоспориl= 5;у в крові.

Рекоменда= 094;ії щодо досягнення необхідногl= 6; рівня конце = 85;трації препарату у нерозведенo= 0;й крові

Дозу препарату слід призначати відповідно до результатіk= 4; клінічної оцінки проц = 77;су відторгненl= 5;я та переносимоl= 9;ті препарату кожним пацієнтом індивідуалn= 0;но.

З метою оптимізаціo= 1; дозування препарату концентрацo= 0;ю такролімусm= 1; у нерозведенo= 0;й крові визначають за допомого= 02; імунних методів, включаючи напівавтомk= 2;тичний імунофермеl= 5;тний аналіз на мі= 082;рочастинка&= #1093;. Порівняння даних щодо концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; в крові, які опубліковаl= 5;і в медичній літературі, = 079; індивідуалn= 0;ними клінічними показникамl= 0; потрібно проводити з обережністn= 2;, на підставі знань та розуміння методу оцінки, що застосовувk= 2;вся. У сучасній м= 077;дичній практиці дл= 03; визначення концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; у нерозведенo= 0;й крові викор = 80;стовують імунні методи.

У ранній період післ= 03; операції слід контро = 83;ювати мінімальні рівні такролімусm= 1; в нерозведе = 85;ій крові. При пероральноl= 4;у прийомі мінімальні рівні такролімусm= 1; в нерозведе = 85;ій крові слід визначати кожні 12 годин = безпосередl= 5;ьо перед прийомом наступної дози. Частот= 072; моніторингm= 1; рівня препа = 88;ату в крові залежить ві = 76; клінічних потреб. Оскільки лікарський засіб Такпа = 85; є препарато = 84; з низьким рівнем кліренсу, коригуваннn= 3; режиму дозування може зайнят = 80; кілька днів до того моменту, кол= 080; зміни рівні = 74; препарату в крові стануть очевидними. Мінімальні = 88;івні препарату в крові слід визначати приблизно 2 рази на тиждень протягом раннього по = 89;ттрансплан&#= 1090;аційного періоду, а потім періо = 76;ично під час підтримуваl= 3;ьної терапії. Також необхідно к = 86;нтролювати мінімальні рівні такро = 83;імусу в крові післ= 103; зміни дози препарату, зміни імуносупреl= 9;ивного режиму або після сумісного застосуванl= 5;я з препарата = 84;и, що можуть вплинути на концентрацo= 0;ї такролімусm= 1; в нерозведенo= 0;й крові (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Резул= ;ьтати аналізу досліджень дають змогу припустити, що можна успішно проводити л= 10;кування більшості пацієнтів, якщо мініма = 83;ьні рівні такролімусm= 1; в крові підтримуютn= 0;ся нижче 20 нг/мл. Інтерпретуn= 2;чи дані щодо концентрацo= 0;ї препарату у нерозведенo= 0;й крові, важливо оцінювати клінічний стан пацієнта.=

У клінічній практиці протягом раннього пе = 88;іоду після проведення трансплантk= 2;ції мінімальні рівні препарату в нерозведенo= 0;й крові зазвичай коливалися = 91; межах 5–20 нг/мл після трансплантk= 2;ції печінки та 10–20 нг/мл після трансплантk= 2;ції нирки і серц= 103;. Надалі, під час підтрим = 91;вальної терапії після трансплантk= 2;ції печінки, нир= 082;и і серця концентрацo= 0;ї препарату у крові варіюють ві = 76; 5 до 15 нг/мл.

Діти.<= o:p>

Для досягнення необхідногl= 6; рівня препа = 88;ату в крові дітям, як правило, потрібні дози у

1,5–2 раз&= #1080; вищі, ніж дорослим.=

Перед= ;озування.

Відо&= #1084;ості про передозуваl= 5;ня обмежені. По= 074;ідомляли про кілька епізодів випадкових передозуваl= 5;ь у пацієнтів, які приймал = 80; такролімус. = 057;имптоми включали тремор, головний біль, нудоту, блювання, інфекції, кропив’янкm= 1;, летаргічниl= 1; стан, підвищений вміст азоту сечовини у крові, сироватковl= 6;го креатиніну та аланінам= 10;нотрансфер&#= 1072;зи (АЛТ).

На даний час не існує специфічниm= 3; антидотів д = 86; л= 10;карського засобу Такпан. У разі передозуваl= 5;ня необхідно вжити стандартні підтримуючo= 0; заходи і про= 074;одити симптоматиm= 5;не лікування.

З огляду на високу молекулярнm= 1; масу такрол= 10;мусу, погану розчинністn= 0; у воді і виражене зв'язування = 079; еритроцитаl= 4;и і білками пл= 072;зми крові діалі = 79; неефективнl= 0;й. В окремих па= 094;ієнтів з дуже високими концентрацo= 0;ями такролімусm= 1; в крові були ефективні гемофільтрk= 2;ція або діафіль = 90;рація. У разі пероральноk= 5;о передозуваl= 5;ня можуть бути ефективні промивання шлунка та/аб= 086; застосуванl= 5;я адсорбентіk= 4; (наприклад, активованоk= 5;о вугілля), якщо ці заходи розп = 86;чати одразу післ= 03; прийому препарату.=

Поб= ;ічні реакції.

У зв’язку з особливостn= 3;ми основного захворюванl= 5;я і великою кількістю лікарських препаратів, які одночасно з = 72;стосовують після трансплантk= 2;ції, профіль побічних ефектів імуносупреl= 9;антів точно встановити = 89;кладно.=

Більш= ;ість побічних реакцій, описаних ни = 78;че, оборотні та/або зникають пр = 80; зниженні до = 79;и.

При пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і відзначаєтn= 0;ся менша кількість випадків побічних ре = 72;кцій порівняно з внутрішньоk= 4;енним застосуванl= 5;ям.

Часто= ;та побічних реакцій визначаєтьl= 9;я наступним чином: дуже часто (≥ 1/10); час&#= 1090;о (≥ 1/100 до <1/10); нечасто (≥ 1/1000 до <1/100); рідко (≥ 1/1= 0000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000), частота невідома (неможливо оцінити через недостатніl= 9;ть даних). У рамках кожної частотної групи побіч = 85;і ефекти зазначені у порядку зменшення с = 77;рйозності.

Інфекції та інвазії

На тлo= 0; терапії такролімусl= 6;м, як і іншими сильнодіючl= 0;ми імуносупреl= 9;антами, у пацієнтів часто існує підвищений ризик розвитку інфекцій (вірусних, бактеріальl= 5;их, грибкових, протозойниm= 3;). Може погіршитисn= 3; перебіг уже існуючих ін = 92;екцій. Можуть виникати прояви як місцевих, та= 082; і генералізоk= 4;аних інфекцій.=

У пацієнтів, які отримують імуносупреl= 9;анти, у тому числі лікарськ&#= 1080;й засіб Такп = 72;н, повідомлялl= 0; про нефропатію, асоційованm= 1; з BK-вірусом, а m= 0;акож випадки прогресуючl= 6;ї мультифокаl= 3;ьної лейкоенцефk= 2;лопатії (ПМЛ), асоційованl= 6;ї з JC-вірусом.

Новоу= ;творення (доброякісн= 10;, злоякісні т = 72; неуточнені)=

У пацієнтів, які отримують імуносупреl= 9;ивну терапію, існує підвищений ризик розви = 90;ку злоякісних новоутвореl= 5;ь. При застосуванl= 5;і такролімусm= 1; повідомлялl= 0; як про

добро= ;якісні, так і про злоякісні новоутвореl= 5;ня, у тому числі лімфопроліm= 2;еративні захворюванl= 5;я та злоякісн= 10; новоутвореl= 5;ня шкіри, асоційованo= 0; з вірусом Епштейна—Бk= 2;рра (ВЕБ).

З бокm= 1; крові та лімфатичноo= 1; системи

Часто= ;: анемія, лейкопенія, тромбоцитоl= 7;енія, лейкоцитоз, відхилення = 91; показниках аналізу еритроцитіk= 4;.

Нечас= ;то: коагулопатo= 0;ї, зміни показників = 82;оагуляції і кровотечі, панцитопенo= 0;я, нейтропеніn= 3;.

Рідко= ;: тромбоцитаl= 8;на тромбоцитоl= 7;енічна пурпура, гіпопротроl= 4;бінемія, тромk= 3;отична мікроангіоl= 7;атія.

Часто= ;та невідома: істинна еритроцитаl= 8;на аплазія, агранулоциm= 0;оз, гемолітичнk= 2; анемія.

З бокm= 1; імунної системи

У пацієнтів, які отримували такролімус, відзначалиl= 9;я алергічні т = 72; анафілактоo= 1;дні реакції (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

З бокm= 1; ендокринноo= 1; системи

Рідко= ;: гірсутизм.=

З бокm= 1; метаболізмm= 1; та харчування=

Дуже часто: гіперглікеl= 4;ічні стани, цукро= 074;ий діабет, гіперкалієl= 4;ія.

Часто= ;: гіпомагнієl= 4;ія, гіпофосфатk= 7;мія, гіпокаліємo= 0;я, гіпокальціn= 8;мія, гіпонатрієl= 4;ія, затримка рі = 76;ини, гіперурикеl= 4;ія, зниження апетиту, ано= 088;ексія, метаболічнl= 0;й ацидоз, гіперліпідk= 7;мія, гіперхолесm= 0;еринемія, гіпертриглo= 0;церидемія, інші порушення електролітo= 0;в.

Нечас= ;то: зневодненнn= 3;, гіпопротеїl= 5;емія, гіперфосфаm= 0;емія, гіпоглікемo= 0;я.

З бокm= 1; психіки

Дуже часто: безсоння.=

Часто= ;: симптоми тривожностo= 0;, сплутаністn= 0; свідомості і дезорієнтаm= 4;ія, депресія, пр= 080;гнічений настрій, розлади та п= 086;рушення настрою, нічні кошмари, галюцинаціo= 1;, психічні розлади.

Нечас= ;то: психотичниl= 1; розлад.

З бокm= 1; нервової системи

Дуже часто: тремо= 088;, головний біль.

Часто= ;: судоми, порушення свідомості, парестезії та дизестезії, периферичнo= 0; нейропатії, запаморочеl= 5;ня, порушення почерку, роз= 083;ади нервової системи.

Нечас= ;то: кома, крововиливl= 0; у центральніl= 1; нервовій системі (ЦНС) &= #1110; порушення мозкового кровообігу, паралічі і парези, енцефалопаm= 0;ія, порушення мовлення та артикуляціo= 1;, амнезія.

Рідко= ;: гіпертонія.

Дуже рідко: міастенія.=

З бокm= 1; органів зор = 91;

Ч= асто: затуманеннn= 3; зору, світлобоязl= 5;ь, розлади з боку очей.

Н= ечасто: катаракта.=

Р= ідко: сліпота.

Ч= астота невідома: зоров = 72; нейропатія.

= 47; боку органі = 74; слуху і рівноваги<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>

Часто= ;: шум у вухах.

Нечас= ;то: зниження слуху.

Рідко= ;: нейросенсоl= 8;на глухота.

Дуже рідко: порушення слуху.

Карді= ;альні розлади

Часто= ;: ішемічні коронарні розлади, тахікардія.

Нечас= ;то: шлуночкові аритмії та зупинка серця, серцева недостатніl= 9;ть, кардіоміопk= 2;тії, гіпертрофіn= 3; шлуночків, с= 091;правентрик&= #1091;лярні аритмії, серцебиття, патологічнo= 0; показники н = 72; ЕКГ, порушення ритму і частоти серцевих скорочень т = 72; пульсу.

Рідко= ;: перикардит.

Дуже рідко: патологічнo= 0; показники ехокардіогl= 8;афії, подовження інтервалу QT на електрокарk= 6;іограмі, аритмія тип = 91; torsades de pointes.

З бокm= 1; судинної системи

Дуже часто: артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;.

Часто= ;: кровотечі, тромбоембоl= 3;ічні та ішемічні ускладненнn= 3;, периферичнo= 0; судинні роз = 83;ади, судинні гіпотензивl= 5;і розлади.

Нечас= ;то: інфаркт, венозний тромбоз глибоких ве = 85; кінцівок, шок.

Респі= ;раторні, торакальні та медіастинаl= 3;ьні порушення<= /span>

Часто= ;: задишка, легеневі паренхіматl= 6;зні розлади, плевральниl= 1; випіт, фарингіт, кашель, закладенісm= 0;ь носа і риніт.

Нечас= ;то: дихальна недостатніl= 9;ть, розлади з бо= 082;у дихальних шляхів, бронхіальнk= 2; астма.

Рідко= ;: гострий респіраторl= 5;ий дистрес-син = 76;ром.

З бокm= 1; шлунково-ки = 96;кового тракту

Дуже часто: діарея, нудота.

Часто= ;: запальні захворюванl= 5;я шлунково-ки = 96;кового тракту, шлунково-ки = 96;кові виразки та перфорації, шлунково-ки = 96;кові кровотечі, стоматит і виразки, асцит, блюва= 085;ня, шлунково-ки = 96;ковий та абдомінальl= 5;ий біль, диспептичнo= 0; прояви і симптоми, за= 087;ор, метеоризм, відчуття здуття і розтягненнn= 3; у животі, рідкі випорожненl= 5;я, шлунково-ки = 96;кові прояви і симптоми.=

Нечас= ;то: паралітичнk= 2; кишкова непрохідніl= 9;ть, перитоніт, гострий і хронічний панкреатит, підвищений рівень аміл = 72;зи в крові, гастроезофk= 2;гальна рефлюксна хвороба, порушення евакуаторнl= 6;ї функції шлунка.

Рідко= ;: часткова непрохідніl= 9;ть кишечнику (субілеус), псевдокістl= 0; підшлунковl= 6;ї залози.

З бокm= 1; гепатобіліk= 2;рної системи

Часто= ;: порушення функції печінки та печінкових ферментів, холестаз та жовтяниця, г= 077;патоцелюля&= #1088;ні ураження та гепатит, холангіт.=

Рідко= ;: тромбоз печінкової артерії, венооклюзиk= 4;ні захворюванl= 5;я печінки.

Дуже рідко: печінкова недостатніl= 9;ть, стеноз жовчовивідl= 5;ої протоки.

З бокm= 1; шкіри та підшкірної тканини

Часто= ;: свербіж, висипання, алопеція, акне, гіперг= 110;дроз.

Нечас= ;то: дерматит, світлочутлl= 0;вість.

Рідко= ;: токсичний епідермальl= 5;ий некроліз (синдром Лаєлла).

Дуже рідко: синдром Стівенса—Дk= 8;онсона.

З бокm= 1; опорно-рухо = 74;ого апарату та сполучної т = 82;анини

Часто= ;: біль у суглобах, судоми м’язів, біль &#= 1091; кінцівках, біль у спині.

Нечас= ;то: розлади суглобів.=

Рідко= ;: зменшення рухливості.

З бокm= 1; нирок і сечо= 074;их органів

Дуже часто: нирко= 074;а недостатніl= 9;ть, порушення функції нирок.

Часто= ;: ниркова недостатніl= 9;ть, гостра нирк = 86;ва недостатніl= 9;ть, олігурія, тубулярний = 85;екроз, токсична нефропатія, порушення показників сечі, розлад= 080; з боку сечового міхура та уретри.

Нечас= ;то: анурія, гемолітичнl= 0;й уремічний с = 80;ндром.

Дуже рідко: нефропатія, геморагічнl= 0;й цистит.

З бокm= 1; репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз

Нечас= ;то: дисменорея = 10; маткова кровотеча.=

Загал= ;ьні розлади та ускладненнn= 3; у місці введ= 077;ння препарату<= /span>

Часто= ;: астенічні стани, гарячкові стани, набряки, біл= 100; та дискомфо = 88;т, підвищення рівня лужно= 11; фосфатази у крові, збільшення маси тіла, порушення терморегулn= 3;ції,

Нечас= ;то: поліорганнk= 2; недостатніl= 9;ть, грипоподібl= 5;ий синдром, порушення сприйняття = 90;емператури навколишньl= 6;го середовища, відчуття тиску у грудях, відчуття тр = 80;вожності, погіршення самопочуттn= 3;, підвищення рівня лактатдегіk= 6;рогенази в крові, зниження маси тіла.

Рідко= ;: спрага, падіння, стискаючий біль у грудн= 110;й клітці, зниження рухливості, виразки.

Дуже рідко: збільшення маси жирово= 11; тканини.

Часто= ;та невідома: фе= 073;рильна нейтропеніn= 3;.

Травм= ;и, отруєння та процедурні ускладненнn= 3;

Часто= ;: первинна дисфункція трансплантk= 2;та.

Повід= ;омляли про помилки = 091; лікуванні, у тому числі випадки випадковогl= 6;, ненавмисноk= 5;о або неконтр = 86;льованого заміщення препаратів такролімусm= 1; негайного або пролонговаl= 5;ого вивільненнn= 3;. Також повідомлялl= 0; про випадки відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та (частота не може бути оцінена на основі наяв = 85;их даних).

Біль m= 1; кінцівках описується = 74; ряді опублі = 82;ованих звітів про випадки зах = 74;орювання як частина індукованоk= 5;о інгібітораl= 4;и кальциневрl= 0;ну больового синдрому. Це= 081; біль, як правило, є дв&#= 1086;бічним, симетричниl= 4;, тяжким, висхідним у нижніх кінцівках, може бути по= 074;’язаний з високим терапевтичl= 5;им рівнем такр = 86;лімусу і може реагувати н = 72; зменшення дози такролімусm= 1;. У деяких випадках було необхідно перейти на альтернатиk= 4;ну імуносупреl= 9;ію.

Термін придатностo= 0;. 2 роки.

Умови зберігання. З&= #1073;ерігати в оригінальнo= 0;й упаковці в недоступноl= 4;у для дітей місці при температурo= 0; не вище 25 ºС.

Упако= ;вка. По 10 капсул твердих у блістері, по 5 блістерів а = 73;о по 6 блістерів у картонній пачці.

Катег= ;орія відпуску. З&= #1072; рецептом.=

Вироб= ;ник. Панацея Біотек Фарм = 72; Лтд.

Місце= ;знаходженн= 03; виробника.=

М&= #1072;лпур, Бадді, Техсі= 083; Налагарх, Район Солан, Хімачал Прадеш, 173 205, Інд&= #1110;я.