ІНС&#= 1058;РУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

<= /p>

МайХ&= #1077;п ОЛЛ

(MyHep ALL)=

Склад:=

діючі речовини: sofosbuvir, velpata= svir;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 400 мг софосбувірm= 1; та 100 мг велпатасвіl= 8;у;

доп&= #1086;міжні речовини: коп&= #1086;відон; лактоза, моногідрат; целюлоза мі = 82;рокристалі&#= 1095;на; натрію кроскармелl= 6;за; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат;

п&= #1083;івкова оболонка: ТС-510031 зелениl= 1; (спирт полівінілоk= 4;ий, частково гідролізовk= 2;ний; титану діоксид (Е 171); поліетиленk= 5;ліколь; тальк; індигокармo= 0;н алюмінієвиl= 1; лак (Е 132); заліз= 072; оксид жовти = 81; (Е 172)).

Ліка&= #1088;ська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

Осн= овні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: від світло-зеле = 85;ого до зеленого кольору, мод= 080;фікованої капсулоподo= 0;бної форми двооп = 91;кла таблетка зі скошеними краями, вкри= 090;а плівковою оболонкою, з відбитком «M&ra= quo; з одного бок= 091; та «SFV» з іншого боку.<= /span>

Ф&= #1072;рмакотерап= ;евтична група. Противo= 0;русні засоби прямої дії.

Код ATj= 1; J05A P55.

Фармакl= 6;логічні властивостo= 0;.

Фар= ;макодинамі = 82;а.

Меха&= #1085;ізм дії

Софо&= #1089;бувір – це пангенотипo= 0;чний інгібітор РНК-залежно= 11; РНК-полімер = 72;зи NS5B вірусу гепатиту С (ВГС), що є важливою дл= 03; реплікації вірусу. Софосбувір R= 11; це нуклеоти = 76;ні проліки, що піддаються внутрішньоl= 2;літинному метаболізмm= 1; до утворенн= 03; фармакологo= 0;чно активного уридинаналl= 6;гового трифосфату (GS-461203), що може включатися = 74; РНК ВГС полімеразоn= 2; NS5B і діє як термінатор = 89;интезу ланцюга. GS-461203 (активний метаболіт софосбувірm= 1;) не є інгібітороl= 4; полімераз ДНК та РНК людини та не є інгібітороl= 4; мітохондріk= 2;льної полімерази РНК.

Велп&= #1072;тасвір – це інгібітор ВГС, мішенню якого є біло= 082; ВГС NS5A, важливий дл= 03; реплікації РНК та збира= 085;ня віріонів ВГ = 57;. Дослідженнn= 3; селективноo= 1; резистентнl= 6;сті та перехресноo= 1; резистентнl= 6;сті in vitro вказують на те, що за своїм механізмом дія велпата = 89;віру спрямована проти NS5A.

Прот&= #1080;вірусна активність=

Знач&= #1077;ння концентрацo= 0;й софосбувірm= 1;/велпатасві&#= 1088;у з 50 % ефективнісm= 0;ю (EC₅₀) проти повнорозміl= 8;них або химеричних репліконів, що кодують послідовноl= 9;ті NS5B та NS5A із лабор= аторних штамів, представлеl= 5;о в таблиці 1. Значення EC₅₀ для софосбувірm= 1; та велпатасвіl= 8;у проти кліні = 95;них ізолятів представлеl= 5;о в таблиці 2.

Активність софосбувірm= 1; та велпатасвіl= 8;у проти повнорозміl= 8;них або химерни = 93; лабораторнl= 0;х репліконів=

Таблиця 1.<= /p>

Гено= ;тип реплікона

Софо= ;сбувір EC₅₀, нмоль^a

Велп= ;атасвір EC₅₀, нмоль^a

1a

40

0,014

1b

110

0,016

2a

50

0,005 – 0,016^c

2b

15^b

0,002 – 0,006^c

3a

50

0,004

4a

40

0,009

4d

Н/Д<= /span>

0,004

5a

15^b

0,021 – 0,054^d

6a

14^b

0,006 – 0,009

6e

Н/Д<= /span>

0,130^d

Н/Д =3D немає даних

a. i= 7;ереднє значення з декількох експерименm= 0;ів з одним лабораторнl= 0;м репліконом.

b. h= 4;ля тестування використовm= 1;валися стабільні химерні реплікони 1b, я= кі несуть гени NS5B з генотипів 2b,= 5a або 6a.

c. h= 4;ані з різних штамів повнорозміl= 8;них репліконів NS5A або химерни = 93; репліконів NS5A, які несуть повнорозміl= 8;ні гени NS5A, що містять поліморфізl= 4;и L31 або M31.

d. h= 4;ані з химерного реплікона NS5A, що несе амінокислоm= 0;и NS5A 9-184.

Акти&= #1074;ність софосбувірm= 1; та велпатасвіl= 8;у проти перехідних репліконів, що містять NS5A k= 2;бо NS5B із клінічних ізолятів<= /p>

i= 8;аблиця 2.

Геноти= 087; реплікона	Репл= ;ікони, що містять NS5B із клінічних ізолятів	Репл= ;ікони, що містять NS5A із клінічних ізолятів
Кіль= ;кість клінічних ізолятів	Меді= ;ана EC₅₀ софосбувір= 091;, нмоль (діапазон)	Кіль= ;кість клінічних ізолятів	Меді= ;ана EC₅₀ велпатасві= 088;у, нмоль (діапазон)
1a	67	62 (29 – 128)	23	0,019 (0,011 – 0,078)
1b	29	102 (45 – 170)	34	0,012 (0,005 – 0,500)
2a	15	29 (14 – 81)	8	0,011 (0,006 – 0,364)
2b	Н/Д<= /span>	Н/Д<= /span>	16	0,002 (0,0003 – 0,007)
3a	106	81 (24 – 181)	38	0,005 (0,002 – 1,871)
4a	Н/Д<= /span>	Н/Д<= /span>	5	0,002 (0,001 – 0,004)
4d	Н/Д<= /span>	Н/Д<= /span>	10	0,007 (0,004 – 0,011)
4r	Н/Д<= /span>	Н/Д<= /span>	7	0,003 (0,002 – 0,006)
5a	Н/Д<= /span>	Н/Д<= /span>	42	0,005 (0,001 – 0,019)
6a	Н/Д<= /span>	Н/Д<= /span>	26	0,007 (0,0005 – 0,113)
6e	Н/Д<= /span>	Н/Д<= /span>	15	0,024 (0,005 – 0,433))

Н/Д =3D немає даних

Присутніст= ;ь 40 % сироватки крові людин = 80; не впливала на анти-ВГС активність софосбувірm= 1;, проте знижувала анти-ВГС активність велпатасвіl= 8;у в 13 разів щодо репліконів ВГС генотип = 91; 1a.

Оцінювання софосбувірm= 1; в комбінаці= 11; з велпатасв= 10;ром показало відсутністn= 0; антагоністl= 0;чного впливу щодо зменшення рівнів РНК ВГС у клітинах репліконів.

Рези&= #1089;тентність<= /o:p>

У культурах клітин

Були відібрані реплікони ВГС зі зниженою чу = 90;ливістю до софосбувірm= 1; в культурах клітин для різних генотипів, у тому числі 1b, 2a, 2b, 3a, 4a, 5a та 6a. Знижен= 072; чутливість до софосбувірm= 1; пов’язувалk= 2;ся з первинною NS5B заміною S282T у всіх вивчен = 80;х генотипах р = 77;пліконів. Сайт-спрямо = 74;аний мутагенез з = 72;міщеного фрагменту S282T m= 1; репліконах генотипу 1–6 призвів до зниження чутливості до софосбув= 10;ру у 2–18 разів та зниження здатності д = 86; реплікації вірусу на 89–99 % порівняно з відповідниl= 4; диким типом. У біохімічниm= 3; аналізах здатність активного трифосфату софосбувірm= 1; (GS-461203) інгібувати рекомбінанm= 0;ну полімеразу NS5B із генотипі = 74; 1b, 2a, 3a та 4a, що експресує заміщення S282T, була меншою порівняно з= 10; здатністю інгібувати рекомбінанm= 0;ну полімеразу NS5B дикого типу, на що вказувало 8,5–24-кратне збільшення 50 % інгібуючо&#= 1111; концентрацo= 0;ї (IC₅₀).

В умовах in vitro у клітинній культурі були відібрані реплікони ВГС зі зниженою чутливістю до велпатас = 74;іру для різних генотипів, у тому числі 1a, 1b, 2a, 3a, 4a, 5a та 6a. Варіан= 090;ами, відібранимl= 0; в положення = 93;, асоційованl= 0;х із резистентнo= 0;стю NS5A, були 24, 28, 30, 31, 32, 58, 92 та 93. Варіантами, асоційованl= 0;ми з резистентнo= 0;стю (ВАР) та відібранимl= 0; в 2 або більше генотипах, були F28S, L31I/V та Y93H. Сайт-спрямо = 74;аний мутагенез відомих ВАР NS5A продемонстl= 8;ував, що замінами, які призвод= 03;ть до > 100-кратного зниження чутливості до велпатасвіl= 8;у, були M28G, A92K та Y93H/N/R/W у генотипі 1a, A92K – у генотипі 1b, C92T та Y93H/N – у генотипі 2b, Y93H – у генотипі 3 та L31V і P32A/L/Q/R – у ген= ;отипі 6. Жодні окремі заміни, випробуванo= 0; в генотипах 2a,= 4a або 5a, не призводили до > 100-кратно = 75;о зниження чутливості до велпатасвіl= 8;у. Комбінації таких варіантів часто демон = 89;трували більше зниження чутливості до велпатас = 74;іру, ніж окремі ВАР поодинц= 10;.

У клінічних дослідженнn= 3;х

Пацієнти без цирозу т= 072; пацієнти з компенсоваl= 5;им цирозом

В об’єднаномm= 1; аналізі даних пацієнтів б = 77;з цирозу або з компенсоваl= 5;им цирозом, які отримували софосбувір та велпатасвіl= 8; у таблетова = 85;ій формі протягом 12 тижнів у трьох дослідженнn= 3;х 3 фази, 12 пацієнтів (2 з генотипом 1 та 10 з генотип= ом 3) відповідалl= 0; критеріям для аналізу резистентнl= 6;сті через відсутністn= 0; вірусологіm= 5;ної відповіді. Щ= 077; один пацієн = 90; з інфекцією ВГС генотип = 91; 3 на початковомm= 1; рівні був повторно інфікованиl= 1; ВГС генотип = 91; 1a при відсутностo= 0; вірусологіm= 5;ної відповіді т = 72; був виключений = 79; аналізу вірусологіm= 5;них даних. У жодного з пацієнтів з інфекцією ВГС генотипів 2, 4, 5 або 6 не було зареєстровk= 2;но відсутностo= 0; вірусологіm= 5;ної відповіді.

Із 2 пацієнтів з інфекцією генотипу 1 із відсутністn= 2; вірусологіm= 5;ної відповіді в одного пацієнта бу = 74; вірус із появою ВАР NS5A Y93N, а в іншого пацієнта бу = 74; вірус із появою ВАР NS5A L31I/V та Y93H при відсутностo= 0; вірусологіm= 5;ної відповіді. Обидва пацієнти мали вірусн = 91; інфекцію на початковомm= 1; рівні із ВАР NS= 5A. Жодних ВАР NS5B до нуклеозиднl= 0;х інгібіторіk= 4; (НІ) у цих двох пацієнтів при відсутн = 86;сті відповіді н = 77; спостерігаl= 3;ося.

Із 10 пацієнтів з інфекцією генотипу 3 та відсутністn= 2; вірусологіm= 5;ної відповіді заміна Y93H спостерігаl= 3;ася у всіх 10 пацієнтів при відсутностo= 0; відповіді (у 6 поява Y93H відбу= ;лася після лікування, а у 4 пацієнтів наявність Y93H зареєстровk= 2;на на початковомm= 1; рівні та після лікування). Жодних ВАР NS5B до НІ при від&#= 1089;утності відповіді у 10 пацієнтів н = 77; спостерігаl= 3;ося.

Паці&= #1108;нти з декомпенс = 86;ваним цирозом

В одному дослідженнo= 0; 3 фази з участ= 102; пацієнтів і = 79; декомпенсоk= 4;аним цирозом, які отримували софосбувір та велпатасвіl= 8; у таблетова = 85;ій формі + рибавірин протягом 12 тижнів, 3 пацієнти (1 з генотипом 1 та 2 з генотипом 3) відповідалl= 0; критеріям для аналізу резистентнl= 6;сті через відсу = 90;ність вірусологіm= 5;ної відповіді. У жодного пацієнта з інфекцією ВГС генотип = 91; 2 або 4 у групі лікування софосбувірl= 6;м та велпатас = 74;іром у таблетованo= 0;й формі + рибавіриноl= 4; протягом 12 тижнів не було зареєстровk= 2;но відсутностo= 0; вірусологіm= 5;ної відповіді.=

У 1 пацієнта з інфекцією ВГС генотип = 91; 1 та відсутні&#= 1089;тю вірусологіm= 5;ної відповіді н = 77; було ВАР NS5A абl= 6; NS5B при відсутностo= 0; відповіді.

Із 2 пацієнтів і = 79; вірусом генотипу 3 та відсутністn= 2; вірусологіm= 5;ної відповіді в одного відб = 91;лася поява ВАР NS5A Y93H при відсутностo= 0; відповіді. В іншого пацієнта бу = 74; вірус із заміною Y93H на початковомm= 1; рівні та відсутністn= 0; вірусологіm= 5;ної відповіді, а також з’явилися низькі рівн= 10; (< 5 %) ВАР NS5B до Нg= 0; N142T та E237G при відсутностo= 0; відповіді. Дані фармакокінk= 7;тики цього пацієнта св= 10;дчили про недотриманl= 5;я режиму лікування.=

У цьому дослідженнo= 0; у 2 пацієнтів, які отримув = 72;ли лікування софосбувірl= 6;м та велпатас = 74;іром у таблетованo= 0;й формі протягом 12 або 24 тижнів без рибавірину, відбулася поява зміни NS5B S282T із низьким рівнем (< 5 %), а також L159F.

Вплив наявності н = 72; початковомm= 1; рівні варіа = 85;тів, асоційованl= 0;х із резистентнo= 0;стю ВГС, на результати лікування<= /span>

Пацієнти без цирозу т= 072; пацієнти з компенсоваl= 5;им цирозом

Були проведені аналізи для вивчення звR= 17;язку між ВАР NS5A, що були наявні до початковогl= 6; рівня, та результатоl= 4; лікування для пацієнт= 10;в без цирозу або з компенсоваl= 5;им цирозом у трьох клінічних дослідженнn= 3;х 3 фази (ASTRAL 1, ASTRAL 2 та ASTRAL 3). Із = 1035 пацієнтів, які отримували лікування софосбувірl= 6;м та велпатасвіl= 8;ом у цих трьох клінічних дослідженнn= 3;х 3 фази, 1023 пацієнти були включені в аналіз ВАР NS5A; 7 пацієнтів були виключені через відсутністn= 0; досягнутої стійкої вірусологіm= 5;ної відповіді (СВВ12) та відсутністn= 0; вірусологіm= 5;ної відповіді; щ= 077; 5 пацієнтів були виключені ч = 77;рез неможливісm= 0;ь секвенуванl= 5;я гена NS5A. В об’є = 76;наному аналізі даних цих досліджень 3 фази вірус у 380 з 1023 (37 %) пацієнтів характеризm= 1;вався наявністю ВАР NS5A на початковомm= 1; рівні. У пацієнтів з інфекцією В = 43;С генотипу 2, 4 та= ; 6 частіше спостерігаl= 3;ися ВАР NS5A (70 %, 63 % та 52 % відповідно) порівняно з пацієнтами, інфікованиl= 4;и ВГС генотип = 91; 1 (23 %), генотипу 3 (16 %) та генотипу 5 (18 %).

Наявність ВАР на початковомm= 1; рівні істот = 85;о не впливала на частоту СВВ12 у пацієнтів з інфекцією ВГС генотип = 91; 1, 2, 4, 5 та 6, що коротко викладено у таблиці 3. Пацієнти з інфекцією генотипу 3 із ВАР NS5A Y93H на початковомm= 1; рівні мали меншу частоту СВВ12, ніж пацієнт = 80; без заміни Y93H, після лікування софосбувірl= 6;м та велпатас = 74;іром у таблетованo= 0;й формі протягом 12 тижнів, що коротко викладено в таблиці 4. У дослідженнo= 0; ASTRAL-3 ВАР Y93H був виявлений н = 72; початковомm= 1; рівні у 9 % пацієнтів, які отримували лікування софосбувірl= 6;м та велпатасвіl= 8;ом у таблетова = 85;ій формі.

СВВ12 m= 1; пацієнтів і = 79; ВАР NS5A на початковомm= 1; рівні або без, за генотипом ВГС (дослідженн= 03; ASTRAL-1, ASTRAL-2 та ASTRAL-3)

i= 8;аблиця 3.

= 057;офосбувір та велпатасві= 088; таблетки 12 тижнів
	Гено= ;тип 1	Гено= ;тип 3	Гено= ;типи 2, 4, 5 або 6	Зага= ;лом
Із будь-якими ВАР NS5A на вихідному р&#= 1110;вні	97 % (73/75)	88 % (38/43)	100 % (262/262)=	98 % (373/380)=
Без ВАР NS5A на вихідному рівні	100 % (251/251)=	97 % (225/231)=	100 % (161/161)=	99 % (637/643)=

СВВ12 m= 1; пацієнтів і = 79; Y93H на вихідному рівні та без, граничне значення 1 % (популяція а= 085;алізу резистентнl= 6;сті), дослідженнn= 3; ASTRAL 3

i= 8;аблиця 4.

= 057;офосбувір та велпатасві= 088; таблетки 12 тижнів
	Усі пацієнти (n=3D274)=	Із цирозом (n=3D80)<= /p>	Без цирозу (n=3D197)=
Зага= ;лом	95,3 % (263/274)<= /o:p>	91,3 % (73/80)	97,9 % (190/194)<= /o:p>
95 % ДІ	92,9 – 98,0 %	82,8 – 96,4 %	92,8 – 98,6 %
СВВ із Y93H	84,0 % (21/25)	50,0 % (2/4)	90,5 % (19/21)
95 % ДІ	63,9 – 95,5 %	6,8 – 93,2 %	69,6 – 98,8 %
СВВ без Y93H	96,4 % (242/249)<= /o:p>	93,4 % (71/76)	98,8 % (171/173)<= /o:p>
95 % ДІ	94,3 – 98,9 %	85,3 – 97,8 %	95,9 – 99,9 %

ВАР NS5B до НІ S282T не був виявлений н = 72; початковомm= 1; рівні у посл= 110;довності NS5B у жодного з пацієнтів у дослідженнn= 3;х 3 фази. СВВ12 була досягнута у всіх 77 пацієнтів, у яких на початковомm= 1; рівні були ВАР NS5B до НІ, включаючи N142T, L159= F, E/N237G, C/M289L/I, L320F/I/V, V321A/I та S282G+V321I.

Пацієнти з декомпенсоk= 4;аним цирозом (кла= 089; В за класифікацo= 0;єю Чайлда–П’ю–Тур= 082;ота)

Проведено аналізи для вивчення зв’язку між ВАР NS5A, що були наявні до початковогl= 6; рівня, та результатоl= 4; лікування для пацієнтів і = 79; декомпенсоk= 4;аним цирозом в одному дослідженнo= 0; 3 фази (ASTRAL 4). Із 87 пацієнтів, які отримували лікування софосбувірl= 6;м та велпатасвіl= 8;ом у таблетованo= 0;й формі + рибавіриноl= 4;, 85 пацієнтів були включені в аналіз ВАР NS5A; 2 пацієнти були виключені через відсутністn= 0; досягнутої = 57;ВВ12 та відсутністn= 0; вірусологіm= 5;ної відповіді. Серед пацієнтів, які отримували лікування софосбувірl= 6;м та велпатасвіl= 8;ом у таблетова = 85;ій формі + рибавіриноl= 4; протягом 12 ти&= #1078;нів, у 29 % (25/85) пацієнтів н = 72; початковомm= 1; рівні була вірусна інфекція з ВАР NS5A: у 29 % (19/66), 75 % (3/4), 15 % (2/13) та 50 % (1/2) пацієнтів і = 79; ВГС генотип = 91; 1, 2, 3 та 4 відповідно.

СВВ12 у пацієнтів і = 79; ВАР NS5A або без ВАР NS5A на вихіk= 6;ному рівні у груп= 110; лікування софосбувірl= 6;м та велпатасвіl= 8;ом у таблетованo= 0;й формі + рибав&#= 1110;рином протягом 12 тижнів для цього дослідженнn= 3; показано в таблиці 5.

СВВ12 у пацієнтів і = 79; ВАР NS5A або без ВАР NS5A на почаm= 0;ковому рівні за генотипом ВГС (дослідженн= 03; ASTRAL-4)

Таблиця 5.

Софосбуві = 88; та велпатасві= 088; таблетки + рибавірин 12 тижнів
	Гено&= #1090;ип 1	Гено&= #1090;ип 3	Гено&= #1090;ипи 2 або 4	Зага&= #1083;ом
= 030;з будь-якими ВАР NS5A на початковом= 091; рівні	100= % (19/19)	50&= nbsp;% (1/2)	100= % (4/4)	96&= nbsp;% (24/25)
= 041;ез ВАР NS5A на початковом= 091; рівні	98&= nbsp;% (46/47)	91&= nbsp;% (10/11)	100= % (2/2)	98&= nbsp;% (58/60)

В одного пацієнта з вірусом генотипу 3, у якого на початковомm= 1; рівні були наявні ВАР NS5A m= 0;а у якого не була досягнута СВВ12, на початковомm= 1; рівні була заміна NS5A Y93H; дані фармакокінk= 7;тики цього пацієнта свідчили пр = 86; недотриманl= 5;я режиму лікування.

У трьох пацієнтів у групі лікування софосбувірl= 6;м та велпатасвіl= 8;ом у таблетованo= 0;й формі + рибав&#= 1110;рином протягом 12 тижнів на початковомm= 1; рівні були ВАР NS5B до НІ (N142T та L159F), у всіх трьох пацієнтів було досягнуто СВВ12.

Перехресна резистентнo= 0;сть

Дані досліджень in vitro вказують, що більшіст= 00; ВАР NS5A, які призводять до резистентнl= 6;сті до ледіпасв= 10;ру та даклатасвіl= 8;у, залишалися чутливими д = 86; велпатасвіl= 8;у. Велпатасвіl= 8; зберігає повну активність проти асоційованl= 6;го із резистентнo= 0;стю до софосбувірm= 1; заміщення S282T m= 1; NS5B, тоді як усі асоційованo= 0; із резистен = 90;ністю до велпатасвіl= 8;у заміщення у NS5A повністю чутливі до софосбувірm= 1;. Софосбувір = 90;а велпатасвіl= 8; були повністю активними п = 88;оти заміщень, асоційованl= 0;х із резистен = 90;ністю до інших класів противірусl= 5;их засобів прямої дії з відмінними механізмамl= 0; дії, наприкл= 072;д до ненуклеозиk= 6;них інгібіторіk= 4; NS5B та інгібіто= ;рів протеази NS3. Ефективнісm= 0;ь софосб&= #1091;віру та велпатасвіl= 8;у в таблетова = 85;ій формі не оцінювали у пацієнтів, в яких попереднє л= 10;кування іншими режимами, що включали ін = 75;ібітор NS5A, не дало відповіді.

Клінічl= 5;і дослідженнn= 3; за участю пацієнтів з порушенням функції нирок – дослідженнn= 3; 4062

Досл&= #1110;дження 4062 було відкритим клінічним д = 86;слідженням, яке оцінювало 12-тижневе лікування софосбувірl= 6;м/велпатасв&#= 1110;ром 400 мг/100 мг у фор= 084;і таблеток, вкритих плівковою оболонкою, 59 інфікованиm= 3; ВГС пацієнтів із ТСНН, які потребувалl= 0; діалізу. Частка пацієнтів з генотипом 1, 2, 3, 4,= 6 або з невизначенl= 0;м генотипом ВГС становила 42 %, 12 %,= 27 %, 7 % , 3 % та 9 % відповіднl= 6;. На вихідном = 91; рівні 29 % пацієнтів мали цироз, 22 % раніше лікувалися, 32 % були після трансплантk= 2;ції нирки, 92 % знаходилисn= 3; на гемодіалізo= 0;, а 8 % – на перитl= 6;неальному діалізі, середня тривалість діалізу становила 7,3 роки (діапазон ві= 076; 0 до 40 років). Загальний рівень СВВ становив 95 % (56/59): три пацієнт = 80; не досягли СВВ12, у одного пацієнта після закін = 95;ення лікування софосбувірl= 6;м/велпатасв&#= 1110;ром 400 мг/100 мг у формі таблеток, вкритих плі = 74;ковою оболонкою, стався рецидив, а у двох критер= 10;й вірусологіm= 5;ної невдачі не встановленl= 0;й.

i= 5;ацієнти літнього віку

У клінічних дослідженнn= 3;х софосбувірm= 1; та велпатас = 74;іру у таблетованo= 0;й формі брали участь 156 паці= єнтів віком від 65 років (12 % загальної кількості пацієнтів у клінічних дослідженнn= 3;х 3 фази). Частота відповіді у пацієнтів в= 10;ком ≥ 65 років була приблизно такою ж, як і у пацієнтів віком < 65 рокі= 074; у всіх група= 093; лікування.=

Фар&#= 1084;акокінетик= а.

Абсорбція

Фармакокін= ;етичні властивостo= 0; софосбувірm= 1;, GS‑331007 та велпатасвіl= 8;у оцінювали у здорових до = 88;ослих добровольцo= 0;в та у пацієнтів і = 79; хронічним гепатитом C. Після пероральноk= 5;о прийому софосбувірm= 1; та велпатасвіl= 8;у у таблетова = 85;ій формі софосбувір швидко всмоктувавl= 9;я, медіанна максимальнk= 2; концентрацo= 0;я у плазмі крові спостерігаl= 3;ася через = 1 годину після прийому. Мед= 110;анна максимальнk= 2; концентрацo= 0;я GS‑331007 у плазмі крові спостерігаl= 3;ася через 3 години післ= 03; прийому. Медіанна максимальнk= 2; концентрацo= 0;я велпатасвіl= 8;у спостерігаl= 3;ася через 3 години післ= 03; прийому.

За даними популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу, у пацієнтів з інфекцією ВГС середні значення AUC_0-24 у рівноважноl= 4;у стані для софосбувірm= 1; (n =3D 982), GS-331007 (n =3D 1428) та велпатасвіl= 8;у (n =3D 1425) становили 1260, 13 970 та 2970 нг•год/мл відповідно. Значення C_max у рівноважноl= 4;у стані для софосбувірm= 1;, GS-331007 та велпатасвіl= 8;у становили 566, 868 та 259 нг/мл відповідно. Значення AUC_0-24 та C_max для софосбувірm= 1; та GS-331007 були однаковими = 91; здорових дорослих добровольцo= 0;в та пацієнті = 74; з інфекцією ВГС. Порівняно з= 10; здоровими д = 86;бровольцям&#= 1080; (n =3D 331), значення AUC0-24 та C_max для велпатасвіl= 8;у у пацієнтів = 079; інфекцією В = 43;С були нижчим = 80; на 37 % та 41 % відповідно.

Вплив прийому їжі=

Порівняно із прийомом натще, одноразовиl= 1; прийом софосбувірm= 1; та велпатасвіl= 8;у в таблетова = 85;ій формі з їжею із помірним вмістом жир = 91; (~600 ккал, 30 % жир = 91;) або високим вмістом жир = 91; (~800 ккал, 50 % жир = 91;) призводив д = 86; підвищення значень AUC_0-inf на 34 % і 21 % відповідно та значень C_{max<=
/sub>
на 31 % і 5 %
відповідно
для
велпатасвіl=
8;у.
Прийом з їже=
102;
з помірним
або високим
вмістом жир
=
91;
призводив д
=
86;
збільшення AUC<=
sub>0-inf} софосбувірm= 1; на 60 % та 78 % відповідно, але суттєво не впливав н= 072; значення C_max софосбувірm= 1;. Їжа з помірним аб = 86; високим вмі = 89;том жиру не вплинула на значення AUC_{0-inf GS‑331007,
але
спричинила
зменшення
значень C_max
на 25 % та 37 %
відповідно.
Частота
відповіді у =
076;ослідження&=
#1093;
3 фази була
приблизно
однаковою у =
087;ацієнтів
з інфекцією
ВГС, які
отримували
=
89;офосбувір
та
велпатасвіl=
8;
у
таблетованo=
0;й
формі разом
із їжею або
без їжі.
Софосбувір
=
90;а
велпатасвіl=
8;
у
таблетованo=
0;й
формі можна
застосовувk=
2;ти
незалежно
від прийому
їжі.}

Розподo= 0;л

Софосбувір приблизно н = 72; 61–65 % зв’язуєт= ься з білками плазми кров= 10; людини і зв’= 103;зування не залежить від концентрацo= 0;ї препарату в діапазоні 1–20 мкг/мл. Зв'язування GS-331007 з білками плазми кров= 10; людини було мінімальниl= 4;. Після одноразовоk= 5;о прийому доз = 80; 400 мг [¹⁴C]-софос = 73;увіру здоровими добровольцn= 3;ми співвідношk= 7;ння [¹⁴C]-радіоакт&#= 1080;вності крові та плазми кров= 10; становило близько 0,7.

Велпатасві= ;р на > 99,5 % зв’язуєтьсn= 3; з білками пл= 072;зми крові людин = 80;. Зв’язуваннn= 3; не залежить від концентрацo= 0;ї препарату в діапазоні 0,09–= 1,8 мкг/мл. Після одноразовоk= 5;о прийому доз = 80; 100 мг [¹⁴C]-велпа= ;тасвіру здоровими добровольцn= 3;ми співвідношk= 7;ння [¹⁴C]-радіоакт&#= 1080;вності крові та плазми кров= 10; становило від 0,52 до 0,67.

Виведеl= 5;ня

Після одноразовоo= 1; пероральноo= 1; дози 400 мг [¹⁴C]-l= 9;офосбувіру середнє загальне виведення [^{14C]-радіоактив=
;них
сполук
становило
більше 92 %: при=
близно
80 %, 14 % та 2,5 %
виведення і
=
79;
сечею, калом &#=
1090;а
видихуваниl=
4;
повітрям
відповідно.
Основна
частина доз
=
80;
софосбувірm=
1;,
що виводила
=
89;я
із сечею,
була у формі
GS-331007 (78 %), тоді як 3,5 =
;%
виводилося
=
91;
вигляді
софосбувірm=
1;.
Такі дані
вказують на
те, що нирков&#=
1080;й
кліренс є
основним
шляхом виве
=
76;ення
GS-331007. Медіанний
термінальнl=
0;й
період напі
=
74;виведення
софосбувірm=
1;
та GS-331007 після
прийому
софосбувірm=
1;
та
велпатасвіl=
8;у
в таблетова
=
85;ій
формі
становив 0,5 тk=
2; 25 годин
відповідно.}

Після одноразовоo= 1; пероральноo= 1; дози 100 мг [¹⁴C]-k= 4;елпатасвір= 091; середнє загальне виведення [^{14C]-радіоактив=
;них
сполук
становило 95 %:
приблизно 94 %
та 0,4 %
виведення з
калом та
сечею відпо
=
74;ідно.
Незмінений
велпатасвіl=
8;
був основно=
02;
сполукою,
наявною у
калі, і
становив у
середньому
77 % прийнятої
дози;
моногідрокl=
9;ильований
велпатасвіl=
8;
становив 5,9 %
та
деметильовk=
2;ний
велпатасвіl=
8;
становив 3,0 %.
Ці дані
вказують на =
090;е,
що екскреці=
03;
початковогl=
6;
препарату з =
078;овчю
була
головним
шляхом
виведення в
=
77;лпатасвіру.
Медіанний
термінальнl=
0;й
період
напіввиведk=
7;ння
велпатасвіl=
8;у
після прийо
=
84;у
софосбувірm=
1;
та
велпатасвіl=
8;у
у таблетова
=
85;ій
формі
становив
приблизно 15
годин.}

Лінійність= ;/нелінійніс= 090;ь

Значення AUC велпатасвіl= 8;у зростає майже пропо = 88;ційно до дози в діапазоні доз 25–150 мг. Значення AUC софосбувірm= 1; та GS-331007 майже пропорційнo= 0; дозам у діапазоні доз = 200–1200 мг.

Потенц= ійна взаємодія in vitro= між лікарськимl= 0; засобами дл= 03; софосбувірm= 1;/велпатасві&#= 1088;у

Софосбувір і велпатасвіl= 8; є субстратамl= 0; транспортеl= 8;ів лікарських засобів P-глікопроте= 111;ну (P‑gp) та протеїну резистентнl= 6;сті раку молочн = 86;ї залози (BCRP), а GS-331007 не є таким субстратом. Велпатасвіl= 8; також є субстратом транспортнl= 6;го поліпептидm= 1; органічних аніонів (OATP) 1B. В умовах in vitro спостерігаk= 4;ся повільний метаболічнl= 0;й цикл велпатасвіl= 8;у під впливом ізоферментo= 0;в цитохрому P450 (CYP) = 2B6, CYP2C8 та CYP3A4.

Велпатасві= ;р є інгібітороl= 4; транспортеl= 8;ів лікарських засобів P-gp, BCRP, OATP1B1 та OATP1B3. Тому його участь = 091; міжлікарсьl= 2;ій взаємодії з цими трансп = 86;ртерами обмежуєтьсn= 3; переважно процесом вс = 84;октування. При клінічн = 86; значущих концентрацo= 0;ях у плазмі крові велпатасвіl= 8; не є інгібіт= 086;ром таких печінкових транспортеl= 8;ів як помпа, що експортує жовчні кислоти (BSEP), бі= 083;ок-котрансп= ортер натрію таурохолатm= 1; (NTCP), OATP2B1, OATP1A2 або транспортеl= 8; органічних катіонів (OCT) 1, і таких ниркових транспортеl= 8;ів, як OCT2, OAT1, OAT3, білок, що асоціюєтьсn= 3; з множинною лікарською = 88;езистентні&#= 1089;тю, 2 (MRP2) або білок екструзії лікарських засобів і токсинів (MATE) 1, а також ізофе = 88;ментів CYP або ферментів уридинглюкm= 1;ронозилтра= 085;сфераза (UGT) 1A1.

Софосбувір та GS-331007 не є інгібітораl= 4;и транспортеl= 8;ів лікарських засобів P-gp, BCRP, MRP2, BSEP, OATP1B1, OATP1B3 та OCT1. GS-331007 не є інгібітороl= 4; OAT1, OCT2 та MATE1.

= ;

Фармакl= 6;кінетика в окремих популяціях=

Раса та стать

Жодних клінічно значущих фармакокінk= 7;тичних відмінностk= 7;й, пов'язаних і= 079; расою або ст= 072;ттю, не було виявлено дл= 03; софосбувірm= 1;, GS-331007 або велпатасвіl= 8;у.

Паці&= #1108;нти літнього віку

Анал&= #1110;з фармакокінk= 7;тики у популяції пацієнтів, інфікованиm= 3; ВГС, показав, що у межах проаналізоk= 4;аного вікового діапазону (18–82 роки) вік не чинив клінічно значущого впливу на ек= 089;позицію софосбувірm= 1;, GS-331007 або велпатасвіl= 8;у.

Пору&= #1096;ення функції нирок

Ефек&= #1090; різних ступенів порушення функції нир = 86;к на експозиц= 10;ю компонентіk= 4; софосбувірm= 1;/велпатасві&#= 1088;у 400 мг/100 мг у формі таблеток, вкритих плі = 74;ковою оболонкою, порівняно з особами з но= 088;мальною функцією нирок описано нижче та представлеl= 5;о у таблиці 6.

Ефек&= #1090; різних ступенів порушення функції нир = 86;к на експозиц= 10;ю (AUC) софосбувірm= 1;, GS-331007 та велпатасві&= #1088;у порівняно з особами з нормальною функцією нирок

i= 8;аблиця 6. =

	ВГС-l= 5;егативні пацієнти	Паці= ;єнти, інфіковані ВГС
	Легк= ;ий ступінь (рШКj= 0; ≥ 50 та <= o:p> < 80 мл/хв/1,73 м²)	Помі= ;рний ступінь (рШКj= 0; ≥ 30 та <= o:p> < 50 мл/ = 93;в/1,73 м²)	Тяжк= ;ий ступінь (рШКj= 0; < 30 мл/хв/1,73 м²)	ТСНН= ;, що вимагає діалізу	Тяжк= ;ий ступінь (рШКj= 0; < 30 мл/хв/ 1,73 м²⁾	ТСНН= ;, що вима-гає діалі-зу
Дозу= ;вання за 1 год до діалізу	Дозу= ;вання за 1 год після діалізу
Софо= ;сбувір	1,6-рази↑	2,1-рази↑	2,7-рази↑	1,3-рази↑	1,6-рази↑	~2-рази↑	1,8-рази↑
GS-331007	1,6-рази↑	1,9-рази↑	5,5-рази↑	≥10-разів↑	≥20-разів↑	~7-разів↑	18-разів ↑
Велп= ;атасвір	-	-	1,5-рази↑	-	-	-	1,4-рази↑

Фарм&= #1072;кокінетику софосбувірm= 1; досліджуваl= 3;и у пацієнтів, не інфікова = 85;их ВГС, із порушенням функції нирок легко = 75;о (розрахунко = 74;а швидкість клубочковоo= 1; фільтрації (рШКФ) ≥ 50 та < 80 мл/хв/1,73 м²), помірного (рШКФ ≥ 30 та < 50 мл/хв/1,73 м²) та тяжкого ступеня (рШК= 060; < 30 мл/хв/1,73 м²), а також у пацієнтів і = 79; термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті (ТСНН), які потребувалl= 0; гемодіалізm= 1;, після прийому одноразовоo= 1; дози софосбувірm= 1; 400 мг порівняно з пацієнтами = 79; нормальною функцією нирок (рШКФ > 80 мл/хв/1,73 м²). GS-331007 ефективно виводився під час гемодіалізm= 1; із коефіцієнтl= 6;м видалення приблизно 53 %. Під час 4-годинного сеансу гемодіалізm= 1; після однор = 72;зового прийому софосбувірm= 1; у дозі 400 мг було виведено 18 % прийнятої дози (див. роз&= #1076;іл. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

У пацієнтів, інфікованиm= 3; ВГС, із тяжки&#= 1084; порушенням функції нирок при застосуванl= 5;і софосбувірm= 1; 200 мг із рибавіриноl= 4; (n=3D10) або софосбувірm= 1; 400 мг із рибавіриноl= 4; (n=3D10) протягом 24 тижнів, або ледіпасвірm= 1;/софосбувір&#= 1091; 90/400 мг (n=3D18) протягом 12 тижнів фармакокінk= 7;тика софосбувірm= 1; та GS-331007 була подібною до тієї, що спостерігаl= 3;ася у ВГС-негатив = 85;их пацієнтів і = 79; тяжким пору = 96;енням функції нирок.

Фарм&= #1072;кокінетику велпатасвіl= 8;у вивчали у па= 094;ієнтів, не інфікованиm= 3; ВГС, із тяжким пору = 96;енням функції нирок (рШКФ < = ;30 мл/хв за форм&#= 1091;лою Кокрофта–Гl= 6;лта) після застосуванl= 5;я одноразовоo= 1; дози 100 мг велп= ;атасвіру. Фарм = 72;кокінетику софосбувіl= 8;у, GS-331007 та велпатасвіl= 8;у вивчали у па= 094;ієнтів, інфікованиm= 3; ВГС із ТСНН, що вимагає діалізу, яки= 093; лікували софосбувірl= 6;м/велпатасв&#= 1110;ром 400 мг/100 мг у формі таблеток, вк= 088;итих плівковою оболонкою, протягом 12 тижнів (n=3D18) порівняно з пацієнтами без порушення ф = 91;нкції нирок, які приймали софосбувір/ = 74;елпатасвір у дослідженнn= 3;х 2/3 фази.

Пору&= #1096;ення функції печінки

Фарм&= #1072;кокінетику софосбувірm= 1; вивчали піс = 83;я семиденногl= 6; застосуванl= 5;я софосбувірm= 1; у дозі 400 мг пацієнтам, інфікованиl= 4; ВГС, із помірним та тяжким порушенням функції печінки (кла= 089; B та C за класифікацo= 0;єю Чайлда–П’ю̵= 1;Туркота). Порівняно з пацієнтами = 79; нормальною функцією печінки, зна= 095;ення AUC_0-24 софосбувірm= 1; було більши = 84; на 126 % та 143 % при помірному т = 72; тяжкому порушенні ф = 91;нкції печінки, тод= 110; як значення AUC= _0-24 GS-331007 було більшим на 18 % та 9 % відповідно. Популяційнl= 0;й фармакокінk= 7;тичний аналіз у пацієнтів, інфікованиm= 3; ВГС, показав, що цироз (вкл&#= 1102;чаючи декомпенсоk= 4;аний цироз) не чинив клінічно значущого впливу на експозицію софосбувірm= 1; та GS-331007.

Фарм&= #1072;кокінетику велпатасвіl= 8;у вивчали піс = 83;я пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я одноразовоo= 1; дози 100 мг велпатасвіl= 8;у пацієнтам, н= 077; інфікованиl= 4; ВГС, із помірним аб = 86; тяжким пору = 96;енням функції печінки (кла= 089; B та C за класифікацo= 0;єю Чайлда–П’ю̵= 1;Туркота). Порівняно з пацієнтами = 79; нормальною функцією печінки, загальна ек = 89;позиція велпатасвіl= 8;у в плазмі крові (AUC_inf) була однаковою у пацієнтів і = 79; помірним аб = 86; тяжким порушенням функції печінки. Поп= 091;ляційний фармакокінk= 7;тичний аналіз у пац= 110;єнтів, інфікованиm= 3; ВГС, показав, що цироз (вкл&#= 1102;чаючи декомпенсоk= 4;аний цироз) не чинив клінічно значущого впливу на експозицію велпатасвіl= 8;у (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Маса тіла

За даними популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу, мас= 072; тіла не чинила клінічно значущого впливу на ек= 089;позицію софосбувірm= 1; або велпатасвіl= 8;у.

Діти<= /span>

Фарм&= #1072;кокінетику софосбувірm= 1;, GS-331007 та велпата&= #1089;віру у дітей не досліджуваl= 3;и (див. розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози»).

К= лінічні характерисm= 0;ики.

Показання.

Ліка&= #1088;ський засіб МайХе = 87; ОЛЛ показаний д = 83;я лікування хронічної інфекції ВГ = 57; у дорослих (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармако = 76;инаміка»).

i= 5;ротипоказа= 085;ня.

Підв&= #1080;щена чутливість до діючої речовини аб = 86; до будь-якої з допоміжни = 93; речовин, зазначених = 91; розділі «Склад».

Заст&= #1086;сування з потужними індукторамl= 0; P-глікопроте= 111;ну та цитохром = 91;

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я з лікарськимl= 0; засобами, що є потужними індукторамl= 0;        =              P-глікопрот= 077;їну (P-gp) або цитохрому P450 (CYP) (рифампіцин, рифабутин, звіробій [Hypericum perforatum], карбамазепo= 0;н, фенобарбітk= 2;л та фенітоїн), значно зменшить концентрацo= 0;ї софосбувірm= 1; або велпатасвіl= 8;у у плазмі кро= 074;і і може призвести д = 86; зниження ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу МайХеп ОЛЛ (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Оскі&= #1083;ьки до складу лікарськогl= 6; засобу МайХ = 77;п ОЛЛ входять софосбувір та велпатас = 74;ір, будь-які взаємодії, встановленo= 0; для цих діючих речо = 74;ин окремо, можливі в разі застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу МайХеп ОЛЛ.

Поте&= #1085;ційний вплив лікарськогl= 6; засобу МайХ = 77;п ОЛЛ на інші лікарські засоби.

Велп&= #1072;тасвір є інгібітороl= 4; транспортеl= 8;ів лікарських засобів P-gp, BCRP, OATP1B1 та OATP1B3. Одночасне застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу МайХеп ОЛЛ з лікарськимl= 0; засобами, що є субстратамl= 0; таких транспортеl= 8;ів, може призвести д = 86; зростання експозиції цих лікарських засобів. Приклади взаємодії з чутливими субстратамl= 0; P-gp (дигоксин), BCRP (розувастат = 80;н) та OATP (правастати = 85;у) див. у таблиці 6.

Поте&= #1085;ційний вплив інших лікарських засобів на лікарський засіб МайХе = 87; ОЛЛ.

Софо&= #1089;бувір та велпатасвіl= 8; є субстратамl= 0; транспорте&#= 1088;ів лікарських засобів P-gp та BCRP. Крім того, велпатасвіl= 8; є субстрато = 84; транспортеl= 8;а лікарських засобів OATP1B. В умовах in vitro спостеріга&= #1074;ся повільний метаболічнl= 0;й цикл велпатасвіl= 8;у під впливом ізоферментo= 0;в CYP2B6, CYP2C8 та CYP3A4. Лікарські засоби, що є потужними і = 85;дукторами P-gp або CYP2B6, CYP2C8 чи CYP3A4 (н= 072;приклад рифампіцин, рифабутин, звіробій, ка= 088;бамазепін, фенобарбітk= 2;л та фенітоїн), можуть знижувати концентрацo= 0;ї софосбувірm= 1; або велпатасвіl= 8;у у плазмі крові, що призводить до зменшенн= 03; терапевтичl= 5;ого ефекту софосбувірm= 1;/велпатасві&#= 1088;у. Застосуванl= 5;я таких лікар = 89;ьких засобів із лікарським засобом Май = 61;еп ОЛЛ протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Лікарські засоби, що є помірними індукторамl= 0; P-gp або CYP (наприклад окскарбазеl= 7;ін, модафініл, ефавіренц або рифапентин), можуть зниж = 91;вати концентрацo= 0;ю софосбувірm= 1; або велпатасвіl= 8;у у плазмі крові, що призводить до зменшенн= 03; терапевтичl= 5;ого ефекту лікарськогl= 6; засобу МайХеп ОЛЛ. Одночасне застосуванl= 5;я таких лікарських засобів із лікарським засобом МайХеп ОЛЛ не рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Одночасне застосуванl= 5;я з лікарськимl= 0; засобами, як= 110; є інгібітораl= 4;и P-gp або BCRP, може призводити підвищення концентрацo= 0;ї софосбувірm= 1; або велпатасвіl= 8;у у плазмі крові. Лікар= 089;ькі засоби, які є інгібітораl= 4;и OATP, CYP2B6, CYP2C8 або CYP3A4, мож= 091;ть спричиняти підвищення концентрацo= 0;ї велпатасвіl= 8;у у плазмі крові. Клінічно значущі взаємодії л= 10;карських засобів із лікарським засобом Май = 61;еп ОЛЛ, зумовлені інгібуваннn= 3;м P-gp, BCRP, OATP аб= 086; CYP450, не очікуються; лікарський засіб МайХе = 87; ОЛЛ можна призначати одночасно з = 110;нгібіторам&= #1080; P-gp, BCRP, OATP та CYP.

Паці&= #1108;нти, які отримують лікування антагоністk= 2;ми вітаміну К.

Оскі&= #1083;ьки під час лікування лікарським засобом МайХеп ОЛЛ функція печінки мож = 77; змінюватисn= 3;, рекомендуєm= 0;ься ретельний контроль міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного відношення (МНВ).

Впли&= #1074; терапії противірусl= 5;ими препаратамl= 0; прямої дії (ППД) на лікарські засоби, що ме&#= 1090;аболізують= ся у печінці=

Фарм&= #1072;кокінетика лікарських засобів, що м&#= 1077;таболізуют= ься у печінці (наприклад імуносупреl= 9;ивні лікарські засоби, такі як інгібіто = 88;и кальциневрl= 0;ну), може порушуватиl= 9;я при змінах ф= 091;нкції печінки протягом терапії ППД, пов’язаних із кліренсо = 84; ВГС.

Взає&= #1084;одія лікарськогl= 6; засобу МайХеп ОЛЛ з іншими лікарськимl= 0; засобами.=

У таблиці 7 наводиться перелік встановленl= 0;х або потенційниm= 3; клінічно значущих вз = 72;ємодій лікарських засобів (де 90 % довірчий інтервал [ДІ] співвідношk= 7;ння геометричнl= 0;х середніх значень, розрахованl= 0;х за методом найменших квадратів [GLSM], знаходилисn= 3; у межах «↔», виходили за верхню «↑» або нижню «↓&ra= quo; межі визначених наперед діапазонів = 74;заємодії). Описані взаємодії лікарських = 79;асобів ґрунтуютьсn= 3; на результатаm= 3; досліджень як комбінації софосбувір/ = 74;елпатасвір, так і софосбувірm= 1; та велпатасвіl= 8;у, як окремих засобів або = 108; прогнозоваl= 5;ими взаємодіямl= 0; лікарських засобів, що можуть спос = 90;ерігатися у разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я цих засобів із софосбувірl= 6;м/велпатасв&#= 1110;ром. Таблиця не є вичерпною.=

Взає&= #1084;одія між лікарським засобом МайХеп ОЛЛ т= 072; іншими лікарськимl= 0; засобами.=

i= 8;аблиця 7.

Лікарський засіб за терапевтич= 085;им напрямком/м&#= 1086;жливий механізм взаємодії

Впли= ;в на рівні лікарськог= 086; засобу. Середнє співвіднош= 077;ння (90 % довірчий інтервал)^a,b <= /span>

Рекомендац= ;ії щодо одночасног= 086; застосуван= 085;я з лікарським засобом МайХеп ОЛЛ

Діюча речовина

C_max

AUC

C_min

ЗАСО= ;БИ, ЩО ЗНИЖУЮТЬ КИСЛОТНІСТ= 068;

Розч= ;инність велпатасві= 088;у знижується зі зростанням рН. Очікуєть&= #1089;я, що лікарські засоби, які підвищують рН шлунково&#= 1075;о соку, зменшують концентрац= 110;ю велпатасві= 088;у.

Антациди

Напр= ;иклад алюмінію або магнію гідроксид, к&= #1072;льцію карбонат

(Підk= 4;ищення рН шлункового соку)

Взає= ;модію не було вивчено.

Очікується= ;:

↔ Софосбувір

↓ Велпатасві= 088;

Рекоме= 085;дується, щоб інтервал між прийомо&#= 1084; антациду та лікарськог= 086; засобу МайХеп ОЛЛ становив 4 години.

Антагоніст= ;и H₂-рецептор= 110;в

Фамо= ;тидин

(однl= 6;разова доза 40 мг)/ софосбувір/ велпатасві= 088;

(однl= 6;разова доза 400/ 100 мг)^c

Фамо= ;тидин приймали одночасно із софосбув&#= 1110;ром та велпатасві= 088;ом^с,d

Циме= ;тидин^e

Ніза= ;тидин^e

Рані= ;тидин^e

(Підk= 4;ищення рН шлункового соку)

Софо= ;сбувір

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Анта= ;гоністи H₂-рецептор= 110;в можна застосовув= 072;ти одночасно з лікарським засобом МайХеп ОЛЛ або розділяючи їх прийом, у дозах, що не перевищуют= 100; порівняні з &= #1076;озою фамотидину 40 мг двічі на добу.

Велп= ;атасвір

↓ <= /p>
0,80

(0,70,
0,91)

↓ <= /p>
0,81

(0,71,
0,91)

Фамо= ;тидин

(однl= 6;разова доза 40 мг)/софосбу= вір/ велпатасві= 088;

(однl= 6;разова доза 400/100 мг)^c

Фамо= ;тидин приймали за 12 годин до прийому соф&#= 1086;сбувіру та велпатасві= 088;у^с,d

(Підk= 4;ищення рН шлункового соку)

Софо= ;сбувір

↓ <= /p>
0,77

(0,68,
0,87)

↓ <= /p>
0,80

(0,73,
0,88)

Велп= ;атасвір

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Інгібітори протонного насоса

Омеп= ;разол

(20 мг 1 раз на добу)/ софосбувір/&#= 1074;елпатасвір (одноразова доза 400/100 мг натще)^c

Омеп= ;разол приймали одночасно із софосбув&#= 1110;ром та велпатасві= 088;ом^с,d

Ланс= ;опразол^e

Рабе= ;празол^e
Пант= ;опразол^e

Езом= ;епразол^e

(Підk= 4;ищення рН шлункового соку)

Софо= ;сбувір

↓ <= /p>
0,66

(0,55,
0,78)

↓ <= /p>
0,71

(0,60,
0,83)

Одноча= 089;не застосуван= 085;я з інгібітора= 084;и протонного насоса не рекомендує= 090;ься. Якщо вважає&#= 1090;ься, що таке одночасне застосуван= 085;я необхідне, лікарський з МайХеп ОЛЛ слід прийма&#= 1090;и під час прийому їжі та за 4 години до прийому інгібітора протонного &#= 1085;асоса, що застосовує= 090;ься у максимальн= 080;х дозах, порівняних із дозою омепразолу 20 мг.

Велп= ;атасвір

↓ <= /p>
0,63

(0,50,
0,78)

↓ <= /p>
0,64

(0,52,
0,79)

Омеп= ;разол

(20 мг 1 раз на добу)/ софосбувір/&#= 1074;елпатасвір (одноразова доза 400/100 мг після прийому їжі)<= sup>c

Прий= ;ом омепразолу через   4 години післ&#= 1103; прийому софосбувір= 091; та велпатасві= 088;у^с,d

(Підk= 4;ищення рН шлункового соку)

Софо= ;сбувір

↓ <= /p>
0,79

(0,68,
0,92)

↔ <= /p>

Велп= ;атасвір

↓ <= /p>
0,67

(0,58,
0,78)

↓ <= /p>
0,74

(0,63,
0,86)

АНТИ= ;АРИТМІЧНІ ЗАСОБИ

Аміо= ;дарон

Впли= ;в на концентрац= 110;ї аміодарону, софосбувір= 091; та велпатасві= 088;у невідомий.

Одно= ;часне застосовун= 085;я аміодарону зі схемою лікування, що містить софосбувір, може призвести до серйозної симптомати= 095;ної брадикарді= 111;. Призначают= 100; лише у разі відсутност= 110; інших варіантів. У разі застосуван= 085;я цього лікар&#= 1089;ького засобу з лікарським засобом Май&#= 1061;еп ОЛЛ рекомендує= 090;ься ретельний контроль стану пацієнта (див. розділи «Особливос= 090;і застосуван= 085;я» та «Побічні реакції»).

Диго= ;ксин

Вивч= ;али лише взаємодію з велпатасві= 088;ом.

Очікується= ;:

↔ Софосбувір

Одно= ;часне застосуван= 085;я лікарськог= 086; засобу МайХеп ОЛЛ із дигоксином може призвести до зростанн&#= 1103; концентрац= 110;ї дигоксину. У разі одночасног= 086; застосуван= 085;я з лікарським засобом Май&#= 1061;еп ОЛЛ слід проявляти обережніст= 100; та контролюва= 090;и терапевтич= 085;і концентрац= 110;ї дигоксину.

Диго= ;ксин (одноразова доза 0,25 мг)^f/в= ;елпатасвір

(однl= 6;разова доза 100 мг)

(Інгo= 0;бування P-gp)

Вплив на експозицію велпатасві= 088;у не вивчали.

Очікується= ;:

↔ Велпатасві= 088;

Спостеріга= ;лося:

Диго= ;ксин

↑ <= /p>
1,9

(1,7,

2,1)

↑ <= /p>
1,3

(1,1,

1,6)

АНТИ= ;КОАГУЛЯНТИ

Дабі= ;гатрану етексилат

(Інгo= 0;бування P-gp)

Взає= ;модію не було вивчено.

Очікується= ;:

↑ Дабігатран

↔ Софосбувір

↔ Велпатасві= 088;

У разі одночасног= 086; застосуван= 085;я дабігатран= 091; етексилату з лікарським засобом Май&#= 1061;еп ОЛЛ рекомендує= 090;ься клінічний моніторинг з особливою увагою до ознак кровотечі та анемії. Проба на коагуляцію дає змогу виявити пац&#= 1110;єнтів із підвищеним ризиком кровотеч, зумовленим підвищення= 084; експозиції дабігатран= 091;.

Анта= ;гоністи вітаміну K

Взає= ;модію не було вивчено

У разі застосуван= 085;я з будь-яким антагоніст= 086;м вітаміну К рекомендує= 090;ься ретельний м&#= 1086;ніторинг МНВ. Це пов’язано зі змінами функції печінки під час лікування лікарським засобом МайХеп ОЛЛ.

АНТИ= ;КОНВУЛЬСАН = 58;И

Фені= ;тоїн

Фено= ;барбітал=

(Індm= 1;кція P-gp та CYP)

Взає= ;модію не було вивчено.

Очікується= ;:

↓ Софосбувір

↓ Велпатасві= 088;

Одно= ;часне застосуван= 085;я лікарськог= 086; засобу МайХеп ОЛЛ із фенобарбіт= 072;лом та фенітоїн&#= 1086;м протипоказ= 072;не (див. розділ «Протипока= 079;ання»).

Карб= ;амазепін=

Взає= ;модію не було вивчено.

Очікується= ;:

↓ Велпатасві= 088;

Одно= ;часне застосуван= 085;я лікарськог= 086; засобу МайХеп ОЛЛ із карбамазеп= 110;ном протипоказ= 072;не (див. розділ «Протипока= 079;ання»).

Спостеріга= ;лося:

Софо= ;сбувір

↓ 0.52

(0.43, 0.62)

↓ 0.52

(0.46, 0.59)

Окск= ;арбазепін=

(Індm= 1;кція P-gp та CYP)

Взає= ;модію не було вивчено.

Очікується= ;:

↓ Софосбувір

↓ Велпатасві= 088;

Очікує= 090;ься, що одночасне застосуван= 085;я лікарськог= 086; засобу МайХеп ОЛЛ з окскарбазе= 087;іном зумовлюват= 080;ме зниження концентрац= 110;ї софосбувір= 091; та велпатас&#= 1074;іру, що призведе до зменшення терапевтич= 085;ого ефекту лікарськог= 086; засобу МайХеп ОЛЛ. Одночасне застосуван= 085;я не рекомендує= 090;ься (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»).

ПРОТ= ;ИГРИБКОВІ ЗАСОБИ

Кето= ;коназол

Вивч= ;али лише взаємодію з велпатасві= 088;ом.

Очікується= ;:

↔ Софосбувір

Коре= ;кція дозування лікарськог= 086; засобу МайХ&#= 1077;п ОЛЛ або кетоконазо= 083;у не потрібна.<= o:p>

Кето= ;коназол (200 мг двічі нk= 2; добу)/велпат&= #1072;свір (одноразова доза 100 мг)^d

(Інгo= 0;бування P-gp та CYP)

Ітра= ;коназол^e

Вори= ;коназол^e

Поса= ;коназол^e

Ізав= ;уконазол^e<= /o:p>

Впли= ;в на експозицію кетоконазо= 083;у не вивчали.

Очікується= ;:

↔ Кетоконазо= 083;

Спостеріга= ;лося:

Велп= ;атасвір

↑ <= /p>
1,3

(1,0,

1,6)

↑ <= /p>
1,7

(1,4,

2,2)

АНТИ= ;МІКОБАКТЕР = 30;АЛЬНІ ЗАСОБИ

Рифа= ;мпіцин (600 мг 1 раз на добу)/ софосбувір (одноразова доза 400 мг)^d

(Індm= 1;кція P-gp та CYP)

Вплив на експозицію рифампіцин= 091; не вивчали.

Очікується= ;:

↔ Рифампіцин

Одно= ;часне застосуван= 085;я лікарськог= 086; засобу МайХеп ОЛЛ із рифампіцин= 086;м протипоказ= 072;не (див. розділ «Протипока= 079;ання»).

Спостеріга= ;лося:

Софо= ;сбувір

↓ <= /p>
0,23

(0,19,
0,29)

↓ <= /p>
0,28

(0,24,
0,32)

Рифа= ;мпіцин (600 мг 1 раз на добу)/ велпатасві= 088; (одноразова доза 100 мг)

(Індm= 1;кція P-gp та CYP)

Вплив на експозицію рифампіцин= 091; не вивчали.

Очікується= ;:

↔ Рифампіцин

Спостеріга= ;лося:

Велп= ;атасвір

↓ <= /p>
0,29

(0,23,
0,37)

↓ <= /p>
0,18

(0,15,
0,22)

Рифа= ;бутин

(Індm= 1;кція P-gp та CYP)

Взає= ;модію не було вивчено.

Очікується= ;:

↓ Велпатасві= 088;

Одно= ;часне застосуван= 085;я лікарськог= 086; засобу МайХеп ОЛЛ із рифабутино= 084; протипоказ= 072;не (див. розділ «Протипока= 079;ання»).

Спостеріга= ;лося:

Софо= ;сбувір

↓
0,64

(0,53, 0,77)

↓
0,76

(0,63, 0,91)

Рифа= ;пентин

(Індm= 1;кція P-gp та CYP)

Взає= ;модію не було вивчено.

Очікується= ;:

↓ Софосбувір

↓ Велпатасві= 088;

Очік= ;ується, що одночасне застосуван= 085;я лікарськог= 086; засобу МайХеп ОЛЛ з рифапентин= 086;м зумовлюват= 080;ме зниження концентрац= 110;й софосбувір= 091; та велпатасв= 110;ру, що призведе до зниження терапевтич= 085;ого ефекту лікарськог= 086; засобу МайХеп ОЛЛ. Одночасне застосуван= 085;я не рекомендує= 090;ься (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»).

ПРОТИВІРУС= ;НІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ В&#= 1030;Л: ІНГІБІТОРИ ЗВОРОТНОЇ ТРАНСКРИПТ= 040;ЗИ

Тено= ;фовіру дизопрокси= 083;у фумарат

Дове= ;дено, що софосбувір/&#= 1074;елпатасвір 400 мг/100 мг у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, підвищує експозицію тенофовіру (інгібуванн&#= 1103; P-gp). У разі одночасног= 086; застосуван= 085;я софосбувір= 091;/велпатасві= ру 400 мг/100 мг у формі табле&#= 1090;ок, вкритих плівковою оболонкою, з тенофовіру дизопрокси= 083;у фумаратом/е&#= 1084;трицитабін= ом у складі різних режимів лікування В&#= 1030;Л зростання експозиції тенофовіру (A= UC та C_max) становило приблизно 40= –80 %.

Паці= ;єнти, які одночасно отримують тенофовіру дизопрокси= 083;у фумарат та лікарський засіб МайХе&#= 1087; ОЛЛ, повинні перебувати під спостереже= 085;ням щодо виникнення побічних реакцій, пов&= #8217;язаних із тенофовіру дизопрокси= 083;у фумаратом. Рекомендац= 110;ї щодо контролю функції нирок навед&#= 1077;но в інструкція= 093; для медичного застосуван= 085;я препаратів, що містять тенофовіру дизопрокси= 083;у фумарат (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»).

Ефав= ;іренц/емтри= 094;итабін/ тенофовіру дизопрокси= 083;у фумарат

(600/200/300 м&#= 1075; 1 раз на добу)/софосб&= #1091;вір/ велпатасві= 088; (400/100 мг 1 раз на добу)^c,d

Ефав= ;іренц

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Очікує= 090;ься, що одночасне застосуван= 085;я лікарськог= 086; засобу МайХеп ОЛЛ з ефавіренцо= 084;/ емтрицитаб= 110;ном/тенофов= іру дизопрокси= 083;у фумаратом призводити= 084;е до зниження концентрац= 110;ї велпатасві= 088;у. Одночасне застосуван= 085;я лікарськог= 086; засобу МайХеп ОЛЛ та режимів лікування з ефавіренцо= 084; у складі не рекомендує= 090;ься (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»).

Софо= ;сбувір

↑ <= /p>
1,4

(1,1,

1,7)

↔ <= /p>

Велп= ;атасвір

↓ <= /p>
0,53

(0,43,
0,64)

↓ <= /p>
0,47

(0,39,
0,57)

↓ <= /p>
0,43

(0,36,
0,52)

Емтр= ;ицитабін/ри= 083;півірин/ тенофовіру дизопрокси= 083;у фумарат

(200/ 25/ 300 мг 1 раз на добу)/софосб&= #1091;вір/ велпатасві= 088; (400/ 100 мг один раз на добу)^c,=
d

Рилп= ;івірин

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Коре= ;кція дозування лікарськог= 086; засобу МайХ&#= 1077;п ОЛЛ або емтрицитаб= 110;ну/рилпівір= ину/ тенофовіру дизопрокси= 083;у фумарату не потрібна.

Софо= ;сбувір

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Велп= ;атасвір

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↔ <= /p>

ПРОТ= ;ИВІРУСНІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ВІЛ: ІНГІБІТ&= #1054;РИ ПРОТЕАЗИ ВІЛ

Атазанавір= ;, підсилений ритонавіро= 084; (300/100 мг 1 раз на добу), + емтриm= 4;итабін/тено&#= 1092;овіру дизопрокси= 083;у фумарат (200/ 300 мг 1 раз на добу)/ софосб= увір/велпат = 72;свір (400/ 100 мг 1 раз на добу)^c,d

Атаз= ;анавір

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↑ <= /p>
1,4

(1,2,

1,6)

Коре= ;кція дозування лікарськог= 086; засобу МайХ&#= 1077;п ОЛЛ, атазанавір= 091; (підсиленог&#= 1086; ритонавіро= 084;) або емтрицитаб= 110;ну/тенофові= ру дизопрокси= 083;у фумарату не потрібна.

Рито= ;навір

↔ <= /p>

↑ <= /p>
1,3

(1,5,

1,4)

Софо= ;сбувір

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Велп= ;атасвір

↑ <= /p>
1,6

(1,4,

1,7)

↑ <= /p>
2,4

(2,2,

2,6)

↑ <= /p>
4,0

(3,6,

4,5)

Дару= ;навір, підсилений ритонавіро= 084; (800/100 мг 1 раз на добу), + емтриm= 4;итабін/ тенофовіру дизопрокси= 083;у фумарат (200/300 мг 1 раз на добу)/ софосбувір/&#= 1074;елпатасвір (400/100 мг 1 раз на добу)^c,d

Дару= ;навір

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Коре= ;кція дозування лікарськог= 086; засобу МайХ&#= 1077;п ОЛЛ, дарунавіру (підсиленог&#= 1086; ритонавіро= 084;) або емтрицитаб= 110;ну/тенофові= ру дизопрокси= 083;у фумарату не потрібна.

Рито= ;навір

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Софо= ;сбувір

↓ <= /p>
0,62

(0,54,
0,71)

↓ <= /p>
0,72

(0,66,
0,80)

Велп= ;атасвір

↓ <= /p>
0,76

(0,65,
0,89)

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Лопінавір, підсилений ритонавіро= 084; (4x200 мг/ 50 мг 1 раз на добу), + емтрицитаб= 110;н/тенофовір= у дизопрокси= 083;у фумарат (200/ 300 мг 1 раз на д= 086;бу)/ софосбувір/&#= 1074;елпатасвір (400/ 100 мг 1 раз на = 76;обу)^c,d

Лопі= ;навір

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Коре= ;кція дозування лікарськог= 086; засобу МайХ&#= 1077;п ОЛЛ, лопінавіру (підсиленог&#= 1086; ритонавіро= 084;) або емтрицитаб= 110;ну/тенофові= ру дизопрокси= 083;у фумарату не потрібна.

Рито= ;навір

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Софо= ;сбувір

↓ <= /p>
0,59

(0,49

0,71)

↓ <= /p>
0,7

(0,6,

0,8)

Велп= ;атасвір

↓ <= /p>
0,70

(0,59,
0,83)

↔ <= /p>

↑ <= /p>
1,6

(1,4,

1,9)

ПРОТ= ;ИВІРУСНІ ЗАСОБИ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ВІЛ: ІНГІБІТ&= #1054;РИ ІНТЕГРАЗИ

Ралт= ;егравір (400 мг двічі на добу)^g + емтрицитаб= 110;н/ тенофовіру дизопрокси= 083;у фумарат (200/300 мг 1 раз на добу)/ софосбувір/ велпатасві= 088; (400/100 мг 1 раз на добу)^c,d

Ралт= ;егравір

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↓ <= /p>
0,79

(0,42,
1,5)

Коре= ;кція дозування лікарськог= 086; засобу МайХ&#= 1077;п ОЛЛ, ралтеграві= 088;у або емтрицитаб= 110;ну/тенофові= ру дизопрокси= 083;у фумарату не потрібна.

Софо= ;сбувір

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Велп= ;атасвір

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Елві= ;тегравір/кобo= 0;цистат/ емтрицитаб= 110;н/тенофовір= у алафенамід= 091; фумарат (150/ 150/200/10 мг 1 раз на добу)/софосб&= #1091;вір/ велпатасві= 088; (400/ 100 мг 1 раз на добу)^{c, d}

Елві= ;тегравір

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Коре= ;кція дозування лікарськог= 086; засобу МайХ&#= 1077;п ОЛЛ або елвітеграв= 110;ру/ кобіцистат= 091;/ емтрицитаб= 110;ну/тенофові= ру алафенамід= 091; фумарату не потрібна.

Кобі= ;цистат

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↑ <= /p>
2,0

(1,7,

2,5)

Тено= ;фовіру алафенамід

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Софо= ;сбувір

↔ <= /p>

↑ <= /p>
1,4

(1,2,

1,5)

Велп= ;атасвір

↑ <= /p>
1,3

(1,2,

1,5)

↑ <= /p>
1,5

(1,4,

1,7)

↑ <= /p>
1,6

(1,4,

1,8)

Елві= ;тегравір/кобo= 0;цистат/ емтрицитаб= 110;н/тенофовір= у дизопрокси= 083;у фумарат (150/150/200/300 мг один раз на добу)/ l= 9;офосбувір/ велпатасві= 088; (400/100 мг 1 раз на добу)^{c, d}

Елві= ;тегравір

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Коре= ;кція дозування лікарськог= 086; засобу МайХ&#= 1077;п ОЛЛ або елвітеграв= 110;ру/ кобіцистат= 091;/емтрицитаб= іну/ тенофовіру дизопрокси= 083;у фумарату не потрібна.

Кобі= ;цистат

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↑ <= /p>
1,7

(1,5,

1,9)

Софо= ;сбувір

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Велп= ;атасвір

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↑ <= /p>
1,4

(1,2,

1,5)

Долу= ;тегравір (50 мг 1 раз на добу)/софосб&= #1091;вір/ велпатасві= 088; (400/100 мг 1 раз на добу)

Долу= ;тегравір

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Коре= ;кція дозування лікарськог= 086; засобу МайХ&#= 1077;п ОЛЛ або долутеграв= 110;ру не потрібна. =

Софо= ;сбувір

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Велп= ;атасвір

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↔ <= /p>

РОСЛ= ;ИННІ ДОБАВКИ

Звір= ;обій

(Індm= 1;кція P-gp та CYP)

Взає= ;модію не було вивчено.

Очікується= ;:

↓ Софосбувір

↓ Велпатасві= 088;

Одно= ;часне застосуван= 085;я лікарськог= 086; засобу МайХеп ОЛЛ зі звіробоєм протипоказ= 072;не (див. розділ «Протипока= 079;ання»).

ІНГІ= ;БІТОРИ РЕДУКТАЗИ ГМГ-КоА

Атор= ;вастатин (одноразова доза 40 мг) + софосбувір/&#= 1074;елпатасвір (400/100 мг 1 раз на добу)

Спостеріга= ;лося:

Атор= ;вастатин=

↑ <= /p>
1,7

(1,5, 1,9)

↑ <= /p>
1,5

(1,5, 1,6)

Корекц= 110;я дозування лікарськог= 086; засобу МайХ&#= 1077;п ОЛЛ або аторвастат= 080;ну не потрібна.<= o:p>

Розу= ;вастатин

Вивч= ;алася лише взаємодія з велпатасві= 088;ом.

Очікується= ;:

↔ Софосбувір

Одноча= 089;не застосуван= 085;я лікарськог= 086; засобу МайХеп ОЛЛ із розувастат= 080;ном призводить до зростання концентрац= 110;ї розувастат= 080;ну, що асоціюєтьс= 103; з підвищення= 084; ризику міопатії, в тому числі рабдоміолі= 079;у. Розувастат= 080;н можна засто&#= 1089;овувати з лікарським засобом МайХеп ОЛЛ у дозах, що не перевищуют= 100; 10 мг.

Розува= 089;татин (одноразова доза 10 мг)/велпата= свір

(100 мг 1 раз на добу)^{d =}

(Інгo= 0;бування OATP1B та BCRP)

Спостеріга= ;лося:

Розу= ;вастатин

↑ <= /p>
2,6

(2,3,

2,9)

↑ <= /p>
2,7

(2,5,

2,9)

Вплив на експозицію велпатасві= 088;у не вивчався. =

Очікується= ;:

↔ Велпатасві= 088;

Прав= ;астатин

Вивч= ;алася лише взаємодія з велпатасві= 088;ом.

Очікується= ;:

↔ Софосбувір

Коре= ;кція дозування лікарськог= 086; засобу МайХ&#= 1077;п ОЛЛ або правастати= 085;у не потрібна.

Прав= ;астатин (одноразова доза 40 мг)/велпата= свір (100 мг 1 раз на добу)^d

(Інгo= 0;бування OATP1B)

Спостеріга= ;лося:

Прав= ;астатин

↑ <= /p>
1,3

(1,1,

1,5)

↑ <= /p>
1,4

(1,2,

1,5)

Вплив на експозицію велпатасві= 088;у не вивчали.

Очікується= ;:

↔ Велпатасві= 088;

Інші статини

Очікується= ;:

↑ Статини

Не можна виключити взаємодію з іншими інгі&#= 1073;іторами редуктази ГМГ-КоА. У разі одноча&#= 1089;ного застосуван= 085;я з лікарським засобом Май&#= 1061;еп ОЛЛ слід заб&= #1077;зпечити ретельний контроль щодо виникн&#= 1077;ння побічних реакцій внаслідок прийому статинів і за потреби зменшити дози статин&#= 1110;в.

НАРК= ;ОТИЧНІ АНАЛЬГЕТИК= 048;

Мета= ;дон

(Підтри&#= 1084;увальна терапія метадоном [30–130 мг на добу])/ софосбувір (400 мг 1 раз на добу)^d

R-мет = 72;дон

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Коре= ;кція дозування лікарськог= 086; засобу МайХ&#= 1077;п ОЛЛ або метадону не потрібна.

S-мет = 72;дон

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Софо= ;сбувір

↔ <= /p>

↑ <= /p>
1,3

(1,0,

1,7)

Мета= ;дон

Вивч= ;али лише взаємодію із софосбувір= 086;м.

Очікується= ;:

↔ Велпатасві= 088;

ІМУН= ;ОСУПРЕСАНТ = 48;

Цикл= ;оспорин

(однl= 6;разова доза 600 мг)/ софосбувір (одноразова доза 400 мг)^f

Цикл= ;оспорин

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Коре= ;кція дозування лікарськог= 086; засобу МайХ&#= 1077;п ОЛЛ або циклоспори= 085;у на початку одночасног= 086; застосуван= 085;я не потрібна. Нада&#= 1083;і проводять ретельний м&#= 1086;ніторинг і за необхіднос= 090;і коригують дозу циклоспори= 085;у.

Софо= ;сбувір

↑ <= /p>
2,5

(1,9,

3,5)

↑ <= /p>
4,5

(3,3,

6,3)

Цикл= ;оспорин

(однl= 6;разова доза 600 мг)^f/ велпатасві= 088; (одноразова доза 100 мг)^d

Цикл= ;оспорин

↔ <= /p>

↓ <= /p>
0,88

(0,78,
1,0)

Велп= ;атасвір

↑ <= /p>
1,6

(1,2,

2,0)

↑ <= /p>
2,0

(1,5,

2,7)

Такр= ;олімус

(однl= 6;разова доза 5 мг)^f/ софосбувір (одноразова доза 400 мг)^d

Такр= ;олімус

↓ <= /p>
0,73

(0,59,
0,90)

↑ <= /p>
1,1

(0,84,
1,4)

Коре= ;кція дозування лікарськог= 086; засобу МайХ&#= 1077;п ОЛЛ або такролімус= 091; на початку одночасног= 086; застосуван= 085;я не потрібна. Нада&#= 1083;і проводять ретельний моніторинг і за необхіднос= 090;і коригують дозу такролімус= 091;.

Софо= ;сбувір

↓ <= /p>
0,97

(0,65,
1,4)

↑ <= /p>
1,1

(0,81,
1,6)

Такр= ;олімус

Впли= ;в на експозицію велпатасві= 088;у не вивчався. =

Очікується= ;:

↔ Велпатасві= 088;

ПЕРО= ;РАЛЬНІ КОНТРАЦЕПТ= 048;ВИ

Норг= ;естимат/ етинілестр= 072;діол (норгестима&#= 1090; 0,180 мг/ 0,215 мг/0,25 мг/ етинілестр= 072;діол

0,025 мг)/= софосбувір (400 мг 1 раз на добу)^d

Норг= ;естромін

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Коре= ;кція дозування пероральни= 093; контрацепт= 080;вів не потрібна.

Норг= ;естрел

↔ <= /p>

↑ <= /p>
1,2

(0,98,
1,5)

↑ <= /p>
1,2

(1,0,

1,5)

Етин= ;ілестрадіо = 83;

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Норг= ;естимат/ етинілестр= 072;діол (норгестима&#= 1090; 0,180 мг/ 0,215 мг/0,25 мг/ етинілестр= 072;діол 0,025 мг)/ велпат= 072;свір (100 мг 1 раз на добу)^d

Норг= ;естромін

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Норг= ;естрел

↔ <= /p>

↔ <= /p>

↔ <= /p>

Етин= ;ілестрадіо = 83;

↑ <= /p>
1,4

(1,2,

1,7)

↔ <= /p>

↓ <= /p>
0,83

(0,65,
1,1)

= <= /td> <= /td> <= /td> <= /td>

a.&n= bsp;   Середнє співвідношk= 7;ння (90 % ДІ) фармакокінk= 7;тичних показників препаратів, що застосов = 91;ються одночасно, для досліджуваl= 5;их лікарських засобів окремо або в комбінації. Відсутністn= 0; впливу =3D 1,00.

b.&n= bsp; Усі дослідженнn= 3; взаємодії проводили з участю здорових добровольцo= 0;в.

c.&n= bsp;   Застосовув&= #1072;ли як софосбувір/ = 74;елпатасвір 400 мг/100 мг у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою.=

d.&n= bsp; Межі відсутностo= 0; фармакокінk= 7;тичної взаємодії 70–143 %.

e.&n= bsp;   Ці лікарські засоби належать до класу, для як&#= 1086;го можливо прогнозуваm= 0;и подібну вза= 08;модію.

f.&n= bsp;   Межа біоеквівалk= 7;нтності/екв&#= 1110;валентност= і 80–125 %.

g.&n= bsp; Межі відсутностo= 0; фармакокінk= 7;тичної взаємодії 50–200 %.=

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

Ліка&= #1088;ський засіб МайХе = 87; ОЛЛ не слід застосовувk= 2;ти одночасно з іншими лікарськимl= 0; засобами, які містять софосбувір.

Тяжк&= #1072; брадикардіn= 3; та блокада серцевої пр = 86;відності

Випа&= #1076;ки тяжкої брадикардіo= 1;, що загрожує = 078;иттю, та блокади серцевої провідностo= 0; спостеріга&#= 1083;ися у разі застосуванl= 5;я схем лікува = 85;ня, що містять софосбувір = 74; комбінації = 79; аміодароноl= 4;. Брадикардіn= 3;, зазвичай ви = 85;икала протягом кількох годин або днів, але випадки з тривалішим часом її виникнення спостерігаl= 3;ися найчастіше протягом 2 ти&#= 1078;нів після початку лікування ВГС.

Аміо&= #1076;арон слід призначати пацієнтам, які отримую = 90;ь лікарський засіб МайХе = 87; ОЛЛ, лише за умови, що інші альтернатиk= 4;ні протиаритмo= 0;чні засоби лікування погано переносятьl= 9;я або протипоказk= 2;ні.

Якщо супутнє застосуванl= 5;я аміодарону буде визнан = 86; необхідним, рекомендовk= 2;но пройти дослідженнn= 3; серцевої системи пацієнта пр = 86;тягом 48 годин у належних умовах лікувальноk= 5;о закладу. В подальшому слід проводити амбулаторнk= 7; спостережеl= 5;ня або самокон = 90;роль серцевого ритму щоденно протягом що = 85;айменше перших 2-х тижнів лікування.=

Чере&= #1079; тривалий період напіввиведk= 7;ння аміодарону слід також забезпечитl= 0; належний моніторинг стану пацієнтів (я= 082; зазачено ви = 97;е), які припинили курс прийом = 91; аміодарону протягом останніх кількох місяців та р= 086;зпочинають курс прийом = 91; лікарськогl= 6; засобу МайХеп ОЛЛ.

Усі пацієнти, як= 110; приймають лікарський засіб МайХе = 87; ОЛЛ при одночасномm= 1; або нещодав = 85;ому застосуванl= 5;і з аміодароноl= 4;, повинні знати симптоми брадикардіo= 1; та блокади с= 077;рцевої провідностo= 0; та звертатися по медичну допомогу одразу післ= 03; виникнення таких симптомів.=

Паці&= #1108;нти, у яких попередня терапія режимом з інгібітороl= 4; NS5A у складі виявилася неефективнl= 6;ю

Клін&= #1110;чні дані, що підтверджуk= 4;али б ефективні = 89;ть софосбувірm= 1;/велпатасві&#= 1088;у для лікуван = 85;я пацієнтів, у яких попереднє лікування режимом з інгібітороl= 4; NS5A у складі виявилося неефективнl= 0;м, відсутні. Однак, враховуючи варіанти, асоційованo= 0; з резистентнo= 0;стю (ВАР) NS5A, які зазвичай спостерігаn= 2;ться у пацієнтів, &#= 1091; яких лікування режимами з іншими інгібітораl= 4;и NS5A у складі виявилося неефективнl= 0;м, фармакологo= 0;чні властивостo= 0; велпатасвіl= 8;у in vitro та результати лікування софосбувірl= 6;м/велпатасв&#= 1110;ром пацієнтів-у = 95;асників досліджень ASTR= AL із наявніст= 02; ВАР NS5A на початковомm= 1; рівні, які раніше не отримували інгібітори NS5A= , лікування лікарським засобом МайХеп ОЛЛ + рибавіриноl= 4; протягом 24 тижнів може бути призначене пацієнтам, у яких лікува = 85;ня режимом з інгібітороl= 4; NS5A у складі виn= 3;вилося неефективнl= 0;м, та в яких встановленl= 6; високий ризик клінічного прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я, якщо інших варіантів л= 10;кування немає.

Пору&= #1096;ення функції нирок

Коре&= #1082;ція дозування лікарськогl= 6; засобу МайХ = 77;п ОЛЛ пацієнтам і = 79; легким або помірним порушенням функції нирок не потрібна.

Дані з безпеки застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу МайХk= 7;п ОЛЛ пацієнтам і = 79; тяжким порушенням функції нир = 86;к (розрахован = 72; швидкість клубочковоo= 1; фільтрації [рШКФ] < 30 мл/хв/1,73 м²) або термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті [ТСНН], які потребують гемодіалізm= 1;, обмежені. Лікарський засіб МайХеп ОЛЛ можна застосовувk= 2;ти таким пацієнтам б = 77;з корекції дози за відсутностo= 0; інших відповідниm= 3; варіантів лікування (див. розділи «Фармакодиl= 5;аміка», «Фармакокіl= 5;етика» та «Побічні реакції»).

Якщо лікарський засіб МайХе = 87; ОЛЛ застосо = 74;увати у комбінаці= 11; з рибавіриноl= 4;, також слід ознайомитиl= 9;я з інструкцієn= 2; для медично = 75;о застосуванl= 5;я рибавірину, де наведено вказівки щодо лікування рибавіриноl= 4; пацієнтів і = 79; кліренсом креатиніну <= 50 мл/хв (див. розділ «Фар = 84;акокінетик&#= 1072;»).

Заст&= #1086;сування з помірними індукторамl= 0; P-gp або CYP

Ліка&= #1088;ські засоби, що є помірними індукторамl= 0; P-gp або CYP (наприк&= #1083;ад окскарбазеl= 7;ін, модафініл, ефавіренц або рифапентин), можуть знижувати к = 86;нцентрації софосбувірm= 1; або велпатасвіl= 8;у у плазмі крові, що спричинить зменшення т = 77;рапевтично&#= 1075;о ефекту лікарськогl= 6; засобу МайХеп ОЛЛ. Одночасне застосуванl= 5;я таких лікарських = 79;асобів із лікарським засобом МайХеп ОЛЛ н= 077; рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).
Заст&= #1086;сування з деякими антиретровo= 0;русними схемами лікування ВІЛ-інфекці= 11;

Дове&= #1076;ена здатність софосбувірm= 1;/велпатасві&#= 1088;у 400 мг/100 мг у формі таблеток, вкритих плівковою о = 73;олонкою, підвищуватl= 0; експозицію тенофовіру, особливо в разі застосуванl= 5;я разом із схемами лікування ВІЛ, до складу яких входить тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарат і фа= 088;макокінети&= #1095;ний підсилювач (ритонавір або кобіцистат). Безпека тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату в умовах одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з лікарськи = 84; засобом МайХеп ОЛЛ та фармакокінk= 7;тичним підсилювачk= 7;м не встановл = 77;на. Слід враховуватl= 0; потенційні = 88;изики та користь, асоційованo= 0; з одночасни = 84; застосуванl= 5;ям лікарськогl= 6; засобу МайХеп ОЛЛ і= 079; комбінованl= 0;ми препаратамl= 0; у таблетованo= 0;й формі з фіксованим дозуванням елвітегравo= 0;ру/кобіцист&#= 1072;ту/емтрицит= ;абіну/теноф= 086;віру дизопроксиl= 3;у фумарату аб = 86; тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату/пі = 76;силеного інгібітора протеази ВІ = 51; (наприклад атазанавір або дарунавір), зокрема у па= 094;ієнтів із підвищеним ризиком порушення функції нирок. Пацієнти, які приймаю= ;ть лікарсьl= 2;ий засіб Мk= 2;йХеп ОЛЛ оk= 6;ночасно зе = 83;вітегравір&#= 1086;м/кобіциста= ;том/ емтрицитабo= 0;ном/тенофов&#= 1110;ру дизопроксиl= 3;у фумаратом або з тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумаратом т = 72; посиленим і = 85;гібітором протеази ВІ = 51;, потребують ретельного моніторингm= 1; щодо пов'язаних і= 079; тенофовіроl= 4; побічних реакцій. Рекомендацo= 0;ї щодо моніторингm= 1; функції нирок наведено в і= 085;струкціях для медичного застосуванl= 5;я тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумарату, емтрицитабo= 0;ну/тенофові&#= 1088;у дизопроксиl= 3;у фумарату аб = 86; елвітегравo= 0;ру/кобіцист&#= 1072;ту/емтрицит= ;абіну/теноф= 086;віру дизопроксиl= 3;у фумарату.=

Заст&= #1086;сування пацієнтам і = 79; цукровим діабетом<= /u>

У пацієнтів і = 79; цукровим діабетом може спосте = 88;ігатися покращення контролю глікемії, що потенційно може призве = 89;ти до симптоматиm= 5;ної гіпоглікемo= 0;ї після почат = 82;у лікування інфекції ВГ = 57; противірусl= 5;ими препаратамl= 0; прямої дії (ППД). У пацієн= тів із цукровим діабетом у разі початк = 91; лікування ППД слід ретельно контролюваm= 0;и рівні глюко = 79;и, зокрема впродовж перших трьо = 93; місяців лікування, т= 072; за потреби коригувати дозування антидіабетl= 0;чних засобів. Лікар, який контролює лікування цукрового діабету у пацієнта, повинен бут = 80; інформованl= 0;й про початок лікування ППД.

Коін&= #1092;екція ВГС/ВГВ (вірус гепат= 080;ту В)

Під час або післ= 103; лікування ППД реєструвалl= 0;ся випадки реактиваціo= 1; вірусу гепатиту В (ВГВ), деякі – з летальним наслідком. Перед початком лі = 82;ування всім пацієнтам необхідно проводити скринінг дл= 03; виявлення ВГВ. У пацієнтів і = 79; коінфекцієn= 2; ВГС/ВГВ підвищений ризик реактиваціo= 1; ВГВ, тому вон&#= 1080; потребують спостережеl= 5;ня та лікуванн= 03; згідно з чинними клінічними рекомендацo= 0;ями.

Циро&= #1079;, клас С за класифікацo= 0;єю Чайлда–П’ю<= /u>–Турк&= #1086;та

Безп&= #1077;ка та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу МайХеп ОЛЛ пацієнтам із цирозом, клас С за класифікацo= 0;єю Чайлда–П’ю<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line;mso-bidi-font-= weight: bold'>–Турк&= #1086;та, не оцінювалисn= 3; (див. розділи «Побічні реакції» та «Фармакодиl= 5;аміка»).

Паці&= #1108;нти після трансплантk= 2;ції печінки

Безп&= #1077;ка та ефективнісm= 0;ь лікарськогl= 6; засобу МайХеп ОЛЛ для лікування інфекції ВГ = 57; у пацієнтів п= 10;сля трансплантk= 2;ції печінки не оцінювалисn= 3;. Лікування лікарським засобом МайХеп ОЛЛ у рекомендовk= 2;них дозах (див. розділ «Спо = 89;іб застосуванl= 5;я та дози») слід проводити, керуючись оцінкою потенційниm= 3; користі та ризиків у кожного пацієнта індивідуалn= 0;но.

Застосm= 1;вання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагі&= #1090;ність

Дані щодо застосуванl= 5;я софосбувірm= 1;, велпатасвіl= 8;у або комбінації софосбувір/ = 74;елпатасвір 400 мг/100 мг у формі таблеток, вкритих плі = 74;ковою оболонкою, вагітним жінкам відс = 91;тні або наявні в обмеженій кількості (менш ніж 300 випадків вагітності).

Софо&= #1089;бувір

У дослідженнn= 3;х репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0; на тваринах не було виявлено прямого або непрямого несприятлиk= 4;ого впливу.

Було неможливо повністю оцінити граничні значення експозиції софосбувірm= 1; в щурів порі= 074;няно з експозицієn= 2; у людей за рекомендовk= 2;ної клінічної дози.

Велп&= #1072;тасвір

У дослідженнn= 3; на тваринах було показано мо = 78;ливий зв’язок із репродуктиk= 4;ною токсичністn= 2;.

Як запобіжний захід, не рекомендуєm= 0;ься призначати лікарський засіб МайХе = 87; ОЛЛ у період ваk= 5;ітності.

Году&= #1074;ання груддю

Неві&= #1076;омо, чи екскретуютn= 0;ся софосбувір, метаболіти софосбувірm= 1; або велпатасвіl= 8; у грудне молоко людини.

Наяв&= #1085;і фармакокінk= 7;тичні дані, отримані у д= 086;слідженнях на тваринах, свідчать, що велпатасвіl= 8; та метаболіти софосбувірm= 1; екскретуютn= 0;ся у молоко.

Ризи&= #1082; для новонароджk= 7;них/немовля&#= 1090; виключити н = 77; можна. Тому лікарський засіб &= nbsp;    МайХеп ОЛЛ не слід застосовувk= 2;ти жінкам, які годують гру = 76;дю.

Репр&= #1086;дуктивна функція

Дані щодо впливу лікарськогl= 6; засобу МайХ = 77;п ОЛЛ на репродуктиk= 4;ну функцію у людей відсутні. Результати досліджень на тваринах не вказують на шкідливи = 81; вплив софос = 73;увіру або велпатасвіl= 8;у на репродуктиk= 4;ну функцію.

Якщо рибавірин застосовувk= 2;ти одночасногl= 6; з лікарськи = 84; засобом МайХеп ОЛЛ, слід ознайо = 84;итися з інструкцієn= 2; для медичного з = 72;стосування рибавірину, де наведено докладні рекомендацo= 0;ї щодо вагітності, контрацепцo= 0;ї та годуванн= 03; груддю.

Здатніl= 9;ть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

МайХ&= #1077;п ОЛЛ не впливає або чинить незначний вплив на зда= 090;ність керувати транспортнl= 0;ми засобами та працювати з іншими механізмамl= 0;.

Спо&= #1089;іб застосуванl= 5;я та дози.

= 051;ікування лікарським засобом МайХеп ОЛЛ повинен починати і контролюваm= 0;и лікар, який має досвід лікування пацієнтів з інфекцією ВГС.

Дозу&= #1074;ання

Реко&= #1084;ендована доза лікарськогl= 6; засобу С МайХеп ОЛЛ становить 1 таблетку перорально 1 раз на добу незалежно від прийому їжі (див. розділ «Фар = 84;акокінетик&#= 1072;»).

Рекомендов&= #1072;не лікування т = 72; його тривал= 10;сть для всіх генотипів ВГС

Таблиця 8.<= /p>

Попу= ;ляція пацієнтів^a

Ліку= ;вання та його тривалість

Паці= ;єнти без цирозу та пацієнти з компенсов&#= 1072;ним цирозом

МайХ= ;еп ОЛЛ потягом 12 тижнів.

Паці= ;єнтам із компенсова= 085;им цирозом, інфіковани= 084; вірусом генотипу 3, можливе додавання рибавірину (див. розділ «Фармакоди= 085;аміка»).

Паці= ;єнти з декомпенс&#= 1086;ваним цирозом

&= #1052;айХеп ОЛЛ + рибавірин протягом 12 тижнів.

a. Включає пацієнтів і = 79; коінфекцієn= 2; вірусу імун = 86;дефіциту людини (ВІЛ) та пацієнті = 74; із рецидиво = 84; інфекції ВГ = 57; після трансплантk= 2;ції печінки (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

У разі застос = 91;вання в комбінаці= 11; з рибавіриноl= 4; також слід ознайомитиl= 9;я з інструкцієn= 2; для медично = 75;о застосуванl= 5;я рибавірину.

Якщо добова доза рибавірину ділиться на = 076;ва прийоми та приймаєтьсn= 3; з їжею, рекомендуєm= 0;ься наведене нижче дозування:=

Реко&= #1084;ендації щодо дозува = 85;ня рибавірину при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з лікарськи = 84; засобом МайХеп ОЛЛ пацієнтам із декомпенсоk= 4;аним цирозом

i= 8;аблиця 9.

Паці= ;єнт

Доза рибавірину

Циро= ;з до трансплант= 072;ції, клас В за класифікац= 110;єю Чайлда–П’ю–Туркота <= /p>

1000 мг на добу пацієнтам із масою тіл&= #1072; < 75 кг та 1200 мг пацієнтам із масою тіла ≥ 75 кг

Циро= ;з до трансплант= 072;ції, клас С за класифікац= 110;єю Чайлда–П’ю–Туркота

Післ= ;я трансплант= 072;ції, клас В або С за класифік&#= 1072;цією Чайлда–П’ю–Туркота <= /p>

Поча= ;ткова доза 600 мг із поступовим збільшення= 084; до максимальн= 086;ї 1000/1200 мг (1000 мг пацієнтам із масою тіла < 75 кг та 1200 мг пацієнтам із масою тіла ≥ 75 кг) зk= 2; умови задовільно= 111; переносимо= 089;ті. Якщо початк&#= 1086;ва доза погано переносить= 089;я пацієнтом, ї&= #1111; слід зменшити до клінічно показаної залежно від рівня гемоглобін= 091;.

Паці&= #1108;нтам із компенсоваl= 5;им цирозом, інф= 110;кованим вірусом генотипу 3 (до або після тр= 072;нсплантаці&= #1111;), рекомендовk= 2;на доза рибаві = 88;ину становить 1000/1200 мг (1000 мг пацієнтам і = 79; масою тіла < 75 кг та 1200 мг пацієнтам і = 79; масою тіла ≥ 75 кг).

Відо&= #1084;ості щодо зміни дози рибавірину див. в інструкції для медичного застосуванl= 5;я рибавірину.

Паці&= #1108;нтам слід повідомити, що якщо впродовж 3 годин після прийому доз = 80; лікарськогl= 6; засобу МайХеп ОЛi= 1; виникне блювання, слід прийняти ще 1 таблетку. Якщо блювання виникне більше ніж через 3 години післ= 03; прийому доз = 80;, приймати додаткову таблетку не потрібно (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Паці&= #1108;нтів слід інформуватl= 0;, що якщо доза лікарськогl= 6; засобу МайХеп ОЛi= 1; пропущена і = 079; моменту планового прийому про = 81;шло не більше 18 годин, слід прийняти таблетку МайХе = 87; ОЛЛ якомога швидше, а потім прийняти наступну дозу у звичайний час. Якщо минуло біль = 96;е 18 годин, пацієнтові слід зачекати та прийняти наступну дозу лікарськогl= 6; засобу МайХеп ОЛЛ у звичайний час. Пацієнт= 080; мають знати, що не можна п&#= 1088;иймати подвійну дозу лікарськогl= 6; засобу МайХеп ОЛЛ.

Пацієнm= 0;и, в яких терапія інгібітороl= 4; NS5A виявилася неефективнl= 6;ю

Можн&= #1072; розглянути лікування лікарським = 79;асобом МайХk= 7;п ОЛЛ + рибавіриноl= 4; протягом      24 тижнів (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Пацієнm= 0;и літнього віку

Коре&= #1082;ція дозування пацієнтам літнього ві = 82;у не потрібна (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Порушеl= 5;ня функції нирок

Коре&= #1082;ція дозування лікарськогl= 6; засобу МайХеп ОЛi= 1; пацієнтам і = 79; легким або помірним порушенням функції нирок не потрібна.

Дані з безпеки застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу МайХk= 7;п ОЛЛ пацієнтам і = 79; тяжким порушенням функції нирок (рШКФ < 30 мл/хв/1,73 м²) або ТСНН, які потребують гемодіалізm= 1;, обмежені. Лікарський засіб МайХеп ОЛЛ можна застосовувk= 2;ти таким пацієнтам б = 77;з корекції до = 79;и за відсутностo= 0; інших відповідниm= 3; варіантів лікування (див. розділи «Фармакодиl= 5;аміка», «Фармакокіl= 5;етика», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Побічні реакції»).

Порушеl= 5;ня функції печінки

Коре&= #1082;ція дозування лікарськогl= 6; засобу МайХ = 77;п ОЛЛ пацієнтам і = 79; легким, помі= 088;ним або тяжким порушенням функції печ= 10;нки (клас A, B або C за класифікацo= 0;єю Чайлда–П’ю<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line;mso-bidi-font-= weight: bold'>–Турк&= #1086;та) не потрібна (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Безпеку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу МайХеп ОЛЛ вивчали у пацієнтів і = 79; цирозом, кла= 089; В за класифі= 082;ацією Чайлда–П’ю<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line;mso-bidi-font-= weight: bold'>–Турк&= #1086;та, але не у пацієнтів і = 79; цирозом, кла= 089; С за класифікацo= 0;єю Чайлда–П’ю<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line;mso-bidi-font-= weight: bold'>–Турк&= #1086;та (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Побічні реакції» та «Фармакодиl= 5;аміка»).

Спос&= #1110;б застосуванl= 5;я

Для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я.

Паці&= #1108;нтів слід поінформувk= 2;ти, що таблетку необхідно ковтати цілою незалежно від прийому їжі (див. розд&= #1110;л «Фармакокіl= 5;етика»). Через гірки = 81; смак таблетку, вкриту плівковою оболонкою, р= 077;комендуєть&= #1089;я не розжовуватl= 0; та не подріб= 085;ювати.

= 044;іти.

Безп&= #1077;ка та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу МайХеп ОЛЛ дітям та підліткам віком до 18 років час не встановленo= 0;. Дані відсутні.=

Передоk= 9;ування.

Найв&= #1080;щими задокументl= 6;ваними дозами софо = 89;бувіру та велпатасвіl= 8;у були одноразова доза 1200 мг та одноразова доза 500 мг відповідно. = 059; дослідженнn= 3;х з участю здорових добровольцo= 0;в при цих рівнях дозування н = 77; спостерігаl= 3;ося жодних несприятлиk= 4;их ефектів, а частота та тяжкість небажаних явищ були подібними д = 86; зареєстровk= 2;них у групі плацебо. Ефе= 082;ти більш високих доз/експози = 94;ій невідомі.=

Спец&= #1080;фічний антидот на випадок передозуваl= 5;ня лікарським засобом МайХеп ОЛЛ відсутній. У разі передозуваl= 5;ня слід ретельно контролюваm= 0;и стан пацієнта дл= 03; виявлення ознак токси = 95;ності. Лікування передозуваl= 5;ня складаєтьсn= 3; із загальни = 93; підтримуючl= 0;х заходів, що включають моніторинг основних показників життєдіяльl= 5;ості, а також спостережеl= 5;ня за клінічни = 84; станом пацієнта. Гемодіаліз може ефекти = 74;но видаляти основний циркулюючиl= 1; метаболіт софосбувірm= 1;, GS-331007, із коефіцієнтl= 6;м видалення 53 %. Малоймовірl= 5;о, що гемодіаліз забезпечувk= 2;тиме суттєве виведення велпатасвіl= 8;у, оскільки велпатасвіl= 8; значною мірою зв’яз = 91;ється з білками плазми кров= 10;.

Побічні реакції.

Коро&= #1090;кий огляд профілю безпеки

В об’єднаних даних клінічних досліджень 3 &#= 1092;ази за участю пацієнтів з інфекцією ВГС генотип = 91; 1, 2, 3, 4, 5 або 6 часткk= 2; пацієнтів, які остаточно припинили лікування через небажані явища, стано= 074;ила 0,2 %, а частка пацієнтів, у яких спосте = 88;ігалися будь-які серйозні небажані явища, становила 3,2 % серед пацієнтів, які отримув = 72;ли софосбувір/ = 74;елпатасвір 400 мг/100 мг у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, протягом 12 тижнів. У клінічних дослідженнn= 3;х головний біль, втомлюваніl= 9;ть і нудота бул= 080; найчастішиl= 4;и (частота вип= 072;дків ≥ 10 %) зареєстровk= 2;ними небажаними = 03;вищами на тлі лікування софосбувірl= 6;м/велпатасв&#= 1110;ром 400 мг/100 мг у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, протягом 12 тижнів. Ці та інші небажані явища реєструвалl= 0;ся з подібною частотою у пацієнтів, які отримув = 72;ли плацебо, та у пацієнтів, які отримували софосбувір/ = 74;елпатасвір 400 мг/100 мг у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, в основних клінічних дослідженнn= 3;х 3 фази.

Табличl= 5;ий перелік побічних реакцій

Оцін&= #1082;а побічних реакцій софосбувірm= 1;/велпатасві&#= 1088;у 400 мг/100 мг у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, базується н = 72; даних з безпеки клінічних досліджень та на досвід= 110; постмаркетl= 0;нгового застосуванl= 5;я. Всі побічні реакції представлеl= 5;і у таблиці 10. Побічні реакції представлеl= 5;і нижче за кла= 089;ами систем органів та частотою. Частота виз = 85;ачається наступним чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1000) або дуж = 77; рідко (< 1/10 000).

Таблицn= 3; 10.

Побічнo= 0; реакції, ідентифікоk= 4;ані для софосбувір&= #1091;/велпатасвo= 0;ру 400 мг/100 мг у формі табле = 90;ок, вкритих плівковою о = 73;олонкою

Частот= 072;

Побічн= 072; реакція на лікарський засіб

Розл= ;ади з боку шкіри та підшкірних тканин

Часто

Висипа= 085;ня^а

Нечаст= 086;

Ангіон= 077;вротичний набряк^а

^аПобічнo= 0; реакції, ідентифікоk= 4;ані протягом постмаркетl= 0;нгового застосуванl= 5;я для лікарсь = 82;их засобів, що містять софосбувір/ = 74;елпатасвір.<= o:p>

Пацієнm= 0;и з декомпенсоk= 4;аним цирозом

Проф&= #1110;ль безпеки софосбувірm= 1;/велпатасві&#= 1088;у 400 мг/100 мг у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, оцінювали в одному відкритому дослідженнo= 0; з участю пацієнтів і = 79; цирозом, кла= 089; В за класифікацo= 0;єю Чайлда–П’ю<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;layout-grid-mode:line;mso-bidi-font-= weight: bold'>–Турк&= #1086;та, які отримували софосбувір/ = 74;елпатасвір 400 мг/100 мг у формі таблеток, вкритих плі = 74;ковою оболонкою, протягом 12 тижнів (n =3D 90), софосбувір/ = 74;елпатасвір 400 мг/100 мг у формі табле = 90;ок, вкритих плівковою оболонкою, + рибавірин протягом 12 тижнів (n =3D 87) або софосбувір/ = 74;елпатасвір 400 мг/100 мг у формі таблеток, вкритих плівковою о = 73;олонкою, протягом 24 тижнів (n =3D 90). Небажані яв = 80;ща, що спостерігаl= 3;ися, відповідалl= 0; очікуваним клінічним наслідкам декомпенсоk= 4;аного захворюванl= 5;я печінки або відомому профілю безпеки рибавірину = 74; пацієнтів, які отримували софосбувір/ = 74;елпатасвір 400 мг/100 мг у формі таблеток, вкритих плі = 74;ковою оболонкою, у комбінації = 79; рибавіриноl= 4;.

Із 87 пацієнтів, які отримували лікування с = 86;фосбувіром/&= #1074;елпатасвір= ;ом 400 мг/100 мг у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, + рибавіриноl= 4; протягом 12 тижнів, зниж= 077;ння гемоглобінm= 1; до менше ніж 10 г/дл та 8,5 г/дл протягом лікування спостерігаl= 3;ося у 23 % та 7 % пацієнтів відповідно. Через небажані яв = 80;ща рибавірин було відмінено 15 % пацієнтів, які отримували софосбувір/ = 74;елпатасвір 400 мг/100 мг у формі таблеток, вкритих плі = 74;ковою оболонкою, + рибавірин протягом 12 ти&= #1078;нів.

Паці&= #1108;нти з порушення = 84; функції нирок

Безп&= #1077;ка застосуванl= 5;я софосбувірm= 1;/велпатасві&#= 1088;у 400 мг/100 мг у формі табле = 90;ок, вкритих плівковою оболонкою, була оцінен = 72; у 12-тижневому неконтрольl= 6;ваному дослідженнo= 0;, яке включал = 86; 59 пацієнтів з ТСНН, які пот&#= 1088;ебували діалізу (дослідженн= 03; 4062). У цьому дослідженнo= 0; експозиція метаболіту софосбувірm= 1; GS-331007 буда підвищена у 20 разів, перевищуючl= 0; рівні, при яких у доклінічниm= 3; дослідженнn= 3;х спостерігаl= 3;ися побічні реакції. У цій обмеженій вибірці клінічних даних з безпеки рівень побічних реакцій та смерті не бу= 074; явно вищим від того, що спостерігаn= 8;ться у пацієнтів = 079; ТСНН.

Опис окремих поб= 10;чних реакцій

Серцевk= 2; аритмія

Випа&= #1076;ки тяжкої брадикардіo= 1; та блокади с= 077;рцевої провідностo= 0; спостерігаl= 3;ися у разі застосуванl= 5;я софосбувірm= 1; в комбінаці= 11; з іншим ППД та супутнього застосуванl= 5;я аміодарону та/або інших лікарських засобів, які знижують частоту сер = 94;евих скорочень (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Розладl= 0; з боку шкіри

Част&= #1086;та невідома: синдром Стівенса – Джонсона.=

Пові&= #1076;омлення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

Пові&= #1076;омлення про підозрюванo= 0; побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу є важливим. Це дає змогу продовжуваm= 0;и контроль за співвідношk= 7;нням користь/риз = 80;к лікарськогl= 6; засобу. Медичних працівникіk= 4; просять пов= 10;домляти про будь-які підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції через націо = 85;альну систему повідомленn= 0;.

Термін придатностo= 0;.

36 місяців.=

&#= 1059;мови зберігання.<= o:p>

Зберігk= 2;ти в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 30 °С.

Збер&= #1110;гати в недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упа= 082;овка.

П = 86; 28 таблеток у непрозоромm= 1; флаконі з поліетиленm= 1; високої щільності (HDPE) блакитного кольору з не= 087;розорою поліпропілk= 7;новою кришечкою б = 83;акитного кольору із захистом ві = 76; відкриваннn= 3; дітьми та прокладкою, що містить а= 083;юмінієву індукційну ущільнювалn= 0;ну вкладку із силікагелеl= 4; (осушувачем) або без ньог= 086;.

П = 86; 1 флакону у картонній упаковці.=

&#= 1050;атегорія відпуску. За рецептом.=

Виробнl= 0;к.

Mylan Laboratories Limited/

Майлан Лабораторіk= 9; Лімітед.

Вироблено за ліцензіє= 02; Гілеад Сайєнсиз Ай = 77;ленд ЮС.

Місцезн&= #1072;ходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

F-4, F-12 М.І.Д.К., Малегаон, Сіннар, IN-422113, Індія/

F-4, F-12 M.I.D.C., Malegaon, Sinnar, IN-422113, India.

Гено= ;тип реплікона	Софо= ;сбувір EC₅₀, нмоль^a	Велп= ;атасвір EC₅₀, нмоль^a
1a	40	0,014
1b	110	0,016
2a	50	0,005 – 0,016^c
2b	15^b	0,002 – 0,006^c
3a	50	0,004
4a	40	0,009
4d	Н/Д<= /span>	0,004
5a	15^b	0,021 – 0,054^d
6a	14^b	0,006 – 0,009
6e	Н/Д<= /span>	0,130^d

Частот= 072;	Побічн= 072; реакція на лікарський засіб
Розл= ;ади з боку шкіри та підшкірних тканин
Часто	Висипа= 085;ня^а
Нечаст= 086;	Ангіон= 077;вротичний набряк^а