ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засоб= у

СІБРАВА

(SYBRAVA)

Склад:

діюча речовина:<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> інклісіран (inclisiran);

= 1 попере= дньо наповнений шприц містить натрію інклісірану у кількості, що відповідає 284&= nbsp;мг інклісірану, у 1,5 мл розчину;

1 мл розчину містить натрію інклісірану у кількості, що відповідає 189 мг = інклісірану;

допоміжні речовини: вода для= ін’єкцій, натрію гідроксид, кислота фосфорна концентрована.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій в попередньо наповненому шприці.

Основні фізико-хім= ічні властивості: прозорий розчин, безбарвний або блідо-жовтого кольору, практично не містить часто= к.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Гіполіпідемічні засоби. Гіполіпідемічні препарати, монокомпонентні. Інші гіполіпідемічні препарати.=

Код АТХ C10A X16.

Фармакологічні власт= ивості.

Механізм дії=

Інклісіран – це двола= нцюжкова мала інтерферуюча рибонуклеїнова кислота (siРНК), що знижує рівень холестер= ину, кон’югована на кодуючому ланцюзі з триантенним N-ацетилгалактозаміном (GalN= Ac) для полегшення поглинання гепатоцитами. У гепатоцитах інклісіран використов= ує механізм РНК-інтерференції та направляє каталітичний розпад мРНК на пропротеїнову конвертазу субтилізин-кексину типу 9. Це збільшує рециркуляці= ю та експресію рецепторів ХС-ЛПНГ (холестерин (ліпопротеїди низької густини) на поверхні клітин гепатоцитів, що збільшує поглинання ХС-ЛПНГ та знижує його рівень в кровообігу.

Фармакодинаміка.

Після одноразового підшкірного введення 284 мг інклісірану зниження ХС-ЛПНГ було помітним протягом 14 днів. Середнє зниження ХС-ЛПНГ на 48–51 % спостерігалось через 30–60= днів після введення дози. На 180 день рівень ХС-ЛПНГ був все ще знижений приблизно на 53 %.

Клінічна ефективні= сть та безпека

У клінічних дослідженнях та деяких публікаціях доза 284 мг інклісірану є еквівалентною та позначається як 300 мг солі інклісірану натрію.

Ефективність інклісір= ану оцінювали в трьох дослідженнях III фази у пацієнтів з атеросклеротичними серцево-судинними захворюваннями (АССЗ) (ішемічна хвороба серця, цереброваскулярне захворювання або захворювання периферичних артерій), еквівалентами ризику АССЗ (цукровий діабет 2 типу, сімейна гіперхолестерине= мія або 10-річний ризик серцево-судинних явищ 20 % і вище, оцінений за шкалою ризику Фремінґема або еквівалентною шкалою) та/а= бо сімейною гіперхолестеринемією (СГ). Пацієнти отримували максимальну перенос= иму дозу статину, з іншою ліпідомодифікуючою терапією або без неї, та потребува= ли додаткового зниження ХС-ЛПНГ (пацієнти, в яких цілі лікування не досягались= ). Приблизно 17 % пацієнтів = мали непереносимість статину. Пацієнтам вводили підшкірні ін’єкції 284 мг інкліс= ірану або плацебо на 1-й, 90-й, 270-й та 450-й день. За пацієнтами спостерігали до 540-го дня.

Вплив інклісірану на серцево-судинну захворюваність та смертність не визначався.

У зведеному аналізі фази III інклісіран, що вводився підшкірно, знижував ХС-ЛПНГ на 50–55 % вже на 90-й день (рис. 1), і цей показник зберігався під час тривалої терапії. Максимальне зниження ХС-ЛПНГ досягалось на 150-й день після другого введення. Невеликі, але статистично значущі збільшення ХС-ЛПНГ до 65 % були пов’язані з ниж= чими вихідними рівнями ХС-ЛПНГ (при= близно < 2 ммоль/л [77 мг/дл]), вищими вихідними рівнями PCSK9, вищими доз= ами статину та його інтенсивністю.

3D"Chart, &nb= sp;

<= /span>

Рис. 1. Середній відсоток зміни = від вихідного рівня ХС-ЛПНГ у пацієнтів з первинною гіперхолестеринемією та змішаною дисліпідемією, які отримувал= и інклісіран, порівняно з тими, хто отримував плацебо (зведений аналіз).

АССЗ та еквівал= енти ризику АССЗ <= o:p>

Було проведено два дослідження за участю пацієнтів з АССЗ та еквівалентом ризику АССЗ (ORION-1= 0 та ORION-11). Пацієнти отримували максимальну переносиму дозу статину, з іншою ліпідомодифікуючою терапією (наприклад, езетиміб) або без неї, та потребува= ли додаткового зниження ХС-ЛПНГ. Оскільки зниження ХС-ЛПНГ має покращувати серцево-судинні наслідки, супутніми первинними кінцевими точками у кожному дослідженні були відсоток зміни ХС-ЛПНГ від вихідного рівня до 510-го дня порівняно з плацебо та скоригований за часом відсоток зміни ХС-ЛПНГ від вихідного рівня після 90-го дня та = до 540-го дня для оцінки сумарного впливу на ХС-ЛПНГ з часом.

ORION-10 – це багатоцентрове подвійно сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване
18-місячне дослідження за участю 1561 пацієнта з АССЗ.

Середній вік пацієнтів на вихідному рівні становив 66 років (діапазон від 35 до 90 років), 60 % пацієнтів були віком ≥ 65 років, 31 % – с= тановили жінки, 86 % – білошкірі, 13 % – темношкірі, 1 % – азіати та = 14 % – іспанського чи латиноамериканського походження. Середній вихідний рівень = ХС-ЛПНГ становив 2,7 ммоль/л (105 мг/дл). 69 % пацієнтів отримували високі доз= и статинів, 19 % – середні дози статинів, 1 % – низькі дози, а 11 % не застосовували статини. Найчастіше застосовуваними статинами були аторвастат= ин та розувастатин.

Інклісіран суттєво зменшував середній відсоток зміни ХС-ЛПНГ від вихідного рівня до 510-го дня порівняно з плацебо – на 52 % (95 %= ДІ: -56 %, -49 %; р < 0,0001) (таблиця 2).<= /span>

Інклісіран також суттєво зменшував скоригований за часом відсоток зміни ХС-ЛПНГ від вихідного рівня після 90-го дня та до 540-го дня – на 54 % – порів= няно з плацебо (95 % ДІ: - 56 %, -51 %; р <&nb= sp;0,0001). Додаткові результати див. у таблиці 1.

Таблиця 1

Середній відсоток зміни від вихідного рівня і різниця з плацебо за ліпідними параметрами на 510-й день у дослідженні ORION-10

Група лікування	ХС-ЛПНГ	Загальний холестерин	Не ХС-ЛПВГ	Апо-B	Лп(a)*
Середнє вихідне значення, мг/дл**	105	181	134	94	122
День 510 (середній відсоток зміни від вихі= дного рівня)
Плацебо (n =3D&= nbsp;780)	1	0	0	-2	4
Інклісіран (n = =3D 781)	-51	-34	-47	-45	-22
Різниця з плацебо (середній LS) (95 % ДІ)	-52 (-56, -49)	-33 (-35, -31)	-47 (-50, -44)	-43 (-46, -41)	-26 (-29, -22)
&nb= sp;На 540-й день; медіана відсотка зміни значень Лп(a). *&n= bsp;Середнє вихідне значення Лп(a), нмоль/л.

На 510-й день цільовий показник ХС-ЛПНГ < 1,8 ммоль/л (70 мг/дл) був досягнутий у 84 % пацієнтів з АССЗ в групі інклісірану порівняно з 18 % пацієнтів в групі плацебо.

Послідовне та статист= ично значуще (р < 0,0001) зменшення відсотка зміни ХС-ЛПНГ від вихідного рівня до 510-го дня та скоригованого за часом відсотка зміни ХС-ЛПНГ від вихідного рівня після 90-= го та до 540-го днів спостерігались у всіх підгрупах незалежно від вихідних демографічних показників, вихідних характеристик захворювання (включаючи ст= ать, вік, індекс маси тіла, расову приналежність пацієнта та застосування статин= ів), супутніх захворювань та географічного регіону.

ORION-11 – це міжнародне багатоцентрове подвійно сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване 18-місячне дослідження за участю 1617 пацієнтів з АССЗ або еквівалентами ризи= ку АССЗ. Більше 75 % пацієнт= ів отримували фонове лікування високими дозами статинів, 87 % пацієнтів мали АССЗ і 13 % – еквіваленти ризику АССЗ.

Середній вік пацієнтів на вихідному рівні становив 65 років (діапазон від 20 до 88 років), 55 % пацієнтів були віком ≥ 65 років, 28 % – с= тановили жінки, 98 % – білошкірі, 1 % – темношкірі, 1 %= – азіати та 1 % – іспанського та латиноамериканського походж= ення. Середній вихідний рівень ХС-ЛПНГ становив 2,7 ммоль/л (105 мг/дл). 78 % пацієнтів отримували високі дози стат= инів, 16 % – середні дози статинів, 0,4 % – низькі дози, а 5 % не застосовували статини. Найчастіше застосовуваними статинами були аторвастатин та розувастатин.

Інклісіран суттєво зменшував середній відсоток зміни ХС-ЛПНГ від вихідного рівня до 510-го дня порівняно з плацебо – на 50 % (95= % ДІ -53 %, -47 %; p < 0,0001) (таблиця 3).

Інклісіран також суттєво зменшував скоригований за часом відсоток зміни ХС-ЛПНГ від вихідного рівня після 90-го дня та до 540-го дня – на 49 % = – порівняно з плацебо (95 % = ДІ - 52 %, -48 %; p < 0,0001). Додаткові результати див. у таблиці 2= .

Таблиця 2

Середній відсоток зміни від вихідного рівня та різниц= я з плацебо за ліпідними параметрами на 510-й день у дослідженні ORION-11

Група лікування	ХС-ЛПНГ	Загальний холестерин	Не ХС-ЛПВГ	Апо-B	Лп(a)*
Середнє вихідне значення, мг/дл**	105	185	136	96	107
День 510 (середній відсоток зміни від вихі= дного рівня)
Плацебо (n =3D 807)	4	2	2	1	0
Інклісіран (n= =3D 810)	-46	-28	-41	-38	-19
Різниця з плацебо (середній LS) (95 % ДІ)	-50 (-53, -47)	-30 (-32, -28)	-43 (-46, -41)	-39 (-41, -37)	-19 (-21, -16)
* На 540-й день; медіана відсотка змі= ни значень Лп(a). ** Середнє вихідне значення Лп(a), нм= оль/л.

На 510-й день цільовий показник ХС-ЛПНГ < 1,8 ммоль/л (70 мг/дл) був досягнутий у 82<= /span> % пацієнтів з АССЗ в групі інклісірану порі= вняно з 16 % пацієнтів в групі плацебо. У пацієнтів з еквівалентом ризику АССЗ цільовий показник ХС= -ЛПНГ < 2,6 ммоль/л (100 мг/дл) був досягнутий у 78 % пацієнтів в групі інклісірану порівняно з= 31 % пацієнтів в групі плацебо.

Послідовне та статист= ично значуще (p < 0,05) зменшення відсотка зміни ХС-ЛПНГ від вихідного рівня до 510-го дня та скоригованого за часом відсотка зміни ХС-ЛПНГ від вихідного р= івня після 90-го та до 540-го днів спостерігались у всіх підгрупах незалежно від вихідних демографічних показників, вихідних характеристик захворювання (включаючи стать, вік, індекс маси тіла, расову приналежність пацієнта та застосування статинів), супутніх захворювань та географічного регіону.=

Гетерозиготна с= імейна гіперхолестеринемія

ORION-9 – це міжнародне багатоцентрове подвійно сліпе рандомізоване плацебо-контрольоване 18-місячне дослідження за участю 482 пацієнтів з гетерозиготною сімейною гіперхолестеринемією (ГеСГ). Усі пацієнти отримували максимальну переносиму дозу статину, з іншою ліпідомодифікуючою терапією (наприклад, езетиміб) або= без неї, та потребували додаткового зниження ХС-ЛПНГ. Діагноз ГеСГ ставили на підставі генотипування або клінічних критеріїв («підтверджена СГ», використовуючи або критерії Саймона Брума, або ВООЗ/мережі Dutch Lipid Network).

Супутніми первинними кінцевими точками були відсоток зміни ХС-ЛПНГ від вихідного рівня до 510-го дня порівняно з плацебо та скоригований за часом відсоток зміни ХС-ЛПНГ від вих= ідного рівня після 90-го дня та до 540-го дня для оцінки сумарного впливу на ХС-ЛПНГ з часом. Ключовими вторинними кінцевими то= чками були абсолютна зміна ХС-ЛПНГ в= ід вихідного рівня до 510-го дня, скоригована за часом абсолютна зміна = ХС-ЛПНГ від вихідного рівня після 90-го дня та до = 540-го дня та відсоток зміни PCSK9, загального холестерину,
Апо-B і не-ХС-ЛПВГ від вихідного рівня до 510-го дня. Додаткові вторинні кінцеві точки включали індивідуальну реакцію на інклісіран та частку пацієн= тів, які досягли загальних цільових ліпідних рівнів з урахуванням їхнього рівня ризику АССЗ.

Середній вік пацієнтів на вихідному рівні становив 55 років (діапазон від 21 до 80 років), 22 % пацієнтів були віком ≥ 65 рокі= в, 53 % становили жінки, 94&= nbsp;% – білошкірі, 3 % – темношкірі, 3 % – азіати та 3 % – <= span style=3D'letter-spacing:-.05pt'>іспанського та латиноамериканського походже= ння. Середній вихідний рівень ХС-ЛПНГ становив 4,0 ммоль/л (153 мг/д= л). 74 % пацієнтів отримували високі= дози статинів, 15 % – середні = дози статинів, а 10 % – не застосовували статини. 52 % пацієнтів отримували езетиміб. Найчастіше застосовуваними статинами були аторвастатин та розувастатин.

Інклісіран суттєво зменшував середній відсоток зміни ХС-ЛПНГ від вихідного рівня до 510-го дня порівняно з плацебо – на 48 % (95= % ДІ: -54 %, -42 %; p < 0,0001) (таблиця 4).=

Інклісіран також суттєво зменшував скоригований за часом відсоток зміни ХС-ЛПНГ від вихідного рівня після 90-го дня та до 540-го дня – на 44 % – порівняно з плацебо (95 % ДІ: - 48 %, -4= 0 %; p < 0,0001). Додаткові результати див. у таблиці 3.<= /o:p>

Таблиця 3

Середній відсоток зміни від вихідного рівня та різниц= я з плацебо за ліпідними параметрами на 510-й день у дослідженні ORION-9

Група лікування	ХС-ЛПНГ	Загальний холестерин	Не ХС-ЛПВГ	Апо-B	Лп(a)*
Середнє вихідне значення, мг/дл**	153	231	180	124	121
День 510 (середній відсоток зміни від вихі= дного рівня)
Плацебо (n =3D 240)	8	7	7	3	4
Інклісіран (n= =3D 242)	-40	-25	-35	-33	-13
Різниця з плацебо (середній LS) (95 % ДІ)	-48 (-54, -42)	-32 (-36, -28)	-42 (-47, -37)	-36 (-40, -32)	-17 (-22, -12)
* На 540-й день; медіана відсотка змі= ни значень Лп(a). ** Середнє вихідне значення Лп(a), нм= оль/л.

На 510-й день цільовий показник ХС-ЛПНГ < 1,8 ммоль/л (70 мг/дл) був досягнутий = у 52,5 % пацієнтів з АССЗ в групі інклісірану порівняно з 1,4 % пацієнт= ів з АССЗ в групі плацебо, тоді як у популяції з еквівалентами ризику АССЗ цільо= вий показник ХС-ЛПНГ <&n= bsp;2,6 ммоль/л (100 мг/дл) був досягнутий у 66,9 % пацієнтів в групі інклісірану порівняно з 8,9 % пацієнтів в групі плацебо.

Діти

Європейське агентство= з лікарських засобів надало звільнення від зобов’язання щодо подання результа= тів досліджень інклісірану в одній чи кіл= ькох підгрупах дітей при лікуванні підвищених рівнів холестерину (інформа= цію про застосування у дітей див. у розділі «Спосіб застосування та дози»).

Фармакокінетика<= /i>

Поглинання
Після одноразового підшкірного введення системний вплив інклісірану збільшувався приблизно пропорційно дозі в діапазоні від 24 мг до 756 мг. При рекомендованому режимі дозування 284 мг концентрація в плазмі досягала= піка приблизно через 4 години після введення із середнім значенням C_{max
509 нг/мл. Концентрації досягали рівня нижче порога чутливості протяго=
м 48
годин після введення. Середня площа під кривою «концентрація в плазмі/час»,
екстрапольована до нескінченності, становила 7980 нг*год/мл.
Фармакокінетичні результати після багаторазового підшкірного введення інклі=
сірану
були подібними до таких після одноразової дози.}

Розподіл

Інклісіран на 87 % зв’язується з білками in vitro при відповідних клінічних концентраціях у плазмі крові. Після одноразового підшкірного введення 284&n= bsp;мг інклісірану здоровим дорослим очевидний об’єм розподілу становить приблизно= 500 л. На підставі неклінічних даних встановлено, що інклісіран добре засвоюється = та має високу селективність до печінки – органу-мішені для зниження рівня холестерину.

Біотрансформація=

Інклісіран в основному метаболізується нуклеазами до коротших неактивних нуклеотидів різної довжини. інклісіран не є субстратом для звичайних транспортерів лікарських засобів і, хоча дослідження in vitro не проводились, не передбачається, що він є субстратом цитохрому P450.

Виведення

Кінцевий період напіввиведення інклісірану становить приблизно 9 годин; при багаторазовому дозуванні накопичення не відбувається. 16 % дози інкліс= ірану виводиться з сечею.

Лінійність/нелінійність

У клінічному дослідженні фази I спостерігалося приблизно пропорційне дозі збільшення впливу інклісірану після підшкірного введення доз в діапазоні ві= д 24 мг до 756 мг. Після багаторазового підшкірного введення інклісірану накопичення та залежних від часу змін не спостерігалось.<= /p>
Фармакокінетичний/фармакодинамічний взаємозв’язок

У клінічному дослідженні фази I спостерігалась відсутність взаємозв’язку між фармакокінетичними параметрами інклісірану та фармакодинамічним впливом на = ХС-ЛПНГ. Селективна доставка інклісірану до гепатоцитів, де він входить до індукован= ого РНК комплексу сайленсингу (RISC), обумовлює тривалу дію, що перевищує очіку= вану на основі періоду напіввиведення з плазми крові 9 годин. Максимальний вплив= на зменшення ХС-ЛПНГ спостерігався при застосуванні дози 284 мг, при цьому вищі дози не зумовлювали більшого ефекту.

Особливі групи пацієнтів

Ниркова недоста= тність

Під час фармакокінети= чного аналізу даних спеціального дослідження при нирковій недостатності повідомля= лось про збільшення C_max інклісірану приблизно в 2,3, 2,0 та 3,3 раза, а також збільшення AUC інклісірану приблизно = в 1,6, 1,8 та 2,3 раза у пацієнтів з легкою (кліренс креатиніну [CrCL] від 60 мл/хв до 89 мл/хв), помірною (CrCL від 30 мл/хв до 59 мл/хв) та тяжкою (CrCL від 15 мл/хв до 29 мл/хв) нирковою недостатністю відповідно, порівняно з пацієнтами з нормальною функцією ниро= к. Незважаючи на вищу минущу експозицію в плазмі протягом 48 годин, зниження ХС-ЛП= НГ було подібним у всіх групах за нирковою функцією. На підставі популяційного фармакодинамічного моделювання коригува= ння дози для пацієнтів з термінальною стадією ниркової недостатності не рекомендується. З огляду на фармакокінетичні та фармакодинамічні властивост= і та оцінку безпеки коригування дози пацієнтам із легкою, помірною та тяжкою нирковою недостатністю не потрібне. Вплив гемодіалізу на фармакокінетику ін= клісірану не досліджувався. Зважаючи, що інклісіран виводиться нирками, гемодіаліз не слід проводити протягом принаймні 72 годин після введення інклісірану.

Печінкова недостатність=

Під час фармакокінетичного аналізу даних спеціального досліджен= ня при печінковій недостатності повідомлялос= ь про збільшення C_max інклісірану приблизно в 1,1 та 2,1 раза, а також збільшення AUC інк= лісірану приблизно в 1,3 та 2,0 раза відповідно у пацієнтів з легкою (клас А за класифікацією Чайлда – П’ю) та помірною (клас В за класифікацією Ч= айлда – П’ю) печінковою недостатністю порів= няно з пацієнтами з нормальною функцією печінки. Незважаючи на вищу минущу експозицію в плазмі протягом 48 годин, зниження ХС-ЛПНГ було подібним= у групах пацієнтів з нормальною функцією печінки та легкою печінковою недоста= тністю, які отримували інклісіран. У пацієнтів з помірною печінковою недостатністю вихідні рівні PCSK9 були помітно нижчими, а зниження ХС-ЛПНГ = меншим, ніж у пацієнтів з нормальною функцією печінки. Коригування дози пацієнтам із легкою та помірною печінковою<= span style=3D'letter-spacing:-.05pt'> недостатністю (клас А та В за класифікацією Чайлда – П’ю) не потрібне. Не вивчалося застосува= ння інклісірану пацієнтами з тяжкою печінковою недостатністю (клас С за класифікацією Чайлда – П’ю).

Інші особливі к= атегорії

Популяційний фармакодинамічний аналіз був проведений за даними щодо 4328 пацієнтів. Встановлено, що вік, маса тіла, стать, расова приналежність пацієнта та клі= ренс креатиніну суттєво не впливають на фармакодинаміку інклісірану. Коригування дози пацієнтам за такими демографічними показниками не рекомендується.

Клінічні характеристики. <= /span>

Показання.

Лікарський засіб Сібрава показаний для лікуван= ня дорослих пацієнтів з первинною гіперхолестеринемією (гетерозиготною сімейно= ю та несімейною) або змішаною дисліпідемією як доповнення до дієти: <= /span>

·        у поєднанні зі статином або статином та іншими гіполіпідемічними засобами у разі, коли цільовий рівень ХС-ЛПНГ не може бути досягнутий за допомогою максимальної переносимої дози статину, аб= о

·        окремо чи в поєднанні з іншими гіполіпідемічними засо= бами лікування у разі непереносимості або протипоказань до статину.

Протипоказання.=

Підвищена чутл= ивість до діючої речовини або будь-якої з допоміжних речовин.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Інклісіран не є субст= ратом для звичайних транспортерів лікарських засобів і, хоча дослідження in vi= tro не проводились, не передбачається, що він є субстратом цитохрому P450. інкл= ісіран не є інгібітором або індуктором ферментів цитохрому P450 або звичайних транспортерів лікарських засобів. Отже, клінічно значущих взаємодій інклісі= рану з іншими лікарськими засобами не очікується. Зважаючи на обмежені дані, клінічно значущих взаємодій з аторвастатином, розувастатином або іншими статинами не очікується.

=

Особливості застосування.<= /i>

Гемодіаліз

Вплив гемодіалізу на фармакокінетику інклісірану не досліджувався. Зважаючи, що і= нклісіран виводиться нирками, гемодіаліз не слід проводити протягом принаймні 72 годин після введення інклісірану.

Вміст натрію=

Цей препарат містить = менше 1 ммоль натрію (23 мг) на дозу, тобто вважається таким, що не містить натрію.=

Застосування у період вагітності або годуван= ня груддю.

Вагітність

Дані щодо застосув= ання інклісірану вагітним відсутні або обмежені. Дослідження на тваринах не вказ= ують на прямі або непрямі шкідливі ефекти щодо репродуктивної токсичності. Як запобіжний захід бажано уникати застосування інклісірану під час вагітності= .

Лактація

Невідомо, чи прони= кає інклісіран у грудне молоко. Наявні фармакодинамічні/токсикологічні дані у тварин показали виділення інклісірану в молоко. Ризик для новонароджених/немовлят виключити не можна.

Рішення про припин= ення грудного вигодовування або припинення/утримання від терапії інклісіраном сл= ід приймати, беручи до уваги користь грудного вигодовування для дитини та кори= сть лікування для жінки.

Репродуктивна функція

Дані про вплив інк= лісірану на репродуктивну функцію людини відсутні. Дослідження на тваринах не показа= ли жодного впливу на фертильність.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.=

Інклісіран= не впливає або незначною мірою впливає на швидкість реакції при керуванні транспортними засобами або роботі з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Дозування

Рекомендована доза становить 284 мг інклісірану, що вводиться у вигляді одноразової підшкірної ін’єкції на початку лікування, потім – через 3 місяці, після чог= о – кожні 6 місяців.=

Пропуск дози

Якщо введення дози пр= опущено і від запланованої дати пройшло менше ніж 3 місяці, інклісіран слід ввести і продовжувати лікування відповідно до початкового графіка лікування пацієнта= .

Якщо від запланованої дати введення препарату пройшло більше ніж 3 місяці, слід розпочати новий графік лікування: інклісіран слід ввести на початку, потім = – через 3 місяці, після чого –кожні 6 місяців.

Переведення з л= ікування інгібітором моноклональних антитіл до PCSK9

Інклісіран можна вводити відразу після останньої дози інгібітора моноклональних антиті= л до PCSK9. Для підтримки зниження рівня ХС-ЛПНГ рекомендується вводити ін= клісіран протягом 2 тижнів після останньої дози інгібітора моноклональних антитіл до PCSK9.

Особливі категорії пацієнтів

Пацієнти літнього віку (≥ 65 років)

Для пацієнтів літньог= о віку коригування дози не потрібне.

Печінкова недостатність=

Для пацієнтів з легко= ю (клас А за класифікацією Чайлда – П’ю) або помірною (клас В за класифікацією Чайл= да – П’ю) печінковою недостатністю коригування дози не потрібне. Дані щодо паціє= нтів з тяжкою печінковою недостатністю (кл= ас С за класифікацією Чайлда – П’ю) відсутні. інклісіран слід застосовувати з обережністю пацієнтам з тяжкою печінковою недостатністю.

Ниркова недостатність

Для пацієнтів з легкою, помірною, тяжкою нирковою недостатністю та з термінальною стадією ниркової недостатності коригування дози не потрібне. Досвід застосування інклісірану па= цієнтам з тяжкою нирковою недостатністю обмежений. Таким пацієнтам інклісіран слід застосовувати з обережністю. Інформацію про запоб= іжні заходи у разі гемодіалізу див. у розділі «Особливості застосування».=

Спосіб засто= сування

Препарат призначений для підшкірного застосування.

Інклісіран призначений для підшкірного введення в зону живота; альтернативними місцями ін’єкцій є плече або стегно. Не слід робити ін’єкції в ділянки шкірних захворювань або травм, таких як сонячні опіки, висипання, запалення або шкі= рні інфекції.

Кожну дозу 284 мг вводять за допомогою одного попередньо наповненого шприца. Кожен попередньо наповнений шприц призначений лише для одноразового використання<= /span>.

Інклісіран повинен вв= одити медичний працівник.

Цей = розділ містить інформацію про те, як робити ін’єкції Сібрава.

<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",= serif; mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold'>

&n= bsp;

Важлива інформація, яку потрібно знати перед ін’єкцією Сібрава.

• Не використовуйте попередньо наповнений шпри= ц, якщо є будь-яка ознака відкриття вторинної упаковки або порушено герметичність пластикового лотка.

• Не знімайте ковпачок з голки, доки не будете готові до ін’єкції.

• Не використовуйте, якщо попередньо наповнений шприц впав після зняття ковпачка з голки.

• Не намагайтеся використовувати або розбирати попередньо наповнений шприц повторно.

Крок 1. Огляньте попередньо наповнений шприц.

Ви можете побачити бульбашки повітря в рідині, що є нормальним явищем= . Не намагайтеся   видалити повітря.

• Не використовуйте попередньо наповнений шприц, якщо він виглядає пошкодженим

або якщо будь-яка частина розчину для ін’єкцій витекла з попередньо наповненого шприца.

Крок 2. Зніміть ковпачок голки.=

Міцно потягніть прямо, щоб зняти ковпачок голки з попередньо наповнен= ого шприца. Ви можете побачити краплю рідини на кінці голки. Це нормально. Не надяг= айте ковпачок на голку повторно. Викиньте його.

Примітка: не знімайте ковпачок з голки, поки не будете готові до ін’єкції. Передчасне зняття ковпачка з голки перед ін’єкцією може призвес= ти до висихання лікарського засобу всередині голки, що може призвести до зак= упорювання голки.

Крок 3. Введіть голку.

Обережно візьміть шкіру в складку, в місці ін’єкції, та утримуйте її протягом всієї ін’єкції. Іншою рукою введіть голку в шкіру під кутом приблизно 45 градусів, як показано.

Крок 4. Введіть.

Продовжуючи утримувати складку шкіри. Повільно натисніть на поршень до упора. Це забезпечить введення повної дози.

Примі= тка. Якщо ви не можете натиснути на поршень після введення голки, використовуйте но= вий попередньо наповнений шприц.

Крок 5. Завершіть ін’єкцію та утилізуйте попередн= ьо наповнений шприц.

Зніміть попередньо наповнений шприц із місця ін’єкції. Не надягайте ковпачок на голку.

Утилізуйте попередньо наповнений шприц відповідно до місцевих вимог.<= o:p>

Діти.

Безпека та ефективність застосування інклісірану дітям (віком до 18 років) не встановлені.

Дані відсутні.

Передозування.

Жодних клінічно значущих побічних реакцій не спостерігалось у здорових добровольці= в, які отримували інклісіран у дозах, що перевищують терапевтичну. Спеціального антидоту при передозуванні інклісіраном немає. У разі передозування проводя= ть симптоматичне лікування та за необхідності вживають допоміжних заходів.

Побічні реакції.

Резюме профілю без= пеки

Єдиними побічними реакціями, пов’язаними із застосуванням інклісірану, були побічні= реакції у місці введення (8,2 %).

Перелік побічних реакцій

Побічні реакції навед= ено відповідно до основних класів систем органів (таблиця 4). Частоту визначено таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (= 805; 1/100 – < 1/10); нечасто (≥ 1/1000 – < 1/100); рідко (≥ 1/10000 –<= span style=3D'letter-spacing:-.05pt'> < 1/1000); дуже рідко (< 1= /10000); невідомо (не може бути оцінено на основі наявних даних).<= /span>

Таблиця 4

Побічні реакції, що виникали у пацієнтів, які отримували інклісіран

Клас систем органів=

Побічна реакція

Категорія частоти

Загальні розлади та= реакції у місці введення

Побічні реакції у місці введення¹

Часто

¹= Див. розділ «Опис деяких побічн= их реакцій»

Опис деяких побічн= их реакцій

Побічні реакції= у місці введення=

Під час опорних дослі= джень побічні реакції у місці введення виникали у 8,2 % та 1,8 % пацієнтів в групі інклісірану та плацебо відповідно. Частка пацієнтів у кож= ній групі, які припинили лікування через побічні реакції у місці введення, становила 0,2 % та 0,0 % відповідно. Усі ці побічні р= еакції були легкого або середнього ступеня тяжкості, тимчасовими та минали без наслідків. Найбільш частими побічними реакціями у місці введення у пацієнті= в, які отримували інклісіран, були реакції у місці ін’єкції (3,1 %), біль у місці ін’єкції (2,2= %), еритема у місці ін’єкції (= 1,6 %) та висип у місці ін’єкції (= 0,7 %).

Особливі категорії пацієнтів

Пацієнти літнього віку

З 1833 пацієнтів, які отримували інклісіран під час опорних досліджень, 981 (54&nb= sp;%) був віком від 65 років, а 239 (13 %) – від 75 років. Загальних відмінностей у безпеці між цими пацієнтами та пацієнтами молодшого віку не спостерігалось.<= /o:p>

Імуногенність

Під час досліджень 18= 30 пацієнтів пройшли тести на антитіла до препарату. Підтверджена позитивність була виявлена у 1,8 % (33= /1830) пацієнтів до введення дози та у 4,9&n= bsp;% (90/1830) пацієнтів протягом 18 місяців лікування інклісіраном. Клінічно значущих відмінностей між профілями клінічної ефективності, безпеки та фармакодинаміки інклісірану у пацієнтів, які мали позитивний результат на антитіла до інклісірану, не спостерігалось.

Лабораторні показники

Під час клінічних дос= ліджень фази III спостерігались більш часті підвищення рівня печінкових трансаміназ= у сироватці від > 1 × верхньої межі норми (ВМН) до ≤&= nbsp;3 × ВМН у пацієнтів, які отримували інклісіран (АЛТ 19,7 %; АСТ 17,2 %), порівняно з тими, хто отримував плацебо (АЛТ 13,6 %; АСТ 11,1 %). Ці підвищення не перевищували клінічно значущий поріг 3 × ВМН, проходили безсимптомно та не були пов’яза= ні з побічними реакціями або іншими ознаками дисфункції печінки.

Повідомлення про п= ідозри на небажані явища=

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутнос= ті ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: <= span lang=3DUK style=3D'color:windowtext;mso-ansi-language:UK'>https://aisf.dec.= gov.ua/

Термін придатност= і.

3 роки.

Умови зберігання.

= Лікарський засіб не вимагає особли= вих умов зберігання. Не заморожувати. Зберігати у недоступному для дітей місці.=

Упаковка.

По 1,5 мл розчину у попередньо наповненому шприці; по 1 попередньо наповненому шприцу в блістері; по 1 блістеру у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

Новартіс Фармасьютикал Мануфактурінг ГмбХ, Австрія.

Місцезнаходження виробника та його адреса мі= сця провадження діяльності.

Біохеміштрасе 10, Лангкампфен, 6336, Австрія= .

Клас систем органів=	Побічна реакція	Категорія частоти
Загальні розлади та= реакції у місці введення	Побічні реакції у місці введення¹	Часто
¹= Див. розділ «Опис деяких побічн= их реакцій»