g= 0;НСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

&= #1057;АФНЕЛО

(= SAPHNELO)

Склад= ;:

ді= 102;ча речовина: ан= 110;фролумаб (anifrolumab);

1 флакон (2 мл) концентратm= 1; для розчину для інфузій містить 300 мг аніфролумаk= 3;у (150 мг/мл);

допомі&#= 1078;ні речовини: L-гістид= ;ин, L-гістидину гідрохлориk= 6;у моногідрат, L-лізину гідрохлориk= 6;, α,α-трегалозl= 0; дигідрат, полісорбат 80, вода для ін’єкцій.=

Ліка&#= 1088;ська форма. Концентрат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: розчин від прозоро = 75;о до опалесцентl= 5;ого, від безбарв = 85;ого до злегка жовтого кольору, практично в= 10;льний від видимих часток.

Фармакотер&= #1072;певтична група

Ан= 090;инеопласти&= #1095;ні та імуномодулn= 2;ючі засоби. Імуносупреl= 9;анти. Моноклоналn= 0;ні антитіла. Код ATX L04A G11.

Фа= 088;макологічн&= #1110; властивостo= 0;

Фармакоди= 085;аміка

М&#= 1077;ханізм дії

<= /o:p>

Ан= 110;фролумаб є людським моноклоналn= 0;ним антитілом класу імуноглобуl= 3;іну G1 каппа, що зв’= ;язується із субодиницеn= 2; 1 рецептора інтерферонm= 1; типу І (interferon alpha and beta receptor subunit 1 (IFNAR1)) з високоn= 2; специфічніl= 9;тю та афінніст= 02;. Це зв’язува = 85;ня пригнічує передачу сигналів ін = 90;ерферону (ІФН) типу I, тиl= 4; самим блокуючи йо = 75;о біологічну активність. Аніфролумаk= 3; також сприя= 08; інтерналізk= 2;ції IFNAR1, у такий спосіб зниж = 91;ючи кількість IFNAR1 на поверхні клітин, дост= 091;пних для складан = 85;я рецептора. Блокада рецепторопl= 6;середкован= 086;ї передачі сигналів ІФ = 53; типу I пригнічує експресію ІФН-залежни = 93; генів, а також подальші запальні та імунологічl= 5;і процеси. Інгібуваннn= 3; ІФН типу I пригнічує д = 80;ференціюва&#= 1085;ня плазматичнl= 0;х клітин і нор= 084;алізує субпопуляцo= 0;ї Т-клітин периферичнl= 6;ї крові, відновлюючl= 0; баланс між набутим і вродженим імунітетом, = 103;кий порушений при СЧВ.

Ф&#= 1072;рмакодинам= ічні ефекти

У дорослих пацієнтів і = 79; СЧВ введенн= 03; аніфролумаk= 3;у в дозах ≥ 300 мг шляхо= 084; внутрішньоk= 4;енної інфузії кожні 4 тижні продемонстl= 8;увало послідовну нейтралізаm= 4;ію (≥ 80 %) 21 гена фармакодинk= 2;мічної (ФД) сигнатури І = 60;Н типу І в крові. Ця супресія спостерігаl= 3;ася з 4 тижня після початку терапії і аб= 086; підтримуваl= 3;ася, або пригнічуваl= 3;ася протягом 52 ти&= #1078;нів лікування. Після відміни аніфролумаk= 3;у наприкінці 52-тижневого періоду лікування у клінічних дослідженнn= 3;х у пацієнтів із СЧВ ФД сигнатура ІФН типу І у зразках кро = 74;і поверталасn= 3; до вихідних рівнів протягом 8–12 тижнів.

При введенні аніфролумаk= 3;у в дозі 150 мг внутрішньоk= 4;енно було виявлено пригніченнn= 3; сигнатури гена на < 20 % н = 72; початку лікування, щ= 086; досягало максимуму < 6= 0 % до кінця періоду лікування.=

У пацієнтів із СЧВ із наявністю антитіл до н= 072;тивної двоспіральl= 5;ої ДНК (анти-dsДНК) на вихідном = 91; рівні терапія аніфролумаk= 3;ом у дозі 300 мг протягом 52 тижнів зумовила кі = 83;ькісне зниження рівня анти-dsД&= #1053;К.

У пацієнтів із низькими рівнями компонентіk= 4; системи комплементm= 1; (C3 і C4) після 52 тижнів тера = 87;ії аніфролумаk= 3;ом спостерігаl= 3;ося підвищення рівнів компонентіk= 4; системи ком = 87;лементу.

К&#= 1083;інічна ефективнісm= 0;ь

<= /o:p>

Бе= 079;пеку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я аніфролумаk= 3;у оцінювали під час двох &#= 1073;агатоцентр= ових рандомізовk= 2;них подвійно сліпих плацебо-кон = 90;рольованих досліджень фази III з 52-тижневим періодом те = 88;апії (дослідженн= 03; 1 [TULIP 1] і дослідженнn= 3; 2 [TULIP 2]). Пацієнта&#= 1084; було встановленl= 6; діагноз СЧВ відповідно до класифікацo= 0;йних критеріїв Американсьl= 2;ої колегії рев = 84;атологів (1997).=

Ус= 110; пацієнти були віком ≥&nb= sp;18 років та мал= 080; середньотяk= 8;кий або тяжкий СЧВ за SLEDAI-2K (Systemic Lupus Erythematosus Disease Activity Index 2000) ≥ 6 балів, ураженням о = 88;ганів на підставі оцінки BILAG (British Isles Lupus Assessment Group) та індексом PGA (Physician Glo= bal Assessment) ≥ 1, незважаючи на стандартну терапію СЧВ, яка початково складалася = 79; одного ліка = 88;ського засобу або будь-якої комбінації пероральниm= 3; кортикостеl= 8;оїдів (ПКС), протималярo= 0;йних препаратів та/або імуносупреl= 9;антів. За винятком ПКС (предніз= 086;ну або його еквівалентk= 2;), зниження до = 79;и якого було передбаченl= 6; протоколом, пацієнти пі = 76; час клінічних досліджень продовжуваl= 3;и отримувати препарати стандартноo= 1; терапії СЧВ = 091; стабільних дозах. У досл&#= 1110;дження не включалися пацієнти з тяжким активним вовчаковим нефритом та пацієнти з тяжким активним ураженням центральноo= 1; нервової системи при СЧВ. Застосуванl= 5;я інших біологічниm= 3; препаратів та циклофос = 92;аміду під час клінічних досліджень не дозволялосn= 3;. Пацієнти, як= 110; отримували = 10;нші види біологічноo= 1; терапії, мог= 083;и бути включені в дослідженнn= 3; після періо = 76;у вимивання, щ= 086; відповідав щонайменше 5 періодам напіввиведk= 7;ння цих препаратів. Обидва дослідженнn= 3; проводилисn= 3; у країнах Північної Америки, Європи, Південної Америки та Азії. Пацієнти отримували = 72;ніфролумаб або плацебо = 091; вигляді вну = 90;рішньовенн&#= 1086;ї інфузії кожні 4 тижні.<= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>

До= 089;лідження 1 (N =3D 457) і дослідженнn= 3; 2 (N =3D 362) мали подібний дизайн.

У дослідженнo= 0; 1 первинною кінцевою точкою був показник ві = 76;повіді на терапію в пацієнтів і = 79; СЧВ за SRI-4 (Systemic Lupus Erythematosus Responder Index), визначений як відповідніl= 9;ть кожному з таких критеріїв н = 72; 52 тижні порівняно з вихідними показникамl= 0;:

· з= ниження індексу активності не менше ніж &#= 1085;а 4 бали за шкалою SLEDAI-2K порівняно з вихідним рі = 74;нем;

· в= ідсутність залучення нових систе = 84; органів, як визначено 1 або більше пунктами BILAG A а= 073;о 2 або більше пунктами BILAG B, порівняно з вихідним рівнем;

· в= ідсутність посилення активності СЧВ, що визна&#= 1095;ається збільшенняl= 4; індексу на ≥&nb= sp;0,30 бала за 3-бальною візуально-а = 85;алоговою шкалою (ВАШ) PGA порівняно з вихідним рівнем;

· п= репарати, застосуванl= 5;я яких обмежувалоl= 9;я умовами протоколу, н= 077; застосовувk= 2;ли за межами, дозволенимl= 0; протоколом;

· т= ерапія не припиняласn= 3;.

У дослідженнo= 0; 2 первинною кінцевою точкою була відповідь згідно BICLA (British Isles Lupus Assessment Group-based Composite Lupus Assessment) на 52 тижні, яка визначаласn= 3; як поліпшен = 85;я в усіх доменах органів із вихідною активністю середнього чи тяжкого ступеня:

· з= ниження всіх вихідних показників BILAG від A до B/C/D і вихідних показників BILAG від B до C/D та відсутністn= 0; погіршення показників BILAG в інших системах органів, що визначалосn= 3; як ≥ 1 нового показника BILAG A або ≥ 2 нових показників BILA= G B;

· в= ідсутність погіршення порівняно з вихідним рівнем за SLEDAI-2K, де погіршення визначаєтьl= 9;я як збільшення порівняно з вихідним рі = 74;нем на > 0 балів;<= /span>

· в= ідсутність погіршення порівняно з вихідним рівнем активності СЧВ, де погіршення = 74;изначаєтьс&#= 1103; збільшенняl= 4; на ≥ 0,30 бала за 3-бальною шкалою ВАШ PGA;<= /o:p>

· т= ерапія не припиняласn= 3;.

Вт= 086;ринні кінцеві точки ефективносm= 0;і в обох дослідженнn= 3;х включали підтриманнn= 3; зниженої дози ПКС та щорічну частоту загострень. = 042; обох дослідженнn= 3;х оцінювали ефективнісm= 0;ь аніфролумаk= 3;у в дозі 300 мг порівняно з плацебо.

Де= 084;ографічні дані пацієнтів у обох дослід = 78;еннях загалом бул = 80; однаковими: середній ві = 82; становив 41,3 і 42,1 року (від 18 до 69 років), 4,4 % і 1,7 % уm= 5;асників дослідженнn= 3; були віком ≥ 65 років, 92 % і 93 % с= 090;ановили жінки, 71 % і 60 % були представниl= 2;ами європеоїднl= 6;ї раси, 14 % і 12 % – пр= едставникаl= 4;и негроїдної раси чи афро= 072;мериканцям&= #1080;, а 5 % і 17 % – представниl= 2;ами монголоїднl= 6;ї раси у дослі= 076;женнях 1 і 2 відповідно. = 042; обох дослідженнn= 3;х 72 % пацієнтів мали високу активність захворюванl= 5;я (оцінка SLEDAI-2K ≥ 10). = 059; дослідженнn= 3;х 1 і 2 відповідно у 47 % і 49 % пацієнтів відмічалосn= 3; тяжке ураження (BILAG A) п&= #1088;инаймні в 1 системі органів, а у 46&= nbsp;% і 47 % пацієнтів – середньотяk= 8;ке ураження (BILAG B) принаймні у 2 системах органів. Найчастіше відзначалоl= 9;я ураження (BILAG A або B) шкірного покриву та слизових оболонок (у д&#= 1086;слідженні 1 – 87 %, у дослідж= ;енні 2 – 85 %) та опорно-рухо = 74;ого апарату (у до&#= 1089;лідженні 1 – 89 %, у дослідж= ;енні 2 – 88 %).

У дослідженнn= 3;х 1 і 2 90 % пацієнтів були серопозитиk= 4;ними щодо антину = 82;леарних антитіл (АНА) (в обох дослідженнn= 3;х), 45 % і 44 % – щодо а= 085;ти-dsДНК; 34 % і 40 % пацієнтів мали низьки = 81; рівень C3, а 21 % і 26= % – низький рівень C4.

По= 095;аткова одночасно застосовувk= 2;на стандартна терапія СЧВ включала пероральні = 82;ортикостер&#= 1086;їди (у досліджен= 085;і 1 – 83 %, у дослідж= ;енні 2 – 81 %), протималярo= 0;йні препарати (у &#= 1076;ослідженні= 1 – 73 %, у дослідж= ;енні 2 – 70 %) та імуносупреl= 9;анти (у досліджен= 085;і 1 – 47 %, у дослідж= ;енні 2 – 48 %; включаючи азатіоприн, метотрексаm= 0;, мікофенолаm= 0; і мізорибін). У пацієнтів= ;, які приймал = 80; ПКС (преднізон або еквівалент) на початку дослідженнn= 3;, середня добова доза становила 12,3 мг у дослідженнo= 0; 1 і 10,7 мг у дослідженнo= 0; 2. Протягом 8–40 тижнів пацієнтам, які на початку отр = 80;мували ПКС у дозі ≥ 10&= nbsp;мг/добу, потрібно було знизит = 80; дозу до ≤ 7,5 м&#= 1075;/добу, якщо тільки не спостерігаl= 3;ося погіршення активності захворюванl= 5;я.

Що= 076;о оцінки відповіді з = 72; BICLA і SRI(4) пацієнти, які припинили лікування д = 86; 52 тижня, вважалися пацієнтами, які не відповіли н = 72; лікування. У дослідженнn= 3;х 1 і 2 відповідн&#= 1086; 35 (19 %) і 27 (15 %) пацієнтів, які отримували аніфролумаk= 3;, та 38 (21 %) і 52 (29 %) пацієнтів, які отримували плацебо, припинили лікування д = 86; 52 тижня. Результати наведені у таблиці 1.

Таблиц&#= 1103; 1 i= 6;езультати ефективносm= 0;і у дорослих і= 079; СЧВ у дослідженнn= 3;х 1 і 2

	Дослід= ;ження 1	Дослід= ;ження 2
Аніфро= ;лумаб 300 мг	Плацеб= ;о	Аніфро= ;лумаб 300 мг	Плацеб= ;о
Відпов= ідь за BICLA на 52 тижні= ;*
Частот= а відповіді на лікування, % (n/N)<= o:p>	= 47,1 (85/180)	= 30,2 (55/184)	= 47,8 (86/180)	= 31,5 (57/182)
Різниц= я, % (95 % ДІ)	= 17,0 (7,2; 26,8)	= 16,3 (6,3; 26,3)
Ко&#= 1084;поненти відповіді за BICLA:	=	=		=
Поліпш= ення за BILAG, n (%) ^†	= 85 (47,2)	= 58 (31,5)	= 88 (48,9)	= 59 (32,4)
Відсут= ність погіршення за SLEDAI-2K, n (%) ^†	= 121 (67,2)	= 104 (56,5)	= 122 (67,8)	= 94 (51,6)
Відсут= ність погіршення за PGA, n (%) ^†	= 117 (65,0)	= 105 (57,1)	= 122 (67,8)	= 95 (52,2)
Без припинення лікування, n (%)	145 (80,6)=	146 (79,3)=	153 (= 85,0)	130 (= 71,4)
h= 1;ез застосуван= 085;я препаратів обмеженого &#= 1074;икористанн= я за межами, дозволеним= 080; протоколом, n= (%)=	= 140 (77,8)	= 128 (69,6)	144 (80,0)	123 (67,6)=
Відпов&= #1110;дь за SRI-4 на 52 тижні= ;*
Частота відповіді на лікування, % (n/N)^†<= /span>	49,0 (88/180)	43,0 (79/184)	55,5 (100/180)	37,3 (68/182)
Різниця, % (95 % ДІ)	6,0 (-4,2; 16,2)	18,2 (8,1; 28,3)
= Стійке зниження дози ПКС ^‡
Частота відповіді на лікування, % (n/N)^†<= /span>	49,7 (51/103)	33,1 (34/102)	51,5 (45/87)	30,2 (25/83)
Різниця, % (95 % ДІ)	16,6 (3,4; 29,8)	21,2 (6,8; 35,7)
Частот&= #1072; загострень
Се&= #1088;едньорічна частота загострень, <= o:p> (95 % Д&#= 1030;)	0,57 (0,43, 0,76)	0,68 (0,52, 0,90)	0,43 (0,31, 0,59)	0,64 (0,47, 0,86)
Відношення частот (95 % ДІ)	0,83 (0,61; 1,15)	0,67 (0,48; 0,94)

BICLA – British Isles Lupus Assessment Group-based Composite Lupus Assessment; BILAG – British Isles Lupus Assessment Group, PGA – Physician’s Global Assessment; SLEDAI-2K – Systemic Lupus Erythematosus Disease Activity Index; SRI-4 – = SLE (Systemic Lupus Erythematosus) Responder Index.

Усі пацієнти отримували стандартну терапію.

* BICLA і SRI(4) засновані н = 72; комбінованo= 0;й оцінці, де пр&#= 1080;пинення лікування ч = 80; обмежене використанl= 5;я препаратів = 08; частиною критеріїв в= 10;дповіді.

† Паціє= нти, які припинили лікування ч = 80; приймали препарати обмеженого використанl= 5;я понад дозволені протоколом межі, вважал= 080;ся такими, що не відповіли н = 72; лікування.=

^‡ = ; Підгрупа пацієнтів, які початково отримували ПКС у дозі ≥ 10&= nbsp;мг/добу. Пацієнтами, які відповіли н = 72; лікування, вважали тих, у кого доза ПКС була знижена до ≤&nb= sp;7,5 мг/добу на 40 тижні та підтримуваl= 3;ася на такому рівні до 52 тижня.

Довгос&#= 1090;роковий етап подовження дослідженнn= 3;

Пацієнти, які завершили участь у дослідженнn= 3;х 1 і 2 (основні дослідженнn= 3;) до 52-го тижня, l= 4;али право продовжити лікування у рандомізовk= 2;ному подвійно сліпому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; 3-річному дов&#= 1075;остроковом= у подовженомm= 1; дослідженн&#= 1110; (ДПД). Пацієнти, як= 110; отримували аніфролумаk= 3; у дозі 150 мг абl= 6; 300 мг у дослідженнn= 3;х 1 або 2, отримували = 72;ніфролумаб у дозі 300 мг у ДПД. Пацієнти, як= 110; отримували плацебо в дослідженнn= 3;х 1 і 2, були повто= рно рандомізовk= 2;ні 1:1 для отримання а = 85;іфролумабу 300 мг або плацебо, що дає приблиз = 85;е співвідношk= 7;ння аніфролумаk= 3;у 300 мг : плацебо= як 4:1 в ДПД.

Довгострок&= #1086;ву ефективнісm= 0;ь оцінювали у = 087;ацієнтів, які отримували 300 мг аніфролумаk= 3;у або плацебо = 074; основному дослідженнo= 0; та продовжу = 74;али отримувати таке ж лікування у ДПД (аніфрол= 091;маб, N =3D 257; плацебо, N =3D 112). Із них 69 % пацієнтів, які отримували аніфролумаk= 3; (177/257), і 46 % пацієнтів, які отримували плацебо (52/112), завершили загалом 4 роки лікування. Н= 072; 208-му тижні сер= ;едній бал SLEDAI-2K (SE) становив 3,4 (0,25) та 4,0 (0,46) у пацієнтів, які отримували аніфролумаk= 3; (n =3D 140) та плацебо= ; (n =3D 44) відповідно.=

Діти

Європейськ&= #1077; агентство з лікарських засобів відтермінуk= 4;ало зобов’язанl= 5;я подати резу = 83;ьтати досліджень аніфролумаk= 3;у в одній або більше підгрупах дітей у лікуванні системного червоного вовчака (див. розділ «Спо= ;сіб застосуванl= 5;я та дози» для отримання інформації щодо застосуванl= 5;я дітям).

<= o:p>

Фа= 088;макокінети&= #1082;а

<= o:p>

Фармак&#= 1086;кінетика аніф= ;ролумабу вивчалася у дорослих пацієнтів і = 79; СЧВ після внутрішньоk= 4;енного введення у дозі від 100 до 1000 мг один раз на 4 тижні та у здорових добровольцo= 0;в після одноразовоk= 5;о введення.=

У діапазоні доз від 100 мг до 1000 мг фарма= кокінетика аніфролумаk= 3;у нелінійна. Ф= 072;рмакокінет&= #1080;чна експозиція знижуваласn= 3; швидше при дозах, менши= 093; ніж 300 мг кожні 4 тижні (рекомендов = 72;на доза).

<= /p>

Всмокт&#= 1091;вання

&n= bsp;

Аніфро&#= 1083;умаб вводиться шляхом внутрішньоk= 4;енної інфузії.

&n= bsp;

Розпод&#= 1110;л

&n= bsp;

На підставі результатіk= 4; популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу, розрахункоk= 4;і центральниl= 1; і периферичнl= 0;й об’єми розп = 86;ділу аніфролумаk= 3;у становили 2,93 л (з коефіці= ;єнтом міжіндивідm= 1;альної варіабельнl= 6;сті (CV) 26,9 %) і 3,3 л відповідно для пацієнт = 72; з масою тіла 69= ,1 кг.

Метабо&#= 1083;ізм

&n= bsp;

= Аніфро&#= 1083;умаб є білком, тому специфічні дослідженнn= 3; його метаболізмm= 1; не проводилисn= 3;.

Аніфролума&= #1073; виводиться IFNAR-опосередко= ;ваним шляхом, і припускаєтn= 0;ся, що аніфролумаk= 3; розщеплюєтn= 0;ся в ретикулоенk= 6;отеліальні= 081; системі до низькомолеl= 2;улярних пептидів і окремих амінокислоm= 0; протеолітиm= 5;ними ферментами, широко представлеl= 5;ими в організмі.

&n= bsp;

Виведе&#= 1085;ня

&n= bsp;

Через насичення IFNAR1-опосередкl= 6;ваного кліренсу пр = 80; більш високих дозах, збільшення = 77;кспозиції залежить ві = 76; дози надлінійно.

Розрахунко&= #1074;ий типовий системний кліренс (CL), отриманий при моделюваннo= 0; популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики, становив 0,193 л/добу з CV 33,0 %. Медіана CL повільно знижується = 79; плином часу на 8,4 % після 1 року лікування. При довгострокl= 6;вому спостережеl= 5;ні було встановленl= 6;, що кліренс аніфролумаk= 3;у був стабільним = 91; період з 2 по 4 роки лікування.=

На підставі популяційнl= 6;го аналізу фар = 84;акокінетик&#= 1080; концентрацo= 0;ї в сироватці крові були нижчими за ті, що визначалисn= 3; у більшості пацієнтів (95 %) приблизно через 16 тижнів післ= 03; введення ос = 90;анньої дози аніфролумаk= 3;у, якщо аніфро = 83;умаб вводився протягом одного року.

Застос&#= 1091;вання особливим групам пацієнтів<= /span>

Не було виявлено клінічно значущих відмінностk= 7;й системного кліренсу, як= 110; потребувалl= 0; б корекції дози, залежн= 086; від віку, раси, етнічної приналежноl= 9;ті, регіону, статі, ІФН статусу або маси тіла пацієнта.=

Пацієн&#= 1090;и літнього віку (≥ 65 років)

На підставі популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу вік (від 18 до 69 років) пацієнта не впливав на кліренс аніфролумаk= 3;у; масив даних популяції для оцінки ф= 072;рмакокінет&= #1080;ки включав 20 (3 %) пацієнтів ≥&nbs= p;65 років.

&n= bsp;

Нирков&#= 1072; недостатніl= 9;ть

Спеціа&#= 1083;ьних клінічних досліджень впливу порушення функції нирок на фармакокінk= 7;тику аніфролумаk= 3;у не проводилосn= 3;. За даними популяційнl= 0;х фармакокінk= 7;тичних досліджень кліренс аніфролумаk= 3;у був порівня = 85;ним у пацієнтів із СЧВ зі зниженням р = 86;зрахунково&#= 1111; швидкості клубочковоo= 1; фільтрації (рШКФ) легкого (60–89 мл/хв/1,73 м^{2)
та
середнього
ступеня
тяжкості
(30–59 мл/хв/1,73 м^{2)
і в пацієнті=
074;
із
нормальною
функцією
нирок (≥ 90 мл/&#=
1093;в/1,73 м²).
Пацієнтів і
=
79;
СЧВ зі
зниженням
рШКФ тяжког
=
86;
ступеня або
термінальнl=
6;ю
стадією нир
=
82;ової
недостатноl=
9;ті
(< 30 мл/хв/1,73 м^{2)
не включали =
074;
клінічні
дослідженнn=
3;;
аніфролумаk=
3;
не
виводиться
нирками.}}}

Пацієн&#= 1090;ів зі співвідношk= 7;нням білок/креат = 80;нін у сечі > 2 мг/м= ;г не включали = 074; клінічні дослідженнn= 3;. На підставі популяційнl= 0;х фармакокінk= 7;тичних аналізів підвищене співвідношk= 7;ння білок/креат = 80;нін у сечі суттє= 074;о не впливало на кліренс аніфролумаk= 3;у.

&n= bsp;

Печінк&#= 1086;ва недостатніl= 9;ть

Спеціа&#= 1083;ьних клінічних досліджень впливу порушення функції печінки на фармакокінk= 7;тику аніфролумаk= 3;у не проводилосn= 3;.

Як моноклоналn= 0;не антитіло IgG1 аніфролумаk= 3; здебільшогl= 6; виводиться шляхом катаболізмm= 1; і, як очікується, не зазнає метаболізмm= 1; за участю ферментів печінки. Тому l= 4;алоймовірн= 086;, що такі змін= 080; функції печінки впливають н = 72; виведення аніфролумаk= 3;у. На підставі популяційнl= 0;х фармакокінk= 7;тичних аналізів ви = 93;ідні рівні біомаркеріk= 4; функції печінки (АЛТ та АСТ ≤ 2,0 × = 042;МН (верхня межа норми) та загальний білірубін) н= 077; мали клінічно значущого впливу на кліренс аніфролумаk= 3;у.

&n= bsp;

Взаємо&#= 1076;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами<= /u>

На підставі популяційнl= 0;х фармакокінk= 7;тичних аналізів супутній прийом пероральниm= 3; кортикостеl= 8;оїдів, протималярo= 0;йних препаратів, імуносупреl= 9;антів (включно з азатіопринl= 6;м, метотрексаm= 0;ом, мікофенолаm= 0;ом і мізорибін = 86;м), НПЗП, інгібіторіk= 4; АПФ, інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази суттєво не впливав на ф= 072;рмакокінет&= #1080;ку аніфролумаk= 3;у.

Кл= 110;нічні характерисm= 0;ики

По= 082;азання

Лікарський засіб Сафнело показаний я = 82; додаткова терапія для лікування дорослих па = 94;ієнтів з активним середньотяk= 8;ким і тяжким системним червоним вовчаком (СЧВ) з наявні&= #1089;тю аутоантитіl= 3;, при недостатніl= 1; відповіді н = 72; стандартну терапію.<= o:p>

Пр= 086;типоказанн&= #1103;

Підвищена чутливість до діючої речовини аб = 86; до будь-якої з допоміжни = 93; речовин, заз= 085;ачених у розділі «С= 082;лад».<= o:p>

Вз= 072;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій<= /span>

Дослідженн&= #1103; взаємодії з іншими лікарськимl= 0; засобами не проводилисn= 3;.<= o:p>

Очікується, що аніфролумаk= 3; не піддається = 84;етаболізму під дією ферментів печінки та н= 077; виводиться нирками.<= o:p>

Утворення деяких ферментів CYP450 пригнічуєтn= 0;ся підвищенняl= 4; рівня певни = 93; цитокінів п = 88;и хронічному запаленні. Аніфролумаk= 3; незначно знижує рівень деяких цитокінів; вплив на активність CYP4= 50 невідомий. П= 072;цієнтам, які одночас = 85;о отримують лікарські засоби, що є субстратамl= 0; CYP з вузьким терапевтичl= 5;им індексом, дозу яких пі= 076;бирають індивідуалn= 0;но (наприклад варфарин), рекомендуєm= 0;ься терапевтичl= 5;ий моніторинг.<= o:p>

Імунна відповідь<= /span>

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я аніфролумаk= 3;у з вакцинами не вивчалос= 03; (див. розділ «Осо= ;бливості застосуванl= 5;я»).<= o:p>

Ос= 086;бливості застосуванl= 5;я

&n= bsp;

Відсте&#= 1078;ування

Щоб полегшити відстеженнn= 3; біологічниm= 3; лікарських засобів, слі= 076; записувати назву та номер серії засоб = 91;, що застосов = 91;вався.

Групи пацієнтів, виключені з клінічних д = 86;сліджень

Застос&#= 1091;вання аніфролумаk= 3;у в комбінаці= 11; з іншими біологічниl= 4;и препаратамl= 0;, в тому числі таргетними препаратамl= 0;, спрямованиl= 4;и на B-лімфоцити, не вивчалос= 03;. Тому не реко= 084;ендується застосуванl= 5;я аніфролумаk= 3;у в комбінаці= 11; з біологічниl= 4;и препаратамl= 0;.

Застосуван&= #1085;я аніфролумаk= 3;у пацієнтам і = 79; тяжким активним ураженням центральноo= 1; нервової системи при СЧВ або тяжким активним вовчаковим нефритом не вивчалося (див. розділ «&= #1060;армакодина= ;міка»).

Гіперч&#= 1091;тливість

Були відзначені серйозні реакції гіперчутлиk= 4;ості, включаючи анафілаксіn= 2;, після введе = 85;ня аніфролумаk= 3;у (див. розділ «Поб= ;ічні реакції»).

У плацебо-кон = 90;рольованих клінічних дослідженнn= 3;х тривалістю 52 тижні серйозні реакції гіперчутлиk= 4;ості (включаючи ангіоневроm= 0;ичний набряк) були зареєстровk= 2;ні у 0,6 % пацієнті= в, які отримували аніфролумаk= 3;.

Пацієнтам, у яких в анамнезі були зареєстровk= 2;ні інфузійні реакції та/або гіперчутлиk= 4;ість, перед інфузією аніфролумаk= 3;у може бути призначена премедикацo= 0;я (наприклад, а&#= 1085;тигістамін= ні препарати) (див. розділ «Спо= ;сіб застосуванl= 5;я та дози»).

У разі виникнення серйозної інфузійної = 88;еакції чи реакції гіперчутлиk= 4;ості (наприклад анафілаксіo= 1;) введення аніфролумаk= 3;у слід негайн = 86; припинити т = 72; розпочати відповідну терапію.

Інфекц&#= 1110;ї

Аніфро&#= 1083;умаб збільшує ризик розвитку ін = 92;екцій дихальних шляхів та оперізувалn= 0;ного лишаю (спостеріга = 83;ися випадки дисеміноваl= 5;ого оперізувалn= 0;ного лишаю), див. розділ «Поб= 10;чні реакції». У пацієнтів і = 79; СЧВ, які також отримують і = 84;уносупреса&#= 1085;ти, відзначаєтn= 0;ся підвищений ризик розвитку оперізувалn= 0;ного лишаю.<= /o:p>

У контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х розвивалисn= 3; серйозні інфекції (включаючи пневмонію), іноді – з летальним наслідком, у тому числі у пацієнтів, які отримували аніфролумаk= 3;.

Через механізм ді= 11; аніфролумаk= 3; слід застос = 86;вувати з обережністn= 2; пацієнтам і = 79; хронічними інфекціями, рецидивуючl= 0;ми інфекціями = 74; анамнезі чи ідентифікоk= 4;аними факторами ризику інфекцій. Лікування аніфролумаk= 3;ом не слід розпочинатl= 0; пацієнтам і = 79; клінічно значущою активною інфекцією, доки інфекц= 10;я не мине чи не буде проведено адекватне лікування. Слід проінструкm= 0;увати пацієнтів п = 88;о необхіднісm= 0;ь звернення з = 72; медичною допомогою у разі появи ознак і симптомів клінічно значущої інфекції. Якщо у пацієнта розвиваєтьl= 9;я інфекція чи = 085;емає відповіді н = 72; стандартну терапію, слі= 076; ретельно сп = 86;стерігати за станом пацієнта та розглянути варіант призупиненl= 5;я терапії ані = 92;ролумабом до зникненн= 03; інфекції.

Дослідженн&= #1103; за участю пацієнтів з первинним імунодефіцl= 0;том в анамнезі н= 077; проводилисn= 3;.

У плацебо-кон = 90;рольовані клінічні дослідженнn= 3; не включалися пацієнти з активним аб = 86; латентним туберкульоk= 9;ом в анамнезі, в яких не був документовk= 2;ний адекватний курс лікування. Перед початком лікування аніфролумаk= 3;ом пацієнтів і = 79; непроліковk= 2;ним латентним туберкульоk= 9;ом слід розглянути доцільністn= 0; призначеннn= 3; протитуберl= 2;ульозної терапії. Аніфролумаk= 3; не слід приз= 085;ачати пацієнтам з активним туберкульоk= 9;ом.

Вакцин&#= 1072;ція

Дані пр&= #1086; імунну відповідь н = 72; введення ва = 82;цин відсутні.

До початку терапії слі = 76; розглянути можливість завершення вакцинації відповідно = 76;о чинних рекомендацo= 0;й щодо імунізації. = 057;лід уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я живих або ослаблених вакцин пацієнтам, які отримують терапію аніфролумаk= 3;ом.

Злоякі&#= 1089;ні новоутвореl= 5;ня

Вплив аніфролумаk= 3;у на можливий розвиток зл = 86;якісних новоутвореl= 5;ь невідомий. Дослідженнn= 3; за участю пацієнтів з= 10; злоякіснимl= 0; новоутвореl= 5;нями в анамнезі н= 077; проводилисn= 3;; однак пацієнти з плоскоклітl= 0;нним або базальноклo= 0;тинним раком шкіри та раком ший= 082;и матки після повного видалення або належно= 11; терапії відповідалl= 0; критеріям в = 82;лючення у клінічні дослідженнn= 3; при СЧВ.

У плацебо-кон = 90;рольованих клінічних дослідженнn= 3;х тривалістю 52 тижні при застосуванl= 5;і будь-якої дози злоякі = 89;ні новоутвореl= 5;ня (включно з немеланомнl= 0;м раком шкіри) були зареєстровk= 2;ні у 1,2 % пацієнтів, які отримували аніфролумаk= 3;, порівняно з 0,6= % пацієнтів, які отримували плацебо (пок= 072;зник захворюванl= 6;сті, скоригованl= 0;й за експозиц= 10;єю, становить 1,2 і= 0,7 на 100 пацієнто-ро = 82;ів відповідно). Злоякісні новоутвореl= 5;ня, за винятком немеланомнl= 6;го раку шкіри, спостерігаl= 3;ися у 0,7 % і 0,6 % пацієнтів, які отримували аніфролумаk= 3; і плацебо відповідно. Такі злоякі = 89;ні новоутвореl= 5;ня, як рак молочної залози та плоскоклітl= 0;нний рак, були виявлені бі = 83;ьш ніж в одного пацієнта у групі аніфролумаk= 3;у.

У пацієнтів зі встановленl= 0;ми факторами р = 80;зику розвитку чи рецидиву злоякісногl= 6; новоутвореl= 5;ня слід враховуватl= 0; індивідуалn= 0;не співвідношk= 7;ння користь-риз = 80;к. Слід з обережністn= 2; розглядати питання про продовженнn= 3; терапії для = 087;ацієнтів, у яких розви= 085;улася злоякісна пухлина.

Застосуван&= #1085;я у період вагітності або годуван = 85;я груддю

Ва = 75;ітність<= /p>

<= o:p>

Дані пр&= #1086; застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Сафнело вагітним жінкам обмежені (менше ніж 300 випадків вагітності).<= o:p>

<= o:p>

Дослід&#= 1078;ення, проведені н = 72; тваринах, не дають змоги зробити остаточний висновок що = 76;о репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0;.<= o:p>

<= o:p>

Лікарс&#= 1100;кий засіб Сафнело не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти вагітним, а також жінка = 84; репродуктиk= 4;ного віку, які не використовm= 1;ють контрацепцo= 0;ю, якщо очікув = 72;на користь не виправдовуn= 8; потенційниl= 1; ризик.

<= o:p>

Го = 76;ування груддю

<= o:p>

Невідо&#= 1084;о, чи виділяєтьсn= 3; аніфролумаk= 3; з грудним молоком людини. У молоці яванських м = 72;как було виявлено аніфролумаk= 3;.<= o:p>

<= o:p>

Неможливо виключити ризик для дитини, яка перебуває н = 72; грудному вигодовуваl= 5;ні.<= o:p>

Слід оцінити користь грудного вигодовуваl= 5;ня для дитини т= 072; користь терапії для жінки і прийняти рішення або про припинення = 75;рудного вигодовуваl= 5;ня, або про припинення терапії лік = 72;рським засобом Сафнело.<= o:p>

<= o:p>

Фе = 88;тильність

<= o:p>

Дані щодо впливу на фертильн= 10;сть людини відсутні.<= o:p>

<= o:p>

&= #1044;ослідження на тваринах не виявили негативногl= 6; впливу аніфролумаk= 3;у на непрямі п= 086;казники фертильносm= 0;і.

Зд= 072;тність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;

Лікарський засіб Сафнело не впливає або = 084;ає незначний вплив на здатність керувати тр = 72;нспортними засобами та працювати з іншими механізмамl= 0;. <= o:p>

Спосіб застосуванl= 5;я та дози

Лікува&#= 1085;ня повинен роз = 87;очинати та контролюваm= 0;и лікар, який має досвід лікування СЧВ.

&n= bsp;

Дозува&#= 1085;ня

Рекоме&#= 1085;дована доза становить 300 мг, яку вводять у вигляді внутрішньоk= 4;енної інфузії тривалістю 30 хвилин один раз на 4 тижні.=

Пацієн&#= 1090;ам, у яких в анамнезі були зареєстровk= 2;ні інфузійні реакції, перед інфузією ан= 10;фролумабу може бути призначена премедикацo= 0;я (наприклад, антигістамo= 0;нні препарати) (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Пр = 86;пуск дози

У разі пропуску запланованl= 6;ї інфузії лік = 72;рський засіб слід ввести у найкоротші терміни. Мінімальниl= 1; інтервал мі = 78; введеннями доз лікарськогl= 6; засобу становить 14 днів.

Застос&#= 1091;вання особливим групам пацієнтів<= /span>

Па = 94;ієнти літнього віку (≥ 65 років= ;)

Корекцo= 0;я дози не потрібна. Інформація про застосу = 74;ання лікарськогl= 6; засобу пацієнтам віком ≥ 65 років обмежена (n =3D 20); дані про застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу пацієнтам віком понад 75 років відсутні (ди= 074;. розділ «Фар= ;макокінети = 82;а»).

<= /span>

Ни = 88;кова недостатніl= 9;ть

Корекц&#= 1110;я дози не потрібна. Досвід застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу пацієнтам і = 79; порушенням функції нирок тяжкого ступеня чи термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті відсутній (див. розділ «&= #1060;армакокіне= ;тика»).

Пе = 95;інкова недостатніl= 9;ть

Корекц&#= 1110;я дози не потрібна (див. розділ «Фар= ;макокінети = 82;а»).

Спосіб застосуванl= 5;я

Для внутрішньоk= 4;енного введення.

Лікарс&#= 1100;кий засіб Сафнело не можна вводити внутрішньоk= 4;енно струминно ч = 80; як болюсну ін’єкцію.

Після розведення концентратm= 1; розчином на = 90;рію хлориду 9 мг/мл (0,9 %) для ін’єкцій лі = 82;арський засіб Сафнело слі = 76; ввести у вигляді інфузії три = 74;алістю 30 хвилин із застосуванl= 5;ям інфузійної системи для внутрішньоk= 4;енних інфузій, що містить вбудований або додатковий стерильний фільтр від 0,2 до 15 мікрон з низьким зв’= 03;зуванням білків.

За разі розв= ;итку інфузійної реакції введення лі = 82;арського засобу може бути уповільненk= 7; чи перерван = 77;.

Після завершення інфузії інфузійний набір слід промити 25 мл 9 мг/мл (0,9 %) розчину натрію хлориду для ін’єкцій, що= 073; забезпечитl= 0; повне введення розчину для = 110;нфузій.

Не слід одночасно вводити будь-які інш= 110; препарати, використовm= 1;ючи одну й ту саму інфузі = 81;ну систему.

Особливі запобіжні заходи щодо утилізації та інші рекомендацo= 0;ї щодо поводження = 79; лікарським засобом.

Флакон&#= 1080; лікарськог= ;о засобу Сафнело містять по одній дозі. Розчин для і= 085;фузій повинен готувати та вводити медичний пр = 72;цівник, дотримуючиl= 9;ь правил асептики, як зазначено нижче.<= /o:p>

Пр = 80;готування розчину

<= o:p>

= 1.&n= bsp; П= еред застосуванl= 5;ям проводять візуальний огляд вміст = 91; флакона щод = 86; наявності механічних включень і зміни кольору. Лік= 072;рський засіб Сафнело є розчином ві = 76; прозорого д = 86; опалесцентl= 5;ого, від безбарвногl= 6; до злегка жо= 074;того кольору. Якщ= 086; рідина каламутна, ї= 111; колір зміне = 85;ий і відзначаютn= 0;ся видимі механічні в = 82;лючення, флакон утилізують. Не струшува = 90;и флакон.

= 2.&n= bsp; 2,0&nbs= p;мл розчину лік = 72;рського засобу Сафнело для інфузій розводять у мішку для ін= 092;узій до 50 мл або 100 мл розчином натрію хлор = 80;ду 9 мг/мл (0,9 %) для ін’єкцій.=

= 3.&n= bsp; Р= озчин перемішуютn= 0;, обережно перевертаюm= 5;и. Не струшувати.

= 4.&n= bsp; К= онцентрат, що залишивс= 03; у флаконі, утилізують.

5.&n= bsp; Р= озчин для інфузій рекомендуєm= 0;ься вводити одразу ж після приготуванl= 5;я. Якщо розчин для інфузій зберігався = 91; холодильниl= 2;у (див. розділ «Термін придатностo= 0;»), перед введенням й = 86;му слід дати нагрітися д = 86; кімнатної температурl= 0; (15–25 °C).

Ут = 80;лізація<= /p>

<= o:p>

Будь-як&= #1080;й невикористk= 2;ний лікарський = 79;асіб і відходи слід утилізуватl= 0; згідно з місцевими вимогами.=

Діти

Безпек&#= 1072; та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Сафнело діт= 03;м (віком < 18 років) не були встановленo= 0;. Дані відсут = 85;і.

Передозува&= #1085;ня

У клінічних дослідженнn= 3;х пацієнтам і = 79; СЧВ внутрішньоk= 4;енно вводили лікарський засіб у доза= 093; до 1000 мг без ознак дозолімітуn= 2;чої токсичностo= 0;.

Спеціально&= #1075;о лікування при передозуваl= 5;ні аніфролумаk= 3;ом не існує. У разі передозуваl= 5;ня пацієнту потрібно проводити підтримуваl= 3;ьну терапію з відповідниl= 4; моніторингl= 6;м за необхідн = 86;сті.

По= 073;ічні реакції=

▼Лікарськи&= #1081; засіб підля = 75;ає додатковомm= 1; моніторингm= 1;. Це дасть змогу швидк = 86; виявляти нову інформацію щодо безпек = 80;. Фахівців галузі охорони здоров’я просять повідомлятl= 0; про будь-які підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Р&#= 1077;зюме профілю безпеки

<= /o:p>

Нk= 2;йчастішими побічними реакціями під час лікування аніфролумаk= 3;ом були інфекція ве = 88;хніх дихальних шляхів (34 %), бронхіт (11 %), інфузійна реакція (9,4 %) тk= 2; оперізувалn= 0;ний лишай (6,1 %). Найпоширенo= 0;шою серйозною побічною реакцією бу = 74; оперізувалn= 0;ний лишай (0,4 %).

<= /o:p>

П&#= 1077;релік побічних реакцій, представлеl= 5;ий у формі таблиці

<= /o:p>

Пl= 6;бічні реакції, відмічені в контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х, класифіковk= 2;ні за класами системи органів (КСО) &= #1074;ідповідно до словника Med= DRA, див. таблицю 2. У межах кожного КСО терміни, яки= 084; віддається перевага, зазначаютьl= 9;я в порядку зменшення частоти виникнення та серйозностo= 0; реакції. За частотою виникнення побічні реа = 82;ції визначаютьl= 9;я таким чином: дуже часто (≥&n= bsp;1/10), часто (від ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1 000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/1= 0 000 до < 1/1 000), дуже рідко (< 1/10 000) та невідомо (неможливо оцінити на основі наяв = 85;их даних).

Таk= 3;лиця 2 = 055;обічні реакції =
= КСО за MedDRA	= Бажаний термін за MedDRA	= Частота
Інфекціl= 1;ні та паразитарн= 110; захворюван= 085;я	Інфекціn= 3; верхніх дихальних шляхів*	Дуже часто
Бронхіт*	Дуже часто
Оперізуk= 4;альний лишай	Часто =
Інфекціn= 3; дихальних шляхів*	Часто =
Порушенl= 5;я з боку імунної системи	Гіперчуm= 0;ливість	Часто =
Анафілаl= 2;тична реакція	Нечасто^= §
Порушенl= 5;я з боку скелетно-м’&#= 1103;зової та сполучно&#= 1111; тканини	Артралгo= 0;я	Невідомl= 6;
Травми, отруєння та ускладненн= 103; процедур	Інфузійl= 5;а реакція	Часто =

* Групові терміни: інфекції верхніх дихальних шляхів (включно з інфекцією верхніх дих = 72;льних шляхів, назофарингo= 0;том, фарингітом); бронхіт (включно з бронхітом, вірусним бр = 86;нхітом, трахеобронm= 3;ітом); інфекція ди = 93;альних шляхів (включно з інфекцією дихальних шляхів, вірусною інфекцією дихальних ш = 83;яхів, бактеріальl= 5;ою інфекцією дихальних шляхів).

^=
§ Див. «Опис о = 82;ремих побічних реакцій» нижче і розділ «Осо= ;бливості застосуванl= 5;я».

Довгос&#= 1090;рокова безпека

Па&= #1094;ієнти, які завершили дослідженнn= 3; 1 і 2 (фаза III основних досліджень) = 087;ротягом 52 тижнів, мали право на продовженнn= 3; лікування в рандомізовk= 2;ному подвійно сліпому пла = 94;ебо-контрол&= #1100;ованому довгострокl= 6;вому дослідженнo= 0; (ДПД) протягом додаткових 3 років (див. розділ «Фар = 84;акодинамік&#= 1072;»). Загалом профіль безпеки аніфролумаk= 3;у при тривалому застосуванl= 5;і відповідав даним досліджень тривалістю 52 тижні.

О&#= 1087;ис окремих побічних реакцій

Реакції гіперчутлиk= 4;ості та інфузійн= 10; реакції

Ча= 089;тота випадків виникнення реакцій гіп = 77;рчутливост&#= 1110; становила 2,8 % у групі аніфролумаk= 3;у та 0,6 % у групі плацебо. Усі реакції гіперчутлиk= 4;ості були зареєстровk= 2;ні протягом перших 6 інфу&#= 1079;ій. Реакції гіперчутлиk= 4;ості були перева = 78;но від легкого до середнього ступеня тяж = 82;ості та не призводили до відміни терапії аніфролумаk= 3;ом. Один випадо = 82; розвитку се = 88;йозної побічної реакції гіперчутлиk= 4;ості був зареєстровk= 2;ний під час першої для пацієнта інфузії; пацієнт продовжив отримувати аніфролумаk= 3; із застосуванl= 5;ям лікарських = 79;асобів для премедикацo= 0;ї під час наступних інфузій.

У програмі клінічних досліджень СЧВ випадок анафілактиm= 5;ної реакції був зареєстровk= 2;ний у 0,1 % (1/837) пацієнтів; подія сталася після введення 150 мг аніфролумаk= 3;у, пацієнт отримав лікування т = 72; одужав (див. розділ «Осо= ;бливості застосуванl= 5;я»).

Ча= 089;тота інфузійних реакцій становила 9,4 % у групі аніфролумаk= 3;у та 7,1 % у групі плацебо. Інфузійні реакції бул = 80; легкого чи середнього ступеня тяжкості (на= 081;поширеніши&= #1084;и симптомами були головний біль, нудота, блювання, стомлюваніl= 9;ть і запаморочеl= 5;ня); серйозних побічних реакцій і випадків припинення терапії аніфролумаk= 3;ом не було. Інфу&#= 1079;ійні реакції найчастіше реєструвалl= 0;ся на початку лікування, при першій і другій інфу = 79;ії, рідше – при наступних інфузіях.

Інфекції дихальних шляхів

Чk= 2;стота інфекції верхніх дихальних шляхів у групі аніфролумаk= 3;у становила 34,4 % порівняно з 23,= 2 % у групі плацебо, бронхіту – 10,7 % порівняно з 5,2= %, інфекції дихальних шляхів – 3,3 % порівняно з 1,5= %. Інфекції були переважно несерйозниl= 4;и побічними реакціями, легкого чи середнього = 89;тупеня тяжкості, і минали без припинення = 90;ерапії аніфролумаk= 3;ом (див. розділ &la= quo;Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я»).

Оперізувал= ;ьний лишай

У 52-тижневих клінічних дослідженнn= 3;х частота випадків оперізувалn= 0;ного лишаю стано = 74;ила 6,1 % у групі аніфролумаk= 3;у та 1,3 % у групі плацебо (див. розділ «Осо= ;бливості застосуванl= 5;я»), середній ча = 89; до початку захворюванl= 5;я становив 139 днів (діапазон 2–351 день). У подальшому = 74; ДПД показники захворюванl= 6;сті з часом знижувалисn= 3;.

Пр= 086;яви оперізувалn= 0;ного лишаю були представлеl= 5;і переважно локалізоваl= 5;ими шкірними пр = 86;явами легкого або середнього ступеня тяжкості та минали без припинення терапії аніфролумаk= 3;ом. Повідомлялl= 6;ся про випадки мультидермk= 2;томного ураження та випадки дисеміноваl= 5;ого захворюванl= 5;я (включаючи ураження центральноo= 1; нервової системи) (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

І&#= 1084;уногенніст= ь

У дослідженнn= 3;х III фази антитіла до лікарськогl= 6; засобу, що з’явилис= 03; під час лікування, були виявле = 85;і у 6 із 352 (1,7 %) пацієнтів, які отримували аніфролумаk= 3; у рекомендо = 74;аному режимі дозування протягом 60-тижневого періоду дослідженнn= 3;.

<= /o:p>

Пo= 0;д час ДПД фази III (з 2 по 4 рік лікування) антитіла до лікарськогl= 6; засобу, що з’явилис= 03; під час лікування, були виявле = 85;і ще у 5 пацієнтів, які отримували аніфролумаk= 3;.

Че= 088;ез методологіm= 5;ні обмеження клінічна зн = 72;чущість цього спостережеl= 5;ня невідома.=

Повідомлен&= #1085;я про побічні реакції

Повідо= 084;лення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити п = 86;стійний моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосуванl= 5;і цього лікарськогl= 6; засобу. Медичним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних ре = 72;кцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланн= 03;м: https://aisf.dec.gov.ua.=

Те= 088;мін придатностo= 0;

Невідкрити&= #1081; флакон

36 місяців.

<= /span>

Розвед= 077;ний розчин для інфузій

Хімічн= 072; та фізична стабільнісm= 0;ь під час вико= 088;истання була продемонстl= 8;ована протягом 24 годин при 2–8 °C і протягом 4 годин при 25 °C.

З мікробіолоk= 5;ічної точки зору лікарський засіб слід використовm= 1;вати відразу піс = 83;я розведення. Якщо лікарський засіб не бул= 086; використанl= 6; відразу, теl= 8;мін придатностo= 0; та умови зберігання перед засто= ;суванням є відповідалn= 0;ністю користувачk= 2; і зазвичай н= 077; перевищуютn= 0; 24 годин при температурo= 0; 2–8 °C.

Ум= 086;ви зберігання=

Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Невідкрити&= #1081; флакон

Зб= 077;рігати у холодильниl= 2;у (2–8 °C).

Зб= 077;рігати в оригінальнo= 0;й упаковці дл= 03; захисту від дії світла.

Не заморожуваm= 0;и та не струшувати.

Розвед= 077;ний розчин для інфузій

Ум= 086;ви зберігання після розведення лікарськогl= 6; засобу див. у розділі «Термін придатностo= 0;».

Не= сумісність=

Оскільки дослідженнn= 3; сумісності відсутні, не &#= 1089;лід змішувати цей лікарський засіб з іншими ліка = 88;ськими засобами.=

Упаковка=

Ст= 077;рильний концентрат для розчину для інфузій = 074; однодозовоl= 4;у флаконі (300 мг = / 2 мл) з пробкою та ковпачко = 84; з відривною накладкою «flip-off»; по 1 флакону у картонній коробці.

Ка= 090;егорія відпуску<= /b>

За рецептоl= 4;.

=

Вl= 0;робник

АстраЗенек= ;а АБ / AstraZeneca AB.

=

Мі= 089;цезнаходже&= #1085;ня виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності=

Гертуневег= ;ен, Содертал’є, 152 57, Швеція / Gartunavagen, Sodertalj= e, 152 57, Sweden.=

=