І = 53;СТРУКЦІЯ

д = 83;я медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

Т = 56;ОМБАПІКС

(TROMBАPIX)

Склад:

діюч&= #1072; речовина: а= 087;іксабан;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, м= 110;стить 2,5 мг апіксаб&#= 1072;ну;

допо&= #1084;іжні речов= ини: н= 072;трію лаурилсульm= 2;ат; повідон; лактоза, моногідрат; целюлоза мікрокристk= 2;лічна; кросповідоl= 5;; натрію стеарилфумk= 2;рат;

п = 83;івкова оболонка: Opadry II Yellow 32К220078: гіпромелозk= 2;; лактоза, моногідрат; титану діоксид (Е 171); триацетин; заліза окси = 76; жовтий (Е 172).

Л= 10;карська форма. Табл&= #1077;тки, вкриті плівковою оболонкою.=

О= 089;новні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: жовті круглі таблетки, вкриті плівковою оболонкою.

Фарм&= #1072;котерапевт= ;ична група. Антитромбоm= 0;ичні лікарські засоби. Прям= 110; інгібітори фактора Ха. Код АТХ B01A F02.

Ф= 072;рмакологіч&= #1085;і властивостo= 0;.

Ф= 072;рмакодинам&= #1110;ка.

Механізм дії.

Апіксаб = 72;н є потужним оборотним прямим та ви= 089;окоселекти&= #1074;ним інгібітороl= 4; активної ділянки фактора Ха, призначениl= 4; для перорал= 00;ного прийому. Для антитромбоm= 0;ичної дії він не потребує антитромбіl= 5;у ІІІ. Апіксаб= 072;н пригнічує вільний та зв’язаний з тромбом фактор Ха, а також пригнічує активність протромбінk= 2;зи. Апіксабан н = 77; впливає без = 87;осередньо на агрегаці= 02; тромбоцитіk= 4;, але опосередкоk= 4;ано пригнічує процес агре = 75;ації тромбоцитіk= 4;, індукованиl= 1; тромбіном. З= 072; рахунок пригніченнn= 3; фактора Ха апіксабан перешкоджаn= 8; утворенню т = 88;омбіну та формуванню тромбу. Доклінічні дослідженнn= 3; апіксабану на тваринах показали ефективнісm= 0;ь антитромбоm= 0;ичної дії лікарсь = 82;ого засобу для профілактиl= 2;и артеріальнl= 6;го та венозног = 86; тромбозу пр = 80; прийомі в дозах, які не порушували процесів гемостазу.=

Фармакодин = 72;мічні ефекти.

Фармако = 76;инаміка апіксабану відображає = 81;ого механізм ді= 11; (пригніченн= 03; фактора Xa). В результаті пригніченнn= 3; фактора Ха апіксабан збільшує значення таких показників як протромбінl= 6;вий час (ПЧ), міжнародне нормалізовk= 2;не співвідношk= 7;ння (МНС) та активованиl= 1; частковий тромбопласm= 0;иновий час (аЧТЧ). Зміни, що спостерігаn= 2;ться у показника = 93; згортання крові при застосуванl= 5;і в терапевти = 95;них дозах, є незначними та надзвича = 81;но варіативниl= 4;и, і їх не рекомендуєm= 0;ься використовm= 1;вати для оцінки фармакодинk= 2;мічних властивостk= 7;й апіксабану. Під час проведення аналізу утв = 86;рення тромбіну апіксабан знижував ендогенний потенціал тромбіну — кількісний показник утворення тромбіну у плазмі кров= 10; людини.

Апіксаб = 72;н також виявляє активність щодо пригні = 95;ення фактора Ха, що підтверджуn= 8;ться зниженням ферментатиk= 4;ної активності фактора Ха за результатаl= 4;и оцінки із за= 089;тосуванням різних комерційниm= 3; наборів для виявлення пригніченнn= 3; активності фактора Ха, хоча конкретні результати для різних наборів відрізнялиl= 9;ь. Результати = 82;лінічних досліджень наявні лише для хромоге = 85;ного аналізу Rotachrom^® heparin (результат= 080; наведено нижче). Активність = 97;одо пригніченнn= 3; фактора Ха пов’язана з = 082;онцентраці&= #1108;ю апіксабану = 91; плазмі кров= 10;. Цей взаємозв’яk= 9;ок має наближений до лінійног = 86; характер, максимальнk= 2; активність = 97;одо пригніченнn= 3; фактора Ха спостерігаn= 8;ться під час досягнення пікових концентрацo= 0;й апіксабану = 91; плазмі кров= 10;. Взаємозв’яk= 9;ок між концентрацo= 0;єю апіксабану = 91; плазмі кров= 10; та активністю щодо пригніченнn= 3; фактора Ха має приблизно лінійний ха = 88;актер у широкому діапазоні доз апіксабану.

Таблиця 1 демонструє прогнозоваl= 5;у рівноважну концентрацo= 0;ю та активність щодо пригні = 95;ення фактора Ха для кожного показання. У пацієнтів, яким застосовувk= 2;ли апіксабан для профілактиl= 2;и венозної тромбоембоl= 3;ії (ВТЕ) після хірургічноk= 5;о втручання щ = 86;до протезуванl= 5;я колінного або кульшового суглоба, спостерігаl= 3;ося менше ніж 1,6-кратне коливання між піковим та мінімальниl= 4; рівнями. У пацієнтів з неклапанноn= 2; фібриляцієn= 2; передсердь, яким застосовувk= 2;ли апіксабан для профілактиl= 2;и інсультів т = 72; системної емболії, отримані ре = 79;ультати свідчать пр = 86; менш ніж 1,7-кратне коливання між піковим та мінімаль = 85;им рівнями. У пацієнтів, яким застос = 86;вували апіксабан для лікування тромбозу гл = 80;боких вен (ТГВ) та тромбоембоl= 3;ії легеневої артерії (ТЕЛА) або профілактиl= 2;и рецидивів Т = 43;В та ТЕЛА, спостерігаl= 3;ося менш ніж 2,2-кратне коливання між піковим та мінімаль = 85;им рівнями.

Прогноз = 86;вана рівноважна концентрацo= 0;я апіксабану та активність щодо пригніченнn= 3; фактора Ха =

Таблиця&nbs= p;1

Дозувk= 2;ння	Апі&= #1082;сабан, C_max (нг/мл)	Апі&= #1082;сабан, C_min (нг/мл)	Мак&= #1089;имальна активність апіксабану щодо пригні&= #1095;ення фактора Xa (МО/мл)	Мін&= #1110;мальна активність апіксабану щодо пригні&= #1095;ення фактора Xa (МО/мл)
Мед&#= 1110;ана [5-й, 95-й перцентиль]
Проф= ;ілактика ВТЕ після планової оперk= 2;ції з протезуван= 085;я колінного або кульшов&#= 1086;го суглоба
2,5 мг 2 р. д.	77 [41, 146]=	51 [23, 109]=	1,3 [0,67; 2,4]	0,84 [0,37; 1,8]
Пр&= #1086;філактика інсультів та системної емболії у пацієнтів = 79; неклапанно= 102; фібриляціє= 102; передсердь
2,5 мг 2 р. д.*	123 [69, 221]	79 [34, 162]=	1,8 [1,0; 3,3]	1,2 [0,51; 2,4]
5 мг 2 р. д.	171 [91, 321]	103 [41, 230]	2,6 [1,4; 4.8]	1,5 [0,61; 3,4]
Лікува= ;ння ТГВ, лікування ТЕЛА та профілакти= 082;а рецидивів ТГВ та ТЕЛА (ВТЕл)<= o:p>
2,5 мг 2 р. д.	67 [30, 153]=	32 [11, 90]<= /span>	1,0 [0,46; 2,5]	0,49 [0,17; 1,4]
5 мг 2 р. д.	132 [59, 302]	63 [22, 177]=	2,1 [0,91; 5,2]	1,0 [0,33; 2,9]
10 мг 2 р. д.	251 [111, 572]	120 [41, 335]	4,2 [1,8; 10,8]	1,9 [0,64; 5,8]

* Дозування для популяції корегувалоl= 9;я з урахуванн= 03;м 2 з 3 критеріїв зменшення дози у дослі= 076;женні ARISTOTLE.=

2 р. д. – 2 рази на доб= у.

Хоча лікування апіксабаноl= 4; не потребує = 088;егулярного контролю рівнів експозиції, = 091; виняткових ситуаціях, коли інформація про рівень експозиції апіксабану може допомо = 75;ти прийняти клінічне рішення (наприклад у разі передозуваl= 5;ня та невідкладнl= 6;го оперативноk= 5;о втручання), можна використовm= 1;вати калібрувалn= 0;ний метод кількісногl= 6; визначення активності пригніченнn= 3; фактора Ха Rotachrom^®.

Клінічна ефективнісm= 0;ь та безпека.

Профіла = 82;тика венозної тромбоембоl= 3;ії (ВТЕп) у разі протезуванl= 5;я колінного або кульшов = 86;го суглоба.

Клінічн = 91; програму з дослідженнn= 3; апіксабану було розроблено = 79; метою демонстрацo= 0;ї ефективносm= 0;і та безпеки застосуванl= 5;я апіксабану для профілактиl= 2;и венозної тромбоембоl= 3;ії у різних гру= 087; дорослих пацієнтів, яким проводять планову заміну кульшового або колінного суглоба. Загалом 8464 пацієнти пройшли рандомізацo= 0;ю у двох базових под = 74;ійних сліпих багатонаціl= 6;нальних дослідженнn= 3;х для порівняння застосуванl= 5;я 2,5 мг апіксабану перорально двічі на доб= 091; (4236 пацієнтів) та еноксапариl= 5;у 40 мг 1 раз на д&= #1086;бу (4228 пацієнтів). До загально= 11; кількості входило 1262 пацієнти віком від 75 років (з них = 618 у групі лікування апіксабаноl= 4;), 1004 пацієнти з низькою масою тіла (≤ 60 кг) (з них 499 у групі лікування апіксабаноl= 4;), 1495 пацієнтів з індексом маси тіла ≥ 33&n= bsp;кг/м² (з них 743 у груп= 10; лікування апіксабаноl= 4;) та 415 пацієнт&#= 1110;в з порушення = 84; функції нирок помір = 85;ої тяжкості (з них 203 у групі лікування апіксабаноl= 4;).

У дослідженнo= 0; ADVANCE-3 брало участь 5407 пацієнтів, я= 082;им проводили планову заміну кульшового = 89;углоба, а у дослідженнo= 0; ADVANCE-2 брало участь 3057 паці= ;єнтів, яким проводили планову заміну колі = 85;ного суглоба. Учасники отримували або 2,5 мг апіксабану перорально двічі на доб= 091; (п/о 2 р. д.), або 40 мг еноксапариl= 5;у 1 раз на добу підшкірно (п/ш 1 р. д.). Першу дозу апіксабану = 79;астосовува&#= 1083;и через 12–24 години після опера = 94;ії, тоді як еноксапариl= 5; починали вводити за 9‑15= годин до початку операції. Апіксабан т = 72; еноксапариl= 5; у дослідженнo= 0; ADVANCE-3 застосовувk= 2;ли пацієнтам протягом 32–38 днів, а у дослідженнo= 0; ADVANCE-2 – протягом = 10‑14 днів.

За даним= 080; анамнезу 8 464 пацієнтів, які брали уч= 072;сть у дослідженнn= 3;х ADVANCE-3 та ADVANCE-2, 46 % пацієнтів м = 72;ли гіпертензіn= 2;, у 10 % було виявлено гіперліпідk= 7;мію, у 9 % – діабет, а у 8 % – атеросклерl= 6;з коронарних судин.

Апіксаб = 72;н статистичнl= 6; достовірно забезпечує більш виражене зниження показників первинної кінцевої точки (об’єднана кінцева точка усіх випадків венозного тромбозу та загальної л = 77;тальності) та показників кінцевої точки «Знач = 91;щі випадки венозного тромбозу» (об’єднана кінцева точка для показників проксимальl= 5;ого тромбозу глибоких ве = 85;, нелетальноo= 1; емболії легень та ле= 090;альних випадків, пов’язаних = 79; виникненняl= 4; венозного тромбозу) порівняно з еноксапариl= 5;ом у пацієнтів обох груп – планової за = 84;іни кульшового та колінног = 86; суглобів (див. таблицю 2).

Результ = 72;ти визначення ефективносm= 0;і у базових дослідженнn= 3;х фази III

Таблиця 2

Досл= ;ідження	ADVANCE-3 (кульшовий суглоб)	ADVANCE-2 (колінний суглоб)
Досл= ;іджуване лікування Доза= ; Трив= ;алість лікування	Апік= ;сабан 2,5 мг п/о 2 р. д. 35 ± 3&nbs= p;дні	Енок= ;сапарин 40 мг п/шк 1 р. д. 35 ± 3&nbs= p;дні	Знач= ;ення р	Апік= ;сабан 2,5 мг п/о 2 р. д. 12 ± 2&nbs= p;дні	Енок= ;сапарин 40 мг п/шк 1 р. д. 12 ± 2&nbs= p;дні	Знач= ;ення р
Сума= ;рна кількість в&#= 1080;падків венозної тромбоембо= 083;ії/загальна летальніст= 100;
Кіль= ;кість випадків/ учас= ;ників Част= ;ота виникнення	27/1949 1,39 %	74/1917 3,86 %	<0,0001	147/976 15,06 %	243/997 24,37 %	<0,0001
Відн= ;осний ризик 95 % ДІ	0,36 (0,22, 0,54)	- -	0,62 (0,51, 0,74)	-
Знач= ;ущі випадки венозної тромбоембо= 083;ії
Кількі= 089;ть випадків/ учасників Част= ;ота виникнення	10/2199 0,45 %	25/2195 1,14 %	0,0107	13/1195 1,09 %	26/1199 2,17 %	0,0373
Відн= ;осний ризик (%)	0,40		0,50
95 % ДІ<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>	(0,15; 0,80)			(0,26; 0,97)

У пацієнтів, яким застосовувk= 2;ли 2,5 мг апіксаб&#= 1072;ну або 40 мг еноксапариl= 5;у, спостерігаl= 3;и подібну частоту для таких кінцевих точок безпеки як сильна кровотеча, об’єднана кінцева точ = 82;а сильної та клінічно вагомої несильної кровотечі (КВНК), а також кінцева точка усіх кровотеч. Ус= 110; критерії кровотечі включали кровотечу з місця оперативноk= 5;о втручання. У до&#= 1089;лідженнях II та III фази з участю пацієнтів, яким проводили планові опе = 88;ації з метою заміни кульшового або колінно = 75;о суглоба, загальна частота таких небажаних я = 74;ищ як кровотеч = 72;, анемія та відхилення показників рівнів трансамінаk= 9; (наприклад рівня алані = 85;-амінотранс&= #1092;ерази), у пацієнтів = 079; групи лікування апіксабаноl= 4; була чисельно ни = 78;чою порівняно з групою лікування еноксапариl= 5;ом.

Серед пацієнтів, яким проводили операції з метою замін = 80; колінного суглоба, у групі лікув = 72;ння апіксабаноl= 4; протягом запланованl= 6;го періоду лікування було зареєстровk= 2;но 4 випадки емболії легень прот = 80; жодного вип = 72;дку у групі лікування еноксапариl= 5;ом. Пояснення такому збільшенню кількості випадків виникнення емболії легень дати неможливо.=

Пр= 086;філактика інсультів т = 72; системної емболії у дорослих пацієнтів з неклапанноn= 2; фібриляцієn= 2; передсердь.

У клінічній програмі (дослідженн= 03; ARISTOTLE: апіксабан порівняно з варфарином та AVERROES: апіксабан порівняно з ацетилсаліm= 4;иловою кислотою) було рандомізовk= 2;но 23 799 пацієнтів, з яких 11 927 – у групи лікування апіксабаноl= 4;. Програма бу = 83;а розроблена таким чином, щоб показат = 80; ефективніс&= #1090;ь та безпеку застосуванl= 5;я апіксабану для профілактиl= 2;и інсульту та системної емболії у пацієнтів з неклапанноn= 2; фібриляцієn= 2; передсердь та наявніст= 02; одного або декількох додаткових факторів ризику, а сам&#= 1077;:

• наявність в анамнезі інсульту аб = 86; транзиторнl= 6;ї ішемічної атаки;

• вік ≥ 75 рокі= ;в;

• артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;;

• цукровий діабет;

• симптоматиm= 5;на серцева недостатніl= 9;ть (клас ≥ II за класифікацo= 0;єю NYHA).

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-lang= uage: UK;mso-fareast-language:X-NONE'>Дослід&= #1078;ення ARISTOTLE.

У дослідженнo= 0; ARISTOTLE загалом було рандомізовk= 2;но 18 201 пацієнта; учасників розподілялl= 0; між групами подвійно сліпого лікування апіксабаноl= 4; по 5 мг 2 рази на добу (або для деяких пацієнтів (4,7 %) по 2,5 мг 2 рази на добу, див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози») або варфарином (цільовий рівень МНС у межах 2–3). Пацієнти отримували діючу речовину у с= 077;редньому протягом 20 місяців.

Середній вік учасників становив 69,1 року, серед= ній індекс CHADS₂ –&n= bsp;2,1. В анамнезі 18,9 % пацієнтів був інсульт або транзиторнk= 2; ішемічна атака.

У цьому дослідженнo= 0; лікування апіксабаноl= 4; забезпечувk= 2;ло статистичнl= 6; достовірну перевагу за первинною кінцевою точкою проф= 10;лактики інсульту (геморагічн = 86;го або ішемічн = 86;го) та системно= 11; емболії (див. таблицю 3) порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям варфарину.=

Ефективніс&= #1090;ь у пацієнтів = 079; фібриляцієn= 2; передсердь, які брали участь у дослідженнo= 0; ARISTOTLE

Таблиця 3

Показник	Апікса&= #1073;ан N=3D9120 n (%/рік)	Варфар&= #1080;н N=3D9081 n (%/рік)	Співві&= #1076;ношення ризиків (95 % ДІ)	Значен&= #1085;я р
Інсульт абl= 6; системна емболія	212 (1,27)	265 (1,60)	0,79 (0,66; 0,95)	0,0114
Ішемічний k= 2;бо неуточнени= ;й інсульт	162 (0,97)	175 (1,05)	0,92 (0,74; 1,13)
Геморагічн= ;ий інсульт	40 (0,24)	78 (0,47)	0,51 (0,35; 0,75)
Системна емболія	15 (0,09)	17 (0,1)	0,87 (0,44; 1,75)

У пацієнтів= , які були розподіленo= 0; у групу лікування варфарином, медіана час = 91; (%), протягом якого МНС було в межах 2–3 при застосуванl= 5;і лікарсь = 82;ого засобу у терапевтичl= 5;ому вікні, становила 66 %.<= o:p>

Апіксабан продемонстl= 8;ував зниження ча = 89;тоти виникнення інсульту та системної е = 84;болії (порівняно з лікуванням варфарином) = 087;ри різних значеннях середнього часу терапе = 74;тичного вікна. Для найвищого квартилю відносно середнього значення співвідношk= 7;ння ризиків для апіксабану та варфарин = 91; сягало 0,73 (95 % ДІ 0,38, 1,40). Основні вторинні кінцеві точки сильної кро = 74;отечі та загально= 11; летальност&= #1110; вивчали за допомогою попередньо обраної стратегії ієрархічноo= 1; перевірки г= 10;потез для контрол= 02; сумарної похибки І ти= 087;у у досліджен = 85;і. Для основни = 93; вторинних кінцевих точок сильної кровотечі т = 72; загальної л = 77;тальності також була отримана статистичнl= 6; достовірна перевага (див. таблицю 4= ). При більш ре= 090;ельному контролі МН = 57; переваги апіксабану над варфарином стосовно загальної л = 77;тальності зменшувалиl= 9;ь.

Вторинні кінцеві точки у пацієнтів з фібриляцієn= 2; передсердь = 91; дослідженнo= 0; ARISTOTLE

Таблиця 4

Показник

Апікса&= #1073;ан

N =3D 9088

n (%/рік)

Варфар&= #1080;н

N =3D 9052 n (%/рік)

Співві&= #1076;ношення ризиків

(95 % ДІ)

Значен&= #1085;я р

Кінцеві точки кровотечі

Сильні*

327 (2,13)

462 (3,09)

0,69 (0,60; 0,8)

< 0,0001

Летальні <= /span>

10 (0,06)

37 (0,24)

Внутрішньо= ;черепні

52 (0,33)

122 (0,8)

Сильні + КВН= 050;

613 (4,07)

877 (6,01)

0,68 (0,61; 0,75)

< 0,0001

Усі випадкl= 0;

2356 (18,1)

3060 (25,8)

0,71 (0,68; 0,75)

< 0,0001

Інш&#= 1110; кінцеві точки

Загальна летальніст= 100;

603 (3,52)

669 (3,94)

0,89 (0,80; 1)

0,0465

Інфаркт міокарда

90 (0,53)

102 (0,61)

0,88 (0,66; 1,17)

*Сильна кровотеча, визначена згідно з кри= 090;еріями Міжнародноk= 5;о товариства = 79; вивчення проблем тромбозу та гемостазу (ISTH).

Сумарна частота припинення лікування ч = 77;рез небажані реакції у дослідженнo= 0; ARISTOTLE становила 1= ,8 % при застосуванl= 5;і апіксабану та 2,6 % при заст= ;осуванні варфарину. Результати ефективносm= 0;і у попереднь = 86; обраних підгрупах (включаючи підгрупи за такими показникамl= 0; як індекс CHADS₂, вік, маса тіла, стать, стан функці= 11; нирок, наявн= 110;сть в анамнезі інсульту, транзиторнl= 6;ї ішемічної атаки та діабету) узгоджувалl= 0;ся з первинним = 80; результатаl= 4;и ефективносm= 0;і для загальної популяції дослідженнn= 3;.

Частота виникнення значних шлунково-ки = 96;кових кровотеч за класифікацo= 0;єю ISTH (включаючи кровотечі з верхніх, нижніх відділів шл = 91;нково-кишко&= #1074;ого тракту та кровотечі з = 087;рямої кишки) становила 0,76 % на рік при застосуванl= 5;і апіксабану та 0,86 % на рік при застосуванl= 5;і варфарину.=

Показники частоти сильних кровотеч у попередньо обраних підгрупах (включаючи підгрупи за такими показникамl= 0; як індекс CHADS₂, вік, маса тіла, стать, стан функці= 11; нирок, наявн= 110;сть в анамнезі інсульту, транзиторнl= 6;ї ішемічної атаки та діабету) узгоджувалl= 0;ся з результат = 72;ми загальної популяції.=

Дослідженн&= #1103; AVERROES.

Загалом у дослідженнo= 0; AVERROES було рандомізовk= 2;но 5598 пацієнтів, яким було неможливо застосовувk= 2;ти лікування антагоністk= 2;ми вітаміну К. Учасники дослідженнn= 3; були розподіленo= 0; у групи лікування апіксабаноl= 4; по 5 мг двічі на добу (або для деяких пацієнтів (6,4 %) по 2,5 мг двічі на добу (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»)) або ацетилсаліm= 4;иловою кислотою. Ацетилсаліm= 4;илову кислоту застосовувk= 2;ли 1 раз на добу у дозі 81 мг (64 %), 162 мг (26,9 %), 243 мг (2,1 %) або 324 мг (6,6 %). Величину дози визначав до = 89;лідник. Пацієнти отримували діючу речов = 80;ну у середньом = 91; протягом 14 м= 110;сяців. Середній ві = 82; учасників становив 69,9 року, середній індекс CHADS₂ – 2,0. 1= 3,6 % пацієнтів у минулому перенесли інсульт або транзиторнm= 1; ішемічну атаку. Зазви= 095;ай до причин неможливосm= 0;і застосуванl= 5;я терапії антагоністk= 2;ми вітаміну К відносили: н= 077;можливість/= низьку ймовірністn= 0; досягнення необхідних рівнів міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного співвідношk= 7;ння у необхідни = 81; термін (42,6 %), відмову пацієнта ві = 76; лікування антагоністk= 2;ми вітаміну К (37,4 %), індекс CHADS2 =3D 1 та рекомендацo= 0;ю лікаря не проводити лікування антагоністk= 2;ми вітаміну К (21,3 = ;%), неможливісm= 0;ь забезпечитl= 0; дотримання пацієнтом інструкцій із застосуванl= 5;я антагоністk= 2; вітаміну К (15 %) та складність/ = 87;рогнозован&#= 1091; складність виходу на зв’язок з пацієнтом = 091; разі необхідносm= 0;і негайної зміни дозування (11,7 = %).

Дослідженн&= #1103; AVERROES було завершено достроково = 79;а рекомендацo= 0;ями незалежногl= 6; Комітету з моніторингm= 1; даних у зв’язку з отримання = 84; переконливl= 0;х доказів зни = 78;ення частоти виникнення інсульту та = 089;истемної емболії у поєднанні з= 10; сприятливиl= 4; профілем безпеки лікарськог&= #1086; засобу.

Сумарна частота припинення лікування ч = 77;рез небажані реакції у дослідженнo= 0; AVERROES становила 1,= 5 % при застосуванl= 5;і апіксабану та 1,3 % при застосуванl= 5;і ацетилсаліm= 4;илової кислоти. У цьому дослідженнo= 0; лікування апіксабаноl= 4; забезпечувk= 2;ло статистичнl= 6; достовірну перевагу за первинною кінцевою то = 95;кою профілактиl= 2;и інсульту (геморагічн = 86;го, ішемічного або неуточненоk= 5;о) або системної емболії (див. таблицю 5) порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям ацетилсаліm= 4;илової кислоти.

Ключові результати ефективносm= 0;і у пацієнтів = 110;з фібриляцієn= 2; передсердь,

які брали участь у дослідженнo= 0; AVERROES

Таблиця 5

Показник

Апікса&= #1073;ан

N =3D 2807

n (%/рік)

Ацетил&= #1089;аліци-лова кислота

N =3D 2791

n (%/рік)

Співві&= #1076;ношення ризиків

(95 % ДІ)

Значен-= ня р

Інсульт абl= 6; системна емболія*

51 (1,62)

113 (3,63)

0,45 (0,32; 0,62)

< 0,0001

Ішемічний чи неуточнени= 081; інсульт

43 (1,37)

97 (3,11)

0,44 (0,31; 0,63)

Геморагічн= ;ий інсульт

6 (0,19)

9 (0,28)

0,67 (0,24; 1,88)

Системна емболія

2 (0,06)

13 (0,41)

0,15 (0,03; 0,68)

Інсульт, системна

ембоl= 3;ія, інфаркт

міокk= 2;рда або

лет&#= 1072;льний наслідок

череk= 9;

захвl= 6;рювання судин*†

132 (4,21)

197 (6,35)

0,66 (0,53; 0,83)

0,003

Інфаркт міокарда

24 (0,76)

28 (0,89)

0,86 (0,50; 1,48)

Летальний наслідок через захворюван= 085;я судин

84 (2,65)

96 (3,03)

0,87 (0,65; 1,17)

Загальна лk= 7;тальність†

111 (3,51)

140 (4,42)

0,79 (0,62; 1,02)

0,068

* Оцінка за допомогою стратегії послідовноo= 1; перевірки гіпотез, розробленоo= 1; таким чином, щоб контролюваm= 0;и сумарну похибку І ти= 087;у у дослідженнo= 0;.

† Вторинна кінцева точка.

Статистичн&= #1086; достовірна різниця у частоті сильних кровотеч пр = 80; застосуванl= 5;і апіксабану та ацетилсаліm= 4;илової кислоти бул = 72; відсутня.

П = 72;цієнти із неклапанноn= 2; фібриляцієn= 2; передсердь (НФП) із гострим коронарним синдромом (ГКС) та/або такі, що підлягають черезшкірнl= 6;му коронарномm= 1; втручанню (ЧКВ).

У дослідженнn= 3; AUGUSTUS – відкрите рандомізовk= 2;не контрольовk= 2;не дослідженнn= 3;, що мало факт= 086;ріальний дизайн 2 на 2, – було залучено 4614 пацієнтів і = 79; НФП, які мали ГКС (43 %) та/або перенесли ЧКВ (56 %). Всі пацієнти отримували основне лікування інгібітороl= 4; P2Y12 (клопідогре = 83;ь: 90,3 %), що призначавсn= 3; відповідно до місцевих стандартів лікування.

Паці&= #1108;нтів до 14 діб після ГКС та/або ЧКВ рандомі = 79;ували для отримання апіксабану = 91; дозі 5 мг двічі на доб= 091; (2,5 мг двічі на добу, якщо па&#= 1094;ієнт відповідав двом або більше критеріям зниження дози; 4,2 % отримували нижчу дозу) або антагоністk= 2; вітаміну К (АВК) та ацетилсаліm= 4;илової кислоти (АСК) (= 81 мг раз на добу) або плацебо. Середній ві = 82; пацієнтів становив 69,9 року, 94 % рандомізовk= 2;них пацієнтів мали бал > 2 зk= 2; шкалою CHA₂DS₂-VA= Sc і 47 % пацієнтів мали бал > 3 зk= 2; шкалою HAS-BLED. Для пацієнтів, рандомізовk= 2;них для отримання АВК, пропорція часу у терап= 077;втичному діапазоні (ЧТД) (МНВ 2-3) становила 56 %, причому 32 % мали час менше ЧТД і 12 % мали час більше ЧТД.

Перв&= #1080;нною метою дослідженнn= 3; AUGUSTUS було оціни&#= 1090;и безпеку, а первинною кінцевою точкою була велика або невелика клінічно значуща кро = 74;отеча за критеріями ISTH. У групі порівняння апіксабану та АВК первинна кінцева точ = 82;а – велика або невелика клінічно значуща кро = 74;отеча за критеріями ISTH через 6 місяців – ві= 076;значалась у 241 (10,5 %) і 332 (14,7 %) пацієнтів відповідно = 91; групах апіксабану та АВК (ВР =3D 0,69, 95 % ДІ: 0,58, 0,82, двостоl= 8;оннє р < 0,0001 для не меншої ефективносm= 0;і та р< 0,0001 для вищої ефективносm= 0;і). Для АВК додатковий аналіз із використанl= 5;ям підгруп ЧТД показав, що найвища частота кровотеч була асоційованk= 2; із найнижчи = 84; квартилем ЧТД. Част= ;ота кровотеч була однаковою при порівня = 85;ні застосуванl= 5;я апіксабану i= 079; застосуванl= 5;ям АВК у підгрупі пр = 80; найвищому квартилю ЧТ = 44;.

При порівнянні АСК із плацебо первинна кі = 85;цева точка – масивна або немасивна клінічно значуща кровотеча з = 72; критеріями ISTH через 6 місяців – ві= 076;значалась у 367 (16,1 %) і 204 (9,0 %) пацієнтів відповідно = 91; групах АСК т= 072; плацебо (ВР =3D 1,88,= 95 % ДІ: 1,58, 2,23, двостороннn= 8; р < 0,0001).

Зокр&= #1077;ма у пацієнтів, які отримували лікування апіксабаноl= 4;, велика або невелика кл= 10;нічно значуща кровотеча наставала у 157 (13,7 %) і 84 (7,4 %) пацієнm= 0;ів відповідно = 91; групах АСК т= 072; плацебо. У пацієнтів, які отримув = 72;ли лікування АВК, велика або невелик = 72; клінічно значуща кровотеча наставала у 208 (18,5 %) та 122 (10,8 %) паціє= 085;тів відповідно = 91; групах АСК т= 072; плацебо.

Інші ефекти лікування оцінювалисn= 0; як вторинна мета дослідженнn= 3;, із комбінов = 72;ними кінцевими точками.=

= П = 88;и порівнянні апіксабану = 79; АВК комбінованk= 2; кінцева точка – леталь = 85;ий наслідок аб = 86; п<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk48038049'>овторнk= 2; госпіталізk= 2;ція – відзна= чалась у 541 (23,5 %) та 632 (27,4 %) пацієнтів відповідно = 91; групах апіксабану та АВК. Комбінованk= 2; кінцева точка – лета= 083;ьний наслідок аб = 86; ішемічне ускладненнn= 3; (інсульт, інфаркт міокарда, тромбоз стента або невідкладнk= 2; реваскулярl= 0;зація) – відзначал = 72;сь у 170 (7,4 %) та 182 (7,9 %) пацієнтів відповідно = 91; групах апіксабану та АВК.

= П = 88;и порівнянні АСК з плацеб= 086; комбінованk= 2; кінцева точка летал= 00;ний наслідок аб = 86; повторна госпіталізk= 2;ція відзначалаl= 9;ь у 604 (26,2 %) та 569 (24,7 %) пацієнтів відповідно = 91; групах АСК т= 072; плацебо. Комбінованk= 2; кінцева точка – лета= 083;ьний наслідок аб = 86; ішемічне ускладненнn= 3; (інсульт, інфаркт міокарда, тромбоз стента або невідкладнk= 2; реваскулярl= 0;зація) – відзначал = 72;сь у 163 (7,1 %) та 189 (8,2 %) пацієнтів відповідно = 91; групах АСК т= 072; плацебо.

Паці&= #1108;нти, яким проводять кардіоверсo= 0;ю

EMANATE – відкрите багатоцентl= 8;ове дослідженнn= 3;, в якому брали участь 1500 пацієнтів з неклапанноn= 2; фібриляцієn= 2; передсердь (НФП), які не пр= ;иймали антикоагулn= 3;нти або отримували лікування менше 48 годин і яким було запланованl= 6; проведення кардіоверсo= 0;ї. Рандомізацo= 0;ю пацієнтів було проведено у = 089;піввідноше&= #1085;ні 1:1 на групи, якo= 0; приймали апіксабан або гепарин та/або антаг= 086;ністи вітаміну К для профілактиl= 2;и серцево-суд = 80;нних подій. Електричну та/або фарма= 082;ологічну кардіоверсo= 0;ю проводили після принаймні 5 доз апіксабану = 87;о 5 мг 2 рази на дl= 6;бу (або по 2,5 мг двічі на доб= 091; в окремих пацієнтів)* або принаймні через 2 годин&#= 1080; після 10 мг навантажувk= 2;льної дози (або 5 мг навантажувk= 2;льної дози в окремих пацієнтів)*, якщо було необхідно п = 88;овести кардіоверсo= 0;ю раніше (* див. розділ «Спо = 89;іб застосуванl= 5;я та дози»).

У групі лікування апіксабаноl= 4; 342 пацієнти от= римували навантажувk= 2;льну дозу (331 пацієнт отр = 80;мував дозу 10 мг, а 11 отримували дозу 5 мг).

У групі лікування апіксабаноl= 4; (n =3D 753) не було інl= 9;ультів (0 %), у групі лікування гепарином та/або антаг= 086;ністами вітаміну К (n =3D 747= , RR 0,00, 95 % CI 0,00, 0,64) спостерігаl= 3;и 6 (0,80 %) інсультів.=

Летальний наслідок з усіх причин спостерігаl= 3;и у 2 пацієнтів (= 0,27 %) у групі лікування апіксабаноl= 4; та у 1 пацієнт&= #1072; (0,13 %) у групі лікування гепарином та/або антаг= 086;ністами вітаміну К. Про випадки системної емболії не повідомлялl= 6;ся.

Випадки сильних та клінічно важливих не = 89;ильних кровотеч спостерігаl= 3;и у 3 (0,41 %) та 11 (1,50 %) пацієнтів відповідно = 91; групі лікування а = 87;іксабаном порівняно з 6 (= 0,83 %) та 13 (1,80 %) пацієнтами = 91; групі лікування гепарином т = 72;/або антагоністk= 2;ми вітаміну К. П&#= 1088;оведене пошукове дослідженнn= 3; показало порівнюванm= 1; ефективнісm= 0;ь та безпеку м= 110;ж групами лікування апіксабаноl= 4; та гепарино = 84; та/або антагоністk= 2;ми вітаміну К під час кардіоверсo= 0;ї.

Лік = 91;вання ТГВ, лікування ТЕЛА і профілактиl= 2;а рецидивів ТГВ та ТЕЛА (ВТЕл). Клінічна п&#= 1088;ограма (AMPLIFY: апіксабан порівняно з еноксапариl= 5;ом/варфарин&#= 1086;м; AMPLIFY-EXT: апіксабан порівняно з плацебо) бул= 072; розроблена = 79; метою демон = 89;трації ефективносm= 0;і та безпеки апіксабану для лікування ТГВ т&#= 1072;/або ТЕЛА (AMPLIFY) та розширених можливостеl= 1; лікарськог&= #1086; засобу у профілактиm= 4;і рецидивів ТГВ т&#= 1072;/або ТЕЛА після 6–12 місяців лікування ТГВ та/або ТЕЛА за допомогою антикоагулn= 3;нтів (AMPLIFY-EXT). Обидва до= 089;лідження були рандом= 10;зованими подвійно сліпими міжнародниl= 4;и випробуванl= 5;ями у паралельн = 80;х групах, що проводилисn= 3; з участю пацієнтів і = 79; симптоматиm= 5;ним проксимальl= 5;им ТГВ = 072;бо симптоматиm= 5;ною ТЕЛА. Усі основні кінцеві точки безпеки та ефективносm= 0;і оцінювалисn= 3; незалежним комітетом н = 72; основі замаскованl= 0;х даних.

До= 089;лідження AMPLIFY.

У дослідженнo= 0; AMPLIFY 5 395 пацієнтів були рандомізовk= 2;ні у: групу лікування апіксабаноl= 4; перорально по 10 мг 2 рази на добу протягом 7 днів з подал= 100;шим застосуванl= 5;ям апіксабану перорально по 5 мг 2 рази нk= 2; добу протягом 6 місяців, групу лікування еноксапариl= 5;ом по 1 мг/кг 2 рази на добу підшкірно протягом принаймні 5 днів (до досягнення показника МНС (міжнаро= 076;не нормалізовk= 2;не співвідношk= 7;ння) ³ 2 та групу лікування варфарином (цільовий діапазон значень МНС 2–3) перорально протягом 6 м= 10;сяців.

Середній вік пацієнтів становив 56,9 року, і у 89,8 % рандомізовk= 2;них пацієнтів спостерігаl= 3;ися неспровокоk= 4;ані явища ВТЕ.

У пацієнтів, які увійшли до групи лікування варфарином, середній відсоток часу перебу = 74;ання у терапевтичl= 5;ому діапазоні показника МНС (2–3) становив 60,9. Апіксабан продемонстl= 8;ував зниження частоти виникнення рецидивуючl= 6;ї симптоматиm= 5;ної ВТЕ або летальних випадків, пов’язаних = 79; ВТЕ, при різних значеннях середнього часу терапе = 74;тичного вікна МНС. Д = 83;я найвищого квартилю відносно середнього значення співвідношk= 7;ння ризиків для апіксабану та еноксапариl= 5;у/варфарину становило 0,79 (95&nb= sp;% ДІ 0,39; 1,61).

У цьому дослідженнo= 0; було показано, що апіксабан н = 77; поступаєтьl= 9;я еноксапариl= 5;у/варфарину за такою комбінованl= 6;ю первинною точкою як класифіковk= 2;на рецидивуючk= 2; симптоматиm= 5;на ВТЕ (ТГВ аб= 086; ТЕЛА бе= 079; летальних наслідків) а= 073;о летальний наслідок, по= 074;’язан&= #1080;й з ВТЕ.

Ефе = 82;тивність апіксабану під час початковогl= 6; курсу лікування ВТЕ була порівнянноn= 2; у пацієнтів, які одержували ап= 110;ксабан з метою лікування ТЕЛ = 40; [відносний ризик 0,9; 95 % ДІ (0,5, 1,6)] та ТГВ [віднос= ний ризик 0,8; 95 % ДІ (0,5, 1,3)]. Ефективнісm= 0;ь для різних підгруп, у тому числі класифіковk= 2;них за віком, статтю, інде= 082;сом маси тіла (ІМТ), функцією нирок, велич= 080;ною показника ТЕЛ = 40;, місцем розташуванl= 5;я тромбу ТГВ, а такоk= 8; попереднім застосуванl= 5;ям парентералn= 0;ного гепарину, у цілому була подібною.

Осн = 86;вною первинною кінцевою точкою для а= 085;алізу безпеки бул = 72; кровотеча. У цьому дослі = 76;женні апіксабан виявив статистичнl= 6; вагомі переваги порівняно з ен= 086;ксапарином/= варфарином за первинною кінцевою точкою безпеки [від= 085;осний ризик 0,31, 95 % ДІ (0,17, 0,55), величина P <0,0001] (див. таблицю 6= ).

Результат = 80; аналізу кровотеч у дослідженнo= 0; AMPLIFY

Таблиця 6

Поl= 2;азник	Апo= 0;ксабан N=3D2676= n (%)	Енl= 6;ксапарин /варфарин N=3D2689= n (%)	Віk= 6;носний ризик (95 % ДІ)
Знk= 2;чна	15 (0,6)=	49 (1,8)=	0,31 (0,17; 0,55)
Знk= 2;чна + КВНК<= /p>	115 (4,3)	261 (9,7)	0,44 (0,36; 0,55)
Неk= 9;начна	313 (11,7)	505 (18,8)	0,62 (0,54; 0,70)
Усo= 0; види	402 (15,0)	676 (25,1)	0,59 (0,53; 0,66)

Встановлен&= #1072; значна кровотеча т = 72; КВНК (клініч= 085;о вагома невелика кровотеча) у будь-якій анатомічніl= 1; ділянці, як правило, бул= 080; нижчими у групі апіксабану порівняно з групою еноксапариl= 5;у/варфарину. Класифіковk= 2;на за системою ISTH значна шлунково-ки = 96;кова кровотеча відзначалаl= 9;я у 6 пацієнтів (= 0,2 %), яким застосовувk= 2;ли апіксабан, т= 072; у 17 пацієнті= 074; (0,6 %), які приймали еноксапариl= 5;/варфарин.

До= 089;лідження AMPLIFY-EXT.

У дослідженнo= 0; AMPLIFY-EXT 2482 пацієнти були рандомізовk= 2;ні в групу лікування апіксабаноl= 4; по 2,5 мг двічі на добу перорально, = 074; групу лікування апіксабаноl= 4; по 5 мг двічі на добу перорально або в групу лікування плацебо протягом 12 місяців після завершення початковогl= 6; курсу лікування антикоагулn= 3;нтами протягом 6 – 12 місяців. Серед них 836 пацієнти (33,7 %) брали участ= 00; у дослідженнo= 0; AMPLIFY перед залученням до участі у дослідженнn= 3; AMPLIFY-EXT. Середній k= 4;ік пацієнтів становив 56,7 року, і у 91,7 % рандомізовk= 2;них пацієнтів спостерігаl= 3;ися непровоковk= 2;ні явища ВТЕ.

У цьому дослідженнo= 0; обидві дози апіксабану виявили статистичнl= 6; вагомі переваги по = 88;івняно з плацебо за такою первинною кінцевою точкою як симптоматиm= 5;на рецидивуючk= 2; ВТЕ (ТГВ чи ТЕЛА без летальних наслідків) або летальн= 10; наслідки з будь-якої причини (див. таблицю 7).=

Резу&= #1083;ьтати оцінки ефективносm= 0;і у досліджен = 85;і AMPLIFY-EXT

Табл&= #1080;ця 7

Показн= ;ик	Апікса= ;бан	Апікса= ;бан	Плацеб= ;о	Віднос= ;ний ризик (95 % ДІ)
2,5 мг= (N=3D840)	5,0 мг= (N=3D813)	(N=3D829)	апікса= ;бан 2,5 мг порівняно з плацебо	апікса= ;бан 5,0 мг порівняно з плацебо
n (%)
Лет&#= 1072;льний наслідок через рецидив ВТЕ або з будь-яких причин	19 (2,3)	14 (1,7)	77 (9,3)	0,24 (0,15; 0,40)^¥	0,19 (0,11; 0,33)^¥
ВТЕ <= sup>*	6 (0,7)	7 (0,9)	53 (6,4)
ТЕЛ&#= 1040;^*	7 (0,8)	4 (0,5)	13 (1,6)
Лет&#= 1072;льний наслідок з будь-яких причин	6 (0,7)	3 (0,4)	11 (1,3)
Лет&#= 1072;льний наслідок, по&= #1074;’язаний з рецидивом ВТЕ або з ВТЕ	14 (1,7)	14 (1,7)	73 (8,8)	0,19 (0,11, 0,33)	0,20 (0,11; 0,34)
Лет&#= 1072;льний наслідок, по&= #1074;’язаний з рецидивом ВТЕ або серцево-суд&#= 1080;нними порушенням= 080;	14 (1,7)	14 (1,7)	76 (9,2)	0,18 (0,10; 0,32)	0,19 (0,11; 0,33)
ТГВ ^†без летального наслідку	6 (0,7)	8 (1,0)	53 (6,4)	0,11 (0,05; 0,26)	0,15 (0,07; 0,32)
ТЕЛА ^†без летального наслідку	8 (1,0)	4 (0,5)	15 (1,8)	0,51 (0,22; 1,21)	0,27 (0,09; 0,80)
Лет&#= 1072;льний наслідок, по&= #1074;’язаний з ВТЕ	2 (0,2)	3 (0,4)	7 (0,8)	0,28 (0,06; 1,37)	0,45 (0,12; 1,71)

¥ Значення p<0= ,0001.

^*Для пацієнтів, у яких спостерігаl= 3;ося більше одного явищ = 72; – складовог = 86; комплексноo= 1; кінцевої точки, у звіті зазначали лише перше явище (наприклад, якщо в учасника дослідженнn= 3; спостерігаl= 3;ося спочатку ТГ = 42;, а потім ТЕЛА, до звіту вносили лиш = 77; ТГВ).

† В окремих осі = 73; могло виникнути більше одно = 75;о явища, і вони могли бути з= 072;значені в обох класифікацo= 0;ях.

<= /p>

Ефе = 82;тивність апіксабану для профілактиl= 2;и рецидиву ВТ = 45; залишалася стабільною = 91; різних підгрупах, у тому числі к= 083;асифікован&= #1080;х за такими ознаками як вік, стать, індекс маси тіла та функція нир = 86;к.

Пер = 74;инною кінцевою точкою безпеки бул = 72; значна кровотеча протягом періоду лікування. У цьому дослідженнo= 0; частота значних кро = 74;отеч для обох доз апіксабану не мала стат= 080;стичних відмінностk= 7;й від плацебо. Не було виявлено статистичнl= 6; вагомої різниці за частотою виникнення значних, незначних кровотеч, КВН = 50; та усіх кровотеч мі = 78; групами застосуванl= 5;я апіксабану по 2,5 мг двічі на добу та плацебо.

Класифіков&= #1072;на за системою ISTH значна шлунково-ки = 96;кова кровотеча спостерігаl= 3;ася в 1 (0,1 %) пацієнта, який прийма = 74; апіксабан у дозі 5 мг двічі на добу, не спостерігаl= 3;ась у жодного з пацієнтів, які приймал = 80; апіксабан у дозі 2,5 мг двічі на добу, та була відзначена = 74; 1 пацієнта (0,1 %), який прийма = 74; плацебо.

Діти.

Є = 74;ропейське агентство з оцінки лікарських = 79;асобів відтермінуk= 4;ало обов’язковk= 7; надання рез = 91;льтатів досліджень застосуванl= 5;я апіксабану = з участю пацієнтів, я= 082;і належать до однієї або більше підгруп пац= 10;єнтів дитячого віку, з венозною аб = 86; артеріальнl= 6;ю тромбоембоl= 3;ією (інформацію про застосу = 74;ання дітям див. у розділі «Спосіб зас = 90;осування та дози»). Фармакl= 6;кінетика.

Всмоктуван = 85;я.

Абсолют = 85;а біодоступнo= 0;сть апіксабану при застосуванl= 5;і доз до 10 мг включно становить приблизно 50 %. Апіксабан швидко всмоктуєтьl= 9;я, максимальнk= 2; концентрацo= 0;я (C_max) лікарськ&= #1086;го засобу досягаєтьсn= 3; через 3–4 години післ= 03; прийому таблетки. Прийом із їж= 077;ю не впливає н= 072; AUC або C_max апіксабану при застосуванl= 5;і дози 10 мг. Апі&= #1082;сабан можна приймати з їжею чи без їжі.

При пероральноl= 4;у прийомі у дозах, що не перевищуютn= 0; 10 мг, фармакокінk= 7;тика апіксабану демонструє лінійний характер з дозопропорm= 4;ійним зростанням експозиції. = 059; дозах ³ 25 мг для апіксабану характерне всмоктуванl= 5;я, обмежене розчинністn= 2;, та знижена біодоступнo= 0;сть. Показникам експозиції апіксабану притаманна низька або помірна вар= 10;абельність, що відображаєm= 0;ься внутрішньоn= 2; варіабельнo= 0;стю в одного учасника в межах ~20 % коефіцієнтk= 2; варіативноl= 9;ті (КВ) та варіабельнo= 0;стю між багатьм = 72; учасниками = 74; межах ~30 % КВ.=

Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я 10 мг апіксаб= 072;ну у вигляді 2 подрібненl= 0;х таблето = 82; по 5 мг, суспендоваl= 5;их у 30 мл води, експозиція була порівнянна = 79; експозицієn= 2; після перор = 72;льного застосуванl= 5;я 2 цільних таблеток по 5 мг. Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я 10 мг апіксабану = 91; вигляді 2 подрібненl= 0;х таблеток по 5 мг з 30 г яблучного пюре показники C_{max
і AUC були
нижчими на 20 %
і 16 %
відповідно
порівняно і
=
79;
застосуванl=
5;ям
2 цільних
таблеток по
5 мг.}

Зниженн= 03; експозиції не вважається клінічно значущим.=

Після застосуванl= 5;я подрібненоo= 1; таблетки апіксабану по 5 мг, суспендоваl= 5;ої в 60 мл 5 % водноk= 5;о розчину глюкози і введеної через назог = 72;стральний зонд, експозиція була подібн = 72; до експозиції, що спостерігаl= 3;ася в інших клінічних дослідженнn= 3;х з участю здорових добровольцo= 0;в, яким перора = 83;ьно застосовувk= 2;ли одну таблетку апіксабану по 5 мг.

З огляду на прогнозоваl= 5;ий фармакокінk= 7;тичний профіль апіксабану, що має пропорційнm= 1; залежність від дози, результати проведених досліджень біодоступнl= 6;сті застосовні до нижчих до= 079; апіксабану.

Розподіл.

Зв’язув = 72;ння з білками плазми у людей стано = 74;ить приблизно 87 %. Об’єм розподілу становить приблизно 21 літр.

Біотрансфо = 88;мація та виведенн= 03;.

Апіксаб = 72;н виводиться = 79; організму кількома шляхами. Приблизно 25 % введеної в організм людини дози апіксабану виводилось = 91; вигляді метаболітіk= 4;, при чому більша частина метаболітіk= 4; виводилася = 79; калом. Нирковий кліренс апіксабану забезпечує приблизно 27 % загального кліренсу. У клінічних т = 72; доклінічниm= 3; дослідженнn= 3;х спостерігаl= 3;и додаткову роль біліарного та прямого кишкового шляхів виведення л= 10;карського засобу.

Основни = 84;и шляхами біотрансфоl= 8;мації є О-деметилю= 074;ання та гідроксилюk= 4;ання 3‑оксопіпер = 80;динілового ядра. Метаболізм = 72;піксабану відбуваєтьl= 9;я переважно з = 72; рахунок CYP3A4/5. Незначну роль у метаболізаm= 4;ії лікарськогl= 6; засобу віді = 75;рають CYP1A2, 2C8, 2C9, 2C19 та 2J2. У плазмі кров= 10; людини незм= 10;нений апіксабан є основною циркулюючоn= 2; сполукою, пов’язаною = 79; ап= 110;ксабаном. Циркулюючиm= 3; активних метаболітіk= 4; лікарськог&#= 1086; засобу у плазмі кров= 10; немає. Апіксабан є субстратом транспортнl= 0;х білків, Р-gp та білка резис = 90;ентності раку молочн = 86;ї залози.

Пацієнти літнього віку.

У пацієнтів літнього віку (понад 65 років) спост= 077;рігали більш висок = 91; концентрацo= 0;ю лікарськогl= 6; засобу у плазмі кров= 10; порівняно з молодшими пацієнтами; середні значення AUC у пацієнтів літнього віку були вищими приблизно н = 72; 32 % та без зміни C_max. Поруш&= #1077;ння функції нирок.

Порушення функції нирок не впливало на пікову концентрацo= 0;ю апіксабану. За результа= ;тами оцінки кліренсу креатиніну було виявлено, що зростання експозиції = 72;піксабану корелює зі зниженням функцій нир = 86;к. В осіб з легким (кліренс кре= 072;тиніну 51‑80 мл/хв), помі= 088;ним (кліренс креатиніну 30–50 мл/хв) та тя= 078;ким (кліренс креатиніну 15–29 мл/хв) порушенням функції нирок концентрацo= 0;я апіксабану = 91; плазмі кров= 10; порівняно з особами із нормальним кліренсом креатиніну зростала на 16 = %, 29 % та 44 % відповідно. Порушення функції нирок не мал= 086; вираженого впливу на взаємозв’яk= 9;ок між концентрацo= 0;єю апіксабану = 91; плазмі кров= 10; та вираженістn= 2; пригніченнn= 3; фактора Ха. П = 86;рушення функції печінки.

У дослідженнo= 0;, де 8 учасників з легким пору = 96;енням функції печінки (кла&#= 1089; А за шкалою Чайлда–П’ю = 79; індексом 5 (n =3D 6) та 6 (n =3D 2)) та 8 учасників з помірним порушенням функції печі = 85;ки (клас В за шкалою Чайлда–П’ю = 79; індексом 7 (n=3D6) т&= #1072; 8 (n=3D2)) порівнювалl= 0; з 16 здоровими добровольцn= 3;ми з контрольноo= 1; групи, фарма= 082;окінетика та фармакодинk= 2;міка разової доз = 80; апіксабану (5 мг) не змінюваласn= 0; при наявнос = 90;і порушення функції печінки. Змі= 085;и активності пригніченнn= 3; фактора Ха т= 072; зміни міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного співвідношk= 7;ння були порівнянниl= 4;и у здорових добровольцo= 0;в та пацієнті = 74; з легким або помірним порушенням функції печі = 85;ки.

Стать.

Рівень експозиції апіксабану = 91; жінок був пр= 080;близно на 18 % вищим, ніж у чоловіків. Е = 90;нічне походження та расова приналежніl= 9;ть.

Результ = 72;ти досліджень I фази свідчать пр = 86; відсутніст&= #1100; помітної різниці між показникамl= 0; фармакокінk= 7;тики апіксабану = 91; представниl= 2;ів європеоїднl= 6;ї, монголоїднl= 6;ї і негроїдно= 11; рас. Результати популяційнl= 6;го аналізу фармакокінk= 7;тики, проведеногl= 6; з участю пацієнтів, які отримували апіксабан після планової операції заміни кульшового або колінного суглоба, узгоджувалl= 0;сь із результатаl= 4;и досліджень I фази.

Маса тіла.

Якщо порівнюватl= 0; експозицію апіксабану = 74; осіб з різно= 102; масою тіла, то при масі тіла понад 120 кг експозиція знижуваласn= 0; приблизно н = 72; 30 % порівняно з такою при нормальній масі (65–85 кг), а для маси тіл= 072; нижче 50 кг було характерне зростання експозиції приблизно н = 72; 30 %.

Фармакодин = 72;мічний/фарм&= #1072;кокінетичн= ;ий взаємозв’яk= 9;ок.

Фармако = 82;інетичне/фа&= #1088;макодинамі= ;чне (ФК/ФД) співвідношk= 7;ння між концентрацo= 0;єю апіксабану = 91; плазмі кров= 10; та деякими ФД кінцевими точками (активність щодо пригніченнn= 3; фактора Ха, МНС, ПЧ, аЧТЧ) оцінювали після введення різних доз апіксабану = 74; широкому діапазоні від 0,5 до 50 мг. Н= 072;йкращим чином взаємозалеk= 8;ність між концент = 88;ацією апіксабану = 91; плазмі кров= 10; та активністю пригніченнn= 3; фактора Ха описує лінійна модель. Співвідношk= 7;ння фармакокінk= 7;тичних/фарм&#= 1072;кодинамічн= их параметрів, виявлені у пацієнтів, які отримув = 72;ли апіксабан після планової операції заміни кульшового або колінного суглоба, узгоджувалl= 0;сь із показникамl= 0; у здорових добровольцo= 0;в.

Клін&= #1110;чні характерисm= 0;ики.

По = 82;азання.

П = 88;офілактика венозної тромбоембоl= 3;ії у дорослих пацієнтів, які перенесли планову опе = 88;ацію з протезуванl= 5;я колінного або кульшов = 86;го суглоба.

Профілакти&= #1082;а інсультів т = 72; системної емболії у дорослих пацієнтів з неклапанноn= 2; фібриляцієn= 2; передсердь, які мають один або кіл= 100;ка факторів ризику, таки= 093; як наявніст= 00; у анамнезі інсульту аб = 86; транзиторнl= 6;ї ішемічної атаки, вік від 75 років, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, цукровий ді = 72;бет, симптоматиm= 5;на серцева недостатніl= 9;ть (щонайменше клас II за класифікацo= 0;єю Нью-Йоркськ = 86;ї кардіологіm= 5;ної асоціації).

Лікування тромбозу глибоких ве = 85; (ТГВ) та тромбоембоl= 3;ії легеневої артерії (ТЕЛА), а також профілактиl= 2;а рецидивів ТГВ т&#= 1072; ТЕЛА &#= 1091; дорослих (інформація стосовно пацієнтів, які страждають на ТЕ= 051;А та мають нестабільнm= 1; гемодинаміl= 2;у, наведена у розділі «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Протипоказ&= #1072;ння.

Г= 10;перчутливі&#= 1089;ть до активної речовини аб = 86; до будь-яког= 086; допоміжногl= 6; компонента.

К = 83;інічно значуща активна кровотеча.=

З = 72;хворювання печінки, які супроводжуn= 2;ться коагулопатo= 0;єю та клінічно суттєвим ри = 79;иком кровотечі.=

Патологія або стан, що супроводжуn= 8;ться значним ризиком сильної кровотечі (наприклад наявна або нещодавно перенесена виразкова хвороба шлунково-ки = 96;кового тракту, наяв= 085;ість злоякісних новоутвореl= 5;ь з високим ризиком кровотечі, свіжі травм = 80; головного або спинног = 86; мозку, нещодавно перенесені операції на головному, спинному мозку або офтальмолоk= 5;ічні втручання, нещодавні внутрішньоm= 5;ерепні кровотечі, діагностовk= 2;не або підозрюванk= 7; варикозне розширення вен стравоходу, артеріовенl= 6;зні мальформацo= 0;ї, аневризми судин, вираж= 077;ні внутрішньоm= 3;ребтові або внутріш = 85;ьочерепні судинні аномалії). Одноча&= #1089;не застосуванl= 5;я будь-яких інших антик = 86;агулянтів, наприклад нефракціонl= 6;ваного гепарину, низькомолеl= 2;улярних гепаринів (еноксапари = 85;, дальтепариl= 5; тощо), похідн&#= 1080;х гепарину (фондапарин = 91;кс тощо), перора&#= 1083;ьних антикоагулn= 3;нтів (варфарин, ривароксабk= 2;н, дабігатран тощо), за винятком специфічниm= 3; випадків зміни антик = 86;агулянтної терапії (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»): введення нефракціонl= 6;ваного гепарину у д= 086;зах, необхідних для забезпеченl= 5;я прохідностo= 0; центральноk= 5;о венозного а = 73;о артеріальнl= 6;го катетера, аб= 086; введення не = 92;ракціонова&#= 1085;ого гепарину пі = 76; час катетер = 85;ої абляції для лікування фібриляції = 87;ередсердь (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).=

Взає&= #1084;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій<= /b>.

Інгібітори CYP3A4 та Р-gp.

О = 76;ночасне застосуванl= 5;я апіксабану та кетокона = 79;олу (400 мг 1 раз на д = 86;бу), який є потужним інгібітороl= 4; CYP3A4 та Р-gp, призво= ;дило до двократн = 86;го збільшення середньої AUC та 1,6-разового збільшення середньої C_{max
апіксабану.}

Апіксаб = 72;н не рекомендовk= 2;но призначати = 87;ацієнтам, які отримують системне лікування потужними інгібітораl= 4;и CYP3A4 та Р-gp, такими як азольні антимікотиl= 2;и (наприклад кетоконазоl= 3;, ітраконазоl= 3;, вориконазоl= 3; та посакона = 79;ол) або інгібітори протеази ВІ = 51; (наприклад ритонавір) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Очікуєт= 00;ся, що активні речовини, як= 110; не вважають = 89;я потужними інгібітораl= 4;и CYP3A4 та P-gp (нап&= #1088;иклад аміодарон, кларитроміm= 4;ин, дилтіазем, флуконазол, напроксен, квінідин, ве= 088;апаміл), будуть менш інтенсивно підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю апіксабану = 91; плазмі кров= 10;. Немає потреби у корекції дози апіксабану = 87;ри його одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з речовинам = 80;, які не є сильними інгібітораl= 4;и CYP3A4 та/або Р-gp. Наприклад, дилтіазем (у дозуванні 360 мг 1 раз на дl= 6;бу), який вважається помірним інгібітороl= 4; CYP3A4 та слабким інгібітороl= 4; Р-gp, призводив до 1,4-разового збільшення середньої AUC та 1,3-кратного збільшення = 89;ередньої C_max апіксабану. Напроксен (разова доза 500 мг) є інгібітороl= 4; Р-gp, але не впливає на CYP3A4. Цей л= 10;карський засіб пр= 080;зводив до 1,5-разового збільшення середньої AUC та 1,6-разового збільшення середньої C_{max<=
/sub>
апіксабану.
Кларитроміm=
4;ин}

(500 мг, двіч= 10; на добу), інгібітор Р-gp та сильний інгібітор CYP3A4 призводив д = 86; 1,6‑разового та 1,3-разового збільшення середнього рівня AUC та Cmax апіксабану відповідно.

Індукто = 88;и CYP3A4 та Р-gp.

Одночас = 85;е застосуванl= 5;я апіксабану та рифампіц = 80;ну (потужний індуктор CYP3A4 т = 72; Р-gp) призводил= о до зниження середніх AUC та Cmax апіксабану приблизно н = 72; 54 % та 42 % відповідно. Одночасне застосуванl= 5;я апіксабану та інших потужних препаратів-= 10;ндукторів CYP3A4 та Р-gp (наприклад фенітоїну, карбамазепo= 0;ну, фенобарбітk= 2;лу або препаратів звіробою) також може призвести д = 86; зниження ко = 85;центрації апіксабану = 91; плазмі кров= 10;. Корекція дози апіксабану не потрібна = 091; разі його од= 085;очасного застосуванl= 5;я з подібними = 079;асобами. Однак для профілактиl= 2;и ВТЕ під час планової операції з ендопротезm= 1;вання кульшового або колінного суглоба, профілактиl= 2;и інсульту та системної емболії у пацієнтів з неклап&#= 1072;нною фібриляцієn= 2; передсердь (НФП) та для профілактиl= 2;и рецидивів ТГ&#= 1042; та ТЕЛА пацієн&#= 1090;ам, які одночасно застосовуюm= 0;ь лікування потужними індукторамl= 0; CYP3A4 та P-gp, = апікса&#= 1073;ан слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю.

Апіксабан не рекомендовk= 2;ний для лікуван = 85;я ТГВ = 090;а ТЕЛА у пацієнтів, яким одночасно застосовуюm= 0;ь системне лікування потужними індукторамl= 0; CYP3A4 та P-gp, оскільки його ефективнісm= 0;ь може бути порушена (див. розділ <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK'>«Особ= ливості застосуванl= 5;я»). h= 0;нтикоагуля= 085;ти, інгібітори агрегації т = 88;омбоцитів, с = 77;лективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) або і = 85;гібітори зворотного захоплення серотоніну/ = 85;орадреналі&#= 1085;у і (ІЗЗCН) та нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні засоби (НПЗЗ).<= /span>=

У зв’язку зі зростанням ризику кровотечі одночасне застосуванl= 5;я пацієнтам будь-яких ін= 096;их антикоагулn= 3;нтів протипоказk= 2;не, за винятком конкретних обставин зміни антик = 86;агулянтної терапії, кол= 080; нефракціонl= 6;ваний гепарин вводиться в дозах, необхідних = 76;ля забезпеченl= 5;я прохідностo= 0; центральноk= 5;о венозного або артеріальнl= 6;го катетера, аб= 086; нефракціонl= 6;ваний гепарин вводиться під час катетерної абляції для лікування фібриляції передсердь (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Після комбінованl= 6;го введення еноксапариl= 5;у (разова доза 40 мг) та апіксабану (разова доза 5 мг) спостерігаk= 4;ся адитивний ефект щодо активності фактора анти-Ха.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і апіксабану та ацетилсаліm= 4;илової кислоти (325 мг 1 раз на добу) виражені фармакокінk= 7;тичні або фармако = 76;инамічні взаємодії були відсутні. Одноч= асне застосуванl= 5;я апіксабану = 79; клопідогреl= 3;ем (75 мг 1 раз на до= 073;у) або з комбінацієn= 2; 75 мг клопідогреl= 3;ю та 162 мг ацетилсаліm= 4;илової кислоти 1 раз на добу, або із прасугрелеl= 4; (початкова доза – 60 мг, на= ступне дозування – 10 мг 1 раз на добу) у дослідженнn= 3;х І фази не виявило значущого збільшення модельного часу кровотечі а = 73;о додатковогl= 6; інгібуваннn= 3; агрегації тромбоцитіk= 4; порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям антитромбоm= 4;итарних засобів без апіксабану. П= 10;двищення показників згортання крові (ПЧ, МНС та а = 63;ТЧ) узгоджувалl= 6;ся з ефектами апіксабану як монотерапіo= 1;. Напроксен (5= 00 мг), який є інгібітороl= 4; Р-gp, призводив до 1,5-разового збільшення середньої AUC та 1,6-кратного збільшення середньої C_{max
апіксабану.
Апіксабан
спричиняв
відповідне
підвищення
показників
згортання
крові.
Одночасне
застосуванl=
5;я
напроксену
та апіксаба
=
85;у
не змінювал
=
86;
ефекту
напроксену
щодо агрега
=
94;ії
тромбоцитіk=
4;, зумовленої
впливом
арахідоновl=
6;ї
кислоти, та
не
призводило
до клінічно
значущого з
=
73;ільшення
часу
кровотечі.
Незважаючи
на це, в
окремих осі
=
73;
може
розвиватисn=
3;
більш
виражена
фармакодинk=
2;мічна
відповідь н
=
72;
одночасне
введення
антитромбоm=
4;итарних
засобів та
апіксабану.
Апіксабан
слід з
обережністn=
2;
застосовувk=
2;ти
у поєднанні =
079;
СІЗЗС/ІЗ=
ЗСН,
НПЗЗ,
ацетилсаліm=
4;иловою
кислотою
та/або інгіб=
110;торами
P2Y12, оскільки ц=
10;
лікарські
засоби зазв
=
80;чай
збільшують
ризик
виникнення
кровотечі
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).}

На= 103;вний обмежений досвід одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з іншими інгібітораl= 4;и агрегації тромбоцитіk= 4; (такими як антагоністl= 0; рецепторів GPIIb/IIIa, дипіридамоl= 3;, декстран аб = 86; сульфінпірk= 2;зон) або тромболітиm= 5;ними засобами. Оскільки такі засоби підвищують ризик крово = 90;еч, одночасне ї = 93; застосуванl= 5;я разом з апіксабаноl= 4; не рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Інші супутні лік = 72;рські засоби.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і апіксабану та атенолол = 91; або фамотидину клінічно ви = 88;ажені фармакокінk= 7;тичні або фармакодинk= 2;мічні взаємодії н = 77; спостерігаl= 3;ися. Одночасне застосуванl= 5;я 10 мг апіксабану та 100 мг атено&= #1083;олу не мало клінічно важливого впливу на фармакокінk= 7;тику апіксабану. Після подал= 00;шого прийому дво = 93; лікарських засобів одночасно середні значення AUC та= C_max апіксабану були нижчим = 80; на 15 % та 18 % відповідно порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям як монотерапіo= 1;. Одночасне застосуванl= 5;я 10 мг апіксабану та 40 мг фамот&#= 1080;дину не впливало на значення AUC або C_max апіксабану. Вплив&= nbsp;апіксабану на інші лікарські з = 72;соби.

Дослідженн= 03; апіксабану in v= itro показали відсутністn= 0; пригнічуваl= 3;ьного впливу цьог = 86; лікарськог&= #1086; засобу на активність CYP1= A2, CYP2A6, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2D6 або CYP3A4 (ІК50 > 45 мкмоль/л) та наявніст= 00; слабкого інгібіторнl= 6;го впливу на активність CYP2= C19 (ІК50 > 20 мкмоль/л) у концентрацo= 0;ях, значно більших за пікові конц = 77;нтрації лікарськогl= 6; засобу у плазмі кров= 10; пацієнтів. Апіксабан у концентрацo= 0;ях до 20 мкмоль/л не індукує активність CYP1A2, CYP2B6 або CYP3A4/5. Тому вважається, що апіксаба = 85; не змінюват = 80;ме показники метаболічнl= 6;го кліренсу су = 87;утніх засобів, метаболізм яких відбуваєтьl= 9;я з участю цих ферментів. Апіксабан н = 77; пригнічує значною мірою активність=

Р-gp.

Як описа= 085;о нижче, у дослідженнn= 3;х з участю здорових добровольцo= 0;в апіксабан н = 77; призводив д = 86; значних змі = 85; фармакокінk= 7;тики дигоксину, напроксену або атенололу. Д = 80;гоксин. Одночасне застосуванl= 5;я апіксабану (20 мг 1 раз на добу) та дигоксину, який є субстратом = 56;-gp (0,25 мг 1 раз на добу), не змінювало AUC або C_max дигоксину. Таким чином= ;, апіксабан н = 77; пригнічує транспортуk= 4;ання субстратів, = 079;умовлене Р-gp. Напроксен. Одночасне застосуванl= 5;я разових доз апіксабану (10 мг) та типового НП = 47;З напроксену (500 мг) не впливало на AUC або C_max напроксену.

Атенолол. Одночасне застосуванl= 5;я разових доз апіксабану (10 мг) та типового бета-блокат = 86;ра атенололу (100 мг) не впливало на фармакокінk= 7;тику атенололу.=

Активоване вугілля.=

Застосу = 74;ання активованоk= 5;о вугілля зни = 78;ує рівні експозиції апіксабану (див. розділ «Передозувk= 2;ння»).

Особлиk= 4;ості застосуванl= 5;я.

Ризик кровотечі.=

Як і у разі прийом = 91; інших антикоагулn= 3;нтів, пацієнти, як= 110; приймають апіксабан, потребують ретельного нагляду з метою виявлення ознак кровотечі. А= 087;іксабан необхідно застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; при станах, які супроводжуn= 2;ться підвищеним ризиком кровотечі. У разі виникнення тяжкої кровотечі застосуванl= 5;я апіксабану = 89;лід припинити (див. розділ «Побічні реакції» та «Передозувk= 2;ння»).

Хоча лікування апіксабаноl= 4; не потребує = 088;егулярного контролю рівнів експозиції, = 091; виняткових ситуаціях, коли інформація про рівень експозиції апіксабану може допомо = 75;ти прийняти клінічне рішення (наприклад при передозуваl= 5;ні та невідкладнl= 6;му оперативноl= 4;у втручанні), може бути використанl= 0;й метод кількісногl= 6; визначення активності пригніченнn= 3; фактора Ха Rotachr= om^®(див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Існує лікарський засіб для нейтралізаm= 4;ії активності інгібітора фактора Ха.

Взаємодії з іншими лікарськимl= 0; засобами, що впливають н = 72; згортання крові.

У зв’язку зі зростанням ризику кровотечі паралельне лікування пацієнтів будь-якими і= 085;шими антикоагулn= 3;нтами протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Застосуванl= 5;я апіксаба = 85;у одночасно з антитромбоm= 4;итарними засобами підвищує ризик кровотечі (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

С = 83;ід проявляти обережністn= 0;, якщо пацієн = 90;и паралельно отримують лікування С = 30;ЗЗС або ІЗЗСН, або Н = 55;ЗЗ, включаючи ацетилсаліm= 4;илову кислоту.

Після оперативноk= 5;о втручання н = 77; рекомендовk= 2;но одночасно з апіксабаноl= 4; призначати інші інгібітори агрегації тромбоцитіk= 4; (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Для пацієнтів з фібриляцієn= 2; передсердь = 90;а станами, які потребують проведення моно- або подвійної антитромбоm= 4;итарної терапії, до початку комбінуванl= 5;я такої терапії з апіксабаноl= 4; слід ретельно зважити пот = 77;нційну користь та ризики.

Під час клінічного дослідженнn= 3; з участю пацієнтів з фібриляцієn= 2; передсердь одночасне застосуванl= 5;я ацетилсаліm= 4;илової кислоти підвищувалl= 6; ризик виникнення сильної кровотечі, пов’я = 79;аної з лікування = 84; апіксабаноl= 4;, – з 1,8 % на рік д = 86; 3,4 % на рік, а ризик, пов’язан&= #1080;й з варфарино = 84;, – з 2,7 % на рік д = 86; 4,6 % на рік. У цьому клінічному дослідженнo= 0; супутнє застосуванl= 5;я подвійної антитромбоm= 4;итарної терапії бул = 86; обмеженим (2,1 %= ) (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

У клінічне дослідженнn= 3; були залучені па = 94;ієнти із фібриляцієn= 2; передсердь із ГКС та/або такі, що підлягають ЧКВ із плановим пе = 88;іодом лікування інгібітороl= 4; P2Y12, із або без А&#= 1057;К, та пероральниl= 4; антикоагулn= 3;нтом (апіксабан або антагоніст вітаміну К (АВК)) протяго&= #1084; 6 місяців. Одночасний прийом АСК у суб’єктів, які отримували апіксабан, підвищував ризик масивної аб = 86; немасивної клінічно зн = 72;чущої кровотечі з = 72; критеріями Міжнародноk= 5;о товариства = 79; вивчення проблем тро = 84;бозу та гемостаз = 91; (ISTH) на 16,4‑33,1 % на рік (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

У ході клінічного дослідженнn= 3; з участю пацієнтів групи високого ризику післ= 03; перенесеноk= 5;о гострого коронарногl= 6; синдрому без фібриляції передсердь, які мали одночасно кілька супутніх захворюванn= 0; кардіологіm= 5;ного та некардіолоk= 5;ічного характеру т = 72; отримували ацетилсаліm= 4;илову кислоту або комбінацію ацетилсаліm= 4;илової кислоти та клопідогреl= 3;ю, застосуванl= 5;я апіксабану супроводжуk= 4;алося значним зростанням ризику сильних кровотеч за класифікацo= 0;єю ISTH – 5,13 % на рік порівняно з групою плацебо, для якої цей ризик стано = 74;ив 2,04 % на рік.

Застосуван&= #1085;я тромболітиm= 5;них засобів для лікування гострого ішемічного інсульту. Д= 086;свід засто&#= 1089;ування тромболітиm= 5;них засобів для лікування гострого ішемічного інсульту у пацієнтів, я= 082;і приймали апіксабан, надзвичайнl= 6; обмежений (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»)= .

Пацієнти зі штучним клапаном серця.

Безпека та ефективнісm= 0;ь апіксабану не досліджу = 74;ались у пацієнтів, які мають штучний клапан серц= 03; з або без артеріальнl= 6;ї фібриляції. Тому застосуванl= 5;я апіксабану не рекоменд = 91;ється у цьому випадку.

Пацієнти з антифосфолo= 0;підним синдромом<= /span>

Пероральні антикоагулn= 3;нти прямої дії, включаючи апіксабан, н= 077; рекомендовk= 2;ні пацієнтам з тромбозом в анамнезі, у яких діагно = 89;товано антифосфолo= 0;підний синдром. Зок= 088;ема, у пацієнтів, позитивних за трьома факторами (вовчаковий антикоагулn= 3;нт, антитіла проти кардіоліпіl= 5;у та бета-2-глікоп&#= 1088;отеїну I), лікування пероральниl= 4;и антикоагулn= 3;нтами прямої дії може бути пов’язане з= 10; збільшенняl= 4; частоти повторних тромботичнl= 0;х подій порівняно з терапією антагоністk= 2;ми вітаміну К.=

Хірургічні втручання т = 72; інвазивні процедури.= =

Лікування апіксабаноl= 4; слід припинити щ = 86;найменше за 48 годин до проведення планової оп = 77;рації або інвазивних процедур з помірним аб = 86; високим ризиком розвитку кровотечі. Ц= 077; стосуєтьс&#= 1103; втручань, дл= 103; яких розвиток кл= 10;нічно значущих кровотеч не може бути ви= 082;лючений, та процедур, для яких ризик розви = 90;ку кровотечі є неприйнятнl= 0;м. Лікування а= ;піксабаном слід припинити щонайменше = 79;а 24 години до проведення планової операції аб = 86; інвазивних процедур з незначним ризиком розвитку кровотечі. Ц= 077; стосується втручань, пі= 076; час проведення яких будь-як= 110; можливі кровотечі очікуються незначними за обсягом, некритичниl= 4;и для цієї діл= 103;нки або легко контрольовk= 2;ними.

Якщо операцію аб = 86; інвазивну процедуру неможливо відкласти, необхідно вжити відповідниm= 3; застережниm= 3; заходів, враховуючи підвищений ризик крово = 90;ечі. Слід зважит = 80; ризик виникнення = 82;ровотечі та ступінь невідкладнl= 6;сті втручання.=

Слід відновити лікування апіксабаноl= 4; якомога швидше післ= 03; хірургічноk= 5;о втручання або інвазивної процедури, з= 072; умови, що це дозволяє клінічна ситуація та було вжито н= 072;лежних заходів для забезпеченl= 5;я гемостазу (для кардіоверсo= 0;ї див. розділ «&#= 1057;посіб застосуванl= 5;я та дози»).

Пацієнтам, які проходять катетерну абляцію для лікування фібриляції передсердь, = 085;емає потреби переривати лікування апіксабаноl= 4; (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Протипокаk= 9;ання» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).= Тимчасове припинення лікування а = 87;іксабаном.

Припинення лікування антикоагулn= 3;нтами (у тому числі апіксабаноl= 4;) у зв’я = 79;ку з активною кровотечею, проведенняl= 4; планової операції аб = 86; інвазивних процедур підвищує ризик розвитку тромбозу у пацієнтів. Слід уникат = 80; перерви у лікуванні, а у разі, коли лікування апіксабаноl= 4; необхідно тимчасово припинити (з будь-яких причин), слід якомога швидше відновити прийом лі= 082;арського засобу.

Спінальна/е= 087;ідуральна анестезія або пункція.

При застосуванl= 5;і нейроаксіаl= 3;ьної (спинномозк = 86;вої або епідуральнl= 6;ї) анестезії а = 73;о проведенні спінальної чи епідуральнl= 6;ї пункції пацієнти, як= 110; отримують лікування антитромбоm= 4;итарними засобами з метою профілактиl= 2;и тромбоембоl= 3;ічних ускладнень, мають підвищений ризик утвор = 77;ння епідуральнl= 6;ї або спінальної гематоми, як= 072; може призвести д = 86; довготриваl= 3;ого або остаточногl= 6; паралічу. Ризик виникнення = 94;их явищ може збільшуватl= 0;ся через використанl= 5;я постійних катетерів у післяопераm= 4;ійний період або супутнє зас = 90;осування лікарських = 79;асобів, які впливають н = 72; процеси згортання крові. Пості= 081;ний епідуральнl= 0;й або підоболонкl= 6;вий катетер необхідно видалити щонайменше за 5 годин до прийому першої дози апіксабану. Також ризик може збільшуватl= 0;ся внаслідок травматичнl= 6;ї або неодноразоk= 4;ої епідуральнl= 6;ї або спинномозкl= 6;вої пункції. Необхідно постійно контролюваm= 0;и стан пацієнтів для виявлення симптомів неврологічl= 5;их порушень (наприклад оніміння аб = 86; слабкість у ногах, порушення функцій киш = 82;ового тракту або сечового міхура). Якщо у пацієнта з’являютьсn= 3; ознаки неврологічl= 5;их порушень, об= 086;в’язково слід невідкладнl= 6; провести ді = 72;гностику та лікуванн= 03;. Перед нейроаксіаl= 3;ьним втручанням лікар повинен зважити пот = 77;нційну користь та ризики для пацієнтів, які отримують антикоагулn= 3;нти або будуть отримувати антикоагулn= 3;нти з метою проф= 110;лактики утворення тромбів.

Клінічн = 80;й досвід застосуванl= 5;я апіксабану пацієнтам з постійними підоболонкl= 6;вими або епідуральнl= 0;ми катетерами відсутній. З= 072; потреби такого застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу слід, ґрунтуючисn= 0; на даних фармакокінk= 7;тики, витримати інтервал мі = 78; останнім прийомом апіксабану та видаленням катетера у 20–3= 0 годин (тобто вдвіч= 110; більше періоду напіввиведk= 7;ння). Крім того, перед видаленням катетера необхідно пропустити щонайменше = 86;дну дозу апіксабану. Наступну дозу лікарс= 00;кого засобу можн = 72; застосовувk= 2;ти не раніше ні= 078; через 5 годин після видалення катетера. Як і щодо усіх нових антикоагулn= 3;нтних засобів, досвід застосуванl= 5;я апіксабану пацієнтам з нейроаксіаl= 3;ьною блокадою обмежений. Т= 086;му застосуванl= 5;я апіксабану цим пацієнт = 72;м потребує особливої обережностo= 0;.

Пац= 10;єнти, які страждають на ТЕЛА та мають нестабіль = 85;у гемодинаміl= 2;у, або пацієнт = 80;, які потребують тромболізу чи легенево= 11; емболектомo= 0;ї.

Апі = 82;сабан не рекомендуєm= 0;ься застосуватl= 0; як альтерна = 90;иву нефракціонl= 6;ваному гепарину пацієнтам, які страждають на тромбоембоl= 3;ію легеневої артерії та мають нестабільнm= 1; гемодинаміl= 2;у або можуть проходити тромбо&= #1083;із чи легеневу емболектомo= 0;ю, оскo= 0;льки безпека та ефективнісm= 0;ь апіксабану = 91; зазначених клінічн&= #1080;х ситуаціях н = 77; встановленo= 0;. &= #1055;ацієнти з активним раком.<= /p>
Паці&= #1108;нти з активним раком можут= 00; мати високи = 81; ризик розвитку як венозної тромбоембоl= 3;ії, так і кровотеч. Коли апіксабан розглядаєтn= 0;ся для лікування ТГВ або ТЕЛА у хворих на рак, слід ретельно оцінити пер = 77;ваги та ризики (ди&#= 1074;. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Пац= 10;єнти з порушення = 84; функції нирок.

Деякі клінічні дані свідчать пр = 86; те, що концен&#= 1090;рація апіксабану = 91; плазмі кров= 10; підвищена у пацієнтів з тяжким порушенням функції ниро = 82; (кліренс креатиніну 15–29 мл/хв), що може підвищуватl= 0; ризик кровотеч. Дл= 103; профілактиl= 2;и венозної тромбоембоl= 3;ії (ВТЕ) під час планової операції з ендопротезm= 1;вання кульшового або колінного суглоба (ВТЕп), для лікува= 085;ня ТГВ, лікування ТЕЛА та профілактиl= 2;и рецидивів ТГВ та ТЕЛА (ВТЕл) апіксабан слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам з тяжким порушенням функції ниро = 82; (кліренс креатиніну 15–29 мл/хв) (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» і «Фармакокіl= 5;етика»).

Для профілактиl= 2;и інсульту та системної е = 84;болії у пацієнтів із НФП, у яких наявні тяжк= 10; порушення функції нирок (кліренс креатиніну 15–29 мл/хв) або рівень сироватковl= 6;го креатиніну ≥ 1,5 мг/дл (133 мкмоль/л) у поєднанні з такими факторами я = 82; вік понад 80 р&#= 1086;ків або маса тіл= 072; менше 60 кг, потрібно за = 89;тосовувати нижчу дозу апіксабану R= 11; 2,5 мг двічі на добу (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я»).

Клінічний досвід застосуванl= 5;я апіксабану пацієнтам з кліренсом креатиніну < 15 мл/хв або пацієнтам, які знаходятьсn= 3; на діалізі, відсутній, тому апіксабан н = 77; рекомендовk= 2;ний для застосуванl= 5;я цій категорії п = 72;цієнтів (д = 80;в. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» та «Фармакокіl= 5;етика»).

Пацієнт = 80; літнього віку.

З віком може підвищуватl= 0;ся ризик виникнення кровотеч (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;letter-spacin= g: -.2pt;mso-ansi-language:UK'>Також апіксабан у поєднанні з ацетилсаліm= 4;иловою кислотою дл= 03; лікування пацієнтів літнього віку слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю через підвищення ризику кровотечі.=

Маса тіла.

Знижена маса тіла (< 60 кг) підвищує ризик виник = 85;ення кровотеч (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Пацієнт = 80; з порушення = 84; функції печінки

Апіксаб = 72;н протипоказk= 2;ний пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями печінки, які супроводжуn= 2;ться коагулопатo= 0;єю та клінічно суттєвим ризиком кро = 74;отечі (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Апіксабан не рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я пацієнтів з тяжким порушенням функції п = 77;чінки (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Апік = 89;абан слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я пацієнтів з легкими або помірними п = 86;рушеннями функції п = 77;чінки (клас А або В за Чайлдом–П’n= 2;) (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» і «Фармакокіl= 5;етика»).

Пацієнтів з підвищенимl= 0; рівнями ферментів печінки (аланінамін = 86;трансфераз&#= 1072;/ аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;за (АЛТ/АСТ) перевищуютn= 0; верхню межу норми у біль= 096;е ніж 2 рази) або загальним білірубіноl= 4;, вищим за вер= 093;ню межу норми в 1,5 або більше раза, не допускали д = 86; участі у клінічних дослідженнn= 3;х. Тому апіксабан слід з обережністn= 2; застосовув&#= 1072;ти для лікування цієї популя = 94;ії пацієнтів (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). До початку лікування апіксабаноl= 4; необхідно провести дослідженнn= 3; функцій печінки. В = 79;аємодії з інгібітораl= 4;и як цитохром = 91; P450 3A4 (CYP3A4), так і Р-глікопрот = 77;їну (P-gp). Апіксаб= 072;н не рекомендовk= 2;но призначати = 87;ацієнтам, які отримують системне лікування потужними інгібітораl= 4;и одночасно CYP3A4 та P-gp, такими яl= 2; азольні антимікотиl= 2;и (наприклад кетоконазоl= 3;, ітраконазоl= 3;, вориконазоl= 3; та посаконазоl= 3;) або інгібітори протеази ВІ = 51; (наприклад ритонавір). Ці лікарськ= 10; засоби можуть збільшити експозицію апіксабану вдвічі (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій») або навіть більше за наявності додаткових чинників підвищення експозиції апіксабану (таких як тяжке поруш = 77;ння функції ниро = 82;).=

Взаємодії з засобами, які одночасно є індукторамl= 0; CYP3A4 та P-gp.=

Одночас = 85;е застосуванl= 5;я апіксабану та потужних препаратів-= 10;ндукторів CYP3A4 та P-gp (наприклад рифампіцинm= 1;, фенітоїну, карбамазепo= 0;ну, фенобарбітk= 2;лу або препаратів звіробою) може призвести д = 86; зниження експозиції апіксабану приблизно н = 72; 50 %. У клінічн&#= 1086;му дослідженнo= 0; з участю пацієнтів з фібриляцієn= 2; передсердь одночасне застосуванl= 5;я апіксабану та потужних індукторів CYP3= A4 та P-gp знижувало ефективнісm= 0;ь антикоагулn= 3;нту та підвищувалl= 6; ризик кровотечі порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям апіксабану як монотерапіo= 1;.

Для пацієнтів, які одночасно отримують л= 10;кування потужними індукторамl= 0; CYP3A4 та P‑gp, застосовуюm= 0;ь нижчезазнаm= 5;ені рекомендацo= 0;ї (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»):

- апіксабан слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю для профілактиl= 2;и ВТЕ під час планової операції з ендопротезm= 1;вання кульшового або колінного суглоба, профілактиl= 2;и інсульту та системної емболії у пацієнтів з НФП та для профілактиl= 2;и рецидивів ТГ&#= 1042; та ТЕЛА;

- не слід з&= #1072;стосовуват= ;и апіксабан для лікування ТГВ т&#= 1072; ТЕЛА, оскільки його ефекти = 74;ність може бути порушена.=

Хірургічне лікування перелому стегна.

Клінічн= 10; дослідженнn= 3; ефективносm= 0;і та безпеки застосуванl= 5;я апіксабану пацієнтам, які проходять хірургічне лікування перелому стегна, не проводили. Таким чином, застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу таки = 84; пацієнтам н = 77; рекомендовk= 2;не.

Лабораторн= 10; показники.=

Результ = 72;ти аналізів згортання крові (напри= 082;лад протромбінl= 6;вий час (ПЧ), міжнародне = 85;ормалізова&#= 1085;е співвідношk= 7;ння (МНС) та актив&= #1086;ваний частковий тромбопласm= 0;иновий час (аЧТЧ)) змінюються відповідно до очікуван= 00; у зв’язку з механізмом дії апіксабану. = 047;міни, виявлені у результатаm= 3; цих аналізі = 74; при застосуванl= 5;і терапевтичl= 5;их доз, є незнач&#= 1085;ими та надзвичайнl= 6; варіативниl= 4;и (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Важли&= #1074;а інформац= ія про допоміжні речовини.<= /span>

Л= 10;карський засіб містить лактозу, йог= 086; не слід приймати пацієнтам з рідкісними спадковими захворюванl= 5;ями, пов’язанимl= 0; з неперенос = 80;містю галактози, повною недостатніl= 9;тю лактази або синдромом порушення в = 89;моктування глюкози та галактози. Лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) нk= 2; таблетку, тобто практично вільний від = 085;атрію.

=

З = 72;стосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітні = 89;ть. Даних про застосуванl= 5;я апіксабану вагітним жінкам нема= 08;. Дослідженнn= 3; на тваринах = 085;е виявили безпосередl= 5;ього або опосере = 76;кованого шкідливого впливу на репродуктиk= 4;ну функцію. Як запобіжний захід рекомендовk= 2;но уникати застосуванl= 5;я апіксабану = 91; період вагітності.

Періо&= #1076; годування груддю. Наразі невідомо, чи &#= 1087;роникає апіксабан або його метаболіти = 91; грудне молоко людини. Інформація, отримана пі = 76; час дослідж = 77;нь на тваринах, свідчить пр = 86; проникненн&= #1103; апіксабану = 91; молоко. Неможливо виключити ризик для дитини, яку годують груддю.

Слід прийняти рішення щод = 86; припинення годування груддю або припинення/ = 74;ідмови лікування апіксабаноl= 4;, беручи до уваги переваги грудного го = 76;ування для дитини т= 072; переваги лікування д = 83;я жінки.

Вплив на репродуктиk= 4;ну функцію. Дослідженн&= #1103; на тваринах, яким безпосередl= 5;ьо вводили апіксабан, н= 077; виявили впливу цьог = 86; лікарськог&= #1086; засобу на фертильнісm= 0;ь.

З = 76;атність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Л= 10;карський засіб не впливає або майже не впливає на швидкість реакції під час керування автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

=

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Спосіб застосуванl= 5;я.

Л= 10;карський засіб застосовувk= 2;ти перорально, його слід приймати, запиваючи водою, з їжею чи без їжі.

Для пацієнтів, які не можут= 100; проковтнутl= 0; цілі таблетки, їх можна подрібнити = 10; суспендуваm= 0;и у воді, 5 % водному розчині глюкози або = 091; яблучному с = 86;ку, а також можн= 072; змішати з яблучним пюре; після цього одраз = 91; застосуватl= 0; перорально (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Також таблетки лікарськог&= #1086; засобу можн&= #1072; подрібнити = 10; суспендуваm= 0;и у 60 мл води або 5 % водному розчині глюкози і одразу ввести чере = 79; назогастраl= 3;ьний зонд (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Л= 10;карський з= 072;сіб у формі таблеток після подрібненнn= 3; є стабільни = 84; у воді, 5 % водному розчині глюкози, яблучному соку або яблучному пюре до 4 годин.

Дозування.

Профіла = 82;тика венозної тромбоембоl= 3;ії у разі планового протезуванl= 5;я колінного а = 73;о кульшового суглоба.

Р = 77;комендован&#= 1072; доза ліка&= #1088;ського засобу станови = 90;ь 2,5 мг перорально двічі на доб= 091;. Першу дозу слід прийняти через 12–24 год&= #1080;ни після операції.=

О = 73;ираючи час для першого введення лікарськог&= #1086; засобу в межах цього вікна, лікарі повинні враховуватl= 0; потенційну користь від більш раннь = 86;го початку введення антикоагулn= 3;нтів для профілактиl= 2;и венозної тромбоембоl= 3;ії та потенційниl= 1; ризик виникнення післяопераm= 4;ійної кровотечі.=

Для пацієнтів, я= 082;і перенесли операцію з метою замін = 80; кульшового суглоба, рекоме= ндована тривалість лікування становить 32–38= днів, а для пацієнт= 10;в, які перенесли операцію з метою замін = 80; колінного суглоба – 10–1= 4 днів.=

Профілакти&= #1082;а інсульту та системної емболії у пацієнтів з неклапанноn= 2; фібриляцієn= 2; передсердь.=

Рекомендов&= #1072;на доза ліка&= #1088;ського засобу стан&= #1086;вить 5 мг перорально двічі на доб= 091;. Зниження дози.

Для пацієнтів з неклапанноn= 2; фібриляцієn= 2; передсердь та щонайменше двома з таки= 093; характерисm= 0;ик, як: вік ≥ 80 років, маса тіла ≤ = ;60 кг або рівень креатиніну сироватки крові ≥ 1,5 мг/дл (133 мкмоль/л), рекомендовk= 2;на доза ліка&= #1088;ського засобу стан&= #1086;вить 2,5 мг перорально двічі на доб= 091;.

Лікування слід проводити протягом тривалого часу.

= Л= 10;кування тромбозу глибоких ве = 85; (ТГВ) та тромбоембоl= 3;ії легеневої артерії (ТЕЛА), а також профілактиl= 2;а рецидивів ТГВ т&#= 1072; ТЕЛА.

Рекомеl= 5;дована доза ліка&= #1088;ського засобу для лікування ТГВ т&#= 1072; ТЕЛА становить 10 мг перорально двічі на доб= 091; протягом перших 7 дні = 74;. Потім апікс = 72;бан застосовувk= 2;ти у дозуванні 5 мг перорально двічі на доб= 091;. Згідно з діючими медичними настановамl= 0;, коротка тривалість лікування (щонайменше 3 &= #1084;ісяці) повинна враховуватl= 0; фактори риз = 80;ку, що минають (наприклад нещодавнє хірургічне втручання, травма, іммобілізаm= 4;ія). Рекомендовk= 2;на доза ліка&= #1088;ського засобу для профілактиl= 2;и рецидиву ТГВ т&#= 1072; ТЕЛА &#= 1089;тановить 2,5 мг перорально = 76;вічі на добу. Якщо пацієнту показана профілактиl= 2;а рецидивів ТГВ т&#= 1072; ТЕЛА, дозу 2,5 мг двічі на доб= 091; слід розпоч = 80;нати приймати після завершення

6-місячн= 086;го курсу лікування ап= 110;ксабаном у дозі 5 мг двічі на доб= 091; або курсу лікування іншим антикоагулn= 3;нтом, як зазначен = 86; у таблиці 8 (також див. «Фармакодиl= 5;аміка»).

Рекомендац&= #1110;ї з дозування (ВТЕл)

Таблиця 8

Пока= ;зання

Схем= ;а застосуван= 085;я

Макс= ;имальна добова доза

Лікування ТГВ або ТЕЛА<= /span>

перші 7 дніk= 4; – 10 мг двічі на добу

20 мг=

пода= ;льше застосуван= 085;я дози 5 мг двічі на добу

10 мг=

Профілакти= ;ка рецидиву ТГВ та/аk= 3;о ТЕЛА після заве= ;ршення 6-місячного курсу лікування ТГВ а= бо ТЕЛА

2,5 мг двічі на добу

5 мг

Тривалість загального курсу лікування в = 80;значати індивідуалn= 0;но після ретельної оцінки пере = 74;аг лікування т = 72; ризику кровотечі (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Пропу= ск прийому дози.

Я = 82;що прийом лі= 082;арського засобу було пропущено, пацієнтові слід негайн = 86; його прийняти та продовжуваm= 0;и лікування у звичайному режимі двіч= 10; на добу.

Заміна л= 110;карських засобів.

П = 77;реведення з парентералn= 0;ного введення ан = 90;икоагулянт&#= 1110;в на лікуванн= 03; апіксабаноl= 4; (і навпаки) можна проводити в момент прий = 86;му наступної запланованl= 6;ї дози (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Ц= 110; лікарські засоби не слід застосовувk= 2;ти одночасно.=

Переведенн&= #1103; з лікування антагоністk= 2;ми вітаміну К н= 072; лікування = апіксаk= 3;аном. П = 88;и переведе= 085;ні пацієнтів з= 10; схеми лікування антагоністl= 6;м вітаміну К н= 072; лікування а = 87;іксабаном слід припинити застосуванl= 5;я варфарину а = 73;о іншого антагоністk= 2; вітаміну К т= 072; розпочати лікування ап= 110;ксабаном, коли міжнародне нормалізовk= 2;не співвідношk= 7;ння становитимk= 7; < 2,0.

Переведенн&= #1103; з лікування = 072;піксабаном на лікуванн= 03; антагоністk= 2;ми вітаміну К. П = 77;реводячи п= 072;цієнтів з лікування ап= 110;ксабаном на лікування антагоністl= 6;м вітаміну К, слід продовжуваm= 0;и прийом апік&= #1089;абану щонайменше протягом 2 днів після призначеннn= 3; антагоністk= 2; вітаміну К. Після двох днів одночасногl= 6; прийому апіксабану та антагоністk= 2; вітаміну К перед прийомом наступної дози лікарськог&= #1086; засобу визн&= #1072;чають міжнародне нормалізовk= 2;не співвідношk= 7;ння. Комбінованk= 7; лікування а = 87;іксабаном та антагоністl= 6;м вітаміну К продовжуютn= 0;, доки міжнародне нормалізовk= 2;не співвідношk= 7;ння не досягне рівнів ≥ 2,0.

Паціє&= #1085;ти літнього віку.<= /span>

Профілk= 2;ктика венозної тромбоембоl= 3;ії під час планової операції з ендопротезm= 1;вання кульшового або колінного суглоба, лік= 091;вання тромбозу глибоких ве = 85; (ТГВ) та тромбоембоl= 3;ії легеневої артерії (ТЕЛА), а також профілактиl= 2;а рецидивів ТГВ т&#= 1072; ТЕЛА &#= 1091; дорослих: немає потреби в корекції дози (див. розділи «Фармакокіl= 5;етика» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

Неклапанна фібриляція передсердь: корекція дози не потрібна, за винятком випадків, за= 079;начених вище (див. «Зниже= 085;ня дози» у розділі «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). Порушення функції нирок.

Щодо пацієнтів з легким або помірним порушенням функції ниро = 82; існують так= 10; рекоменда&= #1094;ії:

- для профілактиl= 2;и венозної тромбоембоl= 3;ії (ВТЕ) під час планової операції з ендопротезm= 1;вання кульшового або колінного суглоба (ВТЕп), для лікува= 085;ня ТГВ, лікування ТЕЛА та профілактиl= 2;и рецидивів ТГВ або ТЕЛА (ВТЕл) корекція дози не потрібна (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»);

-&nb= sp;           для профілактиl= 2;и інсульту та системної е = 84;болії у пацієнтів із неклапанноn= 2; фібриляцієn= 2; передсердь (НФП) та рівнем сироватковl= 6;го креатиніну ≥ 1,5 мг/дл (133 мкмоль/л) у комплексі з такими факторами я = 82; вік понад 80 років або маса тіла менше 60 кг, слі= ;д застосовувk= 2;ти нижчу дозу апіксабану, як описано вище. У разі відсутностo= 0; інших критеріїв для зниженн= 03; дози (вік, маса тіла) корекція дози не потрібна (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Паці&= #1108;нтам з тяжким порушенням функції ниро = 82; (кліренс креатиніну 15–29 мл/хв) застосовувk= 2;ти нижченаведk= 7;ні рекомендацo= 0;ї (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»):

-&nb= sp;           для профілактиl= 2;и венозної тромбоембоl= 3;ії (ВТЕ) під час планової операції з ендопротезm= 1;вання кульшового або колінного суглоба (ВТЕп), для лікува= 085;ня ТГВ, лікування ТЕЛА та профілактиl= 2;и рецидивів ТГВ або ТЕЛА (ВТЕл) апіксабан слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю;

-&nb= sp;           для профілактиl= 2;и інсульту та системної е = 84;болії у пацієнтів із неклапанноn= 2; фібриляцієn= 2; передсердь (НФП) слід застосовувk= 2;ти нижчу дозу апіксабану R= 11; по 2,5 мг двічі на добу.

Клін&= #1110;чний досвід застосуванl= 5;я апіксабану пацієнтам з кліренсом креатиніну <= 15 мл/хв або пацієнтам, які знаходятьсn= 3; на діалізі, відсутній, тому апіксабан н = 77; рекомендовk= 2;ний для застосуванl= 5;я цій категорії пацієнтів (д = 80;в. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»).

Порушен&= #1085;я функції печінки.

Л= 10;карський засіб проти = 87;оказаний пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями печінки, які супроводжуn= 2;ться коагулопатo= 0;єю та клінічно суттєвим ризиком кро = 74;отечі (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Лікар= ський засіб не рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я пацієнтів з тяжким порушенням функції печі&= #1085;ки (д= 080;в. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»).

Л= 10;карський засіб слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я пацієнтів з легким або помірним по = 88;ушенням функції печі&= #1085;ки (к= 083;ас А або В за класифікацo= 0;єю Чайлда–П’ю); такі пацієнти не потребують корекції до = 79;и лікарсь = 82;ого засобу (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»).=

П = 72;цієнтів з підвищенимl= 0; рівнями ферментів печінки (АЛТ/АСТ перевищуютn= 0; верхню межу норми (ВМН) більш ніж у 2 рази) або загального білірубіну (перевищенн= 03; ВМН в 1,5 і більше разі = 74;) не допускал = 80; до участі у клінічних д = 86;слідженнях. Тому лікарс= 00;кий засіб слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я цієї групи пацієнтів (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакокіl= 5;етика»). Перед початком лікування апіксабаноl= 4; необхідно провести дослідженнn= 3; функцій печ= 10;нки.

Мk= 2;са тіла.

Профілk= 2;ктика венозної тромбоембоl= 3;ії під час планової операції з ендопротезm= 1;вання кульшового або колінного суглоба, лік= 091;вання тромбозу глибоких ве = 85; (ТГВ) та тромбоембоl= 3;ії легеневої артерії (ТЕЛА), а також профілактиl= 2;а рецидивів ТГВ т&#= 1072; ТЕЛА &#= 1091; дорослих: немає потреби в корекції дози (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

Неклапанна фібриляція передсердь: корекція дози не потрібна, за винятком випадків, за= 079;начених вище (див. «Зниже= 085;ня дози» у розділі «Сп = 86;сіб застосуванl= 5;я та дози»).

Стать.= =

Н = 77;має потреби в корекції дози (див. розділ «Фар = 84;акокінетик&#= 1072;»).=

Паці&= #1108;нти, які проходять процедуру катетерної абляції.
Пацієнти можуть продовжуваm= 0;и отримувати апіксабан під час катетерної абляції (див. розділи «Протипокаk= 9;ання», «Особливос = 90;і застосуванl= 5;я» = 110; «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Пацієнm= 0;и, яким проводять кардіоверсo= 0;ю

Пацієнти з НФП, яким необхідно проводити к = 72;рдіоверсію, можуть розпочинатl= 0; або продовж = 91;вати прийом апіксабану.

У пацієнтів, які раніше н= 077; отримували антикоагулn= 3;нти, слід виключити наявність тромбу лівого передсердя за допомого= 02; методів візуалізацo= 0;ї (наприклад, трансезофаk= 5;еальна ехокардіогl= 8;афія (TEE) або комп’ютернk= 2; томографія (КТ)) перед кардіоверсo= 0;єю відповідно до встановленl= 0;х медичних рекомендацo= 0;й.

Пацієнтам, які починають лікування апіксабаноl= 4;, слід призначати 5 мг лікарсь = 82;ого засобу двіч&= #1110; на добу протягом щонайменше 2,5 дня (5 разов&= #1080;х доз) перед кардіоверсo= 0;єю, щоб забезпе = 95;ити адекватну антикоагулn= 3;цію (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»). Якщо пацієн = 90; відповідає критеріям зменшення дози (див. вище підроз = 76;іли «Зниж= ення дози» і «Порушення функції нирок»), дозm= 1; потрібно зм = 77;ншити до 2,5 мг апіксабану двічі на доб= 091; протягом щонайменше 2,5 дня (5 разових доз).

Якщо необхідна кардіоверсo= 0;я, перед прийо = 84;ом 5 доз апіксабану слід призначити навантажувk= 2;льну дозу 10 мг, потім приймати 5 м = 75; двічі на добу. Режим дозування потрібно зм = 77;ншити до навантажувk= 2;льної дози 5 мг, а потім 2,5 мг двічі на добу, якщо пацієнт відповідає критеріям зменшення дози (див. вище підроз = 76;іли «Зниж= ення дози» і «Порушення функції нирок»). Навантажувk= 2;льну дозу слід приймати що = 85;айменше за 2 години д= 086; кардіоверсo= 0;ї (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Для всіх пацієнтів, які проходять процедуру кардіоверсo= 0;ї, слід мати підтверджеl= 5;ня того, що пацієнт отримував апіксабан згідно з призначеннn= 3;м. Рішення про початок і тр= 080;валість лікування необхідно приймати зг= 10;дно зі встановленl= 0;ми рекомендацo= 0;ями щодо застосуванl= 5;я антикоагулn= 3;нтів пацієнтам, які проходять процедуру кардіоверсo= 0;ї. П&#= 1072;цієнти із неклапанноn= 2; фібриляцієn= 2; передсердь (= 053;ФП) або гострим коронарним синдромом (ГКС) та/або через= шкірним коронарним втручанням<= /i> (ЧКВ)

Існу&= #1108; обмежений досвід застосуванl= 5;я апіксабану = 91; рекомендовk= 2;ній дозі пацієн = 90;ам із НФП, у комбінації = 79; антитромбоm= 4;итарними засобами – пацієнтам і = 79; ГКС та/або тим, хто підлягає ЧК = 42; після досягнення гемостазу (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармако = 76;инаміка»).

Д= 10;ти.

Ефективніс&= #1090;ь та безпека застосуванl= 5;я лікарсь = 82;ого засобу дітям (віком до 18 років) не встановленo= 0;. Дані відсутні.=

Передоk= 9;ування.

Передоз = 91;вання апіксабану може призвести д = 86; зростання ризику виникнення кровотечі. У&nb= sp;разі виникнення геморагічнl= 0;х ускладнень необхідно припинити лікування т = 72; провести обстеження джерела кровотечі. Слід розгля = 85;ути ініціюваннn= 3; відповідноk= 5;о лікування, наприклад проведення хірургічноk= 5;о гемостазу, переливаннn= 3; свіжої замороженоo= 1; плазми а= бо застосуванl= 5;я нейтралізуn= 2;чого засобу для і = 85;гібітора фактора Ха= .

У ході контрольовk= 2;них клінічних досліджень пероральне застосуванl= 5;я апіксабану = 79;доровим добровольцn= 3;м у дозах до 50 мг на добу щоденно протягом 3–7 = 076;нів (25 мг двічі на добу протягом 7 днів або 50 мг 1 раз на д&= #1086;бу протягом 3 днів) не призводило до виникнен = 85;я клінічно важливих небажаних реакцій.

У здорових добровольцo= 0;в застосуванl= 5;я активованоk= 5;о вугілля через 2 та 6 годин післ= 03; прийому 20 мг апіксабану призводило до зниження середньої AUC апіксабану на 50 % та 27 % відповідно = 10; не впливало на C_max лікарс&#= 1100;кого засобу. Застосуванl= 5;я активованоk= 5;о вугілля чер = 77;з 2 або 6 годин після прийому апіксабану призводило до зниження періоду напіввиведk= 7;ння апіксабану, який при монотерапіo= 1; становив 13,4 години, до 5,3 та 4,9 години відповідно. = 058;аким чином, застосуванl= 5;я активованоk= 5;о вугілля мож = 77; бути корисним дл= 03; лікування передозуваl= 5;ня апіксабану або випадко = 74;ого прийому цього лікар = 89;ького засобу.

Для нейтралізаm= 4;ії у разі необхідносm= 0;і антикоагулn= 3;ції через кровоте = 95;у, що становит= 00; небезпеку для життя, або неконтрольl= 6;вану кровотечу існує нейтр = 72;лізуючий лікарський засіб інгібітора фактора Ха (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). М = 86;жна також розглянути введення концентратo= 0;в факторів протромбінl= 6;вого комплексу або рекомбінанm= 0;ного фактора VIIа. Оборотністn= 0; фармакодинk= 2;мічних ефектів апіксабану, підтверджеl= 5;а змінами в аналізі утворення тромбіну, була очевидна наприкінці = 10;нфузії та досягала = 087;очаткових значень у здорових добровольцo= 0;в протягом 4 годин після початку 30‑хв&#= 1080;линної інфузії концентратm= 1; 4 факторів протромбінl= 6;вого комплексу. Однак кліні= ;чний досвід застосуванl= 5;я концентратm= 1; 4 факторів протромбінl= 6;вого комплексу для усуненн= 03; кровотечі в осіб, які отримували апіксабан, відсутній. Д= 086;свід застосуванl= 5;я рекомбінанm= 0;ного фактора VIIa для лікування осіб, які отримують апіксабан, наразі відсутній. С= 083;ід розглянути можливість повторного введення рекомбінанm= 0;ного фактора VIIa та підбору доз = 80; залежно від нормалізацo= 0;ї кровотечі.=

У разі значної кровотечі необхідно розглянути можливість = 82;онсультаці&#= 1111; лікаря-гема = 90;олога.

При однократноl= 4;у застосуванl= 5;і 5 мг апіксаб = 72;ну перорально гемодіаліз знижував AUC ап= іксабану на 14 % у пацієнтів з термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті. Тому малоймовірl= 5;о, що гемодіал= 10;з буде ефективним засобом для лікування передозуваl= 5;ня апіксабану.

Побічнo= 0; реакції.

Безпекm= 1; апіксабану досліджуваl= 3;и у ході 7 кліні&= #1095;них випробуванn= 0; фази III з участю пона = 76; 21 000 пацієнтів: понад 5 000 пацієнтів у дослідженнn= 3;х ВТЕп, понад 11 0= 00 пацієнтів у дослідженнn= 3;х НФП та понад 4 000 пацієнтів у досліджен = 85;ях лікування ВТЕ (ВТЕл); середня заг = 72;льна тривалість застосуванl= 5;я становила 20 днів, 1,7 року і 221 день відповідно (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

Частимl= 0; небажаними реакціями були кровот = 77;ча, контузія, носова кровотеча т = 72; гематома (профіль небажаних явищ та частота, кла= 089;ифіковані за показанн= 03;ми, наведені у таблиці 9). У ході досліджень ВТЕп у цілом= 091; в 11 % пацієнтів, які приймал = 80; апіксабан у дозі 2,5 мг двічі на добу, спостерігаl= 3;ись побічні реа = 82;ції. Загальна частота побічних реакцій, пов’язаних = 79; кровотечамl= 0;, у досліджен = 85;ях з порівнянн= 03; апіксабану та еноксапариl= 5;у становила 10 % у групі апіксабану.

У дослідженнn= 3;х НФП загальн = 72; частота неб = 72;жаних реакцій, пов’язаних = 79; кровотечамl= 0;, у групі апіксабану становила 24,3 % у досліджен = 85;і порівняння апіксабану = 79; варфарином та 9,6 % у дослідженнo= 0; порівняння апіксабану = 79; аспірином. У дослідженнo= 0; порівняння апіксабану = 79; варфарином частота значних шлунково-ки = 96;кових кровотеч за класифікацo= 0;єю ISTH (Міжнародне товариство = 79; проблем тромбозу та гемостазу) (в тому числі з верхніх відділів шлунково-ки = 96;кового тракту, нижніх відділів шлунково-ки = 96;кового тракту, а також прямо= 11; кишки) у пацієнтів, яким застосовувk= 2;ли апіксабан, становила 0,76 %= /рік. Частота значних внутрішньоl= 6;чних кровотеч за класифікацo= 0;єю ISTH у пацієнтів= ;, яким застос = 86;вували апіксабан, становила 0,18 %= /рік.

У дослідженнn= 3;х ВТЕл загальна частота поб= 10;чних реакцій, пов’язаних = 79; кровотечамl= 0;, у групі апіксабану становила 15,6 % у дослідженнo= 0; порівняння апіксабану = 79; еноксапариl= 5;ом/варфарин&#= 1086;м та 13,3 % у дослідженнo= 0; порівняння апіксабану = 79; плацебо (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

У таблиці 9 наведено небажані реакції, що спостерігаl= 3;ися при застосуванl= 5;і лікарсь = 82;ого засобу для профілактиl= 2;и венозної тромбоембоl= 3;ії, неклапанноo= 1; фібриляції передсердь, для лікуван = 85;я тромбозу глибоких ве = 85; (ТГВ) та тромбоембоl= 3;ії легеневої артерії (ТЕЛА), а також профілактиl= 2;и рецидивів ТГВ та ТЕЛА у дорослих, за класами систем органів та ч= 072;стотою: дуже часто (≥&n= bsp;1/10), часто (від ≥ 1/1= 00 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1 000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/1= 0 000 до < 1/1 000), дуже рідко (<1/10 000), невідомо (неможливо встановити = 79; наявної інформації).

Табл&= #1080;ця 9

Небажані реакції

ВТЕп= ;

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Н&#= 1060;П з одним або декількома факторами ризику

ВТЕл

З боку кров= 10; та лімфатично= 111; системи

А&#= 1085;емія

Ч&#= 1072;сто

Ч&#= 1072;сто

Ч&#= 1072;сто

Т&#= 1088;омбоцитопе= нія

Н&#= 1077;часто

Н&#= 1077;часто

Ч&#= 1072;сто

Розлади імунітету

Гіперчутли= ;вість, алергічний набряк та ан&= #1072;філаксія

Рідко

Нечасто

Нечасто

Свербіж

Нечасто

Нечасто

Нечасто *=

Ангіоневро= ;тичний набряк

Невідомо

Невідомо

Невідомо

З боку нервової системи

Крововилив у мозок^†

Невідомо

Нечасто

Рідко

З боку органів зору

Крововилив у око (включаючи кон’ю&#= 1085;ктивальну геморагію)

Рідко

Часто

Н&#= 1077;часто

З боку судинної системи

Кровотечі, гематома

Ч&#= 1072;сто

Ч&#= 1072;сто

Ч&#= 1072;сто

Г&#= 1110;потонія (у тому числі гіпотонія під час вико&= #1085;ання процедур)

Нечасто

Часто

Нечасто

Внутрішньо= ;черевна кровотеча

Н&#= 1077;відомо

Н&#= 1077;часто

Н&#= 1077;відомо

З боку респіратор= 085;ої системи, грудної клітки та середостін= 085;я

К&#= 1088;овотеча з носа

Н&#= 1077;часто

Ч&#= 1072;сто

Часто

К&#= 1088;овохарканн= я

Р&#= 1110;дко

Н&#= 1077;часто

Н&#= 1077;часто

Кровотечі k= 9; дихальних шляхів

Н&#= 1077;відомо

Р&#= 1110;дко

Р&#= 1110;дко

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Нудота

Ч&#= 1072;сто

Ч&#= 1072;сто

Ч&#= 1072;сто

Шлунково-кl= 0;шкова кровотеча

Н&#= 1077;часто

Ч&#= 1072;сто

Ч&#= 1072;сто

Гематохезі= ;я

Н&#= 1077;часто

Н&#= 1077;часто

Н&#= 1077;часто

Гемороїдал= ;ьні кровотечі

Невідомо

Нечасто

Нечасто

Кровотечі m= 1; ротовій порожнині

Невідомо

Нечасто

Часто

К&#= 1088;овотеча з прямої кишки, кровотеча з ясен

Рідко

Часто

Часто

Кровотеча m= 1; заочеревин= 085;ий простір

Н&#= 1077;відомо

Р&#= 1110;дко

Н&#= 1077;відомо

З боку гепатобілі= 072;рної системи

В&#= 1110;дхилення у результата= 093; печінкових проб, підвищення рівня аспартатам= 110;нотрансфер&= #1072;зи, підвищення активності лужної фосф&#= 1072;тази крові, підвищення рівня білірубіну &#= 1082;рові

Нечаст= о

Нечаст= о

Нечаст= о

П&#= 1110;двищення рівня гамма-глута&#= 1084;інотрансфе= рази

Нечаст= о

Часто

Часто

П&#= 1110;двищення рівня аланінамін= 086;трансфераз&= #1080;

Нечаст= о

Нечаст= о

Часто

З боку шкір = 80; та підшкірних тканин

В&#= 1080;сип на шкірі

Невідо= мо

Нечаст= о

Часто

А&#= 1083;опеція

Рідко

Нечаст= о

Нечаст= о

М&#= 1091;льтиформна еритема

Невідо= мо

Дуже рідко

Невідо= мо

Ш&#= 1082;ірний васкуліт

Невідо= мо

Невідо= мо

Невідо= мо

З боку опорно-рухо&#= 1074;ого апарату та сполучної тканини

К&#= 1088;ововилив у м’я&#= 1079;и

Р&#= 1110;дко

Р&#= 1110;дко

Н&#= 1077;часто

З боку нирок та сечовиділь= 085;ої системи

Гематурія =

Нечасто

Часто

Часто

Нефропатія= ;, пов’язана з антикоагул= 103;нтами

Невідо= мо

Невідо= мо

Невідо= мо

З боку репродукти= 074;ної системи та молочних за&#= 1083;оз

Патологічн= ;і вагінальні кровотечі, кровотечі з сечостатев= 086;го тракту

Нечаст= о

Нечаст= о

Часто

Розлади загального характеру

Кровотеча m= 1; місці введення лікарськог= ;о засобу

Невідомо

Нечасто

Нечаст= о

Лабораторн= ;і дослідженн= 103;

П&#= 1086;зитивний результат тесту на приховану к&#= 1088;ов

Невідо= мо

Нечасто

Нечасто

Травми, отруєння та ускладненн= 103; процедур

Синці

Часто

Часто

Часто

Кров’янист= ;і виділення з рани після медичної процедури (включаючи гематому після медич&#= 1085;ої процедури, кровотечу з післяопера= 094;ійної рани, гематому в місці проколу суд&#= 1080;ни та кровотечу з місця встановлен= 085;я катетера), виділення з рани, кровотеча з місця хірур&#= 1075;ічного розрізу (включаючи гематому у місці хірургічно= 075;о розрізу), оперативна кровотеча

Нечасто

Нечасто

Нечасто

Т&#= 1088;авматична кровотеча

Невідомо

Нечасто

Нечасто

* У дослідженнo= 0; CV185057 (довгострок = 86;ва профілактиl= 2;а ВТЕ) випадки генералізоk= 4;аного свербежу не спостерігаl= 3;ися.

^† Термін «Крововилиk= 4; у мозок» об’єднує вс= 10; внутрішньо&= #1095;ерепні або внутрішньоl= 9;пінальні крововиливl= 0; (наприклад геморагічнl= 0;й інсульт, путаменальl= 5;і, церебелярнo= 0;, інтравентиl= 2;улярні або субдуральнo= 0; крововиливl= 0;).=

=

З = 72;стосування апіксабану може бути пов’язане з= 10; збільшенняl= 4; ризику прихованої або явної кровотечі з будь-якої тканини або = 086;ргана, що може призвести д = 86; постгемораk= 5;ічної анемії. Симптоми та їх тяжкість будуть змін= 02;ватися залежно від локалізаціo= 1; та вираженостo= 0; або масштабів кровотечі (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Фармакодиl= 5;аміка»). = 055;овідомленн&= #1103; про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Повідомлен= ;ня про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективнос&#= 1090;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фа= 088;маконагляд&= #1091; за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатностo= 0;. 3 р&#= 1086;ки.

<= /p>
Умов&= #1080; зберігання. Н = 77; потребує спеціальниm= 3; умов зберігання. = 047;берігати в недоступноl= 4;у для дітей місці.

<= /p>
Упак&= #1086;вка. По 20 таблето = 82; у блістері; по 1 блістеру в картонній пачці.

<= /p>
Кате&= #1075;орія відпуску. З = 72; рецептом.=

Виро&= #1073;ник.=

= 040;ДАЛЬВО ЛІМІТЕД.

= 060;армадокс Хелскейр Лімітед.

М= 110;сцезнаходж&= #1077;ння виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

= 052;альта Лайф Сайнс Парк Будино = 82; 1 Рівень 4, Сір Темі Замміт Білдінгс, Пр= 086;мислова Зона Сан Гванн, Сан Гванн, SGN 3000, Маль= та.

Kw2= 0а Кордін Індастріал Парк, Паола, PLA 3000, Мальта.

Показник	Апікса&= #1073;ан N =3D 9088 n (%/рік)	Варфар&= #1080;н N =3D 9052 n (%/рік)	Співві&= #1076;ношення ризиків (95 % ДІ)	Значен&= #1085;я р
Кінцеві точки кровотечі
Сильні*	327 (2,13)	462 (3,09)	0,69 (0,60; 0,8)	< 0,0001
Летальні <= /span>	10 (0,06)	37 (0,24)
Внутрішньо= ;черепні	52 (0,33)	122 (0,8)
Сильні + КВН= 050;	613 (4,07)	877 (6,01)	0,68 (0,61; 0,75)	< 0,0001
Усі випадкl= 0;	2356 (18,1)	3060 (25,8)	0,71 (0,68; 0,75)	< 0,0001
Інш&#= 1110; кінцеві точки
Загальна летальніст= 100;	603 (3,52)	669 (3,94)	0,89 (0,80; 1)	0,0465
Інфаркт міокарда	90 (0,53)	102 (0,61)	0,88 (0,66; 1,17)

Показник	Апікса&= #1073;ан N =3D 2807 n (%/рік)	Ацетил&= #1089;аліци-лова кислота N =3D 2791 n (%/рік)	Співві&= #1076;ношення ризиків (95 % ДІ)	Значен-= ня р
Інсульт абl= 6; системна емболія*	51 (1,62)	113 (3,63)	0,45 (0,32; 0,62)	< 0,0001
Ішемічний чи неуточнени= 081; інсульт	43 (1,37)	97 (3,11)	0,44 (0,31; 0,63)
Геморагічн= ;ий інсульт	6 (0,19)	9 (0,28)	0,67 (0,24; 1,88)
Системна емболія	2 (0,06)	13 (0,41)	0,15 (0,03; 0,68)
Інсульт, системна ембоl= 3;ія, інфаркт міокk= 2;рда або лет&#= 1072;льний наслідок череk= 9; захвl= 6;рювання судин*†	132 (4,21)	197 (6,35)	0,66 (0,53; 0,83)	0,003
Інфаркт міокарда	24 (0,76)	28 (0,89)	0,86 (0,50; 1,48)
Летальний наслідок через захворюван= 085;я судин	84 (2,65)	96 (3,03)	0,87 (0,65; 1,17)
Загальна лk= 7;тальність†	111 (3,51)	140 (4,42)	0,79 (0,62; 1,02)	0,068

Пока= ;зання	Схем= ;а застосуван= 085;я	Макс= ;имальна добова доза
Лікування ТГВ або ТЕЛА<= /span>	перші 7 дніk= 4; – 10 мг двічі на добу	20 мг=
пода= ;льше застосуван= 085;я дози 5 мг двічі на добу	10 мг=
Профілакти= ;ка рецидиву ТГВ та/аk= 3;о ТЕЛА після заве= ;ршення 6-місячного курсу лікування ТГВ а= бо ТЕЛА	2,5 мг двічі на добу	5 мг

Небажані реакції	ВТЕп= ;	<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>Н&#= 1060;П з одним або декількома факторами ризику	ВТЕл
З боку кров= 10; та лімфатично= 111; системи
А&#= 1085;емія	Ч&#= 1072;сто	Ч&#= 1072;сто	Ч&#= 1072;сто
Т&#= 1088;омбоцитопе= нія	Н&#= 1077;часто	Н&#= 1077;часто	Ч&#= 1072;сто
Розлади імунітету
Гіперчутли= ;вість, алергічний набряк та ан&= #1072;філаксія	Рідко	Нечасто	Нечасто
Свербіж	Нечасто	Нечасто	Нечасто *=
Ангіоневро= ;тичний набряк	Невідомо	Невідомо	Невідомо
З боку нервової системи
Крововилив у мозок^†	Невідомо	Нечасто	Рідко
З боку органів зору
Крововилив у око (включаючи кон’ю&#= 1085;ктивальну геморагію)	Рідко	Часто	Н&#= 1077;часто
З боку судинної системи
Кровотечі, гематома	Ч&#= 1072;сто	Ч&#= 1072;сто	Ч&#= 1072;сто
Г&#= 1110;потонія (у тому числі гіпотонія під час вико&= #1085;ання процедур)	Нечасто	Часто	Нечасто
Внутрішньо= ;черевна кровотеча	Н&#= 1077;відомо	Н&#= 1077;часто	Н&#= 1077;відомо
З боку респіратор= 085;ої системи, грудної клітки та середостін= 085;я
К&#= 1088;овотеча з носа	Н&#= 1077;часто	Ч&#= 1072;сто	Часто
К&#= 1088;овохарканн= я	Р&#= 1110;дко	Н&#= 1077;часто	Н&#= 1077;часто
Кровотечі k= 9; дихальних шляхів	Н&#= 1077;відомо	Р&#= 1110;дко	Р&#= 1110;дко
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту
Нудота	Ч&#= 1072;сто	Ч&#= 1072;сто	Ч&#= 1072;сто
Шлунково-кl= 0;шкова кровотеча	Н&#= 1077;часто	Ч&#= 1072;сто	Ч&#= 1072;сто
Гематохезі= ;я	Н&#= 1077;часто	Н&#= 1077;часто	Н&#= 1077;часто
Гемороїдал= ;ьні кровотечі	Невідомо	Нечасто	Нечасто
Кровотечі m= 1; ротовій порожнині	Невідомо	Нечасто	Часто
К&#= 1088;овотеча з прямої кишки, кровотеча з ясен	Рідко	Часто	Часто
Кровотеча m= 1; заочеревин= 085;ий простір	Н&#= 1077;відомо	Р&#= 1110;дко	Н&#= 1077;відомо
З боку гепатобілі= 072;рної системи
В&#= 1110;дхилення у результата= 093; печінкових проб, підвищення рівня аспартатам= 110;нотрансфер&= #1072;зи, підвищення активності лужної фосф&#= 1072;тази крові, підвищення рівня білірубіну &#= 1082;рові	Нечаст= о	Нечаст= о	Нечаст= о
П&#= 1110;двищення рівня гамма-глута&#= 1084;інотрансфе= рази	Нечаст= о	Часто	Часто
П&#= 1110;двищення рівня аланінамін= 086;трансфераз&= #1080;	Нечаст= о	Нечаст= о	Часто
З боку шкір = 80; та підшкірних тканин
В&#= 1080;сип на шкірі	Невідо= мо	Нечаст= о	Часто
А&#= 1083;опеція	Рідко	Нечаст= о	Нечаст= о
М&#= 1091;льтиформна еритема	Невідо= мо	Дуже рідко	Невідо= мо
Ш&#= 1082;ірний васкуліт	Невідо= мо	Невідо= мо	Невідо= мо
З боку опорно-рухо&#= 1074;ого апарату та сполучної тканини
К&#= 1088;ововилив у м’я&#= 1079;и	Р&#= 1110;дко	Р&#= 1110;дко	Н&#= 1077;часто
З боку нирок та сечовиділь= 085;ої системи
Гематурія =	Нечасто	Часто	Часто
Нефропатія= ;, пов’язана з антикоагул= 103;нтами	Невідо= мо	Невідо= мо	Невідо= мо
З боку репродукти= 074;ної системи та молочних за&#= 1083;оз
Патологічн= ;і вагінальні кровотечі, кровотечі з сечостатев= 086;го тракту	Нечаст= о	Нечаст= о	Часто
Розлади загального характеру
Кровотеча m= 1; місці введення лікарськог= ;о засобу	Невідомо	Нечасто	Нечаст= о
Лабораторн= ;і дослідженн= 103;
П&#= 1086;зитивний результат тесту на приховану к&#= 1088;ов	Невідо= мо	Нечасто	Нечасто
Травми, отруєння та ускладненн= 103; процедур
Синці	Часто	Часто	Часто
Кров’янист= ;і виділення з рани після медичної процедури (включаючи гематому після медич&#= 1085;ої процедури, кровотечу з післяопера= 094;ійної рани, гематому в місці проколу суд&#= 1080;ни та кровотечу з місця встановлен= 085;я катетера), виділення з рани, кровотеча з місця хірур&#= 1075;ічного розрізу (включаючи гематому у місці хірургічно= 075;о розрізу), оперативна кровотеча	Нечасто	Нечасто	Нечасто
Т&#= 1088;авматична кровотеча	Невідомо	Нечасто	Нечасто