&#= 1030;НСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

РОЗЕТИН=

(ROSETIN)

Склад:

діючі речовини: розувастатl= 0;н, езетиміб;=

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить 10 мг розувастатl= 0;ну, що еквівалентl= 5;о кальц= ;ію розувастатl= 0;ну 10,40 мг, та 10 мг езетимібу або 20 мг розувастатl= 0;ну, що еквівалентl= 5;о кальц= ;ію розувастатl= 0;ну 20,80 мг, та 10 мг езетимібу;=

допо&#= 1084;іжні речовини: ла= 082;тоза, моногідрат; натрію кроскармелl= 6;за; повідон К30; натрію лаурилсульm= 2;ат; целюлоза мікрокристk= 2;лічна РН 102; гіпромелозk= 2; 2910; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеа = 88;ат, вода очищен = 72;;

плів&#= 1082;ова оболонка опадрай бежевий 02F270003: гіпромелозk= 2; 2910, залo= 0;за оксид жовти = 81;         =         (Е 172), титану діоксид (Е 171), макрогол 4000, таль&#= 1082; (Е553b), во= 076;а очищена;=

плів&#= 1082;ова оболонка vivacoat жовтий РС-2Р-308: гіпромелозk= 2; 2910, титану діоксид (Е 171), тальк (Е553b), макрогол 4000, заліз&#= 1072; оксид жовти = 81; (Е 172), вода очищена.=

Ліка&#= 1088;ська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

таблетки по= 10 мг/10 мг – бежеві, круглі, двоопуклі, вкриті плівковою оболонкою таблетки діаметром приблизно 10 мм з тисненням «EL4» з одного боку;

таблетки по= 20 мг/10 мг – жовті, круглі, двоопуклі, вкриті плівковою о = 73;олонкою таблетки діаметром приблизно 10 = 084;м з тисненням «EL3» з одного боку.

Фармакотер&= #1072;певтична група. Гіполіl= 7;ідемічні засоби, комбінації. Комбінації різних гіполіпідеl= 4;ічних засобів. Роз= 091;вастатин та езетиміб. Код АТХ C10B A06.

Ф= ;армакологі = 95;ні властивостo= 0;

= Фармакодинk= 2;міка

Розу&#= 1074;астатин

Розувас&#= 1090;атин є селективниl= 4; конкурентнl= 0;м інгібітороl= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, лімітуючим швидкість ферменту, що перетворює 3-гідрокси-3-ме= тилглутариl= 3;-коензим А на мевалон= 072;т, попередник холестеринm= 1;. Основним місцем дії розувастатl= 0;ну є печінка, орган-мішен= 00; для зниженн= 03; концентрацo= 0;ї холестеринm= 1;. Розувастат&= #1080;н збільшує кількість печінкових рецепторів ліпопротеїl= 5;ів низької щіл= 00;ності (ЛПНЩ) на поверхні клітин, збільшуючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, і призв&#= 1086;дить до пригніченнn= 3; синтезу в печінці ліп = 86;протеїнів дуже низько= 11; щільності (ЛПДНЩ), зменшуючи тим самим за= 075;альну кількість часток ЛПНЩ та ЛПДНЩ.

Розувас&#= 1090;атин зменшує підвищену кількість холестеринm= 1; ЛПНЩ (ХС-ЛПНЩ), загального холестеринm= 1; та тригліцериk= 6;ів, дещо збільш = 91;є кількість холестеринm= 1; ліпопротеїk= 6;ів високої щільності (ХС-ЛПВЩ). Він зменшує так = 86;ж кількість аполіпопроm= 0;еїну В, холестери= 085;у неЛПВЩ, холестеринm= 1; ЛПДНЩ, тригліцериk= 6;ів ЛПДНЩ та дещ= 086; підвищує рівень аполіпопроm= 0;еїну А-І. Розувастатl= 0;н зменшує також співв= 10;дношення ХС-ЛПНЩ/ ХС-ЛПВЩ, загального = 93;олестерину/ ХС-ЛПВЩ, ХС-неЛПНЩ/ХС-&#= 1051;ПВЩ та співвідн = 86;шення аполіпопроm= 0;еїну В/ аполіпопр= 086;теїну А-І.

Терапев&#= 1090;ичний ефект проявляєтьl= 9;я протягом 1 тижня після початку терапії розувастатl= 0;ном,через 2 тижні лікування ефект досяг = 72;є 90 % максимальнl= 6; можливого. Максимальнl= 0;й ефект, як правило, досягаєтьсn= 3; через 4 тижні після початку лікування.=

= = Клінічна ефективнісm= 0;ь та безпека=

Розувас&#= 1090;атин показав сво= 02; ефективнісm= 0;ь у дорослих з гіперхолесm= 0;еринемією з або без гіпертриглo= 0;церидемії незалежно від раси, статі чи віку, а також у пацієнтів особливих груп, таких як пацієнти = 079; цукровим ді = 72;бетом або пацієнт = 80; з сімейною гіперхолесm= 0;еринемією в анамнезі.

За об’єднанимl= 0; даними досліджень фази ІІІ розувастатl= 0;н ефективно знижував рівні холес = 90;ерину у більшості пацієнтів і = 79; гіперхолесm= 0;еринемією типу IIa та IIb (середній по= 095;атковий рівень ХС-ЛПНЩ приблизно 4,8 ммоль/л) до цільових значень, встановленl= 0;х визнаним керівництвl= 6;м Європейськl= 6;го товариства атеросклерl= 6;зу (EAS; 1998); приблизно у 80 % пацієнті&= #1074;, які приймал = 80; препарат у дозі 10 мг, вдалося досягти нормативниm= 3; цільових рівнів ХС-ЛП= 053;Щ за EAS (< 3 ммоль/л).<= /span>

Езет&#= 1080;міб

Езетимі&#= 1073; – це представниl= 2; нового клас = 91; ліпідознижm= 1;вальних речовин, які селективно пригнічуютn= 0; інтестиналn= 0;ну абсорбцію х = 86;лестерину та відповідниm= 3; рослинних стеролів. Езетиміб є перорально активним та = 084;ає механізм ді= 11;, відмінний від інших класів холестеринl= 6;знижувальн= 080;х препаратів (= 085;априклад статинів, секвестранm= 0;ів жовчних кислот (смоли), кислотних похідних фібратів та рослинних станолів). Молекулярнl= 6;ю мішенню езетимібу є переносник стеролів Niemann-Pick Cl-Li= ke 1 (NPC1L1), що відповідає за всмоктуванl= 5;я холестеринm= 1; та фітостеролo= 0;в у кишечнику.

Езетимі&#= 1073; локалізуєтn= 0;ся на щіточковій смужці тонкої кишк = 80; й пригнічує абсорбцію х = 86;лестерину, зменшуючи доставку інтестиналn= 0;ного холестеринm= 1; в печінку; статини зни = 78;ують синтез холестеринm= 1; в печінці, й разом ці механізми забезпечуюm= 0;ь додаткове з = 85;иження холестеринm= 1;. Після 2-тижневого клінічного застосуванl= 5;я у 18 пацієнтів з гіперхоле = 89;теринемією езетиміб на 54 % знижував а&= #1073;сорбцію холестеринm= 1; порівняно з плацебо. Бул= 086; проведено серію доклінічниm= 3; досліджень для визначення селективноl= 9;ті езетимібу щодо пригніченнn= 3; абсорбції холестеринm= 1;. Езетиміб пригнічуваk= 4; абсорбцію [^{14C]-холестерин=
;у
без впливу н=
072;
абсорбцію
тригліцериk=
6;ів,
жирних
кислот,
жовчних
кислот, прог=
077;стерону,
етинілестрk=
2;діолу
або жиророз
=
95;инних
вітамінів А =
110;
D.}

Епідемі&#= 1086;логічні дослідженнn= 3; встановили, що серцево-суд = 80;нна захворюванo= 0;сть та смертніс = 90;ь змінюються прямопропрm= 4;ійно до рівня загального холестеринm= 1; та ХС-ЛПНЩ і о&= #1073;ернено пропорційнl= 6; до рівня ХС-ЛПВЩ.

Одночас&#= 1085;е застосуванl= 5;я езетимібу з= 10; статинами показало ефективнісm= 0;ь у зниженні р= 080;зику серцево-суд = 80;нних хвороб у пацієнтів і = 79; серцево-суд = 80;нними захворюванl= 5;ями та гострими коронарнимl= 0; синдромами = 91; анамнезі.=

Клініч= 085;а ефективнісm= 0;ь та безпека=

За даними клінічних досліджень застосуванl= 5;я езетимібу я = 82; монотерапіo= 1; або у комбін= 072;ції зі статинам = 80; значно знижує рівень зага = 83;ьного холестеринm= 1;, ХС-ЛПНЩ, а&#= 1087;оліпопроте= їду В (апо-В), тригліцериk= 6;ів та підвищує рівень ХС-ЛП= 042;Щ у пацієнтів = 079; гіперхолесm= 0;еринемією.

= 060;армакокіне&= #1090;ика

= Розуваста = 90;ин

= Аб= 089;орбція

= Максималь = 85;а концентрацo= 0;я (C_max) розувастатl= 0;ну у плазмі досягаєтьсn= 3; приблизно через 5 годи = 85; після прийому всередину. Абсолютна біодоступнo= 0;сть становить п = 88;иблизно 20 %.

= Ро= 079;поділ

= Розуваста = 90;ин екстенсивнl= 6; перетворюєm= 0;ься в печінці, яка є первинним центром синтезу холестеринm= 1; та кліренсу ХС-ЛПНЩ. Об’єм розпо = 76;ілу розувастатl= 0;ну становить приблизно 134 л. Приблизно 90 % розувастатl= 0;ну зв’язуютьсn= 3; з білками плазми, головним чином з альб= 091;міном.

= Ме= 090;аболізм=

= Метаболізм розувастатl= 0;ну обмежений (приблизно 10 %). Дослідженнn= 3; метаболізмm= 1; in vitro із застосуванl= 5;ям гепатоцитіk= 4; людини вказ = 91;ють на те, що розувастатl= 0;н є дуже слабким суб = 89;тратом для метаболізмm= 1; на основі ци= 090;охрому Р450. CYP2C9 був основним ізоферментl= 6;м, що брав участь у метаболізмo= 0;, тоді як ізоферментl= 0; 2С19, 3А4 та 2D6 були залучені меншою міро= 02;. Основними визначенимl= 0; метаболітаl= 4;и є N-дезмет&#= 1080;л та лактон. Метаболіт N-дезметил є приблизно на 50 % менш активним, ні= 078; розувастатl= 0;н, а форма лактон вважається клінічно неактивною. Більше 90 % фармакологo= 0;чної активності, направленоo= 1; на пригніче = 85;ня циркулюючоo= 1; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, забезпечуєm= 0;ься розувастатl= 0;ном.

= Ви= 074;едення

= Приблизно 90&nb= sp;% дози розувастатl= 0;ну виводиться = 91; незміненомm= 1; вигляді з фекаліями (складаєтьс= 03; з абсорбованl= 6;ї та неабсорбовk= 2;ної діючої речовини), а решта виводиться із сечею. Приблизно 5 % виводиться із сечею у незміненомm= 1; вигляді. Період напіввиведk= 7;ння з плазми становить приблизно 19 годин. Періо= 076; напіввиведk= 7;ння не збільшуєтьl= 9;я при застосу = 74;анні високих до = 79;. Середній ге = 86;метричний кліренс з плазми становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації 21,7 %). Як і щодо інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, захоплення печінкою розувастатl= 0;ну проходить з = 72; участю мембранногl= 6; транспортеl= 8;а OATP-C. Цей трансп= 086;ртер відіграє важливу рол= 00; у виведенні розувастатl= 0;ну з печінки.

= Лі= 085;ійність/нел= інійність<= /span>

Систем= ;на експозиція розувастатl= 0;ну збільшуєтьl= 9;я пропорційнl= 6; дозі. При прийомі кіл= 00;кох добових доз фармакокінk= 7;тичні параметри н = 77; змінюються.

Особлиk= 4;і групи пацієнтів<= /span>

Вік та стать

Немає клінічно значущого впливу віку або статі пацієнта на фармакокінk= 7;тику розувастатl= 0;ну у дорослих. Фармакокінk= 7;тика розувастатl= 0;ну у дітей і підлітків з гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією була подібною до такої у дорослих добровольцo= 0;в.

Раса

Фармакокіl= 5;етичні дослідженнn= 3; демонструюm= 0;ь підвищення приблизно в 2 рази медіан = 80; площі під кривою «концентраm= 4;ія в плазмі – ча&#= 1089;» (AUC) та С_max розувастатl= 0;ну у представниl= 2;ів монг= 086;лоїдної раси (японців, китайців, філіппінціk= 4;, в’єтнамців та корейців) порівняно з пацієнтами європеоїднl= 6;ї раси; у індусів спостерігаn= 8;ться збільшення приблизно в 1,3 раза медіан = 80; AUC та С_max. Популяційнl= 0;й фармакокінk= 7;тичний аналіз не виявив клінічно значущої різниці у фа= 088;макокінети&= #1094;і між представниl= 2;ами європеоїднl= 6;ї та негроїдної рас.

Па = 94;ієнти з нирковою недостатніl= 9;тю

Під час дослідженнn= 3; за участю пацієнтів і = 79; різним ступенем порушення функції нир = 86;к хвороба нирок легкого або помірного ступеня не впливала на концентрацo= 0;ю розувастатl= 0;ну чи його метаболіту N-дезметилу в плазмі кров= 10;. У пацієнтів = 079; тяжким порушенням = 92;ункції нирок (кліренс креатиніну <= 30 мл/хв) концен&#= 1090;рація розувастатl= 0;ну в плазмі збі= 083;ьшувалася у 3 рази, а концентрацo= 0;я N-дезметилу – у 9 разів порівняно з відповідниl= 4;и показникамl= 0; у здорових добровольцo= 0;в. Концентрацo= 0;ї розувастатl= 0;ну в плазмі крові у стаб= 110;льному стані у пацієнтів, які проходять гемодіаліз, були приблизно н = 72; 50 % більшими, ніж у здоров= 080;х добровольцo= 0;в.

Пац= ;ієнти з печінково= 02; недостатніl= 9;тю
Під час дослідженнn= 3; за участю пацієнтів з різним ступенем порушення функції печ= 10;нки при печінковій недостатноl= 9;ті з показника = 84;и 7 та менше за класифікацo= 0;єю Чайлда – П’ю підвищення експозиції розувастатl= 0;ну не спостерігаl= 3;ося. Однак у двох пацієнтів з показникамl= 0; 8 та 9 спостерігаl= 3;ася системна експозиція, підвищена щонайменше вдвоє, порівняно з пацієнтами = 79; меншими показникамl= 0; за класифікацo= 0;єю Чайлда – П’ю. Досвід застосуванl= 5;я пацієнтам з показникамl= 0; 9 та більше за класифікацo= 0;єю Чайлда – П’ю відсутній.=

Г= ;енетичний поліморфізl= 4;

У фармакокінk= 7;тиці інгібіторіk= 4; редуктази ГМГ-КоА, в тому числі розувастатl= 0;ну, беруть участь транспортнo= 0; білки OATP1B1 та BCRP. У хворих з ген= 077;тичним поліморфізl= 4;ом SLCO1B1 (OATP1B1) і/або ABCG2 (BCRP) існує ризик підвищеногl= 6; впливу розувастатl= 0;ну. Окремі поліморфізl= 4;и SLCO1B1 с.521CC і ABCG2 с.421AA пов’язані з більш високим впливом розувастатl= 0;ну (AUC) порівняно k= 9; генотипами SLCO= 1B1 к.521TT або ABCG2 к.421CC. Це специфічне генотипу = 74;ання зазвичай не використовm= 1;ється в клінічній практиці, ал= 077; пацієнтам, у яких виявле = 85;о ці типи поліморфізl= 4;у, рекомендуєm= 0;ься менша добов = 72; доза розувастатl= 0;ну.

= Езетиміб=

= Аб= 089;орбція

= Після прийому всередину езетиміб швидко всмо = 82;тується та активно кон’югує з утворення = 84; фармакологo= 0;чно активного ф = 77;нольного глюкуронідm= 1; (езетиміб-гл= 102;куронід).
= Середнє значення С_{max
у плазмі
крові
езетимібу-г
=
83;юкуроніду
досягаєтьсn=
3;
через 1}−2 год, а езетимібу – через 4−12 год.

= Аб= 089;олютну біодоступнo= 0;сть езетимібу визначити неможливо, оскільки ця сполука нер = 86;зчинна у водному розчині для ін’єкцій.=

= Одночасне вживання їж= 10; (з низьким або високим вмістом жир = 91;) не впливає н= 072; пероральну = 73;іодоступні&#= 1089;ть езетимібу, зокрема езетимібу у дозуванні 10 мг. Езетиміб можна прийм = 72;ти незалежно від вживанн= 03; їжі.

Роз= ;поділ

Езетиміб та езетиміб-гл= 02;куронід зв’язуютьсn= 3; з білками плазми кров= 10; людини на 99,7 % o= 0; 88–92 % відповідно.

Мет= ;аболізм

Метаболізм езетимібу відбуваєтьl= 9;я в тонкому кишечнику і печінці шляхом кон’югації = 79; глюкурон= 10;дом (реакція II фази) з подальшим виведенням із жовчю. Мінімальниl= 1; окисний метаболізм (реакція I фази) спостерігаk= 4;ся на всіх етапах тран = 89;формації. Езетиміб та езетиміб-гл= 02;куронід є основними речовинами, що визначаю = 90;ься в плазмі крові та становлять приблизно 10–20 % і 80–90 % від загального вмісту препарату в плазмі відповідно. Езетиміб та езетиміб-гл= 02;куронід повільно виводяться = 79; плазми кров= 10; в процесі кишково-пе= чінкової рециркуляцo= 0;ї. Період напіввиведk= 7;ння езетимібу т = 72; езетимібу-г = 83;юкуроніду становить приблизно 22 години.

= Ви= 074;едення

Після прийому добровольцn= 3;ми всередину 20 = 084;г ¹⁴С-езетиміk= 3;у в плазмі крові було виявлено пр = 80;близно 93 % сумарного езетимібу від загальн = 86;ї радіоактивl= 5;ості плазми. Приблизно 78 % &= #1110; 11 % прийнятої радіоактивl= 5;ої дози було ви= 074;едено з калом і сечею відповідно протягом 10 днів. Через 48 год у плазмі крові не спостерігаl= 3;ося рівнів радіоактивl= 5;ості, які можна ви= 079;начити.

Особлиk= 4;і групи пацієнтів<= /span>

Пац= ;ієнти літнього віку

У пацієнтів літнього віку (понад 65 років) конце= 085;трація в плазмі крові загального езетимібу приблизно вдвічі вища, ніж у молодш= 080;х пацієнтів (18–45 років). Зниження ХС-ЛПНЩ і про&#= 1092;іль безпеки приблизно однакові у пацієнтів літнього віку і молодих пацієнтів, я= 082;і приймають езетиміб. Тому немає потреби в ко= 088;екції дози для пацієнтів літнього ві = 82;у.

Пац= ;ієнти з печінково= 02; недостатніl= 9;тю

Після одноразовоk= 5;о прийому 10 мг езетимібу середні значення площі під кривою «кон = 94;ентрація в плазмі – час» (АUC) загального езетимібу були в 1,7 раза вищими у пацієнтів і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю легкого ступеня (5–6 балів за шкалою Чайлда – П’ю), ніж у здоров= 080;х добровольцo= 0;в. Протягом 14-денного дослідженнn= 3; застосуванl= 5;я езетимібу (п= 086; 10 мг щодня) у пацієнтів і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю помірного ступеня (7–9 балів за шкалою Чайл = 76;а – П’ю) значення AUC загального езетимібу зростало приблизно в 4 рази в 1-й та 14-й день порівняно з таким показником = 91; здорових добровольцo= 0;в. Пацієнтам і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю легкого ступеня кор = 77;кція дози не потрібна. Оскільки ефекти підв = 80;щеного вмісту езетимібу в пацієнтів і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю помірного або тяжкого ступеня (більше 9 балів за шкалою Чайл = 76;а – П’ю) невідомі, езетиміб не рекомендовk= 2;ний для застосуванl= 5;я цій категорії пацієнтів (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

= 55;ацієнти з нирковою недостатніl= 9;тю

Після одноразовоk= 5;о прийому 10 мг езетимібу в пацієнтів з тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (n =3D 8; кліренс креатиніну X= 04; 30 мл/хв/1,73 м²) середнє значення AUC загального езетимібу з = 88;остало приблизно в 1,5 раза порівняно з таким показником = 91; здорових добровольцo= 0;в (n =3D 9). Цей результат н = 77; вважається клінічно зн = 72;чущим. Немає потреби в корекції дози для пац= 110;єнтів з порушення = 84; функції нирок.

У цьому дослідженнo= 0; в одного пацієнта (як= 080;й мав ниркови = 81; трансплантk= 2;т й отримував мультите = 88;апію, в тому числі циклоспориl= 5;) рівень загального езетимібу був вищий у 12 разів.

= 57;тать

Концен= 090;рація в плазмі загального езетимібу трохи вища (приблизно н= 072; 20 %) у жінок, ніk= 8; у чоловіків. Зниження рівня ХС-ЛПН= 065; і профіль безпеки приблизно однакові в чоловіків і жінок, які приймають езетиміб. Тому немає п= 086;треби в корекції дози залежн = 86; від статі па= 094;ієнта.

Клінічні характерисm= 0;ики.

Показан = 85;я.

П = 77;рвинна гіперхолесm= 0;еринемія/ гомозиготнk= 2; сімейна гіперхолесm= 0;еринемія

Препара= т показаний я = 82; допоміжна терапія дод = 72;тково до дієти або інших нефармаколl= 6;гічних заходів (наприклад, фізичні вправи, зниж= 077;ння маси тіла) для лікування дорослих пацієнтів і = 79; первинною (гетерозиго = 90;ною сімейною та несімейною) гіперхолесm= 0;еринемією або гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією, у яких достатній контроль за = 93;ворювання досягаєтьсn= 3; одночасним застосуванl= 5;ям розувастатl= 0;ну та езетиміб = 91; як монокомпонk= 7;нтних препаратів = 74; тих самих дозах, що і в комбінованl= 6;му препараті.=

Протl= 0;показання.

– Підвищена чутливість до розувастатl= 0;ну, езетимібу аб&#= 1086; до інших компонентіk= 4; лікарськогl= 6; засобу;

– активн&#= 1077; захворюванl= 5;я печінки, в тому числі стійке підвищення сироватковl= 0;х трансамінаk= 9; невідомої етіології т = 72; будь-які під= 074;ищення трансамінаk= 9; у сироватці, що у 3 рази перевищуютn= 0; верхню межу норми (ВМН);

– тяжкі порушення функції нирок (кліренс кре= 072;тиніну < 30 мл/хв);

– міопатія;=

– супутнє лікування циклоспориl= 5;ом;

– одно = 95;асне застосуванl= 5;я комбінації софосбувір/ = 74;елпатасвір/&= #1074;оксилапрев= ;ір (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»);

– періоди вагітності та годуванн= 03; груддю; преп= 072;рат протипоказk= 2;ний жінкам репродуктиk= 4;ного віку, які не використовm= 1;ють відповідні засоби контрацепцo= 0;ї (див. розділ «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю»).

=

Розувастат&= #1080;н 40 мг протипоказk= 2;ний пацієнтам з= 10; схильністю до міопатії/ра = 73;доміолізу.

тако= 075;о ризику н&#= 1072;лежать:

кції= ; нирок = (кліренс креатині = 85;у < 60 мл/хв);

м’я= 079;ових= захворюв = 72;нь;

- редуктази або фібратів;

мо&#= 1085;голоїдної= раси;=

.

(Див. розділи «Особливоl= 9;ті застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Фармако = 82;інетика»).

=

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.

Пр = 86;типоказані комбінації=

Циклос= 087;орин

Од = 85;очасне застосуванl= 5;я препарату Розетин з циклоспориl= 5;ом протипоказk= 2;но (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). У період супутнього = 79;астосуванн&#= 1103; розувастатl= 0;ну та циклоспо = 88;ину значення AUC розувастатl= 0;ну були в серед= 085;ьому приблизно у 7 разів вищим = 80;, ніж ті, які сп&= #1086;стерігалис= ;я у здорових добровольцo= 0;в (див. таблицю 1= ). Одночасне застосуванl= 5;я не впливає н= 072; концентрацo= 0;ю циклоспориl= 5;у у плазмі крові.

У ході дослідженнn= 3; за участю пацієнтів п= 10;сля трансплантk= 2;ції нирки з кліренсом креатиніну > 50 мл/хв при стабільній дозі циклоспориl= 5;у одна доза езетимібу 10 = 084;г призводила до підвищення = 91; 3,4 раза (діапазон становить від 2,3 до 7,9 раза) середньої AUC загального езетимібу порівняно з відповідниl= 4; показником у контрольніl= 1; популяції з = 76;орових пацієнтів, які отримували тільки езетиміб, в іншому дослідженнo= 0; (n =3D 17). Ще в одномm= 1; дослідженl= 5;і у пацієнта і= 079; трансплантl= 6;ваною ниркою і тяжкою нирковою не = 76;остатністю, який отримував циклоспориl= 5; та багато інших лікар = 89;ьких засобів, зафіксованl= 6; 12-разове збіл&= #1100;шення експозиції загального езетимібу порівняно з контрольниl= 4;и пацієнтами, = 103;кі отримували тільки езетиміб. Пі= 076; час перехре = 89;ного дослідженнn= 3; з двома періодами з = 72; участю 12 здорових добровольцo= 0;в щоденне введення 20 м= 075; езетимібу протягом 8 днів з одніє= 102; дозою 100 мг циклоспориl= 5;у на 7-й день призвело до збільшення AUC циклоспориl= 5;у в середньом = 91; на 15 % (діапазон ві= 076; зменшення н = 72; 10 % до збільшення на 51 %) порівняно з відповідниl= 4; показником при введенн= 10; однієї дози 100= мг циклоспориl= 5;у. Контрольовk= 2;не дослідженнn= 3; впливу одночасногl= 6; прийому езетимібу н = 72; експозицію циклоспориl= 5;у у пацієнтів із транспла = 85;тованою ниркою не проводилосn= 3;. Слід з обережністn= 2; розпочинатl= 0; прийом преп = 72;рату пацієнтам, які приймають циклоспориl= 5;. У пацієнтів, які приймають циклоспориl= 5; та препарат, слід перевіряти концентрацo= 0;ю циклоспориl= 5;у.

= 43;емфіброзил та інші ліпідознижm= 1;вальні засоби

Доза розувастатl= 0;ну 40 мг протипоказk= 2;на при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і фібратів.=

Ко = 84;бінації, що не рекомендуюm= 0;ься

= 060;ібрати та інші гіполіпідеl= 4;ічні засоби

Супутнє застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну та гемфібро = 79;илу призводить до збільшення = 91; 2 рази С_max та AUC розувастатl= 0;ну (див. розділ «<= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'>Особл= 080;вості застосуванl= 5;я»).

Паралельни&#= 1081; прийом фенофібратm= 1; або гемфібр = 86;зилу помірно підвищує концентрацo= 0;ї загального езетимібу (приблизно у 1,5–1,7 раза відп = 86;відно). Комбінованk= 2; терапія езетимібом та іншими фібратами не досліджуваl= 3;ась.

З огляду на дані спеціальниm= 3; досліджень = 79;начущої фармакокінk= 7;тичної взаємодії з = 092;енофібрато&= #1084; не очікується, однак можлива фар = 84;акодинаміч&#= 1085;а взаємодія. Гемфіброзиl= 3;, фенофібрат, інші фібрат = 80; та ліпідознижm= 1;вальні дози (≥ 1 г/добу= ;) ніацину (нікотиново= 11; кислоти) підвищують ризик розвитку міопатії пр = 80; супутньому прийомі з інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА-реду= 082;тази, можливо том = 91;, що вони можу= 090;ь викликати міопатію пр = 80; прийомі окр = 77;мо. Комбінація 40&n= bsp;мг розувастатl= 0;ну/10 мг езетимібу протипоказk= 2;на при супутньому = 79;астосуванн&#= 1110; фібратів (див. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»). Пацієнтам, я= 082;і отримують фібрати, необхідно розпочинатl= 0; терапію з дози 5 мг розувастатl= 0;ну.

Фіксовану комбінацію не застосовуюm= 0;ь як гіпол= 10;підемічну терапію першої ліні= 11;. Комбінованk= 7; лікування слід розпочинатl= 0; після підбору необхідногl= 6; дозування розувастатl= 0;ну або обох ком= 087;онентів.

У пацієнтів, які приймають езетиміб та фенофібрат, існує ризик розвитку холелітіаз&#= 1091; та жовчнокам’n= 3;ної хвороби (див. розділи «Ос = 86;бливості застосуванl= 5;я» та «Побічні реакції»).

Пацієнтам, які приймають езетиміб та фенофібрат, при підозрі на жовчнокам’n= 3;ну хворобу показані обстеження жовчного міхура, а терапію езетимібом та фенофібратl= 6;м слід призупинитl= 0; (див. розділ «Побічні реакції»).

Фібрати можуть збільшуватl= 0; виділення х = 86;лестерину в жовч, що призводить до жовчнока = 84;’яної хвороби. У ході доклінічниm= 3; досліджень на тваринах езетиміб збільшував рівень холестеринm= 1; в міхуро = 74;ій жовчі, але не у всіх видів. <= span style=3D'letter-spacing:-.2pt'>Ризик утворення каменів, пов’язаний із застосуванl= 5;ям езетимібу, н= 077; може бути виключений.

Інгібіт = 86;ри транспортнl= 0;х білків

Розувастат&#= 1080;н є субстрато = 84; для деяких транспортнl= 0;х білків, в тому числі печінковогl= 6; транспортеl= 8;а захоплення ОАТР1В1 та ефлюксного транспортеl= 8;а BCRP. Одночасне застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну із лікарськимl= 0; засобами, що пригнічуютn= 0; ці транспортнo= 0; білки, може призводити до підвищення концентрацo= 0;й його в плазм= 110; крові та збільшення ризику міоп = 72;тії (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», а та&= #1082;ож таблицю 1).

= 030;нгібітори протеази<= /i>

Супутнє застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; протеази може значно підвищуватl= 0; системну ек = 89;позицію розувастатl= 0;ну, хоча точний механізм цієї взаємодії невідомий (див. таблицю 1= ). Зокрема, у фармакокінk= 7;тичному дослідженнo= 0; супутнє застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну 10 мг та комбінованl= 6;го препарату, щ= 086; містить два інгібітори протеази (атазанавір 300= мг/ритонавo= 0;р 100 мг), у здорових добровольцo= 0;в асоціювалоl= 9;я з приблизно триразовим та семиразовиl= 4; збільшенняl= 4; показників рівноважноk= 5;о AUC та С_max розувастатl= 0;ну відповідно. Одночасне застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну і деяких комбінованl= 0;х препаратів інгібіторіk= 4; протеаз мож = 83;иве тільки післ= 03; ретельного коригуваннn= 3; дози розувастатl= 0;ну з урахуванняl= 4; очікуваногl= 6; підвищення експозиції розувастатl= 0;ну (див. розділи «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я», «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», а також табли = 94;ю 1).

Фузидова кислота

Ризик міопатії, включаючи рабдоміоліk= 9;, може підвищуватl= 0;ся за рахунок супутнього = 89;истемного застосуванl= 5;я фузидової кислоти зі статинами. Механізм цієї взаємодії (ф= 072;рмакодинам&= #1110;чний або фармакокінk= 7;тичний) поки невідомий. Були повідомленl= 5;я про рабдомі = 86;ліз (включаючи летальні випадки) у па&#= 1094;ієнтів, які отримували цю комбінацію. Якщо системне лікування фузидовою кислотою є необхідним, то застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну має бути припинено протягом усього пері = 86;ду лікування фузидовою кислотою (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Інші взаємодії<= /span>

Антациди

Одночасний прийом антацидів знижує абсо = 88;бцію езетимібу, але не впливає на його біодос = 90;упність. Таке зниження абсорбції н = 77; вважається клінічно значущим.

Одночасне застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну і суспензії антацидів, щ= 086; містять алюмінію гі = 76;роксид та магнію гідроксид, призводить до зменшенн= 03; концентрацo= 0;ї розувастатl= 0;ну в плазмі крові приблизно н = 72; 50 %. Цей ефек= 090; був менш вираженим у разі застос = 91;вання антацидів чер= ;ез 2 години після прийому розувастатl= 0;ну. Клінічна значущість цієї взаємодії н = 77; вивчалася.=

Антико&#= 1072;гулянти

Одночасне застосуванl= 5;я езетимібу (10 &#= 1084;г 1 раз на добу) не мало значного впливу на бі= 086;доступніст&= #1100; варфарину т = 72; протромбінl= 6;вий час у ході дослідженнn= 3; за участю 12 здорових дорослих чоловіків. Однак були післяреє = 89;траційні повідомленl= 5;я про збільшення міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного співвідношk= 7;ння (МНС) у пацієн&= #1090;ів, яким езетиміб додавали до варфарину або флуїндіону. При додаванні езетимібу д = 86; варфарину, іншого к = 91;маринового антикоагулn= 3;нту або флуїндіону необхідно здійснюватl= 0; моніторинг МНС належни = 84; чином (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Як і при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, на початку застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну або при підвищенні його дози у пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь антагоністl= 0; вітаміну К (наприклад варфарин аб = 86; інший ку = 84;ариновий антикоагулn= 3;нт), можливе підвищення МНС.

Припинення застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну або зменшення його дози може призвести д = 86; зниження МНС. У таких випадках бажаний нал = 77;жний моніторинг МНС.

Еритроміци= ;н

Відомо, що одночасне застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну та еритроміциl= 5;у знижувало AUC розувастатl= 0;ну на 20 %, а C_max − на 30= %. Така взаємодія може бути спричинена підвищенняl= 4; перистальтl= 0;ки кишечнику внаслідок дії еритроміциl= 5;у.

Ферменти цитохрому Р450 =

Дос= 083;ідження in vitro та in vivo показують, щ= 086; розувастатl= 0;н не є ані інгібітороl= 4;, ані індуктором ізоферментo= 0;в системи цитохрому Р450. Крім того, розувастатl= 0;н є поганим субстратом для цих ізоферментo= 0;в. Отже, лікарські взаємодії через метаболізм, опосередкоk= 4;аний цитохромом Р450, не очікуют= ;ься. Клінічно значуща взаємодія між розувас = 90;атином і флуконазолl= 6;м (інгібітор і= 079;оферментів CYP2C9 і CYP3A4) або кетоконазоl= 3;ом (інгібітор ізоферментo= 0;в CYP2A6 і CYP3A4) не спостерігаl= 3;ася.

У доклінічниm= 3; дослідженнn= 3;х було виявле = 85;о, що езетиміб не індукує ферменти цитохрому Р450, що метаболізуn= 2;ть препарат. Не відмічалисn= 3; клінічно значущі фармакокінk= 7;тичні взаємодії між езетимібом та лікарськимl= 0; засобами, що метаболізуn= 2;ться цитохромамl= 0; P450: 1A2, 2D6, 2C8, 2C9, 3A4 – або N-ацетилтр = 72;нсферазою.<= /p>
Холестирам&= #1110;н

При комбінованl= 6;му застосуванl= 5;і з холестира = 84;іном середнє значення AUC сумарного езетимібу (езетиміб та езетиміб-гл= 02;куронід) зменшувалоl= 9;я приблизно н = 72; 55 %. При додаванні езетимібу д = 86; холестирамo= 0;ну поступове зниження ХС-ЛПНЩ може уповільнитl= 0;ся (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Дигоксин

З огляду на дані спеціальниm= 3; досліджень = 82;лінічно значущої взаємодії з дигоксином = 85;е очікується.

Пероральні контрацептl= 0;ви/гормоноз&#= 1072;місна терапія (ГЗТ)

Одночасне застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну та пероральниm= 3; контрацептl= 0;вів призводило до підвищення AUC етинілестрk= 2;діолу та норгестр = 77;лу на 26 % та 34 % відповідно. Таке підвищення рівнів у пла= 079;мі крові слід враховуватl= 0; при підборі дози пероральниm= 3; контрацептl= 0;вів. Даних щодо ф= 072;рмакокінет&= #1080;ки препаратів = 91; пацієнтів, я= 082;і одночасно застосовуюm= 0;ь розувастатl= 0;н та ГЗТ, немає, тому не можн= 072; виключати подібного ефекту. Одна= 082; комбінація широко заст = 86;совувалася жінкам в рамках клінічних д = 86;сліджень і переносилаl= 9;я добре.

С&= #1090;атини. <= /i>Жодної клінічно значущої фармакокінk= 7;тичної взаємодії н = 77; було виявлено пр = 80; комбінованl= 6;му прийомі езетимібу з аторвастатl= 0;ном, симвастатиl= 5;ом, правастk= 2;тином, ловастатинl= 6;м, флувастk= 2;тином або розувастатl= 0;ном.=

Езетимі = 73;/розувастат&= #1080;н<= o:p>

Одночасне застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну 10 мг та езетимібу 10 = 084;г призводило до зростанн= 03; AUC розувастатl= 0;ну у 1,2 раза у пацієнтів з гіперхолесm= 0;еринемією. Не можна виключати фармакодинk= 2;мічну взаємодію розувастатl= 0;ну та езетиміб = 91;, враховуючи побічні реакції.

Тикагрелор= ;

Тикагрелор може спричинити ниркову нед = 86;статність і впливати н= 072; виведення розувастатl= 0;ну нирками, підвищуючи ризик накоп = 80;чення розувастатl= 0;ну. У деяких випадках од = 85;очасне застосуванl= 5;я тикагрелорm= 1; і розуваста = 90;ину призводило до зниження функції нирок, підвищення рівня КФК і рабдоміоліk= 9;у. У таких випадках рекомендуєm= 0;ься контроль функції нирок і КФК.

Взаємодії, що вимагают= 00; корекції дози розува = 89;татину (див. також таблицю 2)

При необхідносm= 0;і супутнього застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну з іншими лікарськимl= 0; засобами, як= 110; збільшують експозицію розувастатl= 0;ну, дози останнього мають бути скоригованo= 0;. Якщо очікується збільшення експозиції (AUC) приблизно в 2 рази або вище, лікування слід розпочинатl= 0; з 5 мг розувастатl= 0;ну 1 раз на добу. Максимальнk= 2; добова доза розувастатl= 0;ну повинна бут = 80; відрегульоk= 4;ана таким чином, щоб очікувана е = 82;спозиція розувастатl= 0;ну не перевищуваl= 3;а експозицію, що відмічаєтьl= 9;я при прийомі 40&= nbsp;мг розувастатl= 0;ну на добу без застосуванl= 5;я лікарських засобів, які взаємодіютn= 0; із препаратом. Наприклад, при застосу = 74;анні з гемфіброзиl= 3;ом максимальнk= 2; доза розува = 89;татину становитимk= 7; 20 мг (1,9-кратне збільшення) та при застосуванl= 5;і із комбінацієn= 2; атазанавір/ = 88;итонавір – 10 мг розувастатl= 0;ну (3,1-разове збільшення).

Якщо лікарський засіб збільшує AUC розувастатl= 0;ну менш ніж у 2 рази, початкову дозу зменшу = 74;ати не потрібно, але слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при збільшенні дози препар = 72;ту вище 20 мг.

Табл= 080;ця 1

Вплив супутніх лікарських засобів на експозицію розувастатl= 0;ну (AUC; у порядку зменшення величини) за опубліковаl= 5;ими даними клін= 10;чних досліджень

Ре&#= 1078;им дозування лікарськог= 086; засобу, що вз= аємодіє

Ре&#= 1078;им дозування розувастат= 080;ну

Зм&#= 1110;ни AUC розувастат= 080;ну*

З = 73;ільшення AUC розувастат= 080;ну в 2 рази або більше

Софосб= увір/велпат = 72;свір/воксил&= #1072;превір (400 мг/ 100 мг/ 100 мг= ;) + воксилапре= 074;ір (100 мг) один ра = 79; на добу протягом 15 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 7,4 раза<= /span>

Циклоспори= ;н від 75 мг до 200 = 84;г 2 рази на добу= ;, 6 місяців

10 мг 1 раз на добу, 10 днів

↑ 7,1 раза

Даролутамі= ;д 600 мг двічі на добу, 5 днів

5 мг, одноразова доза

↑ 5,2 раза

Атазанавір 300 мг/ ритонавір 100 = мг 1 раз на добу, 8 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 3,1 раза

Регора= феніб 160 мг 1 раз на добу, 14&n= bsp;дн&= #1110;в

5 мг, одноразова доза

↑ 3,8раза

Симепривір 150 мг 1 раз на добу, 7 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 2,8 раза

Велпат= асвір 100&nb= sp;мг 1 раз на добу

10 мг, одноразова доза<= o:p>

↑ 2,7 раза

Омбіта= свір 25 мг/ паритапрев= 110;р 150 мг/ ритонавір 100 = мг 1 раз на добу/ дасабувір 400 = мг 2 рази на добу, 14 днів

5 мг, одноразова доза

↑ 2,6 раза

Гр&= #1072;зопревір 200 l= 4;г/ елбасвір 50 м&= #1075; 1 раз на добу, 11 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 2,3 раза

Глекап= ревір 400 мг/ пібрентасв= 110;р 120 мг 1 раз на добу<= span style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:ZH-CN'>, 7 днів

5 мг 1 раз на добу, 7 днів

↑ 2,2 раза

Лопінавір 400&n= bsp;мг/ ритонавір 100 = мг 2 рази на добу= ;, 17 днів

20 мг 1 раз на добу, 7 днів

↑ 2,1 раза

Клопідогре= ;ль 300 мг навантажув= 072;льна доза, після якої 75 мг через 24 год

20 мг, одноразова доза

↑ 2 рази

Гемфібрози= ;л 600 мг 2 рази на добу, 7 днів

80 мг, одноразова доза

↑ 1,9 раза

З = 73;ільшення AUC розувастат= 080;ну менше ніж у 2 рази

Ре&#= 1078;им дозування лікарськог= 086; засобу, що вз= аємодіє

Ре&#= 1078;им дозування розувастат= 080;ну

Зм&#= 1110;ни AUC розувастат= 080;ну*

Елтром= бопаг 75 мг 1 ра&#= 1079; на добу, 5 дніk= 4;

10 мг, одноразова доза

↑ 1,6 раза

Дарунавір 600&n= bsp;мг/ритонаві= р 100 мг 2 рази на добу, 7 днів

10 мг 1 раз на добу, 7 днів

↑ 1,5 раза

Типранавір 500 мг/ритонав= ір 200 мг 2 рази на добу, 11 днів<= /span>

10 мг, одноразова доза

↑1,4 раза

Дронедарон 400 мг 2 рази на добу

Невідомо

↑ 1,4 раза

Ітраконазо= ;л 200 мг 1 раз на добу, 5 днів

10 мг, одноразова доза

↑ 1,4 раза **

Езетиміб 10 = 84;г 1 раз на добу, 14 днів

10 мг 1 раз на добу, 14 днів<= /span>

↑ 1,2 раза **

З = 85;иження AUC розувастат= 080;ну

Ре&#= 1078;им дозування лікарськог= 086; засобу, що вз= аємодіє

Ре&#= 1078;им дозування розувастат= 080;ну

Зм&#= 1110;ни AUC розувастат= 080;ну*

Еритроміци= ;н 500 мг 4 рази на добу, 7 днів

80 мг, одноразова доза

↓ 20 %

Байкал= ін 50 мг 3 рази на добу,= 14 днів

20 мг, одноразова доза

↓ 47 %

* Дані, представлеl= 5;і як зміна в х разів, являю= 090;ь собою співвідношk= 7;ння між застосуванl= 5;ям розувастатl= 0;ну у комбінаці= 11; та окремо. Да&#= 1085;і, представлеl= 5;і у вигляді % зміни, являють собою відсоткову різницю від = 85;осно показників при застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну окремо.

Збіль = 96;ення позначено значком ↑, відсутністn= 0; змін – ↔, зменшення – ↓.

** Було проведено кілька досліджень взаємодії з різними дозами розувастатl= 0;ну, у таблиці подано найбільш значуще співвідношk= 7;ння.

В клінічних дослідженнn= 3;х лікарської взаємодії езетиміб пр = 80; комбінованo= 0;й терапії не впливав на фармакокінk= 7;тику дапсону, дек= 089;трометорфа&= #1085;у, дигоксину, пероральниm= 3; контрацепт&#= 1080;вів (етинілестр = 72;діолу та левонорг = 77;стрелу), гліпізиk= 6;у, толбутаl= 4;іду або міда = 79;олану. Циметидин при комбінованo= 0;й терапії з ез= 077;тимібом не впливав н= 072; біодоступнo= 0;сть езетимібу.

Нижчез&#= 1072;значені лік= 072;рські засоби/комб= 10;нації не мали клінічно значущого впливу на AUC розувастатl= 0;ну при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і: алеглітазаl= 8; 0,3 мг 7 днів; фенофібрат 67&n= bsp;мг 3 рази на добу 7 днів; флуконазол 200&= nbsp;мг 1 раз на добу 11 днів; фоз= 072;мпренавір 700 мг / ритонавір 100 &#= 1084;г 2 рази на добу 8 днів; кетоконазоl= 3; 200 мг 2 рази на добу 7 днів; рифампін 450 м&#= 1075; 1 раз на добу 7 днів; силімарин 140 &#= 1084;г 3 рази на добу 5 днів.

Діти

Дослідженн&#= 1103; взаємодії проводилисn= 3; лише за участю дорослих. Ступінь взаємодії у дітей невідомий.

Особ&= #1083;ивості застосуванl= 5;я.

Вплив на скелетну мускулатурm= 1;

Порушення з боку кістково-м’= 03;зової системи, наприклад міалгія, міопатія та зрідка рабд = 86;міоліз, спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н у будь-яких дозах, особливо більше 20 мг. Були повідомленl= 5;я про випадки міопатії та рабдоміоліk= 9;у при застосуванl= 5;і езетимібу. Більшість пацієнтів, у яких розвинувся = 88;абдоміоліз, приймали статини одночасно з езетимібом. Однак про випадки рабдоміоліk= 9;у повідомлялl= 6;ся дуже рідко при монотер = 72;пії езетимібом = 10; дуже рідко у разі застос = 91;вання езетимібу з іншими засобами, з якими пов’язаний ризик виникнення рабдоміоліk= 9;у.

Якщо виникла підозра на міопію, що проявляєтьl= 9;я м’язовою слабкістю і підвищенняl= 4; рівня креатинфосm= 2;окінази (КФК) більше ніж у 10 разів ВМН, прийом езетимібу, будь-яких ст= 072;тинів або інших лікарських засобів, які приймалися одночасно, необхідно негайно при = 87;инити. Пацієнти, як= 110; розпочинаюm= 0;ь терапію лікарським засобом Розетин, мають бути п= 088;оінформова&= #1085;і про ризик виникнення міопатії і повинні негайно повідомлятl= 0; про появу будь-якого м’язового болю, чутливості або слабкості (див. розділ «Побічні реакції»).

Рівень креатинфосm= 2;окінази (КФК)

Рівень КФК не слід вимірювати після значн = 80;х фізичних навантаженn= 0; або у разі наявності альтернатиk= 4;них причин підвищення КФК, що можуть ускладнюваm= 0;и інтерпретаm= 4;ію результатіk= 4;. Якщо початкові рівні КФК значно підвищені (> 5 разів від ВМН), протягом 5–7 днів необхідно з = 88;обити повторний аналіз, щоб підтвердитl= 0; результати. Якщо результати повторного = 72;налізу підтверджуn= 2;ть, що початков = 77; значення КФ = 50; більше ніж у 5 разів перевищує ВНМ, застосуван= ;ня препарату починати не слід.

Перед початком лікування<= /span>

Препа= ;рат Розетин, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази, слід з обережністn= 2; призначати пацієнтам з= 10; схильністю до міопатії/= 088;абдоміоліз&= #1091;. До факторів такого ризику нале = 78;ать:

– порушення функції нирок;

– гіпотиреоз;

– наявність в особистому або сімейному а = 85;амнезі спадкових захворюванn= 0; м’язів;

– наявність в анамнезі міотоксичн&#= 1086;сті на тлі застосуванl= 5;я інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА- редуктази або фібраті = 74;;

– зловживаннn= 3; алкоголем;=

– вік >= 70 років;

– ситуації, що можуть призвести д = 86; підвищення рівнів препарату у плазмі кров= 10; (див. розділи «Фармакокіl= 5;етика», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»);

– супутнє застосуванl= 5;я фібратів.=

У таких пацієнтів пов’язаний із лікуванн= 03;м ризик потрібно оцінювати, порівнюючи = 79; очікуваною користю; також рекомендуєm= 0;ься клінічний моніторинг. Якщо початкові р= 10;вні КФК значно підвищені (> 5 разів від ВМН), лікування починати не слід.

У період лікування<= /span>

Паціє= ;нтів слід попросити негайно повідомлятl= 0; про м’язови = 81; біль, слабкість або судоми невідомої етіології, особливо якщо вони супроводжуn= 2;ться нездужанняl= 4; або лихоман = 82;ою. У таких пацієнтів потрібно вимірювати рівні КФК. Застосуванl= 5;я препарату с = 83;ід припинити, якщо рівні КФК значно підвищені (> 5 разів від ВМН) або якщо симптоми з боку м’язів тяжкі та спричиняютn= 0; щоденний дискомфорт (навіть якщо рівні КФК ≤ 5 разів від ВМН). У разі зникнення симптомів т = 72; повернення рівня КФК до норми можна поновити терапію пре = 87;аратом або альтернатиk= 4;ним інгібітороl= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази у найменшій дозі та під ретельним наглядом. В регулярномm= 1; моніторингm= 1; рівнів КФК у безсимптомl= 5;их пацієнтів н = 77;має потреби. Дуж= 077; рідко повідомлялl= 6;ся про випадки імуноопосеl= 8;едкованої некротичноo= 1; міопатії (ІОНМ) під час або після терапії статинами, у тому числі розувастатl= 0;ном.

Кліні= ;чними проявами ІОНМ є слабкість проксимальl= 5;их м’язів та підвищення рівня КФК у сироватці крові, що зберігаєтьl= 9;я навіть післ= 03; припинення застосуванl= 5;я статинів.=

Під час клінічних досліджень не було отри= 084;ано доказів підвищеногl= 6; впливу на скелетну мускулатурm= 1; у невеликої кількості п = 72;цієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н та супутні препарати. Однак підвищення частоти міо = 79;иту та міопатії відзначалоl= 9;я у пацієнтів, які приймал = 80; інші інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази разом із похідними фіброєвої к = 80;слоти, в тому числі гемфіброзиl= 3;ом, циклоспориl= 5;ом, нікотиновоn= 2; кислотою, азольними п = 88;отигрибков&#= 1080;ми препаратамl= 0;, інгібітораl= 4;и протеази та макролідниl= 4;и антибіотикk= 2;ми. Гемфіброзиl= 3; підвищує ри = 79;ик міопатії пр = 80; супутньому застосуванl= 5;і з деякими інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА. Тому застосуванl= 5;я препарат у комбінації = 79; гемфіброзиl= 3;ом не рекомендуєm= 0;ься. Користь под = 72;льшої зміни рівня ліпідів при застосуванl= 5;і препарату у комбінації = 79; фібратам = 80; потрібно ретельно зважувати у порівнянні = 79; потенційниl= 4;и ризиками, пов’язанимl= 0; із застосув = 72;нням таких комбінацій. Доза розува = 89;татину 40 мг протипоказk= 2;на при супутньому застосуванl= 5;і фібратів (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій» та «Побічні реакції»).

Препа= ;рат Розетин не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; гострими, серйозними станами, що свідчать пр = 86; міопатію аб = 86; можливість = 88;озвитку ниркової недостатноl= 9;ті внаслідок рабдоміоліk= 9;у (таких як сепсис, гіпотензія, значне хірургічне втручання, травма, тяжк= 110; метаболічнo= 0;, ендокринні та електрол= 10;тні розлади або неконтрольl= 6;вані судоми).

Впли = 74; на печінку=

Які і інші інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази, розувастатl= 0;н слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам, які зловживаютn= 0; алкоголем та/або мають в анамнезі захворюванl= 5;я печінки.

Заст&= #1086;сування комбінаціo= 1; 40 мг розувастатl= 0;ну/10 мг езетимібу протипо&= #1082;азано пацієнтам, які зловживаютn= 0; алкоголем.

Рекомендов&#= 1072;но перевіряти біохімічні показники функції печінки перед початком лі = 82;ування та через 3 місяці потому. Застосуванl= 5;я препарату слід припинити або зменшит = 80; дозу, якщо рівень трансамінаk= 9; у сироватці крові більш = 77; ніж втричі перевищує верхню межу норми. Частота повідомленn= 0; про серйозн= 10; явища з боку печінки (переважно про підвище = 85;ня рівня трансамінаk= 9; печінки) у пі&#= 1089;ляреєстрац= ійний період була більшою при застосуванl= 5;і дози 40 мг розувастатl= 0;ну.

У пацієнтів із вторинно= 02; гіперхолесm= 0;еринемією, зумовленою гіпотиреозl= 6;м або нефроти = 95;ним синдромом, слід спочатку вилікувати основну хворобу, пер= 096; ніж розпочинатl= 0; терапію препаратом.

Відомо про рідкісні летальні аб = 86; нелетальні випадки печінкової недостатноl= 9;ті у пацієнтів, які приймал = 80; статини, в тому числі розувастатl= 0;н.

Під час досліджень = 91; пацієнтів, які застосо = 74;ували комбінацію статину з езетимібом, = 089;постерігал&= #1086;ся поступове підвищення рівнів трансамінаk= 9; (≥ 3 разів від В= 052;Н). Слід проводити функціоналn= 0;ні печінкові проби на початку терапії препаратом = 90;а згідно з рекомендацo= 0;ями стосовно статину (див. розділи «Фармакокіl= 5;етика», «Протипокаk= 9;ання» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Захворюван= ;ня печінки і алкоголь

Як і інші інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази, розувастатl= 0;н слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам, які зловживаютn= 0; алкоголем т = 72;/або мають захворюванl= 5;я печінки в анамнезі.

Вплив на нирки

Протеїнурі= 103;, виявлена у результаті аналізу за тест-смужка = 84;и, переважно канальцевоk= 5;о походження, спостерігаl= 3;ася у пацієнтів, які лікувалися вищими дозами розувастатl= 0;ну, зокрема 40 мг, і у більшост= 110; випадків була тимчасовою або переривчасm= 0;ою. Протеїнуріn= 3; не була пере= 076;вісником гострої або прогресуючl= 6;ї хвороби нирок (див. розділ «Побічні реакції»). Ча&#= 1089;тота повідомленn= 0; про серйозн= 10; явища з боку нирок у постмаркетl= 0;нгових дослідженнn= 3;х вища при застосуванl= 5;і дози розувастатl= 0;ну 40 мг. У пацієнтів, які приймають розувастатl= 0;н у дозі 40 мг, у ході спостережеl= 5;ня слід регулярно перевіряти функцію нирок.

Фіксова= ну комбінацію не застосовуюm= 0;ь як гіполіпіде= 084;ічну терапію першої ліні= 11;. Комбінованk= 7; лікування слід розпочинатl= 0; після підбору необхідногl= 6; дозування розувастатl= 0;ну або обох ком= 087;онентів.

Цукр = 86;вий діабет

Деякі факти свідчать, що статини підвищують рівень глюкози в крові і у деяких пацієнтів з високим ризиком розвитку цукрового д= 10;абету можуть спричиняти гіперглікеl= 4;ію такого рівн= 03;, яка вимагатиме лікування. О= 076;нак зниження ризику судинних порушень пр = 80; застосуванl= 5;і статинів перевищує ц= 02; загрозу, і тому вона не має бути підставою для припинення терапії статинами. З= 072; станом паці= 08;нтів групи ризик = 91; (рівень глюкози нат = 97;е 5,6−6,9 ммоль/л, індекс маси тіла (ІМТ) > 30 кг/м^{2,
підвищений
рівень
тригліцериk=
6;ів,
артеріальнk=
2;
гіпертензіn=
3;)
слід
встановити
як клінічни
=
81;,
так і
біохімічниl=
1;
контроль
згідно з чин=
085;ими
настановамl=
0;.}

У дослідженнn= 3;х зареєстровk= 2;на загальна ча = 89;тота цукрового діабету становила 2,8 % у групі прийому розувастатl= 0;ну та 2,3 % у групі плацебо, переважно у пацієнтів з рівнем глюкози натще від 5,6 до 6,9 ммоль/л.

Інте = 88;стиціальне захворюванl= 5;я легень

Поодинокі випадки інтерстиціk= 2;льного захворюванl= 5;я легень були зареєстровk= 2;ні при застосуванl= 5;і деяких статинів, особливо у разі довготриваl= 3;ої терапії (див. розділ «Поб= 10;чні реакції»). До симптомів порушення н = 72;лежать диспное, непродуктиk= 4;ний кашель та погіршення загального стану (втома, втрата маси тіла та гарячка). Якщо підозрюєтьl= 9;я, що у пацієнт= 072; розвинулосn= 0; інтерстиціk= 2;льне захворюванl= 5;я легень, застосуванl= 5;я статинів потрібно припинити.

Інгі = 73;ітори протеази

Підвищена системна експозиція розувастатl= 0;ну спостерігаl= 3;ася в осіб, які застосовувk= 2;ли розувастатl= 0;н супутньо з різними інг= 10;біторами протеази у поєднанні з ритонавіроl= 4;. Слід враховуватl= 0; як користь від зниженн= 03; рівня ліпідів за допомогою розувастатl= 0;ну у пацієнтів із ВІЛ, які отримують і = 85;гібітори протеази, та= 082; і можливіст= 00; підвищення концентрацo= 0;й розувастатl= 0;ну у плазмі крові на початку терапії та при підвище = 85;ні дози розувастатl= 0;ну у пацієнтів, які отримую = 90;ь інгібітори протеази. Одночасне з = 72;стосування препарату з = 110;нгібіторам&= #1080; протеази не рекомендуєm= 0;ься, поки доза розувастатl= 0;ну не буде скоригованk= 2; (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій» = 90;а «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Фібр = 72;ти

Дослідженн&#= 1103; щодо безпек = 80; та ефективносm= 0;і одночасногl= 6; застосуванl= 5;я езетимібу з фібратам = 80; не проводил = 80;. При підозрі на жовчнокам’n= 3;ну хворобу у пацієнта, який прийма= 08; розувастатl= 0;н/ езетиміб та фенофібрат, показані об = 89;теження жовчного міхура, а таку терапі= 02; слід призупинитl= 0; (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій» та «Побічні реакції»).

Анти = 82;оагулянти

При додаванні препарату д = 86; варфарину, іншого к = 91;маринового антикоагулn= 3;нту або флуїндіону необхідно здійснюватl= 0; моніторинг МНС належни = 84; чином.

Циклоспори= ;н

І= нформацію щодо одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з циклоспориl= 5;ом див. у розділах «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Побічні реакції»).

Фузидова кислота

Препа= ;рат не слід застосовувk= 2;ти одночасно і = 79; фузидовою кислотою аб = 86; протягом 7 днів після припинення лікування фузидовою к = 80;слотою. Для пацієнтів, для яких системне за = 89;тосування фузидової кислоти вважається необхідним, лікування статинами потрібно припинити н = 72; весь період лікування фузидовою кислотою. Були повідомленl= 5;я про випадки рабдоміоліk= 9;у (включаючи летальні) у п&#= 1072;цієнтів, які отримували фузидову кислоту і статини в комбінації.

Паціє= ;нт повинен негайно звернутися до лікаря, якщо він відчуває такі симптоми, як м’язова слабкість, біль або в’ялість. Терапія статинами може бути повторно проведена ч = 77;рез 7 днів після застосуванl= 5;я останньої д = 86;зи фузидової кислоти.

У виняткових випадках, коли необхідне тривале системне застосуванl= 5;я фузидової к = 80;слоти, наприклад, для лікування тяжких інфе = 82;цій, одночасне застосуванl= 5;я препарату і фузидової кислоти можливе тільки під р= 077;тельним медичним наглядом.=

Раса

У дослідженнn= 3;х фармакокінk= 7;тики спостерігаl= 3;ося зростання системної експозиції = 87;репарату у пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси порівн= 03;но з європейцямl= 0; (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Тяжкі шкірні побічні реакції

При застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну повідомлялl= 6;ся про тяжкі шкірні побічні реакції, вкл= 102;чаючи синдром Стівенса – Джон= сона (SJS) та лікарську реакцію з еозинофіліn= 8;ю та системними симптомами (DRE= SS), які можуть бути небезпечниl= 4;и для життя аб= 086; летальними. Під час приз= 085;ачення пацієнтам слід повідомити = 87;ро ознаки та симптоми тяжких шкірних реа = 82;цій та ретельно спостерігаm= 0;и за їхнім ста= 085;ом. Якщо з’являютьсn= 3; ознаки та симптоми, що вказують на цю реакцію, застосуванl= 5;я Розетину слід негайн = 86; припинити т = 72; розглянути альтернатиk= 4;не лікування.

Якщо у пацієнта виникла серйозна реакція, так= 072; як SJS або DRESS, при застосуванl= 5;і Розетину, лі= 082;ування цього пацієнта препаратом Розетин не можна продовжуваm= 0;и.

У поодиноких випадках повідомлялl= 6;ся, що статини індукують de novo або загострюютn= 0; вже існуючу міастенію г = 88;авіс або очну міастенію (д= 080;в. розділ «Побічні реакції»). У разі загостреннn= 3; симптомів слід припин = 80;ти прийом Розетину. Повідомлялl= 6;ся про рецидив = 80; при повторному застосуванl= 5;і того самого або іншого статину.

Діти віком 10-18 рокіk= 4;

Вплив розувастатl= 0;ну на лінійний ріст (зріст), масу тіла, ІМТ (індекс маси тіла) та розвиток вторинних статевих ознак за шкалою Танн = 77;ра у дітей віко= 084; 10–18 років оцінювався лише протягом одного року. Після 52 тижнів досліджуваl= 5;ого лікування жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або &= #1089;татеве дозрівання виявлено не було. Досвід клінічних досліджень застосуванl= 5;я препарату дітям обмежений, і довготриваl= 3;ий вплив розувастатl= 0;ну (> 1 рік) на статеве дозрівання невідомий.=

У клінічному дослідженнo= 0; у дітей, які приймали розувастатl= 0;н протягом 52 тижнів, підв= 080;щення рівня КФК > 10 разів вище ВНМ та симптоми з боку м’язів = 087;ісля фізичного навантаженl= 5;я або підвище = 85;ої фізичної активності спостерігаl= 3;ися частіше порівняно з такими у дорослих (див. розділ «Побічні реакції»).

П= 088;епарат містить лактозу. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносиl= 4;істю галактози, загальним дефіцитом л = 72;ктази або порушенням всмоктуванl= 5;я глюкози-гал = 72;ктози не слід застосовувk= 2;ти цей препара = 90;.

Препарат містить менше 1 ммоль (= 23 мг)/дозу натрію, тобт= 086; практично вільний від = 085;атрію.

Заст = 86;сування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Препарат протипока = 79;аний у період вагітності та годуванн= 03; груддю (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Період вагітності=

Жінкам репродуктиk= 4;ного віку слід застосовувk= 2;ти відповідні засоби контрацепцo= 0;ї.

Оскільки холестерин та інші продукти бі = 86;синтезу холестеринm= 1; суттєво важливі для = 088;озвитку плода, потенційниl= 1; ризик інгіб = 91;вання ГМГ-КоА-реду= 082;тази перевищує можливу користь від застосуванl= 5;я препарату у період вагітності. = 059; деяких дослідженнn= 3;х на тваринах виявлено репродуктиk= 4;ну токсичністn= 0;. Якщо пацієнтка вагітніє у період заст = 86;сування препарату, лікування слід негайн = 86; припинити.=

Немає клінічних даних щодо застосуванl= 5;я езетимібу у період вагітності. Дос= ;лідження на тваринах із застосуванl= 5;ям езетимібу я = 82; монотерапіo= 1; не виявили доказів прямого або непрямого шкідливого впливу на вагітність, внутрішньоm= 1;тробний розвиток, пологи або постнатальl= 5;ий розвиток.

Період годування груддю

Препарат не слід застосовувk= 2;ти у період годування г = 88;уддю. Розувастатl= 0;н проникає у грудне моло = 82;о щурів. Немає даних щодо проникненнn= 3; розувастатl= 0;ну у грудне молоко людини.

Оск= ;ільки інший лікарський засіб цього класу проникає у грудне молоко людини та вр= 072;ховуючи, що інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази можуть спричиняти серйозні небажані реакції у немовлят, жінкам, які потребують лікування розувастатl= 0;ном, слід рекомендувk= 2;ти утриматися від годування груддю.

Досліджен= 085;я показали, що езетиміб проникає у грудне молоко щурі = 74;. Немає даних щодо проник = 85;ення е= зетимібу у грудне молоко людини.

Фертильні= 089;ть

Дані щодо впливу езетимібу н = 72; фертильнісm= 0;ь людини відсутні. Езетиміб не впливає на р= 077;продуктивн&= #1091; функцію самців та самок щурів, розувастатl= 0;н при застосуванl= 5;і у високих дозах має токсичний вплив на мав= 087; та собак.

Здатні= 089;ть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

= Не проводили досліджень впливу розувастатl= 0;ну або езетимібу н = 72; здатність керувати автомобілеl= 4; та іншими механічнимl= 0; засобами. Однак при керуванні автомобілеl= 4; та іншими механізмамl= 0; слід враховуватl= 0;, що під час лікування може виникнути запаморочеl= 5;ня.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Пере= ;д початком лікування пацієнту слід призна = 95;ити стандартну холестеринl= 6;знижувальн= 091; дієту, якої слід дотримуватl= 0;сь і протягом лікування. Дозу слід підбирати індивідуалn= 0;но, залежно від мети терапі= 11; та відповід= 10; пацієнта на лікування, керуючись рекомендацo= 0;ями поточних загальнопрl= 0;йнятих керівництв.

Пре= парат н&= #1077; підходить для початкової терапії. На початку застосуванl= 5;я або якщо потрібна зм= 10;на дози будь-якої діючої речовини фіксованої комбінації через будь-яку причину (нап= 088;иклад, вперше діагностовk= 2;но захворюванl= 5;я, зміна стану пацієнта аб = 86; взаємодія лікарських засобів), окремі компоненти повинні бут = 80; застосованo= 0; повторно дл= 03; визначення дози.

Рекоме= ;ндована добова доза = 211; 1 таблетка, яку приймаю = 90;ь незалежно від прийому їжі, перорал= 100;но, в один і той же час. Таблетку слід ковтат = 80; цілою, запиваючи водою.

До переходу на лікарський засіб стан пацієнтів повинен контролюваm= 0;ися стабільнимl= 0; дозами окремих компонентіk= 4; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і. Доза препарату повинна базуватися на дозах окремих компонентіk= 4; комбінації = 74; момент переходу.

Преп= арат слід приймати щонайменше за 2 години до і щонайменш = 77; через 4 години після прийому = секвестранm= 0;ів жовчних кислот (див. розділ «Вза= 08;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

= 51;ікування гіперхолесm= 0;еринемії<= o:p>

Рекомендов&= #1072;на початкова доза розувастатl= 0;ну в комбінаці= 11; становить 5 або 10 мг перорально 1 раз нk= 2; добу як для пацієнтів, які раніше н= 077; застосовувk= 2;ли статини, так і переведениm= 3; на лікарський засіб з прий= 086;му іншого інгібітора ГМГ-КоА-реду= 082;тази. При виборі початкової дози слід враховуватl= 0; рівні холестеринm= 1; в кожного окремого пацієнта та ризик серцево-суд = 80;нних порушень у майбутньомm= 1;, а також ймовірністn= 0; розвитку небажаних реакцій. За необхідносm= 0;і підвищуватl= 0; дозу до наст= 091;пного рівня можна через 4 тижні (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»). З огляду на те, що на фоні застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну в дозі 40 мг, небажані реакції виникають частіше, ніж при менших дозах (див. розділ «Побічні реакції»), остаточно титрувати дозу до максимальнl= 6;ї дози розувастатl= 0;ну 40 мг варто лише пацієнтам із тяжкою гі= 087;ерхолестер&= #1080;немією та високим ризиком сер = 94;ево-судинни&= #1093; порушень (зокрема у хворих із сімейною гіперхолесm= 0;еринемією), у яких не вдалося досягти мет = 80; лікування при застосу = 74;анні дози розувастатl= 0;ну 20 мг і які перебуватиl= 4;уть під регуляр = 85;им наглядом (див. розділ <= span style=3D'mso-ansi-language:UK'>«Особл&#= 1080;вості застосуванl= 5;я»). Під час ї= 085;іціаціїї прийому розувастатl= 0;ну у дозі 40 мг рекомендовk= 2;ний нагляд спеціалістo= 0;в.

Фіксо = 74;ану комбінацію не застосовуюm= 0;ь як гіпол= 10;підемічну терапію першої ліні= 11;. Комбінованk= 7; лікування слід розпочинатl= 0; після підбору необхідногl= 6; дозування розувастатl= 0;ну або обох ком= 087;онентів.

Профіл= 072;ктика серцево-суд = 80;нних подій

У дослідженнo= 0; зниження ризику серцево-суд = 80;нних подій розувастатl= 0;н застосовувk= 2;ли у дозі 20 мг на добу.

Додk= 2;ткова інформація щодо спеціальниm= 3; груп пацієнтів<= /span>

Пац= ;ієнти літнього віку

Пацієн= ;там віком понад 70 років рекомендуєm= 0;ься початкова доза розувастатl= 0;ну 5 мг (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Додаткова корекція дози не потрібна.=

Пац= ;ієнти з порушення = 84; функції печінки

Для пацієнтів і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю легкого ступеня (5–6 балів за шкалою Чайл = 76;а –П’ю) корекція дози не потрібна. Препарат не рекомендовk= 2;ний пацієнтам і = 79; помірною (7–9 балів за шкалою Чайлда – П’ю) або тяжкою (б&#= 1110;льше 9 балів за шкалою Чайлда – П’ю) печінковою недостатніl= 9;тю (див. розділи «Фармакокіl= 5;етика» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Препар= ;ат протипока = 79;аний пацієнтам з гострим зах = 74;орюванням печінки (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Пацієнти з порушенням функції нирок

Для пацієнтів з легким порушенням функції нирок немає необхідносm= 0;і у корекції дози. Рекомендовk= 2;на початкова доза для пацієнтів з порушенням функції нирок помірної тя = 78;кості (кліренс креатиніну <= 60 мл/хв) станов&#= 1080;ть 5 мг розувастатl= 0;ну. Застосуванl= 5;я комбі= ;нації 40 мг розувастатl= 0;ну/10 мг езетимібу проm= 0;ипоказано пацієнтам з порушенням функції нирок помірної тяжкості. Пацієнтам з тяжким порушенням функції нирок засто = 89;ування препарату протипоказk= 2;но у будь-яких дозах (диk= 4;. розділи «Фармакокіl= 5;етика» та «Протипо = 82;азання»).

Рас= а

У пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси спостерігаl= 3;ася підвищена системна експозиція препарату (див. розділи «Фармакокіl= 5;етика», «Протипокаk= 9;ання», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Рекомендовk= 2;на початкова доза розува = 89;татину для пацієнтів азіатськогl= 6; походження становить 5 = 84;г. Доза 40 мг розувастатl= 0;ну/10 мг езетимібу протипоказk= 2;на пацієнтам монголоїднl= 6;ї раси (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Ген= ;етичний поліморфізl= 4;

Певні типи генетичногl= 6; поліморфізl= 4;у можуть призводити до підвищення експозиції = 88;озувастати&#= 1085;у (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Пацієнтам і = 79; відомою наявністю таких типів поліморфізl= 4;у рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти меншу добов = 91; дозу лікарськогl= 6; засобу.

Доз= ;ування для пацієнтів з= 10; схильністю до розвитку міопатії<= /u>

Рекоме= ;ндована початкова доза розувастатl= 0;ну для пацієнтів з= 10; схильністю до розвитку міопатії становить 5 = 84;г розувастатl= 0;ну (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Застосуванl= 5;я комбінації 40&n= bsp;мг розувастатl= 0;ну/10 мг езетимібу пацієнтам з= 10; схильністю до розвитку міопатії протипоказk= 2;но (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Суп= ;утня терапія

Розувастат&= #1080;н є субстрато = 84; для різних транспортнl= 0;х білків (наприклад ОАTP1B1 та BCRP). Ризиl= 2; міопатії (включаючи рабдоміоліk= 9;) підвищуєтьl= 9;я при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну з певними лікарськимl= 0; засобами, здатними підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ї розувастатl= 0;ну в плазмі крові через взаємодію з цими транспортнl= 0;ми білками (наприклад з циклоспориl= 5;ом та деякими інгібітораl= 4;и протеази, включаючи комбінації ритонавіру = 79; атаназав= 10;ром, лопінавіроl= 4; та/або типранавірl= 6;м, див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Взаємо&#= 1076;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Слі = 76; розглянути альтернатиk= 4;не лікування і, якщо необхідно, тимчасово припинити т = 77;рапію препаратом. = 059; ситуаціях, коли одноча = 89;ного застосуванl= 5;я цих лікарських засобів із препаратом уникнути неможливо, слід зважит = 80; користь та ризики від супутнього = 79;астосуванн&#= 1103; та ретельно підбирати дозу розува = 89;татину (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Діти<= /i>

Бе= 079;пека та ефективнісm= 0;ь заст= 086;сування таблеток розувастатl= 0;ну/езетиміб&#= 1091; дітям (віком до 18 років) на дани&= #1081; час не встановленo= 0;, тому застосуванl= 5;я препарату н = 77; рекомендуєm= 0;ься цій віковій групі.

Передозува&= #1085;ня.

У разі передозуваl= 5;ня рекомендуєm= 0;ься підтримуваl= 3;ьна терапія та симптоматиm= 5;не лікування.=

Розува&#= 1089;татин

Потріб&#= 1077;н контроль функції печінки та рівнів КФК. Ефективнісm= 0;ь гемодіалізm= 1; малоймовірl= 5;а.

Езе= ;тиміб

Бул= ;и деякі повідомленl= 5;я про передозуваl= 5;ня езетимібом, у більшості випадків це не спричини = 83;о небажаних явищ. Зафіксованo= 0; побічні реакції не мали значно = 75;о впливу.

Побічні реакції.

Ко = 88;откий огляд профілю безпеки

По = 73;ічні реакції на лікарські засоби, про я&#= 1082;і раніше повідомлялl= 6;ся з 1 окремим компонентоl= 4; (езетиміб аб= 086; розувастатl= 0;н), можуть бути потенційниl= 4;и небажаними ефектами пр = 80; застосуванl= 5;і Розетину.

У клінічни = 93; дослідженнn= 3;х тривалістю до 112 тижнів застосовувk= 2;ли тільки езетиміб 10 м= 075; на добу загалом 2396 пацієнтам: разом зі статинами – 11 308 пацієнтам або з фенофібратl= 6;м – 185 пацієнтам. Побічні реакції, як правило, бул= 080; легкими та оборотними. Загальна частота побічних реакцій бул = 72; подібною пр = 80; застосуванl= 5;і езетимібу і плацебо, як і частота при = 87;инення лікування внаслідок несприятлиk= 4;их побічних реакцій.

По = 73;ічні реакції під час застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну, як правило, були легким = 80; та оборотни = 84;и. У контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х менше 4 % пацієнтів, які застосовувk= 2;ли розувастатl= 0;н, вийшли із дослідженнn= 3; через небажані ре = 72;кції.

За наявними даними в клінічних дослідженнn= 3;х 1200 пацієнтів приймали комбінацію розувастатl= 0;ну та езетиміб = 91;. Як повідомляєm= 0;ься в публікаціяm= 3;, найбільш частими побічними реакціями, пов’язанимl= 0; з комбінованl= 0;м застосуванl= 5;ям розувастатl= 0;ну та езетиміб = 91;, у пацієнтів = 079; гіперхоl= 3;естеринемі= 102; є збільшенн= 03; печінкових трансамінаk= 9;, шлунково-ки = 96;кові порушення т = 72; біль у м’язах. Це відомі побічні реакції на застосуванl= 5;я діючих речовин препарату. Однак не можна виклю = 95;ати фармакодинk= 2;мічної взаємодії м= 10;ж розувастатl= 0;ном та езетиміб = 86;м, що може призвести д = 86; небажаних явищ (див. розділ «Фар = 84;акологічні властивостo= 0;»).

Та = 73;лиця побічних реакцій

За частотою небажані реакції розподіленo= 0; таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100 – < 1/10); нечасто (≥ 1/1 000 – < 1/100); рідко (≥ 1/10 000 – < 1/1 000= ), дуже рідко (< 1/10 000) частота невідома (не можна встановити = 79; наявних даних).

Таб= ;лиця 2

Си&= #1089;тема органів

Не&= #1073;ажані реакції

Ча&= #1089;тота

Ро&= #1079;увастатин<= /o:p>

Ез&= #1077;тиміб

З боку крові та лімфатично= 111; системи

Тромбо= цитопенія^2,5

Рі&= #1076;ко

Ча&= #1089;тота невідома

З боку імунної системи

Реакці= ї гіперчутли= 074;ості, у тому числі ангіоневро= 090;ичний набряк²

Рі&= #1076;ко

Реакці= ї гіперчутли= 074;ості, включаючи висипання, к<= /span>ро&= #1087;ив’янку та анафілакти= 095;ні реакції

–

Ча&= #1089;тота невідома

З боку ендокринно= 111; системи

Цукров= ий діабет^1,2

Ча&= #1089;то

–

З боку обміну речовин та харчування

Знижен= ня апетиту³

–

Нечаст= о

З боку психіки

Депрес= ія^2,5

Ча&= #1089;тота невідома

Ча&= #1089;тота невідома

З боку нервової системи

Головний біль^2,4=

Ча&= #1089;то

Ча&= #1089;то

Запамо= рочення²

Ча&= #1089;то

Ча&= #1089;то

Поліневроп= ;атія²

Ду&= #1078;е рідко

–

Втрата пам’яті²

Ду&= #1078;е рідко

–

Периферичн= ;а невропатія²

Ча&= #1089;тота невідома

–

Ро&= #1079;лади сну (включаючи безсоння та нічні жахи)<= sup> 2

Ча&= #1089;тота невідома

–

Парестезія= ;⁴

–

Не&= #1095;асто

Міастенія гравіс

Ча&= #1089;тота невідома

–

З боку органів зору

Очна міастенія

Частот= а невідома

–

З боку судин

Припливи^{<=
span
style=3D'mso-bidi-font-size:11.0pt;mso-fareast-font-family:Calibri;mso-an=
si-language:
UK;mso-fareast-language:EN-US'>3},артеріальн&#= 1072; гіпертензі= 103;³

–

Нечаст= о

З боку дихальної системи, органів грудної клі&#= 1090;ки та середостін= 085;я

Кашель³

Ча&= #1089;тота невідома

Нечаст= о

Ди&= #1089;пное³

Ча&= #1089;тота невідома

Ча&= #1089;тота невідома

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Запор²

Ча&= #1089;то

Ча&= #1089;тота невідома

Нудота²

Ча&= #1089;то

Нечаст= о

Аб&= #1076;омінальний біль^2,3

Ча&= #1089;то

Часто=

Панкре= атит⁵

Рі&= #1076;ко

Ча&= #1089;тота невідома

Діарея= ^2,3

Ча&= #1089;тота невідома

Часто=

Су&= #1093;ість у роті³

–

Не&= #1095;асто

Га&= #1089;трит³

–

Не&= #1095;асто

Метеор= изм³

–

Часто=

Диспеп= сія³, гастроезоф= 072;геальна рефлюксна хвороба³<= /span>

–

Нечаст= о

&= #1047; боку гепатобілі= 072;рної системи

Підвищ= ення рівня печінкових трансаміна= 079;

Рі&= #1076;ко

–

Жовтяниця²

Ду&= #1078;е рідко

–

Гепати= т^2,5

Ду&= #1078;е рідко

Ча&= #1089;тота невідома

Жовчнокам&#= 8217;яна хвороба⁵

–

Ча&= #1089;тота невідома

Хо&= #1083;ецистит

–

Ча&= #1089;тота невідома

З боку шкіри та підшкірних тканин

Свербіж^2,4

Не&= #1095;асто

Не&= #1095;асто

Висип^2,4

Не&= #1095;асто

Не&= #1095;асто

Кропив’= янка^2,4

Не&= #1095;асто

Не&= #1095;асто

Синдро= м Стівенса − Джонсона²

Ча&= #1089;тота невідома

–

Медика= ментозне висипання з еозинофілі= 108;ю і системною симптомати= 082;ою (DRESS-синдром)

Ча&= #1089;тота невідома

–

Му&= #1083;ьтиформна еритема⁵

–

Ча&= #1089;тота невідома

З боку кістково-м’&#= 1103;зової системи

Міалгі= я^2,4

Ча&= #1089;то

Ча&= #1089;то

Міопатія (в тому числі міозит)²

Рі&= #1076;ко

Ча&= #1089;тота невідома

Рабдом= іоліз²

Рі&= #1076;ко

Ча&= #1089;тота невідома

Артрал= гія²

Ду&= #1078;е рідко

Нечаст= о

Імуноо= бумовлена некротична міопатія

Ча&= #1089;тота невідома

–

Порушення k= 9; боку сухожиль, інколи ускладнені розривами

Ча&= #1089;тота невідома

–

Біль у спин= 10;⁴

–

Не&= #1095;асто

М’язова слабкість4

–

Не&= #1095;асто

Біль у кінцівках4

–

Не&= #1095;асто

М’язовий спазм³, біль у шиї³

–

Нечаст= о

Імуноо= посередковk= 2;на некротична міопатія², ураження сухожиль (іноді ускладнене розривом²),

міалгі= я⁵, мі&#= 1086;патія/рабдо= ;міоліз⁵ (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я») <= /span>

–

Ча&= #1089;тота невідома

Міопат= ія (у тому числі міозит)², рабдоміолі= 079;²,

вовчакопо= 076;ібний синдром

Рідко

–

Розрив м’язів

Рідко

–

&= #1047; боку гепатобілі= 072;рної системи

Гемату= рія²

Ду&= #1078;е рідко

–

З боку статевих органів та молочних залоз

Гінеко= мастія²

Ду&= #1078;е рідко

–

Загаль= 085;і порушення

Астені= я^2,5

Ча&= #1089;то

Не&= #1095;асто

Набряк= ²

Ча&= #1089;тота невідома

–

Перифе= ричний набряк⁴

–

Не&= #1095;асто

Втомлю= ваність

–

Часто

Біль у грудях³, біль³

–

Нечаст= о

Дані досліджень

Пі&= #1076;вищення AЛТ та/або АСТ= ;⁴

–

Ча&= #1089;то

Підвищення рівня КФК у сироватці крові³, підвищення рівня гамма-глута&#= 1084;ілтранспеп= тидази³, порушення функціонал= 100;них печінкових проб³

–

Нечаст= о

^{1  &n=
bsp;}Частотk= 2; залежить ві = 76; наявності або відсутн = 86;сті факторів ризику (рівень глюкози нат = 97;е ≥ 5,6 ммоль/л, ІМТ > 30 кг/м², підвищені рівні тригліцериk= 6;ів, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; в анамнезі) – для розувастатl= 0;ну.

²    Про&#= 1092;іль небажаних реакцій на застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну за даними клінічних досліджень та великого досвіду постмаркетl= 0;нгового застосуванl= 5;я.

³    Езе&#= 1090;иміб як монотерапіn= 3;. Побічні реакції спо = 89;терігалися у пацієнтів, які отримув = 72;ли езетиміб (N =3D 2396), = 79; більшою частотою, ні= 078; при прийомі плацебо (N =3D 1159).

⁴    Езе&#= 1090;иміб одночасно з= 10; статином. Побічні реа = 82;ції спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, які отримув = 72;ли езетиміб одночасно з= 10; статином (N =3D 11308), = 079; більшою частотою, ні= 078; при застосуванl= 5;і тільки статину (N =3D 9361).

⁵    Дод&#= 1072;ткові побічні реакції на застосуванl= 5;я езетимібу, про які повідомлялl= 6;сь у постмарке = 90;инговий період (із застосуванl= 5;ям статинів аб = 86; без них).

Як = 110; при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА, частота небажаних реакцій має тенденцію залежати ві = 76; дози.

Опис окремих побічних реакцій

Впли&#= 1074; на нирки

У пацієнтів, які застосовувk= 2;ли розувастатl= 0;н, спостерігаl= 3;ись випадки протеїнуріo= 1;, переважно канальцевоk= 5;о походження (визначеної за «тестом смужки»). Зміни вміст = 91; білка у сечі від відсутностo= 0; чи слідів до ++ або більше зареєстровk= 2;ні через деяки = 81; час у < 1 % пацієнтів, які приймал = 80; препарат із дозуванням розувастатl= 0;ну 10 мг та 20 мг, та приблизно у 3&n= bsp;% пацієнтів при застосуванні дози 40 мг розувастатl= 0;ну. Незначне збільшення частоти випадків підвищення білка у сечі від відсутн = 86;сті або слідів д= 086; + спостерігаl= 3;ося при застосуванl= 5;і дози 20 мг розувастатl= 0;ну. У більшості випадків вираженістn= 0; протеїнуріo= 1; зменшувалаl= 9;ь або зникала спонтанно при продовженнo= 0; застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну. Перегляд даних кліні = 95;них досліджень та післяреєстl= 8;аційного досвіду застосуванl= 5;я не виявив причинного зв’язку між протеїнуріn= 8;ю та гострим а= 073;о прогресуючl= 0;м захворюванl= 5;ям нирок.

Гематурія спостерігаl= 3;ась у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли розувастатl= 0;н, і дані кліні= 095;них досліджень свідчать пр = 86; її низьку ча= 089;тоту.

Впли&#= 1074; на скелетну мускулатурm= 1;

Зміни з боку скелетної мускулатурl= 0;, такі як міалгія, міопатія (в тому числі міозит) та рі&#= 1076;ко – рабдоміоліk= 9; із гострою нирковою не = 76;остатністю або без неї, спостерігаl= 3;ися при застосуванl= 5;і будь-яких до= 079; розувастатl= 0;ну, а особливо при застосуванl= 5;і доз > 20 мг. У пацієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н, спостерігаl= 3;ося дозозалежнk= 7; зростання рівнів КФК; у більшості випадків явище було с= 083;абким, безсимптомl= 5;им та тимчасовим. Якщо рівні КФК підвищені        =     (> 5 разів від ВМН), лікування слід припинити (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Впли&#= 1074; на печінку=

Як і при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, у невеликої кількості п = 72;цієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н, спостерігаl= 3;ося дозозалежнk= 7; збільшення рівня транс = 72;міназ; у більшості випадків явище було слабким, безсимптомl= 5;им та тимчасовим.

Побічні реакції, які спостерігаl= 3;ись при застосу = 74;анні деяких статинів:=

– сексуальна дисфункція;

– виняткові випадки інтерстиціk= 2;льного захворюванl= 5;я легень, особливо пр = 80; довгострокl= 6;вій терапії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Рабдоміолі&= #1079;, серйозні порушення функції нир = 86;к і печінки (переважно полягають в підвищенні печінкових трансамінаk= 9;) спостерігаl= 3;ись частіше при застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну у дозі 40 мг.

Езет&#= 1080;міб у поєднанні = 079; фенофібратl= 6;м

Порушення з боку шлунково-ки = 96;кового тракту: біль у животі (часто).

У багатофактl= 6;рному, подвійно сліпому, пла= 094;ебо-контрол= ьованому клінічному дослідженнo= 0; за участю пацієнтів з= 10; змішаною гіперліпідk= 7;мією 625 осіб отримували лікування протягом пе = 88;іоду до 12 тижнів, а 576 &= #1086;сіб — протягом п= 077;ріоду до 1 року. У цьому дослідженнo= 0; 172 пацієнти, які отримув = 72;ли езетиміб та фенофібрат, завершили 12-тижневий курс терапі= 11;, а 230 пацієнтів, які приймал = 80; езетиміб та фенофібрат (включаючи 109 пацієнтів, які приймал = 80; лише езетим= 10;б протягом перших 12 тижнів), завершили 1 рік терапії. Це дослідже = 85;ня не було спроектоваl= 5;е для порівняння груп лікування щодо рідкісних побічних яв = 80;щ. Скоригованk= 2; відповідно до тривалості лікування ч = 72;стота (95 % ДІ) клінічн = 86; важливих підвищень р= 10;вня трансамінаk= 9; у сироватці крові (> 3 × ВМН поспіль) склала 4,5 % (1,9, 8,8) пр&= #1080; монотерапіo= 1; фенофібратl= 6;м і 2,7 % (1,2, 5,4) при одночасномm= 1; прийомі езетимібу з фенофібратl= 6;м. Такі показники частоти холецистекm= 0;омії становили 0,6 % (0,0, 3,1) та 1,7 % (0,6, 4,0) при монотерапіo= 1; фенофібратl= 6;м та при одноч= 072;сному застосуванl= 5;і езетимібу з фенофібратl= 6;м відповідно (див. розділи &= laquo;Особливост= ;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Пока&#= 1079;ники лабораторнl= 0;х досліджень

У контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х монотерапіo= 1; езетимібом клінічно значуще під= ;вищення сиро= 074;аткових трансамінаk= 9; (АЛТ та/або АСТ ≥ 3 разі= в від ВМН) було подібним пр = 80; застосуванl= 5;і езетимібу (0,5 %) та плацебо (0,3 = %). У дослідженнn= 3;х комбінованl= 6;ї терапії підвищ&#= 1077;ння у більшості випадків було безсим = 87;томним і не було пов’язано з холестазом. Час= ;тота появи становила 1,3 % у пацієнтів, які супутнь = 86; приймали езетим= 110;б та стати = 85;, та 0,4 % у пацієнтів, які приймал = 80; тільки с = 90;атин. Показники нормалізувk= 2;лися після припи = 85;ення лікування або при продовженнo= 0; терапії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). = 55;ід час клінічних досліджень = 91; пацієнтів, щ= 086; отримували монотерапіn= 2; езетимібом, зростання КФК > 10 раз= 10;в від ВМН було зафіксованl= 6; у 4-х з 1674 (0,2 %) та у 1-го з 786 (0,1 %) пацієнтів групи плацебо. Так= 077; ж зростання = 050;ФК було зафіксованl= 6; у 1 з 917 (0,1 %) пацієнтів, які супутньо приймали езетим= 110;б та стати = 85;, та у 4-х з 929 (0,4 %) пацієнтів, які приймали тільки с = 90;атин.

Не було зафіксованl= 6; підвищення частоти міо = 87;атії або рабдоміоліk= 9;у, пов’язаних = 79; лікуванням езетимібом, порівняно з групами кон = 90;ролю (плацебо або монотерапіn= 3; статином) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Діти

У дітей, які приймал = 80; розувастатl= 0;н, після фізич = 85;ого навантаженl= 5;я або підвищеної фізичної активності підвищ&#= 1077;ння КФК > 10 раз= 10;в від ВМН та симптоми з боку м’язів спостерігаl= 3;ися частіше пор= 10;вняно з такими у дорослих (див. розділ «Побічні реакції»). Проте профіл&#= 1100; безпеки розувастатl= 0;ну у дітей та до&#= 1088;ослих подібний.=

У клінічних дослідженнn= 3;х за участю дітей віком 6–10 років з гетерозигоm= 0;ною сімейною та несімейною гіперхолесm= 0;еринемією (n =3D 138) підвищенн= я АЛТ та/або АСТ (≥ 3 раз= 10;в від В&#= 1052;Н спостерігаl= 3;ося у 1,1 % пацієнтів у групі езетимібу порівняно з 0 % у групі плацеб&#= 1086;. Підвищення КФК (≥ 10 раз= 10;в від ВМН) та випадки міопатії не були зареєстровk= 2;ні.

Повідомлен&= #1085;я про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

Звітність про підозрюванo= 0; побічні реакції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу продовжуваm= 0;и моніторинг балансу користь/риз = 80;к застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу. Інформацію про будь-які підозрюванo= 0; побічні реакції слі = 76; подавати відповідно до вимог зак= 086;нодавства.

У разі виникнення небажаних проявів, поб= 110;чних реакцій або = 091; разі відсутностo= 0; терапевтичl= 5;ої дії необхідно повідомити за адресою ТОВ «ЗЕНТІВ = 40; УКРАЇНА», 02002, м. Київ, Бровар= 089;ький проспект, 5 «= 048;», тел./факс: +38 044 517-= 75-00, електронна адреса        =             &nb= sp;         PV-Ukraine@zentiva.com.

Термін придатностo= 0;. 3 роки.

Умови зберігання.

Не потребує особливих температурl= 5;их умов зберігання.

Зберігати в оригінальнo= 0;й упаковці дл= 03; захисту від дії вологи т= 072; світла.

Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблето = 82;, вкритих плівковою оболонкою, у блістері. По 3 або 6 блістерів в картонній к = 86;робці.

Категорія відпуску. За рецептом.=

Виробни = 82;.

ЕЛПЕН ФАРМАСЬЮТІi= 0;АЛ КО., ІНК.

=

Місцез&#= 1085;аходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності= .

Мара= ;тонос h= 0;ве. 95, Пікермі<= /span> Аттікі, 190= 09, Греція;

Запа= ;ні, Бло = 82; 1048, Кератея= ;, 19001, Греція.

Ре&#= 1078;им дозування лікарськог= 086; засобу, що вз= аємодіє	Ре&#= 1078;им дозування розувастат= 080;ну	Зм&#= 1110;ни AUC розувастат= 080;ну*
З = 73;ільшення AUC розувастат= 080;ну в 2 рази або більше
Софосб= увір/велпат = 72;свір/воксил&= #1072;превір (400 мг/ 100 мг/ 100 мг= ;) + воксилапре= 074;ір (100 мг) один ра = 79; на добу протягом 15 днів	10 мг, одноразова доза	↑ 7,4 раза<= /span>
Циклоспори= ;н від 75 мг до 200 = 84;г 2 рази на добу= ;, 6 місяців	10 мг 1 раз на добу, 10 днів	↑ 7,1 раза
Даролутамі= ;д 600 мг двічі на добу, 5 днів	5 мг, одноразова доза	↑ 5,2 раза
Атазанавір 300 мг/ ритонавір 100 = мг 1 раз на добу, 8 днів	10 мг, одноразова доза	↑ 3,1 раза
Регора= феніб 160 мг 1 раз на добу, 14&n= bsp;дн&= #1110;в	5 мг, одноразова доза	↑ 3,8раза
Симепривір 150 мг 1 раз на добу, 7 днів	10 мг, одноразова доза	↑ 2,8 раза
Велпат= асвір 100&nb= sp;мг 1 раз на добу	10 мг, одноразова доза<= o:p>	↑ 2,7 раза
Омбіта= свір 25 мг/ паритапрев= 110;р 150 мг/ ритонавір 100 = мг 1 раз на добу/ дасабувір 400 = мг 2 рази на добу, 14 днів	5 мг, одноразова доза	↑ 2,6 раза
Гр&= #1072;зопревір 200 l= 4;г/ елбасвір 50 м&= #1075; 1 раз на добу, 11 днів	10 мг, одноразова доза	↑ 2,3 раза
Глекап= ревір 400 мг/ пібрентасв= 110;р 120 мг 1 раз на добу<= span style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:ZH-CN'>, 7 днів	5 мг 1 раз на добу, 7 днів	↑ 2,2 раза
Лопінавір 400&n= bsp;мг/ ритонавір 100 = мг 2 рази на добу= ;, 17 днів	20 мг 1 раз на добу, 7 днів	↑ 2,1 раза
Клопідогре= ;ль 300 мг навантажув= 072;льна доза, після якої 75 мг через 24 год	20 мг, одноразова доза	↑ 2 рази
Гемфібрози= ;л 600 мг 2 рази на добу, 7 днів	80 мг, одноразова доза	↑ 1,9 раза
З = 73;ільшення AUC розувастат= 080;ну менше ніж у 2 рази
Ре&#= 1078;им дозування лікарськог= 086; засобу, що вз= аємодіє	Ре&#= 1078;им дозування розувастат= 080;ну	Зм&#= 1110;ни AUC розувастат= 080;ну*
Елтром= бопаг 75 мг 1 ра&#= 1079; на добу, 5 дніk= 4;	10 мг, одноразова доза	↑ 1,6 раза
Дарунавір 600&n= bsp;мг/ритонаві= р 100 мг 2 рази на добу, 7 днів	10 мг 1 раз на добу, 7 днів	↑ 1,5 раза
Типранавір 500 мг/ритонав= ір 200 мг 2 рази на добу, 11 днів<= /span>	10 мг, одноразова доза	↑1,4 раза
Дронедарон 400 мг 2 рази на добу	Невідомо	↑ 1,4 раза
Ітраконазо= ;л 200 мг 1 раз на добу, 5 днів	10 мг, одноразова доза	↑ 1,4 раза **
Езетиміб 10 = 84;г 1 раз на добу, 14 днів	10 мг 1 раз на добу, 14 днів<= /span>	↑ 1,2 раза **
З = 85;иження AUC розувастат= 080;ну
Ре&#= 1078;им дозування лікарськог= 086; засобу, що вз= аємодіє	Ре&#= 1078;им дозування розувастат= 080;ну	Зм&#= 1110;ни AUC розувастат= 080;ну*
Еритроміци= ;н 500 мг 4 рази на добу, 7 днів	80 мг, одноразова доза	↓ 20 %
Байкал= ін 50 мг 3 рази на добу,= 14 днів	20 мг, одноразова доза	↓ 47 %

Си&= #1089;тема органів	Не&= #1073;ажані реакції	Ча&= #1089;тота
Ро&= #1079;увастатин<= /o:p>	Ез&= #1077;тиміб
З боку крові та лімфатично= 111; системи	Тромбо= цитопенія^2,5	Рі&= #1076;ко	Ча&= #1089;тота невідома
З боку імунної системи	Реакці= ї гіперчутли= 074;ості, у тому числі ангіоневро= 090;ичний набряк²	Рі&= #1076;ко
Реакці= ї гіперчутли= 074;ості, включаючи висипання, к<= /span>ро&= #1087;ив’янку та анафілакти= 095;ні реакції	–	Ча&= #1089;тота невідома
З боку ендокринно= 111; системи	Цукров= ий діабет^1,2	Ча&= #1089;то	–
З боку обміну речовин та харчування	Знижен= ня апетиту³	–	Нечаст= о
З боку психіки	Депрес= ія^2,5	Ча&= #1089;тота невідома	Ча&= #1089;тота невідома
З боку нервової системи	Головний біль^2,4=	Ча&= #1089;то	Ча&= #1089;то
Запамо= рочення²	Ча&= #1089;то	Ча&= #1089;то
Поліневроп= ;атія²	Ду&= #1078;е рідко	–
Втрата пам’яті²	Ду&= #1078;е рідко	–
Периферичн= ;а невропатія²	Ча&= #1089;тота невідома	–
Ро&= #1079;лади сну (включаючи безсоння та нічні жахи)<= sup> 2	Ча&= #1089;тота невідома	–
Парестезія= ;⁴	–	Не&= #1095;асто
Міастенія гравіс	Ча&= #1089;тота невідома	–
З боку органів зору	Очна міастенія	Частот= а невідома	–
З боку судин	Припливи^{<= span style=3D'mso-bidi-font-size:11.0pt;mso-fareast-font-family:Calibri;mso-an= si-language: UK;mso-fareast-language:EN-US'>3},артеріальн&#= 1072; гіпертензі= 103;³	–	Нечаст= о
З боку дихальної системи, органів грудної клі&#= 1090;ки та середостін= 085;я	Кашель³	Ча&= #1089;тота невідома	Нечаст= о
Ди&= #1089;пное³	Ча&= #1089;тота невідома	Ча&= #1089;тота невідома
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	Запор²	Ча&= #1089;то	Ча&= #1089;тота невідома
Нудота²	Ча&= #1089;то	Нечаст= о
Аб&= #1076;омінальний біль^2,3	Ча&= #1089;то	Часто=
Панкре= атит⁵	Рі&= #1076;ко	Ча&= #1089;тота невідома
Діарея= ^2,3	Ча&= #1089;тота невідома	Часто=
Су&= #1093;ість у роті³	–	Не&= #1095;асто
Га&= #1089;трит³	–	Не&= #1095;асто
Метеор= изм³	–	Часто=
Диспеп= сія³, гастроезоф= 072;геальна рефлюксна хвороба³<= /span>	–	Нечаст= о
&= #1047; боку гепатобілі= 072;рної системи	Підвищ= ення рівня печінкових трансаміна= 079;	Рі&= #1076;ко	–
Жовтяниця²	Ду&= #1078;е рідко	–
Гепати= т^2,5	Ду&= #1078;е рідко	Ча&= #1089;тота невідома
Жовчнокам&#= 8217;яна хвороба⁵	–	Ча&= #1089;тота невідома
Хо&= #1083;ецистит	–	Ча&= #1089;тота невідома
З боку шкіри та підшкірних тканин	Свербіж^2,4	Не&= #1095;асто	Не&= #1095;асто
Висип^2,4	Не&= #1095;асто	Не&= #1095;асто
Кропив’= янка^2,4	Не&= #1095;асто	Не&= #1095;асто
Синдро= м Стівенса − Джонсона²	Ча&= #1089;тота невідома	–
Медика= ментозне висипання з еозинофілі= 108;ю і системною симптомати= 082;ою (DRESS-синдром)	Ча&= #1089;тота невідома	–
Му&= #1083;ьтиформна еритема⁵	–	Ча&= #1089;тота невідома
З боку кістково-м’&#= 1103;зової системи	Міалгі= я^2,4	Ча&= #1089;то	Ча&= #1089;то
Міопатія (в тому числі міозит)²	Рі&= #1076;ко	Ча&= #1089;тота невідома
Рабдом= іоліз²	Рі&= #1076;ко	Ча&= #1089;тота невідома
Артрал= гія²	Ду&= #1078;е рідко	Нечаст= о
Імуноо= бумовлена некротична міопатія	Ча&= #1089;тота невідома	–
Порушення k= 9; боку сухожиль, інколи ускладнені розривами	Ча&= #1089;тота невідома	–
	Біль у спин= 10;⁴	–	Не&= #1095;асто
М’язова слабкість4	–	Не&= #1095;асто
Біль у кінцівках4	–	Не&= #1095;асто
М’язовий спазм³, біль у шиї³	–	Нечаст= о
Імуноо= посередковk= 2;на некротична міопатія², ураження сухожиль (іноді ускладнене розривом²), міалгі= я⁵, мі&#= 1086;патія/рабдо= ;міоліз⁵ (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я») <= /span>	–	Ча&= #1089;тота невідома
Міопат= ія (у тому числі міозит)², рабдоміолі= 079;², вовчакопо= 076;ібний синдром	Рідко	–
Розрив м’язів	Рідко	–
&= #1047; боку гепатобілі= 072;рної системи	Гемату= рія²	Ду&= #1078;е рідко	–
З боку статевих органів та молочних залоз	Гінеко= мастія²	Ду&= #1078;е рідко	–
Загаль= 085;і порушення	Астені= я^2,5	Ча&= #1089;то	Не&= #1095;асто
Набряк= ²	Ча&= #1089;тота невідома	–
Перифе= ричний набряк⁴	–	Не&= #1095;асто
Втомлю= ваність	–	Часто
Біль у грудях³, біль³	–	Нечаст= о
Дані досліджень	Пі&= #1076;вищення AЛТ та/або АСТ= ;⁴	–	Ча&= #1089;то
Підвищення рівня КФК у сироватці крові³, підвищення рівня гамма-глута&#= 1084;ілтранспеп= тидази³, порушення функціонал= 100;них печінкових проб³	–	Нечаст= о