MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D398F4.480DC320" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D398F4.480DC320 Content-Location: file:///C:/6C12D457/UA77850103_D3A7.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
І Н С Т Р
У К Ц І Я
дл&=
#1103;
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу
CУТЕНТ <=
/sup>
(SUTENT™)
Скл=
;ад:
дію=
;ча
речовина: сун=
ітініб;
1 капсула
містить 12,5 мг, 25
мг, 37,5 мг або 50 мг=
сунітінібу
у вигляді
малату;
допо
=
84;іжні
речовини: вмі&=
#1089;т
капсули:
маніт (E 421), натрію
кроскармелl=
6;за,
повідон,
магнію стеа
=
88;ат;
капсула:
желатин, для
капсул по 12,5 мk=
5;
– титану
діоксид (E 171),
заліза окси
=
76;
червоний (Е 172);
для капсул п=
086;
25 мг та по 50 мг –
титану
діоксид (Е 171),
заліза окси
=
76;
чорний (Е 172),
заліза окси
=
76;
червоний (Е 172),
заліза окси
=
76;
жовтий (Е 172);
для капсул п=
086;
37,5 мг – титану
діоксид (Е 171),
заліза окси
=
76;
жовтий (Е 172).
Ліка
=
88;ська
форма. Капсули.=
span>
Осн=
;овні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;.
12,5 мг:=
з двох
частин,
непрозорі, к=
086;льору
«шведський
оранжевий»
=
82;апсули,
з твердого
желатину,
розміром 4, що
містять
гранули від
жовтого до
оранжевого
кольору, з
написом
білим
чорнилом «Pfizer»
на ковпачку
та «STN 12.5 mg» на основі;
25 мг: з двох
частин,
непрозорі, з =
1086;сновою
кольору
«шведський
оранжевий»
та ковпачко
=
84;
карамельноk=
5;о
кольору кап
=
89;ули,
з твердого
желатину,
розміром 3, що
містять
гранули від
жовтого до
оранжевого
кольору, з на=
1087;исом
білим
чорнилом «Pfizer»
на ковпачку
та «STN 25 mg» на основі;
37,5 мг:=
з дво
=
93;
частин,
непрозорі ж
=
86;вті
капсули, з
твердого
желатину,
розміром 3, що
містять
гранули від
жовтого до
оранжевого
кольору, з на=
1087;исом
білим
чорнилом «Pfizer»
на ковпачку
та «STN 37.5 mg» на основі;
50 мг: з двох
частин,
непрозорі,
карамельноk=
5;о
кольору кап
=
89;ули,
з твердого
желатину,
розміром 2, що
містять
гранули від
жовтого до
оранжевого
кольору, з на=
1087;исом
білим
чорнилом «Pfizer»
на ковпачку
та «STN 50 mg» на основі.
Фар=
;макотерапе
=
74;тична
група. Антинеопла&=
#1089;тичні
засоби,
інгібітори
протеїнкінk=
2;зи.
Код АТХ L01X
=
45;04.
Ф&=
#1072;рмакологіч=
;ні
властивостo=
0;.
Фар=
;макодинамі
=
82;а.
Сунітініб
пригнічує
велику
кількість
рецепторів
тирозинкінk=
2;зи,
які беруть
участь у про=
094;есах
росту пухли
=
85;,
неоангіогеl=
5;езі
та
метастатичl=
5;ому
прогресуваl=
5;ні
пухлини. Сун=
110;тініб
було
визначено я
=
82;
інгібітор
рецепторів
тромбоцитаl=
8;них
факторів
росту (PDGFRa та PDGFRb),
рецепторів
фактора
росту
ендотелію
судин (VEGFR1, VEGFR2 та VEGFR3),
рецепторів
фактора
стовбуровиm=
3;
клітин (KIT),
Fms-подібної
тирозинкінk=
2;зи-3
(FLT3), рецепторі
=
74;
фактора
колонієутвl=
6;рення
(CSF-1R), а також
рецепторів
гліального
нейротрофіm=
5;ного
фактора (RET).
Первинний
метаболіт у
біохімічниm=
3;
та клітинни
=
93; аналізах
проявляє
активність,
аналогічну
активності
=
89;унітінібу.
Дослідженн&=
#1103;
клінічної
ефективносm=
0;і
та безпеки с=
091;нітінібу
проводили
під час
лікування
пацієнтів з=
10;
стромальниl=
4;и
пухлинами
травного тр
=
72;кту,
стійкими до
дії
іматинібу
(тобто паціє=
085;тів
з
прогресуваl=
5;ням
захворюванl=
5;я
під час або
після
лікування і
=
84;атинібом),
або з
непереносиl=
4;істю
іматинібу
(тобто
пацієнтів, у
яких під час
лікування
іматинібом
розвинуласn=
0;
виражена
токсичністn=
0;,
що
перешкоджаl=
3;а
подальшому
лікуванню),
під час
лікування
пацієнтів з
метастатичl=
5;ими
нирковокліm=
0;инними
карциномамl=
0; та
під час ліку=
074;ання
пацієнтів з
нейроендокl=
8;инними
пухлинами
підшлунковl=
6;ї
залози, що не
підлягають
резекції.
Ефективніс&= #1090;ь для пацієнтів з= 10; стромальниl= 4;и пухлинами травного тракту оцінюється за часом до прогресуваl= 5;ня пухлини та з= 072; збільшенняl= 4; виживаностo= 0; для пацієнтів з метастатичl= 5;ими нирковокліm= 0;инними карциномамl= 0; – за показникамl= 0; виживаностo= 0; без прогресуваl= 5;ня (для пацієнтів, які раніше н= 077; отримували лікування) т= 072; частоти об’єктивноo= 1; відповіді (для пацієнтів з пухлинами, стійкими до дії цитокінів), а для пацієнт= 10;в з нейроендо = 82;ринними пухлинами підшлунковl= 6;ї залози – за показником виживаностo= 0; без прогрес = 91;вання.
Стр&=
#1086;мальні
пухлини травно=
1075;о
тракту
(СПТТ).
Заk=
5;алом
у ході
клінічного
дослідженнn=
3;
було
продемонстl=
8;овано
статистичнl=
6;
та клінічно
значуще
покращення
щодо часу до
прогресуваl=
5;ня
захворюванl=
5;я,
первинної
кінцевої
точки при
застосуванl=
5;і
сунітінібу
та
підтримуючl=
6;ї
терапії
порівняно і
=
79;
застосуванl=
5;ям
плацебо та
підтримуючl=
6;ї
терапії.
Мет=
;астатичний
рак нирки, як=
1080;й
раніше не
лікували.
На
час
проведення
остаточногl=
6;
аналізу спо
=
89;терігалась
статистичнl=
6;
значуща
перевага за
=
89;тосування
сунітінібу
порівняно з
альфа-інтер
=
92;ероном
щодо кінцев
=
86;ї
точки показника
виживання
без
прогресуваl=
5;ня
хво=
роби
(PFS).
Цито
=
82;інрефракте=
1088;ний
метаст=
1072;тичний
рак нирки.
Клінічн
=
77;
випробуванl=
5;я
фази 2
препарату Сутен=
;т
проводl=
0;ли
за участю
пацієнтів,
нечутливих
до
попередньо
проведеної
терапії
цитокінами
=
79;
інтерлейкіl=
5;ом-2
та
інтерферонl=
6;м-a.
Пацієнти
приймали пе
=
88;орально
початкову
дозу суніті
=
85;ібу 50
мг протягом
чотирьох
тижнів
підряд з
подальшою
двотижневоn=
2;
перервою;
повний цикл =
211;
6 тижнів
(режим за
схемою
лікування 4/2). i=
9;
ході цього
клінічного
випробуванl=
5;я
ступінь об’єктивної
відповіді
дорівнював 36,5=
%,
а час до прог=
1088;есування
захворюванl=
5;я
становив 37,7
тижня.
Під час
іншого
дослідженнn=
3; з
оцінки
ефективносm=
0;і
і безпеки пр=
077;парату
Сутент у
пацієнтів з
метастатичl=
5;им ракоl=
4;
нирки, які
були не
=
95;утливі
до основно=
11;
терапії
цитокінами,
та у пацієнт=
110;в,
які приймал
=
80;
принаймні 50
мг сунітіні
=
73;у
за схемою
лікування 4/2,
протягом
дослідженнn=
3; об’єктивна
частота
відповіді (ORR=
)
становила 35,8 %.
Середні
показники DR
(тривалість)
і OS (=
079;агальна
виживаністn=
0;) досягнуті
не були.
Нейроендок&= #1088;инні пухлини підшлунковl= 6;ї залози (НППЗ).<= o:p>
Клю&=
#1095;ове
дослідженнn=
3;
при НППЗ бул=
086;
достроково
припинено з
=
72;
рекомендацo=
0;єю
Комітету
незалежногl=
6;
контролю за
лікарськимl=
0; засобами,
первинна
кінцева
точка
базується н
=
72;
оцінці
дослідникіk=
4;,
обидва
показники
могли мати
вплив на
оцінку
ефективносm=
0;і
лікування.
Застос=
1091;вання
дітям.
Досвід
застосуванl=
5;я
сунітінібу
=
76;ітям
обмежений
(див. «Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози»).
Був
проведений
аналіз
популяційнl=
6;ї
фармакокінk=
7;тики
(ФК) та фармак&=
#1086;кінетично-m=
2;армакодина=
084;ічний
(ФК/ФД) аналіз,
щоб
екстраполюk=
4;ати
ФК та ключов=
110;
кінцеві
точки безпе
=
82;и
та
ефективносm=
0;і
сунітінібу
=
91;
дітей зі
стромальноn=
2;
пухлиною
травного
тракту
(вікова груп=
072;
6–17 років). Ці
аналізи
проводилисn=
3;
на підставі
даних щодо д=
086;рослих
зі
стромальноn=
2;
пухлиною
травного
тракту або
солідними
пухлинами т
=
72;
дітей із
солідними
пухлинами. Н=
072;
підставі
аналізу
моделі було
встановленl=
6;,
що вік та
розмір тіла
не впливают=
00; негативно
на безпеку т=
072;
ефективнісm=
0;ь
препарату.
Співвідношk=
7;ння
користь/риз
=
80;к
при
застосуванl=
5;і
сунітінібу
не залежало =
074;ід
віку або
розміру тіл
=
72;,
а переважно
залежало ві
=
76; концентрац&=
#1110;ї
препарату в
плазмі кров=
10;.
З
огляду на
результати
моделюваннn=
3;
дослідженнn=
3;
ФК, безпеки
та
ефективносm=
0;і,
можна
очікувати, щ=
086;
початкова
доза близьк
=
86;
25 мг/м2/добу
за схемою 4/2 у
дітей зі
стромальноn=
2;
пухлиною
травного
тракту (віко=
084;
6–11 і 12–17 років) б=
уде
забезпечувk=
2;ти
концентрацo=
0;ю
лікарськогl=
6; засобу
в плазмі
крові, а отже,
і профіль
безпеки та е=
092;ективності,
аналогічні
таким у
дорослих
пацієнтів з=
10;
стромальноn=
2;
пухлиною
травного
тракту, які
отримують
препарат у
дозі
50 мг/добу за
схемою 4/2.
Фармако=
1082;інетика.
П=
ісля
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
однієї дози
препарату
період
напіввиведk=
7;ння
сунітінібу
та його
основного а
=
82;тивного
метаболіту
становить
приблизно 40–60
годин і 80–110
годин
відповідно. =
059;
проміжку до
=
79;
від 25 до 100 мг
площа під
фармакокінk=
7;тичною
кривою «кон
=
94;ентрація
– час» і Cmax зб=
ільшуються
пропорційнl=
6;
дозі
препарату.
При
багаторазоk=
4;ому
щоденному
застосуванl=
5;і
відбуваєтьl=
9;я
накопиченнn=
3; сунітінібу зі
зростанням
концентрацo=
0;й
сунітінібу
=
74;
3–4 рази, а його
активного
метаболіту R=
11;
в 7–10 разів. Рівноважн=
1110;
концентрацo=
0;ї
сунітінібу
та його
основного
активного
метаболіту
досягаютьсn=
3;
протягом 10–14
днів. При
повторному
щоденному
введенні аб
=
86;
повторних
циклах досл=
10;джуваних
доз не
спостерігаl=
3;ося
істотних
змін у
фармакокінk=
7;тиці
сунітінібу
та його
основного
активного
метаболіту. =
059;
всіх
досліджуваl=
5;их
пацієнтів і
=
79;
солідними
пухлинами т
=
72;
у здорових
добровольцo=
0;в
спостерігаl=
3;ася
подібна
фармакокінk=
7;тика.
Абсорбц=
1110;я
Максима
=
83;ьна
концентрацo=
0;я
(Cmаx) після
застосуванl=
5;я
препарату
звичайно до
=
89;ягається
через 6–12
годин (Tmax)
після
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я.
Їжа на біодо=
089;тупність
сунітінібу
не впливає.
Сунітініб
та його
основний ак
=
90;ивний
метаболіт in vitro
зв’язуютьсn=
3;
з білками
плазми кров=
10;
людини на 95 %
та 90 %
відповідно.
Вираженої
залежності
між
відсотком
зв’язуваннn=
3;
та концентр
=
72;цією
не виявлено.
Очікуваний
об’єм розпо
=
76;ілу
(Vd) для суніт=
1110;нібу
був значним
(2230 л), що
свідчить пр
=
86;
розподіл
препарату у
тканинах.
=
Метаболічнo=
0;
взаємодії
Розр=
072;хункові
значення Ki in vitro для
всіх
досліджениm=
3;
ізоформ
цитохрому (CYP) (CYP1=
A2,
CYP2A6, CYP2B6, CYP2C8, CYP2C9, CYP2C19, CYP2D6, CYP2E1, CYP3A4/5
та CYP4A9/11)
свідчать, що =
1089;унітініб
та його осно=
074;ний
активний
метаболіт
навряд чи зд=
072;тні
стимулюватl=
0;
до клінічно
важливих ст
=
91;пенів
метаболізм
інших
активних
речовин, що
можуть бути
метаболічнl=
0;ми
субстратамl=
0;
наведених
вище
ферментів.
Біо=
;трансформа
=
94;ія
Метаболізм =
сунітінібу
забезпечує
переважно
фермент CYP3A4,
ізоформа
цитохрому Р450.
Під дією
цього ферме
=
85;ту
утворюєтьсn=
3;
основний
активний ме
=
90;аболіт,
дезетилсунo=
0;тініб,
який зазнає
подальших
метаболічнl=
0;х
перетворенn=
0;
під дією
цього ж
ферменту.
Слід уникат
=
80;
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
сунітінібу
=
79;
потужними
індукторамl=
0;
або
інгібітораl=
4;и
CYP3A4, оскільки ц=
077;
може змінит
=
80;
рівень
концентрацo=
0;ї
сунітінібу
=
91;
плазмі кров=
10;
(див. розділи &=
laquo;Особливост=
;і
застосуванl=
5;я»
та «Взаємод=
10;я
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Е&=
#1083;імінація
Екскрец=
10;я
відбуваєтьl=
9;я
в основному =
079;
калом (61 %).
Нирками
виводиться 16 %
препарату і
метаболітіk=
4;
від введено=
11;
дози. Під час
дослідів із =
079;астосуванн&=
#1103;м
радіоактивl=
5;их
маркерів су
=
85;ітініб
та його
основний
активний
метаболіт в
=
80;являються
в плазмі,
сечі і калі у 9=
1,5 %,
86,4 % і 73 % відпов=
110;дно
при введенн=
10;
препарату.
Другорядні
=
84;етаболіти
були
виявлені в
сечі і
фекаліях, ал=
077;
не були
виявлені в
плазмі. Загаль=
1085;ий
кліренс при
пероральноl=
4;у
прийомі (CL/F)
становив 34–62
л/год. У
здорових
добровольцo=
0;в
після одноразово=
1075;о
пероральноk=
5;о
прийому
препарату
період
напіввиведk=
7;ння
сунітінібу
та його
основного
активного
метаболіту
становив
приблизно 40–60
годин та 80–110
годин
відповідно.
Мас=
;а
тіла,
загальний
стан. Фармакокін=
;етичні
аналізи
демографічl=
5;их
даних
популяції
свідчать пр
=
86;
відсутністn=
0;
потреби
коригувати
початкову
дозу залежн
=
86;
від маси тіл=
072;
або індексу
стану
здоров’я за
шкалою Схід
=
85;ої
кооперативl=
5;ої
онкологічнl=
6;ї
групи (ECOG).
Ста=
;ть.
Існуючі дан=
10;
свідчать пр
=
86;
те, що
очікуваний
загальний
кліренс (CL/F) сунітінібу
у жінок
приблизно н
=
72;
30 % нижчий, ніж
=
91; чоловіків,
але потреби =
091;
корекції
дози немає.
Діт=
;и.
Досвід
застосуванl=
5;я
сунітінібу
дітям
обмежений
(див. розділ «&=
#1057;посіб
застосуванl=
5;я
та дози»,
«Діти»). На пі&=
#1076;ставі
заключних
результатіk=
4;
моделюваннn=
3;
дослідженнn=
3;
ФК,
враховуючи
ефекти всіх
незалежних
змінних, мож=
085;а
очікувати, щ=
086;
доза суніті
=
85;ібу
25 мг/м2/добу =
074;
дітей (віком
6–11 і 12–17 років)
зі
стромальноn=
2;
пухлиною
травного
тракту має
забезпечувk=
2;ти
концентрацo=
0;ю
лікарськогl=
6; засобу
в плазмі
крові, а отже,
і профіль
безпеки та
ефективносm=
0;і,
аналогічні
таким у доро=
089;лих
пацієнтів з=
10;
стромальноn=
2;
пухлиною
травного
тракту, які
отримують
препарат у
дозі
50 мг/добу за
схемою 4/2.=
Досл=
10;дження
у
спеціальниm=
3;
групах
П&=
#1077;чінкова
недостатніl=
9;ть
Сунітін=
10;б
та його
основний
активний
метаболіт з
=
76;ебільшого
метаболізуn=
2;ться
в печінці.
Системна
експозиція
після
введення
однієї дози =
087;репарату
Сутент
однакова у
пацієнтів з
легким (клас
А за Чайлдом=
211;П’ю)
та помірним (=
1082;лас
В за Чайлдом=
211;П’ю)
ступенем
недостатноl=
9;ті
функції
печінки пор=
10;вняно
зі здоровим
=
80;
добровольцn=
3;ми.
Застосуванl=
5;я
препарату С
=
91;тент
не вивчено у
пацієнтів з
тяжким ступ
=
77;нем
(клас С за Чай&=
#1083;дом–П’ю)
недостатноl=
9;ті
функції
печінки.
Н&=
#1080;ркова
недостатніl=
9;ть
Не
вивчено зас
=
90;осування
препарату
Сутент паці=
08;нтами
з нирковою
недостатніl=
9;тю, у яких
рівень
креатиніну
плазми
вдвічі пере
=
74;ищував
показники
норми.
Популяційнl=
0;й
фармакокінk=
7;тичний
аналіз
показав, що
фармакокінk=
7;тика
препарату С
=
91;тент
не
змінюється
при кліренс=
10;
креатиніну
=
91;
межах 42–347 мл/х
=
74;.
Е&=
#1083;ектрофізіо=
;логічні
показники
серцевої
діяльності
Пролонг
=
72;ція
QT<=
/span>-інт=
ервалу
була вивчен
=
72;
у пацієнтів
віком 20–87
років із
задавненою
формою раку.
При
терапевтичl=
5;их
концентрацo=
0;ях
препарату у
плазмі
максимальнk=
2;
зміна QTсF від=
вихідного
рівня
становила 9,6
мс. При
концентрацo=
0;ях
плазми, що
вдвічі пере
=
74;ищують
терапевтичl=
5;і,
максимальнk=
2;
зміна QTсF від
вихідного
рівня
становила 15,4
мс.
Моксифлоксk=
2;цин,
який
застосовувk=
2;вся
для контрол=
02;
у дозі 400 мг,
показав
зміну QTсF від
вихідного
рівня 5,6 мс. У жодному
випадку
зміни QT-інтервалу
не
перевищуваl=
3;и
ступінь 2. Не
виявлено
випадків
серцевої
аритмії.
Клінічні
характерисm=
0;ики.
Показання.=
= Стромальні пухлини травного тракту (СПТТ).<= o:p>
Суте=
085;т
показаний
для
лікування
неоперабелn=
0;них
і/або
метастатичl=
5;их
злоякісних
стромальниm=
3;
пухлин
травного
тракту в
дорослих
після
неефективнl=
6;го
лікування
іматинібом
внаслідок
резистентнl=
6;сті
або
непереносиl=
4;ості.
=
Метастатичl=
5;ий
нирковокліm=
0;инний
рак (МНКР).
Суте=
085;т
показаний
для
лікування
розповсюджk=
7;ної/метаста=
1090;ичної
нирковокліm=
0;инної
карциноми у
дорослих.
= Нейроендокl= 8;инні пухлини підшлунковl= 6;ї залози (НППЗ).<= o:p>
Суте=
085;т
показаний
для
лікування
неоперабелn=
0;них
або
метастатичl=
5;их,
добре
диференційl=
6;ваних
нейроендокl=
8;инних
пухлин
підшлунковl=
6;ї
залози з
прогресуваl=
5;ням
захворюванl=
5;я
в дорослих.
Досв=
110;д
застосуванl=
5;я
Сутенту як
препарату
лікування
першої ліні=
11;
обмежений
(див. розділ
«Фармакодиl=
5;амічні
властивостo=
0;»).
Прот&=
#1080;показання. Підвищена
чутливість
до сунітіні
=
73;у
малату або
будь-якого з
компонентіk=
4;
препарату.
Взаєм=
;одія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.=
Ліка
=
88;ські
засоби, що
можуть підвищуват=
;и
концентрацo=
0;ю
сунітінібу
=
74;
плазмі кров=
10;.
У
здорових
добровольцo=
0;в
одночасне
введення
разової доз
=
80; сунітінібу
та потужног
=
86;
інгібітору CYP3=
A4
кетоконазоl=
3;у
призводило
до
підвищення
значень Cmax та AUC0-=
∞
сунітінібу
та основног
=
86;
метаболіту
на 49 % та 51 % відпо=
відно.
Одночас
=
85;е
застосуванl=
5;я
сунітінібу
та потужних
інгібіторіk=
4;
CYP3A4 (наприклад
ритонавіру,
ітраконазоl=
3;у,
еритроміциl=
5;у,
кларитроміm=
4;ину,
грейпфрутоk=
4;ого
соку) може
підвищити
концентрацo=
0;ю
сунітінібу.
Таким
чином, слід
уникати
комбінуванl=
5;я
препарату з
інгібітораl=
4;и
CYP3A4 або
розглянути
=
84;ожливість
призначеннn=
3;
альтернатиk=
4;них
супутніх
препаратів,
які не пригн=
110;чують
або майже не =
1087;ригнічують
на CYP3A4. Якщо це
неможливо,
дозу
препарату
Сутент можн
=
72;
знизити (до
мінімальноk=
5;о
рівня 37,5 мг на
добу при
лікуванні
стромальниm=
3;
пухлин
травного
тракту та
метастатичl=
5;их
нирковокліm=
0;инних
карцином аб
=
86;
до 25 мг на добу
при лікуван
=
85;і
нейроендокl=
8;инних
пухлин
підшлунковl=
6;ї
залози) за
умови
ретельного
моніторингm=
1;
переносимоl=
9;ті
препарату
(див. розділ «&=
#1057;посіб
застосуванl=
5;я
та дози»).
Ліка
=
88;ські
засоби, що
можуть знижувати
концентрацo=
0;ю
сунітінібу
=
74;
плазмі кров=
10;.
У
здорових
добровольцo=
0;в
одночасне
введення
разової доз
=
80; сунітінібу
та потужног
=
86;
індуктора CYP3A4
рифампіцинm=
1;
призводило
до зниження =
079;начень
Cmax та AUC0-∞ для=
; сунітінібу
та основног
=
86;
метаболіту
на 23 % та 46 % відпо=
відно.
=
Застосуванl=
5;я
сунітінібу
одночасно з
потужними
індукторамl=
0;
CYP3A4 (наприклад
дексаметазl=
6;ном,
фенітоїном,
карбамазепo=
0;ном,
рифампіцинl=
6;м,
фенобарбітk=
2;лом
або
фітопрепарk=
2;тами,
до складу
яких входит=
00;
звіробій
звичайний, Hypericum perforatum)
може знизит
=
80;
концентрацo=
0;ю
сунітінібу.
Таким чином,
слід уникат
=
80;
комбінуванl=
5;я
препарату з
індукторамl=
0;
CYP3A4 або
розглянути
=
84;ожливість
призначеннn=
3;
альтернатиk=
4;них
супутніх
препаратів,
які не індук=
091;ють
або майже не =
1110;ндукують
CYP3A4. Якщо це
неможливо, т=
086;
може бути
необхідним
поступове
підвищення
дози
препарату
Сутент з
кроком 12,5 мг (д
=
86;
максимальнl=
6;ї
дози 87,5 мг на
добу при
лікуванні с
=
90;ромальних
пухлин
травного
тракту та ме=
090;астатичних
нирковокліm=
0;инних
карцином аб
=
86;
62,5 мг на добу
при
лікуванні
нейроендокl=
8;инних
пухлин
підшлунковl=
6;ї
залози) за ум=
1086;ви
ретельного
моніторингm=
1;
переносимоl=
9;ті
препарату (див.
розділ
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози»).
Особливост&=
#1110;
застосуванl=
5;я.
Розлади
з боку шкіри
та
підшкірної
тканини.
Пацієнті
=
74;
необхідно
попередити,
що можлива
депігментаm=
4;ія
волосся або
шкіри. Інші
дерматологo=
0;чні
ефекти
можуть
включати
сухість, пот=
086;вщення
шкіри або
утворення н
=
72;
ній тріщин,
пухирі або в
поодиноких
випадках
висипання н
=
72;
долонях і
підошвах.<=
i>
Кров
=
86;виливи
(кровотечі).
Пацієнти,
які
паралельно
отримують
лікування
антикоагулn=
3;нтами
(наприклад
варфарином,
аценокумарl=
6;лом),
повинні
періодично
=
87;роходити
контрольне
обстеження,
що включає
проведення
загального
аналізу
крові (оцінк=
091;
рівня
тромбоцитіk=
4;),
визначення
рівнів
факторів
згортання
крові
(протромбін
=
86;вий
час/МНВ) та
об’єктивне
обстеження.
Шлунков
=
86;-кишкові
розлади.
Необхід
=
85;а
підтримуючk=
2;
терапія при
побічних
реакціях з
боку
травного
тракту. Вона
може
включати
застосуванl=
5;я
лікарських
засобів із
протиблювоm=
0;ною,
антидіарейl=
5;ою
або
антацидною
дією.
Арте
=
88;іальна
гіпертензі=
03;.
Слід проводити скринінговk= 7; обстеження пацієнтів для виявлення артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; та за необхідносm= 0;і контролюваm= 0;и їх стан. Пацієнтам з тяжкою гіпертензіn= 8;ю, що не піддається медикаментl= 6;зному лікуванню, рекомендовk= 2;но тимчасово призупинитl= 0; прийом препарату. П= 110;сля досягнення адекватногl= 6; контролю за артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю лікування можна продовжити.
Гема
=
90;ологічні
побічні
реакції.
На
початку
кожного
циклу
лікування п
=
88;епаратом
Сут=
ент
пацієнтам
варто
проводити
розгорнуте
дослідженнn=
3;
крові.
Серц
=
77;во-судинні
реакції.
Пацієнти з
наявними
кардіологіm=
5;ними
факторами
ризику та/аб=
086;
з ішемічною
хворобою
серця в
анамнезі
потребують
ретельного
нагляду для
виявлення
клінічних
ознак та
симптомів
застійної
серцевої
недостатноl=
9;ті.
Лікарям рекомендовk= 2;но зіставляти ці ризики та потенційну користь від застосуванl= 5;я сунітінібу. Т= 072;кож слід розглянути можливість проведення вихідної оц= 10;нки та періодичниm= 3; поточних оцінок фракції вик = 80;ду лівого шлуночка протягом лікування с = 91;нітінібом.<= span lang=3DUK> У пацієнтів без кардіологіm= 5;них факторів ри = 79;ику слід розглянути можливість оцінки фрак = 94;ії викиду на вихідному рівні.
За
наявності
клінічних
проявів
застійної
серцевої
недостатноl=
9;ті
рекомендовk=
2;но
припинити
лікування с
=
91;нітінібом.<=
span
lang=3DUK> П=
088;и
зниженні
фракції
викиду на 20–50 %
від
вихідного
рівня за
відсутностo=
0;
клінічних
ознак застій=
1085;ої
серцевої
недостатноl=
9;ті
слід
призупинитl=
0;
лікування с
=
91;нітінібом
та/або
знизити йог
=
86;
дозу.
Тро=
;мботична
мікроангіоl=
7;атія
(ТМА).
Під час
клінічних
досліджень =
10;
постреєстрk=
2;ційного
застосуванl=
5;я
сунітінібу
як
монотерапіo=
1;
та в
комбінації
=
79;
бевацизумаk=
3;ом
повідомлялl=
6;ся
про тромбот
=
80;чну
мікроангіоl=
7;атію,
у тому числі
про тромбот
=
80;чну
тромбоцитоl=
7;енічну
пурпуру і ге=
084;олітично-ур=
емічний
синдром, що
іноді
призводять
до ниркової
недостатноl=
9;ті
або
летального
=
85;аслідку.
Можливість
виникнення
тромботичнl=
6;ї
мікроангіоl=
7;атії
слід
розглядати
=
91; разі
гемолітичнl=
6;ї
анемії,
тромбоцитоl=
7;енії,
втоми,
мінливих
неврологічl=
5;их
проявів,
порушення
функції
нирок і
лихоманки. П=
072;цієнтам
із
тромботичнl=
6;ю
мікроангіоl=
7;атією
слід припин
=
80;ти
терапію сун=
10;тінібом
і призначит
=
80;
необхідне
лікування. П=
110;сля
припинення
лікування
спостерігаl=
3;ося
купіруваннn=
3;
симптомів
тромботичнl=
6;ї
мікроангіоl=
7;атії
(див. розділ
«Побічні
реакції»).
П&=
#1086;довження
інтервалу QT.
Подовження
інтервалу QTc
може
призводити
до підвищен
=
86;го
ризику
шлуночковиm=
3;
аритмій, у
тому числі
шлуночковоo=
1;
тахікардії
типу пірует. =
1057;унітініб
слід з
обережністn=
2;
призначати
пацієнтам, в
анамнезі
яких є
випадки
подовження =
10;нтервалу
QT, пацієнтам,
які
приймають
антиаритміm=
5;ні
препарати
або
лікарські
засоби, що
можуть
подовжуватl=
0;
інтервал QT, а
також паціє
=
85;там,
у яких вже
наявні
захворюванl=
5;я
серця,
брадикардіn=
3;
або
порушення
електролітl=
5;ого
балансу. Слі=
076;
обмежувати
одночасне
застосуванl=
5;я
сунітінібу
та потужних
інгібіторіk=
4;
CYP3A4 через можл
=
80;ве
підвищення
концентрацo=
0;ї
сунітінібу
=
91;
плазмі кров=
10;.
Розлади
з боку
щитовидної
залози.
Кожному
пацієнтові
=
88;екомендуєт=
1100;ся
проводити
початкову
оцінку
показників
функції
щитовидної
залози. Паці=
108;нти
із супутньо=
02;
гіпо- або
гіперфункцo=
0;єю
щитовидної
залози
повинні
перед курсо
=
84;
терапії
отримувати
лікування
згідно з
відповідниl=
4;и
стандартамl=
0;.
Під час
лікування с
=
91;нітінібом
кожні три
місяці
необхідно
паралельно
=
82;онтролюват=
1080;
функцію
щитовидної
залози. Крім
цього, таких
пацієнтів
потрібно
ретельно
оглядати ст
=
86;совно
виникнення
ознак або
симптомів
порушення
щитовидної
залози. Паці=
108;нтам
з ознаками
і/або
симптомами
супутнього
порушення
щитовидної
залози
необхідно
проводити
лабораторнo=
0;
обстеження
для оцінки ф=
091;нкції
щитовидної
=
79;алози
згідно з
клінічними
показаннямl=
0;.
Пацієнтів з
прогресуваl=
5;ням
порушення
функції
щитовидної
залози
потрібно
лікувати
згідно з
відповідниl=
4;и
стандартамl=
0;
надання
медичної
допомоги.
Пан=
;креатит.
Повідомлял&= #1080; про серйозн= 10; явища з боку підшлунковl= 6;ї залози, у т.ч. з летальним наслідком. З= 072; наявності симптомів панкреатитm= 1; пацієнтам слід відмінити с = 91;нітініб та розпочат = 80; відповідне підтримуючk= 7; лікування.<= /p>
Геп=
;атотоксичн=
10;сть.
Слід контролюваm= 0;и результати функціоналn= 0;них тестів печінки (рівні алані= 085;трансаміна&= #1079;и (АЛТ), аспартаттрk= 2;нсамінази (АСТ) та білірубіну) до початку лікування, під час кожного циклу лікування т = 72; за клінічни = 84;и показникамl= 0;. З= 072; наявності ознак або симптомів п = 77;чінкової недостатноl= 9;ті слід відмінити с = 91;нітініб та розпочат = 80; відповідне підтримуючk= 7; лікування.<= /p>
Ниркова
функція.
Фак&=
#1090;ори
ризику,
пов’язані з
нирковою
недостатніl=
9;тю
у пацієнтів,
які
отримують с
=
91;нітініб,
включають
літній вік,
цукровий
діабет, серц=
077;ву
недостатніl=
9;ть,
артеріальнm=
1;
гіпертензіn=
2;,
сепсис, знев=
086;днення
та
рабдоміоліk=
9;.
Безпека
довготриваl=
3;ого
лікування с
=
91;нітінібом
пацієнтів з
помірною та
тяжкою прот
=
77;їнурією
систематичl=
5;о
не
досліджуваl=
3;ась.
Рекомендуєm=
0;ься
робити
базовий
аналіз сечі
та
перевіряти
пацієнтів
щодо
виникнення
чи
погіршення
протеїнуріo=
1;.
Слід
відмінити с
=
91;нітініб
пацієнтам з
нефротичниl=
4;
синдромом.
Нориці
(фістули).
При
формуванні
фістул
лікування с
=
91;нітінібом
слід
припинити.
Доступна
обмежена ін
=
92;ормація
щодо
продовженнn=
3;
застосуванl=
5;я
сунітінібу
пацієнтам з
фістулами.
Порушення<=
/i> загоєнн=
103;
ран.
Вип&=
#1072;дки =
087;орушення
загоєння<=
/span>
ран б=
091;ли
зареєстр&=
#1086;вані
під час терапії су=
;нітінібом.
Рекомендуєm=
0;ься
тимчасова
відміна сун=
10;тінібу
пацієнтам, у
яких
плануються
значні хіру
=
88;гічні
втручання.
Рішення щод
=
86;
поновлення
терапії сун=
10;тінібом
після
серйозних
хірургічниm=
3;
втручань
повинно
базуватись
на клінічні
=
81;
оцінці
відновленнn=
3;
після
операції.
Осте=
;онекроз
щелепи (OНЩ).
Випадки
OНЩ
зареєстровk=
2;но
у пацієнтів,
які отримув
=
72;ли
Сутент.
Більшість
випадків за
=
93;ворювання
були у
пацієнтів, я=
082;і
отримували
попереднє
або супутнє
лікування
внутрішньоk=
4;енними
бісфосфонаm=
0;ами,
для яких ОНЩ
є визначени
=
84;
ризиком.
Інвазивні
стоматологo=
0;чні
процедури
також є факт=
086;ром
ризику. До
початку
лікування п
=
88;епаратом
Сутент
необхідно
провести
стоматологo=
0;чні
обстеження =
10;
відповідну
превентивнm=
1;
терапію. Пац=
110;єнтам,
які раніше
отримували
або отримую
=
90;ь
внутрішньоk=
4;енні
бісфосфонаm=
0;и,
слід уникат
=
80;
проведення
інвазивних
стоматологo=
0;чних
процедур,
якщо це
можливо.
Гіперчутли&=
#1074;ість/ангіоневрот&=
#1080;чний
набряк.
Якщ&=
#1086; у
результаті
підвищеної
чутливості
виникає
ангіоневроm=
0;ичний
набряк, лі=
;кування
сунітінібоl=
4;
потрібно<=
/span>
перерват&=
#1080;
і надати
пацієнту =
стандартну
медичну =
допомогу.
Порушення
нервової
системи.
С&=
#1091;домні
напади.
Пацієнт
=
80;,
які мають
епілептичнo=
0;
напади і так=
110;
симптоми/оз
=
85;аки,
як
артеріальнk=
2;
гіпертензіn=
3;,
головний
біль,
зниження
активності,
порушення
функції
мислення,
втрата зору,
включаючи
коркову
сліпоту,
потребують
контролю та
медичної
терапії,
включаючи і
контроль за
гіпертензіn=
8;ю,
також
рекомендуєm=
0;ься
тимчасове
припинення
застосуванl=
5;я
препарату С
=
91;тент.
Після
купіруваннn=
3;
нападу, за
рішенням
лікаря,
лікування с
=
91;нітінібом
можна
поновити.
Син= ;дром розпаду пухлини (СРП).<= o:p>
У пацієнтів,
які
отримували
=
89;унітініб
під час
клінічних
досліджень,
спостерігаl=
3;ися
рідкісні
випадки СРП,
деякі з
летальним
наслідком;
також про
подібні
випадки пов=
10;домляли
під час
постмаркетl=
0;нгового
застосуванl=
5;я
препарату. Д=
086;
факторів
ризику СРП
належать
велика
пухлинна
маса, раніше
існуюча
ниркова
недостатніl=
9;ть,
олігурія, де=
075;ідратація,
гіпотонія т
=
72;
кисла
реакція сеч=
10;.
Такі пацієн
=
90;и
потребують
ретельного
нагляду та л=
110;кування
за
клінічними
показникамl=
0;.
Слід також
розглянути
можливість
проведення
=
87;рофілактич=
1085;ої
регідратацo=
0;ї.
Інф=
;екції.
Повідомлял&=
#1080;
про випадки
серйозних
інфекцій на
тлі нейтроп
=
77;нії
або без неї.
Деякі
випадки
інфекцій
були
летальними.
Інфекції, що
найчастіше
=
74;иникали
під час
лікування с
=
91;нітінібом,
– це
інфекції, що
зазвичай
спостерігаn=
2;ться
у пацієнтів =
079;і
злоякіснимl=
0;
пухлинами,
тобто
інфекції
дихальної
системи,
сечовивіднl=
0;х
шляхів,
інфекції
шкіри та
сепсис.
Повід
=
86;млялося
про рідкісн=
10;
випадки некрот=
1080;чного
фасциїту, у
тому числі
очеревини,
які в окреми=
093;
випадках
призводили
до летально
=
75;о
наслідку. П=
ацієнтам,
у яких виник =
span>некро=
;тичний
фасциїт,
необхідно
припинити
терапію сун=
10;тінібом
і негайно
почати
відповідне
лікування.
Гіпоглікем&=
#1110;я.
Під ча=
089;
лікування с
=
91;нітінібом
повідомлялl=
6;ся
про зниженн=
03;
рівня глюко
=
79;и
в сироватці
крові, що в
деяких випа
=
76;ках
супроводжуk=
4;алося
клінічними
симптомами
та
потребувалl=
6;
госпіталізk=
2;ції
внаслідок
втрати
свідомості. =
059;
разі
симптоматиm=
5;ної
гіпоглікемo=
0;ї
лікування с
=
91;нітінібом
слід
тимчасово
припинити. У
пацієнтів і
=
79;
цукровим
діабетом
слід
регулярно п
=
77;ревіряти
рівні
глюкози в
сироватці
крові, щоб
оцінити, чи є
потреба в
корекції
дози протид=
10;абетичного
лікарськогl=
6;
засобу з
метою
мінімізаціo=
1;
ризику
гіпоглікемo=
0;ї.
За&=
#1089;тосування
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
К&=
#1086;нтрацепція
у жінок і
чоловіків.
Жінкам
репродуктиk=
4;ного
віку варто
рекомендувk=
2;ти
застосовувk=
2;ти
ефективні
засоби
контрацепцo=
0;ї
для
запобіганнn=
3;
вагітності
=
87;ротягом
періоду
прийому
препарату Сутен=
;т.
В&=
#1072;гітність.<=
span
lang=3DUK style=3D'color:black;mso-ansi-language:UK'>
Дослідж
=
77;ння
застосуванl=
5;я
сунітінібу
за участю
вагітних жі
=
85;ок
відсутні. До=
089;лідження
на тваринах
виявили
репродуктиk=
4;ну
токсичністn=
0;,
у тому числі
аномалії ро
=
79;витку
плода. Сутент
не слід
застосовувk=
2;ти
вагітним аб
=
86;
жінкам, які
не
користуютьl=
9;я
ефективнимl=
0;
засобами
контрацепцo=
0;ї,
за винятком
випадків,
коли
потенційна
користь біл=
00;ша
за
потенційниl=
1;
ризик для
плода. Якщо
Сутент
застосовуюm=
0;ь
під час
вагітності
або якщо
пацієнтка
завагітніє
під час
прийому пре
=
87;арату
Сутент, її сл=
1110;д
проінформуk=
4;ати
про
потенційниl=
1;
ризик д=
10;ї
препарату
=
85;а
плід.
П&=
#1077;ріод
годування
груддю.
Невідом
=
86;,
чи
екскретуєтn=
0;ся
сунітініб
або його
основний
активний
метаболіт у
грудне
молоко
людини.
Оскільки ді=
02;чі
речовини за
=
79;вичай
виділяютьсn=
3;
в грудне мол=
086;ко
людини, існу=
108;
потенційниl=
1;
ризик виник
=
85;ення
серйозних
побічних
реакцій у
немовлят, то=
084;у
жінкам не
слід
годувати
груддю
протягом
періоду
прийому
препарату Сутен=
;т.
Впл=
;ив
на
репродуктиk=
4;ну
функцію.
Згідно з
результатаl=
4;и
доклінічниm=
3;
досліджень,
лікування с
=
91;нітінібом
може
спричинити
порушення
репродуктиk=
4;ної
функції у чо=
083;овіків
та жінок.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
Преп=
;арат
Сутент має
незначний
вплив на зда=
090;ність
керувати
транспортнl=
0;ми
засобами аб
=
86;
працювати з =
110;ншими
механізмамl=
0;.
Пацієнтів
слід
попередити
=
87;ро
можливе
виникнення
реакції
запаморочеl=
5;ня
під час
лікування с
=
91;нітінібом.
Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози.
Лікування п=
репаратом
Сутент пови
=
85;ен
розпочинатl=
0;
лікар, який
має досвід
застосуванl=
5;я
протипухлиl=
5;них
препаратів.
Дозува=
1085;ня
Рекомендов&=
#1072;на
доза препар
=
72;ту
Сутент для
лікування
стромальниm=
3;
пухлин трав
=
85;ого
тракту та
метастатичl=
5;их
нирковокліm=
0;инних
карцином
становить 50
мг перораль
=
85;о
один раз на д=
1077;нь
протягом 4
тижнів з
подальшою п
=
77;рервою
у застосува
=
85;ні
тривалістю 2
тижні (схема 4/=
2),
що загалом
складає оди
=
85;
цикл
лікування – 6
тижнів.
Для лікування нейроендокl= 8;инних пухлин підш = 83;ункової залози рекомендовk= 2;на доза препар = 72;ту Сутент становить 37,5 мг перорально один раз на день. До курсу лікування н = 77; входять запланованo= 0; перерви у застосуванl= 5;і препарату.
Ко=
088;екція
дози
Без=
;пека
та
переносиміl=
9;ть
Під час лікування стромальниm= 3; пухлин трав = 85;ого тракту та метастатичl= 5;их нирковокліm= 0;инних карцином можлива корекція дози з кроко= 084; 12,5 мг препарату, з огляду на ін= 076;ивідуальні показники безпеки та переносимоl= 9;ті. Д= 086;бова доза не повинна перевищуваm= 0;и 75 мг або бути меншою за 25 мг= .
Під час лікування нейроендокl= 8;инних пухлин підшлунковl= 6;ї залози можлива корекція до = 79;и з кроком 12,5 мг препарату, з= 074;ажаючи на індивідуалn= 0;ні показники безпеки та переносимоl= 9;ті. М= 072;ксимальна доза, яку використовm= 1;вали в ході дослідженнn= 3; лікування нейроендокl= 8;инних пухлин підшлунковl= 6;ї залози, становила 50 мг на день.
Залежно від індивідуалn= 0;них показників безпеки та переносимоl= 9;ті, може виникати необхіднісm= 0;ь перерви в лікуванні.
Інг=
;ібітори/інд=
091;ктори
CYP3A4
Слід уникати одночасногl= 6; призначеннn= 3; сунітінібу з потужними індукторамl= 0; CYP3A4, такими як р= 1080;фампіцин. Я= 082;що це неможлив = 86;, то може бути потрібне по = 89;тупове підвищення дози суніті = 85;ібу з кроком 12,5 мг (до максимал= 100;ної дози 87,5 мг на добу при лікуванні с = 90;ромальних пухлин травного тракту та ме= 090;астатичних нирковокліm= 0;инних карцином аб = 86; 62,5 мг на добу при лікуванні нейроендокl= 8;инних пухлин підшлунковl= 6;ї залози) за умови ретельного моніторингm= 1; переносимоl= 9;ті препарату.
Слід уникати одночасногl= 6; призначеннn= 3; сунітінібу з потужними інгібітораl= 4;и CYP3A4, такими як к= 1077;токоназол. Я= 082;що це неможлив = 86;, дозу суніті = 85;ібу можна знизити (до мінімальноk= 5;о рівня 37,5 мг на добу при лікуванні стромальниm= 3; пухлин травного тракту та метастатичl= 5;их нирковокліm= 0;инних карцином аб = 86; до 25 мг на добу при лікуванні нейроендокl= 8;инних пухлин підшлунковl= 6;ї залози) за умови ретел= 00;ного моніторингm= 1; переносимоl= 9;ті препарату.
Слід
розглянути
можливість
призначеннn=
3; іншого
супутнього
препарату, щ=
086;
не впливає н=
072;
CYP3A4 або має
мінімальну
здатність
пригнічуваm=
0;и
або
стимулюватl=
0;
активність
цього ферме
=
85;ту.
Особли=
1074;і
групи
пацієнтів
Пац=
;ієнти
літнього
віку
Вік
приблизно
однієї
третини
пацієнтів, я=
082;і
отримували
=
89;унітініб
у ході
клінічних
досліджень,
був 65 років або
більше. Не
було
виявлено
істотних
розбіжностk=
7;й
у безпеці аб=
086;
ефективносm=
0;і
між
молодшими т
=
72;
старшими па
=
94;ієнтами.
Пац=
;ієнти
з порушення
=
84;
функцій
печінки
Немає
потреби у
корекції
початкової
дози препар
=
72;ту
для
застосуванl=
5;я
пацієнтам з =
085;едостатніс&=
#1090;ю
функції
печінки від
легкого до
помірного
ступеня
тяжкості (кл=
072;с
А та В за
класифікацo=
0;єю
Чайлда–П’ю).
Застосуванl=
5;я
сунітінібу
не було
вивчене у
пацієнтів з
тяжкою печі
=
85;ковою
недостатніl=
9;тю
(клас С за
Чайлдом–П’ю),
тому
застосуванl=
5;я
препарату
пацієнтам з =
090;яжкою
печінковою
недостатніl=
9;тю
не може бути
рекомендовk=
2;но.
Пац=
;ієнти
з порушення
=
84;
функції
нирок
У разі призначеннn= 3; препарату Сутент для лікування пацієнтів з порушеннямl= 0; функцій нирок (від легкого до тяжкого сту = 87;еня) або пацієнтів з термінальнl= 0;м захворюванl= 5;ям нирок, які перебуваютn= 0; на гемодіалізo= 0;, немає потреби у корекції початкової дози препарату. Коригуваннn= 3; подальших доз слід проводити, з= 074;ажаючи на індивідуалn= 0;ні показники безпеки та переносимоl= 9;ті.
=
57;посіб
застосуванl=
5;я
Сутент призначениl= 1; для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. П= 088;епарат можна приймати як = 079; їжею, так і без їжі.
Якщо дозу
препарату
було
пропущено,
пацієнтові
не слід
приймати
додаткову
дозу. Пацієн=
1090;
повинен
прийняти
звичайну
призначену
йому дозу
наступного
дня.
Діти.
Вивчення
безпеки та
ефективносm=
0;і
застосуванl=
5;я
сунітінібу
=
87;ацієнтами
віком до 18
років не
проводилосn=
0;.
На сьогодні
існують
обмежені
дані, які
викладені в
розділах «П
=
86;бічні
реакції»,
«Фармакодиl=
5;аміка»
та «Фармако
=
82;інетика»,
проте жодни
=
93;
рекомендацo=
0;й
щодо
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6;
засобу дітя
=
84; дати
не можна.
П&=
#1077;редозуванн=
;я.
Немає
специфічноk=
5;о
антидоту, що
застосовуєm=
0;ься
при
передозуваl=
5;ні
препаратом Сутен=
;т.
Лікування
передозуваl=
5;ня
симптоматиm=
5;не,
повинно
ґрунтуватиl=
9;я
на загальни
=
93;
підтримуючl=
0;х
заходах.
Неабсорбовk=
2;ний
препарат
можна
видалити
шляхом
індукції
блювання та =
087;ромивання
шлунка. Повідомля
=
83;ося
про випадки
передозуваl=
5;ня;
деякі
випадки
характеризm=
1;валися
побічними
реакціями, щ=
086;
відповідалl=
0;
профілю без
=
87;еки
сунітінібу.
П&=
#1086;бічні
реакції.
Найбільш важливі серйозні побічні реакції (у тому числі з летальним наслідком), пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям сунітінібу, = 211; це ниркова недостатніl= 9;ть, серцева нед = 86;статність, емболія легеневої артерії, пер= 092;орація кишкового тракту та крововиливl= 0; (наприклад шлунково-ки = 96;кова кровотеча, крововиливl= 0; в дихальних шляхах, з пухлини, в сечовивіднl= 0;х шляхах або в мозок). До найбільш поширених п = 86;бічних реакцій будь-якого ступеня (що відзначалиl= 9;я у ході досліджень за участю па= 094;ієнтів з метастати = 95;ним нирковокліm= 0;инним раком, стромальниl= 4;и пухлинами травного тракту та нейроендокl= 8;инними пухлинами підшлунковl= 6;ї залози) належать зниження апетиту, зміни сприй = 85;яття смаку, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, стомлюваніl= 9;ть, розлади з боку травного тр = 72;кту (тобто діарея, нудота, стоматит, диспепсія т = 72; блювання), знебарвленl= 5;я шкіри та син= 076;ром долонно-під = 86;шовної еритродизеl= 9;тезії. Протягом подальшого лікування інтенсивніl= 9;ть цих симптомів може знижуватисn= 0;. П= 110;д час лікування може розвинутисn= 0; гіпотиреоз. Д= 086; поширених побічних реакцій на лікарський засіб належать розлади з боку систем = 80; крові (наприклад нейтропеніn= 3;, тромбоцитоl= 7;енія та анемія).
До явищ з
летальним
наслідком,
які були роз=
094;інені
як можливо
пов’язані і
=
79; сунітінібо&=
#1084;,
належать
поліорганнk=
2;
недостатніl=
9;ть,
дисеміноваl=
5;е
внутрішньоl=
9;удинне
згортання,
перитонеалn=
0;на
кровотеча,
недостатніl=
9;ть
наднирковиm=
3;
залоз,
пневмотораl=
2;с,
шок та
раптова
смерть.
Нижче
наведено
перелік
побічних
реакцій, про
розвиток
яких
повідомлялl=
0;
у пацієнтів
зі
стромальниl=
4;и
пухлинами
травного тр
=
72;кту,
метастатичl=
5;ими
нирковокліm=
0;инними
карциномамl=
0;
та
нейроендокl=
8;инними
пухлинами
підшлунковl=
6;ї
залози. Інфо=
088;мацію
про ці побіч=
085;і
реакції бул
=
86; взято
з об’єднани
=
93;
даних щодо 7115
пацієнтів. П=
086;бічні
реакції
подано за
класами
систем орга
=
85;ів,
частотою та
ступенем
тяжкості (зг=
110;дно
з критеріям
=
80;
NCI-CTCAE). Перелік
також
включає
побічні
реакції, які
спостерігаl=
3;ися
в рамках
клінічних
досліджень
=
91;
післяреєстl=
8;аційний
період. У
межах кожно=
11;
групи
частоти
побічні
реакції
наведено у
порядку
зниження се
=
88;йозності. Ч=
072;стота
визначаєтьl=
9;я
як дуже част=
086;
(≥<=
/span> =
1/10), част=
;о
(від ³<=
/span> 1/100 до
< 1/10), нечасто
(від ³<=
/span> 1/1000 до < 1/100),
рідко (від ³ 1/10 000 до < 1/1 =
000),
дуже рідко
(< 1/10 000), невідом
=
86;
(неможливо
встановити
за наявною
інформацієn=
2;).
Побічн=
1110;
реакції,
зареєстровk=
2;ні
в ході
клінічних
досліджень.
Інф=
;екції
та інвазії=
. Част
=
86;:
вірусні
інфекції
(назофаринг=
10;т
та герпес
ротової
порожнини),
респіраторl=
5;і
інфекційні
захворюванl=
5;я*
(бронхіт,
інфекції
нижніх
дихальних
шляхів,
пневмонія т
=
72;
інфекції
дихальних
шляхів),
абсцес*
(абсцес
кінцівки,
анальний
абсцес,
абсцес ясен,
абсцес печі
=
85;ки,
абсцес
підшлунковl=
6;ї
залози,
абсцес пром
=
77;жини,
периректалn=
0;ний
абсцес, рект=
072;льний
абсцес,
підшкірний
абсцес та аб=
089;цес
зуба),
грибкові
інфекції
(кандидоз
стравоходу
та кандидоз
ротової
порожнини),
інфекції
сечовивіднl=
0;х
шляхів,
інфекції
шкіри (та фле=
1075;мона),
сепсис* (та
септичний
шок);
нечасто:
некротичниl=
1;
фасциїт*,
бактеріальl=
5;і
інфекції
(абсцес
черевної
порожнини,
абдомінальl=
5;ий
сепсис,
дивертикулo=
0;т
та остеоміє
=
83;іт).
З
боку систем
=
80;
крові та
лімфатичноo=
1;
системи.
Дуже часто:
нейтропеніn=
3;,
тромбоцитоl=
7;енія,
анемія,
лейкопенія;
часто:
лімфопенія; нечасто:
панцитопенo=
0;я;
рідко:
тромботичнk=
2;
мікроангіоl=
7;атія*
(тромботичн
=
72;
тромбоцитоl=
7;енічна
пурпура, гем=
086;літико-урем=
ічний
синдром).
З
боку імунно=
11;
системи. Нечаст=
1086;:
гіперчутлиk=
4;ість; рідко:
ангіоневроm=
0;ичний
набряк.
З
боку
ендокринноo=
1;
системи. Дуже
часто:
гіпотиреоз;
нечасто:
гіпертиреоk=
9;;
рідко: тирео=
111;дит.
З
боку
метаболізмm=
1;
та травленн=
03;. Дm=
1;же
часто:
зниження
апетиту,
анорексія;
часто:
дегідратацo=
0;я,
гіпоглікемo=
0;я; рідко:
синдром ліз
=
80;су
пухлини.
З
боку психік
=
80;. Дуже
часто:
безсоння;
часто:
депресія.
З
боку
нервової
системи. Дуже
часто:
запаморочеl=
5;ня,
головний бі
=
83;ь,
порушення
сприйняття
смаку (а
також дисге
=
74;зія
та агезія),
головний
біль;
часто: периф=
;ерична
невропатія, =
087;арестезія,
гіпестезія,
гіперестезo=
0;я;
нечасто:
внутрішньоm=
5;ерепний
крововилив*, =
1110;нсульт*,
транзиторнk=
2;
ішемічна
атака;
рідко:
синдром обо
=
88;отної
задньої
енцефалопаm=
0;ії*.
З
боку органі
=
74;
зору. Часто:
періорбітаl=
3;ьний
набряк,
набряк пові
=
82;,
посилена
сльозотеча.
З
боку серця. Чk=
2;сто:
ішемія
міокарда*
(гострий
коронарний
синдром,
стенокардіn=
3;, нестабільн&=
#1072;
стенокардіn=
3;,
оклюзія
коронарної
артерії), зме=
1085;шення/відхи=
;лення
від норми
фракції
викиду;
нечасто:
застійна
серцева нед
=
86;статність,
інфаркт
міокарда*
(гострий
інфаркт
міокарда,
безсимптомl=
5;ий
інфаркт
міокарда),
серцева
недостатніl=
9;ть*,
кардіоміопk=
2;тія*,
перикардіаl=
3;ьний
випіт,
подовження
інтервалу QT на елек=
трокардіогl=
8;амі;
рідко:
недостатніl=
9;ть
лівого
шлуночка*,
шлуночкова
тахікардія
типу пірует.
З
боку суд=
;инної
системи. Дуже
часто:
артеріальнk=
2;
гіпертензіn=
3;;
часто: тромб=
086;з
глибоких ве
=
85;,
припливи, гі=
087;еремія;
нечасто:
кровотеча з
пухлини.
З
боку
дихальної с
=
80;стеми,
органів
грудної
клітки та
середостінl=
5;я.
Ду=
078;е
часто: задиш=
082;а,
носова кров
=
86;теча,
кашель;
часто: ембол=
;ія
легеневої
артерії*,
плевральниl=
1;
випіт*,
гемоптизис, =
079;адишка
при фізично
=
84;у
навантаженl=
5;і,
біль у роті
та горлі (а
також у горл=
110;
та гортані),
закладенісm=
0;ь
носа, сухіст=
100;
слизової
носа;
нечасто:
легенева
кровотеча*,
дихальна
недостатніl=
9;ть*.
З
боку
травного
тракту. Дуже
часто: стома=
090;ит
(та афтозний
стоматит),
біль у живот=
110;
(у верхніх та
нижніх
відділах),
блювання, ді=
072;рея;
диспепсія, н=
091;дота,
запор;
часто: га&=
#1089;троезофаге=
;альна
рефлюксна
хвороба, дис=
092;агія,
шлунково-ки
=
96;кова
кровотеча*,
езофагіт*,
здуття
живота,
дискомфорт
=
91;
животі, рект=
072;льна
геморагія, к=
088;овотеча
з ясен,
виразки у
роті, прокта=
083;гія,
хейліт, гемо=
088;ой,
глосодинія, біль у роті,
сухість у
роті, метеор=
080;зм,
дискомфорт
=
91;
роті,
відрижка;
нечасто:
шлунково-ки
=
96;кова
(та кишкова)
перфорація*,
панкреатит,
анальна
нориця.
З
боку печінк
=
80;
та
жовчовивідl=
5;их
шляхів. Нечаст&=
#1086;:
печінкова
недостатніl=
9;ть*,
холецистит
(та акалькул=
100;озний
холецистит)*, &=
#1087;орушення
функції печ=
10;нки;
рідко:
гепатит.
З
боку шкіри т=
072;
підшкірних
тканин. Дуже
часто: зміна
кольору
шкіри та
порушення
пігментаціo=
1;, жовтянична
шкіра,
синдром
долонно-під
=
86;шовної
еритродизеl=
9;тезії,
висипання (п=
089;оріазоподі&=
#1073;ний
дерматит,
ексфоліатиk=
4;ний
висип, висип,
еритематозl=
5;ий
висип,
фолікулярнl=
0;й
висип,
генералізоk=
4;аний
висип,
макулярний
висип,
макулопапуl=
3;ьозний
висип,
папульозниl=
1;
висип та
висип зі
свербежем),
зміна
кольору
волосся,
сухість
шкіри;
часто: лущен=
;ня
шкіри, шкірн=
110;
реакції (та р=
1086;злади
з боку шкіри),
екзема, пухи=
088;і,
еритема,
алопеція,
акне, свербі=
078;,
гіперпігмеl=
5;тація
шкіри,
ураження
шкіри, гіпер=
082;ератоз,
дерматит,
ураження
нігтів (та
зміна
кольору);
рідко:
мультиформl=
5;а
еритема*,
синдром
Стівенса–Дk=
8;онсона*,
гангренознk=
2;
піодермія,
токсичний
епідермальl=
5;ий
некроліз*.
З бl=
6;ку
кістково-м’=
03;зової
системи та
сполучних
тканин. Дуже
часто: біль у
кінцівках,
артралгія,
біль у спині;
часто: кістк=
086;во-м’язовий
біль, м’язов=
110;
спазми,
міалгія,
слабкість у =
084;’язах;
нечасто:
остеонекроk=
9;
щелепи,
нориця*;
рідко:
рабдоміоліk=
9;*,
міопатія.
З бl=
6;ку нирок т&=
#1072;
сечовивіднl=
0;х
шляхів. Часто:
ниркова
недостатніl=
9;ть*,
гостра
ниркова
недостатніl=
9;ть*,
хроматурія,
протеїнуріn=
3;;
нечасто:
кровотеча і
=
79;
сечовивіднl=
0;х
шляхів;
рідко: нефро=
090;ичний
синдром.
Заг=
;альні
розлади та
розлади у
місці
введення
препарату. Дуже
часто: запал=
077;ння
слизової
оболонки,
підвищена в
=
90;омлюваніст=
1100;
(та загальна
слабкість),
набряк
(набряк
обличчя,
набряк та
периферичнl=
0;й
набряк),
гарячка;
часто: біль m=
1;
грудній
клітці, біль,
грипоподібl=
5;е
захворюванl=
5;я,
озноб; нечас=
090;о:
порушення
загоєння.
Лаб=
;ораторні
дослідженнn=
3;. Часто=
;:
зниження
маси тіла,
зниження
кількості
лейкоцитів,
підвищення
рівня ліпаз
=
80;,
зниження
кількості
тромбоцитіk=
4;,
зниження рі
=
74;ня
гемоглобінm=
1;, зниження
(та підвищен=
085;я)
рівня аміла
=
79;и,
підвищення
=
88;івня
аспартатамo=
0;нотрансфер=
072;зи,
підвищення
=
88;івня
аланінамінl=
6;трансфераз=
080;,
підвищення
рівня
креатиніну
=
74;
крові,
підвищення
артеріальнl=
6;го
тиску,
підвищення
рівня
сечової кис
=
83;оти
крові;
нечасто:
підвищення
рівня
креатинфосm=
2;окінази
в крові,
підвищення
рівня
тиреотропнl=
6;го
гормону в
крові.
* Вклю=
;чаючи
летальні
випадки.
Опис
окремих
побічних
реакцій
Інф= ;екції та інвазії. Були отримані повідомленl= 5;я про випадки = 089;ерйозних інфекцій (на тлі нейтропеніo= 1; та без неї), у тому числі з летальним наслідком. Повідомлялl= 0; про випадки некротичноk= 5;о фасциїту, у тому числі очеревини, які в окреми= 093; випадках призводили до летально = 75;о наслідку.
Роз=
;лади
системи
крові та
лімфатичноo=
1;
системи. <=
/span>Повідомля=
1083;ося
про випадки
тромботичнl=
6;ї
мікроангіоl=
7;атії,
у дея=
;ких
випадках із
летальним
наслідком
(див. розділ «&=
#1054;собливості
застосуванl=
5;я»).
Роз=
;лади
імунної
системи.
Повідомлялl=
0;
про реакції
гіперчутлиk=
4;ості,
у тому числі
ангіоневроm=
0;ичний
набряк.
Роз=
;лади
нервової
системи. Була
отримана
невелика
кількість
повідомленn=
0;
про
виникнення
=
74;
пацієнтів
судомних
нападів із
наявними
рентгенолоk=
5;ічними
ознаками си
=
85;дрому
зворотної
задньої
лейкоенцефk=
2;лопатії
(СЗЗЛ), у тому
числі з
летальним
наслідком.
Під час
клінічних
досліджень
=
89;унітінібу
повідомлялl=
6;ся
про дисгевз=
10;ю
(порушення
смаку) (див.
розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Роз=
;лади
метаболізмm=
1;
та травленн=
03;. =
У
пацієнтів і
=
79;
нейроендокl=
8;инними
пухлинами п=
10;дшлункової
залози
спостерігаl=
3;ася
вища частот
=
72;
виникнення
гіпоглікемo=
0;ї
порівняно з
метастатичl=
5;ою
нирковокліm=
0;инною
карциномою
та
стромальноn=
2;
пухлиною
шлунково-ки
=
96;кового
тракту. Прот=
077;
більшість і
=
79;
цих побічни
=
93;
реакцій, які
спостерігаl=
3;ися
під час
клінічних
досліджень,
вважалися н
=
77;
пов'язаними =
079;
досліджуваl=
5;им
лікуванням.
Роз=
;лади
з боку
печінки та
жовчовивідl=
5;их
шляхів.
Повідомлялl=
0;
про випадки
порушення
функції
печінки, які
можуть
включати
відхилення
показників
функціоналn=
0;них
проб печінк
=
80;,
гепатит або
печінкову
недостатніl=
9;ть.
Роз=
;лади
з боку шкіри
та
підшкірної
тканини. Повідо=
1084;лялося
про випадки
гангренознl=
6;ї
піодермії,
яка зазвича
=
81;
була
оборотною
після припи
=
85;ення
лікування с
=
91;нітінібом
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Роз= ;лади кістково-м’= 03;зової системи та сполучних тканин. Повід= ;омляли про випадки міопатії та/або рабдо= 084;іолізу, деякі з них супроводжуk= 4;ались гострою нирковою недостатніl= 9;тю. П= 072;цієнтам з ознаками або симптомами м’язової токсичностo= 0; слід надавати допомогу згідно з діючими стандартамl= 0; медичної практики.
Повідомлял&= #1080; про випадки утворення нориць (фістул), іноді пов’язаних = 79; некрозом та = 088;егресією пухлини, що у окремих випадках пр = 80;зводили до смерті.
У пацієнтів,
які
отримували
лікування п
=
88;епаратом
Сутент, були
описані
випадки
розвитку
остеонекроk=
9;у
щелепи, пере=
074;ажно
в пацієнтів =
110;з
встановленl=
0;ми
факторами
ризику
розвитку
остеонекроk=
9;у
щелепи (зокр=
077;ма
вплив
внутрішньоk=
4;енних
бісфосфонаm=
0;ів
та/або
наявність в
анамнезі
захворюванn=
0;
зубів, що
потребувалl=
0;
інвазивногl=
6;
стоматологo=
0;чного
втручання)
(див. розділ «&=
#1054;собливості
застосуванl=
5;я»).
=
Діти
=
Було
проведено ф
=
72;зу І
дослідженнn=
3; щодо
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
сунітінібу
=
79;
підвищенняl=
4;
дози за учас=
090;ю
35 дітей та
молодих
дорослих
пацієнтів
(віком від 2 до
21 року) з
рефрактернl=
0;ми
солідними
пухлинами,
більшість з
яких мали
первинний
діагноз
пухлини
головного
мозку. Усі уч=
1072;сники
дослідженнn=
3;
відзначали
небажані ре
=
72;кції,
а у пацієнті=
074;,
які поперед
=
85;ьо
застосовувk=
2;ли
антрацикліl=
5;и
або отримув
=
72;ли
опроміненнn=
3;
ділянки
серця,
більшість
реакцій бул
=
80;
тяжкими
(ступінь
токсичностo=
0;
≥ 3) та
включали ка
=
88;діотоксичн=
1110;сть.
Ризик
небажаних
реакцій на
лікарський
засіб з боку
серця вияви
=
74;ся
вищим у діте=
081;,
які поперед
=
85;ьо
отримували
=
86;промінення
ділянки
серця та
застосувалl=
0;
антрацикліl=
5;и,
порівняно з
тими дітьми,
які не
отримували
такого
лікування.
Для цієї
групи
пацієнтів н
=
77;
було
встановленl=
6;
максимальнm=
1;
переносиму
дозу суніті
=
85;ібу
у зв’язку з
токсичністn=
2;,
яка обмежує =
076;озу
(див. розділ
«Фармакодиl=
5;аміка»).
У дітей, які
попередньо
застосовувk=
2;ли
антрацикліl=
5;и
або отримув
=
72;ли
опроміненнn=
3;
ділянки
серця,
найбільш
поширеними
побічними
реакціями
були
токсичністn=
0; з
боку шлунко
=
74;о-кишкового
тракту,
нейтропеніn=
3;,
підвищена
втомлюваніl=
9;ть
та
підвищення
рівня АЛТ.
=
З
огляду на ан=
072;ліз
популяційнl=
6;ї
фармакокінk=
7;тики
(ФК) та
фармакокінk=
7;тично-фарма=
1082;одинамічни=
й
(ФК/ФД) аналіз,=
сунітініб
у дозі 25 мг/м2=
sup>/добу
за схемою 4/2 у
дітей (віком
6–11 і 12–17 років) з=
і
стромальноn=
2;
пухлиною
травного
тракту має
забезпечувk=
2;ти
концентрацo=
0;ю
лікарськогl=
6; засобу
в плазмі
крові, а отже,
і профіль
безпеки та
ефективносm=
0;і,
аналогічні
таким у
дорослих
пацієнтів з=
10;
стромальноn=
2;
пухлиною
травного
тракту, які
отримують
препарат у
дозі
50 мг/добу за
схемою 4/2.
Звітуванн=
103;
про
підозрюванo=
0;
побічні реа
=
82;ції
Звіту=
;вання
про
підозрюванo=
0;
побічні реа
=
82;ції
після
реєстрації
лікарськогl=
6;
засобу має
важливе
значення. Це =
1076;ає
змогу
здійснюватl=
0;
безперервнl=
0;й
моніторинг
співвідношk=
7;ння
користь/риз
=
80;к
лікарськогl=
6;
засобу.
Кваліфіковk=
2;них
працівникіk=
4;
у сфері
охорони
здоров'я
просять зві
=
90;увати
про будь-які
підозрюванo=
0;
небажані
реакції згі
=
76;но
з місцевими =
085;аціональни&=
#1084;и
вимогами.
Термін
придатностo=
0;. 3 роки.
Умов
=
80;
зберігання. Зберіг=
1072;ти
в
недоступноl=
4;у
для дітей
місці при
температурo=
0;
не вище 25 °С.
Упак
=
86;вка.
По 7 капсул у
блістері; по 4
блістери в
картонній
коробці.
Кате
=
75;орія
відпуску. За
рецептом.
Виро
=
73;ник.
Пф=
072;йзер
Італія С.р.л. / Pfizer Italia S.r.l.
Місцез=
1085;аходження
виробника т
=
72;
його адреса
місця
провадженнn=
3;
діяльності.
Локаліта
Маріно дель
Тронто – 63100
Асколі
Пісено (АП),
Італія / Localita Marino del Tronto – 63100 Ascoli Piceno (AP), Italy.