ІН= СТРУКЦІЯ<= /b>

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

= ТРИНОМІЯ^®

(TRINOMIA^®)

Склад:

діюч&#= 1110; речовини:=

1 капсула містить 100 мг кислоти ацетилсаліm= 4;илової, 40 мг аторвастатl= 0;ну (у вигляді 43,38 l= 4;г аторвастатl= 0;ну кальцію тригідрату) = 090;а 2,5 мг раміприлу;
1 капсула містить 100 мг кислоти ацетилсаліm= 4;илової, 40 мг аторвастатl= 0;ну (у вигляді 43,38 l= 4;г аторвастатl= 0;ну кальцію тригідрату) = 090;а 5 мг раміприлу;=

1 капсула містить 100 мг кислоти ацетилсаліm= 4;илової, 40 мг аторвастатl= 0;ну (у вигляді 43,38 l= 4;г аторвастатl= 0;ну кальцію тригідрату) = 090;а 10 мг раміприлу;=

= 076;опоміжні речовини:=

для капсул 100 мг/40 мг/2,5 мг:

для таблеток кислоти ацетилсаліm= 4;илової: целюлоза мікрокристk= 2;лічна 101; натрію крохмальглo= 0;колят (тип A); тальк; Opadry АМВ White ОY-В-28920;

для таблеток аторвастатl= 0;ну: лактоза, моногідрат; крохмаль прежелатинo= 0;зований; кальцію карбонат; гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072;; полісорбат 80; кросповідоl= 5; тип А; кремнію діо = 82;сид колоїдний безводний; магнію стеа = 88;ат; Opadry Pink 06О34427;

для таблеток раміприлу:= гіпромелозk= 2; 2910; крохмаль прежелатинo= 0;зований 1500; целюлоза мікрокристk= 2;лічна 200, натрію стеарилфумk= 2;рат; Opadry АМВ Yellow 80W32039;

твер&#= 1076;а капсула: желатин; титану діоксид (Е 171);

чорн&#= 1080;ло чорне: шелак; заліза окси = 76; чорний (Е 172); пропіленглo= 0;коль; аміаку розчин концентровk= 2;ний; гідроксид калію;

для капсул 100 мг/40 мг/5 мг:

для таблеток кислоти ацетилсаліm= 4;илової: целюлоза мікрокристk= 2;лічна 101; натрію крохмальглo= 0;колят (тип A); тальк; Opadry АМВ White ОY-В-28920;

для таблеток аторвастатl= 0;ну: лактоза, моногідрат; крохмаль прежелатинo= 0;зований; кальцію карбонат; гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072;; полісорбат 80; кросповідоl= 5; тип А; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат; Opadry Pink 06О344= 27;

для таблеток раміприлу:= гіпромелозk= 2; 2910; крохмаль прежелатинo= 0;зований 1500; целюлоза мікрокристk= 2;лічна 200, натрію стеарилфумk= 2;рат; Opadry АМВ Yellow 80W32656;

твер&#= 1076;а капсула: желатин; титану діоксид (Е 171); заліза окси = 76; жовтий (Е 172); заліза окси = 76; червоний (Е 172);

чорн&#= 1080;ло чорне: шелак; заліза окси = 76; чорний (Е 172); пропіленглo= 0;коль; аміаку розчин концентровk= 2;ний; гідроксид калію;

д= ля капсул 100 мг/40 мг/10 мг:

для таблеток кислоти ацетилсаліm= 4;илової: целюлоза мікрокристk= 2;лічна 101; натрію крохмальглo= 0;колят (тип A); тальк; Opadry АМВ White ОY-В-28920;

для таблеток аторвастатl= 0;ну: лактоза, моногідрат; крохмаль прежелатинo= 0;зований; кальцію карбонат; гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072;; полісорбат 80; кросповідоl= 5; тип А; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат; Opadry Pink 06О344= 27;

для таблеток раміприлу:= гіпромелозk= 2; 2910; крохмаль прежелатинo= 0;зований 1500; целюлоза мікрокристk= 2;лічна 200, натрію стеарилфумk= 2;рат; Opadry АМВ Yellow 80W32880;

твер&#= 1076;а капсула: желатин; титану діоксид (Е 171); заліза окси = 76; жовтий (Е 172); заліза окси = 76; червоний (Е 172);

чорн&#= 1080;ло чорне: шелак; заліза окси = 76; чорний (Е 172); пропіленглo= 0;коль; аміаку розчин концентровk= 2;ний; гідроксид к = 72;лію.

Л= ;ікарська форма. Капсулl= 0; тверді.

Основн= 110; фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

д= ля капсул 100 мг/40 мг/2,5 мг:

непроз= орі тверді жела = 90;инові капсули розміром 0 з корпусом і ковпачком білого кольору з написом «AAR 100/40/2.5&raq= uo;, що містять дві таблетк = 80; ацетилсаліm= 4;илової кислоти, вкриті плівковою оболонкою, білого або майже білог = 86; кольору з гравіруванl= 5;ям «AS», дві таблетки аторвастатl= 0;ну, в= ;криті плівковою оболонкою, рожевого кольору з гравіруванl= 5;ям «AТ» і одну таблетку раміприлу, вl= 2;риту плівковою оболонкою, блідо-жовто = 75;о кольору з гравіруванl= 5;ям «R2»;

д= ля капсул 100 мг/40 мг/5 мг:

не = 87;розорі тверді желатинові капсули розміром 0 з ковпачком оранжевого кольору і корпусом білого коль = 86;ру з написом «AAR 100/40/5», що містять дві таблетки ац = 77;тилсаліцил&#= 1086;вої кислоти, вкриті плівковою оболонкою, білого або майже білог = 86; кольору з гравіруванl= 5;ям «AS», дві таблетк = 80; аторвастатl= 0;ну, в= ;криті плівковою оболонкою, = 088;ожевого кольору з гравіруванl= 5;ям «AТ» і одну таблетку раміприлу, вl= 2;риту плівковою оболонкою, бl= 3;ідо-жовтог&#= 1086; кольору з гравіруванl= 5;ям «R5»;

д= ля капсул 100 мг/40 мг/10 мг:

непроз= орі тверді жела= тинові капсули розмір= ом 0 з корпусом і ковпачком = 086;ранжевого кольору з напl= 0;сом «AAR 100/40/10», що містять дві таблетки ацетилсаліm= 4;илової кислоти, вкриті плівковою оболонкою, б= 110;лого або майже білого кольору з гравіруванl= 5;ям «AS», дві таблетки аторвастатl= 0;ну, вкриті плівковою оболонкою, р= 086;жевого кольору з гравіруванl= 5;ям «AТ» і одну таблетку раміприлу, вкриту плівковою оболонкою, б= 083;ідо-жовтого кольору з гравіруванl= 5;ям «R1».

Ф= ;армакотера = 87;евтична група.

Засоби, що впливають н = 72; серцево-суд = 80;нну систему. Ліпідомодиm= 2;ікуючі препарати, комбінації. Аторвастатl= 0;н, ацетилсаліm= 4;илова кислота та раміприл.
Код АТХ С10В Х06.

Фармаколог&= #1110;чні властивостo= 0;.

Фарм&#= 1072;кодинаміка= .

Ацетил&#= 1089;аліцилова кислота

Ацетил&#= 1089;аліцилова кислота необоротно інгібує агрегацію тромбоцитіk= 4;. Такий вплив на тромбоцити обумовлениl= 1; ацетилуванl= 5;ям циклооксигk= 7;нази. Це необоротно інгібує синтез тромбоксанm= 1; А₂ (який стимулює агрегацію тромбоцитіk= 4; і чинить судинозвужm= 1;вальну дію) в тромбоцитаm= 3;. Зазначений ефект є постійним і зазвичай триває протягом ус= 00;ого 8-денного життя тромбоцитіk= 4;.
Ацетил&#= 1089;аліцилова кислота також пригнічує синтез простациклo= 0;ну (простаглан = 76;ину, що інгібує агрегацію тромбоцитіk= 4;, але чинить судинорозшl= 0;рювальну дію) в ендотеліалn= 0;них клітинах кровоносниm= 3; судин. Цей ефект має тимчасовий характер. Після того, як ацетилса = 83;іцилова кислота виводиться = 79; крові, ядров= 084;існі ендотеліалn= 0;ні клітини знову почин = 72;ють синтезуватl= 0; простациклo= 0;н. У результат= 10; одна низька добова доза ацетилсаліm= 4;илової кислоти (< 100 мг/добу) спричиняє інгібуваннn= 3; тромбоксанm= 1; А₂ в тромбоцитаm= 3; без суттєвого впливу на синтез простациклo= 0;ну.
Ацетил&#= 1089;аліцилова кислота також належить до групи кислотоутвl= 6;рюючих нестероїднl= 0;х протизапалn= 0;них засобів зі знеболювалn= 0;ними, жарознижувk= 2;льними і протизапалn= 0;ними властивостn= 3;ми. Механізм їхньої дії п= 086;лягає в необоротноl= 4;у інгібуваннo= 0; ферментів циклооксигk= 7;нази, які беруть участь у син= 090;езі простагланk= 6;инів. Більш висок= 10; дози ацетилсаліm= 4;илової кислоти застосовуюm= 0;ь для лікування легкого та помірного болю, підвищеної температурl= 0; тіла, а також для лікуван = 85;я гострих і хронічних запальних з = 72;хворювань, таких як ревматоїднl= 0;й артрит.

Експер&#= 1080;ментальні дані показали, що в разі одноч= 072;сного застосуванl= 5;я з низькими дозами ацетилсаліm= 4;илової кислоти ібупрофен може пригнічуваm= 0;и агрегацію тромбоцитіk= 4;. У дослідженнo= 0;, під час яког= 086; порівнювалl= 0; ефект прийому одноразовоo= 1; дози 400 мг ібу&= #1087;рофену за 8 годин до або за 30 хвилин до пр= 080;йому 81 мг ацетилсаліm= 4;илової кислоти (у вигляді таблетки з негайним вивільненнn= 3;м), спостерігаl= 3;ося зниження впливу ацетилсаліm= 4;илової кислоти на формування тромбоксанm= 1; або агрегацію тромбоцитіk= 4;. Проте ці дан= 110; є обмеженим = 80;, оскільки існує невизначенo= 0;сть щодо екстра = 87;оляції таких даних на клінічну практику. Тому немає в= 110;дповідного висновку щодо регулярногl= 6; застосуванl= 5;я ібупрофену, = 110; дані стосовно відповідноk= 5;о клінічного ефекту, який може вважат = 80;ся пов’язаним із епізодичниl= 4; застосуванl= 5;ям ібупрофену, відсутні.
Ат= 086;рвастатин

Ат= 086;рвастатин є селективниl= 4; конкурентнl= 0;м інгібітороl= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази – ферменту, що визначає швидкість перетворенl= 5;я 3-гідрокси-3-ме= тил-глютари = 83;-коензиму А у мевалона= 090;, що є попередникl= 6;м стеролів, в тому числі холестеринm= 1;. Тригліцериk= 6;и та холестерин = 91; печінці вбудовуютьl= 9;я у молекули ліпопротеїl= 5;ів дуже низько= 11; щільності (ЛПДНЩ), надхо&= #1076;ять до плазми крові і транспортуn= 2;ться до периферичнl= 0;х тканин. Ліпопротеїl= 5; низької щільності (ЛПНЩ) утворюєтьсn= 3; з ЛПДНЩ і кат&#= 1072;болізуєтьс= я переважно шляхом взаємодії з високоафінl= 5;ими рецепторамl= 0; ЛПНЩ (ЛПНЩ-рецепт= 086;ри).
Аторва&#= 1089;татин знижує рівень холестеринm= 1; в плазмі кров= 10; та концентрацo= 0;ю ліпопротеїl= 5;ів у сироватці крові шляхо = 84; пригніченнn= 3; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, а згодом – бі&#= 1086;синтезу холестеринm= 1; в печінці, а також збіль = 96;ує кількість печінкових рецепторів = 51;ПНЩ на поверхні клітин, що призводить до посиленн= 03; захоплення = 10; катаболізмm= 1; ЛПНЩ.

Аторва&#= 1089;татин знижує утворення ЛПНЩ і кільк= 110;сть частинок ЛПНЩ. Аторвастатl= 0;н викликає виражене і тривале збільшення активності рецептора ЛПНЩ у поєднанні з= 10; сприятливоn= 2; зміною якості циркулюючиm= 3; частинок ЛПНЩ. Аторвастатl= 0;н ефективно знижує ріве = 85;ь холестеринm= 1; (ХС) ЛПНЩ у пацієнтів з гомозиготнl= 6;ю родинною гіперхолесm= 0;еринемією (група, яка не завжди реагувала н = 72; терапію гіп = 86;ліпідемічн&#= 1080;ми лікарськимl= 0; засобами).
Аторва&#= 1089;татин продемонстl= 8;ував здатність знижувати концентрацo= 0;ю загального холестеринm= 1; (30‒46 %), ХС ЛПНЩ (41‒= ;61 %), аполіпопроm= 0;еїну В (34‒50 %) і тригліцериk= 6;ів (14‒33 %), виклика= 02;чи водночас змінне збільшення концентрацo= 0;й ХС ЛПВЩ і апо&#= 1083;іпопротеїн= у А1 у ході дослідженнn= 3; дозозалежн&#= 1086;сті такого ефекту. Ці результати узгоджуютьl= 9;я з даними щод= 086; хворих з гетерозигоm= 0;ною родинною гіперхолесm= 0;еринемією, неродиннимl= 0; формами гіперхолесm= 0;еринемії та змішаною гіперліпідk= 7;мією, включаючи пацієнтів з інсулінонеk= 9;алежним цукровим діабетом.
Було доведено, що зниження рівнів загального холестеринm= 1;, ХС ЛПНЩ і аполіпопроm= 0;еїну В зменшує ризик розвитку серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; і смерті вна= 089;лідок цих захворюванn= 0;.
Раміпр&#= 1080;л
Механі&#= 1079;м дії. Раміприлат, активний метаболіт проліків ра = 84;іприлу, інгібує фермент дипептидил- = 82;арбоксипеп&#= 1090;идазу І (синоніми: ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льний фермент; кіназа II). У плазмі кров= 10; і тканинах цей фермент каталізує п = 77;ретворення ангіотензиl= 5;у I в активну речовину судинозвужm= 1;вальної дії ангіотензиl= 5; II, а також розпад активного вазодилатаm= 0;ора брадикінінm= 1;. Зниження утворення ангіотензиl= 5;у II та інгібуваннn= 3; розпаду брадикінінm= 1; призводить до розширення судин.

Оскіль&#= 1082;и ангіотензиl= 5; II також стимулює ви = 74;ільнення альдостероl= 5;у, раміприлат спричиняє зниження секреції альдостероl= 5;у. У пацієнтів негроїдної раси (афро-карибс= 100;кого походження), хворих на артеріальнm= 1; гіпертензіn= 2; (як правило, пацієнти з гіпертензіn= 8;ю з низьким рівнем реніну), середня відповідь н = 72; монотерапіn= 2; інгібітороl= 4; АПФ була ниж= 095;ою, ніж у пацієнтів інших рас.
Фа= 088;макодинамі&= #1095;ні ефекти

Гі= 087;отензивні властивостo= 0;. За&= #1089;тосування раміприлу спричиняє помітне зниження периферичнl= 6;го артеріальнl= 6;го опору. Зазвичай нирковий плазмотік т = 72; швидкість клубочковоo= 1; фільтрації не змінюють = 89;я. Застосуванl= 5;я раміприлу з = 85;ижує артеріальнl= 0;й тиск у паціє= 085;тів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю у положенні = 089;тоячи та лежачи бе= 079; компенсатоl= 8;ного зростання частоти серцевих скорочень.
У більшості пацієнтів початок антигіпертk= 7;нзивного ефекту разової доз = 80; стає очевид = 85;им через 1–2 години післ= 03; прийому всередину. Максимальнl= 0;й ефект разової доз = 80; зазвичай досягаєтьсn= 3; через 3–6 годин після прийому всередину. Антигіпертk= 7;нзивний ефект разової доз = 80; зазвичай тр = 80;ває протягом 24 годин.

При продовженнo= 0; застосуванl= 5;я раміприлу м = 72;ксимальний антигіпертk= 7;нзивний ефект зазви = 95;ай досягаєтьсn= 3; через 3–4 тижні. Встан= 086;влено, що при довгострокl= 6;вій терапії ант = 80;гіпертензи&#= 1074;ний ефект підтримуєтn= 0;ся протягом 2 років. &= #1056;аптове припинення лікування раміприлом не викликає швидкого і надмірного рикошетногl= 6; підвищення артеріальнl= 6;го тиску.

Се= 088;цева недостатніl= 9;ть. Як доповнення до традиційноo= 1; терапії діу = 88;етиками та допоміжнимl= 0; серцевими глікозидамl= 0; раміприл продемонстl= 8;ував свою ефекти = 74;ність у пацієнтів із серцевою недостатніl= 9;тю функціоналn= 0;них класів II–IV згідно з класифікацo= 0;єю Нью-Йоркськ = 86;ї кардіологіm= 5;ної асоціації. Препарат чинив сприятливу дію на серцеву гемодинаміl= 2;у (зниження ти= 089;ку наповнення лівого і правого шлуночків, зниження загального периферичнl= 6;го судинного опору, збільшення серцевого викиду та покращення серцевого індексу). Він також знижував нейроендокl= 8;инну активацію.
Фарм&#= 1072;кокінетика= .

Ацет&#= 1080;лсаліцилов= а кислота.

Ацетил&#= 1089;аліцилова кислота метаболізуn= 8;ться в її основни= 081; активний метаболіт саліцилову кислоту до, під час і після абсорбції. Метаболіти виводяться переважно нирками. Крі= 084; саліциловоo= 1; кислоти, основними метаболітаl= 4;и ацетилсаліm= 4;илової кислоти є конʼюгат гліцину саліциловоo= 1; кислоти (сал= 110;цилсечова кислота), глюкуронідl= 5;ий ефір і складний ефір саліциловоo= 1; кислоти (саліцилфен = 86;л глюкуронід та саліцила = 94;ил глюкуронід), а також гентизиновk= 2; кислота, що утворюєтьсn= 3; шляхом окислення саліциловоo= 1; кислоти та ї= 111; конʼюгату гліцину.
Абсорб&#= 1094;ія ацетилсаліm= 4;илової кислоти піс = 83;я пероральноk= 5;о прийому є швидкою, повною та залежною ві = 76; галенових препаратів. Гідроліз ацетиловогl= 6; залишку ацетилсаліm= 4;илової кислоти деякою міро= 02; відбуваєтьl= 9;я при проходженнo= 0; через слизову оболонку шл = 91;нково-кишко&= #1074;ого тракту. Максимальнo= 0; концентрацo= 0;ї у плазмі досягаютьсn= 3; через 10–20 хвилин післ= 03; прийому (ацетилсалі = 94;илова кислота) або через 0,3–2 години (загальний саліцилат).
Після прийому разової доз = 80; їжа не впливає на загальну експозицію лікарськогl= 6; засобу, але затримує ча = 89; до досягнення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї (t_max) ацетилсаліm= 4;илової кислоти на 1,1 години та зн= 080;жує C_max приблизн= 086; на 42 %.

Кінети&#= 1082;а виведення саліциловоo= 1; кислоти зна = 95;ною мірою залежить ві = 76; дози, оскільки зд = 72;тність метаболізуk= 4;ати саліцилову кислоту обмежена (період напіввиведk= 7;ння коливаєтьсn= 3; від 2 до 30 годин).

Період напіввиведk= 7;ння ацетилсаліm= 4;илової кислоти становить усього декілька хвилин; період напіввиведk= 7;ння саліциловоo= 1; кислоти становить 2 години післ= 03; прийому доз = 80; 0,5 г ацетилсаліm= 4;илової кислоти, 4 години післ= 03; прийому 1 г і збільшуєтьl= 9;я до 20 годин піс= ля прийому одноразовоo= 1; дози 5 г.

Зв’язу&#= 1074;ання з білками плазми у людини зале = 78;ить від концентрацo= 0;ї; були зареєстровk= 2;ні значення в діапазоні від 49 % до більш ніж 70 % (ацетилсалі = 94;илова кислота) і від 66 % до 98 % (саліцилова кислота) відповідно. Саліцилова кислота виявляєтьсn= 3; в лікворі і синовіальнo= 0;й рідині післ= 03; прийому ацетилсаліm= 4;илової кислоти. Саліцилова кислота проходить через плаценту і проникає в грудне моло = 82;о.

Ат= 086;рвастатин<= /i>
Аб= 089;орбція. Аторвасm= 0;атин швидко всмоктуєтьl= 9;я після перор = 72;льного прийому; максимальнo= 0; концентрацo= 0;ї в плазмі (C_max) досягаютьсn= 3; протягом 1–2 годин. Ступінь абс = 86;рбції зростає пропорційнl= 6; дозі аторва = 89;татину. Після пероральноk= 5;о прийому біо = 76;оступність аторвастатl= 0;ну у формі таблеток, вкритих плівковою оболонкою, становить від 95 % до 99 % у порівнянні = 79; пероральниl= 4; розчином. Абсолютна біодоступнo= 0;сть аторвастатl= 0;ну дорівнює приблизно 12 %, а системна доступністn= 0; інгібуючої активності відносно ГМГ-КоА-реду= 082;тази – приблизно 30&= nbsp;%. Низька системна доступністn= 0; пояснюєтьсn= 3; досистемниl= 4; очищенням у слизовій оболонці ШК = 58; та/або метаболізмl= 6;м першого проходженнn= 3; через печінку.
Після прийому разової доз = 80; їжа не впливає на загальну експозицію лікарськогl= 6; засобу, але затримує ча = 89; до досягнення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї (t_max) аторвастатl= 0;ну на 1,7 години та знижує C_maxпр&#= 1080;близно на 47 %.

Ро= 079;поділ. = Середній об’єм розподілу аторвастатl= 0;ну становить приблизно 381 л. Зв’язуваннn= 3; з білками плазми кров= 10; становить ≥ 98 = %.
Бі= 086;трансформа&= #1094;ія. = Аторвастатl= 0;н метаболізуn= 8;ться під дією цит= 086;хрому Р450 3А4 до орто- і парагідрокl= 9;ильованих похідних та інших продуктів бета-окисле = 85;ня. Окрім інших шляхів метаболізмm= 1;, ці продукти далі підлягають глюкуронідk= 2;ції. В умовах in vitro орто- і парагідрокl= 9;ильовані метаболіти = 74;икликають пригніченнn= 3; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, еквівалентl= 5;е її пригніченнn= 2; аторвастатl= 0;ном. Інгібіторнl= 0;й вплив препарату н = 72; ГМГ-КоА-реду= 082;тазу майже на 70 % визначаєтьl= 9;я активністю циркулюючиm= 3; метаболітіk= 4;.
Ви= 074;едення. = Аторвастатl= 0;н виводиться переважно з жовчю після печінковогl= 6; та/або позапечінкl= 6;вого метаболізмm= 1;. Однак аторвастатl= 0;н не підлягає значній печінковій рециркуляцo= 0;ї. Середній період напіввиведk= 7;ння аторвастатl= 0;ну з плазми крові людин = 80; становить б = 83;изько 14 годин. Напівперіоk= 6; інгібіторнl= 6;ї активності щодо ГМГ-КоА-реду= 082;тази становить приблизно 20–30 годин завдяки наявності а = 82;тивних метаболітіk= 4;.
Аторва&#= 1089;татин є субстрато = 84; печінкових транспортеl= 8;ів, органічногl= 6; аніонтрансl= 7;ортуючого поліпептидm= 1; 1B1 (OATP1B1) та транспортеl= 8;а 1B3 (OATP1B3). Метаболіти аторвастатl= 0;ну є субстратамl= 0; OATP1B1. Аторвастатl= 0;н також ідентифікуn= 8;ться як субстрат білка множинної лікарської резистентнl= 6;сті 1 (MDR1) ефлюксног= 086; транспортеl= 8;а та білка резистентнl= 6;сті раку молочної за = 83;ози (BCRP), що може обмежувати кишкове всмоктуванl= 5;я та біліарни = 81; кліренс аторвастатl= 0;ну.
Ос= 086;бливі групи пацієнтів<= span style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>
Пацієн&#= 1090;и літнього віку. Концентрацo= 0;я аторвастатl= 0;ну і його актив= 085;их метаболітіk= 4; у плазмі крові вища у &#= 1079;дорових учасників літнього віку, ніж у молодих учасників, тоді як гіпо= 083;іпідемічні ефекти були зіставними = 79; тими, що спостерігаl= 3;ися у молодих пацієнтів.=

Діти. У відкритому 8-тижневому дослідженнo= 0; діти зі стадією Таннера 1 (N =3D 15) &#= 1110; стадією Таннера ≥ 2 (N =3D&nbs= p;24) віком 6–17 років з гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією і вихідним Х= 057; ЛПНЩ ≥ 4 ммоль/л відповідно отримували аторвастатl= 0;н, жувальні таблетки, по 5 або 10 мг або таблетки, вкриті плівковою о = 73;олонкою, по 10 або 20 мг один раз на добу. Маса ті&#= 1083;а була єдиною значущою коваріацієn= 2; в моделі ФК групи аторвастатl= 0;ну. Після перор = 72;льного прийому кліренс аторвастатl= 0;ну у дітей виявився таким самим, як і у доросл&#= 1080;х при алометр = 80;чному масштабуваl= 5;ні за масою тіла. Послід= 086;вне зниження рівня ХС ЛПН= 065; і загальног = 86; ХС спостерігаl= 3;ося в діапазоні впливу аторвастатl= 0;ну і о-гідроксіа = 90;орвастатин&#= 1091;.
Стать.<= /u> Ко&#= 1085;центрація аторвастатl= 0;ну та його активних метаболітіk= 4; у плазмі кров= 10; жінок відрізняєтn= 0;ся від такої у чоловіків (у &#= 1078;інок приблизно н = 72; 20 % вищий показник С_{max
і на 10 % нижчий
показник AUC). Цo=
0;
відмінностo=
0;
не були
клінічно
значущими і
не призводи
=
83;и
до суттєвих
клінічних
відмінностk=
7;й
впливу на
ліпіди у
чоловіків т
=
72;
жінок.}

Нирков&#= 1072; недостатніl= 9;ть. По&#= 1088;ушення функції нирок не впливає на концентрацo= 0;ю аторвастатl= 0;ну у плазмі крові, на його ліпідний ефект та йог= 086; активні мет = 72;боліти.
Печінк&#= 1086;ва недостатніl= 9;ть. У пацієнтів з порушенням функції печінки кон = 94;ентрація аторвастатl= 0;ну та його акти= 074;них метаболітіk= 4; підвищуєтьl= 9;я (приблизно 16-к= ратно щодо C_max і 11-кратно щодо = AUC) у пацієнтів із хронічно= 02; алкогольноn= 2; хворобою печінки (кла= 089; В за шкалою Чайлда – П’ю).<= /span>
Полімо&#= 1088;фізм SLOC1B1. Захоплення клітинами печінки інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, у тому числі аторвастатl= 0;ну, здійснюєтьl= 9;я за допомого= 02; транспортнl= 6;го білка OATP1B1. Пацієнти з поліморфізl= 4;ом SLCO1B1 мають ризи= 082; посилення експозиції аторвастатl= 0;ну, що може призвести д = 86; підвищення ризику розвитку рабдоміоліk= 9;у (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»). Поліморфізl= 4; гена, що кодує OATP1B1 (SLCO1B1 c.521CC), асоціюєтьсn= 3; з 2,4-кратним підвищенняl= 4; експозиції аторвастатl= 0;ну (AUC) порівняно k= 9; пацієнтами без такого варіанту генотипу (c.521TT). У цих пацієнтів також можли = 74;е генетичне порушення захоплення аторвастатl= 0;ну клітинами печінки. Потенційниl= 1; вплив на ефективнісm= 0;ь невідомий.
Ра= 084;іприл
Аб= 089;орбція. = Після пероральноk= 5;о прийому раміприл шв = 80;дко всмоктуєтьl= 9;я зі шлунково-= 082;ишкового тракту: максимальнk= 2; концентрацo= 0;я раміприлу в плазмі кров= 10; досягаєтьсn= 3; протягом од = 85;ієї години. З урахуванняl= 4; виведення з сечею ступі = 85;ь поглинання становить щонайменше 56&n= bsp;% і істотно не залежить ві = 76; наявності їжі в шлунко= 074;о-кишковому тракті. Біодоступнo= 0;сть активного метаболіту раміприлатm= 1; після пероральноk= 5;о прийому 2,5 і 5 м = 75; раміприлу с = 90;ановить 45 %.

Після прийому одноразовоo= 1; дози їжа знижує середню AUC на 26&nbs= p;% і затримує час до максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї (Т_max) раміприлу н = 72; 1,2 години та знижує C_max приблизно н = 72; 69 %. Вплив їжі на AUC і C_maxрамі = 87;рилу не вважається клінічно значущим.
Максим&#= 1072;льна плазмова концентрацo= 0;я раміприлатm= 1;, єдиного активного метаболіту раміприлу, досягаєтьсn= 3; через 2–4 години післ= 03; прийому раміприлу. Після засто = 89;ування звичайних доз раміприлу 1 раз на добу рівноважна концентрацo= 0;я раміприлатm= 1; у плазмі крові досягаєтьсn= 3; приблизно через 4 дні лікування.
Розпод&#= 1110;л. = Зв’язуваннn= 3; з білками плазми кров= 10; раміприлу становить приблизно 73 %, k= 2; раміприлатm= 1; – близько 56 %.
= 052;етаболізм. = Раміприл майже повністю метаболізуn= 8;ться до раміприлатm= 1; і дикетопіпеl= 8;азинового ефіру, дикетопіпеl= 8;азинової кислоти, а також глюкуронідo= 0;в раміприлу і раміприлатm= 1;.
Ви= 074;едення. = Виведення метаболітіk= 4; відбуваєтьl= 9;я переважно шляхом ниркової екскреції.
Знижен&#= 1085;я концентрацo= 0;ї раміприлатm= 1; у плазмі крові є багатофазнl= 0;м. Через потужне нас = 80;чене зв’язуваннn= 3; з АПФ і повільну дисоціацію зі зв’язку з ферментом раміприлaт демонструє пролонговаl= 5;у термінальнm= 1; фазу виведення навіть при дуже низьки = 93; плазмових концентрацo= 0;ях.
Ефекти&#= 1074;ний період напіввиведk= 7;ння раміприлатm= 1; після прийому повторних доз 5–10 мг раміприлу 1 раз на добу становить 13–17 годин і є дов&#= 1096;им при застосуванl= 5;і нижчих доз (1,25–2,5 мг). Різниц= я зумовлена тим, що здатність ферменту до = 079;в’язування з раміприлатl= 6;м є насичувальl= 5;ою.
Після пероральноk= 5;о прийому разової доз = 80; ані раміприл, ан= 110; його метаболіт н = 77; виявлялися = 91; грудному молоці. Прот= 077; невідомо, як= 080;й ефект дає прийом повторних доз.

Пацієн&#= 1090;и з нирковою недостатніl= 9;тю (див. розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози»)

Виведе&#= 1085;ня раміприлатm= 1; нирками знижується = 91; пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції нир = 86;к, а кліренс раміприлатm= 1; нирками пропорційнl= 6; пов’язаний із кліренсо = 84; креатиніну. = 062;е призводить до підвищених плазмових концентрацo= 0;й раміприлатm= 1;, які знижуються повільніше, ніж у осіб із нормальною функцією нирок.

Пацієн&#= 1090;и з печінково= 02; недостатніl= 9;тю (див. розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози») <= /p>
У пацієнтів з порушеннямl= 0; функції печінки мет = 72;болізм раміприлу д = 86; раміприлатm= 1; затримувавl= 9;я через зменшення активності печінкових естераз і підвищення рівня раміп = 88;илу в плазмі крові. Однак пікові концентрацo= 0;ї раміприлатm= 1; у цих пацієнтів н = 77; відрізняютn= 0;ся від тих, що спостерігаn= 2;ться у осіб із нормальною = 92;ункцією печінки.

Клін&#= 1110;чні характерисm= 0;ики.

Показання.

Вm= 0;оринна профілактиl= 2;а ускладнень = 79; боку серцево-суд = 80;нної системи у дорослих пацієнтів, коли забезпечуєm= 0;ься &= #1072;декватний контроль пр = 80; терапії монокомпонk= 7;нтними засобами в еквівалентl= 5;их терапевтичl= 5;их дозах.

Протипоказ&= #1072;ння.

- Гіперчутлиk= 4;ість до активних речовин або = 110;нших компонентіk= 4; препарату, інших саліц = 80;латів, нестероїднl= 0;х протизапалn= 0;них засобів (НПЗЗ), інших інгібіторіk= 4; ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту (АПФ) або тарт&= #1088;азину.
- Гіперчутлиk= 4;ість до сої або арахісу.
- Астма або інші алергічні реакції в анамнезі, спричинені застосуванl= 5;ям ацетилсаліm= 4;илової кислоти або інших нестероїднl= 0;х аналгетикіk= 4; / протизапалn= 0;них засобів.
- Гостра або рецидивуючk= 2; ви= 088;азка шлунка та дванадцятиl= 7;алої кишки в анамнезі та/або шлунково-ки = 96;кові кровотечі ч = 80; інші види кровотеч, такі як церебровасl= 2;улярні крововиливl= 0;.
- Гемофілія т = 72; інші порушення згортання к = 88;ові.
- Ниркова та печінкова недостатніl= 9;ть тяжкого ступеня (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).
- Перебу= вання на гемодіалізo= 0; (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).
- Серцева недостатніl= 9;ть тяжкого ступеня.
- Сумісне застосуванl= 5;я з метотрексаm= 0;ом у дозі 15 мг або більше/тижд = 77;нь (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та = 110;нші види взаємодій»).
- Одночасне застосуванl= 5;я препарату Триномія^® з препаратамl= 0;, які містять аліскірен, протипоказk= 2;не пацієнтам і = 79; цукровим ді = 72;бетом або порушенням функції нирок (ШКФ < 60&nbs= p;мл/хв/1,73 м²) (див. розділи «Вз = 72;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Фармакодиl= 5;аміка»).
- Назальні поліпи, пов’язані з астмою, що сп&#= 1088;ичинена або загострюєтn= 0;ся при застосу = 74;анні ацетилсаліm= 4;илової кислоти.
- Захворюванl= 5;я печінки або непояснюваl= 5;е постійне підвищення рівня трансамінаk= 9; сироватки більш ніж у 3 рази порівняно з нормою (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).
- Період вагітності, період годування груддю; протипоказk= 2;но жінкам репродуктиk= 4;ного віку, які не застосовуюm= 0;ь ефективні м = 77;тоди контрацепцo= 0;ї (див. розділ «&= #1047;астосуванн= ;я у період вагітності або годуван = 85;я груддю»).
- Сумісне застосуванl= 5;я з типранавірl= 6;м або ритонав= 10;ром через ризик розвитку рабдоміоліk= 9;у (див. розділи &= laquo;Особливост= ;і застосуванl= 5;я» та «Взаємод= 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).
- Сумісне застосуванl= 5;я з циклоспориl= 5;ом через ризик розвитку рабдоміоліk= 9;у (див. розділи &= laquo;Особливост= ;і застосуванl= 5;я» та «Взаємод= 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).
- Ангіоневроm= 0;ичний набряк в анамнезі (спадковий, ідіопатичнl= 0;й або спричинениl= 1; застосуванl= 5;ям інгібіторіk= 4; АПФ або антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ).

- Екстракорпl= 6;ральні методи лікування, які призвод= 03;ть до контакту крові з негативно з = 72;рядженими поверхнями (див. розділ «&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).
- Виражений двобічний стеноз ниркових артерій або стеноз нирк = 86;вої артерії єдиної функ = 94;іонуючої нирки.

- Гіпоте= нзивні або гемодинаміm= 5;но нестабільнo= 0; стани (протипоказ = 72;ння щодо раміприлу).
- Дитячи= й вік (до 18 років= ;). У дітей до 16 років при гарячці, грипі або ві= 090;ряній віспі існує ризик розвитку синдрому Рейє.

- Лікування гепатиту С противірусl= 5;ими засобами глекапревіl= 8;/пібрентасв&#= 1110;р.
- Сумісне застосуванl= 5;я із сакубітрилl= 6;м/валсартан&#= 1086;м. Препарат Триномія^® не слід приймати раніше ніж через 36 годин після останньої дози сакубітрилm= 1;/валсартану (див. також розділи «Ос = 86;бливості застосуванl= 5;я» та «Взаємод= 10;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Ац= 077;тилсаліцил&= #1086;ва кислота: фармакодинk= 2;мічні та фармакокінk= 7;тичні взаємодії<= /i>
Вплив на ацетилсаліm= 4;илову кислоту лікарських засобів, що застосовуюm= 0;ься сумісно

Інші інгібітори агрегації тромбоцитіk= 4;. Інгібітори агрегації тромбоцитіk= 4;, такі як тикл= 086;підин і клопідогреl= 3;ь, можуть подовжити час згортання крові.

Інші нестероїднo= 0; анальгетикl= 0;/протизапал&#= 1100;ні та протиревмаm= 0;ичні засоби. Ці препарати підвищують ризик розвитку шл = 91;нково-кишко&= #1074;их кровотеч і виразок.
Систем&#= 1085;і глюкокортиl= 2;оїди (за винятком гідрокортиk= 9;ону як замісної терапії при хворобі Аддісона). Системні глюкокортиl= 2;оїди підвищують ризик розвитку шлунково-ки = 96;кових виразок і кр= 086;вотечі.
Діурет&#= 1080;ки. НПЗЗ можуть викликати гостру ниркову нед = 86;статність, особливо у пацієнтів з дегідратацo= 0;єю. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я препарату Триномія^® та діуретиків рекомендуєm= 0;ься контролюваm= 0;и належну гідратацію пацієнтів.=

Алкого&#= 1083;ь. Алкоголn= 0; підвищує ризик розвитку шлунково-ки = 96;кових виразок і кровотечі.
Селект&#= 1080;вні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС). СІЗЗС підвищують ризик розвитку кровотечі, зокрема шлунково-ки = 96;кової, внаслідок синергічноk= 5;о впливу.

Урикоз&#= 1091;ричні засоби. Сум= 110;сне застосуванl= 5;я із препаратом Триномія^® знижує ефек = 90; засобів, що сприяють виведенню сечової кислоти, та підвищує плазмові рі = 74;ні ацетилсаліm= 4;илової кислоти вна = 89;лідок зниження її виведення.
Метамі&#= 1079;ол. При сумісному застосуванl= 5;і метамізол може знижувати вплив ацетилсаліm= 4;илової кислоти на агрегацію тромбоцитіk= 4;. Тому цю комб= 110;націю слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам, які приймаю = 90;ь низькі дози аспірину дл= 03; кардіопротk= 7;кції.
Вп= 083;ив ацетилсаліm= 4;илової кислоти на лікарські засоби, що застосовуюm= 0;ься одночасно<= span style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>
Антико&#= 1072;гулянтна та тромболітиm= 5;на терапія. Ацетилсk= 2;ліцилова кислота підвищує ризик розви = 90;ку кровотечі у разі застосуванl= 5;я до або під час антикоагулn= 3;нтної та тромболі = 90;ичної терапії. Том= 091; слід наглядати з = 72; пацієнтами, які потребують антикоагулn= 3;нтного та тромболітиm= 5;ного лікування, щодо ознак зовнішньої або внутрішньоo= 1; кровотечі.
Дигокс&#= 1080;н. НПЗЗ підвищують концентрацo= 0;ю дигоксину в плазмі кров= 10;. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з препарато = 84; Триномія^® або при його відміні рекомендуєm= 0;ься проводити моніторинг рівня дигоксину в плазмі кров= 10;.
Протид&#= 1110;абетичні засоби, включаючи інсулін. Сумісне застосуванl= 5;я препарату Триномія^® з протидіабеm= 0;ичними засобами, включаючи і = 85;сулін, підвищує гіпоглікемo= 0;чний ефект цих засобів. Рекомендуєm= 0;ься проводити м = 86;ніторинг рівня глюкози в крові (див. нижче підро = 79;діл «Рамі= прил: фармакодинk= 2;мічні та фармакокінk= 7;тичні взаємодії. Запобіжні заходи при застосуванl= 5;і»).
Метотр&#= 1077;ксат. Саліцилk= 2;ти можуть витісняти метотрексаm= 0; зі зав’язків з білками плазми кров= 10; і зменшуват = 80; його нирков = 80;й кліренс, що призводить до токсични = 93; концентрацo= 0;й метотрексаm= 0;у в плазмі. Одн&#= 1086;часне застосуванl= 5;я з метотрексаm= 0;ом у дозі 15 мг або більше/тижд = 77;нь протипоказk= 2;не (див. розділ «&= #1055;ротипоказа= ;ння»). У разі прийому доз = 80; метотрексаm= 0;у нижче 15 мг/тиж= день слід проводити моніторинг функції нирок та клінічного аналізу крові, особл= 080;во на початку лікування.
Вальпр&#= 1086;єва кислота. Саліцилати можуть витісняти вальпроєву кислоту зі з= 072;в’язків з білками плазми кров= 10; і зменшуват = 80; її метаболі = 79;м внаслідок п= 10;двищення її плазмови = 93; концентрацo= 0;й.
Ібупро&#= 1092;ен. Дані щод = 86; можливої взаємодії у разі сумісн = 86;го застосуванl= 5;я ацетилсаліm= 4;илової кислоти та ібупрофену, який приймають тривалий ча = 89;, відсутні, хоча дані деяких досліджень показали зниження впливу на агрегацію т = 88;омбоцитів (див. розділ «&= #1060;армакодина= ;міка»).
Антаци&#= 1076;и. Антацидl= 0; можуть підвищити ниркове виведення саліцилатіk= 4; внаслідок підлужуванl= 5;я сечі.

Інгібі&#= 1090;ори АПФ. Хоча були отримані повідомленl= 5;я про те, що аце&= #1090;илсаліцило= ;ва кислота мож = 77; зменшити по = 79;итивний вплив інгібіторіk= 4; АПФ внаслід = 86;к зниження синтезу вазодилатаm= 0;орних простагланk= 6;инів, деякі дослідженнn= 3; виявили, що негативна взаємодія з інгібітораl= 4;и АПФ виникає = 091; разі застосуванl= 5;я високих (тобто ≥ 325 мг), а не низьких (тобто ≤ 100 мг) доз аспірин = 91;.
Циклос&#= 1087;орин. НПЗЗ можуть підвищити нефротоксиm= 5;ність циклоспориl= 5;у через ефект = 80;, опосередкоk= 4;ані нирковими простагланk= 6;инами. Рекомендуєm= 0;ься проводити ретельний моніторинг = 92;ункції нирок, особливо у пацієнтів похилого віку.

Ванком&#= 1110;цин. Ацетилса&#= 1083;іцилова кислота підвищує ризик виник = 85;ення ототоксичнl= 6;сті ванкоміцинm= 1;.

Інтерф&#= 1077;рон . Аце= 090;илсаліцило&= #1074;а кислота знижує активність інтерферонm= 1; α.=

Літій.<= /i> НПЗЗ знижують виведення літію, підвищуючи його плазмові рівні, які можуть досягти ток = 89;ичних значень. Сумісне застосуванl= 5;я літію та НПЗ= 047; не рекомендуєm= 0;ься. Якщо застос = 91;вання такої комбінації необхідне, слід ретель = 85;о контролюваm= 0;и плазмові концентрацo= 0;ї літію на початку, під час коригуваннn= 3; дози та при відміні лікування.
Барбіт&#= 1091;рати. Ацетилсk= 2;ліцилова кислота підвищує плазмові рівні барбітуратo= 0;в.
Зидову&#= 1076;ин. Ацетилсk= 2;ліцилова кислота мож = 77; підвищити п = 83;азмові рівні зидовудину = 74;наслідок конкурентнl= 6;го інгібуваннn= 3; утворення й = 86;го глюкуронідm= 1; або безпосередl= 5;ього пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; зидовудину мікросомалn= 0;ними ферментами печінки.

Феніто&#= 1111;н. Ацетилсk= 2;ліцилова кислота мож = 77; підвищити п = 83;азмові рівні фенітоїну.=

Лабора&#= 1090;орні дослідженнn= 3;. Ацетилсаліm= 4;илова кислота мож = 77; вплинути на результати таких аналізів:
-  = ;         Кр&= #1086;в: підвищення рівнів (біологічне) трансамінаk= 9; (АЛТ і АСТ), лужної фосфатази, аміаку, білі= 088;убіну, холестеринm= 1;, креатинкінk= 2;зи, дигоксину, вільного тироксину, лактатдегіk= 6;рогенази (ЛДГ), тирокси&= #1085;зв’язуючог= ;о глобуліну, тригліцериk= 6;ів, сечової кислоти і вальпроєвоo= 1; кислоти; підвищення рівнів (аналітичне втручання) глюкози, парацетамоl= 3;у та загально= 11; кількості білків; зниж= 077;ння рівнів (біологічне) вільного тироксину, глюкози, фенітоїну, ТТГ, ТТГ-РГ, тироксину, т= 088;игліцериді&= #1074;, трийодтироl= 5;іну, сечової кис = 83;оти та кліренсу креатиніну; зниження рівнів (аналітичне втручання) трансамінаk= 9; (АЛТ), альбуміну, лужної фосфатази, холестеринm= 1;, креатинкінk= 2;зи, лактатдегіk= 6;рогенази (ЛДГ) та загальної кількості білків.

-  = ;         Се&= #1095;а: зниження рівнів (біологічне) естріолу; зн= 080;ження рівнів (аналітичне втручання) 5-гідроксиін= 076;олоцтової кислоти, 4-гідрокси-3-ме= токсимигдаl= 3;евої кислоти, загальної кількості е = 89;трогенів та глюкози.
Ат= 086;рвастатин: фармакодинk= 2;мічні та фармакок= 10;нетичні взаємодії<= /i>
Вплив лікарських засобів на аторвастатl= 0;н, що застосовуюm= 0;ься сумісно
Атоl= 8;вастатин метаболізуn= 8;ться за допомого= 02; цитохрому Р450 3А4 (CYP3A4) і є субстратом печінкових транспортеl= 8;ів, органічногl= 6; аніон-транс = 87;ортуючого поліпептидm= 1; 1B1 (OATP1B1) та транспортеl= 8;а 1B3 (OATP1B3). Метаболіти аторвастатl= 0;ну є субстрата = 84;и OATP1B1. Аторвастатl= 0;н також ідентифікуn= 8;ться як субстрат білка множинної лікарської резистентнl= 6;сті 1 (MDR1) та білка резистентнl= 6;сті раку молочної залози (BCRP), що може обмежу = 74;ати кишкове всмоктуванl= 5;я та біліарни = 81; кліренс аторвастатl= 0;ну (див. розділ «&= #1060;армакокіне= ;тика»). Сумісне застосуванl= 5;я лікарських засобів, які є інгібітораl= 4;и CYP3A4 або транспортнl= 0;ми білками, мож= 077; призвести д = 86; підвищення плазмової концентрацo= 0;ї аторвастатl= 0;ну і підвищенн= 03; ризику розвитку міопатії. Ризик також = 087;ідвищуєтьс&= #1103; у разі сумісного застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну з іншими лікарськимl= 0; засобами, як= 110; можуть викликати міопатію, наприклад з похідними фіброєвої кислоти, фузидової к = 80;слоти та езетимібом (див. розділи &= laquo;Протипоказ= ;ання» і «Особливо = 89;ті застосуванl= 5;я»).
Ін= 075;ібітори CYP3A4. Як зазначалосn= 0;, потужні інгібітори CYP3= A4 викликають значне підвищення концентрацo= 0;й аторвастатl= 0;ну (див. таблицю 1 та відповідну = 10;нформацію нижче). Якщо це можливо, слід уникат = 80; сумісного застосуванl= 5;я потужних інгібіторіk= 4; CYP3A4 (наприклад циклоспориl= 5;у, телітроміцl= 0;ну, кларитроміm= 4;ину, делавірдинm= 1;, стирипентоl= 3;у, кетоконазоl= 3;у, вориконазоl= 3;у, ітраконазоl= 3;у, позаконазоl= 3;у, деяких противірусl= 5;их препаратів для лікування ВІЛ (зокрема елбасвіру/г = 88;азопревіру) та інгібіторіk= 4; протеази ВІ = 51;, включаючи ритонавір, лопінавір, атазанавір, індинавір, д= 072;рунавір тощо). У разі неможливосm= 0;і уникнення сумісного застосуванl= 5;я цих лікарських = 79;асобів з аторвастатl= 0;ном слід розглянути = 79;астосуванн&#= 1103; нижчих початкових = 10; максимальнl= 0;х доз аторвастатl= 0;ну та проводит = 80; належний клінічний моніторинг стану паціє = 85;та (див. таблицю&n= bsp;1).
Помірн&#= 1110; інгібітори CYP3= A4 (наприклад еритроміциl= 5;, дилтіазем, верапаміл і флуконазол) можуть підвищуватl= 0; плазмові концентрацo= 0;ї аторвастатl= 0;ну (див. таблицю 1= ). При сумісному застосуванl= 5;і еритроміциl= 5;у зі статинам = 80; спостерігаk= 4;ся підвищений = 88;изик розвитку міопатії. Дослідженнn= 3; взаємодій, які б оцінювали вплив аміодарону або верапамілу на аторвастатl= 0;н, не проводилисn= 0;. Аміодарон т = 72; верапаміл, я= 082; відомо, інгібують активність CYP3= A4, і сумісне застосуванl= 5;я з аторвастатl= 0;ном може призве = 89;ти до збільшення експозиції аторвастатl= 0;ну. Тому при сумісному застосуванl= 5;і з помірними інгібітораl= 4;и CYP3A4 слід розгл= 03;нути можливість застосуванl= 5;я нижчих макс = 80;мальних доз аторвастатl= 0;ну та рекоменд = 86;вано проводити відповідниl= 1; клінічний м = 86;ніторинг стану пацієнта. Належний клінічний моніторинг рекомендуєm= 0;ься після почат = 82;у лікування або після коригуваннn= 3; дози інгібітора.
Ін= 076;уктори CYP3A4. Сумісне застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну з індуктора = 84;и цитохрому P450 3A (такими як ефавіренз, рифампін, звіробій звичайний) може виклик = 72;ти змінне зниження плазмових концентрацo= 0;й аторвастатl= 0;ну. Через подвійну взаємодію рифампіцинm= 1; (індукуванн= 03; цитохрому P450 3A та інгібуваннn= 3; печінковогl= 6; транспортеl= 8;а захоплення OATP= 1B1) рекомендуєm= 0;ься одночасний початок застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну та рифампіц = 80;ну, оскільки відстроченl= 0;й прийом аторвастатl= 0;ну після прийому рифампіцинm= 1; асоціюєтьсn= 3; зі значним зниженням плазмових концентрацo= 0;й аторвастатl= 0;ну. Однак вплив рифампіцинm= 1; на концентрацo= 0;ї аторвастатl= 0;ну в гепатоцит = 72;х невідомий, отже, у тих ви&= #1087;адках, коли не можн= 072; уникнути сумісного з = 72;стосування, рекомендуєm= 0;ься проводити р = 77;тельний клінічний моніторинг ефективносm= 0;і цих препаратів = 91; пацієнтів.
Ін= 075;ібітори транспортнl= 0;х білків. Інгібі&= #1090;ори транспортнl= 0;х білків (наприклад циклоспориl= 5;) можуть підвищуватl= 0; системну експозицію аторвастатl= 0;ну (див. таблицю 1= ). Вплив інгібуваннn= 3; печінкових транспортеl= 8;ів захоплення на концентрацo= 0;ю аторвастатl= 0;ну в гепатоцитаm= 3; невідомий. У &#= 1088;азі неможливосm= 0;і уникнення сумісного застосуванl= 5;я рекомендовk= 2;но знизити доз = 91; і проводити клінічний моніторинг ефективносm= 0;і (див. таблицю&n= bsp;1).
Ге= 084;фіброзил/по= хідні фіброєвої кислоти. За&#= 1089;тосування фібратів як монотерапіo= 1; іноді асоціюєтьсn= 3; з виникненняl= 4; реакцій з бо= 082;у м’язової системи, включаючи рабдоміоліk= 9;. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і похідних фіброєвої кислоти та аторвастатl= 0;ну ризик появи таких явищ зростає. У ра&#= 1079;і неможливосm= 0;і уникнення с = 91;місного застосуванl= 5;я рекомендовk= 2;но проводити клінічний моніторинг стану паціє = 85;та (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).
Ез= 077;тиміб. За&#= 1089;тосування езетимібу я = 82; монотерапіo= 1; асоціюєтьсn= 3; з виникненняl= 4; реакцій з боку м’язов = 86;ї системи, включаючи рабдоміоліk= 9;. Тому при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і езетимібу т = 72; аторвастатl= 0;ну ризик появи таких явищ зростає. Рекомендовk= 2;но проводити належний клінічний моніторинг стану таких пацієнтів.
Ко= 083;естипол. Пр&#= 1080; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і колестиполm= 1; та аторвастатl= 0;ну плазмові концентрацo= 0;ї аторвастатl= 0;ну та його активних метаболітіk= 4; знижувалисn= 0; (приблизно н= 072; 25 %). Однак ліпідні ефекти були більшими у разі сумісного прийому аторвастатl= 0;ну та колестип = 86;лу, ніж у разі застосуванl= 5;я будь-якого з них як монотерапіo= 1;.
Фу= 079;идова кислота. Ри= 079;ик міопатії, включно з рабдоміоліk= 9;ом, може зростати внаслідок супутнього системного застосуванl= 5;я фузидової кислоти зі с= 090;атинами. Механізм цієї взаємодії (фармакодин = 72;мічний, фармакокінk= 7;тичний або обидва) поки невідомий. Повідомлялl= 6;сь про розвито = 82; рабдоміоліk= 9;у (включно з летальними = 85;аслідками) у пацієнтів, які отримували цю комбінац= 10;ю.
Якщо виникає необхіднісm= 0;ь у застосуванl= 5;і системної фузидової кислоти, терапію ато = 88;вастатином слід припинити н = 72; весь період лікування фузидовою кислотою. Див. також розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я».
Колхіц&#= 1080;н. Не= 079;важаючи на те, що досліджень взаємодії м= 10;ж аторвастатl= 0;ном та колхіцином не проводил = 80;, були зафіксованo= 0; випадки міопатії пр = 80; застосуванl= 5;і аторвастатl= 0;ну разом з колх= 110;цином, тому призначати ці препарат = 80; одночасно необхідно з обережністn= 2;.
Вп= 083;ив аторвастатl= 0;ну на лікарськ= 10; засоби, що застосовуюm= 0;ься сумісно
Дигокс&#= 1080;н. Пр&#= 1080; сумісному застосуванl= 5;і багаторазоk= 4;их доз дигоксину т = 72; 10 мг аторвастатl= 0;ну відзначалоl= 9;ь невелике зростання концентрацo= 0;ї дигоксину в рівноважноl= 4;у стані. Слід проводити ретельний моніторинг стану паціє = 85;тів, які приймають дигоксин.
Пе= 088;оральні контрацептl= 0;ви. Су&#= 1084;існе застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну з пероральн = 80;ми контрацептl= 0;вами призводить = 76;о підвищення плазмових концентрацo= 0;й норетиндроl= 5;у та етинілестрk= 2;діолу.
Ва= 088;фарин. Пі&= #1076; час клінічного дослідженнn= 3; у пацієнтів, які отримували тривалу терапію варфарином, сумісне застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну в дозі 80 мг на добу та варфарину викликало н = 77;велике скорочення протромбінl= 6;вого часу майже н= 072; 1,7 секунди протягом перших 4 днів &= #1087;рийому, який повернувся до норми протягом 15 днів лікування аторвастатl= 0;ном. Хоча дуже рідко повідомлялl= 6;сь про випадки клінічно значущої антикоагулn= 3;нтної взаємодії, н= 077;обхідно визначати протромбінl= 6;вий час до початку терапії аторвастатl= 0;ном у пацієнтів, &#= 1103;кі отримують кумаринові антикоагулn= 3;нти, і досить часто на початку лікування для забезпе = 95;ення відсутностo= 0; істотних змін протро = 84;бінового часу. Після реєстрації стабільногl= 6; протромбінl= 6;вого часу можна п= 088;оводити його моніторинг = 79; періодичніl= 9;тю, яка зазвича = 81; рекомендуєm= 0;ься для пацієнт= 10;в, які отримують кумаринові антикоагулn= 3;нти. При припиненні лікування препаратом = 58;риномія^® слід повторити т = 91; саму процедуру. Терапія ато = 88;вастатином не асоціювалаl= 9;ь з виникненн= 03;м кровотечі або зі змінами протромбінl= 6;вого часу у паціє= 085;тів, які не приймають антикоагулn= 3;нти.
= 58;аблиця 1

Вп= 083;ив сумісного застосуванl= 5;я лікарських засобів на фармакокінk= 7;тику аторвастатl= 0;ну

Сумісне застосуван= 085;я лікарських засобів та режим дозування=

Аторвастат = 80;н=

Доза (мг)

Зміни AUC^&

Клінічні рекомендац= 110;ї^#=

Типран= авір 500 мг 2 рази на добу/ ритонавір 200 мг 2 рази на добу протяг&#= 1086;м 8 днів (з 14-го по 21-го)

40 мг у 1-ий день, 10 мг на 20-ий день

↑ 9,4 раза

Застос= ування препарату Триномія^® протипоказ= 072;не в таких випадках.=

Телапр= евір 750 мг кожні 8 годин протягом 10 днів

20 мг, разова доза

↑ 7,9 раза

Циклос= порин 5,2 мг/кг/добу, стабільна доза

10 мг 1 раз на добу протягом 28 днів

↑ 8,7 раза

Лопіна= вір 400 мг 2 рази на добу/ритона&#= 1074;ір 100 мг 2 рази на добу протяг&#= 1086;м 14 днів

20 мг 1 раз на добу протягом 4 днів

↑ 5,9 раза

У разі необхіднос= 090;і сумісного застосуван= 085;я цих лікарських засобів з аторвастат= 080;ном рекомендов= 072;но застосовув= 072;ти нижчі підтр&#= 1080;муючі дози. При перевищенн= 110; дози аторва&#= 1089;татину 20 мг рекомендує= 090;ься клінічний м&#= 1086;ніторинг стану пацієнтів.=

Кларит= роміцин 500 мг 2 рази на добу протягом 9 днів

80 мг 1 раз на добу протягом 8 днів

↑ 4,4 раза

Саквін= авір 400 мг 2 рази на добу/ ритонавір (300 мг 2 рази на добу з 5-го по 7-ий день, підвищуват= 080; до 400 мг 2 рази на добу на 8-иl= 1; день), а також з 5-го по 18-ий день через 30 хвилин після введення аторвастат= 080;ну=

40 мг 1 раз на добу протягом 4 днів

↑ 3,9 раза

У разі необхіднос= 090;і сумісного застосуван= 085;я цих лікарських засобів з аторвастат= 080;ном рекомендов= 072;но застосовув= 072;ти нижчі підтр&#= 1080;муючі дози. При перевищенн= 110; дози аторва&#= 1089;татину 40 мг рекомендує= 090;ься клінічний м&#= 1086;ніторинг стану пацієнтів.=

Даруна= вір 300 мг 2 рази на добу/ритона&#= 1074;ір 100 мг 2 рази на добу протяг&#= 1086;м 9 днів

10 мг 1 раз на добу протягом 4 днів

↑ 3,3 раза

Ітрако= назол 200 мг 1 раз на добу протягом 4 днів

40 мг, разова доза

↑ 3,3 раза

Фосемп= ренавір 700 мг 2 рази на добу/ритона&#= 1074;ір 100 мг 2 рази на добу протяг&#= 1086;м 14 днів

10 мг 1 раз на добу протягом 4 днів

↑ 2,5 раза

Фосемпрен= 072;вір 1400 мг 2 рази на добу протягом 14 дн= ;ів=

10 мг 1 раз на добу протягом 4 днів

↑ 2,3 раза

Нелфінаві= 088; 1250 мг 2 рази на добу протягом 14 днів

10 мг 1 раз на добу протягом 28 днів

↑ 1,7 раза^=

Спеціа= льних рекомендац= 110;й немає.

Сік грейпфрута 240 мл 1 раз на добу*

40 мг, разова доза

↑ 37 %

Сумісн= е вживання великої кількості соку грейпф&#= 1088;ута та аторвастат= 080;ну не рекоменд&#= 1091;ється.=

Дилтіазем 240 мг 1 раз на добу протягом 28 днів

40 мг, разова доза

↑ 51 %

Після початку прийому або після коригуванн= 103; дози дилтіазему рекомендує= 090;ься проводити відповідни= 081; клінічний моніторинг &#= 1089;тану пацієнтів.=

Еритроміц= 080;н 500 мг 4 рази на добу протягом 7 днів

10 мг, разова доза

↑ 33 %^

Рекомендо= 074;ано нижчі максимальн= 110; дози і кліні&= #1095;ний моніторинг цих пацієнтів.=

Амлодипін 10 мг, разова доза

80 мг, разова доза

↑ 18 %

Спеціальн= 080;х рекомендац= 110;й немає.

Циметидин 300 мг 4 рази на добу протягом 2 тижнів

10 мг 1 раз на добу протягом 4 тижнів

↓ менше ніж = 1 %=

Спеціальн= 080;х рекомендац= 110;й немає.

Антацидна суспензія магнію гідроксиду та алюмінію гідроксиду 30 мл 4 рази на добу протягом 2 тижнів

10 мг 1 раз на добу протягом 4 тижнів

↓ 35 %^

Спеціальн= 080;х рекомендац= 110;й немає.

Ефавіренз 600 мг 1 раз на добу протягом 14 днів

10 мг протягом 3 днів

↓ 41 %

Спеціальн= 080;х рекомендац= 110;й немає.

Рифампін 600 мг 1 раз на добу протягом 7 днів (сумісн&= #1077; застосуван= 085;я)=

40 мг, разова доза

↑ 30 %

Якщо су= ;місного застосуван= 085;я аторвастат= 080;ну з рифампіно&#= 1084; не можна уникнути, рекомендує= 090;ься проводити клінічний моніторинг &#= 1089;тану пацієнтів.=

Рифампін 600 мг 1 раз на добу протягом 5 днів (окремі дози)

40 мг, разова доза

↓ 80 %

Гемфіброз= 080;л 600 мг 2 рази на добу протягом 7 днів

40 мг, разова доза

↑ 35 %

Рекоме= ндовано нижчу початкову дозу і кліні&= #1095;ний моніторинг стану цих пацієнтів.=

Фенофібра= 090; 160 мг 1 раз на добу протягом 7 днів

40 мг, разова доза

↑ 3 %

Рекоме= ндовано нижчу початкову дозу і кліні&= #1095;ний моніторинг &#= 1089;тану цих пацієнтів.=

Боцепреві= 088; 800 мг 3 рази на добу протягом 7 днів

40 мг, разова доза

↑ 2,3 раза

Ре = 82;омендовано нижчу початкову дозу і кліні&= #1095;ний моніторинг &#= 1089;тану цих пацієнтів. При сумісному застосуван= 085;і з боцепревір= 086;м доза аторвастат= 080;ну не має перевищува= 090;и добову дозу 2= 0 мг.

Глекап= ревір 400 мг 1 раз на добу/пібрен&#= 1090;асвір 120 мг 1 раз на добу протяг&#= 1086;м 7 днів

10 мг 1 раз на добу протягом 7 днів

↑ 8,3 раза

Су = 84;існе застосуван= 085;я з препаратам= 080;, що містять глекапреві= 088; або пібрентасв= 110;р, протипоказ= 072;не (див. розділ «= ;Протипоказ = 72;ння»).

Елбасвір 50 мг 1 раз на добу/гразоп&#= 1088;евір 200 мг 1 раз на добу протяг&#= 1086;м 13 днів

10 мг, разова доза

↑ 1,95 раза=

Пр = 80; сумісному застосуван= 085;і з препаратам= 080;, що містять елбасвір або гразопреві= 088;, доза аторвастат= 080;ну не має перевищува= 090;и добову дозу 2= 0 мг.

^&  &nb= sp;       Дані, представлеl= 5;і у разах, являють собою прост = 77; співвідношk= 7;ння між сумісни = 84; застосуванl= 5;ям та монотерапіn= 8;ю аторвастатl= 0;ном (тобто 1 раз =3D без змін). Дані, представлеl= 5;і у відсотках, являють соб = 86;ю відсоток відмінностo= 0; щодо монотерапіo= 1; аторвастатl= 0;ном (тобто 0 % =3D без змін).<= o:p>

^#        Див. розділи «Пр = 86;типоказанн&#= 1103;», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» для визначення клінічної значущості.

^*        Міс&= #1090;ить один або кіл= 100;ка компонентіk= 4;, що інгібуют= 00; CYP3A4 і можуть підвищити плазмові концентрацo= 0;ї лікарських = 79;асобів, що метаболізуn= 2;ться за допомого= 02; CYP3A4. Вживання 1 склянки сок = 91; грейпфрута (240 мл) також спричинюваl= 3;о зниження площі під кривою «концентраm= 4;ія‒час» активного ортогідрокl= 9;иметаболіт= 091; на 20,4 %. &#= 1042;живання великої кількості соку грейпфрута (більш ніж 1,2 л на день прот= 103;гом 5 днів) збільшувалl= 6; площу під кривою «концентраm= 4;ія‒час» аторвастатl= 0;ну у 2,5 раза та цеl= 1; показник активної речовини (аторвастат = 80;ну і метаболіт= 10;в).

^{^}         По&#= 1074;на еквівалентl= 5;а активність аторвастатl= 0;ну.

Збіl= 3;ьшення позначаєтьl= 9;я як «↑», зменшення я = 82; «↓».

Таk= 3;лиця 2

Вплив аторвастатl= 0;ну на фармакокінk= 7;тику лікарських засобів, що сумісно застосовуюm= 0;ься

Доза аторвастат= 080;ну та режим дозування

Лікарс= 100;кий засіб, що сумісно застосовує= 090;ься

Лікарс= 100;кий засіб/доза (мг)

Зміни AUC^&=
amp;

Клініч= 085;і рекомендац= 110;ї

80 мг= 1 раз на добу протягом 10 днів

Ди= 075;оксин 0,25 мг 1 раз на добу протягом 20 днів

↑ 15 %=

Сл= 110;д проводити ретельний моніторинг стану пацієнтів, які приймають дигоксин.

40 мг= 1 раз на добу протягом 22 днів
Пе= 088;оральний контрацепт= 080;в 1 раз на добу протягом 2 місяців

Сп= 077;ціальних рекомендац= 110;й немає.

- норетистер= 086;н 1 мг
↑ 28 %=

- етинілестр= 072;діол 35 мкг

↑ 19 %=

80 мг= 1 раз на добу протягом 15 днів

Фе= 085;азон*, 600 мг, разова доза

↑ 3,0 = %

Сп= 077;ціальних рекомендац= 110;й немає.

10 мг, разова доза

Ти= 087;ранавір 500 мг 2 рази на добу/ритона&#= 1074;ір 200 мг 2 рази на добу, протягом 7 днів

Бе= 079; змін

Сп= 077;ціальних рекомендац= 110;й немає.

10 мг= 1 раз на добу протягом 4 днів

Фо= 089;емпренавір 1400 мг 2 рази на добу протягом 14 дн= ;ів

↓ 27 %=

Сп= 077;ціальних рекомендац= 110;й немає.

10 мг= 1 раз на добу протягом 4 днів

Фо= 089;емпренавір 700 мг 2 рази на добу/ритона&#= 1074;ір 100 мг 2 рази на добу, протягом 14 днів

Бе= 079; змін

Сп= 077;ціальних рекомендац= 110;й немає.

^&  &nb= sp;     Дані, представлеl= 5;і у відсотках, являють собою відмінностo= 0; щодо монотерапіo= 1; аторвастатl= 0;ном (тобто 0 % =3D без змін).

^*  &nb= sp;     Сумісl= 5;е застосуванl= 5;я багатократl= 5;их доз аторвас = 90;атину та феназону показало незначний вплив або його відсутністn= 0; на кліренс феназону.

Збільшk= 7;ння позначаєтьl= 9;я як «↑», зменшення я = 82; «↓».

Раl= 4;іприл: фармакодинk= 2;мічні та фармакок= 10;нетичні взаємодії<= /i>

Коl= 4;бінації, що протипоказk= 2;ні

- Екстракорпl= 6;ральні методи лікування, щ= 086; призводять до контакту крові з негативно з = 72;рядженими поверхнями, такі як діаліз або г= 077;мофільтрац&= #1110;я із використанl= 5;ям певних мемб = 88;ан з високою гідравлічнl= 6;ю проникністn= 2; (наприклад поліакрилоl= 5;ітрильних мембран) і аферез ліпопротеїl= 5;ів низької щіл= 00;ності із застосуванl= 5;ям декстрану сульфату, через підвищений ризик розвитку тяжких анафілактоo= 1;дних реакцій (див. розділ «Про = 90;ипоказання&r= aquo;). Якщо існує необхіднісm= 0;ь у такому лікуванні, слід розглянути можливість використанl= 5;я іншого типу мембрани дл= 03; діалізу або іншого клас = 91; гіпотензивl= 5;их засобів.

- Лікарські засоби, що підвищують ризик виник = 85;ення ангіоневроm= 0;ичного набряку: сум= 110;сне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ із сакуб= 110;трилом/валс= артаном протипоказk= 2;не через підвищений ризик виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. &= #1088;озділи «Протипокаk= 9;ання» і «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Запобіжні заходи при застосуванl= 5;і

Калійзберo= 0;гаючі діуретики, калієві хар = 95;ові добавки або калієвміснo= 0; замінники солі. Незk= 4;ажаючи на те, що ріве&= #1085;ь калію в сироватці крові зазвичай за = 83;ишається у межах норми, у деяких пацієнтів, щ= 086; приймають раміприл, можливе виникнення гіперкалієl= 4;ії. Калійзберіk= 5;аючі діуретики (такі як спіронолакm= 0;он, триамтерен = 72;бо амілорид), калієві харчові добавки або = 082;алієвмісні замінники солі можуть призводити = 76;о значного підвищення рівня калію = 091; сироватці крові. Необхідно також виявляти об = 77;режність при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і раміприлу з іншими лікарськимl= 0; засобами, як= 110; підвищують рівень калі= 02; у сироватці крові, таким= 080; як триметоприl= 4; і ко-тримокс= 072;зол (триметопри = 84;/сульфамето&= #1082;сазол), оскільки відомо, що триметоприl= 4; діє як калійзберіk= 5;аючий діуретик, та= 082; само, як амілорид. Тому комбінації раміприлу з = 074;ищевказани&= #1084;и лікарськимl= 0; засобами не = 088;екомендуют&= #1100;ся. У разі необхідносm= 0;і сумісного застосуванl= 5;я слід виявляти обережністn= 0; і проводити частий моніторинг рівня калію = 074; сироватці крові.

Гепарин. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ з гепарином може виникнути гіперкалієl= 4;ія. Рекомендуєm= 0;ься проводити моніторинг рівня калію = 074; сироватці крові.

Гіпотензиk= 4;ні засоби (наприклад діуретики) т= 072; інші речовини, як= 110; можуть зниз = 80;ти артеріальнl= 0;й тиск (наприклад нітрати, трициклічнo= 0; антидепресk= 2;нти, анестетики, алкоголь у високих дозах, баклофен, альфузозин, доксазозин, празозин, тамсулозин, теразозин). Слід очікувати п = 86;тенційного ризику артеріальнl= 6;ї гіпотензії.

Даl= 5;і клінічних досліджень продемонстl= 8;ували, що подвійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС) при комбінованl= 6;му застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ, антагон= 110;стів рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскірену асоціюєтьсn= 3; з більш високою частотою виникнення побічних явищ, таких як гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія і зниження ф= 091;нкції нирок (в тому числі гостр = 72; ниркова нед = 86;статність), порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям одного засобу, що діє на РААС (див. розділи &= laquo;Протипоказ= ;ання», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» і «Фармакод = 80;наміка»).

Вазопресоl= 8;ні симпатомімk= 7;тики та інші речовини (наприклад ізопротереl= 5;ол, добутамін, допамін, адреналін), які можуть зменшити гіпотензивl= 5;ий ефект раміприлу. Рекомендуn= 8;ться проводити моніторинг артеріальнl= 6;го тиску.

Алопуриноl= 3;, імунодепреl= 9;анти, кортикостеl= 8;оїди, прокаїнаміk= 6;, цитостатикl= 0; та інші речо= 074;ини, які можуть змінити кількість клітин кров= 10;. Підвищk= 7;на ймовірністn= 0; гематологіm= 5;них реакцій (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

Солі літію. Екскреція літію може бути зменшена пр = 80; застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ, що може призвести д = 86; підвищення токсичностo= 0; літію. Слід п&#= 1088;оводити моніторинг рівня літію.

Протидіабk= 7;тичні засоби, включаючи інсулін. Можливе виникнення гіпоглікемo= 0;чних реакцій. Рекомендовk= 2;но проводити моніторинг = 88;івня глюкози в крові.

Лікарські засоби, що підвищують ризик виник = 85;ення ангіоневроm= 0;ичного набряку. Одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з рацека= 076;отрилом, інгібітораl= 4;и mTOR (наприклад сиролімусоl= 4;, еверолімусl= 6;м, темсиролімm= 1;сом) або вілдагліптl= 0;ном може призвести д = 86; підвищення ризику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

Циклоспорl= 0;н. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ з циклоспориl= 5;ом може виникнути гіперкалієl= 4;ія. Рекомендуєm= 0;ься проводити моніторинг рівня калію = 074; сироватці крові.

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

Прk= 7;парат Триномія^® слід застосовувk= 2;ти лише як замісну терапію тим пацієнтам, у яких забезпечуєm= 0;ься адекватний контроль фа = 82;торів ризику (гіпертонії, дисліпідемo= 0;ї та протромботl= 0;чного стану) при сумісній терапії монокомпонk= 7;нтними засобами в еквівалентl= 5;их терапевтичl= 5;их дозах.

Застережеl= 5;ня для особливих груп пацієн = 90;ів

Реl= 2;омендуєтьс= 103; здійснюватl= 0; особливо ре = 90;ельний медичний нагляд у таких випадках:

- гіперчутлиk= 4;ість до інших анальгетикo= 0;в/ протизапалn= 0;них/ жарознижувk= 2;льних/ протиревмаm= 0;ичних засобів або інших алерг = 77;нів (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»);

- інші відомі алергічні реакції (наприклад шкірні реакції, свербіж, кропив’янкk= 2;), бронхіальнk= 2; астма, поліноз, набряк слизової об = 86;лонки носа (аденоїдні вегетації) або інші хро= 085;ічні захворюванl= 5;я дихальної системи (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»);

- шлункові аб = 86; ентеральні виразки або шлунково-ки = 96;кова кровотеча в анамнезі (ди= 074;. розділ «Протипокаk= 9;ання»);

- знижена функція печінки та/або нирок (див. розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози»);

- ри= 079;ик розвитку артеріальнl= 6;ї гіпотензії: = 091; пацієнтів з підвищеною активністю ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи, тра= 085;зиторною або персист = 91;ючою серцевою недостатніl= 9;тю після інфаркту мі = 86;карда, у пацієнтів = 079; ризиком виникнення = 89;ерцевої або церебральнl= 6;ї ішемії, у разі гостро= 11; артеріальнl= 6;ї гіпотензії необхідно проводити моніторинг артеріальнl= 6;го тиску для зменшення ризику знач = 85;ого зниження артеріальнl= 6;го тиску та погіршення функції нирок у зв’язку з прийомом ін = 75;ібіторів АПФ (див. розділ «Про = 90;ипоказання&r= aquo;);

- порушення кровообігу (вазореналь = 85;а гіпертензіn= 3;, застійна серцева недостатніl= 9;ть, дегідратацo= 0;я, велике оперативне втручання, сепсис або с= 077;рйозні геморагічнo= 0; ускладненнn= 3;);

- де= 092;іцит глюкозо-6-фос&#= 1092;атдегідрог= енази;

- ри= 079;ик підвищення рівня сечової кис = 83;оти;

- зл= 086;вживання алкоголем та/або захво= 088;ювання печінки в анамнезі;

- вагітність: слід негайн = 86; припинити лікування препаратом та у разі необхідносm= 0;і розпочати альтернатиk= 4;ну терапію (див. розділи «Пр = 86;типоказанн&#= 1103;» і «Застосув = 72;ння у період вагітності або годування груддю»);

- інгібітори АПФ частіше спричиняютn= 0; виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку у пацієнтів негроїдної раси, ніж у пацієнтів інших рас.

Як = 10; інші інгібітори АПФ, раміпри= 083; може мати меншу ефективнісm= 0;ь при зниженн= 10; артеріальнl= 6;го тиску у пацієнтів негроїдної раси через високе поширення артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; з низьким рівнем реніну у представниl= 2;ів цієї раси.

Необхідниl= 1; моніторинг стану пацієнта пі = 76; час лікування у разі:

- су= 084;існого застосуванl= 5;я із нестероїднl= 0;ми протизапалn= 0;ними засобами (НПЗЗ), кортикостеl= 8;оїдами, селективниl= 4;и інгібітораl= 4;и зворотного захоплення = 89;еротоніну, антиагрегаl= 5;тними засобами, ан= 090;икоагулянт&= #1072;ми;

- су= 084;існого застосуванl= 5;я з ібупрофеноl= 4;;

- ро= 079;витку ознак або симптомів ураження печінки.

Опk= 7;ративне втручання<= /span>

Ліl= 2;ування препаратом Триномія^® слід тимчасово призупинитl= 0; за декілька = 076;нів до плановог = 86; великого оперативноk= 5;о втручання або у разі виникнення серйозного медичного ч = 80; хірургічноk= 5;о стану. У разі незначних втручань, таких як видалення з = 91;ба, прийом препарату може впливати на продовженнn= 3; часу кровотечі.

Неl= 6;бхідно проводити особливо ретельний м = 86;ніторинг стану пацієнтів і = 79; нирковою не = 76;остатністю (див. розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози»). Є ризик розвитку порушення функції нирок, особливо у пацієнтів і = 79; застійною серцевою недостатніl= 9;тю або після трансплантk= 2;ції нирок.

Ріk= 4;ень калію в сироватці крові

Інk= 5;ібітори АПФ можуть спричинити гіперкалієl= 4;ію, оскільки вони пригнічуютn= 0; вивільненнn= 3; альдостероl= 5;у. Цей ефект зазвичай не = 79;начний у пацієнтів = 079; нормальною функцією нирок. Проте у пацієнтів = 079; порушенням функції нирок та/або у пацієнтів, які приймаю = 90;ь харчові добавки, що містять калій (у тому &= #1095;ислі замінники солі), калійзберіk= 5;аючі діуретики, триметоприl= 4; або ко-тримокса = 79;ол, також відомий як триметоприl= 4;/сульфамето&#= 1082;сазол, і особливо антагоністl= 0; альдостероl= 5;у або антагоністl= 0; рецепторів ангіотензиl= 5;у, може виникнути г= 10;перкаліємі&#= 1103;. Калійзберіk= 5;аючі діуретики і антагоністl= 0; рецепторів ангіотензиl= 5;у слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам, які приймають інгібітори АПФ; рекомендуєm= 0;ься проводити регулярний моніторинг рівня калію = 074; сироватці т = 72; функції нирок (див. розділ «Вза= 08;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Інші ситуації, як= 110; можуть збільшити ризик гіперкалієl= 4;ії: вік > 70 років, неконтрольl= 6;ваний цукровий діабет, дегі= 076;ратація, гостра серцева декомпенсаm= 4;ія або метаболічнl= 0;й ацидоз.

Попереджеl= 5;ня щодо особливих побічних еф = 77;ктів

З боку печінки

Необхідно проводити функціоналn= 0;ні проби печін = 82;и перед початком та періодично під час лікування аторвастатl= 0;ном. Пацієнтам, у яких розвив = 72;ються симптоми аб = 86; ознаки ураж = 77;ння печінки, слі= 076; провести функціоналn= 0;ні проби печінки. Необхідно спостерігаm= 0;и за станом пацієнтів, у яких було виявлено підвищення рівнів тран = 89;аміназ, до нормалізацo= 0;ї показників. Якщо рівні трансамінаk= 9; у 3 рази перевищуютn= 0; верхню межу норми, слід знизити доз = 91; або відміни = 90;и застосуванl= 5;я препарату Триномія^® (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»).

Прk= 7;парат Триномія^® слід з обережністn= 2; призначати пацієнтам, я= 082;і зловживаютn= 0; алкоголем та/або мають захворюванl= 5;я печінки в анамнезі.

Профілактl= 0;ка інсульту шляхом агресивногl= 6; зниження рівнів холестеринm= 1; (SPARCL)

При аналіз= 10; post-hoc підтипів інсульту у пацієнтів без ішемічної хвороби серця (ІХС), які нещодав = 85;о перенесли інсульт або транзиторнm= 1; ішемічну атаку (ТІА), частота геморагічнl= 6;го інсульту була вищою у пацієнтів, які початко = 74;о отримували 80 мг аторвастатl= 0;ну, порівняно з тими, хто отримував плацебо. Під= 074;ищений ризик був відзначениl= 1;, зокрема, у па&#= 1094;ієнтів з геморагічнl= 0;м інсультом або лакунар = 85;им інфарктом в анамнезі на час включен = 85;я у дослідженнn= 3;. Для пацієнтів з геморагічнl= 0;м інсультом або лакунарним інфарктом в = 072;намнезі співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к 80 мг аторвастатl= 0;ну є невизначенl= 0;м і потенційниl= 1; ризик виникнення геморагічнl= 6;го інсульту слід ретельно розглянути = 76;о початку лікування.

З боку скелетних м’язів

Атоl= 8;вастатин, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази, у рідкісних випадках може вплива = 90;и на скелетні = 084;’язи і спричинят = 80; міалгію, міозит і міопатію, як= 110; можуть прог = 88;есувати до рабдоміоліk= 9;у, потенційно = 85;ебезпечног&#= 1086; для життя стану, що характеризm= 1;ється значно підвищеним рівнем креатинкінk= 2;зи (КК) (> 10 разів від верхньо= 11; межі норми), міогемоглоk= 3;інемією та міоглобі = 85;урією, які можуть призвести д = 86; розвитку ниркової недостатноl= 9;ті.

З боку нервової системи та органів зор = 91;

У кількох випадках повідомлялl= 6;ся, що статини спричиняютn= 0; de novo або загострюютn= 0; уже наявну міастенію гравіс чи оч= 085;у міастенію (д= 080;в. розділ «Побічні реакції»). За&#= 1089;тосування препарату Т = 88;иномія^® слід припинити у разі посилення симптомів. Повідомлялl= 6;ся про рецидив = 80;, коли (повтор= 085;о) вводили той самий або інший стати = 85;.

До початку лікування<= /span>

Слід з обережністn= 2; призначати аторвастатl= 0;н пацієнтам з= 10; схильністю до розвитку рабдоміоліk= 9;у. Перед призначеннn= 3;м статинів сл= 10;д визначити рівень КК у таких ситуаціях:

- по= 088;ушення функції нирок;

- гі= 087;отиреоз;

- сп= 072;дкові м’язові захворюванl= 5;я в особистом = 91; чи сімейном = 91; анамнезі;

- м’= 103;зова токсичністn= 0; на тлі застосуванl= 5;я статинів аб = 86; фібратів в анамнезі;

- зл= 086;вживання алкоголем та/або захво= 088;ювання печінки в анамнезі;

- у пацієнтів літнього віку (> 70 років) необхіднісm= 0;ь таких вимірювань визначають = 79; огляду на наявність факторів схильності до рабдоміоліk= 9;у;

- си= 090;уації, за яких можливе підвищення концентрацo= 0;ї лікарськогl= 6; засобу у плазмі кров= 10;, наприклад внаслідок взаємодії з іншими ліка = 88;ськими засобами (див. розділ «&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій») та у певних популяціях, включаючи пацієнтів з генетичних субпопуляцo= 0;й (див. розділ «&= #1060;армакокіне= ;тика»).

У таких ситуаціях слід зважит = 80; ризики ліку = 74;ання відносно оч= 10;куваної користі й проводити клінічний моніторинг.

Якm= 7;о на початку лікування рівень КК значно підвищений (>= ; 5 разів від верхньої межі норми), не слід розпочинатl= 0; лікування.

Вимірюванl= 5;я креатинкінk= 2;зи

Креатинкіl= 5;азу (КК) не слід вимірювати після фізич = 85;их навантаженn= 0; або за наявності б = 91;дь-якої ймовірної альтернатиk= 4;ної причини зростання рівня КК, оскільки це ускладнює інтерпретаm= 4;ію показників. Якщо на поча= 090;ку лікування рівень КК значно підвищений (>= ; 5 разів від верхньої межі норми), необхідно п = 88;отягом 5‒7 днів провести його повторне ви = 84;ірювання з метою підтверджеl= 5;ня результатіk= 4;.

У ході лікування:

- па= 094;ієнтів слід проінформуk= 4;ати про необхід = 85;ість негайно повідомлятl= 0; про біль у м’язах, судоми або слабкість, особливо якщо вони супроводжуn= 2;ться нездужанняl= 4; чи гарячкою;

- як= 097;о такі симптоми виникають у = 087;еріод лікування і = 79; застосуванl= 5;ям аторвастатl= 0;ну, необхідно виміряти рівень КК. Якщо рівень виявляєтьсn= 3; значно підвищеним (>= ; 5 разів від верхньої межі норми), слід припинити л= 10;кування;

- як= 097;о симптоми з боку м’язів = 108; тяжкими та викликають щоденний дискомфорт, слід розгля = 85;ути можливість припинення лікування н = 72;віть на тлі зростання рівня КК у 5 разів вище верхньої межі норми;

- як= 097;о симптоми зникають, а рівень КК повертаєтьl= 9;я до норми, слід розглянути можливість повторного застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну або прийому альтернатиk= 4;ного статину із п= 088;оведенням ретельного моніторингm= 1;;

- за= 089;тосування препарату Триномія^® слід припинити у разі клінічно значущого з = 88;остання рівня КК (> 10 разів від верхньої ме = 78;і норми) або діагностувk= 2;ння чи появи під= 086;зри на рабдоміоліk= 9;.

Піk= 6; час або післ= 103; застосуванl= 5;я статинів, вк= 083;ючно з аторвастатl= 0;ном, повідомлялl= 6;сь про рідкісн= 10; випадки імуноопосеl= 8;едкованої некротизуюm= 5;ої міопатії (ІОНМ). Клінічно ІО = 53;М характеризm= 1;ється слабкістю проксимальl= 5;их м’язів та підвищенняl= 4; сироватковl= 6;го рівня креат = 80;нкінази, які зберігаютьl= 9;я, незважаючи на припинення лікування статинами.

Сумісне застосуванl= 5;я з іншими лікарськимl= 0; засобами<= /i>

Ризик рабдоміоліk= 9;у зростає при сумісному з = 72;стосуванні аторвастатl= 0;ну з певними лі= 082;арськими засобами, як= 110; можуть підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю аторвастатl= 0;ну в плазмі кро= 074;і (наприклад, потужні інгібітори CYP3= A4 або транспортнo= 0; білки (зокрема циклоспориl= 5;, телітроміцl= 0;н, кларитроміm= 4;ин, делавірдин, стирипентоl= 3;, кетоконазоl= 3;, вориконазоl= 3;, ітраконазоl= 3;, позаконазоl= 3; та інгібіто = 88;и протеази ВІ = 51;, у тому числі ритонавір, лопінавір, атазанавір, індинавір, дарунавір, типранавір/ = 88;итонавір тощо)). Ризик розвитку міопатії також може зростати пр = 80; сумісному застосуванl= 5;і гемфіброзиl= 3;у та інших похідних фіброєвої к = 80;слоти, противірусl= 5;их препаратів для лікуван = 85;я гепатиту С (ВГС) (боцепревір = 91;, телапревірm= 1;, елвасвіру/г = 88;азопревіру), еритроміциl= 5;у, ніацину або езетимібу. Я= 082;що це можливо, замість цих лікарських засобів слі = 76; призначити альтернатиk= 4;ні препарати (щ= 086; не вступают= 00; у взаємодію).

У разі необхідносm= 0;і сумісного застосуванl= 5;я цих лікарських засобів з аторвастатl= 0;ном слід ретельно зважити користь та ризик таког = 86; лікування. Коли пацієнти отримують лікарські засоби, що підвищують концентрацo= 0;ю аторвастатl= 0;ну в плазмі крові, реком= 077;ндується призначати нижчу максимальнm= 1; дозу аторва = 89;татину. Крім того, у разі застосуванl= 5;я потужних інгібіторіk= 4; CYP3A4 слід розглянути = 85;ижчу початкову дозу аторвастатl= 0;ну та рекоменд = 91;вати відповідниl= 1; клінічний моніторинг стану таких пацієнтів (див. розділ «&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Прk= 7;парат Триномія^® не можна застосовувk= 2;ти одночасно з препаратамl= 0; фузидової кислоти системної дії або впродовж 7 днів після припинення лікування фузидовою кислотою. Па= 094;ієнтам, для яких застосуванl= 5;я фузидової кислоти сис = 90;емної дії вважається необхідним, лікування статинами слід призупинитl= 0; на весь пері= 086;д застосуванl= 5;я фузидової кислоти. Бул= 080; зареєстровk= 2;ні випадки (у тому числі летальні) рабдоміоліk= 9;у у пацієнтів, які отримув = 72;ли комбінацію фузидової кислоти та статинів (див. розділ «&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). &#= 1055;ацієнту слід рекоме = 85;дувати негайно звернутись по медичну допомогу в разі виникнення будь-яких симптомів слабкості, болю або болісної чутливості = 91; м’язах.

Теl= 8;апію статинами можна продовжити через 7 днів після отримання останньої дози фузидо = 74;ої кислоти.

За виняткових обставин, коли потрібне до = 74;гострокове застосуванl= 5;я фузидової кислоти системної дії, наприклад, для лікуван = 85;я тяжких інфекцій, необхіднісm= 0;ь супутнього лікування препаратом Триномія^® та фузидово= 02; кислотою слід розглянути тільки в індивідуалn= 0;ному порядку та здійснюватl= 0; під ретельним медичним наглядом. Ін= терстиціалn= 0;ні захворюванl= 5;я легень

У виняткових випадках пр = 80; застосуванl= 5;і статинів, особливо пр = 80; довготриваl= 3;ій терапії, повідомлялl= 6;сь про розвито = 82; інтерстиціk= 2;льних захворюванn= 0; легень (див. розділ «Поб= 10;чні реакції»), ознаки яких можуть включати задишку, непродуктиk= 4;ний кашель та погіршення загального самопочуттn= 3; (втома, зниження маси тіла та гарячка). У разі підозр = 80; на розвиток = 091; пацієнта інтерстиціk= 2;льного захворюванl= 5;я легень слід = 087;рипинити терапію статинами.=

Цуl= 2;ровий діабет

Пеk= 4;ні дані свідчать пр = 86; те, що статини як клас підвищують рівень глюкози крові та у деяких пацієнтів з високим ризиком розвитку цу = 82;рового діабету можуть зумовлюватl= 0; рівень гіпе = 88;глікемії, при якому необхідне лікування я = 82; при цукровому діабеті. Однак зниження су = 76;инного ризику внаслідок застосуванl= 5;я статинів переважає цей ризик, тому останн= 10;й не є підставою для припинення лікування с = 90;атинами. Слід проводити клінічний т = 72; біохімічниl= 1; моніторинг стану пацієнтів з = 088;изиком розвитку цукрового діабету (рівень глюкози натще від 5,6 до 6,9 ммоль/л, індекс маси тіла > 30 кг/м², підвищений рівень тригліцериk= 6;ів, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;) згідно з рекомендацo= 0;ями.

Анk= 5;іоневротич= 085;ий набряк

Поk= 4;ідомлялось про розвито = 82; ангіоневроm= 0;ичного набряку у пацієнтів, які приймал = 80; інгібітори АПФ, включаючи раміприл (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»). У разі виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку слі = 76; припинити застосуванl= 5;я препарату Триномія^® та негайно призначити = 85;евідкладну терапію. Пацієнт повинен перебувати під наглядо = 84; протягом принаймні 12‒24 годин або до повного зникнення симптомів.

Поk= 4;ідомлялось про розвито = 82; інтестиналn= 0;ного набряку у пацієнтів, які приймал = 80; інгібітори АПФ, включаючи раміприл (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»). У цих пацієнтів виникав біл= 00; у животі (з ну&= #1076;отою, блюванням або без таких).

Суl= 4;існе застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ із сакуб= 110;трилом/валс= артаном протипоказk= 2;не через підвищений ризик виникнення ангіоневроm= 0;ичного набряку. Сакубітрил/ = 74;алсартан не слід приймати раніше ніж через 36 годин після останньої дози препар = 72;ту Триномія^®. Препарат Триномія^® не слід приймати раніше ніж через 36 годин після останньої дози сакубі = 90;рилу/валсар&= #1090;ану (див. розділи &= laquo;Протипоказ= ;ання» і «Взаємоді= 03; з іншими лік= 072;рськими засобами та інші види взаємодій»).

Суl= 4;існе застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ з рацека= 076;отрилом, інгібітораl= 4;и мішені рапа = 84;іцину ссавців (mTOR) (наприклад с= 080;ролімусом, еверолімусl= 6;м, темсиролімm= 1;сом) або вілдагліптl= 0;ном може призвести д = 86; підвищення ризику розвитку ангіоневроm= 0;ичного набряку (наприклад н= 072;бряку дихальних шляхів або язика з порушенням = 76;ихальної функції та без такого) (див. розділ «&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Слід бути обережними при застосуванl= 5;і рацекадотрl= 0;лу, інгібіторіk= 4; mTOR (наприклад l= 9;иролімусу, еверолімусm= 1;, темсиролімm= 1;су) та вілдагліптl= 0;ну пацієнтам, які вже приймають інгібітори АПФ.

Поk= 6;війна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС)

Є дані про те, що сумісне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскірену підвищує ризик розви = 90;ку артеріальнl= 6;ї гіпотензії, гіперкалієl= 4;ії та зниження функції нирок (у тому &= #1095;ислі гострої ниркової недостатноl= 9;ті). Тому подвійна блокада РАА = 57; шляхом комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, антагон= 110;стів рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскір&= #1077;ну не рекомендуєm= 0;ься (див. розділи &= laquo;Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» = 10; «Фармакоди&= #1085;аміка»).

Якm= 7;о подвійна блокада вважається абсолютно необхідною, цю терапію слід проводити л = 80;ше під наглядо = 84; фахівця і за умови часто = 75;о ретельного вимірюваннn= 3; показників функції нирок, електролітo= 0;в і артеріальнl= 6;го тиску.

Інk= 5;ібітори АПФ та антагоністl= 0; рецепторів ангіотензиl= 5;у II не слід застосовувk= 2;ти одночасно п = 72;цієнтам з діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

Анафілактl= 0;чні реакції під час десенсибілo= 0;зації

Імl= 6;вірність виникнення та тяжкість анафілактиm= 5;них і анафілактоo= 1;дних реакцій, спр= 080;чинених отрутою комах та іншими алергенами, збільшуютьl= 9;я при інгібуваннo= 0; АПФ. Слід розглянути доцільністn= 0; тимчасовогl= 6; призупиненl= 5;я лікування препаратом Триномія^® до проведення десенсибілo= 0;зації.

Нейтропенo= 0;я/агранулоц&#= 1080;тоз

Ріk= 6;ко спостерігаk= 4;ся розвиток нейтропеніo= 1;/агранулоци&#= 1090;озу, тромбоцитоl= 7;енії та анемії та повідомлялl= 6;сь про розвито = 82; пригніченнn= 3; діяльності кісткового мозку. Реком= 077;ндується проводити моніторинг кількості лейкоцитів. Більш части = 81; контроль сл= 10;д проводити н = 72; початку лікування у пацієнтів з порушенням функції нирок, супут= 085;ім колагенозоl= 4; (наприклад ч= 077;рвоним вовчаком аб = 86; склеродермl= 6;ю) та пацієнті = 74;, які приймають інші лікарські засоби, що можуть вплинути на гематологіm= 5;ний статус (див. розділи «Вз = 72;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» = 10; «Побічні реакції»).

Кашель

Прl= 0; застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ повідом = 83;ялось про виникнення кашлю. Зазвичай ка = 96;ель має непродуктиk= 4;ний, стійкий характер і припиняєтьl= 9;я після відміни препарату. К= 072;шель унаслідок лікування інгібітороl= 4; АПФ необхідно враховуватl= 0; при диференційl= 5;ій діагностицo= 0; кашлю.

Прk= 7;парат Триномія^® містить лактозу. Том= 091; його не слід призначати пацієнтам і = 79; такими рідкісними спадковими захворюванl= 5;ями, як непереносиl= 4;ість галактози, дефіцит лактази Лаппа або порушення абсорбції глюкози/гал = 72;ктози.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль (= 23 мг)/дозу натрію, тобт= 086; практично вільний від натрію.

Заст&#= 1086;сування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Жі= 085;ки репродуктиk= 4;ного віку

Жінl= 2;ам репродуктиk= 4;ного віку слід за= 089;тосовувати ефективні методи контрацепцo= 0;ї під час лікування (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Ва= 075;ітність
Застос&#= 1091;вання препарату Триномія^® протипоказk= 2;не під час вагітності (див. розділ «&= #1055;ротипоказа= ;ння).
Застос&#= 1091;вання інгібіторіk= 4; АПФ не рекомендуєm= 0;ься протягом першого триместру вагітності (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»). Застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ протипоказk= 2;но в другому і третьому триместрах вагітності (див. розділи &= laquo;Протипоказ= ;ання» і «Особливо = 89;ті застосуванl= 5;я»).
Епідем&#= 1110;ологічні дані щодо ризику тератогеннl= 6;сті після експозиції інгібіторіk= 4; АПФ протяго = 84; I триместру вагітності не є перекон= 083;ивими, проте невелике підвищення ризику виключати н = 77; можна. Якщо продовженнn= 3; терапії інг= 10;біторами АПФ не вважається необхідним, = 087;ацієнток, що планують вагітність, слід переве = 89;ти на альтернатиk= 4;ні антигіпертk= 7;нзивні методи лікування, які мають встановленl= 0;й профіль безпеки для застосуванl= 5;я під час вагітності. При виявленні вагітності = 83;ікування інгібітораl= 4;и АПФ слід нег= 072;йно припинити і = 091; разі необхідносm= 0;і розпочати альтернатиk= 4;ну терапію.
Відомо, що експозиція антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у II у другому і третьому тр = 80;местрах вагітності = 89;причиняє у людини фетотоксичl= 5;ість (зниження функції нирок, олігогідраl= 4;ніоз, затримка окостеніннn= 3; черепа) і неонатальнm= 1; токсичністn= 0; (ниркова недостатніl= 9;ть, гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія). Якщо експозиція інгібіторіk= 4; АПФ відбува = 83;ася з другого триместру вагітності, рекомендуєm= 0;ься проведення ультразвукl= 6;вого дослідженнn= 3; функції нирок і черепа. Слід ретельно спостерігаm= 0;и за станом новонароджk= 7;них, матері яких приймали інгібітори АПФ, щодо виникнення гіпотензії, олігурії та гіперкалієl= 4;ії (див. також розділи «Пр = 86;типоказанн&#= 1103;» і «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).
Протяг&#= 1086;м першого та другого триместру в = 72;гітності ацетилсаліm= 4;илову кислоту слі = 76; приймати лише у разі нагальної потреби.
Пригні&#= 1095;ення синтезу простагланk= 6;инів може негативно вплинути на вагітність та/або ембріональl= 5;ий/внутрішн&#= 1100;оутробний розвиток. Дані епідеміолоk= 5;ічних досліджень = 74;казують на підвищений ризик смерт= 10; плода і серцевих ва = 76; розвитку та гастрошизиl= 9;у після застосуванl= 5;я інгібітора синтезу простагланk= 6;инів на ранніх термінах вагітності. Передбачаєm= 0;ься, що ризик зро= 089;тає залежно від дозування і тривалості лікування.
Попере&#= 1076;ній досвід застосуванl= 5;я добових доз 50–150 мг ацетилсаліm= 4;илової кислоти ваг= 10;тними жінками у другому та третьому триместрі н = 77; виявляв гальмуваннn= 3; пологів, під= 074;ищеної схильності до кровотеч або передча = 89;ного закриття артеріальнl= 6;ї протоки.
Немає достатньої кількості даних, які могли б підтвердитl= 0; або спростуватl= 0; зв’язок зас = 90;осування ацетилсаліm= 4;илової кислоти з підвищеним = 88;изиком викидня. Крі= 084; того, немає даних, що сві&#= 1076;чать про зв’язок = 079;астосуванн&= #1103; ацетилсаліm= 4;илової кислоти з вадами розв = 80;тку, хоча не можн= 072; виключати підвищеногl= 6; ризику гастрошизиl= 9;у.
У метааналізo= 0;, що включає 6 когортних досліджень, 1 контрольовk= 2;не рандомізовk= 2;не дослідженнn= 3; і 15 досліджень «випадок–кl= 6;нтроль» (Kozer et al, 2002), присвячениm= 3; взаємозв’яk= 9;ку між вадами розвитку і лікуванням ацетилсаліm= 4;иловою кислотою протягом першого триместру вагітності, значного збільшення ризику вад розвитку не виявлено (відношення шансів 1,33 ВШ ДI 95 = %: 0,94–1,89). Найважливіm= 6;е когортне до = 89;лідження включало приблизно 15000 вагітних жінок, які приймали ацетилсаліm= 4;илову кислоту протягом першого триместру вагітності.
Дослід&#= 1078;ення на тваринах продемонстl= 8;увало репродуктиk= 4;ну токсичністn= 0; щодо діючих речовин ацетилсаліm= 4;илової кислоти, ато= 088;вастатину та раміприл = 91;.
У разі якщо жінки планують завагітнітl= 0; або якщо вагітні жінки в першому або другому три = 84;естрі приймають ацетилсаліm= 4;илову кислоту, тривалість лікування повинна бут = 80; якомога коротшою.
Під час третього триместру вагітності всі інгібітори синтезу простагланk= 6;инів можуть впливати на плід таким чином:

- серцево-лег = 77;нева токсичністn= 0; (із передчас= 085;им закриттям артеріальнl= 6;ї протоки і ле= 075;еневою гіпертензіn= 8;ю);
- порушення функції нирок з можливим подальшим розвитком ниркової недостатноl= 9;ті з олігогідр = 72;мніоном.
Наприк&#= 1110;нці вагітності мати і плід можуть отри = 84;ати такі наслідки:
- можливість подовження часу кровотечі, а= 085;тиагрегант&= #1085;ий ефект, який може виникнути н = 72;віть після дуже низьких доз;
- гальмуваннn= 3; скорочень матки, що може призве = 89;ти до затримки або подовження тривалості пологів.
Безпек&#= 1072; аторвастатl= 0;ну для вагітни = 93; жінок не встановленk= 2;. Контрольовk= 2;них клінічних досліджень застосуванl= 5;я аторвастатl= 0;ну за участю вагітних жінок не проводили. Надходили поодинокі повідомленl= 5;я про вроджен= 10; аномалії після внутр= 10;шньоутробн&#= 1086;ї експозиції інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази. Дослідженнn= 3; на тваринах продемонстl= 8;ували репродуктиk= 4;ну токсичністn= 0;.
Застос&#= 1091;вання аторвастатl= 0;ну матір’ю мож = 77; зменшити у плода рівен= 00; мевалонату, який є прекурсороl= 4; біосинтезу холестеринm= 1;. Атеросклерl= 6;з є хронічним процесом, і зазвичай припинення застосуванl= 5;я ліпідознижm= 1;вальних лікарських засобів у період вагі = 90;ності має незначний вплив на довгострокl= 6;вий ризик, пов’язаний = 79; первинною гіперхолесm= 0;еринемією.
З цих причин препарат Триномія^® не слід застосовувk= 2;ти вагітним, а також жінка = 84;, які намагаютьсn= 3; завагітнітl= 0; чи підозрюю = 90;ь вагітність. Слід припинити застосуванl= 5;я препарату н = 72; весь термін вагітності або поки не буде підтверджеl= 5;о її відсутні = 89;ть (див. розділи &= laquo;Протипоказ= ;ання» і «Особливо = 89;ті застосуванl= 5;я»).
Го= 076;ування груддю

Невели&#= 1082;а кількість ацетилсаліm= 4;илової кислоти та ї= 111; метаболітіk= 4; проникає у грудне молоко. Невідомо, чи аторвастатl= 0;н або його метаболіти проникають = 91; грудне молоко люди = 85;и. У щурів концентрацo= 0;ї аторвастатl= 0;ну і його активних метаболітіk= 4; у плазмі кро= 074;і аналогічні концентрацo= 0;ям аторвастатl= 0;ну і його активних метаболітіk= 4; у молоці. Крі&#= 1084; того, немає достатньої інформації щодо застосуванl= 5;я раміприлу під час годування груддю (див. розділ «Фар = 84;акокінетик&#= 1072;»).
У зв’язку з можливим розвитком серйозних п = 86;бічних реакцій, жінкам, які приймають п = 88;епарат Триномія^®, не слід годувати немовля груддю. Застосуванl= 5;я препарату Триномія^® протипоказk= 2;не під час годування груддю (див. розділ «Про = 90;ипоказання&r= aquo;).
Фе= 088;тильність<= /u>
У дослідженнn= 3;х на тваринах аторвастатl= 0;н не чинив впливу на фертильнісm= 0;ь самців або самок.

Здат&#= 1085;ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Ацетил&#= 1089;аліцилова кислота та аторвастатl= 0;н не впливают= 00; або мають незначний вплив на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.
У зв’язку із вмістом раміприлу деякі побіч = 85;і ефекти (наприклад симптоми зниження ар = 90;еріального тиску, такі як запаморочеl= 5;ня) можуть порушувати здатність пацієнта до концентрацo= 0;ї уваги і швидкість реакції, що є ризикованиl= 4; у тих ситуаціях, коли ці якос= 090;і мають особл = 80;во велике значення (наприклад при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;). Таке можлив = 86;, зокрема, при переході з лікування іншими препаратамl= 0; або при підвищенні дози. Тому протягом кількох годин після = 079;астосуванн&= #1103; препарату Триномія^® не рекомендуєm= 0;ься керувати автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Споl= 9;іб застосуванl= 5;я

Прk= 7;парат Триномія^®, капсули тверді, призначениl= 1; для перорал= 00;ного застосуванl= 5;я.

Прk= 7;парат слід приймати 1 раз на добу, бажано післ= 03; прийому їжі.

Піk= 6; час лікування препаратом Триномія не = 088;екомендуєт&= #1100;ся вживати грейпфрутоk= 4;ий сік.<= o:p>

Пацієн&#= 1090;и, у яких забезпечуєm= 0;ься адекватний контроль пр = 80; терапії ацетилсаліm= 4;иловою кислотою, аторвастатl= 0;ном та раміприл = 86;м в еквівалентl= 5;их терапевтичl= 5;их дозах, можут= 100; перейти на терапію пре = 87;аратом Триномія^®, капсулами твердими.
Розпоч&#= 1080;нати лікування слід під наглядом лікаря (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Для запобіганнn= 3; виникненню ускладнень = 79; боку серцево-суд = 80;нної системи підтримуваl= 3;ьна доза раміприлу повинна становити 10 м&= #1075; 1 раз на добу.

Осl= 6;бливі групи пацієнтів<= span style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>

Слo= 0;д враховуватl= 0; показник кліренсу креатиніну при визначенні добової доз = 80; препарату для пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»):

- якщо кліренс креатиніну X= 05; 60 мл/хв, максимальнk= 2; добова доза раміприлу повинна становити 10 мг;

- якщо кліренс креатиніну 30‒60 мл/хв, максимальнk= 2; добова доза раміприлу повинна становити 5 мг.

Прk= 7;парат Триномія^® протипоказk= 2;но застосовувk= 2;ти пацієнтам, я= 082;і перебуваютn= 0; на гемодіалізo= 0;, та/або пацієнтам з тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Паm= 4;ієнти з печінково= 02; недостатніl= 9;тю

Слo= 0;д з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти препарат Триномія^® пацієнтам і = 79; печінковою недостатніl= 9;тю (див. розділи &= laquo;Особливост= ;і застосуванl= 5;я» і «Фармакок= 10;нетика»). Необхідно проводити функціоналn= 0;ні проби печінки перед початком та періодично під час лікування препаратом. Пацієнтам, у яких розвив = 72;ються симптоми аб = 86; ознаки ураж = 77;ння печінки, слі= 076; провести функціоналn= 0;ні проби печінки. Необхідно спостерігаm= 0;и за станом пацієнтів, у яких було виявлено підвищення рівнів тран = 89;аміназ, поки відхилення не будуть усунуті. Якщ= 086; рівні трансамінаk= 9; у 3 рази перевищуютn= 0; верхню межу норми, слід відмінити застосуванl= 5;я препарату Триномія^® (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»).

Крo= 0;м того, максимальнk= 2; добова доза раміприлу для цієї категорії пацієнтів повинна ста = 85;овити 2,5 мг і лікування слід розпочинатl= 0; лише під пильним наглядом лікаря.

Прk= 7;парат Триномія^® протипоказk= 2;но застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; тяжкою або гострою печінковою недостатніl= 9;тю (див. розділ «&= #1055;ротипоказа= ;ння»).

Пацієнти літнього віку

Чеl= 8;ез високий ризик розвитку побічних ре = 72;кцій слід з обережністn= 2; розпочинатl= 0; лікування пацієнтів літнього віку та дуже слабких пацієнтів.

Одночасне застосуванl= 5;я з іншими лікарськимl= 0; засобами

Длn= 3; пацієнтів, які одночасно приймають з аторвастатl= 0;ном противірусl= 5;і засоби для лікування гепатиту С, такі як елбасвір/гр = 72;зопревір, доза аторвастатl= 0;ну не повинна перевищуваm= 0;и 20 мг/добу (див. розділи «Ос = 86;бливості застосуванl= 5;я» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Дітl= 0;.

Прk= 7;парат Триномія^® протипоказk= 2;но застосовувk= 2;ти дітям та під= 083;іткам (віком до 18 років) (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Передозува&= #1085;ня.

Ацетилсалo= 0;цилова кислота

Прl= 0; хронічному передозуваl= 5;ні ацетилсаліm= 4;иловою кислотою найбільш характерниl= 4;и порушеннямl= 0; з боку центральноo= 1; нервової системи є сонливість, запаморочеl= 5;ня, сплутаністn= 0; свідомості або нудота (саліцилізм). Про гостру інтоксикацo= 0;ю ацетилсаліm= 4;иловою кислотою свідчить виражена зміна кисло = 90;но-лужного балансу. Навіть при прийомі у межах терапевтичl= 5;их доз часте дихання при = 79;водить до розвитку дихального алкалозу, який компенсуєтn= 0;ся збільшенняl= 4; ниркової екскреції гідрокарбоl= 5;ату для підтрим = 82;и нормальногl= 6; рівня рН кро= 074;і. При застосуванl= 5;і токсичних доз компенс = 72;ція вже не є достатньою = 10; рівень рН крові, а також концентрацo= 0;я гідрокарбоl= 5;ату знижуються. Парціальниl= 1; тиск вуглекислоk= 5;о газу (рСО₂) в плазмі крові періодично може бути в нормі. Такий стан – це метаболічнl= 0;й ацидоз, хоча він є комбінацієn= 2; респіраторl= 5;ого та метаболі = 95;ного ацидозу. Йог= 086; спричиняютn= 0; пригніченнn= 3; дихання у зв’язку з прийомом токсичних доз; накопиченнn= 3; кислоти, частково че = 88;ез її знижене виведення нирками (сірчана та фосфорна кислота, а також саліцилова = 82;ислота, молочна кислота, ацетооцтовk= 2; кислота та інші) та як результат тяжких порушень ву = 75;леводного обміну. Крім того, спостерігаn= 2;ться електролітl= 5;ий дисбаланс т = 72; значні втра = 90;и калію.

Симптоми гострої інтоксикацo= 0;ї

Крo= 0;м порушення кислотно-лу = 78;ного балансу, обм= 110;ну електролітo= 0;в (наприклад, втрата калі= 02;), гіпоглікемo= 0;ї, шкірних висипів та шлунково-ки = 96;кової кровотечі, виявляєтьсn= 3; ряд інших симптомів, а саме гіпервентиl= 3;яція, шум у вухах, нудота, блювання, розлад зору та слуху, головні бол= 10;, запаморочеl= 5;ня та дезорієн = 90;ація. При значном = 91; передозуваl= 5;ні (понад 400 мкг/м= л) розвиваютьl= 9;я делірії, тремор, респ= 110;раторний дистрес-син = 76;ром, потовиділеl= 5;ня, зневодненнn= 3;, гіпертерміn= 3; та кома. У випадку летальної інтоксикацo= 0;ї смерть зазвичай сп = 88;ичинена відсутністn= 2; функцій дихального центру.

Лікування інтоксикацo= 0;ї

Ліl= 2;ування інтоксикацo= 0;ї, спричиненоo= 1; отруєнням ацетилсаліm= 4;иловою кислотою, визначаєтьl= 9;я ступенем тяжкості, стадією та к= 083;інічними симптомами інтоксикацo= 0;ї. Проводять з = 72;гальноприй&#= 1085;яті заходи для зменшення всмоктуванl= 5;я активної речовини, відновленнn= 3; водного та електролітl= 5;ого балансу, а також відновленнn= 3; регуляції т = 77;мператури тіла та дихання. Найбільш характерниl= 4;и є заходи, що прискорюютn= 0; виведення активної речовини і нормалізуюm= 0;ь кислотно-лу = 78;ний та електролітl= 5;ий баланс. Разо= 084; із введення = 84; розчинів натрію бікарбонатm= 1; та калію хлориду також призначаютn= 0; діуретики. Рівень рН сечі повине = 85; бути лужним для підвищення ступеня іонізації саліциловоo= 1; кислоти, що знижує канальцеву реабсорбціn= 2;. Наполегливl= 6; рекомендуєm= 0;ься проводити контроль біохімії крові (рівен= 100; рН, рСО₂, бікk= 2;рбонату, калію тощо). У тяжких випадках пр = 86;водять гемодіаліз.

У разі підозр = 80; на передозуваl= 5;ня слід спосте = 88;ігати за станом па= 094;ієнта протягом 24 годин, оскільки поява симптомів передозуваl= 5;ня та саліцилатіk= 4; у плазмі кро= 074;і займає декілька годин.

Аторвастаm= 0;ин

Спk= 7;цифічного лікування передозуваl= 5;ня аторвастатl= 0;ном немає. У разі передозуваl= 5;ня пацієнта сл= 10;д лікувати симптоматиm= 5;но та, якщо це не&= #1086;бхідно, проводити п= 10;дтримуваль&#= 1085;і заходи. Потрібно провести функціоналn= 0;ні проби печінки та моніторинг рівнів КК у сироватці крові. Через високий ступінь зв’= 03;зування аторвастатl= 0;ну з білками плазми кров= 10; не слід очікувати значного підсилення кліренсу аторвастатl= 0;ну за допомого= 02; гемодіалізm= 1;.

Раміприл<= /i>

Сиl= 4;птоми, пов’язані і = 79; передозуваl= 5;ням інгібітораl= 4;и АПФ, можуть включати надмірне ро = 79;ширення периферичнl= 0;х судин (із вираженою артеріальнl= 6;ю гіпотензієn= 2;, шоком), бради&#= 1082;ардію, електролітl= 5;ий дисбаланс т = 72; ниркову недостатніl= 9;ть. За станом пацієнта потрібно встановити ретельний нагляд. Ліку= 074;ання повинно бут = 80; симптоматиm= 5;ним і підтримув = 72;льним. Підтримуваl= 3;ьні заходи вклю = 95;ають первинну детоксикацo= 0;ю (промивання = 096;лунка, прийом абсорбентіk= 4;) і заходи з відновленнn= 3; гемодинаміm= 5;ної стабільносm= 0;і, зокрема застосуванl= 5;я агоністів α_=
1-адренорец = 77;пторів або ангіотензиl= 5;у ІІ (ангіотен= 079;инамід). Раміприлат, активний метаболіт раміприлу, незначною мірою видаляєтьсn= 3; із загального кровообігу шляхом гемо = 76;іалізу.

= 055;обічні реакції.

Небажаl= 5;і ефекти за частотою виникнення = 82;ласифікуют&#= 1100; за такими категоріямl= 0;: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1= /100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100); рідко (від ≥ 1/1= 0000, до < 1/1000); дуже рідко (≥ 1/10000); невідомо (не можна визна = 95;ити з наявних даних).

Аце= ;тилсаліцил = 86;ва кислота

Наl= 1;поширеніши= 084;и побічними реакціями, пов’язанимl= 0; з лікування = 84; ацетилсаліm= 4;иловою кислотою, є реакції з боку шлунково-ки = 96;кового тракту. Пептичні виразки, шлунково-ки = 96;кові кровотечі є нечастими (менше 1 випадку на 100). Перфорація шлунково-ки = 96;кового тракту виникає дуж = 77; рідко (менше 1 випадку на 10 000). Слід негайн = 86; повідомити лікаря у раз= 110; випорожненn= 0; чорного кольору або блювання з кров’ю (ознаки сильної шлункової кровотечі).

= 056;озлади з боку крово= 085;осної та лімфатичноo= 1; систем

Рідко: = повідомляl= 3;ось про сильні кровотечі, які в деяких випадках можуть бути небезпечниl= 4;и для життя, наприклад крововилив = 91; мозок, особл= 080;во у пацієнтів із неконтрольl= 6;ваною гіпертензіn= 2; та/або при сумісній терапії ант = 80;коагулянта&#= 1084;и.

Спl= 6;стерігалис= 100; такі види кровотеч із можливим продовженнn= 3;м часу згортання крові: носов= 110;, шкірні кровотечі, кровотечі я = 89;ен, кровотечі урогеніталn= 0;ного тракту (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Цей ефект може триват = 80; від 4 до 8 днів після прийо = 84;у.

Розлади з боку шлунково-ки = 96;кового тракту

Дуже часто: розлади з боку шлунково-ки = 96;кового тракту, такі як печія, нудота, блювання, бі= 083;ь у шлунку та діарея.

Незнач&#= 1085;а крововтратk= 2; у шлунково-ки = 96;ковому тракті (мікрокрово = 90;ечі).

Неm= 5;асто: утворення виразок у шлунково-ки = 96;ковому тракті; шлун= 082;ово-кишкові кровотечі; з= 072;лізодефіци&= #1090;на анемія внаслідок прихованої крововтратl= 0; у шлунково-ки = 96;ковому тракті післ= 03; тривалого прийому.

Дуже рідко: пеl= 8;форація шлунково-ки = 96;кової виразки. Слі= 076; негайно повідомити лікаря у раз= 110; випорожненn= 0; чорного кольору або блювання з кров’ю (ознаки сильної шлункової кровотечі).

Розлади з боку дихальної системи, органів гру = 76;ної клітки та середостінl= 5;я

Часто: пароксизмаl= 3;ьний бронхоспазl= 4;, сильна задишка, риніт, закладенісm= 0;ь носа.<= /o:p>

Неk= 4;ідомо (можуть бути симптомами передозуваl= 5;ня. Див. розділ «Передозувk= 2;ння»): головний біль, запаморочеl= 5;ня, порушення слуху або шу= 084; у вухах (тинітус) та сплутаністn= 0; свідомості= .

Розлади з боку шкіри т= 072; підшкірних тканин

Неm= 5;асто: шкірні реакції.

Дуk= 8;е рідко: поліформна еритема.

Розлади з боку імунно= 11; системи

Рідко: реакції гіперчутлиk= 4;ості шкіри, дихал= 100;них шляхів, шлунково-ки = 96;кового тракту і серцево-суд = 80;нної системи, особливо у пацієнтів з астмою (з так&#= 1080;ми можливими симптомами: зниження артеріальнl= 6;го тиску, задишка, риніт, закладенісm= 0;ь носа, анафілактиm= 5;ний шок, набряк Квінке).

Розl= 3;ади з боку печін= 082;и і жовчовивідl= 5;их шляхів

Дуже рідко: підвищення показників функціоналn= 0;них проб печінк = 80;.

Розl= 3;ади з боку ниро&#= 1082; та сечовидільl= 5;ої системи

Дуже рідко: порушення функції нирок.

&= #1052;етаболізм та порушенн= 03; харчування

Дуже рідко: гіпоглікемo= 0;я. Ацетилсаліm= 4;илова кислота в низьких доз = 72;х знижує виведення сечової кислоти. У сприйнятлиk= 4;их пацієнтів ц = 77; може спричинити = 85;апади подагри.

Ато= ;рвастатин=

Міk= 2;лгія (біль у м’язах, м’язові спазми, набр= 103;ки суглобів) є загальним побічним ефектом при лікуванні статинами. Міопатія та рабдоміоліk= 9; зустрічаютn= 0;ся рідко (менше 1 випадку на 1000). Моніторинг КК слід розглядати як частину оцінки стан = 91; пацієнтів із суттєво підвищеним рівнем КК на початковомm= 1; рівні (у 5 разів вище нижньої меж= 10; норми).

У базі даних плацебо-кон = 90;рольованог&#= 1086; клінічного дослідженнn= 3; аторвастатl= 0;ну за участю 16066 пацієнтів (8755 приймали аторвастатl= 0;н, 7311 – плацебо), які лікувались = 74; середньому протягом 53 тижнів, 5,2 % пацієнтів, які приймал = 80; аторвастатl= 0;н, припинили лікування через розви = 90;ок побічних реакцій порівняно з 4 % пацієнтів плацебо-гру = 87;и.

Як = 10; при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, повідомлялl= 6;сь про підвище = 85;ня рівня трансамінаk= 9; сироватки крові у пацієнтів, які приймал = 80; аторвастатl= 0;н. Ці зміни бул= 080; переважно легкими, короткочасl= 5;ими та не вимагали припинення лікування. К= 083;інічно значуще підвищення рівня транс = 72;міназ сироватки (у 3 рази вище за верхню межу норми) виникало у 0,8 % пацієнтів, які приймал = 80; аторвастатl= 0;н. Таке підвищ = 77;ння було дозозалежнl= 0;м та оборотни = 84; у всіх пацієнтів.

Піk= 6;вищення рівня креатинкінk= 2;зи (КК) більш ніж у 3 рази за верхню межу норми зазвичай сп = 86;стерігалос&#= 1103; у 2,5 % пацієнтіk= 4;, які приймал = 80; аторвастат&= #1080;н, як і при застосуванl= 5;і інших інгіб= 10;торів ГМГ-КоА-реду= 082;тази під час клін= 110;чних досліджень. Рівень, що у 10 разів перев = 80;щує верхню межу норми, спостерігаk= 4;ся у 0,4 % пацієнтів, які отримували аторвастатl= 0;н (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Прl= 0; застосуванl= 5;і деяких статинів повідомлялl= 6;сь про розвито = 82; таких побічних реакцій:

-  &n= bsp; статева дисфункція;

-  &n= bsp; депресія;=

-  &n= bsp; винятков&= #1110; випадки інтерстиціk= 2;льного захворюванl= 5;я легень, особливо пр = 80; довготриваl= 3;ій терапії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»);

-        &= nbsp; цукровий діабет: частота залежить ві = 76; наявності або відсутностo= 0; факторів ризику (ріве= 085;ь глюкози натще ≥ 5,6 ммоль/л, індекс маси = 090;іла > 30 кг/м², підвищений рівень триглі&#= 1094;еридів, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; в анамнезі).

Розлади з боку кровоносноo= 1; та лімфатичноo= 1; системи

Ріk= 6;ко: тромбоцитоl= 7;енія.

Розлади з боку шлунково-ки = 96;кового тракту

Чаl= 9;то: диспепсія, нудота, діарея; запо= 088;; метеоризм.=

Неm= 5;асто: біль у верхній та нижній частині живота, відр= 080;жка, панкреатит.

Розлади з боку дихальної системи, органів гру = 76;ної клітки та середостінl= 5;я

Чаl= 9;то: фаринголарl= 0;нгеальний біль, епіста= 082;сис.

Інфk= 7;кційні та паразитарнo= 0; захворюванl= 5;я

Часто: назофарингo= 0;т.

Розl= 3;ади з боку нервової системи

Часто: головний біль.

Нечасто: за= 087;аморочення, парестезія, дисгевзія, г= 110;постезія, амнезія.

Рідко: периферичнk= 2; нейропатія.

Невідомо: міастенія.=

Розl= 3;ади з боку шкіри та підшкірних тканин

Нечасто: кропив’янкk= 2;, висип, свербіж, алопеція.=

Рідко: ангіоневроm= 0;ичний набряк, бульозний дерматит, включаючи мультиформl= 5;у еритему, синдром Стівенса ‒ = Джонсона та токсични = 81; епідермальl= 5;ий некроліз.=

Розl= 3;ади з боку імунн= 086;ї системи

Часто: алергічні реакції.

Дуже рідко: анафілаксіn= 3;.

Розl= 3;ади з боку печінки і жовчовивідl= 5;их шляхів

Нечасто: гепатит.

Рідко: холестаз.=

Дуже рідко: печінкова недостатніl= 9;ть.

Метk= 2;болізм та порушенн= 03; харчування=

Часто: гіперглікеl= 4;ія.

Нечасто: гіпоглікемo= 0;я, збільшення маси тіла, анорексія.=

Розлади з боку психік = 80;

Неm= 5;асто: кошмарні сновидіння, безсоння.

Розлади з боку органі = 74; зору

Неm= 5;асто: затуманеннn= 3; зору.

Ріk= 6;ко: порушення зору.

Неk= 4;ідомо: очна міастенія.<= /i>

Розлади з боку органі = 74; слуху

Неm= 5;асто: шум у вухах.

Дуk= 8;е рідко: втрат= 072; слуху.

Розлади з боку кістково-м’= 03;зової системи та сполучної тканини

Чаl= 9;то: міалгія, м’язові спазми; біль у кінцівках, набряк суглобів, біль у спині; &= #1072;ртралгія.

Неm= 5;асто: біль у шиї, м’язова втома.

Ріk= 6;ко: міопатія, міозит, рабдоміоліk= 9;, розрив м’язів, тендинопатo= 0;я (інколи ускладнена = 88;озривом сухожилля).

Дуk= 8;е рідко: вовчаковий синдром.

Неk= 4;ідомо: імуноопосеl= 8;едкована некротизуюm= 5;а міопатія (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Розлади з боку репродуктиk= 4;ної системи та м= 086;лочних залоз

Дуk= 8;е рідко: гінекомастo= 0;я.

Загальні розлади та реакції у місці засто = 89;ування

Неm= 5;асто: біль у грудях, стомлюваніl= 9;ть; пірексія; нездужання, периферичнo= 0; набряки; аст= 077;нія.

Лабораторl= 5;і показники<= /i>

Чаl= 9;то: відхилення функціоналn= 0;них проб печінк = 80;, підвищення рівня креатинкінk= 2;зи в крові.=

Неm= 5;асто: наявність лейкоцитів = 91; сечі.<= /p>
Рам= ;іприл

Віk= 6;омими побічними ефектами терапії рам= 10;прилом є постійний сухий кашел= 00; та реакції, пов’язані з артеріальнl= 6;ю гіпотензієn= 2;. Нечасті (менше 1 випадку на 100) побічні ефекти, пов’= 103;зані з терапією раміприлом, включали ан = 75;іоневротич&#= 1085;ий набряк, порушення функції нир = 86;к і печінки. Нейтропеніn= 3;, агранулоциm= 0;оз виникають рідко (менше 1 випадку на 1000).

Розl= 3;ади з боку шлунково-ки = 96;кового тракту

Чаl= 9;то: диспепсія, нудота, діарея; блюв= 072;ння; розлади травлення, відчуття дискомфортm= 1; у животі; шлу&#= 1085;ково-кишков= ;е запалення.=

Неm= 5;асто: запор; панкр= 077;атит (у виняткови= 093; випадках пр = 80; застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ повідомлялl= 6;ся про летальн= 10; наслідки), збільшення рівня ферме = 85;тів підшлунковl= 6;ї залози, ангіоневроm= 0;ичний набряк тонкого киш = 77;чнику, біль у верхній частині живота, включаючи г = 72;стрит, сухість у роті.

Ріk= 6;ко: глосит.

Неk= 4;ідомо: афтозний стоматит.=

Розl= 3;ади з боку дихальної системи, органів гру = 76;ної клітки та середостінl= 5;я

Часто: непродуктиk= 4;ний подразнюваl= 3;ьний кашель, бронхіт, синусит, задишка.

Нечасто: бронхоспазl= 4;, включаючи загостреннn= 3; астми, закладенісm= 0;ь носа.

Розl= 3;ади з боку нервової системи

Чаl= 9;то: головний біль; запамо= 088;очення.

Неm= 5;асто: вертиго, агевзія; пар= 077;стезія, дисгевзія.=

Ріk= 6;ко: тремор, порушення рівноваги.

Неk= 4;ідомо: ішемія головного мозку, включаючи ішемічний інсульт і транзиторнm= 1; ішемічну атаку, порушення психомоторl= 5;их навичок, відчуття печіння, паросмія.=

Розl= 3;ади з боку шкіри та підшкірних тканин

Часто: висипання, зокрема макуло-папу = 83;ьозні.

Неm= 5;асто: = 72;нгіоневрот&#= 1080;чний набряк; у виняткових випадках внаслідок обструкції дихальних ш = 83;яхів спостерігаl= 3;ися летальні наслідки; св= 077;рбіж, гіпергідроk= 9;.

Ріk= 6;ко: ексфоліатиk= 4;ний дерматит, кропив’янкk= 2;, оніхолізис.

Дуk= 8;е рідко: реакц= 110;я світлочутлl= 0;вості.

Неk= 4;ідомо: поліформна еритема; ток= 089;ичний епідермальl= 5;ий некроліз, синдром Сті = 74;енса – Джонсона; п&#= 1091;хирчатка, псоріаз з ускладненнn= 3;ми, псоріазофоl= 8;мний дерматит, пемфігоїднk= 2; або ліхеної = 76;на екзантема або енантем = 72;, алопеція.=

Розl= 3;ади з боку імунн= 086;ї системи

Неk= 4;ідомо: анафілактиm= 5;ні або анафілактоo= 1;дні реакції, підвищення рівня антинуклеаl= 8;них антитіл.

Розl= 3;ади з боку печінки і жовчовивідl= 5;их шляхів

Нечаст&#= 1086;: зростання кількості печінкових = 92;ерментів та/або кон’югованl= 6;го білірубіну.

Рідко: холестатичl= 5;а жовтяниця, гепатоцелюl= 3;ярні порушення.=

Невідо&#= 1084;о: гостра печінкова недостатніl= 9;ть, холестатичl= 5;ий або цитолітичнl= 0;й гепатит (у виняткових випадках спостерігаl= 3;ися летальні наслідки).

Розлади з боку нирок т= 072; сечовидільl= 5;ої системи

Неm= 5;асто: порушення з боку нирок, у тому числі гостра ниркова недостатніl= 9;ть, збільшення продукції сечі, посилення наявної про = 90;еїнурії, збільшення рівня сечовини в крові, збільшення рівня креатиніну = 74; крові.=

Метаболізl= 4; та порушенн= 03; харчування=

Чаl= 9;то: підвищення рівня калію = 074; крові.

Неm= 5;асто: анорексія; з= 085;иження апетиту.

Неk= 4;ідомо: зниження рівня натрі= 02; в крові.

Розлади з боку психік = 80;

Неm= 5;асто: депресивниl= 1; настрій, тривожністn= 0;, нервозністn= 0;, невгамовніl= 9;ть, порушення с = 85;у, включаючи безсоння.<= /i>

Ріk= 6;ко: стан сплутаної свідомості.

Неk= 4;ідомо: порушення уваги.=

Розлади з боку органі = 74; зору

Неm= 5;асто: затуманеннn= 3; зору, поруше= 085;ня зору.

Ріk= 6;ко: кон’юнктивo= 0;т.

Розлади з боку органі = 74; слуху

Ріk= 6;ко: шум у вухах, порушення слуху.

Розлади з боку кістково-м’= 03;зової системи та сполучної тканини

Чаl= 9;то: міалгія, м’язові спазми.

Неm= 5;асто: артралгія.=

Розлади з боку репродуктиk= 4;ної системи та м= 086;лочних залоз

Неm= 5;асто: тимчасова еректильна імпотенція, зменшення лібідо.

Неk= 4;ідомо: гінекомастo= 0;я.

Загальні розлади та реакції у місці засто = 89;ування

Чаl= 9;то: біль у грудях, стомлюваніl= 9;ть.

Неm= 5;асто: пірексія.

Ріk= 6;ко: астенія.

Розлади з боку серцевої системи<= /i>

Неm= 5;асто: ішемія міокарда, включаючи стенокардіn= 2; або інфаркт міокарда, тахікардія, = 072;ритмія, прискорене серцебиття, периферичнl= 0;й набряк.=

Розлади з боку судинної системи

Чаl= 9;то: артеріальнk= 2; гіпотензія, ортостатичl= 5;е зниження артеріальнl= 6;го тиску, непри= 090;омність.

Неm= 5;асто: гіперемія.

Ріk= 6;ко: васкулярниl= 1; стеноз, гіпоперфузo= 0;я, васкуліт.=

Неk= 4;ідомо: синдром Рейно.

Пові&#= 1076;омлення про небажан= 10; побічні реакції.

Повідомлен&= #1085;я про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їх законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективнос&#= 1090;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фа= 088;маконагляд&= #1091; за посиланням: htt= ps://aisf.dec.gov.ua/.

Теl= 8;мін придатностo= 0;. 3 рокl= 0;.

Умови зберігання. Зберігати при температурo= 0; не вище 25 ºС. Зберіг&#= 1072;ти у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковка. По 7 капсул у блістері; п= 086; 4 блістери в картонній к = 86;робці.

Категорія відпуску. За рецептом.=

Виробник.=

Феррер Інтернаціоl= 5;аль, С.А., Іспанія / Ferrer Internacional, S.A., Spain.=

Місцезнахl= 6;дження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Джоан Бускалла, 1-9, САНТ-КУГАТ-Д= 045;ЛЬ-ВАЛЛЕС, 08173 Барселона, Іспанія / Joan Buscalla, 1-9, SANT CUGAT DEL VALLES, 08173 Barcelona, Spain.<= /b>

Сумісне застосуван= 085;я лікарських засобів та режим дозування=	Аторвастат = 80;н=
Доза (мг)	Зміни AUC^&	Клінічні рекомендац= 110;ї^#=
Типран= авір 500 мг 2 рази на добу/ ритонавір 200 мг 2 рази на добу протяг&#= 1086;м 8 днів (з 14-го по 21-го)	40 мг у 1-ий день, 10 мг на 20-ий день	↑ 9,4 раза	Застос= ування препарату Триномія^® протипоказ= 072;не в таких випадках.=
Телапр= евір 750 мг кожні 8 годин протягом 10 днів	20 мг, разова доза	↑ 7,9 раза
Циклос= порин 5,2 мг/кг/добу, стабільна доза	10 мг 1 раз на добу протягом 28 днів	↑ 8,7 раза
Лопіна= вір 400 мг 2 рази на добу/ритона&#= 1074;ір 100 мг 2 рази на добу протяг&#= 1086;м 14 днів	20 мг 1 раз на добу протягом 4 днів	↑ 5,9 раза	У разі необхіднос= 090;і сумісного застосуван= 085;я цих лікарських засобів з аторвастат= 080;ном рекомендов= 072;но застосовув= 072;ти нижчі підтр&#= 1080;муючі дози. При перевищенн= 110; дози аторва&#= 1089;татину 20 мг рекомендує= 090;ься клінічний м&#= 1086;ніторинг стану пацієнтів.=
Кларит= роміцин 500 мг 2 рази на добу протягом 9 днів	80 мг 1 раз на добу протягом 8 днів	↑ 4,4 раза
Саквін= авір 400 мг 2 рази на добу/ ритонавір (300 мг 2 рази на добу з 5-го по 7-ий день, підвищуват= 080; до 400 мг 2 рази на добу на 8-иl= 1; день), а також з 5-го по 18-ий день через 30 хвилин після введення аторвастат= 080;ну=	40 мг 1 раз на добу протягом 4 днів	↑ 3,9 раза	У разі необхіднос= 090;і сумісного застосуван= 085;я цих лікарських засобів з аторвастат= 080;ном рекомендов= 072;но застосовув= 072;ти нижчі підтр&#= 1080;муючі дози. При перевищенн= 110; дози аторва&#= 1089;татину 40 мг рекомендує= 090;ься клінічний м&#= 1086;ніторинг стану пацієнтів.=
Даруна= вір 300 мг 2 рази на добу/ритона&#= 1074;ір 100 мг 2 рази на добу протяг&#= 1086;м 9 днів	10 мг 1 раз на добу протягом 4 днів	↑ 3,3 раза
Ітрако= назол 200 мг 1 раз на добу протягом 4 днів	40 мг, разова доза	↑ 3,3 раза
Фосемп= ренавір 700 мг 2 рази на добу/ритона&#= 1074;ір 100 мг 2 рази на добу протяг&#= 1086;м 14 днів	10 мг 1 раз на добу протягом 4 днів	↑ 2,5 раза
Фосемпрен= 072;вір 1400 мг 2 рази на добу протягом 14 дн= ;ів=	10 мг 1 раз на добу протягом 4 днів	↑ 2,3 раза
Нелфінаві= 088; 1250 мг 2 рази на добу протягом 14 днів	10 мг 1 раз на добу протягом 28 днів	↑ 1,7 раза^=	Спеціа= льних рекомендац= 110;й немає.
Сік грейпфрута 240 мл 1 раз на добу*	40 мг, разова доза	↑ 37 %	Сумісн= е вживання великої кількості соку грейпф&#= 1088;ута та аторвастат= 080;ну не рекоменд&#= 1091;ється.=
Дилтіазем 240 мг 1 раз на добу протягом 28 днів	40 мг, разова доза	↑ 51 %	Після початку прийому або після коригуванн= 103; дози дилтіазему рекомендує= 090;ься проводити відповідни= 081; клінічний моніторинг &#= 1089;тану пацієнтів.=
Еритроміц= 080;н 500 мг 4 рази на добу протягом 7 днів	10 мг, разова доза	↑ 33 %^	Рекомендо= 074;ано нижчі максимальн= 110; дози і кліні&= #1095;ний моніторинг цих пацієнтів.=
Амлодипін 10 мг, разова доза	80 мг, разова доза	↑ 18 %	Спеціальн= 080;х рекомендац= 110;й немає.
Циметидин 300 мг 4 рази на добу протягом 2 тижнів	10 мг 1 раз на добу протягом 4 тижнів	↓ менше ніж = 1 %=	Спеціальн= 080;х рекомендац= 110;й немає.
Антацидна суспензія магнію гідроксиду та алюмінію гідроксиду 30 мл 4 рази на добу протягом 2 тижнів	10 мг 1 раз на добу протягом 4 тижнів	↓ 35 %^	Спеціальн= 080;х рекомендац= 110;й немає.
Ефавіренз 600 мг 1 раз на добу протягом 14 днів	10 мг протягом 3 днів	↓ 41 %	Спеціальн= 080;х рекомендац= 110;й немає.
Рифампін 600 мг 1 раз на добу протягом 7 днів (сумісн&= #1077; застосуван= 085;я)=	40 мг, разова доза	↑ 30 %	Якщо су= ;місного застосуван= 085;я аторвастат= 080;ну з рифампіно&#= 1084; не можна уникнути, рекомендує= 090;ься проводити клінічний моніторинг &#= 1089;тану пацієнтів.=
Рифампін 600 мг 1 раз на добу протягом 5 днів (окремі дози)	40 мг, разова доза	↓ 80 %
Гемфіброз= 080;л 600 мг 2 рази на добу протягом 7 днів	40 мг, разова доза	↑ 35 %	Рекоме= ндовано нижчу початкову дозу і кліні&= #1095;ний моніторинг стану цих пацієнтів.=
Фенофібра= 090; 160 мг 1 раз на добу протягом 7 днів	40 мг, разова доза	↑ 3 %	Рекоме= ндовано нижчу початкову дозу і кліні&= #1095;ний моніторинг &#= 1089;тану цих пацієнтів.=
Боцепреві= 088; 800 мг 3 рази на добу протягом 7 днів	40 мг, разова доза	↑ 2,3 раза	Ре = 82;омендовано нижчу початкову дозу і кліні&= #1095;ний моніторинг &#= 1089;тану цих пацієнтів. При сумісному застосуван= 085;і з боцепревір= 086;м доза аторвастат= 080;ну не має перевищува= 090;и добову дозу 2= 0 мг.
Глекап= ревір 400 мг 1 раз на добу/пібрен&#= 1090;асвір 120 мг 1 раз на добу протяг&#= 1086;м 7 днів	10 мг 1 раз на добу протягом 7 днів	↑ 8,3 раза	Су = 84;існе застосуван= 085;я з препаратам= 080;, що містять глекапреві= 088; або пібрентасв= 110;р, протипоказ= 072;не (див. розділ «= ;Протипоказ = 72;ння»).
Елбасвір 50 мг 1 раз на добу/гразоп&#= 1088;евір 200 мг 1 раз на добу протяг&#= 1086;м 13 днів	10 мг, разова доза	↑ 1,95 раза=	Пр = 80; сумісному застосуван= 085;і з препаратам= 080;, що містять елбасвір або гразопреві= 088;, доза аторвастат= 080;ну не має перевищува= 090;и добову дозу 2= 0 мг.

Доза аторвастат= 080;ну та режим дозування	Лікарс= 100;кий засіб, що сумісно застосовує= 090;ься
Лікарс= 100;кий засіб/доза (мг)	Зміни AUC^&= amp;	Клініч= 085;і рекомендац= 110;ї
80 мг= 1 раз на добу протягом 10 днів	Ди= 075;оксин 0,25 мг 1 раз на добу протягом 20 днів	↑ 15 %=	Сл= 110;д проводити ретельний моніторинг стану пацієнтів, які приймають дигоксин.
40 мг= 1 раз на добу протягом 22 днів	Пе= 088;оральний контрацепт= 080;в 1 раз на добу протягом 2 місяців		Сп= 077;ціальних рекомендац= 110;й немає.
- норетистер= 086;н 1 мг	↑ 28 %=
- етинілестр= 072;діол 35 мкг	↑ 19 %=
80 мг= 1 раз на добу протягом 15 днів	Фе= 085;азон*, 600 мг, разова доза	↑ 3,0 = %	Сп= 077;ціальних рекомендац= 110;й немає.
10 мг, разова доза	Ти= 087;ранавір 500 мг 2 рази на добу/ритона&#= 1074;ір 200 мг 2 рази на добу, протягом 7 днів	Бе= 079; змін	Сп= 077;ціальних рекомендац= 110;й немає.
10 мг= 1 раз на добу протягом 4 днів	Фо= 089;емпренавір 1400 мг 2 рази на добу протягом 14 дн= ;ів	↓ 27 %=	Сп= 077;ціальних рекомендац= 110;й немає.
10 мг= 1 раз на добу протягом 4 днів	Фо= 089;емпренавір 700 мг 2 рази на добу/ритона&#= 1074;ір 100 мг 2 рази на добу, протягом 14 днів	Бе= 079; змін	Сп= 077;ціальних рекомендац= 110;й немає.