ІНСТРУК&= #1062;ІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

КЛЕКСАН<= sup>® 300

(CLEXANE^® 300)

Склk= 2;д:

діюm= 5;а речовина: еноксап&= #1072;рин;

1 мл розчину містить еноксапариl= 5;у натрію* 10 000 ант= 080;-Ха МО, що еквівал&= #1077;нтно еноксапариl= 5;у натрію 100 мг; <= /span>

допоміжні речовини: спирт бензиловий**, вода для ін’єкцій.=

*Еноксап= арин натрію − це біологічна речовина, як= 091; отримують шляхом лужної деполімериk= 9;ації бензиловогl= 6; ефіру гепарину, одержаного зі слизової оболонки кишечнику с = 74;иней.

**Спи= 088;т бензиловий W= 22; допоміжна речовина з відомим ефектом.

Лікk= 2;рська форма. = 56;озчин для ін’єкці = 81;.

= Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: безбарвний або блідо-жовто = 75;о кольору про = 79;орий розчин.=

Фарl= 4;акотерапев= 090;ична група. Антитромбо&= #1090;ичні засоби. Груп= 072; гепарину.

Код АТХ В01А В05.

Фармаколог&= #1110;чні властивостo= 0;.

Фармакодин&= #1072;міка.

Еноl= 2;сапарин – це низькомолеl= 2;улярний гепарин (НМГ) із середньо= 02; молекулярнl= 6;ю масою прибл = 80;зно 4500 дальтон, у якому антитромбоm= 0;ична та антикоагулn= 3;нтна активності стандартноk= 5;о гепарину не пов’язані між собою. Ді&#= 1102;ча речовина представлеl= 5;а у вигляді натрієвої с = 86;лі.

В очищеній системі in vitro еноксапариl= 5; натрію виявляє високу анти-Xa активність (приблизно 100 МО/мг) та низьку анти-IIa (або антитромбіl= 5;ову) активність (приблизно 28 МО/мг), співвідношk= 7;ння яких становить 3,6. Ці антикоагулn= 3;нтні активності опосередкоk= 4;уються антитромбіl= 5;ом III (ATIII), що обумовлює а = 85;титромботи&#= 1095;ні ефекти у людей.

Окрo= 0;м анти-Xa/IIa активності, було виявлено до = 76;аткові антитромбоm= 0;ичні та протизапалn= 0;ні властивостo= 0; еноксапариl= 5;у у здорових д= 086;бровольців та у пацієнтів, а також в експерименm= 0;альних моделях у рамках доклінічниm= 3; досліджень. = 044;о них належат= 00; ATIII-залежне інгібуваннn= 3; інших факторів зсідання крові, таких як фактор VIIa, індукуваннn= 3; ендогенногl= 6; вивільненнn= 3; інгібітора шляху тканинного фактора (TFPI), а т&#= 1072;кож зменшення вивільненнn= 3; фактора фон = 042;іллебранда (vWF) з судинногl= 6; ендотелію у циркуляторl= 5;е русло. Ці фактори роблять сві = 81; внесок у загальний антитромбоm= 0;ичний ефект енокс = 72;парину натрію.=

При застосуванl= 5;і з метою профілактиl= 2;и еноксапариl= 5; натрію сутт= 08;во не впливає н= 072; показник активованоk= 5;о часткового тромбопласm= 0;инового часу (АЧТЧ). Пр= и застосуванl= 5;і з метою лікування АЧТЧ може подовжуватl= 0;ся у 1,5–2,2 раза порівняно з контрольниl= 4; часом на фон= 110; максимальнl= 6;ї активності препарату.=

<= u>Клінічн&= #1072; ефективнісm= 0;ь та безпека.

Проm= 2;ілактика венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень, пов'язаних з хірургічниl= 4;и втручаннямl= 0;.

Триk= 4;ала профілактиl= 2;а венозної тромбоембоl= 3;ії (ВТЕ) після ортопедичнl= 0;х оперативниm= 3; втручань. У подвійно сліпому дослідженнo= 0; тривалої пр = 86;філактики після оперативноk= 5;о втручання з приводу протезуванl= 5;я кульшового суглоба, 179 пацієнтів без будь-яки= 093; венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень, = 103;кі початково отримували під час стаціонарнl= 6;го лікування еноксапариl= 5; натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) підшкірно (п/ш), були рандомізовk= 2;ні для отримання після виписки зі стаціонару або еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) (n =3D 90) один раз на добу п/ш, або плацебо (n =3D 89) протягом 3 тижнів. Частота виникнення тромбозу гл = 80;боких вен (ТГВ) на фоні тривалої профілактиl= 2;и була статистичнl= 6; значущо нижчою в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у порівнянні = 79; такою у груп= 110; плацебо; при цьому не бул= 086; зареєстровk= 2;но жодного випадку тромбоембоl= 3;ії легеневої артерії (ТЕЛА). Випадків виникнення великих кровотеч не спостерігаl= 3;ося.

Данo= 0; щодо ефективносm= 0;і представлеl= 5;о у таблиці 1.

= 58;аблиця 1.

П= ;оказник

Ено= 082;сапарин натрію
4000 МО (40 мг) один раk= 9; на добу п/ш
n (%)

Пла= 094;ебо
оди= 085; раз на добу п/ш
n (%)

Усі пацієнти, які отримували досліджува= 085;е лікування з метою тривалої профілакти= 082;и

90 (100)

89 (100)

Заг= 072;льна кількість випадків ВТЕ (%)

6 (6,6)

18 (20,2)

Заг= 072;льна кількість випадків ТГВ (%)

6 (6,6)*

18 (20,2)

Кіл= 100;кість ТГВ проксималь= 085;ої локалізаці= 111; (%)

5 (5,6)^#

7 (8,8)

* Значення p у порівнянні з плацебо становить 0,008

# Значення p у порівнянні з плацебо становить 0,537

У іншому подвійно сліпому дослідженнo= 0; 262 пацієнти без будь-яки= 093; венозних тромбоембоl= 3;ій, яким виконували оперативне втручання з приводу протезуванl= 5;я кульшового суглоба та які початково отримували під час стац= 110;онарного лікування еноксапариl= 5; натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) п/ш, були рандом= 10;зовані для отримання після виписки зі стаціонару або еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) (n =3D 131) один раз на добу п/ш, або плацебо (n =3D 131) пр= ;отягом 3 тижнів. Подібно до результатіk= 4; першого дослідженнn= 3;, частота ВТЕ на фоні трив= 072;лої профілактиl= 2;и була статистичнl= 6; значущо нижчою в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у порівнянні = 79; плацебо як з= 072; показником загальної кількості ВТЕ (еноксап= 072;рин натрію - 21 [16 %] порівняно з плацебо - 45 [34,4 %]; p =3D 0,001), так і за показником кількості проксимальl= 5;ого ТГВ (еноксапари = 85; натрію - 8 [6,1 %] порівняно з плацебо - 28 [21,4 %]; p =3D <0,= 001). Не спостерігаl= 3;ося ніяких відмінностk= 7;й за частотою розвитку великих кровотеч мі = 78; групами застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію і плацебо.

Тривала профілактиl= 2;а ТГВ після оперативниm= 3; втручань з приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0;. У подвійно сліпому багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; порівнювалl= 0;ся за безпекою та ефективнісm= 0;ю 4-тижневий і 1-тижневий ре&#= 1078;ими профілактиm= 5;ного застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію 332 пацієнтам, яким викону = 74;али планові оперативні втручання з приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0; органів чер = 77;вної порожнини або таза. Пацієнти отримували еноксапариl= 5; натрію (4000 МО (40 мг) п/ш) щодня протягом 6-10 днів, після чого були рандомізовk= 2;ні для отриман = 85;я або еноксапариl= 5;у натрію, або плацебо протягом ще 21 доби. У проміжку мі = 78; 25-м і 31-м днями або раніше, якщо виникали си = 84;птоми ВТЕ, виконувалаl= 9;я двобічна венографія. Спостережеl= 5;ня за пацієнтами здійснювалl= 6;ся протягом 3 місяців. Про= 092;ілактичне застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію протягом 4 тижнів післ= 03; оперативниm= 3; втручань з приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0; органів черевної порожнини або таза статистичнl= 6; значущо знижувало частоту під = 90;верджених результатаl= 4;и венографії = 90;ромбозів у порівнянн= 10; із профілактиm= 5;ним застосуванl= 5;ям еноксапариl= 5;у натрію прот= 03;гом 1 тижня. Частота ВТЕ = 074; кінці подвійно сл= 10;пої фази становила 12,0 % (n = =3D 20) в групі плацебо і 4,8 % (n =3D 8) &= #1074; групі еноксапариl= 5;у натрію; p =3D 0,02. Ця різниця зберігаласn= 3; протягом 3 місяців [13,8 % vs. 5,5% (n =3D 2= 3 vs. 9), p =3D 0,01]. Не було виявлено ніяких відмінностk= 7;й між групами за частотою кровотеч аб = 86; інших ускладнень протягом подвійно сліпого періоду та періоду подальшого спостережеl= 5;ня.

Профіла&= #1082;тика венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень = 91; терапевтичl= 5;их пацієнтів з = 075;острими захворюванl= 5;ями, які очікувано с = 87;ричиняють обмеження рухливості.

У подвійно сліпому багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; в паралельниm= 3; групах еноксапариl= 5; натрію у доз= 110; 2000 МО (20 мг) або 4000 МО (40 мг) оди = 85; раз на добу п/ш порівнюв= 072;вся з плацебо у рамках профілактиl= 2;и ТГВ у терапевтичl= 5;их пацієнтів з дуже обмеже = 85;ою рухливістю (що визначаєтьl= 9;я дистанцією <= 10 метрів у межах ≤ 3 днів) у зв’язку з го= 089;трим захворюванl= 5;ям. У цьому дослідженнo= 0; брали участ= 00; пацієнти з серцевою недостатніl= 9;тю (функціонал= 00;ний клас III або IV за NY= HA), гострою дихальною недостатніl= 9;тю або ускладн = 77;ною хронічною дихальною недостатніl= 9;тю, або гострою інфекцією, або гострим ревматичниl= 4; захворюванl= 5;ям за умови наявності принаймні одного фактора ризику ВТЕ (вік ≥ 75 років, онкологічнk= 7; захворюванl= 5;я, раніше пере = 85;есена ВТЕ, ожиріння, варикозне розширення вен, гормональнk= 2; терапія, хронічна се = 88;цева або дихальн = 72; недостатніl= 9;ть).

В цілому у дослідженнn= 3; було включено 1102 пацієнти, а досліджуваl= 5;е лікування отримували 1073 пацієнти. Лікування тривало протягом 6-14 днів (медіан= 072; тривалості становила 7 днів). При застосуванl= 5;і у дозі 4000 МО (40 мг) один раз на добу п/ш еноксапариl= 5; натрію статистичнl= 6; значущо знижував частоту виникнення ВТЕ у порівнянні = 79; плацебо. Дан= 110; щодо ефективносm= 0;і представлеl= 5;о у таблиці 2.

= 58;аблиця 2.

&#= 1055;оказник

Ено= 082;сапарин натрію
2000 МО (20 мг) один раk= 9; на добу п/ш, n (%)=

Ено= 082;сапарин натрію
4000 МО (40 мг) один раk= 9; на добу п/ш, n (%)=

Пла= 094;ебо

n (%)

Усі терапевтич= 085;і пацієнти, які отримували досліджува= 085;е профілакти= 095;не лікування н&#= 1072; фоні гострого захворюван= 085;я

287 (100)

291 (100)

288 (100)

Загальн= ;а кількість ВТЕ (%)

43 (15,0)

16 (5,5)*

43 (14,9)

Заг= 072;льна кількість ТГВ (%)

43 (15,0)

16 (5,5)

40 (13,9)

Кіл= 100;кість проксималь= 085;ого ТГВ (%)

13 (4,5)

5 (1,7)

14 (4,9)

ВТЕ - венозні тромбоембо= 083;ічні події, що включали випадки ТГВ, ТЕЛА та смерті, яка була розцін&#= 1077;на як обумовлена тромбоембо= 083;ічним явищем.

* Значення p у порівнянні з плацебо становить 0,0002.

Черk= 7;з приблизно 3 місяці післ= 03; включення п = 72;цієнтів у дослідженнn= 3; частота виникнення ВТЕ в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) залишалася статистичнl= 6; значущо нижчою у порівнянні = 79; групою плац = 77;бо.

Загk= 2;льна частота виникнення кровотеч та = 095;астота великих кровотеч становили відповідно 8,6 % і 1,1% в групі плацебо, 11,7 % і 0,3 % = 074; групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 2000 МО (20 мг) та 12,6 % = 110; 1,7 % в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг).

Лікуван&= #1085;я тромбозу глибоких ве = 85;, із тромбоем = 73;олією легеневої артерії чи без неї.

У багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; в паралельн = 80;х групах 900 пацієнтів з гострим ТГВ нижніх кінцівок, з ТЕЛА або без неї, були рандомізовk= 2;ні для стаціонарнl= 6;го лікування а = 73;о еноксапарl= 0;ном натрію у доз= 110; 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу п/ш; або енокс= ;апарином натрію у доз= 110; 100 МО/кг (1 мг/кг) кожні 12 годин п/ш; або гепарином у вигляді в/в болюсу (5000 МО) k= 9; подальшим безперервнl= 0;м інфузійним введенням (для досягнення АЧТЧ від 55 до 85 = 089;екунд). В цілому у дослідженнo= 0; було рандом= 10;зовано 900 пацієнтів, усі вони отримували = 76;осліджуван&#= 1077; лікування. Усі пацієнт = 80; також отримували варфарин натрію (доза коригувалаl= 9;я відповідно до показник = 72; протромбінl= 6;вого часу з метою досягнення значення МН = 42; від 2,0 до 3,0), лікування яким розпочиналl= 6;ся у межах 72 годин після = 087;очатку застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію або стандартноo= 1; терапії гепарином т = 72; продовжуваl= 3;ося протягом 90 днів. Еноксапариl= 5; натрію або стандартна терапія гепарином п = 88;изначалися протягом щонайменше 5 днів та до досягнення цільового МНВ на фоні застосуванl= 5;я варфарину натрію. Обидві схе = 84;и застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію були еквівалентl= 5;ими стандартніl= 1; терапії гепарином з = 72; зниженням ризику рецидивних венозних тромбоембоl= 3;ій (ТГВ та/або ТЕЛА). Дані щодо ефективносm= 0;і представлеl= 5;і у таблиці 3.

Таблиця = 3.

Показник

Еноксапари= ;н натрію
150 МО/= кг

(1,5 мг/кг) один раз на добу п/ш,
n (%)

Еноксапари= ;н натрію
100 МО/= кг

(1 мг/кг) двічі на добу п/ш,
n (%)

Гепарин
в/в введення з коригуванн= 103;м дози залежно від рівня АЧТЧ,<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "MS Gothic";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-languag= e: UK;mso-bidi-language:UK'>
n (%)

Усі пацієнти з ТГВ з ТЕЛА або без неї, які отримув&#= 1072;ли досліджува= 085;е лікування

298 (100)

312 (100)

290 (100)

Загальн= ;а кількість ВТЕ (%)

13 (4,4)*

9 (2,9)*

12 (4,1)

Кіл= 100;кість лише ТГВ (%)<= /p>

11 (3,7)

7 (2,2)

8 (2,8)

Кіл= 100;кість проксималь= 085;ого ТГВ (%)

9 (3,0)

6 (1,9)

7 (2,4)

Кіл= 100;кість ТЕЛА (%)

2 (0,7)

2 (0,6)

4 (1,4)

ВТЕ - венозна тромбоембо= 083;ія (ТГВ та/або ТЕЛА).

* 95% довірчі інтервали для різниці між групами лікування за загальною частотою ВТЕ станови&#= 1083;и:

- &#= 1076;ля еноксапари= 085;у натрію один раз на добу у= порівнянні з гепарином <= /span>- від -= 3,0 до 3,5.

- &#= 1076;ля еноксапари= 085;у натрію кожні 12 годин у порівнянн&#= 1110; з гепарином <= /span>- від -= 4,2 до 1,7.

Час= тота великих кровотеч становила 1,7 % = 091; групі застосуван= 085;я ено= 082;сапарину натрію у дозі 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу, 1,3 % у групі засто&#= 1089;ування ено = 82;сапарину натрію у дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) два рази раз на добу і 2,1 % у г= рупі застосуван= 085;я гепарину.

= =

= Тривале лікування тромбозу глибоких вен і тромбоембо= 083;ії легеневої артерії, а також профілакти= 082;а їхніх рецидивів у пацієнтів з активною фазою онкологічн= 086;го захворюван= 085;я.

У клінічних дослідженн= 103;х з обмеженою кількістю пацієнтів повідомлен= 072; частота рец&#= 1080;дивів ВТЕ у пацієнтів, які отримув&#= 1072;ли лікування еноксапари= 085;ом один раз на д= обу або двічі на добу протягом 3–6 місяців, є по= рівнянною з такою у пацієнтів, яким призна&#= 1095;ають варфарин. <= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk135063210'>Е= ;фективніст= 00; у реальних умовах оцінювали в когорті з 4451 пацієнта з симптомати= 095;ною ВТЕ та активним раком із багатонаці= 086;нального реєстру RIETE пацієнтів із ВТЕ та іншими тромботичн= 080;ми станами. 3526 пацієнтів отримували підшкірно еноксапари= 085; протягом 6 місяців і 925 пацієнтів отримували тинзапарин або далтепарин &#= 1087;ідшкірно. Із 3526 пацієнтів, які отримували лікування еноксапари= 085;ом, 891 пацієнт отримував 1,5 мг/кг один раз на добу як початкове лікування т&#= 1072; тривале лікування до 6 місяців (один раз на добу), 1854 пацієнти отримували 1,0 мг/кг два раз= и на добу як початкове лікування та тривале лікування до 6 місяців (два рази на добу) і 687 паці= 108;нтів отримували 1,0 мг/кг два рази на добу як початкове лікування з подальшим застосуван= 085;ям 1,5 мг/кг один раз на добу (два рази на добу, потім один раз на добу) як тривале лік&#= 1091;вання до 6 місяців. Середня тривалість і медіана тривалості лікування до зміни схеми дозування становили 17 днів та 8 днів відповідно. Не було суттєвої різниці щодо частоти рецидивів ВТЕ між двома групами лікування (див. таблицю= 4), при цьому еноксапари= 085; відповідав попередньо встановлен= 086;му критерію не меншої ефективнос= 090;і 1,5 (HR скоригован= 080;й за відповідни= 084;и коваріатам= 080; 0,817, 95 % ДІ 0,499&#= 8211;1,336). Не було статистичн= 086; значущої різниці між двома групами лікування щодо відносн= ;их ризиків в= ;еликої кровотечі (летальної або ні) або смерті з будь-яких причин (див. таблицю 5).

Таблиця= ; 4

Результ= ;ати ефективнос= 090;і та безпеки у дослідженн= 110; RIETECAT

Ре= ;зультат

Ен= ;оксапарин=

n =3D&nb= sp;3526

Інші НМГ

n =3D 925

Скоригова = 85;і відношення ризиків еноксапари&= #1085;у/інших НМГ

(95 % довірчий інтервал)

Рецидив ВТЕ

70 (2,0 = %)

23 (2,5 = %)

0,817 (0,499–1,336)

Великі кровотечі

111 (3,1 = ;%)

18 (1,9 = %)

1,522 (0,899–2,577)

Нев = 77;ликі кровотечі

87 (2,5 = %)

24 (2,6 = %)

0,881 (0,550–1,410)

Смерть із будь-якої причини

666 (18,9&nbs= p;%)

157 (17,0&nbs= p;%)

0,974 (0,813–1,165)

Нижче наведено короткий виклад результаті= 074; за кожною схемою лікування, використан= 086;ю в досліджен&#= 1085;і RIETECAT у пацієнтів, які отримували лікування протягом 6 місяців.

Таб&= #1083;иця 5

Рез&= #1091;льтати через 6 місяців лікування у пацієнтів, які отримували різні схеми лікування

Результат N (%)

(95 % ДІ)

Вс= ;і схеми лікування еноксапа-ри= ном

Сх= ;еми лікування еноксапари&= #1085;ом

Ін= ;ші НМГ, схвалені в Європейськ&= #1086;му Союзі

Еноксапар = 80;н 1 раз на добу

Еноксапар = 80;н 2 рази на доб = 91;

Еноксапар = 80;н 2 рази на доб = 91;, потім 1 раз н = 72; добу

Ен= ;оксапа-рин 1 раз на добу, потім 2 рази на добу

Бі= ;льш ніж одна змі= ;на дозування еноксапа-ри= ну

N =3D&nb= sp;1432

N =3D 444

N =3D 529

N =3D 406

N =3D&nb= sp;14

N =3D&nb= sp;39

N =3D&nb= sp;428

Ре= ;цидив ВТЕ

70 (4,9 = %)

(3,8–6,= 0 %)

33 (7,4 %)

(5,0–9,9 %)

22 (4,2 %)

(2,5–5,9 %)

10 (2,5 %)

(0,9–4,0 %)

1 (7,1 %)

(0–22,6 %)

4 (10,3 = %)

(0,3–20= ,2 %)

23 (5,4 %)

(3,2–7,5 %)

Ве= ;ликі кровотечі (летальні та нелетальні)=

111 (7,8 = ;%)

(6,4–9,= 1 %)

31 (7,0 %)

(4,6–9,4 %)

52 (9,8 %)

(7,3–12,4 %)

21 (5,2 %)

(3,0–7,3 %)

1 (7,1 %)

(0–22,6 %)

6 (15,4 = %)

(3,5–27= ,2 %)

18 (4,2 %)

(2,3–6,1 %)

Кл= ;інічно значущі невеликі кровотечі

87 (6,1 = %)

(4,8–7,= 3 %)

26 (5,9 %)

(3,7–8,0 %)

33 (6,2 %)

(4,2–8,3 %)

23 (5,7 %)

(3,4–7,9 %)

1 (7,1 %)

(0–22,6 %)

4 (10,3 = %)

(0,3–20= ,2 %)

24 (5,6 %)

(3,4–7,8 %)

См= ;ерть із   будь-якої причини

666 (46,5&nbs= p;%)

(43,9–4= 9,1 %)

175 (39,4 %)

(34,9–44,0 %)

323 (61,1 %)

(56,9–65,2 %)

146 (36,0 %)

(31,3–40,6 %)

6 (42,9 %)

(13,2–72,5 %)

16 (41,0 = ;%)

(24,9–5= 7,2 %)

157 (36,7 %)

(32,1–41,3 %)

Ле= ;тальна ТЕЛА або смерть внаслідок летальної кровотечі

48 (3,4 = %)

(2,4–4,= 3 %)

7 (1,6 %)

(0,4–2,7 %)

35 (6,6 %)

(4,5–8,7 %)

5 (1,2 %)

(0,2–2,3 %)

0 (0 %)

-

1 (2,6 %= )

(0–7,8&= nbsp;%)

11 (2,6 %)

(1,1–4,1 %)

* Усі дані з 95 % ДІ.

Лікm= 1;вання нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; підйому сегмента ST.

У масштабномm= 1; багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; 3171 пацієнт, включений під час гострої фаз = 80; нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; зубця Q, був рандомізовk= 2;ний для отримання у комбінації = 79; ацетилсаліm= 4;иловою кислотою (100-325 мг один раз на добу) або еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 100 МО/кг (1 мг/кг) кожні 12 годин, або нефракц= 10;онованого гепарину (НФ= 043;) в/в з коригуваннn= 3;м дози залежн = 86; від рівня АЧТЧ. Пацієнти отримували стаціонарнk= 7; лікування протягом мінімум 2 днів та макс= 080;мум 8 днів до клінічної стабілізацo= 0;ї, проведення процедур реваскулярl= 0;зації або виписки зі стаціонару. За пацієнтами здійснювалl= 0; спостережеl= 5;ня до 30 днів. У порівнянні = 79; гепарином еноксапариl= 5; натрію статистичнl= 6; значущо знижував сукупну частоту вин = 80;кнення стенокардіo= 1;, інфаркту міокарда та смерті з 19,8 до 16,6= % (зниження відносного ризику становило 16,2 %) на 14-й день. Це зниження су = 82;упної частоти утримувалоl= 9;я і через 30 днів (з 23,3 до 19,8 %; зниження відносного ризику стан = 86;вило 15 %).

Не спостерігаl= 3;ося статистичнl= 6; значущих ві = 76;мінностей за частотою розвитку великих кровотеч, хоча крововиливl= 0; у місці п/ш ін&= #8217;єкції виникали частіше.

Лікуван&= #1085;я гострого інфаркту міокарда з п= 110;дйомом сегмента ST (STEMI)<= /u>.

У масштабномm= 1; багатоцентl= 8;овому дослідженнo= 0; 20 479 пацієнтів зі STEMI, придатн= 10; для отриман = 85;я фібринолітl= 0;чної терапії, бул= 080; рандомізовk= 2;ні для отримання або еноксапариl= 5;у натрію у вигляді єди = 85;ого в/в болюсу 3000 МО (30 мг) з подальшим введенням у дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш і подальшим з = 72;стосування&#= 1084; у дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш кожні 12 годин, або НФГ в/в протягом 48 годин з коригуваннn= 3;м дози залежн = 86; від рівня АЧТЧ. Усі пацієнти та = 82;ож отримували ацетилсаліm= 4;илову кислоту про = 90;ягом принаймні 30 днів. Схема дозування е = 85;оксапарину натрію коригувалаl= 9;я для пацієнт= 10;в з тяжким порушенням функції нир = 86;к та для пацієнтів літнього віку (≥ 75 років= ;). П/ш ін’єкції еноксапариl= 5;у натрію застосовувk= 2;лися до виписки пацієнта зі стаціонару або протяго = 84; максимум 8 днів (залежн= 086; від того, що було раніше).

4716 пацієнтам виконували черезшкірнk= 7; коронарне втручання (ЧКВ) зі здійсненняl= 4; антитромбоm= 0;ичної підтримки досліджуваl= 5;ими препаратамl= 0; у сліпому режимі. Таки= 084; чином, пацієнтам, які отримували еноксапариl= 5; натрію, ЧКВ виконували на фоні прийому еноксапариl= 5;у натрію (без переведеннn= 3; на препарат порівняння) = 079; використанl= 5;ям схеми, вивченої у раніше проведених дослідженнn= 3;х, тобто без додатковогl= 6; введення еноксапарl= 0;ну натрію, якщо останнє п/ш введення препарату п = 88;оводили менш ніж за 8 годин до роздування = 73;алона, та із застосуванl= 5;ям в/в болюсу еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 30 МО/кг (0,3 мг/кг), якщо останнє п/ш введення препарату проводили більш ніж за 8 годин до роздуван = 85;я балона.

У порівнянні = 79; НФГ еноксапариl= 5; натрію стат = 80;стично значущо знижував частоту первинної кінцевої точки, яка була комбінацієn= 2; випадків смерті з будь-якої причини та повторного інфаркту міокарда, протягом перших 30 днів після рандомізацo= 0;ї [9,9 % в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у пор= 110;внянні з 12,0 % в групі застосуванl= 5;я НФГ] зі зниже&#= 1085;ням відносного ризику на 17 % (p < 0,00= 1).

Перk= 7;ваги лікування еноксапариl= 5;ом натрію, очевидні дл= 03; цілого ряду показників ефективносm= 0;і, проявлялисn= 3; через 48 годин, коли спосте = 88;ігалося зниження відносного ризику повторного інфаркту міокарда на 35 % у порівнянн= 10; з лікування = 84; НФГ (p < 0,001).

Позl= 0;тивний ефект лікування еноксапариl= 5;ом натрію на первинну кінцеву точку був по= 076;ібним в усіх ключових підгрупах, включаючи підгрупи за віком, статтю, локалізаціn= 8;ю інфаркту, ан= 072;мнезом цукрового діабету, анамнезом раніше перенесеноk= 5;о інфаркту міокарда, типом призначеноk= 5;о фібринолітl= 0;чного препарату т = 72; часом до початку лікування д = 86;сліджувани&#= 1084; препаратом.

Споl= 9;терігалися статистичнl= 6; значущі пер = 77;ваги лікування еноксапариl= 5;ом натрію у пор= 110;внянні з НФГ у пацієнтів, які перенесли Ч = 50;В протягом 30 днів після рандомізацo= 0;ї (зниження відносного ризику на 23 %) або яким застосовувk= 2;ли медикаментl= 6;зне лікування (зниження відносного ризику на 15 %, p =3D 0,27 для взаємодії).

= 63;астота подій комбінованl= 6;ї кінцевої то = 95;ки, яка включал = 72; смерть, повторний інфаркт міо = 82;арда або внутрішньоm= 5;ерепний крововилив (показник сукупної клінічної користі), через 30 днів була статистичнl= 6; значущо ниж = 95;ою (p < 0,0001) в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію (10,1 %) у порівнянні = 79; групою застосуванl= 5;я НФГ (12,2 %), що відповідає зниженню відносного ризику на 17 % нk= 2; користь лікування еноксапариl= 5;ом натрію.

Частота виникнення великих кровотеч че = 88;ез 30 днів була статистичнl= 6; значущо вищ = 86;ю        =             (p < 0,0001) в групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію (2,1 %) у порівнянні = 79; групою застосуванl= 5;я гепарину (1,4 %). У групі застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію була вища частот = 72; шлунково-ки = 96;кових кровотеч (0,5 %) у порівнянні = 79; групою застосуванl= 5;я гепарину (0,1 %), тоді як частота внутрішньоm= 5;ерепних крововиливo= 0;в в обох група= 093; була подібн = 86;ю (0,8 % на фоні прийому еноксапариl= 5;у натрію у порівнянні із 0,7 % на фоні прийому гепарину).

Позl= 0;тивний вплив лікування еноксапариl= 5;ом натрію на первинну кінцеву точку, який спостерігаk= 4;ся протя= ;гом перших 30 днів, утримувавсn= 3; протягом 12-місячного періоду подальшого спостережеl= 5;ня.

Порушен&= #1085;я функції печінки. За даними літератури, застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію 4000 МО (40 мг) для пацієнтів з цирозом печінки (кла= 089; B-C за класифікацo= 0;єю Чайлда-П’ю) є безпечним т = 72; ефективним для запобіг = 72;ння тромбозу ворітної вени. При цьому слід відмітити, щ= 086; дослідженнn= 3;, описані у літературі, можуть мати певні обмеження. Необхідно дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; щодо пацієн = 90;ів з порушення = 84; функції печінки, оскільки вони більш схильні до виникнення кровотеч (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я») і наразі не виконувалоl= 9;я жодних формальних досліджень = 79; дозування препарату для пацієнт= 10;в з цирозом печінки (кла= 089; A, B або C за класифікацo= 0;єю Чайлда-П’ю).

Фармакокін&= #1077;тика.

Загальні характерисm= 0;ики.

Фармакокін&= #1077;тичні показники еноксапариl= 5;у натрію досліджуваl= 3;ися переважно з огляду на динаміку анти-Xa активності = 74; плазмі кров= 10;, а також за впливом на анти-IIa активність = 91; рекомендовk= 2;ному діапазоні доз після однократноk= 5;о і багатократl= 5;ого п/ш введення та після однократноk= 5;о в/в введення. Кількісне визначення фармакокінk= 7;тичної анти-Xa і анти-IIa активності виконувалоl= 9;я за допомого= 02; валідованиm= 3; амідолітичl= 5;их методів.

Всмоктуk= 4;ання. Абсолютна біодоступнo= 0;сть еноксапариl= 5;у натрію післ= 03; п/ш ін’єкції за результатаl= 4;и оцінки анти-Xa активності наближаєтьl= 9;я до 100 %.

Можm= 1;ть використовm= 1;ватися різні дози, лікарські форми та схеми введення препарату.

Серk= 7;дній максимальнl= 0;й рівень анти-Xa активності = 74; плазмі кров= 10; спостерігаn= 8;ться протягом 3-5 гоk= 6;ин після п/ш ін’єкції і досягає приблизно 0,2, 0,4, 1= ,0 і 1,3 МО анти-Xa активності на мл після однократноk= 5;о п/ш введення препарату у дозах 2000 МО, 4000 МО, 100 МО/кг і 150 МО/кг (20 мг, 40 мг, 1 мг/кг і 1,5 мг/кг) відповідно.

Пісl= 3;я введення 3000 МО (30 мг) в/в болюсно з подальшим негайним введенням 100 МО/кг (1 мг/кг= ;) п/ш кожні 12 годин початковий максимальнl= 0;й рівень анти-Xa активності = 74; плазмі кров= 10; становив 1,16 МО/мл (n =3D 16) і середня експозиція відповідалk= 2; при цьому 88 % рівноважниm= 3; рівнів. Рівноважниl= 1; стан досяга = 74;ся на другу доб= 091; застосуванl= 5;я препарату.=

Пісl= 3;я багатократl= 5;ого п/ш введення препарату з = 72; схемами 4000 МО (40 мг) один раз на добу та 150 М= О/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу у здорових до = 73;ровольців рівноважниl= 1; стан досягався н = 72; другу добу застосуванl= 5;я препарату, при цьому середнє відношення експозиції було прибли = 79;но на 15 % вищим у порівнянні із однократ = 85;им введенням дози препарату. Після багат = 86;кратного п/ш введення препарату з = 72; схемою 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на добу рівноважниl= 1; стан досягався у період між 3 та 4 добою, при цьому середня експозиція = 73;ула приблизно н = 72; 65 % вищою у порівнянні із однократ = 85;им введенням дози препарату, а середні максимальнl= 0;й та мінімальниl= 1; рівні анти-Х= 072; активності становили приблизно 1,2 т= а 0,52 МО/мл відповідно.

Об’n= 8;м ін’єкції та концентрацo= 0;я дози у межах діапазону 100<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:Symbol;mso-ascii-font-family:"Times N= ew Roman"; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-hansi-font-family:"Times New = Roman"; mso-bidi-font-family:"Times New Roman";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-langua= ge: UK;mso-fareast-language:UK;mso-bidi-language:UK;mso-char-type:symbol; mso-symbol-font-family:Symbol'>-200 мг/мл не впливали на фармакокінk= 7;тичні показники у здорових добровольцo= 0;в.

У рекомендовk= 2;ному діапазоні доз фармако = 82;інетика еноксапариl= 5;у натрію є лінійною.

Внуm= 0;рішньо- та міжіндивідm= 1;альна варіабельнo= 0;сть низька. Післ= 103; багатократl= 5;ого п/ш введення препарату кумуляції н = 77; спостерігаn= 8;ться.

= 40;нти-ІІа активність = 91; плазмі кров= 10; після п/ш введення приблизно у 10 разів нижча, ніж анти-Ха активність. Середній максимальнl= 0;й рівень анти-ІІа активності спостерігаn= 8;ться приблизно через 3-4 години після п/ш ін’єкції, досягаючи 0,13 МО/мл і 0,19 МО/мл після багатократl= 5;ого введення пр = 77;парату за схемами 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на доб= 091; і 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу відповідно.

Розподіl= 3;. Об’єм розподілу анти-Ха активності еноксапариl= 5;у натрію становить приблизно 4,3 літра і наближаєтьl= 9;я до об’єму циркулюючоo= 1; крові.

Біотранl= 9;формація. Еноксапари&= #1085; натрію метаболізуn= 8;ться головним чином у печінці шляхом десульфатуk= 4;ання та/або деполімериk= 9;ації з утворення = 84; сполук з меншою молекулярнl= 6;ю масою та зна= 095;но нижчою біологічноn= 2; активністю.

Виведенl= 5;я. Еноксапари&= #1085; натрію є лікарським засобом з низьким кліренсом, у якого середній кліренс анти-Ха активності = 79; плазми кров= 10; становить 0,74 л/год після 6-годинної інфузії у дозі 150 МО/кг (1,5 мг/кг).

Елімінація має монофазний характер, пр= 080; цьому періо = 76; напіввиведk= 7;ння становить в= 10;д близько 5 годин після однократноk= 5;о п/ш введення до близько 7 годин після багатократl= 5;ого введення.=

= 53;ирковий кліренс активних фрагментів охоплює приблизно 10 % введеної дози, а загальна ниркова екскреція активних та неактивних фрагментів R= 11; 40 % дози.

Осоk= 3;ливі групи пацієнтів.=

Пацієнт&= #1080; літнього віку. За результатаl= 4;и популяційнl= 6;го фармакокінk= 7;тичного аналізу профіль кінетики ен = 86;ксапарину натрію у пацієнтів літнього віку не відрізняєтn= 0;ся від такого у більш молодих пацієнтів, якщо функці= 03; нирок не порушена.=

Проm= 0;е з огляду на те, що функція нирок може з= 085;ижуватися з віком, у літніх пацієнтів м = 86;жуть спостерігаm= 0;ися нижчі рівні елімінації еноксапариl= 5;у натрію (див. (д= ив. = 088;озділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Порушен&= #1085;я функції печінки. У дослідженнo= 0; за участю пацієнтів з вираженим цирозом печінки, які отримували еноксапариl= 5; натрію у доз= 110; 4000 МО (40 мг) один раз на добу, зниження максимальнl= 6;го рівня анти-Х= 072; активності асоціювалоl= 9;я зі збільшенняl= 4; тяжкості порушення функції печінки (яка оцінюваласn= 3; за класифікацo= 0;єю Чайлда-П’ю). Це зниження пояснювалоl= 9;я головним чи = 85;ом зниженням рівня ATIII, яке було вторинним п = 86; відношенню до зменшенн= 03; синтезу ATIII у пацієнтів з порушенням функції печінки.

Порушен&= #1085;я функції нирок. Спостеріга&= #1083;ася лінійна залежність між кліренс = 86;м анти-Ха активності = 79; плазми кров= 10; та кліренсо = 84; креатиніну = 91; рівноважноl= 4;у стані, що свідчить пр = 86; зменшення кліренсу еноксапариl= 5;у натрію у пацієнтів з порушенням функції нирок. Експозиція анти-Xa активн&= #1086;сті, виражена через показник AUC (площа під кр&#= 1080;вою концентрацo= 0;я/час), у рівноважноl= 4;у стані граничною мірою зростала пр = 80; легкому порушенні функції нирок (кліренс креатиніну 50-80 мл/= 093;в) та при помірному порушенні функції нир = 86;к (кліренс креатиніну 30-50 мл/= 093;в) після багатократl= 5;ого п/ш введення препарату у дозах 4000 МО (40 мг) один раз на добу. У пацієнтів з тяжким порушенням функції нир = 86;к (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) рівен&= #1100; AUC у рівноважноl= 4;у стані значущо зростав в середньому на 65 % після багатократl= 5;ого п/ш введення препарату у дозі 4000 МО (40 мk= 5;) один раз на добу (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Гемодіа&= #1083;із. Фарl= 4;акокінетик= 072; еноксапариl= 5;у натрію при гемодіалізo= 0; була подібною до такої в конт= 088;ольній групі після однократноk= 5;о в/в введення препарату у дозах 25 МО, 50 МО або 100 МО/кг (0,25, 0,50 &#= 1072;бо 1,0 мг/кг), проте рівень AUC при цьому був удвічі вищи = 84; у порівнянн= 10; з контрольноn= 2; групою.

Маса тіла. Після багатократl= 5;ого п/ш введення препарату у дозі 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на добу середній рівень AUC анти= -Xa активності був граничн = 86;ю мірою вищий = 091; рівноважноl= 4;у стані у здор= 086;вих добровольцo= 0;в з ожирінням (ІМТ 30-48 кг/м²) у порівнянні = 79; контрольноn= 2; групою осіб без ожирінн= 03;, тоді як максимальнl= 0;й рівень анти-Xa активності = 74; плазмі кров= 10; не збільшув = 72;вся. У осіб з ожирінням при п/ш застосуванl= 5;і препарату спостерігаk= 4;ся нижчий кліренс піс = 83;я внесення поправки на масу тіла.

При застосуванl= 5;і препарату у дозах без поправки на масу тіла було виявлено, що після однократноk= 5;о п/ш введення препарату у дозі 4000 МО (40 мk= 5;) експозиція анти-Xa активності була на 52 % вищою у жіно= 082; з низькою масою тіла (< 45 кг) і на 27 % вищою у чоло= 074;іків з низькою масою тіла (< 57 кг) у порівнянні = 79; контрольниl= 4;и особами з нормальною масою тіла (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Фармакокін&= #1077;тичні взаємодії.= При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і еноксапариl= 5;у натрію та тромболітиl= 2;ів не спостері = 75;алося ніякої фармакокінk= 7;тичної взаємодії між ними.

= Доклінічні дані з безпеки. Окрім антикоагулn= 3;нтних ефектів еноксапариl= 5;у натрію, не спостерігаl= 3;ося ніяких озна = 82; небажаного впливу при застосуванl= 5;і препарату у дозі 15 мг/кг/добу у 13-тижневих дослідженнn= 3;х токсичностo= 0; препарату після п/ш вве&#= 1076;ення у щурів та собак та у дозі 10 мг/кг/до= ;бу у 26-тижневих дослідженнn= 3;х токсичностo= 0; препарату після п/ш і в/в введення у щурів та мав= 087;.

= Еноксапариl= 5; натрію не продемонстl= 8;ував ніякої мутагенної активності за результа = 90;ами досліджень in vitro, в тому числі тесту Еймса, аналізу прямих мутацій у кл= 110;тинах лімфоми мишей, а також ніяко= 11; кластогеннl= 6;ї активності за результатаl= 4;и аналізу аберації хромосом у лімфоцитах людини in vitro та аналізу аберації хромосом у кістковому мозку щурів in vivo.

= Дослідженнn= 3;, проведені н = 72; вагітних самках щурі = 74; та кролів з п/ш введення= 084; еноксапариl= 5;у у дозах до 30 мг/кг/добу, не виявили ніяких дока = 79;ів тератогеннl= 6;го впливу або фетотоксичl= 5;ості препарату. Було показано, що еноксапариl= 5; натрію не виявляє ніякого впливу на фертильнісm= 0;ь або репроду = 82;тивну функцію самців та самок щурів при п/ш введенні у дозах до 20 мг/кг/добу.

=

Кліl= 5;ічні характерисm= 0;ики.

Показання.=

Преl= 7;арат показаний для застосуванl= 5;я дорослим дл= 03;:

-        = ;             Проm= 2;ілактики венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень = 91; хірургічниm= 3; пацієнтів з помірним та високим ризиком, особливо у пацієнтів, які підлягають ортопедичl= 5;им або загальнохіl= 8;ургічним оперативниl= 4; втручанням, = 074; тому числі оперативниl= 4; втручанням = 79; приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0;.

-        = ;             Проm= 2;ілактики венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень = 91; терапевтичl= 5;их пацієнтів з гострими захворюванl= 5;ями (такими як гостра серцева недостатніl= 9;ть, дихальна недостатніl= 9;ть, тяжкі інфекції аб = 86; ревматичні захворюванl= 5;я) та зниженою = 088;ухливістю, які мають підвищений ризик виник = 85;ення венозної тромбоембоl= 3;ії.

-        = ;             Лікm= 1;вання тромбозу глибоких ве = 85; (ТГВ) та тромб&= #1086;емболії легеневої артерії (ТЕЛА), за виня= тком випадків ТЕЛА, при яких може бути необхі = 76;ним проведення тромболітиm= 5;ної терапії або хірургічноk= 5;о втручання.=

-        = ;             Тривалl= 6;го лікування тромбозу глибоких ве = 85; (ТГВ) і тромбоембоl= 3;ії легеневої а = 88;терії    (ТЕЛА), а також профілактиl= 2;и їхніх рецидивів у пацієнтів з активною фа = 79;ою онкологічнl= 6;го захворюванl= 5;я.

-        = ;             Проm= 2;ілактики утворення тромбів у екстракорпl= 6;ральному кровообігу під час гемодіалізm= 1;.

-        = ;             При гострому коронарноl= 4;у синдромі:

- для лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; підйому сег = 84;ента ST (NSTEMI), у комбінації = 79; пероральниl= 4; прийомом ацетилсаліm= 4;илової кислоти;

- для лікування гострого інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI), в тому числі у пацієнтів, яким планується = 84;едикаменто&#= 1079;не лікування або подальш = 77; черезшкірнk= 7; коронарне втручання (ЧКВ).

Протипоказ&= #1072;ння.

Еноl= 2;сапарин натрію протипоказk= 2;ний до застосув = 72;ння у пацієнтів = 079; такими станами:

- Підk= 4;ищена чутливість до еноксапариl= 5;у натрію, гепарину аб = 86; його похідних, в тому числі інших низькомолеl= 2;улярних гепаринів, а= 073;о до будь-якої з допоміжни = 93; речовин (див. розділ «Склад»).

- Наяk= 4;ність в анамнезі імуноопосеl= 8;едкованої гепариніндm= 1;кованої тромбоцитоl= 7;енії (ГІТ) у межах останніх 100 днів або за наявності циркулюючиm= 3; антитіл (див. також розді = 83; «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

- Актl= 0;вна клінічно значуща кровотеча і стани з високим ризиком виникнення кровотечі, в тому числі нещодавно перенесениl= 1; геморагічнl= 0;й інсульт, виразка шлунково-ки = 96;кового тракту, присутністn= 0; злоякісногl= 6; новоутвореl= 5;ня з високим ризиком кровотечі, н= 077;щодавно перенесене оперативне втручання н = 72; головному мозку, спинному мозку або оч= 072;х, відоме або підозрюванk= 7; варикозне розширення вен стравоходу, артеріовенl= 6;зні мальформацo= 0;ї, судинні аневризми або серйозн= 10; вади розвитку інтраспінаl= 3;ьних або інтрацеребl= 8;альних судин.

- Спіl= 5;альна або епідуральнk= 2; анестезія або локорег= 10;онарна анестезія, якщо еноксапариl= 5; натрію застосовувk= 2;ли для лікування у = 084;ежах попередніх 24 годин (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

- Підk= 4;ищена чутливість до бензиловогl= 6; спирту.

- З огляду на вміст бензиловогl= 6; спирту (див. р&= #1086;зділ «Склад») еноксапариl= 5; натрію у формі випус = 82;у в багатодозоk= 4;их флаконах не повинен призначатиl= 9;я новонароджk= 7;ним та недоноше = 85;им новонароджk= 7;ним (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»).

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій.

Не рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я з нижчезазнаm= 5;еними препаратамl= 0;.

Лікарські засоби, які впливають н = 72; гемостаз (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Деякі засоби, що впливають н = 72; гемостаз, ре= 082;омендуєтьс&= #1103; відміняти д = 86; призначеннn= 3; лікування еноксапариl= 5;ом натрію, за винятком випадків, коли такі засоби абсолютно показані. Якщо така комбінація показана, еноксапариl= 5; натрію необхідно застосовувk= 2;ти при ретельному клінічному та лаборато = 88;ному моніторингm= 1; за необхідносm= 0;і.

До таких препаратів належать:=

- салo= 0;цилати для системного застосуванl= 5;я, ацетилсаліm= 4;илова кислота у протизапалn= 0;них дозах і нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні препарати (НПЗП), в тому числі кеторолак;=

-&nb= sp;           іншo= 0; тромболітиl= 2;и (наприклад альтеплаза, = 088;етеплаза, стрептокінk= 2;за, тенектеплаk= 9;а, урокіназа) т= 072; антикоагулn= 3;нти (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Преl= 7;арати, з якими одночасне застосуванl= 5;я необхідно здійснюватl= 0; з обережністn= 2;.

Зазl= 5;ачені нижче лікар = 89;ькі засоби можн = 72; застосовувk= 2;ти одночасно з еноксапариl= 5;ом натрію з обережністn= 2;:

-&nb= sp; = 30;нші лікарські засоби, які впливають н = 72; гемостаз, такі як:

-&nb= sp; Інгібіт&= #1086;ри агрегації тромбоцитіk= 4;, включаючи ацетилсаліm= 4;илову кислоту, що застосовуєm= 0;ься в антиагрегаl= 5;тній дозі (кардіо= 087;ротекція), клопідогреl= 3;ь, тиклопідин та антагоні = 89;ти глікопротеo= 1;ну IIb/IIIa, що показані пр = 80; гострому коронарномm= 1; синдромі, через ризик виникнення кровотечі.=

-&nb= sp; Декстра&= #1085; 40.

-&nb= sp; Глюкоко&= #1088;тикоїди для системного застосуванl= 5;я.

-&nb= sp; = 51;ікарські засоби, які збільшують рівні калію. Лікарські засоби, які збільшують рівні калію = 074; сироватці крові, можут= 100; призначатиl= 9;я одночасно з еноксапариl= 5;ом натрію при р= 077;тельному клінічному та лабораторнl= 6;му моніторингm= 1; (див. розділи «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Побічні реакції»).

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

Загk= 2;льні застереженl= 5;я.

Еноl= 2;сапарин натрію не можна призначати = 03;к взаємозаміl= 5;ний (одиниця за одиницю) зам= 110;сть інших низькомолеl= 2;улярних гепаринів (Н= 052;Г). Ці лікарськ= 10; засоби відрізняютn= 0;ся своїми процесами виробництвk= 2;, молекулярнl= 0;ми масами, специфічниl= 4;и анти-Xa і анти-IIa активностяl= 4;и, одиницями активності, дозуванням та клінічно= 02; ефективнісm= 0;ю і безпекою. Це обумовлю= 08; відмінностo= 0; у фармакокінk= 7;тиці та біологіч = 85;і активності (наприклад антитромбіl= 5;овій активності, взаємодії з тромбоцитаl= 4;и).

У зв’язку з ци= 084; необхідно приділяти особливу увагу інструкціяl= 4; для медичного застосуванl= 5;я, специфічниl= 4; для кожного патентованl= 6;го лікарськогl= 6; засобу, та дотримуватl= 0;ся їх.

Наяk= 4;ність гепариніндm= 1;кованої тромбоцитоl= 7;енії (ГІТ) в анамнезі (> 100 днів).

Засm= 0;осування еноксапариl= 5;у натрію пацієнтам, в анамнезі яких є імуноопосеl= 8;едкована ГІТ у межах о&#= 1089;танніх 100 днів або у яких наявні цирку= ;люючі антитіла, протипоказk= 2;не (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Циркулюючі антитіла можуть залишатися протягом кількох рок= 10;в.

Еноксапари&= #1085; натрію слід застосовувk= 2;ти з надзвичай = 85;ою обережністn= 2; пацієнтам, в анамнезі яких (> 100 днів) є імуноопосеl= 8;едкована ГІТ без циркулюючиm= 3; антитіл. Рішення щод = 86; застосуван&= #1085;я еноксапариl= 5;у натрію у так= 086;му випадку необхідно приймати лише після р= 077;тельної оцінки співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к та після тог= 086;, як було розглянуто можливість застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;них негепариноk= 4;их засобів лікування (наприклад данапароїдm= 1; натрію або лепірудину).

Моніторинг вмісту тромбоцитіk= 4;.

В онкохворих = 79; кількістю тромбоцитіk= 4; нижче 80 г/л лікування антикоагулn= 3;нтами можливе лиш = 77; на основі оцінки кожного конкретногl= 6; випадку, при цьому рекомендуєm= 0;ься ретельний моніторинг.

Також при застосуванl= 5;і НМГ існує ризик розви = 90;ку ГІТ, опосередкоk= 4;аної антитілами, = 103;ка, як правило, розвиваєтьl= 9;я у проміжку між 5-м та 21-м днями після початку лік = 91;вання еноксапариl= 5;ом натрію.

Ризl= 0;к ГІТ вищий у пацієнтів, які перенесли о = 87;еративне втручання, і спостерігаn= 8;ться переважно після кардіохіруl= 8;гічних втручань та = 091; пацієнтів з онкологічнl= 0;ми захворюванl= 5;ями.

У зв’язку з ци= 084; рекомендуєm= 0;ься визначати в = 84;іст тромбоцитіk= 4; перед початком лікування еноксапариl= 5;ом натрію, а також регулярно у подальшому під час такого лікування.=

За наявності клінічної симптоматиl= 2;и, що може вказувати н = 72; ГІТ (будь-який новий епізо = 76; артеріальнl= 6;ї та/або венозної тромбоембоl= 3;ії, будь-яке бол= 110;сне ураження шкіри у місц= 110; ін’єкції, бу= 076;ь-які алергічні або анафілактоo= 1;дні реакції на фоні лікування), необхідно визначити в = 84;іст тромбоцитіk= 4;. Пацієнти повинні зна = 90;и, що такі симптоми можуть у них виникнути і що про їх виникнення слід повідомити свого лікар= 03;.

У клінічній практиці у разі наявності підтверджеl= 5;ого значного зниження рівня тромб = 86;цитів (30-50% від початковогl= 6; значення) необхідно негайно відмінити еноксапариl= 5; натрію і перевести пацієнта на альтернатиk= 4;ний негепариноk= 4;ий антикоагулn= 3;нтний засіб лікування.=

Гемl= 6;рагічні явища. Як і при застосуванl= 5;і інших антикоагулn= 3;нтів, може виникнути кровотеча/к = 88;ововилив будь-якої локалізаціo= 1;. При виникненні кровотечі слід дослідити ї= 11; походження та розпочат = 80; відповідне лікування.

Еноксап&= #1072;рин натрію, які і будь-який інший антик = 86;агулянтний препарат, необхідно застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; при станах, які обумовл= 02;ють підвищення вірогідносm= 0;і кровотечі, таких як:

- порm= 1;шення гемостазу;=

- наяk= 4;ність в анамнезі пептичної виразки;

- нещl= 6;давно перенесениl= 1; ішемічний інсульт;

- тяжl= 2;а артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;;

- нещl= 6;давній розвиток діабетичноo= 1; ретинопатіo= 1;;

- опеl= 8;ативне втручання н = 72; нервовій системі або очах;

- однl= 6;часне застосуванl= 5;я лікарських засобів, які впливають н = 72; гемостаз (див. розділ «&= #1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Лабораторн&= #1110; аналізи. Еноксапариl= 5; натрію у дозах, що застосовуюm= 0;ься для профілактиl= 2;и венозної тромбоембоl= 3;ії, не має суттєвого впливу на ча= 089; кровотечі, загальні коагуляційl= 5;і показники, а також не впливає на агрегацію тромбоцитіk= 4; та зв’язуваннn= 3; фібриногенm= 1; з тромбоцитаl= 4;и.

При застосуванl= 5;і препарату у вищих дозах = 084;оже зростати показник активованоk= 5;о часткового тромбопласm= 0;инового часу (АЧТЧ) та = активованоk= 5;о часу згортання (АЧЗ). Оскільк&= #1080; не існує лінійної залежності між зростан = 85;ям АЧТЧ та АЧЗ і збільшенняl= 4; антитромбоm= 0;ичної активності еноксапариl= 5;у натрію, то ці показники є ненадійнимl= 0; і не можуть застосовувk= 2;тися для моніторингm= 1; активності еноксапариl= 5;у натрію.

Застосуван&= #1085;я препарату при спінальній/ = 77;підуральні&#= 1081; анестезії або при люмбальній пункції.

Спінальна/е= підуральна анестезія або люмбаль = 85;а пункція не повинні виконуватиl= 9;я у межах 24 годи= 085; після застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у терапевтичl= 5;их дозах (див. також розді = 83; «Протипокаk= 9;ання»).

Повідомлял&= #1086;ся про випадки нейроаксіаl= 3;ьних гематом при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і еноксапариl= 5;у натрію та проведенні процедур спінальної/ = 77;підурально&#= 1111; анестезії а = 73;о спінальної пункції, що призводило до довгостр = 86;кового або необоротноk= 5;о паралічу. Ці випадки є рідкісними при застосуванl= 5;і еноксапариl= 5;у натрію за схемою 4000 МО (40 мг) один раз на добу або у нижчих доза = 93;. Ризик виник = 85;ення таких подій = 108; вищим при застосуванl= 5;і післяопераm= 4;ійних постійних епідуральнl= 0;х катетерів, при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і інших препаратів, які впливають н = 72; гемостаз, таких як нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні препарати, при виконанні травматичнl= 0;х або повторн = 80;х епідуральнl= 0;х або спінальних = 87;ункцій або у пацієнтів, в анамнезі яких є оперативні втручання н = 72; хребті або деформації хребта.

Для зниження потенційноk= 5;о ризику розвитку кровотеч, пов’язаних із одночасним застосуванl= 5;ям еноксапариl= 5;у натрію та проведенняl= 4; процедур епідуральнl= 6;ї чи спінальн = 86;ї анестезії/а = 85;алгезії або спінальної = 87;ункції, слід брати д= 086; уваги фармакокінk= 7;тичний профіль еноксапариl= 5;у натрію (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Встановленl= 5;я або видален = 85;я епідуральнl= 6;го катетера аб = 86; виконання люмбальної пункції найкраще ви = 82;онувати тоді, коли антикоагулn= 3;нтний ефект еноксапариl= 5;у натрію є низьким, проте точни = 81; час досягнення достатньо низького ан = 90;икоагулянт&#= 1085;ого ефекту у кож= 085;ого окремого пацієнта невідомий. Слід додатк = 86;во брати до уваги те, що виведення еноксапариl= 5;у натрію є більш тривалим у пацієнтів з кліренсом креатиніну 15-30 мл/= 093;в (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Якщо лікар прийме рішення застосовувk= 2;ти антикоагулn= 3;нтну терапію при виконанні е = 87;ідуральної чи спінальної анестезії/а = 85;алгезії або люмбальної пункції, необхідно з = 76;ійснювати частий моніторинг = 79; метою виявл = 77;ння будь-яких симптомів неврологічl= 5;их розладів, таких як біл= 100; по серединній лінії спини, сенсорні та моторні розлади (відчуття оніміння аб = 86; слабкості у нижніх кінцівках), порушення функції кишечнику та/або сечов= 086;го міхура. Слід проінструкm= 0;увати пацієнтів про необхіднісm= 0;ь негайно повідомлятl= 0; лікарю про виникнення будь-яких із зазначених вище симптомів. Якщо підозрюєтьl= 9;я утворення спінальної гематоми, потрібно негайно роз = 87;очати належні заходи із діагностикl= 0; та лікуванн= 03;, в тому числі розглянути питання щод = 86; проведення декомпресіo= 1; спинного мо = 79;ку, навіть якщо таке лікування може не запо= 073;ігти несприятлиk= 4;им неврологічl= 5;им наслідкам.=

Некроз шкіри / шкірний васкуліт. Повідомлялl= 6;ся про випадки розвитку некрозу шкіри та шкірного васкуліту н = 72; фоні застос = 91;вання низькомолеl= 2;улярних гепаринів; у таких випадках необхідно негайно від = 84;інити препарат.=

Процедури черезшкірнl= 6;ї коронарної реваскулярl= 0;зації. Для зведення до мінімуму ризику кров = 86;течі після інструментk= 2;льних процедур на = 089;удинах у рамках лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1;, інфаркт&= #1091; міокарда бе = 79; підйому сегмента ST (NSTEMI) і гострого інфаркт&= #1091; міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI) необхідно чітко дотримуватl= 0;ся рекомендовk= 2;них інтервалів між введенням доз еноксап = 72;рину натрію. Важливо досягти гемостазу у місці пункції після черезшкірн&= #1086;го коронарногl= 6; втручання (ЧКВ). У разі використанl= 5;я пристрою дл= 03; закриття місця пункції судини інтродьюсеl= 8; можна видалити одразу ж після процедури. Якщо викори = 89;товується метод ручного притисканнn= 3; судини, інтродьюсеl= 8; має бути видалений через 6 годин після останньої в/= 074; або п/ш ін’єк&#= 1094;ії еноксапариl= 5;у натрію. Якщо лікування еноксапариl= 5;ом натрію потрібно продовжити, наступну запланованm= 1; дозу слід ввести не раніше ніж через 6-8 годин після видалення інтродьюсеl= 8;а. За місцем введення катетера слід спостерігаm= 0;и для своєчасногl= 6; виявлення ознак крово = 90;ечі або утворення гематоми.=

Госm= 0;рий інфекційниl= 1; ендокардит. Застосуванl= 5;я гепарину пацієнтам з гострим інфекційниl= 4; ендокардитl= 6;м, як правило, не рекомендуєm= 0;ься з огляду на ризик церебральнl= 0;х крововиливo= 0;в. Якщо таке застосуванl= 5;я розцінено я = 82; абсолютно необхідне, рішення слі = 76; приймати ли = 96;е після ретельної індивідуалn= 0;ної оцінки співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к.

Мехk= 2;нічні штучні клапани серця. Застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію з мет= 086;ю тромбопрофo= 0;лактики у пацієнтів = 079; механічнимl= 0; штучними клапанами серця належним чином не вивчене. Повідомлялl= 6;ся про окремі випадки тромбозу штучних клапанів се = 88;ця у пацієнтів = 079; механічнимl= 0; штучними кл = 72;панами серця, які отримували еноксапариl= 5; натрію з метою тромбопрофo= 0;лактики. Наявність факторів, як= 110; можуть обумовлюваm= 0;и додатковий ризик, в тому числі основне захворюванl= 5;я та недостатні клінічні дані, обмежу= 102;ть оцінку таки = 93; випадків. Деякі з таки= 093; випадків спостерігаl= 3;ися у вагітних жінок, у яких тромбоз призводив д = 86; смерті матері і пло= 076;а.

Вагo= 0;тні жінки з механічнимl= 0; штучними кл = 72;панами серця. Застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію з мет= 086;ю тромбопрофo= 0;лактики у вагітних жінок з меха= 085;ічними штучними клапанами серця належ = 85;им чином не вивчено. У клінічному дослідженнo= 0;, в якому вагітні жінки з механічнимl= 0; штучними клапанами серця отримували еноксапариl= 5; натрію (100 МО/кk= 5; (1 мг/кг) двічі на добу) з метою зменшення ризику тромбоембоl= 3;ій, у 2 з 8 жінок утворилися згустки крові, які пр&#= 1080;звели до блокування клапану та д= 086; смерті мате = 88;і і плода. У післяреєстl= 8;аційний період надходили окремі повідомленl= 5;я про тромбоз клапанів у вагітних жінок з механічнимl= 0; штучними клапанами серця, які отримували еноксапариl= 5; натрію з метою тромбопрофo= 0;лактики. У вагітних жінок з механічнимl= 0; штучними клапанами серця можливий підвищений ризик тромбоембоl= 3;ій.

Пацієнти літнього віку. При застосуванl= 5;і препарату у профілактиm= 5;ному діапазоні доз у пацієнтів літнього ві = 82;у не спостерігаl= 3;ося зростання схильності до кровотеч. Для пацієнтів літнього ві = 82;у (особливо віком від 80 років) можливе під = 74;ищення ризику геморагічнl= 0;х ускладнень = 87;ри застосуванl= 5;і препарату у терапевтичl= 5;их дозах. Для пацієнтів віком понад 75 років, які отримують лікування препаратом = 79; приводу інфаркт&= #1091; міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI), рекомендуєm= 0;ься ретельний клінічний м = 86;ніторинг та може бути розглянута доціл= ;ьність зниження дози (див. розділи «Фа = 88;макокінети&#= 1082;а» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Порm= 1;шення функції нирок. У пацієнтів з порушення = 84; функції нирок спост = 77;рігається збільшення експозиції еноксапариl= 5;у натрію, що підвищує ризик виник = 85;ення кровотечі. Для таких пацієнтів рекомендовk= 2;ний ретельний клінічний моніторинг, = 072; також може бути розглянута доцільністn= 0; біологічноk= 5;о моніторингm= 1; шляхом визн = 72;чення анти-Xa активності (див. розділи «Фармакокіl= 5;етика» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Еноl= 2;сапарин натрію не рекомендовk= 2;ний до застосув = 72;ння пацієнтам з термінальнl= 6;ю стадією захворюванl= 5;я нирок (кліренс креатиніну <= 15 мл/хв) з огляду на відсутністn= 0; належних даних щодо цієї популяції, з= 072; винятком пр = 86;філактики утворення тромбів у екстракорпl= 6;ральному кровообігу під час гемодіалізm= 1;.

Для пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок (кліренс креатиніну 15-30 мл/хв) з огляду на суттєве зростання експозиції = 77;ноксапарин&#= 1091; натрію рекомендуєm= 0;ься коригуваннn= 3; дози препарату я = 82; при терапевтичl= 5;ому, так і при профілактиm= 5;ному застосуванl= 5;і (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Пацo= 0;єнтам з порушення = 84; функції нирок помір = 85;ого (кліренс креатиніну 30-50 мл/хв) та легкого (кліренс креатиніну 50-80 мл/хв) ступеня коригуваннn= 3; дози не рекомендуєm= 0;ься.

Порm= 1;шення функції печінки. Еноксапариl= 5; натрію слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам з порушенням функції печінки через підвищення ризик крово = 90;еч. Коригуваннn= 3; дози за резу= 083;ьтатами моніторингm= 1; рівнів анти-Xa активн&= #1086;сті є ненадійни = 84; для пацієнтів з = 094;ирозом печінки і не рекомендуєm= 0;ься (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Низn= 0;ка маса тіла. У жінок k= 9; низькою масою тіла (< 45 кг) та у чоло= віків з низькою масою тіла (< 57 кг) спостерігаl= 3;ося збільшення експозиції еноксапариl= 5;у натрію, який застосовувk= 2;вся у профілакт = 80;чних дозах (без поправки на масу тіла), що може призводити до підвищеногl= 6; ризику кров = 86;теч. У зв’язку з цим таким пацієнтам р = 77;комендуєть&#= 1089;я ретельний клінічний моніторинг (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Пацo= 0;єнти з ожирінням. У пацієнтів з ожирінням відмічаєтьl= 9;я підвищений ризик виникнення тромбоембоl= 3;ій. Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я профілактиm= 5;них доз препарату паціє= ;нтам з ожирінням (ІМТ (індекс маси тіла) > 30 кг/м²) не вивчені у достатній мірі, і наразі нема= 08; консенсусу щодо доцільностo= 0; коригуваннn= 3; дози для ціє= 111; категорії пацієнтів. З= 072; цими пацієнтами необхідно здійснюватl= 0; ретельне спостережеl= 5;ня щодо можливих си = 84;птомів тромбоембоl= 3;ій.

= 43;іперкалієм&#= 1110;я. Гепарини можуть приг = 85;ічувати секрецію альдостероl= 5;у у наднирков = 80;х залозах, що призводить до гіперкал= 10;ємії (див. розділ «Побічні реакції»), особливо у пацієнтів з цукровим діабетом, хронічною нирковою недостатніl= 9;тю, вже існуючи = 84; метаболічнl= 0;м ацидозом та = 091; пацієнтів, я= 082;і отримують лікарські засоби з відомою зда = 90;ністю підвищуватl= 0; рівні калію (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Необхідно періодично контролюваm= 0;и вміст калію = 074; плазмі кров= 10;, особливо у пацієнтів з підвищеним = 88;изиком.

Відстежува&= #1085;ість. Низькомолеl= 2;улярні гепарини є біоl= 3;огічними лікарськимl= 0; засобами. З метою покра = 97;ення їх відстежуваl= 5;ості рекомендуєm= 0;ься, щоб медичні працівники записували = 90;оргову назву та номер серії введеного п = 88;епарату у документацo= 0;ю пацієнта.=

Бенk= 9;иловий спирт. Цей лікарський засіб містить 15 мг спирту бенз = 80;лового на 1 мл. Спирт бензиловий може спричи = 85;ити алергічні реакції. Зас= 090;осування лікарськогl= 6; засобу, який містить бензиловий спирт як консервант, = 091; новонароджk= 7;них асоціювалоl= 9;я з летальним = 80; випадками гаспінг-син = 76;рому (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Бензиловий спирт також може викликати токсичні реакції та анафілактоo= 1;дні реакції у не= 084;овлят і дітей віко= 084; до 3 років. Мінo= 0;мальна кількість бензиловогl= 6; спирту, при якій може спостерігаm= 0;ися токсичністn= 0;, невідома.=

Пацієнти з чутливістю до натрію=

Щодо пацієнтів, які отримують добову доз = 91; понад 210 мг, слід враховуватl= 0;, що в одній дозі цього лікарськогl= 6; засобу міститься понад 24 мг натрію, що еквівалентl= 5;о 1,2 % рекомендо&= #1074;аної ВООЗ максимальнl= 6;ї добової норми спожи = 74;ання натрію (2 г для доросло= 11; людини).

Госm= 0;рий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз<= /span>

Про гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз (ГГЕП) повідомлялl= 0; з частотою «невідомо» = 91; зв’язку з лікуванням еноксапариl= 5;ом. При призначеннo= 0; препарату п = 72;цієнтів слід проінформуk= 4;ати про симптом = 80; ГГЕП та проводити ретельне спостережеl= 5;ня для виявлення реакцій з боку шкіри. У разі появи ознак та симптомів, щ= 086; вказують на = 094;і реакції, еноксапариl= 5; слід негайн = 86; відмінити т = 72;, якщо потрібно, розглянути альтернатиk= 4;не лікування.=

Застос= 091;вання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

В&#= 1072;гітність. У людей відсутні докази того, що еноксапа = 88;ин проникає через плацентарнl= 0;й бар’єр під час другого та третього триместрів вагітності. Інформація стосовно першого три = 84;естру наразі відсутня.

Під час досліджень на тваринах жодних озна = 82; фетотоксичl= 5;ості або тератогеннl= 6;сті препарату виявлено не було (див. розділ «Док = 83;інічні дані з безпеки»). Дані, отримані дл= 03; експерименm= 0;альних тварин, показали, що проникненнn= 3; еноксапариl= 5;у через плаценту є м= 110;німальним.

Еноl= 2;сапарин натрію слід призначати вагітним лише у разі встановленl= 5;я лікарем чіт = 82;ої потреби у такому лікуванні.=

За вагітними жінками, які отримують еноксапариl= 5; натрію, необхідно здійснюватl= 0; ретельне спостережеl= 5;ня щодо виникненнn= 3; ознак кровотечі або надмірної антикоагулn= 3;нтної дії, а також потрібно застерегти таких пацієнток про ризик геморагічнl= 0;х явищ. В цілому наявні дані вказують на відсутністn= 0; будь-яких доказів підвищеногl= 6; ризику кровотеч, тромбоцитоl= 7;енії або остеопо = 88;озу у таких пацієнток у порівнянні = 79; цим ризиком = 091; не вагітних жінок, окрім ризику, який спостерігаn= 8;ться у вагітних з= 110; штучними клапанами серця (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Якщl= 6; планується епідуральнk= 2; анестезія, р= 077;комендуєть&= #1089;я перед її виконанням відмінити лікування еноксапариl= 5;ом натрію (див. р&= #1086;зділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Оскo= 0;льки бензиловий спирт може проникати через плаценту, рекомендуєm= 0;ься використовm= 1;вати таку лікарську форму препарату, я= 082;а не містить бензиловогl= 6; спирту.

Г&#= 1086;дування груддю. Невo= 0;домо, чи екскретуєтn= 0;ся незмінений еноксапариl= 5; у грудне молоко людини. У щурів в період лактації проникненнn= 3; еноксапариl= 5;у або його метаболітіk= 4; у грудне молоко є дуж= 077; низьким.

Всмl= 6;ктування еноксапариl= 5;у натрію при п= 077;роральному прийомі є малоймовірl= 5;им, тому його можна застосовувk= 2;ти під час годування груддю.

Фертильн&= #1110;сть. Клінічні дані щодо впливу еноксапариl= 5;у натрію на фертильнісm= 0;ь наразі відсутні. До= 089;лідження на тваринах не продемонстl= 8;ували ніякого впливу препарату н = 72; фертильнісm= 0;ь (див. розділ «Доклінічнo= 0; дані з безпеки»).

Здатні= 089;ть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або   іншими мех = 72;нізмами.

= Вплив еноксапариl= 5;у натрію на здатність к = 77;рувати транспортнl= 0;ми засобами та працювати з іншими механізмамl= 0; відсутній або незначн = 80;й.

Споl= 9;іб застосуванl= 5;я та дози.

Дозm= 1;вання.

Профілакти&= #1082;а венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень = 91; хірургічниm= 3; пацієнтів з помірним та високим ризиком. Індивідуалn= 0;ний тромбоембоl= 3;ічний ризик у пацієнтів може бути оцінений за допомогою валідованоo= 1; моделі (шкали) стратифікаm= 4;ії ризиків.

- Пацo= 0;єнтам з помірним ризиком тромбоембоl= 3;ічних подій реком = 77;ндована доза еноксапариl= 5;у натрію становить 2000 МО (20 мг) один раз на добу, яку вводять шляхом підшкірної (п/ш) ін’єкції. Було показано, що передопераm= 4;ійне початкове введення (за 2 години до оперативноk= 5;о втручання) еноксапариl= 5;у натрію у доз= 110; 2000 МО (20 мг) є ефективним = 90;а безпечним при оперативниm= 3; втручаннях = 79; помірним ризиком.

У пацієнтів групи помірного ризику проф= 10;лактичне лікування еноксапариl= 5;ом натрію слід продовжуваm= 0;и протягом періоду три = 74;алістю щонайменше 7-10 днів, незалежно від стану відновленнn= 3; (наприклад рухливості). Профілактиl= 2;а повинна про = 76;овжуватися доти, поки у пацієнта більше не буде відмічатисn= 3; суттєво знижена рух = 83;ивість.

- Для пацієнтів з високим ризиком тромбоембоl= 3;ічних подій рекомендовk= 2;на доза енокса = 87;арину натрію становить 4000 МО (40 мг) один раз на добу, яку бажано вводити за 12 годин до опе= 088;ативного втручання шляхом підшкірної (п/ш) ін’єкції. Якщо є потреба у початку профілактиm= 5;ного застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію за більш ніж 12 годин до оперативноk= 5;о втручання (наприклад, пацієнт високого ризику, який очікує на відстроченk= 7; ортопедичнk= 7; хірургічне втручання), останню ін'є= 082;цію слід застосовувk= 2;ти не пізніше ніж за 12 годин до оперативноk= 5;о втручання і відновити профілактиm= 5;не застосуванl= 5;я через 12 годин після оперативноk= 5;о втручання.=

-   Пацo= 0;єнтам, які підлягають великому ортопедичнl= 6;му хірургічноl= 4;у втручанню, рекомендуєm= 0;ься тривала тромбопрофo= 0;лактика − до 5 тижнів.

-   Пацo= 0;єнтам з високим ризиком венозних тр = 86;мбоемболій, яким виконують оперативні втручання н = 72; органах черевної порожнини або таза з приводу онкологічнl= 0;х захворюванn= 0;, рекомендуєm= 0;ься тривала тромбопрофo= 0;лактика − до 4 тижнів.

Профілакти&= #1082;а венозних тромбоембоl= 3;ій (ВТЕ) у терапевтичl= 5;их пацієнтів. Рекомен&= #1076;ована доза еноксапариl= 5;у натрію стан = 86;вить 4000 МО (40 мг) один раз на добу, яку вводять шляхом п/ш ін’єкції.

Проm= 2;ілактичне лікування еноксапариl= 5;ом натрію необхідно здійснюватl= 0; протягом пе = 88;іоду тривалістю щонайменше 6-14 днів, залежн= 086; від стану відновленнn= 3; (наприклад рухливості). Користь такого лікування протягом періоду тривалістю більше 14 днів наразі не визначена.=

Лікування<= /i> т&#= 1088;омбозу глибоких ве = 85; (ТГВ) та тромбоембоl= 3;ії легеневої артерії (ТЕЛА). Еноксапари&= #1085; натрію необхідно вводити п/ш у вигляді ін’єкції 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на д&#= 1086;бу або у вигляд= 110; ін’єкцій 100 МО/кг (1 мг/кг) д = 74;ічі на добу.

Схему дозування обирає ліка = 88; з огляду на р&#= 1077;зультати індивідуалn= 0;ної оцінки, яка має включат = 80; оцінку ризику тромбоембоl= 3;ічних подій та ризику геморагічнl= 0;х подій. Схему дозування п = 86; 150 МО/кг (1,5 мг/кг) один раз на д&#= 1086;бу слід використовm= 1;вати пацієнтам без ускладн = 77;нь з низьким ризиком рецидиву ВТ = 45;. Схему дозування п = 86; 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на доб= 091; слід призначати усім іншим пацієнтам, т= 072;ким як пацієнти = 079; ожирінням, симптомною = 58;ЕЛА, онкологічнl= 0;ми захворюванl= 5;ями, рецидивнимl= 0; ВТЕ або тромбозом проксимальl= 5;их вен (клубово= 111; вени).

Енокl= 9;апарин натрію застосовуюm= 0;ь в середньом = 91; протягом 10 днів. За необхідносm= 0;і слід розпочати прийом пероральниm= 3; антикоагулn= 3;нтів (див. «Перехід із еноксапариl= 5;у натрію на пероральні антикоагулn= 3;нти» у кінці цьог= 086; розділу).

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lan= guage: UK;mso-bidi-language:UK;mso-no-proof:yes'>При тривалому лікуванні тромбозу глибоких вен (ТГВ) і тромбоембоl= 3;ії легеневої артерії (ТЕi= 1;А), а також при запобіганнo= 0; їхньому(-ім) рецидиву(-ам) у пацієнтів із активною = 092;азою онкологічнl= 6;го захворюванl= 5;я лікар повин = 77;н точно оцінити ризики виникнення = 90;ромбоембол&#= 1110;ї та геморагі= 11;.

Рекоl= 4;ендована доза становить 100 МО/кг (1 мг/кг= ;) двічі на добу; її вводять за допомогою п/= 096; ін’єкції протягом 5–10 днів, після чого необхі = 76;но вводити п/ш 150 МО/кг (1,5 мг/к = 75;) один раз на д&#= 1086;бу протягом 6 місяців. Переваги безперервнl= 6;го лікування антикоагулn= 3;нтами слід повторно оцінити через 6 місяц&#= 1110;в лікування.

Профіла&= #1082;тика утворення тромбів під час гемодіа = 83;ізу. Рекl= 6;мендована доза еноксапариl= 5;у натрію стан = 86;вить 100 МО/кг (1 мг/кг). У пацієнтів з високим ризиком геморагічнl= 0;х подій дозу слід знизит = 80; до 50 МО/кг (0,5 мг/кг) при наявності подвійного судинного доступу або до 75 МО/кг (0,75 мг/кг) при наявності єдиного судинного доступу.

Під час гемодіалізm= 1; еноксапариl= 5; натрію слід вводити в артеріальнm= 1; частину контуру на початку сеансу діалізу. Ціє= 111; дози, як правило, вистачає дл= 03; проведення діалізу впродовж 4 годин. Однак при виникненні фібринових кілець, наприклад, коли сеанс триває довш = 77;, ніж звичайн = 86;, можна ввест = 80; додаткову дозу від 50 МО до 100 МО/кг (від 0,5 до 1 мг/кг).

Данl= 0;х щодо застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію пацієнтам для профілактиl= 2;и або лікуван = 85;я та під час сеансів гемодіалізm= 1; немає.

Гострий коронарний синдром: лікування н = 77;стабільної стенокардіo= 1; та інфаркт&= #1091; міокарда бе = 79; підйому сегмента ST (NSTEMI) і гострого ін = 92;аркту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI).

- Для лікування нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та NSTEMI рекомендовk= 2;на доза еноксапариl= 5;у натрію становить 100 МО/кг (1 мг/кг), яку вводять кожні 12 годин шляхом п/ш ін’єкції та призначаютn= 0; у комбінаці= 11; з антитромбоm= 4;итарною терапією. Лікування слід застосовувk= 2;ти протягом принаймні 2 днів та продовжуваm= 0;и до клінічно= 11; стабілізацo= 0;ї пацієнта. Звичайна тр = 80;валість лікування становить від 2 до 8 днів.

Для усіх пацієнтів, які не мають ускладнень, рекомендуєm= 0;ься застосуванl= 5;я ацетилсаліm= 4;илової кислоти перорально = 91; початковій навантажувk= 2;льній дозі 150-300 мг (пацієнти, які ще не отримують ацетилсаліm= 4;илову кислоту) та підтримуваl= 3;ьної дози 75-325 мг/добу довгострокl= 6;во незалежно від стратег= 10;ї лікування.=

- Для лікування гострого STEMI рекомендовk= 2;на доза еноксапариl= 5;у натрію – однократне внутрішньоk= 4;енне (в/в) введення болюсно 3000 МО (30 мг) плюс доза 1= 00 МО/кг (1 мг/кг) п/= 096; з наступним введенням препарату у дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш кожні 12 годин (максимум 10000 М = 54; (100 мг) для кожн = 86;ї з перших дво= 093; доз, що вводяться п/ш). Слід одночасно призначати відповідну антитромбоm= 4;итарну терапію, наприклад ацетилсаліm= 4;илову кислоту перорально (75<= /span>-325 мг один раз на добу), за відсутностo= 0; протипоказk= 2;нь. Рекомендовk= 2;на тривалість лікування становить 8 днів або до виписки пацієнта зі стаціонару, залежно ві = 76; того, що відбудетьсn= 3; раніше. При застосуванl= 5;і разом із тромболітиm= 5;ною терапією (фібринспец = 80;фічною або нефібринспk= 7;цифічною) еноксапариl= 5; натрію слід застосовувk= 2;ти у проміжку від 15 хвилин до початку фібринолітl= 0;чної терапії та 30 хвилин післ= 03; початку фібринолітl= 0;чної терапії.

-   Осоk= 3;ливості дозування препарату пацієнтам віком ≥ 75 років наводяться нижче («Паці= 108;нти літнього віку»).

-   Пацo= 0;єнтам, яким виконують ЧКВ, у разі введення останньої дози еноксапариl= 5;у натрію п/ш менш ніж за 8 годин до роздування балона дода = 90;кові дози препарату більше не потрібні. Якщо останн= 08; п/ш введення препарату було більш ніж за 8 годин до роздування балона, необ= 093;ідно ввести в/в болюсно 30 МО/кг (0,3 мг/кг) е&#= 1085;оксапарину натрію.

Пацієнти дитячого віку. Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію в педіатричнo= 0;й популяції наразі не встановленo= 0;.

Оскo= 0;льки лікарський засіб КЛЕКСАН^® 300 містить бензиловий спирт його н= 077; застосовуюm= 0;ь недоношениl= 4; дітям та новон= ;ародженим (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»). Через ризик фатальних токсичних реакцій не застосовувk= 2;ти немовлятам та дітям вік= 086;м до 3 років.

Пацієнти літнього віку. Для усіх показань, окрім інфаркту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI), пацієнтам літнього віку зниження до = 79;и не потрібне, за винятком випадків порушення функції нирок (див. нижче «Порушення функції нирок» і розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Для лікування г = 86;строго інфk= 2;ркту міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI) пацієнтам літнього віку (≥ 75 років= ;) не можна вводити початковий в/в болюс препарату. З= 072;стосування препарату починають з дози 75 МО/кг (0,75 мг/кг) п/ш кожні 12 годин (максимум 7500 Мi= 4; (75 мг) для кожної з перших двох п/ш доз з подальшим застосуванl= 5;ям препарату в дозі 75 МО/кг (0,75 мг/кг) п/ш дл= 103; решти доз). Особливостo= 0; дозування препарату для літніх пацієнтів з порушенням функцій нир = 86;к див. у підрозділі «Порушення функції нир = 86;к» та у розділі «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

= 55;орушення функції печінки. Наразі лише обмежені дані доступні щодо застос = 91;вання препарату пацієнтам з порушенням функції печінки (див. розділи «Фармакодиl= 5;аміка» і «Фармакокіl= 5;етика»), тому щодо цієї категорії пацієнтів слід дотрим = 91;ватися обережностo= 0; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

= 55;орушення функції нирок (див. розділи «Ос = 86;бливості застосуванl= 5;я» і «Фармакокіl= 5;етика»).

Тяжке порушення функції нирок. Еноксапариl= 5; натрію не рекомендовk= 2;ний до застосув = 72;ння пацієнтам з термінальнl= 6;ю стадією захворюванl= 5;я нирок (кліренс креатиніну <= 15 мл/хв) з огляду на відсутністn= 0; належних даних щодо цієї популяції, з= 072; винятком пр = 86;філактики утворення тромбів у екстракорпl= 6;ральному кровообігу під час гемодіалізm= 1;.

Таблиця = 6

Дозm= 1;вання для пацієнтів з тяжким порушенням функції нирок

(клі = 88;енс креатиніну 15-30 мл/хв)

Показан= ;ня

Схема дозування

Профіла= ;ктика венозних тромбоембо= 083;ічних ускладнень

2000 МО (20 мг) п/ш один раз на добу

Лікування ТГВ та ТЕЛА<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "MS Mincho";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-languag= e: UK;mso-bidi-language:UK'>

100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш один раз на добу<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "MS Mincho";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-languag= e: UK;mso-bidi-language:UK'>

Т= ;ривале лікування ТГВ та ТЕЛА у пацієнтів із активною фазою онкологічн= 086;го захворюван= 085;я

100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш один раз на добу<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-l= anguage: UK;mso-bidi-language:UK'>

Лікуван= ;ня нестабільн= 086;ї стенокарді= 111; та NSTEMI

100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш один раз на добу<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "MS Mincho";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-languag= e: UK;mso-bidi-language:UK'>

Лікуван= ;ня гострого STEMI

(у пацієнтів віком до 75 років)

Лікуван= ;ня гострого STEMI

(у пацієнтів віком понад 75 років)

1 x 3000 МО (30 мг) в/в болюсно плюс 100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш і у подальшому 100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш кожні 24 години

Без початковог= 086; в/в болюсу 100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш і у подальшому 100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш кожні 24 години

Рекомен&= #1076;ована корекція дози не стосується застосуванl= 5;я препарату для гемодіалізm= 1;.

Порушен&= #1085;я функції нирок помірного т = 72; легкого ступеня тяжкості. Хоча длn= 3; пацієнтів з порушенням функції нир = 86;к помірного (кліренс креатиніну 30-50 мл/хв) та легкого (кліренс кре= 072;тиніну 50-80 мл/хв) ступеня коригуваннn= 3; дози не рекомендуєm= 0;ься, за станом таких пацієнтів необхідно здійснюватl= 0; ретельне клінічне спостережеl= 5;ня.

Спосіб застосуванl= 5;я.

Препара&= #1090; КЛЕi= 0;САН^® 300 не можна вводити внутрішньоl= 4;’язово.

Для профілактиl= 2;и венозних тромбоембоl= 3;ічних ускладнень після оперативниm= 3; втручань, лікування ТГВ і ТЕЛА, тривало&= #1075;о лікування ТГВ і ТЕЛА у пацієнтів і = 79; активною фазою онкологічнl= 6;го захворюванl= 5;я, лікуван&= #1085;я нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1; та NSTEMI еноксап = 72;рин натрію слід вводити шляхом п/ш ін’єкцій.=

- Для лікування гострого STEMI застосуванl= 5;я препарату слід розпочинатl= 0; з однократноo= 1; в/в болюсної ін’єкції з подальшим негайним п/ш введенням.=

- Для профілактиl= 2;и утворення тромбів у ек= 089;тракорпора&= #1083;ьному кровообігу під час гемо= 076;іалізу препарат вводиться в артеріальнm= 1; лінію діалізного контуру.

При використанl= 5;і багатодозоk= 4;их флаконів рекомендуєm= 0;ься користуватl= 0;ся інсуліновиl= 4; шприцом або еквівалентl= 5;им, щоб забезпе = 95;ити відбір належного об’єму препарату.=

Техl= 5;іка виконання п/= 096; ін’єкції.

Ввеk= 6;ення препарату бажано здій = 89;нювати у положенні пацієнта лежачи. Енок= 089;апарин натрію вводиться шляхом глиб = 86;кої п/ш ін’єкції. <= o:p>

Ввеk= 6;ення препарату необхідно виконувати попереміннl= 6; у ліву та праву передньобіm= 5;ні або задньобічнo= 0; стінки живота.

Голl= 2;у необхідно вводити на повну довжину вер = 90;икально у складку шкіри, яка м’яко утрим = 91;ється між великим та вказівни = 84; пальцями. Складку шкіри потрібно утримувати, поки ін’єкція не буде завершена. Н= 077; слід розтир = 72;ти місце ін’єкції після введення препарату.

У разі самостійноk= 5;о введення пацієнту сл= 10;д порадити виконувати рекомендацo= 0;ї, наведені в інструкції для медичного застосуванl= 5;я, що знаходитьсn= 3; в упаковці лікарськогl= 6; засобу.

В/в (болюсна) ін’єкція (лише прl= 0; застосуванl= 5;і препарату з = 72; показанням гострий інфаркт міокарда з підйомом сегмента ST (STEMI)).<= /o:p>

Для лікування гострого STEMI застосуванl= 5;я препарату слід розпочинатl= 0; з однократноo= 1; в/в болюсної ін’єкції з подальшим негайним п/ш введенням.=

Для в/в ін’єкції можна використовm= 1;вати або багатодозоk= 4;ий флакон, або попередньо наповнений шприц.

Еноl= 2;сапарин натрію слід вводити через систему для в/в інфузій. Його не можн= 072; змішувати або призначати = 86;дночасно з іншими лікарськимl= 0; засобами. Дл= 103; уникнення можливого змішування еноксапариl= 5;у натрію з іншими лікарськимl= 0; засобами обраний в/в доступ необхідно промити достатньою кількістю фізіологічl= 5;ого розчину хлориду натрію або декстрози д = 86; введення в/в болюсу еноксапариl= 5;у натрію та після нього, щоб очистит = 80; порт введен = 85;я від лікарських засобів. Еноксапариl= 5; натрію можн = 72; безпечно вводити з фізіологічl= 5;им розчином хлориду натрію (0,9%) або = 079; 5% водним розчином декстрози.

Почk= 2;тковий болюс 3000 МО (30 мг). Доза 3000 МО (30 мг) може бути безпосередl= 5;ьо введена в/в.

Додk= 2;тковий болюс при ЧКВ у разі, коли останнє п/ш введення пр = 77;парату виконували більш ніж за 8 годин до роз= 076;ування балона. Для пацієнтів, яким викону= 02;ть ЧКВ, необхідне введення додатковогl= 6; в/в болюсу 30 МО/кг (0,3 мг/кг), якщо останн= 08; п/ш введення препарату виконувалоl= 9;я більш ніж за 8 годин до роздування балона.

Щоб забезпечитl= 0; точність введення такого невеликого об’єму, реко= 084;ендується розвести препарат до концентрацo= 0;ї 300 МО/мл (3 мг/мл).

Для отримання розчину 300 МО/мл (3 мг/мл) рекомендуєm= 0;ься використовm= 1;вати попередньо наповнений шприц із 6000 МО (60 мг) еноксапариl= 5;у натрію та інфузійний пакет об’ємом 50 мл (тобто викор= 080;стовувати звичайний фізіологічl= 5;ий розчин (0,9 %) або розчин декстрози 5 %) таким чином: шприцом відібрати 30 мл з інфузійногl= 6; пакета та утилізуватl= 0; відібрану рідину. Ввес= 090;и весь вміст попередньо наповненогl= 6; шприца з еноксапариl= 5;ом натрію 6000 МО (60 мг) у 20 мл, що залишився в інфузійномm= 1; пакеті. Обер= 077;жно перемішати вміст пакет = 72;.

Відo= 0;брати необхідний об’єм розведеногl= 6; розчину шприцом для введення в систему для в/в інфузій.

Пісl= 3;я виконання розведення об’єм для вв= 077;дення можна розрахуватl= 0; за допомого= 02; такої формули: [Об'єм розведеногl= 6; розчину (мл) =3D = 52;аса тіла пацієнта (кг) x 0,1] або використовm= 1;ючи таблицю 7. Рекомендуєm= 0;ься виконувати розведення безпосередl= 5;ьо перед застосуванl= 5;ям препарату.=

= 58;аблиця 7

= 54;б’єм, який має бут= 080; введений через систе = 84;у для в/в інфузій піс = 83;я розведення препарату<= /span>

= 76;о концентрацo= 0;ї 300 МО (3 мг)/мл

Маса тіла

Необm= 3;ідна доза

30 МО/кг =

(0,3 мг/кг= ;)

Об’є= м, який має бути введений після розведення препарату до кінцевої концентрац&#= 1110;ї

300 МО (3 мг)/мл

[Кг]

МО

[мг]

[мл]

45

1350

13,5

4,5

50

1500

15

5

55

1650

16,5

5,5

60

1800

18

6

65

1950

19,5

6,5

70

2100

21

7

75

2250

22,5

7,5

80

2400

24

8

85

2550

25,5

8,5

90

2700

27

9

95

2850

28,5

9,5

100

3000

30

10

105

3150

31,5

10,5

110

3300

33

11

115

3450

34,5

11,5

120

3600

36

12

125

3750

37,5

12,5

130

3900

39

13

135

4050

40,5

13,5

140

4200

42

14

145

4350

43,5

14,5

150

4500

45

15

Ввеk= 6;ення в артеріальнm= 1; частину діалізного контуру. Препарат вводять у артеріальнm= 1; лінію діалі = 79;ного контуру з метою профілактиl= 2;и утворення тромбів у екстракорпl= 6;ральному кровообігу під час гемодіалізm= 1;.

Перk= 7;хід із еноксапариl= 5;у натрію на пероральні антикоагулn= 3;нти.

Перk= 7;хід між еноксапариl= 5;ом натрію та антагоністk= 2;ми вітаміну К (АВК). = 57;лід посилити клінічний моніторинг та контроль лабораторнl= 0;х показників [протромбін = 86;вий час, виражен= 080;й через міжнародне нормалізовk= 2;не відношення (МНВ)] для моніторингm= 1; ефекту АВК.=

Оскільки існує певни = 81; проміжок часу, поки АВ&#= 1050; досягне максимальнl= 6;го ефекту, слід продовжуваm= 0;и введення еноксапариl= 5;у натрію у постійній дозі стільк = 80;, скільки потрібно дл= 03; підтриманнn= 3; МНВ у цільовому терапевтичl= 5;ому діапазоні для відповідноk= 5;о показання з = 72; результатаl= 4;и двох послідовниm= 3; аналізів.

Для пацієнтів, які отримують н = 72; даний час АВ= 050;, АВК потрібн = 86; відмінити і першу дозу еноксапариl= 5;у натрію вводити тод= 10;, коли МНВ зме= 085;шиться до рівня нижче терапевтичl= 5;ого діапазону.

Перехід із еноксапариl= 5;у натрію на прямі перор = 72;льні антикоагулn= 3;нти (ППОА). Для пацієнтів, які отримують н = 72; даний час ен= 086;ксапарин натрію, еноксапариl= 5; натрію потр= 10;бно відмінити і розпочати застосуванl= 5;я ППОА через 0-2 години (залежить ві= 076; інструкції для медично = 75;о застосуванl= 5;я кожного ППО = 40;) до того часу, коли потрібно вводити наступну запланованm= 1; дозу еноксапариl= 5;у натрію.

Пацo= 0;єнтам, які отримують н = 72; даний час ППОА, першу дозу еноксапариl= 5;у натрію потрібно вв = 86;дити тоді, коли потрібно вводити наступну дозу ППОА.

Засm= 0;осування препарату при спінальній/ = 77;підуральні&#= 1081; анестезії або при люмбальній пункції. Якщо лікар прийм = 77; рішення про необхіднісm= 0;ь застосуванl= 5;я антикоагулn= 3;нтів при спіналь = 85;ій/епідурал&= #1100;ній анестезії або при люмб= 072;льній пункції, рекомендуєm= 0;ься здійснюватl= 0; ретельне неврологічl= 5;е спостережеl= 5;ня з огляду на ризик розвитку нейроаксіаl= 3;ьної гематоми (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Застосу&= #1074;ання профілактиm= 5;них доз. = 53;еобхідно витримати інтервал бе = 79; проведення пункцій три = 74;алістю принаймні 12 годин між останньою і = 85;’єкцією еноксапариl= 5;у натрію у профілактиm= 5;ній дозі та введенням голки або катетера.=

При виконанні процедури з пролонговаl= 5;им доступом необхідно витримати аналогічниl= 1; інтервал тривалістю принаймні 12 годин до моменту видалення катетера.=

Для пацієнтів з кліренсом креатиніну [15<= /span>-30] мл/хв слід зважити доцільністn= 0; подвоєння часу до виконання пункції/вст = 72;новлення або видалення катетера до принаймні 24 годин.

Почk= 2;ткове введення еноксапариl= 5;у натрію 2000 МО (20 мг) за дві год&= #1080;ни до оперативноk= 5;о втручання н = 77; застосовуєm= 0;ься при виконанні нейроаксіаl= 3;ьної анестезії.=

Застосу&= #1074;ання лікувальниm= 3; доз. = 53;еобхідно витримати інтервал бе = 79; проведення пункцій тривалістю принаймні 24 години між останньою ін’єкцією еноксапариl= 5;у натрію у лікувальніl= 1; дозі та введенням голки або катетера (див. також розділ «Протипокаk= 9;ання»).

При виконанні процедури з пролонговаl= 5;им доступом необхідно витримати аналогічниl= 1; інтервал тривалістю принаймні 24 години до моменту видалення катетера.=

У пацієнтів з кліренсом креатиніну [15<= /span>-30] мл/хв слід зважити доцільністn= 0; подвоєння часу до виконання пункції/вст = 72;новлення або видалення катетера до принаймні 48 годин.

Пацo= 0;єнти, які отримують препарат за схемою з введенням двічі на доб= 091; (тобто 75 МО/кг (0,75 мг/кг) двічo= 0; на добу або 100 МО/кг (1 мг/кг) двічі на доб= 091;), повинні пропустити другу дозу еноксапариl= 5;у натрію, щоб забезпечитl= 0; достатній п = 88;оміжок часу до встановленl= 5;я або видален = 85;я катетера.

У ци = 93; часових точках все щ= 077; виявляютьсn= 3; анти-Xa рівні препарату, і дотримання цих інтерва = 83;ів часу не гарантує, що вони можуть запобігти розвитку нейроаксіаl= 3;ьної гематоми.

Відl= 7;овідно не слід застосовувk= 2;ти еноксапариl= 5; натрію протягом принаймні 4 годин після спінальної/ = 77;підурально&#= 1111; пункції та п= 110;сля видалення катетера. Такий інтервал ча = 89;у має ґрунтуватиl= 9;я на результатаm= 3; оцінки співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к, яка має врах= 086;вувати як ризик тромбозу, та= 082; і ризик кров= 086;течі для цієї процедури з огляду на фа= 082;тори ризику, наявні у цього пацієнта.

Діти. Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію в педіатричнo= 0;й популяції наразі не встановленo= 0;.

Преl= 7;арат Клексан^® 300 містить бензиловий спирт і не повинен зас = 90;осовуватис&#= 1103; новонародk= 8;еним та недоноше = 85;им новонароджk= 7;ним (див. розділ «&= #1055;ротипоказа= ;ння»).

Передозува&= #1085;ня.

= 54;знаки та симптоми. Ненавмисне передозуваl= 5;ня еноксапариl= 5;у натрію післ= 03; в/в, екстракорпl= 6;рального або п/ш застосуванl= 5;я, може призводити до геморагі = 95;них ускладнень. Після пероральноk= 5;о прийому навіть досить високих доз всмоктуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію є малоймовірl= 5;им.

= 51;ікування. Антикоа= гулянтні ефекти препарату можуть бути значною мірою нейтралізоk= 4;ані повільним в/= 074; введенням протаміну. Доза протам= 10;ну залежить ві = 76; введеної дози еноксапариl= 5;у натрію:

- 1 мг протаміну нейтралізуn= 8; антикоагулn= 3;нтний ефект 100 МО (1 мг) еноксапариl= 5;у натрію, якщо &#= 1077;ноксапарин натрію був введений у межах попередніх 8 годин.

- Можl= 5;а використовm= 1;вати інфузійне введення протаміну у дозі 0,5 мг на кожні 100 МО (1 мг) еноксапариl= 5;у натрію, якщо еноксапариl= 5; натрію був введени = 81; за більш ніж 8 годин до застосуванl= 5;я протаміну а = 73;о якщо було визначено необхіднісm= 0;ь призначеннn= 3; другої дози протаміну.=

- Черk= 7;з 12 годин після введення еноксапариl= 5;у натрію застосуванl= 5;я протаміну може бути не потрібним.=

Проm= 0;е навіть при застосуванl= 5;і високих доз протаміну анти-Xa активність еноксапариl= 5;у натрію ніколи не нейтралізуn= 8;ться повною міро= 02; (максимум приблизно н = 72; 60 %) (див. Інстру= 082;ції для медичного застосуванl= 5;я протаміновl= 0;х солей).

Побічні реакції.

= 47;агальний опис профіл= 02; безпеки препарату.= Еноксапариl= 5; натрію вивчався у більш ніж 15 000 пацієнтів, які отримували еноксапариl= 5; натрію у рамках клін= 10;чних досліджень. Зокрема бул = 86; 1776 випадків застосуванl= 5;я препарату для профіла = 82;тики тромбозу глибоких ве = 85; після ортопедичнl= 0;х оперативниm= 3; втручань аб = 86; оперативниm= 3; втручань на органах черевної порожнини у пацієнтів з підвищеним ризиком тромбоембоl= 3;ічних ускладнень, 1169 випадків застосуванl= 5;я препарату для профілактиl= 2;и тромбозу глибоких ве = 85; у пацієнтів = 079; гострими те = 88;апевтичним&#= 1080; захворюванl= 5;ями та дуже обме= 078;еною рухливістю, 559 випадків застосуванl= 5;я препарату для лікуван = 85;я тромбозу глибоких ве = 85; з тромбоембоl= 3;ією легеневої артерії або без неї, 1578 випадків застосуванl= 5;я препарату для лікування н = 77;стабільної стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; зубця Q і 10 176 випадків застосуванl= 5;я препарату для лікування гострого інфаркт&= #1091; міокарда з підйомом сегмента ST.

Схеl= 4;и застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію у цих клінічних дослідженнn= 3;х були різним = 80; залежно ві = 76; показань. Доза енокса = 87;арину натрію для профілактиl= 2;и тромбозу гл = 80;боких вен після оперативниm= 3; втручань аб = 86; для пацієнтів з гострими терапевтичl= 5;ими захворюванl= 5;ями та дуже обме= 078;еною рухливістю становила 4000 МО (40 мг) п/ш оди= 085; раз на добу. Для лікування тромбозу гл = 80;боких вен з тромбоембоl= 3;ією легеневої а = 88;терії або без неї пацієнти отримували еноксапариl= 5; натрію або у дозі 100 МО/кг (1 мг/кг) п/ш кожн= і 12 годин, або у дозі 150 МО/кг (1,5 мг/кг) п/ш один раз на добу. У клінічних дослідженнn= 3;х, в яких препарат застосовувk= 2;вся для лікування н = 77;стабільної стенокардіo= 1; та інфаркту міокарда бе = 79; зубця Q, дози становили 100 МО/кг (1 мг/кг) п/= 096; кожні 12 годин, а у клінічному дослідженнo= 0;, в якому преп= 072;рат застосовувk= 2;вся для лікування г = 86;строго інфk= 2;ркту міокарда з підйомом сегмента ST, схема застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію вклю = 95;ала введення 3000 МО (30 мг) в/в болюсно з на= 089;тупним введенням препарату у дозі 100 МО/кг (1 м&#= 1075;/кг) п/ш кожні 12 годин.

= 59; клінічних дослідженнn= 3;х небажаними реакціями, про які повідомлялl= 6;ся найчастіше, = 073;ули геморагічнo= 0; явища, тромбоцитоl= 7;енія та тромбоцитоk= 9; (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я» та «Опис окремих небажаних р = 77;акцій» нижче).

П&= #1088;и лікуванні еноксапариl= 5;ом повідомлялl= 0; про гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз (ГГЕП) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Профіль безпеки еноксапариl= 5;у для тривало = 75;о лікування ТГВ і ТЕЛА у пацієнтів з активною фазою онкологічнl= 6;го захворюванl= 5;я є подібним д= 086; його профіл= 02; безпеки для лікування ТГВ і ТЕЛА.

Табличний перелік побічних реакцій. Інші побічні реакції, що спостерігаl= 3;ися в клінічних дослідженнn= 3;х і про які повідомлялl= 6;ся в період післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я препарату (* = 074;казує на побічні реакції в період післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я препарату), д&#= 1086;кладно описані нижче.

Часm= 0;ота визначаласn= 3; таким чином: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1= /100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1 000 до < 1/100), р&= #1110;дко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1 000), дуже рідко (< 1/10 000); чk= 2;стота невідома (не можна оцінити, виходячи із наявних даних). В межах кожно= 11; категорії « = 57;истема-Орга&= #1085;-Клас» побічні реакції пре = 76;ставлені в порядку зменшення ступеня їхн= 00;ої тяжкості.=

= 56;озлади з боку крові та лімфатичноo= 1; системи.

Часто: геморагічнo= 0; явища, геморагічнk= 2; анемія*, тромбоцитоl= 7;енія, тромбоцитоk= 9;.

Рідко: еозинофіліn= 3;*, випадки імуноалергo= 0;чної тромбоцитоl= 7;енії з тромбозом; у деяких з цих випадкі = 74; тромбоз був ускладнениl= 1; інфарктом органів або ішемією кінцівок (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Розl= 3;ади з боку імунної системи.

Часто: алергічна реакція.

Рідко: анафілактиm= 5;ні/анафілак&#= 1090;оїдні реакції, в тому числі шок*.

Розлади з боку нервової системи.

Часто: головний біль*.

Розлади з боку судин.

Рідко: спінальна гематома* (або нейроаксіаl= 3;ьна гематома). Ці реакції при = 79;водили до неврологічl= 5;их розладів рі = 79;ного ступеня тяжкості, в тому числі д= 086; тривалого або необоротноk= 5;о паралічу (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Гепатоб&= #1110;ліарні розлади.

Дуже часто: підвищення рівнів печінкових = 92;ерментів (головним чином рівні = 74; трансамінаk= 9; більш ніж у 3 рази від верхньої межі норми).

Нечасто: гепатоцелюl= 3;ярне ураження печінки*.

Рідко: холестатичl= 5;е ураження печінки*.

Розl= 3;ади з боку шкіри та підшкірної клітковини.

Часто: кропив’янкk= 2;, свербіж, еритема.

Нечасто: бульозний дерматит.=

Рідко: алопеція*, шкірний васкуліт*, некроз шкір = 80;*, який виника= 08;, як правило, у місці ін’єк = 94;ії (цим явищам зазвичай передує пурпура або еритематозl= 5;і бляшки, інфільтровk= 2;ні та болісні). Вузлики у місці ін’єкції* (запальні вузлики, які являли собо= 02; некістозні &laq= uo;кишені» еноксапариl= 5;у). Вони розсмоктуюm= 0;ься через кільк = 72; днів та не вимагають відміни препарату.

Частота невідома: гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз (ГГЕП).

Розl= 3;ади з боку опорно-рухо = 74;ого апарату, спо= 083;учної тканини та кісток.

Рідко: остеопороз* після тривалої терапії (про= 090;ягом більш ніж 3 місяців)

Загk= 2;льні розлади та реакції в місці введе = 85;ня препарату.=

Часто: гематома у місці ін’єкції, біль у місці ін’єкції, інша реакці= 03; у місці ін’єкції (на= 087;риклад набряк, крововилив, гіперчутлиk= 4;ість, запалення, об’ємне утворення, біль або інш= 110; реакції).

Нечасто: місцеве подразненнn= 3;, некроз шкір = 80; у місці ін’єкції.=

Зміни за результатаl= 4;и обстежень.=

Рідко: гіперкалієl= 4;ія* (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

Опис окремих небажаних реакцій.

Гемl= 6;рагічні явища. Спостеріга&= #1083;ися серйозні геморагічнo= 0; явища, які були зареєстровk= 2;ні не більш ніж у 4,2 % пацієнтіk= 4; (хірургічни = 93; пацієнтів). Деякі з цих випадків були летальними. = 059; хірургічниm= 3; пацієнтів геморагічнo= 0; ускладненнn= 3; розцінювалl= 0;ся серйозними = 91; таких випадках: як= 097;о геморагічнk= 7; явище обумовлюваl= 3;о значущу клінічну подію або якщо воно супроводжуk= 4;алося зниженням рівня гемоглобінm= 1; ≥ 2 г/дл, або вимагало переливаннn= 3; 2 або більше стандартниm= 3; одиниць пре = 87;аратів крові. Ретроперитl= 6;неальні та внутрішн= 00;очерепні крововиливl= 0; завжди розц= 10;нювались як серйозні.

Як і при застосуванl= 5;і інших антикоагулn= 3;нтів, можуть виникати геморагічнo= 0; явища при наявності супутніх факторів ризику, таки= 093; як: органічн= 110; ураження, дл= 103; яких існує і= 084;овірність виникнення кровотечі, інвазивні процедури або супутнє застосуванl= 5;я лікарських засобів, що впливають н = 72; гемостаз (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» = 90;а «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

= 58;аблиця 8

Сис&#= 1090;ема-орган-кl= 3;ас

i= 5;рофілакти-к&#= 1072; у хірургіч-ни&= #1093; пацієнтів

i= 5;рофілак-тик&#= 1072; у терапев-тич&= #1085;их пацієнтів

i= 1;ікування пацієнтів з ТГВ з ТЕЛА або без неї

Три&#= 1074;але лікування <= span style=3D'font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-font-family:"Ti= mes New Roman"; mso-font-kerning:14.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK; mso-bidi-language:UK'>ТГВ та ТЕЛА m= 1; пацієнтів із активною фазою онко-л= огічного захворюван&#= 1085;я

i= 1;ікування пацієнтів з нестабільн&#= 1086;ю стенокарді&#= 1108;ю та ІМ без зубця Q

i= 1;ікування пацієнтів з гострим STEMI

Роз= 083;ади з боку крові та лімфа-тично&#= 1111; системи

Дуж= 077; часто: геморагічн= 110; явища^a

Рід= 082;о: ретропери-т&#= 1086;неальний крововилив

Час= 090;о:

геморагі-чl= 5;і явища^a

Дуж= 077; часто:

геморагічн= ;і явища^a

Неч= 072;сто:

внутрішньо= ;-черепний крововилив, ретропери-т&#= 1086;неальний крововилив

Час= 090;о^b:

геморагічн= ;і явища

Час= 090;о: гемораг= ;ічні явища^a

Рід= 082;о: ретропе= ;рито-неальн= 080;й крововилив

Час= 090;о: гемораг= ;ічні явища^a

Неч= 072;сто: внутрі-m= 6;ньо-черепни&#= 1081; кровови-лив, ретропери-т&#= 1086;неальний крововилив

^a Такі як гематома, екхімоз (окрім того, який спосте = 88;ігається у місці ін’єкції), гематома рани, гематурія, носова кровотеча і шлунково‑кl= 0;шкова кровотеча.=

^b Частота на основі ретроспектl= 0;вного дослідженнn= 3; в реєстрі, що включає 3526 пацієнтів (див. розділ «&= #1060;армакодина= ;міка»).

Табl= 3;иця 9

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lan= guage: UK;mso-bidi-language:UK'>Тромбоц&= #1080;топенія та тро= ;мбоцитоз (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я». Моніторинг вмісту тромбоцитіk= 4;)

Сис= 090;ема-орган-кл= ;ас

Про= 092;і-лактика у хірургіч-ни&#= 1093; пацієнтів

Про= 092;іла-ктика у терапевтич-&#= 1085;их пацієнтів

Лік= 091;вання пацієнтів з ТГВ з ТЕЛА або без неї

Три= 074;але лікування Т&#= 1043;В та ТЕЛА у пацієнтів із активною фазою онкол&#= 1086;гі-чного захворюван= 085;я

Лік= 091;вання пацієнтів з нестабіль-н&#= 1086;ю стенокарді= 108;ю та ІМ без зубця Q

Лік= 091;вання пацієнтів з гострим STEMI=

Роз= 083;ади з боку крові та лімфа-тично&#= 1111; системи

Дуж= 077; часто: тромбо-цито&#= 1079;^c

Час= 090;о: тромбо-m= 4;итопе-нія

Неч= 072;сто: тромбоц= ;и-топенія

=

Дуж= 077; часто: тромбо-цито&#= 1079; ^c

Час= 090;о: тромбоц= ;ито-пенія

Час= 090;ота невідома:

тромбо-m= 4;итопенія

Неч= 072;сто: тромбоц= ;ито-пенія

Час= 090;о: тромбоцито= 079;^c, тромбоцито-&#= 1087;енія

Дуж= 077; рідко: &#= 1110;муноалергі= чна тромбоцито-&#= 1087;енія

^c Збільшення вмісту тромбоцитіk= 4; > 400 Г/л.

Пацo= 0;єнти дитячого віку. Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я еноксапариl= 5;у натрію дітя = 84; на сьогодні не вивчені (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Застосуван&= #1085;я лікарськогl= 6; засобу, який містить бензиловий спирт як консервант, = 091; новонароджk= 7;них асоціювалоl= 9;я з летальним = 80; випадками гаспінг-син = 76;рому (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lan= guage: UK;mso-bidi-language:UK'>Бензило&= #1074;ий спирт також може викликати т = 86;ксичні та анафілактоo= 1;дні реакції у немовлят і дітей віком до 3 років (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

Повідомлен&= #1085;я про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

Пов= 10;домлення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки під = 86;зрюваних побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатностo= 0;. 2 роки.=

Терl= 4;ін придатностo= 0; після відкриття флакона – не більше 28 днів.=

Умоk= 4;и зберігання. Зберіга&= #1090;и у недоступноl= 4;у для дітей місці. Збері= 075;ати в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 °C. Не заморожуваm= 0;и.

Несm= 1;місність.

&#= 1055;ідшкірна ін’єкція. Не змішувати з іншими лікарськимl= 0; засобами.=

&#= 1042;нутрішньов= енна (болюсна) ін’єкція (виключно дл= 103; лікуван&= #1085;я гострого інфаркту міокарда з п= 110;дйомом сегмента ST). Еноl= 2;сапарин натрію не слід змішувати з іншими лікарським засобами, окрім зазначених у розділі «Спосіб застосуванl= 5;я та дози».

Упаl= 2;овка. № 1: по 1 багатодозоk= 4;ому флакону по 3 мл в картонн= 110;й коробці.=

Катk= 7;горія відпуску. За рецептом.

Вирl= 6;бник.

1. ФАМАР ХЕЛС КЕАР СЕРВІСІЗ МАДРИД, С.А.У.

2. Санофі-Авен&= #1090;іс Дойчланд ГмбХ.

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності. <= /o:p>

1. Авеніда Леганес, 62, Алькоркон 28923 Мадрид, Іспа= 085;ія.

2. Брюнінгштр&#= 1072;ссе 50, Індустріпаl= 8;к Хьохст, 65926 Фра = 85;кфурт-на-Май= ні, Німеччина.=

З&= #1072;явник.

Т&= #1054;В «Санофі-Аве = 85;тіс Україна», Україна.

&nb= sp;

Місцезl= 5;аходження заявника.=

У&= #1082;раїна, 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 48-50h= 0;.

П= ;оказник	Ено= 082;сапарин натрію 4000 МО (40 мг) один раk= 9; на добу п/ш n (%)	Пла= 094;ебо оди= 085; раз на добу п/ш n (%)
Усі пацієнти, які отримували досліджува= 085;е лікування з метою тривалої профілакти= 082;и	90 (100)	89 (100)
Заг= 072;льна кількість випадків ВТЕ (%)	6 (6,6)	18 (20,2)
Заг= 072;льна кількість випадків ТГВ (%)	6 (6,6)*	18 (20,2)
Кіл= 100;кість ТГВ проксималь= 085;ої локалізаці= 111; (%)	5 (5,6)^#	7 (8,8)
* Значення p у порівнянні з плацебо становить 0,008 # Значення p у порівнянні з плацебо становить 0,537

&#= 1055;оказник	Ено= 082;сапарин натрію 2000 МО (20 мг) один раk= 9; на добу п/ш, n (%)=	Ено= 082;сапарин натрію 4000 МО (40 мг) один раk= 9; на добу п/ш, n (%)=	Пла= 094;ебо n (%)
Усі терапевтич= 085;і пацієнти, які отримували досліджува= 085;е профілакти= 095;не лікування н&#= 1072; фоні гострого захворюван= 085;я	287 (100)	291 (100)	288 (100)
Загальн= ;а кількість ВТЕ (%)	43 (15,0)	16 (5,5)*	43 (14,9)
Заг= 072;льна кількість ТГВ (%)	43 (15,0)	16 (5,5)	40 (13,9)
Кіл= 100;кість проксималь= 085;ого ТГВ (%)	13 (4,5)	5 (1,7)	14 (4,9)
ВТЕ - венозні тромбоембо= 083;ічні події, що включали випадки ТГВ, ТЕЛА та смерті, яка була розцін&#= 1077;на як обумовлена тромбоембо= 083;ічним явищем. * Значення p у порівнянні з плацебо становить 0,0002.

Показан= ;ня	Схема дозування
Профіла= ;ктика венозних тромбоембо= 083;ічних ускладнень	2000 МО (20 мг) п/ш один раз на добу
Лікування ТГВ та ТЕЛА<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "MS Mincho";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-languag= e: UK;mso-bidi-language:UK'>	100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш один раз на добу<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "MS Mincho";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-languag= e: UK;mso-bidi-language:UK'>
Т= ;ривале лікування ТГВ та ТЕЛА у пацієнтів із активною фазою онкологічн= 086;го захворюван= 085;я	100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш один раз на добу<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "Times New Roman";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-l= anguage: UK;mso-bidi-language:UK'>
Лікуван= ;ня нестабільн= 086;ї стенокарді= 111; та NSTEMI	100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш один раз на добу<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast= -font-family: "MS Mincho";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-languag= e: UK;mso-bidi-language:UK'>
Лікуван= ;ня гострого STEMI (у пацієнтів віком до 75 років) Лікуван= ;ня гострого STEMI (у пацієнтів віком понад 75 років)	1 x 3000 МО (30 мг) в/в болюсно плюс 100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш і у подальшому 100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш кожні 24 години Без початковог= 086; в/в болюсу 100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш і у подальшому 100 МО/кг (1 мг/кг) маси тіла п/ш кожні 24 години

Маса тіла	Необm= 3;ідна доза 30 МО/кг = (0,3 мг/кг= ;)	Об’є= м, який має бути введений після розведення препарату до кінцевої концентрац&#= 1110;ї 300 МО (3 мг)/мл
[Кг]	МО	[мг]	[мл]
45	1350	13,5	4,5
50	1500	15	5
55	1650	16,5	5,5
60	1800	18	6
65	1950	19,5	6,5
70	2100	21	7
75	2250	22,5	7,5
80	2400	24	8
85	2550	25,5	8,5
90	2700	27	9
95	2850	28,5	9,5
100	3000	30	10
105	3150	31,5	10,5
110	3300	33	11
115	3450	34,5	11,5
120	3600	36	12
125	3750	37,5	12,5
130	3900	39	13
135	4050	40,5	13,5
140	4200	42	14
145	4350	43,5	14,5
150	4500	45	15