ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

БІЦИЛІН^®-3

(BICILLIN^®-3)

Склад:

діюча речовина:

1 флакон містить: біцил= ін-3, порошок 600000 ОД (суміш бензатину бензилпеніциліну стерильного (біциліну-1) 200000 ОД, бензилпеніциліну натрієвої солі стерильної 200000 ОД, бензилпеніциліну новокаїнової= солі стерильної 200000 ОД).

Лікарська форма. Порошок для суспензії для ін'єкцій.

Основні фізико-хімічні властивості: порошок білого або білого зі злегка жовтуватим відтінком кольору.

= Фармакотерапевтична група.

Антибактеріальні лікарські засоби для системного застосування. Комбінац= ії пеніцилінів, чутливих до дії b-лактамаз. Код АТХ J01С Е30.

Фармакологічні властивості.<= o:p>

Фармакодинаміка.

Препарат проявляє бактерицидну дію шляхом інгібування синтезу мукопепти= дів клітинної оболонки мікроорганізмів. Активний відносно грампозитивних мікроорганізмів: Staphylococcus spp. (крім тих, що продукують пеніциліназу), Streptococcus spp. (у т.ч. Streptococcus pneu= moniae), Corynebacterium diphtheriae, Bacill= us anthracis; грамнегативні: Neisseria gonorrhoеae, Neisseria meningitidis, Аctinomyces israelii, а також Treponema spp., ана= еробних, що утворюють спори. До дії препарату стійкі більшість грамнегативних бактер= ій, мікобактерії, гриби, віруси, найпростіші.

Ф= армакокінетика.

Біцилін – форма бензилпеніциліну пролонгован= ої дії. При внутрішньом'язовому введенні препарат утворює депо у м'язовій ткан= ині. У перші години після ін'єкції утворюється високий рівень бензилпеніциліну у крові. Біцилін добре розподіляється у тканинах і рідинах організму. Препарат виявляється у високих концентраціях у печінці, нирках, легенях, слизових оболонках, має здатність проникати у фібринозні тканини. Біцилін переважно виводиться із сечею у біологічно активній формі (50-70 %), у незначних кількостях – зі слиною, потом, молоком, жовчю.

=

=

=

= Клінічні характеристики.

Показання.

Лікування інфекцій, спричинених чутливими до препарату мікроорганізмами= , у випадках, коли необхідне тривале підтримання постійної концентрації лікарсь= кого засобу в крові:

–      = інфекції дихальних шляхів і ЛОР-органів: стрептококові фарингіти і тонзиліти;

–      = інфекції сечостатевої системи: сифіліс;

–      = бешиха;=

–      = загостр= ення ревматизму.

=

Протипоказання.

Гіперчутливість до β-лактамних антибіотиків (пеніцилінів, цефалоспоринів, карбапенемів), новокаїну;

Бронхіальна астма, кропив’янка, сінна гарячка та тяжкі алергічні реакці= ї.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та і= нші види взаємодій.

При одночасному застосуванні з бактерицидними антибіотиками (у т.ч. цефалоспоринами, циклосерином, ванкоміцином, рифампіцином, аміноглікозидами) відзначається синергізм дії; з бактеріостатичними антибіотиками (у т.ч. макролідами, хлорамфеніколом, лінкозамідами, тетрацикліном) – антагонізм.

Біцилін^®-3 знижує ефективність пероральних контрацептивів і етинілестрадіолу (ризик розвитку проривних кровотеч). Не рекомендується поєднувати з нестероїдними протизапальними засобами. Бензилпеніцилін знижує кліренс і збільшує токсичність метотрексату.

При одночасному застосуванні з алопуринолом підвищується ризик розвитку алергічних реакцій.

Фармакокінетична взаємодія. При одночасному застосуванні діуретики, алопуринол, фенілбутазон, НПВС знижують канальцеву секрецію і підвищують концентрацію пеніциліну.

Слід мати на увазі можливість конкурентного інгібування процесу виведення з організму при одночасному застосуванні бензилпеніциліну з протизапальними і жарознижуваль= ними засобами (індометацином, фенілбутазоном, саліцилатами у високих дозах). Аспірин, пробенецид, тіазидні діуретики, фуросемід, етакринова кислота збільшують період напіввиведення бензилпеніциліну, підвищуючи його концентр= ацію у плазмі крові, внаслідок чого зростає ризик розвитку його токсичної дії шл= яхом впливу на канальцеву секрецію нирок. Алопуринол підвищує ризик розвитку алергічних реакцій (шкірний висип).

Уникати одночасного застосування з хлорамфеніколом, еритроміуїном, тетрацикліном, сульфаніламід= ами.

При одночасному застосуванні з метотрексатом зменшується екскреція останнього та збільшується ризик його токсичності.

Пеніциліни можуть спотворювати діагностичні = тести, наприклад, визначення глюкози в сечі за допомогою мідного купоросу, прямий = антиглобуліновой тест (тест Кумбса), деякі тести для визначення сироваткових білків або білк= у у сечі. Пеніциліни також можуть спотворювати результати тестів, в яких використовуються бактерії, наприклад, тест Гатрі на фенілкетонурію, в якому використовуються мікроорганізми Bac= illus subtilis.

Особливості застосування.

Необхідно з'ясовувати, чи не відзначались ре= акції на препарати групи (β-лактамних та/або новокаїну) при їх попередньому застосуванні. Пацієнтам, схильним до алергічних реакцій, препарат призначат= и з обережністю. При появі ознак алергічних реакцій Біцилін^®-3 слід відмінити та призначити відповідну терапію.=

З метою запобігання виникнення побічних реак= цій слід дотримуватись тільки внутрішньом’язового введення препарату.

У хворих з відомою гіперчутливістю до цефалоспоринів слід брати до уваги можливість перехресної алергії.

Тяжкі і іноді летальні випадки гіперчутливос= ті (анафілактична реакція) спостерігалися у хворих, які перебували на пеніцилі= новій терапії. Такі реакції виникають частіше у пацієнтів з відомими тяжкими алергічними реакціями в анамнезі.

Для лікування симптомів анафілактичної реакц= ії може бути необхідним: негайне введення адреналіну, стероїдів (внутрішньовен= но) та невідкладна терапія дихальної недостатності.

З особливою обережністю слід застосовувати препарат пацієнтам із сінною гарячкою, кропив'янкою та іншими алергічними захворюваннями.

Нейтропенія була широко поширена у пацієнтів= , які отримували високі дози β-лактамів і захворюваність була відзначена у пацієнтів, які отримували лікування протягом 10 днів і більше. Моніторинг лейкоцитів рекомендується проводити протягом тривалого часу при лікуванні високими дозами.

Препарат не рекомендується застосовувати для лікування хворих із гострим лімфолейкозом або інфекційним мононуклеозом у зв'язку з підвищеним ризиком еритематозних висипань на шкірі. Слід мати на увазі, що у хворих з цукровим діабетом може бути знижене всмоктування діючої речовини з внутрішньом'язового депо.

При тяжких розладах функції нирок великі дози пеніциліну внаслідок нейротоксичної дії можуть спричинити церебральні порушення, судоми, кому.

Слід дотримуватися обережності при застосува= нні препарату у пацієнтів з тяжкою кардіопатією, гіповолемією, епілепсією, порушенням функції нирок або печінки. Печінковий, нирковий та гематологічний статус повинні контролюватися в ході тривалої терапії високими дозами.=

Тривале застосування препарату може призводи= ти до розвитку колонізації стійких мікроорганізмів або дріжджів. Можливе виникнен= ня суперінфекції, що потребує ретельного спостереження за такими пацієнтами.

При виникненні тяжкої діареї, характерної для псевдомембранозного коліту (у більшості випадків спричиненого Clostridium difficile), рекомендує= ться зупинити застосування препарату і вжити відповідних заходів. Застосування засобів, які пригнічують перистальтику, протипоказано. При лікуванні венери= чних захворювань з підозрою на сифіліс перед початком терапії та протягом 4 міся= ців після її завершення необхідно провести серологічне дослідження.<= /span>

Для пригнічення або полегшення реакції Яриша-Герксгеймера при першому застосуванні препарату рекомендується вводит= и 50 мг преднізолону або його еквівалент.

У хворих на сифіліс у стадії, що виявляється ураженням серцево-судинної системи, кровоносних судин і мозкових оболонок, реакції Яриша-Герксгеймера можна уникнути шляхом застосування преднізолону = по 50 мг на добу або еквівалентного стероїду протягом 1-2 тижнів. Свіжоприготовлені розчини для ін'єкцій або інфузій необхідно використовувати негайно. Навіть при зберіган= ні у холодильнику водні розчини натрієвої солі бензилпеніциліну розпадаються з утворенням продуктів розпаду та метаболітів.

Слід уникати контакту шкіри з пеніцилінами, оскільки може виникнути сенсибілізація.

Застосування у період вагітності або годуван= ня груддю.

Протипоказано.

З= датність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Рекомендується утримуватися від діяльності, = що вимагає швидкості психомоторних реакцій (управління транспортом, робота з потенційно небезпечними механізмами), враховуючи можливі небажані реакції з боку нервової системи (запаморочення, головний біль, шум у вухах).

Спосіб застосування та дози.

Препарат призначати тільки дорослим!

Перед введенням необхідно зібрати у пацієнта анамнез переносимості препарату та місцевого анестетика!

Біцилін^®-3 вводити тільки внутрішньом'язово! Внутрішньовенне введення препарату забороне= но!

Препарат дорослим у дозі 600000 ОД вводити 1 раз у 6 днів. Зазвичай тривалість лікування становить від 3 до 12 місяців залежно від тяжкості захворювання.

Правила приготування і введення суспензії. Суспензію готувати асептично, безпосередньо перед застосуванням. У фл= акон додати 5-6 мл 0,9 % розчину натрію хлориду або стерильної води для ін'єкцій, або 0,25-0,5 % розчину новокаїну, перемішати до утворення гомоген= ної суспензії та вводити глибоко внутрішньом'язово у верхній зовнішній квадрант сідничного м'яза (2 ін’єкції робити у різні сідниці).

Перед введенням суспензії Біциліну^®<=
/sup>-3 необхідно переконатися, що голка не потрапила у кровоносну судину. Якщо з'являється кров, голку необхідно витягнути і ін'єкцію провести в інше місц= е.

Д= іти.

Еф= ективність та безпеку щодо застосування лікарського засобу дітям не досліджували.

<= o:p>

П= ередозування.

Мо= жлива токсична дія на центральну нервову систему, а саме: рефлекторне збудження, головний біль, нудота, блювання, судоми, міальгія, артралгія, симптоми менінгізму, кома. У таких випадках введення препарату слід припинити. =

Лікування: симптоматичне, яке включає гемодіаліз, перитонеальний діаліз, особливу увагу слід приділяти відновленню водно-електролітного балансу.<= /span>

=

Побічні реакції.

З= боку імунної системи: реакції гі= перчутливості, включаючи шкірні висипання, свербіж, пропасницю, озноб, артралгію, набряки, кропив’янку, мультиформну ексудативну еритему, ексфоліативний дерматит, кон= тактний дерматит; анафілактичні або анафілактоїдні реакції, включаючи бронхіальну астму, тромбоцитопенічну пурпуру, симптоми з боку         шлунково-кишкового тракту, ангіоневротичний набряк Квінке, анафілактичний шок, що може мати летальний = наслідок у разі несвоєчасного та неякісного надання медичної допомоги; сироваткова хвороба, можливі реакції у місці введення.

З боку органів дихання: бронхоспазм, ларингоспазм.=

З боку центральної та перифери= чної нервової системи: запамороч= ення, головний біль, шум у вухах.

З боку травного тракту: нудота, блювання, стоматит, глосит, забарвле= ння язика в чорний колір, діарея, псевдомембранозний коліт, гепатит, застій жов= чі.

З боку сечостатевої системи: інтерстиціальний нефрит.

З боку серцево-судинної систем= и: коливання артеріального тиску, порушення насосної функції міокарда, тахікардія.

З боку крові та лімфатичної си= стеми: еозинофілія, позитивні резу= льтати тесту Кумбса, гемолітична анемія, лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія, агранулоцитоз.

Місцеві реакції: можливі реакції в місці введення, включаючи= біль.

Інші: в ослаблених хворих, новонароджених, осіб літнього віку при тривалому лікуванні може виникнути суперінфекція, спричин= ена стійкою до препарату мікрофлорою (дріжджоподібні гриби, грамнегативні мікроорганізми). У пацієнтів, які проходять курс лікування з приводу сифілі= су, може також виникати реакція Яриша-Герксгеймера вторинно до бактеріолізу, для якої характерні наступні симптоми: підвищення температури тіла, озноб, міал= гія, головний біль, загострення шкірних симптомів, тахікардія, вазодилатація зі = зміною артеріального тиску.

Реакція може бути небезпечною при серцево-судинному сифілісі або станах, при яких існує серйозний ризик підвищеного локального пошкодження, наприкла= д, атрофія зорового нерва.

Термін придатності.= 4 роки.

Умови зберігання. =

Збері= гати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С.

Збері= гати у недоступному для дітей місці.

=

Несумісність. Не сл= ід змішувати суспензію Біциліну^®=-3 з іншими ін'єкційними розчинами.

Не рекомендується застосовувати як розчинник розчин Рінгера або інші натрійвмісні розчини, які містять глюкозу.

Препарат несумісний з іонами металів та симпатоміметичними амінами.

= Упаковка.

По 600000 ОД у флаконах.

= Категорія відпуску. За рецептом.

= Виробник/заявник. ПАТ «Київмедпрепарат».=

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Украї= на, 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 139.

=

=

=

=

=

=

=

ИНСТРУКЦИЯ

по медицинскому применению лекарственного средства<= o:p>

БИЦИЛЛИН^®-3

(BICILLIN^®-3)

Состав:

действующее вещество:

1 флакон содержит: бициллин-3, порошок 6= 00000 ЕД (смесь бензатина бензилпенициллина стерильного (бициллина-1) 200000 ЕД, бензилпенициллина натриевой соли стерильной 200000 ЕД, бензилпенициллина но= вокаиновой соли стерильной 200000 ЕД).

Лека= рственная форма. Порошок для приготовления суспензии для инъекций.

Основные физико-химиче= ские свойства: порошок белого или белого со слегка желтоватым оттенком цвета.

Фармакотерапевтическая группа.

Антибактериальные лекарственные средства для системного применения. Комбинации пенициллинов, чувствительных к действию β-лактамаз. Код АТХ J01С Е30.

Фармакологи= ческие свойства.

Фармакодинамика.

Препарат оказывает бактерицидное действие путем ингибирования синтеза мукопептидов клеточной оболочки микроорганизмов. Акти= вный в отношении грамположительных микроорганизмов: Staphylococcus spp. (кроме тех, которые продуцируют пенициллина= зу), Streptococcus spp. (в т.ч. Streptococcus pneumoniae), Corynebacterium diphtheriae, Bacillus anthracis; граммотрицательные: = Neisseria gonorrhoеae, Neisseria meningitidis, Аctinomyces israelii, а также Treponema spp., анаэробных, которые образуют споры. К действию препарата устойчивы большинство грамотрицательных бактерий, микобактерии, грибы, вирусы, простейшие.

Фармакокинетика. =

Бициллин = – форма бензилпенициллина пролонгированного действия. При внутримышечном введении препарат образует депо в мышечной ткани. В первые часы после инъекции образуется высокий уровень бензилпенициллина в крови. Бициллин хорошо распределяется в тканях и жидкостях организма. Препарат обнаруживается в высоких концентрациях в печени, почках, легких, слизистых оболочках, имеет способность проникать в фибринозные ткани. Бициллин преимущественно выводит= ся с мочой в биологически активной форме          (50-70 %)= , в незначительных количествах – со слюной, потом, молоком, желчью.

Клинические характеристики.

Показания. =

Лечение инфекций, вызванных чувствительными к препарату микроорганизмами, в случаях, когда необходима длительная поддержка постоянной концентрации лекарственного средства в кров= и:=

–      = инфекции дыхательных путей и ЛОР-органов: стрептококковые фарингиты и тонзиллиты;

–      = инфекции мочеполовой системы:= сифилис;
–      = рожистое воспаление;

–      = обострение ревматизма.

Противопоказания.

Гиперчувствительность к β-лактамным антибиотикам (пенициллин= ам, цефалоспоринам, карбапенемам) и новокаину;

Бронхиальная астма, крапивница, сенная горячка, и тяжелые аллерги= ческие реакции.

&nbs= p;

Взаимодейст= вие с другими лекарственными средствами и другие виды взаимодействий.<= /span>

При одновременном применении с бактерицидными антибиотиками (в т.ч. цефалоспори= нами, циклосерином, ванкомицин= ом, рифампицин= ом, аминогликозидами) отмечается синер= гизм действия; с бактериостатическими антибиотиками (в т.ч. макролидами, хлорамфениколом, линкозамид= ами, тетрациклином) – антагонизм.<= o:p>

Бициллин®-3 снижает эффективность пероральных контрацептивов и этинилэстради= ола (риск развития прорывных кровотечений). Не рекомендуется сочетать с нестероидными противовоспалительными средствами. Бензилпенициллин понижает клиренс и увеличивает токсичность метотрексата.

При одновременном применении с аллопуринолом повышается риск развития аллергиче= ских реакций.

Фармакокинетическое взаимодействие. При одновременном применении диуретики, аллопуринол, фенилбутазон, НПВС снижают канальцевую секрецию и повышают концентрацию пенициллина.

Следует иметь в виду возможность конкурентного ингибирования процесса выведения из организма при одновременном применении бензилпенициллина с противовоспалительными, противоревматическими и жаропонижающими средствами (индометацином, фенилбутазоном, салицилатами в высоких дозах). Аспирин, пробенецид, тиазидные диуретики, фуросемид, этакриновая кислота увеличивают период полувыведения бензилпенициллина, повышая его концентрацию в плазме крови, вследствие чего возрастает риск развития его токсического действия п= утем влияния на канальцевую секрецию почек. Аллопуринол повышает риск развития аллергических реакций (кожная сыпь).

Избегать одновременного применения с хлорамфениколом, эритромиуином, тетрациклином, сульфаниламидами.

При одновременном применении с метотрексатом уменьшается экскреция последнего и увеличивается риск его токсичности.

Пенициллины могут искажать диагностические тесты, например, определение глюкозы в моче с помощью медного купороса, прямой антиглобулиновый тест (тест Кумбса), некот= орые тесты для определения сывороточных белков или белка в моче. Пенициллины так= же могут искажать результаты тестов, в которых используются бактерии, например, тест Гатри на фенилкетонурию, в котором используются микроорганизмы Bacillus subtilis.

&nbs= p;

Особенности применения.

Необходим= о выяснить, не отмечались ли реакции на препараты группы (β-лактамных и/или новока= ина) при их предыдущем применении. Пациентам, склонным к аллергическим реакциям, препарат назначать с осторожностью. При появлении признаков аллергических реакций Бициллин^®-3 следует отменить и назначить соответствующую терапию.<= /p>
С целью предотвращения возникновения побочных реакций следует соблюд= ать только внутримышечное введение препарата.

У больных с известной гиперчувствительностью к цефалоспоринам следует принимать во внимание возможность перекрестной аллергии.

Тяжелые и иногда летальные с= лучаи гиперчувствительности (анафилактическая реакция) наблюдались у больных, кот= орые находились на пенициллиновой терапии. Такие реакции возникают чаще у пациен= тов с известными тяжелыми аллергическими реакциями в анамнезе.

Для лечения симптомов анафилактической реакции может быть необходимым: немедленное введение адреналина, стероидов (внутривенно) и неотложная терапия дыхательной недостаточности.

С особенной осторожностью сл= едует применять препарат пациентам с сенной горячкой, крапивницей и другими аллергическими заболеваниями.

Нейтропения была широко распространена у пациентов, получавших высокие дозы              β-лактамов и заболеваем= ость была отмечена у пациентов, получавших лечение в течение      10 дней и более. Мониторинг лейкоцит= ов рекомендуется проводить на протяжении длительного времени при лечении высок= ими дозами.

Препарат не рекомендуется применять для лечения больных с острым лимфолейкозом или инфекционным мононуклеозом в связи с повышенным риском эритематозных высыпаний на коже. Следует иметь в виду, что у больных с сахарным диабетом может быть сниженное всасывание действующего вещества из внутримышечного депо.

При тяжелых расстройствах фу= нкции почек большие дозы пенициллина вследствие нейротоксического действия могут вызвать церебральные нарушения, судороги, кому.

Следует придерживаться осторожности при применении препарата пациентам с тяжелой кардиопатией, гиповолемией, эпилепсией, нарушением функции почек или печени. Печеночный, почечный и гематологический статус должны контролироваться в ходе длительной терапии высокими дозами.

Длительное применение препар= ата может приводить к развитию колонизации стойких микроорганизмов или дрожжей. Возможно возникновение суперинфекции, что требует тщательного наблюдения за такими пациентами.

При возникновении тяжелой диареи, характерной для псевдомембранозного колита (в большинстве случаев вызванного Clos= tridium difficile), рекомендуется остановить применение препарата и принять соответствующие меры. Применение средств, которые угнетают перистальтику, противопоказано. При лечении венерических заболеваний с подозрением на сифи= лис перед началом терапии и на протяжении 4 месяцев после ее завершения необход= имо провести серологическое исследование.

Для подавления или облегчения реакции Яриша-Герксгеймера при первом применении препарата рекомендуется вводить 50 мг преднизолона или его эквивалент.

У больных на сифилис в стадии, проявляю= щейся поражением сердечно-сосудистой системы, кровеносных сосудов и мозговых оболочек, реакции Яриша-Герксгеймера можно избежать путем применения преднизолона по 50 мг в сутки или эквивалентного стероида на протяжении 1-2 недель. Свежеприготовленные растворы для инъекций или инфузий необходимо использовать немедленно. Даже при хранении в холодильнике водные растворы натриевой соли бензилпенициллина распадаются с образованием продуктов распада и метаболитов.

Следует избегать контакта кожи с пенициллинами, поскольку может возникнуть сенсибилизация.

Применение в период беременности и кормления грудью.

Противопоказано.

Способность влиять на скорость реакции при управлен= ии автотранспортом или другими механизмами.

Рекоменду= ется воздерживаться от деятельности, которая требует скорости психомоторных реакций (управление транспортом, работа с потенциально опасными механизмами), включая возможные нежелательные реакции со стороны нервной системы (головокружение, головная боль, шум в ушах).

=

Способ прим= енения и дозы.

Препарат назначать только взрослым!

Перед введением необходимо собрать у па= циента анамнез переносимости препарата и местного анестетика!

Бициллин^®-3 вводить только внутримышечно! Внутривенное введение препар= ата запрещено!

П= репарат взрослым в дозе 600000 ЕД вво= дить 1 раз в 6 дней. Обычно длительность ле= чения составляет от 3 до 12 месяцев в зависимости от тяжести заболевания.

Правила приготовления и введения суспен= зии. Суспензию готовить асептически, непосредс= твенно перед применением. Во флакон добавить 5-6 мл 0,9 % раствора натрия хлорида или стерильной воды для инъекци= й, или 0,25-0,5 % раствора новокаина, перемешать до образования равномерной суспензии и вводить глубоко внутримышечно в верхний внешний квадрант ягодичной мышцы (2 инъекции делать в разные ягодицы).

П= еред введением суспензии Бициллина^®-3 необходимо убедиться, что игла не попала в кровеносный сосуд. Если появляет= ся кровь, иглу необходимо вытянуть и инъекцию провести в другое место.

=

Дети.

Эффектив= ность и безопасность применения лекарственного средства детям не исследовали.

=

Передозиров= ка.

Возможно токсическое действие на центральную нервную систему, а и= менно: рефлекторное возбуждение, головная боль, тошнота, рвота, судороги, миалгия, артралгия, симптомы менингизма, кома. В таких случаях введение препарата следует прекратить.

Лечение: симптоматическое, которое включает гемодиализ, перитонеальный диализ, особенное внимание следует уделить восстановлению водно-электролитного баланса.

=

Побочные ре= акции.

Со стороны иммунной системы: реакции гиперчувстви= тельности, включая кожные высыпания, зуд, лихорадку, озноб, артралгию, отеки, крапивницу, мультиформную экссудативную эритему, эксфолиативный дерматит, контактный дерматит; анафилактические или анафилактоидные реакции, включая бронхиальную астму, тромбоцитопеническую пурпуру, симптом= ы со стороны желудочно-кишечного тракта, ангионевротический отек Квинке, анафилактический шок, который может иметь ле<= /span>тальный исход в случае несвоевременного и некачественного оказания медицинской помо= щи; сывороточная болезнь, возможны реакции в месте введения.

Со стороны органов дыхания: бронхоспазм, ларинг= оспазм.<= /p>
Со стороны центральной= и периферической нервной системы: головокружение, головная боль, шум в ушах.=

Со стороны пищеварител= ьного тракта: тошнота, рвота, стоматит, глоссит, окрас= ка языка в черный цвет, диарея, псевдомембранозный колит, гепатит, застой желч= и.

Со стороны мочеполовой= системы: интерстициальный нефрит.

Со стороны сердечно-со= судистой системы: колебания артериального давления, наруш= ение насосной функции миокарда, тахикардия.

Со стороны крови и лимфатической системы: эозинофилия, положительные результаты теста Кумбса, гемолитическая анемия, лейкопения, нейтропения, тромбоцитопения, агранулоцитоз.

Местные реакции= : возможны реакции в месте введения, включая боль.

Другие: у ослабленных больных, новорожденных, лиц пожилого возраста при длительном лечении может возникнуть суперинфекция, вызванная устойчивой к препарату микрофлорой (дрожжеподобные грибы, грамотрицательные микроорганиз= мы). У пациентов, которые проходят курс лечения по поводу сифилиса, может также возникать реакция Яриша-Герксгеймера вторично к бактериолизу, для которой характерные следующие симптомы: повышение температуры тела, озноб, миалгия, головная боль, обострение кожных симптомов, тахикардия, вазодилатация с изменением артериального давления.

Реакция может быть опасной при сердечно-сосудистом сифилисе или состояниях, при которых существует серьезный риск повышенного локального повреждения, например, атрофия зрительного нерва.

Срок годности. 4 года.

&nbs= p;

Условия хр= анения.

Хранить в оригинальной упаковке при температуре не = выше 25 °С.

Хранить в недоступном для детей месте.

Несовместимость. Не = следует смешивать суспензию Бициллина^=
®-3 с другими инъекционными растворами.

Не рекомендуется применять в качестве растворителя раствор Рингера или другие натрийсодержащие растворы, которые содержат глюк= озу.

Препарат несовместим с ионами металлов и симпатомиметическими аминами.

&nbs= p;

Упаковка.<= span lang=3DRU>

По 600000 ЕД во флаконах.

&nbs= p;

Категория отпуска. По рецепту.

Производитель/заявитель. ПАО «Киевмедпрепарат».

&= nbsp;

Местон= ахождение производителя и его адрес места осуществления деятельности.

Украина, = 01032, г. Киев, ул. Саксаганского, 139.