ІНСТ= РУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

Г= ЕПАРИН-БІОЛ = 30;К (<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif; color:black;mso-color-alt:windowtext;letter-spacing:-.2pt;mso-ansi-language: EN-US'>HEPARIN-BIOLIK)

С= ;клад:

діюч= 072; речовина: гепарин;<= /p>

1 мл розчину містить 5000 МО k= 5;епарину натрію;

допоміж = 85;і речовини: спир= т бензиловий, натрію хлорид, вода для ін&= #8217;єкці= й.

Л= ікарська форма.

Розчин для ін&= #8217;єкці= й.

Осно= вні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: проз= ;ора, безбарвна або світло-жовт = 86;го кольору рідина.

Фармако = 90;ерапевтичн&#= 1072; група.

Анти= 090;ромботичні засоби. Груп= 072; гепарину. Ко= 076; АТХ В01А В01.

Фармак = 86;логічні властивостo= 0;.<= o:p>

Фарм = 72;кодинаміка.<= /span>

Г= ;епарин є глікозамінk= 5;ліканом (мукополіса = 93;аридом), який складаєтьсn= 3; із сульфатоваl= 5;их за&#= 1083;ишків D-глюк= ;озаміну та DГепа= рин – антикоагу = 83;янт прямої дії. У розчині гепарин має негативний заряд, що сприяє його взаємодії з білками, які беруть участь у про= 094;есі згортання крові. Гепарин зв’= 03;зується з антитромбіl= 5;ом III (кофактор гепарину) та інгібує процес згор = 90;ання крові шляхо = 84; інакти&= #1074;ації факторів VVII, IX, Xзгор= тання крові (калікреїн, ІХа, Ха, ХІа, ХIIа), порушуєтьсn= 3; перехід протромбінm= 1; у тром&#= 1073;ін. Коли процес тромбоутвоl= 8;ення вже розпоча = 74;ся, великі кількості гепарину мо = 78;уть гальмуватl= 0; подальшу коагуляцію шляхом інак = 90;ивації тромбіну і гальмуваннn= 3; перетв&= #1086;рення фібриногенm= 1; у фібрин. Гепарин також попереджає утворення стабільних фібринових згустків шляхом гальмуваннn= 3; активації фібринстабo= 0;лізуючого фактора. При парентерал= ьному введенні гепарин уповільнює згортання крові, активує процес фібриноліз= ;у, пригнічує активність деяких ензимів (гіалуронід = 72;зи, фосфатази, трипсину), у&#= 1087;овільнюючи дію простациклo= 0;ну на агрегаці= 02; тромбоцитіk= 4;, спричинену дією аденоз = 80;ндифосфату.

Фарм= акокінетикk= 2;.

П= ;ісля внутрішньоk= 4;енного вливання максимальнl= 0;й рівень у плазмі кров= 10; досягаєтьсn= 3; через кілька хвилин, післ= 103; повільної внутрішньоk= 4;енної інфузії – не пізніше ніж через 2–3 хв, після підшкірної = 10;н’єкції – через 40–60 хв. Об’єм розподілу гепарину відповідає об’єму плазми кров= 10; і значною мірою підвищуєтьl= 9;я при збільшенні дози препарату. Білки плазм = 80; крові при концентрацo= 0;ї гепарину 2 МО/мл крові зв’язують д= 086; 95 % препарату, при більш високих кон = 94;ентраціях – менше. Гепарин частково метаболізуn= 8;ться у печінці. Близько 20 % виявляєтьсn= 3; у сечі у формі незміненогl= 6; гепарину та урогепаринm= 1; (має активність 50&n= bsp;% активної речовини). Період біологічноk= 5;о напіврозпаk= 6;у становить 1,32–= 1,72 години. Період напіввиведk= 7;ння з плазми крові становить 30&#= 8211;60 хв. При печінковій недостатноl= 9;ті гепарин кумулюєтьсn= 3;. Гепарин не проникає у грудне молоко, погано проникає крізь плаце = 85;ту.

Клінічні характерисm= 0;ики.

По&#= 1082;азання.

- Профіл= ;актика та лікуванн= 03; тромбоембоl= 3;ічних захворюванn= 0; та їх ускладнень (гострий коро= нарний синдром, тромбози та емболії магістральl= 5;их вен i артерій, судин мозку, очей, І = фаза синдрому дисеміноваl= 5;ого внутрішньоl= 9;удинного згортання, постійна форма мере = 93;тіння передсердь = 79; емболізаціn= 8;ю);

- попе&#= 1088;едження післяопераm= 4;ійних венозних тромбозів т = 72; емболій легеневої артерії (у р= ежимі низького дозування) у пацієнтів, я= 082;і перенесли хірургічні втручання, або у тих, хто = ч= ;ерез будь-які інш= 110; причини має ризик розви = 90;ку тромбоембоl= 3;ічної хвороби;

- попере= ;дження згортання крові при лабораторнl= 0;х дослідженнn= 3;х, діалізі, екс= 090;ракорпорал&= #1100;ному кровообігу, операціях н = 72; серці та судинах, прямому переливаннo= 0; крові.

Протипоказ&= #1072;ння.

Пі&#= 1076;вищена чутливість до гепарину та/або до спирту бензиловогl= 6;; гемофілія; геморагічнo= 0; діатез&#= 1080;; тромбоцитоl= 7;енія, підозра на гепариніндm= 1;ковану імунну тромбоцитоl= 7;енію; пептична виразка шлунка та дванадцятиl= 7;алої кишки; тяжка артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;; цироз печінки, що супров&#= 1086;джується варикозним розширенняl= 4; вен стравоходу; тяжка ниркова та печінкова = 85;едостатніс&#= 1090;ь; бактеріальl= 5;ий ендокардит; менструаціn= 3;; нещодавно проведені хірургічні втруча&= #1085;ня, особливо нейрохірурk= 5;ічні та офтальмолоk= 5;ічні; виразковий = 82;оліт; злоякісні = 85;овоутворен&#= 1085;я; геморагічнl= 0;й інсульт (перші 2–3 доби= ); черепно-моз = 82;ові травми; ретинопатіn= 3;; крововилив = 91; тканини ока; деструктивl= 5;ий туберкульоk= 9; легень; енцефаломk= 2;ляція; геморагічнl= 0;й панкреонекl= 8;оз; кровотечі будь-якої локалізаціo= 1; (відкрита в= 080;разка шлунка, внутрішньоm= 5;ерепна кровотеча), за винятком геморагії, щ= 086; виникла на ґрунті емболічногl= 6; інфаркту легенів (кровохарка = 85;ня) або нирок (гематурія); повторні кровотечі в анамнезі, незалежно від локалізаціo= 1;; підвищення проникностo= 0; судин (наприклад, при хворобі Верльгофа); стан шоку; загроза аборту.

Гепарин не можна застосовувk= 2;ти: пацієнтам, які вжили високі дози алкоголю; у вигляді внут= рішньом’язl= 6;вих ін’єкцій; пр= 080; гострих і хронічних лейкозах; ап= 083;астичних і гіпопластиm= 5;них анеміях; при гострій аневризмі серця та аорти; під час проведе = 85;ня операцій на головному а = 73;о спинному мозку, очном= 091; яблуку, вухах; після проведення хірургічниm= 3; операцій на ділянках, де розвиток кровотечі є = 085;ебезпечним для життя пацієн&= #1090;а; при цукровому діабеті, при проведенні епідуральнl= 6;ї анестезії під час поло= 075;ів. Паці= 108;нтам, яким застос = 86;вують гепарин з лікувальноn= 2; метою, при пр&#= 1086;веденні планових х= 10;рургічних операцій протипоказk= 2;на провідникоk= 4;а анестезія, оскільки застосуванl= 5;я гепарину у рідкісних випадках може виклик = 72;ти епідуральнo= 0; або спинномозкl= 6;ві гематоми, у результаті чого може розвинутисn= 3; тривалий аб = 86; необоротниl= 1; параліч.

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Пероральні антикоагулn= 3;нти (дикумарин) та антитром = 73;оцитарні препарати (ацетилсалі = 94;илова кислота, дипіридамоl= 3;) слід відмінити н = 77; менше як за 5 днів перед будь-яким хірургічниl= 4; втручанням, оскільки вони можуть посилити сх = 80;льність до кровотеч= 10; під час операції аб = 86; в післяопераm= 4;ійний період.

Ан&#= 1090;икоагулянт= и прямої та непрямої ді= 11; посилюють дію гепарин = 91;. Одночасний прийом аскорбіновl= 6;ї кислоти, ант= 080;гістамінни&= #1093; препаратів та препарат= 10;в дигіталісу, тетрацикліl= 5;ів, нікотину, нітрогліцеl= 8;ину, кортикотроl= 7;іну, т= ироксину може пригнічуваm= 0;и антикоагулn= 3;нтну дію препарату. Засоби, що зм&#= 1077;ншують агрегацію тром= боцитів (ацетилсалі = 94;илова кислота, дек= 089;трин, фенілбутазl= 6;н, ібупрофен, метиндол, дипіри&= #1076;амол, гідроксихлl= 6;рохін, фібринолітl= 0;ки, аскорбіновk= 2; кислота, алкалоїди ріжків, індометациl= 5;, сульфінпірk= 2;зон, пробенецид, = 094;ефалоспори&= #1085;и, кеторолак, е= 087;опростенол, клопідогрk= 7;ль, тиклопідин, стрептокінk= 2;за, внутрішньоk= 4;енне введення пеніцилініk= 4;, етакриновоo= 1; кислоти, цитостатикo= 0;в), при одночас = 85;ій терапії з гепарином можуть спри = 95;иняти крововиливl= 0;, тому їх необхідно застосовувk= 2;ти дуже обережно. Ризик &#= 1082;рововиливі= в також підвищуєтьl= 9;я при комбіно = 74;аній терапії гепарину з ульцерогенl= 5;ими, імунодепрk= 7;сивними та тромболітиm= 5;ними препаратамl= 0;.

Ге&#= 1087;арин може витісняти фенітоїн, хінідин, про= 087;ранолол, бензодіазеl= 7;іни та білірубі = 85; з місць зв’я= 079;ування з б= 10;лками плазми кров= 10;. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і лужні лікар = 89;ькі засоби, енаприлат, трициклічнo= 0; антидепресk= 2;нти можуть зв’язувати = 89;я з гепарином, що призводить до взаємног = 86; зниження ефективносm= 0;і.

Інгібітори = ангіотензиl= 5;перетворюю= 095;ого ферменту (АП= 060;), антагоністl= 0; ангіотензиl= 5;у II: м= ;ожливий розвиток гіперкалієl= 4;ії.

Ал&#= 1082;оголь: одночасне вживання спиртних на = 87;оїв може значно підвищити ризик розвитку кровотеч.

Не&#= 1073;езпека також підви = 97;ується при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і гепарину з ульцерогенl= 5;ими, імунодепреl= 9;ивними та тромболітиm= 5;ними лікарськимl= 0; засобами.

Вп&#= 1083;ив на результати лабораторнl= 0;х досліджень. Хибне збільшення рівня загального = 90;ироксину і трийодтироl= 5;іну. Хибнопозитl= 0;вний метаболічнl= 0;й ацидоз та гіпокальціn= 8;мія = (у пацієнтів, які перебуваютn= 0; на гемодіал= 10;зі). Пригніченнn= 3; хромогенниm= 3; лізатних тестів на виявлення ендотоксинo= 0;в. Гепарин-Біо = 83;ік може вплива = 90;и на визначення аміноглікоk= 9;идів за допомого= 02; імунофермеl= 5;тного аналізу.

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

При призначеннo= 0; гепарину з лікувальноn= 2; метою забороняєтn= 0;ся вводити препарат в= ;нутрішньом’я= ;зово. Слід уникат = 80; біопсій, епідуральнl= 0;х анестезій т = 72; діагностичl= 5;их люмбальних пункцій.

З обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам, у &#= 1103;ких в анамнезі відзначалиl= 9;я реакції г= ;іперчутлив = 86;сті до низькомолеl= 2;улярних гепаринів.

Кількість тромбоцитіk= 4; слід визнач = 72;ти перед початком лікування, у перший день = 083;ікування і через 3–4 дні протягом усього періоду призначеннn= 3; гепарину (особливо мі= 078; 6 та 14 днем після початку лікування). Раптове зниження кіль= кості тромбоцитіk= 4; потребує негайної відміни лік = 72;рського засобу, а також подальшого досл= ідження з метою уточнення етіології т = 88;омбоцитопе&#= 1085;ії. При підозрі на г= ;епаринінду = 82;овану тромбоцитоl= 7;енію типу І або II л= ;ікування гепарином слід припинити.

При переході з терапії гепарином н = 72; прийом непрямих антикоагулn= 3;нтів гепарин відм= інити лише тоді, коли непрям= 10; антикоагулn= 3;нти забезпечатn= 0; збільшення п= ;ротромбіно = 74;ого часу до терапевтичl= 5;их меж не менше 2 днів поспіл= 00;.

За винятком низькодозоk= 4;ого режиму введ = 77;ння, перед початком терапії завжди слід проводити коагуляційl= 5;і тести.

З великою обережністn= 2; гепарин призначаютn= 0; пацієнтам і = 79; захворюванl= 5;ями, під час яких збільшений ризик виник = 85;ення кровотеч (наприклад, при артеріа = 83;ьній гіпертензіo= 1;).

З метою запобіганнn= 3; значній гіпокоагулn= 3;ції потрібно зменшити дозу гепарину, не збіл= ьшуючи інтервалів між ін’єкці= 03;ми.

Пі&#= 1076; час застосуванl= 5;я гепарину рекомендуєm= 0;ься контролюваm= 0;и гематологіm= 5;ні показники, а тако= ж спостерігаm= 0;и за клінічни = 84; станом паці= 08;нта, особливостn= 3;ми розвитку геморагічнl= 0;х у= складнень.

П= 088;епарат містить спирт бензиловий як допоміжн = 91; речовину, у зв’язку з чи= 084; гепарин не с= 083;ід застосовувk= 2;ти недоношениl= 4; дітям та новонароджk= 7;ним. Спирт бензиловий = 84;оже спричинити токсичні та алергічні реакції у немовлят та дітей віком до 3 років.

Відміна препарату повинна проводитисn= 3; поступово.

У пацієнтів в= 10;ком від 60 років (особливо у жінок) та у пацієнтів з порушенням функції нирок гепарин може спричиняти геморагії.

Па&#= 1094;ієнти, чутливі до білків тваринного походження, можуть бути чутливими і до гепарину.

Пр&#= 1080; підозрі на реакцію гіперчутлиk= 4;ості за кілька хвилин до введення повної дози слід повільно внутрішньоk= 4;енно ввести розведену пробну дозу 1000 МО.

Застосуван&= #1085;я лікарськогl= 6; засобу Гепа = 88;ин-Біолік потребує обережностo= 0; в післяопер = 72;ційний та післяпологl= 6;вий періоди протягом перших 3–8 діб (за винятком операцій на кровоносниm= 3; судинах і у тих випадка = 93;, коли гепаринізаm= 4;ія необхідна з = 72; життєвими показаннямl= 0;). i= 4;собливої обережностo= 0; слід дотримуватl= 0;ся протягом 36 годин після пологів.

У хворих на артеріальнm= 1; гіпертензіn= 2; слід контро = 83;ювати артеріальнl= 0;й тиск.

У пацієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю, метаболічнl= 0;м ацидозом, п= ідвищеною концентрацo= 0;єю калію у кров= 110; або тих, хто застосовує препарати калію, під ча&#= 1089; з= астосуваннn= 3; = &nb= sp; препара = 90;у рекомендуєm= 0;ься часто контролюваm= 0;и рівень калі= 02; у крові, зваж= 072;ючи = &nb= sp; на збільшену небезпеку розвитку гіперкалієl= 4;ії.

Застос= 091;вання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Гепарин не протипоказk= 2;ний у період в = 72;гітності. Препарат не проникає через плаце = 85;ту. Хоча гепари = 85; не проникає = 091; грудне моло = 82;о, застосуванl= 5;я його матеря = 84;, які годують груддю, в окремих випадках сп = 88;ичиняло швидкий (протягом 2–4 тижнів) розвиток остеопорозm= 1; та пошкодже = 85;ня хребта. Доцільністn= 0; застосуванl= 5;я препарату вирішуєтьсn= 3; індивідуалn= 0;но з урахуван = 85;ям співвідношk= 7;ння користь для = 084;атері/ ризик для плода.

&#= 1047;датність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Не&#= 1084;ає даних щодо впливу гепарину на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або роботі з іншими механізмамl= 0;.

Спос= іб застосуванl= 5;я та дози.

Г= епарин-Біол= 10;к призначати = 91; вигляді струминних або переривчасm= 0;их внутрішньоk= 4;енних чи пі&#= 1076;шкірних ін’єкцій. Перед призначеннn= 3;м лікарськогl= 6; засобу потрібно визначити час згортання крові, тромб= 110;новий та активованиl= 1; парціальниl= 1; тромбопласm= 0;иновий час, кількість тромбоцитіk= 4;. Для розведення гепарину використовm= 1;вати тільки 0,9 % розчин натрію хлориду.

Д= орослим при гострому тромбозі лікування розпочинатl= 0; з внутрішнь = 86;венного введення 10000–15000 МО Гепариl= 5;у-Біолік, контролюючl= 0; згортання венозної крові, тромбіновиl= 1; та ак&= #1090;ивований парціальниl= 1; тромбопласm= 0;иновий час. Після цього по 5000–10000 МО = Гепар&#= 1080;ну-Біолік вводити внутрішньоk= 4;енно кожні 4–6 годин. При цьому адекватною вважає&#= 1090;ься доза Гепари = 85;у-Біолік, при якій час згортання крові подовжуєтьl= 9;я у 2,5–3 рази, а акти&#= 1074;ований парціальниl= 1; тромбопласm= 0;иновий час – у 1,5–2 раз = 80;.

Д= ля профілактиl= 2;и гострого тромбозу Гепарин-Біо = 83;ік вводити підшкірно п = 86; 5000 МО кожні 6–8 годин. При першій фазі синдрому дисеміноваl= 5;ого внутрішньоl= 9;удинного згортання крові (ДВЗ) у дорослих гепарин зас = 90;осовувати підшкірно т = 88;ивалий час у добові= 081; дозі = 2500–5000 МО під контролем тромбіновоk= 5;о часу. За 1–2 доби до відміни Геп = 72;рину-Біолік добову доз = 91; поступово знижувати.

Під час операці= 11; на відкритому серці з підк= 083;юченням апарату екс = 90;ракорпорал&#= 1100;ного крово&#= 1086;бігу пацієнтам вводити Гепарин-Біолік у початковій дозі не менш= 077; 150 МО на 1 кг маси тіла. Коли процедура триває менш = 77; 60 хвилин, призначати дозу 300 МО/кг, а коли проце = 76;ура триває більше 60 хвилин, призначати 400 МО/кг.

З профілактиm= 5;ною метою Гепарин-Біо = 83;ік вводити підшкірно у дозі 5000 МО за 2 години до опер= ації, потім по 5000 МО = 82;ожні 6–8 годин протягом 7 днів.

Як доповнення до стрептокінk= 2;зи застосуванl= 5;я по 5000 МО 3 рази на добу або = &nb= sp; 10000–12500 МО 2 рази на добу гепари = 85;у натрію може бути показане пр = 80; підвищеномm= 1; ризику розвитку тромболітиm= 5;них ускладнень = 91; хворих:

- при повторному інфаркті міокарда;

- з постійною формою мерехтіння передсердь = 79; емболізаціn= 8;ю.

П= ;ри гострому коронарномm= 1; синдромі (нестабільн= 10;й стенокардіo= 1; або інфаркт= 10; міокарда) с= початку струминно внутрішньоk= 4;енно вводити 5000 МО l= 3;ікарського засобу Гепа = 88;ин-Біолік, потім перей = 90;и на внутрішньо&= #1074;енне краплинне введення пр = 77;парату зі швидкіст= 02; = &nb= sp; 1000 МО/год. Швидкість і= нфузії необхідно п= 10;дбирати таким чином, щоб протяго = 84; перших = 2<= /span>–3 діб підтримуваm= 0;и активованиl= 1; парціальниl= 1; тромбопласm= 0;иновий час на рівні у 1,5–2 рази більше, ніж його но= 088;мальний показник.

Діти.

Дітям з= ;астосовува = 90;и Гепарин-Біо = 83;ік за такою схемою: початкова д = 86;за становить 50 МО/кг (внутрішньо= венна ін’єкція/ ін&#= 1092;узія), підтримуючk= 2; доза – 100 МО/кг кожні 4 годин&#= 1080;. Середня добова доза для дітей становить 300 МО/кг.

Немо= влятам застосовувk= 2;ти від 2 до 10 МО/кг/год внутрішньоk= 4;енно (постійно аб= 086; перер= 080;вчасто). Підшкірно немовлятам гепарин вводити у добовій доз= 10; 200–300 МО/кг, розпо&#= 1076;іляючи її на 4–6 ін’є&#= 1082;цій.

У всіх випадках пр = 80; застосуванl= 5;і Гепарину-Бі = 86;лік на 1-3 дні до його відмін = 80; призначати непрямі ант = 80;коагулянти.<= /span>

Л= ;ікарський засіб застосовувk= 2;ти дітям відповідно до маси їх тіла. Не застосовувk= 2;ти недоношениl= 4; дітям та новонароджk= 7;ним. Можливий розвиток алергічних реакцій, у то&#= 1084;у числі токсичних, у дітей віком = 076;о 3 років.

Пе&#= 1088;едозування.

Т= 103;жкі геморагічнo= 0; ускладненнn= 3;, кровотечі. Залежно від тяжкості геморагічнl= 6;го ускладненнn= 3; слід або зменшити дозу лікарс= 00;кого засобу Гепа = 88;ин-Біолік, або відмінити його. Якщо пі&#= 1089;ля відміни лік = 72;рського засобу Гепа = 88;ин-Біолік кровотеча продовжуєтn= 0;ся, внутрішньоk= 4;енно вводять антагоніст гепарину – протаміну сульфат (або хлорид) (1 мл пр= ;отаміну сульфату нейтралізуn= 8; 100 МО гепарину= ). Протягом 90 х= 074; після внутрішньоk= 4;енного введення ро = 79;чину Гепарин-Біо = 83;ік вводять 50 % р&= #1086;зрахованої дози протам= 10;ну сульфату, 50 % дози – у наступні 3 го&#= 1076;ини.

П= 088;и індивідуалn= 0;ній несприйнятl= 3;ивості та появі алергічних ускладнень Гепарин-Біо = 83;ік відміняють негайно і призначаютn= 0; десенсибілo= 0;зуючі засоби. За необхідносm= 0;і продовженнn= 3; антикоагулn= 3;нтної терапії зас = 90;осовують антикоагулn= 3;нти непрямої ді= 11;.

Побічні реакції.

До найбільш розповсюджk= 7;них побічних ре = 72;кцій належать крововиливl= 0;, підвищення рівня печі= 085;кових ферментів, оборотна тромбоцитоl= 7;енія та різні дерматологo= 0;чні порушення. Також пові = 76;омлялося про поодинокі випадки ген = 77;ралізовани&#= 1093; алергічних реакцій, некрозу шкіри та п= ;ріапізму.

З боку систем = 80; крові: тромбоц = 80;топенія І типу, II = типу; епідуральнo= 0; та спинномозкl= 6;ві г= ;ематоми, геморагії, гематурія, кровоточивo= 0;сть ясен, носові кровотечі, к= 088;ововиливи в нирки, надниркові залози, кровохаркаl= 5;ня.

П= сихічні порушення: д= епресія.

З боку нервової системи: г= оловний біль, запаморочеl= 5;ня.

З боку травного тракту: нудо= 090;а, блювання, діарея.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: підв= ищення рівня печінкових трансамінаk= 9; – аланінамінl= 6;трансфераз= 080; (АЛТ) і аспартатамo= 0;нотрансфер= 072;зи (ACT), ла&#= 1082;татдегідро= генази, гамма-глута = 84;ілтрансфер&#= 1072;зи та гіперліпідk= 7;мія (дані порушення є о= ;боротними і зникають при відміні препарату).

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини: в= исипи (еритематоз = 85;і, макулопапуl= 3;ьозні), кропив’я= нка, свербіж, свербіж і печіння у ділянці шкі = 88;и стоп, некроз шкіри, мультиформl= 5;а ер&#= 1080;тема, алопеція.

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату: о= стеопороз, демінераліk= 9;ація кісток.

З боку статевої системи: п= ріапізм.

З боку імунно= 11; системи: шкір= ні висипи, кон’юнктиві = 90;, сльозотеча, риніт, бронхоспазl= 4;, астм= а, тахіпное, ціаноз, кропив’янка, алергічний ангіоспазм = 91; кінцівках, а= 085;афілактоїд&= #1085;і р= еакції, анафілактиm= 5;ний шок.

З боку ендокринноo= 1; системи та м= 077;таболізму: гіпоальдос&= #1090;еронізм, метаболічн&= #1080;й ацидоз, гіпе= 088;каліємія, підв= ищення рівня тироксину, зниження рі = 74;ня холестеринm= 1;, підвищення рівня глюкози в к= ;рові.

З боку серцево-суд = 80;нної системи: к= рововиливи та гематоми = 091; будь-якому органі чи системі о= ;рганів (підшкірні, внутрішньоl= 4;’я= ;зові, заочеревинl= 5;і, носові, внутрішньоl= 2;ишкові, шлункові, м= ;аткові).

Реак= ції у місці введення: в місці ін’є= 082;цій, особливо пр = 80; порушенні техніки вве = 76;ення, можливі дрібні крововиливl= 0; (підшкірні т= 072; в слизовій оболонці, внутрішні), подр= азнення, виразки, болючість, крововиливl= 0;, гематоми та ат&#= 1088;офія.

І= нші: нежить, гарячка, нездужання.

Тром= боцитопеніn= 3; як ускладненнn= 3; терапії геп = 72;рином виникає у 6 % хворих. Вона може виникнути я = 82; прямий насл= 10;док агрегації тромбоцитіk= 4; під дією гепарину аб = 86; в= наслідок імунної реакції, кол= 080; антитіло вр = 72;жає тромбоцити та ендотелі = 81;. Реакції пер = 96;ого типу, як правило, проявляютьl= 9;я у легкій формі і зник= 072;ють після припи = 85;ення тера= пії, а реакції другого тип = 91; мають тяжки = 81; характер. Вн= 072;слідок тромбоцитоl= 7;енії можу= ть з’являтися некрози шкіри і тромбози в артеріях («білий тромб»), які супр= оводжуютьсn= 3; рецидивом венозних тр = 86;мбоемболій, розвитком гангрени, ін= 092;аркту міок= арда, інсульту. Пр= 080; появі тяжко= 11; тромбоцитоl= 7;енії (зниження кількості тромбоцитіk= 4; у 2 рази від початкової кількості) необхідно п = 88;ипинити застосуванl= 5;я гепарину.

Може спостерігаm= 0;ися підвищення активності трансамінаk= 9; (АЛТ і ACT), рівнів вільних ж= ;ирних кислот і тироксину; оборотна затримка калію.

Т= 077;рмін придатностo= 0;. 2 ро&#= 1082;и.

Умови зберігання. Зберіг = 72;ти в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 ºС. Зберігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-bidi-font= -family: Arial;mso-ansi-language:UK'>Несуміl= 9;ність. До = 73;утаміну гідрохлориk= 6; і гепаl= 8;ин не дозволяє = 90;ься змішувати т = 72; вводити внутрішньоk= 4;енно разом, оскільки утворюютьсn= 3; хелатні комплекси.=

Упаковl= 2;а. По 5 мл у флаконі; по 5 флаконів у пачці або по 5 флаконів у блістері, = по 1 блістеру у пачці.

Категоl= 8;ія відпуску.<= /span> За рецептом.=

Ви = 88;обник.

ТОВ «БІОЛІК ФАРМА».

Місцезl= 5;аходження виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

= 052;ісцезнаход&= #1078;ення юридичної особи:

Україн= 072;, 61070, Харківськk= 2; обл., місто Харків, Помі= 088;ки, будинок 70.

= 040;дреса місця провадженнn= 3; діяльності:

Україн= 072;, 61070, Харківськk= 2; обл., місто Харків, Помі= 088;ки-70, будинок б/н.=