&#= 1030;НСТРУКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ЕРБІТУК= ;С

(ERBITUX®)

Склад:

дію= 095;а речовина: цетук= 089;имаб;

1 мл розчину містить 5 мг цетуксимабm= 1;;

доп= 086;міжні речовини: натрі&#= 1102; хлорид, гліцин, полісорбат 80, кислоти лимонної моногідрат, натрію гідроксид, в= 086;да для ін’єкці = 81;.

Ліl= 2;арська форма. Розч= ин для інфузій.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: розчин, практично вільний від = 074;идимих часток.

Фармакоте = 88;апевтична група. Антинеопл&#= 1072;стичні засоби. Моно= 082;лональні антитіла та кон’югати антитіла з лікарським = 79;асобом. Інгібі= тори EGFR (рецепторів епідермальl= 5;ого фактора росту). Цету&#= 1082;симаб.

Код АТХ L01F E01.

Фар= 084;акологічні властивостo= 0;.

Фар= ;макодинамі = 82;а.

Механізм дії

Цетукси= ;маб ‒ це химерне моноклоналn= 0;не антитіло класу IgG1, специфічна дія якого спрямована на рецептор = 80; епідермальl= 5;ого фактора росту (EGFR).

EGFR= залучені до сигнальногl= 6; каскаду, яки= 081; регулює жит = 90;єздатність клітин, клітинний ц = 80;кл, ангіогенез, = 084;іграцію клітин та клітинні інвазії/мет = 72;стазування.<= /span>

Афінніс= ;ть зв’язуваннn= 3; цетуксимабm= 1; з EGFR приблизно в 5&#= 8722;10 разів вища з= 072; афінність зв’язуваннn= 3; з ендогенни = 84;и лігандами. Цетуксимаб блокує зв’я = 79;ування ендогенних лі= гандів з EGFR, що призводить до інгібуваннn= 3; функціонувk= 2;ння рецепторів. Далі він індукує інтер= 085;алізацію EGFR, що мож= е призводити до негативної регуляції EGFR= . Цетукси= ;маб також сенсибілізm= 1;є цитотоксичl= 5;і імунні ефекторні клітини відносно EGFR= -експр&#= 1077;суючих пухлинних клітин (антитілоза = 83;ежна клітиноопоl= 9;ередкована цитотокси = 95;ність, ADCC).

Цетукси= ;маб не зв’язуєтьсn= 3; з іншими рецепторамl= 0;, що належать до сімейств = 72; HER<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>.

Білковий продукт протоонкогk= 7;ну RAS (сарко = 84;а щурів) є центральниl= 4; низхідним трансдуктоl= 8;ом сигналу від EGF= R. У пухлинах активація RAS за участю EGFR сприяє EGFR-опосередко= ваному зростанню проліферацo= 0;ї, життєздатнl= 6;сті та продукуванl= 5;ю проангіогеl= 5;них факторів.=

RAS<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt'> належить д= 086; сімейства онкогенів, які найчаст= 10;ше активуютьсn= 3; у людини при захворюванl= 5;і на рак. Мутації генів RAS на певних чутливих до змін екзона = 93; 2, 3 та 4 призводятn= 0; до суттєвої активації білків RAS незалежно від сигнальногl= 6; каскаду EGFR.

Фа&#= 1088;макодинамі= чні ефекти

У дослідженнn= 3;х in vitro та in vivo цетуксимаб інгібує проліферацo= 0;ю та індукує апоптоз пухлинних клітин людини, які експресуютn= 0; EGFR= . In vitro цетуксимаб інгібує вироблення ангіогенниm= 3; факторів клітинами пухлин та блокує мігр = 72;цію ендотеліалn= 0;них клітин. In vivo цетуксимаб інгібує експресію ангіогенниm= 3; факторів клітина= ;ми пухлин та спричиняє зменшення = 85;еоваскуляр&#= 1080;зації та метастазувk= 2;ння пухлин.

Імуногенн= 10; властивостo= 0;

Роз = 74;иток людських антихимернl= 0;х антитіл (НАСА) – це ефект, притаманниl= 1; класу моноклоналn= 0;них химерних антитіл. Сучасні дан= 10; щодо розвитку НАСА обмеже = 85;і. Загалом придатні дл= 03; вимірюваннn= 3; титри НАСА були знайде = 85;і у 3,4 % пацієнтіk= 4;, які брали участь у дослідженнn= 3;х, причому у дослідженнn= 3;х за основним = 80; показаннямl= 0; частота розвитку ци = 93; антитіл знаходиласn= 0; у межах від 0 % до 9,6 %. Дотепер не було зроблено висновку щодо нейтралізуn= 2;чого ефекту НАСА відносно ді= 11; цетуксимабm= 1;. Наявність НАСА не корелювала = 79; розвитком реакцій гіперчутлиk= 4;ості або будь-яки= 084;и іншими побічними реакціями н = 72; цетуксимаб.

Колоре= 082;тальний рак

Для імуногістоm= 3;імічного виявлення експресії EGFR= в зразках пухлин використовm= 1;вався діагностичl= 5;ий тест (EGFR pharmDx). Пухлина вважалася EGFR= -експр&#= 1077;суючою, якщо можна було ідентифікуk= 4;ати одну забарвлену клітину. Приблизно 75 % п= ;ацієнтів з метастатичl= 5;им колоректалn= 0;ним раком, які були обстежені для участі у клінічних дослідженнn= 3;х, мали EGFR-експресуюч= і пухлини і, таким чином, вважались придатними для лікуван = 85;я цетуксимабl= 6;м. Ефективнісm= 0;ь та безпека застосуванl= 5;я цетуксимабm= 1; для лікування п = 72;цієнтів з пухлинами, в яких не бул&#= 1086; виявлено EGFR= , не були встановленo= 0;.

Дан= 10; клінічних досліджень показують, щ= 086; пацієнти з метастатичl= 5;им колоректалn= 0;ним раком та активуючимl= 0; мутаціями генів RAS<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'> з високою ймовірністn= 2; не отримуватиl= 4;уть переваг від лікування цетуксимабl= 6;м або комбіна = 94;ією цетуксимабm= 1; з хіміотерапo= 0;єю і що додавання цетуксимабm= 1; до режиму FOLFOX4 спричиняє суттєвий негативний вплив на період виживання без прогрес = 91;вання захворюванl= 5;я (PFS).

<= /p>
Зас = 90;осування цетуксимабm= 1; як монотерапіo= 1; або в комбінації = 79; хіміотерапo= 0;єю вивчалося в 5 рандомізовk= 2;них контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х і в кількох додаткових дослідженнn= 3;х. У 5 рандомізо&#= 1074;аних дослідженнn= 3;х брали участ= 00; загалом 3734 пацієнти з метастатичl= 5;им колоректалn= 0;ним раком, у яких була виявле = 85;а експресія EGFR= і які мали загальний статус ≤ 2 за шкалою ECOG (Східно= 11; об’єднаної групи з онко= 083;огії). Більшість пацієнтів, які брали участь у дослідженнn= 3;х, мали загальний статус ≤ 1 за шкалою ECOG.

= 042; усіх дослідженнn= 3;х цетуксимаб призначавсn= 3; згідно з рекомендацo= 0;ями, наведеними = 91; розділі «= Спосіб застосуванl= 5;я та дози».

У 4 рандомізовk= 2;них контрольовk= 2;них дослідженнn= 3;х (EMR 62 202-013, EMR 62 202-047, CA225006 та CA225025) статус екзону 2 гена <= /span>KRAS був визнани = 81; прогностичl= 5;им фактором дл= 03; лікування цетуксимабl= 6;м. Статус KR= AS бу&= #1074; визначений для 2072 пацієнтів. Для результ = 72;тів досліджень EMR 62 202-013 та EMR 62 202-047 бу= ло проведено подальший ретроспектl= 0;вний аналіз, в якому були визначені також інші мутації ген= 10;в RAS (NRAS та KRAS) додатково д = 86; мутацій екзону 2 гена <= /span>KRAS. Проведення ретроспектl= 0;вного аналізу бул = 86; неможливе лише у дослідженнo= 0; EMR 62 202-007.

<= /p>
<= /p>
Цетук= 089;имаб у комбінаці= 11; з хіміотерапo= 0;єю

Дослід&= #1078;ення EMR 62 202-013 ‒ це рандомізов= ане дослідженн= я, в якому браl= 3;и участь пацієнти з попередньо не ліковани= ;м метастатич= ним колоректал= ьним раком. У дослідженн= і порівнювал= и комбінацію цетуксимаб= у, іринотекан= у та інфузій 5-= 092;торурацилу/= фолінової кислоти (FOLFIR= I) з однією хіміотерап= ією. Частка пацієнтів з пухлинами KRAS дикого типу= ; серед пацієнтів, які підлягали оцінці на сm= 0;атус KRAS, становила 63 %. = Для оцінки статусу RAS для усіх оцінюваних зразків, отl= 8;иманих у пацієнтів= ; із пухлинами KRAS дикого типу= ;, були визначені інші мутації дод= ;атково до мутацій екзону 2 ген = 72; KRAS. Груп= 072; пацієнтів і= ;з мутаціями генів RAS складаєтьс= я із пацієнтів з відомими мутаціями екзону 2 ген = 72; KRAS, а також із пацієнтів з додатково виявленими мутаціями генів RAS.

Дані ефективносm= 0;і, отримані в цьому дослідженнo= 0;, узагальненl= 6; в таблиці 1.

Табли= 094;я 1

Досліджув = 72;ні параметри / статистика

Популяція пацієнтів з <= /span>RAS диког= о типу

Популяція пацієнтів

з мутаціями RAS=

Цk= 7;туксимаб плюс = FOLFIRI (N=3D178)

FOLFIRI

(N=3D189)

Цетуксима= 073; плю&#= 1089; FOLFIRI <= /span>(N=3D246)

FOLFIRI

(N= =3D214)

OS, міся&#= 1094;ів, медіанне значення

(95 % ДІ)

28= ,4

(24,7; 31,6)

20,2=

(17,0; 24,5)

16,4=

(14,9; 18,4)

17,7

(15,4; 19,6)

Коефі= 094;ієнт ризику (95 % ДІ)

0,69 (0,54; 0,88)

1,05 (0,86; 1,= 28)

р-знач&#= 1077;ння

0,0024

0,6355

PFS, місяців, медіанне значення

(95 % ДІ)

11,4

(10,0; 14,6)

8,4<= /span>

(7,4; 9,4)=

7,4

(6,4; 8,0)

7,5

(7,2; 8,5)

Коефіц&= #1110;єнт ризику (95= % Дg= 0;)

0,56 (0,41; 0,76)

1,10 (0,85; 1,42)

р-значення<= /span>

0,0002=

0,4696

ORR, %

(95 % ДІ)=

66,3

(58,8; 73,2)

38,6=

(31,7; 46,0)

31,7=

(25,9; 37,9)

36,0

(29,6; 42,8)

Спі= ввідношеннn= 3; шансів (95 % ДІ)

3,1145 (2,0= 279; 4,7835)

0,8478 (0,5767; 1,2462)

р-зн= ;ачення

< 0,0001=

0,3970

ДІ= ‒ довірчий інтервал, FOLFIRI ‒ іринотекан плюс інфузі= 11; 5-фторурацил= 091;/фолінової кислоти, OS ‒ загальний період виживання, ORR<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt'> ‒ об’єктивниl= 1; коефіцієнт відповіді (пацієнти з повною або частковою відповіддю), PFS<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt'> ‒ період виживання без прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я.

Дослід&= #1078;ення EMR 62 202-047 ‒ це рандомізов= ане дослідженн= я, в якому браl= 3;и участь пацієнти з попередньо не ліковани= ;м метастатич= ним колоректал= ьним раком. У дослідженн= і порівнювал= и комбінацію цетуксимаб= у, оксаліплат= ину та тривалих інфузій 5-фторурациl= 3;у/фолінової кислоти (FOLFOX= 4) з однією хіміотерап= ією. Частка пацієнтів з пухлинами KRAS дикого типу серед пацієнтів, які підлягали оцінці на статус KRAS, становила 57 %. Для оцінки статусу RAS для усіх оцінюваних зразків, отриманих у пацієнтів із пухлинами KRAS дикого типу= ;, були визначені інші мутації дод= ;атково до мутацій екзону 2 ген = 72; KRAS. Груп= 072; пацієнтів з мутаціями генів RAS складаєтьс= я із пацієнті= ;в з відомими мутаціями екзону 2 ген = 72; KRAS, а також із пацієнтів з додатково виявленими мутаціями генів RAS.

Дані ефективносm= 0;і, отримані в цьому дослідженнo= 0;, узагальненl= 6; в таблиці 2.

Та= блиця 2

Досліджув = 72;ні параметри / статистика

Популяція пацієнтів з <= /span>RAS диког= о типу

Популяція пацієнтів

з мутаціями RAS

Цетукси&= #1084;аб

плюс FOLFOX4

(N=3D38)

FOLFOX4
(N=3D49)<= /p>

Цетукси&= #1084;аб плю&#= 1089; FOLFOX4 (N=3D92)

FOLFOX4
(N=3D75)<= /p>

OS, міся&#= 1094;ів, медіанне значення

(95 % ДІ)

19,8

(16,6; 25,4)

17,8

(13,8; 23,9)

13,5

(12,1; 17,7)

17,8

(15,9; 23,6)=

Коефі= 094;ієнт ризику (95 % ДІ)

0,94 (0,56; 1,56)

1,29 (0,91; = 1,84)

р-&= #1079;начення

0,8002

0,1573<= /o:p>

PFS, місяців, медіанне значення

(95 % ДІ)

12,0

(5,8; -)

5,8

(4,7; 7,9)

5,6

(4,4; 7,5)

7,8

(6,7; 9,3)

Ко= ефіцієнт ризику (95= % Дg= 0;)

0,53 (0,27; 1,04)<= /p>

1,54 (1,04; 2,29)<= /p>

р-&= #1079;начення

0,0615

0,0309

ORR, %

(95 % ДІ)

57,9

(40,8; 73,7)

28,6

(16,6; 43,3)

37,0

(27,1; 47,7)

50,7

(38,9; 62,4)

Спі= ввідношеннn= 3; шансів (95 % ДІ)

3,3302 (1,37= 5; 8,172)

0,580 (0,311= ; 1,080)

р-зн= ;ачення

0,0084

0,0865

Д= 030; ‒ довірчий інтервал, FOLFOX4 ‒ оксаліплатl= 0;н плюс тривал= 10; інфузії 5-фторурацил= 091;/фолінової кислоти, ORR ‒ об’єктивниl= 1; коефіцієнт відповіді (пацієнти з повною або частковою відповіддю), OS ‒ загальний період виживання, PFS<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt'> − період виживання без прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я, «-» ‒ не підда&= #1108;ться оцінці.

При лікуванні пацієнтів з мутаціями генів RAS сп&#= 1086;стерігався негативний вплив додавання цетуксимабm= 1;.

Дослід&= #1078;ення FIRE-3 ‒ це багатоцент= рове рандомізов= ане дослідженн= я, в якому браl= 3;и участь пацієнти з метастатич= ним колоректал= ьним раком з дикl= 0;м типом екзону 2 ген = 72; KRAS. У дослідженн= і порівнювал= и комбінації іринотекан= у та інфузій 5-фторурациl= 3;у/фолінової кислоти (FOLFIR= I) з цетуксимаб= ом або бевацизума= бом. Оцінку статусу генів RAS було проведено для зразків пухлин з диким типом екзону 2 ген = 72; KRAS, отри= 084;аних у 407 пацієнтів, що становило 69 % загальної групи (592 пацієнти). У цій групі 342 пацієнти мали пухлини з RAS дикого типу= ;, тоді як мутації генів RAS були виявлені у 65 пацієнтів. =

Дані ефективносm= 0;і, отримані в цьому дослідженнo= 0;, узагальненl= 6; в таблиці 3.

Табли= 094;я 3

Досліджув = 72;ні параметри / статистика

Популяція пацієнтів з <= /span>RAS диког= о типу

Популяція пацієнтів

з мутаціями RAS=

Цk= 7;туксимаб плюс = FOLFIRI (N=3D17= 1)

Бевац&= #1080;зумаб плюс FOLFIRI

(N=3D171)

Цетуксима= 073; плю&#= 1089; FOLFIRI <= /span>(N=3D92)

Бевац&= #1080;зумаб плюс FOLFIRI

(N=3D86)

OS, міся&#= 1094;ів, медіанне значення

(95 % ДІ)

33,1

(24,5; 39,4)

25,6=

(22,7; 28,6)

20,3=

(16,4; 23,4)

20,6

(17,0; 26,7)

Коефі= 094;ієнт ризику (95 % ДІ)

0,70 (0,53; 0,92)

1,09 (0,78; 1,= 52)

р-знач&#= 1077;ння

0,011

0,60

PFS, місяців, медіанне значення

(95 % ДІ)

10,4

(9,5; 12,2)

10,2=

(9,3; 11,5)

7,5

(6,1; 9,0)

10,1

(8,9; 12,2)

Коефіц&= #1110;єнт ризику (95= % Дg= 0;)

0,93 (0,74; 1,17)

1,31 (0,96; 1,78)

р-значення<= /span>

0,54

0,085

ORR, %

(95 % ДІ)

65,5

(57,9; 72,6)

59,6=

(51,9; 67,1)

38,0=

(28,1; 48,8)

51,2

(40,1; 62,1)

Спі= ввідношеннn= 3; шансів (95 % ДІ)

1,28 (0,83;= 1,99)

0,59 (0,32; 1,06)

р-зн= ;ачення

0,32=

0,097

ДІ= ‒ довірчий інтервал, FOLFIRI ‒ іринотекан плюс інфузі= 11; 5-фторурацил= 091;/фолінової кислоти, OS ‒ загальний період виживання, ORR<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt'> ‒ об’єктивниl= 1; коефіцієнт відповіді (пацієнти з повною або частковою відповіддю), PFS<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt'> ‒ період виживання без прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я.

Плоск= 086;клітинний рак голови т= 072; шиї

І= ;муногістох= 10;мічне визначення експресії EGFR не проводилосn= 0;, оскільки більше ніж 90 % пацієнтів з плоскоклітl= 0;нним раком голов = 80; та шиї мають EGFR-експресуюч= і пухлини.

Цетук= 089;имаб у комбінаці= 11; з променево= 02; терапією дл= 03; лікування = локально поширеного захво= 088;ювання

Дослo= 0;дження EMR 62 202-006 – це рандомізов= ане дослідженн= я, в якому порівнювал= и комбінацію цетуксимаб= у та променев= ;ої терапії з однією променевою терапією при лікуванні пацієнтів з локально по= ;ширеним плоскокліт= инним раком голови та шиї. Терапіn= 3; цетуксимаб= ом у дозах, рекомендов= аних у розділі «Спосіб застосуван= ня та дози», починалась за один тиждень до початку променевої терапії та продовжува= лась до кінця терміну променевої терапії.

Данo= 0; ефективносm= 0;і, отримані в цьому дослідженнo= 0;, узагальненl= 6; в таблиці 4.

Та= блиця 4

Досліджув = 72;ні параметри / статистика

Променева терапія + цетуксимаб

= (N=3D211)

Променева терапія

= (N=3D213)

Локор= 077;гіональний контроль,

місяц= 110;в, медіанне значення (95 % ДІ)

24,4

(15,7; 45,1)

14,9

(11,8; 19,9)

Коефі= 094;ієнт ризику (95 % ДІ)

0,68 (0,52; 0,89)

р-&= #1079;начення

0,005

ОS, місяц&= #1110;в,

медіа= 085;не значення (95 % ДІ)

49,0

(32,8; 69,5+)

29,3

<= /o:p>

(20,6; 41,4)=

Ко= ефіцієнт ризику (95= % Дg= 0;)

0,73 (0,56; 0,95)<= /p>

р-&= #1079;начення

0,018

Періо&= #1076; спостереже= 085;ь, місяців, медіанне зн&#= 1072;чення

60,0<= /p>

60,1

Частка 1-річного OS, % (95 % ДІ)

77,6 (71,4, 82,7)

73,8 (67,3, 79,2)<= /o:p>

Частка 2-річного OS, % (95 % ДІ)

62,2 (55,2, 68,4)<= /o:p>

55,2 (48,2, 61,7)<= /o:p>

Частка 3-річного OS, % (95 % ДІ)

54,7 (47,7, 61,2)<= /o:p>

45,2 (38,3, 51,9)<= /o:p>

Частка 5-річного OS, % (95 % ДІ)

45,6 (38,5, 52,4)<= /o:p>

36,4 (29,7, 43,1)<= /o:p>

<= /o:p>

ДІ ‒ довірчий інтервал, OS ‒ загальни= 081; період виживання, «+» ‒ верхня межа не була досягнута.=

= 055;ри додаванні цетуксимабm= 1; до променев = 86;ї терапії більш виражені переваги от = 88;имували пацієнти з оптимістичl= 5;им прогнозом, зробленим н = 72; підставі оцінки стадії пухл = 80;ни, індексу загального стану Карновськ&= #1086;го (KPS) та вік= у пацієнта. Дл= 103; пацієнтів з KPS ≤ 80 та віком від 65 років &= #1082;лінічних переваг при застосуванl= 5;і цієї комбінації не було прод= 077;монстрован&= #1086;.

Зас = 90;осування цетуксимабm= 1; в комбінаці= 11; з хіміопром = 77;невою терапією до цього часу достатньо н = 77; досліджуваl= 3;ося, тому співвідношk= 7;ння переваг та ризиків так = 86;го застосуванl= 5;я ще не встановленl= 6;.

<= /p>
Цеm= 0;уксимаб у комбінаці= 11; з хіміотерапo= 0;єю із застосув = 72;нням сполук платини при рецидивуючl= 6;му та/або метастатичl= 5;ому перебігу захворюванl= 5;я

Дослід&= #1078;ення EMR 62 202-002 ‒ це рандомізов= ане дослідженн= я лікування п= ;ацієнтів з рецидивуюч= им та/або метаl= 9;татичним плоскокліт= инним раком голови та шиї, які раніше не проходили курсів хіміотера= ;пії. У дослідженн= і порівнювал= и комбінацію цетуксимаб= у, цисплатину або карбоплати= ну та інфузій 5-= 092;торурацилу з однією хіміотерап= ією. Лікування в групі цетуксимаб= у н&#= 1072;лічувало до 6 циклів хіміотерап= ії із застосуван= ням сполук платини в комбінації з цетуксимаб= ом, після чого д&#= 1086; початку прогресува= ння захворюва= ;ння проводилас= ь підтримуюч= а терапія із застосуван= ням цетуксимаб= у.

Дані ефективносm= 0;і, отримані в цьому дослідженнo= 0;, узагальненl= 6; в таблиці 5.

Та= блиця 5

Досліджув = 72;ні параметри / статистика

Цетуксима = 73; + СТХ

= (N=3D222)

СТХ

= (N=3D220)

ОS, місяців, медіанне значення (95 % ДІ)

10,1 (8,6; 11,2)

7,4 (6,4; 8,= 3)

Ко= ефіцієнт ризику (95= % Дg= 0;)

0,797 (0,644= ; 0,986)

р-&= #1079;начення

0,0362

PFS, місяців, медіанне значення (95 % ДІ)

5,6 (5,0; 6,0)

3,3 (2,9; 4,3)

Ко= ефіцієнт ризику (95 % ДІ)

0,538 (0,431= ; 0,672)

р-&= #1079;начення

< 0,0001<= /span>

ORR, % (95 % ДІ)

35,6 (29,3; 42,3)<= /p>

19,5 (14,5; 25,4)<= /p>

р-зн= ;ачення

0,0001

<= /o:p>

Д= 030; ‒ довірчий інтервал, СТ= 061; ‒ хіміотерапo= 0;я на основі сполук платини, ORR ‒ об’єктивниl= 1; коефіцієнт відповіді, OS ‒ загальни= 081; період виживання, PFS<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt'> ‒ період виживання без прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я.

= 055;ри додаванні цетуксимабm= 1; до хіміотерапo= 0;ї із застосуванl= 5;ям сполук платини більш вираж = 77;ні переваги отримували пацієнти з о= 087;тимістични&= #1084; прогнозом, зробленим н = 72; підставі оц= 10;нки стадії пухлини, індексу загального стану Карновськ&= #1086;го (KPS) та вік= у пацієнта. На відміну від періоду виж = 80;вання без прогресуваl= 5;ня захворюванl= 5;я, у пацієнтів = 079; KPS ≤ 80 і віко = 84; від 65 років &= #1085;е було продемонстl= 8;овано кліні&#= 1095;них переваг ст = 86;совно загального періоду виживання.

<= /p>
Цеm= 0;уксимаб як монотерапіn= 3; рецидивую = 95;ого та/або метастатичl= 5;ого захворюванl= 5;я у разі неефективнl= 6;сті попередньоo= 1; хіміотерапo= 0;ї

Дослід&= #1078;ення EMR 62 202-016 ‒ це відкрите дослідженн= я застосуван= ня цетуксимаб= у для лікування пацієнтів з рецидивуюч= им або метаст&= #1072;тичним плоскокліт= инним раком голов= ;и та шиї, у яки= 093; попередній курс = 093;іміотерапі&= #1111; першої лінії виявився неефективн= им. Дослідженн= я проводилос= ь за участю однієї групи пацієнтів у складі 103 осіб.

Дані ефективносm= 0;і, отримані в цьому дослідженнo= 0;, узагальненl= 6; в таблиці 6.

Та= блиця 6

Досліджув = 72;ні параметри / статистика

n (%)

95 % ДІ

ORR, об’єкт = 80;вний коефіцієнт відповіді

13 (12,6)

6,9; 20,6

DCR, коеф&#= 1110;цієнт контролю захворюван= 085;я

47 (45,6)

35,8; 55,7

&nbs= p;

Медіанне значення, місяців

95 % ДІ

ТТР, період до початку прогресува= 085;ня захворюван= 085;я

2,3

1,6; 3,1

ОS<= span lang=3DUK style=3D'font-size:11.0pt'>, загальний період виживання

5,8

4,9; 7,1

<= /o:p>

Д= 030; ‒ довірчий інтервал, DCR<= span lang=3DEN-US style=3D'font-size:12.0pt'> ‒ пацієнти з повною відповіддю, частковою в= 10;дповіддю або стабільним станом впродовж щонайменше 6 тижнів.

Фар= ;макокінети = 82;а.

= 060;армакокіне&= #1090;ичні властивостo= 0; цетуксимабm= 1; вивчали у клінічних дослідженнn= 3;х при його застосуванl= 5;і як монотерапіo= 1; або в комбін= 072;ції з хіміотерапo= 0;єю чи променев = 86;ю терапією. Пр= 080; внутрішньоk= 4;енному введенні щотижневих інфузій в дозах від 5 до = 500 мг/м² площі поверхні тіла цетукс = 80;мабу притаманна дозозалежнk= 2; фармакокінk= 7;тика.

При = 74;веденні початкової дози 400 мг/м² площі поверхні тіла середній об’єм розподілу цетукс&= #1080;мабу приблизно е = 82;вівалентни&#= 1081; судинному простору (2,9 л/l= 4;² з діапазоно = 84; від 1,5 д = 86; 6,2 л/м²). Середнє значення С_max (± стандартне відхилення) становить 185 ±= ; 55 мкг/мл. Середній кліренс на 1 м<= sup>2 площі поверхні тіла становить 0,022 л/годину. При введенні рекомендовk= 2;них доз цетукси = 84;аб має тривали = 81; період напіввиведk= 7;ння з діапазоно = 84; від 70 до 100 годин.

Сироват= ;кова концентрацo= 0;я цетуксимабm= 1; досягає рівноважниm= 3; значень через три тижні після початку монотерапіo= 1;. Середня максимальнk= 2; концентрацo= 0;я цетуксимабm= 1; становить 155,8 мкг/мл на 3-му тижні та 151,6 мкг/мл на 8-му тижні лікування, т= 086;ді як відповід = 85;а середня мінімальна = 82;онцентраці&#= 1103; становить 41,3 та 55,4 мкг/мл відповідно. = 059; дослідженнo= 0; комбінованl= 6;ї терапії з іринотеканl= 6;м середня мінімальна концентрацo= 0;я цетуксимабm= 1; становила відповідно 50 мкг/мл на 12-му тижні та 49,4 мкг/мл на 36-му m= 0;ижні.

Описано кілька можливих шляхів метаболізмm= 1; антитіл. До усіх цих шляхів залучені пр = 86;цеси біодеградаm= 4;ії антитіл до менших моле = 82;ул, тобто низькомолеl= 2;улярних пептидів аб = 86; амінокислоm= 0;.

Фарма= 082;окінетика в окремих груп пацієнтів

Об’єдна= ;ний аналіз дани = 93; усіх клініч = 85;их досліджень показав, що фармакокінk= 7;тичні ха= рактеристиl= 2;и цетуксимабm= 1; не залежать = 074;ід раси, статі, віку та стан= 091; нирок і печі= 085;ки пацієнтів.

Дотепер у дослідженнn= 3;х брали участ= 00; лише пацієнти з адекватнимl= 0; нирковою та печінковою функціями (сироватков = 80;й креатинін ≤ 1,5 раза, трансамінаk= 9;и ≤ 5 разів та білірубін ≤ 1,5 раза вище верхньої межі норми).
Па= 094;ієнти педіатричнl= 6;ї групи

= У дослідженнo= 0; фази І, яке проводилосn= 0; за участю пацієнтів педіатричнl= 6;ї групи (віком &#= 1074;ід 1 до 18 років) із солідними пухлинами, щ= 086; важко піддаються хіміотерапo= 0;ї, цетуксимаб призначавсn= 3; у комбінаці= 11; з іринотека = 85;ом. Фармакокінk= 7;тичні результати, одержані у цьому дослідженнo= 0;, були подібн= 10; до результа = 90;ів, одержаних у дорослих.

Клінічні характерисm= 0;ики.

Пок= 072;зання.

Лікуван= ;ня пацієнтів з метастатичl= 5;им колоректалn= 0;ним раком з RAS дикого типу та експресією = 88;ецепторів епідермальl= 5;ого фактора рос = 90;у EGFR:

&= #1091; комбінації з хіміотерап= ією на основі іl= 8;инотекану або тривалих інфузій 5-фторурациl= 3;у/фолінової кислоти та оксаліплат= ину як перша лінія терапії;
&= #1103;к монотерапі= я у разі неефективн= ості попередньо= ї хіміотерап= ії на основі оксал= 10;платину або іринотекан= у, а тако&= #1078; при непереноси= мості іринотекан= у.

Лікуван= ;ня пацієнтів і = 79; плоскокл= ітинним раком голови та шиї:

&= #1091; комбінації з променевою= т&#= 1077;рапією для лікування локально по= ;ширених форм як першk= 2; лінія терапії; <= /li>
&= #1091; комбінації з хіміотера&= #1087;ією на основі сполук платини для лікування рецидивуюч= их та/або метастатич= них пухлин; <= /li>
&= #1103;к монотерапі= я рецидивуюч= их та/або метастатич= них пухлин у раk= 9;і неефективн= ості попередньо= ї хіміотерап= ії.

Проти= 087;оказання.

Ербітук= ;с протипоказk= 2;ний пацієнтам з відомими тяжкими реакціями гіперчутлиk= 4;ості на цетуксимаб (3 або 4 ступінь за критерія = 84;и СТСАЕ (Загальні термінологo= 0;чні критерії дл= 03; побічних реакцій, Національнl= 0;й інститут ра = 82;у США)).

Комб= ;інація Ербітуксу з хіміо= 090;ерапією із застосуванl= 5;ям оксал= 110;платину протипоказk= 2;на пацієнтам з мутаціями або невідомим статус&#= 1086;м генів RAS= (ди&= #1074;. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Перед тим, як розпочати комбінованm= 1; терапію, слі= 076; також врахувати протипоказk= 2;ння для застосу = 74;ання супутніх хіміотерапk= 7;втичних засобів або променевої терапії.

Взаєм= 086;дія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Заборон= ;яється змішувати Ербітукс з іншими лікарськимl= 0; засобами, за винятком наведених у розділі «Спосіб застосуванl= 5;я та дози».

При проведенні комбінованl= 6;ї терапії з пр= 077;паратами платини мож = 77; зростати частота вип = 72;дків тяжкої лейкопенії або тяжкої н= 077;йтропенії, що може призвести д = 86; зростання ч = 72;стоти інфекційниm= 3; ускладнень, таких як феб= 088;ильна нейтропеніn= 3;, пневмонія або сепсис, порівняно і = 79; такою у разі проведення тільки хіміотерапo= 0;ї із застосуванl= 5;ям сполук платини.

При проведенні комбінованl= 6;ї терапії з фт= 086;рпіримідин&= #1072;ми спостерігаl= 3;ося зростання частоти випадків ішемічної хвороби сер = 94;я, включаючи інфаркт міокарда та застійну серцеву недостатніl= 9;ть, а також випадків долонно-під = 86;шовного синдрому (долонно-під= 086;шовної еритродизеl= 9;тезії), порівняно з = 090;акою при застосуванl= 5;і лише фторпіриміk= 6;инів.

При проведенні комбінованl= 6;ї терапії з ка= 087;ецитабіном та оксаліплатl= 0;ном (XELOX) може зростати частота випадків тяжкої= діареї.

В офіційному дослідженнo= 0; лікарських взаємодій було показано, що фармакокінk= 7;тичні характерисm= 0;ики цетуксимабm= 1; не змінюють = 89;я при одночасномm= 1; введенні з разовою доз = 86;ю іринотеканm= 1; (350 мг/м²площі поверхні тіла). Аналогічно при одночас = 85;ому введенні з цетуксимабl= 6;м не змінюють = 89;я фармакокінk= 7;тичні характерисm= 0;ики іринотеканm= 1;.

Інших офіційних досліджень лікарських = 74;заємодій цетуксимабm= 1; не проводилосn= 0;.

Особл= 080;вості застосуванl= 5;я.

Інфузійні реакції, включаючи анафілактиm= 5;ні реакції

Під час лікуван = 85;я часто можут= 00; спостеріга&= #1090;ися тяжкі інфузійні реакції, включаючи анафілактиm= 5;ні реакції, які у деяких випадках можуть призводити до летальни = 93; наслідків. У разі розвитку серйозних інфузійних реакцій необхідно не= гайно та остаточн = 86; припинити терапію цет = 91;ксимабом та розпочат = 80; невідкладнk= 7; лікування, якщо це необхідно. Д= 077;які з цих реакці= 081; можуть бути = 072;нафілактич&= #1085;ими чи анафілак = 90;оїдними за своєю природою аб = 86; пов’язанимl= 0; із синдромо = 84; вивільненнn= 3; цитокінів (CRS<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>). Симптоми інфузійних реакцій можуть розв = 80;ватися під час першої інфузії або через кільк = 72; годин після її завершення, = 072; також під ча= 089; введення наступних інфузій.

Пацієнт= ;ів слід попередити про можливість ро= звитку відстроченl= 0;х реакцій та п= 088;о необхіднісm= 0;ь звертатись до лікаря пр= 080; появі симптом= ;ів або ознак інфузійних реакцій. Симптоми можуть включати бр = 86;нхоспазм, кропив’янкm= 1;, підвищення або зниженн= 03; артеріальнl= 6;го тиску, втрат= 091; свідомості або шок. У поодиноких випадках сп = 86;стерігалис&#= 1100; стенокардіn= 3;, інфаркт міокарда аб = 86; зупинка серця.

Ана = 92;ілактичні реакції, наприклад, зумовлені перехресноn= 2; взаємодією попередньо вироблених IgE<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>-антит&#= 1110;л з цетуксимабl= 6;м, можуть розвинутисn= 3; вже впродов = 78; кількох хвилин післ= 03; початку введення пе = 88;шої інфузії. Так= 110; реакції зазвичай призводять до бронхоспазl= 4;у або кропив’янкl= 0; і можуть розвиватисn= 3;, незважаючи на проведен = 91; премедикацo= 0;ю. Ризик розвитку анафілактиm= 5;них реакцій сут = 90;єво зростає у пацієнтів з алергією на червоне м’я = 89;о або укуси кліщів в анамнезі аб = 86; у пацієнтів з позитивнимl= 0; результатаl= 4;и визначення IgE<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>-антит&#= 1110;л до цетуксимабm= 1; (α-1-3-галактоза= ). Таким пацієнтам цетуксимаб можна вводи = 90;и лише після ретельної оцінки пере = 74;аг та ризиків застосуванl= 5;я з розглядом альтернатиk= 4;них методів лікування і лише під ретельним наглядом кваліфіковk= 2;них медичних працівникіk= 4; із забезпеченl= 5;ям доступу до реанімаційl= 5;ого обладнання.

Пер = 96;у дозу препарату слід вводит = 80; повільно, зі швидкістю н = 77; більше 5 мг/хв, а ретельний моніторинг фізичного стану паціє = 85;та проводити щонайменше = 74;продовж 2 годин після введення інфузії. Якщ= 086; під час перш= 086;ї інфузії впр = 86;довж перших 15 хвилин розвиваютьl= 9;я інфузійні реакції, інфузію слі = 76; перервати і провести ретельну оцінку переваг та ризиків подальшого застосуванl= 5;я препарату, включаючи аналіз того, чи можуть у пацієнта з’явитись IgE<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>-антит&#= 1110;ла перед введенням наступної інфузії.

Якщ = 86; інфузійні реакції розвиваютьl= 9;я під час перш= 086;ї інфузії пізніше або під час наступних інфузій, под= 072;льші дії залежат= 00; від ступеня їхньої тяжкості:=

-      =    1= -й ступінь: продовженнn= 3; інфузії з повільною ш = 74;идкістю під ретельним наглядом;=

-      =    2= -й ступінь: продовженнn= 3; інфузії з повільною швидкістю т = 72; негайне лікування симптомів інфузійних реакцій;

-      =    3= -й та 4-й ступінь: негайне припинення інфузії, невідкладнk= 7; лікування симптомів т = 72; протипоказk= 2;ння до подальшо = 75;о застосуванl= 5;я цетуксимабm= 1;.

Син = 76;ром вивільненнn= 3; цитокінів (CRS<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>) зазви&= #1095;ай розвиваєтьl= 9;я у межах 1 години післ= 03; завершення інфузії та менш часто призводить до розвитку бронхоспазl= 4;у та кропив’янкl= 0;. Загалом найтяжчі форми CRS спостерігаn= 2;ться після введення першої інфу = 79;ії.

Лег = 82;і або помірні інфузійні реакції є ду= 078;е поширеними = 10; проявляютьl= 9;я такими симптомами, як гарячка, озноб, запаморочеl= 5;ня та задишка; вони перева = 78;но пов’язані у часі з першо= 102; інфузією цетуксимабm= 1;. У разі розвитку легких або помірних інфузійних реакцій можна знизити швидкість інфузії. Усі подальші інфузії рекомендуєm= 0;ься вводити з такою зниженою швидкістю.

Пацієнт= ;и повинні перебувати під ретельним медичним наглядом, особливо пі = 76; час першої інфузії. Особливу увагу рекомендуєm= 0;ься приділяти пацієнтам з ослабленим загаль&= #1085;им станом та існуючими серцево-лег = 77;невими захворюванl= 5;ями.

Дихальні розлади

i= 5;ри застосуванl= 5;і Ербітуксу повідомлялl= 6;ся про випадки інтерстиціk= 2;льних хвороб леге = 85;ь (ІХЛ), у т. ч. з летальним наслідком, у пацієнтів, більшість з яких належала до японської популяції.

h= 2;ідомо, що випадки ІХЛ пов’язані і = 79; супутніми т = 72;/або обтяжуючимl= 0; факторами, такими як су= 087;утня хіміотерапo= 0;я, а летальні наслідки ча = 89;то спостерігаl= 3;ись при попередньо існуючих легеневих захворюванl= 5;ях. Тому пацієн = 90;и із такими факторами повинні знаходитисn= 0; під ретельним контролем. У разі появи с= 080;мптомів (таких як задишка, кашель, лихоманка) або за наявн= 086;сті результатіk= 4; рентгенолоk= 5;ічних обстежень, щ= 086; дають змогу припустити наявність ІХЛ, слід негайно провести відповідну діагностикm= 1;.

i= 5;ри виявленні інтерстиціk= 2;льних хвороб леге = 85;ь необх= 110;дно припинити застосуванl= 5;я цетуксимабm= 1; та розпочат = 80; відпо= 074;ідне лікування.

Шкірні реакції=

Основ= 085;ими побічними реакціями н = 72; застосуванl= 5;я цетуксимабm= 1; є шкірні реакції, які можуть набувати тяжкого перебігу, особливо пр = 80; комбінації = 79; хіміотерапo= 0;єю. Під час тера= 087;ії зростає риз = 80;к розвитку вторинних інфекцій (переважно бактеріальl= 5;ого походження). Повідомлялl= 6;ся про випадки стафілококl= 6;вого токсичного епідермальl= 5;ого некролізу, некротизуюm= 5;ого фасциїту та сепсису, дея= 082;і з них були летальними (= 076;ив. розділ «Побічні реакції»).

У разі розвитку шк= 10;рних реакцій, які є дуже поширеними, може бути по= 090;рібне перериваннn= 3; або припинення лікування. З= 072; клінічними протоколамl= 0; лікування для профіла = 82;тики шкірних реакцій передбачаєm= 0;ься застосуванl= 5;я пероральниm= 3; препаратів тетрацикліl= 5;у (6−8 тижнів) та місцеве застосуванl= 5;я 1 % крему гідрокортиk= 9;ону зі зволожув = 72;чем. Для лікування шкірних реакцій застосовувk= 2;ли місцеві препарати кортикостеl= 8;оїдів помірної аб = 86; сильної дії або пероральні препарати тетрацикліl= 5;у.

У разі розвитку се = 88;йозних шкірних реакцій (≥ 3 ступеня за СТСАЕ) а= ;бо при непереносиl= 4;ості застосуванl= 5;я цетуксимабm= 1; необхідно перервати. Поновлення терапії можливе лиш = 77; при зниженн= 10; тяжкості реакції до 2-г&= #1086; ступеня. Якщ= 086; серйозні шкірні реакції розвиваютьl= 9;я вперше, ліку= 074;ання може бути поновлено без зміни дозування.=

Якщо сеl= 8;йозні шкірні реакції розвиваютьl= 9;я вдруге або в= 090;ретє, застосуванl= 5;я цетуксимаk= 3;у слід перервати знову. Терапію можна понов = 80;ти лише після зниження тяжкості реакції до 2-го ступеня із застосуванl= 5;ям нижчих доз (200 мг/м² площі поверхні тіла після другого вип = 72;дку та 150 мг/м² площі поверхні тіла після третього випадку).

Якщо сеl= 8;йозні шкірні реакції розвиваютьl= 9;я вчетверте а = 73;о якщо під час перериваннn= 3; лікування ї = 93;ня тяжкість не зменшуєтьсn= 3; до 2-го ступен&= #1103;, не= обхідно остаточно припинити терапію із застосуванl= 5;ям цетуксима = 73;у.

Ел&#= 1077;ктролітний дисбаланс<= /i>

Під час лікування часто спостерігаn= 8;ться поступове зниження сироватковl= 0;х рівнів магн= 10;ю, що може призводити до тяжкої гіпомагнієl= 4;ії. Гіпомагнієl= 4;ія є оборотною при відміні = 094;етуксимабу. Крім того, внаслідок діареї може розвинутисn= 3; гіпокаліємo= 0;я. Також може розвинутисn= 3; гіпокальціn= 8;мія; зокрема, при проведенні комбінованl= 6;ї хіміотерапo= 0;ї з препарата = 84;и платини частота випадків тяжкої форм = 80; гіпокальціn= 8;мії може зростати.

Визначе= ;ння сироватковl= 6;го рівня електролітo= 0;в рекомендуєm= 0;ься проводити д = 86; початку та періодично під час тера= 087;ії цетуксимабl= 6;м. У разі необхідносm= 0;і рекомендуєm= 0;ься проведення замісної терапії електролітk= 2;ми.

Нейтропені&#= 1103; та пов’= язані з нею інфекційні ускладненнn= 3;

При застосуванl= 5;і цетуксимабm= 1; в комбінаці= 11; з хіміотерапo= 0;єю на основі сполук платини у пацієнтів підвищуєтьl= 9;я ризик розвитку тяжкої нейтропеніo= 1;, внаслідок ч = 86;го можуть розвинутисn= 3; інфекційні ускладненнn= 3;, такі як фебрильна нейтропеніn= 3;, пневмонія або сепсис. Такі пацієнти повинні пер = 77;бувати під ретельним наглядом, особливо за наявності шкірних уражень, мукозиту аб = 86; діареї, які можуть сприяти розвитку ін = 92;екцій (див. розділ «Побічні реакції»).

Се&#= 1088;цево-судинн= ;і розлади=

При лікуванні плоск= 086;клітинного р= 072;ку голови та ши= 111; і колоректалn= 0;ного раку спосте = 88;ігалось зростання частоти тяж = 82;их та іноді летальних серцево-суд = 80;нних ускладнень та летальни = 93; наслідків ї = 93; лікування. У деяких дослідженнn= 3;х спостерігаk= 4;ся зв’язок таких випад = 82;ів з віком ≥ 65 років та станом хворих. При призначеннo= 0; цетуксимаб&#= 1091; слід враховуватl= 0; загальний стан та стан серцево-суд = 80;нної системи пацієнтів, а також супутнє лікування препаратамl= 0; з кардіоток = 89;ичними властивостn= 3;ми, зокрема фторпіриміk= 6;инами.

Ро&#= 1079;лади з боку орган= 072; зору

Пацієнти з ознаками т= 072; симптомами кератиту, такими як за= 075;острення або погіршення = 79;апалення очей, сльозо= 090;еча, світлочутлl= 0;вість, затуманеннn= 3; зору, біль в очах та/або почервонінl= 5;я очей, повинн= 110; негайно звернутися = 76;о лікаря-офта = 83;ьмолога.

При підтверджеl= 5;ні діагнозу виразковогl= 6; кератиту лікування Ербітуксом слід перервати або припинити. При діагнос = 90;уванні кератиту слід ретельно зважити переваги та ризики подальшого лікування.=

Ербітукс з обережністn= 2; слід призначати = 87;ацієнтам з кератитом, виразковим кератитом або тяжкою формою сухості оче = 81; в анамнезі. Носіння контактних лінз є додатковим фактором ризику розвитку кератиту та виразковогl= 6; кератиту.

Ко&#= 1083;оректальни= й рак у пацієнтів з мутаціями генів RA= S

Ербітукс не слід застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я пацієнтів з колоректалn= 0;ним раком, якщо п&#= 1091;хлини мають мутац= 10;ї або невідом = 80;й статус гені = 74; RAS. Результати клінічних досліджень свідчать пр = 86; негативне співвідношk= 7;ння переваг та ризиків застосуванl= 5;я препарату з = 72; наявності у пухлин мута = 94;ій генів RAS. Зокрема, у таких пацієнтів при додаванні ц = 77;туксимабу до режиму FOLFOX4 спостерігаk= 4;ся негативний вплив на період виживання без прогрес = 91;вання захворюванl= 5;я (= PFS<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>) та заг= 072;льний період виживання (= OS).

Про подібні факти також повідомлялl= 6;ся при додаванні цетуксимабm= 1; до режиму XELOX у комбінації = 79; бевацизумаk= 3;ом (CAIRO2). Однак у цьом= 091; дослідженнo= 0; не було продемонстl= 8;овано позитивногl= 6; впливу на показники PFS<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'> та OS також у пацієнтів з пухлинами з KRAS= диког&#= 1086; типу.

Дос = 74;ід застосуванl= 5;я цетуксимабm= 1; в комбінаці= 11; з променево= 02; терапією пр = 80; лікуванні колоректалn= 0;ного раку обмежений.

Окремі групи пацієнтів<= /i>

Дотепер у клінічних дослідженнn= 3;х препарату б = 88;али участь лише пацієнти з адекватнимl= 0; нирковою та печінковою функціями (сироватков = 80;й креатинін ≤ 1,5 раза, трансамінаk= 9;и ≤ 5 разів і бі&#= 1083;ірубін ≤ 1,5 раза вище верхньої межі норми).
Не досліджуваl= 3;ось застосуванl= 5;я Ербітуксу пацієнтам з одним або кількома та = 82;ими аномальнимl= 0; лабораторнl= 0;ми параметрамl= 0;: гемоглобін <= 9 г/дл, кількість лейкоцитів <= 3000/мм³, абсолютна кількість нейтрофіліk= 4; < 1500/мм³, кількість тромбоцитіk= 4; < 100000/мм³.

На = 90;рій

1 мл препарату Ербітукс містить 2,86 мг натрію. Одна= 082; з огляду на те, що доза препарату Ербітукс залежить ві = 76; маси тіла пацієнта, не можна зазна = 95;ити точний вміс = 90; натрію в одній дозі.

С= лід бути обережним при застосуванl= 5;і пацієнтам, які дотриму= 02;ться дієти з контрольовk= 2;ним вмістом нат = 88;ію.

=

Зас= 090;осування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Рецепто= ;ри епідермальl= 5;ого фактора росту (EGFR) залучені до процесів розвитку плода. Обмеж= 077;ні спостережеl= 5;ня на тваринах свідчать пр = 86; те, що цетуксимаб, як і інші IgG1-антиті = 83;а, перетинає плацентарнl= 0;й бар’єр. Дані, одержані у дослідженнn= 3;х на тваринах, не виявили жодних дока = 79;ів тератогеннl= 6;сті цетуксимабm= 1;, однак спостерігаl= 3;ось зростання частоти або = 88;тів, яке мало дозозалежнl= 0;й характер. Да= 085;их щодо застосуванl= 5;я препа&#= 1088;ату вагітними жінками або = 078;інками у період лактації недостатньl= 6;.

Томm= 1; вагіт= 085;им або жінкам, які не застосовуюm= 0;ь адекватних засобів контрацепцo= 0;ї, наполегливl= 6; рекоменду&#= 1108;ться призначати Ербітукс ли = 96;е у разі, коли потенційні переваги дл= 03; жінки перевищуютn= 0; потенційниl= 1; ризик для плода.

Оск= 10;льки невідомо, чи виділяєтьсn= 3; цетуксимаб = 91; грудне моло = 82;о, жінкам не рекомендуєm= 0;ься годувати гр = 91;ддю під час лікування Ербітуксом = 10; протягом 2 місяців після введення останньої дози препар = 72;ту.

Дан= 080;х щодо впливу цетуксимабm= 1; на фертильн= 10;сть людини нема= 08;.

Здат&= #1085;ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Дос = 83;іджень впливу препарату н = 72; здатність пацієнта ке = 88;увати автомобілеl= 4; та працюват = 80; з іншою техн= 110;кою не проводилосn= 0;. У разі розвитку по = 73;ічних реакцій, які негативно впливають н = 72; швидкість реакції та здатність пацієнта ск = 86;нцентруват&#= 1080;ся, рекомендуєm= 0;ься відмовитисn= 0; від керування автомобілеl= 4; та роботи з і&#= 1085;шою технікою до зникнення цих реакцій.

=

Спосі= 073; застосуванl= 5;я та дози. <= /p>
Ербітук= ;с можна застосовувk= 2;ти лише під наг= 083;ядом лікаря, який має досвід застосуванl= 5;я антинеоплаl= 9;тичних лікарських = 79;асобів. Під час інфузії та в= 087;родовж щонайменше 1 години післ= 03; її завершення пацієнти ма= 02;ть перебувати під ретельним медичним наглядом із забезпеченl= 5;ям доступу до реанімаційl= 5;ого обладнання.

Щонай= 084;енше за 1 годину перед першо= 02; інфузією Ербітуксу п = 72;цієнтам слід провести премедикацo= 0;ю антигістамo= 0;нними препаратамl= 0; та кортикос = 90;ероїдами. Рекомендуєm= 0;ься проводити таку премедикацo= 0;ю перед усіма = 085;аступними інфузіями.

За усіма показаннямl= 0; Ербітукс вводять 1 раз на тиждень. Початкова доза становить 400 м= г цетуксимабm= 1; на 1 м² площі поверхні тіла. У подальшому вводять доз = 80; по 250 мг цетуксимабm= 1;/м² площі поверхні тіла щотижнево.

Колорек= 090;альний рак

Для лікування метастатичl= 5;ого колоректалn= 0;ного раку Ербітукс застосовуюm= 0;ь у комбінації = 79; хіміотерапo= 0;єю, а тако&= #1078; як монотер= 072;пію (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»). Пе= ред початком застосуванl= 5;я Ербітуксу необхідно підтвердитl= 0; дикий стату = 89; генів RAS (KRAS та NRAS). Наявні= 089;ть мутацій генів KRAS та NRAS (екзони 2, 3, та 4) слід визначати з = 72; допомогою в = 72;лідованих методів у кваліфіковk= 2;ній лабораторіo= 1;.

Дозуван= ;ня та рекомендовk= 2;ні модифікаціo= 1; доз супутніх хіміотерапk= 7;втичних агентів наведено в інструкціяm= 3; для застосуванl= 5;я відповідниm= 3; лікарських засобів. <= /span>Супут= 085;і лікарські засоби не мо= 078;на вводити раніше ніж через 1 годину післ= 03; завершення = 10;нфузії Ербітуксу.

Рекомен= ;дується продовжуваm= 0;и лікування Е = 88;бітуксом до прогресуваl= 5;ня основного захворюванl= 5;я.

Плоскок= 083;ітинний рак голови т= 072; шиї

Для лікування локально по = 96;иреного плоскоклітl= 0;нного раку голови та шиї Ербітукс засто= 089;овують у комбінаці= 11; з променево= 02; терапією. Рекомендуєm= 0;ься розпочинатl= 0; терапію Ербіт= 091;ксом за тиждень д= 086; початку променевої терапії та продовжуваm= 0;и її до кінця терміну променевої терапії.

Для лікування рецидивуючl= 6;го та/або метас= 090;атичного плоскоклітl= 0;нного раку голови = 090;а шиї Ер&= #1073;ітукс застосовуюm= 0;ь у комбінаці= 11; з хіміотерапo= 0;єю на основі сполук платини, після чого проводять = 87;ідтримуючу монотерапіn= 2; Ербітуксом до прогресу = 74;ання основного захворюванl= 5;я. Хіміотерапo= 0;ю не можна розпочинатl= 0; раніше ніж через 1 годину післ= 03; завершення інфузії Ерб= 10;туксу.

Окремі групи пацієнтів<= /span>

Дотепер у клінічних дослідженнn= 3;х препарату брали участ= 00; лише пацієнти з адекватнимl= 0; нирковою та печінковою функціями.

Застосу= ;вання цетуксимабm= 1; пацієнтам з попереднімl= 0; гематологіm= 5;ними розладами н = 77; вивчалося.=

При лікуванні пацієнтів л= 10;тнього віку не потрібно коригувати дозу препарату, хоча досвід лікування пацієнтів віком від 75 років обмежений.

Спосі= 073; введення<= /u>

Ербітукс вводять внутрішньоk= 4;енно за допомого= 02; інфуз= 110;йної системи, <= /span>інфуз= 110;йного або шприцевого насоса. Перш= 091; дозу слід вводити повільно зі швидкістю н = 77; більше 5 мг/хв = впродовж 120 хв. Наступні= ; щотижневі інфузії рек = 86;мендується вводити впродовж 60 хв. Швидкість інфузії не повинна перевищуваm= 0;и 10 мг/х&= #1074;.

Інстр= 091;кції щодо приготуванl= 5;я та введення інфузій

Для внутрішньоk= 4;енних інфузій Ерб= 10;туксу, які можна вводити за допомогою і = 85;фузійної системи, <= /span>інфуз= 110;йного або шприцевого насоса, необ= 093;ідно використовm= 1;вати ок= рему інфузійну лінію, яку в кінці інфуз= 10;ї слід промит = 80; стерильним 0,9 % розчином на= трію хлориду для ін’єкцій.

Препара= ;т Ербітукс су = 84;існий з:

&= #1087;оліетилено= ;вими, етилвініла= цетатними або полівінілх= лоридними пакетами;

&= #1087;оліетилено= ;вими, поліуретан= овими, етилвініла= цетатними, поліолефін= овими термопласт= ичними або полівінілх= лоридними інфузійним= и наборами;

&= #1087;оліпропіле= ;новими шприцами для шприцев= ;ого насоса.

Інфузій= ;ний розчин Ербітуксу необхідно г = 86;тувати в асептични = 93; умовах згідно з так= 080;ми інструкціяl= 4;и:

Для введення за допомогою інфузійног= о насоса або o= 0;нфузійної системи (після розведення= стерильним 0,9 % розчином натрію хлориду)

Візьм= 110;ть пакет для ін= 092;узій відповідноk= 5;о розміру зі с= 090;ерильним 0,9 % розчином натрію хлориду. Розрахуйте необхідний об’єм Ербітуксу. З= 072; допомогою відповідноk= 5;о стерильногl= 6; шприца і придатної голки відбе = 88;іть відповідниl= 1; об’єм стери = 83;ьного 0,9 % розчину натрію хлориду з пакета для інфузій. Візьміть відповідниl= 1; стерильний шприц та приєднайте до нього придатну го = 83;ку. Відберіть п = 86;трібний об’єм розчину Ербітуксу з флакона та перенесіть його в підготовлеl= 5;ий пакет для ін= 092;узій. Повторюйте цю процедур = 91; доти, доки не буде перенесено розрахованl= 0;й об’єм препарату. Приєднайте інфузійну лінію та перед початком інфузії заповніть ї= 11; розведеним розчином Ербітуксу. Д= 083;я введення використовm= 1;йте інфузійну систему або інфузійний насос. Встановіть = 10; контролюйтk= 7; швидкість введення, як наведено ви = 97;е.

Для вве= дення за допомогою інфузійног= о насоса або o= 0;нфузійної системи (беk= 9; попередньо= го розведення= )

Розра= 093;уйте необхідний об’єм Ербітуксу. В= 110;зьміть відповідниl= 1; стерильний шприц (мінім= 072;льною ємністю 50 мл) і приєднайте до нього придатну голку. Відберіть в= 10;дповідний об’єм розчину Ербітуксу з флакона та перенесіть його в стерильний вакуумованl= 0;й контейнер або пакет. Повторюйте цю процедур = 91; доти, доки не буде перенесено розрахованl= 0;й об’єм препарату. Приєднайте інфузійну лінію та перед початком інфузії заповніть ї= 11; Ербітуксом. Встановіть = 10; контролюйтk= 7; швидкість введення, як наведено вище.

Для введення за допомогою шприцевого насоса

Роз = 88;ахуйте необхідний об’єм Ербітуксу. Візьмі&= #1090;ь відповідниl= 1; стерильний шприц і приє= 076;найте до нього пр= 080;датну голку. Відберіть необхідний об’єм розчину Ер = 73;ітуксу з флакона. Зніміть голку і вста= 085;овіть шприц у шприцевий насос. Приєднайте інфузійну л= 10;нію до шприца, встановіть = 10; контролюйтk= 7; швидкість введення, як наведено вище, і почин&#= 1072;йте інфузію після заповнення лінії Ербітуксом або стериль = 85;им 0,9 % розчином натрію хлориду. У разі необхідносm= 0;і повторюйте цю процедур = 91;, поки не буде введено увесь розрахованl= 0;й об’єм препарату.=

Діти.

Пацієнти педіатричнl= 6;ї групи не мають показ = 72;нь для застосуванl= 5;я цетуксимабm= 1;.

Ефе = 82;тивність цетуксимабm= 1; при лікуванні п = 72;цієнтів педіатричнl= 6;ї групи (віком до 18 років) не вивчалася. У дослідженнo= 0; фази І, що проводилосn= 0; за участю пацієнтів педіатричнl= 6;ї групи, не було виявле = 85;о додаткових = 87;роблем, пов’язаних = 79; безпекою застосуванl= 5;я препарату.

Перед= 086;зування.

Дос = 74;ід введення разових доз цетуксимабm= 1; понад 400 мг/м² площі поверхні тіла або щотижневогl= 6; застосуванl= 5;я доз понад 250 мг/м² площі поверхні тіла на сьогодні обмежений. У клінічних дослідженнn= 3;х введення до = 79; до 700 мг цетуксимабm= 1;/м² площі поверхні тіла 1 раз на два тижні не впл= 080;вало на профіль безпеки препарату.=

&nb= sp;

Побіч= 085;і реакції.

Основни= ;ми побічними реакціями н = 72; введення цетуксимабm= 1; є шкірні реакції (спостеріга= 02;ться більше ніж у 80= % пацієнтів), гіпомагнієl= 4;ія (спостеріга= 08;ться більше ніж у 10= % пацієнтів) т= 072; інфузійні реакції, які зазвичай проявляютьl= 9;я легкими або помірними симптомами більше ніж у 10= % пацієнтів, а у тяжкій формі спостерігаn= 2;ться більше ніж у 1 % пацієнтів.=

Д= ля визначення частоти побічних реакцій вик = 86;ристовують таку термінологo= 0;ю: дуже пошире = 85;і (≥ 1/10); поширені (&= #1074;ід ≥ 1/100 до < 1/10); непош= ;ирені (від ≥ 1/1000 до < 1/100); поодинокі (від ≥ 1/10000 до < 1/1000); рідкісні (< 1/10000); частота невідома (частота не може бути встановленk= 2; на підставі наявних даних).

Знак виноски (*) вказує на те, що нижче наводиться додаткова інформація щодо зазначених побічних реакцій.

Розла= 076;и метаболізмm= 1; та харчування=

Дуже пошир= 077;ні: гіпомагнієl= 4;ія (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Поширен= ;і: дегідратацo= 0;я, зокрема спричинена діареєю або мукозитом; гіпокальціn= 8;мія (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»); анорексія, яка може призводити до зменшенн= 03; маси тіла.

Розлади з боку нервової системи
По= 096;ирені: k= 5;оловний біль.

Часто= 090;а невідома: асептичний менінгіт.=

Розлади з боку орган= 072; зору
По= 096;ирені: l= 2;он’юнктиві= 090;.

Непоширен= 10;: блефарит, кератит.

Судин= 085;і розлади=

Непоширен= 10;: тромбоз глибоких ве = 85;.

Дихал= 100;ні, торакальні та медіастинаl= 3;ьні розлади

Непошир= ;ені: емболія легеневої артерії, інт= 077;рстиціальн&= #1110; хвороби легень, які можуть мати летальні наслідки.=

Шлунково-к= 080;шкові розлади
Пош= ирені: k= 6;іарея, нудота, блювання.=

Гепат= 086;біліарні розлади=

Дуже пошир= 077;ні: підвищення рівня печінкових ферментів (А= 057;Т, АЛТ, ЛФ).

Розла= 076;и з боку шкіри та підшкірн = 86;ї тканини=

Дуже пошир= 077;ні: шкірні реакції*.

Рідкі= 089;ні: синдром Стівенса − Д= 078;онсона/токс= ичний епідермальl= 5;ий некроліз.=

Частота невідома: суперінфекm= 4;ія шкірних уражень*.

Загал= 100;ні розлади та р= 077;акції у місці введення

Дуж = 77; поширені: l= 3;егкі або помірні інфузійні реакції (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»); мукозит, у деяких випадках у тяжкій форм= 10;. Мукозит мож = 77; призводити до епістакс = 80;су.

Пош = 80;рені: тяжкі інфузійні реакції, у деяких випадках ‒ з летальними наслідками (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), слабкість.

Додат= 082;ова інформація=

Загалом клінічно значущої різниці між побічними реакціями у чоловіків т = 72; жінок не спостерігаl= 3;ось.

Шкірні реакції

Шкіl= 8;ні реакції можуть розвинутисn= 3; більше ніж у 80= % пацієнтів, і переважно вони представле&= #1085;і вугроподібl= 5;им висипанням та/або менш часто − свербежем, сухістю шкіри, десквамаціn= 8;ю, гіпертрихоk= 9;ом або ураженням нігтів (наприклад пароніхією). Майже 15 % шкірних реакцій є тяжкими, включаючи поодинокі випадки некрозу шкіри. Більш= 110;сть шкірних реакцій розвиваєтьl= 9;я у межах перших 3 тижнів терапії. Зазвичай вони минают= 00; без наслідк= 10;в через деяки = 81; час після припинення лікування, якщо коригуваннn= 3; дози проводилосn= 3; відповідно до рекомендацo= 0;й розділу «Ос = 86;бливості застосуванl= 5;я».

Ураже= 085;ня шкіри, спричинені = 94;етуксимабо&#= 1084;, можуть спровокуваm= 0;и схильність до розвитку суперінфекm= 4;ій (наприклад, спричинениm= 3; S. aureus), що може призвести д = 86; подальших ускладнень, наприклад д = 86; розвитку запалення підшкірної = 78;ирової клітковини, бешихового запалення, а також до патологій, щ= 086; потенційно = 84;ожуть мати летальний наслідок ‒ стафілококl= 6;вого токсичного епідермальl= 5;ого некролізу, некротизуюm= 5;ого фасциїту чи сепсису.

Комбін = 86;ване лікування =

При проведенні комбінованl= 6;ї терапії з хі= 084;іотерапевт&= #1080;чними агентами слід врахов = 91;вати інформацію, наведену у відповідниm= 3; інструкція&#= 1093; для медичного застосуванl= 5;я цих препаратів.

При проведенні комбінованl= 6;ї терапії з пр= 077;паратами платини мож = 77; зростати частота випадків тяжкої лейкопенії або тяжкої нейтропеніo= 1;, що може призвести д = 86; зростання частоти інфекційниm= 3; ускладнень, таких як фебрильна нейтропеніn= 3;, пневмонія або сепсис, порівняно і = 79; такою у разі проведення тільки хіміотерапo= 0;ї із застосув = 72;нням сполук платини.

При проведенні комбінованl= 6;ї терапії з фт= 086;рпіримідин&= #1072;ми спостерігаl= 3;ося зростання частоти випадків ішемічної хвороби сер = 94;я, включаючи інфаркт міокарда та застійну серцеву недостатніl= 9;ть, а також випадків до = 83;онно-підошо&= #1074;ного синдрому (долонно-під= 086;шовної еритродизеl= 9;тезії), порівняно з такою при за= 089;тосуванні лише фторпіриміk= 6;инів.

У комбінації = 79; місцевою променевою терапією голови та ши= 111; додатково спостерігаl= 3;ись побічні ефекти, притаманні променевій = 90;ерапії (такі як мукозит, променевий дерматит, дисфагія або лейкопенія, переважно у формі лімфоцитопk= 7;нії). У рандомізовk= 2;ному контрольовk= 2;ному клінічному дослідженнo= 0;, у якому брал= 080; участь 424 пацієнти, тяжкі форми гострого променевогl= 6; дерматиту, мукозит та відстроченo= 0; побічні реакції, пов’язані з проведенняl= 4; променевої терапії, спостерігаl= 3;ись трохи частіше при комбінованl= 6;му застосуванl= 5;і променевої терапії з Ербітуксом, ніж при пров= 077;денні тільки променевої терапії.

Повідомлеl= 5;ня про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе зна = 95;ення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки під = 86;зрюваних побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизо&= #1074;ану інформаційl= 5;у систему з фа= 088;маконагляд&= #1091; за посиланн= 03;м: https:= //aisf.dec.gov.ua.

Термін придатностo= 0;. 4 роки.

Якщо розчин приготовлеl= 5;ий, як наведено = 074;ище, він зберіга= 08; фізико-хімі = 95;ну стабільнісm= 0;ь впродовж 48 годин при зберіганні при температурo= 0; 25 °С.

Ербітук= ;с не містить протимікроk= 3;них консервантo= 0;в або бактеріостk= 2;тичних агентів. <= /span>З мікробіолоk= 5;ічної точки зору, препарат сл= 10;д використовm= 1;вати негайно піс = 83;я ві= дкриття флакона. Якщ= 086; препарат не був викорис = 90;аний негайно після відкрит= ;тя флакона і якщо відкриття флакона з препаратом відбувалосn= 3; не в контрол= 100;ованих та валідованиm= 3; асептичних умовах, відп= 086;відальніст&= #1100; щодо термін = 91; та умов зберігання несе споживач (за звичайних умов термін зберігання при темпера = 90;урі 2 − 8 °С не повинен перев= 080;щувати 24 годин).

Умови зберігання.

Збеl= 8;ігати при температурo= 0; 2 − 8 °С (у холодильниl= 2;у).

Збеl= 8;ігати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упk= 2;ковка.

По 20 мл або 100 мл розчину для інфузій у скляному флаконі, закритому гумовою пробкою та запечатаноl= 4;у алюмінієвиl= 4; обжимним кільцем з пластиковоn= 2; кришкою; по 1 ф= лакону у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробни= ;к. Мер= к Хелскеа КГа = 40; / Merck Healthcare KGaA

Міс= 094;езнаходжен&= #1085;я виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Франкфурт = 77;р Штрассе 250, 64293 Дармштадт, Німеччина / Frankfurt= er Strasse 250, 64293 Darmstadt, Germany.

Досліджув = 72;ні параметри / статистика	Популяція пацієнтів з <= /span>RAS диког= о типу	Популяція пацієнтів з мутаціями RAS=
Цk= 7;туксимаб плюс = FOLFIRI (N=3D178)	FOLFIRI (N=3D189)	Цетуксима= 073; плю&#= 1089; FOLFIRI <= /span>(N=3D246)	FOLFIRI (N= =3D214)
OS, міся&#= 1094;ів, медіанне значення (95 % ДІ)	28= ,4 (24,7; 31,6)	20,2= (17,0; 24,5)	16,4= (14,9; 18,4)	17,7 (15,4; 19,6)
Коефі= 094;ієнт ризику (95 % ДІ)	0,69 (0,54; 0,88)	1,05 (0,86; 1,= 28)
р-знач&#= 1077;ння	0,0024	0,6355
PFS, місяців, медіанне значення (95 % ДІ)	11,4 (10,0; 14,6)	8,4<= /span> (7,4; 9,4)=	7,4 (6,4; 8,0)	7,5 (7,2; 8,5)
Коефіц&= #1110;єнт ризику (95= % Дg= 0;)	0,56 (0,41; 0,76)	1,10 (0,85; 1,42)
р-значення<= /span>	0,0002=	0,4696
ORR, % (95 % ДІ)=	66,3 (58,8; 73,2)	38,6= (31,7; 46,0)	31,7= (25,9; 37,9)	36,0 (29,6; 42,8)
Спі= ввідношеннn= 3; шансів (95 % ДІ)	3,1145 (2,0= 279; 4,7835)	0,8478 (0,5767; 1,2462)
р-зн= ;ачення	< 0,0001=	0,3970

Досліджув = 72;ні параметри / статистика	Популяція пацієнтів з <= /span>RAS диког= о типу	Популяція пацієнтів з мутаціями RAS
Цетукси&= #1084;аб плюс FOLFOX4 (N=3D38)	FOLFOX4 (N=3D49)<= /p>	Цетукси&= #1084;аб плю&#= 1089; FOLFOX4 (N=3D92)	FOLFOX4 (N=3D75)<= /p>
OS, міся&#= 1094;ів, медіанне значення (95 % ДІ)	19,8 (16,6; 25,4)	17,8 (13,8; 23,9)	13,5 (12,1; 17,7)	17,8 (15,9; 23,6)=
Коефі= 094;ієнт ризику (95 % ДІ)	0,94 (0,56; 1,56)	1,29 (0,91; = 1,84)
р-&= #1079;начення	0,8002	0,1573<= /o:p>
PFS, місяців, медіанне значення (95 % ДІ)	12,0 (5,8; -)	5,8 (4,7; 7,9)	5,6 (4,4; 7,5)	7,8 (6,7; 9,3)
Ко= ефіцієнт ризику (95= % Дg= 0;)	0,53 (0,27; 1,04)<= /p>	1,54 (1,04; 2,29)<= /p>
р-&= #1079;начення	0,0615	0,0309
ORR, % (95 % ДІ)	57,9 (40,8; 73,7)	28,6 (16,6; 43,3)	37,0 (27,1; 47,7)	50,7 (38,9; 62,4)
Спі= ввідношеннn= 3; шансів (95 % ДІ)	3,3302 (1,37= 5; 8,172)	0,580 (0,311= ; 1,080)
р-зн= ;ачення	0,0084	0,0865

Досліджув = 72;ні параметри / статистика	Променева терапія + цетуксимаб = (N=3D211)	Променева терапія = (N=3D213)
Локор= 077;гіональний контроль, місяц= 110;в, медіанне значення (95 % ДІ)	24,4	(15,7; 45,1)	14,9	(11,8; 19,9)
Коефі= 094;ієнт ризику (95 % ДІ)	0,68 (0,52; 0,89)
р-&= #1079;начення	0,005
ОS, місяц&= #1110;в, медіа= 085;не значення (95 % ДІ)	49,0	(32,8; 69,5+)	29,3	<= /o:p> (20,6; 41,4)=
Ко= ефіцієнт ризику (95= % Дg= 0;)	0,73 (0,56; 0,95)<= /p>
р-&= #1079;начення	0,018
Періо&= #1076; спостереже= 085;ь, місяців, медіанне зн&#= 1072;чення	60,0<= /p>	60,1
Частка 1-річного OS, % (95 % ДІ)	77,6 (71,4, 82,7)	73,8 (67,3, 79,2)<= /o:p>
Частка 2-річного OS, % (95 % ДІ)	62,2 (55,2, 68,4)<= /o:p>	55,2 (48,2, 61,7)<= /o:p>
Частка 3-річного OS, % (95 % ДІ)	54,7 (47,7, 61,2)<= /o:p>	45,2 (38,3, 51,9)<= /o:p>
Частка 5-річного OS, % (95 % ДІ)	45,6 (38,5, 52,4)<= /o:p>	36,4 (29,7, 43,1)<= /o:p>

Досліджув = 72;ні параметри / статистика	Цетуксима = 73; + СТХ = (N=3D222)	СТХ = (N=3D220)
ОS, місяців, медіанне значення (95 % ДІ)	10,1 (8,6; 11,2)	7,4 (6,4; 8,= 3)
Ко= ефіцієнт ризику (95= % Дg= 0;)	0,797 (0,644= ; 0,986)
р-&= #1079;начення	0,0362
PFS, місяців, медіанне значення (95 % ДІ)	5,6 (5,0; 6,0)	3,3 (2,9; 4,3)
Ко= ефіцієнт ризику (95 % ДІ)	0,538 (0,431= ; 0,672)
р-&= #1079;начення	< 0,0001<= /span>
ORR, % (95 % ДІ)	35,6 (29,3; 42,3)<= /p>	19,5 (14,5; 25,4)<= /p>
р-зн= ;ачення	0,0001

Досліджув = 72;ні параметри / статистика	n (%)	95 % ДІ
ORR, об’єкт = 80;вний коефіцієнт відповіді	13 (12,6)	6,9; 20,6
DCR, коеф&#= 1110;цієнт контролю захворюван= 085;я	47 (45,6)	35,8; 55,7
&nbs= p;	Медіанне значення, місяців	95 % ДІ
ТТР, період до початку прогресува= 085;ня захворюван= 085;я	2,3	1,6; 3,1
ОS<= span lang=3DUK style=3D'font-size:11.0pt'>, загальний період виживання	5,8	4,9; 7,1