ІНС&= #1058;РУКЦІЯ

дл= ;я медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

= ПІЛОБАКТ НЕО

(PYLOBACT NEO)=

i= 7;клад:

діюч= ;і речовини:

т= 072;блетки амоксицилo= 0;ну – 1 таблетка, в= крита оболонкою, містить амоксициліl= 5;у тригідрат еквівалентl= 5;о амоксициліl= 5;у 1000 мг;

т= 072;блетки кларитроміm= 4;ину – 1 таблетка, вкрита оболонкою, містить кларитроміm= 4;ину 500 мг;

к= 072;псули омепразолу R= 11; 1 капсула містить оме = 87;разолу 20 мг;

допоміжні речовини:

таблетки амоксициліl= 5;у: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, натрію крох = 84;альгліколя&#= 1090;, кремнію діоксид колоїдний б = 77;зводний, тальк, магні= 102; стеарат; склад оболо = 85;ки: гідроксипрl= 6;пілметилце= 083;юлоза, титану діоксид (Е 171), пармасил, барвник жовтий захі = 76; FCF (Е 110), поліетиленk= 5;ліколь;

таблетки кларитроміm= 4;ину: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, повідон, маг= 085;ію стеарат, кислота стеаринова, тальк, кремн= 110;ю діоксид колоїдний безводний, натрію крос = 82;армелоза; склад оболонки: гідроксипрl= 6;пілметилце= 083;юлоза, гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072;, пропіленглo= 0;коль, сорбітанолk= 7;ат, титану діоксид (Е 171), барвник хіноліновиl= 1; жовтий (Е 104), ванілін, опакод (чорний) містить: шелак, заліз= 072; оксид чорни = 81;, пропіленглo= 0;коль; = &nb= sp; = &nb= sp; = &nb= sp;

к= 072;псули омепразолу: крох&= #1084;аль, декстрин, цукрова пудра, тальк, тростинний цукор, карбоксимеm= 0;ил крохмаль на = 90;рію, натрію карбоксимеm= 0;илцелюлоза, динатрію гідроген фосфат, натрію суль = 92;іт безводний, гіпромелозk= 2;, титану діок = 89;ид (Е 171), поліетилеl= 5;гліколь 4000, натрію цитрат, емульсія камеді поліакрилоk= 4;ої кислоти, гранули нон-парель, пуста тверд = 72; желатинова капсула розмір «2» містить: діамантовиl= 1; синій, кармоїзин, желатин, метилпарабk= 7;н, пропілпараk= 3;ен.

<= o:p>

Лікарсь&= #1082;а форма: 1. Амоксициліl= 5; – таблетки, вкриті оболонкою.=

= &nb= sp; 2. Кларитром&#= 1110;цин – таблетки, вкриті оболонкою.=

= ; &n= bsp; = 3. Омепразол – капсули.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:<= span style=3D'mso-spacerun:yes'> =

таблеткl= 0; амоксициліl= 5;у — таблетки, &= #1074;криті оболонкою оранжевого кольору, у фо&#= 1088;мі капсули, двоопуклі;

таблеткl= 0; кларитроміm= 4;ину — таблетки, &= #1074;криті оболонкою, світлl= 6;-жовтого кольору, овальні, двоопуклі, з маркуванняl= 4; «СХТ500» чорним чорнилом з одного боку;

ка= ;псули омепразолу = 212; тверді желатинові капсули, що самі закрив = 72;ються, з ковпачком синього кольору і прозорим корпусом рожевого кольору, розміру «2», що містять білого або майже білог = 86; кольору сферичні гранули.

= ;

Фармакот&= #1077;рапевтична група.

Комбіна = 94;ії для ерадикації Helicobacter рylori= . Код АТХ А02В D05.

Фа= ;рмакологіч = 85;і властивостo= 0;.

Піло= ;бакт Нео є комбінованl= 0;м набором, яки= 081; містить омепразол, кларитроміm= 4;ин і амоксицил= 10;н. Пілобакт Не = 86; – потрійна схема першо= 11; лінії ерадикаційl= 5;ої терапії Helicobacter<= span style=3D'mso-spacerun:yes'> рylori (H. pylori), розрахованk= 2; на 7 днів лікування.<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>

Ф&= #1072;рмакодинам= ;іка.

Омепраз = 86;л є інгібітороl= 4; протонної помпи. Омепр= 072;зол знижує секрецію соляної кислоти в шлунку, пригнічуючl= 0; активність = 53;⁺-К⁺-АТФ-аз= 080;, що спричиня= 08; блокування заключної стадії секреції соляної кислоти. Це призводить до зниження рівня базальної і стимульоваl= 5;ої секреції незалежно від природи подразника. Тривалість пригніченнn= 3; секреції соляної кислоти в шлунку становить п = 86;над 24 годин. Омепразол підвищує рівень рН у шлунку, тим самим забезпечує оптимальне = 89;ередовище для антимікробl= 5;ої активності. Омепразол суттєво зме = 85;шує об’єм шлункового соку і таким чином підвищує концентрацo= 0;ї кларитроміm= 4;ину та амоксициліl= 5;у в слизовій оболонці шл = 91;нка.

Кларитр = 86;міцин – це макролідниl= 1; антибіотик, який проявляє антибактерo= 0;альну активність щодо багатьох аеробних та анаер= ;обних грампозитl= 0;вних і грамнегатl= 0;вних мікрооргаl= 5;ізмів, включаючи H. pylori. Кларитроміm= 4;ин чинить антибактерo= 0;альну дію шляхом пригніченнn= 3; синтезу білка, зв’яз= 091;ючись з субодиницеn= 2; 50s рибосомчутl= 3;ивих бактерій. Мінімальна інгібуюча концентрацo= 0;я (МІК₉₀) кларитроміm= 4;ину та його активного метаболіту 14-гідроксикл&#= 1072;ритроміцин= у щодо H. pyl= ori становить 0,03 мкг/мл і 0,06 мкг/мл відповідно. Кларитроміm= 4;ин стійкий до кислого середовища шлунка. Амоксициліl= 5; – антибіоти = 82; з групи напі= 074;синтетични&= #1093; пеніцилініk= 4; з широким спектром бактерицидl= 5;ої дії, пов’язаної зі здатніст= 02; інгібувати синтез клітинної стінки бактерій. Активний щодо Н= ;. Pylori, штамів Н. pylori, резист = 77;нтних до амоксициліl= 5;у, досі не вияв= 083;ено.

Ф&= #1072;рмакокінет= ;ика.

Всі три препарати, щ= 086; входять у набір, добре всмоктуютьl= 9;я після пероральноk= 5;о прийому. Омепразол швидко всмоктуєтьl= 9;я, маючи абсол= 02;тну біодоступнo= 0;сть приблизно 40 %. Період напіввиведk= 7;ння препарату з плазми кров= 10; становить 0,5–1 годину. 90–95 % омепразолу зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми кров= 10;. Омепразол з = 72;знає екстенсивнl= 6;го метаболізмm= 1; у печінці. Майже 80 % омепразолу виводяться нирками у вигляді метаболітіk= 4;.

Кларитр = 86;міцин широко розподіляєm= 0;ься в тканинах організму, включаючи слизові обо = 83;онки шлунка та дванадцятиl= 7;алої кишки. Конце= 085;трації кларитроміm= 4;ину в тканинах т= 072; рідинах організму в 10 разів перевищуютn= 0; концентрацo= 0;ї у сироватці крові. Прийо= 084; їжі не впливає на біодоступнo= 0;сть препарату. П= 088;иблизно 20 % кларитроміm= 4;ину метаболізуn= 8;ться з утворення = 84; основного метаболіту R= 11; 14-гідроксикл&#= 1072;ритроміцин= у. Період напіввиведk= 7;ння кларитроміm= 4;ину становить 5–7 годин. Прибл= 080;зно 20 % кларитроміm= 4;ину елімінуєтьl= 9;я нирками у незміненомm= 1; вигляді, а 15 % – = 091; вигляді 14-гідроксикл&#= 1072;ритроміцин= у. Доведено, що одночасний прийом омеп = 88;азолу і кларитроміm= 4;ину сприятливо = 74;пливає на фармакокінk= 7;тичні властивостo= 0; кларитромі&#= 1094;ину.

Амоксиц = 80;лін після прийому всередину швидко і майже повністю всмоктуєтьl= 9;я у шлунково-к= 080;шковому тракті; він не руйнується = 74; кислому середовищі шлунка. Їжа не впливає н= 072; адсорбцію амоксициліl= 5;у. Максимальнk= 2; концентрацo= 0;я амоксициліl= 5;у в плазмі крові досяг = 72;ється через 1–2 години. Зв’язуваннn= 3; з білками плазми становить 20 %. Амоксициліl= 5; широко розподіляєm= 0;ься по тканинах, слизових оболонках т = 72; рідинах організму. Період напі = 74;виведення амоксицилo= 0;ну становить 1–1,5 години. 60 % прийнятої дози екскретуютn= 0;ся у незмінено = 84;у вигляді з сечею шляхо = 84; канальцевоo= 1; секреції та клубочковоo= 1; фільтрації.

Клінічн= 10; характерисm= 0;ики.

Показа = 85;ня.

Ерадика = 94;ія Helicobacter рylori у пацієнтів з виразкою шлунка та дв= 072;надцятипал&= #1086;ї кишки.

Протип = 86;казання.=

Підвище = 85;а чутливість до омепразолу, кларитроміm= 4;ину, інших макролідів, амоксициліl= 5;у, інших бета-лактам = 85;их антибіотикo= 0;в та заміщени = 93; бензімідазl= 6;лів або інших компонентіk= 4; лікарськогl= 6; засобу.

Омепраз = 86;л, як і інші інгібітори протонної п = 86;мпи, не слід приймати разом з атазанавірl= 6;м та нелфінавірl= 6;м.

Протипо = 82;азаний одночасний прийом клар = 80;троміцину з такими препаратамl= 0;:

- цисаприд, астемізол, пімозид, терфенадин R= 12; це може призвести д = 86; подовження інтервалу QT і розвитку серцевих аритмій, включаючи ш = 83;уночкову тахікардію, фібриляцію шлуночків т = 72; піруетну шлуночкову тахікардію (torsades de pointes) ;

- інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази (статини), що з= начною мірою метаболізуn= 2;ться CYP3A4 (ловастати = 85; або симвастатиl= 5;), — через підвищений ризик виникнення міопатії, включаючи рабдоміоліk= 9;;

- алкалоїди ріжків, наприклад ерготамін, д= 080;гідроергот&= #1072;мін, — це може призве = 89;ти до ерготоксичl= 5;ості;

- пероральниl= 1; мідазолам (див. «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»);

- колхіцин — пацієнтам з нирковою аб = 86; печінковою недостатніl= 9;тю (див. «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»);

- тикагрелор, івабр = 72;дин або ранолазин.=

Пl= 8;отипоказан= 086; застосовувk= 2;ти лікарський засіб пацієнтам, які мають в анамнезі подовження інтервалу QT або шлуночкові серцеві ари = 90;мії, включаючи піруетну шлуночкову = 90;ахікардію (torsades de pointes) (див. «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Гo= 0;покаліємія (ризик подовження інтервалу QT).

Тn= 3;жка печінкова недостатніl= 9;ть та супутня ниркова недостатніl= 9;ть.

Взаємо = 76;ія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Амо= ;ксицилін= <= span style=3D'mso-spacerun:yes'> = &nb= sp; = &nb= sp;

Фенілбу= тазон, оксифенбутk= 2;зон, меншою міро= 02; – ацетилсаліm= 4;илова кислота та сульфінпірk= 2;зон пригнічуютn= 0; тубулярну секрецію пр = 77;паратів пеніциліноk= 4;ого ряду, що призводить до збільшення періоду напіввиведk= 7;ння та концентрацo= 0;ї амоксициліl= 5;у у плазмі кро= 074;і.

Препарати, що чинять бактеріостk= 2;тичну дію (антибіотик = 80; тетрацикліl= 5;ового ряду, макрол= 110;ди, хлорамфеніl= 2;ол), можуть нейтралізуk= 4;ати бактерицидl= 5;ий ефект амоксициліl= 5;у. Паралельне застосуванl= 5;я аміноглікоk= 9;идів є можливим (синергічни = 81; ефект).

Нерекоменд&= #1086;вані комбінації

Пробенецид.= Не рекомендуєm= 0;ься одночасне застосуванl= 5;я з пробенецидl= 6;м. Пробенецид зменшує нир = 82;ову канальцеву секрецію амоксициліl= 5;у. Одночасне застосуванl= 5;я пробенецидm= 1; може призве = 89;ти до тривалог = 86; підвищення рівня амоксициліl= 5;у в крові.

Алопуринол.= Одночасне застосуванl= 5;я з амоксициліl= 5;ом сприяє виникненню алергічних шкірних реа = 82;цій.

Дигоксин. Збільшуєтьl= 9;я всмоктуванl= 5;я дигоксину, т= 086;му необхідна корекція його дози.

Антикоа = 75;улянти. П= 077;роральні антикоагулn= 3;нти та пеніцилі = 85;ові антибіотикl= 0; широко використовm= 1;ють на практиці, при цьому повідомленn= 0; про взаємод= 10;ю не надходил = 86;. Однак у наукових виданнях описані випадки підвищення міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного співвідношk= 7;ння (МНС) у пацієнтів, які приймал = 80; аценокумарl= 6;л або варфари = 85; під час курс= 091; лікування амоксициліl= 5;ом. Якщо необхідне одночасне застосуванl= 5;я вказаних препаратів, слід ретель = 85;о контролюваm= 0;и протромбінl= 6;вий час або МНС, а у разі потреби відмінити амоксициліl= 5;. Також може знадобитисn= 3; корегуваннn= 3; дози пероральниm= 3; антикоагулn= 3;нтів.

Метотрекса&= #1090;. Амоксиц = 80;лін може зменшувати нирковий кл= 10;ренс метотрексаm= 0;у, тому слід перевіряти = 88;івень його концентрацo= 0;ї у сироватці крові. Засто= 089;ування амоксициліl= 5;у з метотрекс = 72;том призводить до збільшення = 88;изику токсичної дії останнього.

Амоксицилі&= #1085; слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти разом з l= 7;ероральним= 080; гормональнl= 0;ми контрацептl= 0;вами, оскільки п = 83;азмовий рівень естрогенів = 10; прогестероl= 5;у може тимчасово зменшитися, що може зниж= 091;вати ефективнісm= 0;ь гормональнl= 0;х контрацептl= 0;вів. Тому рекомендуєm= 0;ься використовm= 1;вати додаткові негормоналn= 0;ні протизапліk= 6;ні засоби.

Інші види взаємодій<= u>

Форсований діурез призводить до зменшенн= 03; концентрацo= 0;ї амоксициліl= 5;у у плазмі кро= 074;і шляхом збільшення його елімінації.

Поява діареї може призводити до зменшенн= 03; абсорбції інших лікарських засобів та н= 077;сприятливо впливати на їх ефективнісm= 0;ь.

Вплив на результати діагностичl= 5;их лабораторнl= 0;х досліджень: при визначенні наявності глюкози в сечi рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти ферментатиk= 4;ний глюкозооксl= 0;дазний метод. При застосуванl= 5;i хiмiчних методiв зазв= 080;чай спостерiгаю = 90;ься хибнопозитl= 0;внi результати.

Амоксицилі&= #1085; може знижувати кількість е = 89;тріолу у сечі у вагітних жінок.

При високих концентрацo= 0;ях амоксициліl= 5; може зменшити рівень глікемії у сироватці к = 88;ові. Амоксициліl= 5; може впливати на визначення білка колориметрl= 0;чним методом.

Кла= ;ритроміцин

Кларит = 88;оміцин не взаємоді= 08; з пероральн = 80;ми контрацептl= 0;вами.

Заст= ;осування нижчезазнаm= 5;ених препаратів із кларитроміm= 4;ином суворо протипоказk= 2;но через можливий розвиток тяжких насл= 10;дків взаємодії

Циза= ;прид, пімозид, астемізол, терфенадин. Підвищення рівня цизаприду у сироватці к = 88;ові спостерігаl= 3;и у пацієнтів, які отримув = 72;ли кларитроміm= 4;ин та цизаприд одночасно. Ц= 077; може призвести д = 86; подовження = 10;нтервалу QT і появи аритмій, у тому числі шлуночковоo= 1; тахікардії, фібриляції шлуночків і torsades de pointes. Подібні ефекти відзначалиl= 9;я у пацієнтів, &#= 1103;кі приймали кларитроміm= 4;ин і пімозид од= 085;очасно.

Повідом = 83;яли про здатність макролідів змінювати метаболізм терфенадинm= 1;, призводячи до підвищення рівня терфенадинm= 1; в сироватці крові, що іноді асоціювалоl= 9;я з аритміями, такими як подовження інтервалу QT, шлуночкова тахікардія, фібриляція шлуночків і torsades de pointes. У ході досліджень = 91; добровольцo= 0;в при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і кларитроміm= 4;ину і терфенади = 85;у спостерігаl= 3;ося підвищення = 88;івня кислотного метаболіту терфенадинm= 1; у 2–3 рази та подовження інтервалу QT, що не призве= 083;о ні до якого клінічно видимого еф = 77;кту. Подібні ефекти відмічалисn= 3; і при одноча= 089;ному застосуванl= 5;і астемізолу та інших макролідів.

Ал= ;калоїди ріжків. Одночас = 85;е застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину й ерготамін = 91; або дигідроергl= 6;таміну асоціювалоl= 9;я з появою ознак гострого ерготизму, щ= 086; характеризm= 1;валося вазоспазмоl= 4;, ішемією кінцівок та інших ткани = 85;, включаючи ц = 77;нтральну нервову систему.

Перораl= 3;ьний мідазолам. При застосуванl= 5;і мідазоламу = 79; таблетками кларитроміm= 4;ину (500 мг 2 рази на добу) AUC (площа під кривою «концентраm= 4;ія — час») мідаз&#= 1086;ламу збільшувалk= 2;ся у 7 разів після перор = 72;льного застосуванl= 5;я мідазоламу. Одночасне застосу&= #1074;ання пероральноk= 5;о мідазоламу = 10; кларитромі&= #1094;ину протипоказk= 2;не.

Інгі= ;бітори ГМГ КоА-редукта = 79;и. Застосуваl= 5;ня кларитроміm= 4;ину також протипоказk= 2;не з інгібітораl= 4;и ГМГ КоА-реду= 082;тази, що метаболізуn= 2;ться переважно CYP3A4 (= 085;априклад, ловастатин = 10; симвастатиl= 5;), колхіцином, тикагрелорl= 6;м, іваб&#= 1088;адином і ранолазиноl= 4; (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Як і інші макроліди, кларитроміm= 4;ин спричиняв підвищення концентрацo= 0;ї інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази. Рідко повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; рабдоміоліk= 9;у у пацієнтів при сумісно = 84;у застосуванl= 5;і цих лікарських = 79;асобів. Потрібний нагляд за пацієнтами щодо ознак і симптомів міопатії.=

Рідко повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; рабдоміоліk= 9;у у пацієнтів при сумісному застосуванl= 5;і кларитроміm= 4;ину з аторвастатl= 0;ном. У випадку одночасногl= 6; застосуванl= 5;я дозу аторва = 89;татину необхідно максимальнl= 6; зменшити. Слід прийняти відповідне рішення щод = 86; корегуваннn= 3; дози статин = 91; або застосу = 74;ання статину, яки= 081; не залежить від метабол= 10;зму CYP3А (наприклад флувастатиl= 5; або праваст = 72;тин).

Впли= ;в інших лікарських засобів на фармакокінk= 7;тику кларитроміm= 4;ину

Лікарсь = 82;і засоби, що є індукторамl= 0; CYP3A (наприклад рифампіцин, фенітоїн, карбамазепo= 0;н, фенобарбітk= 2;л, препарати звіробою), можуть інду = 82;увати метаболізм кларитроміm= 4;ину. Це може спричинити субтерапевm= 0;ичні рівні клари = 90;роміцину і зниження його ефективносm= 0;і. Крім того, може бути необхідним моніторинг плазмових рівнів індуктора CYP3A, які можуть бути підвищені через інгібуваннn= 3; CYP3A кларитромі= ;цином. Одночасне застосуванl= 5;я рифабутину = 10; кларитроміm= 4;ину призводило = 76;о підвищення рівнів рифабутину та зниження рівнів клар = 80;троміцину у сироватці крові з одночасним підвищенняl= 4; ризику появ = 80; увеїту.

Впли= ;в нижченаведk= 7;них лікарських засобів на концентрацo= 0;ю кларитроміm= 4;ину у крові відо= 084;ий або припускаєтn= 0;ся, тому може знадобитисn= 3; зміна дози або застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;ної терапії

Еф= ;авіренц, невірапін, рифампіцин, рифабутин і рифапентин. Поту= ;жні індуктори ферментів цитохрому Р450,= такі як ефавірен = 94;, невірапін, рифампіцин, = 088;ифабутин і рифапенти = 85; можуть прискорюваm= 0;и метаболізм кларитроміm= 4;ину, зменшуючи й = 86;го концентрацo= 0;ю у плазмі крові, але збільшуючи концентрацo= 0;ю 14-ОН-кларитро&= #1084;іцину – мікробіол = 86;гічно активного метаболіту. = 054;скільки мікробіолоk= 5;ічна активність кларитроміm= 4;ину і 14-ОН-кларитро&= #1084;іцину різна щодо різних бактерій, очікуваний терапевтичl= 5;ий ефект може бути не досягнутий через суміс = 85;е застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину та індуктор= 10;в ферментів цитохрому Р450.=

Ет= ;равірин. Д= 110;я кларитроміm= 4;ину послаблюваl= 3;ась етравіриноl= 4;, однак концентрацo= 0;ї активного м = 77;таболіту 14-ОН-кларитро&= #1084;іцину підвищувалl= 0;сь. Оскільки 14-ОН-кларитро&= #1084;іцин має знижену активність проти Mycobacterium avium complex (МАC)<= /span>, загальна активність проти цього патогену може бути змінена. Том= 091; для лікування М&= #1040;C слід розглянути застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;них кларитроміm= 4;ину лікарських засобів.

Флуконазол.= = 054;дночасне застосуванl= 5;я флуконазолm= 1; 200 мг на добу і кларитроміm= 4;ину 500 мг 2 рази на добу у здоро= 074;их добровольцo= 0;в призводило до підвищен = 85;я рівноважноo= 1; C_min кларитроміm= 4;ину на 33 % та AUC – на 18 %. = = 056;івноважні концентрацo= 0;ї активного метаболіту 14-ОН-кларитро&= #1084;іцину значно не змінювалисn= 3; при сумісному застосуванl= 5;і з флуконазо = 83;ом. Зміна дози кларитроміm= 4;ину не потрібна.

Ри= ;тонавір. З= 072;стосування ритонавіру = 10; кларитроміm= 4;ину призводило до значного пригніченнn= 3; метаболізмm= 1; кларитроміm= 4;ину. C_max кларитроміm= 4;ину підвищувалk= 2;сь на 31 %, C_min − на 182 % і A= UC − на 77 %. Відзначалоl= 9;я повне пригніченнn= 3; утворення 14-ОН-кларитро&= #1084;іцину. Через велик = 77; терапевтичl= 5;е вікно зменшення дози кларит = 88;оміцину для пацієнтів k= 9; нормальною функцією нирок не потрібне. Проте для па= 094;ієнтів з нирковою недостатніl= 9;тю необхідне коригуваннn= 3; дози: для пацієнтів з CL<= sub>CR 30–60 мл/хв дозу кларитроміm= 4;ину необхідно з = 84;еншити на 50 %. Для пацієнтів з тяжкою нирковою не = 76;остатністю (CL_CR < 30 мл/хв) дозу кларитроміm= 4;ину необхідно зменшити на 75 = %. Дози кларитроміm= 4;ину, що перевищу= 02;ть 1 г/добу, не слід застосовувk= 2;ти разом з рито= 085;авіром.

Такі ж коригуваннn= 3; дози слід проводити д = 83;я пацієнтів і = 79; погіршеною функцією нирок при застосуванl= 5;і ритонавіру як фармакок= 10;нетичного підсилювачk= 2; разом з іншими інгі = 73;іторами ВІЛ-протеаз = 80;, включаючи атазанавір = 10; саквінавір.

Впли= ;в кларитроміm= 4;ину на фармакокінk= 7;тику інших лікарських засобів

Ан= ;тиаритмічн= 10; засоби. Існують постмаркетl= 0;нгові повідомленl= 5;я про розвито = 82; піруетної шлуночковоo= 1; тахікардії, що виникла при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і кларитроміm= 4;ину з хінідином або дизопір = 72;мідом. Рекомендуєm= 0;ься проводити Е = 50;Г-моніторин&= #1075; для своєчасногl= 6; виявлення п = 86;довження інтервалу QТ. Під час терапії кла = 88;итроміцино&#= 1084; слід стежит = 80; за концентр = 72;ціями цих препаратів = 91; сироватці крові.

&= #1043;ідроксихло= ;рохін та хлорохін. Кларитроміm= 4;ин слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам, які отримують лікарські засоби, що подовжують інтервал QT, через потен = 94;ійну можливість спричиненнn= 3; серцевої аритмії та серйозних побічних реакцій з боку серцево-суд = 80;нної системи.

&= #1050;ортикостер= ;оїди. Слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і кларитроміm= 4;ину з кортикост = 77;роїдами для системного або інгаляц= 10;йного застосуванl= 5;я, які переважно м = 77;таболізуют&#= 1100;ся CYP3A, через потенційне збільшення системного впливу кортикостеl= 8;оїдів. У разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я зазначених препаратів = 79;а станом паці= 08;нтів повинен бут = 80; ретельний нагляд для виявлення побічних реакцій на застосуванl= 5;я системних кортикостеl= 8;оїдів.

СYi= 6;3А. С= 091;місне застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину, інгібітора ферменту СYР3А, і препарату, щ= 086; головним чином метаболізуn= 8;ться СYР3А, може при= звести до підвищення концентрацo= 0;ї останнього = 91; плазмі кров= 10;, що, у свою чергу, може п&#= 1110;дсилити або подовжити його терапевтичl= 5;ий ефект і ризи= 082; виникнення побічних реакцій.

Слід бут= 080; обережними при застосуванl= 5;і кларитроміm= 4;ину пацієнтам, які отримують т = 77;рапію лікарськимl= 0; засобами − субстратамl= 0; СYР3А, особливо якщо СYР3А-субстра&#= 1090; має вузький терапевтичl= 5;ий діапазон (наприклад к= 072;рбамазепін) і/або екстенсивнl= 6; метаболізуn= 8;ться цим ензимом.

Може знадобитисn= 3; зміна дози, і, якщо можлив = 86;, ретельний моніторинг сироватковl= 0;х концентрацo= 0;й лікарськогl= 6; засобу, що метаболізуn= 8;ться СYР3А, для пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь кларитроміm= 4;ин.

Відомо (або припускаєтn= 0;ся), що такі препарати або групи препаратів метаболізуn= 2;ться одним і тим же СYР3А ізоферментl= 6;м: альпразолаl= 4;, астемізол, карбамазепo= 0;н, цилостазол, цизаприд, циклоспориl= 5;, дизопіраміk= 6;, алкалоїди ріжків, ловастатин, метилпреднo= 0;золон, мідазолам, омепразол, пероральні антикоагулn= 3;нти (наприклад варфарин), пімозид, хінідин, рифабутин, силденафіл, симвастатиl= 5;, такролімус, терфенадин, тріазолам і вінбластин, але цей список не є повним. Подібний ме = 93;анізм взаємодії відзначениl= 1; при застосу = 74;анні фенітоїну, теофіліну і вальпроату, що метаболі = 79;уються іншим ізоферментl= 6;м системи цит = 86;хрому Р450.
Ом= ;епразол. З= 072;стосування кларитроміm= 4;ину у комбінаці= 11; з омепразолоl= 4; призводило до підвищен = 85;я рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й омепразолу. = 055;ри застосуванl= 5;і тільки омепразолу середнє значення рН шлункового соку при вимірюваннo= 0; протягом 24 годин становило 5,2, при сумісно = 84;у застосуванl= 5;і омепразолу = 79; кларитроміm= 4;ином − 5,7.<= /p>
Си= ;лденафіл, тадалафіл і варденафіл. Існу= ;є імовірністn= 0; збільшення плазмових к = 86;нцентрацій інгібіторіk= 4; фосфодіестk= 7;рази (силденафіл = 91;, тадалафілу = 10; варденафілm= 1;) при їх сумісном = 91; застосуванl= 5;і з кларитром= 10;цином, що може потребуватl= 0; зменшення д = 86;зи інгібіторіk= 4; фосфодіестk= 7;рази.

Те= ;офілін, карбамазепo= 0;н. В= 110;домо про незначн = 77;, але статистичнl= 6; значуще збільшення концентрацo= 0;ї теофіліну а = 73;о карбамазепo= 0;ну у плазмі крові при їх одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з кларитроміm= 4;ином.

То= ;лтеродин. Толтеродин головним чином метаболізуn= 8;ться CYP2D6. Однак у популяції пацієнтів без CYP2D6 метабо = 83;ізм відбуваєтьl= 9;я через CYP3A4. У цій популяції пригніченнn= 3; CYP3A4 призводитn= 0; до значного = 087;ідвищення плазмових концентрацo= 0;й толтеродинm= 1;. Для таких пацієнтів зниження до = 79;и толтеродинm= 1; може бути необхідним при його застосуванl= 5;і з кларитроміm= 4;ином.

Тр= ;иазолбензо = 76;іазепіни (наприклад алпразолам, мідазолам, триазолам). Слід уникати комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я пероральноk= 5;о мідазоламу = 10; кларитроміm= 4;ину. При внутрішньоk= 4;енному застосуванl= 5;і мідазоламу = 79; кларитроміm= 4;ином слід провод = 80;ти ретельний моніторинг стану пацієнта дл= 03; своєчасногl= 6; коригуваннn= 3; дози.

Слід дотримуватl= 0;ся таких самих запобіжних заходів при застосуванl= 5;і інших бензо = 76;іазепінів, які метаболізуn= 2;ться СYР3А, включаю&= #1095;и триазолам і алпразолам. = 059; разі застос = 91;вання бензодіазеl= 7;інів, елімінація яких не залежить ві = 76; СYРЗА (темазепам, нітразепам, лоразепам), розвиток клінічно значущої вз = 72;ємодії з кларитроміm= 4;ином малоймовірl= 5;ий.

Є дані про лікарську взаємодію і розвиток по = 73;ічних явищ з боку центральноo= 1; нервової системи (ЦНС) (таких як сонливість = 10; сплутаністn= 0; свідомості) при сумісному застосуванl= 5;і кларитроміm= 4;ину і триазолам = 91;. Слід спосте = 88;ігати за пацієнто = 84;, враховуючи можливість збільшення фармакологo= 0;чних ефектів з боку ЦНС.

Інші види взаємодій<= /span>

Ко= ;лхіцин. К= 086;лхіцин є субстрато = 84; CYP3A і Р-глікопрот = 77;їну (P-gp). Відомо, що кларитроміm= 4;ин та інші макроліди здатні пригнічуваm= 0;и CYP3A і P-gp. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і кларитроміm= 4;ину і колхіцину пригніченнn= 3; P-gp і CYP3A кларитроміm= 4;ином може призве = 89;ти до підвищення експозиції колхіцину. Потрібно спостерігаm= 0;и за станом па= 094;ієнтів щодо клінічних симптомів токсичностo= 0; колхіцину. Дозу колхіцину необхідно зменшити пр = 80; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з кларитроміm= 4;ином для пацієнтів з нормальною нирковою і печінковою функцією. Сумісне застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину з колхіцино = 84; пацієнтам з нирковою аб = 86; печінковою недостатніl= 9;тю протипоказk= 2;не.

Ди= ;гоксин. Дигоксин вважається субстратом Р-gp. Відомо, що кларитроміm= 4;ин здатен пригнічуваm= 0;и P-gp. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і пригніченнn= 3; P-gp може призвести д = 86; підвищення експозиції дигоксину. Повідомлялl= 6;ся про підвище = 85;ня концентрацo= 0;ї дигоксину у сироватці к = 88;ові пацієнтів, які застосовувk= 2;ли кларитроміm= 4;ин разом з дигоксином. = 059; деяких пацієнтів розвивалисn= 3; ознаки дигіталіснl= 6;ї токсичностo= 0;, у т. ч. потенційно летальні аритмії. Слі= 076; ретельно контролюваm= 0;и концентрацo= 0;ї дигоксину у сироватці крові пацієнтів п = 88;и його застосуванl= 5;і з кларитроміm= 4;ином.

Зи= ;довудин. О= 076;ночасне застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину і зидовудин = 91; ВІЛ-інфіков = 72;ним пацієнтам м = 86;же спричиняти зниження рівноважниm= 3; концентрацo= 0;й зидовудину = 91; сироватці крові. Оскіл= 100;ки кларитроміm= 4;ин здатен перешкоджаm= 0;и абсорбції пероральноk= 5;о зидовудину = 87;ри одночасномm= 1; прийомі, слі= 076; дотримуватl= 0;ся 4-годинного інтервалу між прийомами кларитроміm= 4;ину і зидовудин = 91;. Про таку взаємодію при застосуванl= 5;і суспензії кларитроміm= 4;ину і зидовудин = 91; або дидеоксинаk= 9;ину у дітей не повідомлялl= 6;ся.

Фе= ;нітоїн і вальпроат. Були повідомленl= 5;я про взаємодію інгібіторіk= 4; CYP3A, включаючи кларитроміm= 4;ин, з лікарськи = 84;и засобами, як= 110; не вважаються такими, що ме&#= 1090;аболізують= ся CYP3A (наприклад фенітоїн і в= 072;льпроат). Рекомендуєm= 0;ься визначення рівнів цих лікарських засобів у сироватці к = 88;ові при одночасномm= 1; призначеннo= 0; їх з кларитр= 086;міцином. Повідомлялl= 6;ся про підвище = 85;ня їх рівнів у сироватці крові.

= Двобічно спрямованиl= 1; вплив лікарських = 79;асобів

Атаз= ;анавір. Застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину (500 мг двічі на день) з атазанавірl= 6;м (400 мг 1 раз на день), які є су= бстратами та інгібітораl= 4;и CYP3A, призводилl= 6; до збільшення експозиції кларитроміm= 4;ину у 2 рази і зменшення експозиції 14-ОН-кларитро&= #1084;іцину на 70 % зі збільшенняl= 4; AUC атазанавір&= #1091; на 28 %. Оскільки кларитроміm= 4;ин має великий терапевтичl= 5;ий діапазон, немає необх= 10;дності у зниженні дози для пацієнтів з = 085;ормальною функцією нирок. Дозу кларитроміm= 4;ину необхідно зменшити на 50 % для пацієнт= 10;в з CL_CR 30–60 мл/хв і на 75 % для пацієнтів з CL<= sub>CR <30 мл/хв. Дози кларитроміm= 4;ину понад 1000 мг на добу не слід застосовувk= 2;ти разом з інгібітораl= 4;и протеази.

Бл= ;окатори кальцієвих каналів. Чере= ;з ризик артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 79; обережністn= 2; слід застосовувk= 2;ти кларитроміm= 4;ин одночасно з блокаторамl= 0; кальцієвих = 82;аналів, що метаболізуn= 2;ться CYP3A4 (наприклад = 074;ерапамілом, амлодипіноl= 4;, дилтіаземоl= 4;). При взаємод= 10;ї можуть підвищуватl= 0;ся плазмові концентрацo= 0;ї як кларитроміm= 4;ину, так і блокат= 086;рів кальцієвих каналів. Спостерігаl= 3;ись артеріальнk= 2; гіпотензія, брадіаритмo= 0;я і лактоацидоk= 9; при сумісному застосуванl= 5;і кларитроміm= 4;ину та верапамілу.<= o:p>

Перо= ;ральні гіпоглікемo= 0;чні засоби / інсулін. Комб= ;іноване застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину і пероральниm= 3; гіпоглікемo= 0;чних засобів та/а= 073;о інсуліну може спричиняти виражену гі = 87;оглікемію. При сумісному застосуванl= 5;і з гіпоглікемo= 0;чними засобами, такими як на= 090;еглінід, піоглітазоl= 5;, репаглінід = 10; розиглітазl= 6;н, кларитроміm= 4;ин може інгібувати = 77;нзим CYP3A, що може спричинити гіпоглікемo= 0;ю. Рекомендовk= 2;ний ретельний моніторинг рівня глюкози.=

Ітра= ;коназол. Кларитроміm= 4;ин та ітраконазоl= 3; є субстрата = 84;и та інгібітораl= 4;и CYP3A, у зв’язку з чим кларитр = 86;міцин може підвищуватl= 0; плазмові рівні ітраконазоl= 3;у і навпаки. При застосуванl= 5;і ітраконазоl= 3;у разом з кларитроміm= 4;ином пацієнти мають перебувати під пильним наглядом дл= 03; виявлення проявів або симптомів підсиленогl= 6; або пролонговаl= 5;ого фармакологo= 0;чного ефекту.

Сакв= ;інавір. Застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину (500 мг двічі на добу) із саквінавірl= 6;м (м’які желатинові = 82;апсули, 1200 мг тричі на добу), які є субстратамl= 0; та інгібітораl= 4;и CYP3A, призводилl= 6; до збільшен = 85;я AUC рівноважноk= 5;о стану на 177 % і C_{max<=
/sub>
на 187 %
порівняно і
=
79;
застосуванl=
5;ям
тільки сакв=
10;навіру.
При цьому AUC і Cmax} кларитроміm= 4;ину збільшувалl= 0;сь приблизно н = 72; 40 % порівняно із застосуванl= 5;ям тільки клар = 80;троміцину. Немає необхідносm= 0;і у коригуван = 85;і доз, якщо обидва лікарські засоби заст = 86;совують одночасно протягом обмеженого проміжку часу та у вищезгаданl= 0;х дозах і лікарських формах. Результати дослідженнn= 3; лікарської взаємодії і = 79; застосуванl= 5;ям м’яких желатиновиm= 3; капсул можуть не відповідатl= 0; ефектам, які спостерігаn= 2;ться при застосуванl= 5;і саквінавірm= 1; у формі твер= 076;их желатиновиm= 3; капсул. Результати дослідженнn= 3; лікарської взаємодії і = 79; застосуванl= 5;ям лише саквінавірm= 1; можуть не відповідатl= 0; ефектам, які спостерігаn= 2;ться при терапії саквінавірl= 6;м і ритонавіроl= 4;. Коли саквін = 72;вір застосовувk= 2;ти разом з ритонавіроl= 4;, необхідно враховуватl= 0; можливі ефекти ритонавіру на кларитроміm= 4;ин (див. вище).

Перо= ;ральні антикоагулn= 3;нти. П= 088;и сумісному застосуванl= 5;і кларитроміm= 4;ину з варфарино = 84; існує ризик виникнення = 89;ерйозної кровотечі, значного підвищення = 87;оказника МНС (міжнародне нормалізовk= 2;не співвідношk= 7;ння) і протромбінl= 6;вого часу. Доки пацієнти отримують одночасно кларитроміm= 4;ин і пероральн= 10; антикоагулn= 3;нти, потрібно часто контролюваm= 0;и показник МН = 57; та протромб= 10;новий час.

Пероральні антикоагулn= 3;нти прямої дії (АПД). Пероральні АПД прямої дії дабігатран та ед = 86;ксабан є субстрата = 84;и для ефлюксного переносникk= 2; Р-глікопрот = 77;їну (Pgp). Ривароксабk= 2;н та апіксаба = 85; метаболізуn= 2;ться CYP3A4 і також є субстратамl= 0; Pgp.

= Застосуванl= 5;я пероральниm= 3; антикоагулn= 3;нтів прямої дії, таких як дабігатран, ривароксабk= 2;н та апіксаба = 85;, сумісно з кларитроміm= 4;ином вимагає обережностo= 0;, особливо щодо пацієнтів, які мають високий ризик виникнення кровотечі (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Омепразол

Вплl= 0;в омепразолу на фармакокінk= 7;тику інших лікарських засобів

Всмокту = 74;ання. З= 085;ижена кислотністn= 0; шлунка у період ліку = 74;ання омепразолоl= 4; може збільшуватl= 0; чи зменшува = 90;и всмоктуванl= 5;я препаратів, абсорбція яких залежить ві = 76; рН шлункового соку.

Ке= ;токоназол, ітраконазоl= 3;, посаконазоl= 3;, ерлотиніб<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>. Як і при застосуванl= 5;і інших препаратів, що пригнічуютn= 0; кислотністn= 0; шлунка, всмоктуванl= 5;я, а отже і клінічна ефективнісm= 0;ь таких лікарських засобів, як посаконазоl= 3;, ерлотиніб, кетоконазоl= 3;, ітраконазоl= 3;, у період зас= 090;осування омепразолу може знижуватисn= 0;. Слід уникат = 80; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я омепразолу = 79; посаконазоl= 3;ом і ерлотиніб = 86;м.

Ди= ;гоксин. О= 076;ночасне лікування омепразолоl= 4; (20 мг на добу) т = 72; дигоксином збільшує біодоступнo= 0;сть дигоксину н = 72; 10 %. Рідко реєструвалl= 0;ся випадки токсичностo= 0;, спричиненоo= 1; застосуванl= 5;ям дигоксину. Проте слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при призначеннo= 0; високих доз = 086;мепразолу пацієнтам літнього віку. Необхі= 076;но посилити терапевтичl= 5;ий лікарський = 84;оніторинг дигоксину.

Кл= ;опідогрель. Щ= 086;до одночасногl= 6; застосуванl= 5;я клопідогреl= 3;ю й омепразол = 91; наявні суперечливo= 0; дані про зниження концентрацo= 0;ї активного м = 77;таболіту клопідогреl= 3;ю та клінічні аспекти ціє= 11; фармакокінk= 7;тичної/фарм&#= 1072;кодинамічн= ої взаємодії стосовно основних серцево-суд = 80;нних патологій. Тому слід уникати одн = 86;часного застосуванl= 5;я омепразолу = 10; клопідогреl= 3;ю. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і середня агрегація тромбоцитіk= 4; знижується на 47 % (через 24 години) і на 30 % (на 5-й день).<= /p>
Ме= ;тронідазол, амоксициліl= 5;. Взаємодія з метронідазl= 6;лом та амоксици = 83;іном не встановленk= 2;. Ці антибактерo= 0;альні препарати застосовуюm= 0;ь у комбінаці= 11; з омепразол = 86;м для ерадикації H. Pylori. Збі&#= 1083;ьшення концентрацo= 0;ї омепразолу при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і з кларитроміm= 4;ином вважається корисною взаємодією під час ерадикації H. Pylori.

Взаємод= 10;я з безрецептуl= 8;ними препаратамl= 0; (парацетамо = 83;, нестероїднo= 0; протизапалn= 0;ні препарати, антациди) не має клінічного значення.=

Абсорбц= 10;я омепразолу може сповільнювk= 2;тися при вживанн= 10; їжі, тому препарат слід застос = 86;вувати натще.

Метабол= 10;зм. О= 084;епразол пригнічує CYP2CI9 – основний ф = 77;рмент, що метаболізуn= 8; омепразол.

Таким чином, метаболізм супутніх препаратів, що також метаболізуn= 2;ться CYP2C19, таких як діазе= 087;ам, фенітоїн, варфарин (R-варфарин) чи= інші антагоністl= 0; вітаміну К т= 072; цилостазол, може уповільнювk= 2;тися.

Монітор = 80;нг концентрацo= 0;ї феніт= оїну у плазмі крові рекомендуєm= 0;ься проводити п = 88;отягом перших двох тижнів післ= 03; початку лікування омепразолоl= 4;; і у випадку, якщо була корекція дози ф= ;енітоїну, моніторинг та подальшу корекцію дози препар = 72;ту необхідно проводити після закін = 95;ення лікування омепразолоl= 4;.

Рекомен = 76;овано моніторинг МНС у пацієнтів, які застосовуюm= 0;ь варфа= рин чи інш= ;і антагоністl= 0; вітаміну К; може знадобитисn= 3; зменшення дози в= ;арфарину (чи інm= 6;ого антагоністk= 2; вітаміну К).

Одночас = 85;е застосуванl= 5;я 20 мг омепразолу на добу, однак, не змінює час коагуляції = 91; пацієнтів, які тривали = 81; час застосовувk= 2;ли варфа= рин.

Є дані, що застосуванl= 5;я 40 мг омепразолу підвищує С_{max
та AUC ци&#=
1083;остазолу
на 18 % та 26 %
відповідно, =
072;
одного з йог=
086;
активних
метаболітіk=
4;
– на 29 % та 69 %
відповідно.}

Омепраз = 86;л частково метаболізуn= 8;ться також CYP3А4, але не пригнічу= 08; цей фермент.

Таким чином, омепразол н = 77; впливає на метаболізм препаратів, що метаболізуn= 2;ться CYP3A4, таких як циклоспор = 80;н, лідокаїн, хінідин, естрадіол, е= 088;итроміцин та будесоні = 76;.

Омепраз = 86;л у дозі 20–40 мг н = 72; добу не впливає зна = 95;ним чином на будь-які інш= 110; ферменти CYP.

Невo= 0;домий механізм взаємодії<= /span>

Та= ;кролімус. Є дані, що одночасн = 77; застосуванl= 5;я омепразолу підвищує рівень такролімусm= 1; у сироватці крові. Потрібно проводити посилений м = 86;ніторинг рівня такролімусm= 1;, а також функ= 094;ії нирок (кліренс креатиніну) = 110; при необхід = 85;ості – відкоригувk= 2;ти дозування такролімусm= 1;.

Ме= ;тотрексат. Є дані про підвищення рівня метотрексаm= 0;у у деяких пацієнтів при одночасномm= 1; прийомі з інгібітораl= 4;и протонної помпи. У разі необхідносm= 0;і застосуванl= 5;я метотрексаm= 0;у у високих дозах слід розглянути питання про тимчасову відміну омепразолу.<= o:p>

Ат= ;азанавір та нелфінавір. Відз= ;началося, що омепразо = 83; взаємодіє з деякими антиретровo= 0;русними засобами. Клінічна значущість та механізм такої взаєм = 86;дії не завжди відомі. Підвищення рН шлунково = 75;о соку протягом застосуванl= 5;я омепразолу може змінювати всмоктуванl= 5;я антиретровo= 0;русних препаратів. Інший механізм вз = 72;ємодії можливий через CYP 2C19. У випадку застосуванl= 5;я деяких антиретровo= 0;русних засобів, таких як атазанавір та нелфінавір, відзначаютn= 0;ся знижені рівні останніх у сироватці крові при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з омепразолоl= 4;. Тому паралельне застосуванl= 5;я омепразолу = 10; таких препаратів, як атазанав= 10;р та нелфінавір, протl= 0;показане.

Са= ;квінавір

У результаті одночасногl= 6; прийому омепразолу із саквінавірl= 6;м/ритонавір&#= 1086;м концентрацo= 0;ї саквінавірm= 1; у плазмі крові збіль = 96;увалися приблизно д = 86; 70 %, що асоціюєтьсn= 3; з доброю переносиміl= 9;тю у ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів.=

Вплl= 0;в інших препаратів на фармакокінk= 7;тику омепразолу=

Інгібіт = 86;ри CYP2C19 та CYP3A4. О= ;скільки омепразол метаболізуn= 8;ться CYP2C19 та CYP3A4, препарати, щ= 086; пригнічуютn= 0; CYP2C19, CYP3A4 або обидва ферм = 77;нти (такі як кларитром= 10;цин та вориконазоl= 3;), можуть спричиняти зростання рівнів омеп = 88;азолу у сироватці крові шляхо = 84; уповільненl= 5;я його метаболізмm= 1;. Одночасне застосуванl= 5;я ворик= оназолу може призводити до більш ніж двократногl= 6; зростання концентрацo= 0;ї омепразолу. Оскільки великі дози омепразолу переносятьl= 9;я добре, корекція його дози не потрібна протягом тимчасовогl= 6; одночасногl= 6; застосуванl= 5;я. Од= нак слід розглянути питання про корекцію дози для пацієнтів з тяжкою печінковою = 85;едостатніс&#= 1090;ю та у випадку, якщо показано тр = 80;вале лікування.

Ін= ;дуктори CYP2C19, CYP3A4. Препарати, що індукуют= 00; CYP2C19, CYP3A4 або обидва ферм = 77;нти (такі як рифампіци = 85;, звіробій), можуть спричиняти= зниження рівнів омепразолу = 91; сироватці к = 88;ові шляхом прискореннn= 3; його метаболізмm= 1;.

Особли = 74;ості застосуванl= 5;я.

Амо= ;ксицилін= <= o:p>

Гі= ;перчутливі = 89;ть. Перед початком терапії амоксициліl= 5;ом потрібно переконатиl= 9;я у відсутностo= 0; в анамнезі пацієнта реакцій гіперчутлиk= 4;ості до пеніцилініk= 4;, цефалоспорl= 0;нів або інших бе= 090;а-лактамних антибактерo= 0;альних препаратів.

Мl= 6;же існувати перехресна гіперчутлиk= 4;ість та перехресна резистентнo= 0;сть (10–15 %) між пеніц&#= 1080;лінами та цефалоспорl= 0;нами.

Сk= 7;рйозні, а часом летальні випадки гіперчутлиk= 4;ості (включаючи а= 085;афілактичн&= #1091; реакцію та тяжкі шкірн= 10; реакції) спостерігаl= 3;ися у хворих, які перебували = 85;а пеніциліноk= 4;ій терапії. Реа= 082;ції гіперчутлиk= 4;ості також можут= 00; прогресуваm= 0;и до синдрому Куніса, серйозної а = 83;ергічної реакції, яка може призвести д = 86; інфаркту міокарда (див. розділ «Побічні ре = 72;кції»). Такі реакці= 11; виникають частіше у пацієнтів і = 79; тяжкими алергічнимl= 0; реакціями в анамнезі та = 074; пацієнтів з атопією. Лікування препаратом необхідно припинити т = 72; замінити іншим відповідниl= 4; лікуванням. Може потреб = 91;ватися лікування симптомів анафілактиm= 5;ної реакції, наприклад негайне введення адреналіну, стероїдів (внутрішньо = 74;енно) та невідкладнk= 2; терапія дихальної недостатноl= 9;ті.

Пl= 6;відомлялос= 103; про синдром медикаментl= 6;зного ентероколіm= 0;у (СМЕК), переважно у дітей, які отримували амоксициліl= 5; (див. розділ «Побічні реакції»). СМЕК — алергічна реакція, основним симптомом якої є трива= 083;е блювання (через 1–4 години післ= 03; прийому амоксициліl= 5;у) за відсутностo= 0; алергічних шкірних або респіраторl= 5;их симптомів. Додаткові симптоми можуть включати біль у животі, діарею, гіпо= 090;ензію або лейкоцитоз = 79; нейтрофільl= 6;зом. Були важкі випадки, в тому числі з прогресуваl= 5;ням до шоку.

Пk= 2;цієнтам з тяжкими розладами шлунково-ки = 96;кового тракту, які супроводжуn= 2;ться діареєю і блюванням, н= 077; слід застосовувk= 2;ти препарат через ризик зниження всмоктуванl= 5;я.

Ниркова недостатніl= 9;ть. У пацієнтів з порушеннямl= 0; функцій нирок виділ = 77;ння амоксициліl= 5;у уповільнюєm= 0;ься, тому залежн = 86; від ступеня порушення слід або припинити лікування амоксициліl= 5;ом, або зменшит = 80; загальну добову дозу препарату.=

Зр= ;остання кількості нечутливих мікроорганo= 0;змів. Тривале застосуванl= 5;я іноді може спричинити надмірний ріст нечутливої до препарат = 91; мікрофлори. Повідомлялl= 0; про виникнення антибіотикl= 6;асоційован= 086;го коліту, тяжк= 110;сть якого може варіювати від легкого ступеня до такого, що загрожує життю, при застосуванl= 5;і майже всіх антибактерo= 0;альних препаратів.

У разі виникненні тяжкої діареї, характерноo= 1; для псевдомембl= 8;анозного коліту (у біл&#= 1100;шості випадків спричиненоk= 5;о Clostridium difficile), рекомендуєm= 0;ься припинити застосуванl= 5;я препарату, звернутися до лікаря і розпочати відповідне лікування. Застосуванl= 5;я засобів, що пригнічуютn= 0; перистальтl= 0;ку, протипоказk= 2;не в такій ситуації.=

Тр= ;ивала терапія. При лікуванні протягом тривалого часу рекоме = 85;дується періодично оцінювати функції систем організму, включаючи ниркову, печ= 110;нкову та гемопоетичl= 5;у систему. Повідомлялl= 6;ся про підвищення рівнів печінкових ферментів і про випадки зміни показників крові.

Кристал&= #1091;рія. У пацієнтів з= 10; зниженим виділенням сечі дуже рідко спостерігаl= 3;ася кристалуріn= 3; (включаючи гостре ураження ни = 88;ок), переважно при парентералn= 0;ному лікуванні. При застосуванl= 5;і великих доз препарату н = 77;обхідно вживати достатню кількість рідини для профілактиl= 2;и кристалуріo= 1;, що може бути спричинена амоксициліl= 5;ом. Наявність високої концентрацo= 0;ї амоксициліl= 5;у у сечі може спричинити випадання осаду препа = 88;ату в сечовому катетері, тому його слід візуал= 00;но перевіряти через певні інтервали часу.

Шк= ;ірні реакції. Появ= ;а на початку лікування генералізоk= 4;аної еритеми з гарячкою, асоційованl= 6;ю з пустулами, може свідчити пр = 86; розвиток гострого генералізоk= 4;аного екзематознl= 6;го пустульозу, що потребує відміни терапії амоксициліl= 5;ом.

Аl= 4;оксицилін не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти для лікування хворих із вірусними і = 85;фекціями, гострим лімфолейкоk= 9;ом або інфекці = 81;ним мононуклеоk= 9;ом через підвищений ризик еритематозl= 5;их висипів на шкірі. Слід уникати застосуванl= 5;я амоксициліl= 5;у при підозрі на інфекційниl= 1; мононуклеоk= 9;, оскільки виникнення короподібнl= 6;го висипу в цьо= 084;у випадку мож = 77; асоціюватиl= 9;я з гіперчутл = 80;вістю до амоксициліl= 5;у.

Су= ;доми. С= 091;доми можуть виникати у пацієнтів з порушенням функції нирок, а також у тих, хто отримує високі доз = 80; препарату або має схил= 100;ність до судом (наприклад, наявність в анамнезі судом, лікованої епілепсії, менінгіту).

Антикоагул&= #1103;нти. Дуже рідко повідомлялl= 6;ся про подовження = 87;ротромбіно&#= 1074;ого часу у пацієнтів, які застосо = 74;ували амоксициліl= 5;. При одночасномm= 1; призначенн&#= 1110; препарату з антикоагулn= 3;нтами слід здійснюватl= 0; відповідниl= 1; контроль та коригувати дозу останніх, якщо необхі = 76;но.

Вплив на діагностичl= 5;і тести. Підв&= #1080;щений рівень амоксициліl= 5;у в сироватці крові та сеч= 110; може вплинути на певні лабор = 72;торні дослідженнn= 3;. Через висок= 10; концентрацo= 0;ї амоксициліl= 5;у у сечі можливі пом = 80;лково позитивні результати загальних х= 10;мічних аналізів. Рекомендуєm= 0;ься при тестува = 85;ні на наявніст= 00; глюкози в сечі під час лікування амоксициліl= 5;ом застосовувk= 2;ти ферментатиk= 4;ні методи оксидази глюкози. Ная= 074;ність амоксициліl= 5;у може спотворити = 88;езультати аналізу естріолу у вагітних жі = 85;ок.

Кла= ;ритроміцин<= o:p>

&= #1058;ривале або повторн = 77; застосуванl= 5;я антибіотикo= 0;в може спричиняти надмірний ріст нечутл = 80;вих бактерій і грибів. При виникненні суперінфекm= 4;ії слід припинити застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину і розпочати відповідну терапію.

&= #1055;репарат виводиться печінкою і нирками. Слі= 076; бути обережним при застосуванl= 5;і препарату пацієнтам і = 79; порушенням функції печ= 10;нки, із середнім або тяжким ступенем по = 88;ушення функції нирок. З обережністn= 2; слід застос = 86;вувати препарат пацієнтам і = 79; тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю. Під час застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину повідомлялl= 6;ся про порушення функції печінки, включаючи п= 10;двищений рівень печінкових ферментів, і про гепатоцелюl= 3;ярний та/або холестатичl= 5;ий гепатит з жовтяницею або без неї. Це порушенн= 03; функції печінки мож = 77; бути тяжког = 86; ступеня і є зазвичай оборотним. У деяких випадках повідомлялl= 6;ся про печінко = 74;у недостатніl= 9;ть з летальним наслідком, яка в основному була асоційованk= 2; з серйозним = 80; основними хворобами і/або супутн= 110;м медикаментl= 6;зним лікуванням. Необхідно негайно припинити застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину при виникненні таких проявів і симптомів гепатиту, як анорексія, жовтяниця, потемніння сечі, свербі= 078; або біль у ділянці живота.

Про розвиток діареї від легкого ступеня тяж = 82;ості до псевдомембl= 8;анозного коліту з лет= 072;льним наслідком, спричиненоk= 5;о Clostridium difficile, повідомлялl= 6;ся при застосуванl= 5;і практично всіх антибактерo= 0;альних препаратів, = 091; т. ч. кларитроміm= 4;ину. Слід завжди пам’ятати п = 88;о можливість розвитку діареї, спричиненоo= 1; C. difficile, у всіх пацієнтів з діареєю після застосуванl= 5;я антибіотикo= 0;в. Крім того, необхідно р = 77;тельно зібрати анамнез, оскільки пр = 86; розвиток діареї, спричиненоo= 1; C. difficile, повідомлял&= #1086;ся навіть чере = 79; 2 місяці після застосуванl= 5;я антибактерo= 0;альних препаратів. Повідомлялl= 6;ся про посилен = 85;я симптомів miastenia gravis у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли кларитроміm= 4;ин.

Ко= ;лхіцин. Повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; колхіциновl= 6;ї токсичностo= 0; (у т. ч. з летальним наслідком) п= 088;и сумісному застосуванl= 5;і кларитроміm= 4;ину і колхіцину, особливо пацієнтам літнього віку, у т. ч. на тлі нирково= 11; недостатноl= 9;ті. Якщо одночасне застосуванl= 5;я колхіцину і кларитроміm= 4;ину є необхідни = 84;, потрібно сп = 86;стерігати за станом пацієнтів для виявлен = 85;я можливих клінічних симптомів токсичностo= 0; колхіцину. Дозу колхіцину потрібно зменшити дл= 03; всіх пацієнтів, які отримую = 90;ь одночасно колхіцин і кларитроміm= 4;ин. Сумісне зас = 90;осування кларитроміm= 4;ину з колхіцино = 84; пацієнтам з нирковою або печінковою недостатніl= 9;тю протипоказk= 2;не.

З обережністn= 2; слід застосовувk= 2;ти одночасно кларитроміm= 4;ин і триазолбенk= 9;одіазепіни, наприклад триазолам, внутрішньоk= 4;енний мідазолам.=

Перо= ;ральні антикоагулn= 3;нти. С= 083;ід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і кларитроміm= 4;ину з пероральниl= 4;и антикоагулn= 3;нтами прямої дії, такими як дабігатран, = 088;ивароксаба&= #1085;, апіксабан та ед= 086;ксабан, особливо що = 76;о пацієнтів з високим ризиком кровотечі (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Серц&= #1077;во-судинні ускладненнn= 3;. &= #1055;одовження серцевої реполяризаm= 4;ії та інтервал = 91; QT, що свідчить про ризик розвитку се = 88;цевої аритмії та torsades de pointes, спостерігаl= 3;ося при лікуванні макролідамl= 0;, включаючи кларитроміm= 4;ин (див. розділ «Побічні реакції»). З огляду на ризик шлуночковиm= 3; аритмій (включаючи torsades de pointes) кларитроміm= 4;ин слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти нижчезазнаm= 5;еним групам пацієнтів:=

· Пацієнти з ішемічною хворобою серця, тяжко= 102; серцевою недостатніl= 9;тю, порушеннямl= 0; провідност&#= 1110; або клінічн = 86; значущою брадикардіn= 8;ю (<50 уд/хв).

· Пацієнти з порушеннямl= 0; електролітl= 5;ого балансу, такими як гіпомагнієl= 4;ія. Кларитроміm= 4;ин не можна застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; гіпокаліємo= 0;єю.

· Пацієнти, як= 110; одночасно приймають інші препар = 72;ти, що асоціюютьсn= 3; з подовженняl= 4; інтервалу QT.

Одночас = 85;е застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину з астемізолоl= 4;, цизапридом, пімозидом і терфенадинl= 6;м протипоказk= 2;не.

Кларитр = 86;міцин не можна застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; вродженим ч = 80; набутим подовженняl= 4; інтервалу QT або зі шлуночковоn= 2; аритмією в анамнезі.=

Епідемі = 86;логічні дослідженнn= 3; ризику розв = 80;тку несприятлиk= 4;их серцево-суд = 80;нних наслідків при застосуванl= 5;і макролідів не дали чітких результатіk= 4;. У ході досліджень = 74;иявлено невеликий короткострl= 6;ковий ризик розвитку аритмії, інфаркту міокарда та летального наслідку ві = 76; серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0;, пов’язаний із застосуванl= 5;ям макролідів, включаючи кларитроміm= 4;ин. Ці результати слід зіставляти = 79; перевагами призначеннn= 3; кларитроміm= 4;ину.

Пн= ;евмонія. О= 089;кільки можливе існування резистентнl= 6;сті Streptococcus pneumoniae до макролідів, важливо проводити тест на чутл= 080;вість при призначеннo= 0; кларитроміm= 4;ину для лікування негоспіталn= 0;ної пневмонії. У випадку госпітальнl= 6;ї пневмонії кларитроміm= 4;ин потрібно застосовувk= 2;ти у комбінаці= 11; з іншими відповідниl= 4;и антибіотикk= 2;ми.

Ін= ;фекції шкіри і м’яких тканин від легкого до помірного ступеня тяжкості. Дані інфекції найчастіше спричинені мікроорганo= 0;змами Staphylococcus aureus = 10; Streptococcus pyogenes, які можуть бути резистентнl= 0;м до макролід= 10;в. Тому важлив = 86; проводити тест на чутливість. = 059; випадках, коли неможливо застосуватl= 0; бета-лактам = 85;і антибіотикl= 0; (наприклад а= 083;ергія), як препарат = 80; першого вибору можн = 72; застосовувk= 2;ти інші антибіотикl= 0;, наприклад кліндаміциl= 5;. У даний час макроліди відіграють роль тільки = 091; лікуванні деяких інфе = 82;цій шкіри і м’яких тканин (наприклад o= 0;нфекції, спричинені Corynebacterium minutissimum (еритразма), acne vulgaris, бешихове запалення) т= 072; у ситуаціях, коли не можн= 072; застосовувk= 2;ти лікування пеніцилінаl= 4;и.

У випадк= 091; розвитку тяжких гострих реакцій гіперчутлиk= 4;ості, таких як анафілаксіn= 3;, гострий екзантематl= 6;зний пустульоз, синдром Стівенса — Джонсона, синдром Лаєлла, меди= 082;аментозне висипання, щ= 086; супроводжуn= 8;ться еозинофіліn= 8;ю і виникненняl= 4; системних с = 80;мптомів (DRESS), хвороба Шенлейна — Геноха, тера= 087;ію кларитроміm= 4;ином слід негайн = 86; припинити т = 72; одразу ж розпочати відповідне лікування.=

Кларитр = 86;міцин потрібно застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю при одночасномm= 1; призначеннo= 0; з індукторамl= 0; ферменту CYP3A4.=

Слід звернути увагу на можливість перехресноo= 1; резистентнl= 6;сті між кларитроміm= 4;ином та іншими макролідамl= 0;, а також лінкоміцинl= 6;м і кліндаміциl= 5;ом.

Застосу = 74;ання будь-якої антимікробl= 5;ої терапії, у т. ч. кларитроміm= 4;ину, для лікування і = 85;фекції Н. pylori може призвести д = 86; виникнення мікробної р = 77;зистентнос&#= 1090;і. У невеликої кількості пацієнтів може розвинутисn= 3; резистентнo= 0;сть мікроорганo= 0;змів Н. pylori до кларитроміm= 4;ину.

Оме= ;празол<= o:p>

При наявності будь-якого тривожного симптому (наприклад, явне зменшення маси тіла, пе&#= 1088;іодично повторюванk= 7; блювання, дисфагії, криваве блювання аб = 86; мелена), а також при пі= 076;озрі або при наявності виразки шлунка необ = 93;ідно виключити злоякісні процеси, оск= 110;льки лікування може зменшити вираженістn= 0; симптомів і затримати встановленl= 5;я діагнозу.

Одночас = 85;е застосуванl= 5;я атазанавірm= 1; з інгібітор = 72;ми протонної помпи не рекомендуєm= 0;ься. Якщо комбінації атазанавірm= 1; з інгібітор = 72;ми протонної помпи уникнути неможливо, рекомендуєm= 0;ься ретельний клінічний моніторинг (наприклад, вірусне навантаженl= 5;я) у поєднанні зі збільшенняl= 4; дози атазавіру д = 86; 400 мг з 100 мг ритонавіру; доза омепра = 79;олу не повинна перевищуваm= 0;и 20 мг.

Омепраз = 86;л, як і всі лікарські засоби, що пригнічуютn= 0; секрецію соляної кислоти шлункового соку, може зменшити всмоктуванl= 5;я вітаміну В_{12
(ціанкобала
=
84;іну)
через гіпо-
або
ахлоргідріn=
2;.
Це слід
враховуватl=
0;
пацієнтам з
кахексією
або
факторами
ризику
зниження
всмоктуванl=
5;я
вітаміну В_{12
при тривалі
=
81;
терапії.}}

Омепраз = 86;л є інгібітороl= 4; CYP2C19. На початку або при завершенні лікування омепразолоl= 4; необхідно розглянути можливість взаємодії з лікарськимl= 0; засобами, що метаболізуn= 2;ться з участю CYP2С19. Взаємодія спостерігаn= 8;ться між клопідогреl= 3;ем і омепразолоl= 4;. Клінічна значущість цієї взаємодії н = 77; визначена. Т= 086;му необхідно уникати одночасногl= 6; застосуванl= 5;я омепразолу = 10; клопідогреl= 3;ю.

Лікуван = 85;я інгібітораl= 4;и протонної помпи дещо підвищує ризик розвитку шлунково-ки = 96;кових інфекцій, спричинениm= 3; Salmonella і Campylobacter.

Як і при будь-якому тривалому лікуванні, о= 089;обливо якщо термін перевищує 1 рік, необхід= 085;о контролюваm= 0;и стан хворог = 86;.

Дані щод= 086; наявності причинно-на = 89;лідкового зв’язку між прийомом інгібіторіk= 4; протонної помпи (ІПП) та збільшенняl= 4; ризику пере = 83;омів, асоційованl= 0;х з остеопорозl= 6;м, суперечливo= 0;. Тому пацієнтам з прогресуючl= 0;м остеопорозl= 6;м і ризиком остеопоротl= 0;чного перелому рекомендовk= 2;ний відповідниl= 1; клінічний нагляд.

Під час лікування антисекретl= 6;рними препаратамl= 0; концентрацo= 0;я гастрину у плазмі кров= 10; збільшуєтьl= 9;я у результат= 10; зниження се = 82;реції соляної кислоти. Внаслідок зниження секреції соляної кислоти збільшуєтьl= 9;я рівень хромограніl= 5;у А (CgA). Збільшення концентрацo= 0;ї CgA може впливати на результати = 76;осліджень для виявлення нейроендокl= 8;инних пухлин. Щоб запобігти такому впли = 74;у, необхідно припинити прийом ІПП з= 072; 5 днів до проведення визначення рівня CgA. Якщо рівні CgA і гастрину не повернулисn= 3; в діапазон е= 090;алонних значень після початкових вимірювань, вимірюваннn= 3; цих показників слід повторити через 14 днів після припинення лікування ІПП.

У хвори = 93;, які приймають ІПП, включаючи омепразол, упродовж щонайменше 3 місяців мож = 77; виникнути суттєва гіпомагнієl= 4;ія (у більшості випадків гіпомагнієl= 4;ії хворі засто = 89;овували препарат близько 1 року). Гіпомагнієl= 4;ію можна запідозритl= 0; за такими серйозними проявами, як втомлюваніl= 9;ть, м’язові спа = 79;ми, судоми, делірій, запаморочеl= 5;ня, шлуночкова аритмія. Однак слід мати на увазі, що у деяких випадках прояви можуть бути замаскованo= 0;, що перешкоджаn= 8; вчасному розпізнаваl= 5;ню такого ускладненнn= 3;. У більшості хворих прояви гіпо = 84;агніємії зникають і стан нормалізуєm= 0;ься після застосуванl= 5;я препаратів магнію та відміни ІПП.

= 059; пацієнтів, які потребують тривалого застосуванl= 5;я ІПП, та пацієнтів, які супутнь = 86; застосовуюm= 0;ь дигоксин аб = 86; інші лікарські засоби, що мо&#= 1078;уть спричинити гіпомагнієl= 4;ію (наприклад, діуретики), слід перевіряти рівень магн= 10;ю до початку лікування т = 72; періодично - під час лікування.

= 047;астосуванн&= #1103; ІПП іноді може спричиняти появу підгострогl= 6; шкірного червоного вовчака. При появі шкірн = 80;х проявів, особливо на ділянках, що підлягали впливу сонячного випромінювk= 2;ння, і якщо вони супроводжуn= 2;ться артралгією, слід негайн = 86; звернутися до лікаря та розглянути можливість припинення застосуванl= 5;я омепразолу. Наявність випадків підгострогl= 6; шкірного червоного вовчака в анамнезі, який розвивався після застосуванl= 5;я ІПП, підвищує ризик появи підгострогl= 6; шкірного червоного вовчака при застосуванl= 5;і інших ІПП<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>.

Порушеl= 5;ня функції нирок

= 043;острий тубулоінтеl= 8;стиціальни= 081; нефрит (ТІН) спостерігаk= 4;ся у пацієнтів, які приймал = 80; омепразол. Він може виникнути в будь-який момент терапії оме = 87;разолом (див. розділ «Побічні реакції»). Гострий тубулоінтеl= 8;стиціальни= 081; нефрит може прогресуваm= 0;и до ниркової недостатноl= 9;ті.

= 059; разі підозр = 80; на ТІН слід припинити застосуванl= 5;я омепразолу = 10; негайно розпочати відповідне лікування.=

Лікарськ&= #1080;й засіб містить барвник «Жовтий захід» (Е 110), який може спричинити алергічні реакції.

Застос = 91;вання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Пілобак = 90; Нео протипоказk= 2;ний у період ваг= 110;тності або годування груддю.

Здатні = 89;ть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або з іншими механізмамl= 0;.

При застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу слід утримуватиl= 9;я від керування транспортнl= 0;ми засобами та роботи з іншими механізмамl= 0;.

Пр= 080; керуванні автотранспl= 6;ртом або роботі з іншими механізмамl= 0; слід зважат = 80; на можливе виникнення побічних реакцій з боку нервов = 86;ї системи, таких як судоми, запаморочеl= 5;ня, вертиго, галюцинаціo= 1;, сплутаністn= 0; свідомості, дезорієнтаm= 4;ія.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Піло= ;бакт Нео є комбінованl= 0;м набором, яки= 081; містить омепразол, кларитроміm= 4;ин і амоксицил= 10;н. Пілобакт Не = 86; – потрійна схема першо= 11; лінії ерадикаційl= 5;ої терапії H. pylori, розрахованk= 2; на 7 днів лікування.<= i> =

1 стр = 80;п, що містить 2 капсули омепразолу, 2 таблетки кл = 72;ритроміцин&#= 1091; та 2 таблетки амоксициліl= 5;у, розрахованl= 0;й на 1-й день лікування дорослих. Вранці приймати 1 капсулу омепразолу = 10; по 1 таблетці кларитроміm= 4;ину та амоксициліl= 5;у, ввечері повторити прийом вказаних пр = 77;паратів.

Зага= ;льна тривалість терапії становить 7 д&#= 1085;ів.

Діти.

Протипо = 82;азано дітям віком до 16 років.

Передо = 79;ування.

Омепраз = 86;л

Наявні лише обмежені дані про випадки пер = 77;дозування омепразолу = 91; людини, яке не призводи = 83;о до розвитку загрозливиm= 3; для життя симптомів і не потребувалl= 6; специфічноo= 1; терапії.

= 041;ули описані поодинокі випадки прийому раз = 86;вої дози 560 мг омепразолу, = 072; також застосуваl= 5;ня разової пероральноo= 1; дози до 2400 мг омепразолу, тобто у 120 разів вище, ніж звичайн = 72; рекомендовk= 2;на доза.

Симптом&= #1080;. Передозува&= #1085;ня відбуваєтьl= 9;я при істотно = 84;у перевищеннo= 0; рекомендовk= 2;ної разової доз = 80; та супроводжуn= 8;ться такими симптомами: нудота, блювання, запаморочеl= 5;ня, абдомінальl= 5;ий біль, головний біль, діарея. Поодинокі випадки передозуваl= 5;ня супроводжуk= 4;алися апатією, депресією і сплутаністn= 2; свідомості. Усі симптом = 80;, пов’язані з передозуваl= 5;ням омепразолу, мають оборотний характер, пр= 086; серйозні наслідки не повідомлялl= 6;сь.

Лікуван&= #1085;я. Швидкість виведення препарату з організму залишаєтьсn= 3; незмінною при підвищенні = 76;ози, тому потреб = 80; в спеціальноl= 4;у лікуванні при передозуваl= 5;ні немає.

Спец&= #1080;фічного антидоту немає. Значн= 072; частина омепразолу зв’язуєтьсn= 3; з білками пл= 072;зми крові, тому гемодіаліз неефективнl= 0;й. Рекомендовk= 2;не симптоматиm= 5;не лікування.

Амоксиц = 80;лін

Симпто = 84;и: нудота, блювання, діарея; наслідком блювання та діареї може бути поруше = 85;ня водно-елект = 88;олітного балансу. Спостеl= 8;ігалася кристалуріn= 3;, обумовлена = 87;рийомом амоксициліl= 5;у, яка в поодин= 086;ких випадках призводила до ниркової недостатноl= 9;ті (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»)<= /span>

Лікува = 85;ня: слід викликати блювання аб = 86; провести пр = 86;мивання шлунка, післ= 103; чого прийняти активоване вугілля та осмотичний проносний з = 72;сіб. Необхідно підтримуваm= 0;и водний та ел= 077;ктролітний баланс.

Ам= 086;ксицилін не виводиться за допомого= 02; гемодіалізm= 1;. Специфічниl= 1; антидот невідомий.

Кларитр = 86;міцин

Симl= 7;томи. Наявні повідомленl= 5;я вказують на те, що передозуваl= 5;ня кларитроміm= 4;ину може спричинити появу симптомів з боку шлунково-ки = 96;кового тракту. У одного пацієнта з біполярним психозом в анамнезі, який прийня = 74; 8 грамів кларитроміm= 4;ину, розвинулисn= 3; зміни розумового = 89;тану, параноїдна поведінка, гіпокаліємo= 0;я та гіпоксемія.

Лікуван&= #1085;я.П = 86;бічні реакції, що супроводжуn= 2;ть передозуваl= 5;ня, слід лікувати за допомогою промивання шлунка та симптоматиm= 5;ної терапії.

Яl= 2; і у випадку з іншими макролідамl= 0;, малоймовірl= 5;о, щоб гемодіаліз або перитонеалn= 0;ний діаліз суттєво впливали на вміст клари = 90;роміцину в сироватці крові

Побo= 0;чні реакції.

Преп= ;арати, які входять до складу комбінованl= 6;го набору, добр= 077; переносятьl= 9;я, &= #1072; небажані реакції зазвичай мають легки = 81; перебіг і оборотні.

Крит= ;ерії оцінки частоти розвитку побічних реакцій: дуж= 077; часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (≥ 1/1000, < 1/1= 00), рідко (≥ 1/10000, < 1/1000), д= уже рідко (< 1/10000), частота невідома (не можна оцінити на п= 110;дставі наявних даних).

Амоксицилі&= #1085;

Найч= ;астіше повідомлялl= 0; про такі побічні реа = 82;ції: діарея, нудота та висипання н = 72; шкірі.

З боку центральноo= 1; та периферичнl= 6;ї нервової системи: дуже = 088;ідко – гіперкінезo= 0;я, запаморочеl= 5;ня та судоми. Судоми можуть відзначатиl= 9;я у пацієнтів = 079; порушеною функцією нирок або в осіб, які застосовуюm= 0;ь високі дози = 072;моксицилін&= #1091;; частота невідома — асептичний менінгіт.=

З боку серцево-суд = 80;нної системи: &#= 1095;астота невідома — с= 080;ндром Куніса.

З боку травно= 11; системи: част= ;о – діа = 88;ея, нудота, метеоризм, м’які випор = 86;жнення, свербіж у ділянці ануса; нечасто – блювання; дуже рідко – антибіотикl= 6;асоційован= 080;й коліт (включаючи псевдомембl= 8;анозний і геморагічнl= 0;й коліт), енантема (особливо на слизовій оболонці ротової пор = 86;жнини), сухість у роті, порушення смаку, кандидоз кишечника, забарвленнn= 3; язика у чорн= 080;й колір (ці побічні явища в основному н = 77; тяжкі і минають або під час лікування, або одразу після завершення терапії. Виникненню таких явищ можна запобігти, якщо застосовувk= 2;ти амоксициліl= 5; під час прийому їжі); частотk= 2; невідома — синд= ;ром медикаментl= 6;зного ентероколіm= 0;у (СМЕК).

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: дужk= 7; рідко – k= 5;епатит, холестатичl= 5;а жовтяниця, помірне і короткочасl= 5;е збільшення концентрацo= 0;ї печінкових ферментів [аспартатам= 10;нотрансфер&#= 1072;зи (ACT), аланінамінl= 6;трансфераз= 080; (АЛТ)].

З боку шкіри і підшкірної клітковини: часто — шкірні висипи, головним чином у вигл= 103;ді специфічноk= 5;о макулопапуl= 3;ьозного висипу; нечасто – кропив’янкk= 2; та свербіж; дуже рідко — мультифорl= 4;на еритема, син= 076;ром Стівенса — Джонсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, бульозний ексфоліатиk= 4;ний дерматит та реакція на лікарський = 79;асіб, що супроводжуn= 8;ться еозинофілo= 0;єю та системними симптомами (DRESS-синдром), го&#= 1089;трий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз.=

З боку нирок т= 072; сечовидільl= 5;ої системи: дуже рідко – розвиток інтерстиціk= 2;льного нефриту; = 095;астота невідома — крис= ;талурія (включаючи гостру ниркову недостатніl= 9;ть).

З боку систем = 80; крові та лімфатичноo= 1; системи: дуже рідко – оборотна лейкопенія (включаючи важку нейтропеніn= 2;, або агранулоциm= 0;оз), оборотна тромбоцитоl= 7;енія та гемолітичнk= 2; анемія, еозинофіліn= 3;, панцитопенo= 0;я, мієлосупреl= 9;ія, гранулоцитl= 6;пенія, подовження кровотечі т = 72; протромбінl= 6;вого часу.

Інфе= ;кції та інвазії: часто: кандидоз шкіри та слизових оболонок; = 095;астота невідома — надмірне розмноженнn= 3; мікроорганo= 0;змів, нечутливих до препарат = 91;.

З боку імунно= 11; системи: дуже рідко — тяжк= 110; алергічні реакції, вкл= 102;чаючи анафілаксіn= 2;, анафілактиm= 5;ний шок та ангіо= 085;евротичний набряк, сироватковm= 1; хворобу, алергічний васкуліт, набряк гортані; частота невідома – реакція Яриша — Герк= 089;геймера. Раптове виникнення кропив’янкl= 0; вказує на алергічн = 91; реакцію на амоксициліl= 5; і потребує негайного припинення терапії.

Кларитромі&= #1094;ин

Найч&= #1072;стішими та найпоширенo= 0;шими побічними реакціями при лікуванні кларитроміm= 4;ином дорослих і дітей є біль у животі, діарея, нудота, блювання та спотвореннn= 3; смаку. Ці побічні реакції зазвичай незначно виражені та узгоджуютьl= 9;я з відомим профілем бе = 79;пеки макролідниm= 3; антибіотикo= 0;в.

З боку центральноo= 1; нервової системи: част&= #1086; – дисгевзія (порушення смакової чу = 90;ливості), головний біль; нечаст= 086; – втрата сві= 076;омості¹, дискінезія^=
1, = 089;потворення смаку, запаморочеl= 5;ня, сонливість, тремор; частота невідома – судоми, агев= 079;ія (втрата смакової чутливості), паросмія, аносмія, парестезія.

З боку психік = 80;: часто – безсоння; нечасто – тривожністn= 0;, нервозністn= 0;³; частота невідома – психози, сплутаністn= 0; свідомості, деперсоналo= 0;зація, депресія, де= 079;орієнтація, галюцинаціo= 1;, жахливі сновидіння, манія.

З боку органі = 74; слуху і лабіринту: неча= ;сто — вертиго, погіршення слуху, дзвін &#= 1091; вухах; частота невідома — втрата слух = 91; (зазвичай відновлюваk= 4;ся після відміни тер = 72;пії).

З боку травно= 11; системи: част= ;о — діа&#= 1088;ея, нудота, біль у животі, диспепсія, б= 083;ювання; нечасто — = 077;зофагіт¹, гастроезофk= 2;геальна рефлюксна хвороба², гастрит, прокталгія^=
2, = 089;томатит, глосит, здуття живота⁴, запор, сухість у роті, відрижка, метеоризм; ч= 072;стота невідома – гострий панкреатит, зміна кольору язика, зміна кольору зубів (зміну кольору зубів, як правило, усувають шл= 03;хом професійноo= 1; стоматологo= 0;чної чистки).

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: часто – відхилення від норми функціоналn= 0;них тестів печінки; нечасто – холестаз⁴, гепатит⁴, підвищення рівня АЛТ, АСТ, γ-глутамілтl= 8;анспептида= 079;и (ГГТ); частота невідома – печінкова недостатніl= 9;ть, холестатичl= 5;а жовтяниця, гепатоцелюl= 3;ярна жовтяниця.=

З боку шкіри: часто – висипання, гіпергідроk= 9;; нечасто – бу= 083;ьозний дераматит¹, свербіж, кропив’янкk= 2;, макулопапуl= 3;ьозні висипи³; частота невідома – тяжкі шкірн= 10; побічні реа = 82;ції [наприклад, гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз, синдром Сті = 74;енса — Джонсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, медикаментl= 6;зна шкірна реак = 94;ія, що супроводжуn= 8;ться еозинофіліn= 8;ю та системни = 84;и проявами (DRESS)], акне, хвороб= 072; Шенлейна — Геноха, еритразма, хвороба лінійного IgA.

З боку опорно-рухо = 74;ої системи та сполучної тканини: нечасто — м’язові спазми³, кістково-м’= 03;зова ригідність^=
1, міалгія²; частота невідома – рабдоміоліk= 9;^2**, міопатія.=

З боку сечовидільl= 5;ої системи: неча= ;сто – підвищенн= 03; рівня креатиніну = 74; крові¹, підвищення рівня сечовини в крові¹; час&= #1090;ота невідома – ниркова недостатніl= 9;ть, інтерстиціk= 2;льний нефрит.

З боку крові і лімфатичноo= 1; системи: нечасто – лейкопенія, нейтропеніn= 3;⁴, тромбоцитеl= 4;ія³, еозинофіліn= 3;⁴; частота невідома – агранулоциm= 0;оз, тромбоцитоl= 7;енія.

З боку імунно= 11; системи: нечасто – анафілактоo= 1;дні реакції¹, гіперчутлиk= 4;ість; частота невідома – анафілактиm= 5;ні реакції, ангіоневроm= 0;ичний набряк.

З боку метаболізмm= 1;: неча= ;сто – анорексія, зниження апетиту; = 095;астота невідома – гіпоглікемo= 0;я.

З боку серцево-суд = 80;нної системи: = 095;асто – вазодилатаm= 4;ія¹; нечасто – зупинка серця¹, фібриляція передсердь^=
1, подовження інтервалу QT, екстрасистl= 6;ли¹, відчуття серцебиття; частота невідома – п= 110;руетна шлуночкова тахікардія (torsades de pointes), шлуночкова тахікардія, крововилив, фібриляція шлуночків.=

З боку дихальної системи: нечасто – астма¹, носова кровотеча², емболія судин легенів¹.

Інфе= ;кції та інвазії: нечасто – целюліт¹, кандидоз, гастроентеl= 8;ит², інфекція³, вагінальна інфекція; частота невідома – п= 089;евдомембра&= #1085;озний коліт, бешихове запалення.=

За= ;гальні порушення:= нечасто – нездужання^=
4, гарячка³, астенія, біл= 100; у грудях⁴, озноб⁴, підвищена втомлюваніl= 9;ть⁴.

Ла= ;бораторні дослідженнn= 3;: нечасто – зміна співвідношk= 7;ння альбумін/гл = 86;булін¹, підвищення рівня лужно= 11; фосфатази в крові⁴, підвищення рівня лактатдегіk= 6;рогенази в крові⁴; частота невідома – підвищеннn= 3; міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного співвідношk= 7;ння, збільшення протромбінl= 6;вого часу, зміна кольору сеч= 10;.

* Частота невідома, оскільки пр = 86; ці реакції п= 086;відомляли добровільнl= 6; і розмір популяції пацієнтів н = 77; встановленl= 0;й. Не завжди мо= 078;на точно встановити їх частоту або причинн = 80;й зв’язок з прийомом препарату. Загальний досвід застосуванl= 5;я кларитроміm= 4;ину становить більше ніж 1 мільярд пацієнто-дн= 10;в.

** У деяких випадках рабдоміоліk= 9;у кларитроміm= 4;ин був призначениl= 1; одночасно з іншими ліка = 88;ськими засобами, як= 110; асоціюютьсn= 3; з рабдоміол= 10;зом (такі як статини, фібрати, кол= 093;іцин або алопуринол).

^1,2,3,4Про ці побічні реакції повідомлялl= 0; тільки при застосуванl= 5;і препарату у формі: 1 – поро= шку ліофілізовk= 2;ного для приготуванl= 5;я розчину для інфузій, 2 – таблеток пролонговаl= 5;ої дії, 3 – суспензії, 4 – таблеток негайного вивільненнn= 3;.

Були дуж= 077; рідкісні повідомленl= 5;я про увеїт, переважним чином у пацієнтів, які одночас = 85;о приймали рифабутин. Більшість реакцій бул = 80; оборотними.

Пl= 6;відомлялос= 103; про розвито = 82; колхіциновl= 6;ї токсичностo= 0; (у тому числі з летальним наслідком) при сумісному застосуванl= 5;і кларитроміm= 4;ину і колхіцину, особливо у пацієнтів літнього віку, у тому числі на тлі ниркової недостатноl= 9;ті.

Оm= 5;ікується, що частота, тип та тяжкість по = 73;ічних реакцій у дітей будут= 00; такими ж, як і = у дорослих.=

Пацієнт&= #1080; з порушення = 84; імунної системи.

У хворих на СНІД та інши= 093; пацієнтів з порушенням імунної системи, які застосовувk= 2;ли високі дози кларитроміm= 4;ину довше, ніж рекомендовk= 2;но для лікування мікобактерo= 0;альних інфекцій, не завжди можн = 72; відрізнити = 87;обічні реакції, пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям препарату, т= 072; симптоми основного або супутні = 93; захворюванn= 0;.

У дорослих хворих, які отримували кларитроміm= 4;ин у добовій дозі 1000 мг, найчастішиl= 4;и побічними ефектами були нудота, блювання, сп= 086;творення смаку, біль у животі, діарея, виси= 087;ання, здуття живота, головний біль, запор, п&= #1086;рушення слуху, підвищення рівнів АЛТ т= 072; ACT. Нечасто виникали диспное, безсоння та сухість у роті. У 2–3 % пацієнтів спостерігаl= 3;ося значне підвищення рівнів АЛТ т= 072; ACT і значне зни= ;ження кількості лейкоцитів та тромбоци = 90;ів у крові. У декількох пацієнтів спостерігаl= 3;ося підвищення рівня сечовини в крові.

Омепразол<= /u>

Найч&= #1072;стішими побічними реакціями є головний біль, абдомінальl= 5;ий біль, запор, діарея, метеоризм т = 72; нудота/блюв = 72;ння. Жодне з явищ не було визнано дозозалежнl= 0;м.

З боку центральноo= 1; та периферичнl= 6;ї нервової системи: головнl= 0;й біль; запамоl= 8;очення, парестезії, сонливість, безсоння, вертиго, втомлюваніl= 9;ть, слабкість, п= 086;рушення сну; у поодиноких випадках – обор = 86;тна сплутаністn= 0; свідомості, ажитація, депресія аб = 86; галюцинаціo= 1;, незн= ;ачна дезорієнтаm= 4;ія, агресія, збудження, порушення зору, голов= ним чином у тяжкохвориm= 3; пацієнтів. Судоми можуть відзначатиl= 9;я у пацієнтів = 079; порушеною нирковою функцією.

З боку травного тракту: діарея, нудота, блювання, запор, абдомінальl= 5;ий біль, метеоризм; &= #1074; окремих випадках – сухість у роті, стоматит і кандидоз шлунково-ки = 96;кового тракту, мікроск = 86;пічний коліт, поліпи з фундальних залоз (доброякісн= 10;).

З боку гепатобіліk= 2;рної системи: рідко – підвищення рівня ферментів печінки; в окремих випадках – енцефалопаm= 0;ія при тяжких захворюванl= 5;ях печінки, гепатит, що с&#= 1091;проводжуєт= ься або не супроводжуn= 8;ться жовтяницею, печінкова недостатніl= 9;ть.

Ендокринні розлади: в окремих випадках – гінекомастo= 0;я.

З боку систем = 80; крові та лімфатичноo= 1; системи: лейкопенія, тромбоцитоl= 7;енія, агранулоциm= 0;оз і панцитопенo= 0;я.

Розлади харчування та обміну речовин: гіпонатрієl= 4;ія, гіпомагнієl= 4;ія. Тяжка гіпом = 72;гніємія може призвести д = 86; гіпокальціn= 8;мії; гіпомагнієl= 4;ія може також спричинити = 75;іпокаліємі&#= 1102;.

З боку шкіри і підшкірної клітковини: висипа = 85;ня, свербіж, кропив’янкk= 2;, мультиформl= 5;а еритема, синдром Стівенса — Джонсона, ал= 086;пеція, фоточутливo= 0;сть, де= рматит, гіперемія, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, підгострий шкірний червоний вовчак.

З боку опорно-рухо = 74;ої системи та сполучної тканини: симптоми артриту та міалгії, м’язова сла = 73;кість, біль у суглобах та = 091; м’язах, артралгія, перелом стегна, зап’ястя аб = 86; хребта.

Інші= : рідко – загальна слабкість, реакції підвищеної чутливості, включаючи анафілактиm= 5;ну реакцію, уртикарні висипи, набряк Квін = 82;е, гарячка, бронхоспазl= 4;, тубулоінте&= #1088;стиціальни= ;й нефрит (з можливим прогресуваl= 5;ням до ниркової недостатноl= 9;ті), анафілактиm= 5;ний шок; в окремих випадках – п= 110;двищена пітливість, периферичнo= 0; набряки, нечіткість зору, порушення смакових ві = 76;чуттів, зниження концентрацo= 0;ї натрію в кро= 074;і, імпотенціn= 3;, нездужання.<= /o:p>

Профіль побічних явищ, що спостерігаl= 3;ись у дітей, збігається = 79; профілем у дорослих як при короткотриk= 4;алій, так і довготриваl= 3;ій терапії. Немає жодни = 93; даних про довготриваl= 3;і або віддалені ефекти лікування омепразолоl= 4; на статеве дозрівання та ріст.

Повідомл&= #1077;ння про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має в= 077;лике значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних ре = 72;кцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланн= 03;м: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатностo= 0;. 2 роки.

= ;

У&= #1084;ови зберігання.=

Збері&= #1075;ати в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 °С, у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковка.

1 стрип містить: 2 таблетки амоксициліl= 5;у, 2 таблетки кларитроміm= 4;ину і 2 капсули омепразолу;

7 стрипів у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.=

Ви= ;робник.

= Сан Фармасьютиl= 2;ал Індастріз Лімітед / Sun Pharmaceutical Indu= stries Limited.

Місцезl= 5;аходження виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

Інда= ;стріал Ареа 3, Девас – 455001, Індія / Industrial Area 3, Dewas, 455001, India.<= /o:p>