ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНСТРУК= ;ЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ЕВОЙД^®=

(AVOID)

Склад:

дію= 095;а речовина: розувас&= #1090;атин;

1 таблетка містить роз = 91;вастатину кальцію 5,2 мг, 10,4 мг, 20,8 мг або 41,6 мk= 5;, що еквівалентl= 5;о розувастатl= 0;ну 5 мг, 10 мг, 20 мг або= ; 40 мг;

допоміж&= #1085;і речовини: кальцію цит= ;рат, мікрокристk= 2;лічна целюлоза, гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072;, маніт (E 421), ла= 082;тоза безводна, кр= 086;сповідон, магнію стеарат;

плівков&= #1072; оболонка (таблетки по 5 мг): полівінілоk= 4;ий спирт, титан= у діоксид (Е 171), макрогол 3350, тальк, тартразин (E 102), жовтий захo= 0;д FCF (E 110), індигокармo= 0;н (E 132);

плівков&= #1072; оболонка (таблетки по 10 мг, 20 мг, 40 мг): полівінілоk= 4;ий спирт, титану діоксид (Е 171), макрогол 3350, тальк, тартразин (E 102), спеціальниl= 1; червоний АС (E 129), жовтий захід FCF (E 110), індигокармo= 0;н (E 132).

Лік= 072;рська форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

Осн= 086;вні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

таб= 083;етки по 5 мг: таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою, жовтого кольору;

таб= 083;етки по 10 мг: таблетки круглої форми з двоопуклою поверхнею, вкриті плівковою оболонкою, рожевого кольору;

таб= 083;етки по 20 мг: таблетки овальної форми з двоопуклою поверхнею, з рискою з однієї сторони, вкриті плів = 82;овою оболонкою, рожевого кольору;

таб= 083;етки по 40 мг: таблетки продовгуваm= 0;ої форми з двоо= 087;уклою поверхнею, з рискою з однієї сторони, вкр= 080;ті плівковою оболонкою, рожевого ко = 83;ьору.

Фар= 084;акотерапев&= #1090;ична група. Гіполіпіде&= #1084;ічні засоби. Інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази.

Код АТХ С10А А07.

Фа= рмакологічl= 5;і властивостo= 0;.

Фарма= 082;одинаміка.=

Мех= 072;нізм дії

i= 6;озувастати= 085; − це селективниl= 1; та конкурентнl= 0;й інгібітор ГМГ-КоА-реду= 082;тази, ферменту, що визначає швидкість реакції та перетворює 3-гідрокси-3-ме= тилглутариl= 3; кофермент А на мевалона = 90;, попередник холестеринm= 1;. Основним мі = 89;цем дії розувастатl= 0;ну є печінка, орган-мішен= 00; для зменшення рівнів холестеринm= 1;.

i= 6;озувастати= 085; збільшує кількість рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин печінки, пос= 080;люючи захоплення та катаболізм ЛПНЩ, та приг&#= 1085;ічує печінковий синтез ЛПДН = 65;, таким чином, зменшуючи загальну кількість частинок ЛПДНЩ та ЛПН= 065;.

Фар= 084;акодинаміч&= #1085;а дія

i= 6;озувастати= 085; знижує підвищений рівень холестеринm= 1; ЛПНЩ, загального холестеринm= 1; та тригліцериk= 6;ів і підвищує рівні холестеринm= 1; ЛПВЩ. Він також зменшує рівні ап = 86;В, = ХС-неЛП = 42;Щ, ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та підвищує рівень апоА-= 030; (таблиця 1). Ево= ;йд^® також зменшує співвідношk= 7;ння ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛП&#= 1042;Щ, загального ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС-неЛПВЩ/ ХС-&= #1051;ПВЩ та апоВ/апоА-І.

Таб= 083;иця 1

Від= 087;овідь на дозу у пацієнтів і = 79; первинною гіперхолесm= 0;еринемією типу IIa та IІb

(від&#= 1082;оригована середня відсоткова зміна порів = 85;яно з початкови = 84; рівнем)

= Доза	N	= ХС-ЛПНЩ	&= #1047;агаль-ний ХС	= ХС-ЛПВЩ	ТГ	= ХС-неЛПВЩ	&= #1072;поВ	= апоA-I
Плаm= 4;ебо	13	-7	-5	3	-3	-7	-3	0
5	17	-45	-33	13	-35<= /p>	-44	-38	4
10	17	-52	-36	14	-10<= /p>	-48	-42	4
20	17	-55	-40	8	-23<= /p>	-51	-46	5
40	18	-63	-46	10	-28<= /p>	-60	-54	0

i= 8;ерапевтичн= 080;й ефект досягаєтьсn= 3; протягом 1 ти&#= 1078;ня після початку застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу, 90 % максимальнl= 6;го ефекту – через 2 тижні. Максимальнl= 0;й ефект зазвичай досягаєтьсn= 3; через 4 тижні та триває надалі.

Клі= 085;ічна ефективнісm= 0;ь т&#= 1072; безпека

i= 6;озувастати= 085; ефективний = 91; лікуванні дорослих із гіперхолесm= 0;еринемією – із гіпертриглo= 0;церидемією або без неї – незалежно від раси, статі чи віку, а також пацієнтів особливих груп, таких як хворі на діабет або пацієнти із сімейною гі = 87;ерхолестер&#= 1080;немією.

h= 7;а об’єднанимl= 0; даними досліджень = 88;озувастати&#= 1085; ефективно знижує рівн= 10; холестеринm= 1; у більшості пацієнтів і = 79; гіперхолесm= 0;еринемією типу IIa та IIb (середній початковий рівень ХС-ЛПНЩ приблизно 4,8 ммоль/л) до цільових зн = 72;чень, встановленl= 0;х визнаним керівництвl= 6;м Європейськl= 6;го товариства атеросклерl= 6;зу (EAS; 1998); приблизно у 80 % пацієнтів= ;, які приймають р = 86;зувастатин у дозі 10 мг, вдається досягти нормативниm= 3; цільових рівнів = ХС-ЛПНЩ за EAS (<3 ммоль/л).

i= 7;приятливий вплив розувастатl= 0;ну у пацієнтів із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією на показник = 80; ліпідів та досягнення цільових рівнів відз = 85;ачається при дозах від 20 до 80 мг. Після титрування до добової дози 40 мг (12 тиж= 085;ів лікування) ХС-ЛПНЩ знижується на 53 %. У 33 % пацієнтів б = 91;ло досягнуто н = 86;рмативних рівнів ХС-ЛПНЩ за EAS (<3 ммоль/л).

i= 9; загальній популяції пацієнтів і = 79; гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією при прийомі розувастатl= 0;ну у дозах 20–40 мг = 88;івень ХС-ЛПНЩ знижується в середньому на 22 %.

i= 7;постерігає= 090;ься адитивний ефект розув = 72;статину щодо знижен = 85;я рівня тригліцериk= 6;ів при застосу = 74;анні у комбінаці= 11; з фенофібратl= 6;м та щодо підв= 080;щення рівнів ХС-ЛПВЩ при застосуванl= 5;і у комбінаці= 11; з ніацином (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

У багатоцентl= 8;овому подвійному сліпому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; клінічному дослідженнo= 0; (METEOR) 984 пацієнти віком 45–70 років із низьким ризиком ішемічної х = 74;ороби серця (визначеним як ризик за Фрамінгемсn= 0;кою шкалою <10 % протягом 10 років), середнім значенням ХС-ЛПНЩ 4,0 ммоль/л (154,5 мг/дл), але із субклінічнl= 0;м атеросклерl= 6;зом (визначеним за збільшенняl= 4; товщини комплексу інтима-меді= 03; сонної арте = 88;ії (ТКІМСА)) були рандомізовk= 2;ні до двох груп та приймали один раз на добу або 40 мг розувастатl= 0;ну, або плацебо протягом 2 років. Порів= 085;яно із плацебо розувастатl= 0;н значно спов= 10;льнював прогресуваl= 5;ня максимальнl= 6;ї ТКІМСА у 12 точках сонної артерії на -0,0145 мм/рік [95 % довірчий інтер= вал -0,0196, -0,0093; p<0,0001= ]. Зміна порівняно з вихідним рівнем становила -0,0014 мм/рік = (-0,12 %/рік (статистичн = 86; незначуща)) у &= #1075;рупі розувастатl= 0;ну порівняно і = 79; прогресуваl= 5;ням +0,0131 мм/рік (1,12 %/рік (p<0,0001)) у групі плацебо. Прямої кореляції м= 10;ж зменшенням ТКІМСА та зниженням ризику пору = 96;ень з боку серцево-суд = 80;нної системи про = 76;емонстрова&#= 1085;о не було. До дослідженнn= 3; METEOR були залучені пацієнти з низьким ризиком іше = 84;ічної хвороби серця, які не є представниl= 2;ами цільової популяції застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну у дозі 40 мг. Дозу 40 мг слід призначати лише пацієн = 90;ам із тяжкою гіперхолесm= 0;еринемією та високим ризиком серцево-суд = 80;нних розладів (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

В інтервенціl= 1;ному дослідженнo= 0; розувастатl= 0;ну з метою обгрунтуваl= 5;ня застосуванl= 5;я статинів як засобу первинної профілактиl= 2;и (JUPITER) вплив розувастатl= 0;ну на частоту значних атеросклерl= 6;тичних серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; оцінювали у 17 802 чоловіків (≥50 років) та жінок (≥60 років).

Учасник= ;и дослідженнn= 3; були випадковим чином розподіленo= 0; до груп плацебо (n=3D8901) або розувас = 90;атину в дозі 20 мг один раз на добу (n=3D8901) і за нl= 0;ми спостерігаl= 3;и в середньом = 91; протягом 2 років.

Концент= ;рації холестеринm= 1;-ЛПНЩ зменшилися на 45 % (p<0,001) у групі розувастатl= 0;ну порівняно з групою плацебо.

У post-hoc аналізі даних підгрупи пацієнтів високого ризику з поч= 072;тковим значенням >20 % за Фрамінгемсn= 0;кою шкалою (1558 учасників) спостерігаl= 3;ося значне зниження частоти ком = 73;інованої кінцевої точки, що охоплювала = 83;етальний наслідок ві = 76; серцево-суд = 80;нних подій, інсульт та інфаркт міокарда (р=3D0,028), у групі розувастатl= 0;ну порівняно з плацебо. Зменшення абсолютногl= 6; ризику становило 8,8 випадку на 1000 пацієнто-ро = 82;ів. Показник загальної л = 77;тальності лишався незміненим = 91; цій групі високого ризику (р=3D0,193). У post-= hoc аналізі даних підгрупи ви = 89;окого ризику (9302 учасники загалом) із п&#= 1086;чатковим значенням ≥5 % за шкалою SCORE (екстраполь = 86;вано з метою включення даних учасників віком понад 65 років) спостерігаl= 3;ося значуще зниження ча = 89;тоти комбінованl= 6;ї кінцевої точки, що охо&#= 1087;лювала летальний наслідок ві = 76; серцево-суд = 80;нних подій, інсульт та інфаркт міокарда (р=3D0,0003), у групі розувастатl= 0;ну порівняно з = 087;лацебо. Зниження абсолютногl= 6; ризику, вира= 078;еного за частотою подій, становило 5,1 випадку на 1000 пацієнто-ро = 82;ів. Показник загальної л = 77;тальності у цій підгрупі високого ризику лиша = 74;ся незміненим (р=3D0,076).

У дослідженнo= 0; JUPITER 6,6 % учасникіk= 4; групи прийо = 84;у розувастатl= 0;ну та 6,2 % учасників групи плацебо припинили застосуванl= 5;я досліджуваl= 5;ого лікарськогl= 6; засобу чере = 79; небажані явища. Найчастішиl= 4;и небажаними явищами, що призводили до припинен = 85;я лікування, були міалгі= 03; (0,3 % у групі розувастатl= 0;ну, 0,2 % − плацебо), абдомінальl= 5;ий біль (0,03 % у групі розувастатl= 0;ну, 0,02 % − плацебо) та висип (0,02 % у групі розувастатl= 0;ну, 0,03 % − плацебо). Найчастішиl= 4;и небажаними явищами, що спостерігаl= 3;ися у групі розувастатl= 0;ну із частотою, більшою або рівною відзначеніl= 1; у групі плацебо, бул= 080; інфекції сечових шляхів (8,7 % у групі розувастатl= 0;ну, 8,6 % − плацебо), назофарингo= 0;т (7,6 % у групі розувастатl= 0;ну, 7,2 % − плацебо), біль у спині (7= ,6 % у групі розувастатl= 0;ну, 6,9 % − плацебо) т= 072; міалгія (7,6 % у групі розувастатl= 0;ну, 6,6 % − плацебо).

Діти

У подвійному сліпо= му ранд&= #1086;мізованому бага&= #1090;оцентровом= ;у плац&= #1077;бо-контролn= 0;ованому 12-тижневому дослідженнo= 0; (n=3D176, 97 учасників чоловічої т = 72; 79 − жіночої статі) із подальшим 40-тижневим періодом (n=3D173, 96 учасників чоловічої т = 72; 77 − жіночої статі) відкритого титрування дози розувастатl= 0;ну пацієнти віком 10–17 років (II–IV стадії розвитку за Таннером, дівчата, у як&#= 1080;х менструаціo= 1; почалися щонайменше 1 рік тому) із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією протягом 12 тижнів отримували розувастатl= 0;н у дозі 5, 10 або 20 мг/добу або п&#= 1083;ацебо, після чого всі учасник = 80; щодня прийм = 72;ли розувастатl= 0;н протягом 40 тижнів. На початку дослідженнn= 3; приблизно 30 % пацієнтів були віком 10–13 років та приблизно 17 %, 18&nb= sp;%, 40 % та 25 % із них знаходилисn= 0; на ІІ, ІІІ, IV та V стадії розвитку за Таннером ві = 76;повідно.

Рівень ХС-ЛПНЩ зменшився н = 72; 38,3 %, 44,6 % та 50,0 % відповідно = 91; групах прийому розувастатl= 0;ну в дозі 5, 10 та 20 мг порівняно і = 79; 0,7 % у групі плацебо.

Наприкі= ;нці 40-тижневого періоду відкритого титрування дози для досягнення цільового рівня (максимальн = 72; доза становила 20 мг один раз на добу) у 70 з 173 пацієнтів (40,5 %) вдалося досягти цільового рівня ХС-ЛПН= 065; менше 2,8 ммоль/л.

Після 52 тижнів досліджуваl= 5;ого лікування н = 77; було виявлено жодного впл = 80;ву на ріст, масу, ІМТ або статеве дозрівання (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Досвід клінічного = 76;ослідження дітей та підлітків обмежений, і довготриваl= 3;і ефекти розувастатl= 0;ну (>1 року) на статеве дозрівання невідомі. Це дослідженнn= 3; (n=3D176) не прийнят&= #1085;е для порівняння рідких небажаних явищ.

Розув= 072;статин також вивчали у дв= 086;річному відкритому дослідженнo= 0; із цільовою титрацією дози у 198 дітей= ; із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією у віці від 6 до= 17 років (88 = 091;часників чоловічої статі та 110 – жіночої статі, стаді= 103; розвитку за Таннером <II-V). Поча= ;ткова доза для всі= 093; пацієнтів становила 5 мг розувастатl= 0;ну один раз на добу. Пацієнтам= віком від 6 до 9 років (n =3D 64) дозу тит = 88;ували до макси = 84;альної 10 мг один раз на добу, а пацієнтам віком від 10 до 17 років (n =3D 134) – до максимальнl= 6;ї дози 20 мг один раз на добу.

Післ= ;я 24 місяців лікування розувастатl= 0;ном середнє зниження ві = 76; початковог&= #1086; значення ХС-ЛПНЩ, визначене з = 72; методом найменших квадратів, становило -43 % (початкови = 81; рівень: 236 мг/дл, місяц= ь 24: 133 мг/дл). Для кожної вікової групи серед = 85;є зниження ві = 76; початковог&= #1086; значення ХС-ЛПНЩ, визначене з = 72; методом найменших квадратів, становило -43 % ( = 87;очатковий рівень: 234 мг/дл, місяць 24: 124 мг/дл), -45 = % (початковий рівень: 234 мг/дл, місяць 24: 124 мг/дл) та -35 % (початкови&= #1081; рівень: 241 мг/дл, місяць 24: 153 мг/дл) у вікових гру = 87;ах від 6 до <10, від 10 до <14 і від 14 до <1= 8 років відповідно.

Резул= 100;татом застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну у дозах 5 мг, 10 м= 075; і 20 мг також були статистичнl= 6; значущі середні зміни порівняно з = 087;очатковими показникамl= 0; таких вторинних змін= ;них величин ліпідів і ліпопротеїl= 5;ів: ХС-ЛПВЩ, загальний Х = 57;, ХС-неЛПВЩ, ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛП&#= 1042;Щ, загальний ХС/ХС-ЛПВЩ, ТГ/ХС-ЛПВЩ, ХС-неЛПВЩ/ХС-&#= 1051;ПВЩ, апоВ, апоВ/апоА-1. Кожна з цих змін демонструв&= #1072;ла полі= ;пшення ліпідних реакцій і зберігаласn= 3; протягом 2 років.

Післ= ;я 24 мі= 089;яців лікування жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання виявлено не = 073;уло (див. розділ «Особ= 083;ивості застосуванl= 5;я»).

У рандомізовk= 2;ному, подвійному сліпому, пла= 094;ебо-контрол= ьованому, багатоцентl= 8;овому, перехресноl= 4;у дослідженнo= 0; вивчали розувастатl= 0;н у дозі 20 мг один раз на добу порівняно з плацебо з участю 14 дітей та підлітків (віком від 6 до 17 років) із гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією. Дослідженнn= 3; включало ак = 90;ивну 4-тижневу підготовчу фазу з дотриманняl= 4; дієти, під час якої пацієнтів лікували розувастатl= 0;ном у дозі 10 мг, перехресну фазу, що складалася = 79; 6-тижневого періоду лік = 91;вання розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг із попереднім або подальшим 6-тижневим лікуванням = 87;лацебо, та 12-тижневу = підтр= 080;муючу фа= зу, протягом якої всі пацієнти отримували 20 мг розувастатl= 0;ну. Пацієнти, як= 110; пер = 77;бували на терапії езетимібом або аферезо = 84;, продовжуваl= 3;и отримувати це лікуванн= 03; протягом ус= 00;ого дослідженнn= 3;.

Стат= ;истично значуще (p =3D 0,005) зниження рівня ХС-ЛПН= 065; (22,3 %; 85,4 мг/дл, або 2,2 ммоль/л) спостерігаl= 3;и через 6 тижнів лік = 91;вання розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг порівняно з плацебо. Спостерігаl= 3;ося статистичнl= 6; значуще зниження загального ХС (20,1 %, р=3D0,003), ХС-не= ЛПВЩ (22,9 %, р=3D0,003) і апоВ (17,1 %, р=3D0,024). Також спостерігаl= 3;ося зниження рівнів ТГ, ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛП&#= 1042;Щ, загального ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС-= неЛПВЩ/ХС-ЛП= 042;Щ та а&= #1087;оВ/апоА-І після 6 тижнів лікування розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг порівняно з плацебо. Зниження рівня ХС-ЛПН= 065; через 6 тижн= 10;в лікування розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг з наступними 6 тижнями лікування плацебо збе = 88;ігалося протягом 12 тижнів безперервнl= 6;ї терапії. В одного пацієнта спостерігаl= 3;ося подальше зниження рівня ХС-ЛПН= 065; (8,0 %), загального ХС (6,7 %) і ХС-неЛПВЩ (7,4 %) після 6 тижн= 10;в лікування з титруванняl= 4; дози до 40 мг.

Під час продовженнn= 3; відкритого лікування розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг у 9 k= 9; цих пацієнт= 10;в до 90 тижнів зниження рівня ХС-ЛПН= 065; зберігалосn= 3; в межах від -12,1 % до -21,3 %.

У відкритому дослідженнo= 0; посиленого титрування доз у 7 оцінюваниm= 3; дітей і підлітків (в= 110;ком від 8 до 17 років) із гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією (див. вище) відсоток зниження рівня ХС-ЛПН= 065; (21,0 %), загального ХС (19,2 %) та ХС-неЛПВЩ (21,0 %) від вихідного рівня після 6 тижнів лікування розувастатl= 0;ном в дозі 20 мг відповідав тому, що спостерігаl= 3;ося у вищезгаданl= 6;му дослідженнo= 0; у дітей та підлітків і = 79; гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією.

Євро= ;пейське агентство з лікарських засобів відмовилосn= 3; від зобов’язанl= 5;я надавати результати = 76;осліджень розувастатl= 0;ну у всіх підгрупах дітей із гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією, первинною комбінованl= 6;ю (змішаною) ди&#= 1089;ліпідемією та для профілактиl= 2;и порушень з боку серцево-суд = 80;нної системи (див. розділ&nbs= p;«Спос= 110;б застосуванl= 5;я та дози» для отримання інформації щодо застосуванl= 5;я діт= 03;м).

Фарма= 082;окінетика.=

Всм= 086;ктування

Маl= 2;симальна концентрацo= 0;я розувастатl= 0;ну у плазмі кро= 074;і досягаєтьсn= 3; приблизно через 5 годин після перор = 72;льного застосуванl= 5;я. Абсолютна б= 10;одоступніс&#= 1090;ь становить приблизно 20 %.

Роз= 087;оділ

i= 6;озувастати= 085; значним чином захоплюєтьl= 9;я печінкою, як= 072; є основним місцем синтезу хол = 77;стерину та кліренсу ХС-ЛПНЩ. Об’єм розпо = 76;ілу розувастатl= 0;ну становить приблизно 134<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:TimesNewRoman;mso-ansi-la= nguage: RU;mso-fareast-language:UK'> л. Близько 90 % розувастатl= 0;ну зв’язуєтьсn= 3; з білками пл= 072;зми крові, переважно з альбуміном.

Мет= 072;болізм

i= 6;озувастати= 085; зазнає незначного метаболізмm= 1; (приблизно 10<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:TimesNewRoman; mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:UK'> %). Дослідженнn= 3; метаболізмm= 1; in vitro із використанl= 5;ям гепатоцитіk= 4; людини свід = 95;ать, що розувастатl= 0;н є слабким субстратом для метаболізмm= 1; на основі ферментів ц = 80;тохрому Р450. Основним задіяним ізоферментl= 6;м є CYP2C9, дещо меншу роль відіграють 2C19, 3A4 та 2D6. Основними визначенимl= 0; метаболітаl= 4;и є N-десметилов= 080;й та лактоновий метаболіти. N-десметил-ме&#= 1090;аболіт приблизно н = 72; 50 % менш активний, ні= 078; розувастатl= 0;н; лактоновий метаболіт вважається клінічно неактивним. На розувастатl= 0;н припадає більше 90 % активності циркулюючоk= 5;о інгібітора ГМГ-КоА-реду= 082;тази.

Вив= 077;дення

i= 5;риблизно 90 % дози розувастатl= 0;ну виводиться = 91; незміненомm= 1; стані з кало= 084; (разом всмоктана т = 72; невсмоктанk= 2; діюча речовина), решта виводиться із сечею. Приблизно 5 % виводиться із сечею у незміненій формі. Періо= 076; напіввиведk= 7;ння з плазми кро= 074;і становить приблизно 19 годин і не збільшуєтьl= 9;я при підвищенні дози. Середн= 108; геометричнk= 7; значення кліренсу препарату і = 79; плазми кров= 10; становить приблизно 50 л/год (коефіцієнт варіації – 21,7 %). Як і в інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, печінкове захоплення розувастатl= 0;ну відбуваєтьl= 9;я з участю мембранногl= 6; транспортеl= 8;а OATP-C, який відіграє важливу рол= 00; в печінкові = 81; елімінації розувастатl= 0;ну.

Лін= 110;йність =

i= 7;истемна експозиція розувастатl= 0;ну збільшуєтьl= 9;я пропорційнl= 6; до дози. При багаторазоk= 4;ому щоденному застосуванl= 5;і параметри фармакокінk= 7;тики не змінюють = 89;я.

Осо= 073;ливі групи пацієнтів<= /span>

Вік та стать

Не спостерігаn= 8;ться клінічного значущого впливу віку або статі на фармакокінk= 7;тику розувастатl= 0;ну у дорослих. Фармакокінk= 7;тика розувастатl= 0;ну у дітей та пі&#= 1076;літків із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією подібна до фармакокінk= 7;тики у дорослих добровольцo= 0;в (див. розділ «Діти»).

Рас= 072;

h= 4;ослідження фармакокінk= 7;тики виявили, що у &= #1087;ацієнтів монголоїднl= 6;ї раси (японців, кит&#= 1072;йців, філіппінціk= 4;, в’єтнамців та корейців) медіанні значення AUC та= C_max приблизно вдвічі вищі, ніж у європе= 086;їдів; у індійців медіанні значення AUC та= C_maxпідв= ищені приблизно в 1,3 раза. Аналіз популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики не виявив клінічно значущої рі = 79;ниці між пацієнтами європеоїднl= 6;ї та негроїдної рас.

Пор= 091;шення функції нирок

i= 9; дослідженнo= 0; за участю пацієнтів і = 79; різним ступенем порушення ф = 91;нкції нирок змін плазмових концентрацo= 0;й розувастатl= 0;ну або N-десмети= л-метаболіт = 91; в осіб зі слабкою чи помірною недостатніl= 9;тю відзначено не було. У пацієнтів і = 79; тяжкими порушеннямl= 0; функції нирок (кліренс кре= 072;тиніну <30 мл/хв) плазмові концентрацo= 0;ї розувастатl= 0;ну були в 3 рази, а рівні N-д = 77;сметил-мета&= #1073;оліту в 9 разів вищими, ніж у &= #1079;дорових добровольцo= 0;в. Рівноважні плазмові концентрацo= 0;ї розувастатl= 0;ну у пацієнтів, які перебуваютn= 0; на гемодіалізo= 0;, були прибли = 79;но на 50 % вищими, ніж у здорових добровольцo= 0;в.

Пор= 091;шення функції печінки =

i= 9; дослідженнo= 0; з участю пац= 110;єнтів із різними ступенями п = 86;рушення печінкових функцій ознак підви = 97;еної експозиції розувастатl= 0;ну не було вияв= 083;ено у пацієнтів, стан яких оцінювали у 7 аk= 3;о менше балів за шкалою Чайлда–П’ю. Однак у двох пацієнтів, які набрали 8 та 9 за шкалою Чайлда–П’ю, системна експозиція була щонайм = 77;нше вдвічі вища, ніж у пацієнтів і = 79; меншими балами. Досвід застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну пацієнтам, стан яких оцінюється = 91; більше ніж 9 = 073;алів за шкалою Чайлда–П’ю, відсутній.

Ген= 077;тичний поліморфізl= 4; <= /i>

Ро= ;зподіл інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, в тому числі розувастатl= 0;ну, відбуваєтьl= 9;я з участю транспортнl= 0;х білків ОАТР1В1 та BCRP. У пацієнтів і = 79; генетичним поліморфізl= 4;ом SLCO1B1 (OATP1B1) та/або ABCG2 (BCRP) існує ризик підвищеної експозиції розувастатl= 0;ну. При окремих формах поліморфізl= 4;у SLCO1B1 с.521СС та ABCG2 с.421А&#= 1040; експозиція розувастатl= 0;ну (AUC) підвищена l= 7;орівняно із генотипами SLCO1B1 с.521ТТ або ABCG2 с.421СС. Спеціальне генотипуваl= 5;ня в клінічній практиці не передбаченk= 7;, але пацієнтам і = 79; таким поліморфізl= 4;ом рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти меншу добов = 91; дозу розува = 89;татину.

Діт= 080;

Два дослідженнn= 3; фармакокінk= 7;тики розувасm= 0;атину (у формі таблеток) у дітей із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією віком від 10 до= 17 років або ві= 076; 6 до 17 років (загалом 214 пацієнтів) п= 086;казали, що експозиція лікар= 089;ького засобу у дітей нижч= ;а або подібна до експозиції = 91; дорослих пацієнтів. Е= 082;спозиція розувастатl= 0;ну була передбачувk= 2;ною відповідно до дози та тривалості = 87;рийому протягом більш ніж 2 роки спостережеl= 5;ь.

Клінічні характерисm= 0;ики.

Показання.

Лік= 091;вання гіперхолесm= 0;еринемії

Доросл&= #1080;м, підліткам т = 72; дітям віком від 6 років із первинною гіперхолесm= 0;еринемією (типу ІІа, в тому числі і= 079; гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією) або змішано= 02; дисліпідемo= 0;єю (типу IІb) як доповнення до дієти, коли дотримання дієти та застосуванl= 5;я інших немедикамеl= 5;тозних засобів (наприклад ф= 110;зичних вправ, зниження маси тіла) є недостатніl= 4;.

h= 4;орослим, підліткам т = 72; дітям віком від 6 років при гомозиг = 86;тній сімейній гіперхолесm= 0;еринемії як доповнення до дієти та інших ліпід = 86;знижувальн&#= 1080;х засобів лікування (н= 072;приклад аферезу ЛПН = 65;) або у разі, коли таке лікування є недоречним.<= o:p>

Про= 092;ілактика серцево-суд = 80;нних порушень

Запобі&= #1075;ання значним серцево-суд = 80;нним порушенням = 91; пацієнтів, яким, за оцінками, за= 075;рожує високий ризик першого випадку сер = 94;ево-судинно&= #1075;о порушення (д= 080;в. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»), як доповнен = 85;я до корекції інших факторів ризику.

Проти= 087;оказання.

Евой&= #1076;^® протипоказk= 2;ний:

– пацієнтам і = 79; підвищеною чутливістю до розуваст = 72;тину або до будь-я&#= 1082;ої з допоміжни = 93; речовин препарату;=

– пацієнтам з активним захворюванl= 5;ям печінки, в тому числі стійкими підвищенняl= 4;и сироватковl= 0;х трансамінаk= 9; невідомої етіології т = 72; будь-якими підвищенняl= 4;и трансамінаk= 9; у сироватці крові, що втричі перевищуютn= 0; верхню межу норми (ВМН);

– пацієнтам і = 79; тяжким порушенням функції нир = 86;к (кліренсом креатиніну <= 30 мл/хв);

– пацієнтам і = 79; міопатією;=

– пацієнтам, які одночасно отримували комбінацію софосбувір/ = 74;елпатасвір/&= #1074;оксилапрев= ;ір (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»);

– пацієнтам, які одночасно отримують циклоспориl= 5;;

– у період вагітності = 72;бо годування груддю, а також жінка = 84; ре= продуктивнl= 6;го віку, які не застосовуюm= 0;ь належні засоби конт = 88;ацепції.

Доза = 40 мг протипоказk= 2;на пацієнтам зі= схильніст= 102; = 076;о міопатії/ра = 73;доміолізу.

До факторів так= 086;го ризику нале&= #1078;ать:

– пом= ірне порушення функції нирок (кліренс креатиніну <= 60 мл/хв);

– гіпотиреоз;

– наявність в особистому або родинному а = 85;амнезі спадкових м’язових захворюванn= 0;;

= 211; наявність в анамнезі міотоксичнl= 6;сті на тлі застосуванl= 5;я інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-р= 077;дуктази або фібраті = 74;;

– зловживаннn= 3; алкоголем;=

– ситуації, що можуть призвести д = 86; підвищення концентрацo= 0;ї лікарськогl= 6; засобу у плазмі кров= 10;;

– належність до монголоїдн&= #1086;ї раси;

– супутнє застосуванl= 5;я фібратів.

(Див. роk= 9;діли «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій» = 10; «Фармакокіl= 5;етика»).

Взає= ;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Вплив супутніх препаратів на розувастатl= 0;н

Інгібі= 090;ори транспортнl= 0;х білків

Розув&= #1072;статин є субстрато = 84; деяких транспортнl= 0;х білків, в тому числі печінковогl= 6; транспортеl= 8;а= захоплення ОАТР1В1 та ефлюксного транспортеl= 8;а= BC= RP. Одночасне застосуван&= #1085;я лік = 72;рського засобу Евой&= #1076;^® із лікарськимl= 0; засобами, що пригнічуютn= 0; ці транспортнo= 0; білки, може призводити до підвищення= концентрацo= 0;ї= розувастатl= 0;ну в плазмі крові та збільшенн= 103; ризику міопатії (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій&ra= quo;, таблицю 2).

Цикл&= #1086;спорин

У пері&= #1086;д одночасногl= 6; застосуванl= 5;я лік = 72;рського засобу Евой&= #1076;^® та циклоспориl= 5;у значення AUC розувастатl= 0;ну були в середньому приблизно у 7 разів вищим = 80;, ніж ті, які спостерігаl= 3;ися у здорових добровольцo= 0;в (див. таблицю 2= ). Евойд^® протипоказk= 2;ний пацієнтам, які одночасно о = 90;римують циклоспориl= 5; (див. розділ «<= /span>Пр= отипоказанl= 5;я&ra= quo;).

Одно&= #1095;асне застосуванl= 5;я не впливало на концентрацo= 0;ю циклоспориl= 5;у в плазмі крові.

Інгі&= #1073;ітори протеази

Хоча точний механізм взаємодії невідомий, одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; протеази може значно збільшуватl= 0; експозицію розувастатl= 0;ну (див. таблицю 2= ). Наприклад, у дослідженнo= 0; фармакокінk= 7;тики одночасне застосуванl= 5;я 10 мг розувастатl= 0;ну та комбінованl= 6;го лікарськогl= 6; засобу, що містив два інгібітори протеази (300 мг атазанавірm= 1;/100 мг ритонавіру), у здорових добровольцo= 0;в супроводжуk= 4;алося підвищенняl= 4; AUC= та= ; Cmax розувастатl= 0;ну приблизно в 3 та 7 разів відповідно. Одночасне застосуванl= 5;я лік = 72;рського засобу Ево= 081;д^® та деяких комбінацій інгібіторіk= 4; протеази можливе після ретельного = 72;налізу необхідносm= 0;і корекції дози препарату Е = 74;ойд^®, з огляду на очікуване зростання експозиції розувастатl= 0;ну (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Ос&#= 1086;бливості застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій», таблицю 2).

Гемфібр= ;озил та інші ліпідознижm= 1;вальні засоби=

Одноча&= #1089;не застосуванl= 5;я препарату Е = 74;ойд^® та гемфіброзиl= 3;у призводило до зростанн= 03; AUC= та= ; Cmax розувастатl= 0;ну в 2 рази (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

На підставі даних спеціальниm= 3; досліджень = 85;е очікується фармакокінk= 7;тично значущої взаємодії з = 092;енофібрато&= #1084;, однак можлива фармакодинk= 2;мічна взаємодія. Гемфіброзиl= 3;, фенофібрат, інші фібрат = 80; та ліпідозн = 80;жувальні дози (≥ 1 г/добу= ;) ніацину (нікотиново= 11; кислоти) збі= 083;ьшують ризик міопатії пр = 80; одночасном&= #1091; застосуванl= 5;і з інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА-реду= 082;тази, ймовірно, за рахунок тог = 86;, що вони можуть спричиняти міопатію, як= 097;о їх застосов = 91;вати окремо. Доза = 40 мг протипоказk= 2;на при супутньому застосуванl= 5;і фібратів (див. розділи «Протипоказ= ;ання&ra= quo; = 090;а &= laquo;Особливост= ;і застосуванl= 5;я»). Таким пацієнтам також слід р= 086;зпочинати терапію з дози 5 мг.

Езетим= 110;б

Одноч&= #1072;сне застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Евой = 76;^® у дозі 10 мг та езетимібу 10 мг пацієнта = 84; із гіперхол = 77;стеринеміє&#= 1102; призводило до зростанн= 03; AUC розувастатl= 0;ну в 1,2 раза (таблиця 2). Не можна виключати фармакодинk= 2;мічної взаємодії між = 083;ікарським засобом = 045;войд^® та езетимібом, що може призвести д = 86; небажаних явищ (див. розділ «Ос= 086;бливості застосуванl= 5;я»).<= o:p>

Антаци= 076;ні лікарські засоби

Одноча&= #1089;не застосуванl= 5;я лік = 72;рського засобу Ево= 081;д^® із суспензіямl= 0; антацид&= #1110;в, що містять гідроксид алюмінію аб = 86; магнію, знижувало концентрацo= 0;ю розувастатl= 0;ну у плазмі крові приблизно н = 72; 50 %. Цей ефект був менш вираженим у разі застос = 91;вання антацидних засобів через 2 години післ= 03; лікар= 089;ького засобу Евойд^®. Клінічну значущість цієї взаємодії н = 77; вивчали.

Еритром= ;іцин

Одноча&= #1089;не застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Е = 74;ойд^® та еритроміциl= 5;у знижувало AUC= розуваста&#= 1090;ину на 20 %, а C_max — на 30 %. = 062;я взаємодія може бути спричинена<= /span> посиленl= 6;ю перистальтl= 0;кою кишечника внаслідо = 82; дії ерит = 88;оміцину.

Фермен= 090;и цитохрому Р450<= /span>

Рk= 7;зультати досліджень in = vitro = та in vivo свідчать, щl= 6; розувастатl= 0;н не інгібує і не стимулює ізоферментl= 0; цитохрому Р450. Окрім цього, розувастатl= 0;н є слабким субстратом цих ізоферментo= 0;в. &= #1058;аким чином, взаємодії з лікарськимl= 0; засобами в результаті метаболізмm= 1;, опосередкоk= 4;аного Р450, не очікуєт= ;ься. Не спостерігаl= 3;ося клінічно зн = 72;чущих взаємодій між розувастатl= 0;ном та флуконаз = 86;лом (інгібіторо = 84; CYP= 2C9 тk= 2; CYP= 3A4) або кетоконазоl= 3;ом (інгібіторо = 84; CYP= 2A6 тk= 2; CYP= 3A4).=

Взаємод= ;ії, що вимагают= 00; корекції дози розува = 89;татину (див. також таблицю 2)

При необхідносm= 0;і застосуванl= 5;я лік = 72;рського засобу Ево= 081;д^® з іншими лікарськимl= 0; засобами, здатними пі = 76;вищувати експозицію розувастатl= 0;ну, дозу лікарськог&= #1086; засобу Ево= 081;д^® потрібно скоригуватl= 0;. = 071;кщо очікується, що експозиція лікар= 089;ького засобу (AUC) зросте приблизно в 2 або більше разів, застосуванl= 5;я Евойду^® слід роз= ;починати з дози 5 мг один раз на добу. Максим= 072;льну добову дозу лікар= 089;ького засобу Евой&= #1076;^® слід скоригуватl= 0; таким чином, щоб очікува = 85;а експозиція розувастатl= 0;ну не перевищу = 74;ала експозицію, що відзначаєтn= 0;ся при прийомі дози 40 мг/добу без застосуванl= 5;я лікарських засобів, що взаємодіютn= 0; із препарат = 86;м; наприклад, при застосуванl= 5;і з гемфіброз = 80;лом доза Евойду^® становитимk= 7; 20 мг (збільшення експозиції = 74; 1,9 раза), при застосуванl= 5;і із комбінацієn= 2; ритонавір/а = 90;азанавір – 10 мг (збільшення = 074; 3,1 раза).

Якщо лікарський засіб збільшує AUC розувастатl= 0;ну менш ніж у 2 рази, початкову дозу зменшу = 74;ати не потрібно, але слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при збільшенні дози лікарс= 00;кого засобу Евой = 76;^®до понад 20 мг.

Таблиця= ; 2

Вплив супутніх лікарських засобів на експозицію розувастатl= 0;ну

(AUC; в порядку зменшення величини) за опубліковаl= 5;ими даними клінічних досліджень

Режим дозування лікарськог= 086; засобу, що вз= аємодіє

Режим дозування розувастат= 080;ну

Зміни AUC розувастат= 080;ну*=

Софосбу&#= 1074;ір/= велпата&#= 1089;вір/= воксила&#= 1087;ревір (400 мг-100 мг-100 мг) + воксилапре= 074;ір (100 мг) один раз на добу протягом 15 днів

= 10 мг, однораk= 9;ова доза<= o:p>

↑ 7,4 раза<= /span>

Циклоспори&#= 1085; від 75 мг двічo= 0; на добу до 200 мг двічі на добу, 6 місяців

10 мг один раз на добу, 10 дні = 74;

↑ 7,1 раза=

Даролутамі= ;д 600 мг двічі на добу, 5 днів

5 мг, одноразова доза

↑ 5,2 раза

Ре = 75;орафеніб 160 мг один раз на добу, 14 дні = 74;

5 мг, одноразова доза

↑ 3,8 раза

Атазанавір 300 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг один раз на добу, 8 дніk= 4;

10 мг, одноразова доза

↑ 3,1 раз&= #1072;

Ве = 83;патасвір 100 мг один раз на добу

10 мг, одноразова доза

↑ 2,7 раза

Ом = 73;ітасвір 25 мг/паритапр&#= 1077;вір 150 мг/

ри = 90;онавір 100 мг один раз на добу/ дасабувір 400 l= 4;г двічі на добу, 14 днів<= /span>

5 мг, одноразова доза

↑ 2,6 раза

Гр = 72;зопревір 200 мг/елбасвіl= 8; 50 мг один раз на добу, 11 дні = 74;

10 мг, одноразова доза

↑ 2,3 раза

Гл = 77;капревір 400 мг/пібрента&#= 1089;вір 120 мг один раз = 085;а добу, 7 днів

5 мг один раз на добу, 7 днів

↑ 2,2 раза

Ло = 87;інавір 400 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг двічі на добу, 17 днів<= /span>

20 мг од = 80;н раз на добу, 7 днів

↑ 2,1 раз&= #1072;

Кл = 86;підогрель 300 мг, потім 75 мг чер= ез 24 год

20 мг, одиноразова доза<= o:p>

↑ 2 раз&= #1080;

Гемфібрози&#= 1083; 600 мг двічі на добу, 7 днів

80 мг, &= #1086;днора = 79;ова доза

↑ 1,9 раз&= #1072;

Збільше&#= 1085;ня AUC розувастат= 080;ну менше ніж у 2 рази

Режим дозування лікарськог= 086; засобу, що вз= аємодіє

Режим дозування розувастат= 080;ну

Зміни A= UC розувастат= 080;ну*

Елтромбопа&#= 1082; 75 мг один раз на добу, 5 дніk= 4;

10 мг, одноразова доза

↑ 1,6 раз&= #1072;

Дарунавір 600 мг/р&= #1080;тон= авір 100 мг двічі на добу, 7 днів

10 мг один раз на добу, 7 дніk= 4;

↑ 1,5 раз&= #1072;

Типранаві&#= 1088; 500 мг/р&= #1080;тон= авір 200 мг двічі на добу, 11 днів<= /span>

10 мг, одноразова доза

↑ 1,4 раз&= #1072;

Дронедарон 400 мг двічі на добу

Невідомо=

↑ 1,4 раз&= #1072;

Ітраконазо&#= 1083; 200 мг один раз на добу, 5 дніk= 4;

10 мг, одноразова доза

↑ 1,4 раз&= #1072; **

Езетиміб 10 мг один раз на добу, 14 дні = 74;

10 мг один раз на добу, 14 дні = 74;

↑ 1,2 раз&= #1072; **

Зниження AUC розувастат= 080;ну

Режим дозування лікарськог= 086; засобу, що вз= аємодіє

Режим дозування розувастат= 080;ну

Зміни A= UC розувастат= 080;ну*

Еритроміци&#= 1085; 500 мг чотири рази на д&#= 1086;бу, 7 дні = 74;

80 мг, одноразова доза

↓ 20 %

Байкалін 50 мг тричі на добу, 14 днів<= /span>

20 мг, одноразова доза

↓ 47 %

* Дані= ;, представлеl= 5;і як зміна в х разів, являю= 090;ь собою співвідношk= 7;ння між застосуванl= 5;ям розувастатl= 0;ну у комбінаці= 11; та окремо. Да&#= 1085;і, представлеl= 5;і у вигляді % зміни, являю= 090;ь собою % різницю від = 85;осно показників при застосуванl= 5;і розувастатl= 0;ну окремо.

Збіл&= #1100;шення позначено значком ↑, зменшення – ↓.

** Булl= 6; проведено кілька досліджень взаємодії при різних дозах розув = 72;статину, в таблиці под= 072;но найбільш значуще співвідношk= 7;ння.

Ліка&= #1088;ські засоби / комбінації, які не мали клінічно значущого впливу на співвідношk= 7;ння AUC розувастатl= 0;ну при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і: алеглітазаl= 8; 0,3 мг 7 днів; фенофібрат 67 мг 7 днів 3 рази на добу; флуконазол 200 мг 11 днів 1 раз = 85;а добу; фозампренаk= 4;ір 700 мг/ ритонавір 100 м= г 8 днів 2 рази на добу; кетоконазоl= 3; 200 мг 7 днів 2 раз&#= 1080; на добу; рифампін 450 м&#= 1075; 7 днів 1 раз на добу; силімарин 140 мг 5 днів 3 рази на добу

Вплив розувастатl= 0;ну на супутні лікарські засоби

Антаго= 085;істи вітаміну К=

Як і щод= ;о інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, на початку застосуванl= 5;я лі= карського засобу Ево= 081;д^® або при підвищенні його дози у пацієнтів, я= 082;і одночасно застосовуюm= 0;ь антагоністl= 0; вітаміну К (наприклад варфарин аб = 86; інший кумар = 80;новий антикоагулn= 3;нт), можливе підвищення = 84;іжнародног&#= 1086; нормалізовk= 2;ного співвідношk= 7;ння (МНС). Припинk= 7;ння застосуванl= 5;я препарату Е = 74;ойд^® або зменшення його дози може призвести д = 86; зниження МНС. У таких випадках бажаний нал = 77;жний моніторинг МНС.

Перора= 083;ьні контрацептl= 0;ви/гормонозам= існа терапія (ГЗТ)

Одноча&= #1089;не застосуванl= 5;я лі= карського засобу Ево= 081;д^® та пероральниm= 3; контрацептl= 0;вів призводило до підвищення AUC= етинілестрk= 2;діолу та норгестрелm= 1; на 26 % та 34 % відповідно. Таке підвищення слід врахов = 91;вати при підборі дози пероральниm= 3; контрацептl= 0;вів. Даних щодо фармакокінk= 7;тики препаратів = 91; пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь Евойд^® та ГЗТ, немає, тому не можн= 072; виключати подібного ефекту. = 054;днак комбінацію широко застосовувk= 2;ли жінкам = 091; рамках клінічних досліджень = 10; вона переносилаl= 9;я добре.

Інші лікарські засоби

Дигоксин

За даними спеціальниm= 3; досліджень, кліні= чно значущої взаємодії і = 79; дигоксином не очікується.

= Фузидова кислота

Дослід&= #1078;ення взаємодії розувастатl= 0;ну з фузидовою кислотою не проводили. Рl= 0;зик міопатії, у т.ч. з рабдоміоліk= 9;ом, може бути збільшений = 74;наслідок супутнього = 89;истемного застосуванl= 5;я фузидовl= 6;ї кислоти зі статинам = 80;. Механізм цієї взаємодії (фармакодин = 72;мічний або фармакокінk= 7;тичний, або і те, й інше) поки не з’ясований. Повідомлялl= 6;ся про рабдоміоліk= 9; (зокрема дея= 082;і летальні випадки) у пацієнтів, які отримували = 94;ю комбінацію.

Пk= 2;цієнтам, у яких систе= 084;не застосуванl= 5;я фузидовl= 6;ї кислоти вважається необхідним, лікування Евойдом<= sup>® слід припинити н = 72; весь термін лікування фузидовою кислотою. &= #1058;акож див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

Діти

Дослі&= #1076;ження взаємодії проводили лише з участ= 102; дорослих. Ступінь взаємодії у дітей невідомий.=

Особливос = 90;і застосуванl= 5;я.

= Вплив на нирки

Протеї&= #1085;урія, яку виявлен = 86; у результат= 10; аналізу за тест-смужка = 84;и та яка була п&#= 1077;реважно канальцевоk= 5;о походження, спостерігаl= 3;ася у пацієнтів, які лікувалися високими дозами розу = 74;астатину, зокрема 40 мг, і у більшості випадків ма = 83;а тимчасовий = 72;бо переривчасm= 0;ий характер. = 055;ротеїнурія не була передвісниl= 2;ом гострої або прогресуючl= 6;ї хвороби нирок (див. розділ «По= 073;ічні реакції»). Частота повідомленn= 0; про серйозн= 10; явища з боку нирок у пост= 084;аркетингов&= #1080;х дослідженнn= 3;х вища при зас= 090;осуванні дози 40 мг. У пацієнтів, які приймають ліка= ;рський зас= 10;б у дозі 40 мг, в ході спостережеl= 5;ня слід регуля = 88;но перевіряти функцію нирок.

= Вплив на скелетну мускулатурm= 1;

Поруше&= #1085;ня з боку скелетної мускулатурl= 0;, наприклад міалгія, міопатія та зрідка рабд = 86;міоліз, спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, які приймал = 80; розувастат&= #1080;н у будь-яких дозах, особливо більше 20 мг. <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt'>Дуже рідко випадки рабдоміоліk= 9;у відзначалиl= 9;я при застосу = 74;анні езетимібу у комбінації = 79; інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА-реду= 082;тази. Не можна виключати можливість фармакодинk= 2;мічної взаємодії (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-language:UK'>«В= заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»), а тому таку комбінацію слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;.

Як і при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, частота повідомленn= 0; про випадки рабдоміоліk= 9;у, пов’язаногl= 6; із застосуванl= 5;ям розувастатl= 0;ну, у постмаркетl= 0;нговому періоді бул = 72; вищою при дозі 40 мг.

Рів= 077;нь креатинкінk= 2;зи

Рівень креатинкінk= 2;зи (КК) не слід вимірювати після значних фізичних навантаженn= 0; або при наявності і = 85;ших імовірних п = 88;ичин підвищення КК, що можуть ускладнюваm= 0;и інтерпретаm= 4;ію результатіk= 4;. Якщо початк = 86;ві рівні КК значно підвищені (>5 разів вище В= 052;Н), протяго&= #1084; = 5–7 днів необхідно зробити повторний аналіз, щоб підтвердитl= 0; результати. = 071;кщо результати повторного аналізу під = 90;верджують, що початков = 77; значення КК більше ніж у 5 = разів перевищує ВМН, заст = 86;сування р&= #1086;зувастатин= ;у розпочиl= 5;ати не слід.

Пере&= #1076; початком лікування<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:UK'>

Евой&= #1076;^®, як і інші інг&#= 1110;бітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази, слід з обережністn= 2; призначати пацієнтам зі = 089;хильністю до міопатії/ра = 73;доміолізу. &= #1044;о факторів такого ризику належать:=

= 211; порушення функції нирок;

= 211; гіпотиреоз;

= 211; наявність в особистому або родинному а = 85;амнезі спадкових захворюванn= 0; м’язів;

= 211;наявність в анамнезі міотоксичнl= 6;сті на тлі застосуванl= 5;я інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази або фібраті = 74;;

= 211; зловживаннn= 3; алкоголем;=

= 211; вік >70 років;

– ситуації, що можуть призвести д = 86; підвищення рівнів ліка = 88;ського засобу у плазмі кро&#= 1074;і (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» = 10; «Фармакокіl= 5;етика»);

– супутнє застосуванl= 5;я фібратів.=

У таких пацієнтів пов’язаний із лікуванн= 03;м ризик потрібно оцінювати, порівнюючи = 79; очікуваною користю; також рекомендуєm= 0;ься клінічний моніторинг. Якщо початк = 86;ві рівні КК значно підвищені (>5 разів вище В= 052;Н), лікування р = 86;зпочинати не слід.

У період лікування<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-language:UK'>

Пацієн&= #1090;ів слід попросити негайно повідомлятl= 0; про м’язови = 81; біль, слабкість або судоми невідомої етіології, особливо якщо вони супроводжуn= 2;ться нездужанняl= 4; або гарячко= 02;. У таких пацієнтів потрібно вимірювати рівні КК. Застосуванl= 5;я лікарсь&= #1082;ого засобу слі= 076; припинити, якщо рівні К= 050; значно підв = 80;щені (>5 разів вище ВМН) або якщо симптоми з б= 086;ку м’язів тяжк= 10; та спричиняютn= 0; щоденний ди = 89;комфорт (навіть якщо рівні КК ≤5 ВМН). У разі зникнення симптомів т = 72; повернення рівня КК до норми можна поновити терапію лікарським засобом Ево&#= 1081;д^® або альтернатиk= 4;ним інгібітороl= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази у найменшій дозі та під ретельним наглядом. Регулярно перевіряти рівні КК у асимптомниm= 3; пацієнтів немає потреби. Дуж= 077; рідко повідомлялl= 0; про випадки імуноопосеl= 8;едкованої некротизуюm= 5;ої міопатії (ІОНМ) під час або після те= 088;апії статинами, в тому числі розувастатl= 0;ном. Клінічними проявами ІОНМ є слабкість проксимальl= 5;их м’язів та підвищення рівня креат = 80;нкінази у сироватці крові, що зберігаєтьl= 9;я навіть післ= 03; припинення = 79;астосуванн&#= 1103; статинів.=

У клінічних дослідженнn= 3;х не було отримано доказів підвищеногl= 6; впливу на скелетну мускулатурm= 1; у невеликої кількості пацієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н та супутні лікарські засоби. Однак підвищення частоти міозиту та міопатії відзначалоl= 9;я у пацієнтів, які приймал = 80; інші інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази разом із похідними фіброєвої кислоти, в тому числі гемфіброзиl= 3;ом, циклоспориl= 5;ом, нікотиновоn= 2; кислотою, азольними протигрибкl= 6;вими препаратамl= 0;, інгібітораl= 4;и протеази та макролідниl= 4;и антибіотикk= 2;ми. Гемфіброзиl= 3; підвищує ризик міопатії пр = 80; супутньому застосуванl= 5;і з деякими інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА-реду= 082;тази. Тому застосовувk= 2;ти Евойд^® у комбінації із гемфіброзиl= 3;ом не рекоменд = 91;ється. Користь подальшої зміни рівня ліпідів при застосуванl= 5;і лікарсь&= #1082;ого засобу Ево= 081;д^® у комбінаці= 11; із фібратам = 80; або ніацино = 84; потрібно ретельно зважувати порівняно з потенційниl= 4;и ризиками, пов’язанимl= 0; із застосуванl= 5;ям таких комбінацій. Доза 40 мг протипоказk= 2;на при супутньому застосуванl= 5;і фібратів (ди= 074;. розділи «Вз = 72;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» = 90;а «Побічні реакції»).

Ев= ойд^® не слі&= #1076; застосовувk= 2;ти одночасно з системними лікарськимl= 0; засобами фузидової кислоти або протягом 7 днів після п= 088;ипинення лікування фузидовою кислотою. Пацієнтам, у яких систем = 85;е застосуванl= 5;я фузидовl= 6;ї кислоти вважається необхідним, лікування статинами слід припинити н = 72; весь термін = 083;ікування фузидовою кислотою. Повідомлялl= 0; про рабдоміоліk= 9; (у тому числі декілька ле = 90;альних випадків) у пацієнтів, які отримували комбінацію фузидової кислоти та статинів (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Пацієнтам слід порадити негайно звернутися = 87;о медичну допомогу, якщо вони відчувають = 73;удь-які симптоми м’язової слабкості, болю або хво= 088;обливої чутливості. Терапію статинами можна повторно поновити через сім днів після останньої дози фузидової кислоти. У ви&#= 1085;яткових випадках, коли необхідне пролонговаl= 5;е системне застосуванl= 5;я фузидовl= 6;ї кислоти, нап= 088;иклад, для лікування тяжких інфекцій, не= 086;бхідність одночасногl= 6; застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну та фузидово= 11; кислоти повинна розглядатиl= 9;я тільки в кожному конкретномm= 1; випадку і пі= 076; ретельним медичним наглядом.=

Евойд^&re=
g; не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; гострими, серйозними станами, що свідчать пр = 86; міопатію аб = 86; можливість розвитку ниркової не = 76;остатності внаслідок рабдоміоліk= 9;у (таких як сепсис, гіпотензія, значне хірургічне втручання, травма, тяжк= 110; метаболічнo= 0;, ендокринні та електролітl= 5;і розлади або неконтрольl= 6;вані судоми).

= Вплив на печінку=

Як і інші інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази, Евойд^® слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам, які зловживаютn= 0; алкоголем та/або мають в анамнезі захворюванl= 5;я печінки.

Реко&= #1084;ендовано перевіряти біохімічні показники функції печінки пер = 77;д початком лікування т = 72; через 3 місяці пото = 84;у. Застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Евой = 76;^® слід припинити або зменшит = 80; дозу, якщо рівень трансамінаk= 9; у сироватці = 082;рові більше ніж втричі перевищує верхню межу = 085;орми. Частота повідомленn= 0; про серйозн= 10; явища з боку печінки (переважно про підвищення рівня транс = 72;міназ печінки) у по= стреєстрацo= 0;йний період була більшою при застосуванl= 5;і дози 40 мг.

У пацієнтів і = 79; вторинною гіперхолесm= 0;еринемією, зумовленою гіпотиреозl= 6;м або нефротичниl= 4; синдромом, слід спочат = 82;у вилікувати основну хворобу, пер= 096; ніж розпочи = 85;ати терапію лік = 72;рським засобом Ево = 81;д^®.

Расова належність=

Дослід&= #1078;ення фармакокінk= 7;тики свідчать пр = 86; зростання експозиції = 91; пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси приблизно вдвічі порівняно з європеоїдаl= 4;и (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Протипокаk= 9;ання» та «Фармако = 82;інетика»).

= Інгібітори протеази<= /i>

Підвищ&= #1077;на системна експозиція розувастатl= 0;ну спостерігаl= 3;ася в осіб, які застосовувk= 2;ли розувастатl= 0;н супутньо із різними інгібітораl= 4;и протеази у поєднанні з ритонавіроl= 4;. Слід обміркуватl= 0; як користь від зниженн= 03; рівня ліпідів за д= 086;помогою лікарськогl= 6; засобу Евой = 76;^® у пацієнтів із ВІЛ, які отримують інгібітори протеази, та= 082; і можливіст= 00; підвищення = 82;онцентраці&#= 1111; розувастатl= 0;ну у плазмі крові на початку тер = 72;пії та при підвищенні дози Евойду^® у пацієн= ;тів, які отримують інгібітори протеази. Одночасне застосуванl= 5;я препарату з = 110;нгібіторам&= #1080; протеази не рекомендуєm= 0;ься, якщо доза Ев= 086;йду^® не скоригованk= 2; (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» і «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).
= Непереносиl= 4;ість лактози

Пацієн&= #1090;ам із рідкісними спадковими проблемами непереносиl= 4;ості галактози, т= 103;жким дефіцитом лактази або глюкозо- = 75;алактозною мальабсорбm= 4;ією не слід застосовувk= 2;ти цей препара = 90;.

Якщо у п= ;ацієнта встановленk= 2; непереносиl= 4;ість деяких цукрів, необ= 093;ідно проконсульm= 0;уватися з лікарем, перш ніж приймати це = 81; лікарський засіб.

= Інтерстиціk= 2;льна хвороба легень

Під час застосуванl= 5;я деяких статинів, ос= 086;бливо при тривалому лікуванні, повідомлялl= 6;ся про виняткові випадки інтерстиціk= 2;льної хвороби лег = 77;нь (див. розділ «Побічні реакції»). = 044;о проявів ціє= 11; хвороби можна віднести за = 76;ишку, непродуктиk= 4;ний кашель та загальне по = 75;іршення &= #1089;тану (стомлювані = 89;ть, зниження маси тіла та гарячка). У ра= зі підозри на інтерстиціk= 2;льну хворобу лег = 77;нь застосуванl= 5;я статинів сл= 10;д припинити.=

Цукровий діабет

Деяк&= #1110; факти свідчать, що статини підвищують рівень глюкози в крові та у деяких паці= 08;нтів, яким загрожує високий ризик розвитку діабету в майбутньомm= 1;, можуть спричиняти гіперглікеl= 4;ію такого рівн= 03;, за якого нео= 073;хідне належне лік = 91;вання цукрового д= 10;абету. Цю загрозу, однак, перевищує зниження ризику судинних порушень пр = 80; застосуванl= 5;і статинів, і тому вона не має бути під= 089;тавою для припинення терапії статинами. З= 072; пацієнтами групи ризик = 91; (рівень глюкози нат = 97;е 5,6–6,0 ммоль/л, ІМТ >30 кг/м², підвищений рівень тригліцериk= 6;ів, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;) слід встановити як клінічни = 81;, так і біохімічниl= 1; ко= нтроль згідно із національнl= 0;ми керівництвk= 2;ми.

У дослідженнo= 0; JUPITER зареєстровk= 2;на загальна частота цукрового діабету становила 2,8 % m= 1; групі прийому розувастатl= 0;ну та 2,3 % − у групі плацебо, переважно у пацієнтів і = 79; рівнем глюкози натще від 5,6 до 6,9 ммоль/л.

= Діти

Оцінка лінійного росту (зріст), маси тіла, ІМ&#= 1058; (індексу мас= 080; тіла) та вторинних характерисm= 0;ик статевого дозрівання за Таннером = 091; дітей віком від 6 до 17 рокіk= 4;, які приймал = 80; розувастатl= 0;н, обмежена періодом тривалістю 2 роки. Після 2 р= оків досліджуваl= 5;ого лікування жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання виявлено не було (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»).

У кліні= чному дослідженнo= 0; у дітей та підлітків, я= 082;і приймали розувастатl= 0;н протягом 52 тижнів, підвищення рівня КК > 10 разів вище В= 052;Н та симптоми = 079; боку м’язів після фізичного н = 72;вантаження або підвищеної фізичної ак = 90;ивності спостерігаl= 3;ися частіше порівняно з = 090;акими у дорослих (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»).

Цей лікарський засіб містить допоміжні р = 77;човини тартразин (Е 10= 2) та жовтий захід FCF (E 110), що може спричиняти алергічні реакції.

Застосуван= ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Евой&= #1076;^® протипоказk= 2;ний у період вагітності = 72;бо годування груддю.

Жінк&= #1080; репродуктиk= 4;ного віку повинні використовm= 1;вати належні засоби контрацепцo= 0;ї.

Оскі&= #1083;ьки холестерин та інші продукти бі = 86;синтезу холестеринm= 1; відіграють істотну рол= 00; у розвитку плода, потенційниl= 1; ризик від пригніченнn= 3; ГМГ-КоА-реду= 082;тази перевищує користь від застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу у період вагітності. Дані досліджень на тваринах щодо токсичного впливу на репродуктиk= 4;ну функцію обмежені. Якщо пацієнтка з = 72;вагітніє у період застосуванl= 5;я цього лікар = 89;ького засобу, лікування слід негайн = 86; припинити.=

Розу&= #1074;астатин проникає у молоко щурі = 74;. Даних щодо проникнен= 085;я &= #1083;ікарського засобу у грудне молоко людини нема= 08; (&#= 1076;ив. розділ «Про= 090;ипоказання<= /span>&ra= quo;).

Зда= 090;ність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими м= 077;ханізмами.

Досл&= #1110;дження впливу лік= 072;рського засобу Ево= йд^® на здатніст= 00; керувати автомобілеl= 4; та працюват = 80; з іншими механізмамl= 0; не проводил = 80;. = 054;днак, = 079; огляду на фармакодинk= 2;мічні властивостo= 0; лі= карського засобу, малоймовірl= 5;о, що Евойд^® впливатиме на таку здат= ність. При керуванні автотра&= #1085;спортом або роботі з ін= шими механізмам&= #1080; слід враховуватl= 0; можливість запаморочеl= 5;ня у період лікування.

= Спосі = 73; застосуванl= 5;я та дози.

Перед початком лікування пацієнту слід призна = 95;ити стандартну гіпохол&= #1077;стеринеміч= ;ну дієту, якої в&#= 1110;н повинен дотримуватl= 0;ся і протягом лікування. Дозу слід підбирати індивідуалn= 0;но, залежно від мети терапі= 11; та відповід= 10; пацієнта на лікування, з= 075;ідно з рекоменда = 94;іями поточних загальнопрl= 0;йнятих керівництв.

Лікарс&= #1100;кий засіб Ево&= #1081;д^® можна приймат&= #1080; &#= 1091; будь-який ча= 089; дня, незалежно від прийому їжі.

Лікува= 085;ня гіперхолесm= 0;еринемії

Реко&= #1084;ендована початкова доза становить 5 а&#= 1073;о 10 мг перорально один раз на добу як для п&#= 1072;цієнтів, які раніше н= 077; застосовувk= 2;ли статини, так і для переве= 076;ених на препарат = 079; прийому іншого інгі = 73;ітора= ГМГ-КоА-реду= 082;тази. При виборі початкової = 76;ози слід враховуватl= 0; рівні холестеринm= 1; в кожного окремого пацієнта та ризик серце = 74;о-судинних порушень у майбутньомm= 1;, а також імовірніст= ;ь розвитку небажаних реакцій. &= #1059; разі необхідносm= 0;і підвищуватl= 0; дозу до наст= 091;пного рівня можна через 4 тижні (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-language:UK'>«Ф= армакодинаl= 4;іка»). З огляду на те, що на тлі застосуванl= 5;я препарату в дозі 40 мг небажані реакції виникають частіше, ніж при менших дозах (див. розділ «По= 073;ічні реакції»), остаточно титрувати дозу до макс= 080;мальної дози 40 мг варто лише пацієнтам і = 79; тяжкою гіперхолесm= 0;еринемією та високим ризиком серцево-суд = 80;нних порушень (зокрема хво= 088;им із сімейною гіперхолесm= 0;еринемією), у яких не вдалося досягти мет = 80; лікування при застосу = 74;анні дози 20 мг і які перебуватиl= 4;уть під регулярним наглядом (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-language:UK'>«О= собливості застосуванl= 5;я»). На початку прийому препарату у дозі 40 мг реко= мендований нагляд спеціалістo= 0;в.

Зап= 086;бігання порушенням = 79; боку серцево-суд = 80;нної системи

У дослідженнo= 0; зниження ризику порушень з б= 086;ку серцево-суд = 80;нної системи лік= 072;рський засіб зас&= #1090;осовували у дозі 20 мг на добу (див. розділ «Фа= 088;макодинамі&= #1082;а»).<= o:p>

Пацієн= 090;и літнього віку

Реко&= #1084;ендована початкова доза для пацієнтів віком >70 рокі = 74; становить 5 мг (див. розділ «Ос= 086;бливості застосуванl= 5;я»). Інша корекція дози з огляд= 091; на вік не потрібна.=

Пацієн= 090;и із нирковою недостатніl= 9;тю

Паці&= #1108;нтам із легкими або помірними порушеннямl= 0; функції нирок корекція дози не потр= 110;бна.

Реко&= #1084;ендована початкова доза для пацієнтів і = 79; помірними порушеннямl= 0; функції нир = 86;к (кліренс креатиніну <= 60 мл/хв) становить 5 мг. Доза 40 мг протипоказk= 2;на пацієнтам і = 79; помірними порушеннямl= 0; функції нирок. Застосуванl= 5;я &= #1083;ікарського засобу Ево= йд^® пацієнтам і = 79; тяжкими порушеннямl= 0; функції нирок протипоказk= 2;но у будь-яких дозах (див. розділи «Про= 090;ипоказання<= /span>&ra= quo; та «Фармако = 82;інетика»).

Пацієнт= ;и із порушеннямl= 0; функції печінки

У пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції печінки, що оцінювалисn= 3; у 7 або менше балів за шкалою Чайл&= #1076;а= = 211;П’ю, підвищення системної експозиції розувастатl= 0;ну не спостерігаl= 3;ося. Однак в осіб із порушеннямl= 0; у 8 та 9 балів зk= 2; шкалою Чайл = 76;а= = 211;П’ю системна експозиція зростала (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). У таких пацієнтів д = 86;цільною є оцінка функції нирок (див. розділ «Ос= 086;бливості застосуванl= 5;я»). = Досвід застосуванl= 5;я &= #1083;ікарського засобу пацієнтk= 2;м, які набрали більше 9 бk= 2;лів за шкалою Чайлда–П’ю, відсутній. Е= 074;ойд^® протипоказk= 2;ний пацієнтам з активними з = 72;хворювання&#= 1084;и печінки (див. розділ «Пр= 086;типоказанн&= #1103;&ra= quo;).

Расова належність<= /span>

i= 9; пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси спостерігаl= 3;ася підвищена системна експозиція препарату (див. розділи <= /span>«П= ротипоказаl= 5;ня», «Особли&= #1074;ості застосуванl= 5;я» та «Фарма&= #1082;окінетика»= ;). Рекомендовk= 2;на початкова доза для пацієнтів монго= 083;оїдної раси сm= 0;ановить 5 мг; доза 40 мг таким пацієнтам протипоказk= 2;на.

Генети= 095;ний поліморфізl= 4;

Певн&= #1110; типи генетичногl= 6; поліморф= = 110;зму можуть приз = 74;одити до підвищення експозиції розувастатl= 0;ну (див. розділ «Фармакокіl= 5;етика»). Пацієнтам і = 79; відомою наявністю таких типів поліморфізl= 4;у рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти меншу добов = 91; дозу лікарсь&= #1082;ого засобу Евойд^®.<= /p>
Пацієн= 090;и зі = 089;хильністю до розвитку міопатії

Реко&= #1084;ендована початкова доза для пацієнтів і = 79; факторами ри= зику розвитку міопатії становить 5 = 84;г (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-language:UK'>«О= собливості застосуванl= 5;я»).<= /span>

h= 4;оза 40 мг протипоказk= 2;на деяким із таких паціє = 85;тів (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-language:UK'>«П= ротипоказаl= 5;ня&ra= quo;).

Супутне= ; застосуван= 085;я

Розу&= #1074;астатин є субстрато = 84; різних транспортнl= 0;х білків (напр= 080;клад ОАТР1В1 та BCRP). Ризик міопатії (в тому числі рабдоміоліk= 9;у) зростає при = 086;дночасному застосуванl= 5;і Евойду^®із певними лікарськимl= 0; засобами, що можуть підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю розувастатl= 0;ну у плазмі кро= 074;і внаслідок взаємодії з цими транспортнl= 0;ми білками (наприклад ц= 080;клоспорино&= #1084; та певними інгібіторам&= #1080; протеази, в тому числі комбінаціяl= 4;и ритонавіру = 79; атазанавірl= 6;м, лопінавіроl= 4; та/або типранавірl= 6;м; див. розділи «О= собливості застосуванl= 5;я» = 110; «Вз= аємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). По можливості, слід розглянути застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;них лікарських засобів та у разі необхідносm= 0;і тимчасово перервати терапію лік= 072;рським засобом Ев= ойд^®. Якщо супутнього застосуванl= 5;я цих лікарсь = 82;их засобів із Е= 074;ойдом^® уникнути неможливо, слід ретельно зважити користь та ризик внасл= 10;док супутнього застосуванl= 5;я та відповідниl= 4; чином відкорегувk= 2;ти дозу препарату Е = 74;ойд^® (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-language:UK'>«В= заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).<= o:p>

Діти.

Заст&= #1086;сування &= #1083;ікарського засобу дітям має проводити лише спеціаліст.

Діти та підлітки віком від 6 до = 17 років (стадія Таннера ˂ІІ-V).

Гетероз= ;иготна сімейна гіперхолесm= 0;еринемія

Звичай&= #1085;а початкова добова доза для дітей та підлітків і = 79; гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолес&#= 1090;еринемією становить 5 мг на добу.

•          Звичайна доза для дітей віком від 6 до 9 років із гетерози = 75;отною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією становить від 5 мг до 10 мг перорально один раз на добу. Безпек= 091; та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу у дозах більш = 77; 10 мг у цій популяції н = 77; досліджуваl= 3;и.

•          З= 074;ичайна доза для дітей віком від 10 до 17 рокі = 74; із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією становить від 5 мг до 20 мг перорально один раз на добу. Безпек= 091; та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу в доз= 072;х більше 20 мг у цій популяції н = 77; досліджуваl= 3;и.

Підв&= #1080;щувати дозу слід відповідно до індивіду = 72;льної відповіді дитини на лікування т = 72; переносимоl= 9;ті препарату, дотримуючиl= 9;ь рекомендацo= 0;й щодо лікування дітей (див. ро&= #1079;діл &= laquo;Особливост= ;і застосуванl= 5;я»). Перед почат = 82;ом терапії розувастатl= 0;ном дітям та під= 083;іткам слід призначити стандартну гіпохол&= #1077;стеринеміч= ;ну дієту, якої пацієнти мають дотримуватl= 0;ся і протягом лікування.

Гомо&= #1079;иготна сімейна гіперхолесm= 0;еринемія

Реко&= #1084;ендована максимальнk= 2; доза для діт= 077;й віком від 6 до = 17 років із гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією становить 20 мг один раз на добу.

Реко&= #1084;ендована початкова доза становить в= 10;д 5 мг до 10 мг оди = 85; раз на добу залежно від віку, маси тіла та попередньоk= 5;о застосуванl= 5;я статинів. Підвищуватl= 0; до максимальнl= 6;ї дози 20 мг один раз на добу слід відповідно до індивідуалn= 0;ної відповіді дитини на лі= 082;ування та переносимоl= 9;ті препарату, дотримуючиl= 9;ь рекомендацo= 0;й щодо лікування д= 10;тей (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Перед початком терапії розувастатl= 0;ном дітям та підліткам слід призначити стандартну = 75;іпохолесте&#= 1088;инемічну дієту, якої пацієнти мають дотримуватl= 0;ся і протягом лікування.=

Досв&= #1110;д лікування цієї популяції у дозах більш = 77; 20 мг обмежений.=

Табл&= #1077;тки по 40 мг не зас= 090;осовувати<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:UK'> дітям.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:UK'>= 044;іти віком до 6 = років=

Безп&= #1077;ку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу дітя = 84; віком до 6 років не вивчали. Та= 082;им чином, Евойд® не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти дітям віком до= 6 років.

Перед= ;озування.

i= 7;пецифічног= 086; лікування передозуваl= 5;ня немає. У разі передозуваl= 5;ня пацієнта сл= 10;д лікувати симптоматиm= 5;но та у разі необхідносm= 0;і вжити підтримуючl= 0;х заходів. Потрібно контролюваm= 0;и функції печінки та рівні КК. Ефективнісm= 0;ь гемодіалізm= 1; малоймовірl= 5;а.

Побіч= ;ні реакції.

i= 3;ебажані явища, що відзначаютn= 0;ся при застосу = 74;анні розувастатl= 0;ну, зазвичай легкі та тимчасові.

У таблиці 3 представлеl= 5;ий профіль небажаних реакцій на розувастатl= 0;н за даними клінічних досліджень та великого досвіду пос = 90;реєстрацій&#= 1085;ого застосуванl= 5;я. Небажані ре = 72;кції класифіковk= 2;ні за частотою та системно-= 086;рганними класами.

За ча= стотою небажані реакції розподіленo= 0; таким чином: часті (≥1/100 та <1/10), нечасті (≥1/1000 та <1/100), рідкі (≥1/10= 000 та <1/1000), дуже рі = 76;кі (<1/10 000), частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).

Таблиця= ; 3

Небажан= ;і реакції за даними клін= 10;чних досліджень та досвіду=

постреє= ;страційног = 86; застосуванl= 5;я

Системн&#= 1086;-органний клас

Часті

Нечасті

Рідкі

Дуже рідкі=

Частота невідома

З боку крові та лімфатично= 111; системи

Тромбо= 094;ито-пенія

З боку імунної системи=

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:TimesNewRoman; mso-fareast-language:UK'>Реакції гіперчутли-&#= 1074;ості, в том= 091; числі ангіо&#= 1085;евро-тичний набряк

Ен = 76;окринні розлади=

Цукров= 080;й діабет¹<= /p>

Пс = 80;хічні розлади=

Депрес= 110;я

З боку нервової системи

Головн= 080;й біль, запаморо-чення

Поліне= 074;ро-патія, втрата пам’яті

Перифер&#= 1080;чна невропатія,

розлади сну (в тому числі безсоння та нічні кошма&#= 1088;и)

З боку органів дихання, грудної клітки та се&= #1088;едостіння

Кашель, задишка

З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Запор, нудота, абдоміналь-ний біль

Панкре= 072;тит

Діарея=

З боку гепатобілі= 072;рної системи=

Підвищ= 077;ння рівня печінкових трансаміна= 079;

Жовтян= 080;ця, гепатит

З боку шкір = 80; та підшкірної клітковини

Свербі= 078;, висип, кропив’янк= 072;

Синдро= 084; Стівенса– Джонсо= 085;а

З боку скелетної мускулатур= 080; та сполучно&#= 1111; тканини

Міалгі= 103;

Міопаті&#= 1103; (в тому числі міозит), рабдоміолі= 079;, вовч= ако-подібни = 81; синдром, розрив м’язів

Артралг&#= 1110;я

Порушен&#= 1085;я з боку сухожиль, інколи ускладнені розривами,

імун= оопосе-редкована некротизую-ча міопатія

З боку = нирок та сечовиділь&#= 1085;ої системи

Гемату= 088;ія

З боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз

Гінеко= 084;астія

Загальн&#= 1110; розлади та стан місця введення

Астені= 103;

Набряк

¹ Частота залежить ві = 76; наявності факторів ри = 79;ику (рівень глюкози натще ≥5,6 ммоль/л, ІМТ >30 кг/м², підвищені рівні тригліцериk= 6;ів, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; в анамнезі).

Як і при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, частота небажаних реакцій має тенденцію з = 72;лежати від дози.

Вплив на нирки

Прот&= #1077;їнурія, яку виявлен = 86; у результаті аналізу за тест-смужка = 84;и та яка була п&#= 1077;реважно канальцевоk= 5;о походження, спостерігаl= 3;ася у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли розувастатl= 0;н. &= #1047;міни = 074;місту білка у сечі від нуля або слідів до зн= 072;чення «++» або більше спостерігаl= 3;ися в <1 % пацієнті= 074; періодично = 74; ході застосуванl= 5;я препарату в дозах 10 та 20 мг = 110; у приблизно 3 % – при дозі 40 мг= ;. Невелик&= #1077; збільшення частоти зміни вміст = 91; білка від нуля або слідів до значення «+» спостерігаl= 3;ися при дозі 20 мг. i= 9; більшості випадків протеїнуріn= 3; зменшувалаl= 9;я або зникала спонтанно при продовж = 77;нні терапії. За даними клінічних досліджень та постмаркетl= 0;нгових спостережеl= 5;ь на даний час не виявлено причинно-на = 89;лідкового зв’язку між протеїнуріn= 8;ю та гострим а= 073;о прогресуючl= 0;м захворюванl= 5;ям нирок.

i= 3;а тлі застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну відзначено випадки гематурії; з= 072; даними клін= 10;чних досліджень частота її мала.

Впл= 080;в на скелетну мускулатурm= 1;

i= 9;раження скелетної мускулатурl= 0;, такі як міалгія, міопатія (в тому числі міозит) та зрідка рабдоміоліk= 9; із гострою нирковою не = 76;остатністю або без неї, були відзначені при застосуванl= 5;і будь-яких до= 079; розувастатl= 0;ну, особливо пр = 80; дозах >20 мг.

i= 9; пацієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н, спостерігаl= 3;ося дозозалежнk= 7; зростання рівнів КК; у більшості випадків явище було слабким, аси= 084;птомним та тимчасовим. Якщо рівні К= 050; підвищені (>5 разів вище ВМН), лікування слід припинити (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-language:UK'>«О= собливості застосуванl= 5;я»).

Впл= 080;в на печінку=

Як = 10; при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н, відзначалоl= 9;я дозозалежнk= 7; збільшення рівня трансамінаk= 9;; у більшості випадків явище було слабким, асимптомниl= 4; та тимчасовим.

i= 3;а тлі застосуванl= 5;я деяких статинів ві = 76;значалися такі небажані явища:

-      =     рl= 6;злад статевої функції;

-      =     оl= 2;ремі випадки = 10;нтерстиціа&#= 1083;ьної хвороби легень, особливо пр = 80; тривалому з = 72;стосуванні (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-language:UK'>«О= собливості застосуванl= 5;я»).

j= 3;астота повідомленn= 0; про рабдоміоліk= 9;, серйозні порушення з боку нирок т= 072; печінки (переважно підвищення активності = 87;ечінкових трансамінаk= 9;) більша при застосуванl= 5;і препарату в дозі       40 мг.

Діт= 080; =

i= 5;ідвищення рівня креатинкінk= 2;зи >10 разів вище ВМН та симптоми з боку м’язів після фізич = 85;ого навантаженl= 5;я або підвищеної фізичної ак = 90;ивності спостерігаl= 3;ися частіше у         =    52-тижневl= 6;му клінічному дослідженнo= 0; у дітей та підлітків порівняно і = 79; дорослими (див. розділ <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-language:UK'>«О= собливості застосуванl= 5;я»). Проте профіль безпеки розувастатl= 0;ну у дітей та підлітків був подібни = 84; до такого у д&#= 1086;рослих.

Пові= ;домлення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

Пові= ;домлення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу є важливим. Це дає змогу продовж = 91;вати контроль за співвідношk= 7;нням користь/риз = 80;к зас = 90;осування лі= карського засобу. Прохання до медичних працівникіk= 4; повідомлятl= 0; про будь-які підозрюванo= 0; побічні реакції згідно k= 9; національн&#= 1086;ю системою повідомленn= 0;.

Термін придатностo= 0;. 2 роки.

Не застосовувk= 2;ти препарат після закінчення терміну придатностo= 0;, вказаного н = 72; упаковці.

Умови зберігання.

Збері= 075;ати в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 ºC.

Збері= 075;ати у недоступноl= 4;у для дітей місці.

=

Упа= 082;овка.

Таблетки, вкриті плівковою оболонкою, п= 086; 5 мг, 10 мг, 20 мг або= ; 40 мг № 30 (10×3) або №60 (10×6) у блістерах (виробництв = 86; з пакування in bulk фірми-вироб = 85;ика ТОВ Біофарм, Польща).

&n= bsp;

К= атегорія відпуску. За рецептом.=

&n= bsp;

В= иробник. АТ «= ;Фармак».

Місц= 077;знаходженн&= #1103; виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Уl= 2;раїна, 04080, м= ;. Київ, вул. Кир&= #1080;лівська, 74.

Режим дозування лікарськог= 086; засобу, що вз= аємодіє	Режим дозування розувастат= 080;ну	Зміни AUC розувастат= 080;ну*=
Софосбу&#= 1074;ір/= велпата&#= 1089;вір/= воксила&#= 1087;ревір (400 мг-100 мг-100 мг) + воксилапре= 074;ір (100 мг) один раз на добу протягом 15 днів	= 10 мг, однораk= 9;ова доза<= o:p>	↑ 7,4 раза<= /span>
Циклоспори&#= 1085; від 75 мг двічo= 0; на добу до 200 мг двічі на добу, 6 місяців	10 мг один раз на добу, 10 дні = 74;	↑ 7,1 раза=
Даролутамі= ;д 600 мг двічі на добу, 5 днів	5 мг, одноразова доза	↑ 5,2 раза
Ре = 75;орафеніб 160 мг один раз на добу, 14 дні = 74;	5 мг, одноразова доза	↑ 3,8 раза
Атазанавір 300 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг один раз на добу, 8 дніk= 4;	10 мг, одноразова доза	↑ 3,1 раз&= #1072;
Ве = 83;патасвір 100 мг один раз на добу	10 мг, одноразова доза	↑ 2,7 раза
Ом = 73;ітасвір 25 мг/паритапр&#= 1077;вір 150 мг/ ри = 90;онавір 100 мг один раз на добу/ дасабувір 400 l= 4;г двічі на добу, 14 днів<= /span>	5 мг, одноразова доза	↑ 2,6 раза
Гр = 72;зопревір 200 мг/елбасвіl= 8; 50 мг один раз на добу, 11 дні = 74;	10 мг, одноразова доза	↑ 2,3 раза
Гл = 77;капревір 400 мг/пібрента&#= 1089;вір 120 мг один раз = 085;а добу, 7 днів	5 мг один раз на добу, 7 днів	↑ 2,2 раза
Ло = 87;інавір 400 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг двічі на добу, 17 днів<= /span>	20 мг од = 80;н раз на добу, 7 днів	↑ 2,1 раз&= #1072;
Кл = 86;підогрель 300 мг, потім 75 мг чер= ез 24 год	20 мг, одиноразова доза<= o:p>	↑ 2 раз&= #1080;
Гемфібрози&#= 1083; 600 мг двічі на добу, 7 днів	80 мг, &= #1086;днора = 79;ова доза	↑ 1,9 раз&= #1072;
Збільше&#= 1085;ня AUC розувастат= 080;ну менше ніж у 2 рази
Режим дозування лікарськог= 086; засобу, що вз= аємодіє	Режим дозування розувастат= 080;ну	Зміни A= UC розувастат= 080;ну*
Елтромбопа&#= 1082; 75 мг один раз на добу, 5 дніk= 4;	10 мг, одноразова доза	↑ 1,6 раз&= #1072;
Дарунавір 600 мг/р&= #1080;тон= авір 100 мг двічі на добу, 7 днів	10 мг один раз на добу, 7 дніk= 4;	↑ 1,5 раз&= #1072;
Типранаві&#= 1088; 500 мг/р&= #1080;тон= авір 200 мг двічі на добу, 11 днів<= /span>	10 мг, одноразова доза	↑ 1,4 раз&= #1072;
Дронедарон 400 мг двічі на добу	Невідомо=	↑ 1,4 раз&= #1072;
Ітраконазо&#= 1083; 200 мг один раз на добу, 5 дніk= 4;	10 мг, одноразова доза	↑ 1,4 раз&= #1072; **
Езетиміб 10 мг один раз на добу, 14 дні = 74;	10 мг один раз на добу, 14 дні = 74;	↑ 1,2 раз&= #1072; **
Зниження AUC розувастат= 080;ну
Режим дозування лікарськог= 086; засобу, що вз= аємодіє	Режим дозування розувастат= 080;ну	Зміни A= UC розувастат= 080;ну*
Еритроміци&#= 1085; 500 мг чотири рази на д&#= 1086;бу, 7 дні = 74;	80 мг, одноразова доза	↓ 20 %
Байкалін 50 мг тричі на добу, 14 днів<= /span>	20 мг, одноразова доза	↓ 47 %

Системн&#= 1086;-органний клас	Часті	Нечасті	Рідкі	Дуже рідкі=	Частота невідома
З боку крові та лімфатично= 111; системи			Тромбо= 094;ито-пенія
З боку імунної системи=			<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-fareast-font-family:TimesNewRoman; mso-fareast-language:UK'>Реакції гіперчутли-&#= 1074;ості, в том= 091; числі ангіо&#= 1085;евро-тичний набряк
Ен = 76;окринні розлади=	Цукров= 080;й діабет¹<= /p>
Пс = 80;хічні розлади=					Депрес= 110;я
З боку нервової системи	Головн= 080;й біль, запаморо-чення			Поліне= 074;ро-патія, втрата пам’яті	Перифер&#= 1080;чна невропатія, розлади сну (в тому числі безсоння та нічні кошма&#= 1088;и)
З боку органів дихання, грудної клітки та се&= #1088;едостіння					Кашель, задишка
З боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	Запор, нудота, абдоміналь-ний біль		Панкре= 072;тит		Діарея=
З боку гепатобілі= 072;рної системи=			Підвищ= 077;ння рівня печінкових трансаміна= 079;	Жовтян= 080;ця, гепатит
З боку шкір = 80; та підшкірної клітковини		Свербі= 078;, висип, кропив’янк= 072;			Синдро= 084; Стівенса– Джонсо= 085;а
З боку скелетної мускулатур= 080; та сполучно&#= 1111; тканини	Міалгі= 103;		Міопаті&#= 1103; (в тому числі міозит), рабдоміолі= 079;, вовч= ако-подібни = 81; синдром, розрив м’язів	Артралг&#= 1110;я	Порушен&#= 1085;я з боку сухожиль, інколи ускладнені розривами, імун= оопосе-редкована некротизую-ча міопатія
З боку = нирок та сечовиділь&#= 1085;ої системи				Гемату= 088;ія
З боку репродукти= 074;ної системи та молочних залоз				Гінеко= 084;астія
Загальн&#= 1110; розлади та стан місця введення	Астені= 103;				Набряк