ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарсь= кого засобу

КОРВІТОЛ^®= 50, КОРВІТОЛ^® 100

Склад:

діюча речовина: метопролол;

1 таблетка містить метопрололу тартрату 50 мг або<= /span> 100 мг;=

допоміжні речовини: лактози моногідрат, повідон (К-30), натрію кроскармелоза, магнію стеарат, тальк, кремнію діоксид колоїдний безводний.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості:= білого кольору, круглі, плоскопаралельні таблетки зі скошеними краями і насічкою для поділу з одного боку.

Фармакотерапевтична група.

Се= лективні блокатори β-адренорецепторів.<= /span> Код АТХ С07А В02.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Метопролол – β= -блокатор адренергічних рецепторів з відносною β₁-селективністю («кардіоселективністю») без внутрішньої симпатоміметичної активності. Специфічним шляхом блокує дію катехоламінів на рівні адренергічних β1-рецепторів. Зменшує потребу міокарда у кисні при навантаженні, що має позитивну дію при тривалому лікуванні стенокардії (зменшення частоти больових нападів). Знижує систолічний артеріальний тиск, особливо після напруження, і запобігає розви= тку рефлекторної ортостатичної гіпотензії. Зниження діастолічного артеріального тиску настає = через кілька тижнів регулярного застосування – метопролол знижує плазматичну активність реніну. Інгібуючи β₂-рецептори, метопролол може викликати збільшення тонусу гладких м’язів.

Фармакокінетика.

Всмоктування та розподіл.=

Після перорального застосування метопролол майже повністю абсорбується з кишково-шлункового тракту. Концентрація метопрололу у плазмі крові лінійно залежить від прийнятої дози у межах терапевтичних доз. Максимальна концентр= ація у плазмі крові (С_max) досягається приблизно через 1,5–2 години п= ісля застосування (T= _max). Хоча концентрація у плазмі крові є різною= у різних осіб, індивідуальна відтворюваність є хорошою. У результаті важливого першого ефекту під час проходження через печінку системна біологічна доступ= ність метопрололу після застосування однієї пероральної дози досягає приблизно 50 %. Після повторного застосування вона збільшується до 70 %. Застосування під час їди може збільшити біологічну доступність на 30–40&nbs= p;%. Показник сполучення метопрололу з протеїнами плазми крові є низьким (прибли= зно 5–10 %).=

Біотрансформація= .

Метопролол піддаєть= ся майже повному окислювальному метаболізму у печінці ферментами цитохрому Р450 (в основному ізоферментом СYP2D6). Кількість осіб з повільним метаболізмом становить 7 % у європеоїдів, а= ле менше 1 % у монголоїдів. У пацієнтів з повільною метаболізацією через систему СYP2D6 концентрації метопрололу в плазмі крові можуть у кілька разів перевищувати концентрації препарату в осіб з нормальною швидкістю метаболіз= му через систему СYP2D6. Однак, метаболізм метопрололу через систему СYP2D6, можливо, не впливає або впливає меншою мірою на безпеку та переносимість метопрололу. При цирозі печінки слід очікувати підвищення рівня неметаболізованого метопрололу у плазмі крові через зменшення швидкості метаболізму.

Метаболізм і вив= едення з організму.

Метопролол метаболі= зується у печінці з утворенням трьох метаболітів. Два з трьох метаболітів мають сла= бко виражені β-блокувальні властивості, однак це не є клінічно значущим. Зазвичай більше 95 % пероральної дози препарату виводиться із сечею. Приблизно 5 % цієї дози виводиться із сечею у незміненому стані; в окр= емих випадках кількість препарату, що виводиться із сечею у незміненому стані, м= оже досягати 30 %.

Період напіввиведен= ня становить 3,5 години (1–9 годин). Загальна швидкість виведення з плазми кро= ві (кліренс) становить приблизно 1000 мл/хв.

У пацієнтів літньог= о віку не спостерігається значних змін у фармакокінетиці метопрололу порівняно з п= ацієнтами молодого віку.

Системна біодоступн= ість та виведення метопрололу не змінюються у пацієнтів з нирковою недостатністю. А= ле виведення метаболітів у таких пацієнтів зменшене. У пацієнтів зі швидкістю клубочкової фільтрації менше 5 мл/хв відбувається значне накопичення метаболітів. Таке накопичення метаболітів не сприяє загальному β-блоку= вальному ефекту.

У пацієнтів зі зниж= еною функцією печінки фармакокінетика метопрололу (у зв’язку з низьким рівнем зв’язування з білками) змінюється незначною мірою. Однак у пацієнтів з циро= зом печінки біодоступність метопрололу може збільшуватися, а загальний кліренс – зменшуватися.

Клінічні характеристики.

Показання.<= /span>

-      =     Артеріальна гіпертензія.

-      =     Стенокардія (у тому числі постінфарктна).

-      =     Аритмія (включаючи суправентрикулярну тахікардію).

-      =     Екстрене лікування інфаркту міокарда та профілактика повторного інфаркту.=

-      =     Гіперкінетичний кардіальний синдром.

-&nb= sp;         Профілактика мігрені.

Корвітол^® показаний дорослим.

Протипоказання.

-      =     Підвищена чутливість до діючої речовини, до інших блокаторів β-адренорецепторів = або до будь-якої з допоміжних речовин;

-      =     шок;

-      =     атріовентрикулярна блокада II або III<= /span> ступенів;<= /p>
-      =     синдром слабкості синусового вузла;

-      =     декомпенсована серцева недостатність (набряк легенів, синдром гіпоперфузії або артеріальної гіпотензії);

-      =     синоатріальна блокада;

-      =     виражена брадикардія (перед початком лікування частота серцевих скорочень у стані сп= окою менш ніж 50 ударів за 1 хвилину);

-      =     артеріальна гіпотензія (систолічний артеріальний тиск менш ніж 100 мм рт. ст= .);

-      =     ацидоз;

-      =     нелікована феохромоцитома;

-      =     тривала або періодична інотропна терапія агоністами β-рецепторів;

-      =     бронхіальна гіперреактивність (наприклад бронхіальна астма), тяжка форма хронічних обструктивних бронхолегеневих захворювань;

-      =     тяжкі порушення периферичного кровообігу з болем або трофічними змінами;

-      =     супутня терапія інгібіторами моноаміноксидази А (МАО-А інгібітори).

Внутрішньовенне вве= дення антагоністів кальцієвих каналів типу верапамілу та дилтіазему або інших антиаритмічних препаратів (таких як дизопірамід) протипоказане пацієнтам, я= кі лікуються препаратом Корвітол^® (за винятком інтенсивної терапії).

Метопролол не слід призначати пацієнтам з підозрою на гострий інфаркт міокарда при частоті серцевих скорочень менше 50 уд/хв, інтервалом P–Q > 0,24 c або систолічним артеріальним тиском < 100 мм рт. ст.<= /o:p>

Примітка. Для пацієнтів з декомпенсованою серцевою недостатністю, які добре переносять ін= ші лікарські засоби, застосування метопрололу можливе при індивідуальному титруванні дози.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Слід враховувати нижченаведені взаємодії між метопрололом та іншими лікарськими засобами.

Метопролол майже повністю метаболізується у печінці ферментами системи цитохрому P= 450 (в основному ізоферментом CYP2D6) (див. розділ «Фармакокінетика»). Тому кон= центрація метопрололу у плазмі крові може підвищуватися при одночасному застосуванні = субстратів, що інгібують CYP2D6, і знижуватися при прийомі речовин, що індукують C= YP2D= 6. Тому= разом з метопрололом інгібітори та індуктори CYP2D6 слід застосовувати з обережністю.

Клінічно значущими інгібіторами CYP2D6 є:

-   &nb= sp;   антидепресанти, такі як флуоксетин, пароксетин, сертралін або бупропіон;

-   &nb= sp;   антипсихотики, такі як тіоридазин;

-   &nb= sp;   антиаритмічні засоби, такі як хінідин, пропафен= он або аміодарон;

-   &nb= sp;   противірусні засоби, такі як ритонавір;

-   &nb= sp;   антигістамінні засоби, такі як дифенгідрамін;

-   &nb= sp;   антималярійні засоби, такі як гідроксихлорохін, хінін;

-   &nb= sp;   протигрибкові засоби, такі як тербінафін;<= /o:p>

-   &nb= sp;   антагоністи Н₂-рецепторів, такі як циметидин;

-   &nb= sp;   целекоксиб.

На початку лікування цими препаратами може виникнути необхідність зменшити дози метопрололу.

Індукторами CYP2D6 є:

-   &nb= sp;   рифампіцин;

-   &nb= sp;   дексаметазон.

Пацієнти повинні знаходитися під ретельним наглядом, якщо вони одночасно з лікарським засобом Корвітол^=
®приймаю= ть гангліоблокатори, інші β-блокатори (наприклад, очні краплі).

При супутньому прийомі лікарського засобу Корвітол^® з інсуліном або пероральними антидіабетичними засобами може посилюватися або пролонгуватися їхня дія. При цьому симптоми-передвісники гіпоглікемії (особливо тахікардія= і тремор) замасковані або послаблюються. Тому необхідно регулярно контролювати рівень глюкози в крові і коригувати дозу антигіперглікемічних засобів у разі необхідності.

Слід уникати одночасного прийому з барбітуратами, оскільки барбітурати (дослідже= но на пентобарбіталі) стимулюють метаболізм метопрололу шляхом індукції фермен= ту.

Слід дотримуватися обережності при одночасному застосуванні лікарського засобу К= орвітол^® з трициклічними антидепресантами, фенотіазинами, нітрогліцерином, а також діуретиками, вазодилататорами та іншими антигіпертензивними засобами, через= ризик артеріальної гіпотензії.

Одночасне застосування лікарського засобу Корвітол^® з дигідропіридиновими блокаторами кальцієвих каналів (наприклад, ніфедипіном) підвищує ризик гіпотензії і, в окремих випадках, ризик розвитку серцевої недостатності у пацієнтів з латентною серцевою недостатністю.

Необхідно з обережн= істю призначати метопролол пацієнтам, які застосовують стимулятори β_{2<=
/sub>-рецепторів
та β₁-рецепторів, а також дигідропіридини.}

Обережність рекомендується у разі супутнього застосування деяких антиаритмічних препара= тів типу хінідину, аміодарону або пропафенону, оскільки β-блокатори можуть= посилювати негативні інотропні, дромотропні та хронотропні ефекти. Одночасного признач= ення з пропафеноном слід уникати. Відомо, що у 4 пацієнтів, які отримували лікування метопрололом, після прийому пропафенону концентрації метопрололу у плазмі крові збільшувалися у 2‒5 разів, а у 2 пацієнтів виникли побічні ефекти, типові для метопрололу. Взаємодія була підтверджена у 8 здорових добровольців. Ця взаємодія, можливо, пояснюється тим, що пропафенон, подібно до хінідину, пригніч= ує метаболізм метопрололу через цитохром СYP2D= 6. Резу= льтат застосування такої комбінації непередбачуваний, оскільки пропафенон також має β-бло= кувальні властивості. Кардіодепресивні ефекти лікарського засобу Корвітол^{® та
антиаритмічних засобів (наприклад, аміодарон, пропафенон та інші антиаритмі=
чні
препарати) можуть додаватися. Ефект аміодарону у разі одночасного застосува=
ння
з метопрололом (значна синусова брадикардія) може зберігатися протягом
тривалого часу після припинення прийому препарату, оскільки} аміодарон має надзвичайно тривали= й період напіввиведення (приблизно 50 діб).

Антиаритмічні засоби I класу та β-бло= катори мають адитивну негативну інотропну дію, що може призводити до серйозних гемодинамічних побічних ефектів у пацієнтів з порушеною функцією лівого шлуночка. Також слід уникати застосування цієї комбінації при синдромі слабкості синусового вузла та порушенні атріовентрикулярної (АВ) провідност= і. Така взаємодія найкраще описана при застосуванні дизопіраміду.

Дифенгідрамін зменшує (у 2,5 разу) кліренс метопрололу до α-гідроксиметопрололу через систему CYP 2D6 в осіб, які мають швидку гідроксиляцію. Ефекти метопрололу посилюються. Можливо, дифенгідрамін може інгібувати метаболізм інших субстр= атів CYP 2D6.

У пацієнтів, які одночасно з препаратом Корвітол^®приймають антагоністи кальцієвих каналів верапамілового або дилтіаземового ряду або інші препарати для лікування ари= тмії (такі як дизопірамід), можливі негативні інотропні та хронотропні ефекти, зокрема гіпотензія, брадикардія або інші аритмії, тому показаний ретельний контроль стану таких пацієнтів. Пацієнтам, які приймають β-блокатори, не слід призначати внутрішньовенно верапаміл через загрозу зупинки серця. Дилтіазем та блокатори β-рецепторів мають адити= вну інгібуючу дію на AВ-провідність та функцію синусового вузла. При цьому може спостерігатися виражена брадикардія.

При супутньому застосуванні препарату Корвітол^® і серцевих глікозиді= в, резерпіну, α-метилдопи, гуанфацину або клонідину можливе значне знижен= ня частоти серцевих скорочень або сповільнення провідності.

При раптовій відміні клонідину на тлі одночасного лікування препаратом Корвітол= ^® може значно підвищитися артеріальний тиск. Тому припиняти застосування клонідину необхідно лише через кілька днів після відміни лікарського засобу= Корвітол^®. Потім можна поступово відміняти клонідин.

Одночасне застосування глікозидів наперстянки і блокаторів β-рецепторів може збільшувати час артріовентрикулярної провідності та спричинити брадикардію.=

Метопролол протидіє β₁-ефектам симпатоміметичних засобів, але має незначний вплив на бронходилятаційний еф= ект β₂-агоністів при застосуванні нормальних терапевтичних доз.

При супутньому заст= осуванні препарату Корвітол^® і норепінефрину, епінефрину або інших симпатоміметичних речовин (наприклад тих, які містяться в засобах від кашлю, краплях для носа і очей) можливе значне підвищення артеріального тиску.

Під час терапії пре= паратом Корвітол^® можливе зниження відповіді на дози адреналіну, які заз= вичай застосовуються для лікування алергічних реакцій.

Після введення епін= ефрину (адреналіну) пацієнтам, які застосовували неселективні блокатори β-рец= епторів (включаючи піндолол та пропранолол), розвивалася виражена артеріальна гіпертензія та брадикардія (зафіксовано близько 10 випадків). Крім того, припускають, що епінефрин, який міститься в анестетиках місцевої дії, може спровокувати розвиток цих реакцій у разі внутрішньосудинного введення препарату. Ризик, імовірно, є меншим у разі застосування з кардіоселективни= ми блокаторами β-рецепторів.

Оскільки β-блокатори можуть вплинути на периферичний кровообіг, слід проявляти обережність при одночасному застосуванні препаратів з аналогічною дією, наприклад з ерготаміном.

Блокатори β-рецепторів можуть провокувати парадоксальні гіпертензивні реакції у пацієнтів, які застосовують високі дози фенілпропаноламіну. Було описано два випадки гіпертенз= ивного кризу під час лікування тільки фенілпропаноламіном.

Через можливість си= льної гіпертензії інгібітори моноаміноксидази (МАО) не слід приймати разом з ліка= рським засобом Корвітол^®.

Індометацин і рифампіцин можуть знижувати ефект лікарського засобу Корвітол^®= . Імовірно, що ця взаємодія не відбу= вається з суліндаком. Дослідження негативної взаємодії було проведено з диклофенако= м.

Дія лікарського засобу Корвітол^® може посилюватися при прийомі циметидину, фенітоїну, алкоголю, гідралазину.

У пацієнтів, які одержують лікування β-блокаторами, інгаляційні анестети= ки посилюють кардіодепресивний ефект.

Корвітол^® може зменшувати виведення лідокаїну.

Йодовмісні рентгеноконт= растні речовини для внутрішньовенного введення підвищують ризик анафілактичних реакцій.

Одночасне застосування лікарського засобу Корвітол^® з наркотичними засобами може призводити до значного зниження артеріального тиску. Негативні інотроп= ні ефекти двох вищезазначених лікарських засобів можуть додаватися.=

Нервово-м’язова блокада, спричинена міорелаксантами периферичної дії (наприклад, суксаметон= ій, тубокурарин), може посилюватися блокуванням β-рецепторів лікарським засобом Корвітол^®.

Потрібно з обережні= стю комбінувати метопролол з іншими препаратами із антигіпертензивним ефектом.

<= /span>

Особливості застосування.

Особливо ретельний лікарський контроль необх= ідний:

-      = при AВ-блокаді І ступеня; дуже рідко вже існуючі легкі форми AВ-поруше= ння провідності можуть обтяжуватися та призводити до AВ-блокади більш тяжкого ступеня;

-      = пацієнтам з цукровим діабетом зі з= начними коливаннями рівня цукру в крові (через можливість розвитку тяжких гіпоглікемічних станів);

-      = у разі тривалого, суворого голодув= ання та при великому фізичному навантаженні (через можливість розвитку тяжких гіпоглікемічних станів);

-      = якщо препарат застосовувати пацієн= там, хворим на феохромоцитому (пухлину мозкової речовини наднирників), паралельно слід застосовувати альфа-симпатолітичний препарат;

-      = пацієнтам з порушенням функції печ= інки (див. розділ «Спосіб застосування та дози»).

При прийомі метопр= ололу тартрату, як і при прийомі інших β-блокаторів, необхідно контролювати частоту серцевих скорочень (ЧСС= ) та артеріальний тиск (АТ) (спочатку щодня, потім 1 раз на місяць).<= /span>

Пацієнтам, які приймаю= ть β-блокатори, не слід вводити внутрішньовенно антагоністи кальцію верапамілового типу.

Як правило, при лікуванні хворих на астму су= путньо призначають β₂-агоністи (у таблетках або аерозолі). У період, коли = такі пацієнти починають приймати препарат, може потребуватися збільшення дозиβ₂-агон= істів. Ризик, що препарат бу= де впливати на β₂-рецептори, нижчий, ніж у випадку застосування звичайних неселективних β₁-блокаторів у таблетках.
В окремих випадках блокатори β-адреноре= цепторів можуть провокувати виникнення псоріазу, посилення симптомів цього захворюва= ння або появу екзантем, що нагадують псоріаз. Блокатори β-адренорецепторів= слід призначати пацієнтам із псоріазом в особистому або сімейному анамнезі тільки після ретельної оцінки користі/ризику.

Пацієнтам з депресивними захворюваннями в іс= торії хвороби слід призначати лікування метопрололом, тільки ретельно оцінивши відношення позитивного ефекту до ризику.

Блокатори β-адренорецепторів можуть підвищувати чутливість до алергенів і посилювати ступінь тяжкості анафілактичних реакцій. Тому пацієнтів, в історії хвороби яких були відзнач= ені тяжкі реакції гіперчутливості, а також пацієнтів, які проходять терапію вакцинами та десенсибілізувальну терапію, слід лікувати дуже обережно (у зв’язку з ризиком виникнення надмірних алергічних реакцій). Ефект від введе= ння звичайних доз адреналіну може бути відсутнім.

Корвітол^® може маскувати деякі симптоми тиреотоксикозу (наприклад, тахікардію). Різка відміна препарату для пацієнт= ів із тиреотоксикозом протипоказана через можливе посилення симптоматики.=

Пацієнти, які проходять лікування серцевої недостатності, повинні проходити лікування цієї хвороби до початку застосув= ання метопрололу, а також під час цього лікування.

З обережністю метопролол застосовувати паціє= нтам з міастенією гравіс.

Метопролол може посили= ти вже наявну брадикардію. У= разі розвитку брадикардії (ЧСС менше 50–55 уд/хв) у ході лікування метопрололом = доза має бути зменшена та/або препарат слід поступово відмінити.

Маючи гіпотензивну дію, препарат може посили= ти прояви порушень периферичного кровообігу, таких як переміжна кульгавість.

Якщо неможливо відмінити Корвітол^® перед проведенням загальної анестезії або пе= ред застосуванням міорелаксантів периферичної дії, анестезіолог повинен бути поінформований про лікування пацієнта препаратом Корвітол^®. Не рекомендується припиняти лікува= ння під час проведення хірургічного втручання.

У разі хірургічного втручання необхідно попе= редити анестезіолога, що пацієнт приймає метопролол. Пацієнтам, яким має бути проведено хірургічне втручання, припиняти лікування β-блокаторами не рекомендується. Якщо відміна метопрололу вважається необхідною, то вона, по можливості, повинна відбуватися не менше= ніж за 48 годин до загальної анестезії. Термінового застосування високих= доз метопрололу пацієнтам, які перенесли несерцеві хірургічні втручання, слід уникати, оскільки це пов’язано з розвитком брадикардії, артеріальної гіпоте= нзії та інсульту, включаючи летальні наслідки у пацієнтів із серцево-судинними факторами ризику.=

Однак для деяких пацієнтів є бажаним використання β-блокаторів як премедикації. У таких випадках необхідно обирати анестетик з незначним негативним інотропним ефектом, щоб мінімізувати ризик пригнічення діяльності міокарда.

Метопролол може спр= ичинити незначне підвищення рівнів тригліцеридів та зменшення рівнів вільних жирних кислот у крові. У деяких випадках спостерігалося незначне зниження рівня ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), і воно було значно меншим порівняно= з таким у разі прийому неселективнихβ₂-блокаторів. Однак в одному довгостроковому дослідженні спостерігалося значне зниження р= івня загального холестерину після лікування метопрололом протягом кількох років.=

Дані щодо ефективності та безпеки застосуван= ня препарату пацієнтам з тяжкою стабільною серцевою недостатністю (NYHA IV (за класифікацією системи Нью-Йоркської асоціації кардіологів)) обмежені. Лікування таких пацієнтів повинні проводити лік= арі зі спеціальними навичками та досвідом.

Пацієнти з нестабільною серцевою недостатністю= (NYHA <= span lang=3DEN-US style=3D'letter-spacing:-.15pt;mso-ansi-language:EN-US'>IV), гострим інфарктом міокарда або нестабільною стенокардією у попередні 28 днів, пацієнти віком від 80 років = або до 40 років; пацієнти з гемодинамічно вираженими захворюваннями клапанів, гіпертрофічною обструктивною кардіоміопатією, під час або протягом 4 місяців після оперативного втручання на серці повинні лікуватися тільки під наглядом лікаря зі спеціалізованими навичками та досвідом.

Якщо необхідно припинити лікування, це слід = робити протягом 10–14 днів зі щоденним зниженням дози на 25 мг протягом останніх 6 днів. Протягом цього періоду особливу увагу потрібно приділяти пацієнтам з ішемічною хворобою серця. Ризик виникнення серцевих нападів, включаючи рапт= овий летальний наслідок, збільшується під час припинення лікування β-блокат= орами. Лікування не слід припиняти раптово через можливість розвитку синдрому відм= іни (посилення нападів стенокардії, підвищення артеріального тиску).

У пацієнтів зі стенокардією Принцметала част= ота та тяжкість нападів стенокардії може збільшитися внаслідок опосередкованого альфа-рецепторами звуження коронарних судин. Тому таким пацієнтам не слід призначати неселективні β-блокатори, селективні β₁-бло= катори слід застосовувати з обережністю.

Симптоми-передвісники гіпоглікемії (зокрема тахікардія і тремор) можуть бути замасковані.

Слід приділити особливу увагу пацієнтам з тяжкими порушеннями функції нирок, з серйозними гострими станами (що супроводжуються метаболічним ацидо= зом) та пацієнтам, які отримують комбіноване лікування препаратами наперстянки. У разі тяжкого порушення функції нирок Корвітол^® слід застосовувати лише при належному моніторингу функції нирок.

Біодоступність метопрололу може підвищуватися = при цирозі печінки.

Пацієнтам, які користуються контактними лінз= ами, слід враховувати можливість зменшення секреції слізної рідини.

Застосування ліка= рського засобу Корвітол^® може спричиняти позитивні результати допінг-тес= тів.

Неможливо передбачити вплив на здоров= ’я у разі неналежного застосування лікарського засобу Корвітол^® як допінгу – небезпека для здоров’я не може бути виключена.

Цей препарат містить лактозу. Пацієнтам з рідкісною спадковою непереносимістю галактози, дефіцитом лактази або глюкоз= о-галактозною мальабсорбцією не слід приймати цей лікарський засіб.

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на таблетку, тобто практично вільний від натрію.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Вагітність.

Метопролол, як і інші лікарські засоби, не слід застосовувати у період вагітності або годування груддю без крайньої потреби.

Експерименти на тваринах не виявили тератогенних властивостей метопрололу.

Як і інші β-адреноблокатори, метопролол проникає крізь плаценту і може спричиняти побічні ефекти, такі як брадикардія, гіпотензія та гіпоглікемія,= у плода та новонародженого або у немовляти у період грудного годування.<= /o:p>

Як правило, β-блокатори пригн= ічують плацентарний кровотік, що може стати причиною передчасних пологів, затримки росту плода та внутрішньоутробної загибелі плода. Ризик серцевих і легеневих ускладнень у новонароджених, чиї матері отримували метопролол під час вагітності, підвищений у післяпологовий період.

Метопролол може спричинити розвиток брадикардії, артеріальної гіпотензії, гіпоглікемії та пригнічення дихання у новонароджених, тому його слід відмінити за 48–72 години до очікуваного поч= атку пологів. Якщо це неможливо, необхідно ретельно контролювати стан немовляти = на наявність ознак β-блокади протягом 48–72 годин після народження.=

Годування груддю.

Метопролол проникає у грудне молоко. Концентрація метопрололу у грудному молоці прибли= зно втричі вища, ніж у сироватці крові матері. Незважаючи на те, що після застосування терапевтичних доз виникнення побічних реакцій не очікується (за винятком повільних метаболізаторів), немовлят, які перебувають на грудному = вигодовуванні, слід ретельно оглядати на наявність ознак потенційної β-блокади. Для т= ого, щоб кількість діючої речовини, що надходить з грудним молоком, була низькою= , не слід годувати дитину груддю протягом 3–4 годин після прийому препарату.

Фертильність.

Дослідження розмноження у щурів із застосуванням метопрололу тартрату в дозах, які у 55= ,5 разу перевищували максимальну рекомендовану дозу для людини, не виявили жод= них доказів порушення фертильності, однак рідко метопролол викликає захворювання Пейроні у чоловіків.

Здатність впливати на швидкість реакції при керув= анні автотранспортом або іншими механізмами.

У зв’язку з розвитк= ом індивідуальних реакцій (таких як втомлюваність і запаморочення, див. розділ «Побічні реакції») може погіршитися здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами. Ймовірність такого впл= иву підвищується на початку лікування, при збільшенні дози або зміні препарату,= а також при вживанні алкоголю. Тому на період лікування слід утримуватися від керування транспортними засобами, обслуговування машин і механізмів, роботи= на висоті.

Спосіб застосування та дози.

Метопролол призначений для щоденного прийому. При застосуванні одноразової дози = їх слід приймати зранку, а у разі прийому подвійної дози – вранці та ввечері. Таблетки слід приймати після їди, не розжовуючи, запивати достатньою кількістю пит= ної води.

Таблетку можна поді= лити на рівні дози. Для цього візьміть таблетку великим та вказівним пальцями обох = рук насічкою для поділу вгору, натисніть великими пальцями і розламайте таблетк= у на дві половини уздовж розламу.

Максимальна добова доза – 200 мг. У період підбору дози слід контролювати частоту серце= вих скорочень для попередження брадикардії. Дозування слід визначати індивідуально, головним чином, відповідно до успішності лікування. Застосовують нижченаведене керівництво з дозування:

Артеріальна гіпе= ртензія.

Корвітол^® 50: 1 таблетка 1–2 ра= зи на добу або 1–2 таблетки 1 раз на добу (відповідає 50–100 мг метопрололу тартрату).

У разі необхідності= добову дозу можна збільшити до 2 таблеток двічі на добу (відповідає 200 мг ме= топрололу тартрату).

Корвітол^® 100: ½ таблетк= и 1–2 рази на добу або ½–1 таблетка 1 раз на добу (відповідає 50–100 мг метопрололу тартрату).

У разі необхідності= добову дозу можна збільшити до 1 таблетки двічі на добу (відповідає 200 мг метопрололу тартрату) або комбінувати лікарський засіб з іншими антигіпертензивними препаратами.

Стенокардія (в тому числі після інфаркту міокар= да).

Рекомендована доза препарату становить 50–100 мг на добу= (один раз на добу вранці або два рази – вранці та ввечері). Якщо ця доза н= е дає = бажаного терапевтичного ефекту, її можна збільшити до 200 мг, розподілених на два прийоми (вранці та ввечері). При цьому слід перевіряти артеріальний тиск. У разі необхідності препарат можна комбінувати з іншими препаратами для лікування стенокардії.

Гіперкінетичний кардіальний синдром.=

Корвітол^® 50: 1 таблетка 1–2 ра= зи на добу або 1–2 таблетки 1 раз на добу (відповідає 50–100 мг метопрололу тартрату).

У разі необхідності= добову дозу можна збільшити до 2 таблеток двічі на добу (відповідає 200 мг ме= топрололу тартрату) з перевіркою артеріального тиску.

Корвітол^® 100: ½ таблетк= и 1–2 рази на добу або ½–1 таблетка 1 раз на добу (відповідає 50–100 мг метопрололу тартрату).

У разі необхідності добову дозу можна збільшити до 1 таблетки двічі на добу (відповідає 200 мг метопрололу тартрату) з перевіркою артеріального ти= ску. Дозу потрібно зменшити при досяг= ненні терапевтичного ефекту.

Аритмія (включаю= чи суправентрикулярну тахікардію).

Корвітол^® 50: 2 таблетки 1–2 ра= зи на добу (відповідає 100–200 мг метопрололу тартрату).
Корвітол^® 100: 1 таблетка 1–2 р= ази на добу (відповідає 100–200 мг метопрололу тартрату).
Екстрене лікування інфаркту міокарда та профілактика повторного інфаркту.=

Лікування гострої фази.

При гострому інфаркті міокарда лікування почина= ють якомога швидше після госпіталізації, постійно контролюючи серцеву діяльніст= ь за допомогою ЕКГ і артеріальний тиск. Лікування розпочинають з 5 мг метопрололу тартрату внутрішньовенно. Залежно від переносимості, наступні дози по 5 мг метопрололу тартрату можна вводити внутрішньовен= но з інтервалом у 2 хвилини до досягнення максимальної загальної дози 15&nb= sp;мг метопрололу тартрату.

Якщо повна доза 15 мг, введена внутрішньов= енно, переноситься добре, через 15 хвилин після останнього внутрішньовенного введення 1 раз застосовують 1 таблетку лікарського засобу Корвіто= л^® 50 або ½ таб= летки лікарського засобу Корвітол^® 100 (відповідає 50 мг метоп= рололу тартрату).

У наступні 48 годин застосовують 1 та= блетку лікарського засобу Корвітол^® 50 або ½ таблетки лікарського засобу Корвітол^® 100(відповідає 50 мг метопрололу тартрату) кожні 6 годин. Для пацієнтів, які не переносили дозу більше 15 мг метопрололу тартрату внутрішньовенно, подальшу пероральну терапію слід розпочинати з обережністю із застосування 1 раз ½ таблет= ки лікарського засобу Корвітол^® 50 (відповідає 25 мг метопр= ололу тартрату).

Підтримувальна доза.

Рекомендована доза становить 200 мг у два прийо= ми вранці та ввечері (по 2 таблетки лікарського засобу Корвітол^{® 50
2 рази на добу або по 1 таблетці лікарського засобу} Корвітол^{® 100
2 рази на добу}).<= /o:p>

Якщо спостерігається зниження ЧСС і/або артеріального тиску або інші ускладнення, що потребують лікування, застосув= ання препарату Корвітол^® необхідно припинити негайно.

Профілактика мігрені.

Корвітол^® 50: 2 таблетки 1–2 ра= зи на добу (відповідає 100–200 мг метопрололу тартрату).

Корвітол^® 100: 1 таблетка 1–2 р= ази на добу (відповідає 100–200 мг метопрололу тартрату).

=

Пацієнти з порушенням функції нирок.

Немає потреби коригувати дозу.

Пацієнти з порушенням функції печінки.

Виведення метопрололу тартрату зменшується п= ри тяжких порушеннях функції печінки (наприклад = у пацієнтів з цирозом печінки), у результаті чого може виникнути необхідність у зниженні дози.

Пацієнти літнього= віку.

Немає потреби коригувати дозу.

Тривалість застосування.

Тривалість застосування залежить від тяжкості та перебігу захворювання і визначається лікарем індивідуально.

Якщо після тривалого лікування застосування преп= арату Корвітол^® слід перервати або припинити, то робити це потрібно поступово і повільно, бо рап= това відміна може призвести до серцевої ішемії із загостренням стенокардії, до інфаркту міокарда або різкого підвищення артеріального тиску.=

Діти.<= /i>

Лікування препаратом Корвітол^{® протипоказане
дітям, тому що безпека та ефективність лікарського засобу Корвітол^{®
у цій популяції не встановлені.}}Дані відсутні.

Передозування.<= /o:p>

Токсичність.

У дорослої людини прийом дози 7,5 г спричиняв летальну інтоксикацію. У 5-річної дитини прийом 100 мг препарату не супроводжувався симптомами інтоксикації після проведення промивання шлунка. Помірну інтоксикацію спричинила доза 450 мг у 12-річної дитини та доза 1,4 = г у дорослої людини, серйозну інтоксикацію у дорослої людини спричиняла доза 2,= 5 г, а 7,5 г – дуже серйозну інтоксикацію.

Симптоми передоз= ування.

Залежно від ступеня інтоксикації, клінічна картина характеризується в основному симптомами з бо= ку серцево-судинної і центральної нервової систем. Передозування може призвест= и до сильного зниження артеріального тиску, синусової брадикардії, атріовентрику= лярної блокади І–ІІІ ступеня, подовження інтервалу QT, асистолії, недостатньої периферичної перфузії, зупинки серця, серцевої недостатності та кардіогенного шоку. Також можливі утруднення дихання, брон= хоспазм, пригнічення або зупинка дихання, підвищена стомлюваність, блювання, порушен= ня свідомості або втрата свідомості, тремор, генералізовані судоми, підвищена пітливість, парестезії, кома, нудота, спазми стравоходу, гіпоглікемія (особливо у дітей= ), гіперглікемія, гіперкаліємія, ціаноз, вплив на нирки та тимчасовий міастені= чний синдром.

Супутнє вживання ал= коголю, прийом антигіпертензивних препаратів, хінідину або барбітуратів можуть погіршити стан пацієнта. Перші ознаки передозування можуть виникнути через = 20 хвилин – 2 години після передозування.

Терапевтичні зах= оди при передозуванні.

У разі передозуванн= я або критичного зниження частоти серцевих скорочень та/або артеріального тиску лікування препаратом Корвітол^® необхідно припинити.

Лікування проводить= ся в умовах відділення інтенсивної терапії з моніторингом життєво важливих функц= ій (параметрів кровообігу й дихання, функції нирок, рівня глюкози у крові, електролітів сироватки крові). Застосовують активоване вугілля, стимуляцію блювання, у разі необхідності – промивання шлунка. У випадку тяжкої форми гіпотензії, брадикардії або загрози серцевої недостатності слід вводи= ти β₁-агоніст внутрішньовенно (наприклад, преналтерол) з інтервалом 2–5 хв або інфузійно = до досягнення терапевтичного ефекту. У разі відсутності селективного β1-агоніста можна вводити внутрішньовенно допамін або атропіну сульфат для блокади блукаючого нерва. Атропін (0,25–0,5 мг – дорослим, 10–20 мкг/кг маси тіла – дітям) слід ввести до промивання шлунка через ризик вагусної стимуляції. Мо= же знадобитися інтубація та використання апарату штучного дихання; адекватне відновлення об’єму циркулюючої крові; інфузія глюкози; моніторинг роботи се= рця за допомогою ЕКГ; повторне внутрішньовенне введення атропіну 1–2 мг (головн= им чином при вагусних симптомах). Якщо терапевтичного ефекту не досягнуто, мож= на використати інші симпатоміметики залежно від маси тіла та дії, такі як добутамін, ізопреналін, орципреналін, епінефрин або норадреналін. У разі пригнічення функції міокарда: інфузія добутаміну або допаміну та кальцію глубіонату (9 мг/мл, 10‒20 мл).

Можна ввести глюкаг= он (спочатку 1–10 мг внутрішньовенно, згодом 2–2,5 мг/год у вигляді безперервн= ої інфузії), а також амрінон.

Інфузія натрію (хлориду або бікарбонату) у разі подовження QRS-комплексу та арит= мії. При значній брадикард= ії, яка не піддається медикаментозній терапії, слід застосовувати тимчасовий штучний водій серцевого ритму. У разі зупинки кровообігу можуть бути потрібні заходи з реанімації протягом кількох годин.

У разі бронхоспазму= можна вводити інгаляційно β₂-симпатоміметики (наприклад тербуталі= н) (а також внутрішньовенно, якщо ефект недостатній) або амінофілін внутрішньовенно. Слід враховувати, що дози антидотів, необхідні для усунення симптомів передозування β-блокаторами, набагато вищі за терапевтичні, оскільки β-рецептори зв’язані β-блокаторами.

У разі генералізова= них судом рекомендується повільне внутрішньовенне введення діазепаму.

Побічні реакції.

Частота виникнення = побічних реакцій визначається таким чином: дуже часто (= ³ 1/10); часто (= ³ 1/100 – < 1/10); неч= асто (³ 1/1000 – < 1/100); рідко (³ 1/10000 – < 1/1000); дуже рідк= о (< 1/10000); невідомо (неможливо оцінити, виходячи з наявних даних).

=

Дуже часто=

Часто

Нечасто

Рідко

Дуже рідко=

Невідомо

Розлади з боку = крові та лімфатичної системи

Тромбоцитопе-нія, лейкопенія

Розлади з боку = імунної системи

Алергічний риніт

Розлади з боку метаболізму та травлення

Цукровий діабет, загострення цукрового діабету=

Гіпоглікемія¹

Розлади з боку = психіки

Депресія, нічні кошмари, порушення сну, галюцинації=

Зміна особистості, перепади настрою, минущі проблем= и з пам’яттю

Розлади з боку = нервової системи

Запаморочення, головний біль, сплутаність свідомост= і, надмірні сновидіння, парестезія

Порушення смакових відчуттів

Розлади з боку = органів зору

Кон’юнктивіт, сухість в очах

Порушення зору

Розлади з боку = органів слуху та рівноваги

Порушення слуху, тинітус

Розлади з боку = серця

Посилене серцебиття, брадикардія, порушення провідності, загострення серцевої недостатності, периферичні набряки=

Загострення стенокардії

Розлади з боку = судин

Похолодіння кінцівок

Артеріальна гіпотензія, синкопе

Загострення синдрому Рейно²

Розлади з боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння

Задишка при фізичному навантаженні

Респіраторний дистрес-синдром³

Розлади з боку шлунково-кишкового тракту

Нудота, блювання, біль у животі, запор, діарея=

Сухість у роті

Розлади з боку гепато-біліарної системи

Гепатит

Розлади з боку = шкіри та підшкірної клітковини

Посилене потовиділення, шкірні алергічні реакції

Псоріаз, загострення псоріазу, псоріазо-подібний ви= сип, випадіння волосся

Порушення жирового обміну

Розлади з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини

М’язова слабкість, м’язові спазми

Моноартрит,

поліартрит

Розлади з боку = нирок та сечовивідних шляхів

Загострення ниркової недостатності

Розлади з боку репродуктив-ної системи та молочних залоз

Порушення лібідо, еректильна дисфункція, хвороба Пейроні

Загальні розлад= и та реакції у місці введення

Підвищена втомлюваність

Лабораторні пок= азники

Збільшення ваги, підвищення рівня аспартатаміно-тра= нсферази, підвищення рівня аланінаміно-трансферази

Зниження рівня ліпопротеїдів високої щільності, підвищення рівня тригліцеридів при нормальному рівні загального холестери= ну

¹ Після тривалого, строгого голодування або важкого фізичного навантаження, гіпоглікемічні ста= ни можуть виникати на тлі одночасної терапії препаратом Корвітол^®.<= o:p>

² Це стосується та= кож і інших форм порушень периферичної перфузії.

³ У зв’язку з можл= ивим збільшенням опору дихальних шляхів можливий респіраторний дистрес у пацієнтів, схильних= до бронхоспастичних реакцій, особливо при обструктивних захворюваннях дихальних шляхів.

Інші побічні реа= кції: агранулоцитоз, сонливість, безсоння, розлад концентрації уваги, нервозність, тривожність, постуральні порушення (дуже р= ідко – із запамороченням), атріовентрикулярна блокада І, ІІ або ІІІ ступеня, біл= ь у перикарді, біль у грудній клітці, аритмії, артеріальна гіпотензія, кардіоге= нний шок у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда, гангрена у пацієнтів з наявни= ми тяжкими порушеннями периферичного кровообігу, риніт, печія, здуття, загострення кропив’янки, дистрофічні зміни шкіри, фотосенсибілізація, артралгія, посиле= ння симптомів переміжної кульгавості, поява антинуклеарних антитіл (не пов’язан= их із системним червоним вовчаком), метопролол може маскувати симптоми тиреотоксикозу, прояви латентного цукрового діабету.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції.=

Повідомлення про підозрювані побічні реакції пі= сля реєстрації лікарського засобу відіграють важливу роль. Це дає змогу продовжувати спостереження за співвідношенням користі та ризику застосування лікарського засобу. Працівники галузі охорони здоров’я повинні повідомляти = про будь-які підозрювані побічні реакції.

Термін придатності. 3 ро= ки.

Не застосовувати лі= карський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати при температурі не вище 25= °С. Лік= арський засіб зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у бл= істері; по 3 або 5 блістерів у картонній коробці.

Категорія відпуску.

За рецептом.

= ;

Виробник.<= o:p>

БЕРЛІН-ХЕМІ АГ.

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Глінікер Вег 125, 1= 2489 Берлін, Німеччина.

=	Дуже часто=	Часто	Нечасто	Рідко	Дуже рідко=	Невідомо
Розлади з боку = крові та лімфатичної системи					Тромбоцитопе-нія, лейкопенія
Розлади з боку = імунної системи					Алергічний риніт
Розлади з боку метаболізму та травлення				Цукровий діабет, загострення цукрового діабету=		Гіпоглікемія¹
Розлади з боку = психіки			Депресія, нічні кошмари, порушення сну, галюцинації=		Зміна особистості, перепади настрою, минущі проблем= и з пам’яттю
Розлади з боку = нервової системи			Запаморочення, головний біль, сплутаність свідомост= і, надмірні сновидіння, парестезія		Порушення смакових відчуттів
Розлади з боку = органів зору				Кон’юнктивіт, сухість в очах	Порушення зору
Розлади з боку = органів слуху та рівноваги					Порушення слуху, тинітус
Розлади з боку = серця				Посилене серцебиття, брадикардія, порушення провідності, загострення серцевої недостатності, периферичні набряки=	Загострення стенокардії
Розлади з боку = судин			Похолодіння кінцівок	Артеріальна гіпотензія, синкопе		Загострення синдрому Рейно²
Розлади з боку респіраторної системи, грудної клітки та середостіння				Задишка при фізичному навантаженні		Респіраторний дистрес-синдром³
Розлади з боку шлунково-кишкового тракту			Нудота, блювання, біль у животі, запор, діарея=	Сухість у роті
Розлади з боку гепато-біліарної системи					Гепатит
Розлади з боку = шкіри та підшкірної клітковини			Посилене потовиділення, шкірні алергічні реакції		Псоріаз, загострення псоріазу, псоріазо-подібний ви= сип, випадіння волосся	Порушення жирового обміну
Розлади з боку опорно-рухового апарату та сполучної тканини				М’язова слабкість, м’язові спазми	Моноартрит, поліартрит
Розлади з боку = нирок та сечовивідних шляхів					Загострення ниркової недостатності
Розлади з боку репродуктив-ної системи та молочних залоз					Порушення лібідо, еректильна дисфункція, хвороба Пейроні
Загальні розлад= и та реакції у місці введення						Підвищена втомлюваність
Лабораторні пок= азники					Збільшення ваги, підвищення рівня аспартатаміно-тра= нсферази, підвищення рівня аланінаміно-трансферази	Зниження рівня ліпопротеїдів високої щільності, підвищення рівня тригліцеридів при нормальному рівні загального холестери= ну