ІНСТ = 56;УКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікаl= 8;ського засобу

Рi= 4;ФАСТ

(ROFASt)

<= /o:p>

&#= 1057;клад:

&#= 1076;іюча речовина: розувастатl= 0;н;

1 таблетка, вкрита плівковою оболонкою, містить розувастатl= 0;ну кальцію еквівалентl= 5;о розувастатl= 0;ну 5 мг, 10 мг, 20 мг або= ; 40 мг;

до= поміжні речовини: лактоза, моногідрат; кальцію гідрофосфаm= 0; безводний; целюлоза мікрокристk= 2;лічна; кросповідоl= 5;; магнію стеарат; пл= 110;вкове покриття: Opadry II Pink 32K84302 (лактоза, моногідрат; гіпромелозk= 2; 15cP; титану діоксид (Е 171); триацетин; FD&C червоний № 40 (Allura червоний АС алюмінієвиl= 1; лак); FD&C жовтий= № 6 (жовтий захід FCF алюмінієвиl= 1; лак); FD&C синій №= ; 2 ( індигокарм= 110;н алюмінієвиl= 1; лак)), очищена вода.

Лікар= 089;ька форма. Таблетки, вкриті плівковою оболонкою.=

Основ= 085;і фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

&#= 1090;аблетки 5 мг – рожевого кольору овальні дво = 86;пуклі таблетки, вк= 088;иті плівковою оболонкою, марковані «J&ra= quo; з одного бок= 091; та «53» з іншого боку;

&#= 1090;аблетки 10 мг – рожевого кольору округлі дво = 86;пуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, марковані «J&ra= quo; з одного бок= 091; та «54» з іншог= о боку;

&#= 1090;аблетки 20 мг – рожевого кольору окр = 91;глі двоопуклі таблетки, вкриті плів = 82;овою оболонкою, марковані «J&ra= quo; з одного бок= 091; та «55» з іншого боку;

&#= 1090;аблетки 40 мг – рожевого кольору овальні дво = 86;пуклі таблетки, вкриті плівковою оболонкою, марковані «J&ra= quo; з одного бок= 091; та «56» з іншог= о боку.

Фарма= 082;отерапевти&= #1095;на група. Гіпо = 83;іпідемічні засоби. Іl= 5;гібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази.

&#= 1050;од АТХ С10А А07.

Фарма= 082;ологічні властивостo= 0;.

&#= 1060;армакодина= міка.

&#= 1052;еханізм дії

Рl= 6;зувастатин є селективниl= 4; конкурентнl= 0;м інгібітороl= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, ферменту, що визна&= #1095;ає швидкість р = 77;акції та перетворює 3-гідрокси-3-ме= тилглутариl= 3;коензим А у мевалонат, попередник холестеринm= 1;. Основ&= #1085;им місцем дії розувастатl= 0;ну є печінка – орган-мішен= 00; для зменшення рівня холес = 90;ерину.

Розув&= #1072;статин збільшує кількість рецепторів ЛПНЩ на поверхні клітин печі = 85;ки, посилюючи захоплення та катаболізм = 51;ПНЩ, та пригнічу= 08; печінковий синтез ЛПДН = 65;, таким чином зменшуючи загальну кількість частинок ЛПДНЩ та ЛПНЩ.

Фар= 084;акодинаміч&= #1085;а дія

Рофас&= #1090; знижує підвищений рівень холестеринm= 1; ЛПНЩ, загального холестеринm= 1; та тригліце = 88;идів і підвищує рівні холестеринm= 1; ЛПВЩ. Він також зменшує рівні апоВ, ХС-неЛПВЩ, ХС-ЛПДНЩ, ТГ-ЛПДНЩ та підвищує рівень апоА-= 030; (таблиця 1). Рофаст тако = 78; зменшує співвідношk= 7;ння ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛП&#= 1042;Щ, загального ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС-= неЛПВЩ/ХС-ЛП= 042;Щ та апоВ/апоА-І.

В= 110;дповідь на дозу у пацієнтів і = 79; первинною гіперхолесm= 0;еринемією типу IIa та IІb=

(в&#= 1110;дкоригован= а середня відсоткова зміна порів = 85;яно з початкови = 84; рівнем)

Т= 072;блиця 1

Доза	N	ХС-ЛПНЩ=	Загаль-= ний ХС	ХС-ЛПВЩ=	= 58;Г	ХС-неЛП= ВЩ	апоВ	апоA-I
Плацебо	13	-7	-5	3=	-3	-7	-3	0=
5=	17	-45	-33	13	-35	-44	-38	4=
10	17	-52	-36	14	-10	-48	-42	4=
20	17	-55	-40	8=	-23	-51	-46	5=
40	18	-63	-46	10	-28	-60	-54	0

Тk= 7;рапевтични= 081; ефект проявляєтьl= 9;я протягом 1 тижня після початку застосуванl= 5;я препарату, 90<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: TimesNewRoman;mso-ansi-language:EN-US;mso-fareast-language:RU'> % максимальнl= 6;го ефекту – через 2 тижні. Максимальнl= 0;й ефект зазвичай досягаєтьсn= 3; через 4 тижні та триває надалі.

Клі= 085;ічна ефективнісm= 0;ь та безпека=

Рофас&= #1090; ефективний = 91; лікуванні дорослих із гіперхолесm= 0;еринемією – із гіпертриглo= 0;церидемією або без неї – незалежно від раси, статі чи віку, а також у пацієнтів особливих груп, таких як хворі на цукровий діабет або пацієнти із сімейною гі = 87;ерхолестер&#= 1080;немією.

За об’єднанимl= 0; даними досліджень фази ІІІ розувастатl= 0;н ефективно знижував рівні холес = 90;ерину у більшості пацієнтів і = 79; гіперхолесm= 0;еринемією типу IIa та IIb (середній початковий рівень ХС-ЛПНЩ приб= 083;изно 4,8 ммоль/л) до цільових значень, встановленl= 0;х визнаним керівництвl= 6;м Європейськl= 6;го товариства атеросклерl= 6;зу (EAS; 1998); приблизно у 80 % пацієнтів, які приймал = 80; препарат у дозі 10 мг, вдалося досягти нормативниm= 3; цільових рівнів ХС-ЛПНЩ за EAS (<= 3 ммоль/л).

У великому дослідженнo= 0; 435 пацієнтів із гетерози = 75;отною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією приймали розувастатl= 0;н у дозах від 20 до 80 мг за схемою посиленого титрування дози. Сприят= 083;ивий вплив лікарськогl= 6; засобу на показники ліпідів та досягнення цільових рівнів відзначали при застосуванl= 5;і всіх доз. Після титрування до добової дози 40 мг (12 тижнів ліку = 74;ання) ХС-ЛПНЩ знизився на 53<= /span> %. У 33 % пацієнтів було досягнуто нормативниm= 3; рівнів ХС-ЛПНЩ за EAS (<= 3 ммоль/л).

У відкритому дослідженнo= 0; посиленого титрування доз відповідь н = 72; застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу розувастатl= 0;н у дозах 20–40 мг вивчалася у 42 пацієнтів (включаючи 8 дітей) із гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією. У загальній популяції рівень ХС-ЛП= 053;Щ знизився в середньому на 22 %.

У клінічних дослідженнn= 3;х з участю обмеженої кількості пацієнтів спостерігаk= 4;ся адитивний ефект розувастатl= 0;ну на зниження рівня тригліцериk= 6;ів при застосуванl= 5;і у комбінаці= 11; з фенофібратl= 6;м та на підвищення рівнів ХС-ЛПВЩ при застосуванl= 5;і у комбінаці= 11; з ніацином (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

У багатоцентl= 8;овому подвійному сліпому пла = 94;ебо-контрол&= #1100;ованому клінічному дослідженнo= 0; (METEOR) 984 пацієнти віком 45–70 років із низьким ризиком ішемічної хвороби серця (визна= 095;еним як ризик за Фрамінгемсn= 0;кою шкалою < 10 % протягом 10 років), середнім значенням ХС-ЛПНЩ 4,0 ммоль/л (154,5 мг/дл), але із субклінічнl= 0;м атеросклерl= 6;зом (визначеним за збільшенняl= 4; товщини комплексу інтима-меді= 03; сонної арте = 88;ії (ТКІМСА)) були рандомізовk= 2;ні до двох груп та приймали один раз на добу або 40 мг розувастатl= 0;ну, або плацебо протягом 2 ро&#= 1082;ів. Порівняно і = 79; плацебо розувастатl= 0;н значно сповільнювk= 2;в прогресуваl= 5;ня максимальнl= 6;ї ТКІМСА у 12 точках сонної артерії на -0,0145 мм/рік [95 % довірчий інтервал -0,0196, -0,0093; = p < 0,0001]. Зміна порівняно з початковим рівнем стан = 86;вила -0,0014 мм/рік (-0,12 %/рік (статистичн = 86; незначуща)) у групі розув = 72;статину порівняно і = 79; прогресуваl= 5;ням +0,0131 мм/рік (1,12 %/рік (p < 0,0001)) у групі плацебо. Прямої кореляції між зменшен = 85;ям ТКІМСА та зниженням ризику порушень з боку серцево-суд = 80;нної системи продемонстl= 8;овано не було. До дослідженнn= 3; METEOR були залуч = 77;ні пацієнти із низьким ризиком іше = 84;ічної хвороби серця, які не є представниl= 2;ами цільової популяції застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну у дозі 40 мг. Дозу 40 мг слід призначати лише пацієн = 90;ам із тяжкою гіперхолесm= 0;еринемією та високим ризиком серцево-суд = 80;нних розладів (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

В інтервенціl= 1;ному дослідженнo= 0; розувастатl= 0;ну з метою обгрунтуваl= 5;ня застосуванl= 5;я статинів як засобу первинної профілактиl= 2;и (JUPITER) вплив розувастатl= 0;ну на частоту з= 085;ачних атеросклерl= 6;тичних серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; оцінювали у 17 = 802 чоловіків (≥ 50 рокіk= 4;) та жінок (≥ 60 рокіk= 4;).

Учасн&= #1080;ки дослідженнn= 3; були випадковим чином розпо = 76;ілені до груп плацебо (n =3D 8901) або розувастатl= 0;ну в дозі 20 мг один раз на д&#= 1086;бу (n =3D 8901) і за ними спостерігаl= 3;и в середньом = 91; протягом 2 років.

Конце&= #1085;трації холестеринm= 1;-ЛПНЩ зменшилися на 45 % (p<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: TimesNewRoman;mso-ansi-language:EN-US;mso-fareast-language:RU'> < 0,001) у групі розувастатl= 0;ну порівняно з групою плацебо.

У post-hoc аналізі даних підгрупи пацієнтів високого ризику з початковим значенням >= 20 % за Фрамінгемсn= 0;кою шкалою (1558 учасників) спостерігаl= 3;ося значне зниження частоти ком = 73;інованої кінцевої точки, що охоплювала = 83;етальний наслідок ві = 76; серцево-суд = 80;нних подій, інсульт та інфаркт міокарда (р=3D0,028), у групі розувастатl= 0;ну порівняно з плацебо. Абс= 086;лютне зниження ризику поді = 81; становило 8,8 в= ипадку на 1000 пацієнто-ро = 82;ів. Показник загальної летальностo= 0; лишався незміненим = 91; цій групі високого ризику (р=3D0,193). У post-= hoc аналізі даних підгрупи високого ризику (9302 учасники загалом) із початковим значенням ≥ 5 % за шкалою SCORE (екстраполь = 86;вано з метою вклю= 095;ення даних учасників віком понад 65 років) спост= 077;рігалося значуще зниження частоти ком = 73;інованої кінцевої то = 95;ки, що охоплювала летальний наслідок ві = 76; серцево-суд= инних подій, інсульт та інфаркт міокарда (р=3D0,0003), у групі розувастатl= 0;ну порівняно з плацебо. Зниження абсолютногl= 6; ризику, вираженого за частотою подій, становило 5,1 випадку на 1000 пацієнто-ро = 82;ів. Показник загал&= #1100;ної летальностo= 0; у цій підгрупі ви = 89;окого ризику лишався незміненим (р=3D0,076).

У дослідженнo= 0; JUPITER 6,6 % учасників групи прийому розувастатl= 0;ну та 6,2 % учасників групи плацебо припинили застосуванl= 5;я досліджуваl= 5;ого лікарськогl= 6; засобу чере = 79; небажані явища. Найчастішиl= 4;и небажаними явищами, що призводили до припинен = 85;я лікування, були міалгі= 03; (0,3 % у групі розувастатl= 0;ну, 0,2 % − плацебо), абдомінальl= 5;ий біль (0,03 % у групі розувастатl= 0;ну, 0,02 % − плацебо) та висип (0,02 % у групі розувастатl= 0;ну, 0,03 % − плацебо). Найчастішиl= 4;и небажаними явищами, що спостерігаl= 3;ися у групі розувастатl= 0;ну із частотою, більшою або рівною відзначеніl= 1; у групі плацебо, бул= 080; інфекції сечових шляхів (8,7 % у групі розувастатl= 0;ну, 8,6 % − плацебо), назофарингo= 0;т (7,6 % у групі розув = 72;статину, 7,2 % − плацебо), біль у спині (7= ,6 % у групі розувастатl= 0;ну, 6,9 % − плацебо) та міалгія (7,6 % у групі розувастатl= 0;ну, 6,6 % − плацебо).

Діт= 080;

У подвійному сліпому рандомізовk= 2;ному багатоцентl= 8;овому плацебо-кон = 90;рольованом&#= 1091; 12‑тижневому дослідженнo= 0; (n=3D176, 97 учасників чоловічої т = 72; 79 − жіночої статі) із подальшим 40-тижневим періодом (n=3D173, 96 учасників чоловічої т = 72; 77 − жіночої статі) відкр= 080;того титрування дози розувастатl= 0;ну пацієнти віком 10–17 років (II–IV стадії розвитку за = 058;аннером, дівчата, у яких менструаціo= 1; почалися щонайменше 1 рік тому) із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією протягом 12 тижнів отримували розувастатl= 0;н у дозі 5, 10 або 20 мг/добу або п&#= 1083;ацебо, після чого всі учасник = 80; щодня прийм = 72;ли розувастатl= 0;н протягом 40 тижнів. На по&#= 1095;атку дослідженнn= 3; приблизно 30 % пацієнтів були віком 10–13 років та приблизно 17 %, 18 %, 40 % та 25 % із ниm= 3; знаходилисn= 3; на ІІ, ІІІ, IV та V стадії розв = 80;тку за Таннером відповідно.

Рівен&= #1100; ХС-ЛПНЩ зменшився н = 72; 38,3 %, 44,6 % та 50,0 % відповідно = 91; групах прийому розувастатl= 0;ну в дозі 5, 10 та 20 мг= порівняно із 0,7 % у групі плацебо.

Напри&= #1082;інці 40-тижневого періоду відкритого титрування дози для досягнення цільового рівня (максимальн = 72; доза становила 20 мг один раз на добу) у 70 з 173 пацієнтів (40,5 %) вдалося досягти цільового рівня ХС-ЛПН= 065; менше 2,8 ммоль/л.

Після = 52 тижнів досліджуваl= 5;ого лікування н = 77; було виявлено жодного впливу на ріст, масу, ІМТ або статеве дозрівання (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»). Це дослідже = 85;ня (n=3D176) не прийнятне д = 83;я порівняння рідких небажаних явищ.

Розувастат&= #1080;н також вивчали у дворічному = 74;ідкритому дослідженнo= 0; з цільовою титрацією дози у 198 дітей із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією у віці від 6 до 17 років (88 учасників чоловічої статі та 110 – жіночої статі, стаді= 103; розвитку за Таннером < II‑V). Початкова доза для всі= 093; пацієнтів становила 5 мг розувастатl= 0;ну один раз на добу. Пацієн= 090;ам віком від 6 до 9 років (n =3D 64) дозу титрув = 72;ли до максимальнl= 6;ї дози 10 мг один раз на добу, а пацієнтам віком від 10 до= 17 років (n =3D 134) – до максимальнl= 6;ї дози 20 мг оди&#= 1085; раз на добу. Післ= 03; 24 місяців лікування розувастатl= 0;ном середнє зниження ві = 76; початковогl= 6; значення ХС-ЛПНЩ, визначене з = 72; методом найменших квадратів, становило -43 % (початковий рівень: 236 мг/дл, місяць 24: 133 мг/дл). Для кожної вікової групи середнє зни = 78;ення від початковогl= 6; значення ХС-ЛПНЩ, визн&#= 1072;чене за методом найменших квадратів, становило -43<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:EN-US;mso-fareast-language:RU'> % (початковий рівень: 234 мг/дл, місяць 24: 124 мг/дл), -45 % (початковий рівень: 234 мг/дл, місяць 24: 124 мг= /дл) та -35 % (початковий рівень: 241 мг/дл, місяць 24: 153 мг/дл) у вікових групах від 6 до < 10, від 10 до < 14 і від= 14 до < 18 років відповідно. = 056;езультатом<= /span> заст = 86;сування розувастатl= 0;ну у дозах 5 мг, 10 м= 075; і 20 мг також були статистичнl= 6; значущі сер = 77;дні зміни порівняно з початковимl= 0; показникамl= 0; таких вторинних змінних величин ліпідів і ліпопротеїl= 5;ів: ХС-ЛПВЩ, загальний Х = 57;, ХС-неЛПВЩ, ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛП&#= 1042;Щ, загальний ХС/ХС-ЛПВЩ, ТГ/ХС-ЛПВЩ, ХС-неЛПВЩ/ХС-&#= 1051;ПВЩ, апоВ, апоВ/ап&#= 1086;А-1. Кожна з цих змін демонструвk= 2;ла поліпшення ліпідних реакцій і зберігаласn= 3; протягом 2 років.

Після 24 місяців лікування жодного впливу на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве дозрівання виявлено не було (див. розділ «Осо= ;бливості застосуванl= 5;я»).

У рандомізовk= 2;ному подвійному сліпому пла = 94;ебо-контрол&= #1100;ованому багатоцентl= 8;овому перехресноl= 4;у дослідженнo= 0; вивчали розувастатl= 0;н у дозі 20 мг один раз на добу порівняно з плацебо з участю 14 дітей та підлітків (віком від 6 до= 17 років) із гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією. Дослідженнn= 3; включало ак = 90;ивну 4-тижневу підготовчу фазу з дотриманняl= 4; дієти, під час якої пацієнтів лікували розувастатl= 0;ном у дозі 10 мг, перехресну фазу, що скла&#= 1076;алася з 6-тижневого періоду лікування р = 86;зувастатин&#= 1086;м у дозі 20 мг із попереднім = 72;бо подальшим 6-тижневим лікуванням плацебо, та 12-тижневу підтримуючm= 1; фазу, протягом як = 86;ї всі пацієнт = 80; отримували 20 мг розувастатl= 0;ну. Пацієнти, як= 110; перебували на терапії е= 079;етимібом або аферезо = 84;, продовжуваl= 3;и отримувати це лікуванн= 03; протягом усього досл= 10;дження.

Статистичн&= #1086; значуще (p =3D 0,005) зниження рівня ХС-ЛПН= 065; (22,3 %; 85,4 мг/дл, або 2,2 ммоль/л) спо= стерігали через 6 тижнів лікування розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг порівняно з плацебо. Спо= 089;терігалося статистичнl= 6; значуще зни = 78;ення загального ХС (20,1 %, р=3D0,003), ХС-неЛПВЩ= (22,9 %, р=3D0,003) і апоВ (17,1 %, р=3D0,024). Також спостерігаl= 3;ося зниження рівнів ТГ, ХС-ЛПНЩ/ХС-ЛП&#= 1042;Щ, загального ХС/ХС-ЛПВЩ, ХС-= неЛПВЩ/ХС-ЛП= 042;Щ та апоВ/апоА-І після 6 тижнів лік = 91;вання розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг порівняно з плацебо. Зниження рівня ХС-ЛПН= 065; через 6 тижнів лікування р = 86;зувастатин&#= 1086;м у дозі 20 мг з наступними 6 тижнями лікування плацебо зберігалосn= 3; протягом 12 тижнів безперервнl= 6;ї терапії. В одного пацієнта спостерігаl= 3;ося подальше зн = 80;ження рівня ХС-ЛПН= 065; (8,0 %), загального ХС (6,7 %) і ХС-неЛ= 055;ВЩ (7,4 %) після 6 тижнів лік = 91;вання з титруванняl= 4; дози до 40 мг.

Під час продовженнn= 3; відкритого лікування розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг у 9 із цих паціє= 085;тів до 90 тижнів зниження рівня ХС-ЛПН= 065; зберігалосn= 3; в межах від -12,1&nbs= p;% до -21,3 %. У відк = 88;итому дослідженнo= 0; посиленого титрування доз у 7 оцінюваниm= 3; дітей і підлітків (у віці від 8 до 17 років) із гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією (див. вище) відсоток зниження рівня ХС-ЛПН= 065; (21,0 %), загального ХС (19,2 %) та ХС-не&#= 1051;ПВЩ (21,0 %) від початковогl= 6; рівня після 6 тижнів лікування розувастатl= 0;ном у дозі 20 мг відповідав тому, що спос&#= 1090;ерігалося у вищезгаданl= 6;му дослідженнo= 0; у дітей та підлітків і = 79; гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією.

Європейськ&= #1077; агентство з лікарських засобів відмовилосn= 3; від зобов’язанl= 5;я надавати результати досліджень розувастатl= 0;ну у всіх підгрупах дітей із гом= 086;зиготною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією, первинною комбінованl= 6;ю (змішаною) ди&#= 1089;ліпідемією та для профілактиl= 2;и порушень з боку серцево-суд = 80;нної системи (див. &= #1088;озділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» для отримання інформації щодо застосуванl= 5;я дітям).

Фарма= 082;окінетика.=

Всмок= 090;ування

&#= 1052;аксимальна концентрацo= 0;я розувастатl= 0;ну у плазмі крові досягаєтьсn= 3; приблизно через 5 <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif'>&#= 1075;один після пероральноk= 5;о прийому. Абсолютна біодоступнo= 0;сть становить приблизно 20 %.

Розпо= 076;іл

&#= 1056;озувастати= н значним чином захоплюєтьl= 9;я печінкою, як= 072; є основним місцем синтезу холестеринm= 1; та кліренсу ХС-ЛПНЩ. Об’єм розподілу розувастатl= 0;ну становить приблизно 134 л. Приблизно 90 % розувастатl= 0;ну зв’язуєтьсn= 3; з білками пл= 072;зми крові, переважно з альбуміном.

Метаб= 086;лізм

&#= 1056;озувастати= н піддається обмеженому метаболізмm= 1; (приблизно 10<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-ansi-lang= uage: EN-US'> %). На основі дослідженнn= 3; метаболізмm= 1; in vitro із використанl= 5;ям гепатоцитіk= 4; людини вста = 85;овлено, що розувастатl= 0;н є слабким субстратом для цитохро = 84; Р450 опосередкоk= 4;аного метаболізмm= 1;. Головними виявленими метаболітаl= 4;и розувастатl= 0;ну є N-дисметил та лактонов= 10; метаболіти. N-дисметил пр&#= 1080;близно на 50 % менш активний за розувастатl= 0;н, лактонові м = 77;таболіти є клінічно неактивнимl= 0;. На розуваст = 72;тин припадає більше 90 <= /span>% активності циркулюючоk= 5;о інгібітора ГМГ-КоА-реду= 082;тази.

Вивед= 077;ння

Прибл&= #1080;зно 90 % дози розувастатl= 0;ну виводиться = 91; незміненомm= 1; стані з кало= 084; (разом адсорбованk= 2; та неадсорб = 86;вана діюча речовина), решта вивод = 80;ться із сечею. Приблизно 5 % виводиться із сечею у незміненій формі. Періо= 076; напіввиведk= 7;ння з плазми крові становить приблизно 19 годин і не зб&#= 1110;льшується при підвищенні дози. Середн= 108; геометричнk= 7; значення кліренсу препарату і = 79; плазми кров= 10; становить приблизно 50 л/годину (коефіцієнт варіації – 21,7 %). Як і щодо інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, печінкове захоплення розувастатl= 0;ну відбуваєтьl= 9;я з участю мембранногl= 6; транспортеl= 8;а OATP-C, який відіграє важливу рол= 00; у печінкові = 81; елімінації розувастатl= 0;ну.

Лінійні&= #1089;ть

Систе&= #1084;на експозиція розувастатl= 0;ну збільшуєтьl= 9;я пропорційнl= 6; до дози. Не змінюються фармакокінk= 7;тичні параметри після багаторазоk= 4;их добових доз.

Особлив&= #1110; групи пацієнтів<= /span>

Вік та стать

Не спостерігаl= 3;ося значущого впливу віку = 072;бо статі на фармакокінk= 7;тику розувастатl= 0;ну у дорослих. Фармакокінk= 7;тика розувастатl= 0;ну у дітей та підлітків і = 79; гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією була подібною до фармакокінk= 7;тики у дорослих добровольцo= 0;в.

Раса

Вияв = 83;ено, що у пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси (японців, китайців, філіппінціk= 4;, в’єтнамців та корейців) медіанні (AUC) тk= 2; C_max приблизно вдвічі вищі, ніж у європейців; = 091; індійців медіанні значення AUC та= C_max підвищені приблизно в 1,3 раза. Аналіз популяційнl= 6;ї фармакокінk= 7;тики не виявив клінічно значущої різниці між пацієнтами європеоїднl= 6;ї та негроїдної рас.

Порушен&= #1085;я функції нирок

У пацієнтів і = 79; різним ступенем порушення ф = 91;нкції нирок змін плазмових концентрацo= 0;й розувастатl= 0;ну або N-десметил-ме&#= 1090;аболіту (в осіб зі слабкою або помірною недостатніl= 9;тю) виявлено не було. У пацієнтів і = 79; тяжкими пор = 91;шеннями функції нирок (кліренс креатиніну <= 30 мл/хв) плазмові концентрацo= 0;ї розувастатl= 0;ну та рівні N-десметил-ме&#= 1090;аболіту були в 3 та 9 разі = 74; вищими відповідно порівняно з= 10; здоровими добровольцn= 3;ми. Рівноважні плазмові концентрацo= 0;ї розувастатl= 0;ну у пацієнтів, які перебуваютn= 0; на гемодіал= 10;зі, були приблизно н = 72; 50 % вищими, ніж у здорових добровольцo= 0;в.

Порушен&= #1085;я функції печінки

При дослідженнo= 0; пацієнтів і = 79; різним ступ = 77;нем порушення функції печінки ознак підви = 97;еної експозиції розувастатl= 0;ну не було виявлено у пацієнтів, стан яких оцінювався = 91; 7 або менше балів за шкалою Чайлда-П’ю. О&#= 1076;нак у двох паціє= 085;тів, які набрали 8 та 9 балів за шкалою Чайл = 76;а-П’ю, системна експозиція була щонайменше вдвічі вища, ніж у пацієнтів і = 79; меншими бал = 72;ми. Досвід застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну пацієнтам, стан яких оцінюється = 91; більше ніж 9 балі = 74; за шкалою Чайлда-П’ю, відсутній.=

Генетич&= #1085;ий поліморфізl= 4;

Розп = 86;діл інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, в тому числі розувастатl= 0;ну, відбуваєтьl= 9;я з участю транспортнl= 0;х білків ОАТР1В1 та BCRP. У пацієнтів і = 79; генетичним поліморфізl= 4;ом SLCO1B1 (OATP1B1) та/або ABCG2 (BCRP) існує ризик підвищеної експозиції розувастатl= 0;ну. При о&= #1082;ремих формах поліморфізl= 4;у SLCO1B1 с.521СС та ABCG2 с.421А&#= 1040; AUC розувастатl= 0;ну підвищена порівняно з генотипами SLCO= 1B1 с.521ТТ або ABCG2 с.421СС. Спеціальне генотипуваl= 5;ня у клінічній практиці не передбаченk= 7;, але пацієнтам і = 79; таким поліморфізl= 4;ом рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти меншу добов = 91; дозу розувастатl= 0;ну.

Діти

Два дослідженнn= 3; фармакокінk= 7;тики розувастатl= 0;ну (у вигляді таблеток) у дітей із гет= 077;розиготною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією віком від 10 до= 17 років або ві= 076; 6 до 17 рок= ;ів (загалом 214 пацієнтів) показали, що експозиція препарату в дітей нижча або подібна до експозиц= 10;ї у дорослих пацієнтів. Експозиція розувастатl= 0;ну була передбачувk= 2;ною відповідно до дози та тривалості прийому про = 90;ягом більш ніж 2 роки спостережеl= 5;ь. ~~Доклі= 085;ічні дані щодо безпеки~~

Докліні&= #1095;ні дані не виявили особливої небезпеки для людини н= 072; основі звичайних досліджень фармакологo= 0;ї безпеки, генотоксичl= 5;ості та потенціалу канцерогенl= 5;ості. Специфічні тести вплив = 91; на hERG не оцінювалисn= 0;. Побічні реакції, які не спостері = 75;алися в клінічних дослідженнn= 3;х, але спостер= 10;галися у тварин при експозиції, подібної до рівнів клінічної експозиції, були такими: у дослідженнn= 3;х токсичностo= 0; повторних доз гістопатолl= 6;гічні зміни печінки, імо= 074;ірно, пов’язані з фармакологo= 0;чною дією розувастатl= 0;ну, спостерігаl= 3;ися у мишей, щурів. Меншо= 102; мірою спостерігаk= 4;ся вплив на жовчний міх = 91;р у собак, але не у мавп. Крім тl= 6;го, гонадотоксl= 0;чність спостерігаl= 3;ася у мавп та собак при застосуванl= 5;і вищих доз. Ре&#= 1087;родуктивна токсичністn= 0; була очевид = 85;ою у щурів; мала маса та виживаністn= 0; потомства спостерігаl= 3;ися при застосуванl= 5;і токсичних для матері д= 086;з, коли системна експозиція = 91; кілька разі = 74; перевищуваl= 3;а експозицію при застосу = 74;анні терапевтичl= 5;их доз.

Кліні= 095;ні характерисm= 0;ики.

Показан&= #1085;я.

Лік= 091;вання гіперхолесm= 0;еринемії

Дорослим, підліткам т = 72; дітям віком від 6 років із первинною гіперхолесm= 0;еринемією (типу ІІа, в тому числі і= 079; гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією) або змішано= 02; дисліпідемo= 0;єю (типу IІb) як доповнення до дієти, кол&#= 1080; дотримання дієти та використанl= 5;я інших немед = 80;каментозни&#= 1093; засобів (наприклад, фізичних вправ, зниження маси тіла) є недостатніl= 4;.

Дорослим, підліткам т = 72; дітям віком від 6 років при гомозиготнo= 0;й сімейній гіперхолесm= 0;еринемії як доповнення до дієти та інших ліпід = 86;знижувальн&#= 1080;х засобів лікування (наприклад, аферезу ЛПН = 65;) або у випадках, коли таке лікування є недоречним.

Профілакти&= #1082;а серцево-суд = 80;нних порушень<= /p>
Запобіганн&= #1103; значним серцево-суд = 80;нним порушенням = 91; пацієнтів, яким, за оцінками, за= 075;рожує високий ризик першого випадку сер = 94;ево-судинно&= #1075;о порушення (див. розділ «Фармакодиl= 5;аміка»), як доповнен = 85;я до корекції інших факторів ризику.

Протипо&= #1082;азання.=

Рофаст протипоказk= 2;ний:

– пацієнтам із підвищеною чутливістю до розуваст = 72;тину або до будь-якої з допоміжних речовин препарату;=

– пацієнтам з активним захворюванl= 5;ям печінки, в тому числі стійкими підвищенняl= 4;и сироватковl= 0;х трансамінаk= 9; невідомої етіології т = 72; будь-якими підвищенняl= 4;и трансамінаk= 9; у сироватці крові, що втричі перевищуютn= 0; верхню межу норми (ВМН);

– пацієнтам із тяжкими порушеннямl= 0; функції нирок (кліре= 085;с креатиніну <= 30 мл/хв= );

– пацієнтам із міопатіє= 02;;

– пацієнтам, які одночасно отримували комбінацію софосбувір/ = 74;елпатасвір/&= #1074;оксилапрев= ;ір (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій»);

– пацієнтам, які одночас = 85;о отримують ц = 80;клоспорин;<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:RU;mso-fareast-language:RU'>=

– у період вагітності або годування груддю, а також жінка = 84; репродуктиk= 4;ного віку, які не застосовуюm= 0;ь належні засоби контрацепцo= 0;ї.

Доза 40 мг протипоказk= 2;на пацієнтам з= 10; схильністю до міопатії/ра = 73;доміолізу.

До факторів такого ризику належать:=

– помірне порушення функції нирок (кліренс креатиніну <= 60 мл/хв= );

– гіпотиреоз;

– наявність в особистом = 91; або родинному а = 85;амнезі спадкових м’язов&= #1080;х захворюванn= 0;;

– наявність в анамнезі міотоксичнl= 6;сті на тлі застосуванl= 5;я інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА- редуктази а = 73;о фібратів;=

– зловживаннn= 3; алкоголем;=

– ситуації, що можуть призвести д = 86; підвищення концентрацo= 0;ї препарату у плазмі кров= 10;;

– належність до монголоїднl= 6;ї раси;

– супутнє застосуванl= 5;я фібратів.=

(Див. розділl= 0; «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій» = 90;а «Фармакокіl= 5;етика»).

&#= 1042;заємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Впли = 74; супутніх препаратів на розувастатl= 0;н

І= ;нгібітори транспортнl= 0;х білків

Розувастат&= #1080;н є субстрато = 84; для деяких транспортнl= 0;х білків, у тому числі печінковогl= 6; транспортеl= 8;а захоплення ОАТР1В1 та ефлюксного транспортеl= 8;а BCRP. Одночасне застосуванl= 5;я препарату Рофаст із лікарськимl= 0; засобами, що пригнічуютn= 0; ці транспортнo= 0; білки, може призводити до підвищення концентрацo= 0;ї розувастатl= 0;ну у плазмі крові та збільшення ризику міопатії (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій», таблицю 2).=

Циклосп&= #1086;рин

При одночасномm= 1; лікуванні розувастатl= 0;ном та циклоспо = 88;ином значення AUC розувастатl= 0;ну були в серед= 085;ьому в 7 разів вищі, ніж у здорових добровольцo= 0;в (див. таблицю 2). Рофаст протипоказk= 2;ний пацієнтам, які одночас = 85;о отримують циклоспориl= 5; (&= #1076;ив. розділ «Протипокаk= 9;ання»).=

Супутнє застосуванl= 5;я не впливало на концентр = 72;цію циклоспориl= 5;у у плазмі крові. Інгі = 73;ітори прот = 77;ази=

Хоча точний механізм взаємодії невідомий, одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; протеази може значно збільшуватl= 0; AUC розувастат&= #1080;ну (див. таблицю 2). Напр = 80;клад, у дослідженнo= 0; фармакокінk= 7;тики одночасне з = 72;стосування 10 мг розувастатl= 0;ну та комбінов = 72;ного лікарськогl= 6; засобу, що містив два і= 085;гібітори протеази (300 мг атазанавірm= 1;/100 мг ритонаві = 88;у), у здорових добровольцo= 0;в супроводжуk= 4;алося підвищенняl= 4; AUC та C_max розувастатl= 0;ну приблизно в 3 та 7 р&= #1072;зів відповідно. Одночасне застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну та деяких комбінацій інгібіторіk= 4; протеази можливе після ретельного обміркуванl= 5;я корекції дози розувастатl= 0;ну, виходячи з о= 095;ікуваного зростання AUC розувастатl= 0;ну (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Ос&#= 1086;бливості застосуванl= 5;я», «Взаємодія = 79; іншими ліка = 88;ськими засобами та інші види взаємодій», таблицю 2).

Г= ;емфіброзил та інші ліпідознижm= 1;вальні засоби

Одночасне застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну та гемфіброзиl= 3;у призводило до зростанн= 03; AUC та C_max розувастатl= 0;ну в 2 рази (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

За даними досліджень взаємодії фармакокінk= 7;тичних взаємодій з фенофібратl= 6;м не очікуєть = 89;я, проте може відбуватисn= 3; фармакодинk= 2;мічна взаємодія. Гемфіброзиl= 3;, фенофібрат, інші фібрат = 80; та ліпідознижm= 1;вальні дози (≥ 1 г на добу) ніацин= 091; (нікотиново= 11; кислоти) підвищують = 88;изик виникнення міопатії пр = 80; одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з інгібітораl= 4;и ГМГ-CoA, імовірн= ;о, тому, що вони можуть спричиняти міопатію пр = 80; застосуванl= 5;і у якості монотерапіo= 1;. Доза 40 мг протипоказk= 2;на при одночасномm= 1; застосуван&#= 1085;і фібрату (д = 80;в. розділи «Протипокаk= 9;ання» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»). Ц&= #1110; пацієнти також повинні роз = 87;очинати лікування з дози 5 мг. Езе = 90;иміб

Одночасне застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну в дозі 10 мг та езетимібу 10 мг пацієнта = 84; із гіперхол = 77;стеринеміє&#= 1102; призводило до зростанн= 03; AUC розувастатl= 0;ну в 1,2 раза (див. таблицю 2). Не можна виключати фармакодинk= 2;мічну взаємодію між розувастатl= 0;ном та езетимібом, = 097;о може спричинити побічні ефекти (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Ант= 072;цидні пре= 087;арати

Одночасне з= астосуваннn= 3; препарату Рофаст із суспензіямl= 0; антац&= #1080;дів, що містять гідроксид алюмінію аб = 86; магнію, знижувало концентрацo= 0;ю розувастатl= 0;ну у плазмі крові приблизно н = 72; 50 %. Цей ефект бу= 074; пом’якшениl= 1;, коли антаци = 76; був застосованl= 0;й через 2 години післ= 03; розувастатl= 0;ну. Клінічну значущість цієї взаємодії н = 77; вивчали.

Е= ;ритроміцин

Одночасне застосуванl= 5;я препарату Рофаст та еритроміциl= 5;у знижувало AUC розувастатl= 0;ну на 20 %, k= 2; C_max – на 30 %. Ця взаємоді= 03; може бути спричинена посиленою перистальтl= 0;кою кишечнику внаслідок д= 10;ї еритроміциl= 5;у.

Ф= ;ерменти цитохрому Р450<= /span>

Результати досліджень in vitro та in vivo показують, щ= 086; розувастатl= 0;н не є ні інгібітороl= 4;, ні індуктором ізоферментo= 0;в цитохрому Р450. Крім того, розувастатl= 0;н є слабким су= 073;стратом для цих ізоферментo= 0;в. Отже, лікарс= 100;кі взаємодії внаслідок метаболізмm= 1;, опосередкоk= 4;аного цитохромом Р450, не очікуються. = 053;іяких клінічно значущих взаємодій між розувас = 90;атином та флуконазолl= 6;м (інгібіторо = 84; CYP2C9 та CYP3A4) або кетоконазоl= 3;ом (інгібіторо = 84; CYP2A6 та CYP3A4) не спостерігаl= 3;ось.

В= ;заємодії, що вимагают= 00; корекції дози розува = 89;татину (див. Таблицю 2= )

При необхідносm= 0;і застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну з іншими лікарськимl= 0; засобами, здатними підвищуватl= 0; AUC розувастатl= 0;ну, дозу розува = 89;татину потрібно скоригуватl= 0;. Якщо очікуєт&= #1100;ся, що AUC препарату з = 88;осте приблизно в 2 або більше разів, засто= 089;ування розувастатl= 0;ну слід починати з дози 5 мг 1 раз на добу. Максимальнm= 1; добову дозу = 088;озувастати&= #1085;у слід скоригуватl= 0; таким чином, щоб очікувана AUC розувастатl= 0;ну не перевищу = 74;ала AUC, що відзначаєтn= 0;ся при прийомі = 076;ози 40 мг на добу без застосуванl= 5;я лікарських засобів, що взаємодіютn= 0; із препаратом; = 085;априклад, при застосуванl= 5;і з гемфіброзиl= 3;ом доза розувастатl= 0;ну становитимk= 7; 20 мг (збільшен= ня AUC в 1,9 раза), при застосуванl= 5;і з комбінаці= 08;ю ритонавір/а = 90;азанавір – 10 мг (збільше= ;ння AUC в 3,1 раза). Якщо= ліка = 88;ський засіб збільшує AUC розувастатl= 0;ну менш ніж у 2 рази, початкову дозу зменшувати не потрібно, але слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при збільшенні дози лікарськогl= 6; засобу Рофаст до понад 20 мг.

Впл= 080;в супутніх лікарських засобів на AUC розувастатl= 0;ну

(в порядку зменшення величини) за опубліковаl= 5;ими даними клінічних досліджень=

Таб= 083;иця 2

Збільше= ;ння AUC розувастат= 080;ну в 2 рази або більше

Соф= 086;сбувір/велп= атасвір/вок = 89;илапревір (400 мг-100 мг-100 мг) + воксилапре= 074;ір (100 мг) один раз на добу протягом

15 днів

10 мг,<= /o:p>

одн= 086;разова доза<= o:p>

↑ 7= ,4 раза

Цик= 083;оспорин від 75 мг 2 рази на добу до 200 м= 075; 2 рази на добу= ;, 6 місяців

10 мг 1 раз на добу, 10 днів

↑ 7= ,1 раза<= o:p>

Дар= 086;лутамід 600 мг двічі на добу,

5 днів

5 мг,

одн= 086;разова доза

↑ 5,2 раза=

Рег= 086;рафеніб 160 мг 1 раз на добу,

14 днів

5 мг,

одн= 086;разова доза

↑ 3= ,8 раза<= o:p>

Вел= 087;атасвір 100 мг 1 раз на добу

10 мг,<= /o:p>

одн= 086;разова доза

↑ 2= ,7 раза

Ата= 079;анавір 300 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг

1 раз на добу, 8 дніk= 4;

10 мг,<= /o:p>

одн= 086;разова доза<= o:p>

↑ 3= ,1 раза

Омб= 110;тасвір 25 мг/парітапр&#= 1077;вір 150 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг 1 раз на добу/дасабу&#= 1074;ір 2 рази на добу= ;, 14 днів

5 мг,

одн= 086;разова доза

↑ 2= ,6 раза<= o:p>

Гра= 079;опревір 200 мг/елбасвіl= 8; 50 мг 1 раз на добу, 11 днів<= /span>

10 мг,<= /o:p>

одн= 086;разова доза

↑ 2= ,3 раза<= o:p>

Гле= 082;апревір 400 мг/пібрента&#= 1089;вір 120 мг 1 раз на добу, 7 днів

5 мг,

одн= 086;разова доза

↑ 2= ,2 раза<= o:p>

Лоп= 110;навір 400 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг

2 рази на добу,= 17 днів

20 мг 1 раз на добу, 7 днів<= o:p>

↑ 2= ,1 раза

К= ;лопідогрел 300 мг, а потім 75 мг протягом 24 годин

20 мг 1 раз на добу

↑ 2 раза

Гем= 092;іброзил 600 мг 2 рази на добу,

7 днів

80 мг,= одн= 086;разова доза

↑ 1= ,9 раза

Збільше&#= 1085;ня AUC розувастат= 080;ну менш ніж у 2 рази

Елт= 088;омбопак 75 мг 1 раз на добу, 5 днів

10 мг,<= /o:p>

одн= 086;разова доза<= o:p>

↑ 1= ,6 раза

Дар= 091;навір 600 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг

2 рази на добу,= 7 днів

10 мг 1 раз на добу, 7 днів<= o:p>

↑ 1= ,5 раза

Тип= 088;анавір 500 мг/ритонаві&#= 1088; 200 мг

2 рази на добу,= 11 днів

10 мг,<= /o:p>

одн= 086;разова доза<= o:p>

↑ 1= ,4 раза

Дро= 085;едарон 400 мг 2 рази на добу

нев= 110;домо

↑ 1= ,4 раза

Ітр= 072;коназол 200 мг 1 раз на добу, 5 днів

10 мг,<= /o:p>

одн= 086;разова доза<= o:p>

↑ 1= ,4 раза **

Езе= 090;иміб 10 мг 1 раз на добу, 14 днів<= /span>

10 мг 1 раз на добу, 14 днів<= o:p>

↑ 1= ,2 раза **

Зни= 078;ення AUC розувастат= 080;ну

Ери= 090;роміцин 500 мг 4 рази на добу,

7 дні&= #1074;

80 мг,<= /o:p>

одн= 086;разова доза<= o:p>

↓ 2= 0 %

Бай= 082;алін 50 мг 3 рази на добу, 14 днів<= /span>

20 мг,<= /o:p>

одн= 086;разова доза<= o:p>

↓ 4= 7 %

* Дані, представле= 085;і як зміна в х разів, являю&= #1090;ь собою співвіднош= 077;ння між застосуван= 085;ям розувастат= 080;ну у комбінації та окремо. Да= ні, представле= 085;і у вигляді % зміни, являють собою % різницю відносно по&#= 1082;азників при застосуван= 085;і розувастат= 080;ну окремо.

Збільше= ;ння позначено значком ↑, зменшення – ↓.

** Було проведено кілька досліджень взаємодії при різних дозах розувастат= 080;ну, в таблиці подано найбільш значуще спі&#= 1074;відношення= .<= /o:p>

Лікарські засоби/комб= 10;нації, які не мали к&#= 1083;інічно значущого впливу на співвідношk= 7;ння AUC розувастатl= 0;ну при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і: алеглітазаl= 8; 0,3 мг 7 днів; фенофібрат 67 &= #1084;г 7 днів 3 рази на добу; флуконазол 200 мг 11 днів 1 раз на добу; фозампренаk= 4;ір 700 м&= #1075;/ритонавір 100 мг 8 днів 2 рази на добу; кетоконазоl= 3; 200 мг 7 днів 2 рази на добу; рифампін 450 мг= 7 днів 1 раз на добу; силімарин 140 мг 5 днів 3 рази на добу. Вплив розу = 74;астатину на супутні лікарські засоби

А= ;нтагоністи вітаміну К=

Як і щодо інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, на початку застосуванl= 5;я препарату Рофаст або при підвищенні його дози у пацієнтів, які одночасно застосовуюm= 0;ь антагоністl= 0; вітаміну К (наприклад, варфарин аб = 86; інший кумар = 80;новий антикоагулn= 3;нт), можливе під = 74;ищення Міжнародноk= 5;о нормалізовk= 2;ного співвідношk= 7;ння (МНС). Припинення прийому або зниження до = 79;ування розувастатl= 0;ну може призвести д = 86; зниження МН = 57;. У таких ситуаціях бажаний від = 87;овідний моніторинг МНС.

П= ;ероральні контрацептl= 0;ви/гормоноз&#= 1072;місна терапія (ГЗТ)

Одночасне з= астосуваннn= 3; препарату Рофаст та пероральниm= 3; контрацептl= 0;вів призводило до підвищен = 85;я AUC етинілестр&= #1072;діолу та норгестрелm= 1; на 26 % та 34 % відповідно. Ці підвищен= 10; рівні у плазмі кров= 10; слід враховуватl= 0; під час вибору доз п= 077;роральної контрацепцo= 0;ї. Немає фарм = 72;кокінетичн&#= 1080;х даних щодо пацієнтів, які приймаю = 90;ь одночасно розувастатl= 0;н та ГЗТ, тому подібний ефект не можна виключити. Однак комбінацію широко застосовувk= 2;ли в жінок у клінічних випробуванl= 5;ях і добре переносилаl= 9;я.

І= ;нші лікарські засоби

Диго = 82;син. За даними спец= 10;альних досліджень клінічно значущої взаємодії з дигоксином не спостерігаl= 3;ося.

Фузи = 76;ова кислота. Дослідженнn= 3; взаємодії з розувастатl= 0;ном та фузидово= 02; кислотою не проводили. Ризик виник = 85;ення міопатії, включаючи рабдоміоліk= 9;, може бути підвищений при одночас = 85;ому застосуванl= 5;і системної фузидової кислоти зі статинами. Механізм цієї взаємо = 76;ії (фармакодин = 72;мічний, фармакокінk= 7;тичний або обидва) дотепер невідомий. Повідомлялl= 0; про рабдоміоліk= 9; (включаючи деякі летал= 00;ні випадки) у пацієнтів, які отримували цю комбінац= 10;ю.

Якщо необхідне лікування системною фузидовою кислотою, лікування розувастатl= 0;ном слід припинити протягом усього терміну лік = 91;вання фузидовою кислотою.=

Діт= 080;

Досл= 10;дження взаємодії проводили лише у дорос= 083;их. Ступінь взаємодії у дітей невід = 86;мий.

=

Особ = 83;ивості застосуванl= 5;я.

Впли = 74; на нирки

Протеїнурі&= #1103;, виявлена у результаті аналізу за тест-смужка = 84;и та переважн = 86; канальцевоk= 5;о походження, спостерігаl= 3;ася у пацієнтів, які лікувалися вищими дозами Рофасту, зок= 088;ема 40 м&= #1075;, і у більшост= 110; випадків була тимчасовою = 72;бо переривчасm= 0;ою. Протеїнуріn= 3; не була передвісниl= 2;ом гострої або прогресуючl= 6;ї хвороби нир = 86;к (див. розділ «Побічні реакції»). Част = 86;та серйозних явищ з боку нирок у пост= 084;аркетингов&= #1080;х дослідженнn= 3;х вища при зас= 090;осуванні дози 40 мг. У пацієнтів, які приймають препарат у дозі 40 мг, у процесі спостережеl= 5;ня слід регуля = 88;но перевіряти функцію нирок.

Впли = 74; на скелетну мускулатурm= 1;

Порушення з боку скелетної мускулатурl= 0;, наприклад міалгія, міопатія та зрідка рабд = 86;міоліз, спостерігаl= 3;ися у пацієнтів, які приймал = 80; Рофаст у будь-яких дозах, особливо в дозі більше 20 мг. Поодинок= 110; випадки рабдоміоліk= 9;у спостерігаl= 3;ися при застосуванl= 5;і езетимібу у комбінації = 79; інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА-реду= 082;тази. Нk= 7; можна виключати можливість фармакодинk= 2;мічної взаємодії (див. розділ «h= 2;заємодія з іншими лік= 072;рськими засобами та інші види взаємодій»), тому таку комбінацію слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;. Як і для інших інгібіторіk= 4; ГМГ-К= 086;А-редуктази= , частота розвитку рабдоміоліk= 9;у, пов’язаногl= 6; із застосуванl= 5;ям розувастатl= 0;ну, у постмарке = 90;инговий період вища при прийомі дози 40 мг.

Рівень &#= 1082;реатинкіна= зи

Рівень креатинкінk= 2;зи (КК) не слід вимірювати після значних фізичних навантаженn= 0; або при наявності можливих альтернатиk= 4;них причин підвищення КК, що можуть ускладнюваm= 0;и інтерпретаm= 4;ію результатіk= 4;. Якщо початк = 86;ві рівні КК значно підвищені (>5 разів вище ВМН), протяго&= #1084; 5–7 днів необхідно зробити повторний аналіз, щоб підтвердитl= 0; результати. Якщо резу = 83;ьтати повторного аналізу підтверджуn= 2;ть, що початков = 77; значення КК більш ніж у 5 разів перевищує ВНМ, застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу розпочинатl= 0; не слід.=

Перед початком лікування<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>

Рофаст, як і інші інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази, слід з обережністn= 2; призначати пацієнтам з= 10; схильністю до міопатії/ра = 73;доміолізу. До факторів такого ризику належать:=

– порушення функції нирок;

– гіпотиреоз;

– наявність в особистому або родинному а = 85;амнезі спадкових захворюванn= 0; м’язів;

– наявність в анамнезі міотоксичнl= 6;сті на тлі застосуванl= 5;я інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА- редуктази або фібраті = 74;;

– зловживаннn= 3; алкоголем;=

– вік &g= t; 70 років;

– ситуац&= #1110;ї, що можуть пр= 080;звести до підвищення рівня препарату у плазмі кров= 10; (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози», «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій» та «Фармакокіl= 5;етика»);

– супутнє застосуванl= 5;я фібратів.=

У таких пацієнтів пов’язаний із лікуванн= 03;м ризик потрібно оцінювати, порівнюючи = 79; очікуваною користю, також рекомендуєm= 0;ься клінічний моніторинг. Якщо початк = 86;ві рівні КК значно підвищені (> 5 разів вище ВМН), лікування розпочинатl= 0; не слід.

У період лікування<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-fareast-language:RU'>

Пацієнтів слід попросити негайно повідомлятl= 0; про м’язови = 81; біль, слабкість а = 73;о судоми невідомої етіології, особливо як = 97;о вони супроводжуn= 2;ться нездужанняl= 4; або гарячко= 02;. У т&= #1072;ких пацієнтів потрібно вимірювати рівень КК. Застосуванl= 5;я препарату слід припин = 80;ти, якщо рівень КК значно підвищений (>= ; 5 х разів вище ВМН) або якщо симптоми з боку м’язів тяжкі та спричиняютn= 0; щоденний дискомфорт (навіть якщо рівень КК ≤ 5 х ВМН). У разі зникнення симптомів т = 72; повернення рівня КК до норми можна поновити те = 88;апію препаратом Рофаст або альтернатиk= 4;ним інгібітороl= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази у найменшій дозі та під ретельним наглядом. Регулярно перевіряти рівень КК у асимптоматl= 0;чних пацієнтів немає потреби. Дуж= 077; рідко повідомлялl= 0; про випадки імуноопосеl= 8;едкованої некротизуюm= 5;ої міопатії (ІОНМ) під час або після те= 088;апії статинами, в тому числі розувастатl= 0;ном. Клінічними проявами ІОНМ є слабкість проксимальl= 5;их м’язів та підвищення рівня КК у сироватці крові, що зберігаєтьl= 9;я навіть післ= 03; припинення застосуванl= 5;я статинів.=

Немає доказів підвищеногl= 6; впливу на скелетну мускулатурm= 1; у невеликої кількості пацієнтів, які приймал = 80; Рофаст та супутні препарати. Однак підви = 97;ення частоти міозиту та міопатії ві = 76;значалося у пацієнтів, які приймал = 80; інші інгібі = 90;ори ГМГ-КоА-реду= 082;тази разом із пох= 110;дними фіброєвої кислоти, в тому числі гемфіброзиl= 3;ом, циклоспориl= 5;ом, нікотиновоn= 2; кислотою, аз= 086;льними протигрибкl= 6;вими препаратамl= 0;, інгібітора&= #1084;и протеази та макролідниl= 4;и антибіотикk= 2;ми. Гемфіброзиl= 3; підвищує ризик міопатії пр = 80; супутньому застосуванl= 5;і з деякими інгібітораl= 4;и ГМГ-КоА. Тому застосовувk= 2;ти препарат Рофаст у комбінації = 79; гемфіброзиl= 3;ом не рекоменд = 91;ється. Користь подальшої зміни рівня ліпідів при застосуванl= 5;і препарату Р = 86;фаст у комбінаці= 11; з фібратами або ніацино = 84; потрібно ретельно зважувати порівняно з потенційниl= 4;и ризиками, пов’язанимl= 0; із застосуванl= 5;ям таких комбінацій. Доза 40 мг протипоказk= 2;на при супутньому застосуванl= 5;і фібратів (див. розділи «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій» та «Побічні реакції»).

Не рекомендовk= 2;но застосовувk= 2;ти Рофаст у ком= 073;інації з системним = 80; лікарськимl= 0; засобами фузидової кислоти або протягом 7 днів після припинення лікування фузидовою кислотою. У паці= 08;нтів, яким застосуванl= 5;я системної ф = 91;зидової кислоти вважається необхідним, = 083;ікування статином слід припинити протягом усього періоду лікування фузидовою кислотою (д = 80;в. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). У паці= 08;нтів, які приймал = 80; таку комбінацію, = 073;ули зафіксованo= 0; випадки рабдоміоліk= 9;у (включаючи летальні).

Пацієнтам слід рекомендувk= 2;ти негайно зве = 88;нутися до лікаря, як&#= 1097;о вони відчувають будь-які симптоми м’язової слабкості, болю або хворобливоo= 1; чутливості. Терапія статином може бути повторно поновлена через 7 днів після останньої д = 86;зи фузидової кислоти. У виняткових випадках, коли потрібне тривале застосуванl= 5;я фузидової кислоти, наприклад для лікування тяжких інфе = 82;цій, необхіднісm= 0;ь спільного застосуванl= 5;я розувастатl= 0;ну та фузидово= 11; кислоти слі = 76; розглядати лише у кожному конкретномm= 1; випадку та під ретельним медичним на = 75;лядом. Рофаст не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам і = 79; гострими, серйозними станами, що свідчать пр = 86; міопатію аб = 86; можливість розвитку ниркової не = 76;остатності внаслідок рабдоміоліk= 9;у (сепсис, гіпотензія, значне хірургічне втручання, травма, тяжк= 110; метаболічнo= 0;, ендокринні та електролітl= 0;чні розлади або неконтрольl= 6;вані судоми).

У поодиноких випадках повідомлялl= 6;ся, що статини індукують «de novo» абl= 6; загострюютn= 0; вже існуючу міастенію г = 88;авіс або очну міа= 089;тенію (див. розділ «Побічні реакції»). У разі загостреннn= 3; симптомів слід припинити прийом ліка = 88;ського засобу Рофа = 89;т. Повідомлялl= 6;ся про рецидив = 80; при повторному застосуванl= 5;і того самого або іншого статину.

Впли = 74; на печінку=

Які і інші інгібітори ГМГ-КоА-реду= 082;тази, Рофаст слід = 079; обережністn= 2; застосовувk= 2;ти пацієнтам, які зловживаютn= 0; алкоголем та/або мають в анамнезі захворюванl= 5;я печінки. Рек= 086;мендовано перевіряти біохімічні показники функції печінки перед початком лі = 82;ування та через 3 місяці потому. Застосуванl= 5;я препарату Рофаст слід припинити або зменшит = 80; дозу, якщо рівень трансамінаk= 9; у сироватці крові більш = 77; ніж втричі перевищує ВМН. Частота повідомленn= 0; про серйозн= 10; явища з боку печінки (переважно про підвищення рівня трансамінаk= 9; печінки) у післяреєстl= 8;аційний період була більшою при застосуванl= 5;і дози 40 мг. У пацієнтів і = 79; вторинною гіперхолесm= 0;еринемією, зумовленою гіпотиреозl= 6;м або нефроти = 95;ним синдромом, слід спочатку вилікувати основну хворобу, пер= 096; ніж починат = 80; терапію препаратом Рофаст.

Раса

Дослідженн&= #1103; фармакокінk= 7;тики свідчать пр = 86; зростання AUC у пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси приблизно вдвічі порівняно з європейцямl= 0; (див. розділи «Фармакокіl= 5;етика», «Протипокаk= 9;ання» та «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Інгі = 73;ітори протеази<= /i>

Підвищена системна експозиція до розуваст = 72;тину спостерігаl= 3;ася в осіб, які застосовувk= 2;ли розувастатl= 0;н супутньо з різними інг= 10;біторами протеази у поєднанні з ритонавіроl= 4;. Слід обмірку&= #1074;ати як користь від зниженн= 03; рівня ліпідів за допомогою препарату Рофаст у пац= 110;єнтів із ВІЛ, які отримують інгібітори протеази, та= 082; і можливіст= 00; підвищення концентрацo= 0;ї розувастатl= 0;ну у плазмі крові на початку терапії та при підвищенні дози препар = 72;ту Рофаст у пацієнтів, які отримують і = 85;гібітори протеази. Одночасне застосуванl= 5;я препарату з інгібітораl= 4;и протеази не = 088;екомендуєт&= #1100;ся, якщо доза Рофасту не скоригованk= 2; (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» і «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Непе = 88;еносимість лактози

Пацієнтам із рідкісними спадковими проблемами непереносиl= 4;ості галактози, дефіцитом лактази Лаппа або глюкозо-гал = 72;ктозною мальабсорбm= 4;ією не слід застосовувk= 2;ти цей препара = 90;. Інтер= стиціальна хвороба легень

Під час застосуванl= 5;я деяких статинів, особливо пр = 80; тривалому лікуванні, повідомлялl= 0; про виняткові випадки інтерстиціk= 2;льної хвороби легень (д = 80;в. розділ «Побічні реакції»). До проя = 74;ів цієї хвороб = 80; можна віднести задишку, непродуктиk= 4;ний кашель та загальне по = 75;іршення стану (стомлювані = 89;ть, зниження маси тіла та гарячка). У разі підозр = 80; на інтерсти = 94;іальну хворобу легень застосуванl= 5;я статинів слід припинити.=

Цукр = 86;вий діабет

Деякі факти свідчать, що статини підвищують рівень глюкози в крові та у деяких паці= 08;нтів, яким загрожує високий ризик розвитку діабету в майбутньомm= 1;, можуть спричиняти гіперглікеl= 4;ію такого рівн= 03;, за якого необхідне н = 72;лежне лікування діабету. Цю загрозу, одн= 072;к, перевищує зниження ризику судинних по = 88;ушень при застосуванl= 5;і статинів, тому вона не має бути підставою для припинення терапії ста = 90;инами. Пацієнтів, які перебуваютn= 0; у групі ризику (глюк= 086;за натще 5,6‑6,0 ммоль/л, ІМТ > 30 кг/м^{2<=
/sup>,
підвищення
тригліцериk=
6;ів,
гіпертензіn=
3;)
необхідно
контролюваm=
0;и
як клінічно,
так і біохім=
110;чно
згідно з
національнl=
0;ми
керівництвk=
2;ми.}

У дослідженнo= 0; JUPITER повідомлялl= 0;, що загальна = 095;астота цукрового діабету становила 2,8<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:EN-US;mso-fareast-language:RU'> % у пацієнтів групи розувастатl= 0;ну та 2,3 % у групі плацебо, переважно у = 087;ацієнтів із глюкозою натще 5,6‑6,9 ммоль/л.

Застосу&= #1074;ання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Рофаст протипоказk= 2;ний у період вагітності або годування груддю.

Жінки репродуктиk= 4;ного віку повинн= 10; використовm= 1;вати належні засоби контрацепцo= 0;ї. Оскі = 83;ьки холестерин та інші продукти бі = 86;синтезу холестеринm= 1; відіграють істотну рол= 00; у розвитку п= 083;ода, потенційниl= 1; ризик від пригніченнn= 3; ГМГ-КоА-реду= ктази перевищує користь від = 079;астосуванн&= #1103; препарату в період вагітності.=

Дані досліджень на тваринах щодо токсич = 85;ого впливу на репродуктиk= 4;ну функцію обм = 77;жені. Якщо пацієнтка завагітнілk= 2; під час заст= 086;сування препарату, лікування слід негайн = 86; припинити.=

Розувастат&= #1080;н потрапляє у молоко щурі = 74;. Даних щодо проникненнn= 3; лікарськогl= 6; засобу в грудне молоко людини нема= 08; (див. розділ «Протипокаk= 9;ання»).

Здатніс&= #1090;ь впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Дослідженн&= #1103; впливу розувастатl= 0;ну на здатніст= 00; керувати автомобілеl= 4; та працюват = 80; з механізмамl= 0; не проводил = 80;. Однак, з огляду на фармакодинk= 2;мічні властивостo= 0; препарату малоймовірl= 5;о, що Рофаст чинитиме вп = 83;ив на таку здатність. При керуванні автот&= #1088;анспортом або роботі з іншими механізмамl= 0; слід врахов = 91;вати можливість запаморочеl= 5;ня у період лікування.<= i>

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Перед початком лікування пацієнту слід призна = 95;ити стандартну гіпох&= #1086;лестеринем= ;ічну дієту, якої він повинен дотримуватl= 0;ся і протягом лікування. Дозу слід підбирати індивідуалn= 0;но залежно від мети терапі= 11; та відповід= 10; пацієнта на лікування, керуючись рекомендацo= 0;ями поточних загальнопрl= 0;йнятих керівництв.

Препарат Рофаст можн = 72; приймати у будь-який ча= 089; дня незалежно від вживанн= 03; їжі. Лікуван&= #1085;я гіперхолесm= 0;еринемії

Рекомендов&= #1072;на початкова доза становить 5 а&#= 1073;о 10 мг перорально 1 раз на добу як для паціє= 085;тів, які раніше н= 077; застосовувk= 2;ли статини, так і переведениm= 3; на препарат = 079; прийому інш = 86;го інгібітора ГМГ-КоА-реду= 082;тази. При виборі початкової дози слід враховуватl= 0; рівень холестеринm= 1; в кожного окремого пацієнта та ризик серцево-суд = 80;нних порушень у майбутньомm= 1;, а також імовірністn= 0; розвитку небажаних реакцій. У разі необхідносm= 0;і підвищуватl= 0; дозу до наступного рівня можна через 4 тижні. З огляду на те, що на тлі застосуванl= 5;я препарату в дозі 40 мг небажані реакції вин = 80;кають частіше, ніж при менших дозах, остат= 086;чно титрувати дозу до максимальнl= 6;ї дози 40 мг варто лише пацієнтам і = 79; тяжкою гіпе = 88;холестерин&#= 1077;мією та високим ризиком сер = 94;ево-судинни&= #1093; порушень (зокрема хворим із сімейною гіперхолесm= 0;еринемією), які не досяг= 072;ють мети лікування при застосуванl= 5;і дози 20 мг і які перебуватиl= 4;уть під регулярним наглядом. На початку прийому препарату у дозі 40 мг реко= мендований нагляд спеціалістo= 0;в.

Зап= 086;бігання порушенням = 79; боку серцево-суд = 80;нної системи

У дослідженнo= 0; зниження ризику порушень з б= 086;ку серцево-суд = 80;нної системи препарат за = 89;тосовували у дозі 20 мг на добу.

П= ;ацієнти літнього віку

Рекомендов&= #1072;на початкова доза для пацієнтів віком > 70 рокі= 074; становить 5 мг. Інша корекція дози з огляд= 091; на вік не потрібна.=

П= ;ацієнти з нирковою недостатніl= 9;тю

Пацієнтам із легкими або помірними порушеннямl= 0; функції нир = 86;к корекція дози не потрібна. Реко = 84;ендована початкова доза для пацієнтів і = 79; помірними порушеннямl= 0; функції нирок (кліренс креатиніну <= 60 мл/хв) становить 5 мг. Доза 40 мг протипоказk= 2;на пацієнтам і = 79; помірними порушеннямl= 0; функції нирок. Застосуванl= 5;я таблеток розувастатl= 0;ну пацієнтам і = 79; тяжкими порушеннямl= 0; функції нирок протипоказk= 2;но у будь-яких д&#= 1086;зах.

П= ;ацієнти із порушеннямl= 0; функції печінки

У пацієнтів із порушеннямl= 0; функції печінки, що оцінювалисn= 3; у 7 або менше балів за шка= 083;ою Чайлда-П’ю, підвищення системної експозиції розувастатl= 0;ну не спостерігаl= 3;ося. Однак в осіб із порушеннямl= 0; у 8 та 9 балів зk= 2; шкалою Чайл = 76;а-П’ю системна експозиція зростала. У таких пацієнтів доцільною є оцінка функ = 94;ії нирок. Досвід застосуванl= 5;я препарату пацієнтам, які набрали більше 9 балів за шкалою Чайл = 76;а-П’ю, відсутній. Рофаст протипоказk= 2;ний пацієнтам з активними захворюванl= 5;ями печінки.

Р= ;аса

У пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси спостерігаl= 3;ася підвищена системна експозиція препарату. Початкова доза для пацієнтів монголоїднl= 6;ї раси становить 5 мг. Доза 40 мг таким паціє = 85;там протипоказk= 2;на.

Г= ;енетичний поліморфізl= 4;

Певні типи генетичногl= 6; поліморфізl= 4;у можуть призводити до підвищення AUC розувастатl= 0;ну. Пацієнтам і = 79; відомою наявністю таких типів поліморфізl= 4;у рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти меншу добов = 91; дозу препар = 72;ту Рофаст.

П= ;ацієнти зі схильністю до розвитку міопатії

Рекомендов&= #1072;на початкова доза препар = 72;ту для пацієнтів і = 79; факторами ризику до ро= 079;витку міопатії становить 5 мг. Дl= 6;за 40 мг протипоказk= 2;на деяким із таких паціє = 85;тів.
С= ;упутнє застосуванl= 5;я

Розувастат&= #1080;н є субстрато = 84; різних транспортнl= 0;х білків (наприклад, ОАТР1В1 та BCRP). Ризик міопа = 90;ії (в тому числі рабдоміоліk= 9;у) зростає при супутньому = 79;астосуванн&#= 1110; Рофасту з певними лікарськимl= 0; засобами, що можуть підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю розувастатl= 0;ну у плазмі крові внасл= 10;док взаємодії з цими транспортнl= 0;ми білками (наприклад, циклоспориl= 5;ом та певними інгібітораl= 4;и протеази, в тому числі комбінаціяl= 4;и ритонавіру = 79; атазанавірl= 6;м, лопінавіроl= 4; та/або типра= 085;авіром). По можливості слід розглянути застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;них лікарських засобів та, у разі необхідносm= 0;і, тимчасово перервати терапію препаратом Рофаст. Якщо супутнього застосуванl= 5;я цих лікарських засобів із Рофастом уникнути неможливо, слід ретель = 85;о зважити користь та ризик від супутнього застосуванl= 5;я та відповідниl= 4; чином відкорегувk= 2;ти дозу препарату Рофаст.

Діти.

Застосуван&= #1085;я препарату дітям має проводити лише спеціа = 83;іст.

Застосовув&= #1072;ти дітям та підліткам віком від 6 до = 17 років (стаді= 103; Таннера ˂ ІІ‑V).

Звичайна початкова добова доза для дітей та підлітків і = 79; гетерозигоm= 0;ною сімейною гі = 87;ерхолестер&#= 1080;немією становить 5 мг на добу.

• = Звичайн&= #1072; доза для дітей віком від 6 до 9 років із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією становить від 5 мг до 10 мг перорал= 100;но один раз на добу. Безпек= 072; та ефективн= 10;сть застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу у дозах більш = 77; 10 мг у цій популяції н = 77; досліджуваl= 3;ися.

• = Звичайн&= #1072; доза для дітей віком від 10 до 17 років із гетерозигоm= 0;ною сімейною гіперхолесm= 0;еринемією становить від 5 мг до 20 мг перорально один раз на добу.

Перед початком терапії розувастатl= 0;ном дітям та підліткам слід призначити стандартну гіпохолестk= 7;ринемічну дієту, якої пацієнти мають дотримуватl= 0;ся і протягом лікування. Безпеку та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу у дозах більш = 77; 20 мг у цій попу= ;ляції не досліджуваl= 3;и. Підвищуватl= 0; дозу слід відповідно до індивідуалn= 0;ної відповіді дитини на лікування т = 72; переносимоl= 9;ті лікарськогl= 6; засобу, дотримуючиl= 9;ь рекомендацo= 0;й щодо лікува = 85;ня дітей.

Гомозиг&= #1086;тна сімейна гіперхолесm= 0;еринемія

Рекомендов&= #1072;на максимальнk= 2; доза для діт= 077;й віком від 6 до 17 років із гомозиготнl= 6;ю сімейною гіперхолесm= 0;еринемією становить 20 = 084;г один раз на добу.

Рекомендов&= #1072;на початкова доза становить від 5 мг до 10 мг один раз на добу залежно від віку, маси тіла та попередньоk= 5;о застосуванl= 5;я статинів. Пі= 076;вищувати до максимальнl= 6;ї дози 20 мг один раз на добу слід відповідно до індивідуалn= 0;ної відповіді дитини на лікування т = 72; переносимоl= 9;ті препарату, дотримуючиl= 9;ь рекомендацo= 0;й щодо лікува = 85;ня дітей. Оцінк= 072; ліні = 81;ного росту (зріст), маси тіла, ІМТ (індексу маси тіла) та вторинних характерисm= 0;ик статевого дозрівання за Таннером = 091; дітей віком від 6 до 17 рокіk= 4;, які приймал = 80; розувастатl= 0;н, обмежена періодом тривалістю 2 роки. Після 2 р= оків досліджуваl= 5;ого лікування жодного впл = 80;ву на ріст, масу тіла, ІМТ або статеве доз = 88;івання виявлено не було (див. розділ «Фар = 84;акодинамік&#= 1072;»). У клінічном = 91; дослідженнo= 0; у дітей та підлітків, які приймал = 80; розувастатl= 0;н протягом 52 тижнів, підвищення рівня КК > 10 разів вище ВНМ та симптоми з боку м’язів = 087;ісля фізичного навантаженl= 5;я або підвище = 85;ої фізичної активності спостерігаl= 3;ися частіше порівняно з такими у дорослих (див. розділ «Побічні реакції»).

Передоз&= #1091;вання.

Специ&= #1092;ічного лікування передозуваl= 5;ня немає. У разі передозуваl= 5;ня пацієнта слід лікува = 90;и симптоматиm= 5;но та, за необхідносm= 0;і, вжити підтримуючl= 0;х заходів. Потрібно ко = 85;тролювати функції печінки та рівень КК. Еф&#= 1077;ктивність гемодіалізm= 1; малоймовірl= 5;а.

Побічні реакції.

Небажані події, зареєстровk= 2;ні для розувас = 90;атину зазвичай незначні і перехідні. У конт = 88;ольованих клінічних дослідженнn= 3;х менше ніж у 4<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:EN-US;mso-fareast-language:UK'> % пацієнтів, які отримували лікування розувастатl= 0;ном, лікування було припинене через побічні реакції.

Перелік побічних ре = 72;кцій створений н = 72; основі дани = 93; клінічних досліджень та великого досвіду післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я. Побічні реакції, зазначені нижче, класифікуюm= 0;ься відповідно до частоти виникнення та розподіляюm= 0;ься за органами = 110; системами:=

дуже часті (><= /span> 1/100, < 1/10); нечасті (> 1/1000, < 1/100); рідкі (> 1/10000, < 1/1000); дуже рідкі (< 1/10000); частота невідома (не може бути оцінена на основі наявних дан = 80;х).=

З боку органів зор = 91;

Частота невідом= 072;: очна міастенія.

З боку імунної системи

Рідкі: реакції гіперчутлиk= 4;ості, включаючи ангіоневроm= 0;ичний набряк.

З боку ендокринноo= 1; системи

Дуже часті: цукровий діабет¹.
З боку нервової системи

Дуже часті: головний біль, запаморочеl= 5;ня.

Дуже рідкі: поліневропk= 2;тія, втрата пам’яті.

Частота невідом= 072;: перифер = 80;чна невропатія, розлади сну (в тому числі безсоння та нічні жахи), м&= #1110;астенія гравіс.

З боку психіки

Частота невідома: депресія.=

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту

Дуже часті: запор, нудота, біль у животі.

Рідкі: панкреатит.

= 063;астота невідома: діарея.

З боку шкіри та підшкірної = 82;літковини

Нечасті: свербіж, висипання т = 72; кропив’янкk= 2;.

= 063;астота невідома: синдром Стівенса-Дж = 86;нсона.

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату, сполучної т = 82;анини і кісток

Дуже часті: міалгія.

Рідкі: міопатія (включаючи міозит), рабдоміоліk= 9;, вовчаковий синдром, розриви м’язів. Дуже рідк= 10;: артралгія.=

= 063;астота невідома: поруш = 77;ння з боку сухожиль, інколи ускладнені розривами, імуноопосеl= 8;едкована некротизуюm= 5;а міопатія.=

Загальн&= #1110; порушення<= /span>

Дуже часті: астенія.

= 063;астота невідома: набряк.

З боку гепатобіліk= 2;рної системи

Дуже рідкі: жовтяниця, гепатит.

Рідкі: збільшення рівня печінкових трансамінаk= 9;.

Респіра&= #1090;орного тракту, груднини та середостінl= 5;я=

Частота невідома: кашель, задишка.

З боку крові та лімфатичноo= 1; системи

Рідкі:<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "WenQuanYi Micro Hei";mso-font-kerning:1.0pt;mso-fareast-language:ZH-CN; mso-bidi-language:HI'> тромбоцитоl= 7;енія.=

= 047; боку нирок т= 072; сечовидільl= 5;ої системи

Дуже рідкі: гематурія.=

= 047; боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз

Дуже рідкі: гінекома = 89;тія.

¹Частота залежить ві = 76; наявності факторів ри = 79;ику (глюкоза в крові натще = 805; 5,6 ммоль/л, ІМТ> = ;30 кг/м², підвищення тригліцериk= 6;ів, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;).

Як і при засm= 0;осуванні інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, частота небажаних реакцій має = 090;енденцію залежати ві = 76; дози.

Впли = 74; на нирки

Протеїнурі&= #1103;, в&= #1080;явлена у результат= 10; аналізу за тест-смужка = 84;и, щ&= #1086; спостерігаl= 3;ася у пацієнтів, які застосо = 74;ували розувастатl= 0;н, має переваж = 85;о тубулярне походження. Поява білка = 089;ечі від нуля або слідів його до ++ або більше спостерігаl= 3;ися у < 1= % пацієнтів під час лікування і = 79; застосуванl= 5;ям доз 10 та 20 мг розувастатl= 0;ну та приблизн = 86; у 3 % пацієнтів, які отримували розувастатl= 0;н у дозі 40 мг. Незначна протеїнуріn= 3; від нуля або слідів до + спостерігаl= 3;ася при застосуванl= 5;і дози 20 мг. У більшості випадків протеїнуріn= 3; знижується або зникає спонтанно при продовж = 77;нні терапії. Огляд даних клінічних випробуванn= 0; та постмаркетl= 0;нгового досвіду зас = 90;осування на даний час не виявив причинно-на = 89;лідкового зв’язку між протеїнуріn= 8;ю та гострим а= 073;о прогресуючl= 0;м захворюванl= 5;ям нирок.

Гематурія спостерігаl= 3;ася у пацієнтів, які отримували лікування розувастатl= 0;ном, а дані клінічних випробуванn= 0; показують, щ= 086; частота її р= 086;звитку низька.

Впл= 080;в на скелетну мускулатурm= 1;

Ураже&= #1085;ня скелетної мускулатурl= 0;, такі як міал= 075;ія, міопатія (в тому числі міозит) та зр&#= 1110;дка рабдоміоліk= 9; із гострою нирковою не = 76;остатністю чи без неї, були відзначені при застосу = 74;анні будь-яких до= 079; розувастатl= 0;ну, особливо пр = 80; дозах > 20 мг.=

Дозоз&= #1072;лежне збільшення КК спостерігаl= 3;ося у пацієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н; більшість випадків були легким = 80;, безсимптомl= 5;ими та минущими. Якщо рівень KK підвищений (>= ; 5 разів ВМН), лікування слід припинити.=

Впл= 080;в на печінку=

Як і при застосуванl= 5;і інших інгібіторіk= 4; ГМГ-КоА-реду= 082;тази, у невеликої кількості пацієнтів, які приймал = 80; розувастатl= 0;н, відзначалоl= 9;я дозозалежнk= 7; збільшення рівня транс = 72;міназ; у більшості випадків це явище було слабким, асимптоматl= 0;чним та тимчасов = 80;м.

На тлі застосуванl= 5;я деяких статинів відзначалиl= 9;я такі небажані явища:

- розлад статевої функції;

- окремі випадки інтерстиціk= 2;льної хвороби легень, особливо пр = 80; тривалому застосуванl= 5;і;

- частота повідомленn= 0; про рабдоміоліk= 9;, серйозні порушення з боку нирок т= 072; печінки (переважно підвищення активності печінкових трансамінаk= 9;) більша при застосуванl= 5;і препарату в дозі 40 мг.

Діт= 080;

Підви&= #1097;ення рівня КК > 10 разіk= 4; вище ВМН та симптоми з боку м’язів = 087;ісля фізичного навантаженl= 5;я або підвище = 85;ої фізичної активності спостерігаl= 3;ися частіше у 52-тижневому дослідженнo= 0; з участю дітей та підлітків порівняно з дорослими. Проте профіль безпеки розувастатl= 0;ну у дітей та підлітків був подібни = 84; до такого у д&#= 1086;рослих.

Повідом&= #1083;ення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

Повід&= #1086;млення про підозрюванo= 0; побічні реакції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу є важливим. Це дає змогу продовжуваm= 0;и контроль за співвідношk= 7;нням користь/риз = 80;к застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу. Прохання до медичних працівникіk= 4; повідомлятl= 0; про будь-які підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції відповідно національнl= 6;ї системи повідомленn= 0;.

&#= 1058;ермін придатностo= 0;. 2 роки.

Умови зберігання. Зберігати в недоступноl= 4;у для дітей місці при температурo= 0; не вище 25 ºС.

Упако= 074;ка. По 10 таблеток, вкритих плівковою оболонкою, у блістері, по 3 блістери в картонній коробці.

Катег= 086;рія відпуску. За рецептом.

&#= 1042;иробник.

Ауробіндо Фарма Лімітед - Юніт VII/Aurobindo Pharma Limited - Unit VII.<= /o:p>

&#= 1052;ісцезнаход= ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Сп= 077;ціальна економічна зона, ТСІІК, Плот № S1, Sy. № 411/Р, 425/i= 6;, 434/Р, 435/Р та 458/Р, Грін Індастріал Парк, Полепаллі Віладж, Джедчерла Мандал, Махабубнагk= 2;р Дістрікт, Штат Телангана, 509302, Індія/Special Econ= omic Zone, TSIIC, Plot No. S1, Sy. Nos., 411/Р, 425/Р, 434/Р, 435/Р and 458/Р, Green Industrial Park, Polepally Village, Jedcherla Mandal, Mahabubnagar District, Telangana State, 509302, India.

Збільше= ;ння AUC розувастат= 080;ну в 2 рази або більше
	Соф= 086;сбувір/велп= атасвір/вок = 89;илапревір (400 мг-100 мг-100 мг) + воксилапре= 074;ір (100 мг) один раз на добу протягом 15 днів	10 мг,<= /o:p> одн= 086;разова доза<= o:p>	↑ 7= ,4 раза
Цик= 083;оспорин від 75 мг 2 рази на добу до 200 м= 075; 2 рази на добу= ;, 6 місяців	10 мг 1 раз на добу, 10 днів	↑ 7= ,1 раза<= o:p>
Дар= 086;лутамід 600 мг двічі на добу, 5 днів	5 мг, одн= 086;разова доза	↑ 5,2 раза=
Рег= 086;рафеніб 160 мг 1 раз на добу, 14 днів	5 мг, одн= 086;разова доза	↑ 3= ,8 раза<= o:p>
Вел= 087;атасвір 100 мг 1 раз на добу	10 мг,<= /o:p> одн= 086;разова доза	↑ 2= ,7 раза
Ата= 079;анавір 300 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг 1 раз на добу, 8 дніk= 4;	10 мг,<= /o:p> одн= 086;разова доза<= o:p>	↑ 3= ,1 раза
Омб= 110;тасвір 25 мг/парітапр&#= 1077;вір 150 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг 1 раз на добу/дасабу&#= 1074;ір 2 рази на добу= ;, 14 днів	5 мг, одн= 086;разова доза	↑ 2= ,6 раза<= o:p>
Гра= 079;опревір 200 мг/елбасвіl= 8; 50 мг 1 раз на добу, 11 днів<= /span>	10 мг,<= /o:p> одн= 086;разова доза	↑ 2= ,3 раза<= o:p>
Гле= 082;апревір 400 мг/пібрента&#= 1089;вір 120 мг 1 раз на добу, 7 днів	5 мг, одн= 086;разова доза	↑ 2= ,2 раза<= o:p>
Лоп= 110;навір 400 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг 2 рази на добу,= 17 днів	20 мг 1 раз на добу, 7 днів<= o:p>	↑ 2= ,1 раза
К= ;лопідогрел 300 мг, а потім 75 мг протягом 24 годин	20 мг 1 раз на добу	↑ 2 раза
Гем= 092;іброзил 600 мг 2 рази на добу, 7 днів	80 мг,= одн= 086;разова доза	↑ 1= ,9 раза
Збільше&#= 1085;ня AUC розувастат= 080;ну менш ніж у 2 рази
Елт= 088;омбопак 75 мг 1 раз на добу, 5 днів	10 мг,<= /o:p> одн= 086;разова доза<= o:p>	↑ 1= ,6 раза
Дар= 091;навір 600 мг/ритонаві&#= 1088; 100 мг 2 рази на добу,= 7 днів	10 мг 1 раз на добу, 7 днів<= o:p>	↑ 1= ,5 раза
Тип= 088;анавір 500 мг/ритонаві&#= 1088; 200 мг 2 рази на добу,= 11 днів	10 мг,<= /o:p> одн= 086;разова доза<= o:p>	↑ 1= ,4 раза
Дро= 085;едарон 400 мг 2 рази на добу	нев= 110;домо	↑ 1= ,4 раза
Ітр= 072;коназол 200 мг 1 раз на добу, 5 днів	10 мг,<= /o:p> одн= 086;разова доза<= o:p>	↑ 1= ,4 раза **
Езе= 090;иміб 10 мг 1 раз на добу, 14 днів<= /span>	10 мг 1 раз на добу, 14 днів<= o:p>	↑ 1= ,2 раза **
Зни= 078;ення AUC розувастат= 080;ну
Ери= 090;роміцин 500 мг 4 рази на добу, 7 дні&= #1074;	80 мг,<= /o:p> одн= 086;разова доза<= o:p>	↓ 2= 0 %
Бай= 082;алін 50 мг 3 рази на добу, 14 днів<= /span>	20 мг,<= /o:p> одн= 086;разова доза<= o:p>	↓ 4= 7 %
* Дані, представле= 085;і як зміна в х разів, являю&= #1090;ь собою співвіднош= 077;ння між застосуван= 085;ям розувастат= 080;ну у комбінації та окремо. Да= ні, представле= 085;і у вигляді % зміни, являють собою % різницю відносно по&#= 1082;азників при застосуван= 085;і розувастат= 080;ну окремо. Збільше= ;ння позначено значком ↑, зменшення – ↓. ** Було проведено кілька досліджень взаємодії при різних дозах розувастат= 080;ну, в таблиці подано найбільш значуще спі&#= 1074;відношення= .<= /o:p>