ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНСТРУК&#= 1062;ІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

сандост= атин^=
® ЛАР <= /span>

(SANDOS= TATIN^® LAR^®)

С = 82;лад:

діюча речовина: октреотид &= #1091; вигляді октреотиду ацетату;

1 флакон з порошком 10 мг містить окт = 88;еотиду ацетату 11,2 мг, що відповідає 10 мг октреоти = 76;у;

1 флакон з порошком 20 мг містить окт = 88;еотиду ацетату 22,4 мг, що відповідає 20 мг октреоти = 76;у;

1 флакон з порошком 30 мг містить окт = 88;еотиду ацетату 33,6 мг, що відповідає 30 мг октреоти = 76;у;

допоміж&#= 1085;і речовини: полі (DL-лактид-ко-гл= ;іколід), маніт (Е 421);

р&#= 1086;зчинник для приготуванl= 5;я суспензії для ін’єкці = 81;:

1 попередньо заповнений шприц об’ємом 2,0 мл м= ;істить натрію кармелозу (н= 072;трію карбоксимеm= 0;илцелюлозу), маніт (Е 421), вод= 091; для ін’єкці = 81;, полоксамер 188.=

&nbs= p;

Лікарсь&#= 1082;а форма. П = 86;рошок для суспензії для ін’єкці = 81; у комплекті = 079; розчинникоl= 4;.

= Осн&= #1086;вні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;. i= 5;орошок від білого д= 086; білого з жовтуватим відтінком к = 86;льору. Розчинник: в= 110;д прозорого д = 86; не більш інтенсивно опалесціювk= 2;льного, ніж еталонн = 72; суспензія І Європейсь = 82;ої Фармакопеї = 88;озчин від безбарвногl= 6; до злегка жовтого або коричневогl= 6; кольору.

Фармако&#= 1090;ерапевтичн= а група. Препарати гормонів дл= 03; системного застосуванl= 5;я (за винятком статевих гормонів та = 110;нсуліну). Гіпофізарнo= 0;, гіпоталаміm= 5;ні гормони та ї= 093; аналоги. Гіпоталаміm= 5;ні гормони. Сом= 072;тостатин та аналоги. Октреотид.

Код АТX H01C B02.

Ф = 72;рмакологіч&#= 1085;і властивостo= 0;. =

Фармакоди = 85;аміка.

Октрео = 90;ид – синтетичн = 80;й октапептид, похідне природного гормону соматостатl= 0;ну з подібними фармакологo= 0;чними ефектами, ал= 077; зі значно бі= 083;ьшою тривалістю = 76;ії. Препарат пр = 80;гнічує патологічнl= 6; підвищену с = 77;крецію гормону росту (ГР), а також пептидів і серотоніну, = 097;о продукуютьl= 9;я у гастроентеl= 8;опанкреати= 095;ній ендокринніl= 1; системі.

Дослід = 80; на тва= ;ринах показали, що= ; октрk= 7;отид є більш потужним ін = 75;ібітором секреції ГР, глюкагону т = 72; інсуліну, ні= 078; соматостатl= 0;н; препарат інгібує сек = 88;ецію ГР та глюкагону з більшою селективніl= 9;тю.

У здорових добровольцo= 0;в октреотид, подібно до соматостатl= 0;ну, пригнічує:

· = секреці= 02; ГР, стимульоваl= 5;у аргініном, фізичним навантаженl= 5;ям та інсуліно = 74;ою гіпоглікемo= 0;єю;

· = секреці= 02; інсуліну, глюкагону, г= 072;стрину, інших пептидів гастроентеl= 8;опанкреати= 095;ної ендокринноo= 1; системи, спричинену прийомом їж= 10;, а також секр= 077;цію інсул= ;іну і глюкагону, стимульоваl= 5;у аргініном;=

· = секреці= 02; тиреотропнl= 6;го гормону (ТТГ), стимульоваl= 5;у рилізинг-фа = 82;тором тиреотропнl= 6;го гормону (ТРГ).<= o:p>

На відміну від соматостатl= 0;ну, октреотид п = 88;игнічує секрецію ГР більше, ніж інсулін, йог= 086; введення не супроводжуn= 8;ться рикошетною гіперсекреm= 4;ією гормонів (наприклад Г= 056; у пацієнтів = 079; акромегаліn= 8;ю).

П&= #1072;цієнтам з акромегаліn= 8;ю Сандостатиl= 5;^® ЛАi= 6;, галеновий п = 88;епарат октреотиду, = 084;ожна вводити з інтерваламl= 0; 4 тижні, що заб&#= 1077;зпечує постійні терапевтичl= 5;і рівні октре = 86;тиду в сироватці крові, послідовно = 79;нижуючи рівень ГР і нормалізуюm= 5;и концентрацo= 0;ю інсулінопоk= 6;ібного фактора росту-1 (ІФР-1) у сироватці крові більшості пацієнтів. У більшості пацієнтів Сандостатиl= 5;^® ЛАР виражено зменшує клінічні прояви хвор = 86;би, такі як гол= 086;вний біль, підвищене потовиділеl= 5;ня, парестезія, втомлюваніl= 9;ть, остеоартраl= 3;гія та зап’ястний сухожильниl= 1; синдром. У значної частини (50%) пацієнтів з акромегаліn= 8;ю, які раніше н= 077; лікувалися = 10; мають аденому гіпофіза з гіперсекреm= 4;ією ГР, лікуванн= 103; Сандостатиl= 5;ом^® ЛАi= 6; призводило до зменшенн= 03; об’єму пухл = 80;ни на > 20%. Крім того, короткострl= 6;кові дослідженнn= 3; показують, щ= 086; застосуванl= 5;я октреотиду перед хірургічниl= 4; лікуванням = 91; деяких пацієнтів з аденомою гіпофіза може призвести д = 86; зменшення розмірів пу = 93;лини. Однак, хірургічне лікування н = 77; слід відкладати.

У пацієнтів з ендокринниl= 4;и активними пухлинами шлунково-ки = 96;кового тракту та підшлунковl= 6;ї залози ліку= вання Сандостатиl= 5;ом^® ЛАР забезп = 77;чує постійний контроль за рядом клінічних симптомів, пов’язаних із захворюв = 72;нням. Дія октреотиду на різні тип= 080; ендокринно = 72;ктивних пухлин шлунково-ки = 96;кового тракту і підшлунковl= 6;ї залози описана нижче.

Карци= ;ноїдні пухлини.

Введе= 085;ня октреотиду може призвести д = 86; полегшення симптомів, з= 086;крема відчуття пр = 80;пливів і діареї. У багатьох випадках це супроводжуn= 8;ться зниженням концентрацo= 0;ї серотоніну = 74; плазмі кров= 10; і зменшення = 84; виведення 5-гідроксіін= 076;олоцтової кислоти з се= 095;ею.

Пухлини, що характеризm= 1;ються гіперпродуl= 2;уванням вазоактивнl= 6;го інтестиналn= 0;ного пептиду (ВІП).<= o:p>

Біохі= 084;ічною характерисm= 0;икою даних пухли = 85; є надлишковиl= 1; синтез ВІП. У більшості випадків застосуванl= 5;я октреотиду = 87;ризводить до зменшенн= 03; тяжкості секреторноo= 1; діареї, типової для даної патол = 86;гії, що поліпшує якість житт= 03; пацієнта. Це супроводжуn= 8;ться зменшенням кількості а = 89;оційованих порушень в електролітl= 5;ому балансі, наприклад гіпокаліємo= 0;ї, що дає можливість відмінити ентеральне = 10; парентералn= 0;не введення рідини і еле= 082;тролітів. У деяких пацієнтів, з= 072; даними комп’ютернl= 6;ї томографії, відбуваєтьl= 9;я уповільненl= 5;я або припинення прогресуваl= 5;ня пухлини і навіть зменшення ї= 11; розмірів, особливо метастазів = 91; печінку. Клі= 085;ічне покращання зазвичай супроводжуn= 8;ться зниженням (а= 078; до нормальних значень) кон= 094;ентрації ВІП у плазмі крові.

Глюка= ;гономи.

Введе= 085;ня октреотиду призводить = 91; більшості випадків до суттєвого зменшення некротизуюm= 5;их мігруючих висипань, як= 110; є характерн = 80;ми для даного стану. Октреотид н = 77; має жодного суттєвого впливу на вираженістn= 0; цукрового діабету, що часто спостерігаn= 8;ться при глюкагономk= 2;х, і зазвичай н= 077; призводить до зниження = 087;отреби в інсуліні або пероральниm= 3; цукрознижуk= 4;альних препаратах. = 059; пацієнтів з діареєю октреотид спричиняє зниження її тяжкості, що супроводжуn= 8;ться збільшенняl= 4; маси тіла.

При застосуванl= 5;і октреотиду часто відмі = 95;ається швидке зниження концентрацo= 0;ї глюкагону в плазмі кров= 10;, однак при тривалому л= 10;куванні цей ефект не зберігаєтьl= 9;я. В той же час симптоматиm= 5;не покращання залишаєтьсn= 3; стабільним тривалий час.

Г= 072;стриноми/ синдром Зол = 83;інгера – Е&#= 1083;лісона.

В основному т = 77;рапія інгібітораl= 4;и протонного насоса або блокаторамl= 0; гістаміновl= 0;х
Н₂-рецептор= ;ів пригнічує г= 10;персекреці&#= 1102; соляної кислоти в шлунку. Одна= 082; інгібітори протонного насоса або блокатори Н2-гістаміно= 074;их рецепторів не завжди можуть належним чином полегшуватl= 0; діарею, яка т&#= 1072;кож є важливим симптомом захворюванl= 5;я. У деяких пацієнтів Сандостатиl= 5;^® ЛАi= 6; сприяє подальшому зменшенню гіперсекреm= 4;ії соляної кислоти і клінічному поліпшенню, = 091; тому числі при діареї, шляхом зменшення підвищеної = 82;онцентраці&#= 1111; гастрину.

Інсул= ;іноми.

Введе= 085;ня октреотиду знижує рівень імун = 86;реактивног&#= 1086; інсуліну в крові. У пацієнтів з операбельнl= 6;ю пухлиною октреотид може забезп = 77;чити відновленнn= 3; і підтриманнn= 3; нормоглікеl= 4;ії у передопераm= 4;ійний період. У пац&#= 1110;єнтів з неоперабе = 83;ьними доброякіснl= 0;ми і злоякісни = 84;и пухлинами контроль за глікемією може покращитисn= 3; і без одночасногl= 6; тривалого зниження рівня інсуліну в крові.

Метаста&#= 1090;ичні нейроендокl= 8;инні пухлини кишечнику або первинн= 10; пухлини нев= 10;домої локалізаціo= 1;, коли інші первинні локалізаціo= 1;, окрім кишечнику, було виключ = 77;но.

Рандомізо&#= 1074;ане подвійне сліпе плацебо-кон = 90;рольоване дослідженнn= 3; фази III (PROMID) показало, що Сандостатиl= 5;^® ЛАi= 6; пригнічує ріст пухлин = 091; пацієнтів і = 79; метастатичl= 5;ими нейроендокl= 8;инними пухлинами середньої кишки (тонка кишка, апендикс, сліпа кишка та висхідни = 81; відділ ободової кишки). 85 пацієнтів б = 91;ли рандомізовk= 2;ні до груп застосуванl= 5;я Сандостатиl= 5;у^® ЛАi= 6; 30 мг кожні 4 тижні (n =3D 42) або плацебо (n =3D 43) протягом 18 місяців або до прогресуваl= 5;ня пухлини, або до смерті.

Основними критеріями включення були: відсут= 085;ість попередньоk= 5;о курсу лікування, г= 110;стологічно підтверджеl= 5;ий діагноз, лок= 072;льні неоперабелn= 0;ні або метастатичl= 5;і добре дифер = 77;нційовані пухлини; функціоналn= 0;но активні або неактивні нейроендокl= 8;инні пухлини/кар = 94;иноми; локалізаціn= 3; первинної пухлини у се= 088;едній кишці (тонка кишка, апендикс, сліпа кишка та висхідни = 81; відділ ободової кишки) або із невідомою локалізаціn= 8;ю первинної пухлини, що була віднесена д = 86; середньої кишки, якщо первинна локалізаціn= 3; у підшлунковo= 0;й залозі, грудній клітці або іншому місц= 10; була виключ = 77;на.

Первинною&n= bsp;кінцевою т&#= 1086;чкою був час до прогр= 077;сування пухлини або смерті чере = 79; пухлину (TTP).

Аналіз за призначениl= 4; лікуванням (ITT= аналіз) всіх рандомізовk= 2;них пацієнтів показав, що 26 випадків прогресуваl= 5;ня або летальних випадків, пов’язаних = 79; пухлинами, спостерігаl= 3;ися в групі Сандостатиl= 5;у^® ЛАi= 6;, тоді як в групі плацебо – 41 випадок (ВР=3D0,32; 9= 5 %
ДІ: 0,19 – 0,55; p=3D0,000015).

При проведенні консерватиk= 4;ного аналізу ITT, при якому 3 пацієнти були виключені з рандомізацo= 0;ї, встановленl= 6;, що 26 та 40 випад = 82;ів прогресуваl= 5;ня або смерті внаслідок пухлини спостерігаl= 3;ися в групі Сандостатиl= 5;у^® ЛАi= 6; та плацебо відповідно (= 042;Р=3D0,34; 95 % ДІ: 0,20-0,59; p-значен= ;ня=3D0,000072; рисунок).

У популяці&= #1111; консерватиk= 4;ного ІТТ (сІТТ) аналізу, в якій 3 пацієнти були виключені з дослідженнn= 3; під час рандомізацo= 0;ї, у групах Сандостатиl= 5;у^® ЛАi= 6; та плацебо було відмічено відповідно 26 та 40 випадків прогресуваl= 5;ня або смерті внаслідок пухлини

Медіана часу до прогресуваl= 5;ня пухлини ста = 85;овила 14,3 місяця (95 % ДІ: 11,0 = – 28,8 місяця) у групі Сандостатиl= 5;у^® ЛАi= 6; та 6 місяців (95 % ДІ: 3,7 – 9,4 місяця) у групі плацебо.

При аналіз&= #1110; популяції перед протоколом, = 074; якому додат = 82;ові пацієнти були відсіяні наприкінці терапії, отримуваноo= 1; в рамках дослідженнn= 3;, в групах Сандостатиl= 5;у^® ЛАi= 6; і плацебо спостерігаl= 3;ося відповідно 19 та 38 випадків прогресуваl= 5;ня пухлини або смерті внас = 83;ідок пухлини (ВР=3D= 0,24; 95% ДІ: 0,13 – 0,45; p-значення =3D 0,0000036). =

Рисунок. Оц= інка часу до прогресуваl= 5;ня пухлини за м= 077;тодом Каплана – Мейєра у групах Сандостатиl= 5;у^® ЛАi= 6; та плацебо (популяція п= 088;и проведенні = 82;онсерватив&#= 1085;ого ІТТ аналізу)

Таблиця 1

Показ= 085;ики часу до початку прогресуваl= 5;ня пухлини за д= 072;ними популяційнl= 6;го аналізу

Аналіз

Випадки T= TP

Середній ТТР, місяці [95 % ДІ]

ВР [95 % ДІ],       &nbs= p;    р*

Сандост&#= 1072;тин^® ЛАР<= /span>

Плацебо <= o:p>

Сандост&#= 1072;тин^® ЛАР<= /span>

Плацебо <= o:p>

ІТТ

26

41=

НД

НД

0,32

[95 % ДІ:0,19-0,55]

р=3D0,000015=

cITT

26

40

14,3

[95 % ДІ: 11,0 – 28,8]

6,0

[95 % ДІ:

3,7-9,4]

0,34

[95 % ДІ: 0,20-0,59]

р=3D0,000072

НД – немає даних; ВР – відносний ризик, TTP – час до прогресува= 085;ня пухлини, ІТТ – &#= 1072;наліз по назначеном= 091; лікуванню; cITT = 211; консервати= 074;ний ІТТ аналіз; *логарифміч&#= 1085;ий ранговий критерій, стратифіко= 074;аний за функціон&#= 1072;льною активністю

Ефект від терапії був подібним у пацієнтів і = 79; функціоналn= 0;но активними (ВР=3D0,23; 95 % ДІ: 0,09 – 0,57) та неактивнимl= 0; пухлинами (ВР=3D0,25; 95 % ДІ: 0,10 – 0,59). Після 6 місяців лікування стабільний стан відмічався = 91; 66 % пацієнтів групи Сандостатиl= 5;у^® ЛАi= 6; та у 37 % пацієнтів групи плацебо.

= 047; огляду на достовірну клінічну ефективнісm= 0;ь Сандостатиl= 5;у^® ЛАР, встановленm= 1; у цьому заздалегідn= 0; запланованl= 6;му проміжному аналізі, наб= 110;р учасників дослідженнn= 3; було припинено.=

= 041;езпечність Сандостатиl= 5;у^&r=
eg; ЛАР у цьому дослідженнo= 0; узгоджувалk= 2;ся зі встановл = 77;ним профілем безпеки.

Фар&= #1084;акокінетик= ;а.

Після одноразовоo= 1; внутрішньоl= 4;’язової ін’єкції Сандостатиl= 5;у^® ЛАi= 6; тимчасовий первинний пік концентрацo= 0;ї октреотиду = 74; сироватці крові досягаєтьсn= 3; в межах 1 години післ= 03; застосуван&= #1085;я з подальшим зниженням у межах 24 годин до рівня, що не визначаєтьl= 9;я. Після цього первинного піка у день 1-й у більшості пацієнтів протягом наступних 7 днів концентрацo= 0;я октреотиду залишаєтьсn= 3; на субтерапевm= 0;ичному рівні. Після цього конце = 85;трація октреотиду знову зростає, досягаючи п = 83;ато приблизно н = 72; 14-й день і залишаючисn= 0; на такому рівні впродовж наступних 3 – 4 тижнів. Пікова концентрацo= 0;я у день 1-й нижч= е концентрацo= 0;й у фазі плато і не більше 0,5 % загального вивільненнn= 3; препарату з = 72; день 1. Прибли&= #1079;но через 42 дні концентрацo= 0;я октреотиду повільно знижується, супроводжуn= 2;чи фазу термінальнl= 6;ї деградації полімерної матриці лікарської форми.

У пацієнтів з акромегаліn= 8;ю концентрацo= 0;я октреотиду = 91; фазі плато після одноразовоk= 5;о введення Сандостатиl= 5;у^® ЛАi= 6; у дозі 10, 20 або 30 мг становил = 72; 358, 926 і 1710 нг/л відповідно. Концентрацo= 0;я октреотиду = 91; сироватці к = 88;ові у стаціонарнo= 0;й фазі, яка досягаєтьсn= 3; після 3 ін’єкцій з 4-тижневими інтерваламl= 0;, є вищою у 1,6 до 1,8 рази і складає до 1557 нг/л і 2384 нг/л пі&#= 1089;ля багаторазоk= 4;их уведень 20 і 30 м = 75; Сандостатиl= 5;у^® ЛАi= 6; відповідно.

У пацієнтів з карциноїднl= 0;ми пухлинами<= span lang=3DUK style=3D'mso-bidi-font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'> середнє арифметичнk= 7; (і медіана) концентрацo= 0;ї октреотиду = 74; сироватці крові у стаціонарнo= 0;й фазі після застосуванl= 5;я доз 10, 20 і 30 мг Сан= ;достатину^® ЛАi= 6; становило 1231 (894), 2620 (2270) і 3928 (3010) гн/л.
Відсут = 85;я кумуляція октреотиду, яку очікува = 83;и при накладанні профілів вивільненнn= 3; протягом 28-місячних ін’єкцій Сандостатиl= 5;у^® ЛАР.

Фарма= 082;окінетични&= #1081; профіль октреотиду = 87;ісля ін’єкції Сандостатиl= 5;у^® ЛАР відобр = 72;жає профіль вивільненнn= 3; з полімерно= 11; матриці і його деградацію. Одразу післ= 03; вивільненнn= 3; у системне русло октреотид розподіляєm= 0;ься згідно зі св= 086;їми фармакокінk= 7;тичними властивостn= 3;ми, описаними для підшкірногl= 6; введення. Об’єм розпо = 76;ілу октреотиду = 74; стаціонарнo= 0;й фазі становить 0,27 л/кг, загальний к = 83;іренс – 160 мл/хв. Зв’язуваннn= 3; з білками плазми кров= 10; досягає 65 %, зв’язуваннn= 3; з форменими = 077;лементами крові дуже незначне.

Клінічн&#= 1110; характерисm= 0;ики.

П = 86;казання.=

А&#= 1082;ромегалія (у пацієнтів з досвідом застосуванl= 5;я препарату Сандостатиl= 5;^®):<= /p>
   - лікування основних проявів зах = 74;орювання у тих випадках, коли відсутній д = 86;статній ефект від хірургічноk= 5;о лікування або променевої терапії;

   - лікування між курсами променевої терапії, док= 080; не буде досягнуто ї= 11; ефективнос&= #1090;і.

С&#= 1080;мптоми функціоналn= 0;них ендокринниm= 3; пухлин шлунково-ки = 96;кового тракту (у пацієнтів з досвідом застосуванl= 5;я препарату Сандостатиl= 5;^®):

-= карциноїдl= 5;і пухлини з на= 103;вним карциноїднl= 0;м синдромом;

&= nbsp; - ВІПоми;

- глюкагоноl= 4;и;

- гастр= иноми/ cиндром Золлінгера R= 11; Еллісона;

- інсуліноми, для контрол= 02; гіпоглікемo= 0;ї у передопераm= 4;ійний період, а також для підтримуюm= 5;ої терапії;

&= nbsp; -   соматолібk= 7;ринoми (пухлини, що синтезують рилізинг-фа = 82;тор гормону рос = 90;у).

М = 77;тастатичні нейроендокl= 8;инні пухлини кишечнику або у разі не&#= 1074;ідомої локалізаціo= 1; первинної пухлини, кол= 080; інші первинні локалізаціo= 1;, окрім кишеч = 85;ику, були виключені.=

П = 88;отипоказан&#= 1085;я.

Підвищена індивідуалn= 0;на чутливість до октреотиду або будь-якого з допоміжних = 82;омпонентів препарату (у тому числі розчинника).

&nbs= p;

Вза&= #1108;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

М&#= 1086;же бути необхідна корекція дозування л= 10;карських засобів, таких як бета-блокат = 86;ри, блокатори кальцієвих каналів, або агентів для контролю рі = 76;ини і електролітl= 5;ого балансу при одночасномm= 1; лікуванні Сандостатиl= 5;ом^® ЛАР.

М&#= 1086;же бути необхідна корекція дозування і = 85;суліну та цукрознижуk= 4;альних лікарських засобів при одночасномm= 1; лікуванні Сандостатиl= 5;ом^® ЛАР.

&nbs= p;

Встано = 74;лено, що октреоти = 76; знижує всмоктуванl= 5;я циклоспориl= 5;у в кишечнику = 110; уповільнює всмоктуванl= 5;я циметидину.

Одноча = 89;не введення октреотиду = 10; бромокриптl= 0;ну збільшує біодоступнo= 0;сть бромокриптl= 0;ну.

Обмеже = 85;і опубліковаl= 5;і дані свідчать пр = 86; те, що аналоги соматостатl= 0;ну можуть зниж = 91;вати метаболічнl= 0;й кліренс речовин, які метаболізуn= 2;ться за участю ферментів цитохрому P450_{,<=
/sub>
що може бути
обумовлено
пригніченнn=
3;м
секреції ГР.
Оскільки не
можна
виключити
наявність т
=
72;кого
ефекту=

октреотидm=
1;,
слід з обере=
078;ністю
застосовувk=
2;ти
інші
препарати, я=
082;і
метаболізуn=
2;ться
головним
чином за уча=
089;тю
CYP 3A4, а також із
вузьким
терапевтичl=
5;им
індексом
(наприклад
хінідин,
терфенадин).}

&nbs= p;

О = 89;обливості застосуванl= 5;я.

Загал= ;ьні

Оскіль = 82;и іноді розмі = 88;и пухлин гіпофіза, що секретують = 43;Р, можуть збільшуватl= 0;ся, спричиняючl= 0; серйозні ускладненнn= 3; (наприклад звуження полів зору), важливим є ретельний моніторинг стану всіх пацієнтів. У разі появи ознак збільшення = 88;озміру пухлини слі = 76; розглянути необхіднісm= 0;ь застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;них видів лікув = 72;ння.

Теl= 8;апевтичний ефект зниження рівня ГР і нормалізацo= 0;я концентрацo= 0;ї ІФР-1 у жінок з акромегаліn= 8;ю потенційно можуть відновити фертильнісm= 0;ь. Під час лікування октреотидоl= 4; жінкам репродуктиk= 4;ного віку слід рекомендувk= 2;ти застосуванl= 5;я адекватних методів контрацепцo= 0;ї за необхідн = 86;сті.

У пацієнтів, які отримують тривалу терапію октреотидоl= 4;, слід контролюваm= 0;и функцію щит = 86;видної залози. =

Під час терапії окт = 88;еотидом слід контролюваm= 0;и функцію печ= 10;нки.

Явища, пов’язані з серцево-суд = 80;нною системою<= /i>

Ч&= #1072;сто повідомлялl= 0; про випадки брадикардіo= 1;. Може бути необхідним коригуваннn= 3; дози таких п= 088;епаратів, як бета-блокат = 86;ри, блокатори к = 72;льцієвих каналів, препарати, щ= 086; контролюютn= 0; баланс рідини або електролітl= 5;ий баланс.=

Випадк = 80; виникнення атріовентрl= 0;кулярної блокади (включаючи повну атріовентрl= 0;кулярну блокаду) спостерігаl= 3;ись у пацієнтів, &#= 1103;кі отримували високі дози безперервнl= 6;ї інфузії (100 мік= ;рограмів/го= 076;ину), та у пацієнтів, які отримув = 72;ли октреотид болюсно внутрішньоk= 4;енно (50 мікрограмі&= #1074; болюсно, а потім 50 мікрограміk= 4;/годину безперервнl= 6; інфузійно). То = 84;у не слід перевищуваm= 0;и максимальнm= 1; дозу 50 мікрограм/г = 86;дину (див. Розділ «Спосіб зас = 90;осування та дози»). Пацієнти, як= 110; отримують октреотид внутрішньоk= 4;енно у високих дозах, повин= 085;і перебувати під відповідниl= 4; кардіомоніm= 0;орингом.

Явища= ;, пов’язані і = 79; жовчним міхуром

Холелі = 90;іаз – найбільш поширене ускладненнn= 3; терапії Сандостатиl= 5;ом^® і може бути пов’язане і = 79; холециститl= 6;м та потовщенняl= 4; стінок жовчного міхура (див. розділ «Поб= 10;чні реакції»). Крім того, повідомлялl= 6;ся про випадки холангіту я = 82; ускладненнn= 3; холелітіазm= 1; у пацієнтів, які приймал = 80; Сандостатиl= 5;^® ЛАР= в постмаркетl= 0;нговий період. Ре = 82;омендуєтьс&#= 1103; проводити ультразвукl= 6;ве дослідженнn= 3; жовчного міхура пере = 76; лікуванням препаратом Сандостатиl= 5;^® ЛАР та приблизно через кожні 6 місяців.

Функці&#= 1103; підшлунковl= 6;ї залози

Екзокриннk= 2; недостатніl= 9;ть підшлунковl= 6;ї залози (ЕНПЗ) спостерігаl= 3;ася у деяких пац= 110;єнтів, які отримув = 72;ли октреотиднm= 1; терапію для гастроентеl= 8;опанкреати= 095;них нейроендокl= 8;инних пухлин. Симптl= 6;ми ЕНПЗ можуть включати стеаторею, р= 110;дкий стілець, здуття живота та втрату ваги. Скринінг та відповідне лікування ЕНПЗ відпов= 10;дно до клінічни = 93; рекомендацo= 0;й слід розглянути = 91; пацієнтів і = 79; симптомами.

Метаб= ;олізм глюкози

Зважаю = 95;и на пригніченнn= 3; рівня ГР та вивільненнn= 3; глюкагону т = 72; інсуліну, Са= 085;достатин^® ЛАР може порушити регуляцію рівня глюко = 79;и. Може порушуватиl= 9;я переносиміl= 9;ть глюкози після прийому їжі. В деяких випадках внаслідок довготриваl= 3;ого введення може виникн = 91;ти персистуючk= 2; гіперглікеl= 4;ія, як це спосте= 088;ігали у пацієнтів при підшкірномm= 1; введенні Сандостатиl= 5;у^®. Також може спостерігаm= 0;ися гіпоглікемo= 0;я.

У пацієнтів і = 79; супутнім цукровим діабетом I типу Сандостатиl= 5;^® ЛАi= 6; може вплива = 90;и на регуляці= 02; глюкози, знижуючи потребу в інсуліні. У пацієнтів, н= 077; хворих на цукровий діабет, та у пацієнтів з цукровим ді = 72;бетом II типу з частково порушеним запасом інсуліну, підшкірне введення Сандостатиl= 5;у^® може призвести д = 86; посилення глікемії пі = 89;ля прийому їжі. У зв’язку з цим рекомендуєm= 0;ься моніторинг переносимоl= 9;ті глюкози і пр= 086;тидіабетич&= #1085;е лікування.

Оскіл= 100;ки октреотид порівняно з інсуліном має відносн = 86; більший пригнічуваl= 3;ьний вплив на ГР і глюкагон, а також через меншу тривалість = 10;нгібуючої дії на секрецію інсуліну у пацієнтів з інсуліномоn= 2; октреотид може збільшити глибину і тр= 080;валість гіпоглікемo= 0;ї. Стан таких пацієнтів слід ретельно контролюваm= 0;и.

Харчу= ;вання

Октрео = 90;ид може порушувати = 91; деяких паці= 08;нтів всмоктуванl= 5;я дієтичних жирів.

У деяки= 093; пацієнтів, які отримують лікування октреотидоl= 4;, спостерігаl= 3;и знижені рівні вітаміну B₁₂ = 110; аномальні результати тесту Шиллінга. У п&#= 1072;цієнтів з авітамінозl= 6;м вітаміну B₁₂ = 074; анамнезі слід контролюваm= 0;и рівень цьог = 86; вітаміну пі = 76; час терапії Сандостатиl= 5;ом^® ЛАi= 6;.

Вм= 10;ст натрію

Препар = 72;т Сандостатиl= 5;^® ЛАi= 6; містить менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію на дозу, тому пр&#= 1077;парат може вважатися безнатрієвl= 0;м.

Застосу&#= 1074;ання в період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Дані пр= 086; застосуванl= 5;я октреотиду вагітним жі = 85;кам є обмеженим = 80; (менше ніж 300 результатіk= 4; вагітності), і приблизно = 091; третині випадків результати вагітності невідомі. Більшість звітів було отримано пі = 89;ля постмаркетl= 0;нгового застосуванl= 5;я октреотиду, = 110; частка вагітних жінок серед = 087;ацієнток з акромегаліn= 8;ю становила понад 50%. Більшість жінок отримували октреотид у першому три = 84;естрі вагітності = 91; дозі 100 – 1200 мікрограм/д = 86;бу у вигляді Сандо= 089;татину^® підшкірно або 10 – 40 мг/місяць Сандо= 089;татину^® ЛАР. Вроджені аномалії було зареєстровk= 2;но приблизно в 4% випадків вагітності, за даними випадків з відомими результатаl= 4;и вагітності. = 044;ля цих випадкі = 74; не підозрюєтьl= 9;я причинний зв’язок з октреотидоl= 4;.

У дослідженнn= 3;х на тваринах не було виявлено прямих або непрямих шкідливих ефектів сто = 89;овно репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0;.

Як запобіжний захід, бажан= 086; уникати зас = 90;осування = Сандостатиl= 5;у^® під час вагітності.

Годування груддю

Неk= 4;ідомо, чи проникає октреотид у грудне моло = 82;о людей. Дослідженнn= 3; на тваринах показали екскрецію октреотиду = 74; грудне моло = 82;о. Пацієнткам під час лікування Сандостатиl= 5;ом^® ЛАР слід відмовитисn= 0; від годування груддю.

Фе= ртильність
Невідомо, чи впливає октреотид н = 72; людську фер = 90;ильність. У разі застосуванn= 3; препарату пацієнткамl= 0; в період вагітності та годуванн= 03; груддю у новонароджk= 7;них чоловічої статі спостерігаl= 3;ася затримка оп = 91;скання яєчок. Однак в експерименm= 0;альних дослідженнn= 3;х у самців і самок щурів = 086;ктреотид не впливав н= 072; фертильнісm= 0;ь при дозах до 1 мг/кг маси ті&#= 1083;а на добу.

=

Здатніс&#= 1090;ь впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

С&#= 1072;ндостатин^&r=
eg; ЛАР не має або має незначний вплив на здатність керувати транспортнl= 0;ми засобами та = 110;ншими механізмамl= 0;. Пацієнтам слід рекомендувk= 2;ти проявляти обережністn= 0; під час керування автомобілеl= 4; або роботи з іншими механізмамl= 0;, якщо вони ві= 076;чувають запаморочеl= 5;ня, астенію/вто = 84;у або головни = 81; біль протяг = 86;м лікування Сандостатиl= 5;ом^® ЛАР.

&nbs= p;

С = 87;осіб застосуванl= 5;я та дози.

Акромег&#= 1072;лія

Л&#= 1110;кування Сандостатиl= 5;ом^® ЛАР рекомендуєm= 0;ься розпочинатl= 0; із введення 20 мг упродовж 3 місяців з інтерваламl= 0; між ін’єкці= 03;ми 4 тижні. Паціє&= #1085;ти, які лікують = 89;я Сандостатиl= 5;ом^®, можуть розпочинатl= 0; лікування Сандостатиl= 5;ом^® ЛАР наступного дня після останнього підшкірногl= 6; введення Сандостатиl= 5;у^®. Подальше коригуваннn= 3; дози проводять залежно від рівні ГР у плазмі кров= 10;, концентрацo= 0;ї ІФР-1, а також клінічних ознак хвороби.

П&#= 1072;цієнтам, у яких в межах цього 3-місячного періоду клінічні пр = 86;яви та біохімічні параметри (ГР, ІФР-1) вдаєm= 0;ься контролюваm= 0;и не повною мірою (концентрац= 10;ї ГР залишаютьсn= 3; вище 2,5 мкг/л), дозу можна збільшити д = 86; 30 мг кожні 4 тижні. Якщо після 3-місяч&#= 1085;ого періоду лікування дозою 30 мг кон= центрація ГР, ІФР-1 та/або симптоми контрольовk= 2;ні не повною мірою, дозу можна збільшити д = 86; 40 мг кожні 4 тижні.

П&#= 1072;цієнтам, у яких через 3 місяці застосуванl= 5;я 20 мг препарату концентрацo= 0;я ГР підтриму= 08;ться на рівні ниж= 095;е за 1 мкг/л, нормалізувk= 2;лась концентрацo= 0;я ІФР-1 у сирова&= #1090;ці крові і зник= 083;и попередні симптоми акромегаліo= 1;, можна вводити 10 мг С= андостатинm= 1;^® ЛАР кожні 4 тижні. Однак у таких пацієнтів п = 88;и введенні низької доз = 80; Сандостатиl= 5;у^® ЛАР рекомендуєm= 0;ься посилити контроль за концентрацo= 0;ями ГР та ІФР-1, а також за клінічними симптомами захворюванl= 5;я.

О&#= 1094;інку концентрацo= 0;ї ГР та ІФР-1 у пацієнтів, які отримують стабільну дозу Сандос = 90;атину^® ЛАР, слід проводити кожні 6 місяців.

Ендокри&#= 1085;ні пухлини шлунково-ки = 96;кового тракту та підшлунковl= 6;ї залози

Лікування пацієнтів і = 79; симптомами, пов’язаними з гормональнl= 6; – актив= ними нейроендокl= 8;инними пухлинами ш = 83;унково-кишк&= #1086;вого тракту та підшлунковl= 6;ї залози.

Т&#= 1077;рапію рекомендуєm= 0;ься розпочинатl= 0; із введення 20 мг Сандостатиl= 5;у^® ЛАР протяго = 84; 3 місяців з інтерваламl= 0; між ін’єкціями 4 тижні. Після першої ін’єкції Сандостатиl= 5;у^® ЛАР протяго = 84; 2 тижнів необхідно продовжуваm= 0;и підшкірне введення Сандостатиl= 5;у^® у попередні = 81; ефективній дозі.

П&#= 1072;цієнтам, у яких симптоми і біологічні маркери через 3 місяці ліку = 74;ання належним чином контрольовk= 2;ні, дозу Сандостатиl= 5;у^® ЛАР можна зменшити до 10 мг кожні 4 тижні.

П&#= 1072;цієнтам, у яких симптоми і біологічні маркери лиш = 77; частково контрольовk= 2;ні через 3 місяці лікування, дозу можна збільшити д = 86; 30 мг кожні 4 тижні.

У дні, коли під час лікування Сандостатиl= 5;ом^® ЛАР посилюютьсn= 3; симптоми, пов’язані з пухлинами шлунково-ки = 96;кового тракту та підшлунковl= 6;ї залози, рекомендуєm= 0;ься додаткове підшкірне введення Сандостатиl= 5;у^® в дозі, яку застосовувk= 2;ли до початку терапії Сандостатиl= 5;ом^® ЛАР. Це може відбуватисn= 0;, головним чином, у перш&#= 1110; 2 місяці лікування, доки не буде досягнуто терапевтичl= 5;ої концентрацo= 0;ї октреотиду.

Лікуван&#= 1085;я пацієнтів з метастатичl= 5;ими нейроендокl= 8;инними пухлинами с = 77;редньої кишки або у разі первин = 85;ої пухлини нев= 10;домої локалізаціo= 1;, коли інші первинні локалізаціo= 1;, окрім середньої кишки, було виключено.=

Р&#= 1077;комендован= а доза Сандостатиl= 5;у^® ЛАР становить 30 мг один раз на 4 тижні. Терапію Сандостатиl= 5;ом^® ЛАР для контролю стану пухлини слі = 76; продовжува&= #1090;и навіть за умови відсутностo= 0; прогресуваl= 5;ня хвороби.

Застосу&#= 1074;ання пацієнтам з порушенням функцій нирок

П&#= 1086;рушення функції нирок не впливає на з= 072;гальну експозицію октреотиду під час його введення у формі Сандо = 89;татину^® підшкірно. Таким чином, &#= 1085;емає необхідносm= 0;і у коригуваннo= 0; дози Сандос = 90;атину^® ЛАР у таких хворих.

Застосу&#= 1074;ання пацієнтам з порушенням функцій печінки

У ході дослідженнn= 3; із підшкірним та внутрішн= 00;овенним введенням Сандостатиl= 5;у^® було виявлено, що у пацієнтів = 079; цирозом печ= 10;нки виведення препарату може бути зменшене, що не стосується = 87;ацієнтів зі стеатозо = 84; печінки. У деяких випадках пацієнтам з порушенням функцій печінки необхідна корекція дози Сандос = 90;атину^® ЛАР.

Заст= осування пацієнтам с = 90;аршого віку<= /o:p>

У ході дослідженнn= 3; із підшкірн = 80;м введенням Сандостатиl= 5;у^® було виявлено, що &#= 1087;ацієнтам віком <= span lang=3DUK> 65 років кор = 77;кція дози не потр= 110;бна.

&nbs= p;

Спосіб застосуванl= 5;я

Сандо = 89;татин^® ЛАР призначениl= 1; для тривалого лікування в= 10;дповідно до вказівок лікаря.

Для максимальнl= 6;го зменшення болю у місці &#= 1110;н’єкції рекомендуєm= 0;ься довести препарат Сандостатиl= 5;^® ЛАР до кімнатної температурl= 0; перед введе = 85;ням.

Дл= ;я підготовки суспензії Сандостатиl= 5;у^® ЛАР та проведення глибокої внутрішньоl= 4;’язової ін’єкції у сідничний м’яз слід використовm= 1;вати компоненти ін’єкційноk= 5;о набору.

С&#= 1072;ндостатин^&r=
eg; ЛАР вводять = 091; вигляді глибокої внутрішньоl= 4;’язової ін’єкції. Пр= 080; повторному введенні препарату р = 77;комендуєть&#= 1089;я змінювати місце ін’єкції, че= 088;гуючи правий та лівий сідничний м’язи.

І= ;нструкції з проведенн= 03; внутрішньоl= 4;’язової ін’єкції Сандостатиl= 5;у^® ЛАР

в&#= 1080;ключно для глибоко= 11; внутрішньоi= 2;’ЯЗОВОЇ ін’єкції в сідничний м’яз:

В= ;міст упаковки:=

а        &= nbsp; один флакон, що містить препарат Сандостатиl= 5;^® ЛАР

b        &= nbsp; один попередньо заповнений шприц із роз= 095;инником

с        &= nbsp; один адаптер для флакона у пластиковоl= 4;у контейнері

d = ;         од = 85;а безпечна голка для ін’єкцій (0,91 мl= 4; × 38,1 мм; 19G × 1.5") у захисному ковпачку

&n= bsp;

Р= етельно дотримуйте= 089;ь інструкції, наведеної нижче, для правильног= 086; приготуван= 085;я препарату Сандостати= 085;^® ЛАР перед глибоким внутрішньо= 084;’язовим введенням.

С= успензію Сандостати= 085;^® ЛАР потрібно готувати безпосере= 076;ньо перед застосуван= 085;ям. Ін’єкцію препарату п&#= 1086;винен проводити тільки досвідчени= 081; медпрацівн= 080;к.

&nbs= p;

Крок 1<= /b>

Д= істаньте препарат Сандостати= 085;^® ЛАР із холодильни= 082;а і переконайт= 077;ся, що він досяг кімнатної температур= 080;. Зазвичай це може зайняти від 30 до 60 хвилин, але не більше 24 годин.

П= омийте руки з милом у теплій воді. Поставте комплект на плоску чисту поверхню. Зніміть покривну плівку з лотка, що містить набір для ін’єкції. Із флакона, що містить препарат Сандостати= 085;^® ЛАР, зніміть ковпачок.

&n= bsp;

Крок 3<= /b>

З= німіть ковпачок зі шприца, що містить роз&#= 1095;инник, і вкрутіть шприц в адаптер для флакона.

&n= bsp;

&n= bsp;

&n= bsp;

П= овільно натисніть на поршень донизу до кі&= #1085;цевого положення, щоб переміс&#= 1090;ити весь розчинник до флакона. =

&n= bsp;

Крок 4<= /b>

Флакон залишають стояти у вертикальн= 086;му положенні доти, доки розчинник повністю не змочить препарат Сандостати= 085;^® ЛАР (не менше= 2 – 5 хв). В цей час підготуйте пацієнта до ін’єкції.

З= верніть увагу! Нормальним є стан, якщо через дещо підвищений тиск у флаконі поршень шпр&#= 1080;ца підніметьс= 103; вгору.

&n= bsp;

Крок 5<= /b>

П= ісля розчинення знову натисніть на поршень шприца донизу і проведіть його до кінц&= #1077;вого положення.

Т= римаючи поршень притиснути= 084;, помі = 88;ними рухами струшуйте флакон в горизонтал= 100;ному напрямку, перемішуюч= 080; вміст, приблизно 30 секунд.

В= ізуально впевніться, що препарат повністю розчинився (повинна утворитись однорідна молочна суспензія). Якщо препарат повністю не розчинився, продовжуйт= 077; струшувати флакон ще 30 секунд.

Крок 6<= /b>

Р= озташуйте шприц і флакон догори дном, = повіл= ьно потягніть поршень на себе, переміщуюч= 080; вміст із флакона до шприца.

&n= bsp;

&n= bsp;

&n= bsp;

&n= bsp;

В= ідкрутіть шприц від адаптера для флакона.<= /span>

В= вести препарат потрібно негайно після приго&#= 1090;ування.

&n= bsp;

Крок 7<= /b>

П= рикрутіть голку до шприца.

&n= bsp;

&n= bsp;

&n= bsp;

&n= bsp;

П= отягнувши за захисний ковпачок, зніміть йог&#= 1086; з голки.

О= бережно переверніт= 100; шприц, зберігаючи однорідніс= 090;ь його вмісту.<= /span>

О= бережно постукайте по шприцу пальцем, щоб видалити усі видимі пухирці зі шприца.

В= ідновлений розчин Сандостати= 085;у^® ЛАР готовий до не= 075;айного застосуван= 085;я.

<= ![endif]>

Крок 8<= /b>

С= андостатин^=
® ЛАР можна вводити тільки шляхом глибокої вн&#= 1091;трішньом’я= зової ін’єкції. Проти= показане внутрішньо= 074;енне введення препарату.
П= ротріть місце ін’єкції тампоном зі спиртовим розчином.

П= овністю введіть голку в праву або ліву сідницю.

П= овільно потягніть поршень шприца на себе, щоб впевнитись що голка не ввійшла в жодну з кровоносни= 093; судин, інакше – змініть поз&#= 1080;цію голки.

П= овільно натискайте на поршень шприца, ввод&= #1103;чи потрібну дозу препарату. Післ= 03; завершення ін’єкції витягніть голку з місця введення та активуйте захисний ме&#= 1093;анізм так, як показано нижче.

Крок 9<= /b>

А= ктивуйте захисний механізм голки однією рукою одниl= 4; із зазначених нижче способів.

А= . Притиснут= 080; відкидну частину зах&#= 1080;сного пристрою до твердої поверхні, наприклад до стола.

&n= bsp;

B. Натиснути вказівним пальцем на відкидну частину захисного пристрою. Пам’ятайте, що в будь-якому разі потрібно тримати пальці за канюлею голки.

З= вук клацання підтверджу= 108; правильну активацію захисного механізму.
Н= егайно утилізуйте флакон та шприц з голк&= #1086;ю в контейнер для гострих речей або інший тверд&#= 1080;й закритий контейнер для утилізації. <= /span>

&nbs= p;

Д= 10;ти.

Д&#= 1110;тям застосуванl= 5;я препарату С = 72;ндостатину® ЛАР протипоказk= 2;не через відсутністn= 0; клінічного досвіду.

&nbs= p;

П = 77;редозуванн&#= 1103;.

Поk= 4;ідомляли про обмежен = 91; кількість випадкових передозуваl= 5;ь Сандостатиl= 5;ом^® ЛАР діапазо = 85; доз 100 – 163 мг/місяць). Єдиним побічним явищем були припливи. По= 074;ідомляли про пацієнтів, хворих на рак, які отримували дози Сандостатиl= 5;у^® ЛАР до 60 мг/місяць і до 90 мг/2 тижні. Ці дози загалом добре переносилиl= 9;ь. Однак зафіксованl= 6; такі побічн= 10; явища, як час&#= 1090;е сечовипускk= 2;ння, втомлюваніl= 9;ть, депресія, тривога, втрата концентрацo= 0;ї уваги.

Лікува = 85;ня симптоматиm= 5;не.

=

П = 86;бічні реакції.

Коротка характерисm= 0;ика профілю безпеки пре = 87;арату

До найчастішиm= 3; побічних реакцій при лікуванні октреотидоl= 4; належать порушення з = 073;оку шлунково-ки = 96;кового тракту, нервової си = 89;теми, печінки та жовчного міхура, метаболізмm= 1; і трофіки.

Н&#= 1072;йбільш частими побічними реакціями п= 10;д час клінічних досліджень октреотиду були діарея, біль у животі, нудота, мете= 086;ризм, головний біль, холелітіаз, гіперглікеl= 4;ія та запори. Іншими частими побічними реакціями були запаморочеl= 5;ня, місцевий бі = 83;ь, жовчні конкрементl= 0;, дисфункція щитовидної залози (наприклад знижений рівень ТТГ, з&#= 1085;ижений рівень загального = 58;₄ та вільного = 058;₄), рідкі випор = 86;жнення, порушення переносимоl= 9;ті глюкози, блювання, астенія та гіпоглікемo= 0;я.

І&#= 1085;оді шлунково-ки = 96;кові побічні ефекти можу = 90;ь нагадувати гостру кишкову непрохідніl= 9;ть із прогресуючl= 0;м здуттям живота, силь= 085;им болем в епігастралn= 0;ній ділянці, чутливістю та напруженняl= 4; м’язів абдомінальl= 5;ої ділянки.

Хоча виведення жиру з калом може збільшуватl= 0;ся, відсутні дані про те, що тривале лікування Сандостатиl= 5;ом^® ЛАР може призводити до розвитку дефіциту тр = 86;фіки внаслідок п = 86;рушень всмоктуванl= 5;я (мальабсорб = 94;ія).

Д&#= 1091;же рідко повідомлялl= 6;ся про гострий панкреатит, який розвивався протягом перших годи = 85; або днів лікування Сандостатиl= 5;ом^®ЛАР і минав після відміни препарату. Крім того, повідомлялl= 6;ся про випадки панкреатитm= 1;, спричиненоk= 5;о холелітіазl= 6;м, у пацієнтів, які отримув = 72;ли довгострокl= 6;ве лікування Сандостатиl= 5;ом^®ЛАР.

Як = 091; пацієнтів з акромегаліn= 8;ю, так і з карци&#= 1085;оїдним синдромом при терапії октреотидоl= 4; спостерігk= 2;ли такі зміни н= 072; ЕКГ, як подовження інтервалу QT, зсуви осі, рання репол= 03;ризація, низький вольтаж, R/S перехід, ран= 085;є збільшення хвилі R, неспецифічl= 5;і зміни хвилі ST-= T. Взаємозв’яk= 9;ку між цими явищами та о= 082;треотидом не встановленl= 6;, оскільки ба = 75;ато з цих пацієнтів мають основне кардіологіm= 5;не захворюванl= 5;я.

&nb= sp;

Побічн= 10; реакції, нав= 077;дені нижче, було з&#= 1072;реєстрован= о під час клінічних випробуванn= 0; октреотиду та п= ;одано за частотою: дуже часто (≥ 1/10); часто (≥ 1/100, < 1/10); нечасто
(≥ 1/1000, < 1/100); рідко (≥ 1/10000, < 1/1000 ); дуже рідко (< 1/10000), вкl= 3;ючаючи окремі повідомленl= 5;я. У кожній частотній групі побічні реакції вка = 79;ані у порядку зниження серйозностo= 0;.

&nbs= p;

Побічні реакції на препарат, пр= 086; які повідом = 83;ялося під час клінічних досліджень=

Пор= ;ушення з боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Дуже часто= ;: діарея, біль у животі, нудота, запо&= #1088;, метеоризм. <= /p>
Часто: диспепсія, блювання, здуття живота, стеаторея, часті рідкі випорожнен= 085;я, знебарвлен= 085;я калових мас.<= /span>

Пор= ;ушення з боку нервової системи <= /p>
Дуже часто= ;: головний біль.

Часто: запамороче= 085;ня.

Пор= ;ушення з боку ендокринно= 111; системи =

Часто: гіпl= 6;тиреоз, порушення функції щитовидної залози (наприклад знижений рі&#= 1074;ень ТТГ, знижений рівень загального T<= sub>4, знижений рівень вільного T₄). =

Пор= ;ушення з боку гепатобілі= 072;рної системи =

Дуже часто= ;: холелітіаз. <= /span>

Часто: холецистит, жовчні конкремент= 080;, гіпербілір= 091;бінемія.

Пор= ;ушення з боку метаболізм= 091; і трофіки<= /b>

Дуже часто= ;: гіпергліке= 084;ія.

Часто: гіпоглікем= 110;я, порушення переносимо= 089;ті глюкози, анорексія.
Нечасто: дегідратац= 110;я.

Заг= ;альні порушення і порушення в місці введе&#= 1085;ня<= /b>

Дуже часто= ;: реакції у місці ін’єкції.

Часто: астенія.

Лаб= ;ораторні показники<= /b>

Часто: підвищення рівнів трансаміна= 079;.

Пор= ;ушення з боку шкіри та підшкірної клітковини

Часто: свербіж, висипання, алопеція.

Пор= ;ушення з боку дихальної системи
Часто: диспное.

Пор= ;ушення з боку серця<= /span><= /b>

Часто: брадикарді= 103;.

Нечасто: тахікардія.

Постмарке&#= 1090;ингові дослідженнn= 3;

Про побічні реакції, у постмаркетl= 0;нговий період, повідомлялl= 0; добровільнl= 6; спонтанно, при цьому не завжди можн = 72; достовірно встановити частоту або причинно-на = 89;лідковий зв’язок з пр= 080;йомом препарату.=

Побічні реакції на препарат, пр= 086; які повідом = 83;ялося у спонтанни = 93; повідомленl= 5;ях:

Порушення з боку крові та лімфатично= 111; системи

Тромб&= #1086;цитопенія.

З боку імунної системи
Анафілаксі= 111;, алергія/ реа&= #1082;ції гіперчутли= 074;ості.

Захворюван= ;ня шкіри та підшкірної клітковини
Кропив’янк= 072;.

Порушен= ня з боку гепатобілі= 072;рної системи
Гострий панкреатит, гострий гепатит без холестазу, холестатич= 085;ий гепатит, холестаз, жовтяниця, холестатич= 085;а жовтяниця.

Порушен= ня з боку серця<= /span><= /b>

Аритм&= #1110;ї.

Дослідженн= ;я
Підвищені рівні лужної фосф&#= 1072;тази, підвищення рівня гамма&#= 1075;лутамілтра= нсферази.

&nbs= p;

Опис деяки&= #1093; побічних реакцій

Жовчний міхур та пов’язані з ним реакції

А&#= 1085;алоги соматостатl= 0;ну можуть пригнічуваm= 0;и скорочуванo= 0;сть жовчного міхура та зн= 080;жувати виділення жовчі, що може призвести д = 86; патологій жовчного міхура або п= 086;яви осаду. Про утворення жовчних каменів повідомлялl= 6;сь у 15 – 30% реципієнтіk= 4;, яким вводил = 80; підшкірно Сандостатиl= 5;^®, в рамках довгострокl= 6;вих досліджень. Частота захворюванl= 6;сті у населення = 074; цілому (віко= 084; від 40 до 60 рокі = 74;) становить від 5 до 20%. Довготриваl= 3;ий вплив препарату Сандостатиl= 5;^® ЛАР у пацієнтів з акромегаліn= 8;ю або пухлинами гастроентеl= 8;опанкреати= 095;ної системи свідчить пр = 86; те, що лікування препаратом Сандостатиl= 5;^® ЛАР не підвищує частоту утворення жовчних каменів у порівнянні = 79; лікуванням препаратамl= 0; для підшкірногl= 6; введення. Утворення жовчних каменів, як правило, про= 090;ікає безсимптомl= 5;о; симптоматиm= 5;не лікування каменів включає розчинення = 74; жовчному міхурі і хірургічне втручання.

&nbs= p;

Пор&= #1091;шення з боку шлунково-ки = 96;кового тракту

У поодиноких випадках побічні реакції з боку шлунково-ки = 96;кового тракту можуть нагадувати гостру кишк = 86;ву непрохідніl= 9;ть, включаючи прогресуючk= 7; здуття живота, виражений біль в ділян= 094;і епігастрію, болючість живота та м’язову нап = 88;угу.

Відо= мо, що при продовженнo= 0; лікування препаратом частота побічних реакцій з боку шлунко = 74;о-кишкового тракту зменшуєтьсn= 3;.

Реакції гіперчутлиk= 4;ості та анафілактиm= 5;ні реакції

Прот= ягом постреєстрk= 2;ційного періоду пов= 10;домлялося про реакції гіперчутлиk= 4;ості та алергічн= 10; реакції, які &#= 1074;ражають переважно шкіру, рідко – ротову порожнину т = 72; дихальні шл= 03;хи. Повідомлялl= 6;сь про окремі випадки ана = 92;ілактичног&#= 1086; шоку.

Реа&= #1082;ції у місці введення<= /i>

Пацієнти, які отримували Сандостатиl= 5;^® ЛАР, звичайн= 086; повідомлялl= 0; про такі реакції у місці введення: біль, почервонінl= 5;я, кровотеча, с= 074;ербіж, набряк або затвердіннn= 3;; у більшості випадків жодна медична допомога не знадобиласn= 3;.

Пор&= #1091;шення метаболізмm= 1; та трофіки=

Хоча виділення жиру з калом може зростати, до= 090;епер немає доказів тог = 86;, що тривале лікування октреотидоl= 4; може призводити до розвитку дефіциту поживних речовин внаслідок м = 72;льабсорбці&#= 1111;.

По= рушення з боку підшлунковl= 6;ї залози

Повідомляl= 3;ося про дуже рідкісні випадки гос = 90;рого панкреатитm= 1;, що розвивався = 74; перші годин = 80; або дні введення Сандостатиl= 5;у^® підшкірно = 10; зникав післ= 03; відміни препарату. Крім того, при тривалому введенні Сандостатиl= 5;у^® підшкірно = 89;постерігал&#= 1080;ся випадки панкреатитm= 1;, пов’язаногl= 6; з холелітіазl= 6;м.

По= рушення з боку серцево-суд = 80;нної системи

Брадикардo= 0;я є частим побічним ефектом при лікуванні аналогами соматостатl= 0;ну. За даними ЕКГ-д= 086;слідження у пацієнтів = 079; акромегаліn= 8;ю і у пацієнті= 074; з карциноїднl= 0;м синдромом н = 72; фоні застосуванl= 5;я препарату спостерігаl= 3;ися: подовження інтервалу QT, відхилення електричноo= 1; осі серця, рання репол= 03;ризація, низьковольm= 0;ний тип ЕКГ, зміщення перехідної = 79;они, ранній зубець R та неспецифічl= 5;і зміни сегме = 85;та ST і зубця Т. Оскільки багато з цих пацієнтів страждають на захворюванl= 5;я серця, причи= 085;но-наслідко= вий зв'язок між розвитком ц = 80;х явищ та октреотиду ацетатом не встановленl= 6;.

Тр= омбоцитопеl= 5;ія

Протягом постреєстрk= 2;ційного періоду повідомлялl= 6;ся про розвито = 82; тромбоцитоl= 7;енії, особливо пр = 80; лікуванні препаратом Сандостатиl= 5;^® (внутрішньо = 74;енно) у пацієнтів = 079; цирозом печ= 10;нки, а також при лікуванні препаратом Сандостатиl= 5;^® ЛАР. Вважається, що це явище минає після припинення лікування.=

По= відомлення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

Повідомлеl= 5;ня про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу є важливим. Це &#= 1076;ає змогу вести безперервнl= 0;й моніторинг балансу пок = 72;зника користь/риз = 80;к препарату.=

&nbs= p;

Т = 77;рмін придатностo= 0;. 3 роки.

Н&#= 1077; застосовув= ;ати препарат після закінчення терміну придатностo= 0;, зазначеногl= 6; на упаковці.

Умови зберігання.

Зберігати = 74; оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; 2 R= 11; 8 °C.

Зберігати в недоступнl= 6;му для дітей місці.

Сандостатl= 0;н^® ЛАР у день ін’єкції може знаход = 80;тися при температурo= 0; нижче 25 °C.

Сус&= #1087;ензію слід готувати виключно безпосередl= 5;ьо перед внутрішньоl= 4;’язовою ін’єкцією.

Н = 77;сумісність.<= o:p>

Чер&= #1077;з відсутністn= 0; досліджень сумісності Сандо= ;статин^® ЛАР не слід змішувати з іншими лікарськимl= 0; засобами.=

Упаковк&#= 1072;.

Порошок у вигляді мікросфер у 6 мл флаконі для ін’єкці = 81; із безбарвногl= 6; скла, закритому гумовою пробкою сірого коль = 86;ру із фторкаучукl= 6;вим покриттям т = 72; алюмінієвиl= 4; ковпачком системи flip-off темно-синьо = 75;о (для дозування п = 86; 10 мг), оранжевого (для дозуван= 085;я по 20 мг) або темно-черво = 85;ого (для дозування п = 86; 30 мг) кольору.

Попереднь = 86; заповнений шприц із розчинникоl= 4; місткістю 3 мл із безбарвногl= 6; скла з двома гумовими пробками сірого кольору, рук= 086;яткою, поршнем та ковпачком, один адапте = 88; для флакона = 091; пластиковоl= 4;у контейнері, одна голка.

Категор&#= 1110;я відпуску.=

З&#= 1072; рецептом.

&nbs= p;

Вир= обник.

1. Новартіс Фарма Штейн АГ/ Novartis Pharma Stein AG (випуск серії);

2. Новартіс Фармасьютиl= 2;а, С.А./ Novartis Farmaceutica, S.A. (випуск серії).

Місцезн&#= 1072;ходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадж= ення його діяльності.

1. <= span style=3D'mso-ansi-language:RU'>Шаффха&#= 1091;серштрассе, 4332 Штейн, Швейцарія/ Schaffhauserstrasse, 4332 Stein, Switzerland.

2. Гран Віа де лес Кортс Каталанес 764, Барселона, 08013, Іспанія/

Gran Via de les Corts Catalanes 764, Barcelona, 08013, Spain

Аналіз	Випадки T= TP	Середній ТТР, місяці [95 % ДІ]	ВР [95 % ДІ], &nbs= p; р*
Сандост&#= 1072;тин^® ЛАР<= /span>	Плацебо <= o:p>	Сандост&#= 1072;тин^® ЛАР<= /span>	Плацебо <= o:p>
ІТТ	26	41=	НД	НД	0,32 [95 % ДІ:0,19-0,55] р=3D0,000015=
cITT	26	40	14,3 [95 % ДІ: 11,0 – 28,8]	6,0 [95 % ДІ: 3,7-9,4]	0,34 [95 % ДІ: 0,20-0,59] р=3D0,000072
НД – немає даних; ВР – відносний ризик, TTP – час до прогресува= 085;ня пухлини, ІТТ – &#= 1072;наліз по назначеном= 091; лікуванню; cITT = 211; консервати= 074;ний ІТТ аналіз; *логарифміч&#= 1085;ий ранговий критерій, стратифіко= 074;аний за функціон&#= 1072;льною активністю

&n= bsp; Р= етельно дотримуйте= 089;ь інструкції, наведеної нижче, для правильног= 086; приготуван= 085;я препарату Сандостати= 085;^® ЛАР перед глибоким внутрішньо= 084;’язовим введенням. С= успензію Сандостати= 085;^® ЛАР потрібно готувати безпосере= 076;ньо перед застосуван= 085;ям. Ін’єкцію препарату п&#= 1086;винен проводити тільки досвідчени= 081; медпрацівн= 080;к. &nbs= p;
	Крок 1<= /b> Д= істаньте препарат Сандостати= 085;^® ЛАР із холодильни= 082;а і переконайт= 077;ся, що він досяг кімнатної температур= 080;. Зазвичай це може зайняти від 30 до 60 хвилин, але не більше 24 годин. П= омийте руки з милом у теплій воді. Поставте комплект на плоску чисту поверхню. Зніміть покривну плівку з лотка, що містить набір для ін’єкції. Із флакона, що містить препарат Сандостати= 085;^® ЛАР, зніміть ковпачок.
&n= bsp;	Крок 3<= /b> З= німіть ковпачок зі шприца, що містить роз&#= 1095;инник, і вкрутіть шприц в адаптер для флакона. &n= bsp; &n= bsp; &n= bsp; П= овільно натисніть на поршень донизу до кі&= #1085;цевого положення, щоб переміс&#= 1090;ити весь розчинник до флакона. = &n= bsp;
	Крок 4<= /b> Флакон залишають стояти у вертикальн= 086;му положенні доти, доки розчинник повністю не змочить препарат Сандостати= 085;^® ЛАР (не менше= 2 – 5 хв). В цей час підготуйте пацієнта до ін’єкції. З= верніть увагу! Нормальним є стан, якщо через дещо підвищений тиск у флаконі поршень шпр&#= 1080;ца підніметьс= 103; вгору. &n= bsp;
	Крок 5<= /b> П= ісля розчинення знову натисніть на поршень шприца донизу і проведіть його до кінц&= #1077;вого положення. Т= римаючи поршень притиснути= 084;, помі = 88;ними рухами струшуйте флакон в горизонтал= 100;ному напрямку, перемішуюч= 080; вміст, приблизно 30 секунд. В= ізуально впевніться, що препарат повністю розчинився (повинна утворитись однорідна молочна суспензія). Якщо препарат повністю не розчинився, продовжуйт= 077; струшувати флакон ще 30 секунд.
	Крок 6<= /b> Р= озташуйте шприц і флакон догори дном, = повіл= ьно потягніть поршень на себе, переміщуюч= 080; вміст із флакона до шприца. &n= bsp; &n= bsp; &n= bsp; &n= bsp; В= ідкрутіть шприц від адаптера для флакона.<= /span> В= вести препарат потрібно негайно після приго&#= 1090;ування. &n= bsp;
	Крок 7<= /b> П= рикрутіть голку до шприца. &n= bsp; &n= bsp; &n= bsp; &n= bsp; П= отягнувши за захисний ковпачок, зніміть йог&#= 1086; з голки. О= бережно переверніт= 100; шприц, зберігаючи однорідніс= 090;ь його вмісту.<= /span> О= бережно постукайте по шприцу пальцем, щоб видалити усі видимі пухирці зі шприца. В= ідновлений розчин Сандостати= 085;у^® ЛАР готовий до не= 075;айного застосуван= 085;я.
<= ![endif]>	Крок 8<= /b> С= андостатин^= ® ЛАР можна вводити тільки шляхом глибокої вн&#= 1091;трішньом’я= зової ін’єкції. Проти= показане внутрішньо= 074;енне введення препарату. П= ротріть місце ін’єкції тампоном зі спиртовим розчином. П= овністю введіть голку в праву або ліву сідницю. П= овільно потягніть поршень шприца на себе, щоб впевнитись що голка не ввійшла в жодну з кровоносни= 093; судин, інакше – змініть поз&#= 1080;цію голки. П= овільно натискайте на поршень шприца, ввод&= #1103;чи потрібну дозу препарату. Післ= 03; завершення ін’єкції витягніть голку з місця введення та активуйте захисний ме&#= 1093;анізм так, як показано нижче.
	Крок 9<= /b> А= ктивуйте захисний механізм голки однією рукою одниl= 4; із зазначених нижче способів. А= . Притиснут= 080; відкидну частину зах&#= 1080;сного пристрою до твердої поверхні, наприклад до стола. &n= bsp; B. Натиснути вказівним пальцем на відкидну частину захисного пристрою. Пам’ятайте, що в будь-якому разі потрібно тримати пальці за канюлею голки. З= вук клацання підтверджу= 108; правильну активацію захисного механізму. Н= егайно утилізуйте флакон та шприц з голк&= #1086;ю в контейнер для гострих речей або інший тверд&#= 1080;й закритий контейнер для утилізації. <= /span>

Заст= осування пацієнтам с = 90;аршого віку<= /o:p>