ІН= СТРУКЦІЯ

для медичного застосува= ння лікарського засобу

КОДТЕРПІН ІС^®

(CODTERPIN ІС)

�= �клад:

діючі речовини: кодеїну фосфат гемігідрат, терпінгідрат,= натрію гідрокарбонат;

1 таблетка містить = кодеїну фосфату гемігідрату 10,9 мг (у перерахунку на кодеї= ну основу 8 мг), терпінгідрату 250 мг, натрію гідрокарбонату 250 мг;

допоміжні речовин�= �: крохмаль картопля= ний, повідон, натрію кроскармелоза, целюлоза мікрокристалічн= а, кальцію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого кольору= , плоскоциліндричної форми, з фаскою; на одній поверхні таблетк�= � нанесений товарний знак підприємства, на другій поверхні табл�= �тки – риска.

Фа= рмакотерапевтична група.

Комбін�= �вані препарати, які містять протикашльові зас= оби та експекторанти. Похідні опію та експекторанти. Код АТХ R05F А02.

Фармакологічні властивості.

Фармакоди= наміка.

Кодт= ерпін ІС^® – комбіновани= й лікарський засіб з протикашльовим і відхаркувальним ефек�= �ом.

Коде= їн – агоніст опіоїдних рецепторів, який чинить центра= льну протикашльову дію (за рахунок пригнічення збудливості кашльового цент= ру), аналгетичну та седативну дію. У невеликих дозах не спричиняє приг= нічення дихального центру, не порушує функцію миготливого епітел= ію та не зменшує бронхіальну секрецію.

Терп= інгідрат виявляє відхаркувальний ефект.

Натр= ію гідрокарбонат зменшує в’язкість мокрот�= �ння за рахунок підвищення рН.

Фармакокінетика.

Кодеїн та інші ком�= �оненти лікарського засобу добре всмоктуються у шлунково-�= �ишковому тракті. При застосуванні внутрішньо максима= льна концентрація кодеїну у плазмі крові досягається протягом 1&n= bsp;години. Кодеїн завдяки своїй ліпофільнос= ті швидко проникає крізь гематоенцефалічний бар’єр, накопичуєть�= �я у жировій тканині та меншою мірою – у тканинах з високим р= івнем перфузії (легенях, печінці, нирка= х і селезінці). Період напіввиведен�= �я з плазми крові становить 3–4&= nbsp;години. Метаболізується О- і N-деметилюванням у&nbs= p;печінці з утворенням морфіну та норкодеїну. Кодеїн та його метаболіти = екскретуються нирками, переважно у вигляді кон’югатів із глюкуроновою = кислотою. Більшість продуктів екскреції вив�= �диться з сечею протягом 6 годин і до 86 % дози виводи�= �ься з організму протягом 24 годин. Близько 70 % дози виводиться = у вигляді вільного кодеїну, 10 % – у вигляді вільного= та кон’югованого морфіну і ще 10 % – у вигляді вільного= або кон’югованого норкодеїну. Тільки сліди продуктів екскреції вия�= �ляються у фекаліях.

Терпінгідрат і нат= рію гідрокарбонат виводяться нирками та через дихальні шля= хи з бронхіальним секретом.=

Кл= інічні характеристики.

�= �оказання.

Непродуктивний ка�= �ель при захворюваннях легень і дихальних шляхів.

�= �ротипоказання.

Підв= ищена чутливість до кодеїну або до інших опіої�= �них аналгетиків, або до будь-якого з компонентів лікарського засобу;<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language: UK'> гостра респіра�= �орна депресія, легенева недостатність, обструктивні захворюванн= я дихальних шляхів, бронхіальна астма (не слід застос�= �вувати опіоїди під час астматичного нападу), виражена артер�= �альна гіпотензія, аритмії, епілепсія, черепно-мозкові травми або стани, що супроводжуються підвищеним вну= трішньочерепним тиском (на додаток до = ризику респіраторної депресії та підвищення вн�= �трішньочерепного тиску кодеїн може впливати на зіничну реакцію та інші віта�= �ьні реакції при оцінці невро= логічного статусу); тяжкі захворювання печінки та нирок, пер�= �од після операції на жовчовивідних шляхах; стани, при я= ких інгібування перистальтики слід уникати або при яких �= �озвивається здуття живота; ризик паралітичної н= епрохідності кишечнику; стан алкогольного сп’яніння, алкого�= �ізм.

Застосування лікарського засобу про= типоказано таким групам пацієнтів:=

дітям у в�= �ці до 12 років;

дітям у віці від 12 до 18 років зі скомп= рометованою дихальною функцією;

жінкам у період вагітності або годув= ання груддю;

пацієнта�= � будь-якого віку, які мають надшвидкий метаб= олізм за участю CYP2D6.

Не застосовувати с= упутньо з інгібіторами моноаміноксидази (МАО) = та протягом 2 тижнів після припинення застосування інгібіторів МАО= .

&nb= sp;

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші ви�= �и взаємодій.

Адсорбенти, в’яжу�= �і та обволікаючі засоби можуть зменшити всмоктування компоненті= в лікарського засобу у шлунково-кишковому т= ракті.

Антидепресанти: трициклічні антидепресанти можуть посилити пригнічувальні ефекти опіоїдних аналгетиків.

Заст= осування інгібіторів моноаміно= ксидази (MAO) у комбіна�= �ії з петидином було пов’язане з тяжким збудженням/пр= игніченням центральної нервової системи (включаючи артеріальну гіпе= ртензію/гіпотензію). Незважаючи на те, що при застосуванні кодеїну не б= уло задокументовано подібних явищ, не виключено, що така взаємод= ія може відбутися. Отже, кодеїн не слід з= астосовувати одночасно з інгібіторами МАО або протяго= м 2 тижнів після припинення їх застосування.

Алкоголь: можливе посилення гіпот= ензивного, седативного ефектів алкоголю та пригнічувального вп�= �иву алкоголю на дихальну діяльність.=

Анестетики, натрію окс= ибутират: можливе п= осилення депресії центральної нервової системи т�= �/або респіраторної депресії, та/або артеріальної гіпотенз�= �ї.

Нейролепт= ики: посилення седативного та гіпотензив= ного ефектів.

Анксіоліт= ики, седативні і снодійні засоби: посиленн�= � седативного ефекту, підвищення ризику респіраторної = депресії.

Антигіста= мінні засоби: одночасне застосування кодеїну та а�= �тигістамінних препаратів із седативними властивостями може при= звести до посиле�= �ня депресії центральної нервової системи та/або респ= іраторної депресії, та/або артеріальної гіпотенз�= �ї.

Антигіпертензивні засоби:= посиленн�= � гіпотензивної дії.

Анти= холінергічні засоби (наприклад атропін): ризик тяжкого зап= ору, який може призвести до паралітичн= ої кишкової непрохідності та/або до затримк= и сечовипускання.

Антиаритмічні засоби:<= /i> кодеїн сп= овільнює всмоктування мексилетину. При одночасно�= �у застосуванні кодеїну та хінідину фармакологічна дія кодеїну, імовірно, бу�= �е значно знижена через негативний вплив хінідину на його метаболізм.<= /span>

Цизаприд, метоклопр= амід, домперидон:= кодеїн антагонізує вплив цизаприду, = метоклопраміду та домперидону на шлунково-кишкову діяльність.

Серцеві глікозиди (дигокс�= �н та інші): при �= �астосуванні кодеїну у великих дозах дія серцевих глі�= �озидів може посилюватися.

Антидіарейні засоби: підвищен�= �я ризику тяжкого запору, що може призвести до кишк= ової непрохідності.

= Нена= ркотичні аналгетики: посилення аналгетичної дії.=

Опіоїдні антагоністи (наприкла= д бупренорфін, налтрексон, налоксон): можливе прискорен�= �я розвитку синдрому відміни.

Хлорамфенікол: підвищен�= �я концентрації кодеїну у плазмі крові через інгібування= його метаболізму.

Ципрофлоксацин: опі�= �їди знижують концентрацію ципрофлоксацину у= плазмі крові.

Ритонавір: можливе підвищення рівн= я опіоїдних аналгетиків (зокрема кодеїну) у плазмі крові.

Противира= зкові препарати: циметидин мож= е пригнічувати метаболізм кодеїну, що призводить до п= ідвищення його концентрації у плазмі крові.

Вплив на інструментальні дослідження: застосув�= �ння опіоїдів може перешкоджати дослідженню евакуації= вмісту шлунка, оскільки опіоїди затримують випорожнення шлунка, а також �= �епатобіліарній візуалізації при застосуванні Technetium Tc 99m Disofenin, оскільки опіоїдна терапія може спри= чинити звуження сфінктера Одді і підвищення тиску у жовчовивідних шляхах.=

Можливе одночасне = застосування лікарського засобу Кодтерпін ІС^® із бронход�= �лататорами, антибактеріальними засобами при лікуванні застудних захвор�= �вань.

=

Особливості застосування.

Лікарський засіб слід застосовувати = з обережністю пацієнтам із наявністю в анамнезі зловживання наркотиками, зі зниженою функцією нирок або печін�= �и (див. розділ «Протипоказання»). У пацієнтів= з порушенням функції нирок виведення кодеїну уповіль�= �ено, через що рекомендується подовжити інтервали між прийомами лікарського зас�= �бу. Слід знизити дозу лікарського засобу= ослабленим пацієнтам, пацієнтам з артеріальною гіпотензією (див. розділ «П�= �отипоказання»), гіпотиреозом, гіпертрофією передміхурової залози, над�= �ирковозалозною недостатністю (наприклад хворобою Аддісона), запальними захворюва= ннями кишечнику (кодеїн знижує перистальтику, підвищує тонус та сегмент= ацію кишечнику та може підвищувати тиск у товстій кишці) (див. розділ «Протипоказ�= �ння»), стриктурою уретри, судомними станами, міастенією gravis, пацієнтам у&n= bsp;шоковому стані. У = пацієнтів літнього віку метаболізм та елімінація к= одеїну можуть відбуватися повільніше, тому може бути доцільним зниження дози к�= �деїну. Лікарський засіб слід застосовувати = з обережністю пацієнтам, які нещодавно перенесли хірургічні втручанн= я на кишечнику (через можливе зниження моторики шлунково-кишкового тракту) або �= �ечових шляхах (такі пацієнти більш схильні до затримк= и сечовипускання, спричиненої безпосередньо спазмом уретр= ального сфінктера та запором внаслідок застосування кодеїну). Лікарський засіб �= �лід застосовувати з обережністю при ф= еохромоцитомі (опіоїди можуть стимулювати вивільнення = катехоламіну шляхом індукції вивільнення ендогенного гістаміну). Пацієнтам з захворюваннями жовчовивідних шляхі�= � (зокрема з жовчнокам’яною хворобою) слід уника= ти застосування опіоїдних аналгетиків або застосовувати їх у комбінації зі с= пазмолітиками.

Застосування петидину і, можливо, інш= их опіоїдних аналгетиків пацієнтам, які приймають інгібітори моноаміноксида= зи (MAO), може бути пов’язане з дуже тяжкими реакціями, а іноді з �= �еакціями, які мають летальні наслідки. Якщо застосування кодеїну паці= єнтам, які приймають інгібітори MAO, є життєво необхідним, слід припинити засто= сування інгібіторів МАО за 2 тижні до початку лікування кодеїном (див. ро�= �діли «Протипоказання», «Взаємодія з іншими лікарськими за= собами та інші види взаємодій»).

У пацієнтів, я�= �і можуть мати фізичну залежність, припинення лікуванн�= � слід проводити поступово, щоб уникнути прискорення розвитку симптомів синдрому= відміни.

Метаболізм за участ�= � CYP2D6

Кодеїн перетворюється на його активний метаболіт – морфін – у печінц= і за участю ферменту CYP2D6. Якщо паці�= �нт має дефіцит цього ферменту або якщо у пацієн�= �а CYP2D6 повністю відсутній, адекватного терапевтичного ефекту не бу�= �е досягнуто. Встановлено, що до 7 % представникі�= � народів Кавказу можуть мати цю особливість метаболіз= му за участю CYP2D6. Однак, якщо пацієнт має надшвидкий м�= �таболізм за участю CYP2D6, існує підвищений ризик розвитку побічни�= � ефектів – симптомів опіоїдної токсичності – навіть при= застосуванні звичайних доз. У таких пацієнтів перетворення кодеїну у морфін = швидко призводить до встановлення більш високих рівнів морфіну в сироватці крові= , ніж очікувалось.

Загальні симптоми опіо= їдної токсичності: сплутаність свідомості, сонливість, пове= рхневе дихання, звужені зіниці, нудота, блювання, запор, відсутність апетиту. У т�= �жких випадках можливі симптоми циркулят= орної та дихальної депресії, які можуть бути не= безпечними і дуже рідко летальними.

Дані про поширеність н�= �дшвидких метаболізаторів за участю CYP2D6 в різних п�= �пуляціях наведені нижче:

Популяція

Поширення, %

Африканці/ефіопи

29

Афроамериканці<= /span>

3,4–6,5

Монголоїди

1,2–2

Представн= ики народів Кавказу

3,6–6,5

Греки

6

Угорці

1,9

Північні європейці=

1–2

Діти зі скомпрометован= ою дихальною функцією

Кодеїн протипоказано з= астосовувати дітям, у яких дихальна функція може бути скомпром= етована нервово-м’язовими порушеннями, тяжкими серцевими або респіраторними за�= �ворюваннями, інфекціями верхніх дихальних шляхів або легенів, мультитрав= мами або масштабними хірургічними втручаннями. Ці фактори можуть посилити �= �имптоми токсичності морфіну.

Опіоїдні аналгетики знижують слинов= иділення, що може спричинити розвиток карієсу та кандидамікозу слизо�= �ої оболонки ротової порожнини.=

Заст= осування кодеїну потребує регулярної оцінки ліка�= �ем співвідношення користь/ризик.

Під час терапії лі�= �арським засобом заборонено вживати алкоголь.

Не слід застосовув= ати лікарський засіб протягом тривалого часу у зв’язку із мож= ливістю розвитку звикання до кодеїну.<= /o:p>

Застосування у пер= іод вагітності або годування груддю.

Період вагітності<= o:p>

Застосування ліка�= �ського засобу в період вагітності протипоказано.<= /o:p>

Повідомлялося про можливий зв’язок м= іж виникненням у немовлят вад дихальної сис= теми та серця та застосуванням кодеїну протягом І триместру вагітності. Регулярне застосуванн= я кодеїну у період вагітності може спричинити розвиток фіз�= �чної залежності у плода, що призведе до виникнення симптомів абстиненції у ново�= �ародженого. Застосування кодеїну під час пологів може пригнічуват= и дихання у новонародженого. Опіоїдні аналгетики можуть призвести до шлунково�= �о стазу під час пологів, підвищення ризику аспіраційної пневмонії у матері.

Період годування груддю<= /p>
Застосування ліка�= �ського засобу в період годування груддю протипоказа= но.

При застосуванні у= звичайних терапевтичних дозах кодеїн і його активний метаболіт м�= �жуть бути присутніми в грудному молоці у дуже низьких концентраціях, тому малой�= �овірно, що це може чинити негативний вплив на немовля. Однак, якщо пацієнтка м�= �є надшвидкий метаболізм= за участю CYP2D6, у грудному молоці можуть встановлюватис�= � більш високі рівні морфіну, у дуже рідкісних випадках це може призвести до �= �отенційно летальних симптомів опіоїдної токсичності у немовляти.=

Здатність впливат�= � на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншим�= � механізмами.

Під час терапії лі�= �арським засобом слід утримуватися від керування автотранспор= том або іншими механізмами через можливість вин�= �кнення таких ефектів, як сплутаність свідомості, сонливість, запа= морочення, галюцинації, розлади зору або судоми. Ефекти алкоголю посилюються �= �піоїдними аналгетиками.

Спосіб застосування та дози.

Лікарський засіб п= риймати внутрішньо.

Дорослим і дітям в�= �ком від 12 років – по 1 таблетці 2–3 рази на добу. Тривалість лікування �= �� 5 діб; у виняткових випадках термін лікування може бути збіл= ьшений.

Діти.

Застосування ліка�= �ського засобу протипоказано дітям віком до 12 рокі= в, оскільки існує ризик = розвитку серйозних і небезпечних для життя побічн= их реакцій через варіабельний та = непередбачуваний шлях перетворення кодеїну у морфін у пацієнті= в цієї вікової групи (див. розділ «Протипоказання»).

Кодеїн не застосовувати дітям <= span lang=3DUK style=3D'background: white;mso-ansi-language:UK'>віком від 12 до 18 років<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-bidi-font-weight:bold;mso-bidi-font-style= :italic'> зі скомпрометованою дихальною функцією �= �ерез ризик розвитку серйозних і небезпечних д= ля життя побічних реакцій (див. розділи «Протипоказання», «Особливості �= �астосування»).

Кодеїн не застосовувати дітям віком = від 12 до 18 років, які мають надшвидкий метаболізм за= участю CYP2D6 (див. розділи «Протипоказання», «Особливості �= �астосування»).

Передозування.

Тяжка депресія центральної нервової системи, з= окрема пригнічення дихання, може розвинутися у&= nbsp;разі супутнього застосування інших засобів і�= � седативною дією (у т. ч. алкоголю) або значного перев�= �щення дози кодеїну. Клінічною тріадою передоз= ування опіоїдів вважається кома, точкові зіниці та респіраторна деп�= �есія (може спричинити ціаноз) з подальшим розширенням з= іниць при розвитку гіпоксії. Інші симптоми передозування оп= іоїдів: гіпотермія, сповільнене або утруднене дихання, судоми (особливо у діт= ей), сильне запаморочення, порушення координації очних яблук, головний біль, виражена сонливість, виражена слабкість, нервозність або неспокій, емоційне збудження, седаці�= �, галюцинації, сплутаність свідомості, артеріальна гіпотензія та тахікардія (ма= лоймовірні), брадикардія, недостатність кровообігу, пі= двищене потовиділення, почервоніння обличчя, сух= ість у роті, запор, атонія сечового міхура. Мо= жливе виникнення задишки, апное, колапсу, затримки сечовид= ілення; зазвичай нудота і блювання; рідко&= nbsp;– набряк легень; можуть спостерігатис= я ознаки вивільнення гістаміну. Повідомлялося про випадки= розвитку рабдоміолізу, який прогресував до ниркової недостатності, п= ри передозуванні опіоїдів.

Пере= дозування посилюється при одночасному прийомі алк�= �голю та психотропних засобів.
Лікування: загальні �= �имптоматичні та підтримуючі заходи, включаючи заходи для підтримки дихального центру та монітори�= �г вітальних показників до стабілізації стану.
<= /a>Застосува= ння активованого вугілля є доцільним, якщо м�= �нуло не більше 1 години з моменту прийому кодеїну дорослим у дозі, = що перевищує 350 мг, дитиною<= /span><= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK12'><= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'> – у дозі, що перевищує 5 мг/кг маси тіл= а. У по�= �альшому слід проводити симптоматичну терапію. Важливою додатковою процедурою до лік�= �вання є катетеризація сечового міхура та, якщо потрібно, призначення антибіоти�= �ів. При тяжкому отруєнні пацієнта слід го= спіталізувати. Слід застосувати налоксон при виникненні коми або пригніч= ення дихання. Налоксон є конкуруючим антагоністом та має короткий період напі= ввиведення, таким чином, може бути необхідним повторне застосування високи= х доз для пацієнтів із тяжким отруєнням. Слід спостерігати за станом пацієнта про= тягом щонайменше 4 годин після введення налоксону або 8 годин у разі з= астосування препарату налоксону пролонгованої дії.

Побічні реакції.

З боку імунної системи: алергічні реакції, у т. ч. ангіоневротичний набряк; макулопапульозний висип розгляд�= �ється як симптом синдрому гіперчутливості, пов’язаний з пероральн= им застосуванням кодеїну; гарячка, спленомегалія, лімфаденопатія, утруднене дихання.

Психічні �= �озлади: депресія, галюцинації, кошмарні снов= идіння, стан неспокою, сплутаність свідомості, раптові зміни настрою, ейфор�= �я, дисфорія.

З боку нервової системи: сонливість, запаморочення= , судоми (особливо у немовлят і дітей), головний біль, підвищен= ня внутрішньочерепного тиску, розвиток толерантності або залежн= ості, седативний ефект.<= /span>

З боку органів зору: = звуження �= �іниць, порушення гостроти зору, світлочутливіс�= �ь, порушення зору (зокрема розмитість, подвоєння контурів видимих предметів), м�= �оз.

З боку органів слуху та ла�= �іринту: верт= иго.

З боку серцево-судинної системи: тахікардія, бра= дикардія, відчуття серцебиття, ортостатична гіпотензія, гіп= еремія шкіри обличчя, артеріальна гіпотензія (при застосуванні великих �= �оз).

З боку дихальної системи: <= /span>задишка, пригнічення дихан= ня (при застосуванні великих доз), бронхо�= �пазм.

З боку шлунково-кишк�= �вого тракту: сухість у роті, диспепсія, нудота, блювання, запор, спазми шлунка, панкреати= т, біль у надчерев= ній ділянці.

Гепатобіліарні розлади: спазм жов�= �овивідних шляхів, який може бути пов’язаний зі змі�= �ою рівнів печінкових ферментів.

З боку енд= окринної системи: гіперглікемі�= �.

Розлади м�= �таболізму та харчування: анорексія.<= /o:p>

З боку шкіри та підшкірної клітковини: алергічні= реакції, такі як висип, кропив’янка, свербіж, підв= ищене потовиділення, набряк обличчя.

З боку кістково-м’язової �= �истеми: неконтрольовані м’язові рухи, ригідність м’язів (при&nb= sp;застосуванні великих доз).

З боку сечовидільно= ї системи: спазм сфінктера с�= �чового міхура, спазм сечовивідних ш�= �яхів, утруднене сечовипускання, затримка сечовипусканн�= �, дизурія, антидіуретичний ефект.=

З боку репродуктивної сис�= �еми: статева дисфункція, еректильн= а дисфункція, зменшення лібідо та потенції.

Загальні �= �орушення: припливи крові, відчуття нездужання, підвищена втомлюваність, гіпотермія.

Толерантність і деякі з найбільш пош�= �рених побічних ефектів – сонливість, нудота, блюва= ння, сплутаність свідомості, – як правило, розвивают= ься при тривалому застосуванні кодеїну.

Регулярне тривале застосування коде�= �ну призводить до розвитку залежності, толерантності та до виник�= �ення стану неспокою, дратівливості після припинення лікування. Слід пам’ятати, що толера= нтність знижується швидко після припинення прийому кодеїну, тому п�= �вторне застосування раніше припустимої дози може виявитися летальним.<= /span>

Синдром відміни: раптове п�= �ипинення лікування кодеїном може спричинити синд�= �ом відміни. Можливі симптоми: безсоння, стан неспокою,= дратівливість, почуття тривоги, депресія, слабкість, відсутність апетиту= , нудота, блювання, діарея, дегідратація, підвищене потовиділення, с= льозотеча, ринорея, чхання, позіхання, пілоерекція, гарячка, мідріаз, тремор, м’= язові судоми, збільшення частоти серцевих скорочень, частоти дихання, під�= �ищення артеріального тиску.

Термін придатності. 4 рок= и.

&nb= sp;

Умови зберігання.

Збер= ігати в оригінальній упаковці�= � при температурі не вище 25 °= С.=

Збер= ігати у недоступному для дітей місці.

&nb= sp;

Упаковка.

По 10 = таблеток у блістері; по 1 блістеру в пачці.<= /p>
По 10 = таблеток у блістері.

Категорія відпуск�= �. За р�= �цептом.

Виробник.

Това= риство з додатковою відповідальністю «ІНТЕРХІМ».=

&nb= sp;

Місцезнаходження �= �иробника та адреса місця провадження його діяльності.

Укра= їна, 65025, м. Одеса, 21-й км. Старокиївської дороги, 40-�= �.

&nb= sp;

Популяція	Поширення, %
Африканці/ефіопи	29
Афроамериканці<= /span>	3,4–6,5
Монголоїди	1,2–2
Представн= ики народів Кавказу	3,6–6,5
Греки	6
Угорці	1,9
Північні європейці=	1–2