Про затвердженl= 5;я рекомендацo= 0;й

= ІНСТРУКЦІЯ=

= для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

АМПІПЛЮ&#= 1057;

(AMPIPLUS)

С = 82;лад:

діюча речовина: ампіцилін/&= #1089;ульбактам;

1 флакон містить: 1000 мг ампіциліну (= 091; формі ампіциліну натрію) та 500 м= г сульбактамm= 1; (у формі сульбактамm= 1; натрію).

Лікарсь&#= 1082;а форма. П = 86;рошок для розчину для ін’єкці = 81; або інфузій.

Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: флакони з кристалічнl= 0;м гігроскопіm= 5;ним порошком бі = 83;ого або майже бі= 083;ого кольору.

Фармако&#= 1090;ерапевтичн= а група. Антибактерo= 0;альний засіб для системного = 79;астосуванн&#= 1103;. Ампіцилін т = 72; інгібітор ферменту. Ко= 076; АТХ J01C R01.

Фармако&#= 1083;огічні властивостo= 0;.=

Фармако&#= 1076;инаміка.

Механізм дії

Механізм дії ампіциліну ґрунтуєтьсn= 3; на інгібуваннo= 0; синтезу бактеріальl= 5;ої клітинної стінки (у фазі росту) шляхом блок = 91;вання пеніцилінзk= 4;’язуючих білків (ПЗБ), н= априклад, транспептиk= 6;аз. Це призводить = 76;о бактерицидl= 5;ого ефекту.

Інактивув&#= 1072;ння ампіциліну, що здійснюєтьl= 9;я певними бета-лактам = 72;зами, інгібуєтьсn= 3; при його застосуванl= 5;і у комбінаці= 11; з сульбактамl= 6;м. Сульбактам захищає ампіцилін від розщепленнn= 3; більшістю б = 77;та-лактамаз стафілококo= 0;в, а також деякими бета-лактам = 72;зами, що кодуютьс= 03; плазмідами (= 085;априклад, TEM, OXA, SHV, CTX‑M) та певними бет = 72;-лактамазам&= #1080;, що кодуютьс= 03; хромосомамl= 0; грамнегатиk= 4;них бактерій. Ці бета-лактам = 72;зи присутні, наприклад, у Escherichia coli, видів роду Klebsiella, Proteus mirabilis та Haemophilus influenzae. Спект = 88; антибактерo= 0;альної дії ампіциліну поширюєтьсn= 3; на бактерії, &#= 1073;ета-лактама= ;зи яких можуть інгібуватиl= 9;я сульбактамl= 6;м.

Зв’язок мі&= #1078; фармакокінk= 7;тикою та фармакод = 80;намікою<= /p>
Ефективні&#= 1089;ть переважно залежить ві = 76; проміжку часу, протягом якого рівен= 00; діючої речо = 74;ини (ампіциліну) перевищує мінімальну пригнічуваl= 3;ьну концентрацo= 0;ю (МПК) для певного патогену.

Механізм резистентнl= 6;сті

Резистент&#= 1085;ість до ампіциліну/ = 89;ульбактаму може ґрунтуватиl= 9;я на наступни = 93; механізмах:

° Інактиваціn= 3;, зумовлена бета-лактам = 72;зами: ампіцилін/с = 91;льбактам не проявляють достатньої активності проти бактерій, як= 110; продукують бета-лактам = 72;зи, що не інгібуютьсn= 3; сульбактамl= 6;м.

° Знижена афінність ПЗБ до ампіциліну: = 074; основі набутої резистентнl= 6;сті до ампіцилі = 85;у/сульбакта&= #1084;у у пневмококіk= 4; та інших стр= 077;птококів лежать змін = 80; існуючих ПЗ = 41; внаслідок мутації. Метицилін (оксацилін)-р&#= 1077;зистентні стафілококl= 0; є резистентнl= 0;ми через продукуванl= 5;я додаткових ПЗБ зі зниже= 085;ою афінністю д = 86; ампіциліну та всіх інши= 093; бета-лактам = 85;их антибіотикo= 0;в.

° У грамнегатиk= 4;них бактерій недостатнє = 87;роникнення ампіциліну через зовнішню кл= 10;тинну стінку може призвести д = 86; недостатньl= 6;го інгібуваннn= 3; ПЗБ.

° Ампіц= илін може активн = 86; транспортуk= 4;атися з клітини за допомогою ефлюксних н = 72;сосів.

Існує часткова аб = 86; повна перехресна резистентнo= 0;сть ампіциліну/ = 89;ульбактаму з пеніцилін = 72;ми, цефалоспорl= 0;нами, а також інши= 084;и комбінаціяl= 4;и бета-лактам = 85;ого антибіотикk= 2;/інгібітора бета-лактам = 72;з.

Заk= 9;вичай чутливі вид = 80; мікроорганo= 0;змів

-Аеробні грампозитиk= 4;ні бактерії: Enterococcus faecalis&de= g;, Gardnerella vaginalis°, Staphylococcus aureus (метицl= 0;лін-чутливи&#= 1081;), Streptococcus agalactiae°,<= span style=3D'mso-bidi-font-style:italic'> Streptococcus pneumoniae°, Streptococcus pyogenes°, стрептоко= ;ки групи «Viridans»°^˄.

-Аеробні грамнегатиk= 4;ні бактерії: Citrobacter koseri°,= Haemophilus influenzae, Moraxella catarrhal= is^∞, Neisseria gonorrhoeae°.

-А&= #1085;аеробні бактерії: Bacteroides fragilis°, Fusobacterium nucleatum°, Prevotella spp.°.

Виk= 6;и, які можуть набувати резистентнl= 6;сті у поодиноки = 93; випадках

-А&= #1077;робні грампозитиk= 4;ні бактерії: Enterococcus faecium^†, Staphylococcus aureus^=
', Staphylococcus epidermi= dis^†, Staphylococcus haemolyticus^=
224;, Staphylococcus hominis^†.

-А&= #1077;робні грамнегатиk= 4;ні бактерії: Acinetobacter baumannii, E. coli, Klebsiella oxytoca, Klebsiella pneumoniae, Proteus mirabilis, Prote= us vulgaris.=

Прl= 0;родно резистентнo= 0; мікроорганo= 0;зми

-Аеробні грампозитиk= 4;ні бактерії: Staphylococcus aureus (метицl= 0;лін-резисте&#= 1085;тні).

-Аеробні грамнегатиk= 4;ні бактерії: Citrobacter freundii, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacter cloacae, L= egionella pneumophila, Morganella morgani= i, Serratia marcescens, Stenotrophomonas maltophilia.

-І&= #1085;ші бактерії: Chlamydia spp., Chlamydophila spp., Mycoplasma spp., Ureaplasma urealyticum.

° На момент публікації даної інформації = 85;е було доступних оновлених даних. У первинній т = 72; стандартніl= 1; літературі та терапевт = 80;чних рекомендацo= 0;ях чутливість зазначена я = 82; імовірна.=

^†Прина= 081;мні в одному регіоні сту = 87;інь резистентнl= 6;сті перевищує 50 %.<= /span>

^˄Усере= 076;нені дані для гетерогеннl= 6;ї групи видів стрептококo= 0;в. Ступінь резистентнl= 6;сті може змінюватисn= 3; залежно від відповідниm= 3; видів стрептококo= 0;в.

^∞Немає доступних сучасних даних; у дослідженнn= 3;х (проведених понад 5 років тому), пропорцію резистентнl= 6;сті штамів нада = 85;о як ˂ 10 %.

^'В амбулаторнl= 0;х пацієнтів частота резистентнl= 6;сті становить близько 10 %.

Коl= 5;трольні показники<= /span>

Те&#= 1089;тування ампіциліну/ = 89;ульбактаму здійснювалl= 6;ся з використанl= 5;ям ряду розчинів ампіциліну = 74; присутностo= 0; постійної концентрацo= 0;ї 4 мг/л сульбактамm= 1;. Для чутливи = 93; і резистентнl= 0;х збудників б = 91;ло визначено такі контрольні показники м= 10;німальної інгібуючої концентрацo= 0;ї (контрольні показники EUCAST):

Зб= удник

Чу= тливий

Ре= зистентний=

Enterobacterales

£ 8 мг/л^N

> 8 мг/л^N

Staphylococcus spp. ¹⁾

‑ ¹⁾

‑ ¹⁾

Enterococcus spp.

£ 4 мг/л

> 8 мг/л

Streptococcus spp. (Групи A, B, C, G)²⁾

‑ ²⁾

‑ ²⁾

Streptococcus pneumoniae²⁾

‑ ²⁾

‑ ²⁾

Haemophilus influenzae

£ 1 мг/л

> 1 мг/л

Moraxella catarrhalis

£ 1 мг/л

> 1 мг/л

Анаер&= #1086;бні грамнегати= 074;ні бактерії

£ 4 мг/л

> 8 мг/л

Анаер&= #1086;бні грампозити= 074;ні бактерії

£ 4 мг/л

> 8 мг/л

Невид&= #1086;специфічні контрольні показники 3) *

£ 2 мг/л

> 8 мг/л

^N Національнl= 0;й комітет з контролю чутливості антибіотикo= 0;в Німеччини встановив г = 88;аничне значення пр = 86;міжного діапазону для ізоляті = 74; ентеробактk= 7;рій без механізму резистентнl= 6;сті (I) (дикого типу= ;): Citrobacter amalonaticus, Citrobacter koseri, Escherichia coli, Esche= richia hermannii, Klebsiella spp., Proteus mirabilis, Proteus penneri, Proteus vulgaris, Raoultella spp., Salmonella spp., Shigella spp., Yersinia pseudotuberculosis.

І: > 0,5 ≤ 8 мг/&#= 1083;.

Тобто лікування системних ентеробактk= 7;ріальних інфекцій ампіциліноl= 4;/сульбактам&#= 1086;м вимагає вищої дози (наприклад, 3х3 г внутрішнь = 86;венно для пацієнтів без модифікуючl= 0;х факторів).

¹⁾Для Staphylococcu= s spp. було використанl= 6; результати тестування = 94;ефокситину. Метицилін (цефокситин)-&#= 1088;езистентні стафілококl= 0; вважаються стійкими не = 79;алежно від тесту.

²⁾Для Streptococcus= spp. (групи A, B, C, G) та для Streptococcus pneumoniae було використанl= 6; результати тесту на пен= 110;цилін G.

³⁾Грани= 095;не значення оцінки рівн= 03; чутливості стосується внутрішньоk= 4;енної добової доз = 80; по 3 г 3 рази на добу та граничне значення дл= 03; оцінки проміжного рівня стосується добової вну = 90;рішньовенн&#= 1086;ї дози по 4 г 3 раз= 080; на добу.

^*В основному ґрунтуютьсn= 3; на фармакокінk= 7;тиці рівнів сироватки крові.

Рівень набутої резистентнl= 6;сті може змінюв = 72;тися залежно від географічнl= 6;го положення т = 72; часу, тому особливо дл= 03; лікування т= 03;жких інфекцій бажано володіти місцевою ін = 92;ормацією щодо резистентнl= 6;сті для окремих видів. У разі необхідносm= 0;і слід звернутися за порадою д= 086; експерта, якщо місцевий рівень рези = 89;тентності досягає таких розмірів, що &#= 1082;ористь від застосуванl= 5;я препарату ставиться під сумнів. Під час лікування тяжких інфе = 82;цій або у випадк= 091; резистентнl= 6;сті до терапії р= 077;комендуєть&= #1089;я встановити мікробіолоk= 5;ічний діагноз, включаючи ідентифікаm= 4;ію патогену та визначення чутливості до ампіцилі = 85;у/сульбакта&= #1084;у.

Фармако&#= 1082;інетика.

Я&#= 1082; після внутрішньоk= 4;енного, так і після внутрішньоl= 4;’язового введення досягаютьсn= 3; високі рівн= 10; ампіциліну/ = 89;ульбактаму у сироватці крові. Резул= 100;тати фармакокінk= 7;тичних досліджень = 91; добровольцo= 0;в показують наступні концентрацo= 0;ї у сироватці крові як функцію час = 91;, дози та способу застосуванl= 5;я.

Таблиця 1

Спосo= 0;б застосуван= 085;я

Доза

15 хв

30 хв

1 год

2 год

4 год

6 год
8 год

в/м

0,25 г сульб.+

0,5 г ам&#= 1087;.

6

9

7

12

6

12

3

6

1

2

0,3

0,4
0,1

0,2

в/м

0,5 г сульб.+

1 г амп.

8

10

11

16

12

17

8

13

3

4

1

1
0,4

0,6

в/в

0,5 г сульб.+

1 г амп.

21

39

15

28

9

14

4

6

1

1

0,4

0,4
0,1

0,2

в/в

1 г сульб.+

2 г амп.

51

95

37

65

21

33

9

12

2

3

0,7

1

0,3

0,4

Серед= 085;і концентрацo= 0;ї у сироватці крові (мг/л)

&nbs= p;

В&#= 1080;щі максимальнo= 0; рівні у сироватці крові досяг = 72;ються після внутрішньоk= 4;енного застосуванl= 5;я ампіциліну/ = 89;ульбактаму порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям внутрішньоl= 4;’язово. Біодоступнo= 0;сть ампіциліну/ = 89;ульбактаму після внутрішньоl= 4;’язового введення є майже повно= 02;.

К&#= 1088;ім того, ампіцилін т = 72; сульбактам швидко розп = 86;діляються у більшості тканин, ріди= 085; та секретів організму.

П&#= 1077;ріод напіввиведk= 7;ння обох компонентіk= 4; у молодих дорослих становить приблизно 1 годину, а у пацієнтів літнього віку – приблизно 2 години. Близько 80 % обох речови = 85; виводиться = 91; незмінному стані з сече= 102; протягом 8 годин післ= 03; введення разової доз = 80; ампіциліну/= сульбактамm= 1;. Було показано, що одночасне застосуванl= 5;я сульбактамm= 1; та ампіциліну не призводи = 90;ь до клінічно значущих відхилень в= 10;д тих кінетичних параметрів цих обох реч= 086;вин, які б спостерігаl= 3;ися при їх окремому застосуванl= 5;і.

&nbs= p;

Клінічні характерисm= 0;ики.

Показання.<= o:p>

Лікування інфекцій, спричинениm= 3; чутливими д = 86; компонентіk= 4; препарату мікроорганo= 0;змами:

‑ <= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>інфек = 94;ії верхніх та нижніх дихальних шляхів, у тому числі синусит, середній отит, епігло= 090;ит та бактеріальl= 5;а пневмонія;=

‑ <= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>інфек = 94;ії сечових шляхів та пієлонефриm= 0;;

‑ <= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>внутр= 10;шньочеревн&#= 1110; інфекції, у тому числі п= 077;ритоніт, холецистит, ендометрит та запаленн= 03; органів таз = 72;;

‑ <= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>бакте = 88;іальна септицемія;

‑ <= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>інфек = 94;ії шкіри, м’яки= 093; тканин, кісток та су= 075;лобів;

‑ <= span style=3D'mso-bidi-font-weight:bold'>гонок = 86;кові інфекції.=

Ампіплюс можна призначати = 91; періоперацo= 0;йному періоді з метою зниження частоти виникнення = 87;ісляоперац&#= 1110;йних інфекцій у пацієнтів, які перенес = 83;и операції у черевній та тазовій пор = 86;жнинах та у яких може бути зараження у черевній порожнині. При кесаревому розтині або перериваннo= 0; вагітності = 40;мпіплюс можна застосуватl= 0; з метою профілактиl= 2;и для зменшен = 85;я випадків післяопераm= 4;ійного сепсису.

Слід брати до уваги, що а&= #1084;піцилін/суl= 3;ьбактам неефективнl= 0;й проти Pseudomonas aeruginosa.

При застосуванl= 5;і препарату А = 84;піплюс необхідно врахувати офіційні рекомендацo= 0;ї щодо відповідноk= 5;о застосуванl= 5;я протимікроk= 3;них речовин.

Протипока&#= 1079;ання.

Гіперчутл&#= 1080;вість до компонентіk= 4; препарату.

Гіперчутл&#= 1080;вість до пеніцилініk= 4; та цефалосп = 86;ринів в анамнезі.

Інфекційн&#= 1080;й мононуклеоk= 9; або лімфатичниl= 1; лейкоз (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

<= /span>

Взаємодія &= #1079; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Важливими &= #1108; наступні взаємодії лікарських засобів між даним препаратом та іншими лі= 082;арськими препаратамl= 0;:

= Ацетилсал&#= 1110;цилова кислота, індометациl= 5; та фенілбут = 72;зон затримуют&= #1100; елімінацію пеніцилініk= 4;.

= Інші антибіотикl= 0; або хіміотерапk= 7;втичні препарати<= /p>
Сульбакта&#= 1084;/ампіцилін не слід застосовувk= 2;ти одночасно з іншими бактеріостk= 2;тичними хіміотерапk= 7;втичними препаратамl= 0; або антибіо = 90;иками, такими як тетрацикліl= 5;и, еритроміциl= 5;, сульфанілаl= 4;ідні препарати а = 73;о хлорамфеніl= 2;ол, оскільки можливе зниження ефективносm= 0;і препарату.

= Алопурино&#= 1083;

Пацієнти з подагрою, як= 110; отримують алопуринол, мають підвищений ризик розвитку шк= 10;рних реакцій при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і ампіциліну/ = 89;ульбактаму.<= /span>

А= ;міноглікоз = 80;ди

З&#= 1084;ішування ампіциліну = 79; аміноглікоk= 9;идами in vitro при&= #1079;водить до взаємної інактиваціo= 1;; якщо ці груп= 080; антибактерo= 0;альних препаратів застосовувk= 2;ти одночасно, т= 086; вводити їх потрібно у різні місця = 079; інтервалом щонайменше = 74; 1 годину (див. розділ «Несумісніl= 9;ть»).

&nbs= p;

= Антикоагу&#= 1083;янти

Парентера&#= 1083;ьні пеніциліни можуть спричинити порушення агрегації тромбоцитіk= 4; та зміну протромбінl= 6;вого часу. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і антикоагулn= 3;нтів ці ефекти можуть мати адитивний характер.

= Метотрекс&#= 1072;т

Одночасне застосуванl= 5;я метотрексаm= 0;у з пеніцилін = 72;ми призводило до зниження кліренсу метотрексаm= 0;у та токсично = 89;ті метотрексаm= 0;у. Необхідно ретельно спостерігаm= 0;и за пацієнтами. Може знадоб = 80;тися підвищення дози кальці= 02; фолінату та його застосуванl= 5;я впродовж більш трива = 83;их періодів часу.

= Пробенеци&#= 1076;

Одночасне застосуванl= 5;я пробенецидm= 1; призводить до підвищення та подовжен = 85;я рівнів ампіциліну та сульбакт = 72;му в сироватці крові та концентрацo= 0;й ампіциліну = 74; жовчі, а також до подовження періоду напіввиведk= 7;ння та підвищення ризику токс = 80;чності у результат= 10; інгібуваннn= 3; ниркової екскреції (канальцево= 11; секреції).

= Гормональ&#= 1085;і контрацептl= 0;ви

У поодиноких випадках терапія амінопеніцl= 0;лінами може ставит = 80; під питання ефективнісm= 0;ь контрацепцo= 0;ї при застосуванl= 5;і гормональнl= 0;х контрацептl= 0;вів. Таким чином, рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти додатково н = 77;гормональн&#= 1110; методи контрацепцo= 0;ї.

В= ;плив на лаборато = 88;ні показники<= span lang=3DUK>

П&#= 1089;евдопозити= вний результат щодо глюкоз = 91;рії може бути виявленим при визначенні = 94;укру в сечі (за допомогою реактиву Бенедикта, Фелінга та Клінітесту). У таких випадках визначення глюкози слі = 76; проводити ферментатиk= 4;ним шляхом. Може впливати на показники уробіліногk= 7;ну.

П&#= 1088;и призначеннo= 0; ампіциліну вагітним жі = 85;кам спостерігаl= 3;ося тимчасове зниження у п= 083;азмі крові рівні = 74; кон’югованl= 0;х естрогенів, естріол глюкуронідm= 1;, кон’югованl= 6;го естрону та естрадіолу. Подібні ефекти можл = 80;ві і при застосуванl= 5;і препарату А = 84;піплюс.

Особливос&#= 1090;і застосуванl= 5;я.

У пацієнтів з= 10; встановленl= 0;ми алергічнимl= 0; реакціями, такими як сінна гарячка, кропив’янкk= 2; або бронхіальнk= 2; астма, ризик реакцій гіперчутлиk= 4;ості підвищений.

Реакції гіперчутлиk= 4;ості тяжкого ступеня, інколи з летальним наслідком (анафілакти = 95;ні реакції) спо= 089;терігалися у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли пеніцилін, у тому числі ампіцилін/с = 91;льбактам внутрішньоl= 4;’язово або внутрішньоk= 4;енно. Такі реакці= 11; частіше вин = 80;кають у пацієнтів = 079; гіперчутлиk= 4;істю до пеніцилі = 85;ів, а також цефа= 083;оспоринів та/або чисел= 100;них алергенів в анамнезі. Пр= 080; виникненні алергічних реакцій слі = 76; припинити терапію антибіотикl= 6;м та вжити відповідниm= 3; терапевтичl= 5;их заходів. Гос= 090;рі реакції гіперчутлиk= 4;ості тяжкого сту = 87;еня вимагають невідкладнl= 6;го лікування епінефриноl= 4;, призначеннn= 3; кисню, внутрішньоk= 4;енного застосуванl= 5;я стероїдів т = 72; забезпеченl= 5;я прохідностo= 0; дихальних шляхів, у деяких випадках - зовнішньогl= 6; дихання шляхом інтубації (в= 110;дновлення прохідностo= 0; дихальних шляхів).

Із запобіжних міркувань, під час терапії про = 90;ягом більше одного тижн= 03; слід здійснюватl= 0; моніторинг рівнів печінкових ферментів т = 72; метаболізмm= 1; вуглеводів, хоча при застосуванl= 5;і препарату А = 84;піплюс у пацієнтів = 110;з цукровим діабетом будь-яких клінічно зн = 72;чущих ефектів на доступністn= 0; глюкози вия = 74;лено не було.

Слід здійснюватl= 0; періодичниl= 1; моніторинг результатіk= 4; загального аналізу крові та функції нирок під ча= 089; тривалої терапії (біл= 100;ше 14 днів). Особливо важливо здійснюватl= 0; такий моніторинг = 91; новонароджk= 7;них, зокрема недоношениm= 3; дітей та немовлят.

Як і при проведенні будь-якої антибіотикl= 6;терапії, необхідний безперервнl= 0;й моніторинг ознак надмі = 88;ного росту нечутливих мікроорганo= 0;змів, у тому числі грибків. Необхідно дотримуватl= 0;сь обережностo= 0; при призначені антибіотикk= 2; у комбінаці= 11; з глюкокортиl= 2;оїдом, оскільки існує можли = 74;ість розвитку суперінфекm= 4;ії через зниже = 85;ня стійкості д = 86; інфекцій. Пр= 080; виникненні суперінфекm= 4;ії застосуванl= 5;я препарату слід припинити т = 72; розпочати відповідну терапію.

Пові= домляли про тяжкі шкірні реакції, так= 110; як токсични = 81; епідермальl= 5;ий некроліз, синдром Стівенса–Дk= 8;онсона, ексфоліатиk= 4;ний дерматит, мультиформl= 5;а еритема та гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз у пацієнтів, які застосовувk= 2;ли ампіцил= 110;н/сульбакта= м. Якщо у пацієнта розвиваєтьl= 9;я тяжка шкірн = 72; реакція, лікування препаратом Ампіплюснеобхідно припинити т = 72; розпочати відповідну терапію (див. розділ «Побічні реакції»).

Лікування препаратом = 72;мпіцилін/су&= #1083;ьбактам може впливати на наступні лабораторнo= 0; параметри: неферментаm= 0;ивні методи визначення вмісту цукр = 91; в сечі можут= 100; давати пози = 90;ивний результат. Лікування може впливати на результати аналізу уробіліногk= 7;ну. Після засто = 89;ування ампіциліну = 91; вагітних жінок спост = 77;рігалося тимчасове зниження концентрацo= 0;й різних естрогенів = 91; плазмі кров= 10;. Цей ефект може також спостерігаm= 0;ися при терапії препаратом = 40;мпіплюс.

При застосуванl= 5;і майже усіх антибактерo= 0;альних препаратів, = 091; тому числі препарату А = 84;піплюс, повідомлялl= 0; про розвито = 82; діареї, спричиненоo= 1; Clostridium difficile (CDAD), яка може коливатися за ступенем тяжкості ві = 76; легкої діареї до коліту з летальним наслідком. Лікування антибіотикk= 2;ми змінює нормальну флору товстого кишечнику, призводячи до надмірного росту C. difficile.<= /span>

C. difficile продукує токсини A та B, які сприяют= 00; розвитку CDAD. Штами C. difficile, що продукують гіпертоксиl= 5;, зумовлюють підвищену захворюванo= 0;сть та летальністn= 0;, оскільки ці інфекції можуть бути резистентнl= 0;ми до антимікробl= 5;ої терапії, та може виникн = 91;ти необхіднісm= 0;ь у колонектомo= 0;ї. Можливість CDAD необхідно розглянути = 91; всіх пацієнтів, у яких після застосуванl= 5;я антибіотикo= 0;в розвиваєтьl= 9;я діарея. Необхідний ретельний аналіз анам = 85;езу, оскільки пр = 86; розвиток CDAD повідомлялl= 0; через 2 місяці після застосуванl= 5;я антибактерo= 0;альних препаратів.

У випадку сильної та тривалої діареї слід = 085;егайно припинити терапію препаратом = 40;мпіплюс та розпочат = 80; відповідну терапію (наприклад в= 072;нкоміцин для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я 4х250 мг щоденно). Протипоказk= 2;ні препарати, щ= 086; пригнічуютn= 0; перистальтl= 0;ку кишечнику.

Пере= д початком лікування гонореї, кол= 080; існує підозра щод = 86; одночасної наявності с = 80;філісу, необхідно попередньо провести дослідженнn= 3; «в темному полі». Далі протягом щонайменше 4-х місяців потрібно проводити серологічнo= 0; тести із частотою 1 раз на місяць.

Під час тривало= 11; терапії рекомендуєm= 0;ься контролюваm= 0;и функцію печінки, нирок та сис= 090;еми кровотвореl= 5;ня, особливо пр = 80; застосуванl= 5;і новонароджk= 7;ним (перш за все недоношениl= 4;) та немовлят = 72;м.

Щоб уникнути розвитку резистентнl= 6;сті та проявів побічних ефектів, комбінація ампіциліну та сульбактамm= 1; має бути застосованk= 2; тільки у тих випадках, коли ефективнісm= 0;ь тільки однієї з речовин є недостатньl= 6;ю.

Із застосуванl= 5;ям ампіциліну/ = 89;ульбактаму було пов’язане пошкодженнn= 3; печінки, спр= 080;чинене лікарським засобом, включно з хо= 083;естатичним гепатитом т = 72; жовтяницею. = 059; зв’язку з ци= 084; пацієнтам слід порадити звернутися до свого лік= 072;ря в разі наявності ознак та симптомів п = 86;чатку захворюванl= 5;я печінки (див. розділ «Поб= 10;чні реакції»).

Кожен флакон препарату А = 84;піплюс 1,5 г містять приблизно 5 ммоль натрію відп = 86;відно. Про це слід пам’ятати у випадку пац= 10;єнтів, які дотримуютьl= 9;я дієти з конт= 088;олем споживання натрію (зниження споживання натрію/солі).

У пацієнті&= #1074; з інфекційниl= 4; мононуклеоk= 9;ом або лімфатичниl= 4; лейкозом супутні бактеріальl= 5;і інфекції не слід лікувати препаратом = 40;мпіплюс, оскільки у таких пацієнтів частіше спостерігаn= 8;ться тенденція д = 86; розвитку кореподібнl= 0;х реакцій шкіри.

=

Зас&= #1090;осування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

= Вагітніст&#= 1100;

За результатаl= 4;и досліджень на даний час жодних доказів шкідливого впливу на плід виявле = 85;о не було. Сульбактам проникає через плацентарнl= 0;й бар’єр. Обме= 078;ений досвід застосуванl= 5;я ампіциліну/ = 89;ульбактаму було отримано у 244 жінок при своєчасних або передчасниm= 3; пологах. Тим не менше, безпечністn= 0; застосуванl= 5;я ампіциліну/ = 89;ульбактаму у вагітних жінок або жінок, які годують груддю, встановленk= 2; не була. Таким чином, &#= 1072;мпіцилін/су= ;льбактам можна застосовувk= 2;ти у період вагітності, тільки якщо потенційна користь перевищує можливий ризик.

= Годування груддю

У низьких концентрацo= 0;ях ампіцилін ( ̴ 0,= 11 до 3 мг/л) та сульбактам ( &#= 820; 0,13 до 2,8 мг/л) проникають = 91; грудне молоко. Застосуванl= 5;я ампіциліну/ = 89;ульбактаму жінкам, які годують гру = 76;дю, може призводити до виникнення = 91; дітей побіч = 85;их реакцій, таких як діарея. Aмпіц&#= 1080;лін/сульбак= ;там можна застосовувk= 2;ти у період годування г = 88;уддю, тільки якщо потенційна користь пер = 77;вищує можливий ри = 79;ик.

= Фертильні&#= 1089;ть

Д&#= 1086;слідження репродуктиk= 4;ної функції тва = 88;ин, яким застосовувk= 2;ли ампіцилін/с = 91;льбактам, не виявили жодних озна = 82; порушення фертильносm= 0;і або шкоди дл= 103; плода.

Зда&= #1090;ність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими м= 077;ханізмами.

Досліджен&#= 1100; з оцінюванн= 03; впливу препарату А = 84;піплюс на швидкіст= 00; реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або роботі з іншими механізмамl= 0; не проводил = 80;. Тим не менше, пацієнтів слід проінформуk= 4;ати, що випадки таких пооди = 85;оких побічних ефектів як запаморочеl= 5;ня або підвищена втомлюваніl= 9;ть можуть впливати на швидкість реакції.

С = 87;осіб застосуванl= 5;я та дози.

П&#= 1088;епарат Ампіплюс застосовувk= 2;ти внутрішньоl= 4;’язово або внутріш = 85;ьовенно (у вигляді болюсної ін’єкції аб = 86; інфузії).

Д&#= 1083;я підготовки до використанl= 5;я препарат слід розвести стерильною водою для ін= 217;єкцій або іншим сумісним розчином. Після додан = 85;я розчинника слід зачекати кілька хвил = 80;н до повного зникнення піни, після чого візуально оцінити повноту розчинення.

А&#= 1084;піплюс у дозуванні 1,5 г розчиняти у 3,2 мл води для ін’єкцій (аб= 086; іншого сумісного розчину) відповідно. = 042;водити у вигляді болюсної ін’єкції (протягом щонайменше

3 &#= 1093;вилин). При більшом = 91; розведенні дозу можна вводити у вигляді внутрішньоk= 4;енної інфузії (протягом 15-30 хвилин).

При внутрішньоl= 4;’язовому застосуванl= 5;і препарат слід вводит = 80; глибоко у м’яз; якщо ін’єкції болючі, то для відновл = 77;ння порошку можна використовm= 1;вати 0,5 % стерильни&= #1081; розчин лідокаїну гідрохлориk= 6;у для ін’єкці = 81; або інший мі= 089;цевий анестетик, щ= 086; підходить. Треба брати до уваги протипоказk= 2;ння, що зазначен= 10; в інструкці= 11; для медично = 75;о застосуванl= 5;я відповідноk= 5;о лікарськогl= 6; засобу.

Якщо для відновленнn= 3; порошку використовm= 1;ють 0,5 % стерильний розчин лідокаїну гідрохлориk= 6;у для ін’єкці = 81; або інший місцевий ан = 77;стетик, треба брати до уваги протипоказk= 2;ння, зазначені в інструкції для медичного застосуванl= 5;я відповідноk= 5;о лікарськогl= 6; засобу.

М&#= 1072;ксимальна кінцева концентрацo= 0;я ампіциліну/ = 89;ульбактаму – 250 мг/125 мг в 1 мл.

Л= ;ікування інфекцій, спричинениm= 3; чутливими д = 86; сульбактамm= 1; та ампіциліну мікроорганo= 0;змами

Застосу&#= 1074;ання дорослим

П&#= 1077;ред початком терапії із застосуванl= 5;ям препарату А = 84;піплюснеобхідно визначити у пацієнта наявність гіперчутлиk= 4;ості до препарат = 91; та лідокаїн = 91;, зробивши шкірну проб = 91;.

З&#= 1072;лежно від тяжкост= 10; інфекції добову дозу препарату А = 84;піплюсвід 1,5 г до 12 г слід застосуватl= 0; у поділених дозах кожні 6-8= годин (кожні 12 годин при менш тяжких інфекціях); максимальнk= 2; добова доза не має перев= 080;щувати 12 = 75; для препарату А = 84;піплюс(4 = ;г для сульбактамm= 1;).

&nbs= p;

Т= яжкість інфекції

Д= обова доза препарату А&#= 1084;піплюсампіцилін = 91;/сульбактам&= #1091; (г)

Л= егка

С= ередня

Т= яжка

1,5-3 (від 1+0,5 до 2+1)

д= о 6 (4 +2)

д= о 12 (8+4)

=

За= 089;тосування дітям, немовлятам та новонаро = 76;женим

Дітям, немовлятам та новонароджk= 7;ним (віком від 1 тижня) зазвичай слід призначати добову дозу 150 мг/кг маси тіла (що відповідає 100 мг/кг/добу ампіциліну та 50 мг/кг/добу сульбактамm= 1;) у поділених дозах кожні 6 або 8 годин.

Новонародж&= #1077;ним під час першого тижня життя (особливо недоношениl= 4;) препарат, як правило, слі= 076; призначати = 91; дозі 75 мг/кг/добу (щ= о відповідає 25 мг/кг/добу сульбактамm= 1; і 50 мг/кг/добу ампіциліну) = 091; поділених дозах кожні 12 годин.

Д= ;ля профілактиl= 2;и хірургічниm= 3; інфекцій доза препарату А = 84;піплюсстановить 1,5-<= st1:metricconverter ProductID=3D"3 г" w:st=3D"on">3 г, її слід вводити під час вступного наркозу, що забезпечує достатньо часу для досягнення ефективних концентрацo= 0;й у сироватці крові та тканинах пі = 76; час операці= 11;. Дозу можна вводити повторно через кожні 6-8 годин; заст&= #1086;сування препарату, я= 082; правило, слі= 076; припиняти через 24 годи= 085;и після операції, за винятком випадків, коли введення препарату А = 84;піплюспризначене з терапевтичl= 5;ою метою.

Д= ;ля лікування неускладнеl= 5;ої гонореї Ампіплюсможна вводити 1 ра = 79; у дозі 1,5 г внутрішньоk= 4;енно або внутрішньоl= 4;’язово. З метою подовження концентрацo= 0;ї сульбактамm= 1; та ампіцилі = 85;у у плазмі крові слід одночасно призначати пробенецид = 91; дозі 1 г перорально.

Застосу&#= 1074;ання пацієнтам з порушеннямl= 0; функцій нирок

У пацієнтів з тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (кліренс креатиніну < 30 мл/хв) елімінація сульбактамm= 1; та ампіциліну уповільнюєm= 0;ься однаково, тому їх співвідношk= 7;ння у плазмі кро= 074;і не змінюється. Для таких пацієнтів і = 85;тервали між дозами препарату А = 84;піплюс мають бути подовжені відповідно до звичайно= 11; практики застосуванl= 5;я ампіциліну.

Таблиця 2

Кліренс креатиніну

(мл/хв)<= /p>

Інтерва&= #1083; між дозами

> 30

6-8 годин=

15-29

12 годин<= /span>

5-14

24 години=

< 5

48 годин<= /span>

=

Па= 094;ієнти, які перебуваютn= 0; на діалізі=

Як сульбактам, так і ампіцилін однаково ел= 10;мінуються шляхом гемодіалізm= 1;. Тому Ампіпл= 02;с слід застосуватl= 0; негайно після діалізу та потім, до початку наступного діалізу, зас= 090;осовувати з інтервало = 84; у 48 годин.

Застосу&#= 1074;ання пацієнтам з порушеннямl= 0; функцій печінки

Для пацієнтів і = 79; порушеною функцією печінки корекція дозування н = 77; потрібна.=

За= 089;тосування пацієнтам літнього віку

За умови відсутностo= 0; ниркової недостатноl= 9;ті корекція дозування препарату А = 84;піплюсдля пацієнтів літнього віку не потрібна.=

Тривалі&#= 1089;ть лікування<= span lang=3DUK> залежить від тяжкост= 10; інфекції та зазвичай становить 5-14 днів, однак у тяжчих випадках вона може бути подовжена або може бут= 080; додатково призначениl= 1; ампіцилін. Я= 082; правило, лікування слід продов = 78;увати ще протягом 48 годин післ= 103; нормалізацo= 0;ї температурl= 0; тіла та зникнення і = 85;ших ознак симптомів бактеріальl= 5;ої інфекції.

Тривалість лікування інфекцій, спричинениm= 3; гемолітичнl= 0;ми стрептококk= 2;ми, має відбува = 90;ися щонайменше 10 днів з метою уникн = 77;ння ревматоїднl= 6;ї гарячки та гломерулонk= 7;фриту.

Інструкції щодо розчинення=

К&#= 1086;нцентрован= ий розчин для внутрішньоl= 4;’язового застосуванl= 5;я слід використатl= 0; протягом

1 години післ= 03; відновленнn= 3;.

Ч&#= 1072;с використанl= 5;я препарату для внутріш = 85;ьовенної інфузії, залежно від типу обрано = 75;о розчинника, зазначено нижче:

Таблиця 3

Розчиl= 5;ник

Концеl= 5;трація

Темпеl= 8;атура

Час<= /p>

0,9 % розчин натрію хлориду

45 мг/мл

25 °C

8 годин

45 мг/мл

4 °C

48 годин

30 мг/мл

4 °C

72 годин

5 % розчин Декстрози

15-30&n= bsp; мг/мл

25 °C

2 годин

3 мг/мл

25 °C

4 годин

30 мг/мл

4 °C

4 годин

5 % розчин Декстрози в <= o:p>

0,45 % розчин натрію хлориду

3 мг/мл

25 °C

3 годин

15 мг/мл

4 °C

4 годин

Лактаm= 0;ний розчин Рінгера

45 мг/мл

25 °C

7 годин

45 мг/мл

4 °C

24 годин

&nbs= p;

Діт&= #1080;.

Заст= 086;совувати дітям від народження.

Передозув&#= 1072;ння.

Наявні дан&= #1110; щодо гостро= 11; токсичностo= 0; ампіциліну/ = 89;ульбактаму в людини є обмеженими. Можна було б очікувати, щ= 086; передозуваl= 5;ня цього лікарськогl= 6; препарату призведе до = 087;роявів, які відповідаюm= 0;ь профілю побічних ефектів препарату А = 84;піплюс(див. розділ «Побічні реакції» нижче). Очікується, що у разі передозуваl= 5;ня побічні реакції будуть реєструватl= 0;ся частіше та будуть біль = 96; тяжкого ступеня. Дуж= 077; високі дози бета-лактам = 85;их антибіотикo= 0;в можуть призводити до епілептичнl= 0;х нападів. Оскільки як = 072;мпіцилін, так і сульбактам видаляютьсn= 3; з кровотоку = 096;ляхом гемодіалізm= 1;, проведення гемодіалізm= 1; може посилювати виведення лікарськогl= 6; препарату з організму в разі передозуваl= 5;ня у пацієнтів = 079; порушенням функції нир = 86;к. Анафілактиm= 5;ний шок, який не є отруєнням, спостерігаn= 8;ться дуже рідко, проте завжд = 80; є небезпечн = 80;м для життя.

= Терапія

Для усунення судом, зумовлених передозуваl= 5;ням, слід застосовувk= 2;ти діазепам. У випадку анафілактиm= 5;ного шоку невідкладнl= 6; слід розпочати належну терапію.

Побічні реакції.

При застосуванl= 5;і ампіциліну натрію/суль = 73;актаму натрію в/м або в/в можуть спостерігаm= 0;ися побічні реа = 82;ції, що виникали при застосуванl= 5;і ампіциліну = 74; якості монотерапіo= 1;.

Усі включені до переліку побічні реакції впо = 88;ядковано за класами систем органів MedDRA. У кожній категорії частоти побічних реакції (ПР) наведено у порядку зме = 85;шення ступеня їх п= 088;оявів. Частоту визначати наступним чином: дуже ч&#= 1072;сто (≥ 1/10), часто (ві= 076; ≥ 1/100 до < 1/10), нечасто (від ≥ 1/1000 до < 1/100), рідко (від ≥ 1/1= 0000 до < 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота невідома (не можна встановити на підставі наявних даних).

Інф&= #1077;кції та інвазії=

Частота невідома: псевдомембl= 8;анозний коліт.

З боку крові т= 072; лімфатичноo= 1; системи

Часто: анемія, тромбоцитоl= 7;енія, еозинофіліn= 3;.

Нечасто: лейкопенія, нейтропеніn= 3;.

Дуже рідко: недостатніl= 9;ть кісткового мозку, панци= 090;опенія.

Частота невідома: гемолітичнk= 2; анемія, агра= 085;улоцитоз, тромбоцитоl= 7;енічна пурпура.

З боку імунно= 11; системи

Частота невідома: реакції гіперчутлиk= 4;ості, анафілактиm= 5;ний шок, анафілактоo= 1;дна реакція, анафілактиm= 5;на реакція, анафілактоo= 1;дний шок, набряк гортані, сироватковk= 2; хвороба.

З боку нервової системи

Нечасто: головний біль.

Частота невідома: судоми, запаморочеl= 5;ня, сонливість, седативний ефект.

З боку серця=

Частота невідома: та= 093;ікардія.

З боку судин

Часто: флебіт.

Рес&= #1087;іраторні, торакальні та медіастинаl= 3;ьні розлади

Частота невідома: респіраторl= 5;ий дистрес-син = 76;ром.

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту

Часто: діарея.

Нечасто: блювання.

Рідко: біль у животі, нудота, глосит, метеоризм.

Частота невідома: ентероколіm= 0;, стоматит, зміна кольору язика, мелена, диспепсія, н= 072;бряк язика.

Геп&= #1072;тобіліарні розлади

Часто: гіпербілірm= 1;бінемія (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Частота невідома: холестатичl= 5;ий гепатит, хол= 077;стаз, печінковий холестаз, аномальна ф = 91;нкція печінки, жовтяниця (д= 080;в. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

З боку шкіри т= 072; підшкірної клітковини

Нечасто: висипання (екзантема), свербіж.

Рідко: еритема.

Частота невідома: синдром Стівенса–Дk= 8;онсона, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, му= 083;ьтиформна еритема, гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз (ГГЕП), ексфол&= #1110;ативний дерматит, ангіоневроm= 0;ичний набряк, кропив’янкk= 2;, дерматит, макулопапуl= 3;ьозне висипання, кореподібнk= 7; висипання, гіперчутлиk= 4;ість, васкуліт (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

З боку нирок т= 072; сечовидільl= 5;ої системи

Частота невідома: тубулоінтеl= 8;стиціальни= 081; нефрит.

Заг&= #1072;льні розлади та реакції у місці введе = 85;ня

Часто: біль у місці ін’єкції (після внутрішньоl= 4;’язового введення).

Нечасто: втома, нездужання, запалення слизових оболонок.

Рідко: гіпертерміn= 3;.

Частота невідома: реакція у місці ін’єкції, бі= 083;ь у грудній клітці, набряк обличчя.

Рез&= #1091;льтати лабораторнl= 0;х аналізів

Часто: підвищення рівня аланінамінl= 6;трансфераз= 080; (АЛТ), підвищення рівня аспартатамo= 0;но-трансфер&#= 1072;зи (АСТ) (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Дуже рідко: подовження часу згортання крові*, подовження протромбінl= 6;вого часу*.

Част= ота невідома: зниження артеріальнl= 6;го тиску.

= * Ці симптоми є оборотними.

=

= Псевдомем&#= 1073;ранозний коліт

У випадку тяжкої та стійкої діареї слід розглянути можливість спричиненоk= 5;о антибіотикk= 2;ми псевдомембl= 8;анозного коліту, який може бути небезпечниl= 4; для життя. Таким чином, у цих випадках застосуванl= 5;я препарату А = 84;піплюсслід негайно припинити т = 72; розпочати належну терапію (наприклад, ванкоміцин = 91; дозі 250 мг перорально 4 рази на доб= 091;). Протипоказk= 2;не застосуванl= 5;я препаратів, які послаблюютn= 0; перистальтl= 0;ку.

= Реакції гіперчутлиk= 4;ості

У разі появи симптомів алергічних реакцій (наприклад, висипання, свербіж, уртикарна е = 82;зантема, макулопапуl= 3;ьозні висипання, к= 086;реподібна екзантема) с= 083;ід припинити застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу.

Невідклад&#= 1085;а медична допомога може знадоб = 80;тися за певних умов при появі ознак тяжкої гострої реакції гіперчутлиk= 4;ості (набряк обличчя, припухлістn= 0; язика, внутрішня п = 88;ипухлість гортані зі звуженням дихальних шляхів, тяжк= 110; шкірні реакції, так= 110; як мультиформl= 5;а ексудативнk= 2; еритема, синдром Стівенса–Дk= 8;онсона або токсичний епідермальl= 5;ий некроліз (синдром Лай= 108;лла), тахікардія, задишка, медикаментl= 6;зна гарячка, еозинофіліn= 3;, сироватковk= 2; хвороба, гемолітичнk= 2; анемія, алергічний васкуліт та нефрит, зниження артеріальнl= 6;го тиску, анафілактоo= 1;дна реакція, анафілактиm= 5;ний шок).

Може існувати спільність антигенів між грибкам = 80; шкіри та пеніциліноl= 4;, а отже, в осіб, які страждають від грибкової інфекції шк= 10;ри або які страждали від такої інфекції, не можна виключати реакції гіперчутлиk= 4;ості, як після другого контакту з антигеном, н= 072;віть при першому застосуванl= 5;і пеніциліну.

Типова кореподібнk= 2; екзантема після засто = 89;ування ампіциліну, що виникає через 5-11 днів після початку лікування, дозволяє провести подальше лікування похідними пеніциліну.<= o:p>

=

=

= Епілептич&#= 1085;ий напад

Епілептич&#= 1085;ий напад може статися при застосуванl= 5;і усіх пеніцилініk= 4; через дуже високі рівн= 10; в сироватці крові. Таким чином, препа= 088;ат слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;, особливо пацієнтам з порушенням функції нирок (див. розділ «Спосіб зас = 90;осування та дози»).

= Повідомле&#= 1085;ня про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції

Повідомле&#= 1085;ня про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу є важливими. Ц= 077; дозволяє здійснюватl= 0; безперервнl= 0;й моніторинг співвідношk= 7;ння користі та ризику застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу. Лікарям пропонуєтьl= 9;я повідомлятl= 0; про будь-які підозрюванo= 0; побічні реакції.

Термін придатностo= 0;.

3 роки.

Умо= ви зберігання.

Зберігати &= #1074; оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 25 °С.

Зберігати &= #1091; недоступноl= 4;у для дітей місці.

=

Несумісні&#= 1089;ть.

Ампіплюс н&= #1077; слід змішувати з препаратамl= 0; крові або гі= 076;ролізатами білків. Чере= 079; хімічну нес = 91;місність між пеніцилінаl= 4;и та аміноглікоk= 9;идами, що призводить до інактиваціo= 1; аміноглікоk= 9;идів, Ампіплюс не слід змішув = 72;ти з аміноглікоk= 9;идами в одному шприці або розчині для інфузій. Ці дві речовин = 80; слід вводит = 80; в різні місц= 103; з проміжком щонайменше = 74; 1 годину.

Несумісни&#= 1084;и, а отже такими, які слід застос = 86;вувати окремо, окрі= 084; іншого, є: метронідазl= 6;л, ін’єкційні похідні тет = 88;ацикліну, такі як окситетрацl= 0;клін, ролітетрацl= 0;клін та доксицикліl= 5;, а також тіоп= 077;нтал натрію, преднізолоl= 5;, 2 % прокаїн, суксаметонo= 0;ю хлорид та норадреналo= 0;н. Видимими оз = 85;аками несумісносm= 0;і є преципітацo= 0;я, непрозорісm= 0;ь або зміна кольору.

=

Упа= ковка.

Флак&= #1086;н; по 1 або по 10, аб= 086; по 25 флаконів у картонній пачці.

Кат= егорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

АНТИБІОТИ&#= 1050;И СА

ANTIBIOTICE SA

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Вул. Валея Лупулуй 1, м. Ясси 707410, Румунія

1, Valea Lupului Street, 707410, Iasi, Romania

Зб= удник	Чу= тливий	Ре= зистентний=
Enterobacterales	£ 8 мг/л^N	> 8 мг/л^N
Staphylococcus spp. ¹⁾	‑ ¹⁾	‑ ¹⁾
Enterococcus spp.	£ 4 мг/л	> 8 мг/л
Streptococcus spp. (Групи A, B, C, G)²⁾	‑ ²⁾	‑ ²⁾
Streptococcus pneumoniae²⁾	‑ ²⁾	‑ ²⁾
Haemophilus influenzae	£ 1 мг/л	> 1 мг/л
Moraxella catarrhalis	£ 1 мг/л	> 1 мг/л
Анаер&= #1086;бні грамнегати= 074;ні бактерії	£ 4 мг/л	> 8 мг/л
Анаер&= #1086;бні грампозити= 074;ні бактерії	£ 4 мг/л	> 8 мг/л
Невид&= #1086;специфічні контрольні показники 3) *	£ 2 мг/л	> 8 мг/л

Кліренс креатиніну (мл/хв)<= /p>	Інтерва&= #1083; між дозами
> 30	6-8 годин=
15-29	12 годин<= /span>
5-14	24 години=
< 5	48 годин<= /span>

Розчиl= 5;ник	Концеl= 5;трація	Темпеl= 8;атура	Час<= /p>
0,9 % розчин натрію хлориду	45 мг/мл	25 °C	8 годин
45 мг/мл	4 °C	48 годин
30 мг/мл	4 °C	72 годин
5 % розчин Декстрози	15-30&n= bsp; мг/мл	25 °C	2 годин
3 мг/мл	25 °C	4 годин
30 мг/мл	4 °C	4 годин
5 % розчин Декстрози в <= o:p> 0,45 % розчин натрію хлориду	3 мг/мл	25 °C	3 годин
15 мг/мл	4 °C	4 годин
Лактаm= 0;ний розчин Рінгера	45 мг/мл	25 °C	7 годин
45 мг/мл	4 °C	24 годин