~~ЗАТВЕРДЖЕНО~~

~~Н= аказ Міністерства охорони~~

~~з= доров’я України~~

~~___________~~ ~~№ _______~~

~~Реєстраційне посвідче= ння~~

~~№ ________________~~

ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медичного застосування лікарського засобу

Гемате^®П

(Haemate^® P)

Склад:

діючі речов= ини: фактор коаг= уляції крові людини VIII (FVIII), фактор фон Віллебранда людини (VWF).<= /span>

1 флакон з лікарським засобом Гемате^®П а= ктивністю 250 МО FVIII / 600 МО VWF містить 250 МО фактора коагул= яції крові людини VIII (FVIII) та 600 МО фактора фон Віллебранда людини (VWF);

після відновлення шляхом додавання 5 мл води для ін’єкцій розчин містить 50 МО/мл FVIII та 120 МО/мл VWF.

допоміжні речовини:<= /span> альбумін л= юдини, амінооцтова кислота, натрію хлорид, натрію цитрат, натрію гідроксид або хлористоводнева кислота (у невеликих кількостях для регулювання значення рН= ).

Розчинник= : вода для = ін’єкцій – по 5 мл, 10 мл та 15 мл.

= Активність FVIII (МО) визначають за допомогою хромогенного аналізу відповідно до Європейської фармакопеї. Питома активність FVIII препарату Гемате^{® П
становить приблизно 2–6 МО FVIII/мг білка.}

= Активність VWF (МО) вимірюють відповідно до ристоцетин-кофакторної активності (VWF:RCo= ) у порівнянні з міжнародним стандартним зразком концентрату фактора фон Віллеб= ранда (ВООЗ). Питома активність VWF препарату Гемате^® П становить приблизно 5–17 МО VWF:RCo/мг білка.

= Гемате^®П виробляють з донорської плазми людини.

Лікарська форма. Порошок та розчинник для р= озчину для ін’єкцій або інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: б= ілий порошо= к та прозорий безбарвний розчинник для розчину для ін’єкцій/інфузій.<= /span>

=

Фармакотера= певтична група.

Гемостатичні засоби. Фактори згортання крові. Фактор= фон Віллебранда в комбінації з фактором згортання VIII.

Код АТХ B02B D06.

Фармакологічні властивості.=

Фармакодинаміка.

Фактор фон Віллебранда

Гемате^=
®П діє так само, як і ендогенний VWF.

Крім функці= ї білка, що захищає фактор VIII, фактор Віллебранда опосередковує адгезію тромбоцитів у місцях ушкодження судин та відіграє головну роль в агрегації тромбоцитів.
Застосуванн= я VWF дає змогу коригувати порушення гемостазу у пацієнтів з дефіцитом VWF (VWD) на д= вох рівнях:
-               VWF відновлює адгезію тромб= оцитів до васкулярного субендотелію у місці ушкодження судин (оскільки він зв’язує= ться як із васкулярним субендотелієм, так і з мембраною тромбоцита), забезпечуючи первинний гемостаз, про що свідчить зменшення часу кровотечі. Цей ефект вин= икає негайно і, як відомо, значною мірою залежить від високого вмісту високомолекулярних VWF-мультимерів.

-               VWF сприяє відстроченій кор= екції асоційованого дефіциту FVIII. При внутрішньовенному введенні VWF зв’язує ендогенний FVIII (який зазвичай виробляється у пацієнта) і, стабілізуючи цей фактор, перешкоджає його швидкій деградації.

Через це вв= едення чистого VWF (препарату VWF з низьким рівнем FVIII) відновлює рівень FVIII:C= до нормального як вторинний ефект після першої інфузії з невеликою затримкою.<= /span>

Введення пр= епарату FVIII:C, що містить VWF, відновлює рівень FVIII:C до нормального відразу пі= сля першої інфузії.
Фактор VIII

Гемате^=
® П діє так само, як і ендогенний FVIII.

Комплекс фактор VIII/ фактор фон Віллебранда складається з двох молекул (фактора VIII та фактора фон Віллебранда) з різними фізіологічними функціями.
При введенні пацієнту з гемофілією фактор VIII зв’язується з фактором фон Віллебран= да в системі кровообігу пацієнта.

Активований фактор VIII діє як кофактор для активованого фактора IX, прискорю= ючи перетворення фактора X в активований фактор X. Активований фактор X перетворює протромбін на тромбін. Тромбін, у свою чергу, перетворює фібриноген на фібрин і сприяє утворенню тромбу. Гемофілія А= є спадковим, пов’язаним зі статтю розладом згортання крові внаслідок зниження рівня фактора VIII, що призводить до профузних кровотеч у суглоби, м’я= зи або внутрішні органи, спонтанно або внаслідок випадкової травми чи хірургіч= ного втручання. Замісна терапія підвищує рівень фактора VIII у плазмі крові= , що дає змогу тимчасово усунути дефіцит фактора та скоригувати схильність до кровотеч.=
Слід зазнач= ити, що річна частота кровотеч (ABR) не порівнювана при застосуванні різних концентратів факторів та в різних клінічних дослідженнях.

Фармакокінетика=
Фактор фон Віллебранда

Фармакокіне= тику препарату Гемате^®П оцінювали у 28 пацієнтів з VWD [тип&nbs= p;1, n =3D 10; тип 2А, n =3D 10; тип 2M, n =3D 1; тип 3, n =3D 7]= у стані без кровотечі. Медіана кінцевого періоду напіввиведення VWF:RCo (двокамерна мод= ель) становила 9,9 год (діапазон 2,8–51,1 год). Медіана початкового періоду напіввиведення становила 1,47 год (діапазон 0,28–13,86 го= д). Медіана відновлення in vivo для активності VWF:RCo становила 1,9 (МО/дл)/(МО/кг) [діапазон 0,6–4,5 (МО/дл)/(МО/кг)]. Медіана AUC становила 1664 МО/дл·год (діапазон 142–3846 МО/дл·год), медіана MRT становила 13,7 год (діапазон 3,0–44,6 год), а середній кліренс становив 4,81 мл/кг/год (діапаз= он 2,08–53,0 мл/кг/год).

Максимальни= й рівень VWF у плазмі крові зазвичай спостерігається приблизно через 50 хв після введення. Максимальний рівень FVIII спостерігається через 1-1,5 год пі= сля введення.=
Фактор VIII

Після внутрішньовенної ін’є= кції спостерігається швидке підвищення активності фактора VIII (FVIII:C) у плазмі крові з подальшим швидким зниженням активн= ості та наступним повільним зниженням активності. Дослідження за участю пацієнтів з гемофілією А продемонстрували середній період напіввиведення 12,6 год (діапазон 5,0–27,7 год). Загальна медіана відновлення FVIII in vivo становила 1,73 МО/дл на 1 МО/кг (діапазон 0,5<= /span>-4,13). В одному дослідженні= було встановлено, що середній час утримання (MRT) становив 19,0 год (діапаз= он 14,8–40,0 год), середня площа під кривою (AUC) становила 36,1 (% * год)/(МО/кг) (діапазон 14,8= –72,4 (% * год)/(МО кг)), середній клі= ренс становив 2,8 мл/год/кг (діапазон 1,4–6,7 мл/год/кг).

Діти

Немає фармакокінетичних дан= их щодо пацієнтів віком до<= span style=3D'mso-prop-change:Bravada 20240417T1813'> 12 років.

Доклінічні дані з безпеки

Гемате^®П містить фактор VIII і фактор фон Віллебранда як діючі речовини, що отримуються= з плазми людини та діють як ендогенні складові плазми. При введенні одноразов= ої дози препарату Гемате^®П у різних видів тварин не було виявлено токсичних ефектів. Доклінічні дослідження із застосуванням багаторазових доз (хронічна токсичність, канцерогенність та мутагенність) не можуть бути обґрунтовано проведені на звичайних тваринних моделях через розвиток антитіл після застосування гетерологічних білків людини.

Клінічні характеристики.

Показання.

Хвороба Віллебранда (VWD)

Для профіла= ктики та лікування кровотеч або кровотеч при хірургічному втручанні, якщо монотерапія десмопресином (DDAVP) неефективна чи протипоказана.

Гемофілія А (вроджений дефіцит фактора VIII)=

Для профіла= ктики та лікування кровотеч у пацієнтів з гемофіл= ією А.

Препарат мо= жна використовувати для контролю перебігу набутого дефіциту фактора VIII т= а для лікування пацієнтів з наявністю антитіл до фактора VIII.=

Протипоказання.

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-= яких допоміжних речовин (див. розділ «Склад»).

Взаємодія з і= ншими лікарськими засобами та інші види взаємодій .

Взаємодія V= WF та FVIII з іншими лікарськими засобами не досліджувалася.

=

Особливості застосування.

Відстеження

Щоб покращити відстеження біологічних лікарських засобів, назву та номер серії препарату, що вводиться, потрібно чітко зафік= совувати.

Гіперчутливість

Можливі реакції гіперчутливості алергічного типу. При появі симптомів гіперчутливості пацієнтам рекомендується негайно припинити застосування препарату та звернутися до лікаря. Пацієнтам слід повідомити п= ро ранні ознаки реакцій гіперчутливості, зокрема про висип, генералізовану кропив’янку, стиснення в грудях, хрипи, гіпотензію та анафілаксію. У разі розвитку шокового стану слід дотримуватись чинних медичних стандартів щодо лікування шоку.

Хвороба Віллебранда

Існує ризик виникнення тромботичних ускладнень, вклю= чно з тромбоемболією легеневої артерії, особливо у пацієнтів з відомими клінічн= ими або лабораторними факторами ризику (наприклад, за відсутності профілактики тромбоутворення у періопераційний період, при відсутності ранньої мобілізац= ії, ожирінні, передозуванні, онкологічних захворюваннях). Тому стан пацієнтів г= рупи ризику необхідно контролювати щодо появи ранніх ознак тромбозу. Профілактику венозної тромбоемболії слід проводити відповідно до чинних рекомендацій.

При використанні препарату VWF лікар повинен знати, = що тривале лікування може призвести до надмірного підвищення FVIII:C. У пацієн= тів, які отримують препарати VWF, що містять фактор VIII, слід контролювати рівень FVIII:C у плазмі крові, щоб уникнути тривалого підвищення рівня FVII= I:C у плазмі крові, яке пов’язане з підвищеним ризиком розвитку тромботичних ускладнень, а також слід розглянути проведення антитромботичних заходів.

У пацієнтів з VWF, особливо у пацієнтів з VWD 3 = ;типу, можуть вироблятися нейтралізуючі антитіла (інгібітори) до VWF. Якщо не вдає= ться досягти очікуваного рівня активності VWF:RCo у плазмі крові або якщо не вда= ється припинити кровотечу за допомогою відповідної дози, необхідно провести аналі= з на наявність інгібіторів VWF. У пацієнтів із високим рівнем інгібіторів терапія може бути неефективною, тому слід розглянути інші варіанти лікування. =

Гемофілія А

Інгібітори<= o:p>

Утворення нейтралізуючих антитіл (інгібіторів) до фактора VIII є відомим ускладненням при лікуванні пацієнтів з гемофілією А. Ці інгібітори зазвичай є імуноглобулінами IgG, спрямованими проти прокоагуляційної активності фактора VIII, які кільк= існо вимірюються в одиницях Бетезда (БО) на 1 мл плазми за допомогою модифікован= ого аналізу. Ризик утворення інгібіторів корелює з тяжкістю захворювання, а так= ож із впливом фактора VIII. Цей ризик є найвищим протягом перших 50 днів експозиції, але зберігається протягом усього життя, хоча є нечастим.

Клінічне значення розвитку інгібітора буде залежати = від титру інгібітора, при цьому низький титр створює менший ризик недостатньої клінічної відповіді, ніж високий титр інгібітора.<= /p>
Загалом у всіх пацієнтів, які отримують лікування препаратами фактора згортання крові VIII, слід ретельно контролювати розвиток інгібіторів шляхом відповідних клінічних спостережень та лаборатор= них досліджень. Якщо не вдається досягти бажаного рівня активності фактора VIII у плазмі крові або якщо кровотеча не припиняється при введенні відповідної дози, необхідно провести аналіз на наявність інгібітор= а FVIII. У пацієнтів із високим рівнем інгібітора терапія фактором VIII може бу= ти неефективною, тому слід розглянути інші варіанти лікування. Лікування таких хворих повинен проводити лікар, що має досвід лікування пацієнтів з гемофіл= ією А та пацієнтів з інгібіторами фактора VIII.

Серцево-суд= инні ризики

У пацієнтів із наявними факторами серцево-судинного ризику замісна терапія FVIII може підвищити серцево-судинний ризик.

Ускладнення, пов’язані із застосуванням катетера

Якщо потрібен пристрій центрального венозного доступу (CVAD), слід враховувати ризик ускладнень, пов’язаних з CVAD, таких як місц= еві інфекції, бактеріємія та тромбоз у місці введення катетера.

Вірусна безпека

Стандартні заходи щодо запобігання передачі інфекції внаслідок застосування лікарських препаратів, виготовлених з людської крові= або плазми, полягають у виборі донорів, тестуванні індивідуальних донацій та пу= лів плазми на специфічні маркери інфекції, а також у виконанні ефективних виробничих операцій для інактивації/елімінації вірусів. Незважаючи на це, п= ри введенні препаратів, виготовлених з крові або плазми людини, не можна цілком виключити можливість передачі збудників інфекції. Це також стосується невід= омих або нових на сьогодні вірусів та інших патогенів. =

Заходи, яких вживають, вважаються ефективними щодо оболонкових вірусів, таких як вірус імунодефіциту людини (ВІЛ), вірус гепатиту В (HBV) і вірус гепатиту С (HCV), а також для безоболонк= ових вірусів, таких як вірус гепатиту А (HAV).

Ці заходи можуть мати обмежену ефективність щодо безоболонкових вірусів, таких як парвовірус В19.
Інфікування парвовірусом В19 може мати серйозні насл= ідки для вагітних жінок (інфікування плода) і людей з імунодефіцитом або підвище= ним еритропоезом (наприклад, при гемолітичній анемії).=

Слід розглянути відповідне проведення щеплення (від гепатиту A і B) пацієнтам, яким регулярно/повторно застосовують препар= ати FVIII/VWF, отримані з плазми крові людини.

Натрій.

Препарат Гемате^®П з активністю 250 = МО FVIII / 600 МО VWF містить менше 1 ммоль натрію (23 мг)= на одиницю дозування, тобто його можна вважати таким, що не містить натрію.

Препарат Гемате^® П з активністю 500 = МО FVIII / 1200 МО VWF містить 26 мг натрію на флакон, що еквівалентно 1,3 % від рекомендованої ВООЗ максимальної добової норми споживання, яка становить 2 г натрію для дорослої людини.

Препарат Гемате^® П з активністю 1000 = ;МО FVIII / 2400 МО VWF містить 52,5 мг натрію на флакон, що еквівалентно 2,6 % від рекомендованої ВООЗ максимальної добової норми споживання, яка становить 2 г натрію для дорослої людини.

=

Застосуванн= я у період вагітності або годування груддю.

Дослідження репродуктивної токсичності на тваринах із використанням препарату Гемате^®П не проводилися.

Гемофілія А

У зв’язку з тим, що гемофілія А рідко зустрічає= ться у жінок, досвід застосування фактора VIII під час вагітності та лактац= ії відсутній.

Хвороба Віллебранда

Хвороба Віллебранда успадковується аутосомно. У жіно= к це захворювання є частішим, ніж у чоловіків, через додатковий ризик, пов’язани= й із втратою крові під час менструації, вагітності, пологів та при розвитку гінекологічних захворювань. На підставі досвіду післяреєстраційного застосування можна рекомендувати використання замінників VWF для лікування = та профілактики гострих кровотеч. Клінічні дані щодо замісної VWF-терапії під = час вагітності та лактації відсутні.

Таким чином, у період вагітності та лактації VWF та FVIII слід застосовувати лише за наявності безперечних показань.=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Не спостерігалося жодного впливу препарату Гемате® П на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами.

Спосіб застос= ування та дози.=

Спосіб застосув= ання

Препарат вводиться внутрішньовенно.

Лікування слід проводити під наглядом лікаря, який має досвід у лікуванні хворих на гемофілію.

<= span lang=3DUK>Слід віднов= ити препарат згідно з «Інструкцією для приготування препарату перед застосуванн= я», представленою нижче. Перед застосуванням відновлений препарат слід нагріти = до кімнатної температури або температури тіла. Слід вводити внутрішньовенно по= вільно, зі швидкістю, комфортною для пацієнта. Після того, як препарат було перенес= ено у шприц, його слід використати негайно.

У разі необхідності введення більшої кількості факто= ра, це також можна зробити шляхом інфузії. Для цього слід перенести відновлений препарат у прийнятну інфузійну систему.

Швидкість ін’єкції або інфузії не повинна перевищува= ти 4 мл на хвилину. Необхідно вести спостереження за пацієнтом для виявле= ння будь-якої алергічної реакції негайного типу. Якщо виникає будь-яка реакція,= що може бути пов’язана із застосуванням препарату Гемате^®П, слід зменшити швидкість інфузії або припинити застосування залежно від клінічного стану пацієнта.

Дозування

Хвороба Віллебранда

Важливо розрахувати дозу, використовуючи вказану кількість МО VWF:RCo.

Як правило, 1 МО/кг VWF:RCo підвищує рівень циркулюючого у крові VWF:RCo на 0,02 МО/мл (2 %).

Необхідно досягти рівнів VWF:RCo > 0,6 = МО/мл (60 %) та FVIII:C > 0,4 МО/мл (40 %).

Зазвичай для досягнення гемостазу рекомендується 40–= 80 МО/кг фактора Віллебранда (VWF:RCo) та 20–40 МО FVIII:C/кг маси тіла.

Може бути потрібна початкова доза 80 МО/кг факт= ора фон Віллебранда, особливо для пацієнтів із хворобою Віллебранда 3 типу, коли підтримання адекватного рівня може вимагати більших доз, ніж при інших типах хвороби Віллебранда.

Профілактика кровотеч в разі хірургічного втручання = або важкої травми

Для запобігання надмірній кровотечі під час або після операції введення слід починати за 1–2 години до хірургічного втручанн= я.

Відповідну дозу слід повторно вводити кожні 12–24&nb= sp;години. Доза та тривалість лікування залежать від клінічного стану пацієнта, типу та тяжкості кровотечі, а також рівнів VWF:RCo та FVIII:C.

При використанні фактора фон Віллебранда, що містить FVIII, лікар повинен знати, що тривале лікування може призвести до надмірно= го підвищення FVIII:C. Після 24–48 годин лікування, щоб уникнути неконтрольованого підвищення FVIII:C, слід розглянути можливість зниження д= ози та/або подовження інтервалу між застосуванням.

Діти

Дозування для дітей залежить від маси тіла, тому в основному ґрунтується на тих самих рекомендаціях, що й для дорослих. Для визначення частоти введення слід завжди орієнтуватися на клінічну ефективні= сть у кожному конкретному випадку.

Гемофілія А

Дозування

У ході лікування необхідно визначати рівень фактора VIII для розрахунку доз і частоти повторних інфузій. Окремі пацієнти можуть відрізнятися у своїй реакції на фактор VIII, досягаючи різних рівнів відновлення in vivo та демонструючи різні періоди напіввиведення. Пацієнтам із недостатньою або надлишковою масою тіла може бути потрібне коригування дози залежно від маси тіла. У разі великих хірургічних втручань особливо важливим є точний моніто= ринг замісної терапії за допомогою коагуляційніх тестів (на активність фактора VIII).

Необхідно стежити за появою інгібітора фактора VIII,= див. також розділ «Особливості застосування».

Важливо розрахувати дозу, використовуючи вказану кількість МО FVIII:RCo.

Дозування і тривалість замісної терапії залежать від ступеня недостатності фактора VIII, локалізації та інтенсивності кровотечі, а також клінічного стану хворого.

Кількість фактора VIII виражають у міжнародних одиницях (МО), що розраховуються відповідно до поточного міжнародного станд= арту ВООЗ препаратів, що містять фактор коагуляції крові VІІІ. Активність фактора VIII в плазмі крові виражається або у відсотках (відповідно до= нормальної плазми крові людини), або переважно в МО (відповідно до міжнародного станда= рту фактора VIII в плазмі крові).

1 МО активності фактора VIII еквівалентна кільк= ості фактора VIII в 1 мл нормальної плазми людини.

Лікування н= а вимогу

Необхідна доза фактора VIІІ розраховується на основі емпіричного досвіду, згідно з яким 1 МО фактора VІ= ІІ на 1 кг маси тіла підвищує активність фактора VІІІ у плазмі приблизно на 2 = % (2 МО/дл) від нормальної активності. Необхідна доза розраховується за такою формулою:

Необхідна кількість одиниць =3D маса тіла [кг] = × бажане підвищення фактора VIII [% або МО/дл] × 0,5. <= /span>

Для визначення кількості і частоти введення слід орієнтуватися на клінічну ефективність у кожному індивідуальному випадку. <= o:p>

У разі виникнення нижчезазн= ачених геморагічних явищ активність фактора VІІІ за відповідний період не повинна = бути нижча рівня активності плазми (у % від нормального рівня або в МО/дл).=

Наведену нижче таблицю 1 можна використовувати для визначення дозування при кровотечах та хірургічних втручаннях.

Таблиця 1

Тип кровотечі / тип = хірургічного втручання

&nbs= p;

Необхідний рівень фактора VIII (% або МО/дл)

Частота введення (год)&nb= sp;/ тривалість лікування (дні)

Кровотеча

Ранній ге= мартроз, м’язова або ротова кровотеча

20–40

Повторна інфузія кожні 12–24 год.

Принаймні 1 день, поки не буде зупинена кровотеча = (за больовими відчуттями) або поки не відбудеться загоєння.=

Більш обш= ирний гемартроз, м’язова кровотеча або гематома

30–60

Повторна інфузія кожні 12–24 год. Протягом 3–= 4 днів або довше, до зникнення болю і відновлення рухливості. =

Кровотечі= , що становлять загрозу для життя

60–100<= /span>

Повторна інфузія кожні 8–24 год, до зникнення загрози життю.

Хірургічні втручання

Незначні, включаючи видалення зуба

30–60

Кожні 24 год. Не менше 1 доби, до одужан= ня.

Суттєві

80–100 (до і після операц= ії)

Повторна інфузія кожні 8–24 год, до адекватно= го загоєння рани. Потім 7 днів терапії для підтримання активності фактора V= III на рівні 30–60 % (МО/дл).

Профілактик= а

Для тривалого профілактично= го лікування тяжкої форми гемофілії А рекомендовано дозування 20–40 = МО фактора VIII на 1 кг маси тіла кожні 2–3 дні. Іноді, особливо при лікуванні молодих пацієнтів, може виникнути потреба скоротити інтервали між введеннями або збільшити дозу.

Діти

Немає даних клінічних досліджень щодо дозування препарату Гемате^®П для дітей.
<= b>
<= b>Інструкція для приготування препарату перед застосуванням
<= u>Загальні інструкції

·      =             &nb= sp;          Розчин має бути прозорим або дещо опалесцентним. Після фільтрації/забору (див. ниж= че) відновлений препарат необхідно візуально перевірити на наявність механічних включень та зміну забарвлення перед його введенням. Навіть якщо рекомендації щодо проведення процедури відновлення точно дотримуються, нерідко залишаєть= ся кілька пластівчастих часток або включень. Фільтр, що входить до складу прис= трою для додавання розчинника «Mix-2Vial^тм 20/20», повністю видаляє= ці частки. Фільтрація не впливає на розрахунок дозування. Не можна використовувати каламутний розчин= або розчин, який все ще містить пластівчасті частки або механічні включення піс= ля фільтрації.
·      =             &nb= sp;          Відновлення розчину та його забір повинні проводитися в асептичних умовах.

<= u>Відновлення

Доведіть ро= зчинник до кімнатної температури. Зніміть ковпачки з флаконів з препаратом і розчинником, пробки слід обробити антисептичним розчином і дати висохнути п= еред відкриттям упаковки із вбудованим фільтром «Mix-2Vial^тм 20/20».

<= v:shapetype id=3D"_x0000_t75" coordsize=3D"21600,21600" o:spt=3D"75" o:preferrelativ= e=3D"t" path=3D"m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe" filled=3D"f" stroked=3D"f"> 1

1. Відкрити блістерну упаковку «Mix-2Vial= ^тм 20/20», знявши верхній шар. Не<= span lang=3DUK> виймати = «<= u>Mix-2Vial^тм 20/20» із блістерної упаковки!

<= v:shape id=3D"Рисунок_x0020_8" o:spid=3D"_x0000_i1026" type=3D"#_x0000_t75" alt= =3D"Зображення, що містить площа Автоматично згенерований опис" style=3D'width:42pt;height:85.5pt;visibility:visible'> 2

2. Розмістити флакон з розчинником на рівну= чисту поверхню і міцно тримати флакон. Взяти «Mix-2Vial^тм 20/20» разом із блісте= рною упаковкою і гострим стрижнем синьої частини = адаптера проткнути прямо вниз<= /b> пробку ф= лакона з розчинником.=

<= v:shape id=3D"Рисунок_x0020_7" o:spid=3D"_x0000_i1027" type=3D"#_x0000_t75" alt= =3D"Зображення, що містить картинка Автоматично згенерований опис" style=3D'width:34.5pt;height:91.5pt;visibility:visible'> 3

3. Обережно зняти блістерну упаковку з пристрою для додавання розчинника «Mix-2Vial^тм 20/20», тримаючи його = за край і тягнучи вертикально= вгору. Переконатися, що знято лише тільки блістерну упаковку, а не витягнутий сам пристрій «Mix-2Vial^тм 20/20».

<= v:shape id=3D"Рисунок_x0020_6" o:spid=3D"_x0000_i1028" type=3D"#_x0000_t75" alt= =3D"Зображення, що містить картинка Автоматично згенерований опис" style=3D'width:24pt;height:92.25pt;visibility:visible'> 4

4. Помістити флакон з препаратом на рівну= тверду поверхню. Перевернути флакон з розчинником з приєднаним до нього пристроє= м «<= u>Mix-2Vial^тм 20/20», потім гострим стрижнем прозорої частини = адаптера проткнути прямо вниз<= /b> пробку ф= лакона з препаратом. Розчинник автоматично переміститься до флакона з препаратом.<= /span>

<= v:shape id=3D"Рисунок_x0020_5" o:spid=3D"_x0000_i1029" type=3D"#_x0000_t75" styl= e=3D'width:31.5pt; height:97.5pt;visibility:visible'> 5

5. Однією рукою тримати пристрій «<= u>Mix-2Vial^тм 20/20» з боку флакона з препаратом, а іншою – з боку флакона з розчинником і, обережно повертаючи, роз’єднати набір на дві частини, щоб уникнути надмірного утворення піни під час розчинення препарату. Відкласти убік флакон з розчинником з приєднаним синім адаптером «<= u>Mix-2Vial^тм 20/20».

6

6. Обережно обертати круговими рухами флакон з препаратом з приєднаним прозорим адаптером, поки речовина не розчиниться повністю. Не струшувати.=

<= v:shape id=3D"Рисунок_x0020_3" o:spid=3D"_x0000_i1031" type=3D"#_x0000_t75" styl= e=3D'width:84pt; height:118.5pt;visibility:visible'> 7=

7. Втягнути повітря в порожній стерильний шприц. Тримаючи флакон з препаратом вертикально, приєднати шприц до наконечника = Luer пристрою «Mix-2Vial^тм 20/20». Ввести повітря всередину флак= она з препаратом.<= span style=3D'mso-prop-change:Bravada 20240417T1813'>=

Забір та відʼєднання

<= v:shape id=3D"Рисунок_x0020_2" o:spid=3D"_x0000_i1032" type=3D"#_x0000_t75" alt= =3D"Зображення, що містить текст, зброя Автоматично згенерований о= пис" style=3D'width:21.75pt;height:114pt;visibility:visible'> 8

8. Тримаючи поршень шприца натиснутим, перевернути систему догори дном і втягнути розчин у шприц, повільно відтягуючи поршень назад. = =

<= v:shape id=3D"Рисунок_x0020_1" o:spid=3D"_x0000_i1033" type=3D"#_x0000_t75" styl= e=3D'width:23.25pt; height:124.5pt;visibility:visible'> 9

9. Тепер, коли розчин набраний у шприц, міцно трим= ати циліндр шприца (поршень шприца має бути спрямований униз) і від’єднати прозорий адаптер «Mix-2Vial^тм 20/20» від шприца.

<= span lang=3DUK> =

<= span lang=3DUK>Для ін’єкцій препарату Гемате^®П рекомендується використовувати одноразові пластикові шприци, оскільки розчини цього типу можуть прилипати до стінок цільноскляних шприців.

<= span lang=3DUK>Повільно вв= ести розчин внутрішньовенно (див. розділ «Спосіб застосування та дози»), звертаю= чи увагу на те, щоб у шприц з препаратом не потрапила кров.

Будь-який невикористаний препарат або відходи слід утилізувати відповідно до націонал= ьних вимог.

Діти.
Препарат застосовують відпо= відно до рекомендацій, зазначених у розділі «Спосіб застосування та дози». <= /o:p>

Передозування.

Про симптоми передозування VWF та FVIII не повідомлялося. Однак ризик тромбозу не можна виключити у разі надзвичайно високої дози, особливо препаратів VWF, що міст= ять FVIII, з високим вмістом FVIII.

Побічні реакції.=

Наведені ни= жче побічні реакції відомі з досвіду післяреєстраційного застосування.

Висновки профілю безпеки

= Під час лік= ування препаратом Гемате^®П у дорослих і підлітків можуть виникнути такі побічні реакції: гіпе= рчутливість або алергічні реакції, тромбоемболічні ускладнення та пірексія. Крім того, у пацієнтів можуть з’явитися інгібітори FVIII та VWF.=

= Зведена таблиця побічних ре= акцій

Таблиц= ю 2 складено відповідно до<= span style=3D'mso-prop-change:Bravada 20240417T1813'> класифікації систем= ам органів за MedDRA.

Категорії частоти визначали= ся згідно з такими критеріями: дуже часто (≥ 1/10); часто (від ≥ 1/100 до < 1/10); нечасто (від ≥ 1/1 000 до < 1/1= 00); рідко (від ≥ 1/10 000 до < 1/1 000); дуже рідко (< 1/10 000); частота невідома (не можна оцінити на основі наявних даних).

Таблиця 2

Система органів

Побічна реакція

Частота

Порушення= з боку крові та лімфатичної системи<= /span>

Гіперволе= мія

Гемоліз

Інгібуван= ня VWF

Інгібуван= ня FVIII

Частота н= евідома

Частота н= евідома

Дуже рідк= о

Нечасто (= PTP)*

Дуже част= о (PUP)*

Загальні = розлади та порушення в місці введення=

Лихоманка=

&nbs= p;

Дуже рідк= о

Порушення= з боку імунної системи=

Гіперчутл= ивість (алергічні реакції)

Дуже рідк= о

Порушення= з боку судин

Тромбоз

Тромбоемб= олічні ускладнення

Дуже рідк= о

Дуже рідк= о

* Частоту визначено на основі досліджень з усіма препаратами FVIII, в які включали пацієнтів з тяж= кою гемофілією A.

PTP – пацієнти, які ра= ніше отримували лікування.

PUP – пацієнти, які ра= ніше не отримували лікування.

Опис деяких побічних реакці= й=

Порушення з боку крові та лімфатичної системи

Загальні розлади та порушення в місці введення<= /o:p>

Дуже рідко спостерігалася лихоманка.

Порушення з боку імунної си= стеми

Гіперчутливість або алергічні реакції (які можуть включати ангіоневротичний набряк, відчуття печіння і поколювання у місці інфузії, озноб, почервоніння, генералізовану кропив’янку, головний біль, висип, гіпотензію, млявість, нудоту, неспокій, тахікардію, стиснення в грудях, відчуття пощипування, блювання, хрипи) спостерігалися дуже рідко; в деяких випадках вони можуть прогресувати до тя= жкої анафілаксії (включно з шоком).

Хвороба Віл= лебранда

Порушення з боку крові та лімфатичної системи.

Порушення з боку судин=

Гемофілія А

Порушення з боку крові та лімфатичної системи

У пацієнтів з гемофілією А, які лікуються фактором VIII, у тому чис= лі препаратом Гемате^®П, можливий розвиток нейтралізуючих антитіл (інгібіторів). Якщо такі інгібітори з’являються, стан може проявлятися неадекватною клінічною відповіддю. У таких випадках рекомендується звертати= ся до спеціалізованих центрів з гемофілії.

= З питань безпеки щодо збудників інфекції див. розділ «Особливості застосування».

Діти

= Очікується, що частота, тип та тяжкість побічних реакцій у дітей є подібними до реакцій= у дорослих.

= Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значенн= я. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосув= анні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua/.

Термін придатності. 3 роки.

= Була продемонстрована хімічна та фізична стабільність відновленого препарату протягом 8 годин при температурі 25 °C. З мікробіологічної точки зору та оскільки лікарський засіб не містить консервантів, відновлений розчин слід застосовувати негайно. Якщо препарат не був застосований одразу, час його з= берігання при кімнатній температурі не повинен перевищувати 8 годин.

= Якщо препарат було перенесено в шприц, слід використати його негайно.=

Умови зберігання.

= Зберігати при температурі не вище 25 ºС. Не заморожувати. Зберігати в оригінальн= ій упаковці. Зберігати в недоступному для дітей місці.

=

Несумісніст= ь.=

Цей лікарський засіб не мож= на змішувати з іншими лікарськими засобами, речовинами для розведення та розчинниками, окрім води для ін’єкцій, яка додається в комплекті.

Упаковка.

По <= /span>1 флакону з порошком у комплекті з 1 флаконом з розчинником (вода для ін’єкцій) та<= /span> 1 пристроєм= для додавання розчинника з вбудовани= м фільтром 15 мкм («Mix-2Vial^тм 20/20») та 1 картонною упаковкою з набором для внутрішньовенного введення (1 одноразовий шприц, 1 голка-метелик, 2 дезінфікуючі серветки в індивідуальних гермети= чних упаковках та 1 нестерильний лейкопластир) у картонній коробці.

Категорія відпуску.

= За рецептом.

Виробник.

ЦСЛ Берінг ГмбХ.

CSL Behring GmbH.

Місцезнаходження виробника = та його адреса місця провадження діяльності.

Еміль-фон-Берінг-Штрассе 76, 35041 Марбург, Німеччина.

Emil-von-Behring-Strasse 76, Marburg, 35041, Germany.

~~Дата останнього перег= ляду.~~

<= span lang=3DUK> =

Тип кровотечі / тип = хірургічного втручання &nbs= p;	Необхідний рівень фактора VIII (% або МО/дл)	Частота введення (год)&nb= sp;/ тривалість лікування (дні)
Кровотеча
Ранній ге= мартроз, м’язова або ротова кровотеча	20–40	Повторна інфузія кожні 12–24 год. Принаймні 1 день, поки не буде зупинена кровотеча = (за больовими відчуттями) або поки не відбудеться загоєння.=
Більш обш= ирний гемартроз, м’язова кровотеча або гематома	30–60	Повторна інфузія кожні 12–24 год. Протягом 3–= 4 днів або довше, до зникнення болю і відновлення рухливості. =
Кровотечі= , що становлять загрозу для життя	60–100<= /span>	Повторна інфузія кожні 8–24 год, до зникнення загрози життю.
Хірургічні втручання
Незначні, включаючи видалення зуба	30–60	Кожні 24 год. Не менше 1 доби, до одужан= ня.
Суттєві	80–100 (до і після операц= ії)	Повторна інфузія кожні 8–24 год, до адекватно= го загоєння рани. Потім 7 днів терапії для підтримання активності фактора V= III на рівні 30–60 % (МО/дл).

<= v:shapetype id=3D"_x0000_t75" coordsize=3D"21600,21600" o:spt=3D"75" o:preferrelativ= e=3D"t" path=3D"m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe" filled=3D"f" stroked=3D"f"> 1	1. Відкрити блістерну упаковку «Mix-2Vial= ^тм 20/20», знявши верхній шар. Не<= span lang=3DUK> виймати = «<= u>Mix-2Vial^тм 20/20» із блістерної упаковки!
<= v:shape id=3D"Рисунок_x0020_8" o:spid=3D"_x0000_i1026" type=3D"#_x0000_t75" alt= =3D"Зображення, що містить площа Автоматично згенерований опис" style=3D'width:42pt;height:85.5pt;visibility:visible'> 2	2. Розмістити флакон з розчинником на рівну= чисту поверхню і міцно тримати флакон. Взяти «Mix-2Vial^тм 20/20» разом із блісте= рною упаковкою і гострим стрижнем синьої частини = адаптера проткнути прямо вниз<= /b> пробку ф= лакона з розчинником.=
<= v:shape id=3D"Рисунок_x0020_7" o:spid=3D"_x0000_i1027" type=3D"#_x0000_t75" alt= =3D"Зображення, що містить картинка Автоматично згенерований опис" style=3D'width:34.5pt;height:91.5pt;visibility:visible'> 3	3. Обережно зняти блістерну упаковку з пристрою для додавання розчинника «Mix-2Vial^тм 20/20», тримаючи його = за край і тягнучи вертикально= вгору. Переконатися, що знято лише тільки блістерну упаковку, а не витягнутий сам пристрій «Mix-2Vial^тм 20/20».
<= v:shape id=3D"Рисунок_x0020_6" o:spid=3D"_x0000_i1028" type=3D"#_x0000_t75" alt= =3D"Зображення, що містить картинка Автоматично згенерований опис" style=3D'width:24pt;height:92.25pt;visibility:visible'> 4	4. Помістити флакон з препаратом на рівну= тверду поверхню. Перевернути флакон з розчинником з приєднаним до нього пристроє= м «<= u>Mix-2Vial^тм 20/20», потім гострим стрижнем прозорої частини = адаптера проткнути прямо вниз<= /b> пробку ф= лакона з препаратом. Розчинник автоматично переміститься до флакона з препаратом.<= /span>
<= v:shape id=3D"Рисунок_x0020_5" o:spid=3D"_x0000_i1029" type=3D"#_x0000_t75" styl= e=3D'width:31.5pt; height:97.5pt;visibility:visible'> 5	5. Однією рукою тримати пристрій «<= u>Mix-2Vial^тм 20/20» з боку флакона з препаратом, а іншою – з боку флакона з розчинником і, обережно повертаючи, роз’єднати набір на дві частини, щоб уникнути надмірного утворення піни під час розчинення препарату. Відкласти убік флакон з розчинником з приєднаним синім адаптером «<= u>Mix-2Vial^тм 20/20».
6	6. Обережно обертати круговими рухами флакон з препаратом з приєднаним прозорим адаптером, поки речовина не розчиниться повністю. Не струшувати.=
<= v:shape id=3D"Рисунок_x0020_3" o:spid=3D"_x0000_i1031" type=3D"#_x0000_t75" styl= e=3D'width:84pt; height:118.5pt;visibility:visible'> 7=	7. Втягнути повітря в порожній стерильний шприц. Тримаючи флакон з препаратом вертикально, приєднати шприц до наконечника = Luer пристрою «Mix-2Vial^тм 20/20». Ввести повітря всередину флак= она з препаратом.<= span style=3D'mso-prop-change:Bravada 20240417T1813'>=

Система органів	Побічна реакція	Частота
Порушення= з боку крові та лімфатичної системи<= /span>	Гіперволе= мія Гемоліз Інгібуван= ня VWF Інгібуван= ня FVIII	Частота н= евідома Частота н= евідома Дуже рідк= о Нечасто (= PTP)* Дуже част= о (PUP)*
Загальні = розлади та порушення в місці введення=	Лихоманка= &nbs= p;	Дуже рідк= о
Порушення= з боку імунної системи=	Гіперчутл= ивість (алергічні реакції)	Дуже рідк= о
Порушення= з боку судин	Тромбоз Тромбоемб= олічні ускладнення	Дуже рідк= о Дуже рідк= о