ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

Діутор^®

(Diutor)

Склад:<= /b>

діюча речовина: torasemide;

1 таблетка містить торасеміду 5 мг або 10 мг;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; крохмаль кукурудзяний; кремнію діоксид колоїдний безводний; магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості: круглі двоопуклі таблетки від білого до майже білого кольору.

Фармакотерапевтична група.

Засоби, що впливають на серцево-судинну систе= му. Діуретики. Високоактивні діурети= ки. Сульфонаміди, прості. Тора= семід. Код АТХ С03С А04.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Механізм ді= ї

Торасемід діє як салуретик, його дія пов’язана з пригніченням ренальної абсорбції іонів натрію та хлору у висхідній частині петлі Генле.

Фармакодина= мічні ефекти

У людини діуретичний ефект швидко досягає свого максимуму впродовж перших            2–3 годин після внутрішньовенн= ого та перорального застосування відповідно і залишається постійним впродовж майже= 12 годин. У здорових добровольців у діапазоні доз 5–100 мг спостерігалося пропорційне логарифму дози збільшення діурезу (петльов= а активність діуретика). Збільшення діурезу спостерігалось навіть у тих випадках, коли інші сечогінні засоби, наприклад= дистально діючі діуретики= тіазидного ряду, вже не виявляли потрібного ефекту (н= априклад, при нирковій недостатності). Завдяки такому механізму дії торасемід призводить до зменшення набряків. У випадку серцевої недостатності торасемід зменшує прояви захворювання та покращує функціонування міокарда за рахунок зменшення пре- та п= остнавантаження. Після перорального застосування антигіпертензивна дія торасеміду розвивається поступово, починаючи з першого тижня після початку лікування. Максимум антигі= пертензивної дії досягається не пізніше, ніж через 12 тижнів. Торас= емід знижує артеріальний тиск за рахунок зниження загального периферичного опору судин. Цей вплив пояснюється нормалізацією порушеного електролітного баланс= у, головним чином, за рахунок зменшення підвищеної активності вільних іонів кальцію у клітинах м’язів артеріальних судин, що було виявлено у пацієнтів,= які страждають на артеріальну гіпертензію.

Вірогідно, = цей вплив знижує підвищену скоротливість та/або реакції судин до ендогенних вазопресорних речовин, наприклад до катехоламінів.

Фармакокінетика.

Всмоктуванн= я та розподіл

Після перорального застосування торасемід швидко та м= айже повністю всмоктується. Пікова концентрація у сироватці крові (C= _max) досягається впродовж 1–2 годин. Біодоступність становить приблизно 80–90 %. За умови повного всмоктування максимальне знач= ення ефекту першого проходження через печінку не перевищує                10–20 %. Згідно з даними д= вох досліджень, їжа знижує швидкість (динамічну складову) всмоктування торасеміду (зменшується C_ma=
x і збільшується t_max), але не впливає= на загальну абсорбцію. Зв’язування торасеміду з бі= лками плазми крові становить понад 99 %, а у його метаболітів М₁, М3 та М₅ – 86 %, 95 % та 97 % відповідно. Уявний об’єм розподілу (<= span class=3DSpellE>V_z) дорівнює 16 л.

Метаболізм<= o:p>

В організмі людини торасемід метаболіз= ується з утворенням трьох метаболітів – М₁, М₃ та М_{5.
Докази існування інших метаболітів відсутні. Метаболіти М₁ та М<=
sub>5} утворюються в результаті окиснення метильної гр= упи, що знаходиться на фенольному кільці, до карбонової кислоти. Метаболіт М3 утворюється в результаті гідроксилювання феноль= ного кільця. Метаболіти М₂ та М₄, виявлені у дослідженнях = на тваринах, у людини не виявлені.

Виведення

Кінцевий пе= ріод напіввиведення (t_1/2) торасеміду і його метаболітів у здорових добровольців становить 3–4 години. Загальний кліренс торасеміду становить 40 мл/хв, ренальний кліренс – приблизно 10 мл/хв. У здорових до= бровольців приблизно 80 % введеної дози виводиться у вигляді тора= семіду та його метаболітів із сечею у такому відсотковому співвідношенні: торасемід – приблизно 24 %, метаболіт M₁ – приблизно             12 %, метабол= іт M₃ – приблизно 3 %, метаболіт M₅ – приблизно 41 %. Основний метабол= іт М₅ діуретичного ефекту не має. На рахунок діючих метаболітів М₁ та = М₃ разом припадає приблизно 10 % усієї фармакодинамічної<= /span> дії. При нирковій недостатності загальний кліренс і t_1/2 торасеміду не змінюються, а t_1/2 М_{3 та
М₅ подовжується. Однак фармакодинамічний профіль
залишається незмінним. Ступінь тяжкості ниркової недостатності на тривалість
дії не впливає. Торасемід та його
метаболіти практично не виводяться при гемодіалізі та =
гемофільтрації. У пацієнтів із порушеннями функції печінки або із серцевою недостатніст=
ю t_1/2
торасеміду та метаболіту М₅ незначно
подовжуються. Співвідношення незміненого торасеміду
та його метаболітів, що виділяються із сечею, майже не відрізняється від та=
кого
у здорових добровольців. Тому накопичення торасеміду
і його метаболітів не відбувається.}

Лінійність<= o:p>

Торасемід та його метаболіти характеризуються лінійною кінетикою, що залежить від дози. Це означає, що C_max та площа під фармакокінетичною кривою торасеміду з= більшуються пропорційно дозуванню.

Клінічні характеристики.

Показання.<= /span>=

Дозування 5= мг:

-     есенціальна= гіпертензі= я;

-     лікування та профілактика рецидивів набряків та/або випотів, спричинених серцевою недостатністю.=

Дозування 10 мг:

-     лікування та профілактика рецидивів набряків та/або випотів, спричинених серцевою недостатністю.=

Протипоказа= ння.=

-     Підвищена чутливість до діючої речовини, препаратів сульфонілсечовини та до бу= дь-якої з допоміжних речовин препарату;

-     ниркова недостатність з анурі= єю;

-     печінкова кома або прекома;

-     артеріальна гіпотензія;

-     гіповолемія= ;

-     гіпонатрієм= ія;

-     гіпокаліємі= я;

-     аритмія;

-     значне порушення сечовипускан= ня, наприклад внаслідок гіпертрофії передміхурової залози;

-     період годування груддю.=

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.=

Комбінації не рекомендовані

Тор= асемід, особливо у високих дозах, може підсилити отото= ксичну та нефротоксичну дію аміно= глікозидних антибіотиків, наприклад канаміцину, гентаміцину, тобраміцину = та цитостатичних засобів – активних похідних платини, а = також нефротоксичну дію цефалоспоринів= . При одночасному застосуванні торасеміду та преп= аратів літію можливе підвищення концентрації літію у плазмі крові, що може спричин= ити посилення впливу літію та прояв побічних реакцій.

Комбінації лікарських засобів, застосування яких вимагає обережності<= o:p>

Тор= асемід підсилює дію інших антигіпертензивних за= собів, зокрема інгібіторів ангіотензинперетворювального ферменту, що може спричинити надмірне зниження артеріального тиску під час = їх одночасного застосування. При одночасному застосуванні торасеміду з препаратами дигіталісу дефіцит калію, спричинений застосуванням діуретиків, може призвести до підвищення і посилення побічної дії обох лікарських засобів. Торасемід= може знижувати ефективність антидіабетичних засобів.= Пробенецид та нестероїдні протизапальні засоби (напри= клад, індометацин, ацетилсаліцилова кислота) можуть гальмув= ати діуретичну та антигіпертензивну дію торасеміду. При лікуванні саліцилатами у високих доза= х торасемід може підвищити їхню токсичну дію на централ= ьну нервову систему. Торасемід може підсилювати дію теофіліну, а також вплив курареподібних лікарських засобів на релаксацію м’язів. Проносні засоби, а також мінерало- і глюкокортикоїди можуть підсилити втрату калію, зумовл= ену торасемідом. Торасемід мо= же знижувати судинозвужувальну дію катехоламінів, наприклад епінефрину та но= репінефрину. При одночасному застосуванні з холестераміном м= оже знижуватися всмоктування торасеміду та, відпові= дно, його очікувана ефективність.

=

Особливості застосування.

Не слід при= значати торасемід у таких випадках:
<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp;    подагра;

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp;    серцеві аритмії, наприклад синоатріальна блокада, атріовент= рикулярна блокада ІІ та            ІІІ ступен= ів;

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp;    патологічні зміни кислотно-лужного метаболізму;

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp;    супутня терапія із застосуван= ням препаратів літію, аміноглікозидів або цефалоспоринів;

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp;    патологічні зміни картини кро= ві, наприклад тромбоцитопенія або анемія у пацієнті= в без ниркової недостатності;

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp;    порушення функції нирок, спричинене нефротоксичними речовинами;

<= span style=3D'mso-list:Ignore'>-&nb= sp;    дітям та підліткам віком до 18 років.

Внаслідок того, що при лікуванні торасемідом може спостерігатися підви= щення концентрації глюкози в крові, пацієнтам з латентним та явним цукровим діабе= том слід проводити регулярний контроль метаболізму вуглеводів. Передусім на поч= атку лікування та у разі лікування пацієнтів літнього віку необхідно звертати особливу увагу на появу симптомів гемоконцентрації і симптомів втрати електролітів. При тривалому застосуванні торасеміду потрібен регулярний контроль електролітного балансу, зокрема калію у сирова= тці крові. Також слід регулярно контролювати рівень глюкози, сечової кислоти, креатиніну та ліпідів у крові. Крім того, слід регулярно контролювати загал= ьну картину крові (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити).

Наслідки не= правильного застосування як допінгу

Застосування лікарського засобу Діутор^® може бути причиною отримання позитивного результату тесту на допінг. Неможл= иво прогнозувати вплив на стан здоров’я, якщо лікарський засіб Діутор^® застосовано неправильно, тобто з метою допінгу, – у цьому випадку не можна виключити шкоду для здоров’я.

Допоміжні речовини

Діутор^{® містить
лактозу, тому пацієнти з такими рідкими спадковими хворобами як непереносим=
ість
галактози, дефіцит лактази або порушення мальабсорбції=

глюкози-галактози, не повинні застосовувати даний лікарський засіб.}

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Ваг= ітність

Достовірні дані щодо = впливу торасеміду на вагітних жінок відсутні. Наявна інформація щодо репродуктивної токсичності торасеміду<= /span>. Торасемід проникає через плацентарний бар’єр. <= span class=3DSpellE>Діутор^® не рекомендується застосовувати пі= д час вагітності, а також жінкам репродуктивного віку, які не використовують засо= би контрацепції. У зв’язку з вищенаведеним, торасемід застосовується у період вагітності лише за життєвими показаннями та в мінім= альній ефективній дозі. Діуретики непридатні для станд= артної схеми лікування артеріальної гіпертензії або набряків у вагітних, оскільки = вони здатні знижувати перфузію плацентарного бар’єру і спричиняти токсичний впли= в на внутрішньоутробний розвиток плода. Якщо торасемід застосовується для лікування вагітних із серцевою недостатністю або нирковою недостатністю, то необхідно проводити ретельний моніторинг рівня електроліт= ів та гематокриту, а також нагляд за розвитком плода.

Год= ування груддю

На даний час не встановлено, чи проникає торасемід чи його мета= боліти у грудне молоко тварин або людей. Не можна виключити ризику при застосуванн= і лікарського засобу новонародженим/немовлятам. Тому застосування то= расеміду в період годування груддю протипоказано (див. розділ «Протипоказання»). Ріш= ення про відмову від грудного вигодовування або про скасування/припинення застосування лікарського засобу Діутор^® слід приймати з урахуванням користі грудного вигодовування для дитини і користі лікування препаратом для жінки.=

Фертильніст= ь

Дослідження впливу торасем= іду на фертильність у людей не проводилися. В експерименті на тваринах не було виявлено такого <= /span>впливу торасеміду.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.=

Навіть за належного з= астосування торасемід може негативно впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами. Насамперед це стосується початку лікування, періоду підвищення дози лікарського засобу, заміни лікарського засобу, призначення супутньої терапії та вживання алкого= лю. Тому під час застосування торасеміду слід бути особливо обережними при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.<= o:p>

Есенціальна гіпертензія

Лікування розпочати із застосування 2,5 мг торасеміду на добу (= застосовува= ти інший лікарський засіб з діючою речовиною торасемід у відповідному дозуванні). Зниження артеріального тиску відбувається поступово, вже впродовж першого тижня лікування, та досягає максимального значення не пізніше 12 тижнів. Якщо нор= малізація артеріального тиску при щоденному застосуванні 2,5 мг препарату не відбуває= ться через 12 тижнів лікування, то добова доза може бути підвищена до 5 мг. Для лікування артеріальної гіпертензії не слід перевищувати добову дозу лікарсь= кого засобу Діутор^®, що дорівнює          5 мг, оскільки при цьому не очік= ується подальшого зниження артеріального тиску.

Набряки та випоти

Лікування розпочати із застосування добової дози 5 мг торасеміду. Зазв= ичай ця доза вважається підтримуючою. Якщо добова доза 5 мг є недостатньою, то слід= застосовувати добову дозу 10 мг торасеміду, яку призначати що= денно. Залежно від тяжкості стану пацієнта добова доза може бути збільшена до 20 м= г торасеміду. Таблетки застосовувати натще, не розжовув= ати і запивати незначною кількістю рідини. Біологічна доступність торасеміду не залежить від споживання продуктів харчування. Лікарський засіб Діутор^® зазвичай застосовують впродовж три= валого часу або до зменшення вираженості набряків.

Осо= бливі групи пацієнтів

Пац= ієнти з печінковою недостатністю

Тор= асемід протипоказаний пацієнтам із печінковою комою або прекомою (див. розділ «Протипоказання»). Лікування цієї категорії пацієнтів треба проводити з обережністю, оскільки можливе підвищення концентрації торасеміду у плазмі крові (див. розділ «Фармакокінети= ка»).

Пац= ієнти літнього віку

Спеціального підбору = дози не потрібно. Однак досліджень порівняно дії препарату у молодих пацієнтів і пацієнтів літнього віку не проводилось.

Діти.

Безпека та ефективніс= ть застосування лікарського засобу Діутор^{®
дітям та підліткам віком до 18 років не встановлені. У зв’язку з цим торасемід не слід застосовувати пацієнтам даної віков=
ої
категорії (див. розділ «Особливості застосування»).}

=

Передозування.= =

Симптоми

Типова симптоматика невідома. Передозування може спричинити сильний діурез, у тому числі ризик надмірної втрати води та електролітів, сонливість, синдром сплутаності свідомості, симптоматичну артеріальну гіпотензію, циркуляторний колапс і розлади з боку травної системи= .

Лік= ування

Специфічний антидот невідомий. Симптоми інтоксикації зникають, зазвичай при зменшенні дозування= та відміні лікарського засобу та при відповідному заміщенні рідини й електролі= тів (потрібно проводити контроль рівня електролітів у крові). Торасемід не виводиться із крові за допомогою гемодіалізу.

Лікування у випадку гіповолемії: заміщення об’єму рідини.

Лікування у випадку гіпокаліємії:<= /i> призначення препаратів калію.

Лікування серцево-судинної недостатності: пацієнт повинен перебувати у положенні лежачи, у разі необхідності п= ризначити симптоматичну терапію.

Ана= філактичний шок (негайні заходи): при першій появі шкірних реакцій (наприклад, кропив’янка або почервоніння шкіри= ), збудженого стану хворого, головного болю, підвищеної пітливості, нудоти, ціанозу слід проводити катетеризацію вени; пацієнта покласти у горизонтальне положення з піднятими ногами, забезпечити вільне надходження повітря, призначити кисень. У разі необхідності в подальшому застосовувати також зас= оби інтенсивної терапії (включаючи введення епінефрину, глюкокортикоїдів та заміщення об’єму циркулюючої кров= і).

=

Побічні реакції.

Нижче наведені побічні реакції, що можуть спостерігатися при лікуванні торасе= мідом.

Для оцінки побічних реакцій була використана така частота їх проявів: дуже часто            (³ 1/10); часто (від ³<= /span> 1/100 до < 1/10); нечасто (від ³<= /span> 1/1000 до < 1/100); рідко (від                      ³ 1/10000 до < 1/1000); дуже рідко (< 1/10000); частота невідома (неможливо оцінити за наявними даними).<= /p>
З б= оку системи крові та лімфатичної системи: дуже рідко – гемокон= центрація, тромбоцитопенія, еритропен= ія та/або лейкопенія (див. розділ «Особливості застосування»).

З б= оку імунної системи: дуже рідко – алергічні реакції. Після внутрішньовенного застосування можуть спостеріга= тися гострі, потенційно небезпечні для життя реакції гіперч= утливості (анафілактичний шок), що потребують негайної медичної допомоги.<= /span>

З б= оку метаболізму та обміну речовин: ча= сто – посилення метаболічного алкалозу, гіперкаліємія, гіпокаліємія при супутній дієті із низьким вмістом ка= лію, при блюванні, проносі, після надмірного застосування проносних засобів, а т= акож у пацієнтів із хронічною дисфункцією печінки. З= алежно від дозування і тривалості лікування можливі порушення водно-електролітного балансу, наприклад гіповолемія, гіпокаліємія та/або гіпонатріємія (див. розділ «Особливості застосування»).

З боку нервової системи: час= то – головний біль, запаморочення (особливо на початку лікування); нечасто – парестезія; дуже рідко – с= инкопе, церебральна ішемія, сплутаність свідомості.=

З боку органів зору: ду= же рідко – порушення зору.

З боку органів слуху і лабіринту: дуже рідко – дзвін у вухах, втрата слуху= .

З б= оку серцевої системи: дуже рідко – ішемія міокарда, аритмія, стенокардія, гострий інфаркт міокарда.

З б= оку судинної системи: дуже рідко – тромбоемболічні ускладнення, артеріальна гіпотензія, а також розлади кровообігу в серці і пору= шення центрального кровообігу.

З б= оку шлунково-кишкового тракту: ча= сто – порушення з боку шлунково-кишкового тракту (наприклад, відсутність апетит= у, біль у шлунку, нудота, блювання, пронос, стійкий запор), особливо на початку лікування; нечасто – ксеростомія; дуже рідко – панкреатит.

З боку гепатобіліарної системи: часто – підвищення концентрації деяких печінкових ферментів (гамма-<= span class=3DSpellE>глутамілтранспептидази) у крові.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: дуже рідко – алергічні реакції (наприклад, свербіж, висип, фотосенсибілізація), тяжкі шкір= ні реакції.

З боку скелетно-м’язової системи та сполу= чної тканини: часто – спазми м’язів (особливо на початку лікування).

З б= оку нирок та сечовивідних шляхів: не= часто – при порушенні сечовипускання (наприклад, при гіпертрофії передміхурової залози) підвищене утворення сечі може супроводжуватися затримкою сечі і розтягненням сечового міхура.

Загальні порушення і реакції у місці введення лікарського засобу: часто – підвищена втомлюваність, загальна слабкість (особливо на поч= атку лікування).

Дані лабораторних методів досліджень: часто – підвищення концентрації сечової кислоти та ліпідів (тригліцериди, холестерол)= у крові (див. розділ «Особливості застосування»); нечасто – підвищення концентрації сечовини і креатиніну в крові (див. розділ «Особливості застосування»).

=

Термін придатності.

2 роки.

=

Умови зберігання.<= /span>

Зберігати при температурі не = вище 25 °C в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для = дітей місці.

Упаковка.

По 10 таблеток у блістерах, по 3 блістери разом з інструкцією для медичного застосування у пачці з картону або по 9 блістерів разом з інструкцією для медичного застосування у п= ачці з картону.

Категорія відпуску.

За рецептом.

=

Виробник.

ТОВ НВФ «МІКРОХІМ».

Місцезнаход= ження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 01013, м. Київ, вул.= Будіндустрії, 5.

Заявник.

ТОВ НВФ «МІКРОХІМ».

Місцезнаходження заявника.

Україна, 01013, м. Київ, вул.= Будіндустрії, 5.

Повідомити про небажане явище= при застосуванні лікарського засобу Ви можете за телефоном +38 (050) 309-83-54 (цілодобово).