ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування = лікарського засобу

ТРОПІСЕТРОН

(TROPISETRON)

Склад:

д= іюча речовина: тропісетрону гідрохлорид;<= /o:p>

1 мл= розчину містить 1,128 мг тропісетрону гідрохлориду у перерахуванні на тропісетрон <= span style=3D'mso-spacerun:yes'> 1 мг;

допоміжні речовини: кислота хлористоводнева концентрована, натрію хлорид, натрію ацетат тригідрат, кислот= а оцтова льодяна, вода для ін'єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін'єкцій/інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: прозора безбарвна рідина.

Фармакотерапевтична група. Протиблювальні засоби та препарати, що усува= ють нудоту. Код АТХ А04А А03.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Троп= ісетрон – сильнодіючий і високоселективний конкурентний антагоніст 5-НТ₃-рецепторів – підкласу реце= пторів серотоніну, розміщених на периферичних нейронах і в ЦНС. Хірургічні втручання і лікування із застосуванням певних препаратів, у тому числі деяких хіміотерапевтичних засобів, можуть с= прияти виділенню серотоніну (5-НТ) з ентерохромафіноподібних клітин, розміщ= ених у слизовій оболонці травного тракту. Це ініціює блювальний рефлекс і супутнє відчуття нудоти. Тропісетрон селективно блокує збудження пресинаптичних 5-Н= Т₃-рецепторів периферичних нейронів, які беруть участь у виникненні блювального рефлексу,= а також може чинити додаткову пряму дію на 5-НТ₃-рецептори, розміщ= ені в ЦНС і опосередковують вплив блукаючого нерва на area postrema. Вважається, що цей вплив лежить в основі механізму протиблювальної дії тропісетрону.

Трив= алість дії препарату становить 24 години, що дає змогу приймати його 1 раз на добу= . У дослідженнях, де препарат застосовували протягом багаторазових циклів хіміотерапії, ефективність препарату зберігалася.

Тропісетрон запобігає нудоті і блюванню, спричинених хірургічним втруча= нням або протипухлинною хіміотерапією, при цьому екстрапірамідних побічних ефект= ів не відзначається.

Фармакокінетика.

Всмоктування.

Тропісетрон всмоктується з травного тракту майже повністю (понад 95 %). Період напівабсорбції у середньому становить приблизно 20 хвилин.

Розподіл.

Несп= ецифічне зв'язування тропісетрону з білками плазми крові (переважно з альфа_{1-глікопротеїнами)
становить 71 %. Об'єм розподілу у дорослих становить від 400 до 600 л; у ді=
тей віком
від 3 до 6 років – приблизно 145 л, віком від 7 до 15 років – приблизно}265 л.

Метаболізм.

Макс= имальна концентрація у плазмі крові досягається у межах 3 годин. Біодоступність залежить від величини дози: після прийому препарату у дозі 5 мг вона сягає приблизно 60 % і підвищується (навіть= до 100 %) після прийому препарату у дозі 45 мг. Значення біодоступності= і кінцевого періоду напіввиведення у дітей подібні до відповідних показників, які спостерігалися у здорових добровольців.

Метаболізм тропісетрону здійснюється шляхом гідроксилювання у 5, або 6,= або 7 положеннях індольного кільця з наступною реакцією кон'югації з утворенням глюкуроніду = або сульфату і ви= веденням із сечею або жовчю (співвідношення вмісту метаболітів у сечі і калі станови= ть 5:1). Активність метаболітів тропісетрону щодо 5-НТ₃-рецепторів значно знижена, і вони не беруть участі у реалізації фармакологічної дії препарату. Метаболізм тропісетрону має зв'язок із генетично детермінованим поліморфізмом спартеїну/дебризохіну. Відомо, що майже 8 % осіб європеоїдної раси мають низький метаболізм спартеїну/дебризохіну.

При повторних призначеннях препарату Тропісетрон у дозах, що перевищують 10 мг 2 рази на добу, може відбутися насичення ферментної системи печінки, яка бере участь у метаболізмі тропісетрону, що може призвести до дозозалежного підвищення рівня тропісетрону у плазмі крові. Проте навіть в осіб, у яких знижений метаболізм тропісетрону, зас= тосування таких доз препарату не призводило до збільшення його концентрації у плазмі = вище переносимих значень. Тому припускають, = що у разі, коли для запобігання виникнення нудоти і блювання під час протипухлин= ної хіміотерапії протягом 6 днів буде застосовуватися рекомендована доза препар= ату (5 мг 1 раз на добу), накопичення тропісетрону не буде мати клінічно= го значення.

В= иведення.

В ос= іб, у яких прискорений метаболізм тропісетрону, період напіввиведення (бета-фаза)= становить приблизно 8 годин; у пацієнтів, у яких знижений метаболізм тропісетрону, цей показник може збільшуватися до 45 годин.

Зага= льний кліренс тропісетрону становить приблизно 1 л/хв, при цьому нирковий кліренс= – майже 10 % від цієї величини. У пацієнтів, у яких знижений метаболізм тропісетрону, загальний кліренс знижує= ться до 0,1-0,2 л/хв, при цьому величина ниркового кліренсу не змінюється. Зниження позаниркового кліренсу призводить приблизно до 4-5-разового подовження періоду напіввиведення і до 5-7-разового підвищення значень площі під кривою «концентрація-час» (AUC). Ве= личина максимальної концентрації і об'єм розподілу у таких пацієн= тів не відрізняються від відповідних показників у пацієнтів, які швидко метаболізу= ють тропісетрон. У пацієнтів з низьким рівнем метаболізму тропісетрону частина незміненого препарату, що виводиться із сечею, вища, ніж у пацієнті= в, у яких прискорений метаболізм тропісетрону.

Клінічні характеристики.

Показання.

• <= /span>Запобігання нудоті і блюванню, що виникають внаслідок протипухлинної хіміотерапії;

• <= /span>усунення нудоти і блювання, що виникають у післяопераційний період;

• <= /span>запобігання нудоті і блюванню, що виникають після гінекологічних інтраабдомінальних хірургічних втруч= ань. З метою досягнення оптимальної величини співвідношення «ефект/ризик» застосув= ання препарату слід призначати пацієнткам, в анамнезі яких є відомості щодо розв= итку післяопераційної нудоти і блювання.

Протипоказання.

Підвищена чутливість до тропісетрону, до інших антагоністів 5-НТ_{3<=
/sub>-рецепторів
або до будь-}яких інших компонентів, що входять до складу препарату.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Одно= часне застосування препарату з лікарськими засобами, що індукують ферментні системи печінки (наприклад з фенобарбіталом= ), призводить до зниження концентрацій тропісетрону у плазмі крові. Тому пацієнтам, у яких прискорений метаболізм тропісетрону, необхідно підвищувати дози препарату (пацієнти, в яких метаболізм тропісетрону повільний, цього не потребують). Вплив інгібіторів фермен= тної системи цитохрому Р450 (таких як циме= тидин) на рівні тропісетрону у плазмі незначний; зміни дозування в таких випадках = не потрібні. Дослідження взаємодії тропісетрону= із засобами для наркозу не здійснювалися.

У кількох пацієнтів, яким застосовували тропісетрон, спостерігалося подовження інтервалу QTc, при цьому хворі приймали одночасно препарати, які відомі своєю здатністю спричиняти такий ефект. У дослідженнях із застосуван= ням одного препарату у терапевтичних дозах не повідомляли про пролонгацію інтер= валу QTc. Незважаючи на це, слід проявляти обережність при застосуванні препарату з іншими лікарськими препаратами, які можуть збільшувати інтервал QTc.

Особливості застосування.

Застосування пацієнтам зі зниженим метаболізмом спартеїну/дебризохіну.

У па= цієнтів, які належать до цієї категорії (вони становлять приблизно 8 % від групи осі= б європеоїдної раси), період напіввиведення тропісетрону подовжений (у 4-5 разів порівняно з особами, які інтенсивно метаболізують спартеїн/дебризохін). Проте при внутрішньовенному = введенні тропісет= рону у дозах, що сягають 40 мг, двічі на добу протягом 7 днів здоровим добровольця= м, які належать до категорії пацієнтів, що погано метаболізують спартеїн/дебризохін, серйозних небажаних явищ не відзначалося. Ці спостереження вказ= ують на те, що при проведенні 6-= денних курсів лікування пацієнтів, які належать до категорії осіб, які погано метаболізують спартеїн/дебризохін, необхідності у зниженні звичайної добової дози препарату 5 мг не ви= никає.

Застосування пацієнтам із порушеннями функції печінки= або нирок.

У па= цієнтів із гострим гепатитом або жировою дистрофією печінки змін фармакокінетики тропісетрону не відзначається. На противагу цьому у пацієнтів із цирозом печінки або порушеннями функції нирок концентрації тропісетрону у плазмі мо= жуть перевищувати (максимально на 50 %) показники, що виявляються у здорових добровольців, які належать до <= span style=3D'letter-spacing:-.05pt'>групи осіб, що інтенсивно метаболізують спартеїн/дебризохін. Проте, якщо таким пацієнтам тропісетрон признач= ати у вигляді рекомендованих 6-денних курсів по 5 мг/добу, зменшувати дозу препарату не потрібно.

Застосування пацієнтам з артеріальною гіпертензією.

Паці= єнтам із неконтрольованою артеріальною гіпертензією слід уникати застосування препар= ату у добових дозах, що перевищують 10 мг, оскільки це може призвести до подальшого підвищення артеріального тиску.<= /span>

Застосування пацієнтам із захворюваннями серця.

Слід дотримуватися обережності при застосуванні препарату пацієнтам із порушення= ми серцевого ритму і провідності, а також пацієнтам, яких лікують антиаритмічн= ими препаратами або бета-адреноблокаторами, оск= ільки наявний досвід одночасного застосування тропісетрону і засобів для наркозу у таких випадках обмежений.

Застосування пацієнтам літнього віку.

Не і= снує даних, які свідчили б про те, що у пацієнтів літнього віку (порівняно з молодшими пацієнтами) потрібно застосувати інші дози препарату, або про те,= що в них можуть виникати будь-які інші п= обічні реакції.

Цей лікарський засіб при застосуванні у максимальній дозі 5 мг/добу містить менше 1 ммоль

(23 мг)/дозу натрію, тобто = практично вільний від натрію.

Тропісетрон не мо= жна зберігати у відкритих ампулах; слід використовувати одразу після розкриття ампули.

Застосування препарату у пе= ріод вагітності або годування груддю.

Тропісетрон не слід призначати у період вагітності.

Неві= домо, чи екскретується тропісетрон у грудне молоко, тому на період лікування слід припинити годування груддю.

Здатність впливати на швидк= ість реакції при керуванні автотранспортом або і= ншими механізмами.<= /p>
Даних щодо впливу препарату на здатність керувати автомобілем немає.

Хворим, у яких спостерігаються такі побічні ефекти як запаморочення і підвищена втомлюваність, слід утриматися від керування автомобілем або роботи з іншими механізмами.

Спосіб застосування та дози.

Запобігання нудоті і блюванню, що виникають внаслідок протипухлинної хіміотерапії.

Д= іти

Дітя= м віком від 2 років рекомендована доза препарату – 0,2 мг/кг (0,2 мл/кг); максимальна добова доза – 5 мг. У перший день, за короткий проміжок часу до застосування протипухлинної хіміотерапії, рекомендується внутрішньовенно= вводити препарат: у вигляді інфузії (після розведення такими загальновживани= ми розчинами для інфузій як розчин натрію хлориду 0,9 %, розчин Рінгера, розчин глюк= ози 5 %), або у вигляді повільної ін'єкції (не менше 1 хвилини). Потім, з 2-го по 6-й день, препарат призначати внутрішньо у вигляді розчину. Одразу ж після розведення апельсиновим соком відповідної кількості тропісетрону, що міститься в ампулі, приймати зранку, за 1 годину до вживання їжі.

Дорослі

Дорослим тропісет= рон рекомендується у вигляді 6-денного курсу по 5 мг/добу. У перший день призначати внутрішньо= венно за короткий проміжок часу до застосування протипухлинної хіміотерапії: у вигляді інфузій (після попереднього розведення), або у вигляді повільної ін'єкції (не менше 1 хвилини). Потім, з 2-го по 6-й день, препарат призначати внутрішньо у вигляді капсул.

Якщо застосування одного тропісетрону чинить недостатню протиблювальну = дію, лікувальний ефект препарату можна посилити призначенням дексаметазону.<= /span>

Усунення і запобігання нудоті і блюванню, що виникают= ь у післяопераційний період.

Д= орослі

Реко= мендується внутрішньовенно вводити тропісетрон у дозі 2 мг одноразово: у вигляді інфуз= ій (після попереднього розведення у 40 мл розчину) або у вигляді повільної ін'єкції (не менше 30 секунд). Для запобігання нудоті і блюванню, що виника= ють у післяопераційному періоді, препарат слід застосовувати незадовго до введе= ння наркозу.

І= нструкції щодо використання.

Ампули препарату містять по 1 мг/1 мл водного розчину. Розчин, що місти= ться в ампулах, сумісний із такими розчинами для ін'єкцій (1 мг тропісетрону розчиняється в 20 мл): розчин глюкози 5 %; манітол 10 %; розчин Рінгера; розчин нат= рію хлориду 0,9 %; розчин калію хлориду 0= ,3 %. Розчин, що міститься в ампулах, також не інактивується у контейнерах для інфузій звичайного типу (виготовлених зі скл= а, ПВХ) і наборами для проведення інфузій. Додатково розведені розчини фізично= і хімічно стабільні принаймні протягом 24 годин. З мікробіологічної точки зору препарат слід застосовувати одразу. В іншому випадку – час зберігання та умови використання залишаються на відповідальності використовувача та мають становити не більше 24 годин при температурі 2-8 °С.

Д= іти. Препарат застосов= увати дітям віком від 2 років.

Передозування.

Симптоми. У випадку повторного застосування дуже високих доз препарату спостерігалися зорові галюцинації; у пацієнтів із попередньою артеріальною гіпертензією підвищенн= я артеріального тис= ку.

Лікування. Показане симптоматичне лікування під постійним контролем життєво важливих функцій організму і загальн= ого стану пацієнта.

Побічні реакції.

При застосуванні препарату в рекомендованих дозах небажані ефекти є швидкоплинн= ими. При застосуванні препарату у дозі 2 мг найчастіше повідомлялося про головний біль. При застосуванні препарату у дозі 5 мг спостерігався запор, зрідка – запаморочення, підвищена втомлюваніст= ь і порушення з боку травного тракту, такі як біль у животі та діарея.

Як і= при застосуванні інших антагоністів 5-НТ₃-рецепторів, спостерігалися реакції гіпе= рчутливості («реакції І типу»), що характеризувалися одним або кількома такими симптома= ми: приплив та/або генералізована кропив'янка, дискомфорт у грудній клітці, задишка, артеріальна гіпотензія.<= /span>

З бок= у імунної системи: гіперчутливість; дуже рідко спостерігались ана= філактичні реакції/шок.=

З боку нервової системи: головний біль, сонливість, запаморочення, непритомність.

З боку серця: дуже рідко повідо= млялося про зупинку серця та кровообігу.

З боку судин: артеріальна гіпотензія або гіпертензія, припливи; дуже рідко повідомлялося про

кола= пс.

З боку органів дихання, грудної клітини та середостіння: диспное, дискомфорт у грудній клітці, задишка; дуже рідко повідомлялося= про бронхоспазм.

З боку шлунково-кишкового тракту: запор, діарея, абдомінальний біль.

З боку метаболізму та харчування: анорексія.

З боку шкіри та підшкірних тканин: генералізована кропив'янка;= дуже рідко спостерігалися висипання, еритема.

Загальні порушення та порушення у місці введенн= я: підвищена втомлюв= аність.

Деяк= і з цих симптомів можуть бути спричинені супутньою терапією або основною хворобою.<= o:p>

=

= Термін придатності. 3 роки.

Умови зберігання.
Зберігати у захищеному від світла місці при температурі від 2 °С до 8 °С. Не заморожувати! Зберігати у недос= тупному для дітей місці.

Несумісність.

Не застосовувати розчинники, не вказані у розділі «Спосіб застосування та дози= ».

Упаковка.

По 5 мл в ампулі, по 5 ампу= л у пачці; по 5 ампул у блістері, по 1 блістеру у пачці.

Категорія відпуску. За рецептом.<= o:p>

&n= bsp;

Виробник.

ТОВ «БІОЛІК ФАРМА».

Місцезнаходж= ення виробника та адреса місця провадження його діяльності.
Місцезнаходження юридичної особи:

Україна, 61070, Харківська обл., місто Харків, Помірки, будинок 70.

Адреса місця провадження діяльності:

Україна, 61070, Харківська обл., місто Харків, Помірки-70, будинок б/н.