MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D3BBD7.6D7456A0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D3BBD7.6D7456A0 Content-Location: file:///C:/6A13C724/UA166120102_F07D.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарс=
1100;кого
засобу
ВАЗ=
;АР
А
(VAZAR A)
Склад=
i>:
дію= ;чі речовини: амлод= ;ипін у вигляді амлодипіну бесилату, валсартан;
1
таблетка містить
5 мг
амлодипіну
=
91;
вигляді
амлодипіну
бесилату та 80
мг
валсартану або 5 мг
амлодипіну
=
91;
вигляді
амлодипіну
бесилату та 160
мг
валсартану, =
072;бо
10 мг
амлодипіну
=
91;
вигляді
амлодипіну
бесилату та 160
мг
валсартану;
допом=
;іжні
речовини: целюl=
3;оза
мікрокристk=
2;лічна
(Тип 101), повідо
=
85;
(К30), нат&=
#1088;ію
кроскармелl=
6;за,
целюлоза
мікрокристk=
2;лічна
(Тип 102), тальк, м=
1072;гнію
стеарат;
оболонка
для
дозування 5
мг/80 мг та 5 мг/160
мг (<=
/span>Opadry Yellow
03B220017): =
i>гіпромелоз=
072;,
титану
діоксид (E 171), заліза
оксид жовти
=
81;
(Е 172), макрогол
(поліетилен
=
75;ліколь)
(400);
оболонка
для
дозування 10
мг/160 мг (Opadry White 03B28796)
Лікарська
форма. Таблет=
1082;и,
вкриті
плівковою
оболонкою.
Основні
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:
таб=
летки
5 мг/80 мг: жовті круг=
083;і
двоопуклі т
=
72;блетки,
вкриті
плівковою
оболонкою, з =
1087;означкою
«1» з
одного боку
та «LD»
з іншого;
таб=
летки
5 мг/160 мг: жовті овал=
100;ні
двоопуклі
таблетки, вк=
088;иті
плівковою
оболонкою, з
позначкою «2&ra=
quo; з
одного боку
та «LD»
з іншого;
таб=
летки
10 мг/160 мг: бі=
083;і
овальні
двоопуклі
таблетки,
вкриті
плівковою
оболонкою, з
позначкою «3&ra=
quo; з
одного боку
та «LD»
з іншого.
Фа=
088;макотерапе&=
#1074;тична
група. Комбіноваl=
5;і
препарати =
а=
085;тагоністів<=
/span> =
рецепторів
ангіотензиl=
5;у ІІ
та блокатор
=
80;
кальцієвих
каналів. Ва=
083;сартан
та амлодипі
=
85;. =
Код АТХ С09D B01.
Фарма=
;кологічні
властивостo=
0;.
Фармакоди
=
85;аміка.
Вазар А
містить два
антигіпертk=
7;нзивні
компоненти
=
79;
додатковимl=
0;
механізмамl=
0;
контролю
артеріальнl=
6;го
тиску у
пацієнтів з
есенціальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю:
валсартан
належить до
класу
антагоністo=
0;в
ангіотензиl=
5;у
ІІ; амлодипі=
085;
– до
класу
антагоністo=
0;в
кальцію.
Комбінація
цих
інгредієнтo=
0;в
має
адитивний
антигіпертk=
7;нзивний
ефект,
знижуючи
артеріальнl=
0;й
тиск більшо=
02;
мірою, ніж
кожен із
компонентіk=
4;
окремо.
Комбінk=
2;ція
амлодипіну =
10;
валсартану
забезпечує
дозозалежнk=
7;
адитивне
зниження ар
=
90;еріального
тиску у своє=
084;у
діапазоні
терапевтичl=
5;их
доз. Гіпотен=
079;ивна
дія
одноразовоo=
1;
дози
комбінованl=
6;го
лікарськогl=
6;
засобу
зберігаєтьl=
9;я
протягом 24
годин.
Амл=
;одипін
Амлодиl=
7;ін
інгібує
трансмембрk=
2;нне
проникненнn=
3;
іонів
кальцію у гл=
072;дкі
м'язи серця і
судин.
Механізм
антигіпертk=
7;нзивної
дії
амлодипіну
=
79;умовлений
без=
посередньоn=
2;
розслаблювk=
2;льною
дією на
гладкі м'язи
судин, що
зумовлює
зменшення п
=
77;риферичног=
1086;
судинного
опору і
зниження ар
=
90;еріального
тиску.
Експерименm=
0;альні
дані
підтверджуn=
2;ть,
що амлодипі
=
85;
зв'язується =
091;
дигідропірl=
0;динових
і
негідропірl=
0;динових
місцях
зв'язку.
Скоротливіl=
9;ть
серцевого
м'яза і
гладких
м'язів судин =
1079;алежить
від
проходженнn=
3;
позаклітинl=
5;ого
кальцію у ці
клітини
через
специфічні
іонні канал
=
80;.
Після
введення
терапевтичl=
5;их
доз пацієнт
=
72;м
з
есенціальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
амлодипін
спричиняє
вазодилатаm=
4;ію,
що призводи
=
90;ь
до зниження
артеріальнl=
6;го
тиску у поло=
078;еннях
лежачи і
стоячи. Таке =
1079;ниження
артеріальнl=
6;го
тиску не
супроводжуn=
8;ться
істотною
зміною
швидкості
серцевих
скорочень
або рівнів
катехоламіl=
5;ів
у плазмі кро=
074;і
при
тривалому
застосуванl=
5;і.
Ефект
корелює з
концентрацo=
0;ями
у плазмі кро=
074;і
у молодих па=
094;ієнтів
і пацієнтів
літнього
віку.
У паціє
=
85;тів
з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
та
нормальною
функцією
нирок
терапевтичl=
5;і
дози
амлодипіну
призводять
до зниження =
088;енального
судинного
опору і
підвищення
=
88;івня
гломерулярl=
5;ої
фільтрації, =
072;
також ефект
=
80;вного
ниркового
потоку
плазми без з=
084;ін
фракції, що ф=
1110;льтрується,
або
протеїнуріo=
1;.
Вимірюk=
4;ання
гемодинаміl=
2;и
серцевої
функції у
спокої та пр=
080;
навантаженl=
5;і
у пацієнтів =
079;
нормальною
функцією
шлуночків,
пролікованl=
0;х
амлодипіноl=
4;, у
цілому
показало
невелике
підвищення
серцевого
індексу без
істотного
впливу на dP/dt т
=
72;
на
лівошлуночl=
2;овий
і
діастолічнl=
0;й
тиск або
об'єм. У
гемодинаміm=
5;них
дослідженнn=
3;х
амлодипін н
=
77; проявляв
негативногl=
6;
інотропногl=
6;
ефекту при
застосуванl=
5;і
терапевтичl=
5;их
доз в
інтактних т
=
74;арин
та людей,
навіть при
сумісному
введенні з
бета-блокат
=
86;рами.
Амлодиl=
7;ін
не змінює
функцію
синусно-пер
=
77;дсердного
вузла або
передсерднl=
6;-шлуночково=
1111;
провідностo=
0;
у здорових
тварин або
людини. У
клінічних
дослідженнn=
3;х,
в яких
амлодипін
застосовувk=
2;ли
в комбінаці=
11;
з бета-блока=
090;орами
пацієнтам з
есенціальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
або стенока
=
88;дією,
змін
показників
електрокарk=
6;іограми
не було
відзначено.
Спостеl=
8;ігалися
позитивні
клінічні
ефекти
амлодипіну
=
91;
пацієнтів з
хронічною
стабільною
стенокардіn=
8;ю,
вазоспастиm=
5;ною
стенокардіn=
8;ю
та ішемічно=
02;
хворобою, що
була підтве
=
88;джена
ангіографіm=
5;но.
Вал=
;сартан
Валсартан є
активним
специфічниl=
4;
антагоністl=
6;м
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ, що призна=
1095;ений
для
внутрішньоk=
5;о
застосуванl=
5;я.
Він
діє
вибірково н
=
72;
рецептори
підтипу АТ1,
відповідал=
;ьні
за відомі
ефекти
ангіотензиl=
5;у
ІІ. Підвищен=
110;
рівні
ангіотензиl=
5;у
II у плазмі
крові після =
073;локади
АТ1-рецепто=
;рів
валсартаноl=
4;
можуть
стимулюватl=
0; неблокован=
1110;
АТ2-рецепто=
;ри,
що урівнова
=
78;ує
ефект АТ1-рk=
7;цепторів.
Валсартан н
=
77;
проявляє
будь-якої
часткової
активності
агоніста
відносно АТ1-рецепторі=
074;,
але має
набагато
більшу
(приблизно у 20=
000
разів)
спорідненіl=
9;ть
з АТ1-рецепm=
0;орами,
ніж з АТ2-ре
=
94;епторами.
Немає даних
про те, що
валсартан
зв’язуєтьсn=
3;
або блокує
інші
рецептори
гормонів аб
=
86; іонні
канали, які
відіграють
важливу рол=
00; у
серцево-суд
=
80;нній
регуляції.
Валсарm=
0;ан
не пригнічу=
08;
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льний
фермент (АПФ),
відомий
також під
назвою
кінінази ІІ,
який перетв
=
86;рює
ангіотензиl=
5;
І в
ангіотензиl=
5;
ІІ і руйнує
брадикінін. Ан=
090;агоністи
ангіотензиl=
5;у
ІІ не спричи=
085;яють
кашель,
оскільки не
впливають н
=
72;
активність
АПФ і не
посилюють п
=
88;одукування
брадикінінm=
1;
та
субстанції
=
56;.
Застосm=
1;вання
препарату
пацієнтам з
артеріальнl=
6;ю
гіпертензіn=
8;ю
призводить
до зниження
артеріальнl=
6;го
тиску, не
впливаючи п
=
88;и
цьому на
частоту
пульсу.
У
більшості
пацієнтів
після
призначеннn=
3; внутрішньо
разової доз
=
80;
препарату
початок
антигіпертk=
7;нзивної
активності
відзначаєтn=
0;ся
у межах 2
годин, а
максимальнk=
7;
зниження
артеріальнl=
6;го
тиску
досягаєтьсn=
3; у
межах 4-6 годин=
.
Антигіl=
7;ертензивни=
081;
ефект
зберігаєтьl=
9;я
більше 24
годин після
прийому
разової доз
=
80;.
За умови
регулярногl=
6;
застосуванl=
5;я
препарату
максимальнl=
0;й
терапевтичl=
5;ий
ефект
зазвичай
досягаєтьсn=
3;
протягом 2-4
тижнів і
утримуєтьсn=
3;
на
досягнутомm=
1;
рівні в ході
тривалої
терапії. Рk=
2;птова
відміна
препарату н
=
77;
супроводжуn=
8;ться
розвитком
синдрому
відміни.
Фармакокін=
;етика.
Лінійніст=
100;.
Ва=
083;сартан
і амлодипін =
084;ають
лінійну
фармакокінk=
7;тику.
Амлод=
;ипін/валсар=
090;ан
Після
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
амлодипіну/
=
74;алсартану,
пікова
концентрацo=
0;я
у плазмі
крові
валсартану =
10;
амлодипіну
досягаєтьсn=
3;
через 3 та 6-8
годин
відповідно.
Швидкість і
ступінь
всмоктуванl=
5;я
амлодипіну/
=
74;алсартану
еквівалентl=
5;і
біодоступнl=
6;сті
валсартану =
10;
амлодипіну
при прийомі =
091;
вигляді
окремих
таблеток.
Валса=
;ртан
Всмоктува=
085;ня. Післn=
3;
прийому
препарату
внутрішньо
=
57;max
валсартану
=
91; плазмі
крові досяг
=
72;ється
протягом 2-4
годин.
Середня вел
=
80;чина
абсолютної
біодоступнl=
6;сті
препарату
становить 23 %. Вживан=
1085;я
їжі
спричиняє
зменшення
сили дії
валсартану
приблизно н
=
72;
40 %
(відповідно
до
показників AUC)
і зниження
максимальнl=
6;ї
концентрацo=
0;ї
у плазмі кр=
086;ві
(Сmax)
майже на 50 %,
хоча через
близько 8 год=
1080;н
після
прийому
валсартану
концентрацo=
0;ї
препарату у =
087;лазмі
кро=
ві
в груп=
1110;
з прийомом
препарату
натще і
групі, де
валсартан з
=
72;стосовувал=
1080;
після їжі,
були
аналогічниl=
4;и.
Зниження AUC
не
супроводжуn=
8;ться
клінічно зн
=
72;чущим
зниженням
терапевтичl=
5;ого
ефекту, тому =
1074;алсартан
можна
приймати
незалежно
від прийому
їжі.
Розподіл.=
i>
Рівноважниl=
1;
об'єм
розподілу
валсартану
=
87;ісля
внутрішньоk=
4;енного
введення
становить
приблизно 17 л,
що вказує на
те, що
валсартан
розподіляєm=
0;ься
у тканинах н=
077;
інтенсивно.
Валсартан
міцно зв'язу=
108;ться
з білками
плазми (94-97 %),
головним
чином із сир=
086;ватковим
альбуміном.
Біотрансф=
086;рмація.
Валсартан
значною
мірою не
трансформуn=
8;ться,
оскільки
тільки 20 % дози
переходить
=
91;
метаболіти. =
059;
плазмі кров=
10; в
низьких
концентрацo=
0;ях
(менше 10 % від AUC
валсартану)
ідентифікоk=
4;аний
гідроксимеm=
0;аболіт.
Останній не =
108;
фармакологo=
0;чно
активним.
Виведення.=
span>
Валсартан
виводиться
головним
чином у незм=
110;неному
стані з кало=
084;
(приблизно 83 %
від дози) і
сечею
(близько 13 % віk=
6;
дози). Після
внутрішньоk=
4;енного
введення
кліренс
валсартану
=
91; плазмі
крові стано
=
74;ить
приблизно 2
л/год, а його
ренальний
кліренс –
приблизно 0,62
л/год
(приблизно 30 %
від
загального
кліренсу).
Період
напіввиведk=
7;ння
валсартану R=
11;
6 годин.
Амлод=
;ипін
Всмоктува=
085;ня. Післn=
3;
внутрішньоk=
5;о
застосуванl=
5;я
терапевтичl=
5;их
доз
амлодипіну
максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
(Сmax) у плазмі
крові
досягаєтьсn=
3;
протягом 6-12
годин.
Розрахованk=
2;
абсолютна
біодоступнo=
0;сть
становить
від 64 % до 80 %. Їжа
істотно
впливає на б=
110;одоступніс&=
#1090;ь
амлодипіну.
Розподіл.=
i> Об'єм
розподілу
становить
приблизно 21
л/кг. У
дослідженнn=
3;х
амлодипіну in vitro
доведено, що =
1091;
пацієнтів,
хворих на
есенціальнm=
1;
гіпертензіn=
2;,
приблизно 97,5 %
циркулюючоk=
5;о
препарату з
=
74;'язується
з білками
плазми.
Біотрансф=
086;рмація.
Амлодипін
інтенсивно
(приблизно 90 %)
метаболізуn=
8;ться
у печінці до
неактивних
метаболітіk=
4;.
Вив= ;едення. Виведення амлодипіну = 79; плазми кров= 10; двофазне, з періодом напіввиведk= 7;ння приблизно 30-50 годин. Рівноважні рівні у плаз= 084;і крові досяг = 72;ються після постійного введення пр = 86;тягом 7-8 днів. = 047; сечею виводиться 10&n= bsp;% амлодипіну = 91; незміненом&= #1091; вигляді і 60 % = – у формі метаболітіk= 4; амлодипіну.
Фармакокін&=
#1077;тика
у різних
групах
пацієнтів
Діти
(віком до 18
років)
Дані
про
фармакокінk=
7;тику
препарату у
дітей
відсутні.
Пацієнти
літнього
віку (віком
від 65 років)
Серед=
;ня
системна AUC
валсартану
=
74;
осіб
літнього
віку на 70 % вищk=
2;,
ніж у
пацієнтів
молодшого
віку, тому
необхідно
дотримуватl=
0;ся
обережностo=
0;
при підвище
=
85;ні
дози. Час
досягнення
=
57;max
амлодипіну
=
91; плазмі
крові
приблизно
однаковий у
пацієнтів
молодшого т
=
72;
старшого
віку. У
пацієнтів
літнього
віку клірен
=
89;
амлодипіну
має
тенденцію д
=
86;
зниження, що
призводить
до зростанн=
03;
AUC і подовженн=
я
періоду
напіввиведk=
7;ння.
Порушення
функції
нирок
Поруш=
;ення
функції
нирок
істотно не
впливають н
=
72;
фармакокінk=
7;тику
амлодипіну.
Як і очікува=
083;ося
відносно
сполуки,
нирковий
кліренс яко=
11;
становить
лише 30 % від
загального
плазмового
кліренсу,
кореляції
між станом
функції
нирок і
системною
експозицієn=
2;
валсартану
не
відзначалоl=
9;я.
Порушення
функції
печінки
У
пацієнтів з=
10;
слабкими і
помірними
хронічними
захворюванl=
5;ями
печінки
експозиція
валсартану
(визначена з=
072;
значеннями AUC)
в середньом
=
91;
вдвічі пере
=
74;ищує
таку у
здорових
добровольцo=
0;в
(відібрані з=
072;
віком, статт=
102;
та масою
тіла). У
пацієнтів з
печінковою
недостатніl=
9;тю
знижується
кліренс
амлодипіну,
що призводи
=
90;ь
до підвищен
=
85;я
AUC приблизно
на 40-60 %. Пацієнт=
1080;,
які мають
захворюванl=
5;я
печінки, пов=
080;нні
бути
обережними
при
застосуванl=
5;і
препарату.
Клінічні
характерисm=
0;ики.
Показання.
Есенціальн&=
#1072;
гіпертензіn=
3;
у пацієнтів,
артеріальнl=
0;й
тиск яких не
регулюєтьсn=
3;
за допомого=
02;
монотерапіo=
1;
амлодипіноl=
4;
або
валсартаноl=
4;.
Протипоказ&=
#1072;ння.
Під=
;вищена
чутливість
до активних
субстанцій: =
073;локаторів
рецепторів
до
ангіотензиl=
5;у
ІІ та похідн=
080;х
дигідропірl=
0;дину
або до
будь-якої з
допоміжних
речовин
препарату.
Тяж=
;кі
порушення
функції
печінки,
біліарний
цироз
печінки або
холестаз.
Одн=
;очасне
застосуванl=
5;я
амлодипіну/
=
74;алсартану
з лікарськи
=
84;и
засобами, що
містять
аліскірен, у
хворих з
цукровим
діабетом та =
087;орушенням
функції
нирок
(швидкість
клубочковоo=
1;
фільтрації (=
064;КФ)
< 60 мл/хв/1,73 м2).
Ваг=
;ітні
або жінки,
які плануют=
00;
завагітнітl=
0;
(див.
«Застосуваl=
5;ня
у період
вагітності
або
годування г
=
88;уддю»).
Артеріал=
ьна
гіпотензія
тяжкого
ступеня.
Шок=
; (у
тому числі
кардіогеннl=
0;й).
Обс=
;трукція
вихідного
тракту
лівого
шлуночка
(наприклад, с=
1090;еноз
аорти
тяжкого
ступеня).
Гем=
;одинамічно
нестабільнk=
2;
серцева
недостатніl=
9;ть
після
гострого
інфаркту
міокарда.
Взаємо=
1076;ія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види вз=
072;ємодій.
Дослід=
1078;ення
взаємодій
препарату з
іншими
лікарськимl=
0;
засобами не
проводили.
Лікарські
засоби, при
супутньому
застосуванl=
5;і
яких слід
бути
уважними
Інш=
;і
гіпотензивl=
5;і
препарати
Час=
;то
застосовувk=
2;ні
гіпотензивl=
5;і
препарати
(наприклад,
альфа-блока
=
90;ори,
діуретики)
Взаємl=
6;дії,
пов’язані з
валсартаноl=
4;
i=
3;е
рекомендовk=
2;не
одночасне
застосуванl=
5;я
Л&=
#1110;тій
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
літію та
інгібіторіk=
4; ангіотензи=
1085;перетворюв=
ального
ферменту аб
=
86;
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ, у тому
числі
валсартану, =
087;овідомляли
про оборотн
=
77;
підвищення
концентрацo=
0;ї
літію в
сироватці к
=
88;ові
та токсичні
явища. У
випадку
супутнього
застосуванl=
5;я
зазначених
препаратів
рекомендуєm=
0;ься
ретельно
контролюваm=
0;и
рівень літі=
02;
в сироватці
крові. Існує
вірогіднісm=
0;ь,
що в разі
приєднання
=
76;о
такої
терапії
діуретика
ризик
токсичних
ефектів
літію може
додатково п=
10;двищуватис=
1103;
при
застосуванl=
5;і
комбінованl=
6;го
препарату
валсартану
та
амлодипіну.
Калій=
079;берігаючі
діуретики,
препарати к
=
72;лію,
замінники
солі, що
містять
калій, або ін=
1096;і
лікарські
засоби, що
можуть
збільшуватl=
0;
рівні калію
У ра=
зі
необхідносm=
0;і
призначеннn=
3;
одночасно з
валсартаноl=
4;
лікарськогl=
6;
засобу, що вп=
1083;иває
на рівень
калію в
організмі,
рекомендуєm=
0;ься
забезпечитl=
0;
частий
моніторинг
=
88;івня
калію у плаз=
084;і
крові.
=
053;еобхідні
заходи
безпеки при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
Несте=
088;оїдні
протизапалn=
0;ні
препарати (Н=
055;ЗП),
у тому числі
селективні
інгібітори
ЦОГ-2, ацетилс&=
#1072;ліцилова кислота
(> 3 г/добу), і
неселективl=
5;і
НПЗП
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
антаг=
1086;ністів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ з НПЗП
можливе
зниження
антигіпертk=
7;нзивної
дії
препарату.
Крім цього,
супутнє при
=
79;начення
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ та НПЗП
може
призводити
до
збільшення
ризику погі
=
88;шення
функції
нирок та
підвищення
рівня калію =
074;
сироватці
крові. Отже,
рекомендуєm=
0;ься
на початку
лікування
провести
моніторинг
функції
нирок та заб=
077;зпечити
підтримку
належного
водного бал
=
72;нсу
в організмі
пацієнта.
Інгібіто&=
#1088;и
переносникk=
2;
накопиченнn=
3;
(рифампіцин,
циклоспориl=
5;)
або
ефлюксного
переносникk=
2;
(ритонавір)
Валсартан
є субстрато
=
84; печінковог&=
#1086;
переносникk=
2;
накопиченнn=
3;
OATP1B1 та
печінковогl=
6;
ефлюксного
переносникk=
2;
MRP2. Супутнє
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
переносникk=
2;
накопиченнn=
3;
(рифампіцин,
циклоспориl=
5;)
або
ефлюксного
переносникk=
2;
(ритонавір) м=
1086;же
збільшуватl=
0;
системну
експозицію
валсартану.
Подві=
081;на
блокада РАА
=
57;
з БРА,
інгібітораl=
4;и
АПФ або
аліскіреноl=
4;
Дані
клінічних
досліджень
свідчать, що
подвійна
блокада РАА
=
57;
внаслідок
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ,
блокаторів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ або
аліскірену
пов’язуєтьl=
9;я
з підвищенн=
03;м
частоти
виникнення
побічних яв
=
80;щ,
таких як
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
гіперкалієl=
4;ія
та зниження
функції
нирок (у тому
числі гостр
=
72;
ниркова
недостатніl=
9;ть),
порівняно і
=
79;
застосуванl=
5;ям
одного
препарату, щ=
086;
впливає на
систему РАА
=
57;.
Тому супутн=
08;
застосуванl=
5;я
БРА –
включаючи
валсартан –
або
інгібіторіk=
4;
АПФ з
аліскіреноl=
4;
протипоказk=
2;но
пацієнтам з
цукровим
діабетом аб
=
86;
порушеннямl=
0;
функції нир
=
86;к
(ШКФ < 60 мл/хв/1,73 м2).
І&=
#1085;ші
При
проведенні
монотерапіo=
1;
валсартаноl=
4; не
виявлено
жодних
клінічно зн
=
72;чущих
взаємодій з
такими
лікарськимl=
0;
засобами: ци=
084;етидин,
варфарин,
фуросемід,
дигоксин, ат=
077;нолол,
індометациl=
5;,
гідрохлороm=
0;іазид,
амлодипін,
глібенкламo=
0;д.
Взаємl=
6;дії,
пов’язані з
амлодипіноl=
4;
i=
3;е
рекомендовk=
2;не
одночасне
застосуванl=
5;я
Грейп=
092;рут
або
грейпфрутоk=
4;ий
сік
=
Не
рекомендуєm=
0;ься
застосовувk=
2;ти
амлодипін
разом з
грейпфрутоl=
4;
або
грейпфрутоk=
4;им
соком через
можливість
підвищення
біодоступнl=
6;сті
в окремих
пацієнтів, щ=
086;
призведе до
посилення
гіпотензивl=
5;ого
ефекту
препарату.
=
053;еобхідні
заходи
безпеки при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
І&=
#1085;гібітори
CYP3A4
Од= 085;очасне застосуванl= 5;я амлодипіну = 79; інгібітораl= 4;и CYP3A4 сильної та середньої дії (інгібітори протеази, азольні протигрибкl= 6;ві засоби, макроліди, такі як еритроміциl= 5; або кларитроміm= 4;ин, верапаміл або дилтіазем) може спричиняти значне збільшення сили дії амлодипіну. Клініч&= #1085;і прояви таки = 93; фармакокінk= 7;тичних коливань м = 86;жуть бути більш виражені у п= 072;цієнтів літнього віку. О= тже, може виникнути потреба у пр= 086;веденні клінічного моніторингm= 1; та коригува = 85;ні доз.<= o:p>
Індукто&=
#1088;и
CYP3A4
(протисудом
=
85;і
засоби
[наприклад,
карбамазепo=
0;н,
фенобарбітk=
2;л,
фенітоїн,
фосфенітоїl=
5;, примідон],
рифампіцин, =
087;репарати
на основі зв=
110;робою
(Hypericum perforatum))
Дані
щодо впливу
індукторів CYP3A4 на
амлодипін
відсутні. Одночасне
застосуванl=
5;я
індукторів CYP3=
A4
(наприклад,
рифампіцин,
звіробій (Hyper=
icum
perforatum)) може
призводити
до зниження
концентрацo=
0;ї
амлодипіну
=
91; плазмі
крові.
Амлодипін
слід
використовm=
1;вати
з обережніс
=
90;ю
разом з
індукторамl=
0; CYP3=
A4.
С=
080;мвастатин
Одночас=
не
застосуванl=
5;я
амлодипіну
=
74;
дозі 10 мг з
симвастатиl=
5;ом
у дозі 80 мг
призводить
до
збільшення
=
89;или
дії
симвастатиl=
5;у
на 77 % порівнян=
;о
з монотерап=
10;єю
симвастатиl=
5;ом.
Хворим, які п=
1088;иймають
амлодипін, р=
077;комендуєть&=
#1089;я
обмежити
дозу
симвастатиl=
5;у
до 20 мг на добу=
;.
Дантр=
086;лен
(інфузія)
У
тварин
спостерігаl=
3;ися
летальні
випадки
вентрикуляl=
8;них
фібриляцій
та кардіова
=
89;кулярних
колапсів у
зв’язку з
гіперкалієl=
4;ією
після
застосуванl=
5;я
верапамілу
та дантроле
=
85;у
внутрішньоk=
4;енно.
Через ризик
гіперкалієl=
4;ії
рекомендуєm=
0;ься
уникати
супутнього
застосуванl=
5;я
блокаторів
кальцієвих
каналів,
таких як амл=
086;дипін,
пацієнтам,
схильним до
розвитку
злоякісної
гіпертерміo=
1;
та при
лікуванні
злоякісних
гіпертерміl=
1;.
i=
5;ри
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
враховуватl=
0;
наступне
І&=
#1085;ші
лікар=
1089;ькі
засоби
Згідно
з
результатаl=
4;и
досліджень
клінічної
взаємодії,
амлодипін н
=
77;
впливає на
фармакокінk=
7;тику
аторвастатl=
0;ну,
дигоксину, в=
072;рфарину
або
циклоспориl=
5;у.
Осо=
1073;ливості
застосуванl=
5;я.
Б=
077;зпеку
та
ефективнісm=
0;ь
амлодипіну
під час
гіпертонічl=
5;ого
кризу не
встановленl=
6;.
Зневодненo= 0; пацієнти та/або зі значно зниженим рівнем натрію<= o:p>
У 0,4 %
пацієнтів з
неускладнеl=
5;ою
гіпертензіn=
8;ю,
які отримув
=
72;ли
лікування
препаратом
=
42;азар А,
відзначалаl=
9;я
надмірна
гіпотензія. =
059;
пацієнтів з
активованоn=
2;
ренін-ангіо
=
90;ензиновою
системою (як,
приміром, у р=
1072;зі
дефіциту в
організмі
натрію та/аб=
086;
об’єму
циркулюючоo=
1;
крові при
прийомі
високих доз
діуретиків), =
1103;кі
отримують
блокатори
рецепторів
ангіотензиl=
5;у,
може
виникати
симптомна
гіпотензія.
Рекомендуєm=
0;ься
перед
початком за
=
89;тосування
препарату
Вазар А
провести ко
=
88;екцію
вмісту в
організмі
натрію та/аб=
086;
об’єму
циркулюючоo=
1;
крові чи
забезпечитl=
0;
ретельний
медичний
нагляд за
станом
пацієнта на
початку
лікування.
При
виникненні
гіпотензії
на тлі
застосуванl=
5;я
препарату
Вазар А,
пацієнта
необхідно
покласти на
спину та, у
разі потреб
=
80;,
здійснити
внутрішньоk=
4;енне
вливання
фізіологічl=
5;ого
розчину.
Лікування м
=
86;же
бути
відновлене
після
стабілізацo=
0;ї
артеріальнl=
6;го
тиску. =
Гіперкаліn=
8;мія
Одн&=
#1086;часне
застосуванl=
5;я
з калієвими
добавками,
калійзберіk=
5;аючими
діуретикамl=
0;,
замінникамl=
0;
солі з вміст=
086;м
калію або
іншими
лікарськимl=
0;
засобами,
здатними
підвищуватl=
0;
рівень калі=
02;
(гепарин та
ін.) слід
проводити з
обережністn=
2;
із забезпеч
=
77;нням
частого
моніторингm=
1;
рівня калію =
074;
організмі.
Стеноз
ниркової
артерії
Амлодипін/
=
74;алсартан
слід з
обережністn=
2;
застосовувk=
2;ти
для
лікування а
=
88;теріальної
гіпертензіo=
1; у
хворих з
односторонl=
5;ім
або
двостороннo=
0;м
стенозом
ниркових
артерій або
стенозом єд
=
80;ної
нирки,
оскільки у
таких
пацієнтів м
=
86;же
підвищуватl=
0;ся
рівень
сечовини та
креатиніну
=
74;
сироватці
крові.
Транспланm=
0;ація
нирок
На
даний момен
=
90;
досвід
безпечного
застосуванl=
5;я
амлодипіну/
=
74;алсартану
у хворих, які &=
#1085;ещодавно
перенесли
пересадку
нирок,
відсутній.
Порушk=
7;ння
функції
печінки
Валсартан
переважно в
=
80;водиться
з жовчю у
незміненомm=
1;
вигляді. Пер=
110;од
напіввиведk=
7;ння
амлодипіну =
10;
показники AUC
(площа під
кривою
залежності
концентрацo=
0;ї
у плазмі кро=
074;і
від часу)
збільшуютьl=
9;я
у хворих з
порушенням
функції
печінки,
однак
будь-які
рекомендацo=
0;ї
стосовно
дозування
препарату н
=
77;
розроблені.
Слід дотрим
=
91;ватися
особливої
обережностo=
0;
при признач
=
77;нні
Вазару А
пацієнтам з
порушенням
функції
печінки лег
=
82;ого
та помірног
=
86;
ступеню або
при обструк
=
90;ивних
захворюванl=
5;ях
жовчного
міхура.
Максимальl=
5;а
рекомендовk=
2;на
доза валсар
=
90;ану
для хворих з
порушенням
функції
печінки
легкого та
помірного
ступеню без
холестазу
становить 80
мг.
Застоl=
9;ування
у хворих із
нирковою
недостатніl=
9;тю
Корекція
дози Вазару =
040;
для
пацієнтів з
нирковою
недостатніl=
9;тю
легкого та
помірного ст=
091;пеню
(ШКФ > 30 мл/хв/1,73 м2)
не потрібна.
При помірні
=
81;
нирковій
недостатноl=
9;ті
рекомендуєm=
0;ься
перевіряти
рівень калі=
02;
та
креатиніну.
Супутнє
застосуванl=
5;я
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у,
включаючи
валсартан,
або
інгібіторіk=
4;
ангіотензиl=
5;перетворюв=
072;льного
ферменту з а=
083;іскіреном
протипоказk=
2;но
пацієнтам з =
087;орушеннями
функції
нирок (ШКФ < 60 м&=
#1083;/хв/1,73
м2).
Первиl=
5;ний
гіперальдоl=
9;теронізм
Паціє=
;нтам
з первинним
гіперальдоl=
9;теронізмом
не слід
застосовувk=
2;ти
антагоніст
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ валсарта
=
85;
через
ушкодження
ренін-ангіо
=
90;ензинової
системи під
дією основн
=
86;го
захворюванl=
5;я.
Ангіоневрl=
6;тичний
набряк
Повідомляl=
3;ося
про набряк
Квінке, у
тому числі
набряк горт
=
72;ні
і глотки з
обструкцієn=
2;
дихальних
шляхів та/аб=
086;
набряком
обличчя, губ =
1090;а/або
язика у
пацієнтів,
які
отримували
валсартан.
Деякі з цих
хворих мали =
074;
анамнезі ан
=
75;іоневротич=
1085;ий
набряк при
лікуванні
іншими
лікарськимl=
0;
засобами, в
тому числі
інгібітораl=
4;и
АПФ.
Пацієнтам,
у яких
розвиваєтьl=
9;я
набряк
Квінке, слід
негайно
припинити
лікування
амлодипіноl=
4;/валсартано=
1084;
і повторно н=
077;
призначати.
Застоl=
9;ування
пацієнтам і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю/після
перенесеноk=
5;о
інфаркту мі
=
86;карда
Вl=
5;аслідок
пригніченнn=
3;
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи у
чутливих
пацієнтів
функція
нирок може з=
084;інюватись.
У пацієнтів =
079;
тяжкою
серцевою не
=
76;остатністю,
функція
нирок яких
залежить ві
=
76;
активності
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи,
лікування з
=
72;
допомогою
інгібіторіk=
4;
АПФ та
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
пов’язувалl=
6;ся
з олігурією
та/або
прогресуючl=
6;ю
азотемією і (=
1088;ідко)
гострою
нирковою не
=
76;остатністю
та/або
летальними
випадками. П=
086;дібні
результати
=
87;овідомляли=
1089;я
для
валсартану.
Оцінка стан
=
91;
пацієнтів і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю
або після
перенесеноk=
5;о
інфаркту мі
=
86;карда
повинна
завжди
охоплювати
перевірку
функції
нирок. =
Вo=
0;домо,
що при
застосуванl=
5;і
амлодипіну
=
91;
пацієнтів і
=
79;
серцевою
недостатніl=
9;тю
ІІІ і IV
функціоналn=
0;ного
класу за NYHA
(Нью-Йоркськ=
072;
асоціація
кардіологіk=
4;)
неішемічноo=
1;
етіології,
амлодипін
асоціювавсn=
3;
з
підвищенняl=
4;
частоти
повідомленn=
0;
про розвито
=
82;
набряку
легень,
незважаючи
на відсутні
=
89;ть
значних
відмінностk=
7;й
у частоті
погіршення
перебігу
серцевої не
=
76;остатності,
якщо
порівнюватl=
0;
з плацебо.
Блока=
;тори
кальцієвих
каналів, у то=
1084;у
числі
амлодипін, н=
077;обхідно
застосовувk=
2;ти
з
обережністn=
2; пацієнтам
із застійно=
02;
серцевою
недостатніl=
9;тю,
через їх
здатність
підвищуватl=
0;
ризик
майбутніх
серцево-суд
=
80;нних
подій та лет=
072;льності.
С=
090;еноз
аортальногl=
6;
і
мітральногl=
6;
клапанів
Як і при
застосуванl=
5;і
будь-яких су=
076;инорозширю&=
#1074;альних
засобів, слі=
076;
з особливою
обережністn=
2; застосовув=
1072;ти
препарат
пацієнтам з=
10;
стенозом
мітральногl=
6; клапана
або
вираженим
аортальним
стенозом
нетяжкого
ступеня.
Подвій
=
85;а
блокада
ренін-ангіо
=
90;ензин-альдо&=
#1089;теронової
системи
(РААС)
Іс=
нують
свідчення, щ=
086;
при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
інгібіторіk=
4;
АПФ,
блокаторів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ або аліск=
110;рену
підвищуєтьl=
9;я
ризик
розвитку
артеріальнl=
6;ї
гіпотензії,
гіперкалієl=
4;ії
та зниження
функції
нирок (у тому
числі
гострої
ниркової
недостатноl=
9;ті).
Том=
у
не
рекомендуєm=
0;ься
подвійна
блокада РАА
=
57;
шляхом
комбінованl=
6;го
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ, блокато=
088;ів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ або
аліскірену.
У
разі, якщо
застосуванl=
5;я
подвійної
блокади
вважається
вкрай
необхідним, =
081;ого
слід провод
=
80;ти
винятково п=
10;д
наглядом
спеціалістk=
2;
та за умови
частого і ре=
090;ельного
моніторингm=
1;
функції
нирок, елект=
088;олітів
та артеріал=
00;ного
тиску.
Інгібітори
АПФ та
блокатори
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
ІІ не слід
одночасно з
=
72;стосовуват=
1080;
пацієнтам з
діабетичноn=
2;
нефропатієn=
2;.
Засто= ;сування препарату Вазар А не ви= 1074;чали в інших групах хворих, крім пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю.
Вазар
А містить
лактозу.
Пацієнтам з
рідкісними
спадковими
проблемами
непереносиl=
4;ості
галактози,
дефіцитом
лактази
Лаппа або
мальабсорбm=
4;ії
глюкози-гал
=
72;ктози
не слід
приймати да
=
85;ий
лікарський
засіб.
Застосуван&=
#1085;я
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
Ваг=
;ітність
Препарk=
2;т
протипоказk=
2;но
застосовувk=
2;ти
вагітним аб
=
86;
жінкам, які
планують
завагітнітl=
0;.
Я=
082;що
під час
лікування
цим засобом
підтверджуn=
8;ться
вагітність,
його
застосуванl=
5;я
необхідно
негайно
припинити і
замінити ін
=
96;им
лікарським
засобом,
дозволеним
до застосув
=
72;ння
вагітним.
Е=
087;ідеміологі&=
#1095;ні
дані, що
свідчать пр
=
86;
ризик
тератогеннl=
6;ї
дії після
застосуванl=
5;я
інгібіторіk=
4;
АПФ у І триме=
1089;трі
вагітності,
не є
остаточнимl=
0;.
Однак не
можна
виключати н
=
77;велике
збільшення
ризику. Поки
немає контр
=
86;льованих
епідеміолоk=
5;ічних
даних про ри=
079;ик
застосуванl=
5;я
антагоністo=
0;в
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II, подібні
ризики
можуть існу
=
74;ати
для даного
класу
препаратів.
Навіть у раз=
110;
необхідносm=
0;і
продовжуваm=
0;и
прийом анта
=
75;оністів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II пацієнток,
які плануют=
00;
вагітність,
слід переве
=
89;ти
на інші
антигіпертk=
7;нзивні
лікарські
засоби, що
мають
встановленl=
0;й
профіль
безпеки
застосуванl=
5;я
у період
вагітності. =
059;
випадку
встановленl=
5;я
вагітності
потрібно
негайно
припинити
прийом анта
=
75;оністів
рецепторів
ангіотензиl=
5;у
II і, у разі неоk=
3;хідності,
почати альт
=
77;рнативну
терапію.
В=
110;домо,
що
застосуванl=
5;я
антагоністo=
0;в
АТ2-рецепто=
;рів
у ІІ та ІІІ
триместрі
спричиняє
токсичний
вплив на плі=
076;
(зниження
функції
нирок,
маловоддя,
затримка
окостеніннn=
3;
кісток
черепа) та
неонатальнm=
1;
токсичністn=
0;
(ниркова
недостатніl=
9;ть,
гіпотензія,
гіперкалієl=
4;ія).
Я=
082;що
антагоністl=
0;
АТ2-рецепто=
;рів
застосовувk=
2;ли
у ІІ тримест=
088;і
вагітності,
рекомендуєm=
0;ься
проводити У
=
47;Д
ниркової
функції та
черепа.
Н=
077;мовлята,
чиї матері
приймали
антагоністl=
0;
АТ2-рецепто=
;рів,
потребують
уважного
нагляду з
приводу арт
=
77;ріальної
гіпотензії.
Пер=
;іод
годування
груддю
Н=
077;має
жодної
інформації
щодо
застосуванl=
5;я
Вазару А у пе=
1088;іод
годування г
=
88;уддю,
тому Вазар А =
1085;е
рекомендуєm=
0;ься
для даної
групи паціє
=
85;тів.
Натомість
бажано
використовm=
1;вати
альтернатиk=
4;ні
методи
лікування з
краще встан
=
86;вленими
профілями
безпеки
застосуванl=
5;я
у період год=
091;вання
груддю,
особливо у
випадку
новонароджk=
7;них
або недонош
=
77;них
дітей.
Ф= 077;ртильність<= o:p>
Клі= 085;ічних досліджень = 79; вивчення впливу препарату Вазар А на фертильнісm= 0;ь не проводил = 80;.
Здатність
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
=
1055;ацієнтам,
які
приймають Ва=
зар
А та керують
транспортнl=
0;ми
засобами аб
=
86;
працюють з
іншими
машинами,
слід
враховуватl=
0;,
що іноді
можуть
виникати
запаморочеl=
5;ня
або втома.
=
1040;млодипін
може мати ле=
075;кий
або помірни
=
81;
вплив на
здатність
керувати
транспортнl=
0;ми
засобами і
машинами. Як=
097;о
пацієнти, які=
; =
1087;риймають
амлодипін,
страждають
від запамор
=
86;чення,
головного
болю, втоми
або нудоти,
можливе
порушення
швидкості
реакції. Споl=
9;іб
застосуванl=
5;я
та дози. Пацієнm=
0;ам,
у яких
артеріальнl=
0;й
тиск не
регулюєтьсn=
3;
належним
чином
монопрепарk=
2;тами
амлодипіну
або
валсартану,
можна
застосовувk=
2;ти
комбінованm=
1;
терапію
препаратом
Вазар А.
Рекомендовk=
2;на
доза – 1
таблетка на
добу. Таблет=
082;и
Вазар А можн=
072;
приймати
незалежно
від прийому
їжі,
запиваючи
невеликою
кількістю
води. Перед з
=
72;міною
на фіксован
=
91;
комбінацію
рекомендуєm=
0;ься
провести
титрування
індивідуалn=
0;них
доз із
компонентаl=
4;и
(тобто
амлодипіну =
10;
валсартану). =
1059;
разі наявно
=
89;ті
клінічної
доцільностo=
0;
можна розгл=
03;нути
прямий
перехід від
монотерапіo=
1;
до
фіксованої
комбінації. Для
зручності
пацієнтів,
які
отримували
=
74;алсартан
і амлодипін =
074;
окремих
таблетках/к
=
72;псулах,
можна
перевести н
=
72;
прийом
препарату
Вазар А, що
містить ті ж
дози
компонентіk=
4;. Максимk=
2;льна
добова доза =
211;
1 таблетка 5 мг=
/80
мг або 1
таблетка 5 мг/1=
60
мг, або 1
таблетка 10 мг/=
160
мг (максимал=
100;но
допустимі
дози
компонентіk=
4; препарату
– 10 мг за
вмістом
амлодипіну, 320
мг за вмісто=
084;
валсартану). Зас=
;тосування
пацієнтам з
нирковою
недостатніl=
9;тю Клінічl=
5;і
дані
стосовно па
=
94;ієнтів
з тяжкими
порушеннямl=
0;
функції
нирок
відсутні.
Корекція
дози для
пацієнтів з
нирковою
недостатніl=
9;тю
легкого та
помірного с
=
90;упеня
не потрібна.
При помірні
=
81;
нирковій
недостатноl=
9;ті
рекомендуєm=
0;ься
проводити
перевірку
рівнів калі=
02;
та
креатиніну. Зас=
;тосування
пацієнтам з
печінковою
недостатніl=
9;тю Препарk=
2;т
Вазар А
протипоказk=
2;ний
пацієнтам з =
090;яжкими
порушеннямl=
0;
функції
печінки. Слід
дотримуватl=
0;ся
обережностo=
0;
при признач
=
77;нні
препарату
Вазар А
хворим із
печінковою
недостатніl=
9;тю
або обструк
=
94;ією
жовчних
шляхів. Для
хворих з
печінковою
недостатніl=
9;тю
легкого та п=
086;мірного
ступеня без
холестазу
максимальнk=
2;
рекомендовk=
2;на
доза
валсартану
становить 80
мг. Рекоменд=
072;ції
дозування
амлодипіну
для
пацієнтів і
=
79;
печінковою
недостатніl=
9;тю
легкого та п=
086;мірного
ступеня не
встановленo=
0;.
При перевед
=
77;нні
відповідниm=
3;
пацієнтів з
гіпертонічl=
5;ою
хворобою з
порушенням
функції
печінки на
прийом
амлодипіну
або препара
=
90;у
Вазар А,
необхідно
використовm=
1;вати
найнижчу
наявну дозу
амлодипіну
=
91;
вигляді мон
=
86;терапії
або
амлодипіну
=
74;
якості комп
=
86;нента
комбінованl=
6;го
лікарськогl=
6;
засобу
відповідно. Пац=
;ієнти
літнього
віку (≥65 років=
) Збільшk=
7;ння
дозування
хворим літн=
00;ого
віку слід
проводити з
обережністn=
2;.
При перевед
=
77;нні
відповідниm=
3;
пацієнтів з
гіпертонічl=
5;ою
хворобою з
порушенням
функції печ=
10;нки
на прийом
амлодипіну
=
72;бо
препарату
Вазар А
необхідно
використовm=
1;вати
найнижчу
наявну дозу
амлодипіну
=
91;
вигляді мон
=
86;препарату
або
амлодипіну
=
74;
якості комп
=
86;нента
комбінованl=
6;го
лікарськогl=
6;
засобу відп
=
86;відно. Діти. Бе=
зпека
та
ефективнісm=
0;ь
застосуванl=
5;я
препарату В=
072;зар
А дітям
і підліткам =
074;іком
до 18 років не
встановленo=
0;.
Дані щодо за=
089;тосування
лікарськогl=
6;
засобу у цій
групі хвори
=
93;
відсутні. Пере=
1076;озування.
Симпто=
1084;и Випадки
передозуваl=
5;ня
препаратом В=
072;зар
А
не відзнача
=
83;ись.
Основним
симптомом
передозуваl=
5;ня
валсартаноl=
4;
може бути
виражена
гіпотензія
із
запаморочеl=
5;ням.
Передозуваl=
5;ня
амлодипіноl=
4;
може
призводити
до наростаю
=
95;ої
периферичнl=
6;ї
вазодилатаm=
4;ії
і, можливо,
виникнення
рефлекторнl=
6;ї
тахікардії. =
055;овідомляло&=
#1089;я
про випадки
вираженої і
потенційно
тривалої
системної
гіпотензії, =
091;
тому числі з
шоком і
летальними
наслідками. Лікува=
1085;ня Як=
;що
препарат бу
=
74;
прийнятий
нещодавно, д=
086;цільно
розглянути
питання про
стимуляцію
блювання аб
=
86;
проведення
промивання
=
96;лунка. В=
089;моктування
амлодипіну
значно
знижується
при
застосуванl=
5;і
активованоk=
5;о
вугілля одр
=
72;зу
ж або упродо=
074;ж
двох годин
після
прийому
амлодипіну.
Клінічно зн
=
72;чуща
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
спричинена
передозуваl=
5;ням
препарату В=
072;зар
А,
вимагає
активної
підтримки
серцево-суд
=
80;нної
системи, у то=
1084;у
числі з
частим
моніторингl=
6;м
функції сер
=
94;я
і дихання, пі=
1076;няттям
кінцівок та
контролем
об’єму цирк
=
91;люючої
рідини і
діурезу. З
метою
відновленнn=
3;
тонусу суди
=
85; та
артеріальнl=
6;го
тиску можна =
079;астосовува&=
#1090;и
судинозвужm=
1;вальний
засіб, за
умови
відсутностo=
0;
протипоказk=
2;нь
для його
призначеннn=
3;.
Застосуванl=
5;я
кальцію глю
=
82;онату
внутрішньоk=
4;енно
може бути
корисним дл=
03;
нейтралізаm=
4;ії
наслідків
блокади
кальцієвих
каналів. Валсартан
та амлодипі
=
85;
не
виводяться
=
79;
організму з
=
72;
допомогою
гемодіалізm=
1;. По=
073;ічні
реакції. Н=
072;ступні
побічні
реакції
зустрічалиl=
9;я
найчастіше
або мали
важкий пере
=
73;іг:
назофарингo=
0;т,
грип,
гіперчутлиk=
4;ість,
головні бол=
10;,
запаморочеl=
5;ня,
ортостатичl=
5;а
гіпотензія,
набряки,
«м’які»
набряки,
набряк
обличчя,
периферичнo=
0;
набряки,
втома, почерв=
086;ніння
обличчя,
астенія і пр=
080;пливи. Інфекці&=
#1111;:
назофаринk=
5;іт,
грип. З боку
крові та лім=
092;атичної
системи:
зменшення
гемоглобінm=
1;
та
гематокритm=
1;,
лейкопенія,
нейтропеніn=
3;,
тромбоцитоl=
7;енія,
що інколи
супроводжуn=
8;ться
пурпурою. З боку
імунної
системи: гіп=
;ерчутливіс
=
90;ь. З боку
обміну
речовин та м=
077;таболізму:
анорексія,
гіперкальцo=
0;ємія,
гіперглікеl=
4;ія,
гіперліпідk=
7;мія,
гіперурикеl=
4;ія,
гіпокаліємo=
0;я,
гіпонатрієl=
4;ія. З боку
органів зор
=
91;:
порушення
зору, погіршення
гостроти
зору, зорові
розлади. З боку
психіки: д=
077;пресія,
тривожністn=
0;,
безсоння/по
=
88;ушення
сну, зміни
настрою,
сплутаністn=
0;
свідомості. З боку
нервової
системи: поруше&=
#1085;ня
координаціo=
1;, головнl=
0;й
біль,
запаморочеl=
5;ня,
сонливість, =
087;остуральнe
запаморочеl=
5;ня,
парестезія,
дисгевзія,
екстрапіраl=
4;ідний
синдром, гіп=
077;ртонус,
периферичнk=
2;
нейропатія,
нейропатія,
синкопе,
тремор,
гіпестезія. З боку
органів
слуху і лабі=
088;инту:
вертиго,
шум у вухах. З боку
серцево-суд
=
80;нної
системи: тах=
;ікардія,
відчуття
серцебиття,
непритомніl=
9;ть,
ортостатичl=
5;а
гіпотензія,
артеріальнk=
2;
гіпотензія,
аритмія (у то=
1084;у
числі
брадикардіn=
3;,
шлуночкова
тахікардія
та фібриляц=
10;я
передсердь), =
span>інфар=
;кт
міокарда,
гіперемія,
васкуліт. З боку
дихальної
системи: каш=
;ель,
задишка, біл=
100;
у горлі і
гортані,
риніт. З боку
шлунково-ки
=
96;кового
тракту: неприє=
1084;ні
відчуття у ж=
080;воті,
абдоміналь=
1085;ий
біль, запор,
діарея, змін=
072;
ритму
випорожненl=
5;я,
сухість у
роті, порушення
функції киш
=
77;чнику,
диспепсія,
гастрит,
гіпертрофіm=
5;ний
гінгівіт,
панкреатит,
блювання,
нудота. З
боку
гепатобіліk=
2;рної
системи: відхилеl=
5;ня
біохімічниm=
3;
показників
печінки, у то=
1084;у
числі
збільшення
білірубіну
крові, гепат=
080;т,
внутрішньоl=
7;ечінковий
холестаз, жо=
074;тяниця. З боку
шкіри і
підшкірних
тканин: ало=
;пеція,
ангіоневроm=
0;ичний
набряк, буль=
086;зний
дерматит,
еритема,
мультиформl=
5;а
еритема,
екзантема,
підвищене
потовиділеl=
5;ня,
фоточутливo=
0;сть,
свербіж,
пурпура,
висипання,
зміна
забарвленнn=
3;
шкіри,
кропив’янкk=
2;
та інші форм=
080;
висипань,
ексфоліатиk=
4;ний
дерматит,
синдром Сті
=
74;енса-Джонсо&=
#1085;а,
набряк
Квінке. З боку
кістково-м’=
03;зової
та сполучно=
11;
тканини: наб=
;ряки
суглобів,
біль у спині,
артралгія,
м'язові судо=
084;и,
відчуття
тяжкості, міалгі=
1103;, <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>набря=
;кання
гомілок. З боку
нирок і
сечовидільl=
5;ої
системи: під=
;вищення
креатиніну
крові,
порушення с
=
77;човиділенн=
1103;,
ніктурія,
збільшення
частоти
сечовипускk=
2;ння,
поліурія,
ниркова нед
=
86;статність
та порушенн=
03; функції
нирок. З боку
репродуктиk=
4;ної
системи: пор=
;ушення
еректильноo=
1;
функції, імпотен=
1094;ія,
гінекомастo=
0;я. Загальні
порушення: а=
089;тенія,
дискомфорт,
нездужання,
втомлюваніl=
9;ть,
набряк
обличчя,
гіперемія,
припливи,
некардіогеl=
5;ний
біль у
грудях,
набряки,
периферичнo=
0;
набряки,
біль, набряк м’як=
их
тканин. Лабораторн&=
#1110;
та
інструментk=
2;льні
дані: підвищення
рівня калію
крові,
збільшення
маси тіла,
зменшення
маси тіла. Перифеl=
8;ичний
набряк,
відомий
побічний еф
=
77;кт
амлодипіну, =
091;
пацієнтів,
які
застосовувk=
2;ли
комбінацію
=
42;азар
А, в цілому
відзначавсn=
3;
з меншою
частотою, ні=
078;
на тлі
застосуванl=
5;я
амлодипіну
окремо. Неба=
078;ані
реакції, що
раніше
відзначалиl=
9;я
при
застосуванl=
5;і
одного з
компонентіk=
4;
препарату
(амлодипіну =
072;бо
валсартану),
можуть тако
=
78;
виникати і п=
088;и
застосуванl=
5;і
препарату
Вазар А,
навіть якщо
вони не були =
1074;ідзначені
у ході
проведення
клінічних
досліджень
=
72;бо
у постмарке
=
90;инговий
період. Поб=
;ічні
дії, що
виникають
при
застосуванl=
5;і
амлодипіну: сонли=
;вість,
запаморочеl=
5;ня,
серцебиття,
болі у живот=
110;,
нудота,
набряк
гомілки,
безсоння, зм=
110;ни
настрою (у то=
1084;у
числі
тривожністn=
0;),
депресія,
тремор, дисг=
077;взія,
синкопе,
гіпестезія,
порушення з
=
86;ру
(у тому числі
диплопія),
дзвін у
вухах,
гіпотонія,
диспное,
риніт,
блювання,
диспепсія,
алопеція,
пурпура,
знебарвленl=
5;я
шкіри, збіль=
096;ення
пітливості,
свербіж,
екзантема,
біль у м'язах,
м'язові
спазми, болі,
розлади
сечовипускk=
2;ння,
підвищення
частоти сеч
=
86;випускань,
імпотенція,
гінекомастo=
0;я,
біль у
грудях,
загальне
нездужання,
збільшення
=
84;аси
тіла,
зменшення м
=
72;си
тіла,
сплутаністn=
0;
свідомості,
лейкопенія,
тромбоцитоl=
7;енія,
алергічні
реакції,
гіперглікеl=
4;ія,
гіпертонія,
периферичнk=
2;
невропатія,
інфаркт
міокарда,
аритмія (у то=
1084;у
числі
брадикардіn=
3;,
шлуночкова
тахікардія =
10;
фібриляція
передсердь),
васкуліт, па=
085;креатит,
гастрит,
гіпертрофіm=
5;ний
гінгівіт,
гепатит,
жовтяниця,
підвищення
рівня печін
=
82;ових
ферментів (в
основному
пов’язано з =
093;олестазом),
ангіоневроm=
0;ичний
набряк,
мультиформl=
5;а
еритема,
кропив'янка,
ексфоліатиk=
4;ний
дерматит,
синдром
Стівенса-Дж
=
86;нсона,
набряк
Квінке,
світлочутлl=
0;вість.
Зареєстров&=
#1072;но
виняткові
випадки
екстрапіраl=
4;ідного
синдрому.
Поб=
;ічні
дії, що
виникають
при
застосуванl=
5;і
валсартану: зниже=
;ння
гемоглобінm=
1;,
зниження
гематокритm=
1;,
нейтропеніn=
3;, тромбоцито&=
#1087;енія,
збільшення
=
88;івня
калію в
сироватці
крові,
підвищення
показників
функції
печінки, у то=
1084;у
числі
збільшення
білірубіну
=
74;
сироватці
крові,
ниркова
недостатніl=
9;ть
і порушення
роботи ниро
=
82;,
підвищення
рівня
креатиніну
=
74;
сироватці
крові,
ангіоневроm=
0;ичний
набряк,
міалгія,
васкуліт,
гіперчутлиk=
4;ість,
у тому числі
сироватковk=
2;
хвороба.
Те=
088;мін
придатностo=
0;. 3
роки.
Умови
зберігання. Зберігати
при
температурo=
0;
не вище 30 °С.
Зберігати у
недоступноl=
4;у
для дітей
місці.
Упаковка.
По 7 =
1090;аблеток
у блістері,
по 2 або 4
блістери у короб=
;ці;
по 10
таблеток у
блістері, по 3
або 9
блістерів у
коробці.
Кат=
;егорія
відпуску. За
рецептом.
Виробн=
1080;к.
Ба=
083;канфарма-Ду=
пниця
АТ.
Місцез=
1085;аходження
виробника т
=
72;
адреса місц=
03;
провадженнn=
3; його
діяльності. =
&nb=
sp;
Вул.
Самоковськk=
7;
шосе 3,
Дупниця, 2600,
Болгарія.