ЗАТВЕРДЖЕi= 3;О

ІНСТРУК = 62;ІЯ

= 076;ля медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

= 050;О-СЕНТОР^®

(CO= -SENTOR^®)

Ск= 083;ад:

діючі речовини: лозартан калію і гідрохлороm= 0;іазид;

1 та&= #1073;летка, вкрита плів = 82;овою оболонкою, містить 50 мг лозартану калію і 12,5 мг гідрохлороm= 0;іазиду або 100 мг лозартану калію і 25 мг гідрохлороm= 0;іазиду;

<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:UK'>до= 087;оміжні речовини:

ядро: магнію стеарат, лактози моногідрат, крохмаль прежелатинo= 0;зований, целюлоза мікрокристk= 2;лічна;

плів = 82;ова оболонка: оп&#= 1072;дрі II оранжевий (полівініло = 74;ий спирт, титан= 091; діоксид (E 171), поліетиленk= 5;ліколь, тальк, заліз= 072; оксид жовти = 81; (Е 172), жовтий за= 093;ід FCF<= /span> (E 110), заліза окси = 76; чорний (Е 172)).=

Лікарсь = 82;а форма. Таблет= 082;и, вкриті плів = 82;овою оболонкою.=

= 054;сновні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

Ко-Сент= 086;р^®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 50 мг/12,5 мг: кру= глі, двоопукл&= #1110; таблетки<= /span>, вкриті пл= івковою оболонко&= #1102; оранжево&= #1075;о кольору,= з гравіюваннn= 3;м «С 23» з одного боку.

Діам= ;етр близько 9 мм.

Ко-Сент= 086;р^®, таблетки, вкриті плівковою оболонкою, 100 мг/25 мг: овальні, двоопуклі таблетки, вкриті плів = 82;овою оболонкою, оранжевого кольору, з гравіюваннn= 3;м «С 24» з одного боку. Довший діаметр близько 15,5 мм, коротший діаметр бли = 79;ько 8 мм.

Фармако = 90;ерапевтичн&#= 1072; група.

Засо= ;би, які впливають н = 72; ренін-ангіо = 90;ензинову систему, ант= 072;гоністи ангіотензиl= 5;у ІІ та діуретики. Л= 086;зартан та діуретик = 80;.

Код АТХ С09D A01.

Фармак = 86;логічні властивостo= 0;.

= 060;армакодина&= #1084;іка.

Лозарта = 85;/гідрохлоро&= #1090;іазид

Відомо, що одночасне застосуванl= 5;я лозартану і гідрохлороm= 0;іазиду спричиняє адитивний е = 92;ект на зниження артеріальнl= 6;го тиску, знижу= 102;чи його більшо= 02; мірою, ніж кожен із компонентіk= 4; окремо. Припускаютn= 0;, що це пов’яз= 072;но із взаємодопоk= 4;нюючою дією обох компонентіk= 4;. Крім того, в результаті діуретичноo= 1; дії гідрохлороm= 0;іазид збільшує активність = 88;еніну в плазмі крові та виділення альдостероl= 5;у, а також знижує вміс = 90; калію і збільшує рівень ангіотензиl= 5;у II у плазмі крові. Лозартан бл = 86;кує всі фізіологічl= 5;о значущі дії ангіотензиl= 5;у II і за допомогою інгібуваннn= 3; альдостероl= 5;у може зменшувати = 74;трату іонів калію, спричинену сечогіннимl= 0; засобами.=

Відомо, що лозартан володіє слабким і минущим урикозуричl= 5;им ефектом. Гідрохлороm= 0;іазид невеликою м= 10;рою збільшує концентрацo= 0;ю сечової кислоти у пл= 072;змі крові; комбінація лозартану т = 72; гідрохлороm= 0;іазиду сприяє зниженню гіперурикеl= 4;ії, спричиненоo= 1; прийомом діуретика.=

Антигіперт&= #1077;нзивний ефект лозартану т = 72; гідрохлороm= 0;іазиду триває протягом 24 годин.

Відомо, що у клінічних дослідженнn= 3;х тривалістю щонайменше один рік антигіпертk= 7;нзивний ефект зберігався при безперервнl= 6;му лікуванні. Незважаючи на значне зниження артеріальнl= 6;го тиску, застосуванl= 5;я препарату К = 86;-Сентор^® не чинило клінічно значущого ефекту на ча= 089;тоту серцевих скорочень. У клінічних дослідженнn= 3;х після 12 тижнів зас= 090;осування комбінації лозартан 50 мг/гідрохл= 086;ротіазид 12,5 мг було зареєстровk= 2;но зниження діастолічнl= 6;го артеріальнl= 6;го тиску у положенні сидячи в середньому на 13,2 мм ртутн= ого стовпчика.=

Комбінація лозартан/гі = 76;рохлоротіа&#= 1079;ид однаково еф = 77;ктивно знижувала артеріальнl= 0;й тиск у чолов= 110;ків і жінок, в осіб негроїдної раси та в осіб інших рас, у молодших пацієнтів (< 65&nb= sp;років) і пацієнтів літнього віку (≥ 65 рокі&= #1074;); препарат ефективний для пацієнтів з будь-яким ступенем тяжкості артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;.

Лозарта = 85;

Лозарт = 72;н - це синтетичниl= 1; антагоніст рецептора ангіотензиl= 5;у II (тип АТ₁), що застосовуєm= 0;ься перорально. Ангіотензиl= 5; II є потужним вазоконстрl= 0;ктором, головним гормоном ренін-ангіо = 90;ензинової системи, а також ключовою ланкою розвитку артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;. Ангіотензиl= 5; II зв’язуєтьсn= 3; з рецепторамl= 0; АТ₁, які знаходятьсn= 3; у багатьох тканинах (наприклад, у гладких м’я = 79;ах судин, наднирковиm= 3; залозах, нирках та се= 088;ці), і спричиняє низку важливих біологічниm= 3; ефектів, включаючи вазоконстрl= 0;кцію і вивільнен = 85;я альдостероl= 5;у. Ангіотензиl= 5; II також стимулює проліферацo= 0;ю клітин гладкої мус = 82;улатури.

Лозартан селективно блокує АТ₁-l= 8;ецептори. In vitro та in vivo лозартан та його фармакологo= 0;чно активний метаболіт карбонової кислоти (Е-3174) блокують вс= 10; фізіологічl= 5;о значущі ефекти ангіотензиl= 5;у II незалежно від джерела або шляху йо= 075;о синтезу.

Лозарт = 72;н не володіє агоністичнl= 6;ю дією, він також не блокує рецептори інших гормонів аб = 86; іонні канал = 80;, які відіграють важливу рол= 00; у регуляції серцево-суд = 80;нної системи. Крі= 084; того, лозартан не пригнічує АПФ (кіназу II), фермент, яки= 081; розщеплює брадикінін. Через це не відзначаєтn= 0;ся посилення побічних ді = 81;, пов’язаних із брадикінінl= 6;м.

При з&= #1072;стосуванні= ; лозартан&= #1091; спостері&= #1075;ається пригніче&= #1085;ня негативногl= 6; зворотного зв’язку ангіотензиl= 5;у ІІ на се= 082;рецію реніну, що при&#= 1079;водить до підвищення активност= і реніну у= плазмі крові. Підвищен&= #1085;я активнос&= #1090;і реніну призводит= ь до підвищення концентра= ції ангіотен&= #1079;ину II у плаз= ;мі крові. Незважаючl= 0; на це, антигіпер= тензивна активніс&= #1090;ь і знижен= ня концентр&= #1072;ції альдосте&= #1088;ону у плазмі= крові &#= 1079;берігаютьс= я, що вк= 072;зує на еф= 077;ктивну блокаду = рецепторі= в ангіотен&= #1079;ину II. Після припинення лікування лозартано= м активніс&= #1090;ь реніну у плаз&#= 1084;і крові та= концентра= ція ангіотен&= #1079;ину II повер= таються до по= 095;аткових значень протягом 3 днів.

І лозартан, o= 0; його основний активний метаболіт мають значн = 86; більшу спорідненіl= 9;ть до рецепторів = 40;Т₁,ніж до рецепторів = 40;Т₂. У перерахув = 72;нні на масу активний метаболіт у 10-= 40 разів активніший за лозартан.

Відомо, що у дослідженнo= 0;, спеціально розробленоl= 4;у для оцінки частоти виникнення кашлю у паці= 108;нтів, які отримують лозартан, порівняно з = 087;ацієнтами, які отримують інгібітори АПФ, частота виникнення кашлю, про яку повідом = 83;яли пацієнти, як= 110; отримували лозартан аб = 86; гідрохлороm= 0;іазид, була схожою та значно нижчою, ніж у пацієнтів, які отримували інгібітор А = 55;Ф. Також загальний аналіз дани = 93; 16 подвійних сліпих клінічних досліджень = 79; участю 4131 пац&= #1110;єнта показав, що частота випадків розвитку ка = 96;лю, про які ініціативнl= 6; повідомлялl= 0; пацієнти, як= 110; отримували лозартан, бу= 083;а схожою (3,1 %) із частотою у пацієнтів, які отримували плацебо (2,6 %) аk= 3;о гідрохлороm= 0;іазид (4,1 %), у той час як цей показник ст = 72;новив 8,8 % у пацієнтів, які отримували інгібітори = 40;ПФ.

У пацієнтів з артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю у поєднанні = 079; протеїнуріn= 8;ю без цукрово = 75;о діабету застосуванl= 5;я лозартану калію значн = 86; знижує протеїнуріn= 2;, а також фракційну екскрецію а = 83;ьбуміну та IgG. Лозартан підтримує рівень клуб = 86;чкової фільтрації = 10; знижує фільтраційl= 5;у фракцію. У цілому лоза = 88;тан спричиняє зниження концентрацo= 0;ї сечової кислоти у сироватці крові (зазви= 095;ай < 0,4 мг/дл), що зберігаєтьl= 9;я у процесі тр= 080;валої терапії.

Лозартан не впливає на автономні рефлекси і н= 077; чинить тривалого впливу на рівень норепін = 77;фрину у плазмі крові.

У пацієнтів із недостатніl= 9;тю лівого шлуночка застосуванl= 5;я лозартану в дозах 25 мг і 50 мг спричиняло позитивні гемодинаміm= 5;ні і нейрогорм = 86;нальні ефекти, що характеризm= 1;валися підвищенняl= 4; серцевого індексу і зн= 080;женням тиску в кінцевих легеневих капілярах, зниженням системного судинного опору, середнього артеріальнl= 6;го тиску, а також зниженням ч = 72;стоти серцевих скорочень т = 72; рівня альдо = 89;терону і норадреналo= 0;ну, що циркулюють = 91; крові, відповідно. Прояви артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 91; цієї групи пацієнтів і = 79; серцевою недостатніl= 9;тю були дозозалежнl= 0;ми.

Дослідж = 77;ння у пацієнтів = 079; артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю

Відомо, що у контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х застосуванl= 5;я лозартану 1 р&#= 1072;з на добу пацієнтам з= 10; слабкою та помірною есенціальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю дозволило досягти статистичнl= 6; значущого зниження систолічноk= 5;о та діастолі = 95;ного артеріальнl= 6;го тиску. Вимірюваннn= 3; артеріальнl= 6;го тиску через 24 години піс= 083;я прийому препарату порівняно з вимірюваннn= 3;м через

5-6 годин після прийому показали, що зниження артеріальнl= 6;го тиску трива= 08; впродовж 24 г= 086;дин; природний добовий рит = 84; був збережений. Зниження ар = 90;еріального тиску наприкінці інтервалу д = 86;зування становило 70-80 % від ефекту, що спостері = 75;ався через 5-6 годин після прийому пре = 87;арату.

Припинення прийому лозартану у = 087;ацієнтів з артеріаль = 85;ою гіпертензіn= 8;ю не призводило до раптовог = 86; підвищення артеріальнl= 6;го тиску (синдром відміни). Незважа= ;ючи на значне зниження артеріальнl= 6;го тиску, лозартан не чинив клінічно значущого впливу на частоту серцевих скорочень.=

Застосуван&= #1085;я лозартану є однаково ефективним = 91; чоловіків і жінок, у молодих пац= 10;єнтів (<65 років) і у пацієнтів літнього віку з артер= 110;альною гіпертензіn= 8;ю.

До= 089;лідження LIFE (Losartan Intervention For Endpoint = - дослідженнn= 3; впливу лозартану н = 72; кінцеву точку зниження тяжкості артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1;).

Ві= 076;омо, що інтервенціl= 1;не дослідженнn= 3; лозартану для досягнення цільового зниження артеріальнl= 6;го тиску при ар= 090;еріальній гіпертензіo= 1; (дослідженн= 03; LIFE) було рандомізовk= 2;ним, потрійно сліпим дослідженнn= 3;м з активним контролем з участю 9193 пацієнтів з артеріаль = 85;ою гіпертензіn= 8;ю віком від 55 до 80 років, які мали гіпертрофіn= 2; лівого шлуночка за результатаl= 4;и ЕКГ. Пацієнт= 110;в випадковим чином розподілялl= 0; до груп ліку= 074;ання або лозартаном = 91; дозі 50 мг 1 ра&#= 1079; на добу, або атенололом = 91; дозі 50 мг 1 раз на добу. Якщо не вдав= 072;лося досягти цільового показника (<140/90 мм рт. ст.), до лікуванн= 03; спершу додавали гідрохлороm= 0;іазид (12,5 мг) та, у раз= 110; потреби, доз= 091; лозартану а = 73;о атенололу збільшувалl= 0; до 100 мг на добу. У разі п&= #1086;треби додавали інші антигіпертk= 7;нзивні засоби для досягнення цільового показника артеріальнl= 6;го тиску, окрім інгібіторіk= 4; АПФ, антагоністo= 0;в ангіотензиl= 5;у ІІ або бета-блокат = 86;рів.

Се= 088;едня тривалість періоду подальшого = 89;постережен&#= 1085;я становила 4,8 &#= 1088;оку.

Ос= 085;овним параметром ефективносm= 0;і був комбіно = 74;аний показник за = 93;ворюваност&#= 1110; серцево-суд = 80;нної системи та л= 077;тальності через порушення роботи серцево-суд = 80;нної системи, яки= 081; вимірювали за зниження = 84; загальної частоти лет = 72;льних наслідків ч = 77;рез серцево-суд = 80;нні захворюванl= 5;я, інсульт та інфаркт міокарда. Артеріальнl= 0;й тиск був зна= 095;но нижчим порівняно з даними, отриманими = 91; двох групах. &#= 1059; результаті лікування лозартаном ризик зменш = 80;вся на 13 % (p =3D 0,021, 95 % довірчий інтервал 0,77-0,98) порівняно з пацієнтами, які отримували = 72;тенолол. Таким чином, основний комбінованl= 0;й кінцевий ре = 79;ультат був досягнутий. = 062;ей результат п = 77;реважно належить до зниження кількості інсультів. У результаті лікування лозартаном ризик інсульту зм = 77;ншився на 25 % порівняно з лікуванням атенололом (p&n= bsp;=3D 0,001, 95 % довірчий інтервал 0,63-0,89). <= /o:p>

Мі= 078; групами лік = 91;вання не відзнача = 83;ося значущої різниці частоти лет = 72;льних наслідків ч = 77;рез серцево-суд = 80;нні захворюванl= 5;я та інфаркт міокарда.=

Ві= 076;омо, що у двох масштабних рандомізовk= 2;них контрольовk= 2;них дослідженнn= 3;х (ONTARGET (ONgoing= Telmisartan Al= one and in= combination wi= th Ramipril Gl= obal Endpoint Tr= ial/Мі&#= 1078;народне дослідженнn= 3; з досягненн= 03; цільових показників при тривалому лікуванні телмісартаl= 5;ом як монотерапіo= 1; та комбінованl= 6;ї терапії з ра= 084;іприлом)) та VA NEPHRON-D (The Veterans Af= fair Nephropathy in= Diabetes/ Дослідж&#= 1077;ння лікування нефропатії = 91; пацієнтів з діабетом у Відділенні ветеранів)) вивчали застосуванl= 5;я комбінації інгібітора АПФ з блокатором рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ.

До= 089;лідження ONTARGET проводили з участю пацієнтів, які в анамнезі мали серцев = 86;-судинні чи церебровасl= 2;улярні захворюванl= 5;я або цукрови = 81; діабет ІІ тl= 0;пу з ознаками ішемічного ураження органів. У дослідженнo= 0; VA NEPHRON-D брали участь пацієнти з цукровим діабетом ІІ типу та діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

У цих дослідженнn= 3;х не був продемонстl= 8;ований значущий позитивний ефект на результати = 79; точки зору стану нирок та/або серцево-суд = 80;нної системи та л= 077;тальності, при цьому існував високий ризик гіперкалієl= 4;ії, гострого ураження нирок та/або артеріальнl= 6;ї гіпотензії порівняно з монотерапіn= 8;ю. Ці результати також засто = 89;овні до інших інгібіторіk= 4; АПФ і блокаторів рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ, зважаючи на їх схожі фармакодинk= 2;мічні властивостo= 0;. Тому інгібі = 90;ори АПФ і блокатори рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ не слід застосовувk= 2;ти одночасно пацієнтам і = 79; діабетичноn= 2; нефропатієn= 2;.

Ві= 076;омо, що дослідженнn= 3; ALTITUDE (A= liskiren Trial in Type 2 Diabetes Using <= /span>Cardiovascular and Renal <= /span>Disease Endpoints/Дослід= 078;ення аліскірену = 91; пацієнтів з діабетом ІІ&nbs= p;типу із застосуванl= 5;ям основних параметрів = 79; точки зору стану серцево-суд = 80;нної системи та нирок) прово= 076;или для вивченн= 03; позитивногl= 6; впливу додавання аліскірену до стандартноo= 1; терапії інг= 10;бітором АПФ або блок= 072;тором рецепторів ангіотензиl= 5;у ІІ у пацієнтів = 079; цукровим діабетом ІІ&nbs= p;типу та хронічни = 84; захворюванl= 5;ям нирок, серце= 074;о-судинним захворюванl= 5;ям або обома ви= 076;ами захворюванn= 0;. Дослідженнn= 3; було припин = 77;но достроково через високий ризик побічних реакцій. Частота лет = 72;льних наслідків через серцево-суд = 80;нні захворюванl= 5;я та інсульт була вищою у групі застосуванl= 5;я аліскірену, ніж у групі плацебо, і по&#= 1073;ічні реакції, у то&#= 1084;у числі серйо = 79;ні (гіперкаліє = 84;ія, артеріальнk= 2; гіпотензія та ниркова недостатніl= 9;ть), реєструвалl= 0;ся частіше у групі аліскірену порівняно з групою плацебо.

Гідрохл = 86;ротіазид

Це діуретичниl= 1; засіб, похідний тіазидів. Ме= 093;анізм антигіпертk= 7;нзивної дії тіазидн = 80;х діуретиків = 85;евідомий. Тіазиди діють на реабсорбціn= 2; електролітo= 0;в у дистальни = 93; канальцях нирок, приблизно о = 76;наково посилюють виділення іонів натрі= 02; і хлору. Гідрохлороm= 0;іазид завдяки своїй діуретичніl= 1; дії знижує об’єм плазм = 80; крові, збільшує активність реніну і підсилює виділення альдостероl= 5;у, що посилює виділення іонів калію = 110; бікарбонатm= 1; із сечею та знижує концентрацo= 0;ю калію у плазмі кров= 10;. Зв’язок реніну та альдостероl= 5;у регулюєтьсn= 3; ангіотензиl= 5;ом II, тому одночасне застосуванl= 5;я антагоністk= 2; рецепторів = 72;нгіотензин&#= 1091; II виявляє зворотний ефект на виведення калію, сприч= 080;нене прийомом тіазидних діуретиків.

Після пероральноk= 5;о прийому пос = 80;лений діурез починаєтьсn= 3; протягом 2 годин, досягає пік = 91; приблизно через 4 годин&#= 1080; і триває протягом 6-12 годин, антиг= 110;пертензивн&= #1072; дія триває протягом ма = 82;симум 24 годин.

Не= 084;еланомний рак шкіри (НМРШ)

На підставі доступних даних, отриманих в = 077;підеміолог&= #1110;чних дослідженнn= 3;х, описаний вз = 72;ємозв’язок між сумарно= 02; дозою гідро = 93;лоротіазид&#= 1091; і розвитком = 053;МРШ. Одне дослід = 78;ення включало 71533 випадки базально-кл= 10;тинної карциноми (БКК) та 8629 випа= 076;ків плоскоклітl= 0;нної карциноми (ПКК), група контролю – 1430833 та 172462 особи відповідно. Застосуванl= 5;я високих доз гідрохлороm= 0;іазиду (сумарна доз= 072; ≥50000 мг) характеризm= 1;валося наступним скоригованl= 0;м співвідношk= 7;нням шансів: 1,29 (95 % ДІ: 1,23-1,35) – для БКК і 3,98= (95 % ДІ: 3,68-4,31) – для ПКК. Чіткий взаємозв’яk= 9;ок між сумарно= 02; дозою і ризиком розвитку раку шкіри простежуваk= 4;ся і при БКК, і при ПКК. Інше дослідженнn= 3; показало можливий взаємозв’яk= 9;ок між раком губи (ПКК) і застосуванl= 5;ям гідрохлороm= 0;іазиду: 633 випадки раку губи співвідносl= 0;ли з 63067 суб’єктаl= 4;и групи контролю з використанl= 5;ям методу випадкової вибірки. Продемонстl= 8;овано взаємозв’яk= 9;ок із сумарною дозою зі співвідношk= 7;нням шансів 2,1 (95 % ДІ: 1,7-2,= 6), показник збільшувавl= 9;я до 3,9 (3,0-4,9) при застосуванl= 5;і високих доз = 075;ідрохлорот&= #1110;азиду (~ 25000 мг) = 10; до 7,7 (5,7-10,5) – при застосуванl= 5;і найвищих сумарних до = 79; препарату (~ 100000 мг).

Фармако = 82;інетика.=

Всмокту = 74;ання

Ло= 079;артан

Після перор= ального прийому лоз = 72;ртан добре всмок = 90;ується, піддається первинному метаболізмm= 1; в печінці, при якому утворюєтьсn= 3; активний метаболіт карбонової кислоти та інші неактивні метаболіти. Систе= 084;на біологічна доступністn= 0; лозартану с = 90;ановить приблизно 33 %. =

Середні максимальнo= 0; концентрацo= 0;ї лозартану т = 72; його активного м = 77;таболіту досягаютьсn= 3; через

1 годину і через 3-4 години післ= 03; прийому відповідно. = 042;живання звичайної їжі не має кл&#= 1110;нічно значущого впливу на профіль концентрацo= 0;ї лозартану в плазмі кров= 10;.

Розподі = 83;

Ло= 079;артан

Як лозартан, так і його активний метаболіт більше ніж н= 072; 99 % зв’язуєтьс= я з білками плазми кров= 10;, переважно з альбуміном. Об’єм розподілу лозартану становить 34 л.= Відомо, що лозартан не проникає або незначн = 86;ю мірою прони = 82;ає через гематоенцеm= 2;алічний бар’єр.

Гі= 076;рохлоротіа&= #1079;ид

Гідрохлоро&= #1090;іазид проникає через плацентарнl= 0;й барR= 17;єр &#= 1110; в грудне молоко, прот= 077; не проникає через гематоенцеm= 2;алічний барR= 17;єр.

= Біо= 090;рансформац&= #1110;я

Ло= 079;артан

Близько 14 % перорально або внутрішньоk= 4;енно введеної дози лозартану перетворюєm= 0;ься на активний метаболіт. П= 110;сля пероральноk= 5;о або внутрішньоk= 4;енного введення лозартану калію, міченого ра = 76;іоактивним вуглецем (¹⁴C), радіоактивl= 5;ість циркулюючоo= 1; плазми кров= 10; зумовлена в основному лозартаном = 10; його активним метаболітоl= 4;. Тільки приблизно у 1 %= обстежених осіб лозартан не = 79;начною мірою перет = 74;орювався в активний метаболіт.

Окрім активного метаболіту, утворюютьсn= 3; також і неактивні метаболіти, включаючи два основни = 93; метаболіти, що утворюют= 00;ся шляхом гідрокс = 80;лювання бутилового бічног= 086; ланцюга і один другорядниl= 1; - N-2-тетраз= ;ол-глюкурон= 110;д.

= Виведення<= /span>

Ло= 079;артан

Плазмовий к= ліренс лозартану т = 72; його активного метаболіту = 89;тановить приблизно 600 і= 50 мл/хв відповідно. Нирковий кліренс лозартану т = 72; його активного метаболіту становить прибл= изно 74 і

26 мл/хв відповідно. При пероральноl= 4;у прийомі лозартану майже 4 % дози виводиться = 91; незміненом&= #1091; вигляді із сечею та майже 6 % дози виводиться із сечею у формі активного метаболіту. Лозартан і його активн = 80;й метаболіт мають лінійну фармакокінk= 7;тику при пероральноl= 4;у прийомі лозартану калію в доза= 093; до 200 мг.

Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я концентрацo= 0;я лозартану і його активного метаболіту = 74; плазмі кров= 10; знижується поліекспонk= 7;нційно з кінцевим періодом на = 87;іввиведенн&#= 1103; приблизно 2 години і 6-9 годин відпо = 74;ідно. При прийомі препарату в = 076;озі 100 мг 1 раз на добу не відбуваєтьl= 9;я значущої кумуляції у плазмі кров= 10; ні лозартан = 91;, ні його активного метаболіту.

Виведення лозартану і його метаболітіk= 4; відбуваєтьl= 9;я із жовчю та сечею. Після &#= 1087;ероральног= о прийому лозартану, міченого радіоактивl= 5;им вуглецем ¹⁴i= 7;, приблизно 35 % радіоактивl= 5;ої мітки виявляєтьсn= 3; в сечі та 58 % - у калових масах.

Гі= 076;рохлоротіа&= #1079;ид

Гідрохлоро&= #1090;іазид не піддається метаболізмm= 1;, а швидко виводиться нирками. При дослідженнo= 0; рівня гідрохлороm= 0;іазиду в плазмі крові протягом як мінімум 24 годин було встановленl= 6;, що період на= 087;іввиведенн&= #1103; з плазми становить від 5,6 до 14,8 години. Як мінімум 61 % перорально введеного гідрохлороm= 0;іазиду протягом 24 годин виділяєтьсn= 3; із сечею у незміненомm= 1; вигляді.

Особлив= 10; групи паціє = 85;тів

Ло= 079;артан/гідро= хлоротіазиk= 6;

Значущих відмінностk= 7;й у концентрацo= 0;ї лозартану і його активного метаболіту = 74; плазмі кров= 10;, а також усмоктуванl= 5;я гідрохлороm= 0;іазиду у молодих і п&#= 1072;цієнтів літнього віку, які страждають артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, не спостерігаn= 8;ться.

Ло= 079;артан

Після перор= ального прийому лозартану хворими із цирозом печінки алкогольноk= 5;о генезу легк = 86;го та середнього ступеня тяжкості ко = 85;центрація лозартану в плазмі кров= 10; була у 5 разів вища, а концентрацo= 0;я активного метаболіту - в 1,7 раза вища порівняно з показникамl= 0; здорових добровольцo= 0;в чоловічої статі. У дослідженнn= 3;х фармакокінk= 7;тики було показа = 85;о, що у здорови= 093; добровольцo= 0;в чоловічої статі японського = 10; неяпонськоk= 5;о походження площа під фармакокінk= 7;тичною кривою «концентраm= 4;ія-час» (AUC) лозартану не відрізнялаl= 9;я. Однак AUC метаб= оліту карбонової кислоти (E-3174) відрізняєтn= 0;ся у двох групах, при цьому його експозиція = 91; добровольцo= 0;в японського походження перевищуваl= 3;а таку у добровольцo= 0;в неяпонськоk= 5;о походження = 74; 1,5 раза. Клінічне значення ци = 93; результатіk= 4; невідоме.=

Ні лозартан= , ні його активний метаболіт н = 77; можуть бути = 074;идалені за допомого= 02; гемодіалізm= 1;.

Клінічн= 10; характерисm= 0;ики.

Показа = 85;ня.

Артері= 072;льна гіпертензіn= 3; у пацієнтів, у яких адекватний контроль за = 072;ртеріальни&= #1084; тиском не забезпечуєm= 0;ься за допомого= 02; одного лозартану або одного гідрохлороm= 0;іазиду.

Протипо = 82;азання.

•калійвм= 10;сними добавками, з= ;амінниками солі, що містять калій, або іншими лікарськимl= 0; засобами, що можуть підвищуватl= 0; рівень калі= 02; в сироватці крові (наприклад, лікарські засоби, що містять триметоприl= 4;), може призве = 89;ти до підвищення рівня калію = 091; сироватці крові. Одноч= 072;сне застосуванl= 5;я лозартану з цими засобами не рекомендуєm= 0;ься.

Як і інші препарати, щ= 086; впливають н = 72; виведення натрію, лозартан також може гальмувати = 74;иведення літію з організму. У зв’язку з цим при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і солей літію та антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у II необхідно регулярно і ретельно контролюваm= 0;и рівень літі= 02; у сироватці к = 88;ові.

При одночас= ному застосуванl= 5;і антагоністo= 0;в ангіотензиl= 5;у II та НПЗЗ (нестероїдн = 80;х протизапалn= 0;них засобів), нап&#= 1088;иклад із селективниl= 4;и інгібітораl= 4;и циклооксигk= 7;нази-2 (ЦОГ-2), ацетилсаліm= 4;иловою кислотою у протизапалn= 0;них дозах і неселективl= 5;ими НПЗЗ може відбутися послабленнn= 3; антигіпертk= 7;нзивного ефекту. Одночасне застосуванl= 5;я антагоністo= 0;в ангіотензиl= 5;у II або діуретиків та НПЗЗ може підвищуватl= 0; ризик порушення ф = 91;нкції нирок (у тому числі ризик розвитку гострої нир = 82;ової недостатноl= 9;ті), а також призводити до збільшення вмісту калі= 02; в сироватці = 082;рові, особливо у пацієнтів з існуючими порушеннямl= 0; функції нир = 86;к. Цю комбінацію препаратів слід призна = 95;ати з обережністn= 2;, особливо особам літнього віку. Пацієнти повинні вживати достатню кількість рідини. Крім того, після початку комбінованl= 6;ї терапії необхідно провести контроль функції нирок і надалі проводити його регуля = 88;но.

У деяких пацієнтів і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок, які отримують терапію НПЗ = 47; (включаючи селективні інгібітори = 62;ОГ-2), лікування антагоністk= 2;ми рецепторів ангіотензиl= 5;у II може спричиняти подальше погіршення функції нирок. Зазвичай це погіршення = 08; оборотним.=

Інші лікарські засоби, застосуванl= 5;я яких призво = 76;ить до розвитку артеріальнl= 6;ї гіпотензії, наприклад трициклічнo= 0; антидепресk= 2;нти, антипсихотl= 0;чні засоби, баклофен, ам= 110;фостин: одночасне застосуванl= 5;я разом із цим= 080; засобами, як= 110; знижують артеріальнl= 0;й тиск (як основний аб = 86; побічний ефект), можуть збільшуватl= 0; ризик розви = 90;ку артеріальнl= 6;ї гіпотензії.

Дані клінічних досліджень показали, що подвійна блокада ренін-ангіо = 90;ензин-альдо&= #1089;теронової системи (РААС) при одн&= #1086;часному застосуванl= 5;і з інгібітораl= 4;и АПФ, антагон= 110;стами рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскіреноl= 4; пов’язана з підвищеним ризиком таких побіч = 85;их реакцій як артеріальнk= 2; гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія та зниження функції нирок (включаючи гостру нирк = 86;ву недостатніl= 9;ть) порівняно і = 79; застосуванl= 5;ям тільки одного препарату, щ= 086; діє на РААС (див. розділи &= laquo;Фармакодин= ;аміка», «Протипокаk= 9;ання» та «Особлив = 86;сті застосуванl= 5;я»).

Гі= 076;рохлоротіа&= #1079;ид

Наступні лікарські засоби можуть взаємодіятl= 0; з тіазидним = 80; діуретикамl= 0; при їх одноч= 072;сному застосуванl= 5;і:

Алкогол= 00; (етанол), барбітуратl= 0;, наркотичні засоби або а= 085;тидепресан&= #1090;и

Можуть призводити до ортостатичl= 5;ої артеріальнl= 6;ї гіпотензії.

Антидіа = 73;етичні засоби (пероральні антидіабетl= 0;чні засоби та ін= 089;улін)

Терапія тіазидами може впливати на толерантніl= 9;ть до глюкози. Може знадобитисn= 3; корекція до = 79;и протидіабеm= 0;ичних засобів. Метформін с = 83;ід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; через ризик = 074;иникнення лактатацидl= 6;зу внаслідок можливої ниркової недостатноl= 9;ті, пов’язаної = 79; прийомом гідрохлороm= 0;іазиду.

Інші гіпотензивl= 5;і засоби

Адитивний ефект.

Холести = 88;амін та колестип = 86;лові смоли

Всмоктуван&= #1085;я гідрохлороm= 0;іазиду знижується = 87;ри наявності аніонно-обм= 10;нних смол. При одноразовоl= 4;у застосуванl= 5;і смол холест = 80;раміну або колести = 87;олових смол відбуваєтьl= 9;я їх зв’язува = 85;ня з гідрохлороm= 0;іазидом і зменшення його всмоктуванl= 5;я у шлунково-к= 080;шковому тракті на 85 % і 43 % відповідно.

Кортико = 89;тероїди, адренокортl= 0;котропний гормон (АКТГ)

Інтенсивна втрата електролітo= 0;в, особливо гіпокаліємo= 0;я.

Пресорн= 10; аміни (наприклад, адреналін)

Можливо зниження відповіді н = 72; пресорні аміни, що не перешкоджаn= 8; їх застосув = 72;нню.

Недепол= 03;ризуючі міорелаксаl= 5;ти (наприклад, тубокурариl= 5;)

Можливе посилення чутливості до дії міоре= 083;аксантів.

Препара = 90;и літію

Діуретики зменшують нирковий кліренс літ= 10;ю і підвищуют= 00; ризик інтоксикацo= 0;ї літієм, тому одночасне застосуванl= 5;я не рекоменд = 91;ється.

Лікарсь = 82;і засоби, що застосовуюm= 0;ься для лікуван = 85;я подагри (пробенецид, сульфінпірk= 2;зон та алопуринол)

Може знадобитисn= 3; корекція до = 79; лікарських засобів, що сприяють виведенню сечової кис = 83;оти, оскільки гі = 76;рохлоротіа&#= 1079;ид може підвищуватl= 0; концентрацo= 0;ю сечової кислоти в сироватці крові. Може виникнути необхіднісm= 0;ь у збільшенн= 10; дози пробенецидm= 1; або сульфін = 87;іразону. Одночасний = 87;рийом тіазидів може підвищуватl= 0; частоту виникнення випадків пі = 76;вищеної чутливості до алопурин = 86;лу.

Антихол= 10;нергічні засоби (наприклад, атропін, біп= 077;риден)

Збільшують біодоступнo= 0;сть тіазидних д= 10;уретиків внаслідок зниження моторики шл = 91;нково-кишко&= #1074;ого тракту і швидкості випорожненl= 5;я шлунка.

Цитоток = 89;ичні засоби (наприклад, циклофосфаl= 4;ід, метотрексаm= 0;)

Тіазиди можуть знижувати ниркову екскрецію цитотоксичl= 5;их лікарських засобів та посилювати їх мієлосуп = 88;есивний ефект.

Саліцил = 72;ти

У разі прийому високих доз саліцилатіk= 4; гідрохлороm= 0;іазид може посилювати їх токсичну дію на центральну нервову систему.

Метилдо = 87;а

Є окремі повідомленl= 5;я про виникнення гемолітичнl= 6;ї анемії при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і гідрохлороm= 0;іазиду і метилдопи.

Циклосп = 86;рин

Одночасний = прийом із циклоспориl= 5;ом може збільшуватl= 0; ризик розви = 90;ку гіперурикеl= 4;ії і подагропо = 76;ібних ускладнень.

Глікози = 76;и наперстянкl= 0;

Гіпокалієм&= #1110;я або гіпомагнієl= 4;ія, індукована прийомом ті = 72;зидів, може призвести д = 86; розвитку серцевої аритмії, спричиненоo= 1; глікозидам&#= 1080; наперстянкl= 0;.

Лікарсь = 82;і засоби, на які впливає зміна вміст = 91; калію в сироватці крові

Періодични&= #1081; контроль вм= 10;сту калію в сироватці крові та ЕКГ рекомендовk= 2;ні при одночас = 85;ому прийомі лозартану/г= 10;дрохлороті&#= 1072;зиду з лікарськи = 84;и засобами, на які впливає зміна вміст = 91; калію в сироватці крові (наприклад, глікозиди наперстянкl= 0; та антиаритміm= 5;ні препарати), а також з наст= 091;пними засобами (у т&#= 1086;му числі з антиаритміm= 5;ними), які спричиняютn= 0; тахікардію типу пірует, при цьому гіпокаліємo= 0;я є сприятлив = 80;м фактором тахікардії типу пірует (шлуночково= 11; тахікардії):

· антиари = 90;мічні препарати к = 83;асу Ia (наприклад, х= ;інідин, гідрохінідl= 0;н, дизопіраміk= 6;);

· антиари = 90;мічні препарати класу III (наприклад, аміодарон, соталол, дофетилід, ібутилід);

· деякі антипсихотl= 0;чні засоби (наприклад, тіоридазин, хлорпромазl= 0;н, левомепромk= 2;зин, трифлупіраk= 9;ин, ціамемазин, сульпірид, сультоприд, = 072;місульприд, тіаприд, пімозид, галоперидоl= 3;, дроперидол);

· = інші препарати (наприклад, бепридил, цизаприд, дифеманіл, еритроміциl= 5; для внутрішньоk= 4;енного введення, г= 072;лофантрин, мізоластин, пентамідин, терфенадин, вінкамін для внутрішньоk= 4;енного введення).

Солі кальцію

Тіазидні діуретики м = 86;жуть збільшуватl= 0; вміст кальцію у сироватці крові внаслідок зниження його виведе = 85;ня. При необхідносm= 0;і призначеннn= 3; препаратів кальцію доз = 91; слід підбирати під контролем вмісту кальцію в сироватці к = 88;ові.

Вплив на результати лабораторнl= 0;х досліджень=

За= 074;дяки впливу на метаболізм кальцію тіа = 79;иди можуть спотворюваm= 0;и результати дослідженнn= 3; функції пар = 72;щитовидних залоз (див. розділ «Особли = 74;ості застосуванl= 5;я»).

Карбама = 79;епін

Є ризик симптоматиm= 5;ної гіпонатрієl= 4;ії. Необхідний клінічний і біологічниl= 1; моніторинг.

Йодні ко= 085;трастні речовини<= /u>

У разі дегідратацo= 0;ї, спричиненоo= 1; прийомом діуретиків, збільшуєтьl= 9;я ризик розви = 90;ку гострої ниркової недостатноl= 9;ті, особливо пр = 80; введенні високих доз йодовмісниm= 3; препаратів.

Перед введенням подібних засобів пацієнтам повинна бут = 80; проведена регідратацo= 0;я.

Амфотер = 80;цин В (парентерал= 00;но), кортикостеl= 8;оїди, АКТГ, стимулюючі проносні засоби або гліциризин (виявлений у лакриці)

Гідрохлоро&= #1090;іазид може посилювати порушення електролітl= 5;ого балансу, зокрема гіп = 86;каліємію.

Ос= 086;бливості застосуванl= 5;я.

Ло= 079;артан

Ангіоне = 74;ротичний набряк

Паці= ;єнти з ангіоневроm= 0;ичним набряком в а= 085;амнезі (набрякання обличчя, губ, горла та/або язика) повинні перебувати під ретельн = 80;м наглядом (див. розділ «&= #1055;обічні реакції»).

Артеріа = 83;ьна гіпотензія = 10; зниження інтраваскуl= 3;ярного об’єму

У пацієнтів з= 10; зниженим інтраваскуl= 3;ярним об’ємом та/або гіпонатрієl= 4;ією, спричинениl= 4;и інтенсивниl= 4; прийомом діуретиків, обмеженням споживання солі, діареє= 102; або блюванн= 03;м, може розвинутисn= 3; симптоматиm= 5;на гіпотензія, особливо після прийому першої дози = 087;репарату. Ці стани повинні бут = 80; скоригованo= 0; до п= 086;чатку = 87;рийому препарату Ко-Се&#= 1085;тор^{® (ди&=
#1074;.
розділи «Пр
=
86;типоказанн&#=
1103;»
та «Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози» ).}

Порушен = 85;я електролітl= 5;ого балансу

Слід враховуватl= 0;, що порушенн= 03; електролітl= 5;ого балансу досить част = 86; виникають у пацієнтів = 079; нирковою недостатніl= 9;тю і супутнім діабетом аб = 86; без нього. Тому слід ре= 090;ельно контролюваm= 0;и вміст калію = 091; плазмі кров= 10; та кліренс креатиніну, особливо у п= 072;цієнтів із серцевою недостатніl= 9;тю і кліренсом креатиніну = 74; діапазоні 30-50 мл/хв.

Не рекомендуєm= 0;ься приймати лозартан/гі = 76;рохлоротіа&#= 1079;ид одночасно з калійзберіk= 5;аючими діуретикамl= 0;, калійвміснl= 0;ми добавками, з= 072;мінниками солі, що містять калій, або з іншими лікарськимl= 0; засобами, що можуть підв = 80;щувати рівень калі= 02; в сироватці крові (наприклад, л&#= 1110;карські засоби, що містять триметоприl= 4;) (див. розділ «Взаємоді= я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Порушен = 85;я функції печінки

Згідно = 079; фармакокінk= 7;тичними даними, у хво&#= 1088;их із цирозом печінки виявлено значне підв = 80;щення концентрацo= 0;ї лозартану в плазмі кров= 10;, у зв’язку з цим Ко-Сенто= 088;^® слід застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; пацієнтам і = 79; легким і помірним ступенем порушення ф = 91;нкції печінки в анамнезі. Досвід застосуванl= 5;я лозартану пацієнтам і = 79; тяжкими порушеннямl= 0; функції печінки відсутній. Отже, препар= 072;т Ко-Сентор^{® пр&#=
1086;типоказани=
й
пацієнтам і
=
79;
тяжкими
порушеннямl=
0;
функції
печінки (див.
розділи «Фа
=
88;макологічн&#=
1110;
властивостo=
0;»,
«Протипокаk=
9;ання»
та «Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози»).}

Порушен = 85;я функції нирок

Внаслідок інгібуваннn= 3; РААС були помічені порушення ф = 91;нкції нирок, включаючи ниркову недостатніl= 9;ть (зокрема у пацієнтів, у яких функці= 03; нирок залежить ві = 76; активності = 56;ААС, наприклад у пацієнтів з тяжкою серцевою не = 76;остатністю або з існуючим порушенням = 92;ункції нирок). Такі зміни ниркової функції мож = 91;ть бути оборот = 85;ими після припинення лікування.=

Як і при застосуванl= 5;і інших препаратів, що мають вплив на ренін-ангіо = 90;ензинову систему, при застосуванl= 5;і лозартану повідомлялl= 0; про підвищення концентрацo= 0;ї сечовини в к= 088;ові і сироватковl= 6;го креатиніну = 91; пацієнтів і = 79; двобічним стенозом ниркових артерій або стенозом ар = 90;ерії єдиної нирк = 80;; дані зміни є оборотними після припинення терапії. Необхідно д = 86;тримуватис&#= 1103; обережностo= 0; при призначеннo= 0; лозартану пацієнтам і = 79; двобічним стенозом ниркових артерій або = 089;тенозом артерії єдиної нирк = 80;.

Транспл = 72;нтація нирки

Досвід застосуванl= 5;я препарату пацієнтам, які недавно перенесли трансплантk= 2;цію нирки, відсутній.=

Первинн = 80;й гіперальдоl= 9;теронізм

Пацієнти з первинним гіперальдоl= 9;теронізмом зазвичай не відповідаюm= 0;ь на терапію г= 110;потензивни&= #1084;и препаратамl= 0;, які діють через інгібуваннn= 3; РААС. Отже, застосуванl= 5;я препарату Ко-Сентор^{® не
рекомендовk=
2;но.}

Ішемічн = 72; хвороба серця і цере= 073;роваскуляр&= #1085;і захворюванl= 5;я

Як і при засm= 0;осуванні будь-якого антигіпертk= 7;нзивного препарату, с= 087;остерігаєт&= #1100;ся значне зниження артеріальнl= 6;го тиску у пацієнтів з ішемічною хворобою серця та церебровасl= 2;улярною недостатніl= 9;тю, що може призвести д = 86; інфаркту мі = 86;карда або інсульт = 91;.

Серцева недостатніl= 9;ть

У пацієнтів із серцевою недостатніl= 9;тю (із супутньо= 102; нирковою недостатніl= 9;тю або без неї), як і при застосуванl= 5;і інших препаратів, що діють на ренін-ангіо = 90;ензинову систему, існ= 091;є ризик розвитку тяжкої артеріальнl= 6;ї гіпотензії = 10; ниркової недостатноl= 9;ті (часто гостр= 086;ї).

Стеноз аортальногl= 6; та мітральногl= 6; клапанів, обструктивl= 5;а гіпертрофіm= 5;на кардіоміопk= 2;тія

Як і при застосуванl= 5;і інших вазодилатаm= 0;орів, необхідна особлива обережністn= 0; при признач = 77;нні препарату пацієнтам, які стражда= 02;ть на стеноз аортальногl= 6; і мітрально = 75;о клапанів аб = 86; обструктивl= 5;у гіпертрофіm= 5;ну кардіоміопk= 2;тію.

Етнічні особливостo= 0;

Відомо, що іl= 5;гібітори АПФ лозарта = 85; та інші антагоністl= 0; ангіотензиl= 5;у є очевидно менш ефективнимl= 0; для зниженн= 03; артеріальнl= 6;го тиску у представниl= 2;ів негроїдної раси порівняно і = 79; представниl= 2;ами інших рас. Можливо, це з&#= 1091;мовлено тим, що серед представниl= 2;ів негроїдної раси, які страждають на артеріальнm= 1; гіпертензіn= 2;, переважаютn= 0; особи з низькою активністю реніну.

Вагітні = 89;ть

Терапію антагоністk= 2;ми рецепторів ангіотензиl= 5;у II (ARА II) не слід розпочинатl= 0; у період ваг= 110;тності. У випадках, коли продовженнn= 3; лікування ARА II є необхідним, пацієнтки, які плануют= 00; вагітність, = 087;овинні бути переведені на прийом альтернатиk= 4;них гіпотензивl= 5;их препаратів, що мають під= 090;верджені дані про безпеку при застосуванl= 5;і у період вагітності. При підтверджеl= 5;ні вагітності лікування ARА II слід негайно при = 87;инити та перейти н= 072; альтернатиk= 4;не лікування (див. розділи &= laquo;Протипоказ= ;ання» та «Застосуваl= 5;ня у період вагітності або годування груддю»).

Подвійн = 72; блокада РАА = 57;

Існують свідчення того, що одночасне застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскірену підвищує ризик артер= 10;альної гіпотензії, гіперкалієl= 4;ії та знижує фу= 085;кції нирок (включ= 072;ючи гостру ниркову недостатніl= 9;ть). Тому подвійна блокада РАА = 57; шляхом комбінованl= 6;го застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; АПФ, антагоністo= 0;в рецепторів ангіотензиl= 5;у II або аліскір&= #1077;ну не рекомендуєm= 0;ься (див. розділи &= laquo;Фармаколог= ;ічні властивостo= 0;» і «Взаємоді= 03; з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Якщо терапія на основі подвійної блокади вва = 78;ається абсолютно необхідною, її слід пров= 086;дити винятково під наглядо = 84; спеціалістk= 2; за умов частого рет = 77;льного моніторингm= 1; функції нирок, рівня електролітo= 0;в і артеріальнl= 6;го тиску.

Пацієнтам з діабетичноn= 2; нефропатієn= 2; інгібітори АПФ і антагоністl= 0; рецепторів ангіотензиl= 5;у II не слід застосовувk= 2;ти одночасно.=

Гі= 076;рохлоротіа&= #1079;ид

Артеріа = 83;ьна гіпотензія та порушенн= 03; водно-елект = 88;олітного балансу

Як і при застосуванl= 5;і всіх антигіпертk= 7;нзивних засобів, у деяких пацієнтів може виника = 90;и симптоматиm= 5;на гіпотензія. Необхідно п = 88;оводити спостережеl= 5;ня за пацієнтами = 79; метою своєчасногl= 6; виявлення клінічних симптомів порушень водно-елект = 88;олітного балансу (наприклад, зневодненнn= 3;, гіпонатрієl= 4;ії, гіпохлоремo= 0;чного алкалозу, гіпомагнієl= 4;ії або гіпокаліємo= 0;ї), які можуть розвиватисn= 3; при інтеркуренm= 0;ній діареї або блюванні. У таких пацієнтів н = 77;обхідно проводити регулярний контроль вмісту елек = 90;ролітів сироватки крові. У спекотну погоду у пацієнтів, які страждають набряками, м= 086;же спостерігаm= 0;ися гіпонатрієl= 4;ія розведення.

Метабол= 10;чні та ендокринні ефекти

Терапія тіазидами може знижувати толерантніl= 9;ть до глюкози. У деяких випадках може знадобитисn= 3; корекція дози протидіабеm= 0;ичних засобів, вкл= 102;чаючи інсулін (див. розділ «Вза= 08;модія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). У процесі лі= 082;ування тіазидами може проявитися латентний цукровий діабет.

Тіазиди можуть зменшувати виведення кальцію із с= 077;чею і спричинят = 80; епізодичне та незначне підвищення вмісту кальцію в сироватці к = 88;ові. Виражена гіперкальцo= 0;ємія може свідчи = 90;и про наявність прихованогl= 6; гіперпаратl= 0;реозу. Слід припинити застосуванl= 5;я тіазидів перед дослі = 76;женням функції паращитовиk= 6;них залоз.

Підвищення рівня холестеринm= 1; і тригліцер = 80;дів у плазмі крові також може бути пов’язане з терапією тіазидними діуретикамl= 0;.

У деяких пацієнтів лікування тіазидами м = 86;же призвести д = 86; гіперурикеl= 4;ії та/або розви= 090;ку подагри. Оскільки лозартан знижує концентрацo= 0;ю сечової кислоти, йог= 086; комбінація = 79; гідрохлороm= 0;іазидом зменшує вираженістn= 0; гіперурикеl= 4;ії, спричиненоo= 1; прийомом діуретика.

Печінко = 74;а недостатніl= 9;ть

Тіазиди слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції печінки або прогресуючl= 0;м захворюванl= 5;ям печінки, оскільки вони можуть спричинити внутрішньоl= 7;ечінковий холестаз, який при мінімальноl= 4;у порушенні водно-елект = 88;олітного балансу мож = 77; перейти у пе= 095;інкову кому.

Препарат Ко-Сентор^{® протипо
=
82;азаний
пацієнтам і
=
79; тяжкою
печінковою
недостатніl=
9;тю
(див. розділи &=
laquo;Фармаколог=
;ічні
властивостo=
0;»
і «Протипок
=
72;зання»).}

Немелан = 86;мний рак шкіри=

У двох епідеміолоk= 5;ічних дослідженнn= 3;х, виконаних з використанl= 5;ям Данського національнl= 6;го реєстру пацієнтів з= 10; злоякіснимl= 0; новоутвореl= 5;нями, зареєстровk= 2;но збільшення ризику розвитку НМРШ (БКК та ПКК) при збільшенні сумарної дози гідрохлороm= 0;іазиду. Фотосенсибo= 0;лізуюча дія гідрохл = 86;ротіазиду може виступати я = 82; можливий механізм розвитку НМРШ.

Пацієнтів, які приймають гідрохлороm= 0;іазид, слід проінф = 86;рмувати про ризик розвитку НМРШ, про необхіднісm= 0;ь регулярної перевірки шкірних пок = 88;ивів на наявніст= 00; нових вогни = 97; і щодо негай= 085;ого надання повідомленn= 0; про будь-які &#= 1087;ідозрілі ураження шкіри. З метою мінімізаціo= 1; ризику розвитку раку шкіри пацієнтам слід пореко = 84;ендувати дотримуватl= 0;ся профілактиm= 5;них заходів, зокрема обмежити вплив соняч = 85;их і УФ-променів, а в разі впливу використовm= 1;вати відповідні захисні засоби. Необхідно у = 085;айкоротші терміни обстежити підозрілі у = 88;аження шкірних покривів, включаючи гістологічl= 5;е дослідженнn= 3; біопсійногl= 6; матеріалу. Крім того, слід переглянутl= 0; можливість застосуванl= 5;я гідрохлороm= 0;іазиду у пацієнтів = 079; НМРШ в анамнезі.=

Хоріоїд = 72;льний випіт, гостр= 072; міопія і вто= 088;инна закритокутl= 6;ва глаукома<= /i>

Сульфонамі&= #1076; або похідні сульфонаміk= 6;у можуть спричиняти реакцію ідіосинкраk= 9;ії та, як наслідок, хоріоїдальl= 5;ий випіт з дефектом поля зору, перехідну міопію та гостру закритокутl= 6;ву глаукому. Симптоми включать різке падін = 85;я гостроти зору або очний біль і зазвичай спостерігаn= 2;ться від кількох годин до кіл= 100;кох тижнів післ= 03; початку лікування. Нелікована = 75;остра закритокутl= 6;ва глаукома може призве = 89;ти до необоротноo= 1; втрати зору. Перше лікув = 72;ння полягає у відміні лікування препаратом якомога швидше. Може виникнути необхіднісm= 0;ь невідкладнl= 6;го медичного, у тому числі хірургічноk= 5;о лікування у разі, якщо внутрішньоl= 6;чний тиск залишаєтьсn= 3; неконтрольl= 6;ваним. Фактори ризику розвитку гострої закритокутl= 6;вої глаукоми включають алергію на с= 091;льфонамід або пеніцилін в анамнезі.Ін&= #1096;е

У пацієнтів, які приймають тіазидні діуретики, реакції під = 74;ищеної чутливості = 84;ожуть виникати навіть при відсутностo= 0; симптомів алергії або бронхіальнl= 6;ї астми в анамнезі. Є дані про загостреннn= 3; або прогрес = 91;вання системного червоного вовчака на тлі застосуванl= 5;я тіазидів.=

Допоміж = 85;і речовини<= /u>

Цей лікарський засіб місти = 90;ь лактозу. Пац= 110;єнтам із рідкісно= 02; спадковою патологією непереносиl= 4;ості галактози, п= 086;вною лактазною недостатніl= 9;тю або мальабсорбm= 4;ією глюкози-гал = 72;ктози не слід приймати це = 81; препарат.=

Препарат Ко-Сентор^® &= #1084;істить барвник жовтий захі = 76; FCF (E 110), який може спричинити = 72;лергічні реакції (див. розділ «Скл = 72;д»).

Застосу = 74;ання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

= 042;агітність

Препарат = 50;о-Сентор протипоказk= 2;ний у період вагітності або годування груддю (див. розділи «Пр = 86;типоказанн&#= 1103;» та «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Лікарський засіб не слі= 076; застосовувk= 2;ти вагітним аб = 86; жінкам, які планують завагітнітl= 0;. Якщо під час лікування цим лікарським = 79;асобом підтверджуn= 8;ться вагітність, його застосуванl= 5;я необхідно негайно припинити і замінити іншим лікарським засобом, доз= 074;оленим для застосуванl= 5;я вагітним.=

&#= 1040;нтагоністи рецепторів ангіотензиl= 5;у II

i= 5;ереконливи= 093; епідеміолоk= 5;ічних доказів тер = 72;тогенного ризику при застосуванl= 5;і інгібіторіk= 4; АПФ протяго = 84; І триместру вагітності немає, однак не можна виключати невелике підвищення цього ризик = 91;. Поки не буде отримано даних контрольовk= 2;них епідеміолоk= 5;ічних досліджень = 97;одо ризику застосуванl= 5;я інгібіторіk= 4; рецепторів ангіотензиl= 5;у II, слід вважати, що для цього класу препаратів можуть існувати по = 76;ібні ризики. Відомо, що терапія антагоністk= 2;ми рецепторів ангіотензиl= 5;у II протягом II та III триместрів вагітності чинить токсичний в = 87;лив на ембріон (порушення функції нирок, малов= 086;ддя, уповільненl= 5;я формування кісткової тканини черепа) і на організм новонароджk= 7;ної дитини (ниркова недостатніl= 9;ть, артеріальнk= 2; гіпотензія, гіперкалієl= 4;ія).

k= 1;кщо терапія антагоністk= 2;ми рецепторів = 72;нгіотензин&#= 1091; II була розпочата з II або III триместру вагітності, рекомендовk= 2;но ультразвукl= 6;ве обстеження функцій нирок і будо= 074;и черепа новонароджk= 7;ного. За новонаро = 76;женими, чиї матері приймали ан = 90;агоністи рецепторів ангіотензиl= 5;у II, слід спосте= рігати для своєчасногl= 6; виявлення і = 082;орекції артеріальнl= 6;ї гіпотензії.

i= 9; тих випадка = 93;, коли продовженнn= 3; лікування артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; є обов’язко = 74;им, пацієнтки, які плануют= 00; вагітність, повинні бут = 80; переведені на альтернатиk= 4;ні антигіпертk= 7;нзивні препарати, які мають підтверджеl= 5;і дані про безпеку при застосуванl= 5;і в період ваг= 110;тності. При підтверджеl= 5;ні вагітності лікування а = 85;тагоністам&#= 1080; рецепторів ангіотензиl= 5;у II слід негайно припинити т = 72; перейти на альтернатиk= 4;ну антигіпертk= 7;нзивну терапію.

&#= 1043;ідрохлорот= іазид

Враm= 3;овуючи, що препарат Ко-Сентор комбінований, = 74;ін протипоказk= 2;ний у період вагітності (див. розділ «&= #1055;ротипоказа= ;ння»).

h= 4;освід застосуванl= 5;я гідрохлороm= 0;іазиду у період вагітності (особливо у I триместрі) обмежений.

h= 2;ідомо, що гідрохлороm= 0;іазид проникає че = 88;ез плацентарнl= 0;й бар’єр. На підставі фармакологo= 0;чного механізму дії гідрохлороm= 0;іазиду його застосуванl= 5;я у II<= /span> і <= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-ansi-language:EN-US'>III триместрах вагітності може спричинити = 85;егативний вплив на фетоплаценm= 0;арну перфузію і може спричи = 85;ити у плода і новонароджk= 7;ної дитини такі патології я = 82; жовтяницю, порушення електролітl= 5;ого балансу і тромбоцитоl= 7;енію.

Гідрохлоро&= #1090;іазид не слід застосовувk= 2;ти при гестаційниm= 3; набряках, артеріальнo= 0;й гіпертензіo= 1; вагітних аб = 86; прееклампсo= 0;ї, оскільки існує ризик зниження об’єму плазми кров= 10; і розвитку г= 110;поперфузії плаценти, пр= 080; цьому будь-який по= 079;итивний ефект щодо перебігу захворюванl= 5;я відсутній.

Гідрох = 83;оротіазид не слід застосовувk= 2;ти для лікування есенціальнl= 6;ї артеріальнl= 6;ї гіпертензіo= 1; у вагітних, за винятком = 088;ідкісних випадків, коли альтернатиk= 4;не лікування неможливе.=

&#= 1055;еріод годування груддю

Преl= 7;арат = 50;о-Сентор протипоказk= 2;ний у період годування груддю (див. розділ «Про = 90;ипоказання&r= aquo;).

&#= 1040;нтагоністи рецепторів ангіотензиl= 5;у II

i= 9; період годування груддю слід застосовувk= 2;ти альтернатиk= 4;ні антигіпертk= 7;нзивні лікарські засоби з краще вивченим профілем бе = 79;пеки.

&#= 1043;ідрохлорот= іазид

h= 3;ідрохлорот= 110;азид проникає у грудне моло = 82;о у невеликих кількостях. Тіазиди у високих дозах, спричиняючl= 0; інтенсивниl= 1; діурез, можу= 090;ь пригнічуваm= 0;и лактацію.

= 047;датність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Дослід = 78;ення впливу на здатність керувати автомобілеl= 4; та користуватl= 0;ся механізмамl= 0; не проводил = 80;. Однак при управлінні транспортнl= 0;м засобом або = 084;еханізмами необхідно брати до уваги, що при &= #1079;астосуванн= ;і гіпотензивl= 5;их препаратів можуть виникати запаморочеl= 5;ня або сонливість, = 072;ртеріальна гіпотензія, = 084;’язові спазми, нечіткість зору, особливо на початковомm= 1; етапі прийому або при збільшенні їх дози.

=

Сп= 086;сіб застосуванl= 5;я та дози.

Спосіб застосуванl= 5;я

= 055;репарат = 50;о-Сентор^® можна застосовувk= 2;ти разом з іншими гіпо = 90;ензивними засобами.=

Препарат слід прийма = 90;и внутрішн= 100;о, незалежно від вживанн= 03; їжі, запиваючи склянкою води.

Дози

Ар= 090;еріальна гіпертензіn= 3;

Лозартан і гідрохлороm= 0;іазид не призначені для застосу = 74;ання на початковій стадії терапії, вон= 080; призначені для пацієнтів, у яких артері = 72;льний тиск достатньою мірою не кон= 090;ролюється прийомом тільки лозартану а = 73;о тільки гідрохлороm= 0;іазиду.

Рекомендує&= #1090;ься підбір дози окремих ком = 87;онентів (лозартану т= 072; гідрохлороm= 0;іазиду).

За наявност= і показань у пацієнтів, у яких артеріальнl= 0;й тиск не підд= 072;ється контролю достатньою мірою, можли= 074;ий початковий перехід від монотерапіo= 1; до прийому комбінованl= 6;го препарату з фіксованою дозою.

Звичайна пі= дтримуюча доза препарату Ко-Сентор^® становить 50 мг/12,5 мг 1 раз на &= #1076;обу.

Пацієнтам, які недостатньl= 6; відповідаюm= 0;ь на терапію у дозі 50 мг/12,5 мг, дозу можна з= 073;ільшити до 100 мг/12,5 мг 1 раk= 9; на добу або 100 мг/25 мг 1 раз на = 076;обу.

Максимальн&= #1072; доза = - 1 таблетка Ко-= 057;ентор^® 100 мг/25 мг 1 раз на добу.

Зазвичай антигіпертk= 7;нзивний ефект досягаєтьсn= 3; протягом 3-4 тижнів післ= 03; початку терапії.

Тривалість лікування визначає лікар індив= 10;дуально.

Застосу = 74;ання пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; функції нирок або пацієнтам н = 72; гемодіалізo= 0;

Пацієнтам і= з помірними порушеннямl= 0; функції нирок (кліренс креатиніну 30-50 мл/хв) первин&#= 1085;а корекція дози не потрібна. Не рекомендуєm= 0;ься призначати лозартан та гідрохлороm= 0;іазид пацієнтам, які перебуваютn= 0; на гемодіалізo= 0;. Застосуванl= 5;я препарату К = 86;-Сентор^® протипоказk= 2;но пацієнтам з тяжкою нирковою недостатніl= 9;тю (кліренс кре= 072;тиніну < 30 мл/хв) (див. розділ «Про = 90;ипоказання&r= aquo;).

Застосу = 74;ання пацієнтам з= 10; зниженим інтраваскуl= 3;ярним об’ємом

Об’= єм та/або зниження вмісту натрію необхідно скорегуватl= 0; до застосуванl= 5;я препарату =

Ко-Сентор^®.

Застосу = 74;ання пацієнтам з печінковою недостатніl= 9;тю

= 055;репарат = 50;о-Сентор^® протипоказk= 2;ний пацієнтам і = 79; тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю (див. розділ «&= #1055;ротипоказа= ;ння»).

Застосу = 74;ання пацієнтам л= 10;тнього віку

Зазвичай коригуваннn= 3; дози пацієн = 90;ам літнього віку не потрібне.=

Ді= 090;и.

Досвід застосуванl= 5;я препарату дітям та підліткам в= 10;дсутній (<18 років= ;). Тому препарат         =         Ко-i= 7;ентор^® не слід застосовувk= 2;ти для лікуван = 85;я дітей та підлітків.=

Пе= 088;едозування.=

Специфічни&= #1093; даних щодо лікування передозуваl= 5;ня препарату Ко-Сентор^® немає. Лікування симптоматиm= 5;не і підтримую = 95;е. Необхідно припинити застосуванl= 5;я препарату К = 86;-Сентор^® та забезпечитl= 0; ретельний н = 72;гляд за пацієнто = 84;. До пропонованl= 0;х методів тер = 72;пії передозуваl= 5;ня можна віднести промивання шлунка (якщо препарат бу = 74; прийнятий н = 77;щодавно), корекцію дегідратацo= 0;ї та порушень = 077;лектролітн&= #1086;го балансу, лікування печінкової коми та артеріальнl= 6;ї гіпотензії відповідно до загальнопрl= 0;йнятих методів.

Лозарта = 85;

Є обмежені дані щодо передозуваl= 5;ня лозартану у людини. Найбільш імовірними симптомами передозуваl= 5;ня є артеріаль = 85;а гіпотензія = 10; тахікардія, = 072; також брадикардіn= 3;, яка виникає внаслідок парасимпатl= 0;чної (вагусної) стимуляції. При виникненні артеріальнl= 6;ї гіпотензії необхідно проведення підтримуючl= 6;ї терапії.

Ні лозартан, ні його активні метаболіти не видаляют= 00;ся з організму за допомого= 02; гемодіалізm= 1;.

Гідрохл = 86;ротіазид

Найбільш характерниl= 4;и проявами передозуваl= 5;ня є симптоми втрати електролітo= 0;в (гіпокалієм= 10;я, гіпохлоремo= 0;я, гіпонатрієl= 4;ія), а також дегідратацo= 0;я, що виникає внаслідок надмірного діурезу. При &#= 1086;дночасному застосуванl= 5;і препаратів = 85;аперстянки (серцев= ;их глікозидів) гіпокалієм&= #1110;я може ускладнюваm= 0;и перебіг сер = 94;евих аритмій.

Не встановленl= 6;, в якій мірі можна видалити з організму гідрохлороm= 0;іазид за допомого= 02; гемодіалізm= 1;.

=

= 055;обічні реакції.

Ни= 078;че вказані побічні реакції класифіковk= 2;ні (де це доцільно) за класами систем органів і частотою пр = 86;явів відповідно = 76;о загальнопрl= 0;йнятих критеріїв о = 94;інювання:

ду= 078;е часті: &= nbsp;           &= nbsp;   ≥ 1/10;

ча= 089;ті: &nb= sp;                   &= nbsp;   ≥ 1/100, < 1/10;

не= 095;асті:        &= nbsp;         &= nbsp;   ≥ 1/1000, ≤ 1/100;

по= 086;динокі:                 ≥ 1/10000, ≤ 1/1000;

рі= 076;кісні:        &= nbsp;           &nbs= p; ≤ 1/10000.

частот = 72; невідома:     не може бути оцінен = 72; за наявними даними.

У = 87;роцесі клінічн = 80;х досліджень лозартану калію та гід= 088;охлоротіаз&= #1080;ду ніякі побічні реакції, характерні для даної комбінації, не спостері = 75;алися. Побічні реакції обмежувалиl= 9;я тими, які раніше спостерігаl= 3;ися при застосу = 74;анні лозартану калію та/або гідрохлороm= 0;іазиду.

Ві= 076;омо, що у процесі контрольовk= 2;них клінічних досліджень = 91; пацієнтів з первинною артеріальнl= 6;ю гіпертензіn= 8;ю, які приймал = 80; лозартан і гідрохлороm= 0;іазид, єдиною побічною реакцією, пов’язаною = 79; прийомом препарату, було запаморочеl= 5;ня, яке відзнач = 72;ли з частотою від 1 % (що перевищуваl= 3;о частоту даної реакції в гр= 091;пі, що отримувала плацебо).

Од= 085;очасно з цими побіч= 085;ими реакціями у постмаркетl= 0;нговий період пові = 76;омляли і про такі по&#= 1073;ічні реакції:

=

Кл&= #1072;с системи органів

По&= #1073;ічна реакція

Ча&= #1089;тота

Ро&= #1079;лади печінки та жовчовивід= 085;их шляхів

Ге&= #1087;атит

по&= #1086;динокі

До&= #1089;лідження

Гі&= #1087;еркаліємія= ;, підвищення рівня АЛТ

по&= #1086;динокі

=

До= 076;атковими побічними реакціями, я= 082;і спостерігаl= 3;ися при застосуванl= 5;і окремих компонентіk= 4; препарату, і які можливі = 087;ри застосуванl= 5;і комбінації лозартан ка = 83;ію/гідрохло&= #1088;тіазид:

Ло= 079;артан

По= 074;ідомляли про такі поб= 110;чні рекції при застосуванl= 5;і лозартану в = 087;роцесі клінічних досліджень = 90;а у постмарке = 90;инговому періоді:

=

Кл&= #1072;с системи органів

По&= #1073;ічна реакція

Ча&= #1089;тота

Ро&= #1079;лади крові та лімфатично= 111; системи

Ан&= #1077;мія, пурпура Шенляйна-Ге&#= 1085;оха, екхімози, ге&= #1084;оліз

не&= #1095;асті

Тр&= #1086;мбоцитопен= ;ія

ча&= #1089;тота невідома

Се&= #1088;цеві розлади

Ар&= #1090;еріальна гіпотензія, ортостатич= 085;а гіпотензія, стерналгія (біль за груд= ниною), стенокарді= 103;,        &nbs= p; AВ-блокада ІІ ступеня, церебровас= 082;улярні порушення, інфаркт міокарда, прискорене серцебиття, аритмія (фіб&= #1088;иляція передсердь, синусова брадикарді= 103;, тахікардія, шлуночкова тахікардія, фібриляція &#= 1096;луночків)

не&= #1095;асті

Ро&= #1079;лади органів слуху і рівноваги

Ве&= #1088;тиго, шум у вухах

не&= #1095;асті

Ро&= #1079;лади органів зору

Не&= #1095;іткість зору, відчуття печіння/пок&#= 1086;лювання в очах, кон’юнктив= 110;т, зниження гостроти зору

не&= #1095;асті

Ро&= #1079;лади шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Бі&= #1083;ь у животі, нуд= ота, діарея, розл&= #1072;ди травлення (д&= #1080;спепсія)<= /p>

ча&= #1089;ті

За&= #1087;ор, зубний біль, сухість у роті, метеоризм, гастрит, блювання, ки&= #1096;кова непрохідні= 089;ть

не&= #1095;асті

Па&= #1085;креатит

ча&= #1089;тота невідома

За&= #1075;альні розлади та реакції у місці введення

Ас&= #1090;енія, підвищена втомлювані= 089;ть, біль у грудях

ча&= #1089;ті

На&= #1073;ряк обличчя, про&= #1087;асниця

не&= #1095;асті

Гр&= #1080;поподібні симптоми, нездужання

ча&= #1089;тота невідома

Ро&= #1079;лади печінки і жовчовивід= 085;их шляхів

По&= #1088;ушення функції печінки

ча&= #1089;тота невідома

Ро&= #1079;лади імунної системи

Пі&= #1076;вищена чутливість: анафілакти= 095;ні реакції, ангіоневро= 090;ичний набряк, у тому числі набряк гортані і голосової щілини, що сп= ричиняє обструкцію &#= 1076;ихальних шляхів, та/аб= о набряк обличчя, губ, глотки, та/аб= о язика; у деяких із цих пацієнтів ангіоневро= 090;ичний набряк розв&#= 1080;вався раніше при з&= #1072;стосуванні інших лікарських засобів, у тому числі інгібіторі= 074; АПФ

по&= #1086;динокі

Ро&= #1079;лади обміну речовин і харчування

Ан&= #1086;рексія, подагра

не&= #1095;асті

Ро&= #1079;лади скелетно-м’&#= 1103;зової і сполучної тканини

М’&= #1103;зові судоми, біль у спині, біль у ногах, міал= гія

ча&= #1089;ті

Бі&= #1083;ь у руках, опух= ання суглобів, біль у колінах, м’я&= #1079;ово-скелетl= 5;ий біль, біль у плечі, скутість, артралгія, артрит, коксалгія, фіброміалг= 110;я, м’язова слабкість

не&= #1095;асті

Ра&= #1073;доміоліз

ча&= #1089;тота невідома

Ро&= #1079;лади нервової системи

Го&= #1083;овний біль, запамороче= 085;ня

ча&= #1089;ті

Пі&= #1076;вищена збудливіст= 100;, парестезії, периферичн= 072; нейропатія, тремор, мігрень, неп&= #1088;итомність<= /o:p>

не&= #1095;асті

Пс&= #1080;хічні розлади

Бе&= #1079;соння

ча&= #1089;ті

Не&= #1088;возність, тривожний р&#= 1086;злад, панічний ро&#= 1079;лад, сплутаніст= 100; свідомості, депресія, незвичайні сновидіння, порушення сну, сонливість, порушення пам’яті

не&= #1095;асті

Ди&= #1089;гевзія

ча&= #1089;тота невідома

Ро&= #1079;лади нирок і сечовивідн= 080;х шляхів

По&= #1088;ушення функції нирок, ниркова недостатні= 089;ть

ча&= #1089;ті

Ні&= #1082;турія, часте сечовипуск= 072;ння, інфекції сечовивідн= 080;х шляхів

не&= #1095;асті

Ро&= #1079;лади репродукти= 074;ної системи і молочних залоз

Зн&= #1080;ження лібідо, еректильна дисфункція/ імпотенція

не&= #1095;асті

Ро&= #1079;лади дихальної системи, органів грудної клітки і середостін= 085;я

Ка&= #1096;ель, інфекції верхніх від&#= 1076;ілів дихальних шляхів, закладеніс= 090;ь носа, синуси&= #1090;, захворюван= 085;я носових пазух

ча&= #1089;ті

Ві&= #1076;чуття дискомфорт= 091; в глотці, фарингіт, ларингіт, ди&= #1089;пноє (задишка), бронхіт, носова кровотеча, риніт, закла&= #1076;еність дихальних шляхів

не&= #1095;асті

Ро&= #1079;лади шкіри і підшкірних тканин

Ал&= #1086;пеція, дерматит, сухість шкіри, еритема, гіп&= #1077;ремія, фоточутлив= 110;сть, свербіж, висипання, кропив’янк= 072;, підвищена п&#= 1110;тливість

не&= #1095;асті

Су&= #1076;инні розлади

Ва&= #1089;куліт

не&= #1095;асті

До&= #1079;озалежний ортостатич= 085;ий ефект

ча&= #1089;тота невідома

Дос = 83;ідження

Гіп = 77;ркаліємія, незначне зниження рівня гемат&#= 1086;криту і гемоглобін= 091;, гіпоглікем= 110;я

ча&= #1089;ті

Не&= #1079;начне підвищення рівня сечовини і креатиніну в сироватці крові

не&= #1095;асті

Пі&= #1076;вищення рівня печінкових ферментів і &= #1082;онцентраці= ;ї білірубіну

рі&= #1076;кісні

Гі&= #1087;онатріємія= ;

ча&= #1089;тота невідома

=

Гі= 076;рохлоротіа&= #1079;ид

=

Кла = 89; системи органів

По&= #1073;ічна реакція

Ча&= #1089;тота

Доб = 88;оякісні, злоякісні та неуточне&#= 1085;і пухлини (включно з кістами та поліпами)        = ;          <= /span>

Немела&#= 1085;омний рак шкіри (базально-кл&= #1110;тинна карцинома та плоскокліт= 080;нна карцинома)

час = 90;ота невідома

Роз = 83;ади системи кровотворе= 085;ня і лімфатично= 111; системи

Аг&= #1088;анулоцитоз= ;, апластична анемія, гемолітичн= 072; анемія, лейк&= #1086;пенія, пурпура, тромбоцито= 087;енія

не&= #1095;асті

Роз = 83;ади імунної системи

Ан&= #1072;філактичні реакції

по&= #1086;динокі

Роз = 83;ади обміну речовин і харчування

Ано = 88;ексія, гіпергліке= 084;ія, гіперурике= 084;ія, гіпокалієм= 110;я, гіпонатріє= 084;ія

не&= #1095;асті

Пси = 93;ічні розлади

Бе&= #1079;соння

не&= #1095;асті

Роз = 83;ади нервової системи

Це&= #1092;алгія (головний біль)

ча&= #1089;ті

Роз = 83;ади органів зору

Ск&= #1086;роминуча нечіткість зору, ксантопсія

не&= #1095;асті

Хо&= #1088;іоїдальний випіт, гостра міопія, гостра за-критокут&#= 1086;ва глаукома

ча&= #1089;тота невідома

Суд = 80;нні розлади

Не&= #1082;ротичний ангіїт (васкуліт, шкірний васкуліт)

не&= #1095;асті

Роз = 83;ади дихальної системи, органів грудної клітки і середостін= 085;я

Ре&= #1089;піраторний дистрес-син&#= 1076;ром, у тому числі = пневмоніт та набряк легень

не&= #1095;асті

Роз = 83;ади шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

Сі&= #1072;ладеніт, спазми, подразненн= 103; шлунка, нудота, блювання, діарея, запо&= #1088;

не&= #1095;асті

Роз = 83;ади печінки і жовчовивід= 085;их шляхів

Жо&= #1074;тяниця (внутрішньо&#= 1087;ечінковий холестаз), панкреатит

не&= #1095;асті

Роз = 83;ади шкіри і підшкірних тканин

Фо&= #1090;осенсибілі= ;зація, кропив’янк= 072;, токсичний епідермаль= 085;ий некроліз

не&= #1095;асті

Шк&= #1110;рні прояви черв&#= 1086;ного вовчака

ча&= #1089;тота невідома

Роз = 83;ади скелетно-м’&#= 1103;зової і сполучної тканини

М’&= #1103;зові судоми

не&= #1095;асті

Роз = 83;ади нирок і сечовивідн= 080;х шляхів

Гл&= #1102;козурія, інтерстиці= 072;льний нефрит, пору&= #1096;ення функції нирок, ниркова недостатні= 089;ть

не&= #1095;асті

Заг = 72;льні порушення та реакції в місці введення

Пр&= #1086;пасниця, запамороче= 085;ня

не&= #1095;асті

&n= bsp;

Опис деяких побічних реакцій

Немела = 85;омний рак шкіри: на підставі наявних даних, отриманих в епідеміолоk= 5;ічних дослідженнn= 3;х, описаний взаємозв’яk= 9;ок між сумарно= 02; дозою гідрохлороm= 0;іазиду та НМРШ.

Звіт= ;ність щодо підозрюванl= 0;х побічних реакцій

Важлив = 80;м є повідомленl= 5;я про підозрюванo= 0; побічні реакції після реєстрації лікарськогl= 6; засобу. Це дає змогу продовжити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к. Медичних працівникіk= 4; просять повідомлятl= 0; про будь-які підозрюванo= 0; побічні реакції, використовm= 1;ючи національнm= 1; систему інформуванl= 5;я.

= 071;кщо будь-яка із з&#= 1072;значених в інструкці= 11; побічних реакцій загострюєтn= 0;ся або пацієнт = 087;омітив будь-які інш= 110; побічні реакції, не зазначені в інструкції, = 089;лід звернутися до лікаря.

= 058;ермін придатностo= 0;. 4 роки.

= 059;мови зберігання.

Для лікарськогl= 6; засобу не потрібні спеціальні умови зберігання.

Зберіг = 72;ти у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковк = 72;.

По 10= таблеток, вкритих плів= ;ковою = 86;болонкою, у блістері; по 3 блістери в картонній упаковці (10×3).

Катего = 88;ія відпуску.=

= 047;а рецептом.=

Виробн = 80;к.

h= 2;АТ «Гедеон Ріхтер».

Місц= ;езнаходжен = 85;я виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Н-1103, Будапешт, вул. Демреї, 19-21, Угорщина.

Виробн = 80;к.

ТОВ «Ге= 076;еон Ріхтер Польща».

Місцезн= ;аходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльн = 86;сті.

Вул. кн. Ю. Понятовськl= 6;го, 5, Гродзиськ Мазовецькиl= 1;, 05-825, Польща.

Заявни = 82;.

ВАТ «Ге= 076;еон Ріхтер».

Місц= ;езнаходжен = 85;я заявника та/або предс= 090;авника заявника.=

Н-1103, Будапешт, вул. Демреї, 19-21, Угорщина.

Кл&= #1072;с системи органів	По&= #1073;ічна реакція	Ча&= #1089;тота
Ро&= #1079;лади печінки та жовчовивід= 085;их шляхів	Ге&= #1087;атит	по&= #1086;динокі
До&= #1089;лідження	Гі&= #1087;еркаліємія= ;, підвищення рівня АЛТ	по&= #1086;динокі

Кла = 89; системи органів	По&= #1073;ічна реакція	Ча&= #1089;тота
Доб = 88;оякісні, злоякісні та неуточне&#= 1085;і пухлини (включно з кістами та поліпами) = ; <= /span>	Немела&#= 1085;омний рак шкіри (базально-кл&= #1110;тинна карцинома та плоскокліт= 080;нна карцинома)	час = 90;ота невідома
Роз = 83;ади системи кровотворе= 085;ня і лімфатично= 111; системи	Аг&= #1088;анулоцитоз= ;, апластична анемія, гемолітичн= 072; анемія, лейк&= #1086;пенія, пурпура, тромбоцито= 087;енія	не&= #1095;асті
Роз = 83;ади імунної системи	Ан&= #1072;філактичні реакції	по&= #1086;динокі
Роз = 83;ади обміну речовин і харчування	Ано = 88;ексія, гіпергліке= 084;ія, гіперурике= 084;ія, гіпокалієм= 110;я, гіпонатріє= 084;ія	не&= #1095;асті
Пси = 93;ічні розлади	Бе&= #1079;соння	не&= #1095;асті
Роз = 83;ади нервової системи	Це&= #1092;алгія (головний біль)	ча&= #1089;ті
Роз = 83;ади органів зору	Ск&= #1086;роминуча нечіткість зору, ксантопсія	не&= #1095;асті
Хо&= #1088;іоїдальний випіт, гостра міопія, гостра за-критокут&#= 1086;ва глаукома	ча&= #1089;тота невідома
Суд = 80;нні розлади	Не&= #1082;ротичний ангіїт (васкуліт, шкірний васкуліт)	не&= #1095;асті
Роз = 83;ади дихальної системи, органів грудної клітки і середостін= 085;я	Ре&= #1089;піраторний дистрес-син&#= 1076;ром, у тому числі = пневмоніт та набряк легень	не&= #1095;асті
Роз = 83;ади шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	Сі&= #1072;ладеніт, спазми, подразненн= 103; шлунка, нудота, блювання, діарея, запо&= #1088;	не&= #1095;асті
Роз = 83;ади печінки і жовчовивід= 085;их шляхів	Жо&= #1074;тяниця (внутрішньо&#= 1087;ечінковий холестаз), панкреатит	не&= #1095;асті
Роз = 83;ади шкіри і підшкірних тканин	Фо&= #1090;осенсибілі= ;зація, кропив’янк= 072;, токсичний епідермаль= 085;ий некроліз	не&= #1095;асті
Шк&= #1110;рні прояви черв&#= 1086;ного вовчака	ча&= #1089;тота невідома
Роз = 83;ади скелетно-м’&#= 1103;зової і сполучної тканини	М’&= #1103;зові судоми	не&= #1095;асті
Роз = 83;ади нирок і сечовивідн= 080;х шляхів	Гл&= #1102;козурія, інтерстиці= 072;льний нефрит, пору&= #1096;ення функції нирок, ниркова недостатні= 089;ть	не&= #1095;асті
Заг = 72;льні порушення та реакції в місці введення	Пр&= #1086;пасниця, запамороче= 085;ня	не&= #1095;асті