ІНСТ = 56;УКЦІЯ

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

АБАВ = 30;Р

(ABAVIR)

&nb= sp;

Склад:

д&= #1110;юча речовина: абакавір;=

1 мл розчину містить 20 мг абакавіру (у формі сульф = 72;ту);

д&= #1086;поміжні речовини: сорбіт, сахарин натрію, натрію цитрат, кисл= 086;та лимонна безводна, метилпарагo= 0;дроксибенз= 086;ат (Е 218), пропілпараk= 5;ідроксибен= 079;оат (Е 216), пропіленглo= 0;коль, ароматизатl= 6;р полуничний, ароматизатl= 6;р банановий, вода очищен = 72;.

&nb= sp;

Лікарсь&= #1082;а форма. Розчин оральний.=

О&= #1089;новні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: прозl= 6;ра або злегка опалесціююm= 5;а жовтувата р= 10;дина з полунично-= 073;анановим запахом.

Фармако&= #1090;ерапевтичн= ;а група. Противі&= #1088;усні препарати для системного = 79;астосуванн&#= 1103;. Нуклеозиднo= 0; та нуклеотиднo= 0; інгібітори зворотної транскриптk= 2;зи. Код АТХ J05A F06.

Ф&= #1072;рмакологіч= ;ні властивостo= 0;

Ф&= #1072;рмакодинам= ;іка

А&= #1073;акавір належить до групи нуклеозиднl= 0;х інгібіторіk= 4; зворотної транскриптk= 2;зи (НІЗТ) та є потужним інгібітороl= 4; ВІЛ-1 і ВІЛ-2, вк = 83;ючаючи ВІЛ-1 ізоляти зі зниженою чутливістю до зидовудину, ламівудину, залцитабінm= 1;, диданозину або невірапіну. = 059; клітині абакавір перетворюєm= 0;ься на активний метаболіт карбовіру трифосфат, головним механізмом дії якого є гальмуваннn= 3; зворотної транскриптk= 2;зи вірусу імунодефіцl= 0;ту людини (ВІЛ), у результаті чого порушуєтьсn= 3; необхідний зв’язок у ланцюжку вірусної ДН = 50; та припиняєтьl= 9;я її реплікац= 10;я. У дослідженнn= 3;х in vitro пр= 086;тивірусна дія абакавіру н = 77; була антаго = 85;істичною при сумісному застосуванl= 5;і з НІЗТ диданозиноl= 4;, емтрицитабo= 0;ном, ламівудиноl= 4;, ставудином, тенофовіроl= 4;, залцитабінl= 6;м, зидовудиноl= 4;, ненуклеозиk= 6;ним інгібітороl= 4; зворотної транскриптk= 2;зи (ННІЗТ) невір&#= 1072;піном або інгібітороl= 4; протеази (ІП) ампренавірl= 6;м.

Р&= #1077;зистентніс= ;ть in vitro

А&= #1073;акавіррези= ;стентні ізоляти ВІЛ-1 були обрані in vitro, їх пов’язують зі специфічниl= 4;и генетичнимl= 0; змінами у ділянці кодонів зворотної транскриптk= 2;зи (ЗТ) (кодони M184V, K65R, L= 74V та Y115F). Вірусна резистентнo= 0;сть до абакавір = 91; розвиваєтьl= 9;я достатньо повільно in vitro, = 87;отребуючи низки мутацій для клінічно зн = 72;чущого росту ЕС₅₀ поріk= 4;няно з диким типо= 084; вірусу.

Р&= #1077;зистентніс= ;ть in vivo (терапія<= /i> пацієнтів, які раніше н= 077; отримували лікування<= /i>)

Демонстрац&= #1110;я ефективносm= 0;і абакавіру в основному базується н = 72; дослідженнn= 3;х, що були проведені в режимі призначеннn= 3; 2 рази на добу на попередньо нелікованиm= 3; пацієнтах, які отримували комбінованm= 1; терапію.

Ізоляти від більшості пацієнтів і = 79; досвідом вірологічнl= 6;ї недостатноl= 9;ті при режимі з абакавіром = 74; основних клінічних дослідженнn= 3;х показали відсутністn= 0; пов’язаних = 10;з НІЗТ змін порівняно з фоном (45 %) або відбором тільки M184V або M184I (45 %). Загальна частота відбору M184V абl= 6; M184I була високl= 6;ю (54 %), менше за звичайну була при відборі L74V (5 %), K65R (1&= nbsp;%) та Y115F (1 %). Включення зидовудину = 74; режим застосуванl= 5;я дало змогу встановити зниження частоти L74V та K65R відбору при наявності абакавіру (і= 079; зидовудиноl= 4; 0/40, без зидовудину 15/1= 92, 8 %).

TAMs потрібно відібрати, якщо аналог = 80; тимідину пов’язані з абакавіром. = 059; метааналізo= 0; 6 клінічних досліджень TAMs не були відібрані н = 72; режимах застосуванl= 5;я абакавіру без зидовуд = 80;ну (0/127), але були відібрані н = 72; режимах застосуванl= 5;я абакавіру т = 72; аналога тимідину – зидовудину (22/= 86, 26 %).

Р&= #1077;зистентніс= ;ть in vivo (терапія<= /i> пацієнтів, які раніше отримували лікування<= /i>)

Клінічно значуще зниження чутливості до абакавір = 91; було продемонстl= 8;овано у клінічних ізолятів пацієнтів і = 79; неконтрольl= 6;ваною реплікацієn= 2; вірусу, які раніше отримували лікування т = 72; були резист = 77;нтними до інших нуклеозиднl= 0;х інгібіторіk= 4;. У метааналізo= 0; 5 клінічних досліджень, = 091; яких абакавір додавали дл= 03; підсилення терапії, зі 166 осіб 123 (74 %) мали M184V/I, 50 (30 %) мали T215Y/F, 45 (27 %) мали M41L, 30 (18 %) мал = 80; K70R та 25 (15 %) мали D67N. K65R не було, L74V, а також Y115F зустрічалиl= 9;я нечасто (£3 %= ). Регресійне моделюваннn= 3; прогностичl= 5;их змін геноти = 87;у (скоригован = 77; щодо основного рівня кількості ВІЛ-1 РНК [вРНК= ] у плазмі кров= 10;, кількості клітин CD4+, кількості т = 72; тривалості попередньоk= 5;о антиретровo= 0;русного лікування) показало, що наявність 3 чи більше мутацій, пов= 217;язаних із резистентнo= 0;стю до НІЗТ, асоціювалиl= 9;я зі зниженою відповіддю на 4 тижні (p =3D 0,015) або 4 чи більше мутацій - на середині 24 т= 080;жня (p £ 0,012).= Додатково до наведено= 11; інформації 69-й додатковий комплекс мутації Q151M, який зазвичай визначають = 91; комбінації з A62V, V75I, F77L та F116Y, призводить до високого рівня резистентнl= 6;сті до абакавір = 91;.

<= span style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;font-family:"Times New = Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-fareast-language:UK'>Ф&= #1077;нотипічна резистентнo= 0;сть та перехресна резистентнo= 0;сть

Феноти&#= 1087;ічна резистентнo= 0;сть до абакавір = 91; потребує M184V з принаймні однією іншо= 02; відібраною за абакавіром мутацією аб = 86; M184V з множинниl= 4;и TAMs. Фенотип&= #1110;чна пере = 93;ресна резистентнo= 0;сть до інших НІЗ= 058; з одиничною мутацією M184V або M184I є обмеж = 77;ною. Зидовудин, диданозин, ставудин та тенофовір зберігають свою антиретровo= 0;русну активність щодо таких ВІЛ-1 варіант&#= 1110;в. Наявність M184V із K65R призводить до зростанн= 03; перехресноo= 1; резистентн&#= 1086;сті між абакавіром, тенофовіроl= 4;, диданозиноl= 4; та ламівуди = 85;ом, а також M184V разом із L74V призводить до перехресноo= 1; резистентнl= 6;сті між абакавіром, диданозиноl= 4; та ламівуди = 85;ом. Наявність M184V із Y115F спричиняє зростання п&= #1077;рехресної резистентнl= 6;сті між абакаві = 88;ом та ламівудиноl= 4;. Відповідне застосуванl= 5;я абакавіру можливе з урахуванняl= 4; наявної резистентнl= 6;сті.

Перехресна резистентнo= 0;сть між абакаві = 88;ом та антиретровo= 0;русними препаратамl= 0; інших класі = 74; (наприклад, ІП та ННІЗТ) маловірогіk= 6;на.

Фармакокін&= #1077;тика

Абсо = 88;бція. Абакавір швидко і добре всмоктуєтьl= 9;я після пероральноk= 5;о прийому. Абсолютна біодоступнo= 0;сть пероральноk= 5;о абакавіру у дорослих становить приблизно 83 %. Після пероральноk= 5;о прийому сер = 77;дній час (t_max) до досягнення = 84;аксимально&#= 1111; концентрацo= 0;ї (C_max) абакавір&= #1091; у сироватці = 082;рові становить приблизно 1,5 години для таблетованl= 6;ї форми та приблизно 1 годину для р= 086;зчину для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я.

Немає відмінностk= 7;й між площею під кривою «концентраm= 4;ія-час» (AUC) для таблеток та розчину для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я. У терапевтичl= 5;их дозах 300 мг 2 рази на добу &#= 1089;ередні (CV) C_max і мініма = 83;ьна концентрацo= 0;я (C_min) абакавіру в рівноважноl= 4;у стані становлять приблизно 3,00 &= #1084;кг/мл (30 %) і 0,01 мкг/мл (99 = ;%) відповідно. = 057;ереднє (CV) AUC протягом 12-годинного інтервалу дозування становило 6,02 мкг•год/мл (29 %= ), що еквівалентl= 5;о добовій AUC приблизно 12,0 мкг•год/мл. Значення C_max для пероральноk= 5;о розчину трохи вище, ніж для таблеток. Після прийому таблеток абакавіру 600 &#= 1084;г середнє (CV) C_max абакавіру становило приблизно 4,26 &= #1084;кг/мл (28 %), а середнє (CV)= AUC_∞ становило 11,95 мкг•год/мл (21 %= ).

Їжа сповільнювk= 2;ла всмоктуванl= 5;я та знижувал = 72; C_max, але не впливала на загальну концентрацo= 0;ю в плазмі кро= 074;і (AUC). Тому препа = 88;ат можна приймати незалежно від вживанн= 03; їжі.

Розп = 86;діл. Після внутрішньоk= 4;енного введення уявний об’є = 84; розподілу становив приблизно 0,8 &#= 1083;/кг, що вказує на те, що абакавір вільно проникає в тканини організму.=

Дослідженн&= #1103; за участю ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів показали добре проникненнn= 3; абакавіру в спинномозкl= 6;ву рідину зі співвідношk= 7;нням AUC між спинномозкl= 6;вою рідиною та п= 083;азмою крові від 30 до 44 %. Спостережуk= 4;ані значення максимальнl= 0;х концентрацo= 0;й у 9 разів пере&= #1074;ищують IC₅₀ абакавір= 091; 0,08 мкг/мл або 0,26&n= bsp;мкМ при застосуванl= 5;і абакавіру в дозі 600 мг 2 рази на добу.

Дослідженн&= #1103; зв’язуваннn= 3; з білками плазми кров= 10; in vitro показують, щ= 086; абакавір лише від низького до помірного (~49 %) зв’язуєтьсn= 3; з білками плазми людини в терапевтичl= 5;их концентрацo= 0;ях. Це вказує на низьку ймовірністn= 0; взаємодії з іншими лікарськимl= 0; засобами через витіс = 85;ення зв’язуваннn= 3; з білками плазми кров= 10;.

Мета = 73;олізм. Абакавір піддається первинному = 84;етаболізму в печінці, менше ніж 2 % прийнятої дози виводиться = 91; незміненомm= 1; стані нирками. Головними метаболітаl= 4;и є
5’-карбонова кислота та 5’-глюкуроні= 076;, перетворенl= 5;я яких відбуваєтьl= 9;я за допомого= 02; алкогольдеk= 5;ідрогенази або шляхом глюкуронізk= 2;ції, і які становлять = 87;риблизно 66 % введеної дози. Метаболіти виводяться із сечею.

Виве = 76;ення. Середній пе = 88;іод напіввиведk= 7;ння абакавіру становить п = 88;иблизно 1,5 години. Суттєвої акумуляції після багат = 86;разового прийому абакавіру в дозі 300 мг 2 рази на добу не відбуваєтьl= 9;я. Виведення абакавіру відбуваєтьl= 9;я шляхом метаболізмm= 1; в печінці з подальшим виведенням метаболітіk= 4;, переважно і = 79; сечею. На метаболіти та незмінен = 80;й абакавір припадає приблизно 83 % введеної дози абакавіру в сечі. Залишо= 082; виводиться = 79; фекаліями.=

Ф&= #1072;рмакокінет= ;ика у пацієнтів = 079; печінковою недостатніl= 9;тю. Абакавір метаболізуn= 8;ться головним чином у печінці. Фармакокінk= 7;тику абакавіру в = 80;вчали у пацієнтів = 079; легким ураженням печінки (5–6 балів за шка= 083;ою Чайлда – П’ю), які отримували одноразову дозу 600 мг; мед= іана (діапазон) значень AUC становила 24,1 (від 10,4 до 54,8) мкг•год/мл. Результати показали, що спостерігаl= 3;ося середнє (90 % ДІ) збільшення = 74; 1,89 раза [1,32; 2,70] в AUC абакавіру т = 72; 1,58 [1,22; 2,04] збільшує період напіввиведk= 7;ння. Через значн = 91; варіабельнo= 0;сть експозиції абакавіру немає остат = 86;чних рекомендацo= 0;й щодо зниження до = 79;и для пацієнтів з легким ураженням печінки.

Абакавір не рекомендовk= 2;ний пацієнтам і = 79; помірною або тяжкою печінковою недостатніl= 9;тю.

Ф&= #1072;рмакокінет= ;ика у пацієнтів = 079; нирковою не = 76;остатністю. Абакавір метаболізуn= 8;ться переважно п = 77;чінкою, приблизно 2 % абакавіру в = 80;водиться в незміненомm= 1; вигляді із сечею. Фармакокінk= 7;тика абакавіру у пацієнтів і = 79; термінальн&= #1086;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті подібна до пацієнтів з нормальною функцією нирок. Тому не потрібно знижувати дозу абакавіру п = 72;цієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю. На основі обмеженого досвіду аба = 82;авір не слід застосовувk= 2;ти для лікування пацієнтів і = 79; термінальнl= 6;ю стадією захворюванn= 0; нирок.

П&= #1077;діатричне населення.= За даними клінічних досліджень, проведених = 91; дітей, абакавір швидко та добре всмок = 90;ується з пероральниm= 3; розчинів і таблеток, як= 110; застосовуюm= 0;ь дітям. Показано, що експозиція абакавіру в плазмі кров= 10; однакова дл= 03; обох препаратів при застосуванl= 5;і в однаковій дозі. Діти, які отримують пероральниl= 1; розчин абакавіру згідно з рекомендовk= 2;ним режимом дозування, досягають експозиції абакавіру в плазмі кров= 10;, подібної до дорослих. Діти, які отримують а = 73;акавір у таблетках для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я відповідно до рекомендовk= 2;ного режиму дозування, досягають більш високого рі = 74;ня експозиції абакавіру в плазмі кров= 10;, ніж діти, які отримують розчин для пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я, оскільки разом із таб= 083;етованим препаратом застосовуюm= 0;ь вищі дози мг/кг.

Недостатн= 00;о даних щодо безпеки, щоб рекомендувk= 2;ти застосуванl= 5;я абакавіру немовлятам віком до трьох місяців. Обмежені наявні дані вказують на те, що доза пероральноk= 5;о розчину 2 мг/кг у новонароджk= 7;них віком до 30 днів забезпечує подібну або вищу AUC порівн= яно з дозою пероральноk= 5;о розчину 8 мг/= 082;г для дітей старшого віку.

П&= #1072;цієнти літнього віку. Фармакокінk= 7;тика абакавіру у пацієнтів в= 10;ком від 65 років не вивчалася.=

Канц = 77;рогенез<= /p>
Абакавір н= 077; був мутагенним = 91; бактеріальl= 5;их тестах, але продемонстl= 8;ував активність i= n vitro в аналізі хромосомниm= 3; аберацій лімфоцитів людини, аналізі лімфоми миш= 10; та мікрояде = 88;ному тесті in vivo. Це узгоджуєтьl= 9;я з відомою активністю інших нуклеозиднl= 0;х аналогів. Ці результати = 74;казують на те, що абакавір ма= 08; слабкий пот = 77;нціал спричиняти хромосомні пошкодженнn= 3; як in vitro, так і in&nb= sp;vivo при високих тестових концентрацo= 0;ях.

За даними дослідженнn= 3; канцерогенk= 7;зу на мишах і щурах, при пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і абакавіру спостерігаl= 3;ося збільшення = 74;ипадків появи злоякісних = 10; доброякіснl= 0;х пухлин. Злоякісні пухлини виникали у п= 088;епуціальні&= #1081; залозі самців і кліторальнl= 0;х залозах самок обох видів, а у щурів ‒ у щит&#= 1086;видній залозі самців і печінці, сечовому міхурі, лімфатичниm= 3; вузлах і під= 096;кірній тканині самок.

У більшості випадків ці пухлини виникали пр = 80; застосуванl= 5;і найвищих до = 79; абакавіру – 330= мг/кг/добу у мишей та 600 м= г/кг/добу у щурів. Винятком бу = 83;а пухлина препуціальl= 5;ої залози, яка виникла при застосуванl= 5;і дози 110 мг/кг. С= ;истемна експозиція на рівні відсутностo= 0; ефекту у мишей і щурі= 074; була еквівалентl= 5;а системній експозиції людини в 3 і 7 разів під ча= 089; терапії. Хоч= 072; канцерогенl= 5;ий потенціал препарату у людини невідомий, ц= 110; дані дають можливість вважати, що потенційна клінічна користь від застосуванl= 5;я препарату переважає канцерогенl= 5;ий ризик у людини.

У доклінічниm= 3; токсикологo= 0;чних дослідженнn= 3;х було показано, що лікування абакавіром збільшує масу печінк = 80; у щурів і мавп. Клініч= 085;а значущість цього невідома. Клінічні дослідженнn= 3; не підтвердилl= 0; гепатотоксl= 0;чність абакавіру. Крім того, у людини не сп= 086;стерігалос&= #1103; аутоіндукцo= 0;ї метаболізмm= 1; абакавіру або індукці= 11; метаболізмm= 1; інших лікарських засобів, що метаболізуn= 2;ться в печінці.

Досл= 10;дження на тваринах. П&= #1088;и введенні абакавіру щурам та мишам протя = 75;ом 2 років спостерігаl= 3;и легкий ступінь дег = 77;нерації міокарда. Еквівалентl= 5;і системні експозиції були від 7 до 24 разів більш= 10; за очікуван = 91; системну ек = 89;позицію в організмі людини. Не встановленl= 6; клінічної значущості цих даних. У дослідженнn= 3;х репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0; токсичністn= 0; для ембріон = 72; та плода спостерігаl= 3;ася у щурів, але не у кроликів. Ці результати включали зменшення маси тіла плода, набря= 082; плода та збільшення скелетних варіацій/ва = 76; розвитку, ранню внутрішньоm= 1;тробну смерть і мертвонароk= 6;ження. Неможливо зробити вис = 85;овок щодо тератогеннl= 6;го потенціалу абакавіру через цю ембріофетаl= 3;ьну токсичністn= 0;. Дослідженнn= 3; фертильносm= 0;і на щурах показало, що абакавір не = 074;пливає на фертильнісm= 0;ь самців або самок.

Клінічн&= #1110; характерисm= 0;ики

П&= #1086;казання

П&= #1088;епарат призначаютn= 0; у складі комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії для лікування
В&= #1030;Л-інфекції у дітей та дорослих.=

П&= #1077;ред початком лікування абакавіром = 91; будь-якого ВІЛ-інфіков = 72;ного пацієнта, незалежно від расової приналежноl= 9;ті, слід провес = 90;и скринінг на носійство алелі HLA-B*5701 (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Абакавір не слід застосовувk= 2;ти пацієнтам, які мають алель HLA-B*5701.

П&= #1088;отипоказан= ;ня

П&= #1110;двищена чутливість до абакавір = 91; або до будь-я&#= 1082;ого іншого компонента препарату.

Взаємод&= #1110;я з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій<= /b>

З&= #1075;ідно з експериме = 85;тальними даними in vitro та за&#= 1075;альновідом= ими механізмамl= 0; метаболізмm= 1; абакавіру, потенціал щодо опосередкоk= 4;аних Р450 взаємодій з іншими лікарськимl= 0; засобами у абакавіру низький. Дос= 083;ідження in vitro показали, що абакавір здатний пригнічуваm= 0;и цитохром P450 1A1 (CYP1A1).= Р4= 50 не грає основної ролі в метаб= 086;лізмі абакавіру. З= 110; свого боку, абакавір не пригнічує метаболізм, опосередкоk= 4;аний ферментом CYP3A4 системи цитохрому Р450. Було доведено, що in vitro абакавір у клінічно значущих концентрацo= 0;ях також не пригнічує ферменти CYP3A4, CYP2C9 або CYP2D6. Під час клінічних досліджень індукції печінковогl= 6; метаболізмm= 1; не спостерігаl= 3;ося, тому потенційна можливість = 74;заємодії з іншими інгібітораl= 4;и антиретровo= 0;русних протеаз та іншими препаратамl= 0;, в метаболізмo= 0; яких беруть участь більшість ферментів Р450, мала. За даними клінічних досліджень було доведе = 85;о, що клінічно значущої взаємодії між абакаві = 88;ом, зидовудиноl= 4; і ламівудиноl= 4; не існує.

Потенційні індуктори ферментів, такі як рифа= 084;піцин, фенобарбітk= 2;л та фенітоїн, можуть чере = 79; їх дію на урид = 80;ндифосфат-г&= #1083;юкуронілтр= ;ансферазу слабко знизити концентрацo= 0;ю абакавіру в = 087;лазмі крові.

Етан = 86;л. Метаболізм абакавіру змінюється під впливом етанолу – збільшуєтьl= 9;я AUC приблизно на 41 %. Ці показники н = 77; вважають клінічно значущими. Абакавір не впливає на метаболізм етанолу.

Мета = 76;он. за даними фармакокінk= 7;тичного дослідженнn= 3;, одночасне застосуванl= 5;я 600 мг абакавіру 2 рази на добу та метадону на 35 % зменшувало = 57;_max абакавіру т = 72; на годину затримувалl= 6; час її досяг= 085;ення, але AUC залишалася незміненою. Зміни фармакокінk= 7;тики абакавіру н = 77; є клінічно значущими. З= 072; даними цьог = 86; дослідженнn= 3; абакавір збільшував середній системний кліренс метадону на 22&= nbsp;%. У зв’язку з цим не можна виключити індукцію ферментів, щ= 086; метаболізуn= 2;ть лікарські з = 72;соби. Пацієнти, як= 110; знаходятьсn= 3; на лікуванн= 10; метадоном, повинні бут = 80; під пильним спостережеl= 5;ням щодо симптомів відміни, які проявляютьl= 9;я при дозуванні. У цьому випадку мож = 77; бути потрібна повторна корекція дози метадону.=

Рети = 85;оїди. Компоненти ретиноїду елімінуютьl= 9;я за допомого= 02; алкогольдеk= 5;ідрогенази. Взаємодія з абакавіром можлива, але вона не вивчалась.=

Ріоц = 80;гуат. = I= n vitro абакавір пригнічує CYP1A1. Одночасне застосуванl= 5;я разової доз = 80; ріоцигуату (0,5 мг) пацієнт= ам з ВІЛ, які отримували комбінацію абакавір/до = 83;утегравір/ ламівудин (600 мг/50 мг/300 мг 1 раз на добу), призвело до приблизно втричі біль = 96;ого AUC(0-∞) ріоцигуату порівняно з доісторичнl= 6;ю AUC (0-∞) ріоцигуату, зареєстровk= 2;ною у здорових добровольцo= 0;в. Може знадобитисn= 3; зменшити дозу ріоцигуату. = 053;еобхідно ознайомитиl= 9;я з інфор= мацією про призначеннn= 3; ріоцигуату, щоб отримат = 80; рекомендац&= #1110;ї щодо дозування.=

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я

Реакції гіперчутли= 074;ості (див. також розділ «Побічні реакції»):

Абакавір пов’язаний з високим ризиком реакцій гіперчутли= 074;ості (РГЧ) (д= ;ив. розділ «Побічні реакції»), які характериз= 091;ються пропаснице= 102; та/або висип&= #1072;нням з іншими симптомами, що свідчать про поліорганн= 110; ураження. РГЧ спостеріга= 083;и при застосуван= 085;і абакавіру, деякі з них можуть бути загрозливи= 084;и для життя, у рідкісних випадках при невідповід= 085;ому лікуванні – летальними.

Р= ;изик виникнення РГЧ на абакавір вищий у паці&= #1108;нтів з позитивним статусом щодо HLA B*5701 алел= і. Але є повідомлен= 085;я (з меншою частотою) пр&= #1086; РГЧ на абакавір у пацієнтів, які не є носі= ями цієї алелі.

Т= ;ому потрібно дотримуват= 080;ся таких реком&#= 1077;ндацій:

·      потр&#= 1110;бно задокумент= 091;вати HLA B*5701 статус перед початком лікування абакавіром;

·      ніко&#= 1083;и не слід призначати лікарський засіб Абаві&#= 1088; пацієнтам із позитивним HLA B*5701 статусом, а також пацієнтам із негативним HLA B*5701 статусом, у яких була підозра на РГЧ на абакавір при застосу&#= 1074;анні інших лікарських засобів, що містять абакавір;

·      застосуван= ;ня Абавіру слід негайно припинити, = 85;авіть за відсутност= 110; у пацієнтів HLA B*5701 алелі, при підозрі на РГЧ; затримк&= #1072; припинення лікування після почат&#= 1082;у розвитку гіперчутли= 074;ості може призве&#= 1089;ти до стану, що загрожує життю;

·      післ&#= 1103; припинення лікування Абавіром через підозру на реакцію гіперчутли= 074;ості, ліку = 74;ання Абавіром або будь-яким іншим лікар&#= 1089;ьким засобом, що містить абакавір, ніколи не можна поновлюват= 080;;

·      резу&#= 1083;ьтатом поновлення лікування абакавіром після реакції гіперчутли= 074;ості є швидке повернення симптомів протягом декількох годин; це повернення зазвичай більш тяжке, ніж первинна реакція, і може включати артеріальн= 091; гіпотензію, що загрожує життю, та летальний наслідок;

·      з метою попереджен= 085;я повторного прийому Аба&#= 1074;іру пацієнтам із підозрою на гіперчут&#= 1083;ивість до абакавіру препарат, що залишився, необхідно утилізуват= 080;;

·      п&#= 1072;цієнтів потрібно проінформу= 074;ати про необхід&#= 1085;ість витягнути з упаковки та прочитати цю інструкцію і спеціальну «Попереджу= 074;альну карту», а також тримати останню вес&#= 1100; час при собі.=

ПОПЕ&#= 1056;ЕДЖУВАЛЬНА КАРТА

(слід мат= 080; цю карту весь час при собі)

А= ;БАВІР

розч&#= 1080;н оральний, 20 мг/мл

Оскільки Абавір містить абакавір, у пацієнтів, які лікуються препаратом Абавір, можу&= #1090;ь виникнути реакції гіперчутли= 074;ості (серйозні алергічні реакції), що можуть мати &= #1078;иттєво небезпечни= 081; характер, якщо лікува&#= 1085;ня препаратом Абавір буде продовжено. Негайно зверніться за порадою до лікаря що&= #1076;о подальшого застосуван= 085;я препарату, я&= #1082;що

1) у Вас виник висип на шкірі<= /p>
    АБО

2) у Вас виник один або більше симптомів не менше як з ДВОХ наведених нижче груп:

– пропасни= ця;

– задишка, біль у горлі або кашель;

– нудота, блювання, діарея або біль у живот&= #1110;;

– раптова слабкість, втомлювані= 089;ть або погане загальне самопочутт= 103;.

= Якщо Ви припинили лікування препараm= 0;ом Абавір через реакцію гіперчутли= 074;ості, ВАМ i= 3;ІКОЛИ НЕ МОЖНА ПОВТОРНО ЗАСТОСОВУВ= 040;ТИ розчин оральний Абавір або інший препарат, що містить абакавір, ос&= #1082;ільки при цьому протя= гом декількох годин у Вас може розвинутис= 103; небезпечне для життя зниження артеріальн= 086;го тиску або настати смерть.

=

Клі&= #1085;ічні прояви реакцій гіперчутли= 074;ості на абакавір

Реак&#= 1094;ії гіперчутли= 074;ості на абакавір добре вивчені протягом клінічних досліджень та післяреєст= 088;аційного застосуван= 085;я. Симптоми зазвичай з’являютьс= 103; в перші шіст&= #1100; тижнів (середній час початку – 11 діб) від по= 095;атку лікування абакавіром, хоча ці реакції можуть з’являтися у будь-який час протягом лікування.

Майж&#= 1077; всі випадки реакцій гіперчутли= 074;ості включають пропасницю та/або висипання. І&= #1085;ші симптоми та ознаки, які спостеріга= 102;ть як частину РГЧ на абакавір, детально описані в розділі «Побічні реакції», включаючи респіратор= 085;і та гастроенте= 088;ологічні симптоми. Важливо, що такі симптоми можуть приз&#= 1074;одити до помилковог= 086; діагностув= 072;ння захворюван= 100; дихальних шляхів (пневмонія, бронхіт, фар&= #1080;нгіт) або гастроенте= 088;итів замість реакції гіперчутли= 074;ості.

Симп&#= 1090;оми, пов’язані з &= #1088;еакцією гіперчутли= 074;ості, погіршують= 089;я при продовженн= 110; терапії і можуть бути загрозливи= 084;и для життя. Після припинення терапії абакавіром ці симптоми зазвичай минають.

У рідкісних випадках, коли пацієнти припиняли лікування абакавіром &#= 1095;ерез інші причин&#= 1080;, не пов’язані із симптомами РГЧ, також спостеріга= 083;ися реакції, які загрожувал= 080; життю, що виникали протягом декількох годин після поновлення лікування (див. розділ «Побічні реакції»). Поновлення лікування абакавіром таких пацієнтів можливе лише за умов&= #1080;, що медична допомога буде надана вчасно у разі необхіднос= 090;і.

Пору = 96;ення функцій мітохондріl= 1; після внутрішньоm= 1;тробного впливу

Н&= #1091;клеозидні та нуклеотиднo= 0; аналоги мож = 91;ть спричиняти порушення функцій мітохондріl= 1; різного ступеня, які особливо виражені пр = 80; сумісному застосуванl= 5;і зі ставудин = 86;м, диданозиноl= 4; та зидовудиноl= 4;. Б&= #1091;ли повідомленl= 5;я про випадки мітохондріk= 2;льних дисфункцій = 91; ВІЛ-негатив = 85;их немовлят, як= 110; піддались впливу нуклеозиднl= 0;х інгібіторіk= 4; у внутрішньоm= 1;тробному та/або постн= 072;тальному періоді, голо = 74;ним чином це стосувалосn= 3; режимі&#= 1074; лікування= ;, що включали зидовудин. Головні побічні реакції, про які повідом = 83;ялося, - це гематологіm= 5;ні порушення (анемія, нейтропеніn= 3;) та метаболічнo= 0; порушення (гіперлакта = 90;емія, гіперліпазk= 7;мія). Ці явища часто були транзиторнl= 0;ми. Були рідкіс = 85;і повідомленl= 5;я про неврологічl= 5;і порушення (артеріальн = 72; гіпертензіn= 3;, судоми, порушення поведінки), що виникали після застосуванl= 5;я препарату відстроченl= 6;. Чи є такі неврологічl= 5;і порушення транзиторнl= 0;ми або постійними, = 076;отепер невідомо. Ці по&#= 1088;ушення потрібно враховуватl= 0; щодо кожної дити = 85;и, на яку мали вплив нуклеозиднo= 0; та нуклеоти = 76;ні аналоги у внутрішньоm= 1;тробному періоді, з тяжкими клінічними порушеннямl= 0; невідомої етіології, особливо неврологічl= 5;ими. Ці дані не впливають н = 72; сучасні національнo= 0; рекомендацo= 0;ї щодо застосуванl= 5;я антиретровo= 0;русних препаратів вагітним дл= 03; попередженl= 5;я вертикальнl= 6;ї трансмісії ВІЛ.

Мас&#= 1072; тіла та параметри метаболізмm= 1;

М&= #1072;са тіла, рівень ліпідів сироватки крові та глюкози крові можут= 00; підвищуватl= 0;ся протягом антиретровo= 0;русної терапії. Факторами впливу на вк= 072;зані рівні можут= 00; бути також контроль хв = 86;роби та зміна стилю життя. Стосовно збільшення рівня ліпідів у деяких випадках є п= 110;дтвердженн&= #1103; щодо впливу лікування, в той час як збільшення маси тіла не має такого підтверджеl= 5;ня. Моніторинг рівня ліпід= 10;в сироватки крові та глюкози крові прово = 76;иться відповідно до затвердженl= 0;х протоколів лікування ВІЛ. Лікування порушень ліпідів слі = 76; проводити з = 72; клінічними показникамl= 0;.

Панк = 88;еатит

Були повідомленl= 5;я про випадки панкреатитm= 1;, але причинний взаємозв’яk= 9;ок із лікуванн= 03;м абакавіром не визначений.

Потр= 10;йна нуклеозиднk= 2; терапія

У пацієнтів з високим вірусним навантаженl= 5;ям (понад 100000 копo= 0;й/мл) вибір потрійної комбінованl= 6;ї терапії, що включає абакавір, ламівудин т = 72; зидовудин, вимагає спеціальноk= 5;о обговореннn= 3;. Були повідомленl= 5;я про високий рівень віро = 83;огічної недостатноl= 9;ті та появи рез= 080;стентності на ранній стадії при комбінованl= 6;му лікуванні абакавіром, тенофовіру дизопроксиl= 3;у фумаратом т = 72; ламівудиноl= 4; у режимі лікування 1 раз на добу.

Захв = 86;рювання печінки

Безпека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я абакавіру для лікування пацієнтів і = 79; суттєвими захворюванl= 5;ями печінки не встановленo= 0;. Препарат не рекомендуєm= 0;ься для лікування пацієнтів з помірним та тяжким ступенем печінкової недостатноl= 9;ті (див. розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози»).

У п&= #1072;цієнтів, які мали порушення функції печінки до лікування, включаючи хронічний активний гепатит, збі= 083;ьшується частота виникнення порушень функції печінки під час комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії, так= 110; пацієнти повинні знаходитисn= 3; під наглядо = 84; згідно з існуючими стандартниl= 4;и рекомендацo= 0;ями. У разі появи ознак прогр = 77;сування хвороби печінки у таких паціє = 85;тів слід вирішити питання про перерву в лі= 082;уванні або його припинення.

Паці= 08;нти, коінфіковаl= 5;і хронічним гепатитом В = 072;бо С

Пацієнти з хронічним гепатитом В = 072;бо С, які лікуються комбінацієn= 2; антиретровo= 0;русних препаратів, мають підвищений ризик тяжки = 93; та потенційно летальних печінкових побічних реакцій. У разі сумісного застосуванl= 5;я з антивіруснl= 0;ми препаратамl= 0; для лікування гепатитів В = 072;бо С слід звернутись до інструкц= 10;ї з медичного застосуванl= 5;я цих препара = 90;ів.

Захв = 86;рювання нирок

Препарат не слід застосовувk= 2;ти для лікування пацієнтів і = 79; термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті.

С&= #1080;ндром імунного відновленнn= 3;

У ВІЛ-інфіков = 72;них хворих із тяжким імунодефіцl= 0;том під час призначеннn= 3; комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії (КАРТ) може виникнути запальна реакція на б= 077;зсимптомні або залишко = 74;і умовно-пато = 75;енні мікроорганo= 0;зми та спричинити тяжкий клінічний стан або загостреннn= 3; симптомів. Зазвичай та = 82;і реакції виникають протягом перших тижн= 10;в або місяців = 087;ісля початку КАР = 58;. Відповідниl= 4;и прикладами цього є ретиніт, спр= 080;чинений цитомегалоk= 4;ірусом, генералізоk= 4;ані та/або фокальні інфекції, спричинені мікобактерo= 0;ями, або пневмон= 10;я, спричинена Pneumocy= stis carinii. Будь-які запальні явища необхідно о = 94;інити та розпочат = 80; їх лікуванн= 03; у разі потреби. Так= 086;ж повідомлялl= 6;ся про аутоіму = 85;ні розлади (так= 110; як хвороба Грейвса та аутоімунниl= 1; гепатит) на тлі реактиваціo= 1; імунітету, о= 076;нак зареєстровk= 2;ний час до появи більш варіабельнl= 0;й, і ці явища можуть виникнути через багат = 86; місяців піс = 83;я початку лікування.=

Осте = 86;некроз

Хоча його етіологія вважається багатофактl= 6;рною (включаючи застосуванl= 5;я кортикостеl= 8;оїдів, вживання алкоголю, тяжку імуно = 89;упресію, збільшений індекс маси тіла), були повідомленl= 5;я про випадки остеонекроk= 9;у у пацієнтів = 110;з прогресуючl= 6;ю ВІЛ-хворобо= 02; та тривалим = 079;астосуванн&= #1103;м КАРТ. Пацієнти повинні бут = 80; проінструкm= 0;овані, що у разі появи у них болю в суглобах, ригідності суглобів аб = 86; труднощів при русі їм с&#= 1083;ід звернутися за консультацo= 0;єю до лікаря.

Опор = 90;уністичні інфекції<= /i>

У пацієнтів, які лікуються А = 73;авіром або будь-якими іншими антиретровo= 0;русними препаратамl= 0;, можуть виникати опортуністl= 0;чні інфекції та інші ускладненнn= 3; ВІЛ-інфекці= 11;. Тому пацієнти повинні залишатися = 87;ід пильним клінічним наглядом лікарів, які мають досві = 76; лікування ВІЛ-асоційо = 74;аних захворюванn= 0;.

Серцево-суд= инні явища

Хоча наявні дані клінічних т = 72; обсерваційl= 5;их досліджень абакавіру показують суперечливo= 0; результати, деякі дослідженнn= 3; свідчать пр = 86; підвищений ризик серцево-суд = 80;нних явищ (зокрем= 072; інфаркту міокарда) у пацієнтів, я= 082;і отримували абакавір. То= 084;у, призначаючl= 0; лікарський засіб Абаві = 88;, слід вжити заходів для мінімізаціo= 1; всіх модифіковаl= 5;их факторів ризику (напр= 080;клад, куріння, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3; та гіперліпідk= 7;мія). Крім того, при лікуван = 85;і пацієнтів і = 79; високим серцево-суд = 80;нним ризиком слі = 76; розглянути варіанти лі = 82;ування, альтернатиk= 4;ні схемі, що містить аба = 82;авір.

Допо = 84;іжні речовини<= /i>

Абавір у формі розчину орального містить сорбіт. Якщо застосовувk= 2;ти препарат згідно з рек= 086;мендаціями, кожні 15 мл препарату містять приблизно 5 = 75; сорбіту. Пацієнти з рідкісною вродженою непереносиl= 4;істю фруктози не повинні застосовувk= 2;ти цей препара = 90;. Сорбіт може мати легкий проносний ефект. Калор= 110;йність сорбіту ста = 85;овить 2,6 ккал/г.

Препарат також містить метилпарагo= 0;дроксибенз= 086;ат та пропілпараk= 5;ідроксибен= 079;оат, що можуть спричинити = 74;иникнення алергічних реакцій (можливо, відстроченl= 0;х).

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль &= #1085;атрію (23 мг) на одиницю доз = 80;, тобто практично «без натрію&raq= uo;.

Абавір, розчин оральний, містить пропіленглo= 0;коль. При прийомі відповідно до рекоменд = 72;цій щодо дозування кожна доза 15 мл містить приблизно 800 мг пропіленглo= 0;колю.

• Одночасне застосуванl= 5;я з будь-яким субстратом алкогольдеk= 5;ідрогенази, таким як ета= 085;ол, може спричинити побічні реа = 82;ції у дітей віко= 084; до 5 років.

• Хоча пропіленглo= 0;коль не спричиня= 08; репродуктиk= 4;ної токсичностo= 0; або токсичностo= 0; для розвитку тварин або людей, він може потрап = 83;яти до плода та був виявлений у молоці. Як наслідок, пр= 080;значення пропіленглo= 0;колю вагітним аб = 86; годуючим пацієнткам слід розглядати після оцінк = 80; користі та ризику для окремого па = 94;ієнта.

• Пацієнтам із порушеннямl= 0; функції нирок або печінки необхідний моніторинг, оскільки повідомлялl= 6;ся про різні побічні реа = 82;ції, пов’язані з пропіленглo= 0;колем, такі як пору= 096;ення функції нирок (гострий тубулярний = 85;екроз), гостра ниркова недостатніl= 9;ть і порушення функції печінки.

Заст = 86;сування у період ваг= 110;тності або годування груддю

Вагітність<= /span>. Зазв = 80;чай при прийнятті рішення про = 079;астосуванн&= #1103; антиретровo= 0;русних препаратів для лікування ВІЛ-інфекці= 11; у вагітних жінок і для зниження ризику вертикальнl= 6;ї передачі ВІ = 51; новонароджk= 7;ному беруть до уваги дані, отримані у дослідженнn= 3;х на тваринах, а також клінічний досвід застосуванl= 5;я вагітним жінкам.

Д&= #1072;ні досліджень абакавіру н = 72; тваринах вк = 72;зують на ембріотоксl= 0;чність у щурів, але н&= #1077; у кролів. Абакавір виявляє канцерогенl= 5;і властивостo= 0; на тваринни = 93; моделях. Клінічна значущість = 94;их даних у людини невідома. Вс= 090;ановлено трансплацеl= 5;тарну проникністn= 0; абакавіру та/або його метаболітіk= 4; в організмі людини.

У вагітних жінок, які отримували абакавір пр = 86;тягом першого триместру вагітності = 91; більше ніж 800 випадків, а також у жінок, які от&#= 1088;имували абакавір протягом другого і тр= 077;тього триместрів вагітності = 91; понад 1000 випад= ;ків, отримані дані вказують на відсутністn= 0; вроджених вад і фетальних/н = 77;онатальних ефектів. Враховуючі ці дані, малоймовірl= 5;о, що існує ризик вроджених вад у людини.

М&= #1110;тохондріал= ;ьні дисфункції: нуклеотиднo= 0; та нуклеозиднo= 0; аналоги in vitro та in vivo спричиняютn= 0; ушкодження мітохондріl= 1;. Були повідомленl= 5;я про порушення функцій міт = 86;хондрій у ВІЛ-негатив = 85;их новонароджk= 7;них і немовлят, матері яких застосовувk= 2;ли нуклеозиднo= 0; аналоги під час вагітності або в постнатальl= 5;ому періоді (див. розділ «Осо = 73;ливості застосуванl= 5;я»).

Лактація. Абак = 72;вір та його метаболіти екскретуютn= 0;ся у молоко щурів. Абакавір також виділяєтьсn= 3; у грудне молоко людини. Нема= 108; даних щодо безпеки зас = 90;осування абакавіру дітям віком до 3 місяців. Тому жінкам не рекомендуєm= 0;ься годувати дітей грудним молоком, якщ= 086; вони перебу = 74;ають на лікуванн= 10; абакавіром. = 056;екомендуєт&= #1100;ся, щоб жінки, які живуть з ВІЛ, не годували своїх немовлят грудьми, щоб уникнути передачі ВІ = 51;.

Ф&= #1077;ртильність= ;. За даними досліджень на тваринах не було вияв= 083;ено ознак вплив = 91; абакавіру н = 72; фертильнісm= 0;ь.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;

С&= #1087;еціальних досліджень впливу абакавіру н = 72; швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або роботі з іншими механізмамl= 0; не проводилосn= 0;.

&nb= sp;

Спосіб застосуванl= 5;я та дози

Лікування цим препаратом проводить лише лікар, який має досвід лікування хворих на ВІ= 051;-інфекцію.

П&= #1077;ред початком лікування абакавіром скринінг на носійство HLA B*= 5701 алелі потрібно провести у будь-якого ВІЛ-інфіков = 72;ного пацієнта незалежно від його расової приналежноl= 9;ті (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

За&= #1089;тосовувати абакавір пацієнтам, які є носіям= 080; HLA B*5701 алелі, не можна.

Препарат приймають незалежно від вживанн= 03; їжі.

Доро = 89;лі та діти (з масою тіла від 25 кг): р&= #1077;комендован= ;а добова доза = 040;бавіру становить 600 &#= 1084;г (30 мл), яку можна приймати по 300= мг (15 мл) 2 рази на добу або 600 мг = (30 мл) 1 раз на добу.

Діти (з масою тіла до 25 кг)

Діти віком від 1 року: реко = 84;ендована разова доза становить 8 = 84;г/кг 2 рази на добу або 16 мг/кг 1 раз на добу, максимальнk= 2; добова доза = 210; 600 мг (30 мл).

Д&= #1110;ти віком від 3 місяців до 1 року: рекомендовk= 2;на разова доза становить 8 = 84;г/кг 2 рази на добу. Якщо дворазове застосуванl= 5;я препарату н = 77; є можливим, слід розглянути однократне застосуванl= 5;я у дозі 16 мг/кг/= добу. Слід мати на увазі, що дані щодо застосуванl= 5;я препарату 1 = 88;аз на добу є дуже обмеженими для цієї вік= 086;вої групи.

Діти віком до 3 місяців: досвід застосуванl= 5;я дітям віком до 3 місяців обмежений.

При переході на одноразове застосуванl= 5;я з дворазово = 75;о слід прийняти одноразову дозу (як вказано вищ = 77;) приблизно через 12 годин застосуванl= 5;я останньої дози при дво= 088;азовому застосуванl= 5;і, а потім продовжуваm= 0;и застосуванl= 5;я рекомендовk= 2;ної для однораз = 86;вого застосуванl= 5;я дози кожні 24 години. Якщо режим лікування змінюють з одноразовоk= 5;о на дворазов = 77; застосуванl= 5;я на добу, лікування р = 77;комендован&#= 1086;ю для дворазо = 74;ого застосуванl= 5;я дозою абакавіру (я= 082; вказано вищ = 77;) розпочинаюm= 0;ь приблизно через 24 годин&= #1080; після застосуванl= 5;я останньої дози при одн= 086;разовому застосуванl= 5;і.

Ниркова недостатніl= 9;ть

При застосу= ванні лікарськогl= 6; засобу Абавір пацієнтам з нирковою недостатніl= 9;тю корекції дози не потрібно. Проте препа = 88;ат не рекомендовk= 2;ний пацієнтам і = 79; термінальнl= 6;ю стадією захворюванn= 0; нирок.

Печінкова недостатніl= 9;ть

Абакавір метаболізуn= 8;ться головним чином у печінці. Не потрібно корекції дозування пацієнтам з легким ступенем печінкової = 85;едостатнос&#= 1090;і (і&= #1085;декс Чайлда - П’ю – 5-6). Відсутні клінічні дані щодо пацієнтів і = 79; помірним аб = 86; тяжким ступенем печінкової недостатноl= 9;ті, тому застосуванl= 5;я абакавіру цій групі пацієнтів н = 77; рекомендуєm= 0;ься, за винятком випадків з обгрунтоваl= 5;ою необхіднісm= 0;ю. Якщо абакавір застосовуюm= 0;ь для лікування пацієнтів з легким ступенем печінкової недостатноl= 9;ті, необхідне п = 80;льне спостережеl= 5;ня за безпекою, включаючи моніторинг = 88;івня абакавіру у плазмі кров= 10;, якщо можлив = 86;.

Пацієнти літнього віку

Н&= #1072; даний час немає даних щодо фармакокінk= 7;тики абакавіру у пацієнтів віком від 65 років.

Діти

Дані про безпеку застосуванl= 5;я абакавіру д= 10;тям віком до 3 місяців відсутні. Застосовуєm= 0;ься для лікування дітей віком від 3 місяців.<= o:p>

П&= #1077;редозуванн= я

П&= #1110;д час клінічних досліджень застосовувk= 2;лась одноразова доза абакав= 10;ру до 1200 мг і добова доза до 1800 мг. Жодних додаткових = 87;обічних реакцій при цьому не спостерігаl= 3;ося, крім тих, що перераховаl= 5;і при застосуванl= 5;і звичних доз. Ефект від прийому більших доз невідомий. У разі передозуваl= 5;ня пацієнт має перебувати = 87;ід ретельним наглядом дл= 03; виявлення симптомів токсичностo= 0; (див. розділ «Побічні ре = 72;кції»), при необхідносm= 0;і слід застосовувk= 2;ти стандартну підтримуючm= 1; терапію. Чи м&#= 1086;же бути абакавір видалений з = 72; допомогою перитонеалn= 0;ного діалізу або гемодіалізm= 1;, невідомо.

Побічні реакції=

Для багатьох побічних реакцій залишаєтьсn= 3; нез’ясованl= 0;м, пов’язані вони з прийомом аб = 72;кавіру чи з широким спектром інших препаратів, які застосовуюm= 0;ься для лікування
ВІЛ-інфекці= й, або є результатоl= 4; захворюванl= 5;я.

Багато з наведених нижче симптомів (нудота, блювання, діарея, пропасниця, загальмоваl= 5;ість, висипання) виникають часто як складова частина реакції гіперчутлиk= 4;ості на абакавір. Тому хворих = 110;з будь-якими з цих симптомів необхідно ретельно обстежити н = 72; наявність у них реакцій гіперчутлиk= 4;ості (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Існують поодинокі повідомленl= 5;я про випадки поліморфноo= 1; еритеми, синдрому Стівенса – Д= 078;онсона і токсичног = 86; епідермальl= 5;ого некролізу, якщо не можн= 072; було виключити наявність реакції гіп = 77;рчутливост&#= 1110; до абакавір = 91;. У таких випа= 076;ках застосуванl= 5;я препарату, щ= 086; містить аба = 82;авір, слід назавж = 76;и припинити.=

Більшість побічних реакцій, наведених н = 80;жче, не обмежуют= 00; лікування. Частота виникнення = 87;обічних реакцій класифікуєm= 0;ься за такою схемою: дуже часто (>1/10), часто (>1/100, <= /span><1/10), нечасто (>1/1000, <1/100), рідко (>1/10000,= <1/1000), дуже рідко (<1/10000).

З бок= 091; метаболізмm= 1; і травлення

Часто: анорексія.=

Дуже рідко: лактоацидоk= 9;.

З бок= 091; нервової системи

Часто: головний біль.

З бок= 091; травного тракту

Часто: нудота, блювання, діарея.

Рідко: панкреатит.

З боку шкіри та підшкірної тканини

Часто: висипання (без системних симптомів).

Дуже рідко: поліморфна еритема, синдром Стівенса – Д= 078;онсона і токсичний епідермальl= 5;ий некроліз.=

Зага = 83;ьні розлади

Часто: пропасниця, загальмоваl= 5;ість, відчуття втоми.

Опис деяких побічних реакцій

Г&= #1110;перчутливі= ;сть (див. також розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»)

Ознаки та симптоми реакцій гіперчутлиk= 4;ості наведені нижче. Повідомленl= 5;я про ці реакц= 110;ї були отримані прот= 03;гом клінічних досліджень та післяреє = 89;траційного застосуванl= 5;я.

Ті, що виникали з часто&#= 1090;ою понад 10 %, виділені = 091; тексті жирним шрифтом.

Хоча зазвичай реакції гіперчутлиk= 4;ості майже у всіх пацієнтів супроводжуn= 2;ться пропасницеn= 2; та/або появо= 102; висипання (макулопапу = 83;ьозного або у вигляд= 110; кропив’янкl= 0;), виникали такі реакці= 11; і без висипання т = 72; температурl= 0;. Інші основн= 10; симптоми включали гастроентеl= 8;ологічні, респіраторl= 5;і або системн= 10; симптоми, такі як загальмоваl= 5;ість та нездужання.

З бок= 091; шкіри: висипання (зазвичай макулопапуl= 3;ьозне або у вигляд= 110; кропив’янкl= 0;).

З бок= 091; травного тракту: нудот&#= 1072;, блювання, діаре&= #1103;, біль у черевній порожнині, вира = 79;ки у роті.

З бок= 091; дихальної системи: задиш&#= 1082;а, кашел&= #1100;, біль у горлі, дистрес-син = 76;ром у дорослих, дихальна недостатніl= 9;ть.

Інші прояви: пропасниця<= /span>, загальмоваl= 5;ість, нездужання,= набр= 03;к, лімфаденопk= 2;тія, артеріальнk= 2; гіпотензія, кон’юнктивo= 0;т, анафілаксіn= 3;.

З бок= 091; нервової системи: голов&#= 1085;ий біль, парест= ;езія.

Гема = 90;ологічні реакції: л&= #1110;мфопенія.<= /span>

З бок= 091; печінки/під = 96;лункової залози: підви&#= 1097;ення вище нормальногl= 6; рівня показ = 85;иків функціоналn= 0;них печінкових тестів, гепатит, печінкова недостатніl= 9;ть.

З бок= 091; кістково-м’= 03;зової системи: міалг&#= 1110;я, поодинокі випадки міолізу, артралгія, підвищення рівня креатинфосm= 2;окінази.

З бок= 091; сечовидільl= 5;ої системи: підвищення рівня креатиніну, ниркова нед = 86;статність.

С&= #1080;мптоми, які пов’язані з РГЧ, погіршуютьl= 9;я при продовженнo= 0; лікування, можуть бути = 079;агрозливим&= #1080; для життя та іноді призводити до летально = 75;о наслідку.=

Р&= #1077;зультатом поновлення лікування абакавіром після реакції гіперчутлиk= 4;ості є швидке повернення симптомів протягом де = 82;ількох годин. Це повернення зазвичай є більш тяжки = 84;, ніж первинн = 72; реакція, і може включати ар = 90;еріальну гіпотензію, що загрожує життю, та лет&#= 1072;льний наслідок. Подібні реакції також нечасто спостерігаn= 2;ть після поновлення лікування абакавіром пацієнтів, у яких був тільки один = 079; основних симптомів гіперчутлиk= 4;ості (див. вище) пер= ед припиненняl= 4; застосуванl= 5;я абакавіру, а також у дуже рідкісних випадках спостерігаl= 3;и у пацієнтів, які поновлювалl= 0; лікування без поперед = 85;іх симптомів РГЧ (наприкл= 072;д, у пацієнтів, яких раніше вважали толерантниl= 4;и до абакавіру).

Параметри метаболізмm= 1;

Маса тіла, рo= 0;вень ліпідів сир = 86;ватки крові та глюкози крові можут= 00; підвищуватl= 0;ся протягом антиретровo= 0;русної терапії (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Синд = 88;ом імунного відновленнn= 3;

У ВІЛ-інфіков = 72;них хворих із тяжким імунодефіцl= 0;том на момент початку КАР = 58; може виникн = 91;ти запальна реакція на б= 077;зсимптомні або залишко = 74;і опортуністl= 0;чні інфекції. Та= 082;ож повідомлялl= 6;ся про аутоіму = 85;ні розлади (так= 110; як хвороба Грейвса та аутоімунниl= 1; гепатит) на тлі реактиваціo= 1; імунітету, о= 076;нак зареєстровk= 2;ний час до появи більш варіабельнl= 0;й, і ці явища можуть виникнути через багат = 86; місяців після початку лікування (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Осте = 86;некроз

Повідомлял&= #1086;ся про випадки остеонекроk= 9;у, особливо у пацієнтів і = 79; загальновіk= 6;омими факторами ризику, прог= 088;есуючою ВІЛ-хворобо= 02; або тривали = 84; застосуванl= 5;ям КАРТ. Частот= 072; цих випадкі = 74; невідома (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

З&= #1084;іни лабораторнl= 0;х показників=

За даними контрольовk= 2;них клінічних досліджень, зміни у лабораторнl= 0;х показниках = 74;иникали нечасто, без суттєвої різниці у ча= 089;тоті їх виникнення між групою пацієнтів, я= 082;і лікувались = 72;бакавіром, і контрольноn= 2; групою.

Д&= #1110;ти

У клінічному дослідженнo= 0; із залученням В&= #1030;Л-інфіковаl= 5;их д&= #1110;тей віком від 3 мі&= #1089;яців до 17 років, час= ;тина з яких отримували абакавір та ламівудин о = 76;нократно або двократно н = 72; добу, додатк= 086;вих нюансів щод = 86; безпеки у пацієнтів дитячого віку при однократноl= 4;у чи двократн = 86;му прийомі на добу порівняно з дорослими виявлено не було.

&nb= sp;

П&= #1086;відомлення про побічні реакції

П&= #1086;відомлення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікарськогl= 6; засобу. Меди= 095;ним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім законним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки під = 86;зрюваних побічних реакцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; Автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Терм= 10;н придатностo= 0;. 2 роки.= Після першого розкриття флакона – 28 днів.

Умови зберігання=

З&= #1073;ерігати в оригінальнo= 0;й упаковці пр = 80; температурo= 0; не вище 30 ºС у недоступноl= 4;у для дітей місці.

Упаковк&= #1072;. П&= #1086; 240 мл розчину у флаконі; по 1 флакону разом із шприцом (10 мл) = і адаптером у картонній коробці.

Категор&= #1110;я відпуску. За рецептом.=

Виробни&= #1082;. Гетеро Лабз Ліміте = 76;, Індія/Hetero Labs Limited, India.

Місцезн&= #1072;ходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності

<= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK62'><= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK60'><= span style=3D'mso-bookmark:OLE_LINK58'>Юніт III, Формулейшн Плот № 22 – 110 ІДА, Джидіметла, Хайдерабад, 500 055 Телангана= ;, Індія.=

Unit III, Formulation Plot Nо 22 – 110 IDA, Jeedimetla, Hyderabad, 500 055 Telangana, India= .=