І&= #1053;СТРУКЦІЯ

= для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

= МОРФІН КАЛЦЕКС

(MORPH= INE = KALCE= KS)

Склад:

діюча речовина: morphine;

1 мл розчину (1 ампула) містить морфіну гідрохлориk= 6;у 10 мг;

допоміk= 8;ні речовини: кислот= 072; хлористовоk= 6;нева розведена, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.=

Основн= 110; фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: пр = 86;зора безбарвна або жовтувата рідина.

Фармакотер&= #1072;певтична група.

Анальгетик&= #1080;. Опіоїди. Алкалоїди опію. Код АТХ N02А А01.

Фар = 84;акологічні властивостo= 0;.

Фар = 84;акодинамік&#= 1072;.

Морфін є природним алкалоїдом, класичним з = 85;еболювальн&#= 1080;м засобом, що чинить потужну центральну дію. Сильна аналгетичнk= 2; дія пов’яза = 85;а з агоністичнl= 6;ю дією на опіоїдні ре = 94;ептори в корі головного мозку, таламусі, сітчастій структурі, лімбіко-гіп = 86;таламусній системі, періакведуl= 2;тальній сірій речов = 80;ні та желатинознo= 0;й субстанції. Агоністичнk= 2; дія морфіну гідрохлориk= 6;у найбільш виражена на мю- і каппа-рецептори. Вплив на сигма- та дельт= 072;-рецептори менш виражений. Морфін, активуючи мю-реm= 4;ептори, викликає супраспінаl= 3;ьну аналгезію, ейфорію та лікарську залежність. Вплив на мю₂-рецеп&= #1090;ори викликає міоз, пригніченнn= 3; дихання і уповільнює рух кишечнику. Стимуляція каппа-рецепторів викликає спінальну аналгезію, міоз та седативний ефект.

Діючи на центральну нервову систему (ЦНС), морфін значно зменшує гострий та хронічний біль, знижує психомоторl= 5;е збудження, викликає загальну релаксацію = 81; ейфорію. Мор= 092;ін зменшує об’єм і частоту видиху, знижує чутл = 80;вість дихального центру до вуглекислоk= 5;о газу. Міоз з’являєтьсn= 3; в результат= 10; збудливої дії морфіну, викликаної активацією мю- і каппа-рецепторів окуломоторl= 5;их нервів. Сильно звуж = 77;ні зіниці є типовим проявом передозуваl= 5;ня морфіну.

Морфін активує рецептори гладкої мускулатурl= 0; шлунка і кишечнику, підвищує їх тонус і зменшує перистальтl= 0;ку. Таким чином, подовжуєтьl= 9;я евакуація з= 10; шлунка. Це знижує секр = 77;цію шлунка, жовч= 110; та підшлунковl= 6;ї залози. Уповільненl= 0;й пасаж води викликає ре = 72;бсорбцію води і збільшує в’язкість калу. Через судинорозшl= 0;рювальну дію морфін зменшує венозний відтік, тому його застосуванl= 5;я доцільно пр = 80; лікуванні серцевої недостатноl= 9;ті та набряку легень.

При збільшенні спазму жовчного міхура і тон= 091;су сфінктера Одді збільшуєтьl= 9;я тиск жовчі. Спазми уретральноk= 5;о сфінктера можуть викликати затримку сечі.

Тривале застосуванl= 5;я викликає звикання, як= 077; в основному стосується гнітючої ді= 11; морфіну, а не його міотичної дії або дії, що спричиня= 08; запор.

Фар = 84;акокінетик&#= 1072;.

Абсорбція

Після підшкірної або внутрішньоl= 4;’язової ін’єкції морфін швидко всмоктуєтьl= 9;я у кров. У разі циркуляторl= 5;ого шоку абсорбція у = 87;овільнюєть&#= 1089;я. Після підшкірногl= 6; введення максимальнl= 0;й ефект досягаєтьсn= 3; протягом 50-90 хвилин, післ= 103; внутрішньоl= 4;’язового введення ‒ протягом 30-60 хвилин, тривалість = 76;ії ‒ 4-5 годин.

Розподіл

Велика частина активної речовини утворює сполуки в печінці та кишечнику. Морфін з кро= 074;’ю поширюєтьсn= 3; в основному = 074; нирки, печінку, лег= 077;ні і селезінку, в меншій концентрацo= 0;ї ‒ у мозок і м<= span lang=3DRU style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:RU;mso-fareast-lan= guage: UK'>’язи. Морфін легк = 86; долає гематоенцеm= 2;алічний та плацентарнl= 0;й бар’єр, проникає у грудне молоко (у кількості м = 77;нше 1 % введеної дози) та у піт. Приблизно 35 % зв’я&= #1079;ується з білками плазми кров= 10;. Передбачувk= 2;ний об’є&= #1084; розподілу в рівноважноl= 4;у стані ‒ 3,3±0,9 л/кг.

Виведення

Напівперіо&= #1076; виведення морфіну становить 2 години, у сполук ‒ 2,4-6,7 години. Менше     10 % морфіну виводиться = 91; незміненомm= 1; вигляді. Більша частина морфіну в вигляді спо = 83;ук виводиться зі сечею, до 10 % = 210; у вигляді сполук із жовчю виводиться = 79; калом. Приблизно 90 % м= ;орфіну виводяться = 79; організму протягом 24 го&= #1076;ин, але його сліди в сечі зберігаютьl= 9;я більше 48 годин.

Особливі групи пацієнтів<= /span>

У пацієнтів літнього віку виведення морфіну з організму відбуваєтьl= 9;я швидше, у нов&#= 1086;народжених ‒ повільніш = 77;. Порушення функції печінки і нирок також можуть впливати на виведення морфіну.

Клінічні характерисm= 0;ики.

Показання.

-       Купіруk= 4;ання сильного, гострого болю після тяжких поранень, переломів кісток, опік= 110;в, операцій;=

-       усуненl= 5;я гострого і хронічного болю при інф= 072;ркті міокарда, а також у разі гострого па = 85;креатиту;

-       зменшеl= 5;ня сильного, хронічного болю при зло= 103;кісній пухлині та зменшення спастичногl= 6; болю в результаті руху камені = 74; у нирках і в жовчному міхурі;

-       як протикашльl= 6;вий засіб при пораненні г = 88;удної клітки і в разі кровотечі в легенях, кол= 080; напади кашл= 02; стають небезпечниl= 4;и для життя, також при кашлі, який важко купіруєтьсn= 3;, при раку легенів у заключній стадії;

-       у разі диспное, пов’язаногl= 6; з пошкодженнn= 3;м лівого шлуночка се = 88;ця та набряком легенів;

-       для премедикацo= 0;ї перед анестезією.

Протипоказ&= #1072;ння.

-      = Підвищ= 077;на чутливість до активної речовини аб = 86; до будь-яког= 086; з компонентіk= 4; препарату;=

-      = гостре пригніченнn= 3; дихання, напади брон = 93;іальної астми;

-      = гостра інтоксикацo= 0;я алкоголем;=

-      = делірі= 081;;

-      = паралі= 090;ичний ілеус або біль неясного по = 93;одження у животі («гострий живіт»);

-      = гостра діарея, викликана отруєнням;=

-      = підвищ= 077;ний внутрішньоm= 5;ерепний тиск або тра= 074;ма голови, пухлина мозку;

-      = інсуль= 090;;

-      = епілептичl= 5;ий статус;

-      = загальне сильне виснаження;

-      = гарячка;

-      = корона= 088;на хвороба серця;

-      = міксед= 077;ма;

-      = недост= 072;тність наднирковиm= 3; залоз (хворо= 073;а Аддісона);

-      = феохро= 084;оцитома;

-      = тяжкі захворюванl= 5;я печінки або нирок;

-      = жовчна коліка;

-      = порфір= 110;я.

Морфін= 091; гідрохлориk= 6; не можна призначати = 87;ід час терапії інгібітораl= 4;и моноамінокl= 9;идази (МАО), а також протягом 2 тижнів післ= 03; припинення їх застосуванl= 5;я.

Морфін= 091; гідрохлориk= 6; не можна призначати = 73;езпосередн&#= 1100;о після операції на жовчовивідl= 5;их шляхах, а також у разі викликаної токсинами діареї.

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Пригнічува&= #1083;ьну дію морфіну гідрохлориk= 6;у можуть посилити інші депресанти ЦНС (алкогол= 100;, барбітуратl= 0;, нейролептиm= 5;ні засоби, анти= 076;епресанти, антигістамo= 0;нні засоби, г = 72;бапентин або прегабалін), інгібіторl= 0; МАО, фізостигміl= 5;, неостигмін, амфетамін. В= 079;аємодія викликає пригніченнn= 3; ЦНС і диханн= 103;, підсилює гіпотензивl= 5;ий ефект.

Одночасне застосуванl= 5;я опіоїдів і седативних препаратів, таких як бензодіазеl= 7;іни або аналогічні лікарські засоби, чере= 079; додаткову пригнічуваl= 3;ьну дію на ЦНС збільшує ризик седації, пригніченнn= 3; дихання, ком= 080; і летальног = 86; наслідку. Доза і тривалість сумісного застосуванl= 5;я повинні бут = 80; обмежені (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Морфіну гідрохлориk= 6; можна призначати не раніше ні= 078; через 2 тижні після припинення = 79;астосуванн&#= 1103; інгібіторіk= 4; МАО (див. розділ «Про = 90;ипоказання&r= aquo;).

Трициклічн&= #1110; антидепресk= 2;нти, в основному = 076;езипрамін, підсилюють = 10; подовжують аналгетичнm= 1; дію морфіну гідрохлориk= 6;у.

Одночасне застосуванl= 5;я опіоїдних аналгетикіk= 4; підсилює седативний ефект.

При застосуванl= 5;і з цизапридо = 84; підвищуєтьl= 9;я концентрацo= 0;я морфіну гідрохлориk= 6;у в плазмі крові.

Циметидин і ритонавір підвищують концентрацo= 0;ю морфіну гідрохлориk= 6;у в плазмі кро= 074;і (ризик токсичностo= 0;).

Дію морфіну гідрохлориk= 6;у зменшують опіоподібнo= 0; змішані агоністи-ан = 90;агоністи і часткові агоністи (пентазоцин, буторфанол, = 073;упренор). Ці препарат = 80; можуть посилити си = 84;птоми абстиненціo= 1; у пацієнтів, які тривали = 81; час застосовуюm= 0;ь морфіну гідрохлориk= 6;.

Одночасне застосуванl= 5;я морфіну гідрохлориk= 6;у та метоклопраl= 4;іду або домперидонm= 1; зменшує вплив морфіну гідрохлориk= 6;у на шлунково-= 082;ишковий тракт.

У пацієнтів із гострим коронарним синдромом, які отримували морфін, спостерігаl= 3;и уповільненm= 1; та зменшену експозицію щодо антитр = 86;мбоцитарно&#= 1111; терапії пероральниl= 4; інгібіторо&#= 1084; P2Y12. Ця взаємодія може бути пов’язана з= 10; зниженою моторикою шлунково-ки = 96;кового тракту та стосуватисn= 3; інших опіої = 76;ів. Клінічна значимість невідома, ал= 077; дані вказують на можливість зниження ефективносm= 0;і інгібітора P2Y12 у пацієнтів, яким одноча = 89;но вводили морфін та інгібітор P2Y12 (див. розділ «Особливос = 90;і застосуванl= 5;я»). Для пацієнтів і = 79; гострим коронарним синдромом, для яких неможлива відміна терапії морфі= ;ном і швидке інгібуваннn= 3; P2Y12 для яких вв = 72;жається значимим, можна розглянути можливість використанl= 5;я парентералn= 0;ного інгібітора P2Y1= 2.

Морфіну гідрохлориk= 6; зменшує дію діуретичниm= 3; засобів, звільняючи антидіуретl= 0;чний гормон, тако= 078; зменшує дію проносних засобів.

Опіоїди уповільнююm= 0;ь всмоктуванl= 5;я мексилетинm= 1;.

Морфіну гідрохлориk= 6; збільшує токсичністn= 0; органічних фосфатів.=

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

Слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при признач = 77;нні морфіну гідрохлориk= 6;у пацієнтам і = 79; бронхіальнl= 6;ю астмою, запальними або обструк = 90;ивними захворюванl= 5;ями кишечнику, м= 110;астенією, збільшенняl= 4; простати і вагітним.=

Пацієн= 090;ам літнього віку або ослабленим = 87;ацієнтам, із порушеннямl= 0; функції нирок і/або печінки, гіпотензієn= 2; та схильністю до судом слі= 076; застосовувk= 2;ти менші дози морфіну гідрохлориk= 6;у.

Морфін= 091; гідрохлориk= 6; слід з обережністn= 2; застосовувk= 2;ти також пацієнтам з аритмією, тя= 078;ким ступенем легеневого серця, а також із коліками сечовивіднl= 0;х шляхів.

Рифамп= 110;цин може зменшити рівень морфіну у плазмі кров= 10;. Слід контролюваm= 0;и аналгетичнl= 0;й ефект морфіну і скорегуватl= 0; дозу морфін = 91; під час та після лікування рифампіцинl= 6;м.

Може виникнути гіпералгезo= 0;я, при якій под= 072;льше збільшення дози морфін = 91; не супровод = 78;ується подальшим збільшенняl= 4; ефекту, особ= 083;иво при застосуванl= 5;і високих доз препарату. Може знадобитисn= 3; зменшення дози морфін = 91; або заміна іншим опіоїдом.=

Морфін, як і інші сильнодіючo= 0; агоністи оп= 10;оїдних рецепторів, може призвести д = 86; зловживаннn= 3;, тому його з особливою обережністn= 2; слід застосовувk= 2;ти пацієнтам з алкогольноn= 2; або лікарською залежністю = 74; анамнезі.=

Розлади пов’язані з вживанням опіоїдів (зл= 086;вживання та залежність)<= /p>
Толеран= 090;ність і фізична та/або психологічl= 5;а залежність можуть розвинутисn= 3; після повто = 88;ного застосуванl= 5;я опіоїдів, таких як Морфін Калцекс.

Повторн= 077; застосуванl= 5;я Мор= фін Калцекс може призвести д = 86; розладів пов’язаних із вживання = 84; опіоїдів (РВО). Вища доза та довш= 072; тривалість лікування опіоїдами може збільш = 80;ти ризик розвитку РВ = 54;. Зловживаннn= 3; або навмисн = 77; неправильнk= 7; застосуванl= 5;я Мор= фін Калцекс може призвести д = 86; передозуваl= 5;ня та/або смерт= 110;. Ризик розвитку РВ = 54;, підвищений = 91; пацієнтів з наявністю в особистому або сімейно = 84;у анамнезі (батьків або братів і сестер), розл&#= 1072;дів, пов’язаних із вживання = 84; психоактивl= 5;их речовин (включаючи розлади, пов’язані і = 79; вживанням алкоголю), у тих, хто зараз вжива= 08; тютюнові вироби, або у пацієнтів з наявними іншими психічними розладами (наприклад, в&#= 1072;жка депресія, тривога та розлади особистостo= 0;).

Перед початком та під час лікування Морфін Калцекс слід обговорити = 79; пацієнтом цілі лікува = 85;ня та схему припинення лікування (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»). Перед почат = 82;ом і під час лікування пацієнта також слід поінформувk= 2;ти про ризики т= 072; ознаки РВО. Пацієнтам слід порекомендm= 1;вати звернутися до лікаря у разі появи таких ознак.

Пацієнт= 080; повинні перебувати під наглядо = 84; для виявлення ознак наркозалежl= 5;ої поведінки (наприклад, занадто ранні запит = 80; на отриманн= 03; додаткової дози). Це включає пер = 77;вірку супутнього прийому опіоїдів та психоактивl= 5;их лікарських засобів (наприклад, бензодіазеl= 7;інів). Пацієнтам з ознаками та симптомами РВО слід розглянути можливість консультацo= 0;ї з нарколого = 84;.

Син= дром вiдмiни (абстине = 85;ції)

Підвищ= 091;ється риз= ик синдрому відміни збільшуєтьl= 9;я з триваліст= 02; терапії і застосуванl= 5;ям високих доз лікарськогl= 6; засобу. Симптоми можуть бути зменшені шляхом кори = 75;ування дози або заміною лікарської форми, або шляхом пост = 91;пового припинення застосуванl= 5;я морфіну. Симптоми ди = 74;. у розділі «Побічні ре = 72;кції».

Розлади дихання під час сну<= /p>
Опіоїди можуть викликати розлади дихання під час сну, зокрема центральне апное сну (ЦА&#= 1057;) та гіпоксемію під час сну. Застосуванl= 5;я опіоїдів підвищує ризик виникнення ЦАС та є дозозалежнl= 0;м. Для пацієнтів з ЦАС слід роз= 075;лянути можливість зменшення загальної дози опіоїдів.

Тяжкі шкірні побічні реакції (ТШПР)

Повідом= 083;ялося про гострий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз (ГГЕП), який мо= же становити загрозу для життя або призвести д = 86; летального наслідку, у зв’язку з за= 089;тосуванням морфіну. Більшість цих реакцій виникали протягом перших 10 днів лікування. Пацієнтів слід проінформуk= 4;ати про ознаки т= 072; симптоми ГГЕП та порадити їм звернутися за медичною допомогою у разі виникн = 77;ння таких симптомів.

Якщо з’являютьсn= 3; ознаки та симптоми, що вказують на ці шкірні реакції, морфін слід відмінити т = 72; розглянути можливість альтернатиk= 4;ного лікування.

Розлади з боку гепатобіліk= 2;рної системи

Застос= 086;вуючи препарат пацієнтам і = 79; порушеннямl= 0; жовчовивідl= 5;их шляхів (тако= 078; у разі панкреатитm= 1; біліарного походження) слід дотримуватl= 0;ся обережностo= 0;. Морфін може спричинити дисфункцію та спазм сфінктера Одді, таким чином підвищуючи = 74;нутрішньоч&#= 1077;ревний тиск і збільшуючи ризик виникнення симптомів з боку жовчовивідl= 5;их шляхів та панкреатитm= 1;.

Риз= ик одночасногl= 6; застосуванl= 5;я седативних засобів, таких як бензодіазеl= 7;іни або аналогі = 95;ні ліки

Одноча= 089;не застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Морфін Калцекс і седативних препаратів, таких як бензодіазеl= 7;іни або аналогічні лікарські засоби, може спричинити седацію, при= 075;нічення дихання, ком= 091; і призвести до летально = 75;о наслідку. Зважаючи на ці ризики, прописуватl= 0; опіоїди одночасно з цими седати = 74;ними лікарськимl= 0; засобами слід тільки = 087;ацієнтам, для яких альтернатиk= 4;не лікування неможливе. Якщо все таки приймаєтьсn= 3; рішення прописати Морфін Калцекс одночасно з= 10; седативнимl= 0; лікарськимl= 0; засобами, потрібно застосовувk= 2;ти найменшу ефективну дозу, а трива&#= 1083;ість лікування повинна бут = 80; якомога кор = 86;тшою.

Необхі= 076;но уважно стежити за пацієнтами = 85;а предмет появи ознак = 110; симптомів пригніченнn= 3; дихання і седації. Том= 091; настійно рекомендуєm= 0;ься інформуватl= 0; пацієнтів, а також осіб, які здійснюють догляд за ними, щоб вон&#= 1080; знали про можливість появи цих симптомів (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Ант= итромбоцитk= 2;рна терапія пероральниl= 4; інгібіторо&#= 1084; P2Y12

Протяг= 086;м першої доби одночасногl= 6; лікування інгібітораl= 4;и P2Y12 та морфіном спостерігаl= 3;ася знижена ефе = 82;тивність лікування інгібітораl= 4;и P2Y12 (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»).

Гос= трий грудний синдром (ГГС) у пацієнтів із серпоподібl= 5;оклітинною анемією (СКА)

Беручи до уваги можливий взаємозв’яk= 9;ок між ГГС та застосуванl= 5;ям морфіну пацієнтам з= 10; СКА, які отримують морфін під час вазоокл= 02;зійних кризів, слід проводити ретельний контроль щодо появи симптомів ГГС.

Над= ниркова недостатніl= 9;ть

Опіоїд= 085;і аналгетики можуть призвести д = 86; оборотної наднирково- = 79;алозної недостатноl= 9;ті, що вимагає контролю і замісної терапії глюкокортиl= 2;оїдами. Симптомами наднирково- = 79;алозної недостатноl= 9;ті є, наприклад, нудота, блювання, втрата апетиту, втома, слабк= 110;сть, запаморочеl= 5;ня і низький артеріальнl= 0;й тиск.

Зни= ження рівня статевих гормонів і підвищення рівня пролактину

Тривал= 077; застосуванl= 5;я опіоїдних аналгетикіk= 4; може бути по= 074;’язано зі зниженням рівня статевих гормонів і підвищенняl= 4; рівня пролактину. Симптомами = 08; зниження лібідо, імпотенція або аменоре= 03;.

Діт= и

Для лікування кашлю у діте= 081; віком до 1 року морфін = 91; гідрохлориk= 6; зазвичай не застосовуюm= 0;ь.

Застос= 091;вання у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Вагітнo= 0;сть. Морфіну гідрохлориk= 6; проникає крізь плаце = 85;тарний бар’єр, тому його застосуванl= 5;я безпосередl= 5;ьо перед пологами може бути не= 073;езпечним для новонароджk= 7;ного, оскільки ви = 82;ликає пригніченнn= 3; дихання. У морфінозалk= 7;жних матерів народжуютьl= 9;я діти з меншо= 102; масою тіла, в цьому випадку також вища смертність новонароджk= 7;них. Після пологів у новонароджk= 7;них можливі так= 10; симптоми абстиненціo= 1;: анормальні рефлекси, підвищений м’язовий то = 85;ус, судоми, діарея, посилене потовиділеl= 5;ня.

Новонародж&= #1077;них, які народилися від матерів, які у період вагітності або пологів отримували опіоїдні аналгетики, слід спосте = 88;ігати, оскільки у них можуть проя = 74;лятися ознаки неонатальнl= 6;го синдрому ві = 76;міни (абстиненці= 11;). Лікування може включа = 90;и опіоїдну і симптоматиm= 5;ну терапію.

Морфіну гідрохлориk= 6; не можна застосовувk= 2;ти для зменшення родових болів.

Період годування груддю. Препарат проникає у= грудне молоко (менш= 077; 1 % введеної дози), тому йо&= #1075;о не можна призначати жінкам, які год = 91;ють дітей груддю. У разі необхідносm= 0;і лікування слід припин = 80;ти годування груддю.

Фертил= 100;ність. Дослідженнn= 3; на тваринах показали, що морфін може знижувати фертильнісm= 0;ь.

<= /span>

Здатні= 089;ть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Морфіну гідрохлориk= 6; може несприятлиk= 4;о впливати на увагу та координаціn= 2; рухів, тому під час терапії не можна керувати транспортнl= 0;ми засобами та виконувати роботу, пов’= 103;зану з ризиком і для виконання якої необхі = 76;на вправність та швидка реакція. Зас= 090;осування алкоголю посилює вплив морфіну гід = 88;охлориду на ЦНС.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Застосовую&= #1090;ь внутрішньоk= 4;енно, внутрішньоl= 4;’язово або підшкірно.=

При = 84;ітка: при набряку вводять тільки внутрішньоl= 4;’язово.=

При повільному внутрішньоk= 4;енному введенні застосовуюm= 0;ь ¼-½ відповідноo= 1; внутрішньоl= 4;’язової дози. Для розведення застосовуюm= 0;ь розчини 0,9 % натрію хлориду або 5 % глюкози.

Дорослі=

При гострому болю підшкірно або внутрішньоl= 4;’язово зазвичай вводять 10 мг морфіну гідрохлориk= 6;у. При необхід = 85;ості ін’єкцію можна повторити к = 86;жні 4‒6 годин.

Для купіруваннn= 3; післяопераm= 4;ійного болю підшкірно або внутрішньоl= 4;’язово вводять 10 мг морфіну гідрохлориk= 6;у кожні 2‒4 години (за потребою).

При хронічних болях підшкірно або внутрішньоl= 4;’язово вводять 5‒20 мг кожні 4 години.

При інфаркті міокарда повільно (2 мг/хв) внутрішньоk= 4;енно вводять 10 мг морфіну гідрохлориk= 6;у, при необхідносm= 0;і далі застосовуюm= 0;ь 5‒10 мг.

Для премедикацo= 0;ї підшкірно або внутрішньоl= 4;’язово вводять до 10 мг морфіну гідрохлориk= 6;у за 60‒90 хвилин до операції.

Максимальн&= #1072; разова доза морфіну гідрохлориk= 6;у для доросли = 93; становить 20 мг, максимал= 100;на добова доза = 210; 50 мг.

Пацієнти літнього віку та ослаблені пацієнти<= /u>

Пацієнтам літнього віку та ослабленим пацієнтам при інфаркт= 10; міокарда вводять ½ до&#= 1079;и.

Порушення діяльності печінки та/або нирок

У разі порушення функції нирок (гломеруляр = 85;а фільтрація <= 10 мл/хв) дозу необхідно зменшити до ½.

При порушенні функції печінки інтервали м= 10;ж дозами повинні бут = 80; в 1,5‒2 рази більшими. Пр= 080; діалізі доз = 91; підбирати н = 77; слід.

Цілі лікування т = 72; його припинення<= /p>
Перед початком лікування Морфін Калцекс слід узгодити з пацієнтом стратегію лікування, включаючи тривалість та цілі ліку= 074;ання, а також план завершення лікування, в= 110;дповідно до протокол = 91; лікування болю. Під час терапії лікарю слід підтримуваm= 0;и частий контакт з пацієнтом, щоб оцінити необхіднісm= 0;ь продовженнn= 3; лікування, розглянути питання про припинення лікування т = 72;, за необхідн = 86;сті, скоригуватl= 0; дози. Коли пацієнт більше не потребує терапії Морфін Калцекс, може бути доцільно поступово зменшувати = 76;озу, для запобіг = 72;ння виникненню симптомів відміни. За в&#= 1110;дсутності належного контролю болю слід розглянути можливість виникнення гіпералгезo= 0;ї, толерантноl= 9;ті та прогресуваl= 5;ня основного захворюванl= 5;я (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Тривалі= 089;ть лікування<= /strong><= /p>
Морфін Калцекс не слід застосовувk= 2;ти довше, ніж це необхідно.

Діт = 80;.

Початкові дози дітям при гострих болях:

-       віком д = 86; 1 місяця доза становить 0,15 мг/кг маси ті&#= 1083;а;

-       віком від 1 до 12 місяців ‒ до 0,2 мг/кг маси тіла;

-       віком від 1 до 12 рокіk= 4; ‒ до 0,2 мг/кг маси тіла.

Надалі дози коригуютьсn= 3; залежно від відповідноo= 1; реакції пацієнта.=

Для купіруваннn= 3; післяопераm= 4;ійного болю у дітей:

-       віком д = 86; 1 місяця доза становить 0,15 мг/кг маси ті&#= 1083;а;

-       віком від 1 до 12 місяців ‒ до 0,2 мг/кг маси тіла;

-       віком від 1 до 12 рокіk= 4; ‒ до 0,2 мг/кг маси тіла.

Дози коригуютьсn= 3; залежно від відповідноo= 1; реакції пацієнта.=

Для премедикацo= 0;ї ‒ внутрішньоl= 4;’язово 0,15 мг/кг маси тіла.

Передозува&= #1085;ня.

Чутливість до морфіну гідрохлориk= 6;у індивідуалn= 0;на. Чутливість підвищена у дітей в&= #1110;ком до 2-х років (пригніченн= 03; дихання та збудження) і у пацієнтів літнього віку (пригніченн= 03; дихання). Вона може бути знижен = 72; у пацієнтів, які регулярно застосовуюm= 0;ь препарати морфіну або наркотики.=

Симптоl= 4;и

Симптомами невеликої інтоксикацo= 0;ї є ейфорія, сонливість, міоз та уповільненl= 5;я діяльності кишечнику.

Тяжке отруєння характеризm= 1;ється істотним зменшенням частоти дихання, сильно звуж = 77;ними зіницями та комою. Результатоl= 4; пригніченнn= 3; дихання є ціаноз з подальшою гіпоксією тканин, пошкодженнn= 3;м капілярів і = 096;оком.

Іншими симптомами інтоксикацo= 0;ї є зниження температурl= 0; тіла, млявість м’язів, блок= 072;да дихальних шляхів чере = 79; розслабленl= 5;я язика.

Можлива аспіраційнk= 2; пневмонія. Дихальна не = 76;остатність може призвести д = 86; летального наслідку.=

У разі симптомів інтоксикацo= 0;ї необхідно в= 10;дрізнити симптоми, викликані вивільненнn= 3;м гістаміну, щ= 086; характеризm= 1;ються гіпотензієn= 2;, тахікардієn= 2; та еритемою.

Лікуваl= 5;ня

Лікування гіпотензії, гіпотермії = 10; пригніченнn= 3; дихання симптоматиm= 5;не. Найбільш ва = 78;ливо забезпечитl= 0; прохідністn= 0; дихальних шляхів і достатню вентиляцію. При гіпотен = 79;ії призначаютn= 0; ізотонічниl= 1; розчин натр= 10;ю хлориду або інші замінники плазми. При незадовільl= 5;ому ефекті додатково можна ввест = 80; дофамін у дозі 5‒15 мкг/кг/хв.

Специфічни&= #1084; антидотом морфіну є налоксон, який швидко зменшує симптоми інтоксикацo= 0;ї. Його вводят= 00; внутрішньоk= 4;енно в дозі 0,4‒2 мг, дозу повторюють = 79; інтервалом 2‒3 хвилини до пробудженнn= 3; пацієнта і стабілізацo= 0;ї дихання та кашльового рефлексу. У разі інтокс = 80;кації морфіном методи виведення п = 88;епарату (перитонеал= 00;ний діаліз, гемодіаліз, гемоперфузo= 0;ю) не застосовуюm= 0;ь.

Побічні реакції.

При застосуванl= 5;і рекомендовk= 2;них доз побічні реакції спостерігаl= 3;ися у майже 7 % паці= ;єнтів. Найчастіше спостерігаn= 2;ться нудота, блювання (в основному н = 72; початку застосуванl= 5;я), запор (3‒4 %).

П&= #1086;бічні реакції представлеl= 5;і нижче відпо = 74;ідно до класифікацo= 0;ї систем органів, а та&#= 1082;ож за частотою виникнення (MedDRA): дуже часто (≥1/= 10), часто (від ≥1/100 до <1/10), нечасто (від ≥1/1000 до <1/100), рідко (від ≥1/10000 до <1/1000), дуже рідко (<1/10000), час= 090;ота невідома (не можна визначити з = 72; наявними даними).

З боку імунної системи: рі = 76;ко – анафілактиm= 5;ний шок; частотk= 2; невідома – анафілактоo= 1;дні реакції.

З боку психік = 80;: часто ‒ сонливість та розгубленіl= 9;ть; частота невідома ‒ галюцинаціo= 1; дисфорія, занепокоєнl= 5;я, зміни настрою, зменшення статевого потягу або потенції, залежність.

З боку нервової системи: частота невідома – головний біль, запамо= 088;очення, алодинія, гіпералгезo= 0;я (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»), гіпергідроk= 9;.

З боку органі = 74; зору: частота невідома ‒ міоз, подвоєння в очах.

Порушеl= 5;ня функції серця: частота невідома ‒ брадикардіn= 3;, тахікардія, тріпотіння серця.

З боку судинної системи: нечасто ‒ гіпотензія; частота невідома – п= 086;червоніння обличчя, постуральнk= 2; гіпотензія.

З боку дихальної системи, органів грудної клі = 90;ки та середостінl= 5;я: час= тота невідома – пригніченнn= 3; дихання, бро= 085;хоконстрик&= #1094;ія, cиндром центральноk= 5;о апное сну. Великі дози можуть викликати виражене пр = 80;гнічення дихання. У пацієнтів з астмою морфіну гідрохлориk= 6; може викликати бронхоспазl= 4;.

З боку шлунково та = 082;ишкового тракту: часто – відчуття сухості у роті, нудота, блювання, запор; часто= 090;а невідома – панкреатит.

З боку печінки та жовчовивідl= 5;их шляхів: частота невідома ‒ спазми жовчовивідl= 5;их шляхів, сп = 72;зм сфінктера Одді. <= /o:p>

З боку шкіри т= 072; підшкірних тканин: частота невідома ‒ шкірний свербіж, висипання, кропив’янкk= 2;, го = 89;трий генералізоk= 4;аний екзантематl= 6;зний пустульоз (ГГЕП), контактний дерматит.

З боку скелетно-мʼn= 3;зової системи та сполучної тканини: нечасто ‒ м’язова ригідність (особливо пр= 080; застосуванl= 5;і великих доз); частотk= 2; невідома – судоми (особливо у дітей).

З боку нирок та сечовивіднl= 0;х шляхів: частота невідома ‒ порушення сечовипускk= 2;ння, спазм сечовивіднl= 0;х шляхів.

Заг= альні порушення т = 72; реакції у місці введе = 85;ня: частота невідома – посилене потовиділеl= 5;ня, гіпотермія; синдром відміни ліків (абсти= 085;енції).

Лік= арська залежність = 10; синдром відміни (абс= 090;иненції)

Застос= 091;вання опіоїдних аналгетикіk= 4; може бути по= 074;’язано з розвитком фізичної та/або психологічl= 5;ої залежності або толерантноl= 9;ті. Повторне вживання Мор= фін Калцекс може призвести д = 86; лікарської залежності, = 085;авіть у терапевтичl= 5;их дозах. Ризик розвитку лікарської залежності може варіюватисn= 3; залежно від індивідуалn= 0;них факторів ри = 79;ику пацієнта, дозування т = 72; тривалості = 83;ікування опіоїдами (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Абстинентн = 80;й синдром мож = 77; бути спричинениl= 1; раптовим припиненняl= 4; застосуванl= 5;я опіоїдів аб = 86; введенням опіоїдних антагоністo= 0;в, або іноді може виникнути між застосуванl= 5;ям доз. Інформацію про лікування див. у розділі «Ос = 86;бливості застосуванl= 5;я». Психологічl= 5;ими симптомами відміни є ломота в тілі, тремор, синдром неспокійниm= 3; ніг, діарея, коліки у черевній порожнині, нудота, грипоподібl= 5;і симптоми, тахікардія = 10; мідріаз. Психологічl= 5;ими симптомами можуть бути дисфоричниl= 1; настрій, тривожністn= 0; і дратівливіl= 9;ть. У разі медикаментl= 6;зної залежності часто виник = 72;є тяга до лікарських засобів.=

Термін придатностo= 0;.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберіг= 072;ти при температурo= 0; не вище 25 °С.

Зберіг= 072;ти в оригінальнo= 0;й упаковці дл= 03; захисту від дії світла.

Зберіг= 072;ти у недоступноl= 4;у для дітей місці.

&nb= sp;

Нес = 91;місність.

Солі морфіну випадають в осад у лужному сер = 77;довищі.

Морфін= 091; гідрохлориk= 6; несумісний = 79; амінофілінl= 6;м, гепарином, тіопенталоl= 4;, пептобарбіm= 0;алом, фенобарбітk= 2;лом та метараміноl= 3;ом, тому їх не можна змішувати в одному шприці (заст= 086;совувати у суміші).

Упаковка.

По 1 мл k= 4; ампулі із безкольороk= 4;ого скла І гідро= 083;ітичного класу з лінією або крапкою роз = 83;аму та маркувальнl= 0;ми кільцями.

По 5 ампул в контурній чарунковій упаковці (пі= 076;доні) із полівінілхl= 3;оридної плівки.

По 1, 2 або 20 контурних чарункових упаковок (пі= 076;донів) у пачці k= 9; картону з контролем першого від = 82;риття у вигляді самоклеючоk= 5;о стикеру на к= 086;жній частині пачки, що відкриваєтn= 0;ся.

Категорія відпуску.=

За рецептом.=

Виробник.

В&= #1080;робник, який відповідає за випуск серії:

А&= #1058; «Калцекс».

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

Вул. Крустпілс, 71Е, Рига, LV-1057, Латвія.

Заявниl= 2;.

А&= #1058; «Калцекс».

&nb= sp;

Місцезl= 5;аходження заявника.=

В&= #1091;л. Крустпілс, 71E<= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso-fareast-f= ont-family: "Times New Roman";mso-font-kerning:0pt;mso-ansi-language:UK;mso-fareast-lan= guage: RU'>, Рига, LV-1057, Латвія.