ІНСТРУКЦІЯ

ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

для медично= го застосування лікарського засобу

ОРЦЕРИН

(ORCERIN)

Склад:=

діюча речовина: diacerein;

1 капсула містить діацереїну 50 мг;

допоміжні речовини: циклодекстрини, натрію лаурилсульфат, лактози моногідрат, натрію кроскармелоза, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат;

склад капсули: діамантовий синій (Е 133), <= /span>понсо 4R (Е 124), хіноліновий жовтий (Е 104), титану діоксид (Е 171), натрію= лаурилсульфат, метилпарагідрокси= бензоат (Е 218), пропілпарагідроксибензоат (Е 216), жел= атин.

Лікарська форма. Капсули.<= /span>

Основні фізико-хімічні властивості: тверді желатинові капсули № 1 з корпусом блакитного та кришечкою темно-синього кольору, що містять порошок світло-жовтого кольору.

Фармакотерапевтична група.

Нес= тероїдні протизапальні та протиревматичні засоби. Код АТХ М01А Х21.

Фармакологічні властивості.

Фармакодинаміка.

Діацереїн – це лікарський з= асіб для лікування остеоартриту, який має аналгетичні= , антипіретичні і протизапальні властивості. Діацереїн класифікується як повільно діючий засіб, еф= ект якого проявляється протягом 2-4 тижнів лікування і досягає клінічної значущ= ості після 4-6 тижнів. Він має оригінальний механізм дії, що відрізняється від механізму дії нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ). Діацереїн, як і його активний rhein – метаболіт, інг= ібує синтез та активність інтерлейкіну-1 (IL-1), що відіграє провідну роль у патогенезі остеоартриту і водночас підвищує продукування трансформуючого фактора росту b (TGF-b), який ініціює проліферацію хондроцитів і стимулює вироблення колагену II, протеогліканів і гіалурону.

На відміну від НПЗЗ діацер= еїн не інгібує синтез простагландинів і, отже, не м= ає гастродуоденальних побічних ефектів.

Фармакокінетика.

Абсорбція діацереїну уповільнюється при одночасному застосуванні з їжею, що також пов’язано зі збільшенням кількості абсорбованої речовини на 25 %. З іншого боку, виникне= ння побічних ефектів, таких як збільшення часу кишкового транзиту, безпосередньо пов’язане з кількістю неабсорбованого діацереїну, тому застосування препарату натще призводить до підвищення ризику побічних ефектів. Діацереїн повністю конвертується у rhein-метаболіт шляхом деацелюв= ання перед потраплянням у центральний кровообіг. Біодоступн= ість rhein-метаболіту становить 35-56 %. Об’єм розподілу – приблизно 13,2 л. Rhein-метабо= літ зв’язується з білками плазми майже на 99 %, проте цей зв’язок не є стабільн= им. Rhein-метаболіт або виводиться нирками у незміненому вигляді (20 %), або кон’югується у печінці до rhein-= глюкуроніду (60 %) або rhein-сульфату (20 %), які також виводяться із сечею. Період напіввиведення становить приблизно 7-8 годин.

У пацієнтів літнього віку не відзначалося будь-яких змін фармакокінетичних властивостей діацереїну.

Клінічні характеристики.<= /p>
Показання.

Лікування пацієнтів із симптомами остеоартриту стегна або коліна, з відкладеним ефектом= .

Лікування діацереїном не рекомендується пацієнтам із швидко прогресуючим остеоа= ртритом тазостегнового суглоба, оскільки вони можуть мати слабку реакцію до діацереїну.

Протипоказання.

– Підвищена чутливість до компонентів препарату або до похідних антрахінону в анамнезі.

– Хвороби печінки, наявні або в анамнезі.

– Запальні кишкові захворювання (неспецифічний виразковий коліт, хвороба Крона).

– Кишкова непрохідність або псевдонепрохідність.

– Біль у животі невизначеного походження.

– Період вагітності або годування груддю.

=

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Прийом діацереїну м= оже призвести до виникнення діареї і гіпокаліємії. = При одночасному застосуванні діацереїну з діуретиками (петльові і <= span class=3DSpellE>тіазидні) та/або серцевими глікозидами (дигітоксин, дигоксин) збільшується ризик виникнення аритмії= .

Одночасний прийом з антаци= дами (алюміній, солі кальцію та магнію, такі як оксиди та гідроксиди) значно зме= ншує всмоктування діацереїну з травного тракту. Таким чином, між прийомом антацидів і діацереїну має бути інтервал 1-2 години.

Не спостерігалося взаємодій на зв’язування білк= ів плазми крові реїном (активний метаболіт діацереїну) з варфарином,= парацетамолом, саліциловою кислотою, індометацином, ібупрофеном, диклофенаком<= /span>, фенбуфеном, флурбіпрофеном, напроксеном, фенілбутазоном, піроксикамом, суліндаком,= теноксикамом, вальпроатом= натрію, фенітоїном, толбутамідом, глібенкламідом або хлорпропрамід= ом.

Одночасне застосування діа= цереїну і блокатора Н₂-гістамінових рецепторів (цим= етидину) не призводить до модифікації фармакокінетичних параметрів реїну у плазмі крові і сечі.

Особливості застосування.

Діарея. Довготрива= лий прийом діацереїну призводить до діареї, яка може спричинити зневоднення і гіпокаліємію. У разі виникнення діареї слід припинити лікування діацереїном= і проконсультуватися з лікарем щодо альтернативних варіантів лікування.

Слід з обережністю застосовувати пацієнтам, які приймають діуретики, у зв’язку з можливим виник= ненням зневоднення і гіпокаліємії. Особливу обережніст= ь слід також проявляти в разі гіпокаліємії у хворих, я= кі отримували серцеві глікозиди (дигітоксин, дигоксин) (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).

Слід уникати одночасного прийому з проносними лікарськими засобами.

Гепатотокси= чність. При застосуванні діацереїну можливе підвищення рівня печінкових ферментів у сироватці крові та симптоматичне гостре ураження печ= інки (див розділ «Побічні реакції»).

Перед початком лікування д= іацереїном пацієнта слід розпитати про можливі супутні захворювання, захворювання печі= нки наявні або в анамнезі) та обстежити. Діагностована хвороба печінки є протипоказанням до застосування діац= ереїну (див. розділ «Протипоказання»).

Необхідний контроль ознак ушкодження печінки протягом перших 2 місяців лікування. Також слід проявляти обережність при застосуванні діацереїну одночасно з іншими лікарськими засобами, що асоціюється з можливими ураженнями печінки. Пацієн= там слід рекомендувати обмежити вживання алкоголю під час лікування діацереїном.

Лікування діацереїном потрібно припинити у разі підвищення рівня печінкових ферментів або виявлен= ня ознак ураження печінки, включаючи неврологічні симптоми. У разі появи симпт= омів ураження печінки слід негайно звернутися до лікаря.

У зв’язку з пізнім початком дії (через 2-4 тижн= і) препарату протягом першого місяця лікування діацереїно= м можна поєднувати із застосуванням нестероїдних протизапальних препаратів та анальгетиків.

Метаболіти діацереїну можуть надавати сечі від коричневого до червоного забарвлення залежно від рН; ця зміна кольору не має клінічного значення, але = може впливати на результати діагностичних тестів, на основі колориметрії (глюкоз= ні сечові палички).

Оскільки забарвлення сечі може маскувати мікрогематурію, лабораторний аналіз функції нирок, у = тому числі дослідження осаду сечі, слід проводити регулярно, особливо якщо Орцерин застосовувати протягом тривалих періодів.

Орцерин, капсули, містять лактозу. Пацієнтам з рідкісною спадковою чутливістю до галактози, дефіцитом лактази Лаппа або синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбці= ї не слід приймати Орцерин.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Через відсутність даних за= стосовувати <= span class=3DSpellE>Орцерин<= /span> у період вагітності протипоказано.

Діацереїн не слід приймати жінкам, які годують груддю, оскільки незначна кількість препарату виявляється у грудному молоці.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Немає повідомлень про вплив д= іацереїну на здатність керувати автотранспортом або на роботу з іншими механізмами.

Спосіб застосуван= ня та дози.

Лікування повинні розпочинати тільки лікарі, які мають досвід лікування остеоартриту.=

Протягом перших 2-4 тижнів лікування дорослі приймають по 1 капсулі (50 мг) разом з вечірнім прийомом їжі, запиваючи вод= ою. З 2-4-го тижня лікування дозу препарату збільшують до 100 мг на добу за 2 прийоми (по 1 капсулі вранці і ввечері під час їди). Д= іацереїн має повільну із затримкою початкову активність та ефект залишкової дії після припинення лікування, внаслідок чого Орцерин сл= ід застосовувати протягом як мінімум 2-4 тижнів до появи першого позитивного ефекту. Позитивна симптоматична дія зберігається протягом 3-х місяців після періоду застосування. Враховуючи природу захворювання, рекомендовано тривал= ий курс лікування – не менше 3 місяців, який можна повторити, якщо з’являються симптоми.

Тривалість курсу лікування встановлює лікар індивідуально.

Пацієнти літнього віку.

Діацереїн не рекомендований пацієнтам віком від 65 років у зв’язку з тим, що ця категорі= я є більш вразливою до ускладнень, пов’язаних з діареєю.

Істотних змін фармакокінет= ичних параметрів при застосуванні діацереїну пацієнта= ми літнього віку не виявлено, тому не має потреби у застосуванні рекомендованої дози (див розділ «Фармакологічні властивості»). Однак необхідна обережність при призначенні Орцерину пацієнтам літнього віку. При виникненні діареї слід припинити лікування діацереїном.

Пацієнти з хронічною нирковою недостатністю.

Пацієнтам з легкою та помірною нирковою недостатністю немає потреби змінювати звичайну рекомендовану дозу. Проте для пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну < 30 мг/мл) добову дозу слід зменшити на 50 % від рекомендованої дози (що відповідає 50= мг на добу).

=

Діти.

Безпека та ефективність застосування препарату дітям віком до 18 років = не були встановлені.

=

Передозування.

При випадковому або навмисному прийомі великих = доз діацереїну може виникнути діарея. Специфічного антидо= ту не існує. Невідкладне лікування полягає у відновленні електролітного балансу.<= o:p>

=

Побічні реакції.<= /b>

Зазвичай препарат переноситься добре, проте інк= оли можливі диспептичні порушення (часті випорожнен= ня, м’які випорожнення, метеоризм), діарея, біль у животі, які зазвичай стихают= ь з продовженням лікування. У деяких випадках тривала діарея може спричинити ускладнення, такі як зневоднення і порушення водно-електролітного балансу. =

Відзначалася також зміна забарвлення сечі, що не має клінічного значення. На відміну від нестероїдних протизапальних препаратів, діацереїн не чинить ульцерогенної дії на травний тракт.

З боку трав= ного тракту: дуже часто – діарея, біль у животі; часто – часті випорожнення, метеори= зм; рідко – пігментація слизової оболонки кишечнику (псевд= омеланоз).

З боку гепатобіліарної системи: нечасто – випадки підвищення рівня печінкових ферментів у сироватці крові.=

З боку ниро= к і сечовивідних шляхів: дуже часто – зміна забарвлення сечі.

З боку шкір= и та підшкірної клітковини: часто – свербіж, висипи, екзе= ма.

Загальні порушення: невідомо – головний біль.

Існують дані про розлади г= епатобіліарної системи.

При застосуванні діацереїн= у повідомлялося про випадки гострого ураження печінки, у тому числі підвищення рівня печінкових ферментів у сироватці крові та гепатит. Більшість із них спостерігалися протягом перших місяців лікування. Пацієнти повинні контролю= вати симптоми ураження печінки (див. розділ «Особливості застосування»).

Термін придатност= і.

3 роки.

Умови зберігання.

Зберігати у захищеному від світла місці при температурі не вище = 30 °С.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка.

По 10 капсул у блістері; по 1 або 3 блістери у картонній упаковці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Виробник.

МАКЛЕОДС ФАРМАСЬЮТИКАЛС ЛІМІТЕД.=

Місцезнаходження виробника та його адреса місця провадження діяльності.

Фаза ІІ, Плот № 12, 15, 21, 23, 24, 25, 26, 27, 28 і 30, Сюрвей № 366, Прем’єр Індастріал= Істейт, Качигам, Даман, 396210, Індія.