MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01CF9522.9055C300" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01CF9522.9055C300 Content-Location: file:///C:/6813DF37/UA98050101_F687.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
ІНСТРУi=
0;ЦІЯ
для
медичного
застосуванl=
5;я
лікарськогl=
6; засобу
ЦЕФОСУЛЬБІ&=
#1053;Ò
(CEFOSULBINÒ)
С&=
#1082;лад:
діючі
речовини:
сульбактам
натрію,
цефоперазоl=
5;
натрію;
1
флакон
містить
сульбактамm=
1;
натрію екві
=
74;алентно
Основн=
10;
фізико-хімі
=
95;ні
властивостo=
0;:
кристалічнl=
0;й
порошок
білого або
майже білог
=
86;
кольору.
Фармак
=
86;терапевтич=
1085;а
група. =
050;од
АТХ.
Антибактерo=
0;альні
засоби для
системного
=
79;астосуванн=
1103;.
Бета-лактам
=
85;і
антибіотикl=
0;.
Цефалоспорl=
0;ни
третього
покоління.
Код ATХ J01D D62.
Фармак
=
86;логічні
властивостo=
0;.
Фа
=
88;макодинамі=
1082;а. Д=
;о
складу
препарату
входять
цефоперазоl=
5; (цефалоспор&=
#1080;новий
антибіотик III
покоління) т=
072;
сульбактам
(необоротни
=
81;
інгібітор б=
10;льшості
основних
β-лактамаз,
які продуку=
02;ться
пеніцилін-р
=
77;зистентним=
1080;
мікроорганo=
0;змами).
Антибактерo=
0;альним
компонентоl=
4;
препарату є
цефоперазоl=
5;,
який діє на
чутливі
мікроорганo=
0;зми
у стадії
активного р
=
86;змноження
шляхом
пригнобленl=
5;я
біосинтезу
мукопептидm=
1;
клітинної
мембрани.
Сульбактам
не має реаль=
085;ої
антибактерo=
0;альної
активності,
окрім дії
проти Neisseriaceae
і Acinetobacter.
Проте
біохімічні
дослідженнn=
3;
на безкліти
=
85;них
бактерійниm=
3;
системах
виявили зда
=
90;ність
сульбактамm=
1;
до
необоротноk=
5;о
пригніченнn=
3;
найважливіm=
6;их
β-лактамаз,
які
продукуютьl=
9;я
пеніцилін-р
=
77;зистентним=
1080;
мікроорганo=
0;змами.
Потенціал
сульбактамm=
1;
відносно
запобіганнn=
3; деструкції
пеніцилініk=
4;
і
цефалоспорl=
0;нів
резистентнl=
0;ми
мікроорганo=
0;змами
підтверджеl=
5;ий
в
дослідженнn=
3;х
на штамах
резистентнl=
0;х
мікроорганo=
0;змів,
у яких
сульбактам
продемонстl=
8;ував
виражений
синергізм з
пеніцилінаl=
4;и
і цефалоспо
=
88;инами.
Оскільки
сульбактам
також зв'язу=
108;ться
з деякими
пеніциліноk=
9;в’язуючими
білками,
чутливі
мікроорганo=
0;зми
стають біль
=
96;
чутливими д
=
86;
дії
сульбактамm=
1;/цефоперазо=
1085;у,
ніж до дії
одного
цефоперазоl=
5;у.
Комбіна
=
94;ія
сульбактамm=
1;
і
цефоперазоl=
5;у
активна до
всіх
мікроорганo=
0;змів,
чутливих до
цефоперазоl=
5;у.
Крім того,
при
застосуванl=
5;і
вказаної
комбінації
спостерігаn=
8;ться
синергізм
дії її
компонентіk=
4;
відносно та
=
82;их
мікроорганo=
0;змів:
Haemophilus influe=
nzae,
Bacteroides spp., Acinetobacter calcoaceticus, Enterobacter aerogens,
Escherichia coli, Proteus mirabilis, Klebsiella pneumoniae, Morganella
morganii, Citrobacter freundii, Enterobacter cloacae, Citrobacter diversus.=
Сульбак
=
90;ам/цефопера&=
#1079;он
in vitro
активний
відносно
широкого
спектра клі
=
85;ічно
значимих
мікроорганo=
0;змів.
Грампоз
=
80;тивні
мікроорганo=
0;зми:
Staphylococcus aureus
(штами, що
продукують
або не
продукують
пеніцилінаk=
9;у),
Staphylococcus epidermidis, Strepto=
coccus
pneumoniae (переважн=
086;
Diplococcus pneumoniae), Streptococcus pyogenes
(β-гемолітич
=
85;ий
стрептокок
групи А); Streptococcus agalactiae
(β-гемолітич
=
85;ий
стрептокок
групи В),
більшість
інших видів
β-гемолитичl=
5;их
стрептококo=
0;в;
більшість
штамів Streptococcus
faecalis
(ентерококи).
Грамнег
=
72;тивні
мікроорганo=
0;зми:
Escherichia coli, Klebsiella spp.,
Enterobacter spp., Citrobacter spp., Haemophilus influenzae, Proteus mirabi=
lis,
Proteus vulgaris, Morganella morganii (пере
=
74;ажно
Proteus morganii), Providencia rettgeri
(переважно Proteus rettgeri), Providencia spp., Serratia spp.
(включаючи S. marcescens), Salmonella spp.і Shigella spp., Pseudomonas aeruginosa
і деякі види =
span>Pseudomonas, Acinetobacter calcoac=
eticus,
Neisseria gonorrhoeae, Neisseria meningitidis, Bordetella pertussis, Yersin=
ia
enterocolitica.
Анаероб
=
85;і
мікроорганo=
0;зми:
грамнегатl=
0;вні
бацили
(включаючи Bacteroides fragilis,
інші види Bacteroides і Fus=
obacterium
spp.);
грампозитиk=
4;ні
і
грамнегатиk=
4;ні
коки (включа=
102;чи
Peptococcus spp., Peptostreptococcu=
s spp.
і Veillonella spp.);
грампозитиk=
4;ні
бацили
(включаючи Clostridium spp., Eubacterium spp.
і Lactobacillus spp.).
Для
препарату
встановленo=
0;
такі
діапазони
ефективних
концентрацo=
0;й
(МПК, мкг/мл за
концентрацo=
0;єю
цефоперазоl=
5;у):
чутливі –
менше 16 ,
проміжні – 17-36,
резистентнo=
0;
– більше 64.
Фармак
=
86;кінетика.
При введенн=
10;
препарату
приблизно 84%
сульбактамm=
1;
і 25%
цефоперазоl=
5;у
виводиться
нирками.
Більша
частина
цефоперазоl=
5;у
виводиться
=
79;
жовчю. Після
введення
сульбактамm=
1;/цефоперазо=
1085;у
середній
період
напіввиведk=
7;ння
сульбактамm=
1;
складає 1 год,
а цефопераз
=
86;ну
– 1,7 год.
Концентрацo=
0;ї
в плазмі
крові пропо
=
88;ційні
введеній
дозі. Ці дані
відповідаюm=
0;ь
фармакокінk=
7;тичним
параметрам
компонентіk=
4;
при їх
роздільномm=
1;
вживанні.
Се
=
88;едні
значення
максимальнl=
0;х
концентрацo=
0;й
сульбактамm=
1;
і
цефоперазоl=
5;у
після введе
=
85;ня
Пі
=
89;ля
багатократl=
5;ого
введення не
виявлено
жодних
істотних
змін у
фармакокінk=
7;тиці
компонентіk=
4;
сульбактамm=
1;/цефоперазо=
1085;у
і будь-якій
їх кумуляці=
11;
при вживанн=
10;
через кожни
=
93;
8-12 год. Цефопеl=
8;азон
в значній
мірі
виділяєтьсn=
3;
з жовчю.
Період
напіввиведk=
7;ння
цефоперазоl=
5;у
з сироватки
крові
збільшуєтьl=
9;я,
а ступінь ви=
076;ілення
з сечею
зазвичай
підвищуєтьl=
9;я
у пацієнтів =
079;
хворобами
печінки і
обструкцієn=
2;
жовчних
шляхів.
Навіть у
випадках
тяжкого пор
=
91;шення
функції
печінки
кількість
препарату в
жовчі
досягає
терапевтичl=
5;ої
концентрацo=
0;ї
в той час, як
період
напіввиведk=
7;ння
препарату з
плазми кров=
10;
збільшуєтьl=
9;я
лише в 2–4 рази=
.
Клініч
=
85;і
характерисm=
0;ики.
П&=
#1086;казання.
Лі
=
82;ування
інфекцій,
викликаних
чутливими д
=
86;
препарату
мікроорганo=
0;змами:
–
інфекції
дихальних
шляхів
(верхніх і
нижніх
відділів);
–
інфекції
сечовивіднl=
0;х
шляхів
(верхніх і ни=
1078;ніх
відділів);
–
перитоніт,
холецистит,
холангіт та
інші
інфекції
черевної
порожнини;
–
септицемія;
–
менінгіт;
–
інфекції
шкіри та
м'яких
тканин;
–
інфекції
кісток та
суглобів;
–
запальні
захворюванl=
5;я
органів
малого таза,
ендометритl=
0;,
гонорея та
інші
інфекції ст
=
72;тевих
органів.
П&=
#1088;отипоказан=
;ня.
Застосуванl=
5;я
комбінованl=
6;го
препарату п
=
88;отипоказан=
1077;
пацієнтам з
алергією на
сульбактам,
пеніциліни
чи
цефалоспорl=
0;ни
в анамнезі.
В&=
#1079;аємодія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.
Аміногліко=
;зиди.
Змішування
препарату з
аміноглікоk=
9;идами
в одному
шприці
призводить
до взаємної
інактиваціo=
1;;
якщо ці груп=
080;
антибактерo=
0;альних
агентів
повинні бут
=
80;
застосованo=
0;
одночасно, т=
086;
вводити їх
потрібно в
різні місця =
079;
інтервалом
=
74;
1 годину.
Препарат
підвищує
ризик
розвитку
нефротоксиm=
5;ності
аміноглікоk=
9;идів,
фуросеміду.
Бактеріост=
;атичні
препарати
(хлорамфені
=
82;ол,
еритроміциl=
5;,
сульфанілаl=
4;іди,
тетрацикліl=
5;и)
знижують
активність
препарату.
Пробенецид=
;
зменшує
канальцеву
секрецію
сульбактамm=
1;;
результатоl=
4;
цього є
збільшення
їх плазмати
=
95;ної
концентрацo=
0;ї
і періоду
напіввиведk=
7;ння
препаратів
та
підвищення
ризику інто
=
82;сикації.
Посилює
ризик
кровотечі
при застосу
=
74;анні
разом із
нестероїднl=
0;ми
протизапалn=
0;ними
препаратамl=
0;.
Алкого
=
83;ь.
При вживанн=
10;
алкоголю пі
=
76;
час курсу
лікування т
=
72;
протягом 5
днів після
лікування
цефоперазоl=
5;ом
відмічалисn=
3;
такі реакці=
11;,
як
почервонінl=
5;я
обличчя,
пітливість,
головний
біль,
тахікардія. =
040;налогічні
реакції
спостерігаl=
3;ись
і при застос=
091;ванні
інших
цефалоспорl=
0;нів.
Пацієнтам
слід бути
обережними
при вживанн=
10;
алкогольниm=
3;
напоїв при
застосуванl=
5;і
препарату.
При викорис
=
90;анні
штучного
харчування
(перорально
=
75;о
або
парентальнl=
6;го)
розчини, що
містять
етанол,
використовm=
1;вати
не слід.
Комбінован=
;а
терапія.
Зважаючи на
широкий
спектр
антибактерo=
0;альної
активності
сульбактамm=
1;/цефоперазо=
1085;у,
більшість
інфекцій
можна
адекватно л=
10;кувати
цим
антибіотикl=
6;м
як
монотерапіn=
8;ю.
Однак
за певних
показань
сульбактам/
=
94;ефоперазон
можна
застосовувk=
2;ти
разом з інши=
084;и
антибіотикk=
2;ми.
Якщо при
цьому
застосовувk=
2;ти
аміноглікl=
6;зиди,
необхідно
контролюваm=
0;и
функції
нирок
протягом
усього курс
=
91;
терапії (так=
086;ж
див. розділ
«Несумісніl=
9;ть»).
Взаємодія з =
088;ечовинами,
що
використовm=
1;ються
при лаборат
=
86;рних
аналізах.
Хибно-позит
=
80;вна
реакція на
глюкозу в
сечі може
бути
виявлена пр
=
80; застосуван&=
#1085;і
розчину
Бенедикта
або Фелінга.
О&=
#1089;обливості
застосуванl=
5;я.
Не
=
86;бхідно
періодично
перевіряти,
чи не виникл=
080;
під час
тривалого
лікування прояви
порушень
функцій
систем
органів, вкл=
102;чаючи
порушення
функції
нирок, печін=
082;и
та
кровотворнl=
6;ї
системи.
Про
виникнення
діареї,
пов'язаної з Clostridium difficile (CDAD),
повідомлялl=
6;ся
при
застосуванl=
5;і
майже усіх а=
085;тибактеріа&=
#1083;ьних
засобів,
включаючи
сульбактам
натрію/
цефоперазоl=
5;
натрію.
Тяжкість
проявів мож
=
77;
коливатися
від помірно=
11;
діареї до
летального
коліту.
Лікування антиба&=
#1082;теріальним=
;и
засобами
пригнічує н
=
86;рмальну
флору товст
=
86;ї
кишки, що
призводить
до
посиленого
росту С.
difficile.
С.
difficile продукує
токсини А і В,
що мають
значення у р=
086;звитку
CDAD.
Гіпертоксиl=
5;,
який
продукують
=
96;тами
С. difficile,
спричиняє
зростання
показників
захворюванl=
6;сті
та
летальностo=
0;,
оскільки ці =
084;ікрооргані&=
#1079;ми
можуть бути
рефрактернl=
0;ми
до
антимікробl=
5;ої
терапії, що може
призводити
до
необхідносm=
0;і
проведення
колектомії. CDAD
слід
розглядати
=
74;
усіх пацієн
=
90;ів,
у яких після
застосуванl=
5;я
антибіотикo=
0;в
виникла
діарея.
Необхідно
ретельно
зібрати
анамнез хво
=
88;оби,
оскільки пр
=
86;
виникнення CDAD
повідомлялl=
6;ся
через 2
місяці післ=
03;
призначеннn=
3; антибакте=
1088;іальних
засобів.
Пр
=
80;
виникненні
суперінфекm=
4;ії
необхідно п
=
88;изначити
відповідне
лікування.
Це
=
81;
лікарський
засіб
містить
натрій: преп=
072;рат
може бути
непридатниl=
1;
для застосу
=
74;ання
пацієнтам,
які
перебуваютn=
0;
на дієті з
контролем вмісту
натрію.
У
випадках
тяжкої
обструкції
жовчовивідl=
5;их
шляхів,
тяжких
хвороб
печінки або
при наявнос
=
90;і
супутніх
порушень
функції нир
=
86;к
може бути
необхідною
корекція до
=
79;и.
Застосува=
085;ня
в період
вагітності
або
годування
груддю.
Препарат
проникає
крізь
плацентарнl=
0;й
бар'єр.
Лікування
вагітних
проводять
лише тоді,
коли можлив
=
72;
користь для
матері
переважає
потенційниl=
1;
ризик для
плода.
Пер=
;іод
годування
груддю. У
грудне
молоко
виділяєтьсn=
3;
тільки неве
=
83;ика
частка
введеної
дози
сульбактамm=
1;
та цефопера
=
79;ону.
Хоча обидві
складові
препарату п
=
88;оникають
у незначній
кількості в
грудне моло
=
82;о,
препарат
слід з
обережністn=
2;
призначати
жінкам, які
годують
груддю.
Здатні
=
89;ть
впливати на
швидкість
реакції при
керуванні
автотранспl=
6;ртом
або іншими
механізмамl=
0;.
Вплив є
малоймовірl=
5;им.
С&=
#1087;осіб
застосуванl=
5;я
та дози.
Розчин
препарату
можна
вводити
внутрішньоk=
4;енно
та
внутрішньоl=
4;'язово.
Доросли
=
84; застосову=
02;ть
у
середньодоk=
3;овій
дозі 2-
Застосу
=
74;ання
хворим з
порушеною
функцією
нирок. Доk=
9;овий
режим при
застосуванl=
5;і
препарату
для
лікування
пацієнтів і
=
79;
значним зни
=
78;енням
функцій
нирок
(кліренс
креатиніну
=
84;енше
30 мл/хв)
підлягає
корекції з
метою компе
=
85;сації
зниженого
кліренсу
сульбактамm=
1;. Пацієнтам
з кліренсом
креатиніну 15-30
мл/хв слід
призначати
сульбактам
=
91;
максимальнo=
0;й
дозі
Фарl=
4;акокінетич=
085;ий
профіль
сульбактамm=
1; суттєво
порушуєтьсn=
3;
при
застосуванl=
5;і
гемодіалізm=
1;.
Термін
напівжиття
цефоперазоl=
5;у
в плазмі при
гемодіалізo=
0;
дещо
зменшуєтьсn=
3;.
Таким чином,
дозовий
режим при
застосуванl=
5;і
діалізу
повинен
підлягати
корекції.
Комбін
=
86;вана
терапія.
Враховуючи
широкий
спектр
антибактерo=
0;альної
активності
сульбактамm=
1;/цефоперазо=
1085;у,
більшість
інфекцій
ефективно
лікуються
монотерапіn=
8;ю
даним
препаратом.
Проте у
деяких
випадках
сульбактам/
=
94;ефоперазон
можливо
застосовувk=
2;ти
в комбінаці=
11;
з іншими ант=
080;біотиками.
У випадку
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
аміноглікоk=
9;идів
необхідно
контролюваm=
0;и
функції
нирок та
печінки
упродовж
усього курс
=
91;
лікування.
Застосу
=
74;ання
хворим з
порушеною
функцією печінк
=
80;.
Корекція
дози може
бути
необхідною
=
91;
випадках
тяжкої
обструкційl=
5;ої
жовтухи і
тяжких
захворюванn=
0;
печінки або
коли ці
обидві
патології
супроводжуn=
2;ться
порушенням
функції
нирок. Паціє=
085;там
з
порушеннямl=
0;
функції
печінки та
супутніми
порушеннямl=
0;
функції
нирок необх=
10;дний
контроль ко
=
85;центрації
цефоперазоl=
5;у
в плазмі і
при потребі =
211;
відповідна
корекція
дози. У випад=
1082;ах
відсутностo=
0;
ретельного
контролю за =
082;онцентраці&=
#1108;ю
препарату в
плазмі доза
цефоперазоl=
5;у
не повинна
перевищуваm=
0;и
Для дітей
доза
препарату
становить 40-80
мг/кг на добу.
Препарат
слід вводит
=
80;
кожні 6-12 годин
рівномірно
розподіленl=
0;ми
дозами.
У разі
тяжких
інфекцій ці
дози можна
підвищуватl=
0;
до 160 мг/кг на
добу при
співвідношk=
7;нні
сульбактамm=
1;
і
цефоперазоl=
5;у
1:1. Дозу слід вk=
4;одити,
розподіляюm=
5;и
її на 2-4 рівні
частини.
Лі
=
82;ування
немовлят.
Немовлятам
1-го тижня
життя
препарат
слід вводит
=
80;
кожні 12 годин.
Максимальнk=
2;
добова доза
для немовля
=
90;
не повинна
перевищуваm=
0;и
80 мг/кг на добу=
;.
Вн
=
91;трішньовен=
1085;е
введення.
Для
краплинної
інфузії
вміст
кожного фла
=
82;она
слід
розчинити у
відповідніl=
1;
кількості 5%
розчину
декстрози у
воді, 0,9%
розчині
натрію
хлориду або
стерильної
води для
ін'єкцій, а
потім перед
застосуванl=
5;ям
розвести до 20
мл
аналогічниl=
4;
розчином,
після чого
вводити
краплинно
впродовж 15-60 хk=
4;.
З=
;агальна
доза, г |
Е=
;квівалентн
=
72;
доза
сульбактам
(г) + ц=
е=
;фоперазон
(г) |
О=
;б’єм
розчинника,
мл |
М=
;аксимальна
кінцева концен=
1090;рація,
мг/мл |
1,0 |
0,5 + 0,5 |
3,4 |
125 + 125 |
2,0 |
1,0 + 1,0 |
6,7 |
125 +125 |
Пр
=
77;парат
сумісний з
водою для
ін'єкцій, 5% роз=
;чином
декстрози в 0,2=
25%
розчині
натрію хлор
=
80;ду
і 5% розчином
декстрози в
ізотонічноl=
4;у
розчині
натрію
хлориду в
концентрацo=
0;ях
від 10 мг
цефоперазоl=
5;у
і 10 мг
сульбактамm=
1;
на 1 мл і до 125 мг
цефоперазоl=
5;у
і 125 мг
сульбактамm=
1;
на 1 мл.
Ла
=
82;татний
Розчин
Рінгера
прийнятний
для розведе
=
85;ня
при
внутрішньоk=
4;енній
інфузії, але
не для
первинного
розведення.
Для
внутрішньоk=
4;енної
ін'єкції
вміст флако
=
85;а
розводитьсn=
3;,
як описано
вище, і вводи=
1090;ься
упродовж
принаймні 3
хв. Для
безпосередl=
5;ьої
внутрішньоk=
4;енної
ін’єкції
максимальнk=
2;
разова доза
для
дорослого
становить
Внутрі
=
96;ньом’язове
введення.
Лідокаїну
гідрохлориk=
6;
прийнятний
для розведе
=
85;ня
при
внутрішньоl=
4;’язовому
застосуванl=
5;і,
але не для
первинного
розведення.
Рекомендов&=
#1072;но
враховуватl=
0;
інформацію
=
79; безпеки
лідокаїну
гідрохлориk=
6;у
у разі
застосуванl=
5;я
його як
розчинника.
П&=
#1077;редозуванн=
;я.
Передозуваl=
5;ня
препарату
може
спричинюваm=
0;и
прояви, що
являють
собою
посилені
побічні
ефекти. Слід
брати до
уваги, що
високі конц
=
77;нтрації
бета-лактам
=
85;их
антибіотикo=
0;в
у
спинномозкl=
6;вій
рідині
можуть
спричинюваm=
0;и
неврологічl=
5;і
реакції,
зокрема суд
=
86;ми.
Оскільки
цефоперазоl=
5;
і сульбакта
=
84;
виділяютьсn=
3;
із системи
циркуляції
шляхом гемо
=
76;іалізу,
ця процедур
=
72;
може
посилювати
=
77;лімінацію
препарату з
організму у
випадку
передозуваl=
5;ня
у пацієнтів =
079;
порушенням
=
92;ункції
нирок.
П&=
#1086;бічні
реакції.
Зазвичай
препарат
добре
переноситьl=
9;я.
Більшість
побічних
ефектів
слабкі або
помірно
виражені і н=
077;
потребують
відміни пре
=
87;арату.
При
застосуванl=
5;і
виявлено
нижченаведk=
7;ні
побічні
ефекти.
З боку
травної
системи.
Найчастішиl=
4;и
побічними
ефектами
препарату, я=
082;
і інших
антибіотикo=
0;в,
були прояви =
079;
боку
травного
тракту у
вигляді діа
=
88;еї,
нудоти і
блювання,
псевдомембl=
8;анозного
коліту, суперінфеl=
2;ції,
гіперестеk=
9;ії
слизової
оболонки
порожнини
рота.
З боку шкіри
та
підшкірних
тканин. Як &=
#1110;
щодо всіх
пеніцилініk=
4;
і
цефалоспорl=
0;нів,
гіперчутлиk=
4;ість
може
виявлятись
=
91;
вигляді
макулопапуl=
3;ьозних
висипів та
кропив’янкl=
0;,
еритеми, екс=
092;оліативног&=
#1086;
дерматиту,
токсичного
епідермальl=
5;ого
некролізу,
свербежу,
синдрому
Стівенса –
Джонсона.
Розвиток
зазначених
реакцій
найбільш
імовірний у
пацієнтів з
наявністю
алергії,
зокрема на
пеніциліни, =
074;
анамнезі.
З боку
крові та
лімфатичноo=
1;
системи. Зу
=
89;трічалися
випадки
незначного
зменшення
кількості
нейротрофіl=
3;ів.
Як і випадку =
1079;
іншими
бета-лактам
=
85;ими
антибіотикk=
2;ми,
при
тривалому
застосуванl=
5;і
можливий
розвиток
оборотної н
=
77;йтропенії.
У деяких осі=
073;
у ході
лікування м
=
86;же
виявитися
позитивний
прямий тест
Кумбса. Може
спостерігаm=
0;ися
зниження
рівня гемог
=
83;обіну
або
гематокритm=
1;,
випадки еоз
=
80;нофілії,
тромбоцитоl=
7;енії
і
гіпопротроl=
4;бінемії,
лейкопенії,
З боку
центральноo=
1;
нервової
системи. Це&=
#1092;операзон
може суттєв
=
86;
знижувати
запас конце
=
85;трації
альбуміну,
при
лікуванні н
=
86;вонароджен=
1080;х
із
жовтяницею
підвищує ри
=
79;ик
розвитку
білірубіноk=
4;ої
енцефалопаm=
0;ії.
З боку серцев=
086;-судинної
системи.
Гіпотензія,
васкуліт,
брадикардіn=
3;/тахікардія,
кардіогеннl=
0;й
шок, зупинка
серця.
З боку імунної системи. Реакції гіперчутлиk= 4;ості, анафілактоo= 1;дні реакції (зокрема шок).<= o:p>
Інші
прояви.
Головний
біль,
медикаментl=
6;зна
гарячка, озн=
086;б,
біль і зміни
у місці
ін’єкції,
посмикуванl=
5;я
м’язів,
неспокій.
З боку нирок
та
сечовидільl=
5;ої
системи. Ге
=
84;атурія.
З боку
гепатобіліk=
2;рної
системи:
жовтяниця.
З боку
дихальної
системи. Не
=
95;асто:
ларингоспаk=
9;м,
бронхоспазl=
4;
у пацієнтів =
079;
бронхіальнl=
6;ю
астмою в
анамнезі та =
093;ронічними
обструктивl=
5;ими
захворюванl=
5;ями
дихальних
шляхів.
Рідко:
алергічний
риніт,
диспное.
Зміни
лабораторнl=
0;х
показників.
Відмічалосn=
3;
мінливе
підвищення
показників
функціоналn=
0;них
печінкових
тестів АсАТ,
АлАТ, рівня
лужної
фосфатази,
білірубіну,
Місцев=
10;
реакції.
Препарат
добре
переноситьl=
9;я
при внутріш
=
85;ьом’язовом=
1091;
введенні.
Зрідка може
відмічатисn=
3;
біль у місці
ін’єкції. Як
і у випадку з
іншими
цефалоспорl=
0;нами
і пеніцилін
=
72;ми,
при введенн=
10;
препарату
через внутр=
10;шньовенний
катетер у
деяких
пацієнтів
може
розвинутисn=
3;
флебіт у
місці
інфузії.
Т&=
#1077;рмін
придатностo=
0;. 2
роки.
Умови
зберігання.
Зберіг=
1072;ти
в
оригінальнo=
0;й
упаковці пр
=
80;
температурo=
0;
не вище 25 °С в
недоступноl=
4;у
для дітей
місці.
Н&=
#1077;сумісність=
;.
Несуміснісm=
0;ь
препарату т
=
72;
аміноглікоk=
9;идів
не слід
безпосередl=
5;ьо
змішувати,
оскільки мі
=
78;
ними існує
фізична
несуміснісm=
0;ь.
Якщо
комбінованk=
2;
терапія
препаратом
та аміноглі
=
82;озидами
є необхідно=
02;,
слід застос
=
86;вувати
їх
послідовну
роздільну
краплинну
інфузію із
застосуванl=
5;ям
окремої
вторинної
внутрішньоk=
4;енної
трубкової
системи, при
цьому
первинна
внутрішньоk=
4;енна
трубкова
система
повинна бут
=
80;
ретельно
промита
відповідниl=
4;
розчином у
перерві між
інфузіями
зазначених
препаратів.
Також доціл=
00;но,
щоб протяго
=
84;
доби
інтервали
між введенн=
03;ми
препарату т
=
72;
аміноглікоk=
9;идів
були по
можливості
якнайтриваl=
3;ішими.
Пе
=
88;винне
розведення
лактатним
розчином Рі
=
85;гера
не
рекомендуєm=
0;ься
через
несуміснісm=
0;ь.
Проте
застосуванl=
5;я
двохетапноk=
5;о
процесу
розведення,
при якому
первинним
розчинникоl=
4;
є вода для
ін'єкцій,
дозволяє
уникнути
несумісносm=
0;і
при подальш
=
86;му
розведенні
лактатним
розчином
Рінгера. Для
розчинення
потрібно
використовm=
1;вати
стерильну
воду для
ін'єкцій. При
подальшому
розведенні
слід
застосовувk=
2;ти
двохетапниl=
1;
метод, при
якому
стерильна
вода для
ін'єкцій
(розділ
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози») над=
1072;лі
розводитьсn=
3;
лактатним
розчином Рі
=
85;гера
до
концентрацo=
0;ї
сульбактамm=
1; 5
мг/мл (викори=
1089;товується
розведення 2
мл первинно
=
75;о
розчину в 50 мл
або 4 мл
первинного
розчину в 100 мл
лактатного
розчину
Рінгера).
Пе
=
88;винне
розведення 2%
розчином
лідокаїну н
=
77;
рекомендуєm=
0;ься
через
несуміснісm=
0;ь.
Проте
застосуванl=
5;я
двохетапноk=
5;о
методу розв
=
77;дення,
при якому
первинним
розчинникоl=
4;
є вода для
ін'єкцій,
дозволяє
уникнути не
=
89;умісності
при
подальшому
розведенні 2%
розчином
лідокаїну
гідрохлориk=
6;.
Для
розчинення
потрібно
застосовувk=
2;ти
стерильну
воду для
ін'єкцій. Для
досягнення
концентрацo=
0;й
цефоперазоl=
5;у
250 мг/мл або
вище при
подальшому
розведенні
слід
застосовувk=
2;ти
двохетапниl=
1;
метод, при як=
1086;му
стерильна
вода для
ін'єкцій
надалі розв
=
86;диться
2% розчином
лідокаїну д
=
86;
отримання
розчину, яки=
081;
містить до 250
мг
цефоперазоl=
5;у
і 125 мг
сульбактамm=
1;
на 1 мл
приблизно в 0,5%
розчині
лідокаїну
гідрохлориk=
6;у.
Упаков
=
82;а. =
1
або 5
флаконів у
картонній
коробці.
Виробник.
Хаупт
Фарма Латін
=
72;
С.р.л.
Haupt Pharma Latina S.r.l.
Місцезнахо&=
#1076;ження.
Борго
Сан Мікеле С.
С
Borgo San Michele =
S.S