MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D1FFAD.2835E1E0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный обозреватель или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите обозреватель, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D1FFAD.2835E1E0 Content-Location: file:///C:/6C0B8A76/UA142480103_5A26.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="us-ascii"
ІНС=
ТРУКЦІЯ
для
медичного
застосуванl=
5;я
препарату
ТАК=
НІ
(TACNI)
С
=
82;лад:
діюча речовина: такроліму&= #1089;;
1 капсул&= #1072; містить так = 88;олімусу 0,5 мг, 1 мг, 5 мг;
доп&= #1086;міжні речовини: повідон, натрію кроскармелl= 6;за, лактоза безводна, магнію стеарат;
оболонка
капсул по 0,5 мг: желатин,
титану
діоксид (Е 171),
заліза окси
=
76;
жовтий (Е 172);
оболонка капсул по 1 мг:= желатин, титану діоксид (Е 171);
оболонка капсул по 5 мг:= желатин, титану діоксид (Е 171), заліза окси = 76; червоний (Е 172).
Лік=
арська
форма. К
=
72;псули
тверді.
Фар=
макотерапеk=
4;тична
група. І
=
85;гібітор
кальциневрl=
0;ну.
Такролімус.
Код АТХ L04A D02.
Клінічн=
1110;
характерисm=
0;ики.
П
=
86;казання.
Проф=
110;лактика
відторгненl=
5;я
при алотран
=
89;плантації
печінки,
нирок або
серця.
Ліку=
074;ання
відторгненl=
5;я
алотрансплk=
2;нтата,
резистентнl=
6;го
до лікуванн=
03;
іншими=
імуносупрk=
7;сивними
лікарськимl=
0;
засобами.
Протипока=
1079;ання.
Гіперчутл=
080;вість
до такролім
=
91;су
(або інших
макролідів)
або до
будь-якої з
допоміжних
речовин
препарату.=
С
=
87;осіб
застосуванl=
5;я
та дози.
Терапія
лікарським
засобом =
1058;акні
вимагає
ретельного
контролю
персоналу, щ=
086;
володіє
відповідноn=
2;
кваліфікацo=
0;єю
і має у
розпоряджеl=
5;ні
відповідне
обладнання.
Цей
лікарський
засіб можут=
00;
призначати =
10;
вносити
зміни у курс
імуносупреl=
9;ивної
терапії, що
проводитьсn=
3;,
тільки
лікарі, які
мають досві
=
76;
проведення
імуносупреl=
9;ивної
терапії у
пацієнтів з
пересадженl=
0;ми
органами.
Випадкова,
ненавмисна
або
неконтрольl=
6;вана
заміна
лікарської
форми
препарату з
негайним аб
=
86;
тривалим
вивільненнn=
3;м
такролімусm=
1;
є
небезпечноn=
2;.
Це може
призвести д
=
86;
відторгненl=
5;я
трансплантk=
2;та
або збільше
=
85;ня
випадків
побічних
реакцій, у
тому числі
недостатньl=
6;ї
або
надмірної
імуносупреl=
9;ії,
у зв'язку з
клінічно
значущими
відмінностn=
3;ми
у системном
=
91;
впливі
такролімусm=
1;.
Пацієнти
повинні
дотримуватl=
0;ся
режиму
застосуванl=
5;я
однієї
лікарської
форми
такролімусm=
1;
з відповідн
=
80;м
щоденним
графіком
дозування;
при цьому
зміни у
лікарській
формі або
режимі заст
=
86;сування
повинні
відбуватисn=
3;
тільки під р=
077;тельним
наглядом
фахівця з
трансплантk=
2;ції
(див. розділи
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»,
«Побічні
ефекти»).
Після
переведеннn=
3; на
будь-яку інш=
091;
альтернатиk=
4;ну
лікарську
форму необх=
10;дно
контролюваm=
0;и
концентрацo=
0;ю
такролімусm=
1;
у крові і
проводити
корекцію
дози препар
=
72;ту
для
підтримки
системної
експозиції
такролімусm=
1;
на
адекватномm=
1;
рівні.
Загальна
інформація.
Дозування лікарськогl= 6; засобу Такн= 10; слід встановлювk= 2;ти у першу черг= 091; на основі кл= 110;нічної оцінки ризику відторгненl= 5;я та індивіду = 72;льної переносимоl= 9;ті лікарськогl= 6; засобу, при застосуванl= 5;і даних моніторингm= 1; рівня такролімусm= 1; в крові (див. нижче реком = 77;ндації щодо визначення мінімальноo= 1; концентрацo= 0;ї в крові). При появі клінічних симптомів в= 10;дторгнення необхідно розглянути питання щод = 86; необхідносm= 0;і проведення корекції ре = 78;иму імуносупреl= 9;ивної терапії.
Лікарськи= 081; засіб Такні можна застосовувk= 2;ти внутрішньоk= 4;енно та перораль = 85;о, дозування можна розпочинатl= 0; з пероральноk= 5;о прийому. Загалом застосуванl= 5;я можна розпочинатl= 0; з пероральноk= 5;о прийому, якщ= 086; потрібно, вміст капсу = 83; можна розчи = 85;ити у воді та вводити через назогастраl= 3;ьний зонд.
У початковомm= 1; післяопераm= 4;ійному періоді лікарський засіб Такні зазвичай слід застос = 86;вувати одночасно з іншими імуносупреl= 9;ивними лікарськимl= 0; засобами. Дозу лікарс= 00;кого засобу Такн= 10; можна змінювати залежно від обраної іму = 85;осупресивн= 1086;ї терапії.
Спо&=
#1089;іб
застосуванl=
5;я.
Рекомен= ;дується розподілитl= 0; добову перо = 88;альну дозу препарату н = 72; два прийоми (наприклад, зранку та ввечері). Капсули слі = 76; приймати відразу ж після вилучення ї = 93; з блістерно= 11; упаковки. Капсули проковтуютn= 0;, запиваючи рідиною (кра= 097;е – водою). = 044;ля досягнення максимальнl= 6;ї абсорбції к = 72;псули слід приймати натще або принаймні з = 72; 1 годину до або через 2-3 години післ= 03; їжі.
Не
відзначено
помітного
впливу їжі н=
072;
абсорбцію
препарату у
пацієнтів з =
087;ересаджено&=
#1102;
ниркою.
Тривалість
лікування.
Дл=
03;
профілактиl=
2;и
відторгненl=
5;я
трансплантk=
2;та
стан
імуносупреl=
9;ії
необхідно
підтримуваm=
0;и
постійно;
отже, тривал=
110;сть
терапії
необмежена.
Тран&=
#1089;плантація
печінки.
Профілакти&=
#1082;а
відторгненl=
5;я
трансплантk=
2;та
– дорослі.
Лікува=
;ння
такролімусl=
6;м
необхідно
розпочинатl=
0;
з дози 0,1–0,2
мг/кг/добу,
розподіливm=
6;и
її на два
прийоми
(наприклад,
зранку та
ввечері).
Застосуванl=
5;я
препарату
слід
починати
приблизно
через 12 годин
після
закінчення
операції.
Якщо
стан
пацієнта не
дозволяє
пероральниl=
1;
прийом
препарату,
проводитьсn=
3;
внутрішньоk=
4;енна
терапія в
дозі 0,01–0,05
мг/кг/добу
шляхом
безперервнl=
6;го
=
&nb=
sp; 24-годи=
нного
вливання.
Профілакти&=
#1082;а
відторгненl=
5;я
трансплантk=
2;та
– діти.
Початко=
;ва
доза
препарату
становить 0,3
мг/кг/добу в
два прийоми
(наприклад,
зранку та вв=
077;чері).
Якщо
клінічний
стан
пацієнта не
дозволяє
застосовувk=
2;ти
препарат
перорально,
проводять
первинну
внутрішньоk=
4;енну
терапію
такролімусl=
6;м
в дозі 0,05 мг/кг/=
076;обу
шл=
03;хом
безперервнl=
6;го
24-годинного
вливання.
Підтримуюч&=
#1072;
терапія у до=
088;ослих
та дітей
Під
час
підтримуючl=
6;ї
терапії доз
=
91;
такролімусm=
1;,
як правило,
знижують. У
деяких
випадках
можливо
відмінити
препарати
супутньої
імуносупреl=
9;ивної
терапії,
залишивши
такролімус
як
монотерапіn=
2;.
Покращання
стану
пацієнта
після
трансплантk=
2;ції
може змінит
=
80;
фармакокінk=
7;тику
такролімусm=
1;,
тому виника=
08;
потреба у
корекції
дози
препарату.
Лік&=
#1091;вання
відторгненl=
5;я
у дорослих т=
072;
дітей
Для ліl=
2;ування
відторгненl=
5;я
застосовуюm=
0;ь
вищі дози та=
082;ролімусу
разом з
додатковою
кортикостеl=
8;оїдною
терапією та
короткими
курсами
введення мо
=
85;о/поліклона&=
#1083;ьних
антитіл. Якщ=
086;
спостерігаn=
2;ться
ознаки
токсичностo=
0;,
може
виникнути
потреба у
зниженні
дози такрол=
10;мусу.
При
переведеннo=
0;
пацієнтів н
=
72;
терапію
такролімусl=
6;м
рекомендуюm=
0;ься
ті самі
початкові
пероральні
дози, як і при
первинній
імуносупреl=
9;ії.
При
переведеннo=
0;
пацієнтів з
терапії цик
=
83;оспорином
на
лікарський
засіб Такні
див. інформа=
094;ію
нижче «Особливі
популяції»,
«Конверсія
(перехід) з
циклоспориl=
5;у
на такролім
=
91;с».
Тран&=
#1089;плантація
нирок.
Профілакти&=
#1082;а
відторгненl=
5;я
трансплантk=
2;та
– дорослі.
Терапі=
;ю
такролімусl=
6;м
розпочинаюm=
0;ь
з дози 0,2-0,3
мг/кг/добу,
розподіливm=
6;и
її на два
прийоми (нап=
088;иклад,
зранку та
ввечері). Зас=
1090;осування
препарату
слід
розпочинатl=
0;
протягом 24 го&=
#1076;ин
після
закінчення
операції.
Якщо
клінічний
стан
пацієнта не
дозволяє пр
=
80;йняти
дозу
перорально,
проводять
первинну
внутрішньоk=
4;енну
терапію
такролімусl=
6;м
у дозуванні 0,0=
5-0,1
мг/кг/добу шл=
1103;хом
безперервнl=
6;го
24-годинного
вливання.
Профілакти&=
#1082;а
відторгненl=
5;я
трансплантk=
2;та
– діти.
Терапію
такролімусl=
6;м
починають з
дози 0,3 мг/кг/дl=
6;бу,
розподіливm=
6;и
її на два
прийоми (нап=
088;иклад,
ранковий та
вечірній).
Якщо клініч
=
85;ий
стан
пацієнта не
дозволяє
прийняти до
=
79;у
перорально,
первинну
дозу такрол=
10;мусу
0,075-0,100 мг/кг/добу
вводять
внутрішньоk=
4;енно
шл=
03;хом
безперервнl=
6;го
24-годинного
вливання.
Підтримуюч&=
#1072;
терапія у
дорослих та
дітей
Під чаl=
9;
підтримуючl=
6;ї
терапії доз
=
91; такролімус&=
#1091;,
як правило,
знижують. В
деяких
випадках
можна
відмінити
препарати
супутньої
імуносупреl=
9;ивної
терапії,
залишивши
такролімус
як базовий к=
086;мпонент
подвійної
терапії.
Покращ=
;ення
стану
пацієнта
після
трансплантk=
2;ції
може змінит
=
80;
фармакокінk=
7;тику
такролімусm=
1;
й викликати
необхіднісm=
0;ь
додатковогl=
6;
коригуваннn=
3;
дози.
Лік&=
#1091;вання
відторгненl=
5;я
у дорослих т=
072;
дітей
Для лікування відторгненl= 5;я застосовуюm= 0;ь вищі дози та= 082;ролімусу разом з додатковою кортикостеl= 8;оїдною терапією та короткими курсами введення мо = 85;о/поліклона&= #1083;ьних антитіл. Якщ= 086; спостерігаn= 2;ться ознаки токсичностo= 0;, може виникн = 91;ти потреба у зниженні дози препарату.
При
переведеннo=
0;
пацієнтів н
=
72;
терапію так
=
88;олімусом
рекомендуюm=
0;ься
ті самі
початкові
пероральні
дози, як і при
первинній
імуносупреl=
9;ії.
При
переведеннo=
0;
пацієнтів з
терапії цик
=
83;оспорином
на
лікарський
засіб Такні
див.
інформацію
нижче «Особливі
популяції»,
«Конверсія
(перехід) з
циклоспориl=
5;у
на
такролімус&raqu=
o;.
Тран&=
#1089;плантація
серця.
Профілакти&=
#1082;а
відторгненl=
5;я
трансплантk=
2;та
– дорослі.
Такролі=
;мус
можна
застосовувk=
2;ти
разом з
індукцією
антитілами (=
079;
урахуванняl=
4;
відкладеноk=
5;о
початку
терапії
такролімусl=
6;м)
або без приз=
085;ачення
антитіл у
клінічно
стабільних
хворих.
Після
індукції
антитілами
пероральну
терапію
такролімусl=
6;м
починають з
дози
0,075 мг/кг/добу,
розподіливm=
6;и
її на два
прийоми (нап=
088;иклад,
зранку та
ввечері).
Застосуванl=
5;я
препарату
слід розпоч
=
80;нати
протягом 5
діб після
завершення
=
86;перації,
щойно
клінічний
стан хворог
=
86;
стабілізуєm=
0;ься.
Якщо
клінічний
стан пацієн
=
90;а
не дозволяє
прийняти
дозу
перорально,
проводять
первинну
внутрішньоk=
4;енну
терапію
такролімусl=
6;м
у дозуванні 0,0=
1-0,02
мг/кг/добу шлях=
086;м
безперервнl=
6;го
24-годинного
вливання.
Існує альтернатиk= 4;ний підхід, при якому пероральниl= 1; прийом такр = 86;лімусу розпочинаюm= 0;ь протягом 12 годин після трансплантk= 2;ції. Такий варіант тер = 72;пії підходить для пацієнтів без ознак по= 088;ушень функції вну = 90;рішніх органів (наприклад п= 086;рушення функції нирок). У цьому випадку так = 88;олімус у початкові = 81; пероральніl= 1; дозі 2-4 мг/добу комбінуєтьl= 9;я з мофетилу мікофенолаm= 0;ом і кортикостеl= 8;оїдами або сиролімусоl= 4; і кортикостеl= 8;оїдами.
Профілакти&=
#1082;а
відторгненl=
5;я
трансплантk=
2;та
– діти.
Після
трансплантk=
2;ції
серця у діте=
081;
такролімус
можна
застосовувk=
2;ти
як разом з
індукцією
антитілами,
так і
самостійно.
У
випадках
коли
індукція
антитілами
не проводит=
00;ся,
внутрішньоk=
4;енну
первинну те
=
88;апію
такролімусl=
6;м
рекомендуєm=
0;ься
розпочинатl=
0;
з дози 0,03-0,05
мг/кг/добу шл=
1103;хом
безперервнl=
6;го
24-годинного
вливання дл=
03;
досягнення
концентрацo=
0;ї
такролімусm=
1;
в цільній
крові на
рівні 15-25 нг/мл.
При
можливості
пацієнт
переводитьl=
9;я
на
пероральниl=
1;
прийом
препарату.
Початкова
доза
пероральноo=
1;
терапії ста
=
85;овить
0,3 мг/кг/добу, я
=
82;у
призначаютn=
0;
через 8-12 годин
з моменту
припинення
внутрішньоk=
4;енної
інфузії.
Після
індукції
антитілами,
пероральну
терапію
такролімусl=
6;м
розпочинаюm=
0;ь
з дози 0,1-0,3
мг/кг/добу,
розподіливm=
6;и
її на два
прийоми (нап=
088;иклад,
зранку та вв=
077;чері).
Підтримуюч&=
#1072;
терапія у
дорослих та
дітей
Під чаl=
9;
підтримуючl=
6;ї
терапії
дозування т
=
72;кролімусу,
як правило,
знижують.
Покращ=
;ання
стану
пацієнта
після
трансплантk=
2;ції
може змінит
=
80;
фармакокінk=
7;тику
такролімусm=
1;
й викликати
необхіднісm=
0;ь
додатковогl=
6;
коригуваннn=
3;
дози.
Лік&=
#1091;вання
відторгненl=
5;я
− дорослі та
діти.
Для лікування відторгненl= 5;я застосовуюm= 0;ь вищі дози та= 082;ролімусу разом з додатковою кортикостеl= 8;оїдною терапією та короткими курсами введення мо = 85;о/поліклона&= #1083;ьних антитіл.
При
переведеннo=
0;
дорослих
пацієнтів н
=
72;
терапію
такролімусl=
6;м
первинну
пероральну
дозу 0,15
мг/кг/добу
розподіляюm=
0;ь
на
два прийоми
(наприклад,
зранку та
ввечері).
При
переведеннo=
0;
дітей на
терапію
такролімусl=
6;м
первинну
пероральну
дозу =
&nb=
sp; 0,2-0,3
мг/кг/добу
розподіляюm=
0;ь
на д=
074;а
прийоми
(наприклад,
зранку та
ввечері).
Інформ=
;ація
щодо
переведеннn=
3;
пацієнтів і
=
79;
терапії
циклоспориl=
5;ом
на
лікарський
засіб Такні
викладена у
розділах
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»:
коригуваннn=
3;
дози препар
=
72;ту
в особливих
популяціях
пацієнтів; п=
077;рехід
з терапії
циклоспориl=
5;ом.
Ліку=
074;ання
відторгненl=
5;я
–
трансплантk=
2;ція
інших
органів.
Реко=
084;ендовані
дози при
трансплантk=
2;ції
легень,
підшлунковl=
6;ї
залози і
кишечнику б
=
72;зуються
на обмежени
=
93;
даних
проспективl=
5;их
клінічних
досліджень.
Для
лікування
пацієнтів з
трансплантk=
2;цією
легень
дозування
лікарськогl=
6;
засобу Такн=
10;
слід
розпочинатl=
0;
з 0,1-0,15 мг/кг/добу,
для пацієнт=
10;в
з
трансплантk=
2;цією
підшлунковl=
6;ї
залози
дозування
лікарськогl=
6;
засобу Такн=
10;
розпочинатl=
0;
з 0,2 мг/кг/добу =
10;
при транспл
=
72;нтації
підшлунковl=
6;ї
залози
дозування р
=
86;зпочинати
з дози 0,3
мг/кг/добу.
Особ=
083;иві
популяції
Печінкова
недостатніl=
9;ть
У
пацієнтів і
=
79;
тяжкими
порушеннямl=
0;
функції
печінки для
підтримки
мінімальноk=
5;о
рівня
такролімусm=
1;
в крові у
межах
рекомендовk=
2;ного
терапевтичl=
5;ого
діапазону
може знадоб
=
80;тися
зниження до
=
79;и
такролімусm=
1;.
Ниркова
недостатніl=
9;ть
Оскі=
083;ьки
функція
нирок не
впливає на
фармакокінk=
7;тику
такролімусm=
1;,
необхіднісm=
0;ь
у корекції
дози
відсутня.
Проте у
зв’язку з не=
092;ротоксични&=
#1084;
потенціалоl=
4;
такролімусm=
1; рекомендов=
1072;но
здійснюватl=
0;
ретельний м
=
86;ніторинг
функції нир
=
86;к
(включаючи
показники
концентрацo=
0;ї
креатиніну
=
74;
сироватці
крові,
розрахунок
=
82;ліренсу
креатиніну
та
моніторинг
діурезу).
Пацієнти
літнього
віку
Свід=
095;ення
про те, що
пацієнтам
літнього ві
=
82;у
необхідні
особливі
дози
препарату,
відсутні.
Конверсія
(перехід) з
циклоспориl=
5;у
на
такролімус
Слід
дотримуватl=
0;ся
обережностo=
0;
при перевед
=
77;нні
пацієнтів з
базової
терапії цик
=
83;оспорином
на лікарськ=
10;
засоби з
базовою тер
=
72;пією
такролімусl=
6;м
(див. розділи
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»
та
«Взаємодія
=
79;
іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій»).
Терапію
лікарським
засобом
Такні
необхідно
розпочинатl=
0;
після
визначення
концентрацo=
0;ї
циклоспориl=
5;у
у плазмі
крові та
аналізу
клінічного
=
89;тану
пацієнта.
Конверсію
слід
відкласти п
=
88;и
наявності
підвищеногl=
6;
рівня
циклоспориl=
5;у
в крові. На
практиці
терапія
лікарським
засобом Так
=
85;і
розпочинаєm=
0;ься
через 12-24
години післ=
03; припинення
застосуванl=
5;я
циклоспориl=
5;у.
Після
переходу
рекомендуєm=
0;ься
контролюваm=
0;и
рівень
циклоспориl=
5;у
в крові,
оскільки мо
=
78;ливий
вплив на
кліренс
циклоспориl=
5;у
в крові.
Рекомендац&=
#1110;ї
щодо
досягнення
необхідногl=
6;
рівня
концентраm=
4;ії
препарату у
нерозведенo=
0;й
крові.
Вибі=
088;
дози
препарату
має
базуватися
на результа
=
90;ах
клінічної
оцінки
процесу від
=
90;оргнення
та
переносимоl=
9;ті
препарату
кожним
пацієнтом
індивідуалn=
0;но.
З
метою
оптимізаціo=
1;
дозування
препарату
використовm=
1;ється
визначення
концентрацo=
0;ї
такролімусm=
1; у
нерозведенo=
0;й
крові за
допомогою
імунних
методів,
включаючи
напівавтомk=
2;тичний
імунофермеl=
5;тний
аналіз на
мікрочастиl=
5;ках
(МІФА).
Порівняння
даних щодо
концентрацo=
0;ї
такролімусm=
1;
в крові, які
опубліковаl=
5;і
в літератур=
10;,
з індивідуа
=
83;ьними
клінічними
показникамl=
0;
необхідно
проводити з
обережністn=
2;
і на підстав=
110;
знань та
розуміння
методу
оцінки, що
застосовувk=
2;вся.
У сучасній
медичній
практиці дл=
03;
визначення
концентрацo=
0;ї
такролімусm=
1;
у нерозведе
=
85;ій
крові
використовm=
1;ють імунн=
;і
методи.
У
ранньому
періоді
після
операції
слід контро
=
83;ювати
мінімальні
рівні
такролімусm=
1;
в
нерозведенo=
0;й
крові. При
пероральноl=
4;у
прийомі
мінімальні
рівні
такролімусm=
1;
в нерозведе
=
85;ій
крові слід
контролюваm=
0;и
кожні 12 годин
безпосередl=
5;ьо
перед
прийомом
наступної д
=
86;зи.
Частота
моніторингm=
1;
рівня
препарату в =
082;рові
має залежат
=
80;
від
клінічних
потреб. Оскі=
083;ьки
лікарський
засіб Такні =
108;
препаратом
=
79;
низьким
рівнем
кліренсу,
коригуваннn=
3;
режиму
дозування
може зайнят
=
80;
кілька днів
до того моме=
085;ту,
коли зміни
рівнів
препарату в
крові
стануть
очевидними.
Мінімальні
рівні препа
=
88;ату
в крові слід
контролюваm=
0;и
приблизно 2
рази на
тиждень
протягом
раннього по
=
89;ттрансплан=
1090;аційного
періоду, і
потім періо
=
76;ично
під час
підтримуючl=
6;ї
терапії. Так=
086;ж
необхідно
контролюваm=
0;и
мінімальні
рівні такро
=
83;імусу
в крові післ=
103;
зміни дози
препарату,
зміни
імуносупреl=
9;ивного
режиму або
після
сумісного
застосуванl=
5;я
з
препаратамl=
0;, що
можуть
вплинути на
концентрацo=
0;ї
такролімусm=
1;
в
нерозведенo=
0;й
крові (див.
розділ «Вза=
08;модія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види вз=
072;ємодій»).
Резу=
083;ьтати
аналізу
клінічних
випробуванn=
0;
дають змогу
припустити,
що можна
успішно
проводити
лікування
більшості
пацієнтів,
якщо
мінімальні
рівні
такролімусm=
1;
в крові
підтримуютn=
0;ся
нижче 20 нг/мл.
Інтерпретуn=
2;чи
дані щодо
концентрацo=
0;ї
препарату у
нерозведенo=
0;й
крові,
важливо
оцінювати к
=
83;інічний
стан
пацієнта.
У
клінічній
практиці
протягом
раннього пе
=
88;іоду
після
проведення
трансплантk=
2;ції
мінімальні
рівні
препарату в
нерозведенo=
0;й
крові
зазвичай
коливалися
=
91;
межах 5-20 нг/мл
після
трансплантk=
2;ції
печінки та 10-20
нг/мл після
трансплантk=
2;ції
нирки і серц=
103;.
Надалі, під
час
підтримуючl=
6;ї
терапії піс
=
83;я
трансплантk=
2;ції
печінки,
нирки і серц=
103;
концентрацo=
0;ї
препарату у
крові
варіюють ві
=
76;
5 до 15 нг/мл.
Діти. Загалом для
досягнення
=
74;ідповідних
рівнів
препарату в
крові дітям,
як правило,
потрібні
дозування у 1,5-2
рази вищі,
ніж доросли
=
84;.
Побічні
реакції.
У зв'язку з особливостn= 3;ми основного захворюванl= 5;я і великою кількістю лікарських = 87;репаратів, що застосовуюm= 0;ься одночасно п= 10;сля трансплантk= 2;ції, профіль яви = 97; побічних реакцій іму = 85;одепресант= 1110;в точно встановити складно.
Більшість &= #1103;вищ побічних реакцій, наведених нижче, оборотні і/або зникаю= 090;ь при зниженн= 10; дози.
З боку
серцево-суд
=
80;нної
системи: артеріальн=
1072;
гіпертензіn=
3;,
ішемічні ко
=
88;онарні
розлади,
тахікардія, крово=
090;ечі,
тромбоембоl=
3;ічні
та ішемічні =
091;складнення,
порушення
периферичнl=
6;го
кровообігу,
артеріальнk=
2;
гіпотензія, =
096;луночкова
аритмія та
зупинка
серця, серце=
074;а
недостатніl=
9;ть,
кардіоміопk=
2;тії,
гіпертрофіn=
3;
шлуночків,
суправентрl=
0;кулярна
аритмія,
прискорене
серцебиття,
відхилення
=
74;
параметрах
ЕКГ,
порушення р
=
80;тму
і частоти
серцевих
скорочень та пульсу, інфарк
=
90;,
тромбоз
глибоких ве
=
85;
кінцівок, шо=
082;,
перикардіаl=
3;ьний
випіт, =
span>відхи=
083;ення
в параметра
=
93;
ехокардіогl=
8;ами.
З боку
кровоносноo=
1;
та лімфатич
=
85;ої
системи: анемія,
лейкопенія,
тромбоцитоl=
7;енія,
лейкоцитоз,
відхилення
=
74;
показниках
аналізу
еритроцитіk=
4;, коагулопаm=
0;ія,
відхилення
=
74;
показниках
коагулограl=
4;и,
панцитопенo=
0;я,
нейтропеніn=
3;, тромботичl=
5;а
тромбоцитоl=
7;енічна
пурпура, гіп=
086;протромбін&=
#1077;мія.
З боку
нервової
системи: головн=
;ий
біль, тремор, <=
/span>судом=
080;,
порушення
свідомості,
парестезії
та дизестез=
10;ї,
периферичнo=
0;
невропатії,
запаморочеl=
5;ня,
порушення
почерку,
розлади нер
=
74;ової
системи, кома,
крововиливl=
0;
у центральн=
10;й
нервовій
системі та
порушення
мозкового к
=
88;овообігу,
параліч і
парез,
енцефалопаm=
0;ія,
порушення м
=
86;влення
і
артикуляціo=
1;,
амнезія, гіпертонус,=
міастенія.
З боку
органів зор
=
91;: нечіт=
082;ість
зору,
фотофобія,
З боку
органів
слуху та
рівноваги:=
шум у
вухах, зниже&=
#1085;ня
слуху, нейро=
089;енсорна
глухота, пор=
091;шення
слуху.
З боку
дихальної
системи,
органів
грудної клі
=
90;ки
та
середостінl=
5;я: задиш=
082;а,
легеневі
паренхіматl=
6;зні
розлади, пле=
074;ральний
випіт,
фарингіт,
кашель, закл=
072;дення
носа, риніт, д&=
#1080;хальна
недостатніl=
9;ть,
розлади з
боку дихаль
=
85;их
шляхів, астм=
072;, гостр=
080;й
респіраторl=
5;ий
дистрес-син
=
76;ром.
З боку
шлунково-ки
=
96;кової
системи:
=
76;іарея,
нудота, запальн=
;і
захворюванl=
5;я
шлунково-ки
=
96;кового
тракту,
шлунково-ки
=
96;кові
виразки та
З боку
сечовивіднl=
6;ї
системи: l=
7;орушення
функції
нирок, ниркова
недостатніl=
9;ть,
гостра
ниркова нед
=
86;статність,
олігурія,
гострий
канальцевиl=
1;
некроз,
токсична
нефропатія,
сечовий син
=
76;ром,
розлади з
боку
сечового
міхура та ур=
077;три, анурі=
103;,
гемолітичнl=
0;й
уремічний
синдром, нефро=
087;атія,
геморагічнl=
0;й
цистит.
З боку
шкіри та
підшкірної
тканини: сверб=
110;ж,
висип,
алопеція,
акне,
підвищене
потовиділеl=
5;ня, дерма=
090;ит,
фотосенсибo=
0;лізація, токси=
095;ний
епідермальl=
5;ий
некроліз
(синдром
Лайєлла), =
span>синдр=
086;м
Стівенса-Дж
=
86;нсона.
З боку
кістково-м’=
03;зової
системи та
сполучних
тканин: артра=
083;гія,
м'язові
судоми, біль
у кінцівках,
біль у спині,=
span> розла=
076;и
з боку
суглобів.
З боку
ендокринноo=
1;
системи:
=
75;ірсутизм.
Розлади
метаболізмm=
1;
та травленн=
03;: гіпер=
075;лікемія,
цукровий
діабет,
гіперкалієl=
4;ія, гіпом=
072;гніємія,
гіпофосфатk=
7;мія,
гіпокаліємo=
0;я,
гіпокальціn=
8;мія,
гіпонатрієl=
4;ія,
гіперволемo=
0;я,
гіперурикеl=
4;ія,
зниження
апетиту,
анорексія,
метаболічнl=
0;й
ацидоз,
гіперліпідk=
7;мія,
гіперхолесm=
0;еринемія,
гіпертриглo=
0;церидемія,
інші
електролітl=
5;і
порушення, знево=
076;нення,
гіпопротеїl=
5;емія,
гіперфосфаm=
0;емія,
гіпоглікемo=
0;я.
Інф&= #1077;кції та інвазії: = i>на фон= 1110; терапії такролімусl= 6;м, як і іншими потужними імунодепреl= 9;антами, часто підви = 97;ується ризик розвитку інфекційниm= 3; захворюванn= 0; (вірусних, бактеріальl= 5;их, грибкових, протозойниm= 3;). Ймовірне погіршення = 87;еребігу раніше діагностовk= 2;них інфекційниm= 3; хвороб. Можливе виникнення як локальни = 93;, так і системних інфекцій. У пацієнтів, я= 082;і отримували імуносупреl= 9;анти, в тому числі такролімус, відмічені випадки розвитку нефропатії, асоційованl= 6;ї з ВК-вірусом, а також прог= 088;есуючої мультифокаl= 3;ьної лейкоенцефk= 2;лопатії (ПМЛ), асоційованl= 6;ї з JC-вірусом.
Тра&= #1074;ми, отруєння та процедурні ускладненнn= 3;: перв= 080;нна дисфункція трансплантk= 2;та.
Відомі випадки медичних помилок, зокрема вип = 72;дкового, ненавмисноk= 5;о чи безконтролn= 0;ного переведеннn= 3; пацієнта з однієї лікарської форми такро = 83;імусу (стандартно= 11; чи пролонговаl= 5;ої) на іншу. Інод= 1110; це спричиня = 83;о відторгненl= 5;я трансплантk= 2;та (частоту не м= 1086;жна встановити виходячи з наявних дан = 80;х).
Доб&= #1088;оякісні, злоякісні т = 72; неідентифіl= 2;овані новоутвореl= 5;ня: у пацієнтів, які отримують імуносупреl= 9;ивну терапію, існує підвищений ризик розвитку злоякісних новоутвореl= 5;ь. При застосуванl= 5;і такролімусm= 1; повідомлялl= 6;ся як про доброякіснo= 0;, так і про злоякісні новоутвореl= 5;ня, у тому числі вірус Епштейна-Ба = 88;ра (EBV) – асоційовk= 2;ні лімфопроліm= 2;еративні захворюванl= 5;я та злоякісн= 10; новоутвореl= 5;ня шкіри.
Заг&= #1072;льні розлади та ускладненнn= 3;: асте= 1085;ія, гарячкові стани, набряки, біл= 100; і дискомфор = 90;, підвищення рівня лужно= 11; фосфатази в крові, збільшення маси тіла, порушення терморегулn= 3;ції, поліор= ганна недостатніl= 9;ть, грипоподібl= 5;ий синдром, по= 088;ушення сприйняття температурl= 0; навколишньl= 6;го середовища, відчуття здавлюваннn= 3; в грудях, відчуття тр = 80;воги, погіршення самопочуттn= 3;, підвищення рівня лактатдегіk= 6;рогенази в крові, зниження ма = 89;и тіла, l= 9;прага, втрата рівноваги (падіння), ст&= #1080;скаючий біль в грудній клі = 90;ці, виразки, зни= 078;ення рухливості, збільше= ;ння маси жирово= 11; тканини.
З боку імунно= 11; системи: у пацієнтів, які отримували такролімус, відзначалиl= 9;я алергічні т = 72; анафілактоo= 1;дні реакції (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).
Геп&= #1072;тобіліарні розлади: підвище= ;ння рівня печінкових ферментів, п= 086;рушення функції печ= 10;нки, застій жовч= 10; та жовтяниц= 03;, ураження клітин печі = 85;ки та гепатит, холангіт, тр= 086;мбоз печінкової артерії, венооклюзіl= 1;на хвороба печінки, печінко= ;ва недостатніl= 9;ть, стеноз жовчних протоків.
З боку репродуктиk= 4;ної системи та молочних залоз: дисмено= ;рея, маткова кровотеча.
Пси&= #1093;ічні розлади: безсоння, тривож= ність, сплутаністn= 0; свідомості та дезорієн = 90;ація, депресія, пригнічениl= 1; настрій, емоційні розлади, нічні кошмари, гал= 102;цинації, психічні розлади, психоти= ;чні розлади.
Передозув=
1072;ння.
Клі&=
#1085;ічний
досвід
лікування
передозуваl=
5;ня
обмежений.
Відзначено
кілька
випадків ви
=
87;адкового
передозуваl=
5;ня
препарату, п=
088;и
цьому
спостерігаl=
3;ись
такі
симптоми: тр=
077;мор,
головний
біль, нудота,
блювання,
інфекційні
захворюванl=
5;я,
кропив’янкk=
2;,
летаргія,
підвищення
рівня азоту
сечовини
крові та
концентрацo=
0;ї
креатиніну
=
74;
сироватці
крові,
збільшення
рівня
аланінамінl=
6;трансфераз=
080;.
Спе&=
#1094;ифічний
антидот
відсутній. У
випадку пер
=
77;дозування
проводять
стандартні
підтримуваl=
3;ьні
процедури т
=
72;
симптоматиm=
5;не
лікування.
У
зв’язку з
високою
молекулярнl=
6;ю
вагою, поган=
086;ю
розчинністn=
2;
у воді та
зв’язуваннn=
3;м
з
еритроцитаl=
4;и
та білками
плазми кров=
10;,
можна
припустити,
що
використанl=
5;я
діалізу при
передозуваl=
5;ні
такролімусm=
1;
не буде ефек=
090;ивним.
У окремих
хворих з дуж=
077;
високими рі
=
74;нями
препарату в
плазмі кров=
10;
гемофільтрk=
2;ція
та діафільт
=
88;ація
виявились
ефективнимl=
0;,
знизивши
токсичні
концентрацo=
0;ї
препарату. В
разі розвит
=
82;у
інтоксикацo=
0;ї
після
пероральноk=
5;о
прийому
препарату
може
допомогти
промивання
шлунка та/аб=
086;
прийом
адсорбентіk=
4;
(таких як
активоване
вугілля),
якщо цих
заходів
вжито через =
085;евеликий
час після
передозуваl=
5;ня.
Застосу=
;вання
у період
вагітності
або годуван
=
85;я
груддю.
Вагітніст= 1100;. Відомо, що такролімус = 84;оже проникати через плаценту. Об= 084;ежене використанl= 5;я препарату вагітним реципієнтаl= 4; трансплантk= 2;тів не виявило підвищеногl= 6; ризику негативногl= 6; впливу на перебіг чи р= 077;зультати вагітності, на відміну від інших ім= 091;носупресив&= #1085;их засобів. Одн= 072;к, повідомлялl= 6;ся про випадки спонтанногl= 6; аборту. Заст= 086;сування такролімусm= 1; в період вагітності можливе у випадку, &= #1082;оли відсутня безпечніша альтернатиk= 4;а і можлива ко= 088;исть від лікування виправдовуn= 8; потенційниl= 1; ризик для плода. З метою виявлення потенційниm= 3; небажаних р = 77;акцій такролімусm= 1; рекомендуєm= 0;ься контролюваm= 0;и стан немовл= 03;т, матері яких під час вагітності приймали такролімус (зокрема звернути увагу на нир= 082;ову функцію). Існ= 1091;є ризик передчасниm= 3; пологів (<37 тижнів), а також появи гіперкалієl= 4;ії у новонарод = 78;ених, однак, рівні калію нормалізуюm= 0;ься спонтанно.
Фертильні= 1089;ть. У щурів відзначавсn= 3; негативний вплив такро = 83;імусу на чоловічу фертильнісm= 0;ь, відзначалиl= 9;я зниження кількості сперматозоo= 1;дів і їх рухливість.
Годування
груддю. h=
7;гідно
з клінічним
=
80;
даними,
такролімус проникає
=
74;
грудне моло
=
82;о.
Оскільки не
можна
виключати
негативний
вплив на
новонароджk=
7;ного,
жінки, які пр=
1080;ймають
такро&=
#1083;імус,
повинні
припинити
годування
груддю.
Ді
=
90;и.
Д=
083;я
досягнення
=
74;ідповідних
рівнів
препарату в
крові дітям,
як правило,
потрібні до
=
79;и
в 1,5-2 рази вищі,
ніж доросли
=
84;.
Особливос=
1090;і
застосуванl=
5;я.
Відомі
випадки
медичних
помилок,
включаючи
випадкове,
ненавмисне
чи
безконтролn=
0;не
переведеннn=
3;
пацієнта з
однієї
лікарської
форми такро
=
83;імусу
(стандартно=
11;
чи
пролонговаl=
5;ої)
на іншу. Це ви&=
#1082;ликало
серйозні
небажані
явища,
включаючи
відторгненl=
5;я
трансплантk=
2;та,
або інші
побічні
ефекти, які
можуть бути =
088;езультатом
недостатньl=
6;го
чи
надмірного
=
74;пливу
такролімусm=
1;.
Слід застос
=
86;вувати
пацієнтам
одну
лікарську
форму такро
=
83;імусу
з
відповідниl=
4;
режимом
добового
дозування;
зміни лікар
=
89;ької
форми чи
режиму мают=
00;
проводитисn=
3;
лише під
ретельним
контролем
досвідчениm=
3; трансплант=
1086;логів.
В
початковий
період післ=
03;
проведення
трансплантk=
2;ції
необхідно
здійснюватl=
0;
постійний
моніторинг
таких
параметрів,
як:
артеріальнl=
0;й
тиск, ЕКГ,
неврологічl=
5;ий
та
візуальний
статус,
рівень
глюкози в
крові натще,
електролітl=
0;
(особливо
калій), показ=
1085;ики
функції
печінки та
нирок,
параметри к
=
83;інічного
аналізу
крові,
показники
коагуляції
та
визначення
білків у
плазмі кров=
10;.
При
виявленні
клінічно
значимих
змін слід ро=
079;глянути
доцільністn=
0;
коригуваннn=
3;
імуносупреl=
9;ивного
режиму.
При =
застосуванl=
5;і
в комбінаці=
11; з
такролімусl=
6;м
препаратів,
які можуть
вступати з
ним у
взаємодію,
зокрема пот
=
91;жних
інгібіт=
086;рів
CYP3A4 (наприклад
кетоконазоl=
3;,
вориконазоl=
3;,
ітраконазоl=
3;,
телітроміцl=
0;н
чи
кларитроміm=
4;ин)
або індукто
=
88;ів
CYP3A4 (
Через
ризик
виникнення
взаємодії,
яка може
привести до
зниження
концентрацo=
0;ї
такролімусm=
1;
в крові та
ослаблення
його
терапевтичl=
5;ої
дії, не
рекомендуєm=
0;ься
супутнє
застосуванl=
5;я
лікарських
засобів, які
містять зві
=
88;обій
(Hypericum perforatum).
Не&=
#1086;бхідно
уникати
одночасногl=
6;
застосуванl=
5;я
такролімусm=
1;
та циклоспо
=
88;ину.
Хворі, яким
до терапії
такролімусl=
6;м
застосовувk=
2;ли
циклоспориl=
5;и,
повинні
перебувати
під
ретельним
наглядом
лікаря.
Слід
уникати зас
=
90;осування
великих доз
калію або
калійзберіk=
5;аючих
сечогінних
препаратів. =
042;икористанн&=
#1103;
такролімусm=
1;
в комбінаці=
11;
з деякими
препаратамl=
0;,
які мають
нефротоксиm=
5;ні
чи нейроток
=
89;ичні
властивостo=
0;, підвищує
ризик прояв
=
91;
згаданих
властивостk=
7;й.
Ва&=
#1082;цинація.
Імуносу&=
#1087;ресанти
можуть
впливати на
реакцію
організму н
=
72;
вакцинацію,
тому ефекти
=
74;ність
вакцин під
час
лікування
такролімусl=
6;м
може знижув
=
72;тися.
Слід уникат
=
80;
введення
живих посла
=
73;лених
вакцин.
Шл&=
#1091;нково-кишкl=
6;ві
розлади.
У
пацієнтів,
які
отримували
такролімус,
повідомлялl=
6;ся
про
шлунково-ки
=
96;кові
перфорації.
Перфорація
шлунково-ки
=
96;кового
тракту є
медично
важливим
ускладненнn=
3;м,
що може приз=
074;ести
до стану, що
загрожуює
життю чи
серйозного
стану. Слід
негайно при
появі підоз
=
88;юваних
проявів чи
симптомів
призначити
=
72;декватне
лікування.
Через ім=
овірність
суттєвої
зміни рівня =
090;акролімусу
в крові під
час діареї в
цей період
рекомендуєm=
0;ься
проводити
додаткове в
=
80;значення
концентрацo=
0;ї
такролімусm=
1;
в організмі
пацієнта.
Розлади з
боку серця.
В
окремих
випадках у
пацієнтів,
які приймал
=
80;
такролімус,
спостерігаl=
3;ися
гіпертрофіn=
3;
шлуночка аб
=
86;
гіпертрофіn=
3;
міжшлуночкl=
6;вої
перегородкl=
0;
серця, що
реєструвалl=
0;сь
як кардіомі
=
86;патії.
У більшості
випадків ці
прояви були
оборотними
=
81;
розвивалисn=
3;
переважно в
дітей з
мінімальниl=
4;и
концентрацo=
0;ями
такролімусm=
1;
в крові, які
були значно
вищими за
рекомендовk=
2;ні
максимальнo=
0;
рівні.
Відзначено
також інші
фактори, які
підвищують
ризик
розвитку
вищенаведеl=
5;их
клінічних
станів, сере=
076;
яких: раніше
перенесені
захворюванl=
5;я
серця, прийо=
084;
кортикостеl=
8;оїдів,
гіпертензіn=
3;,
дисфункції
нирок або
печінки, інф=
077;кції,
надлишок
рідини в
організмі т
=
72;
набряки.
Отже,
пацієнти з
наявністю
вказаних
факторів, зо=
082;рема
діти та
хворі, які
отримують
потужну
імуносупреl=
9;ивну
терапію,
повинні пер
=
77;бувати
під
постійним
наглядом,
який передб
=
72;чає
використанl=
5;я
таких
процедур, як
ехокардіогl=
8;афія
або
електрокарk=
6;іограма
до та після
трансплантk=
2;ції
(наприклад с=
087;очатку
через 3 місяц=
1110;,
а потім чере=
079;
9-12 місяців). У
випадку
розвитку
наведених
розладів
слід
розглянути
питання про
зменшення д
=
86;зи
такролімусm=
1;
або про
перехід на
інший
імуносупреl=
9;ант.
Такролім&=
#1091;с
може
викликати
подовження
інтервалу QT
без ознак
порушень
ритму серця
типу «піруе
=
90;»
(двонаправл
=
77;на
веретенопоk=
6;ібна
шлуночкова
тахікардія). =
1055;ри
лікуванні
пацієнтів з
діагностовk=
2;ним
вродженим
синдромом
подовженогl=
6;
інтервалу QT
або підозро=
02;
на цей стан
слід бути
особливо
обережними.
Лімф&=
#1086;проліферат=
;ивні
розлади та
злоякісні
утворення.
У
пацієнтів,
які
лікувалися
такролімусl=
6;м,
можливий
розвиток
лімфопроліm=
2;еративних
захворюванn=
0;,
асоційованl=
0;х
із вірусом
Епштейна-Ба
=
88;р
(EBV). При
переведеннo=
0;
на терапію т=
072;кролімусом
пацієнти не
повинні
одночасно
отримувати
антилімфоцl=
0;тарне
лікування. У
немовлят (до 2
років) з
негативним
капсидним
антигеном
вірусу
Епштейна-Ба
=
88;р
(EBV-VCA) відмічено
підвищений
ризик
розвитку
лімфопроліm=
2;еративних
захворюванn=
0;.
Тому цій
категорії
пацієнтів д
=
86;
початку
застосуванl=
5;я
такролімусm=
1;
необхідно
провести
серологічнk=
7;
дослідженнn=
3;
на EBV-VCA. Під час
лікування
рекомендуєm=
0;ься
здійснюватl=
0;
ретельний
моніторинг EBV
за допомого=
02;
полімеразнl=
6;ї
ланцюгової
реакції (ПЛР).
Позитивна
EBV-ПЛР може
зберігатисn=
3;
протягом
декількох
місяців і
сама по собі
не є підтвер=
076;женням
наявності
лімфопроліm=
2;еративного
захворюванl=
5;я
чи лімфоми.
Так
само, як і при
застосуванl=
5;і
інших
потужних
імуносупреl=
9;ивних
препаратів,
ризик
розвитку
вторинного
раку невідо
=
84;ий.
Як і при
застосуванl=
5;і
інших
імуносупреl=
9;ивних
препаратів, =
095;ерез
ризик
розвитку
злоякісних
змін на шкір=
110;
слід
обмежити
вплив
сонячних
променів та =
059;Ф-випроміню=
вання,
захищаючи
шкіру одяго
=
84;
та
використовm=
1;ючи
креми з
високим сту
=
87;енем
захисту.
Опо&=
#1088;туністичні
інфекції.
Паціє=
;нти,
які
застосовуюm=
0;ь
імуносупреl=
9;ивну
терапію,
включаючи
такролімус, =
084;ають
підвищений
ризик
розвитку
інфекційниm=
3;
захворюванn=
0;
(бактеріаль
=
85;их,
грибкових,
вірусних,
протозойниm=
3;).
Серед цих
інфекцій
відзначаютn=
0;
нефропатію,
асоційованm=
1;
з ВК-вірусом,
а також асоц=
110;йовану
з JC-вірусом
прогресуючm=
1;
мультифокаl=
3;ьну
лейкоенцефk=
2;лопатію
(ПМЛ).
Такі
інфекції на
=
81;частіше
пов'язані з
глибоким
пригніченнn=
3;м
імунної сис
=
90;еми
та можуть
спричиняти
тяжкі або
летальні
наслідки, що
необхідно
брати до
уваги при вс=
090;ановленні
диференційl=
5;ого
діагнозу в
пацієнтів з
ознаками
порушення
функції
нирок або не=
074;рологічним&=
#1080;
симптомами
=
85;а
фоні
імуносупреl=
9;ивної
терапії.
Такро=
;лімус
несумісний
=
79;
полівінілхl=
3;оридом
(PVC). Я=
кщо
вміст капсу
=
83;
необхідно
вводити чер
=
77;з
назогастраl=
3;ьний
зонд,
останній не
повинен
містити
полівінілхl=
3;орид.
Такро= ;лімус не можна застосовувk= 2;ти як препарат першої ліні= 11; при транспл = 72;нтації кісткового мозку між HLA-сумісними сибсами.
Синдром
оборотної
постеріорнl=
6;ї
енцефалопаm=
0;ії.
Є
повідомленl=
5;я
про
виникнення
=
74;
пацієнтів,
які
отримують
лікування
такролімусl=
6;м,
синдрому
зворотної
задньої
енцефалопаm=
0;ії.
Якщо на фоні
терапії
такролімусl=
6;м
у пацієнта
спостерігаn=
2;ться
симптоми,
характерні
для синдром
=
91;
зворотної
задньої
енцефалопаm=
0;ії,
такі як
головний
біль, зміни
психічного
стану, судом=
080;
та порушенн=
03;
зору,
проводять
радіологічl=
5;е
дослідженнn=
3;
(МРТ –
магнітно-ре
=
79;онансну
томографію).
При підтвер
=
76;женні
діагнозу
рекомендуєm=
0;ься
встановити
належний
контроль
артеріальнl=
6;го
тиску та
судом і
терміново
припинити
системний
прийом такр
=
86;лімусу.
У більшості
пацієнтів
відбуваєтьl=
9;я
повна
нормалізацo=
0;я
стану після
застосуванl=
5;я
відповідниm=
3;
заходів.
Випадки
істинної
еритроцитаl=
8;ної
аплазії.
У
пацієнтів,
які
отримували
такролімус,
повідомлялl=
0;ся
випадки
істинної
еритроцитаl=
8;ної
аплазії (ІЕА).
У всіх
пацієнтів
повідомлялl=
0;ся
фактори
ризику IEA, такі
як інфекція =
087;арвовірусу
В19, наявність
основного
захворюванl=
5;я
або одночас
=
85;ий
прийом
лікарських
засобів,
пов'язаних з IE=
A.
Особливі
категорії
пацієнтів.
Досвід
застосуванl=
5;я
препарату
пацієнтам
неєвропеоїk=
6;ної
раси та хвор=
080;м
з високим
імунологічl=
5;им
ризиком
(наприклад
ретрансплаl=
5;тація,
ознаки
тест-антиге
=
85;ових
антитіл, (PRA)) є о=
1073;меженим.
Через наявність у складі препарату лактози не слід застос = 86;вувати Такні паціє = 85;там з рідкісною спадковою н = 77;переносимі= 1089;тю галактози, дефіцитом лактази Лаппа чи порушенням всмоктуванl= 5;я глюкози-гал = 72;ктози.
З
=
76;атність
впливати на
швидкість
реакції при =
082;еруванні
автотранспl=
6;ртом
або роботі з
іншими
механізмамl=
0;.
Такро
=
83;імус
може
спричиняти
зорові та не=
074;рологічні
розлади. Цей
вплив може
посилюватиl=
9;я
при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з алкоголем.
Вплив такро
=
83;імусу
на здатніст=
00;
керувати
автотранспl=
6;ртними
засобами та
механізмамl=
0;
не вивчався,
пацієнтам н
=
77;
слід
керувати
автомобілеl=
4;
або
працювати з
механізмамl=
0;.
В
=
79;аємодія
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами та
інші види
взаємодій.
Мета=
073;олічні
взаємодії. Такр=
086;лімус
значною
мірою
метаболізуn=
8;ться
печінковим
мікросомалn=
0;ним
цитохромом
Р4503A4
ізоензимом
(CYP3A4). Супутнє
приймання л=
10;карських
або
рослинних
препаратів,
які інгібую
=
90;ь
або
індукують CYP3A4,
може
вплинути на =
084;етаболізм
такролімусm=
1;
і таким чино=
084;
зменшити аб
=
86;
підвищити
рівні
такролімусm=
1;
в крові.
При
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
речовин, що
потенційно
можуть
змінювати
метаболізм CYP3=
A4,
суворо
рекомендуєm=
0;ься
уважно
стежити за
рівнем
такролімусm=
1;
в крові, а
також
подовженняl=
4;
інтервалу QT
(ЕКГ), контрол&=
#1102;вати
функцію
нирок та інш=
110;
побічні ефе
=
82;ти,
та
відповідно,
при
необхідносm=
0;і,
перервати
або змінити
дозу
такролімусm=
1;,
для підтрим
=
82;и
еквівалентl=
5;ої
експозиції
такролімусm=
1;
(див. розділи
«Спосіб
застосуванl=
5;я
та дози»,
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Інгібітори
метаболізмm=
1;.
Для
наступних л=
10;карських
засобів
клінічно
показана
можливість
збільшення
рівня
такролімусm=
1;
у крові.
Силь=
085;і
взаємодії
спостерігаl=
3;ися
з протигриб
=
82;овими
лікарськимl=
0;
засобами,
такими як
кетоконазоl=
3;,
флуконазол,
ітраконазоl=
3;
і вориконаз
=
86;л,
макролідниl=
1;
антибіотик
еритроміциl=
5;,
інгібітораl=
4;и
ВІЛ протеаз
=
80;
(наприклад,
ритонавір,
нелфінавір,
саквінавір)
або
інгібітораl=
4;и
протеази HCV
(наприклад,
телапревір,
боцепревір).
Одночасне
використанl=
5;я
цих речовин
може спричи
=
85;ити
необхіднісm=
0;ь
зменшувати
дози такрол=
10;мусу
майже у всіх
пацієнтів.
Слаб=
096;і
взаємодії
спостерігаl=
3;ися
з клотримаз
=
86;лом,
кларитроміm=
4;ином,
джозаміцинl=
6;м,
ніфедипіноl=
4;,
нікардипінl=
6;м,
дилтіаземоl=
4;,
верапамілоl=
4;,
аміодароноl=
4;,
даназолом,
етинілестрk=
2;діолом,
омепразолоl=
4;
і
нефазодоноl=
4; і
лікарських
засобів, що
містять
екстракт
лимонника (Schisandra sphenanthera),
відому як
південна
магнолія ви
=
85;оградної
лози чи
південна
ягода з п`ять=
1084;я
смаками.
У
дослідженнn=
3;х
іn vitro
наступні
речовини
були
виділені в
якості поте
=
85;ційних
інгібіторіk=
4;
метаболізмm=
1;
такролімусm=
1;:
бромокриптl=
0;н,
кортизон,
дапсон, ерго=
090;амін,
гестоден,
лідокаїн,
мефенітоїн, =
084;іконазол,
мідазолам,
нілвадипін,
норетистерl=
6;н,
хінідин,
тамоксифен,
тролеандомo=
0;цин.
Грей=
087;фрутовий
сік, як
повідомляєm=
0;ься,
може
збільшити
рівень
такролімусm=
1;
в крові, тому
слід уникат
=
80;
його
застосуванl=
5;я.
Ланс=
086;празол
і
циклоспориl=
5;
потенційно
можуть
інгібувати
процес CYP3A4-опо
=
89;ередковано=
1075;о
метаболізмm=
1;
такролімусm=
1;
і тим самим
збільшити
показники
концентрацo=
0;ї
такролімусm=
1;
в крові.
Такр=
086;лімус
значною
мірою
зв’язуєтьсn=
3;
з білками
плазми кров=
10;.
Слід
врахувати
можливі
взаємодії з
іншими
препаратамl=
0;,
які є високо=
072;фінними
до білків
крові
(наприклад
нестероїднo=
0;
протизапалn=
0;ні
засоби,
пероральні
антикоагулn=
3;нти
або
пероральні
протидіабеm=
0;ичні
препарати).
Інші
потенційні
взаємодії,
які можуть
збільшити
системний
вплив
такролімусm=
1;,
включають
взаємодії з
прокінетичl=
5;им
лікарським
засобом мет
=
86;клопрамідо=
1084;, з
циметидиноl=
4;
і магній-алю=
084;іній-гідрок=
сидом.
Індуктори
метаболізмm=
1;.
На підставі
клінічного
досвіду бул
=
86;
встановленl=
6;,
що концентр
=
72;цію
такролімусm=
1;
в крові
можуть
зменшити
наступні
препарати:
сильні взаємодії спостерігаl= 3;ися з рифампіци = 85;ом, фенітоїном, лікарських засобів на основі звір = 86;бою; при цьому може бути необхідним збільшення дози такролімусm= 1; майже у всіх хворих. Клінічно значущі взаємодії спостерігаl= 3;ися також з фенобарбітk= 2;лом. Підтримуючo= 0; дози кортикостеl= 8;оїдів знижуть концентрацo= 0;ю такролімусm= 1; в крові.
Високі доз&=
#1080;
преднізолоl=
5;у
або
метилпреднo=
0;золону,
що
застосовуюm=
0;ься
для
лікування г
=
86;строго
відторгненl=
5;я,
можуть
збільшуватl=
0;
або
зменшувати
рівні
такролімусm=
1;
в крові.
Карбамазепo=
0;н,
метамізол т
=
72;
ізоніазид
можуть
знижувати
концентрацo=
0;ї
такролімусm=
1;
в крові.
Впл&=
#1080;в
такролімусm=
1;
на
метаболізм
інших лікар
=
89;ьких
засобів.
=
58;акролімус
– відомий
інгібітор CYP3A4,
тому одноча
=
89;не
застосуванl=
5;я
такролімусm=
1;
з лікарськи
=
84;и
засобами, як=
110;
метаболізуn=
2;ться
з участю CYP3A4,
може
впливати на
метаболізм
таких лікар
=
89;ьких
засобів.
=
55;еріод
напіввиведk=
7;ння
циклоспориl=
5;у
продовжуєтn=
0;ся,
коли
одночасно
застосовуєm=
0;ься
такролімус.
Крім того,
може мати
місце синер
=
75;ічний
ефект/додат
=
82;овий
нефротоксиm=
5;ний
вплив. З цих
причин
комбінованk=
7;
введення
циклоспориl=
5;у
і
такролімусm=
1;
не рекоменд
=
91;ється,
а лікарю слі=
076;
проявляти
обережністn=
0;
при признач
=
77;нні
такролімусm=
1;
пацієнтам,
які раніше
отримували
циклоспориl=
5;
(див.розділ «=
1057;посіб
застосуванl=
5;я
та дози» та
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
=
44;ля
такролімусm=
1;
було
показано, що
даний лікар
=
89;ький
засіб може
спричинити
підвищення
рівня
фенітоїну в
крові.
=
54;скільки
такролімус
може
зменшити
терапевтичl=
5;ий
діапазон
гормональнl=
0;х
контрацептl=
0;вів,
що зазвичай
призводить
до збільшен
=
85;я
гормональнl=
6;ї
експозиції,
слід проявл=
03;ти
особливу
увагу та
обережністn=
0;
при прийнят
=
90;і
рішення про
методи
контрацепцo=
0;ї.
=
53;а
даний час
накопичені
недостатні
знання про
взаємодію
між
такролімусl=
6;м
і статинів.
Клінічні
дані
свідчать пр
=
86;
те, що фармак=
1086;кінетика
статинів
значною
мірою не змі=
085;юється
при
одночасномm=
1;
застосуванl=
5;і
з такроліму
=
89;ом.
=
44;ослідження
на тваринах
показали, що
такролімус
може потенц=
10;йно
зменшити
кліренс і
збільшити
період
напіврозпаk=
6;у
пентобарбіm=
0;алу
та феназону.
Інші
взаємодії, щ=
086;
призводять
до клінічно
шкідливих
наслідків..
Одно=
095;асне
застосуванl=
5;я
такролімусm=
1;
з лікарськи
=
84;и
засобами, дл=
103;
яких
встановленk=
2;
нефротоксиm=
5;на
або нейрото
=
82;сична
дія може
збільшити ц=
10;
ефекти (напр=
080;клад,
аміноглікоk=
9;иди,
інгібітори
гірази, ванк=
086;міцин,
сульфаметаk=
9;ол-триметоп=
1088;им,
НПЗП,
ганцикловіl=
8;
або
ацикловір).
Відз=
085;ачається
підвищена
нефротоксиm=
5;ність
після
застосуванl=
5;я
амфотерициl=
5;у
В та
ібупрофену
=
91;
поєднанні з =
090;акролімусо&=
#1084;.
Оскі=
083;ьки
лікування
такролімусl=
6;м
може бути
пов'язано з
гіперкалієl=
4;ією
або може збі=
083;ьшити
прояви вже
існуючої
гіперкалієl=
4;ії,
слід уникат
=
80;
підвищеногl=
6;
споживання
калію або
застосуванl=
5;я
калійзберіk=
5;аючих
діуретиків
(наприклад,
амілорид,
триамтерен
або
спіронолакm=
0;он)
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Імун=
086;супресанти
можуть
вплинути на
відповідь н
=
72;
вакцинацію,
тому ефект
від проведе
=
85;ня
вакцинації
при
лікуванні
такролімусl=
6;м
може бути
менш
ефективним. =
057;лід
уникати
застосуванl=
5;я
ослаблених
живих вакци
=
85;
(див. розділ
«Особливосm=
0;і
застосуванl=
5;я»).
Фармако=
1083;огічні
властивостo=
0;.
Фармакоди
=
85;аміка. На
молекулярнl=
6;му
рівні д=
;ія
такролімусm=
1;
зумовлюєтьl=
9;я
зв’язуваннn=
3;м
з цитозольн
=
80;м
білком (FKBP12),
який
відповідає
за внутрішн=
00;оклітинну
акумуляцію
препарату. К=
086;мплекс
FKBP12-такролімуl=
9;
специфічно
та конкурен
=
90;но
зв’язуєтьсn=
3;
з
кальциневрl=
0;ном
та інгібує й=
086;го,
що
призводить
до кальційз
=
72;лежного
інгібуваннn=
3;
Т-клітинних
сигнальних
шляхів
трансдукціo=
1;,
у такий
спосіб
запобігаючl=
0;
транскрипцo=
0;ї
дискретної
групи
цитокіновиm=
3;
генів.
Так&=
#1088;олімус
–
високоактиk=
4;ний
імуносупреl=
9;ивний
препарат, що
доведено
лабораторнl=
0;ми
та
клінічними
дослідами.
Зок&=
#1088;ема,
такролімус
пригнічує
формування
цитотоксичl=
5;их
лімфоцитів,
які, в
основному,
відповідаюm=
0;ь
за відторгн
=
77;ння
трансплантk=
2;та.
Такролімус
стримує
активацію
Т-клітин та п=
1088;оліферацію
В-клітин,
залежну від
Т-хелперів, а
також
формування
лімфокінів
(таких як
інтерлейкіl=
5;и-2,
-3 та
гамма-інтер
=
92;ерон)
та експресі=
02;
рецептора
інтерлейкіl=
5;у-2.
Фармакокі=
085;етика.
Абсо&=
#1088;бція. Основним
місцем
абсорбції є
верхній від
=
76;іл
шлунково-ки
=
96;кового
тракту. При
пероральноl=
4;у
прийомі
капсул такр
=
86;лімусу
максимальнk=
2;
концентрацo=
0;я
(Сmах) в кров=
110;
спостерігаn=
8;ться
приблизно
через 1–3
години. У
деяких
пацієнтів
препарат
невідривно
=
72;бсорбуєтьс=
1103;
протягом
тривалого
періоду,
досягаючи в=
10;дносно
рівного
профілю
абсорбції.
Сер&=
#1077;днє
значення
біодоступнl=
6;сті
такролімусm=
1;
перебуває в
діапазоні 20-25 %.
Після
пероральноk=
5;о
застосуванl=
5;я
(0,3 мг/кг/добу)
препарату
пацієнтами
=
79;
трансплантk=
2;том
печінки у
більшості
хворих
рівноважні
концентрацo=
0;ї
такролімусm=
1;
встановлювk=
2;лися
протягом 3
діб.
Такролімус
=
91;
дозі 0,5 мг, 1 мг
та 5 мг у формі
твердих
капсул при
його
використанl=
5;і
у здорових д=
086;бровольців
показав сво=
02;
біоеквівалk=
7;нтність
за умови
застосуванl=
5;я
відповідноo=
1;
дози.
Швидкіс&=
#1090;ь
та ступінь
абсорбції т
=
72;кролімусу
збільшуєтьl=
9;я
при його
прийомі
натще. Одноч=
072;сне
вживання їж=
10;,
особливо з
високим вмі
=
89;том
жирів, знижу=
108;
швидкість т
=
72;
ступінь абс
=
86;рбції
такролімусm=
1;.
Їжа, багата
на вуглевод
=
80;,
має дещо
менший впли
=
74;
на абсорбці=
02; такролімус&=
#1091;.
У
пацієнтів з
трансплантk=
2;том
печінки у ст=
072;більному
стані
біодоступнo=
0;сть
такролімусm=
1;
знижуваласn=
3;
при
пероральноl=
4;у
застосуванl=
5;і
препарату
після
вживання їж=
10;
з помірним
вмістом
жирів. Було
відзначено
також
зниження
площі під
фармакокінk=
7;тичною
кривою AUC (27 %),
максимальнl=
6;ї
концентрацo=
0;ї
Сmaх (50 %) та збіль&=
#1096;ення
tmaх (173 %) у
нерозведенo=
0;й
крові.
У
дослідженнo=
0;
пацієнтів з
трансплантk=
2;том
нирок у
стабільномm=
1;
стані при
пероральноl=
4;у
застосуванl=
5;і
такролімусm=
1;
одразу післ=
03;
стандартноk=
5;о
легкого
сніданку вп
=
83;ив
на
пероральну
біодоступнo=
0;сть
менш вираже
=
85;ий.
Було
відзначено
зниження
площі під
фармакокінk=
7;тичною
кривою AUC (2-12 %) та
максимальнl=
6;ї
концентрацo=
0;ї
Сmaх (15-38 %) та
збільшення
tmaх (38-80 %) у
нерозведенo=
0;й
крові.
Виділен&=
#1085;я
жовчі не
впливає на
абсорбцію т
=
72;кролімусу.
Спостер&=
#1110;гається
сильна
кореляція
між AUC та мінім=
;альними
рівнями
препарату у
нерозведенo=
0;й
крові при
досягненні
рівноважноk=
5;о
стану. У
зв’язку з ци=
084;
моніторинг
мінімальниm=
3;
рівнів
препарату у
нерозведенo=
0;й
крові може
допомогти
адекватно
оцінити
системний
вплив
препарату.
Розп&=
#1086;діл
та екскреці=
03;.
Розподіл та
=
82;ролімусу
після його
внутрішньоk=
4;енного
введення є д=
074;офазним.
У системном
=
91;
кровотоку
такролімус
значною
мірою зв'язу=
108;ться
з
еритроцитаl=
4;и,
при цьому
співвідношk=
7;ння
розподілу
цільна кров =
087;лазмова
концентрацo=
0;я
становить
близько 20:1. У
плазмі кров=
10;
препарат
значною
мірою зв'язу=
108;ться
(> 98,8 %) з білками,
переважно з
сироватковl=
0;м
альбуміном
та α-1-кислим
глікопротеo=
1;ном.
Так&=
#1088;олімус
екстенсивнl=
6;
розподіляєm=
0;ься
в організмі.
Рівноважниl=
1;
об’єм
розподілу н
=
72;
основі
плазмових
концентрацo=
0;й
становить
приблизно
Так&=
#1088;олімус
– препарат з
низьким
рівнем клір
=
77;нсу.
У здорових
добровольцo=
0;в
середнє зна
=
95;ення
загального
кліренсу,
який
оцінюється
за
концентрацo=
0;ями
препарату в
нерозведенo=
0;й
крові, стано=
074;ить
2,25 л/годину. У
дорослих
пацієнтів з
трансплантk=
2;том
печінки та
нирок
значення ць
=
86;го
параметра
становили 4,1
л/годину та 6,7
л/годину &=
#1090;а
3,9 л/годину від&=
#1087;овідно.
У дітей з
трансплантk=
2;том
печінки
значення за
=
75;ального
кліренсу
приблизно в 2 разl=
0;
є вищим, ніж у
дорослих
хворих із
трансплантk=
2;том
печінки. Слі=
076;
взяти до
уваги такі
фактори, які
призводять до
підвищеногl=
6;
кліренсу: ни=
079;ький
рівень
гематокритm=
1;
та
білка (приз=
074;одять
до
підвищення
рівня
незв’язанl=
6;ї
фракції
такролімусm=
1;)
чи
підвищення
метаболізмm=
1;
внаслідок
прийому корти=
;костероїді
=
74;.
Пер&=
#1110;од
напіввиведk=
7;ння
такролімусm=
1;
є тривалим т=
072;
змінним. У
здорових
добровольцo=
0;в
середнє
значення
періоду
напіввиведk=
7;ння
з
нерозведенl=
6;ї
крові
становить
приблизно
43 години. У
дорослих
пацієнтів т
=
72;
дітей з тран=
089;плантатом
печінки
період
напіввиведk=
7;ння
в середньом
=
91;
становить 11,7
години та 12,4
години
відповідно
порівняно з 15,6
годинами у д=
086;рослих
пацієнтів з
трансплантk=
2;том
нирки.
Мета&=
#1073;олізм
та
біотрансфоl=
8;мація. =
058;акролімус
значною
мірою
метаболізуn=
8;ться
в печінці,
переважним
чином
печінковим
=
84;ікросомаль=
1085;им
цитохромом
Р450-3A4. Крім
цього відбу
=
74;ається
інтенсивниl=
1;
метаболізм
=
90;акролімусу
в стінках
кишечнику.
Виявл
=
77;но
декілька
метаболітіk=
4;.
Під час
вивчення in vitro було
встановленl=
6;,
що лише один
з них має іму=
1085;осупресивн=
у
активність,
подібну до т=
072;кої
в такроліму
=
89;у.
Інші
метаболіти
мають слабк
=
91;
імуносупреl=
9;ивну
дію або не
мають її
взагалі. В
системному
кровотоку
присутній
лише один з
неактивних
метаболітіk=
4;
у невеликій
концентрацo=
0;ї.
Отже
метаболіти
не впливают=
00;
на
фармакологo=
0;чну
активність
=
90;акролімусу.
Екск&=
#1088;еція.
Піс&=
#1083;я
внутрішньоk=
4;енного
та
пероральноk=
5;о
введення 14С-міче=
;ного
ізотопу так
=
88;олімусу
встановленl=
6;,
що основна
частка
міченого пр
=
77;парату
виводиться
=
79;
фекаліями.
Приблизно 2 %
препарату
виводиться
із сечею.
Менше 1 %
незміненогl=
6; такролімус=
1091;
було
виявлено в
сечі та
фекаліях, що
вказує на те,
що він
практично
повністю
метаболізуn=
8;ться
до виведенн=
03;
з організму =
081;
основним
шляхом
елімінації =
08;
жовч.
Фармаце=
1074;тичні
характерисm=
0;ики.
Основні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: = 1082;апсули 0,5 мг: корп= ус та кришка твердої капсули кол= 00;ору слонової кістки, вміс= 090; − білий порошок; капсу= 083;и 1 мг: к= орпус та кришка твердої капсули білого кольору, вміст = 722; білий порошок; кап= сули 5 мг: корпус т= 072; кришка твер = 76;ої капсули чер = 74;оного кольору, вміст = 722; білий поро= шок.
Термін
придатностo=
0;. 2 роки. Післ=
03;
розкриття
пакета
зберігати н
=
77;
більше 1 року=
span>.
Умо=
ви
зберігання. Зберігати
при
температурo=
0;
не вище 30 °С в
оригінальнo=
0;й
упаковці дл=
03;
захисту від
вологи і
світла.
Упа= ковка. По 10 капсул у блістері, по 5 блістерів у запаяному пакеті разо = 84; із вологопоглl= 0;наючим пакетиком у коробці.
Категор=
1110;я
відпуску. За
рецептом.
Вир=
обник. Лабора=
090;оріез
Цинфа С.А.
Місцезн=
1072;ходження.
Ронцесваллk=
7;с
Авеню с/н. 31699
Оллокі
(Наварра), Ісп&=
#1072;нія.
&=
nbsp; &nbs=
p; &=
nbsp; Олаз
Чіпі, 10,
Полігоно
Арета, 31620
Хуарте
(Наварра), Ісп&=
#1072;нія.