ІНСТРУКЦІk= 1;

для медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

СО= 051;ІКВА

(SOLIQUA)

Склад:

діюча речовина: і&= #1085;сулін гларгін, ліксисенатl= 0;д;<= /o:p>

1 мл ро= 079;чину для ін’єкці = 81; містить 100 одиниць інс = 91;ліну гларгіну та 33 мкг ліксисенатl= 0;ду;<= /o:p>

1 шприц-ручка містить 3 мл розчину &= #1076;ля ін’єкцій, що еквівалентl= 5;о 300 Од. інсуліну гларгіну та 100 мкг ліксисенатl= 0;ду;

1 поділка дозування відповідає 1 Од. інсулін = 91; гларгіну та 0,33 мкг ліксисе = 85;атиду;

д= опоміжні речовини: гліцерин (85 %); метіонін; метакрезол; цинку хлори = 76;; кислота хлористовоk= 6;нева, концентровk= 2;на; натрію гідроксид; вода для ін’єкцій.

Лік= ;арська форма. Розчин для ін’єкцій.=

Осн= ;овні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: безба= ;рвний або майже безбарвний розчин.

Фар= ;макотерапе = 74;тична група. Лікарські засоби, що застосовуюm= 0;ься при цукрово = 84;у діабеті, інсуліни та їхні аналог = 80; тривалої ді= 11; для ін’єкційноk= 5;о введення.

Код ATХ: A10AE54.

<= /span>

Фармаколог&= #1110;чні властивостo= 0;.

Фар= ;макодинамі = 82;а.

Механі&#= 1079;м дії. Препарат Соліква – це комбінація двох діючих речовин із взаємодопоk= 4;нюючими механізмамl= 0; дії для покращення контролю глікемії, а саме інсулі = 85;у гларгіну (аналог базального інсуліну, головною функцією якого є контроль рівнів глюкози в плазмі кров= 10; натще) та ліксисен = 72;тиду (агоніст рецепторів = 43;ПП-1, головною функцією якого є контроль постпрандіk= 2;льних рівнів глюкози).

Інсулі&#= 1085; гларгін. Найва= ;жливішою дією інсуліну, в тому числі і= 085;суліну гларгіну, є регуляція метаболізмm= 1; глюкози. Інсулін та його аналог = 80; знижують рівень глюкози в крові за рахунок сти = 84;уляції її захоплення периферичнl= 0;ми тканинами, зокрема скелетними м’язами та ж= 080;ровою тканиною, а також пригніченнn= 3; утворення глюкози у печінці. Інсулін пригнічує ліполіз та протеоліз, а також стимулює си = 85;тез білків.

Ліксис&#= 1077;натид. Лікси= ;сенатид є агоністом рецепторів = 75;люкагонопо&#= 1076;ібного пептиду-1 (ГПП-= 1). Рецептори Г = 55;П-1 є мішенню природного = 43;ПП-1 – ендогенногl= 6; гормону інкретину, який потенц= 10;ює глюкозозалk= 7;жну секрецію інсуліну β-клітинами та пригнічу= 08; секрецію глюкагону α-клітинами підшлунковl= 6;ї залози.

Ліксисенат&= #1080;д стимулює секрецію інсуліну пр = 80; підвищенні рівнів глюкози в крові, не впл&#= 1080;ваючи при цьому на секрецію інсуліну пр = 80; нормоглікеl= 4;ії, що обмежує ризик виник = 85;ення гіпоглікемo= 0;ї. Паралельно пригнічуєтn= 0;ся секреція гл= 02;кагону. У разі виникнення гіпоглікемo= 0;ї рятувальниl= 1; механізм у вигляді секреції глюкагону зберігаєтьl= 9;я. Постпрандіk= 2;льне введення ліксисенатl= 0;ду також сповільнює спорожненнn= 3; шлунка, знижуючи таким чином швидкість абсорбції т = 72; надходженнn= 3; в систему кровообігу глюкози, що міститься в їжі.

Фар= ;макодинамі = 95;ні ефекти.

Комбінація інсуліну гларгіну та ліксисенатl= 0;ду не впливає н= 072; фармакодинk= 2;міку інсуліну гларгіну. Вплив комбінації інсуліну гларгіну та ліксисенатl= 0;ду на фармакод = 80;наміку ліксисенатl= 0;ду не вивчався = 074; рамках досліджень 1 фази.

Враховуючи відносно постійний профіль «ко = 85;центрація/ч&= #1072;с» інсуліну гларгіну вп = 88;одовж 24 годин без виражених піків при застосуванl= 5;і його окремо, профіль «швидкість утилізації глюкози/час&raq= uo; був подібни = 84; при застосуванl= 5;і комбінації інсуліну гларгіну та ліксисенатl= 0;ду.

Період дії інсулінів, в тому числі п= 088;епарату Соліква, мож= 077; відрізнятиl= 9;ь у різних осі= 073; і навіть бут= 080; різним в однієї і тіє= 111; ж особи.

Інсулі&#= 1085; гларгін. За результатаl= 4;и клінічних досліджень із застосув = 72;нням інсуліну гларгіну (100 од= ;/мл) цукрознижуk= 4;альний ефект на молярній основі (тобт= 086; при застосу = 74;анні однакових доз) інсулін= 091; гларгіну пр = 80; його внутрішньоk= 4;енному введенні є п= 088;иблизно таким самим, як людськог = 86; інсуліну.=

Ліксис&#= 1077;натид. За результатаl= 4;и 28-денного плацебо-кон = 90;рольованог&#= 1086; дослідженнn= 3; у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу застос = 91;вання ліксисенатl= 0;ду в дозі 5–20 мкг призводило до статистичнl= 6; значущого з = 85;иження постпрандіk= 2;льних рівнів глюк = 86;зи після сніданку, обіду та вечері.

Спорож&#= 1085;ення шлунка. Після вживання стандартноo= 1; міченої досліджуваl= 5;ої їжі в рамках зазначеногl= 6; вище дослідженнn= 3; було підтверджеl= 5;о, що ліксисен = 72;тид сповільнює спорожненнn= 3; шлунка, знижуючи таким чином швидкість постпрандіk= 2;льної абсорбції глюкози. Ефект спові = 83;ьнення спорожненнn= 3; шлунка підтримуваk= 4;ся до завершення = 76;ослідження.<= o:p>

Клініч&#= 1085;а ефективнісm= 0;ь та безпека. Безпk= 7;ка та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату С = 86;ліква стосовно контролю глікемії оцінювалисn= 0; у трьох ранд= 086;мізованих клінічних дослідженнn= 3;х за участю пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу:

• = Дода&= #1074;ання до метформі = 85;у (пацієнтам, що не отримували інсулін).

• = Пере&= #1093;ід від базального інсуліну.=

• = Пере&= #1093;ід від агоніст = 72; рецепторів = 43;ПП-1.

У кожному з досліджень = 79; активним контролем лікування л= 10;карським засобом Сол= 10;ква призводило до клінічно та статисти = 95;но значущого покращення = 88;івнів глікованогl= 6; гемоглобін&#= 1091; (HbA1c).

Досягнення нижчих рівнів HbA1c та досягнення = 73;ільш значного зниження рівнів HbA1c не призводило до збільшення частоти виникнення = 75;іпоглікемі&#= 1111; при комбінованl= 6;му лікуванні порівняно з монотерапіn= 8;ю інсуліном гларгіном (д= 080;в. розділ «Поб= 10;чні реакції»).

В рамках клінічного дослідженнn= 3; з додавання = 84; препарату д = 86; метформіну лікування р = 86;зпочиналос&#= 1100; з дози, що дорівнювалk= 2; 10 поділкам дозування (10 одиниць інсуліну гларгіну та 5 &= #1084;кг ліксисенатl= 0;ду). В рамках клінічного дослідженнn= 3; з переходом від базального інсуліну початкова доза становила 20 поділок дозування (20 о= диниць інсуліну гларгіну та 10 мкг ліксисе = 85;атиду) або 30 поділок дозування (30 одиниць інс = 91;ліну гларгіну та 10 мкг ліксисенатl= 0;ду) (див. розділ «&= #1057;посіб застосуванl= 5;я та дози») залежно від попередньоk= 5;о дозування інсуліну. В обох дослідженнn= 3;х титрування дозування здійснювалl= 6;сь один раз на тиждень з ур= 072;хуванням рівнів глюкози в плазмі кров= 10; натще, що визначалисn= 0; самостійно.

Додава&#= 1085;ня до метформіну (= 087;ацієнтам, що не отримували інсулін)

Клі= ;нічне дослідженнn= 3; за участю пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, в яких на фоні лікування пероральниl= 4; протидіабеm= 0;ичним препаратом не відзначалоl= 9;ь належного контролю захворюванl= 5;я. Вс= 100;ого в рамках відкритого 30-&= #1090;ижневого дослідженнn= 3; з активним к= 086;нтролем було рандомізовk= 2;но 1170 пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу для оцінки ефек = 90;ивності та безпеки застосуванl= 5;я препарату С = 86;ліква порівняно з окремими компонентаl= 4;и – інсуліном гларгіном (100 од/мл) та ліксисенатl= 0;дом (20 мкг).

Пацієнти з цукровим ді = 72;бетом 2 типу, які отримували метформін я = 82; монотерапіn= 2; або в комбінації = 79; іншим пероральниl= 4; протидіабеm= 0;ичним препаратом, яким міг бут= 080; препарат сульфонілсk= 7;човини, глінід, інгібітор н = 72;трійзалежн&#= 1086;го котранспорm= 0;ера глюкози-2 (НЗК&= #1058;Г-2) або інгібітор дипептидилl= 7;ептидази-4 (ДПП-4), та у яки = 93; не відзначалоl= 9;ь належного контролю захворюванl= 5;я на фоні тако= 075;о лікування (рівні HbA1c коливались = 74; межах від 7,5 % д = 86; 10,0 % у пацієнті = 74;, які раніше отримували метформін я = 82; монотерапіn= 2;, та в межах від 7,0 % до 9,0 % у пацієнтів, які раніше отримували лікування метформіноl= 4; в комбінаці= 11; з іншим пероральниl= 4; протидіабеm= 0;ичним препаратом), були включе = 85;і у вступний період трив = 72;лістю 4 тижні. Впродовж цієї вступної фази здійсн= 02;валась оптимізаціn= 3; лікування метформіноl= 4;, а прийом інших перор = 72;льних протидіабеm= 0;ичних препаратів = 87;рипинявся. В кінці вступного періоду пац= 10;єнти, в яких продовжуваk= 4;ся відзначатиl= 9;ь неналежний контроль захворюванl= 5;я (рівні HbAlc коливались = 74; межах від 7 % до= ; 10 %), були рандомізовk= 2;ні в групи, які отримували = 87;репарат Соліква, інсулін гларгін або ліксисенатl= 0;д. З 1479 пацієнтів= ;, які були включені у вступну фаз = 91; дослідженнn= 3;, 1170 були рандомізовk= 2;ні. Головними причинами, які не дозволяли включити пацієнтів у рандомізацo= 0;йну фазу дослід = 78;ення, були рівні глюкози в плазмі кров= 10; натще > 13,9 ммоль/л т = 72; рівні HbA1c < 7 % або > 10 % в кінці вступної фази дослідженнn= 3;.

Характерис&= #1090;ики популяції рандомізовk= 2;них пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу були та= 082;ими: середній ві = 82; становив 58,4 року, при цьому вік більшості пацієнтів (57,1 = %) становив від 50 до 64 рокі = 74;; 50,6 % пацієнтів були чоловіками; = 089;ередній індекс маси тіла (ІМТ) на вихідному р= 10;вні становив 31,7 кг/м², при цьому у 63,4 % пацієнтів ІМТ станови = 74; > 30 кг/м²; серk= 7;дня тривалість цукрового діабету ста = 85;овила приблизно 9 років. Метфо= 088;мін був обов’язковl= 6;ю фоновою терапією, а 58 % пацієнтів отримували на скринінг = 91; також інший пероральниl= 1; протидіабеm= 0;ичний препарат, яким у 54 % пацієнтів був препара = 90; сульфонілсk= 7;човини.

На тижні 30 лі= 082;ування препаратом = 57;оліква спостерігаl= 3;ося статистичнl= 6; значуще покращення рівнів HbA1c (p-значення < 0,000= 1) порівняно з = 090;аким у разі застосуванl= 5;я окремих компонентіk= 4;. За результатаl= 4;и попередньо визначеногl= 6; аналізу цієї первинної кінцевої точки відзн = 72;чені відмінностo= 0; узгоджувалl= 0;сь стосовно вихідних рівнів HbA1c (< 8 % або ≥ 8 %) або пероральноk= 5;о протидіабеm= 0;ичного лікування н = 72; вихідному рівні (метформін я= 082; монотерапіn= 3; або у комбінації = 79; іншим пероральниl= 4; протидіабеm= 0;ичним препаратом).

Інформація щодо інших кінцевих точок дослі = 76;ження наведена нижче в табл= 080;ці 1 та на рисунку 1.

Т&= #1072;блиця 1

Рез= ;ультати клінічного дослідженнn= 3; з додавання = 84; препарату д = 86; метформіну на тижні 30 (популяція пацієнтів, які отримал = 80; лікування)=

Показник	Препарат Сl= 6;ліква	Інсулін гларгін	Ліксисенат= ;ид
Кі = 83;ькість пацієнтів, які отримали лікування	468	466	233
Рівень= HbA1c (%)<= /span>
Вихі = 76;ний рівень (середнє значення, після вступ&#= 1085;ої фази)	8,1	8,1	8,1
Заве = 88;шення дослідженн= 103; (середнє значення)	6,5	6,8	7,3
Змін = 72; порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів (середнє зна&= #1095;ення)	-1,6	-1,3	-0,9
Відм= 10;нність порівняно з інсуліном гларгіном [95 % довірчий інтервал] (p-знач&= #1077;ння)		-0,3 [-0,4; -0,2] (< 0,0001)
Відм= 10;нність порівняно з ліксисенат= 080;дом [95 % довірчий інтервал] (p-знач&= #1077;ння)			-0,8 [-0,9; -0,7] (< 0,0001)
Кіль = 82;ість пацієнтів (%), = 91; яких були досягнуті рівні HbA1c < 7 % нk= 2; тижні 30*	345 (74%)	277 (59%)	77 (33%)
Рівень глюкози в плазмі крові натще (ммоль/л)
Вихі = 76;ний рівень (середнє значення)	9,88	9,75	9,79
Заве = 88;шення дослідженн= 103; (середнє значення)	6,32	6,53	8,27
Змін = 72; порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів (середнє значення)	-3,46	-3,27	-1,50
Змін = 72; порівняно з інсуліном гларгіном, визначена методом найменших квадратів (середнє значення) [95 % дов= ірчий інтервал] (p-знач&= #1077;ння)		-0,19 [-0,420; 0,038] (0,1017)
Змін = 72; порівняно з ліксисенат= 080;дом, визначена методом найменших к&#= 1074;адратів (середнє значення) [95 % дов= ірчий інтервал] (p-знач&= #1077;ння)			-1,96 [-2,246; -1,682] (< 0,0001)
Постпр= андіальний рівень глюкози через 2 годин= и після прийому їжі (ммоль/л)**
Вихі = 76;ний рівень (середнє значення)	15,19	14,61	14,72
Заве = 88;шення дослідженн= 103; (середнє значення)	9,15	11,35	9,99
Змін = 72; порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів	-5,68	-3,31	-4,58
Змін = 72; порівняно з інсуліном гларгіном, визначена методом найменших квадратів (середнє значення) [95 % дов= ірчий інтервал]		-2,38 [-2,79; -1,96]
Змін = 72; порівняно з ліксисенат= 080;дом, визначена методом найменших к&#= 1074;адратів (середнє значення) [95 % дов= ірчий інтервал]			-1,10 [-1,63; -0,57]
Середн= я маса тіла (кг= )
Вихі = 76;ний рівень (середнє значення)	89,4	89,8	90,8
Змін = 72; порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів (середнє зна&= #1095;ення)	-0,3	1,1	-2,3
Порі = 74;няння з інсуліном гларгіном [95 % довірчий інтервал] (p-знач&= #1077;ння)		-1,4 [-1,9; -0,9] (< 0,0001)
Порі = 74;няння з ліксисенат= 080;дом [95 % довірчий інтервал]*			2,01 [1,4; 2,6]
Кі = 83;ькість пацієнтів (%), = 91; яких були досягнуті рівні HbA1c < 7,0 % без приросту маси тіла на тижні 30	202 (43,2 %)	117 (25,1 %)	65 (27,9%)
Проп = 86;рційна відмінніст= 100; порівняно з інсуліном гларгіном [95 % довірчий інтервал] (p-знач&= #1077;ння)		18,1 [12,2; 24,0] (< 0,0001)
Проп = 86;рційна відмінніст= 100; порівняно з ліксисенат= 080;дом [95 % довірчий інтервал]*			15,2 [8,1; 22,4]
Добова доза інсуліну гларгіну
Доза інсуліну на тижні 30, визнk= 2;чена методом найменших квадратів (середнє значення)	39,8	40,5	Не застосован= 086;

* Не включенl= 6; в попереднь = 86; визначеній процедурі дослідженнn= 3; поступовогl= 6; зниження рі = 74;нів.

** Постпрандіk= 2;льний рівень глюкози через 2 годин&#= 1080; після прийому їжі мінус рівен= 00; глюкози перед прийомом їж= 10;.

Рис= ;. 1. Середні рівні HbA1c (%) на візитах протягом 30 тижнів лікування

У пацієнтів групи препа = 88;ату Соліква відзначено статистичнl= 6; значуще біл= 00;ше зниження середнього профілю рівнів глюк = 86;зи в плазмі крові, що визначалисn= 0; самостійно = 85;а 7 часових точках, від вихідного рівня до тиж= 085;я 30 (-3,35 ммоль/л) порівняно з пацієнтами групи інсуліну гларгіну (-2,66 ммоль/л; відмінністn= 0; -0,69 ммоль/л) та з пацієнтами групи ліксисенатl= 0;ду (-1,95 ммоль/л; відмінністn= 0; -1,40 ммоль/л) (p < 0,0001 для обох порівнянь). На всіх часових точках на ти= 078;ні 30 середні рівні глюкози в плазмі кров= 10; були нижчим = 80; в групі преп= 072;рату Соліква порівняно я = 82; з групою інсуліну гларгіну, та= 082; і з групою ліксисенатl= 0;ду, за винятком тільки рівнів глюкози перед сніданком, які були подібними в групі лікар = 89;ького засобу Солі = 82;ва та в групі інсуліну гларгіну.=

Пе= 088;ехід від базального інсуліну<= /u>

Клі= ;нічне дослідженнn= 3; за участю пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, в яких на фоні лікування базальним інсуліном н = 77; відзначалоl= 9;ь належного контролю захворюванl= 5;я

Загалом 736 пацієнтів з цукровим діабетом 2 ти&#= 1087;у взяли участ= 00; в рандомізовk= 2;ному, 30-тижневому, з активним контролем, відкритому, = 079; 2 групами лікування, в паралельниm= 3; групах, бага= 090;оцентровом&= #1091; дослідженнo= 0; ефективносm= 0;і та безпеки застосуванl= 5;я препарату С = 86;ліква порівняно з інсуліном гларгіном (100 о= ;д/мл).

Скриновані пацієнти з цукровим діабетом 2 ти&#= 1087;у отримували базальний інсулін впродовж щонайменше 6 місяців в ст= 072;більній добовій доз= 10; від 15 до 40 МО як монотерапіn= 2; або в комбінації = 79; одним або дв= 086;ма пероральниl= 4;и протидіабеm= 0;ичними препаратамl= 0; (метформін, препарат сульфонілсk= 7;човини, глінід, інгібітор НЗКТГ-2 або інгібітор ДПП-4), при цьому рівні HbA= 1c у них становили від 7,5 % до 10 % (середній рівень HbA1c на скринінгу становив 8,5 %), k= 2; рівні глюко = 79;и в плазмі крові натще становили ≤ 10,0 ммоль/л або ≤ 11,1 ммоль/л = 079;алежно від попередньоk= 5;о протидіабеm= 0;ичного лікування.

Після скринінгу пацієнти, як= 110; були визнач = 77;ні придатними для участі в дослідженнo= 0; (n =3D 1018), включались = 74; 6-тижневу вступну фаз = 91;, впродовж якої вони продовжуваl= 3;и отримувати інсулін гларгін або були переведені на лікуванн= 03; інсуліном гларгіном у разі, якщо вони отримували інший базальний інсулін; при цьому здійснювалl= 6;сь титрування/ = 89;табілізаці&#= 1103; дози інсуліну на фоні продов = 78;ення терапії мет = 92;орміном (якщо він приймався д = 86; цього). Лікув&#= 1072;ння будь-якими іншими пероральниl= 4;и протидіабеm= 0;ичними препаратамl= 0; було припин = 77;не.

Після завершення вступного періоду пац= 10;єнти, у яких рівні Hb= A1c становили від 7 до 10 %, рівні глюкози в плазмі кров= 10; натще стано = 74;или ≤ 7,77 ммоль/л, а добова доза інсуліну гларгіну ст = 72;новила від 20 до 50 одиниць, бул= 080; рандомізовk= 2;ні в групу препарату С = 86;ліква (n =3D 367) або в групу інсуліну гларгіну (n =3D 3= 69).

Характерис&= #1090;ики популяції рандомізовk= 2;них пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу були та= 082;ими: середній ві = 82; становив 60,0 року, при цьому вік більшості пацієнтів (56,3 = %) становив ві = 76; 50 до 64 років; 53,3 % пацієнтів були жіночо= 11; статі; серед= 085;ій індекс маси тіла (ІМТ) на вихідному р= 10;вні становив 31,1 кг/м², при цьому у 57,3 % пацієнтів ІМТ станови = 74; ≥ 30 кг/м²; серед = 85;я тривалість цукрового діабету ста = 85;овила приблизно 12 років, а середня тривалість попередньоk= 5;о лікування базальним і = 85;суліном – приблизно 3 роки. На скринінгу 64,4 % пацієнтів я = 82; базальний інсулін отримували інсулін гларгін, а 95,0 % отримували принаймні один пероральниl= 1; протидіабеm= 0;ичний препарат.=

На тижні 30 лікування препаратом = 57;оліква спостерігаl= 3;ося статистичнl= 6; значуще покращення рівнів HbA1c (p-значення < 0,000= 1) порівняно з таким у разі застосуванl= 5;я інсуліну гларгіну.=

Інформація щодо інших кінцевих точок дослі = 76;ження наведена нижче в таблиці 2 та на рисунку 2.

Т&= #1072;блиця 2

Рез= ;ультати клінічного дослідженнn= 3; серед пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, в яких не відзначавсn= 3; належний контроль захворюванl= 5;я на фоні лікування базальним інсуліном, н= 072; тижні 30 (популяція пацієнтів, які отримал = 80; лікування)=

Показник	Препарат Сl= 6;ліква	Інсулін гларгін
Кі = 83;ькість пацієнтів, які отримали лікування	366	365
Рівень= HbA1c (%)<= /span>
Вихі = 76;ний рівень (середнє значення, після вступ&#= 1085;ої фази)	8,1	8,1
Заве = 88;шення лікування (середнє значення)	6,9	7,5
Змін = 72; порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів (середнє зна&= #1095;ення)	-1,1	-0,6
Відм= 10;нність порівняно з інсуліном гларгіном [95 % довірчий інтервал] (p-знач&= #1077;ння)	-0,5 [-0,6; -0,4] (< 0,0001)
Кіль = 82;ість пацієнтів [n (%)], у яких були досягнуті рівні HbA1c < 7 % нk= 2; тижні 30*	201 (54,9 %)	108 (29,6 %)
Рівень глюкози в плазмі крові натще (ммоль/л)
Вихі = 76;ний рівень (середнє значення)	7,33	7,32
Заве = 88;шення дослідженн= 103; (середнє значення)	6,78	6,69
Змін = 72; порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів (середнє зна&= #1095;ення)	-0,35	-0,46
Відм= 10;нність порівняно з інсуліном гларгіном [95 % довірчий інтервал]	0,11 (-0,21; 0,43)
Постпр= андіальний рівень глюкози через 2 годин= и після прийо&#= 1084;у їжі (ммоль/л)**
Вихі = 76;ний рівень (середнє значення)	14,85	14,97
Заве = 88;шення дослідженн= 103; (середнє значення)	9,91	13,41
Змін = 72; порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів (середнє зна&= #1095;ення)	-4,72	-1,39
Змін = 72; порівняно з інсуліном г&#= 1083;аргіном, визначена методом найменших квадратів (середнє значення) [95 % дов= ірчий інтервал]	-3,33 [-3,89; -2,77]
Середн= я маса тіла (кг= )
Вихі = 76;ний рівень (середнє значення)	87,8	87,1
Змін = 72; порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів (середнє значення)	-0,7	0,7
Порі = 74;няння з інсуліном гларгіном [95 % довірчий інтервал] (p-знач&= #1077;ння)		-1,4 [-1,8; -0,9] (< 0,0001)
Кі = 83;ькість пацієнтів (%), = 91; яких були досягнуті рівні HbA1c < 7,0 % без приросту маси тіла на тижні 30	125 (34,2 %)	49 (13,4 %)
Проп = 86;рційна відмінніст= 100; порівняно з інсуліном гларгіном [95 % довірчий інтервал] (p-знач&= #1077;ння)	20,8 [15,0; 26,7] (< 0,0001)
Добова доза інсуліну гларгіну
Вихі = 76;ний рівень (середнє значення)	35,0	35,2
Кінц = 77;ва точка (середнє значення)	46,7	46,7
Змін = 72; дози інсуліну на тижні 30, визначена методом найменших квадратів (середнє значення)	10,6	10,9

* Не включенl= 6; в попереднь = 86; визначеній процедурі дослідженнn= 3; поступовогl= 6; зниження рі = 74;нів.

Рис= ;. 2. Середні рівні HbA1c (%) на візитах протягом 30 ти&= #1078;нів лікування<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:EN-US'>

Перехід від агоніст = 72; рецепторів = 43;ПП-1

Клінічне дослідженнn= 3; за участю пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу, в яких на фоні лікування агоністом р = 77;цепторів ГП= П-1 не відзначалоl= 9;ь належного контролю захворюванl= 5;я

Ефекти&#= 1074;ність та безпека з= 072;стосування препарату С = 86;ліква в порівнянн= 10; з незмінени = 84; попереднім лікуванням агоністом рецепторів ГПП-1 були вивчені в 26-тижневому рандомізовk= 2;ному відкритому дослідженнo= 0;. У дослідженнo= 0; брали участь 514 пацієнтів і = 79; цукровим діабетом 2 ти&#= 1087;у, в яких не відзначалоl= 9;я належного контролю (рівень HbA1c від 7&n= bsp;% до 9 % включно) захворюванl= 5;я та які отримували лікування ліраглутидl= 6;м або ексенатидоl= 4; протягом не менше 4 місяц&#= 1110;в або дулаглутидl= 6;м, албіглутидl= 6;м або ексенат = 80;дом з пролонговаl= 5;им вивільненнn= 3;м протягом не менше 6 місяців (усі препарати вводилися в максимальнo= 0;й переносиміl= 1; дозі) і метформіноl= 4; у вигляді монотерапіo= 1; або в поєдна= 085;ні з піоглітазоl= 5;ом, інгібітороl= 4; натрій-глюк&= #1086;зного котранспорm= 0;ера-2 або з обома. Відібрані пацієнти були рандом= 10;зовані або для прийому препарату С = 86;ліква, або для продовженнn= 3; прийому попередньоk= 5;о агоніста рецепторів ГПП-1 на додаток до попередньоk= 5;о пероральноk= 5;о протидіабеm= 0;ичного лікування.

На скринінгу 59,7 % суб’єктів отримували агоніст рецепторів ГПП-1 один ра&= #1079; або двічі на день, а 40,3 % отримували агоніст рецепторів ГПП-1 один раз на тиждень. Під час скринінгу 6,6 % суб’єктів отримували піоглітазоl= 5;, а 10,1 % — інгібітор н = 72;трій-глюкоз&= #1085;ого котранспорm= 0;ера 2-го типу в комбінації = 79; метформіноl= 4;. Характерисm= 0;ики популяції дослідженнn= 3; були такими: середній ві = 82; становив 59,6 року, 52,5 % суб’n= 8;ктів становили чоловіки, се= 088;едня тривалість = 94;укрового діабету становила 11 років, середня тривалість попередньоk= 5;о лікування агоністами рецепторів = 43;ПП-1 становила 1,9 року, середній ІМ = 58; становив пр = 80;близно 32,9 кг/м², середня рШК = 60; становила 87,3 мл/хв/1,73 м² і 90= ,7 % пацієнтів мали рШКФ ≥ 60 мл/хв.

На тижні 26 лікування препаратом = 57;оліква спостерігаl= 3;ося статистичнl= 6; значуще покращення рівнів HbA1c (p < 0,0001). Попередньо визначений аналіз підтипу аго = 85;іста рецепторів ГПП-1 (один/два рази на день або щотижня), використанl= 6;го під час скринінгу, показав, що зміна HbA1c на тижні 26 було аналогічноn= 2; для кожної підгрупи і узгоджуєтьl= 9;я з первинним аналізом дл= 03; всієї попул= 03;ції. Середня добова доза препарату С = 86;ліква на тижні 26 становила 43,5 поділки дозування.=

Інформаці= 03; щодо інших кінцевих точок дослі = 76;ження наведена нижче в таблиці 3 та на рисунку 3.

Т= аблиця 3

Результатl= 0; клінічного дослідженнn= 3; за участю пацієнтів і = 79; цукровим діабетом 2 типу, в яких не відзначавсn= 3; належний контроль захворюванl= 5;я на фоні лікування агоністами рецепторів ГПП-1 на тижні 26 (популяція пацієнтів, які отримал = 80; лікування)

Показн= ик	Солікв= а	Агоніс= т рецепторів ГПП-1
Кі&= #1083;ькість пацієнтів, які отримали лікування	252	253
Рівень HbA1c (%)
Вихідний рівень (середнє значення, після вступ&#= 1085;ої фази)	7,8	7,8
Заверш= 077;ння лікування (середнє значення) &nbs= p;	6,7	7,4
Зміна порівняно з вихідним рівнем, визн&= #1072;чена методом найменших квадратів (середнє значення)	−1,0	−0,4
Відмін= 085;ість порівняно з агоністом рецепторів ГПП-1 [95 % ДІ]<= /p> (p-значен= ня)	−0,6 [−0,8; −0,5] (< 0,0001)
Кі&= #1083;ькість пацієнтів [n (%)], у яких були д= осягнуті рівні HbA1c < 7 % нk= 2; тижні 26	156 (61,9 %)	65 (25,7 %)
Пропор= 094;ійна відмінніст= 100; порівняно з агоністом рецепторів ГПП-1(95 % ДІ)	36,1 % (28,1 %; 44,0 %)
p-значен&= #1085;я	< 0,0001
Рівень глюкози в плазмі крові натще (ммоль/л)
Вихідн= 080;й рівень (середнє значення)	9,06	9,45
Заверш= 077;ння дослідженн= 103; (середнє значення)	6,86	8,66
Зміна порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів (середнє зна&= #1095;ення)	−2,28	−0,60
Відмін= 085;ість порівняно з агоністом рецепторів &#= 1076;о ГПi= 5;-1 [95 % ДІ]<= /p> (p-значен= ня)	−1,67 [−2,00; −1,34]<= /p> (< 0,0001)
Постпр= андіальний рівень глюкози через 2 годин= и після прийому їжі (ммоль/л)*
Вихідний рівень (середнє значення)	13,60	13,78
Завершенн= 103; дослідженн= 103; (середнє значення)	9,68	12,59
Зміна порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів (середнє значення)	−4,0	−1,11
Зміна порівняно з агоністом рецепторів ГПП-1, визначена методом найменших квадратів (с&= #1077;реднє значення) [95 % ДІ] (p-значен= ня)	−2,9 [−3,42; −2,28]<= /p> (< 0,0001)
Середн= я маса тіла (кг= )=
Вихідний рівень (середнє значення)	93,01	95,49
Зміна порівняно з вихідним рівнем, визначена методом найменших квадратів (середнє зна&= #1095;ення)	1,89	−1,14
Порівнянн= 103; з агоністом рецепторів ГПП-1 [95 % ДІ] (p-значення)<= /o:p>	ͨ= 2;3,03 [2,41= 7; 3,643] (< 0,0001)

* Постпрандіk= 2;льний рівень глюкози чер = 77;з 2 години після прийому їжі мінус рівен= 00; глюкози перед прийомом їж= 10;.

Ри= 089;. 3. Середні рівні HbA1c (%) на візитах протягом 26 тижнів лікування<= /b>

О= дночасне застосуванl= 5;я препарату С = 86;ліква з інгібітораl= 4;и натрій-глюк = 86;зного котранспорm= 0;ера 2-го типу (інгібітори НЗКТГ-2)

О= дночасне застосуванl= 5;я препарату С = 86;ліква з інгібітораl= 4;и НЗКТГ-2 підтверджуn= 8;ться аналізом підгруп із трьох рандомізовk= 2;них клінічних досліджень = 92;ази 3 (119 пацієнтів, які отримували комбінацію інсуліну гларгіну/лі = 82;сисенатиду з фіксовани = 84; співвідношk= 7;нням, які також отримували інгібітори = 53;ЗКТГ-2).

О= дне дослідженнn= 3;, проведене в Європі й Пів= 085;ічній Америці, включало в себе дані 26 пацієнтів (10,1 = %), які одночасно отримували комбінацію інсуліну гларгіну та ліксисенатl= 0;ду з фіксовани = 84; співвідношk= 7;нням, метформін т = 72; інгібітори = 53;ЗКТГ-2. Ще два дослідженнn= 3; фази 3 зі спеціалізоk= 4;аної японської програми клінічного розвитку, виконані за участю пацієнтів, які не досягли достатньогl= 6; контролю глікемії за = 89;тосуванням пероральниm= 3; протидіабеm= 0;ичних препаратів, надали дані щодо 59 пацієнтів (22,7 = %) і 34 пацієнтів (21,1 %) відповідно, які одночасно отримували інгібітори = 53;ЗКТГ-2 й комбінаці= 02; інсуліну гларгіну та ліксисенатl= 0;ду з фіксовани = 84; співвідношk= 7;нням.

Д= ані цих 3 досліджень показують, щ= 086; початок зас = 90;осування препарату С = 86;ліква у пацієнтів із недостатніl= 4; контролем лікуванням інгібітораl= 4;и НЗКТГ-2 демонструє більш значн = 77; покращення рівнів HbA1c порівняно з препаратамl= 0; порівняння. = 059; пацієнтів, які отримували інгібітори = 53;ЗКТГ-2, не було підвищеногl= 6; ризику гіпоглікемo= 0;ї і значущих відмінностk= 7;й в загальном = 91; профілі безпеки в порівнянні = 79; тими, хто не отримував інгібітори = 53;ЗКТГ-2.

Дослід&#= 1078;ення впливу на серцево-суд = 80;нні події

Безпека зас= тосування інсуліну гларгіну та ліксисенатl= 0;ду стосовно серцево-суд = 80;нних подій вивчалась в = 088;амках клінічних досліджень ORIG= IN та ELIXA відповідно. Окремого дослідженнn= 3; впливу препарату С = 86;ліква на серцево-суд = 80;нні події не проводилосn= 0;.

Інс= ;улін гларгін. Дослід&#= 1078;ення зниження частоти серцево-суд = 80;нних ускладнень при ініціальноl= 4;у застосуванl= 5;і інсуліну гларгіну (до= 089;лідження ORIGIN) було відкритим рандомізовk= 2;ним дослідженнn= 3;м, в яке було включено 12 537 пацієнтів т = 72; в рамках якого порівнювалl= 6;сь лікування препаратом Лантус зі стандартниl= 4; лікуванням на момент першого виникнення серйозного небажаного явища з боку серцево-суд = 80;нної системи. Серйозне небажане яв = 80;ще з боку серцево-суд = 80;нної системи включало смерть внаслідок серцево-суд = 80;нної події, нелет= 072;льний інфаркт міокарда та нелетальниl= 1; інсульт. Медіана тривалості контрольноk= 5;о спостережеl= 5;ня в рамках дослідженнn= 3; становила 6,2 року. Частот= 072; серйозних небажаних явищ з боку с&#= 1077;рцево-судин= ;ної системи в рамках дослідженнn= 3; ORIGIN була подібною у групі, що отримувала препарат Лантус, та групі, що отримувала стандартне лікування (відношення ризиків [95 % ДІ] щодо серйозних небажаних явищ з боку серцево-суд = 80;нної системи: 1,02 [0,94; 1,11]).

Лік= ;сисенатид. До= 089;лідження ELIXA було рандомізовk= 2;ним, подвійно сл= 10;пим, плацебо-кон = 90;рольованим, багатонаціl= 6;нальним дослідженнn= 3;м, в рамках якого здійс = 85;ювалась оцінка серцево-суд = 80;нних ускладнень під час лікування ліксисенатl= 0;дом у пацієнтів = 079; цукровим діабетом 2 типу (n =3D 6068) після нещод = 72;вно перенесеноk= 5;о гострого коронарногl= 6; синдрому. Первинною комбінованl= 6;ю кінцевою точкою щодо ефективносm= 0;і був час до пе&#= 1088;шого виникнення будь-якого з таких небажаних я = 74;ищ: смерть внаслідок серцево-суд = 80;нної події, нелет= 072;льний інфаркт міокарда, нелетальниl= 1; інсульт або госпіталізk= 2;ція з приводу нестабільнl= 6;ї стенокардіo= 1;. Медіана три = 74;алості контрольноk= 5;о спостережеl= 5;ня в рамках дослідженнn= 3; становила 25,8 та 25,7 місяця в групі лікси = 89;енатиду та в групі плацебо відповідно.

Частота первинної кінцевої точки була подібною у групі ліксисенатl= 0;ду (13,4 %) та групі плацебо (13,2 %): відношення ризиків для ліксисенатl= 0;ду порівняно з плацебо становило 1,017 k= 9; асоційованl= 0;м 2-бічним 95 % довірчим інтервалом (ДІ) від 0,886 до 1,168.

Фар= ;макокінети = 82;а.

Абсорб&#= 1094;ія. Співвідношk= 7;ння інсулін гларгін/лік = 89;исенатид суттєво не впливає на фармакокінk= 7;тику інсуліну гларгіну та ліксисенатl= 0;ду в препараті = 057;оліква.

Після підшкірногl= 6; введення комбінації = 10;нсулін гларгін/лік = 89;исенатид у пацієнтів = 079; цукровим діабетом 1 типу інсулі = 85; гларгін не демонструвk= 2;в вираженого піка. Експозиція інсуліну гларгіну після введе = 85;ня комбінації інсулін гларгін/лік = 89;исенатид становила 86−= 88 % від експозиції, яка відзначалаl= 9;ь при окремих одночасних ін’єкціях інсуліну гларгіну та ліксисенатl= 0;ду. Така відмінністn= 0; не вважаєть = 89;я клінічно значущою.=

Після підшкірногl= 6; введення комбінації інсулін гларгін/лік = 89;исенатид у пацієнтів = 079; цукровим діабетом 1 типу медіан = 72; t_max ліксисенатl= 0;ду знаходиласn= 0; в діапазоні від 2,5 до 3,0 години. AUC була порівнянноn= 2;, тоді як відзначалоl= 9;ь незначне зниження C_max ліксисенатl= 0;ду на 22−34 = ;% порівняно з Cmax, яка відзначалаl= 9;ь при окремих одночасних = 10;н’єкціях інсуліну гларгіну та ліксисенатl= 0;ду; проте малой = 84;овірно, що таке зниження може бути клінічно значущим.=

Клінічно значущі відмінностo= 0; в швидкості абсорбції ліксисенатl= 0;ду при його застосуванl= 5;і як монотерапіo= 1; шляхом підшкірногl= 6; введення в ділянку живота, дель= 090;оподібного м’яза або стегна відсутні.=

Розпод&#= 1110;л. Ліксl= 0;сенатид характеризm= 1;ється низьким (55 %) рівнем зв’язуваннn= 3; з білками плазми людини. Передбачувk= 2;ний об’єм розпо = 76;ілу ліксисенатl= 0;ду після підшкірногl= 6; введення комбінації інсулін гларгін/лік = 89;исенатид (незв’язани = 81; об’єм розподілу, Vz/F) становить приблизно 100 л. Передбачувk= 2;ний об’єм розподілу інсуліну гларгіну після підшк= 10;рного введення комбінації інсулін гларгін/лік = 89;исенатид (об’єм розподілу в рівноважноl= 4;у стані, Vss/F) становить приблизно 1700 л= ;.

Біотра&#= 1085;сформація та елімінація. Резуl= 3;ьтати дослідженнn= 3; метаболіз = 84;у в пацієнтів = 079; цукровим діабетом, як= 110; отримували інсулін гларгін як монотерапіn= 2;, свідчать пр = 86; те, що інсулін гларгін швидко метаболізуn= 8;ться на рівні карбоксильl= 5;ого кінця В-ланцюга з утворенням двох активн = 80;х метаболітіk= 4; – M1 (21A-гліцин-інсу= ;лін) та M2 (21A-гліцин-д&#= 1077;з-30B-треонін-і&= #1085;сулін). У плазмі крові головною ци = 88;кулюючою сполукою є метаболіт М1. Фармакокінk= 7;тичні та фармакодинk= 2;мічні дані свідча = 90;ь про те, що ефект підшкірної ін’єкції ін = 89;уліну гларгіну головним чином залеж = 80;ть від експозиції метаболіту М1.

Як і всі пептиди, ліксисенатl= 0;д виводиться шляхом клубочковоo= 1; фільтрації = 79; подальшою канальцевоn= 2; реабсорбціn= 8;ю та подальши = 84; метаболічнl= 0;м розщепленнn= 3;м до менших пе= 087;тидів та амінокислоm= 0;, які знову включаютьсn= 3; в білковий метаболізм. Після багатократl= 5;ого введення у пацієнтів з = 094;укровим діабетом 2 типу середній термінальнl= 0;й час напіввиведk= 7;ння становив приблизно 3 години, а середній уявний кліренс (CL/F) ст = 72;новив приблизно 35 л/год.

Особли&#= 1074;і популяції пацієнтів<= /span>

Пац= ;ієнти з порушення = 84; функції нирок. У пацієнтів з легким (кліренс кре= 072;тиніну, розрахованl= 0;й за формулою Кокрофта − Голта= ;, 60−= 90 мл/хв), помірним (кліренс креатиніну 30−= 60 мл/хв) = та тяжким (кліренс креатиніну 15−= 30 мл/хв) порушенням функції нирок AUC ліксисенатl= 0;ду зростала на 46<= /span> %, 51 % та 87 % відповідно.

Застосуван&= #1085;я інсуліну гларгіну пацієн&#= 1090;ам з порушення = 84; функції нирок не досліджуваl= 3;ось. Однак у пацієнтів з порушенням функції нирок потре = 73;а в інсуліні може бути зменшена внаслідок зниження метаболізмm= 1; інсуліну.=

Пац= ;ієнти з порушення = 84; функції печінки. Оскіль&#= 1082;и ліксисенатl= 0;д виводиться головним чином нирками, за участю пацієнтів з гострою або хронічною печінковою недостатніl= 9;тю жодних фармакокінk= 7;тичних досліджень не проводилосn= 0;. Впливу порушення функції печінки на фармакокінk= 7;тику ліксисенатl= 0;ду не передбачаєm= 0;ься.

Застосуван&= #1085;я інсуліну гларгіну пацієн&#= 1090;ам з цукровим діабетом та = 079; порушенням функції печінки не досліджуваl= 3;ось. У пацієнтів = 079; порушенням функції печінки потреба в ін= 089;уліні може бути зменшена у зв’язку зі зниженням здатності д = 86; глюконеогеl= 5;езу та зниження = 84; метаболізмm= 1; інсуліну.=

Вік, расова приналежніl= 9;ть, стать та мас= 072; тіла пацієнта<= /u>

Інс= ;улін гларгін. Вплив віку, расово= 111; приналежноl= 9;ті та статі пац= 110;єнта на фармакокінk= 7;тику інсуліну гларгіну не = 074;ивчався. За результатаl= 4;и аналізу підгруп, сформованиm= 3; за віком, расовою приналежніl= 9;тю та статтю, в рамках контрольовk= 2;них клінічних досліджень серед дорослих пацієнтів, я= 082;і отримували інсулін гларгін (100 од/мл), жодних відмінностk= 7;й стосовно бе = 79;пеки та ефективносm= 0;і застосуванl= 5;я інсуліну гларгіну ви= 03;влено не було.

Лік= ;сисенатид. Ві= 082; пацієнта не має клінічно значущого впливу на фармакокінk= 7;тику ліксисенатl= 0;ду. В рамках дослідженнn= 3; фармакокінk= 7;тики за участю осіб похилого віку без цукрового діабету вве = 76;ення ліксисенатl= 0;ду в дозі 20 мкг призводило до середнього підвищення AUC ліксисенатl= 0;ду на 29 % (11 учасни = 82;ів дослідженнn= 3; були віком від 65 до 74 рокі = 74; і 7 учасників дослідженнn= 3; – віком ≥75 рок= ів) порівняно з 18 особами віком від 18 до= 45 років, що, ймовірно, пов’язано з= 10; зниженням функції нирок у осіб похилого віку.

Етнічна приналежніl= 9;ть пацієнта не зумовлює клінічно значущого впливу на фармакокінk= 7;тику ліксисенатl= 0;ду, про що свідчать ре = 79;ультати фармакокінk= 7;тичних досліджень, проведених = 79; участю пред = 89;тавників європейськl= 6;ї, японської т = 72; китайської = 85;аціонально&#= 1089;ті.

Стать паціє= нта не має клінічно значущого впливу на фармакокінk= 7;тику ліксисенатl= 0;ду.

Маса тіла па= ;цієнта не має клінічно значущого впливу на AUC ліксисенатl= 0;ду.

Імуног&#= 1077;нність. За наявності антитіл до ліксисенатl= 0;ду його експозиція та варіабельнo= 0;сть його експоз = 80;ції суттєво підвищуютьl= 9;я незалежно в= 10;д рівня дозув = 72;ння.

Докl= 3;інічні дані з безпеки

= Жодних досліджень на тваринах із застосув = 72;нням комбінації інсуліну гларгіну та = 083;іксисенати&= #1076;у для оцінки токсичностo= 0; при багатократl= 5;ому введенні, канцерогенk= 7;зу, генотоксичl= 5;ості чи токсично = 75;о впливу на репродуктиk= 4;ну систему не проводилосn= 0;.

Інсулін гларгін. Докліні= чні дані, отримані у стандартниm= 3; дослідженнn= 3;х фармакологo= 0;чної безпеки, токсичностo= 0; при багатократl= 5;ому введенні, генотоксичl= 5;ості, канцерогенl= 5;ого потенціалу та токсичного впливу на репродуктиk= 4;ну систему, свідчать пр = 86; відсутністn= 0; будь-яких специфічниm= 3; ризиків для людини при застосуванl= 5;і інсуліну гл = 72;ргіну.

Ліксисе&= #1085;атид.= В рамках 2-річних досліджень канцерогенl= 5;ості при підшкірномm= 1; введенні препарату у = 097;урів та мишей спостерігаl= 3;ися нелетальні С-клітинні пухлини щитоподібнl= 6;ї залози, які були розцінені я = 82; такі, що зумо&#= 1074;лені негенотоксl= 0;чним механізмом, опосередкоk= 4;аним рецепторамl= 0; ГПП-1, до якого гризуни особливо чутливі. C-клітинна гіперплазіn= 3; та аденома спостерігаl= 3;ись у щурів на фоні застосуванl= 5;я всіх дослід = 78;уваних доз, а максим&#= 1072;льну дозу, при якій не відзначалиl= 9;ь небажані ефекти, визначити н = 77; вдалось. У мишей ці ефекти виникали пр = 80; експозиції, що у 9,3 раза перевищуваl= 3;а експозицію = 74; людей при застосуванl= 5;і терапевтичl= 5;их доз препарату. У мишей не спостерігаl= 3;ось С-клітинних карцином, а у щурів вони виникали пр = 80; експозиції, що приблизн = 86; у 900 разів перевищуваl= 3;а експозицію = 91; людей при застосуванl= 5;і терапевтичl= 5;их доз.

= В рамках 2-річного дослідженнn= 3; канцерогенl= 5;ості при підшкірномm= 1; введенні препарату у мишей відзначено 3 випадки аденокарциl= 5;оми ендометрію зі статистичнl= 6; значущим підвищенняl= 4; частоти цього захворюванl= 5;я в групі застосуванl= 5;я середніх до = 79; препарату, які зумовлювалl= 0; експозицію, що перевищуваl= 3;а експозицію = 74; людей у 97 разів. Жодни= 093; ефектів, пов’язаних із застосуванl= 5;ям препарату, відзначено не було.

= Результати досліджень на тваринах не свідчать про будь-яки= 081; безпосередl= 5;ій шкідливий вплив препарату н = 72; фертильнісm= 0;ь самців та самок щурів. У собак, яким вводився ліксисенатl= 0;д, спостерігаl= 3;ись оборотні порушення в яєчках та придатках я= 08;чок. У здорових чоловіків н = 77; відзначено = 78;одного впливу препарату н = 72; сперматогеl= 5;ез, пов’язаногl= 6; із застосуванl= 5;ям препарату.=

= У дослідженнn= 3;х впливу препарату н = 72; внутрішньоm= 1;тробний розвиток у щурів на фон= 110; всіх досліджуваl= 5;их доз ліксисенатl= 0;ду (при експози= 094;ії, що у 5 разів перевищуваl= 3;а експозицію = 74; людей) та у кролів при введенні високих доз препарату (при експозиції, що у 32 рази перевищуваl= 3;а експозицію = 74; людей) спостерігаl= 3;ись вади розвит = 82;у, сповільненl= 5;я росту плода, затримка осифікації та побічні ефекти з бок= 091; скелета. В обох моделя = 93; досліджуваl= 5;их тварин відзначалаl= 9;ь незначна токсична ді= 03; на материнськl= 0;й організм, що проявляласn= 0; зменшенням споживання їжі та зниженням маси тіла. Сп&#= 1086;стерігалос= я сповільненl= 5;я росту новон = 72;роджених щурят-самці = 74;, які піддавалисn= 0; дії високих доз ліксисенатl= 0;ду впродовж пізнього гестаційноk= 5;о періоду та під час груд= 085;ого вигодовуваl= 5;ня, та невелике збільшення їх смертності.

Клі= ;нічні характерисm= 0;ики.

Показан = 85;я.

Для лікування дорослих пацієнтів і = 79; недостатньl= 6; контрольовk= 2;ним цукровим діабетом 2 типу з метою покращення контролю глікемії як доповнення до дієти і вправ на додаток до метформіну = 79; інгібітораl= 4;и натрій-глюк = 86;зного котранспорm= 0;ера 2-го типу або без них. (Результати досліджень щодо впливу на контроль глікемії та досліджені групи пацієнтів див. у розділах «О = 89;обливості застосуванl= 5;я» і «Фармакод = 80;наміка»).

Протипоказ&= #1072;ння.

Гіпер= ;чутливість до діючих речовин або до будь-якої допоміжної речовини, що входить до складу препарату.

Взаєм= ;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Жодних досліджень взаємодії л= 10;карського засобу Солі = 82;ва з іншими лікарськимl= 0; засобами не проводилосn= 0;. Інформація, наведена нижче, ґрунт= 091;ється на результатаm= 3; досліджень, проведених = 79; окремими компонентаl= 4;и препарату.=

Фармак&#= 1086;динамічні взаємодії.= Існуn= 8; ряд речовин, які впливають н = 72; метаболізм глюкози, у зв’язку з чи= 084; їхнє застосуванl= 5;я може призво = 76;ити до необхідносm= 0;і корекції дозування л= 10;карського засобу Солі = 82;ва.

До речовин, які можуть посилювати цукрознижуk= 4;альний ефект та збільшуватl= 0; схильність до виникнен = 85;я гіпоглікемo= 0;ї, належать протидіабеm= 0;ичні лікарські засоби, інгібітори ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту (АПФ), дизопіраміk= 6;, фібрати, флу= 086;ксетин, інгібітори моноамінокl= 9;идази (МАО), пентоксифіl= 3;ін, пропоксифеl= 5;, саліцилати та сульфанілаl= 4;ідні антибіотикl= 0;.

До речовин, які можуть послаблюваm= 0;и цукрознижуk= 4;альний ефект, належать кортикостеl= 8;оїди, даназол, діазоксид, діуретики, глюкагон, ізоніазид, естрогени т = 72; прогестини, похідні фенотіазинm= 1;, соматропін, симпатомімk= 7;тики (наприклад епінефрин (адреналін), сальбутамоl= 3;, тербуталін), гормони щитоподібнl= 6;ї залози, атип= 086;ві антипсихотl= 0;чні лікарські засоби (наприклад клозапін та оланзапін) т= 072; інгібітори протеаз.

Бета-адрено= блокатори, клонідин, солі літію або алкогол= 00; можуть як посилювати, так і послаб= 083;ювати цукрознижуk= 4;альний ефект інсуліну. Пентамідин може спричинюваm= 0;и гіпоглікемo= 0;ю, після якої інколи може розвинутисn= 0; гіперглікеl= 4;ія.

Крім того, під дією симпатолітl= 0;чних засобів, таких як бета-адрено = 73;локатори, клонідин, гуанетидин та резерпін, ознаки адренергічl= 5;ої контррегулn= 3;ції можуть послаблюваm= 0;ись або зовсім зникати.

Фармак&#= 1086;кінетичні взаємодії.= Ліксl= 0;сенатид є пептидом т= 072; не метаболізуn= 8;ться за участю цитохрому Р450. За результа = 90;ами досліджень = 74; умовах in vitro ліксисенатl= 0;д не впливав н= 072; активність досліджуваl= 5;их ізоферментo= 0;в цитохрому Р450 та транспортеl= 8;ів людини.

Про жодні фармакокінk= 7;тичні взаємодії і = 85;суліну гларгіну невідомо.=

Впл= ;ив спорожненнn= 3; шлунка на пероральні лікарські засоби. Сповіл&#= 1100;нення спорожненнn= 3; шлунка, зумовлене застосуванl= 5;ям ліксисенатl= 0;ду, може зменшувати швидкість абсорбції лікарських засобів, що приймаютьсn= 3; перорально. За станом пацієнтів, щ= 086; отримують лікарські засоби, які мають вузьк = 80;й терапевтичl= 5;ий індекс або які вимагаю = 90;ь ретельного клінічного моніторингm= 1;, повинен здійснюватl= 0;сь ретельний нагляд, особливо на початку лікування ліксисенатl= 0;дом. Ці лікарськ= 10; засоби повинні прийматись = 91; стандартизl= 6;ваному порядку відносно прийому ліксисенатl= 0;ду. Якщо такі лікарські засоби повинні прийматись = 79; їжею, то пацієнтам потрібно ре = 82;омендувати по можливості приймати їх = 079; тим прийомо = 84; їжі, коли не виконуєтьсn= 3; введення ліксисенатl= 0;ду.

Що стосується пероральниm= 3; лікарських засобів, ефективнісm= 0;ь яких особливо залежить ві = 76; порогових концентрацo= 0;й, наприклад антибіотикo= 0;в, то пацієнта = 84; потрібно рекомендувk= 2;ти приймати такі лікарські засоби прин = 72;ймні за 1 годину до або через 4 години післ= 03; ін’єкції ліксисенатl= 0;ду.

Кишковороз&= #1095;инні лікарські форми, які містять речовини, чутливі до розщепленнn= 3; в шлунку, повинні прийматись за 1 годину до або через 4 години післ= 03; ін’єкції ліксисенатl= 0;ду.

Пар= ;ацетамол. Па= 088;ацетамол використовm= 1;вався як модель лікарськогl= 6; засобу для оцінки впливу лікс = 80;сенатиду на спорожненнn= 3; шлунка. Після однократноk= 5;о прийому парацетамоl= 3;у в дозі 1000 мг AUC та= t_1/2 парацетамоl= 3;у залишалися незміненимl= 0; незалежно від часу прийому препарату (д= 086; або після ін’єкції ліксисенатl= 0;ду). При застосу = 74;анні препарату через 1 годину до аб= 086; через 4 години післ= 03; введення 10 мкг ліксисе = 85;атиду C_max парацетамоl= 3;у зменшувалаl= 9;ь на 29 % і 31 % відповідно, = 072; медіана t_max збільшувалk= 2;сь на 2,0 і 1,75 години відповідно. Прогнозуєтn= 0;ся, що при введенні ліксисенатl= 0;ду в підтримую = 95;ій дозі 20 мкг буде спостерігаm= 0;ись ще більше зростання t_{max
і зниження C_{max<=
/sub>
парацетамоl=
3;у.}}

При прийомі парацетамоl= 3;у за 1 годину до введення ліксисенатl= 0;ду C_max і t_max парацетамоl= 3;у не змінювалисn= 0;.

З огляду на наведені результати необхіднісm= 0;ь у корекції дозування парацетамоl= 3;у відсутня, ал= 077; подовження tmax, яке спостерігаl= 3;ось, коли парацетамоl= 3; приймався через 1–4 години післ= 03; введення ліксисенатl= 0;ду, потрібно враховуватl= 0;, коли для ефективносm= 0;і необхідний швидкий початок дії.

Пер= ;оральні контрацептl= 0;ви. Од= 085;ократний прийом пероральноk= 5;о контрацептl= 0;ву (етинілестр = 72;діолу 0,03 мг / левоноргесm= 0;релу 0,15 мг) за 1 годину до аб= 086; через 11 годин після введення 10 мкг ліксисенатl= 0;ду не впливав н= 072; C_max, AUC, t_1/2 і t_max етинілестрk= 2;діолу та левоноргесm= 0;релу.

Прийом пероральноk= 5;о контрацептl= 0;ву через 1 годину або через 4 години післ= 03; введення лі = 82;сисенатиду не впливав н= 072; AUC і t_1/2 етинілестрk= 2;діолу та левоноргесm= 0;релу, хоча C_max етинілестрk= 2;діолу знижуваласn= 0; на 52 % і 39 % відповідно, Cmax левоноргесm= 0;релу знижуваласn= 0; на 46 % і 20 % відповідно, = 072; медіана t_max збільшувалk= 2;сь на 1–3 години. Т= ;аке зниження C_max має обмежен = 91; клінічну значущість, = 110; необхіднісm= 0;ь у корекції дозування пероральниm= 3; контрацептl= 0;вів відсутня.=

Ато= ;рвастатин. Пр= 080; супутньому застосуванl= 5;і ліксисенатl= 0;ду в дозі 20 мкг та аторвастатl= 0;ну в дозі 40 мг, якo= 0; приймались вранці впродовж 6 днів, експоз= 080;ція аторвастатl= 0;ну не змінюваласn= 3;, тоді як C_max знижуваласn= 0; на 31 %, а t_max подовжувавl= 9;я на 3,25 години. =

Такого збільшення tmax не спостерігаl= 3;ось у разі, коли аторвастатl= 0;н приймався ввечері, а лі&#= 1082;сисенатид вводився вранці, але AUC o= 0; C_max аторвастатl= 0;ну при цьому збільшувалl= 0;сь на 27 % і 66 % відповідно.

Ці зміни не n= 8; клінічно значущими, тому необхі = 76;ності у корекції дозування аторвастатl= 0;ну при його супутньому застосуванl= 5;і з ліксисена = 90;идом немає.

Вар= ;фарин та інші похідні кумарину. При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і варфарину в дозі 25 мг та багатократl= 5;ому введенні ліксисенатl= 0;ду в дозі 20 мкг не відмічалосn= 3; жодного впливу на AUC або МНВ (міжнародне нормалізовk= 2;не відношення), тоді як C_max знижуваласn= 0; на 19 %, а t_max подовжувавl= 9;я на 7 годин.

З огляду на ці дані необхідносm= 0;і у корекції дозування варфарину при його супутньому застосуванl= 5;і з ліксисенатl= 0;дом немає; однак на початку т= 072; при завершенні лікування л= 10;ксисенатид&#= 1086;м у пацієнтів, які приймають в = 72;рфарин і/або інші похідні кумарину, рекомендуєm= 0;ься здійснюватl= 0; частий моніторинг МНВ.

Диг= ;оксин. Пр= 080; супутньому застосуванl= 5;і ліксисенатl= 0;ду в дозі 20 мкг та дигоксину в = 076;озі 0,25 мг у рівноважноl= 4;у стані AUC дигоксину н = 77; змінювалас&= #1100;. При цьому t_max дигоксину збільшився на 1,5 години, а Cmax зменшилась на 26 %.

З огляду на ці дані необхідносm= 0;і у корекції дозування дигоксину при його супутньому застосуванl= 5;і з ліксисенатl= 0;дом немає.

Рам= ;іприл. Пр= 080; супутньому застосуванl= 5;і ліксисенатl= 0;ду в дозі 20 мкг і раміприлу в дозі 5 мг впродовж 6 днів AUC раміприлу збільшиласn= 0; на 21 %, тоді як C_max зменшилась на 63 %. При цьому AUC і C_max активного метаболіту (раміприлат = 91;) не змінювал = 80;сь. Значення t_max раміприлу і раміприлатm= 1; збільшилосn= 0; приблизно н = 72; 2,5 години.

З огляду на ці дані необхідносm= 0;і у корекції дозування раміприлу при його супутньому застосуванl= 5;і з ліксисенатl= 0;дом немає.

Особливост&= #1110; застосуванl= 5;я.

Прост= ;ежування=

З метою покращення = 87;ростежуван&#= 1085;я біологічниm= 3; лікарських засобів слі = 76; чітко фіксувати назву та номер серії введеного лікарськогl= 6; засобу в медичній документацo= 0;ї пацієнта.=

Цукро= ;вий діабет 1 типу

Препарат Соліква не с= 083;ід застосовувk= 2;ти пацієнт = 72;м з цукровим діабетом 1 типу або для &#= 1083;ікування діабетичноk= 5;о кетоацидозm= 1;.

= Зміна місця ін’єк = 94;ії <= /p>
Паціє= ;нтів необхідно попередити про необхід = 85;ість постійно змінювати місце ін’єк = 94;ії, щоб зменшит = 80; ризик розвитку ліподистроm= 2;ії та амілоїдозу шкіри. Існує потенційниl= 1; ризик затримки абсорбції інсуліну та погіршення глікемічноk= 5;о контролю пі = 89;ля ін’єкцій інсуліну в місцях цих реакцій. Пов= 110;домляється, що зміна місця ін’єкції на нову анатомічну = ділянку шкіри призводить до гіпоглікемo= 0;ї. Рекомендуєm= 0;ься проводити моніторинг = 88;івня глюкози в крові після зміни місця введення, і можна врахувати коригуваннn= 3; дози антидіабетl= 0;чних препаратів.

Гіпогл&#= 1110;кемія

Гіпоглікем&= #1110;я була небажаною реакцією, пр= 086; яку повідомлялl= 6;сь найчастіше при лікуван = 85;і препаратом Соліква (див. розділ «Побічні реакції»). Гі&#= 1087;оглікемія може виникати, як= 097;о доза препар = 72;ту Соліква є вищою, ніж необхідна.=

Фактори, які підвищують схильність до виникнен = 85;я гіпоглікемo= 0;ї, вимагають особливо ретельного моніторингm= 1; та можуть призводити до необхідносm= 0;і в корекції дозування препарату. Д= 086; таких факторів належать:=

-&nb= sp;           зміна ділянки ін’єкції,=

-&nb= sp;           збільшенн= 03; чутливості до інсуліну (наприклад, при усуненн= 10; стресових факторів),

-&nb= sp;           незвичне, надмірне аб = 86; тривале фізичне нав = 72;нтаження,

-&nb= sp;           супутнє захворюванl= 5;я (наприклад таке, що супр&#= 1086;воджується блюванням, діареєю),

-      =       недостатн= 08; харчування,

-&nb= sp;           пропуск прийому їжі,

-&nb= sp;           вживання алкоголю,=

-&nb= sp;           деякі некомпенсоk= 4;ані ендокринні розлади (наприклад гіпотиреоз та недостатніl= 9;ть передньої частки гіпофіза чи кори наднир = 82;ових залоз),

-&nb= sp;           одночасне застосуванl= 5;я деяких інши = 93; лікарських засобів (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»),

-&nb= sp;           при застосуванl= 5;і ліксисенатl= 0;ду і/або інсулі= 085;у в комбінаці= 11; з препаратамl= 0; сульфонілсk= 7;човини може підвищуватl= 0;сь ризик виник = 85;ення гіпоглікемo= 0;ї, у зв’язку з чим препара = 90; Соліква не с= 083;ід застосовувk= 2;ти в комбінаці= 11; з препаратамl= 0; сульфонілсk= 7;човини.

Дозування п= репарату Соліква пот = 88;ібно підбирати і = 85;дивідуальн&#= 1086;, з урахуванняl= 4; клінічної відповіді, а його титрув = 72;ння здійснюватl= 0; відповідно до потреби пацієнта в інсуліні (див. розділ «Спосіб застосуванl= 5;я та дози»).

Гостри&#= 1081; панкреатит

Застосуван&= #1085;я агоністів рецепторів до глюкагон = 86;подібного пептиду-1 (ГПП-= 1) асоціюєтьсn= 3; з ризиком розвитку гострого па = 85;креатиту. Повідомлялl= 6;сь про невелик = 91; кількість в = 80;падків гострого панкреатитm= 1; на фоні заст= 086;сування ліксисенатl= 0;ду, хоча причин = 85;о-наслідков&= #1086;го зв’язку з прийомом препарату в = 89;тановлено не було. Пацієнтів п = 86;трібно проінформуk= 4;ати про характерні симптоми гострого панкреатитm= 1;, такі як постійний сильний біл= 00; в животі. У разі підозр = 80; на панкреатит застосуванl= 5;я препарату Соліква необхідно п = 88;ипинити; якщо гостри = 81; панкреатит підтверджуn= 8;ться, ліксисенатl= 0;д призначати більше не можна. Потрі= 073;но дотримуватl= 0;сь обережностo= 0; при призначеннo= 0; препарату пацієнтам з наявністю панкреатитm= 1; в анамнезі.

Тяжке захворюванl= 5;я шлунково-ки = 96;кового тракту

Застосуван&= #1085;я агоністів рецепторів до ГПП-1 може б= ути асоційованk= 7; з небажаним = 80; реакціями з боку шлунково-ки = 96;кового тракту. Не досліджуваl= 3;ось застосуванl= 5;я препарату Соліква пацієнтам і = 79; тяжкими шлунково-ки = 96;ковими захворюванl= 5;ями, включаючи т= 03;жкий гастропареk= 9;, у зв’язку з чим застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу Солі = 82;ва таким пацієнтам н = 77; рекомендуєm= 0;ься.

Тяжке порушення функції нирок

Терапевтич&= #1085;ий досвід застосуванl= 5;я препарату пацієнтам і = 79; тяжким порушенням функції нирок (кліренс кре= 072;тиніну менше 30 мл/хв) та при термінальнo= 0;й стадії хвороби нирок відсутній. Застосуванl= 5;я препарату пацієнтам і = 79; тяжким порушенням функції нирок та при термінальнo= 0;й стадії хвороби нирок не рекомендуєm= 0;ься (див. розділи «Спосіб застосуванl= 5;я та дози» і «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;. Фармакокінk= 7;тика»).

Одноча&#= 1089;не застосуванl= 5;я інших лікарських = 79;асобів

Сповільнен&= #1085;я спорожненнn= 3; шлунка, зумовлене застосуванl= 5;ям ліксисенатl= 0;ду, може зменшувати швидкість абсорбції лікарських засобів, що приймаютьсn= 3; перорально. = 055;репарат Соліква пот = 88;ібно застосовувk= 2;ти з обережністn= 2; пацієнтам, що отримуют= 00; лікарські засоби, для яких є необх= 110;дною швидка абсорбція в шлунково-ки = 96;ковому тракті, які вимагають ретельного клінічного моніторингm= 1; або які мают= 100; вузький терапевтичl= 5;ий індекс. Конкретні р = 77;комендації стосовно прийому таких лікар = 89;ьких засобів наведено в розділі «Вз = 72;ємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій».

Дегідр&#= 1072;тація

Пацієнтам, що отримуют= 00; препарат Соліква, необхідно повідомлятl= 0; про потенці = 81;ний ризик дегідратацo= 0;ї, пов’язаний = 79; небажаними реакціями з боку шлунко = 74;о-кишкового тракту, і сто&#= 1089;овно таких пацієнтів п = 86;трібно вживати заходів для запобіганнn= 3; гіповолеміo= 1;.

Утворе&#= 1085;ня антитіл

Застосуван&= #1085;я препарату С = 86;ліква може призводити до утворенн= 03; антитіл до інсуліну гларгіну і/або ліксисенатl= 0;ду. У рідкісних випадках наявність таких антитіл мож = 77; зумовлюватl= 0; необхіднісm= 0;ь в корекції дозування препарату С = 86;ліква з метою усунення схильності до розвитку гіпер- або гіпоглікемo= 0;ї.

Уникне&#= 1085;ня помилок в застосуванl= 5;і лікарськогl= 6; засобу

Пацієнти повинні бут = 80; проінструкm= 0;овані щодо необхі = 76;ності обов’язковl= 6;ї перевірки маркування шприц-ручки перед кожно= 02; ін’єкцією д = 83;я уникнення випадкової плутанини між двома різними дозуваннямl= 0; препарату Соліква та плутанини з іншими ін’єкційниl= 4;и протидіабеm= 0;ичними лікарськимl= 0; засобами.=

Для уникнення помилок в дозуванні т = 72; потенційноk= 5;о передозуваl= 5;ня ні пацієнти, ні медичні працівники ніколи не повинні використовm= 1;вати шприц для за= 073;ору лікарськогl= 6; засобу з картриджа шприц-ручки.

Проти= ;діабетичні лікарські засоби, заст= 086;сування яких у комбінації = 79; препаратом Соліква не д= 086;сліджувало&= #1089;ь

Застосуван&= #1085;я препарату С = 86;ліква не досліджуваl= 3;ось в комбінаці= 11; з інгібітор = 72;ми дипептидилl= 7;ептидази-4 (ДПП-4), препаратамl= 0; сульфонілсk= 7;човини, глінідами т = 72; піоглітазоl= 5;ом.

Подорож

Щ&= #1086;б уникнути помилок у до= 079;уванні та можливих передозуваl= 5;ь при переход= 10; на інший часовий поя = 89;, пацієнту пе = 88;ед поїздкою слід проконсульm= 0;уватися з лікарем.

Допомі&#= 1078;ні речовини

Цей лікарський засіб містить менше 1 ммоль &= #1085;атрію (23 мг) на одну дозу, тобто можна вважа = 90;и, що він практ= 080;чно не містить натрію.

Цей лікарський засіб містить метакрезол, який може спричинити алергічні реакції.

Застосува= 085;ня у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Препарат Соліква не рекомендуєm= 0;ься застосовувk= 2;ти жінкам репр = 86;дуктивного віку, які не використовm= 1;ють засоби контрацепцo= 0;ї.

Ваг= ;ітність. Не існує клінічного досвіду застосуванl= 5;я препарату Соліква вагітними жінками. Не існує клінічних даних, отриманих у ході контрольовk= 2;них клінічних дослідженнn= 3;х, стосовно застосуванl= 5;я препарату Соліква, інсуліну гларгіну аб = 86; ліксисенатl= 0;ду у період вагітності. Великий обсяг даних щодо застосуванl= 5;я інсуліну гларгіну ва = 75;ітними жінками (біл= 100;ше 1000 випадків вагітності) = 074;казує на те, що інсулін гларгін не м= 072;є специфічниm= 3; небажаних впливів на перебіг вагітності, = 072; також не спричинює а = 85;і вад розвитк = 91; у плода/новон = 72;родженого, ані токсичного впливу на нього. Дослі= 076;ження на лаборато = 88;них тваринах не виявили ознак вплив = 91; інсуліну гларгіну на репродуктиk= 4;ну систему.

Не існує належних даних щодо застосуванl= 5;я ліксисенатl= 0;ду вагітним жінкам. Результати досліджень на тваринах = 089;відчать про наявність токсичного впливу лікс = 80;сенатиду на репродуктиk= 4;ну систему (див. розділ «Фармаколоk= 5;ічні властивостo= 0;. Доклінічні дані з безпеки»).

Препарат Со= ліква не слід застосовувk= 2;ти під час вагітності. Якщо пацієнтка п = 83;анує вагітність або вагітність вже настала, лікування препаратом = 57;оліква необхідно припинити.=

Год= ;ування груддю. Невідо&#= 1084;о, чи інсулін гларгін або = 083;іксисенати&= #1076; екскретуєтn= 0;ся в грудне мол= 086;ко у людини. Препарат Со = 83;іква не слід застосовувk= 2;ти під час годування груддю.

Реп= ;родуктивна функція. Дослід&= #1078;ення на лабораторнl= 0;х тваринах не = 074;иявили безпосередl= 5;ього шкідливого = 74;пливу ліксисенатl= 0;ду чи інсуліну гларгіну на репродуктиk= 4;ну функцію.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Препарату С= оліква не впливає або має незначний вплив на здатність керувати тр = 72;нспортними засобами аб = 86; працювати з іншими механізмамl= 0;. Здатність пацієнта до концентрацo= 0;ї уваги та швидкість його реакці= 11; можуть порушуватиl= 9;ь внаслідок виникнення гіпоглікемo= 0;ї чи гіперглікеl= 4;ії або, наприклад, внаслідок зорових розладів. Це може бути небезпечниl= 4; у ситуаціях, коли ці якості є особливо важливими (наприклад, п&#= 1110;д час керування транспортнl= 0;м засобом або роботи з інш= 080;ми механізмамl= 0;).

Пацієнтам необхідно порадити вживати необхідних запобіжних заходів з метою уникнення гіпоглікемo= 0;ї під час керу= 074;ання транспортнl= 0;м засобом або роботі з інш= 080;ми механізмамl= 0;. Це є особлив= 086; важливим дл= 03; тих пацієнтів, у яких перші ознаки розвитку гі = 87;оглікемії є слабко вираженими або взагалі відсутні, а також для ти= 093; хворих, у яких часто виникає гіп = 86;глікемія. Необхідно ретельно зважувати, ч= 080; варто сідат = 80; за кермо або працювати з = 110;ншими механізмамl= 0; у такому стан= 10;.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Препарат Соліква доступний у двох типах ш= 087;риц-ручок з різними опціями доз = 91;вання, а саме шприц-&#= 1088;учка Соліква (10–40) т = 72; шприц-ручка Соліква (30–60). Відмінністn= 0; між дозуваннямl= 0; шприц-ручок пов’язана з їхніми діапазонамl= 0; дозування.=

••

Попередня терапія

Пацієнти, які раніше н&= #1077; отримували інсулін (пер&= #1086;ральні протидіабе= 090;ичні препарати а&#= 1073;о агоніст рецептора Г&#= 1055;П-1)

Інсулін гларгін (100 Од./&#= 1084;л)**
≥ 20 до < 30 Од.

Інсулін гларгін (100 Од./&#= 1084;л)**
≥ 30 до ≤ 60 Од.=

По = 95;аткова доза і тип шприц-ручки

Шп = 88;иц-ручка Соліква
(10–40)

10 поділок дозування (10 = Од./5 мкг)

20 поділок дозування (20 = Од./10 мкг)*

Шп = 88;иц-ручка Соліква
(30–60)

30 поділок дозування (30 = Од./10 мкг)*

* Одиниць інсуліну гларгіну (100 Од= ;./мл) / мікрограм ліксисенатl= 0;ду.

** Якщо застосовувk= 2;вся інший базальний інсулін:

•      = При застосуванl= 5;і базального інсуліну дв = 72; рази на добу &#= 1072;бо інсуліну гларгіну (300 О&= #1076;./мл) попередня загальна добова доза повинна бут = 80; знижена на 20 % при виборі початкової дози препар = 72;ту Соліква.

•      = При застосуванl= 5;і будь-якого іншого база = 83;ьного інсуліну по = 90;рібно застосовувk= 2;ти таке ж правило, як для інсулін = 91; гларгіну (100 Од= ;./мл).

Максимальн&= #1072; добова доза становить 60 одиниць інсуліну гларгіну та 20 мкг ліксисенатl= 0;ду, що відповідає 60 поділкам дозування.=

Ін’єкцію препарату С = 86;ліква потрібно здійснюватl= 0; один раз на добу в межах однієї години пере = 76; їдою. Бажано, щоб прандіальнk= 2; ін’єкція виконувалаl= 9;ь перед одним = 110; тим самим прийомом їж= 10; щодня після того, як пацієнт обере найбільш зручний для себе прийом їжі.

Тит= ;рування дозування. Препа= ;рат Соліква пот = 88;ібно вводити відповідно до індивідуалn= 0;них потреб пацієнта в інсуліні. Контроль глікемії рекомендуєm= 0;ься оптимізуваm= 0;и шляхом коре = 82;ції дозування н = 72; підставі рівнів глюк = 86;зи в плазмі крові натще (див. розділ «&= #1060;армакодина= ;міка»). Під час переведеннn= 3; на цей препарат та впродовж перших тижнів післ= 03; цього рекомендуєm= 0;ься здійснюватl= 0; ретельний моніторинг рівнів глюкози.

••••П&= #1088;епарат Соліква слі = 76; вводити шляхом підш = 82;ірної ін’єкції в ділянку живота, дельтоподіk= 3;ного м’яза або стегна.

Місця для ін’єкцій по = 90;рібно змінювати в межах одніє= 11; анатомічноo= 1; ділянки (живота, дельтоподіk= 3;ного м’яза або стегна) від однієї ін’єкції до іншої з мето= 102; зменшення ризику виникнення ліподистроm= 2;ії та/або шкірного амілоїдозу (= 076;ив. розділ «Особливос= ;ті застосуванl= 5;я» та «i= 5;обічні реакції»).

Пацієнти повинні бут = 80; проінструкm= 0;овані про постійн = 91; необхіднісm= 0;ь використанl= 5;я нової голки. Повторне використанl= 5;я голки інсуліновоo= 1; шприц-ручки збільшує ризик її блокування, що може призводити = 76;о введення недостатньl= 6;ї або надмірної д = 86;зи препарату.

Препарат Со= ліква не дозволяєтьl= 9;я відбирати з картриджа попередньо наповненої = 96;приц-ручки у шприц, оскільки це може призвести д = 86; тяжкого передозуваl= 5;ня (див. розділ «&= #1054;собливі застереженl= 5;я при використанl= 5;і препарату»).

Особли&#= 1074;і застереженl= 5;я при використанl= 5;і препарату<= /span>

Перед першим застосуванl= 5;ям шприц-ручку = 087;отрібно витягнути з холодильниl= 2;а та потримат = 80; при температурo= 0; не вище 25 °C впродовж 1–2 годин.

Перед викор= истанням перевіряютn= 0; картридж шприц-ручки. Його можна в= 080;користовув&= #1072;ти лише тоді, коли в ньому &#= 1084;іститься прозорий безбарвний розчин, який за консистенцo= 0;єю нагадує вод = 91;, без видимих твердих частинок.=

Препарат Соліква не можна змішувати з будь-яким іншим інсуліном або розводити. При змішува = 85;ні або розведенні може змінитись п = 88;офіль дії препарату в часі; крім цього, змішу= 074;ання з іншими препаратамl= 0; може призве = 89;ти до утворенн= 03; осаду.

Перед кожною ін’єкцією завжди необхідно п= 10;д’єднувати нову голку. Повторно використовm= 1;вати голки не можна. Паціє= нт повинен утилізовувk= 2;ти голку після кожної ін’єкції.

У випадку блокування голки пацієнтам необхідно дотримуватl= 0;сь рекомендацo= 0;й, описаних у К= 056;ОЦІ 3 Інструкцій з використанl= 5;я (див. нижче).

Порожні шприц-ручки = 074; жодному раз= 10; не можна використовm= 1;вати повторно, вони повинн= 10; бути належним чином утилізованo= 0;.

Якщо Вам здається, що шприц-ручка пошкоджена, не використовm= 1;йте її. Візьміть нову. Не нама&#= 1075;айтеся самостійно полагодити шприц-ручку.

Для запобіганнn= 3; можливої передачі захворюванn= 0; кожна шприц-ручка = 087;овинна використовm= 1;ватись тільки одни = 84; пацієнтом.=

Перед кожною ін’єкцією потрібно завжди пере = 74;іряти етикетку, що= 073; уникнути плутанини між препаратом = 57;оліква та іншими ін’єкційниl= 4;и протидіабеm= 0;ичними лікарськимl= 0; засобами, включаючи два різні типи шприц-ручок = 079; препаратом = 57;оліква (див. розділ «&= #1054;собливості застосуванl= 5;я»).

Перед засто= суванням препарату С = 86;ліква слід уважно прочитати р = 86;зділ «Інструкціn= 3; з використанl= 5;я шприц-ручки Соліква».=

Важлив&#= 1072; інформація щодо викори = 89;тання шприц-ручки Соліква

• = ; Шприц-руч= 082;а призначена особисто Ва = 84; і не слід передавати її іншим особам.

• = ; Не можна використовm= 1;вати шприц-ручку = 091; разі її пошкодженнn= 3; або при наявності сумніву щод = 86; правильносm= 0;і її функціонувk= 2;ння.

• = ; Завжди слід проводити тест на безпеку.

• = ; Завжди необхідно мати запасн = 91; шприц-ручку = 110; запасні голки на випадок втрати або пошкодженнn= 3; основного набору.

Що потрібно знати для проведення ін’єкції<= /u>

•      = Пере&= #1076; використанl= 5;ям шприц-ручки слід запита = 90;и свого лікар= 03; або медсестру, я= 082; робиться ін’єкція.=

•      = Якщо = у Вас є які-небудь складнощі з використанl= 5;ям шприц-ручки, наприклад, через пробл = 77;ми з боку зору, зверніться за допомого= 02;.

•      = Пере&= #1076; використанl= 5;ям шприц-ручки слід перечитати цю інструкц= 10;ю. У разі недот= 088;имання цих настано = 74; Ви можете отримати надто висок = 91; або низьку дозу препарату.=

Додаткові речі, які будуть потрібні пр = 80; введені цього препарату:=

• = ; нова стерильна голка (дивіться КРОК 2);

• = ; змочений спиртом тампон;

• = ; стійкий для проколюванl= 5;я контейнер д = 83;я використанl= 0;х голок та шприц-ручок.

ІНСТРУКЦІ= 071;

з використанl= 5;я шприц-ручки Соліква=

Тр = 80;мач картриджу

Поршень*

Шкала

Покажчик дози

Ковпачок шприц-ручки=

Кнопка для виконання ін'єкції

Пе = 88;емикач для вибору дози

Назва препарату

Шк = 72;ла

Гумова перемичка

* Порш = 77;нь не буде видно, доки Ви не введет= 077; декілька до = 79;.

КРО= ;К 1. Перевірте свою шприц-ручку.

Щонайменше за 1 годину до проведення ін’єкцій вийміть нов = 91; шприц-ручку = 079; холодильниl= 2;а. Введення холодного препарату є більш боліс = 85;им.

A.&n= bsp;     Пере&= #1074;ірте назву препарату і дату закінч = 77;ння терміну придатностo= 0; на етикетці шприц-ручки.

•••

B.&n= bsp;      Знім&= #1110;ть ковпачок зі шприц-ручки.

С. Впевніться = 91; тому, що препарат є прозорим.=

Не використов= уйте шприц-ручку= ;, якщо розчин препарату є мутним на вигляд, забарвлени= м або містить часточки.

КРО= ;К 2. Приєднайте нову голку.

••

<= /p>
В. Тримайте голку прямо = 110; закрутіть ї= 11; на шприц-руч= 082;у до закріпленнn= 3;. Не закручуйте голку занадто сильно.

<= /p>

С. Зніміть зовнішній ковпачок з голки. Збережіть й = 86;го – він знадобитьсn= 3; пізніше.

D.    Зніміть внутрішній ковпачок голки та вик= 080;ньте його.

<= /p>
Корист&#= 1091;вання голками

Поводьтеся з голками з обережністn= 2; – це необхідн = 86;, щоб запобігти уколам голкою і перехресноl= 4;у інфікуваннn= 2;.

КРО= ;К 3. Виконайте тест на безпеку.

Завжди виконуйте тест на безпеку перед кожно= 02; ін’єкцією – це необхідн = 86;, щоб:
••A.&n= bsp; Оберіть 2 поділ = 82;и дозування, обертаючи перемикач для вибору дози, поки по&#= 1082;ажчик дози не буде вказувати н = 72; риску «2».=

B.&n= bsp; Натисніть кнопку для в= 080;конання ін’єкції до упору.

Якщо з кінчика голки буде виходити ро = 79;чин препарату, Ваша шприц-ручка працює правильно. Перемикач для вибору дози повернетьсn= 3; у положення «0».

Якщ= ;о розчин препарату н = 77; виходить:=

•• замі&= #1085;іть голку (див. КРОК 6 і КРОК 2);

- післ&= #1103; цього виконайте тест на безп= 077;ку повторно (КРОК 3).

•••••A.&n= bsp; Впевнітьс= 03; утому, що голка приєднана д = 86; шприц-ручки = 110; що покажчик дози вказує на «0».

B.&n= bsp; Обертайте перемикач для вибору дози, поки по&#= 1082;ажчик дози не буде вказувати н = 72; потрібну Ва = 84; дозу.

•      =             &nb= sp; Якщо Ви повернет = 77; перемикач далі, ніж Вам потрібно, Ви можете повернути його у зворо= 090;ному напрямку.=

• &= nbsp;         Як= що у Вашій шприц-ручці залишилося недостатньl= 6; одиниць для Вашої дози, перемикач д = 83;я вибору дози зупиниться після набор = 91; тієї кількості одиниць, що залишилися = 74; шприц-ручці.

•    &nbs= p;      Якщо Ви не можете набрати повну дозу, призначену Вам, використайm= 0;е нову m= 6;приц-ручку або введіть стільки под= 10;лок дозування, скільки залишилося, = 072; решту дози введіть з нової шприц-ручки. В цьому і тільки в цьому випад = 82;у дозволяєтьl= 9;я вводити часткову до = 79;у менше ніж 30 по= ділок дозування. Для того щоб &#= 1079;авершити отримання Вашої дози, завжди використовm= 1;йте іншу шприц-ручку = 079; препаратом = 57;оліква (30–60), а не будь-яку інш= 091; шприц-ручку.

Як зчитувати дані у вікні відображенl= 5;я дози

•      =       Не використовm= 1;йте шприц-ручку, якщо Ваша од= 085;ократна доза становить менше 30 поді= 083;ок дозування – ці поділки д= 086;зування позначені білими цифрами на чорному фон= 10;.

Кіл= ;ькість одиниць препарату у Вашій шприц-= 088;учці

••••••A.      Оберіть місце для виконання і = 85;’єкції відповідно до рисунка, наведеного = 85;ижче.

B.      = Введіть голку собі у шкіру так, як Вам показув = 72;в Ваш лікар аб= 086; медична сестра.

•

C.      Покладіть великий палець руки на кнопку дл= 103; виконання ін’єкції. Після цього натисніть ї= 11; до упору і ут&#= 1088;имуйте в такому положенні.=

•

D.      Утримуйте кнопку для виконання і = 85;’єкції в натиснуто = 84;у положенні і після того, як Ви побачите у в= 110;кні відображенl= 5;я дози «0», повільно порахуйте д = 86; 10.

Це необхідно для того, щоб впевнитися = 74; отриманні повної дози препарату<= /span>

E.      = Після утримання кнопки і повільного рахування д = 86; 10 відпустіть кнопку для виконання і = 85;’єкції. Після цього витягніть голку зі шкі= 088;и.

КРО= ;К 6. Від’єднайтk= 7; голку.

••A.      Візьміть зовнішній ковпачок голки за йог= 086; найширшу частину. Тримайте голку прямо = 110; введіть її у зовнішній ковпачок голки. Після цього міцно притисніть їх один до одного.

•

B.      = Візьміть зовнішній ковпачок голки за йог= 086; найширшу частину та стисніть його у цьому місці. Іншою руко= 102; поверніть шприц-ручку декілька разів для ві= 076;’єднання голки.

•

C.      Викиньте використанm= 1; голку у стійкий до п= 088;околювань контейнер або відповідно до рекоменд = 72;цій Вашого лікаря чи місцевого у = 87;овноважено&#= 1075;о органу.

D.      Надягніть ковпачок шприц-ручки назад на шпр= 080;ц-ручку.

•

Інс= ;трукції щодо зберігання.

&= #1055;еред першим використанl= 5;ям шприц-ручки зберігати у холодильниl= 2;у при температурo= 0; +2 °С - +8 °С у захищеному від світла місці. Не заморожуваm= 0;и.

Після першого використанl= 5;я шприц-ручку слід зберігати не більше 28 днів при кімнатній температурo= 0; нижче 25 °С у захищеному від світла місці.

Не кладіть Ваш = 91; шприц-ручку назад у холодильниl= 2;.

Після кожної ін’єкції на шприц-ручку слід знову н= 072;дягати ковпачок з метою захисту від світла. &= #1053;е можна збері = 75;ати шприц-ручку = 079; прикріпленl= 6;ю до неї голко= 102;.

Експлуа = 90;ація.

Зі шприц-ручко= 02; слід поводи = 90;ися з обережністn= 2;. Якщо Вам здаєтьс= 03;, що шприц-ручку = 087;ошкоджено, не намагайтесn= 3; її полагодити, = 074;ізьміть нову.

Захист шпри= ц-ручки від пилу та бруду: зовнішню поверхню шприц-ручки = 084;ожна очищати, протираючи її вологою тканиною (змоченою лише водою). Не занурюйт = 77; у рідину, не промивайте = 10; не змащуйте шприц-ручку = 211; це може її пошкодити.=

Утилізація шприц-ручки: перед утилізацієn= 2; шприц-ручки зніміть з не= 111; голку. Викид= 072;йте шприц-ручку так, як реком&#= 1077;ндовано місцевими регуляторнl= 0;ми органами.

Діти. Безпека та k= 7;фективніст= 100; препарату Соліква для лікування дітей (віком до 18 років) не встановленo= 0;. Дані з цього приводу відсутні.=

Передозув= 072;ння.

У разі введення більшої доз = 80; препарату Соліква, ніж вимагалось, можуть вини = 82;нути небажані реакції у вигляді гіпоглікемo= 0;ї та розладів = 079; боку шлунково-ки = 96;кового тракту.

Епізоди гіпоглікемo= 0;ї легкого ступеня, як п&#= 1088;авило, можуть бути усунені пероральниl= 4; прийомом вуглеводів. Може виникнути необхіднісm= 0;ь у корекції дозування лікарськогl= 6; засобу та у внесенні змін у режим харчування чи фізичної активності.

Більш тяжкі епізоди гіпоглікемo= 0;ї, які супроводжуn= 2;ться комою, судомами аб = 86; неврологічl= 5;ими порушеннямl= 0;, вимагають внутрішньоl= 4;’язового/пі&#= 1076;шкірного введення глюкагону або внутрішньоk= 4;енного введення концентровk= 2;ного розчину глю = 82;ози. Оскільки гіпоглікемo= 0;я може виникнути повторно навіть післ= 03; очевидного покращення клінічного стану пацієнта, необхіднимl= 0; заходами можуть бути тривалий прийом вуглеводів та спостере = 78;ення за станом па= 094;ієнта.

У разі виникнення небажаних реакцій з боку шлунково-ки = 96;кового тракту потр= 10;бно розпочати відповідну підтримуючm= 1; терапію відповідно до клінічни = 93; ознак та симптомів, щ= 086; відзначаютn= 0;ся у пацієнта.

Побічні реакції.

Побіч= ;ними реакціями, про які найчастіше повідомлялl= 6;сь під час лікування препаратом = 57;оліква, були гіпоглікемo= 0;я та розлади з боку шлунко = 74;о-кишкового тракту (див. н&= #1080;жче розділ «Опи = 89; окремих побічних реакцій»).

Побічн&#= 1110; реакції, пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям препарату, щ= 086; спостерігаl= 3;ися під час клінічних досліджень, наводяться = 91; таблиці 5 за категоріямl= 0; «Система-Ор = 75;ан-Клас» у порядку зменшення частоти вин = 80;кнення (дуже часто: ≥ l/10; часто: віk= 6; ≥ 1/100 до < 1/10; нечасто: від ≥ 1/1000 до < 1/100; рідко: від ≥ 1/10 000 до < 1/1000; дуже рідко: < 1/10 000; частота невідома: неможливо оцінити за н= 072;явними даними). = 59; межах кожно= 11; групи частоти побічні реа = 82;ції наведено в порядку зменшення ступеня їхн= 00;ої серйозностo= 0;.

&= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;           &nbs= p;            &= nbsp;      Табл = 80;ця 5

Катего= рії «Система-Ор&#= 1075;ан-Клас» MedDRA

Дуже часто

Част = 86;

Неча = 89;то

Рідк = 86;

Част = 86;та невідома

Інфе = 82;ційні та паразитарн= 110; захворюван= 085;я

<= /p>

<= /p>

Назо = 92;арингіт

Інфе = 82;ція верхніх дихальних шляхів

<= /p>

<= /p>

Розл = 72;ди з боку імунної системи

<= /p>

<= /p>

Кроп = 80;в’янка

<= /p>

<= /p>

Мета = 73;олічні та аліментарн= 110; розлади

Гіпо = 75;лікемія

<= /p>

<= /p>

<= /p>

<= /p>

Розл = 72;ди з боку нервової си&#= 1089;теми

<= /p>

Запа = 84;орочення

Голо = 74;ний біль

<= /p>

<= /p>

Розл = 72;ди з боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту

<= /p>

Нудо = 90;а

Діар = 77;я

Блюв = 72;ння

Дисп = 77;псія

Біль = 074; животі

Спов= 10;льнення спорожненн= 103; шлунка

<= /p>

Розл = 72;ди з боку шкіри та підшкірних тканин

<= /p>

<= /p>

<= /p>

Шкірни= й амілоїдоз

Ліпо = 76;истрофія

Зага = 83;ьні розлади та реакції в місці введення препарату

<= /p>

Реак = 94;ії в місці ін’єкції

Підв = 80;щена втомлювані= 089;ть

<= /p>

<= /p>

Опис ок&= #1088;емих побічних ре = 72;кцій

Гіп= ;оглікемія. В таблиці 6 наведено дані про частоту задокументl= 6;ваної симптоматиm= 5;ної гіпоглікемo= 0;ї (≤ 3,9 ммоль/л) тk= 2; тяжкої гіпоглікемo= 0;ї при застосуванl= 5;і препарату С = 86;ліква та препарат = 91; порівняння.

Таблиця 6

Побіч= ;ні реакції у вигляді задокументl= 6;ваної симптоматиm= 5;ної гіпоглікемo= 0;ї або тяжкої гіпоглікемo= 0;ї

Пацієнт&#= 1080;, які раніше не отримували інсулін

Перехід від базального інсуліну

Пе&= #1088;ехід від агоніст&#= 1072; рецепторів ГПП-1***<= o:p>

<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk105412689'>

Препара&#= 1090; Соліква

Інсулін гларгін

Ліксисе&#= 1085;атид

Препара&#= 1090; Соліква

Інсулін гларгін

Препара&#= 1090; Соліква

Аг&= #1086;ніст рецепторів ГПП-1***<= o:p>

N

469

467

233

365

365

255

256

За = 76;окументова&#= 1085;а симптомати= 095;на гіпоглікем= 110;я*=

Паці= 08;нти, у яких виникла побічна реакція, n (%)

120

(25,6 %)<= /span>

110 (23,6 %)

15

(6,4 %)

146

(40,0 %)<= /span>

155

(42,5 %)<= /span>

71

= (27,8 = %)=

6

= (2,3 = %)=

Кіль = 82;ість побічних реакцій на пацієнто-рі&#= 1082;, n

1,44

1,22

0,34

3,03

4,22

= 1,54=

= 0,08=

Тя = 78;ка гіпоглікем= 110;я**=

Кіль = 82;ість побічних реакцій на пацієнто-рі&#= 1082;, n

0

< 0,01

0

0,02

< 0,01

= < 0,01=

= 0=

* Задокументl= 6;вана симптоматиm= 5;на гіпоглікемo= 0;я визначаласn= 0; як подія, під час якої тип= 086;ві симптоми гіпоглікемo= 0;ї супроводжуk= 4;ались визначеною концентрацo= 0;єю глюкози в плазмі кров= 10; ≤ 3,9 ммоль/л.<= /p>
** Тяжка симптоматиm= 5;на гіпоглікемo= 0;я визначаласn= 0; як явище, що вимагало до = 87;омоги іншої особи для активного введення вуглеводів, глюкагону або проведення = 10;нших реанімаційl= 5;их заходів.

*** Ліраглутид, ексенатид двічі на доб= 091; або із пролонговаl= 5;им вивільненнn= 3;м, дулаглутид або албіглутид.

Роз= ;лади з боку шлунково-ки = 96;кового тракту. Розлад&#= 1080; з боку шлунково-ки = 96;кового тракту (нудо= 090;а, блювання та діарея) були &#= 1087;обічними реакціями, про які част= 086; повідомлялl= 6;сь впродовж періоду лікування. У пацієнтів, які отримув = 72;ли препарат Со = 83;іква, частота пов’язаної = 79; лікуванням нудоти, діареї та блювання становила 8,4 %, 2,2 % та 2,2 % відповідно. = 055;обічні реакції у вигляді розладів з боку шлунко = 74;о-кишкового тракту переважно були легког = 86; ступеня та мали транзиторнl= 0;й характер.=

Роз= ;лади з боку імунної системи. Про алергічні реакції (кропив’янк = 72;), можливо пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям препарату С = 86;ліква, було повідомленl= 6; у 0,3 % пацієнтіk= 4;. Про випадки генералізоk= 4;аних алергічних реакцій, включаючи анафілактиm= 5;ні реакції та ангіоневроm= 0;ичний набряк, пові= 076;омлялось під час післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я інсуліну гларгіну та ліксисенатl= 0;ду.

Іму= ;ногенність. За= 089;тосування препарату С = 86;ліква може призводити до утворенн= 03; антитіл до і= 085;суліну гларгіну і/або ліксисенатl= 0;ду.

Частота випадків ут = 74;орення антитіл до інсуліну гларгіну ст = 72;новила 21,0 % та 26,2 %. Приблизно у 93 % пацієнтів відзначалаl= 9;ь перехресна реактивнісm= 0;ь антитіл до інсуліну гларгіну ст = 86;совно людського інсуліну. Частота утворення антитіл до ліксисенатl= 0;ду становила п = 88;иблизно 43 %. Ні статус антитіл до інсуліну гларгіну, ні статус анти = 90;іл до ліксисенатl= 0;ду не мали клінічно значущого впливу на бе= 079;пеку чи ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату.=

Ро = 79;лади з боку шкіри та підшкірних тканин. Ліподистр= 086;фія й шкірний амілоїдоз можуть виникати в місці ін’єкції інсулінів і призводити до затримки = 072;бсорбції інсуліну з нього. Постійне змінювання місця ін’єк = 94;ії в межах однієї ділянки тіл = 72; може допомо = 75;ти зменшити ці реакції або запобігти ї = 84; (д = 80;в. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Реа= ;кції в місці ін’єкції. У деяких пацієнтів (1,7 %), що отримували терапію, яка включала введення інсуліну, в тому числі препарату С = 86;ліква, відзначалиl= 9;ь почервонінl= 5;я, місцеве набрякання та свербінн= 03; в місці ін’єкції.=

Час= ;тота серцевих скорочень. При застосуванl= 5;і агоністів рецепторів = 43;ПП-1 повідомлялl= 6;сь про збільшення частоти сер = 94;евих скорочень; транзиторнk= 7; збільшення частоти серцевих скорочень спостерігаl= 3;ось також і в рамках деяких досліджень = 79;астосуванн&#= 1103; ліксисенатl= 0;ду. За результа = 90;ами всіх досліджень 3 фази застосуванl= 5;я препарату С = 86;ліква не призводило до збільшення середньої ч = 72;стоти серцевих скорочень.=

Повідо&#= 1084;лення про підозрюванo= 0; побічні реакції

Повід= ;омлення про побічні реакції після реєст = 88;ації лікарськогl= 6; засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношk= 7;ння користь/риз = 80;к при застосу = 74;анні цього лікар = 89;ького засобу. Медичним та фармацевтиm= 5;ним працівникаl= 4;, а також пацієнтам або їхнім за= 082;онним представниl= 2;ам слід повідомлятl= 0; про усі випадки підозрюванl= 0;х побічних ре = 72;кцій та відсутностo= 0; ефективносm= 0;і лікарськогl= 6; засобу чере = 79; автоматизоk= 4;ану інформаційl= 5;у систему з фармаконагl= 3;яду за посиланням: https://aisf.dec.= gov.ua.

&n= bsp;

Термін придатностo= 0;. 36 міся&#= 1094;ів.

Термін придатностo= 0; після першо = 75;о використанl= 5;я шприц-ручки: 28 днів.=

Збері= ;гати при температурo= 0; нижче 25 °С. Не заморожуваm= 0;и. Не охолоджуваm= 0;и. Не зберігат = 80; з прикріпле = 85;ою голкою. Зберігати шприц-ручку = 091; місці, захищ= 077;ному від джерел прямого тепла та сві= 090;ла. Піс= ля кожної ін’єкції на шприц-ручку слід знову надягати ковпачок з метою захисту від світла.<= o:p>

Умо= ;ви зберігання.

Зберігати в= недоступно = 84;у для дітей місці.

Шприц-р&= #1091;чки, що не перебуваютn= 0; у використа = 85;ні:

Збері= ;гати у холодильниl= 2;у (при температурo= 0; +2 °С - +8 °С).

Не заморожуваm= 0;и та н= ;е допускати контакту з м= 086;розильним відділенняl= 4; або накопичуваm= 5;ами холоду.<= o:p>

Зберігати шприц-ручку = 091; зовнішній картонній упаковці з метою захис = 90;у від світла.

&= #1064;приц-ручки, після першого використанl= 5;я:

Умови зберігання дивіться у розділі «Те = 88;мін придатностo= 0;».

Несумісніс&= #1090;ь.

Цей лікарський засіб не можна змішувати з = 073;удь-яким іншим інсуліном або розводити.

Упа= ;ковка.

№ 3 або № 5: по 3 мл у картриджі, вмонтованоl= 4;у в одноразов = 91; шприц-ручку; по 3 або по 5 шприц-ручок = 074; картонній коробці. Гол= 082;и в упаковку н= 077; включені.=

Кат= ;егорія відпуску. За ре = 94;ептом.

Вир= ;обник. Санофі-Аве&#= 1085;тіс Дойчланд ГмбХ.

Місцезнахо&= #1076;ження виробника т = 72; його адреса місц= 03; провадженнn= 3; діяльності.

Індуст= 088;іпарк Хьохст-Брюн= 10;нгштрассе 50, H500, H590, Н600, H750, Н785, Н790, H821, Ф = 88;анкфурт-на-М= айні, Гессен, 65926, Німеччина.

Заявник. <= /p>
ТОВ «Саl= 5;офі-Авентіс Україна», Україна.

Катего= рії «Система-Ор&#= 1075;ан-Клас» MedDRA	Дуже часто	Част = 86;	Неча = 89;то	Рідк = 86;	Част = 86;та невідома
Інфе = 82;ційні та паразитарн= 110; захворюван= 085;я	<= /p>	<= /p>	Назо = 92;арингіт Інфе = 82;ція верхніх дихальних шляхів	<= /p>	<= /p>
Розл = 72;ди з боку імунної системи	<= /p>	<= /p>	Кроп = 80;в’янка	<= /p>	<= /p>
Мета = 73;олічні та аліментарн= 110; розлади	Гіпо = 75;лікемія	<= /p>	<= /p>	<= /p>	<= /p>
Розл = 72;ди з боку нервової си&#= 1089;теми	<= /p>	Запа = 84;орочення	Голо = 74;ний біль	<= /p>	<= /p>
Розл = 72;ди з боку шлунково-ки&#= 1096;кового тракту	<= /p>	Нудо = 90;а Діар = 77;я Блюв = 72;ння	Дисп = 77;псія Біль = 074; животі	Спов= 10;льнення спорожненн= 103; шлунка	<= /p>
Розл = 72;ди з боку шкіри та підшкірних тканин	<= /p>	<= /p>	<= /p>		Шкірни= й амілоїдоз Ліпо = 76;истрофія
Зага = 83;ьні розлади та реакції в місці введення препарату	<= /p>	Реак = 94;ії в місці ін’єкції	Підв = 80;щена втомлювані= 089;ть	<= /p>	<= /p>

	Пацієнт&#= 1080;, які раніше не отримували інсулін	Перехід від базального інсуліну	Пе&= #1088;ехід від агоніст&#= 1072; рецепторів ГПП-1***<= o:p>
<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk105412689'>	Препара&#= 1090; Соліква	Інсулін гларгін	Ліксисе&#= 1085;атид	Препара&#= 1090; Соліква	Інсулін гларгін	Препара&#= 1090; Соліква	Аг&= #1086;ніст рецепторів ГПП-1***<= o:p>
N	469	467	233	365	365	255	256
За = 76;окументова&#= 1085;а симптомати= 095;на гіпоглікем= 110;я*=
Паці= 08;нти, у яких виникла побічна реакція, n (%)	120 (25,6 %)<= /span>	110 (23,6 %)	15 (6,4 %)	146 (40,0 %)<= /span>	155 (42,5 %)<= /span>	71 = (27,8 = %)=	6 = (2,3 = %)=
Кіль = 82;ість побічних реакцій на пацієнто-рі&#= 1082;, n	1,44	1,22	0,34	3,03	4,22	= 1,54=	= 0,08=
Тя = 78;ка гіпоглікем= 110;я**=
Кіль = 82;ість побічних реакцій на пацієнто-рі&#= 1082;, n	0	< 0,01	0	0,02	< 0,01	= < 0,01=	= 0=