ІНСТР= 059;КЦІЯ

дл= я медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

ДУГЛИi= 2;АКС^=
Ò

(DUGLIMAX<= /b>^=
Ò)

Склад:

діючі речовини: метформін = 91; гідрохлориk= 6; (metformin hydrochloride), глімепірид (glimepiride);

1 таблетка містить метформ= іну гідрохлориk= 6;у (пролонгова = 85;ої дії) 500 мг та глімепіридm= 1; 1 мг або метф= 086;рміну гідрохлориk= 6;у (пролонгова = 85;ої дії) 500 мг та глімепіридm= 1; 2 мг;

до&= #1087;оміжні речовини (таблетки 500 мг= ;/1 мг): натрію карбоксимеm= 0;илцелюлоза, гіпромелозk= 2;, целюлоза мікрокристk= 2;лічна, магнію стеа = 88;ат, лактози моногідрат, натрію кроскармелl= 6;за, гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072;, заліза окси = 76; червоний (Е 172);

до&= #1087;оміжні речовини (таблетки 500 мг= ;/2 мг): натрію карбоксимеm= 0;илцелюлоза, гіпромелозk= 2;, целюлоза мікрокристk= 2;лічна, магнію стеа = 88;ат, лактози моногідрат, натрію кроскармелl= 6;за, гідроксипрl= 6;пілцелюлоз= 072;, Pigment Blend РВ-51323 зелений.

Лікар= 089;ька форма. Таб= 083;етки.

Ос= новні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;:

Дуглима= ;кс^®(500 мг/1 мг): двошаро&= #1074;і, капсулоподo= 0;бної форми двооп = 91;клі таблетки з одного боку рожевого кольору, з іншого – білого, гладенькі з обох боків; допускаєтьl= 9;я мармуровісm= 0;ь;

Дуглима= ;кс^®(500 мг/2 мг): двошаро&= #1074;і, капсулоподo= 0;бної форми двооп = 91;клі таблетки з одного боку зеленого кольору, з іншого – білого, гладенькі з обох боків; допускаєтьl= 9;я мармуровісm= 0;ь.

Фармакоте= ;рапевтична група.

Антидіабе= ;тичні препарати. Комбінація пероральниm= 3; гіпоглікемo= 0;зуючих препаратів.

Код АТХ А10В D= 02.

Фарма= 082;ологічні властивостo= 0;.

Фа= 088;макодинамі&= #1082;а. =

&#= 1043;лімепірид – це речовина, що має гіпоглікемo= 0;чну активність при пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і та належить до групи похідних сульфонілсk= 7;човини. Його можна застосовувk= 2;ти при інсулін = 85;езалежному цукровому діабеті.

Вплив глімепіридm= 1; реалізуєтьl= 9;я шляхом стим = 91;ляції вивільненнn= 3; інсуліну з β-клітин підшлунковl= 6;ї залози. Як і інші похідн= 10; сульфонілсk= 7;човини, він підвищу= 08; чутливість β-клітин підшлунковl= 6;ї залози до фізіологічl= 5;ої стимуляції глюкозою. Крім того, глімепірид, як і інші похідні сульфонілсk= 7;човини, імовірно, чинить виражену позапанкреk= 2;тичну дію.

Вивіл= 100;нення інсуліну.

Сульф= 086;нілсечовин&= #1072; регулює секрецію ін = 89;уліну, закриваючи АТФ-чутливі калієві кан = 72;ли на мембрані β-клітини. Таке закриття пр = 80;зводить до деполяризаm= 4;ії клітинної мембрани, внаслідок чого відкриваютn= 0;ся кальцієві канали= і до клітин= 080; входить вел = 80;ка кількість кальцію.

Це стимулює вивільненнn= 3; інсуліну шляхом екзо = 94;итозу.

Гліме= 087;ірид з високою спорідненіl= 9;тю приєднуєтьl= 9;я до білка на мембрані β-клітин, зв’= 103;заного з АТФ-чутливи = 84; калієвим каналом, але не в тому місці, до якого зазвичай приєднуєтьl= 9;я сульфонілсk= 7;човина.

Позап= 072;нкреатична активність.

Позап= 072;нкреатична дія полягає, зокрема, у пі&#= 1076;вищенні чутливості периферичнl= 0;х тканин до інсуліну та зменшенні захоплення інсуліну печінкою.=

Перен= 077;сення глюкози з крові до периферичнl= 0;х м’язової та жирової тканин відбуваєтьl= 9;я через спеціальні транспортнo= 0; білки, локал= 110;зовані на клітинні = 81; мембрані. Саме трансп = 86;рт глюкози до цих тканин є етапом, який лімітує швидкість засвоєння глюкози. Глі= 084;епірид дуже швидко збільшує кількість активних переносникo= 0;в глюкози на плазматичнo= 0;й мембрані м’язових та жирових клі = 90;ин, стимулюючи тим самим захоплення глюкози.

Гліме= 087;ірид підвищує активність фосфоліпазl= 0; С, специфічноo= 1; до глікозил-фо = 89;фатидиліно&#= 1079;итолу, і з цим може бути пов’язане посилення ліпогенезу та глікогенезm= 1;, які спостер= 10;гаються в ізольованиm= 3; жирових і м’= 103;зових клітинах пі = 76; дією цього засобу.

Гліме= 087;ірид перешкоджаn= 8; утворенню глюкози в печінці, збільшуючи внутрішньоl= 2;літинну концентрацo= 0;ю фруктозо-2,6-ди= фосфату, який, у свою чергу, інгібує глюконеогеl= 5;ез.

&#= 1052;етформін.

Метфор&= #1084;ін є бігуанідо = 84; з гіпоглікемo= 0;чною дією, що проявляєтьl= 9;я у зниженні я= 082; базального рівня глюкози у плазмі кров= 10;, так і її рівня у плазмі післ= 03; прийому їжі. Він не стиму= 083;ює секрецію інсуліну, отже, не призводить до розвитку гіпоглікемo= 0;ї.

Дія метформіну полягає у:

- зменшенні вироблення глюкози печінкою шл= 03;хом інгібуваннn= 3; глюконеогеl= 5;езу і глікогено = 83;ізу;

- у м’язах – збільшенні чутливості до інсуліну, поліпшенні периферичнl= 6;го захоплення та утилізації глюкози;=

- затримці абсорбції глюкози в кишечнику.

Метформін стимулює внутрішньоl= 2;літинний синтез глікогену, впливаючи н = 72; глікогенсиl= 5;тазу.

Метформін підвищує транспортнm= 1; здатність специфічниm= 3; мембранних переносникo= 0;в глюкози (GLUT-1 і GLUT-4).<= o:p>

У людей, незалежно від рівня глюкози в крові, метформін впливає на метаболізм ліпідів. Це було показано пр = 80; застосуванl= 5;і препарату у терапевтичl= 5;их дозах під ча= 089; контрольовk= 2;них середньо- аб= 086; довготерміl= 5;ових клінічних досліджень: метформін знижує зага = 83;ьний рівень холестеринm= 1;, ЛПНЩ (ліпопр= 086;теїнів низької щільності) і тригліцериk= 6;ів.

Фа= 088;макокінети&= #1082;а.

Глі= мепірид.

Аб= сорбція. <= /span>

&#= 1041;іодоступні= сть глімепіридm= 1; після перор = 72;льного прийому є повною. Вживання<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk137464314'> їжі істотно не впливає н= 072; абсорбцію, лише дещо знижується її швидкіст= 00;. C_max досягаєтьсn= 3; приблизно через 2,5 години піс&#= 1083;я пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я (в середньом= 091; 0,3 мкг/мл пі= сля багатократl= 5;ого прийому препарату в добовій доз= 10; 4 мг). Між дозою та C_max і AUC існу= 08; лінійна залежність.

Розподіл.

= Гл= імепірид має дуже низький об’єм розпо = 76;ілу (близько 8,8 літра), який приблизно дорівнює об’єму розподілу альбуміну, має високий ступінь зв’язуваннn= 3; з білками крові (> 99 %) та низький кліренс (приблизно 48 мл/хв).

= У тварин глімепірид екскретуєтn= 0;ся у молоко. Глімепірид може проходити через плаце = 85;ту. Проникненнn= 3; через гематоенцеm= 2;алічний бар’єр є незначним= . <= /span>

Біотрансфо= рмація та елімінація.

&#= 1057;ередній час напіввиведk= 7;ння, який залежить ві = 76; концентрацo= 0;ї у сироватці крові за умови багатократl= 5;ого прийому препарату, становить 5-8 годин. Після отримання високих доз спостерігаl= 3;ися дещо довші періоди нап= 10;ввиведення.

&#= 1055;ісля одноразовоo= 1; дози міченого радіоактивl= 5;ою міткою глімепіридm= 1; 58 % виявлялося в сечі, а 35 % – у фекаліях. У незмінному стані речов = 80;на до сечі не потрапляє. І= 079; сечею та фек= 072;ліями виводят&= #1100;ся два метаболіти, найімовірнo= 0;ше – продукти м= 077;таболізму в печінці (основний фермент, що забезпечує біотрансфоl= 8;мацію, – цитохром P2C9): гідроксипоm= 3;ідна та карбоксипоm= 3;ідна. Після пероральноk= 5;о прийому глімепіридm= 1; термінальнo= 0; періоди напіввиведk= 7;ння цих метабол= 10;тів становили 3-6 годин та 5-6 годин відпо = 74;ідно.

&#= 1055;орівняння показало відсутністn= 0; істотних відмінностk= 7;й у фармакокінk= 7;тиці після за= стосування одноразовоo= 1; та багаторазоk= 4;их доз, варіабе= 083;ьність результатіk= 4; для одного індивіда була дуже низькою. Значної кумуляції н = 77; спостерігаl= 3;ося.

&#= 1060;армакокіне= тика була подібною у чоловіків т = 72; жінок, а також у молодих і літніх (понад <= /span>65 р= ;оків) пацієнтів. Для пацієнтів з низьким клі = 88;енсом креатиніну спостерігаl= 3;ася тенденція д = 86; зростання кліренсу та зменшення середніх сироватковl= 0;х концентрацo= 0;й глімепіридm= 1;, причиною чого є, найімовірнo= 0;ше, більш швидк = 72; його елімінація внаслідок г= 10;ршого зв’язуваннn= 3; з білками. Виведення д = 74;ох метаболітіk= 4; нирками зменшувалоl= 9;я. Додатковогl= 6; ризику кумуляції препарату в = 090;аких пацієнтів загалом не було.

&#= 1059; п’яти пацієнтів, які не мали цукрового д= 10;абету, після оп= еративного втручання н = 72; жовчних протоках фармакокінk= 7;тика була подібною до такої у здор= 086;вих добровольцo= 0;в.

Метфо= 088;мін.

Абсорбція= .

Після пероральноk= 5;о прийому метформіну = 95;ас досягнення максимальнl= 6;ї плазмової к = 86;нцентрації (t_max) становить 2,5 години. Абсолютна біодоступнo= 0;сть метформіну при застосуванl= 5;і дози 500 мг перорально = 91; здорових добровольцo= 0;в становить приблизно 50-60 %. Після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я неабсорбовk= 2;на фракція, що виявлялася = 91; фекаліях, становила 20-30 %.

Абсорб&= #1094;ія метформіну після пероральноk= 5;о застосуванl= 5;я є насичуваноn= 2; і неповною. Б&#= 1091;ло зроблено припущення, що фармакокінk= 7;тика абсорбції метформіну має лінійни = 81; характер. За звичайних доз і схем застосуван&= #1085;я метформіну рівноважна плазмова концентрацo= 0;я досягаєтьсn= 3; через 24-48 годин і зазвичай становить н = 77; більше 1 мкг/мл. Під час контрол= 00;ованих клінічних досліджень C_ma=
x метформіну у плазмі крові не перевищуваl= 3;а 4 мкг/мл, навіть при застосуванl= 5;і найвищих до = 79;.

Вживан&= #1085;я їжі зменшує ступінь і дещо подовж = 91;є час абсорбції метформіну. Після прийо = 84;у дози 850 мг разом з їжею спостерігаl= 3;ося зниження C_ma=
x у плазмі крові на 40 %, зменшення AUC на 25 % і подовжk= 7;ння t_max на 35 хвилин. Клінічна значущість таких змін невідома.=

Розподіл.

Зв’язу&= #1074;ання з білками крові є незначним. М= 077;тформін розподіляєm= 0;ься в еритроцитаm= 3;. C_max у крові є меншою, ніж C= _ma=
x у плазмі та досягаєтьсn= 3; приблизно з = 72; той самий час. Еритроцити = 08;, імовірно, вторинним д = 77;по розподілу. Середнє значення Vd коливаєтьсn= 3; у межах 63-276 л.

Біотрансфо= рмація та елімінація.

Метфор&= #1084;ін виводиться = 91; незміненомm= 1; вигляді з сечею. Ніяки= 093; метаболітіk= 4; у людей вияв= 083;ено не було.

Нирковий кліренс метформіну становить > 400 &#= 1084;л/хв, що свідчить про те, що метформін виводиться шляхом клубочковоo= 1; фільтрації = 10; канальцевоo= 1; секреції. Після прийому доз = 80; всередину термінальнl= 0;й період напіввиведk= 7;ння становить приблизно 6,5 години. Якщо функція нирок погіршена, нирковий кліренс зме = 85;шується пропорційнl= 6; до кліренсу креатиніну, внаслідок чого період напіввиведk= 7;ння подовжуєтьl= 9;я, що призводить до збільшен = 85;я рівня метформіну = 91; плазмі кров= 10;.

Кліні= 095;ні характерисm= 0;ики.

Як доповнення до дієти та фізичних вправ для хворих на інсулінонеk= 9;алежний цукровий діабет (ІІ= типу):

- якщо монотерапіn= 3; глімепірид&= #1086;м або метформіноl= 4; не забезпечує належного р= 10;вня глікемічноk= 5;о контролю;=

- = у разі заміни комбінованl= 6;ї терапії глімепірид&= #1086;м та метформіноl= 4;.

- І= 085;сулінозале&= #1078;ний цукровий діабет І тип= 091; (наприклад, цукровий<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk137464728'> діабет з кетонемією = 74; анамнезі), діабетична кетонемія, діабетична кома та прекома, гострий або хронічний метаболічнl= 0;й ацидоз.

- Гіперчутлиk= 4;ість до будь-якої з допоміжни = 93; речовин, що входять до складу цьог = 86; препарату, або сульфонілсk= 7;човини, сульфанілаl= 4;ідів або бігуанідів.

- Печінкова недостатніl= 9;ть, тяжкі порушення функції печінки, перебуваннn= 3; на гемодіалізo= 0; (поки що немає досві = 76;у застосуванl= 5;я препарату у таких випад = 82;ах). У разі тяжких розладів функції печінки та н= 080;рок для досягнення належного контролю на = 76; рівнем цукр = 91; в крові пацієнта необхідно перевести н = 72; інсулін.=

- Вагітність; вірогідна вагітність; період году = 74;ання груддю.

- = Cхильніcть до розвитку лактоацидоk= 9;у, випадки лак = 90;оацидозу в анамнезі, ниркова недостатніl= 9;ть або порушення ниркової функції (про що свідчить, наприклад, показник<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk137464728'> креатиніну = 91; плазмі кров= 10; ≥ 1,5 мг/дл у чоловіків т = 72; ≥ 1,4 мг/дл у жінок або порушення кліренсу креатиніну), що також мож= 077; бути спричи = 85;ено такими станами як серцево-суд = 80;нний колапс (шок), гострий інфаркт міокарда та септицемія.

- = Рентгеноло&= #1075;ічні дослідженнn= 3; із внутрішн= 00;осудинним введенням контрастниm= 3; засобів, що містять йод (такі як внутрішньоk= 4;енна урографія, внутрішньоk= 4;енна холангіогрk= 2;фія, ангіографіn= 3; та комп’ютернk= 2; томографія (КТ)): йодов= 084;існі контрастні засоби, призначені для внутрішньl= 6;венного введення пі = 76; час проведення обстежень, можуть спри = 95;инити гостре порушення функції нирок та мол= 086;чнокислий ацидоз у пацієнтів, які приймаю = 90;ь метфl= 6;рмін. Тому пацієнти, дл= 103; яких плануються такі дослід = 78;ення, повинні тимчасово припинити застосуванl= 5;я препарату Дуглимакс^{®
за 48 годин до}проведення<= /span> процедури. При цьому лікування н = 77; слід відновлюваm= 0;и доти, доки не буде здійснено повторної оцінки функції нирок і не встановленl= 6;, що вона є нормальною. Крім цього, препарат протипоказk= 2;ний пацієнтам, які мають гострі симп = 90;оми, що можуть обумовлюваm= 0;и порушення функції нирок (дегідратац= 10;я, тяжка інфекція, шо= 082;).

- Тяжкі інфекції, стани до та після хірургічниm= 3; втручань, серйозна травма.При проведенні будь-якого хірургічноk= 5;о втручання необхідно тимчасово відкласти л= 10;кування цим препаратом (за винятком невеликих процедур, що не вимагают= 00; обмежень у прийомі їжі та рідини). Терапію не можна поновлюватl= 0; доти, доки па&#= 1094;ієнт не почне самостійно приймати їж = 91;, а показники ниркової функції не будуть у меж= 072;х норми.

- Недоїдання, голодуваннn= 3; або виснаження = 87;ацієнта.

- Гіпофункціn= 3; гіпофіза чи наднирковиm= 3; залоз.

- Порушення функції печінки (ос= ;кільки спостер&= #1110;галися випадки виникнення лактоацидоk= 9;у при порушенні функції печінки, цей препарат, як правило, не слід призначати пацієнтам з клінічними або лабораторнl= 0;ми ознаками за = 93;ворювання печінки), інфаркт легенів, тяж= 082;е порушення легеневої функції та інші стани, які можуть супроводжуk= 4;атися гіпоксемієn= 2; (серцева або леген= 077;ва недостатніl= 9;ть, нещодавно перенесениl= 1; інфаркт міокарда, шок), надмірне зловживанн&= #1103; алкоголем= , дегідратацo= 0;я, шлунково-ки = 96;кові розлади, у то&#= 1084;у числі діаре= 03; і блювання.

- Тяжка недостатніl= 9;ть нирок (швидкість клубочковоo= 1; фільтрації (ШКФ) ˂ 30 мл/хв).

- Застійна серцева недостатніl= 9;ть, що вимаг= 072;є медикаментl= 6;зного лікування; нещодавно п = 77;ренесений інфаркт міокарда; тяжка серцево-суд = 80;нна недостатніl= 9;ть або порушення дихання.

Взаємодія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.= <= /span>

&#= 1043;лімепірид.<= /o:p>

Якщо пацієнт, яки= 081; приймає Дуглимакс^{®,
одночасно
отримує
деякі інші
лікарські з
=
72;соби
або припиня=
08;
їх прийом, це
може призве
=
89;ти
як до
небажаного
посилення,
так і до зниж&#=
1077;ння
гіпоглікемo=
0;чної
дії
глімепіридm=
1;. Виходячи
з досвіду
застосуванl=
5;я
препарату
Дуглимакс^{®
та інших
похідних
сульфонілсk=
7;човини,
слід
враховуватl=
0;
можливість
виникнення}}нижчезазна&= #1095;ених взаємодій препарату Дуглимакс^{®
з іншими
лікарськимl=
0;
засобами.}=

&#= 1062;ей препарат метаболізуn= 8;ться під дією цит= 086;хрому Р450 2С9 (СYP2C9), що необхідно враховуватl= 0; у разі одночасногl= 6; призначеннn= 3; індукторів (наприклад, рифампіцинm= 1;) або інгібіт = 86;рів (наприклад, флуконазолm= 1;) СYP2C9.

Лікар= 089;ькі засоби, що посилюють цукрознижуk= 4;альний ефект.

&#= 1030;нсулін та пероральні протидіабеm= 0;ичні препарати, нестероїдн&= #1110; протизапалn= 0;ні препарати, інгібітори АПФ, алопуринол, анаболічні стероїди, чоловічі статеві гормони, хлорамфеніl= 2;ол, антикоагулn= 3;нти групи<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk137464819'> похідних кумарину, циклофосфаl= 4;ід, дизопіраміk= 6;, фенфлураміl= 5;, фенірамідоl= 3;, фібрати, флу= 086;ксетин, гуанетидин, із = 86;фосфамід, інгібітори МАО, міконазол, флуконазол, парааміносk= 2;ліцилова кислота, пентоксифіl= 3;ін (при парентералn= 0;ному введенні у високих доз = 72;х), фенілбутазl= 6;н, пробенецид, хінолонові антибіотикl= 0;, саліцилати, сульфінпірk= 2;зон, сульфанілаl= 4;іди, кларитроміm= 4;ин, тетрацикліl= 5;и, тритокваліl= 5;, трофосфаміk= 6;, азапропазоl= 5;, оксифенбутk= 2;зон, симпатолітl= 0;ки.

Лікар= 089;ькі засоби, що зменшують цукрознижуk= 4;альний ефект.

&#= 1040;цетазоламі= д, барбітуратl= 0;, кортикостеl= 8;оїди, діазоксид, діуретики, епінефрин (адреналін) або симпатомімk= 7;тики, глюкагон, проносні засоби (при тривалому застосуванl= 5;і), нікотинова кислота (у високих дозах), естрогени, прогестагеl= 5;и, перорал&= #1100;ні контрацептl= 0;ви, фенотіазинl= 0;, фенітоїн, ри= 092;ампіцин, гормони щитовидної залози, хлор= 087;ромазин, ізоніазид.

Лікар= 089;ькі засоби, що здатні як посилювати, = 090;ак і зменшуват = 80; цукрознижуk= 4;альний ефект.

&#= 1040;нтагоністи Н₂-рецептор= ;ів, клонідин і резерпін.

Блока= 090;ори β-адрен&#= 1086;рецепторів= знижують толерантніl= 9;ть до глюкози. Це може призводити до порушенн= 03; метаболічнl= 6;го контролю у хворих на цукровий діабет. Блокатори β-адрk= 7;норецептор= 110;в можуть посилювати ризик виникнення гіпоглікемo= 0;ї (внаслідок п= 086;рушення контррегулn= 3;ції).

Лікар= 089;ькі засоби, під впливом яки = 93; спостерігаn= 8;ться послабленнn= 3; або блокування ознак адренергічl= 5;ої контррегулn= 3;ції гіпоглікемo= 0;ї.

&#= 1057;импатоліти= чні засоби (наприклад блокатори β-адрk= 7;норецептор= 110;в, клонідин, гуанетидин = 10; резерпін).

&#= 1071;к разове, так і <= /span>регулярне<= /span> вживання алкоголю може посилювати або послабл= 02;вати цукрознижуk= 4;альну дію препара = 90;у Дуглимакс^®.

&#= 1062;ей препарат може як посилювати, так і послаб= 083;ювати ефекти антикоагул&= #1103;нтів, що є похідними кумарину.=

&#= 1057;еквестрант= и жовчних кислот: колесевелаl= 4; зв’язуєтьсn= 3; з глімепіридl= 6;м та зменшує в= 089;моктування глімепіридm= 1; зі шлунково-ки = 96;кового тракту. Не спостерігаl= 3;ося ніякої взає = 84;одії, коли глімепірид застосовувk= 2;вся принаймнo= 0; за 4 години до колесевелаl= 4;у. Тому глімепірид слід застосовувk= 2;ти принаймні з = 72; 4 години до колесевелаl= 4;у.

При одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з деякими за= 089;обами може розвинутисn= 3; лактоацидоk= 9;. Стан пацієнта необхідно ретельно контролюваm= 0;и у разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з такими препаратамl= 0;: йодовмісні рентгенокоl= 5;трастні засоби, антибіотикl= 0;, що чинять си= 083;ьну нефротоксиm= 5;ну дію (гентаміцин та ін.).

&#= 1055;ри одночасномm= 1; застосуванl= 5;і з деякими лі= 082;арськими засобами цукрознижуk= 4;альний ефект може я= 082; посилюватиl= 9;я, так і зменшуватиl= 9;я. Ретельне спостережеl= 5;ня за стано= 084; пацієнта та контроль рівня цукру = 074; крові необхідні у разі одночасногl= 6; застосуванl= 5;я з:

- препаратамl= 0;, що посилюют= 00; цукрознижу&= #1074;альний ефект: інсулін, сульфанілаl= 4;іди, препарати с = 91;льфонілсеч&#= 1086;вини, мегліти&= #1085;іди (репаглінід та ін.), іl= 5;гібітори альфа-гліко = 79;идази (акарбоза та ін.), анаболічні стероїди, гуанетидин, саліцилати (аспірин та інші), блокатори β-адренорецk= 7;пторів (пропраноло = 83; та інші), інгібітори = 52;АО, ін= гібітори ангіотензиl= 5;перетворюв= 072;льного ферменту;=

- препаратамl= 0;, що зменшуют= 00; цукрознижу&= #1074;альний ефект: адреналін, симпатомімk= 7;тичні засоби, кортикостеl= 8;оїди, гормони щитовидної залози, естрадіол,= естрогени, пероральні контрацептl= 0;ви, тіазиди та інші діуретики, піразинаміk= 6;, ізоніазид, нікотинова кислота, фенотіазинl= 0;, фенітоїн, блокатори кальцієвих каналів, β-2-агоністи такі як сальбутамоl= 3;, формотерол та ін.

Глібу= 088;ид: під час дослідженнn= 3; взаємодій з однократниl= 4; введенням дози препарату хворим на цукровий діабет ІІ типу одноча = 89;не призначеннn= 3; метформіну та глібурид = 91; не призвело до жодних змін ні у фармакокінk= 7;тиці, ні у фармакодинk= 2;міці метформіну. Спостерігаl= 3;ося зменшення площі під фармакокінk= 7;тичною кривою «концентра&= #1094;ія/час» (АU = 57;) імаксимал= ьної концентрацo= 0;ї в сироватці = 082;рові (С_mах)гліб= уриду, що було досить варіабельнl= 0;м. У зв'язку з тим, що під час дослідженнn= 3; препарат вводився однократно, а також через відсутністn= 0; кореляції між рівнями метформіну = 74; крові та йог= 086; фармакодинk= 2;мічними ефектами, не= 084;ає впевненостo= 0; у тому, що ця взаємодія м = 72;є клінічне значення.=

Фурос= 077;мід: під час дослідженнn= 3; взаємодій між метформ= 10;ном та фуросемідоl= 4; з однократниl= 4; введенням дози препа= 088;ату здоровим добровольцn= 3;м було продемонстl= 8;овано, що одночасн = 77; призначеннn= 3; цих лікарсь = 82;их засобів<= /span> впливає на ї= 093; фармакокінk= 7;тичні параметри. Фуросемід збільшив С_mk=
2;хметформіну у плазмі крові на 22 %, а АUС крові – на = 15 % без будь-яки= 093; істотних змін показників = 85;иркового кліренсу метформіну. При застосу = 74;анні з метформіноl= 4; показники Сmах та АUС фуросеміду знизилися<= /span> на= ; 31 % та 12 % відповідно порівняно з цими показникамl= 0; на фоні монотерапіo= 1; фуросемідоl= 4;, а термінальнl= 0;й період напіввиведk= 7;ння зменшився н = 72; 32 % без будь-якl= 0;х істотних змін у нирковому кліренсі фуросеміду. Інформація про взаємодії м= 10;ж метформіноl= 4; та фуросемідоl= 4; при тривало = 84;у застосуванl= 5;і відсутня.=

Ніфед= 080;пін: під час дослідженнn= 3; взаємодій між метформ= 10;ном та ніфедипіноl= 4; з однократниl= 4; введенням препарату<= /span> здоровим добровольцn= 3;м було продемонстl= 8;овано, що одночасн = 77; призначеннn= 3; ніфедипіну підвищує показники Сmах таАUС метформіну = 91; плазмі кров= 10; на 20 % та 9 % відпо&= #1074;ідно, а також збільшує<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk137464819'> кількість препарату, що= виводиться із сечею. Відсутній вплив на час до досягнення максимальнl= 6;ї концентрацo= 0;ї (Т_max) та на період напіввиведk= 7;ння метформіну. Встан= 086;влено, що ніфедипін посилював абсорбцію метформіну. Метформін м = 72;йже не впливав н= 072; фармакокінk= 7;тику ніфедипіну.

- лікарські засоби, які можуть вплинути на = 092;ункцію нирок, зумовлюють гемодинаміm= 5;ні зміни, або катіонні лікарські засоби, які виводяться шляхом ниркової канальцевоo= 1; секреції.

Катіо= 085;ні препарати:= катіонні препарати (наприклад, амілорид, ди= 075;оксин, морфін, прокаїнаміk= 6;, хінідин, хін= 110;н, ранітидин, триамтерен, триметоприl= 4;, ванкоміцин), що виводяться нирками шляхом кана = 83;ьцевої секреції, теоретично здатні до вз= 072;ємодії з метформіноl= 4; через конкуруванl= 5;я за спіль= 085;у канальцеву транспортнm= 1; систему нирок. Така взаємодія між метформіноl= 4; та циметиди = 85;ом при пероральноl= 4;у застосуванl= 5;і спостерігаl= 3;ася під час досліджень взаємодій між метформіноl= 4; та циметидиноl= 4; з однократниl= 4; та багатократl= 5;им введенням препаратів здоровим добровольцn= 3;м. Ці дослідже = 85;ня продемонстl= 8;ували збільшення = 85;а 60 % С_mахметфо&= #1088;міну у плазмі крові і загальних концентрацo= 0;й в крові, а також збільшення на 40 % АUС метформіну = 91; плазмі кров= 10; та в крові. Під час дослідженнn= 3; із однократниl= 4; введенням препарату не було виявлено змін у тривалості періоду напіввиведk= 7;ння. Метформін н = 77; впливав на ф= 072;рмакокінет&= #1080;ку циметидину. Незважаючи = 85;а те, що такі взаємодії теоретично можливі (за винятком циметидину), слід проводити р = 77;тельне спостережеl= 5;ня за хворими та коригувати дози метформіну та (або) лікар&= #1089;ького засобу, що з ним взаємодіє, у разі прийом = 91; катіонних препаратів, які виводят= 00;ся з організму шляхом секреції у проксимальl= 5;их канальцях нирок.

Ін= ші. Під час дослідженнn= 3; взаємодії з однократниl= 4; введенням препаратів здоровим добровольцn= 3;м фармакокінk= 7;тика метформіну та пропранолоl= 3;у, а також метф= 086;рміну та ібупрофену при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і цих препаратів не змінилас= 03;.

&#= 1057;тупінь зв'язування метформіну = 79; білками пла = 79;ми крові є незначним. Отже, його взаємодія з препаратамl= 0;, які мають високий ступінь зв’язуваннn= 3; з білками плазми крові, такими як саліцилати, сульфанілаl= 4;іди, хлорамфеніl= 2;ол, пробенецид, менш імовірна по = 88;івняно з похідними сульфонілсk= 7;човини, які мають високий ступінь зв’язуваннn= 3; з білками плазми кров= 10;.

Метформ&= #1110;н може зменшувати антикоагулn= 3;нтний ефект фенпрокумоl= 5;у. З огляду на це рекоменд = 91;ється ретельний контроль МН = 42; (міжнародно = 75;о нормалізовk= 2;ного відношення).

Левотир&= #1086;ксин може зменшувати цукрознижуk= 4;альний ефект метформіну. Рекомендуєm= 0;ься контроль рівнів глюкози в крові, особл= 080;во на початку або при припиненні лікування гормонами щитоподібнl= 6;ї залози, і за необхідносm= 0;і слід коригувати дозу метформіну.

Тр= анспортери органічних катіонів (OCT).<= /span>

Метформ&= #1110;н є субстрато = 84; для транспортеl= 8;ів OCT1 і OCT2.

Одночас&= #1085;е застосуванl= 5;я метформіну = 79;

• Інгібітораl= 4;и OCT1 (такими як верапаміл) може знижув = 72;ти ефективнісm= 0;ь метформіну.

• Індукторамl= 0; OCT1 (такими як рифампіцин) може посилю = 74;ати всмоктуванl= 5;я метформіну = 91; шлунково-ки = 96;ковому тракті та збільшуватl= 0; його ефективнісm= 0;ь.

• Інгібітораl= 4;и OCT2 (такими як циметидин, долутегравo= 0;р, ранолазин, триметоприl= 4;, вандетаніб, ізавуконазl= 6;л) може зменшувати виведення метформіну нирками і, таким чином, призводити до збільшення концентрацo= 0;ї метформіну = 74; плазмі кров= 10;.

• Інгібітораl= 4;и як OCT1, так і OCT2 (такими як кризотиніб, олапариб) може змінювати ефективнісm= 0;ь метформіну та його виведення нирками.=

У зв'язку з цим рекомендуєm= 0;ься дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при одночасномm= 1; застосуванl= 5;і цих препаратів = 79; метформіноl= 4;, особливо у пацієнтів з порушенням функції нир = 86;к, оскільки це може збільшуватl= 0; концентрацo= 0;ю метформіну = 74; плазмі кров= 10;. За необхідн = 86;сті можна розглянути доцільністn= 0; коригуваннn= 3; дози метформіну, оскільки інгібітори/= 10;ндуктори OCT можуть змінювати ефективнісm= 0;ь метформіну.

Особливос = 90;і застосуванl= 5;я.

Особл= 080;ві запобіжні заходи

&#= 1055;ід час першого тижня лікування потрібен ре = 90;ельний моніторинг стану пацієнта че = 88;ез підвищений ризик виникнення гіпоглікемo= 0;ї. Ризик виникнення гіпоглікемo= 0;ї існує у таки= 093; пацієнтів або при таки= 093; станах:

- небажання або нездатністn= 0; хворого до співпраці з лікарем (частіше пацієнти літнього віку);

- недоїдання, нерегулярнk= 7; харчування, пропуск прийомів їж= 10;;

- дисбаланс між фізични = 84; навантаженl= 5;ям та споживан = 85;ям вуглеводів, тяжкий міокінез;

- вживання алкоголю;=

- порушення функції нирок (мо= же призвести д = 86; підвищеної чутливості до= ; цукрознижу= 074;ального ефекту глімепірид&= #1091;); =

- передозуваl= 5;ня препарату;=

- = деякі декомпенсоk= 4;ані захворюванl= 5;я ендокринноo= 1; системи (наприклад, порушення функції щитовидної залози та аденогіпофo= 0;зарна або адренокортl= 0;кальна недостатніl= 9;ть), які можут= 100; впливати на вуглеводниl= 1; обмін та контррегулn= 3;цію гіпоглікемo= 0;ї;

- одночасне застосуванl= 5;я деяких інши = 93; лікарських засобів (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).

&#= 1055;ри наявності таких факторів, що підвищують ризик розвитку гі = 87;оглікемії, слід скоригуватl= 0; дозу препар = 72;ту Дуглимакс^{®
або всю схем=
091;
лікування. Ц=
077;
необхідно
зробити
також у}разі будь-яког = 86; захворюванl= 5;я або зміни способу життя пацієнта. Симптоми гіпоглікемo= 0;ї, що сприч= 080;нені адренергічl= 5;ою контррегулn= 3;цією, можуть бути згладжені або зовсім відсутні у тих випадка = 93;, коли гіпоглікемo= 0;я розвиваєтьl= 9;я поступово: у хворих літнього віку, у хворих на вегетативн&= #1091; нейропатію або в тих, хто одночасно отримує лікування симпатолітl= 0;ками.

Загал= 100;ні запобіжні заходи=

Гіпог= 083;ікемія

Із досвіду застосуванl= 5;я інших препаратів сульфонілсk= 7;човини відомо, що, незважаючи на початковий успіх вжити = 93; запобіжних = 79;аходів, можливі повторні епізоди гіпоглікемo= 0;ї. Тому пацієн = 90; має залишатися під ретел= 100;ним спостережеl= 5;ням. До можливих симптомів гіпоглікемo= 0;ї належать головний біль, сильне відчуття голоду («вовчий» апетит), нудота, блюв= 072;ння, підвище&= #1085;а втомлюваніl= 9;ть, апатія, безсоння, неспокій, порушення сну, агресивнісm= 0;ь, порушення концентрацo= 0;ї уваги, зниження пильності т = 72; швидкості= реакції, депресія, сп= 083;утаність свідомості, порушення мовлення, аф= 072;зія, порушення зору, тремор, парези, пору= 096;ення чутливості, запаморочеl= 5;ня, втрата само = 82;онтролю, делірій, судоми центральноk= 5;о ґенезу, втрата свідомості, кома, сонливість, поверхневе дихання та брадикардіn= 3;. Крім того, можуть мати місце ознак = 80; адренергічl= 5;ої контррегулn= 3;ції: надмірне по = 90;овиділення, липка шкіра, тривожніст&= #1100;, тахікардія, артеріальнk= 2; гіпертензіn= 3;, посилене<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk137464917'> серцебиття, напад стенокардіo= 1; та аритмії с= 077;рця.

&#= 1050;лінічна картина тяжкого епізоду гіпоглікемo= 0;ї може нагадувати інсульт. Пац= 110;єнти з тяжкою гіпоглікемo= 0;єю потребують негайної терапії під наглядом лікаря, а за певних обставин – госпіталізk= 2;ції пацієнта. Контроль на = 76; гіпоглікемo= 0;єю майже завжд = 80; можна швидк = 86; встановити за допомого= 02; негайного прийому вуглеводів (глюкози або цукру, наприклад, у вигляді шматочка цукру, фруктового соку з цукром, підсолодже&= #1085;ого чаю). Для таких випадків хворі повинні мат = 80; при собі не менше 20 г цукру. Пацієнти, а також члени їхньої роди = 85;и повинні бут = 80; поінформовk= 2;ні про ризик ро= 079;витку гіпоглікемo= 0;ї, симптоми, способи лік = 91;вання та фактори, що сприяють її виникнен = 85;ю. Може знадобитисn= 3; допомога сторонніх осіб, щоб запобігти розвитку ускладнень. Штучні підсолоджуk= 4;ачі не виявляют= 00; жодного ефекту на контроль рівня цукру = 074; крові.

Лактоац&= #1080;доз.

Лактоац&= #1080;доз – рідкісне, ал= 077; серйозне метаболічнk= 7; ускладненнn= 3;, що розвиваєтьl= 9;я внаслідок кумуляції метформіну під час лікування цим препара = 90;ом. Якщо цей ста= 085; виникає, то майже у 50 % випадків він закінчуєтьl= 9;я летально. Лактоацидо&= #1079; також може виникати пр = 80; деяких патофізіолl= 6;гічних станах, у тому числі= ; при цукровому діабеті, а також на фоні значно= 11; гіпоперфузo= 0;ї тканин і гіпоксемії. Для лакто= 072;цидозу характерне підвищення рівня лактату в кр= 086;ві (≥ 5 ммоль/л), зниження рН крові, порушення е = 83;ектролітно&#= 1075;о балансу, зі= збільшенняl= 4; аніонного інтервалу т = 72; збільшення співвідношk= 7;ння лактат/піру = 74;ат. У випадках, коли лакто= 072;цидоз спричинениl= 1; метформіноl= 4;, рівень метформіну = 91; плазмі, як правило, перевищує 5 мкг/мл.

&#= 1063;астота зареєстровk= 2;них випадків лактоацидо&= #1079;у у хворих, які приймали метформіну гідрохлориk= 6;, дуже низька (приблизно 0,03 випадків/1000 пацієнтів на рік із приблизною кількістю летальних випадків 0,015/1000 пацієнтів на рік). Зареєстровk= 2;ні випадки виникали переважно у хворих на цукровий<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk137464917'> діабет із вираженою нирковою недостатніl= 9;тю, спричиненоn= 2; як власне ураженням нирок, так і <= /span>гіпоперфуз&= #1110;єю нирок, дуже часто – при численній<= /span> супутній терапевтичl= 5;ій/хірургіч&#= 1085;ій патології т = 72; прийомі великої кількості лікарських засобів.

&#= 1056;изик виникнення лактоацидо&= #1079;у зростає пропорційнl= 6; до ступеня тяжкості ни = 88;кової дисфункції та віку хворого. Одн= 072;к ризик виникнення лактоацидо&= #1079;у у хворих, які приймають метформін, можна значн = 86; зменшити шляхом постійного спостережеl= 5;ня за функціонувk= 2;нням нирок та застосуванl= 5;я мінімальниm= 3; ефективних доз метформ= 10;ну.

&#= 1050;рім цього, при появі будь-яких станів, які с&#= 1091;проводжуют= ься гіпоксемієn= 2; або дегідра = 90;ацією, або септицемієn= 2;, прийом цьог = 86; лікарськогl= 6; засобу необхідно негайно припинити.=

&#= 1059; зв'язку з тим, що при порушенні печінкової функції здатність д = 86; виведення лактату мож = 77; зменшитися, препарат не слід приймати па = 94;ієнтам із клінічними або лабораторнl= 0;ми ознаками захворюванl= 5;я печінки. Хворих потр= 10;бно застерегти від надмірного вживання алкоголю (як разового, та= 082; і хронічног = 86;) під час лікування цим препаратом, оскільки алкоголь посилює вплив метформіну гідрохлориk= 6;у на метаболізм лактату. Крі= 084; того, прийом препарату слід тимчасово припинити перед проведенняl= 4; будь-яких досліджень із внутрішньоl= 9;удинним введенням рентгенокоl= 5;трастних засобів і перед будь-яким хірургічниl= 4; втручанням.

&#= 1044;осить часто ла= ктоацидоз починаєтьсn= 3; майже непомітно т = 72; супроводжуn= 8;ться тільки неспецифічl= 5;ими симптомами, такими як загальне<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk137464917'> нездужання, міалгія, респіраторl= 5;ий дистрес-син = 76;ром, посилення сонливості та неспециф= 10;чний абдомінальl= 5;ий дискомф&= #1086;рт. При більш вираженому ацидозі можуть спос = 90;ерігатися гіпотермія, артеріальнk= 2; гіпотензія та резистентнk= 2; брадиаритмo= 0;я. І пацієнт, і лікар повинні усвідомлювk= 2;ти, наскільки важливими можуть бути такі симптоми. То= 084;у слід проінструкm= 0;увати пацієнта, що= 073; він негайно повідомляв лікаря про появу подібних симптомів.=

Для виявлення лактоацидоk= 9;у можуть бути корисними дослідженнn= 3; таких показ = 85;иків як рівень електролітo= 0;в та кетонови = 93; тіл у плазмі крові, рівен= 100; цукру в кров= 110;, рН крові, концентрацo= 0;я лактату та метформіну = 74; крові. Пі= сля досягнення стабілізацo= 0;ї стану при прийомі будь-якої дози препарату Дуглимакс^®,шлунков&= #1086;-кишкова симптоматиl= 2;а, яка часто спостерігаn= 8;ться на початку терапії метформіноl= 4;, найімовірнo= 0;ше, не буде пов`язаною і= 079; застосуванl= 5;ям препарату. Ш= 083;унково-кишк= ові симптоми, що виникли пізніше, можуть бути спричинені лактоацидо&= #1079;ом або іншим серйозним захворюванl= 5;ям. Рівень лактату у плазмі у венозній крові натще, що перевищу= 08; верхню межу норми, але нижче 5 ммоль/л у пацієнтів, я= 082;і приймають цей препара = 90;, не обов’язковl= 6; означає неминучу появу ла= ктоацидозу. Він може пояснюватиl= 9;я іншими механізмамl= 0;, такими як, наприклад, незадовіль&= #1085;ий контроль цукрового діабету або ожиріння, інтенсивне фізичне навантаженl= 5;я або ж проблемами = 90;ехнічного характеру при проведенні аналізу крові.

&#= 1042;иникнення лактоац&= #1080;дозу слід підоз= 088;ювати у будь-якого хворого на цукровий<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk137464917'> діабет, у якого наявний метаболічнl= 0;й ацидоз, а ознаки кетоацидозm= 1; (кетонурія т= 072; кетонемія) відсутні.=

Лактоац&= #1080;доз є невідкладн&= #1080;м станом, що вимагає стаціонарнl= 6;го лікування. Пацієнтам з = 083;актоацидоз&= #1086;м, які отримують Дуглимакс^{®,
його слід
негайно
відмінити т
=
72;
одразу вжит
=
80;
необхідних
загальних
підтримуючl=
0;х
заходів. У
зв'язку з тим,
що
метформіну
гідрохлориk=
6;
виводиться
шляхом
діалізу (при
кліренсі до 170
мл/хв за умов
належної
гемодинаміl=
2;и),
рекомендуєm=
0;ься
негайно
провести
гемодіаліз
=
79;
метою
корекції
ацидозу та
виведення
накопиченоk=
5;о
метформіну.
Такі лікува
=
83;ьні
заходи част
=
86;}призводять до швидкого зникнення симптомів т = 72; усунення лактоацидоk= 9;у.

- Оптимальниl= 1; рівень цукр = 91; в крові слід підтримуваm= 0;и за рахунок одночасногl= 6; дотримання дієти та достатньог&= #1086; рівня фізичного навантаженl= 5;я, а також, якщо необхідно, з= 072; рахунок зниження маси тіла та за допомого= 02; регулярногl= 6; прийому цього препарату. Клінічними симптомами незадовіль&= #1085;ого контролю рівня цукру = 074; крові є олігурія<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk137464917'>, спрага, полідипсія та сухість шкіри.

- = На початку лікування пацієнтів слід інформуватl= 0; про користь = 090;а потенційниl= 1; ризик, пов’язаний із застосув = 72;нням цього препарату, а також про важливість дотримання дієти та регулярногl= 6; фізичного навантаженl= 5;я. Не = 86;бхідно наголосити на важливості позитивної співпраці пацієнта з медичним пе = 88;соналом.

- Реакцію на усі методи лікування діабету слі = 76; відстежуваm= 0;и шляхом періодично&= #1075;о вимірюваннn= 3; рівня цукру = 074; крові натще та гл= ікозильоваl= 5;ого гемоглобінm= 1; з метою досягнення нормальногl= 6; рівня цих показників. Показник глікози= льованого гемоглобінm= 1; може бути особливо ко = 88;исним для оцінки тривалого контролю глікемії<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk137464917'>.

- Якщо пацієн = 90; отримує лікування, призначене іншим лікарем (наприклад, під час госпіталізk= 2;ції, внаслід&= #1086;к нещасного випадку, необхідносm= 0;і звернутися за медичною допомогою у вихідні дні), він повинен обов’язковl= 6; повідомити про чинну ситуацію з контролю цукрового д= 10;абету та про лікарські засоби, які приймалися пацієнтом раніше.

- У виняткови = 93; стресових ситуаціях (наприклад, при травмі, хірургічноl= 4;у втручанні, і= 085;фекційному захворюванl= 5;і з висок= 086;ю температурl= 6;ю) регуляція рівня цукру = 074; крові може погіршуват&= #1080;ся, і для забезпеченl= 5;я належного метаболічнl= 6;го контролю може виникнути необхіднісm= 0;ь тимчасовогl= 6; переведеннn= 3; хворого на інсулін.

- Лікування слід розпочинатl= 0; з мінім= 072;льних доз. Під час лікування цим препаратом необхідно регулярно контролюваm= 0;и рівень глюкози в крові та сечі. Крім цього, рекомендуєm= 0;ься визначати рівень глікозильоk= 4;аного гемоглобінm= 1;. Необхідно також оцінювати ефективнісm= 0;ь лікування, і якщо вона є недостатньl= 6;ю, потрібно одразу ж перевести хворого на іншу терапі= 02;.

- Можливе зниження уваги та швидкості реакції, спричинене гіпо- або гіперглікеl= 4;ією, особливо на початку лікування, при переход= 10; з одного лікарськогl= 6; засобу на ін= 096;ий або при нерегулярнl= 6;му прийомі препарату. Ц= 077; може негативно позначитисn= 3; на здатност= 10; керувати автомобілеl= 4; або працювати з іншими механізмамl= 0;.

- Контроль функції нирок: відомо, що метформін<= /span> виводиться переважно нирками, том= 091; ризик кумул= 03;ції метформіну та розвитку лактоацидо&= #1079;у зростає пропорційнl= 6; до ступеня тяжкості ни = 88;кової патології. Через це пацієнтам, у яких рівень креатиніну = 74; сироватці крові перев = 80;щує верхню вікову межу норми, не можна приймати це = 81; препарат. Хворим літнього ві = 82;у потрібне обережне<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk137464917'> титрування дози препарату Дуглимакс^{®
для того, щоб
визначити
мінімальну
дозу, що
проявляє
належний
глікемічниl=
1;
ефект, оскіл=
100;ки
з віком
функція
нирок
знижується. =
059;
хворих
літнього
віку потріб
=
85;о
регулярно
контролюваm=
0;и
функцію
нирок, а цей
препарат
зазвичай не
слід
титрувати д
=
86;
максимальнl=
6;ї
дози.}

Необхід&= #1085;о оцінювати т = 72; підтверджуk= 4;ати нормальний стан функці= 11; нирок перед початком лікування т = 72; не рідше раз= 091; на рік після &#= 1087;очатку лікування цим препаратом. У хворих, у яких очіку= 108;ться розвиток порушення ниркової функції, функцію нирок слід перевіряти частіше та якщо з’являютьсn= 3; докази її порушення, припиняти лікування препаратом.

- Одночасне застосуванl= 5;я інших лікарських засобів, які можуть негативно позначитисn= 3; на нирковій функції або фармакокінk= 7;тиці метформіну: одночасний прийом лікарських засобів, що можуть негативно позначитисn= 3; на нирковій функції або спричиняти значні змін = 80; в гемодинаміm= 4;і, або ж вплинути на фармакокінk= 7;тику препарату, зокрема кат= 10;онні препарати, необхідно застосовувk= 2;ти з обережністn= 2;, оскільки їх виведення здійснюєтьl= 9;я нирками шляхом канальцевоo= 1; секреції. Особлива обережністn= 0; необхідна у ситуаціях, з= 072; яких може ро= 079;винутися порушення функції нирок, напри= 082;лад на початку антигіпертk= 7;нзивної терапії або лікуванні діуретикамl= 0; чи нестерої = 76;ними протизапалn= 0;ними препаратамl= 0;.

глюкозурія<= /span>, вікові порушення метаболізмm= 1; глюкози, дис= 092;ункція щитовидної залози), у тому числі т= 072;кими як порушенн= 03; толерантноl= 9;ті до глюкози або наявність глюкози в сечі.

- = Коригуванн&= #1103; дози препарату: для окремих пацієнтів може бути необхідним припинення застосуванl= 5;я пероральниm= 3; протидіабеm= 0;ичних препаратів або зниженн= 03; їх дози. Для багатьох пацієнтів ефективнісm= 0;ь пероральниm= 3; протидіабеm= 0;ичних препаратів знижується = 79; часом через прогресуваl= 5;ня основного захворюванl= 5;я або інфекційноk= 5;о ускладненнn= 3;. Таким чином, рішення щодо продовженнn= 3; терапії цим препаратом, вибору його дози та одночасногl= 6; призначеннn= 3; іншого препарату слід приймати на основі таки = 93; факторів, як раціон харчування, зміl= 5;а маси тіла, рівень цукр = 91; в крові, наявність інфекції, тощо.

- Гіпоксичні стани: серцево-суд = 80;нний колапс (шок) будь-якого генезу, гостра застійна се = 88;цева недостатніl= 9;ть, гострий інфаркт міо = 82;арда та інші стани, для яких характернk= 2; гіпоксемія, можуть супроводжуk= 4;атися появою лактоацидо&= #1079;у, а також можут= 00; спричинити преренальнm= 1; азотемію. Якщо у хворих, які приймають Дуглимакс^{®,
виникнуть
подібні
стани,
препарат
слід негайн
=
86;
відмінити.=}

- Вживання алкоголю: відомо, що алкоголь по = 89;илює дію метформіну на метаболізм лактату. Том= 091; хворих необхідно застерегти від надмірн = 86;го разового чи постійного вживання алкоголю пі = 76; час прийому препарату Дуглимакс^®.

- Рівні вітаміну В_{12:
під час
контрольовk=
2;них
клінічних
досліджень,
що тривали
протягом
29 тижнів,}приблизно<= /span> у 7 % хворих, які приймали метформін<= /span>, спостерігаl= 3;ося зменшення рівня вітаміну В_{12
у сироватці
крові нижче
норми, що не
супроводжуk=
4;алося
жодними
клінічними
проявами.}Ризик низького рівня вітаміну B₁₂ зростає зі збільшенняl= 4; дози метформіну, = 090;ривалості лікування та/або у разі наявності у пацієнта факторів ризику, які, як відомо, спричиняютn= 0; дефіцит вітаміну B₁₂. Наразі відомо, що механізм цього явища = 108; багатофактl= 6;рним, однак, воно дуже рідко супроводжуn= 8;ться анемією і пр= 080; припиненні прийому цього препарату або при призначеннo= 0; вітаміну В_{12
досить
швидко
зникає.}

У разі підозри на дефіцит вітаміну В_{12 (наприклад,
анемія або
нейропатія)
слід контро
=
83;ювати
рівень
вітаміну В_{12 у
сироватці
крові.}}У деяких осіб спостерігаn= 8;ться схильність до зниження рівня вітаміну В₁₂нижче норми= . Пацієнт&= #1072;м з факторами ризику дефіциту ві = 90;аміну В₁₂ може бут = 80; потрібний періодичниl= 1; моніторинг рівня вітаміну В_12.

Терап= 110;ю метформіноl= 4; слід продовжуваm= 0;и до тих пір, поки вона переноситьl= 9;я і не є протип&#= 1086;казана, а відповідн = 77; корекційне лікування дефіциту вітаміну B₁₂ надається відповідно до поточних клінічних рекомендацo= 0;й.

- Зміна клінічного стану хворого з раніше конт = 88;ольованим цукровим діабетом: пр= 080; відхиленні лабораторнl= 0;х показників від норми аб= 086; появі клінічних ознак захворюванl= 5;я (особливо таких, як підвищена втомлюваніl= 9;ть, нечітко виражене захворюванl= 5;я) у пацієнта, в якого раніш = 77; був досягнутий = 82;онтроль над перебігом цукрового діабету при застосуванl= 5;і таблеток метформіну = 75;ідрохлорид&#= 1091;, потрібно негайного обстежити хворого щод = 86; кетоацидозm= 1; та лакто= 072;цидозу. Необхідно визначити концентрацo= 0;ю електролітo= 0;в і кетонових тіл у сирова= 090;ці крові, рівен= 100; цукру в крові, а також, якщо є показання, р= 053; крові, рівні лактату, пір= 091;вату та метформіну. При наявності будь-якої форми ацидозу прийом препарату Дуглимакс^{®
слід негайн
=
86;
припинити т
=
72;
розпочати
інші необхі
=
76;ні
заходи
коригуваннn=
3;.}

- Втрата контролю на = 76; рівнем глюкози в крові: мо= же спостерігаm= 0;ися тимчасова втрата конт = 88;олю за рівнем глюкози в крові, якщо пацієнт у стабільномm= 1; стані на фон= 110; будь-якої сх= 077;ми лікування зазнає стресутремор, інфекція аб = 86; хірургічне втручання. У таких випадках може виникнути необхіднісm= 0;ь відміни препарату т = 72; тимчасово призначити інсулін.= При повторній втраті контролю при лікуванні препаратом необхідно розглянути інші схеми лікування, у тому числі початок інсулінотеl= 8;апії.

- Па= цієнти з особливим = 80; умовами роботитяжкий лактоацидоk= 9; або тяжка пізня= гіпоглікемo= 0;я. Такі пацієнти та їхні родини повинні бути у повній мірі попередженo= 0; про ризик розвитку лактоацидо&= #1079;у або гіпоглікемo= 0;ї та бути особливо уважними. Пацієнтів слід інформуватl= 0; про безпе= 082;у, ефективнісm= 0;ь та альтернатиk= 4;ні способи лікування. Крім того, їх слід проінформуk= 4;ати про важливі = 89;ть регуляр&= #1085;ого прийому їжі та дотримання дієтирегуляр&= #1085;ого виконання фізичних вправПацієнти з ожирінням повинні дотримуватl= 0;ся низькокалоl= 8;ійної дієти.

Пацієнт&= #1072;м слід пояснити, в чому поляга= 08; небезпека виникнення лактоацидоk= 9;у, якими симпт = 86;мами він супроводжуn= 8;ться і які стани сприяють його розвитку, як це зазначен = 86; в розділах «Особливі запобіжні заходи» та «= 047;агальні запобіжні заходи». Пацієнтам н = 77;обхідно порадити негайно припинити прийом цьог = 86; препарату т = 72; одразу звернутися = 76;о лікаря у раз= 110; виникнення таких симптомів, я= 082; гіпервентиl= 3;яція нез’ясованl= 6;го походження, міалгія, загальне нездужання, незвична сонливість або інші неспецифічl= 5;і симптоми, як= 110; не можна поя= 089;нити. Після досягнення стабілізацo= 0;ї при прийомі будь-якої дози препарату шлунково-ки = 96;кова симптоматиl= 2;а, яка часто спостерігаn= 8;ться на початку терапії метформіноl= 4;, найімовірнo= 0;ше, не буде пов’язаною із застосув = 72;нням препарату. Шлунково-ки = 96;кові симптоми, що виникли пізніше, можуть бути = 089;причинені лактоацидоk= 9;ом або іншим серйозним захворюванl= 5;ям.

Лікар повинен пояснити пацієнту та його родині, в чому полягає небезпека виникнення гіпоглікемo= 0;ї, якими симптомами вона супров = 86;джується і які стани сприяють її появі.

Пацієнт&= #1110;в слід застерегти від надмірного вживання алкоголю, як разового, та= 082; і регулярно = 75;о, під час лікування препаратом Дугли = 84;акс^&r=
eg;.

- Застосуванl= 5;я препаратів сульфонілсk= 7;човини для лікування хворих з недостатніl= 9;тю Г6ФД може призвести д = 86; гемолітичнl= 6;ї анемії. Оскільки глімепірид належить до похідних с = 91;льфонілсеч&#= 1086;вини, слід дотримуватl= 0;сь обережностo= 0; при його застосуванl= 5;і хворим з недостатніl= 9;тю Г6ФД та розглянути можливість застосуванl= 5;я альтернатиk= 4;них засобів, що не є похідними сульфонілсk= 7;човини.

Високий ризик летальностo= 0; у результаті = серце= 074;о-судинних захворюванn= 0;. =

Є повідомленl= 5;я про зв’язок між застосуванl= 5;ям антидіабетl= 0;чних препаратів та ризиком летальностo= 0; у результат= 10; серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0;, що є вищим, ніж при заст= 086;суванні тільки дієтотерапo= 0;ї або дієтоте = 88;апії у комбінаці= 11; з інсуліном. Це попередж = 77;ння ґрунтуєтьсn= 3; на даних проведеногl= 6; в рамках Діабетичноo= 1; програми університеm= 0;ської групи (UGDP), яке передбачалl= 6; оцінку ефек = 90;ивності препаратів, що знижують рівень глюк = 86;зи, щодо попередженl= 5;я або уповільненl= 5;я розвитку ускладнень = 79; боку судин у пацієнтів з інсуліннезk= 2;лежним діабетом. За даними UGDP серед паціє = 85;тів, які протяго = 84; 5-8 років проходили дієтотерапo= 0;ю плюс лікування толбутамідl= 6;м у фіксовані = 81; дозі (1,5 г/добу) або дієтотерапo= 0;ю плюс лікування фенформіноl= 4; у фіксовані = 81; дозі (100 мг/добm= 1;), показник летальностo= 0; у результат= 10; серцево-суд = 80;нних захворюванn= 0; прибl= 3;изно у 2,5 раза перевищуваk= 4; такий показ = 85;ик серед пацієнтів, яким було призначено = 90;ільки дієтотерапo= 0;ю, що призводило до відміни лікування в обох випадках у ході дослід = 78;ення UGDP. Незважаючи на протиріччя = 74; інтерпретаm= 4;ії цих даних, відомості, одержані в ході дослідженнn= 3; UGDP, забезпечуюm= 0;ь відповідне = 87;ідґрунтя для такого попередженl= 5;я. Пацієнт повинен отримати інформацію про потенці = 81;ні ризики та користь від застосуванl= 5;я метформіну та про наявність альтернатиk= 4;них видів лікування. Хоча в цьому дослідженнo= 0; застосовувk= 2;ли тільки один препарат із групи препаратів сульфонілсk= 7;човини (толбутамід) та один препарат із групи препа = 88;атів бігуаніду (фенформін), з точки зору безпеки доцільно вважати, що це попередженl= 5;я може також стосуватисn= 0; інших відповідниm= 3; антидіабетl= 0;чних препаратів = 79; огляду на схожість способу дії та хімічної структури препаратів = 82;ожної групи.

Рекомен&= #1076;ується регулярно контролюваm= 0;и рівні тиреотропнl= 6;го гормону (ТТГ) у пацієнтів з гіпотиреозl= 6;м.

Засто= 089;ування пацієнтам літнього в= 10;ку.

&#= 1042;ідомо, що метформі = 85; та глімепірид виводяться переважно нирками. Оскільки ри = 79;ик розвитку тяжких побічних реакцій на Д= 091;глимакс^® у хворих із порушенням ниркової функції зна = 95;но вищий, препарат можна застосовувk= 2;ти тільки хворим із нормальною функцією ни = 88;ок. У зв’язку з тим, що з віком ниркова фун = 82;ція знижується, пацієнтам літнього віку метфор = 84;ін слід застосовувk= 2;ти з обережніс = 90;ю з урахуванняl= 4; стану функції нирок та за необхідносm= 0;і здійснюватl= 0; спостережеl= 5;ня за функцією нирок.

З&#= 1072;стосування дітям.

Бе&#= 1079;пека та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату дітям = 44;ослідження застосуванl= 5;я препарату при цукрово = 84;у діабеті дорослого типу у молод= 080;х (Maturity= -Onset Diabetes of the Young, MODY) не проводилисn= 3;.

Метформін як монотерапіn= 3;

До початку лікування метформіноl= 4; необхідно підтвердитl= 0;, що пацієнт страждає на цукровий діабет ІІ типу. Хоча було підтверджеl= 5;о, що метформі = 85; як монотерапіn= 3; не виявляє негативногl= 6; впливу на ріст та статеве доз = 88;івання пацієнтів, наразі відсутні результати довгострокl= 6;вих досліджень = 79; оцінки цих специфічниm= 3; аспектів. У зв’язку з ци= 084; рекомендуєm= 0;ься ретельно контролюваm= 0;и вплив метформіну на ці параметри, коли препар = 72;т призначаєтn= 0;ся дітям, особливо дітям, які не досягли пубертатноk= 5;о віку.

У контрольовk= 2;ному клінічному дослідженнo= 0; застосуванl= 5;я метформіну дітям, які знаходятьсn= 3; у фазі росту, взяли участ= 00; лише 15 пацієн&= #1090;ів віком від 10 до= 12 років. Хоча ефективнісm= 0;ь та безпека метформіну для дітей ві= 082;ом до 12 років не відрізнялиl= 9;я від таких дл= 103; дітей віком від 12 років, необхідно дотримуватl= 0;ся обережностo= 0; при призначеннo= 0; метформіну дітям віком від 10 до 12 рокі = 74;.

Ін= ші ефекти=

Вп= лив на масу тіла. <= /span>Препарат Дугли = 84;акс^&r=
eg; має більше переваг при застосуванl= 5;і порівняно з іншими лікарськимl= 0; засобами (похідні сульфонілсk= 7;човини, тіазоліндіl= 6;ни, тощо), які зазвичай призначаютn= 0; для зниженн= 03; рівня глюкози, оскільки це = 81; препарат не призводить до збільшення маси тіла у пацієнтів, які хворіют= 00; на цукровий діабет ІІ ти= 087;у. Стабілізацo= 0;я або зниженн= 03; маси тіла пр= 080; застосуванl= 5;і цього препарату обмежують н = 77;сприятливи&#= 1081; вплив інших факторів ризику, пов’язаних зі збільшенняl= 4; маси тіла. Пр&#= 1080; тривалому застосуванl= 5;і препарату досягаєтьсn= 3; більш стабі = 83;ьний глікемічниl= 1; контроль та зниження ри = 79;ику діабетичниm= 3; ускладнень. =

Зл= овживання препаратом або розвито = 82; залежності. Метформіну гідрохлориk= 6; не має ані первинних, ані вторинних фармакодинk= 2;мічних властивостk= 7;й, які могли б призводити до його неме= 076;ичного застосуванl= 5;я як рекреаційнl= 6;го наркотику або до виникнення залежності.

Лабор= 072;торні аналізи.

&#= 1053;еобхідно періоди&= #1095;но контролюваm= 0;и показники крові (наприклад, гемоглобін/ = 75;ематокрит і визначенн= 03; еритроцитаl= 8;них індексів) та функцію нирок (креатинін сироватки крові) прина= 081;мні щорічно. При застосуванl= 5;і метформіну = 84;егалобласт&#= 1085;а анемія спостерігаn= 8;ться рідко, однак якщо є підозра на ї= 111; виникнення, необхідно виключити дефіцит вітаміну В_12.

Якщо у Вас встановленl= 6; непереносиl= 4;ість деяких цукрів, проконсульm= 0;уйтеся з лікарем, перш ніж приймати це = 81; лікарський засіб, оскіл= 100;ки препарат містить лактозу.

= Зk= 2;стосування у період вагітності або годуван = 85;я груддю.

Дугли= 084;акс^®не можна приймати у період вагітності через існуючий ризик шкідливого впливу на розвиток дитини. Вагітні пацієнтки т = 72; пацієнтки, які плануют= 00; вагітність, повинні повідомлятl= 0; про це свого лікаря для зменшення ризику вроджених вад розвитк = 91; плода, спричиненоk= 5;о надмірним рівнем глюк = 86;зи у крові. Таких хвори = 93; по можливості необхідно перевести н = 72; інсулін для підтриманнn= 3; нормальног&= #1086; рівня глюкози в крові.

Щоб уникнути потрапляннn= 3; глімепіридm= 1; і метформін = 91; разом із грудним молоком в організм дитини, препарат не слід приймати жінкам у період году = 74;ання груддю. Якщо це необхідн = 86;, хвора повин = 85;а застосовувk= 2;ти інсулін або повністю відмовитисn= 3; від годування груддю.

Ка= нцерогенез, мутагенез, порушення фертильносm= 0;і

Гл= імепірид<= /u>

- Дослідженнn= 3; на щурах із застосуванl= 5;ям глімепіридm= 1; в дозах до 5000 мільйонних частин (що приблизно у 340 разів вище максимальнl= 6;ї рекомендовk= 2;ної дози для людини в перерахункm= 1; на площу поверхні тіла) при повноцінноl= 4;у харчуванні протягом 30 місяців не виявили під = 90;верджень канцерогенl= 5;ості препарату. У мишей застосуванl= 5;я глімепіридm= 1; протягом 24 місяців призвело до зростання частоти роз = 74;итку доброякіснl= 6;ї аденоми підшлунковl= 6;ї залози. Цей ефект є дозозалежнl= 0;м та вважаєть = 89;я наслідком хронічного стимулюванl= 5;я підшлунковl= 6;ї залози. Максимальнk= 2; доза, яка не призводить до жодних спостережуk= 4;аних ефектів (NOEL), у цьому дослідженнo= 0; розвитку аденоми у ми= 096;ей була 320 мільйонних частин при повноцінноl= 4;у харчуванні, або 46−54 мг/кг маси тіла/на добу. Це приблизно у 35 разів вище максимальнl= 6;ї рекомендовk= 2;ної дози для людини (8 мг один раз на добу) в перерахункm= 1; на площу поверхні тіла.

- У дослідженнn= 3;х мутагенезу in vitro та in vivo глімепірид не виявив мутагенної дії.

- Вплив нk= 2; фертильнісm= 0;ь самців мише = 81; при застосу = 74;анні доз до 2500 мг/кг маси тіла (>1700 максимальнl= 0;х рекомендовk= 2;них доз для людини в пер= 077;рахунку на площу поверхні тіла) був відсутнім. Глімепірид не впливав н= 072; фертильнісm= 0;ь самців та самок щурів при застосуванl= 5;і доз до 4000 мг/кг маси тіла (приблизно 4000 максимальнl= 0;х рекомендовk= 2;них доз для людини в пер= 077;рахунку на площу поверхні тіла).

Ме= тформін

- Довгострокl= 6;ві дослідженнn= 3; канцерогенl= 5;ості метформіну були проведені н = 72; щурах і миша= 093; із тривалістю застосуванl= 5;я препарату 104 тижні та 91 тиждень відповідно. При цьому застосовувk= 2;лися дози до 900 мг/кг/добу та 1= 500 мг/кг/добу відповідно. Обидві дози майже втрич= 10; перевищуваl= 3;и максимальнm= 1; рекомендовk= 2;ну добову дозу для людини в перерахункm= 1; на площу поверхні тіла. Ані у самців, ані у самок мишей ознаки канцерогенl= 5;ої дії метформ= 10;ну не були виявлені. Аналогічно = 91; самців щурі = 74; не був виявлений туморогеннl= 0;й потенціал метформіну. Однак у само= 082; щурів при за= 089;тосуванні доз 900 мг/кг/добу спостерігаl= 3;ося зростання частоти виникнення доброякіснl= 0;х поліпів строми матк = 80;.

- Ознак мутагенносm= 0;і метформіну не було вияв= 083;ено під час жодного з таких тесті = 74;: тесту Еймса (S. typhimurium), тесту на генну мутацію (клітини лімфоми миш= 10;), тесту на хромосомні аберації (лімфоцити людини) та мікроядернl= 6;го тесту in vivo (червоний кістковий мозок мишей).

- Метформін н = 77; впливав на фертильнісm= 0;ь самців і самок щурів = 091; дозах, що досягали 600 мг/кг/добу, тобто у дозах, що приблизно вдвічі пере = 74;ищували максимальнm= 1; рекомендовk= 2;ну добову дозу для людини в перерахункm= 1; на площу поверхні тіла.

Здатніс= ;ть впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Пацієнтів слід попередити про необхіднісm= 0;ь бути обережними при керуванні транспортнl= 0;м засобом та під час роботи з механізмамl= 0;.

Спосіб застосуванl= 5;я та дози.

Д= озу протидіабеm= 0;ичних препаратів слід підбир = 72;ти індивідуалn= 0;но з урахуванняl= 4; рівня цукру = 091; крові пацієнта.

Як правило, лікування рекомендуєm= 0;ься починати з найменшої ефективної дози та збіл= 100;шувати дозу з урахуванняl= 4; препаратів, які наразі отримує пацієнт, а також залежно від рівня глюкози в крові пацієнта. Дл= 103; цього необхідно проводити регулярне спостережеl= 5;ня за рівнем глюкози в крові.

: звичайна стартова доза цього препарату с = 90;ановить 1 мг/500 мг, яку призначати 1 раз на добу та яка може бути відкориговk= 2;на залежно від супутньої терапії іншим цукрознижуk= 4;альним засобом або відповідно до рівня глі= 082;емії пацієнта. Пр= 080; переведеннo= 0; з препараті = 74; сульфонілсk= 7;човини, що мають тривалий пе = 88;іод напіввиведk= 7;ння (наприклад, хлорпропамo= 0;д), за пацієнто = 84; слід ретельно спостерігаm= 0;и на предмет гіпоглікемo= 0;ї, оскільки можливе виникнення гіпоглікемo= 0;ї у результат= 10; посилення ефекту препаратів. <= /p>
Хо= 095;а при монотерапіo= 1; глімепіридl= 6;м додаткові ефекти, як правило, бул= 080; мінімальниl= 4;и, коли препарат застосовувk= 2;вся у дозах 4 мг на добу або вище, у деяких пацієнтів спостерігаl= 3;ося поліпшення метаболічнl= 6;го контролю пр = 80; збільшенні дози до 6 мг (або 8 мг).

Препара&= #1090; застосовуюm= 0;ь виключно дорос= ;лим пацієнтам.=

Препарат слід застосовувk= 2;ти 1 або 2 рази на добу до або під час прийому їжі.

у разі переходу з комбінованl= 6;ї терапії глі = 84;епіридом та метформіноl= 4; у вигляді окремих таблеток Дугли = 84;акс^&r=
eg; призначаютn= 0; з огляду на ті дози та спосіб введення глімепіридm= 1; та метформі = 85;у гідрохлориk= 6;у, які вже отримує пацієнт.=

У разі необхідносm= 0;і дозу можна збільшити д = 86; найбільшої рекомендовk= 2;ної добової доз = 80; 8 мг глімепіридm= 1; та 2000 мг метформіну на добу, беручи до уваги терапію, що застосовуєm= 0;ься, ефективнісm= 0;ь або переносиміl= 9;ть препарату. У зв’язку з ци= 084; необхідно ретельно ко = 85;тролювати рівні цукру = 091; крові.

Пропуск прийому чергової дози, ніколи не можна виправляти шляхом наступного прийому більш високої доз = 80;. ~~<= /span>~~

Па= цієнтів необхідно попередити про те, що цей препарат слід ковтат = 80; цілим, не розламуючи та не розжовуючи таблетку, оскільки во = 85;а має властивістn= 0; пролонговаl= 5;ого вивільненнn= 3; речовини.

Діти.<= /i>

Безпе= 082;а та ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я препарату дітям не встановленo= 0;. Дослідженн&= #1103; з вивчення лікування = 87;репаратом інсулінонеk= 9;алежного діабету дорослого типу у молодих (MODY) не проводилисn= 3;.

Передозув = 72;ння.

Оскіл= 100;ки цей препара = 90; містить глімепірид, передозуваl= 5;ня може призвести д = 86; зниження рівня цукру = 074; крові. При виявленні передозуваl= 5;ня глімепіридl= 6;м необхідно негайно повідомити про це лікаря. Пац= ієнт повинен одразу прийняти цукор, бажан= 086; у формі глюкози, за винятком випадків, коли лікар сам бере на себе відповідалn= 0;ність за лікуванн= 03; передозуваl= 5;ня. Легку гіпоглікемo= 0;ю без втрати свідомості та неврологічl= 5;их порушень не = 86;бхідно активно лікувати за допомогою п = 77;рорального прийому глюкози та корекції до = 79;и препарату т = 72;/або дієти. Дуже важливо продовжуваm= 0;и ретельне спостережеl= 5;ня безпосередl= 5;ьо до того моменту, кол= 080; лікар впевниться, що пацієнт знаходитьсn= 3; поза небезпекою. Терапевтичl= 5;і заходи в основному полягають у запобіганнo= 0; всмоктуванl= 5;ю препарату ш = 83;яхом викликання блювання подальшим прийомом солодких неалкогольl= 5;их напоїв або води, що містять активоване = 74;угілля (адсорбент) і сульфат натрію (прон= 086;сне). У разі абсорбції досить великої кількості препарату необхідно провести промивання шлунка з подальшим прийомом активованоk= 5;о вугілля і сульфату натрію.

&#= 1042;ипадки значного передозуваl= 5;ня та тяжкі реа= 082;ції з такими ознаками як втрата свід = 86;мості або інші серйозні неврологічl= 5;і порушення, є не = 74;ідкладними медичними станами, які потребують негайного лікування і госпіталізk= 2;ції пацієнта. У разі діагностувk= 2;ння гіпоглікемo= 0;чної коми або підозри на неї у зв’язк= 091; з серйозним передозуваl= 5;ням пацієнту необхідно ввести у вигляді швидкої внутрішньоk= 4;енної ін’єкції концентровk= 2;ний (50 %) розчин глюкози або 40 м= ;л 20 % розчину глюкози, а потім проводити тривале інфузійне введення ме = 85;ш концентровk= 2;ного (10 %) розчину глюкози зі ш= 074;идкістю, яка забезпечує підтриманнn= 3; стабільногl= 6; рівня глюкози в крові вище 100 мг/дл.

&#= 1071;к альтернатиk= 4;у дорослим можна призначати в/в, в/м або п/к = гл= юкагон, наприклад, у дозах від 0,5 мг до 1 мг внутрі&= #1096;ньовенно, підшкірно або внутрішньоl= 4;’язово. За пацієнто = 84; потрібно встановити постійний нагляд протягом не менше 24-48 годин, оскільки після видимого клінічного одужання можливий повторний напад гіпог = 83;ікемії.

&#= 1047;окрема, під час лікування гіпоглікемo= 0;ї, що виникла внаслідок випадковогl= 6; прийому глі = 84;епіриду у немовлят т= 072; дітей раннього ві = 82;у, слід ретельно розрахуватl= 0; дозу глюкоз = 80;, що призначаєтn= 0;ся, а також здійснюватl= 0; постійний контроль рівня глюкози в крові.

&#= 1054;скільки цей препара = 90; містить метформін, в= 110;н може спричиняти лактоацидоk= 9;. У разі прийо= 084;у внутрішньо до 85 г метформіну гідрохлориk= 6;у гіпоглікемo= 0;я не спостерігаl= 3;ася. Метформін виводиться = 87;ід час гемодіалізm= 1; з кліренсом до 170 мл/хв за у = 84;ови задовільноo= 1; гемодинаміl= 2;и. Тому при підозрі на передозуваl= 5;ня метформіноl= 4; проведення гемодіалізm= 1; є найбільш е= 092;ективним заходом для виведення з організму накопиченоk= 5;о препарату.

Вн= аслідок передозуваl= 5;ня метформіноl= 4; може виникнути панкреатит.

Побічні реакції.

<= u>Лакто= 072;цидоз: див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

Гіпог= 083;ікемія: = див. розді = 83; «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

З боку шлунково-ки = 96;кового тракту:= симптоми = 79; боку шлунково-ки = 96;кового тракту, у тому числі діарея, нудота, блювання, зд= 091;ття живота, диспепсія, запор, біль у животі та анорексія належать до найпоширенo= 0;ших реакцій на цей препара = 90; і виникають приблизно н = 72; 30 % частіше у пацієнтів, які приймаю = 90;ь метформін, ніж у хворих, які приймають плацебо, зокрема на початку терапії із застосуванl= 5;ям цього препарату. Ці симптоми переважно є транзиторнl= 0;ми та минають самостійно при продовженнo= 0; лікування. В окремих випадках може бути корисним тимчасове зниження дози. Під час клінічних досліджень метформін довелося відмінити через виникнення реакцій з боку шлунково-ки = 96;кового тракту у приблизно 4 % пацієнтів.

&#= 1054;скільки симптоми з боку шлунково-ки = 96;кового тракту на початку лікування залежать ві = 76; дози, їх виразність може бути меншою у раз= 110; поступовогl= 6; підвищення дози, що досягаєтьсn= 3; за рахунок прийому препарату разом з їжею. Оскільки значна діарея та/аб= 086; блювання можуть спричинити дегідратацo= 0;ю та екстрани = 88;кову азотемію, за таких обставин пр = 77;парат слід тимчасово відмінити.

&#= 1044;ля пацієнтів, які були стабілізовk= 2;ні на цьому препараті, появу неспецифічl= 5;их шлунково-ки = 96;кових симптомів н = 77; слід розглядати як наслідок терапії, за винятком ситуацій, коли супутн= 10; захворюванl= 5;я або лактоац = 80;доз були виключені.=

Лікуван&= #1085;я глімепіридl= 6;м інколи може спричинити нудоту, блювання, відчуття здуття або напруженосm= 0;і в епігастралn= 0;ній ділянці, біл= 100; у животі та діарею.

З боку органів чуття:= приблизно 3 % пацієнтів можуть скаржитися = 85;а порушення смаку Через зміни рівня глюкози у крові можут= 00; виникати тимчасові порушення зору, особли= 074;о на початку лікування. Із досвіду післяреєстl= 8;аційного застосуванl= 5;я відомо про виникнення дисгевзії п= 10;сля приймання глімепіридm= 1; (частота невідома).

Ре= акції з боку шкіри та гіперчутлиk= 4;ість: іноді можуть спостерігаm= 0;ися алергічні або псевдоалерk= 5;ічні реакції (нап= 088;иклад, легка еритема (дуж= 077; рідко − ˂0,01%), св= ербіж, кропив’янкk= 2; або висипання). Більшість таких реакцій легкі, але можуть прогресуваm= 0;и до серйозних т = 72; супроводжуk= 4;атись задишкою та падінням<= span style=3D'mso-bookmark:_Hlk137465356'> артеріальнl= 6;го тиску, ін= оді до розвитку шоку. При виникненні кропив`янки слід негайн = 86; звернутися до лікаря. Можливі перехресні алергічні реакції з су= 083;ьфонілсечо&= #1074;иною або сульфанілаl= 4;ідом чи їх похідними.

З боку показників крові:= рідко можлива тромбоцитоl= 7;енія; в окремих випадках – лейкоцитопk= 7;нія або гемолітичнk= 2; анемія, ерит= 088;оцитопенія, гранулоцитl= 6;пенія, агранулоциm= 0;оз, панцито&= #1087;енія. Потрібен ретельний контроль за станом хвор = 86;го, оскільки пі = 76; час лікування препаратамl= 0; сульфонілсk= 7;човини були зареєстровk= 2;ні випадки апластичноo= 1; анемії. При виникненні цих явищ прийом препарату слід припин = 80;ти та розпочат = 80; відповідне лікування. Повідом&= #1083;ялося про випадки виникнення тяжкої тромбоцитоl= 7;енії з кількістю тромбоцитіk= 4; <10 000/мкл та тромбоцитоl= 7;енічної пурпури (частота невідома). При застосуванl= 5;і препарату часто спост = 77;рігається зниження рівня/дефіц = 80;т вітаміну В_12.У пацієнтів, які тривали = 81; час приймал = 80; метформін, спостерігаl= 3;и зменшення всмоктуванl= 5;я вітаміну В_{12
та зниження
його рівнів =
074;
сироватці
крові, загал=
086;м
це явище є
клінічно
незначущим (<
0,01%). Проте у
ході
післяреєстl=
8;аційного
досвіду
застосуванl=
5;я
препарату
повідомлялl=
6;ся
про випадки
розвитку
периферичнl=
6;ї
нейропатії
=
91;
пацієнтів з
дефіцитом
вітаміну B₁₂
(частота
невідома).}Рі= вень фолієвої кислоти в плазмі кров= 10; істотно не знижувався. Під час прийому препарату була зареєстровk= 2;на тільки мегалобласm= 0;на анемія, збільшення частоти випадків невропатії не спостерігаl= 3;ося. У зв’язку з ци= 084; необхідно ретельно контролюваm= 0;и рівень віта = 84;іну В₁₂ у сироватці крові або періодично додатково вводити парентерал&= #1100;но вітамін В₁₂.

З боку печінки та жовчовивідl= 5;их шляхів: в окремих випадках можливе підвищення активності печінкових ферментів т = 72; порушення функції печінки (холестаз і жовтяниця), а також гепатит, яки= 081; може прогресуваm= 0;и до печінков = 86;ї недостатноl= 9;ті. При застосуванl= 5;і метформіну надходили п = 86;відомлення про відхилення від норми по= 082;азників функції печінки або випадки геп = 72;титу, що минали після відміни метформіну.

Інші реакції: в окремих випадках можуть спостерігаm= 0;ися алергічний васкуліт, гіперчутлиk= 4;ість шкіри до дії світла та зниження рівня натрі= 02; в сироватці крові.

Крім цього, виникали й інші побічн= 10; реакції, частота яки = 93; була невідома:=

- зниження рівня тиреотропнl= 6;го гормону у хв= 086;рих з гіпотиреозl= 6;м;

- гіпомагнезk= 7;мія внаслідок діареї;

- ен= цефалопатіn= 3;;

- алопеція, збільшення маси тіла (після прийм= 072;ння глімепіридm= 1;).

Побічні реакції у дітей при застосуванl= 5;і метформіну як монотерапіo= 1;. По&= #1073;ічні реакції, які спостерігаl= 3;ися в ході клінічного дослідженнn= 3; у невеликої когорти дітей віком від 10 до 16 рокі = 74;, які отримув = 72;ли метформін протягом 1 року, а також побічні реакції, про які повідомлялl= 6;ся у публікаці= 03;х та й у період постмаркетl= 0;нгового нагляду, бул= 080; подібними з = 72; своїми характерисm= 0;иками та ступенем тяжкості побічних ре = 72;кцій, зареєстровk= 2;них у дорослих.

Побічні реакції за результатаl= 4;и постмаркетl= 0;нгового нагляду.

Частота виникнення побічних реакцій, нез= 072;лежно від причинно-на = 89;лідкового зв’язку із застосуванl= 5;ям досліджуваl= 5;ого препарату, в ході дослідженнn= 3; у рамках постмаркетl= 0;нгового нагляду з повторного вивчення препарату тривалістю 6 років за участю 1235 паці= ;єнтів з інсулінонеk= 9;алежним цукровим ді = 72;бетом (ІІ типу) становила 2,75 % (34/= 1235 пацієнтів, 35 в= ипадків). Ці побічні реакції включали такі, як: гіпоглікем= ія з частотою 0,8 % (10/= 1235 пацієнтів, 10 випадків); біль у живот= 110; – 0,57 % (7/1235 пацієнтів, 7 випадків); зд&#= 1091;ття живота – 0,49 % (6/1235 пацієнтів, 6 випадків); бл&#= 1102;вання та диспепсі= 03; – по 0,16 % кожна реакція (2/1235 па= 094;ієнтів, 2 випадки); гіпертрофіn= 3; передміхурl= 6;вої залози, посилене серцебиття, запаморочеl= 5;ня, діарея, нудота, набряк нижніх кінц= 10;вок, зупинка серця та рак прямої кишк = 80; – по 0,08 % кожна реакція (1/1235 пацієнтів, 1 випадок). Частота виникнення небажаних реакцій на л= 110;карський засіб, для яких причинно-на = 89;лідковий зв’язок із застосуванl= 5;ям досліджуваl= 5;ого препарату н = 77; може бути виключений, становила 2,02 % (25/= 1235 пацієнтів, 26 випадків), в тому числі: гіпоглі= ;кемія – з частотою 0,= 8 % (10/1235 пацієнтів, 10 випадків); здуття живота та біль у живот= 110; – по 0,48 % кожна реакція (6/1235 пацієнтів, 6 випадків); по&#= 1089;илене серцебиття, блювання, диспепсія т = 72; запаморочеl= 5;ня – по 0,08 % кожна реакція (1/1235 па= 094;ієнтів, 1 випадок). Серйозні небажані реакції включали зупинку серця та рак прямої кишк = 80; з частотою п= 086; 0,08 % для кожної реакції (1/1235 пацієнтів, 1 випадок), жод&#= 1085;а з яких не мала причинно-на = 89;лідкового зв’язку із застосуванl= 5;ям досліджуваl= 5;ого препарату. Неочіку= ;вані небажані реакції включали ди = 89;пепсію з частотою 0,16 % (2/= 1235 пацієнтів, 2 випадки); гіпертрофіn= 2; передміхурl= 6;вої залози, набр= 103;к нижніх кінцівок та рак прямої кишки – по 0,08 % для кожної реакції (1/1235 пацієнтів, 1 випадок). З них небажаною лікарською реакцією, дл= 103; якої не можн= 072; виключити причинно-на = 89;лідковий зв’язок із застосуванl= 5;ям цього лікарськогl= 6; засобу, була диспепсія.

Побічні реакції при застосуванl= 5;і глімепіридm= 1; (для пероральноk= 5;о прийому) як монотерапіo= 1; за результатаl= 4;и постмаркетl= 0;нгового нагляду.

Частота виникнення небажаних реакцій, нез= 072;лежно від причинно-на = 89;лідкового зв’язку з застосуванl= 5;ям досліджуваl= 5;ого препарату, в ході дослідженнn= 3; у рамках постмаркетl= 0;нгового нагляду тривалістю 6 років за уча= 089;тю 12 056 пацієнтів становила 1,2 % (149/= 12 056 пацієнтів, 181 випадок). Найчастіше серед небажаних реакцій спо = 89;терігалася гіпоглікемo= 0;я – з частотою 0,= 75 % (90/12 056 пацієнтів,= 102 випадки); далі в порядку зменшення частоти розташованo= 0; вертиго (запамороче = 85;ня) – 0,08 % (10/12 056 пацієнтів, 10 випадків); ди&#= 1089;функція печінки – 0,07 % (8/12 056 пацієнтів, 8 випадків) та біль у живот= 110; – 0,06 % (7/12 056 пацієнтів, 7 випадків). З них новимl= 0; небажаними реакціями, які раніше н= 077; спостерігаl= 3;ися в ході клінічних д = 86;сліджень, проведених = 74; дореєстрацo= 0;йний період, були артралгія, диспепсія, набряк обли = 95;чя (по 2 випадки для кожної реакції), імпотенція, алопеція, гіперемія т = 72; гастрит (по 1 в= ипадку для кожної реакції).

Як= 097;о виникнуть будь-які із зазначених вище побічних реакцій, інш= 110; небажані реакції або неочікуванo= 0; зміни, пацієнтам необхідно негайно звернутися до свого лікаря. Деяк= 110; побічні реакції, в тому числі тяжка гіпог = 83;ікемія, специфічні зміни з боку показників крові, тяжкі алергічні або псевдоалерk= 5;ічні реакції та печінкова недостатніl= 9;ть, за певних умов можуть бути небезпечниl= 4;и для життя. Тому про так= 110; реакції, пацієнтам н = 77;обхідно негайно повідомити свого лікар= 03; та припинит = 80; приймання препарату д = 86; отримання вказівок ві = 76; лікаря.

Повo= 0;домлення про підозрюванo= 0; побічні реа = 82;ції.

https://aisf.dec.gov.ua.

Умови зберігання.

°С = 74; оригінальнo= 0;й упаковці.=

=

Упако= 074;ка. =

4 <= span style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif'>бl= 3;істери в картонній упаковці.=

Категор= 10;я відпуску.=

За рецептом.<= /span>

Виробни = 82;.

ТО= 042; «КУСУМ ФАРМ&raq= uo;.

=

Місцезн = 72;ходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

40020, Україна, Сумська область, м. Суми, вул. Скрябіна, 54.

або

Виробни&= #1082;.

ТОВ «ГЛЕДФАРМ ЛТД».=

Місцезн&= #1072;ходження виробника т = 72; адреса місц= 03; провадженнn= 3; його діяльності.

40020, Україна, Сумська область, м. Суми, вул. Давидовськl= 6;го Григорія, 54.