ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

<= b>ЗОЛЕДРО= НОВА КИСЛОТА

<= b>(ZOLEDR= ONIC ACID)

Скл= ад:

діюча речовина: золедронова кислота моногідрат (zoledronic acid);

1 ампула (5 мл) містить = золедронову кислоту моногідрат у перерахуванні на 100= % безводну речовину – 4,0 мг; 1 мл концентрату містить 0,8 мг кисло= ти золедронової безводної;

допоміжні речовини: маніт= (E 421), натрію цитрат, вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Концентрат для розчину для інфузій.

Основні фізико-хімічні властивості: безбарвна прозора рідина.

Фармакотерапевтична група. Засоби, що впливають на структуру та мінералізацію кісток. Бісфосфонати. Код АТХ М05В А08.<= /span>

Фармакологічні власт= ивості.

Фармакодинаміка<= i>.

Золедронова кислота належить до нового класу бісфосфонатів, що специфічним чином діють на кісткову тканину. Вона є одним із найпотужніших серед відомих на даний час інгібітор= ів остеокластичної кісткової резорбції.

Селективна дія бісфосфо= натів на кістки базується на їхній високій спорідненості з мінералізованою кістко= вою тканиною, однак молекулярний механізм, що призводить до інгібіції остеокластичної активності, дотепер не з’ясован= ий. Дослідження на тваринах встановили, що золедронова кислота інгібує кісткову резорбцію без негативного впливу на формування, мінералізацію та механічні властивості кісток.

Крім інгібіції <= span class=3DSpellE>остеокластичної кісткової резорбції, золедронова кислота чинить пряму протипухлинну дію на культивовані клітини мієломи та р= аку молочної залози людини завдяки інгібіції проліф= ерації клітин та індукції апоптозу. Це вказує на те, щ= о золедронова кислота може мати ан= тиметастатичні властивості.

In vivo – інгібіція остеобластної<= /span> кісткової резорбції, яка діє на структуру мікрокристалічного матриксу кістки, що зменшує ріст пухлини, антиангіогенну дію (дія на судини, що призводить до зменшення кровопостачання пухлини), болезаспокійливу дію.=

In vitro – інгібіція остеоблас= тної проліферації, цитостатична дія, проапоптостатична дія на пухлинні клітини, синергічний цитостатичний ефект з іншими протипухлинними лікарськими засобами, а= нтиадгезивна та антиінвазивна дія.

Фармакокінетика.

Дані з фармакокінетики при метастазах у кіст= ці отримані після одноразової і повторних 5- і 15-хвилинних інфузі= й 2 мг, 4 мг, 8 мг і 16 мг золедронової кисл= оти 64 пацієнтам. Фармакокінетичні параметри не залежать від дози препарату.

Після початку інфузії золедронової кислоти плазмова концентрація препарату = швидко збільшується, досягаючи піка наприкінці інфузії= , далі відбувається швидке зменшення концентрації на 10 % від пікового значення пі= сля 4 годин і на < 1 % від пікового значення після 24 годин із послідовно пролонгованим періодом низьких концентрацій, що не перевищують 0= ,1 % від піку, до другої інфузії на 28-й день. Золедронова кислота, введена внутрішньовенно, виводит= ься нирками у 3 етапи: швидке двофазне виведення препарату із системної циркуля= ції з періодом напівжиття t_{½α =3D
0,24 години і t_½β =3D 1,87 години і тривал=
а фаза
з кінцевим періодом напіввиведення t_&frac1=
2;γ
=3D 146 годин. Не відзначено кумуляції препарату у плазмі крові при
повторних введеннях кожні 28 днів. Золедронова кислота не піддається метаболізму і вивод=
иться
нирками у незміненому вигляді. Протягом перших 24 годин у сечі виявляє=
ться
39 ± 16 % введеної дози. Решта препарату в основному зв’язується з кістковою
тканиною. Потім поволі відбувається зворотне вивільнення золедронової
кислоти з кісткової тканини у системний кровотік та
її виведення нирками. Загальний кліренс препарату в організмі становить 5,0=
4 ± 2,5 л/год
і не залежить від дози препарату, статі, віку, расової приналежності та маси
тіла пацієнта. Збільшення часу інфузії з 5 до 1=
5 хвилин
призводить до зменшення концентрації золедронової кислоти
на 30 % наприкінці інфузії, але не впливає на к=
риву
залежності концентрації від часу у плазмі крові (AUC).}

Варіабельність фармакок= інетичних параметрів золедронової кислоти у різних пацієн= тів була високою, як і в інших бісфосфонатів.<= /o:p>

Дані з фармакокінетики = золедронової кислоти у пацієнтів з гіперкальціємією і печінк= овою недостатністю відсутні. За даними, отриманими in vitro, золедр= онова| кислота не інгібує фермент Р450 людини і не піддається біотрансформації; за дан= ими експериментальних досліджень, проведених на тваринах, з калом виводиться ме= нше 3 % введеної дози, що дає можливість припустити, що стан функції печінки не впливає на фармакокінетику золедронової кислоти= .

Нирковий кліренс золедр= онової кислоти корелює із кліренсом креатиніну, нирковий кліренс становить 75 ± 33= % кліренсу креатиніну, що досягав у середньому 84 ± 29 мл/хв (діапазон 22-143 мл/хв) у 64 онкологічних пацієнтів, включених у дослідженн= я. Аналіз групи пацієнтів показав, що у пацієнтів із кліренсом креатиніну 20&n= bsp;мл/хв (гостра ниркова недостатність) та 50 мл/хв (середня ниркова недостатні= сть) відносний кліренс золедронової кислоти – 37 % т= а 72 % відповідно. Однак дані з фармакокінетики у хворих із гострою нирковою недостатністю (< 30 мл/хв) обмежені.

Виявлена низька спорідненість золедронової кислоти з клітинними компонентами крові. Зв’язування з білками плазми крові є низьким, незв’язана фракція становить від 60 % при 2 нг/мл до 77 % при 2000 нг/мл золедронової кислоти.

Особливі популяції

Діти

Обмежені фармакокінетич= ні дані щодо дітей з тяжкою формою порушення остеогенезу<= /span> дають можливість припустити, що фармакокінетика золедр= онової кислоти у дітей віком від 3 до 17 років аналогічна такій у дорослих при застосуванні в еквівалентних дозах (мг/кг). Вік, маса, стать і кліренс креатиніну, як виявилося, не впливають на системну експозицію золедронової кислоти.

Клінічні характерист= ики.

Показання.

– Профілактика симптомів, пов’язаних= з ураженням кісткової тканини (патологічні переломи, компресія хребетного стовбура, ускладнення після хірургічних втручань і променевої терапії або гіперкальціємія, зумовле= на злоякісною пухлиною), у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями на пізніх стадіях.

– Лікування гіп= еркальціємії, зумовленої злоякісною пухлиною.

&n= bsp;

Протипоказання.

Гіперч= утливість до діючої речовини (золедронової кислоти),= інших бісфосфонатів або до будь-якої з допоміжних реч= овин, що входять до складу лікарського засобу.

Вагітність або період годування груддю.

&= nbsp;

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Під час клінічних досліджень одночасно часто призначали інші лікарські засоби: протипухлинні препарати, діуретики, антибіотики, аналгетики. Будь-яких клінічно зна= чущих взаємодій не відзначалося.

За даними, отриманими в процесі досліджень <= /span>in = vitro, золедронова кислота істотно не зв’язується з білками = плазми крові та не інгібує ферменти системи цитохрому Р450. Проте спеціальні кліні= чні дослідження лікарської взаємодії не проводилися.

Рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуванні бісфосфонатів та аміноглікозидів, оскільки вони можуть проявляти адити= вний вплив, унаслідок чого рівень кальцію в сироватці крові може залишатися зниж= еним довше, ніж потрібно. Також рекомендується дотримуватися обережності при одночасному застосуванні бісфосфонатів та петльових діуретиків, оск= ільки вони можуть виявляти адитивний вплив, внаслідок чого може виникнути гіпокальціємія. Необхідно бути обережними при признач= енні лікарського засобу Золедронова кислота та інших потенційно нефротоксичних препаратів. Слід тако= ж мати на увазі можливість розвитку гіпомагніємії прот= ягом лікування.

У пацієнтів із множинною мієломою при внутрішньовенному введенні бісфосфонатів у комб= інації з талідомідом клінічно значущих взаємодій не за= фіксовано.

Повідомляли про остеоне= кроз щелепи у пацієнтів, які застосовували одночасно лікарський засіб Золедронова кислота та антиангіо= генні (зменшують кровопостачання пухлини) лікарські засоби.

Особливості застосування.

Загальні

Перед введенням лікарського засобу Золедронова кислота слід переконатися у достатній гід= ратації всіх пацієнтів, включаючи пацієнтів із порушеннями функції нирок легкого і помірного ступеня.

Необхідно уникати гіпер= гідратації у пацієнтів із ризиком розвитку серцевої недостатності.
Стандартні метаболічні показники, пов’язані = з гіперкальціємією, такі як рівень кальцію, фосфатів і магнію, потрібно ретельно перевірити на початку застосування лікарського за= собу Золедронова кислота. Якщо виникає гіпокальціємія, гіпофосфатемія або гіпомаг= ніємія, може бути необхідна короткочасна коригуюча терапія.

Неліковані пацієнти з гіперкальці= ємією зазвичай мають деякі порушення функції нирок, тому необхідний ретельний моніторинг показників функції нирок.

Пацієнтам, які застосовують лікарський засіб= Золедронова кислота, не слід одночасно застосовувати = інші препарати, що містять золедронову кислоту, а та= кож не слід застосовувати будь-які інші бісфосфонати.<= o:p>

Порушення функції нирок

При вирішенні питання про застосування Золедронової кислоти хворим із г= іперкальціємією, зумовленою злоякісною пухлиною, на тлі порушення функції нирок слід оцінити стан хворого і зробити висновок про те, чи переважає потенційна користь від лікування над можливим ризиком.

При прийнятті рішення про лікування пацієнті= в з метастазами у кістки з метою запобігання симптомам, пов’язаним із захворюваннями хребта, слід враховув= ати, що ефект від застосування препарату починає проявлятися через 2-3 міся= ці.

Були повідомлення щодо ниркових дисфункцій, пов’язаних із застосування= м бісфосфонатів. Фактори, які збільшують можливість пор= ушення функції нирок, включають дегідратацію; порушення функції нирок, що раніше існувало; багаторазові цикли Золедронової кисло= ти або інших бісфосфонатів, а також застосування нефротоксичних засобів або проведення інфузії у коротший термін, ніж було рекомендовано. Хоча при введенні лікарського за= собу Золедронова кислота у дозі 4 мг протягом не менше 15 хвилин ризик зменшується, погіршення функції нирок можливе. <= /span>Випадки порушення функції нирок, прогресування до ниркової недостатно= сті та потреби в діалізі спостерігались у пацієнтів після введення початкової д= ози або одноразової дози золедронової кислоти 4&nbs= p;мг.

Підвищення рівня креат= иніну в сироватці крові спостерігається також у деяких пацієнтів, які постійно приймають препарат у рекомендованих дозах для запобігання виникненню симпто= мів, пов’язаних із захворюваннями хребта, хоча це відбуває= ться досить рідко.

Перед прийомом кожної дози лікарського засоб= у Золедронова кислота у пацієнтів необхідно оцінювати р= івень креатиніну в сироватці крові. Після початку лікування пацієнтам із метастаз= ами в кістки, у тому числі жінкам із ранньою стадією раку молочної залози у постменопаузальному періоді, під час лікування інгібі= торами ароматази (AIs) для запобігання втраті маси кісткової тканини та переломам кісток при незначних або помірних поруше= ннях функції нирок рекомендуються нижчі дози Золедронової ки= слоти (див. таблицю у розділі «Спосіб застосування та дози»). Пацієнтам, у яких спостерігається порушення функції нирок під час лікування, прийом препарату можна відновлювати лише тоді, коли рівень креатиніну повернеться до початко= вого значення у межах 10 % початкової величини.

= Через можливий вплив бісфосфонатів, у тому числі ліка= рського засобу Золедронова кислота, на функцію нирок, у зв’язку з відсутністю розгорнутих даних з клінічної безпеки щодо пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (креатинін сироватки > 400 мкмоль/л, або > 4,5 мг/д= л, для пацієнтів з = гіперкальціємією, що індукована пухлиною, та креатин= ін сироватки > 265 мкмоль/л, або > 3&nb= sp;мг/дл, для пацієнтів з метастазами у кістки, у тому числ= і у жінок з ранньою стадією раку молочної залози у постменопауза= льному періоді, під час лікування інгібіторами ароматази (AIs) для запобігання втраті маси кісткової тканини та переломам кісток відповідно) і лише обмеженими фармако= кінетичними даними щодо пацієнтів з тяжкою нирковою недостатністю (кліренс креатиніну &= lt; 30 мл/хв) застосування Золедронової кислоти пацієнтам з т= яжкою нирковою недостатністю не рекомендується.

Порушення функції печінки<= /u>

Відсутні певні рекомендації для пацієнтів з = тяжкою печінковою недостатністю.

Остеонекроз щелепи

Повідомляли про остеонекроз щелепи. переважно в онкологічних пацієнті= в, для лікування яких використовували схеми лікування, що включали бісфосфонати, у тому числі й лікарський засіб Золедронова кис= лота. Багато з цих пацієнтів отримували також хіміотерапію і кортикостероїди. Більшість зафіксованих випадків були пов’язані зі стоматологічними процедур= ами, такими як видалення зуба. Багато хто з пацієнтів мав ознаки місцевої інфекц= ії, включаючи остеомієліт.

Початок лікування аб= о новий курс лікування слід відкласти, якщо у пацієнтів наявні незагоєні відкриті ураження м’яких тканин у порожнині рота, за винятком медичних надзвичайних ситуацій. До початку лікування бісфосфонатами пацієнтам із супутніми факторами ризику рекомендується провести стоматологі= чний огляд з відповідним профілактичним стоматологічним лікуванням та індивідуал= ьною оцінкою користі та ризику.

Необхідно враховуват= и такі фактори ризику для оцінки індивідуальних ризиків розвитку остеонекрозу щелепи:

– активність бісфосфонатів (більший ризик для= більш активних складових), спосіб введення (більший ризик для парентерального введення) та кумулятивну дозу;

– рак, хіміо= терапію, радіотерапію, терапію кортикостероїдами, супутні захворювання (наприклад, анемія, коагулопатія, інфекція), паління;<= /o:p>

– дентальні захворювання в анамнезі, недостатню гігієну порожнини рота, <= span class=3DSpellE>періодонтичні захворювання, інва= зивні дентальні процедури та неприпасований зубний протез.

До початку лікування= бісфосфонатами потрібно проводити огляд порожнини рот= а з відповідною стоматологічною профілактикою.

Під час терапії цим пацієнтам по можливості слід уникати інвазивних стоматологічних процедур. Стоматологічна операція може погіршити стан пацієнтів, у яких під час терапії бісфосфонатами розвинувся остеонекроз ще= лепи. Відсутні дані щодо пацієнтів, які потребують стоматологічних процедур, щоб припустити, знижує ризик розвитку остеонекрозу = щелепи припинення лікування бісфосфонатами чи ні. Режим лікування для пацієнтів, у я= ких виникає остеонекроз щелепи, повинні розробляти в тісній співпраці лікуючий лікар і лікар-стоматолог або хірург-стоматолог, я= кі мають досвід лікування пацієнтів з остеонекрозом щелепи. Слід розглянути можливість тимчасової відміни = золедронової кислоти до нормалізації стану та максимального зменшення факторів ризику.

Остеонекро= з зовнішньо= го слухового проходу

Остеонекроз зовнішнього слухового проходу спостерігався при прийомі бісфосфонатів, в основному під час трив= алої терапії. Можливі фактори ризику остеонекрозу зовнішнього слухового проходу включають використання стероїдів та хіміотера= пію, та/або місцеві фактори ризику, такі як інфекції або травми. Можливість остеонекрозу зовнішнього слухового проходу слід розгл= янути у пацієнтів, які застосовують бісфосфонати та скаржаться на симптоми з боку органів слуху, в тому числі на хронічні інфек= ції вуха.

Кістково-м’язовий біль=

Повідомлялося про сильний, іноді інвалідизуючий, біль у кістках, суглобах та/або м’яза= х у пацієнтів, які застосовували бісфосфонати. Прот= е такі повідомлення були поодинокими. Ця категорія препаратів включає також лікарс= ький засіб Золедронова кислота. Час до початку появи симптомів варіював від одного дня до декількох місяців від початку лікуванн= я. У більшості пацієнтів після припинення лікування зменшувалася вираженість симптомів. У даної категорії пацієнтів відзначали рецидив симптомів, якщо лікування відновлювали тим же лікарським засобом або іншим бісфосфонатом.

Атиповий перелом стегнової кістки=

Атипові підвертлюгові та діафізарні переломи стегнової кістки були зареєстровані під час терапії бісфосфонатами, н= асамперед у пацієнтів, які протягом тривалого часу лікували остеопороз. Ці поперечні = або короткі косі переломи можливі у будь-якому місці вздовж стегна від трохи ни= жче малого вертлюга до трохи вище надмищелків. Ці переломи виникають після мінімальної травми або без неї, і деякі пацієнти відчувають біль у стегні або паху, що часто асоціюється із рентгенологічними ознаками стрес-перелому, за кілька тижнів = або місяців до виникнення повного перелому стегна. Переломи часто двобічні, том= у другу стегнову кістку необхідно обстежити у пацієнтів, які отримують бісфосфонатну терапію, і які перенесли перелом стегно= вої кістки. Також повідомлялося про погане загоєння таких переломів. На підставі індивідуальної оцінки ризику і користі слід вирішити питання про припинення= бісфосфонатної терапії пацієнтів з підозрою на атипові переломи стегна.

Під час лікування бісфо= сфонатами пацієнтам необхідно повідомляти лікарю про будь-який біль у тазу, стегні або паху, кожного пацієнта з такими симптомами= слід обстежити на наявність неповного перелому стегнової кістки.

Гіпокальці= ємія

Повідомляли про гіпокальціємію у пацієнтів, які застосовували лікарсь= кий засіб Золедронова кислота. Зафіксовано випадки = серцевої аритмії та неврологічні реакції (включаючи епілептичні напади, заціпеніння = та тетанію), вторинні до тяжкої гіпокальціємії. Повідомляли про випадки тяжкої гіпокальціємії, = що потребують госпіталізації. У деяких випадках гіпокальц= іємія може загрожувати життю.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Препарат протипоказаний у період вагітності = або годування груддю.

Вагітність

Нема достатніх даних про застосування золедронової к= ислоти вагітним жінкам. Дослідження репродукції у тварин показали репродуктивну токсичність. Потенційний ризик для людини невідомий.

Період годування груддю

Невідомо, чи проника= є золедронова= кислота у грудне молоко. <= /o:p>

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

Побічні реакції препарату, такі як запаморочення та сонливість, можуть впливати на здатність керувати автотранспортом або працювати з іншими механізмами, тому нео= бхідна обережність під час керування автотранспортом або роботи зі складними механізмами у період застосування Золедронової кислоти.

Спосіб застосування та дози.

Золедронову кислоту може вводити тільки лікар, який має досвід внутрішньовенного введення бісфосфонатів= .

Перед введенням 5 мл концентрату Золедронової кислоти, що містить 4 мг золедронової кислоти, розводять у 100 мл 0,9 % р= озчину натрію хлориду або 5 % розчину глюкози. Готовий розчин Золедронової кислоти для інфузій потрібно вводити у вигляді одноразової внутрішньовенної інфузії протягом щонайменше 15 хвилин.

Концентрат Золедронової= кислоти не можна змішувати з розчинами для інфузій, що містять кальцій або інші двовалентні катіони, такими як лактатний розчин Рінгера, його необхідно вводити у вигляді одноразової внутрішньовенної інфузії з використ= анням окремої інфузійної системи.
Профілактика симп= томів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини, у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями на пізніх стадіях

Дорослі,у тому числі пацієнти літнього віку

Рекомендована доза лікарського засобу Золедронова кислота становить 4 мг у вигляді інфузії кожні 3-4 тижні.

Пацієнтам також необхідне щоденне призначення препаратів кальцію перорально у дозі 500 м= г і 400 МО вітаміну D на добу.

У разі прийняття ріш= ення про застосування лікарського засобу Золедронова кислота пацієнтам із метастатичним ураженням кісток для профілактики симпто= мів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини, потрібно враховувати, що початок ефекту від лікування настає через 2-3 місяці.

Лікування гіперкальціємії, зумовленої злоякісною пухлиною<= /o:p>

Дорослі, у тому числі пацієнти літнього віку

При застосуванні пре= парату у зв’язку з гіперкальціємією (вміст кальцію в сироватці крові із коригуванням на альбумін ≥ 12,0 мг/дл або 3,0 ммоль/л) рекомендоване одноразове вве= дення 4 мг золедронової кислоти.

Порушення функції нирок

Гіперкальціємія, зумовлена злоякісною пухлиною

Лікування гіперкальцієм= ії, зумовленої злоякісною пухлиною, у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції нирок, можливе після ретельної оцінки ризику застосування препарату та очікуваної користі. Клінічний досвід застосування препарату пацієнтам із рі= внем креатиніну в сироватці крові > 400 мкмоль/л, або > 4,5 мг/дл, відсутній. Пацієнтам і= з гіперкальціємією, зумовленою злоякісною пухлиною, з р= івнем креатиніну в сироватці крові < 400 мкмоль= /л, або < 4,5 мг/дл, корекція дози не потрібна.

Профілактика симптом= ів, пов’язаних з ураженням кісткової тканини, у пацієнтів зі злоякісними новоутвореннями на пізніх стадіях

На початку застосування препарату пацієнтам = із множинною мієломою або метастатичним ураженням кісток внаслідок солідної пухлини слід визначити рівень креатиніну в сироватці крові та кліренс креатиніну. Кліренс креатиніну розраховується за формулою Кокрофта-Голта рівня креатиніну в сироватці крові. Золедронова кислота не рекомендується пацієнтам із тяжкими порушеннями функції нирок до початку терапії (кліренс креатиніну < 30 мл/хв). Клінічних дослідже= нь щодо застосування Золедронової кислоти пацієнта= м із рівнем креатиніну в сироватці крові ≥ 265 м= кмоль/л, або ≥ 3 мг/дл, не проводили.

Пацієнтам із метастатичним ураженням кісток = при порушенні функції нирок легкого або помірного ступеня тяжкості до початку терапії (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв), рекомендуються такі дози препарату:

ПОЧАТКОВИЙ РІВЕНЬ КЛІРЕНСУ КРЕАТИНІНУ (МЛ/ХВ)

рекомендована Доза Золедронової кислоти (= мг)*

> 60

4 мг<= /p>

50-60

3,5 мг*

40-49

3,3 мг*

30-39

3 мг*=

* Дози розраховані з допущенням заданої AUC =3D 0,66 мг•год/л (= кліренс креатиніну 75 мл/хв). Для пацієнтів з порушеннями функції нирок передбачається зменшення дози до такого рівня, при якому досягається така A= UC, як і у пацієнтів із кліренсом креатиніну 75 мл/хв.
Після початку терапії рівень креатиніну в сироватці крові слід вимірювати перед введенням кожної дози Золедронової кислоти. У разі порушення функції нирок лікування слід відмінити.

У процесі клінічних досліджень порушення функції нирок визначалося за такими ознаками:

– для пацієнтів з нормальним початковим рівнем креатиніну в сироватці крові (< 1,4 мг/дл, а= бо < 124 мкмоль/л) – підвищення на 0,5 мг/дл, або 44 мкмоль/л;=

– для пацієнтів зі зміненим початковим рівнем креатиніну в сироватці крові (> 1,4 мг/дл, а= бо > 124 мкмоль/л) – підвищення на 1 мг/дл, або 88 мкмоль/л.

Під час клінічних досліджень терапію відновлюва= ли після повернення рівня креатиніну до початкового рівня в межах 10 % від початкової величини. = Терапію Золедроновою кислотою слід відновлювати у тій же дозі= , що й до переривання лікування.

Педіатричні популяції

Безпека та ефективні= сть застосування золедронової кислоти дітям віком від 1 року до = 17 років не з’ясована. Немає рекомендацій щодо способу застосування даного лікарсько= го засобу дітям.

Інструкції щодо приготування доз Золедронової кислоти

Для внутрішньовенного введення.

5 мл концентрат= у Золедронової кислоти, що містить 4 мг золедронової кислоти, слід розвести у 100 мл стерильного 0,9 % розчину натрію хлориду або 5 % глюкози для внутрішньовенн= ої інфузії.

Пацієнтам із порушен= нями функції нирок легкого або середнього ступеня тяжкості рекомендовані знижені дози препарату Золедронова кислота.<= /span>

Інструкція щодо приготування знижених доз Золедронової<= /u> кислоти

Набрати відповідний об’єм концентрату, як вказано нижче:

– 4,4 мл відповідає 3,5 мг;

– 4,1 мл відповідає 3,3 мг;

– 3,8 мл відповідає 3 мг.

Перед введенням Золедронової кислоти і після цього потрібно забезпечи= ти достатню гідратацію пацієнта.

Діти.

Безпека та ефективність застосування золедронової кислоти дітям не встановлені.=

Передозування.

Клінічний досвід терапії гострого передозува= ння Золедроновою кислотою обмежений. Повідомляли про поми= лкове застосування золедронової кислоти у дозі до 48&= nbsp;мг. Пацієнти, яким застосували дозу препарату, що перевищує рекомендовану, пови= нні знаходитися під постійним медичним наглядом, оскільки можливе порушення фун= кції нирок (у т.ч. ниркова недостатність), зміна електролітного складу сироватки крові (у т.ч. концентрацій кальцію, фосфатів і магнію). При виникненні гіпокальціємії показане проведення інфузії кальцію глюконату за клінічними показниками. Лікування симптоматичне.

Побічні реакції.

Протягом трьох днів після застосування препа= рату Золедронова кислота зазвичай повідомляли про гострофазні реакції, симптоми яких включали біль у кі= стках, гарячку, слабкість, артралгію, міалгію, озноб <= /span>та артрит з набряками суглобів. Ці симптоми зазвичай зникають протягом декількох днів.

У разі застосування = лікарського засобу Золедронова кислотавиявлено = такі важливі побічні реакції:

порушення функції ни= рок, некроз щелепи, гострофазні реакції, гіпокальціємія, порушення зору, фібриляція передсердь, анафілаксія, інтерстиціальна хвороба легенів.

Інформація про частоту побічних ре= акцій при застосуванні Золедронової кислоти у дозі 4&= nbsp;мг ґрунтується головним чином на даних, отриманих при проведенні тривалої тера= пії. Побічні реакції, пов’язані із застосуванням Золедронов= ої кислоти, подібні до тих, про які повідомлялося при застосуванні інших бісфосфонатів, і можуть розвиватися приблизно в однієї третини всіх пацієнтів.

Інформація= про нижчевказані побічні реакції була зібрана під час клі= нічних досліджень, переважно після тривалого лікування золедр= оновою кислотою.

Побічні реакції класифіковано за частотою їх ви= никнення: дуже часто (≥ 1/10), часто (≥ 1/100, < 1/10), нечасто (Ͱ= 5; 1/1000, < 1/100), рідко (≥ 1/10000, &l= t; 1/1000), дуже рідко (< 1/10000), частота нев= ідома (не можна оцінити за наявними даними).

З боку системи крові та лімфатичної системи:

часто – ан= емія;

нечасто – = тромбоцитопенія, лейкопенія;

рідко – панцитопенія.

З боку нервової системи:

часто – го= ловний біль;

нечасто – парестезія, запаморочення, смакові розлади, гіпостезія= , гіперстезія, тремор, сонливість;

дуже рідко – епілептичні напади, заціпеніння та тетанія (вторинні до гіпокальціємії).=

З боку психіки:

нечасто – занепокоєність, розлади сну;

рідко – сплутаність свідомості.

З боку органів зору:<= b>

часто – кон’юнктивіт;

нечасто – помутніння зору, склерит = та запалення очниці;

рідко – увеїт;

дуже рідко= – епісклерит.

З боку шлунково= -кишкового тракту: <= /p>
часто – нудота, б= лювання, анорексія;

нечасто – діарея, запор, абдомінальний біль, диспепсія, стоматит= , сухість у роті.

З боку дихальної системи:

нечасто – = диспное, кашель, бронхоконстрикц= ія;

рідко – інтерстиціальна хвороба легенів.

З боку шкіри та підшкірних тканин: <= span style=3D'mso-fareast-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>

нечасто – = свербіж, висипання (включаючи еритематозні та макулярні висипання), підвищена пітливість.

З боку скелетно-м’язової системи, сполучної = тканини:

часто – біль у кі= стках, міалгія, артралгія,= генералізований біль;

нечасто – м’язові судоми, остеонекроз щелепи;

дуже рідко – остеонекроз зовнішнього слухового проходу (несприятливі реакції, типові для= бісфосфонатів).

З боку серцево-= судинної системи:

нечасто – артеріальна гіпертензія, = артеріальна гіпотензія, <= span class=3DSpellE>фібриляція передсердь, артеріальна гіпотензія, <= span class=3DSpellE>що спричинює синкопе та <= span class=3DSpellE>циркуляторний колапс;

рідко – брадикард= ія;

дуже рідко= – серцева аритмія (вторинна до гіпокальціємії).

З боку нирок та сечостатевої системи:

часто – ниркові п= орушення;

нечасто – гостра ниркова недостатність, гематурія,= протеїнурія;

рідко – набутий синдром Фанконі.

З боку імунної системи:

нечасто – реакції <= span class=3DSpellE>гіперчутливості;

рідко – ангіоневро= тичний набряк.

Загальні порушення і реакції у місці введення препарату:

часто – га= рячка, грипоподібний стан (включаючи стомленість, озноб, нездужання і припливи); н= ечасто – реакції у місці ін’єкції (включаючи біль, подразнення, припухлість, затвердіння), астенія, периферичний набряк, біль у грудях, збільшення маси тіла, анафілактичні реакції/шок, кропив’янка; <= /span>

рідко – артрити та набряки суглобів як симптоми гостроф= азної реакції.

Відхилення лабораторних показників: <= span style=3D'mso-fareast-language:UK;mso-bidi-font-style:italic'>

дуже часто= – гіпофосфатемія;

часто – пі= двищення рівня креатиніну і сечовини в крові, гіпокальціємія;

нечасто – = гіпомагніємія, гіпокаліємія;

рідко – гіперкаліємія, гіпе= рнатріємія.

Порушення функції нирок

При застосуванні Золедр= онової кислоти повідомляли про порушення функції нирок.

На підставі аналізу = даних з безпеки щодо попередження побічних реакцій, пов’язаних з ураженням кістко= вої тканини, у пацієнтів з поширеними злоякісними захворюваннями частота поруше= нь функції нирок, які вважалися пов’язаними із Золедронов= ою кислотою, була такою: множинна мієлома – 3,2 %, рак простати – 3,1 %, рак молочної залози – 4,3 %, рак легень та інші солідні пухлини – 3,2 %. Фактор= и, що можуть підвищувати ризик порушення функції нирок, включають дегідратацію, попереднє порушення функції нирок, багаторазові курси лікування Золедроновою кислотою або іншими бісфосфонатами, а також одночасне застосування інших нефротоксичних засобів або скорочення рекомендованого часу інфузії. Повідомляли про випадки порушення функції нирок, прогресування ниркової недостатності та виникнення необхідності проведення гемодіалізу при першому= або одноразовому застосуванні золендронової кислоти у дозі 4 мг.

Остеонекроз щелепи

Про випадки остеонекроз= у (в основному щелепи) повідомляли переважно у пацієнтів з онкологічними захворюваннями, які застосовували лікарський засіб Зол= едронова кислота. Багато хто з цих пацієнтів мав прояви місцевої інфекції, включаючи остеомієліт. Більшість випадків були пов’язані зі стоматологічними процедур= ами, як наприклад видалення зуба. Остеонекроз щелепи= має багато встановлених факторів ризику, зокрема діагностований рак, супутня терапія (наприклад, хіміотерапія, променева терапія, кортикостероїди) та супутні захворювання (наприклад, анемія, коагулопатія<= /span>, інфекції, наявні захворювання ротової порожнини).

Хоча причинно-наслідкового зв’язку не доведе= но, цим пацієнтам рекомендовано уникати інвазивних стоматологічних процедур.

Фібриляція передсердь<= /p>
У процесі рандомізовано= го подвійного сліпого контрольованого клінічного дослідження, в якому оцінювали ефективність і безпеку золедронової кислоти у пацієнток із постменопаузальним остеопорозом, з= агальна частота розвитку фібриляції передсердь становила 2,5 % у групі пацієнток, я= кі отримували золедронову кислоту в дозі 5 мг= , і 1,9 % у групі плацебо. Причина виникнення підвищеної частоти розвитку фібри= ляції передсердь невідома.

Гострофазові<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'> реакції

Ці побічні реакції, включають гарячку, міалгію, головний біль, біль у кінцівках, нудоту, блю= вання, діарею та артралгію, а також артрит, асоційований із опуханням суглобів, які можуть починатися у перші 3 дні після інфузії <= span class=3DSpellE>Золедронової кислоти. Заз= начені реакції називають «= грипоподібним» синдромом або синдромом «після отримання= препарату».

Атипові переломи стегнової кістки=

Гострі підвертлюгові та діафізальні переломи стегнової кістки (небажана реакц= ія на бісфосфонати).

Побічні реакції, зум= овлені гіпокальціємією

Гіпокальці= ємія є важливим ідентифікованим ризиком при застосуванні Золедронової<= /span> кислоти за зареєстрованими показаннями. Дані клінічних та постмаркетингових досліджень свідчать про зв'язок між терапією Золедроно= вою кислотою, повідомленнями про гіпокальціємію та розвитком вторинних серцевих аритмій. Крім того, є дані про зв'язок між гіпокальціємією та повідомленнями про вторинні неврол= огічні реакції, включаючи епілептичні напади, заціпеніння та тетанію.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про поб= ічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає зм= огу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнт= ам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутності ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua<= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:UK'>.

Термін придатності.

2 роки.

Умови зберігання.

Зберігати в оригінальній упаковці при темпер= атурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці.

Після розведення у стерильному 0,9 % розчині натрію хлориду або 5 % розчині глю= кози препарат стабільний протягом 24 годин при температурі зберігання 2-8&n= bsp;°С.

Після асептичного розведення необхідно використовувати готовий для застосування препарат негайно.

Нес= умісність.

Концентрат препара= ту Золедронова кислота підлягає розведенню у стерильному= 0,9 % розчині натрію хлориду або 5= % розчині глюкози. Концентрат Золедронової кислоти не мож= на змішувати з розчинами для інфузій, що містять к= альцій або інші двовалентні катіони, такими як лактатний розчин Рінгера, його необхідно вводити у вигляді одноразової інфузії з використанням окремої сис= теми для інфузій.

Дослідження зі скл= яними флаконами, а також кількома типами інфузійних п= акетів та інфузійних систем, виготовлених із полівінілхлориду, поліетилену та поліпропілену (попередньо заповнених 0,9 % розчином натрію хлориду або = 5 % розчином глюкози), показали відсутність несумісності з вищезазначеними пакувальними матеріалами.

Упаковка. По 5&n= bsp;мл концентрату для розчину для інфузій в ампулі. П= о 1, 5 або 10 ампул у пачці.

Категорія відпуску.<= o:p>

За рецептом.

Виробник.=

Приватне акціонерне товариство «Лекхім-Харків».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.=

<= span class=3DSpellE>Україна, 61115, Харківська<= /span> обл., місто Харків,= вулиця Северина Потоцького, будинок 36.
=

ПОЧАТКОВИЙ РІВЕНЬ КЛІРЕНСУ КРЕАТИНІНУ (МЛ/ХВ)	рекомендована Доза Золедронової кислоти (= мг)*
> 60	4 мг<= /p>
50-60	3,5 мг*
40-49	3,3 мг*
30-39	3 мг*=