MIME-Version: 1.0 Content-Type: multipart/related; boundary="----=_NextPart_01D4071F.920049A0" Данный документ является веб-страницей в одном файле, также называемой файлом веб-архива. Если вы видите это сообщение, значит, данный браузер или редактор не поддерживает файлы веб-архива. Загрузите браузер, поддерживающий веб-архивы, например Windows® Internet Explorer®. ------=_NextPart_01D4071F.920049A0 Content-Location: file:///C:/6A0D1B36/UA167630102_8E86.htm Content-Transfer-Encoding: quoted-printable Content-Type: text/html; charset="windows-1251"
ІНСТРУКЦІЯ
для медичного
застосування лікарського засобу
АМДОАЛ®
(AMDOAL®)
Склад:
діюча речовина: арипіпразол;
1 табле=
тка
містить арипіпразолу 10 мг або 15 мг;
допоміжні речовини:<=
/span> лактози моногідрат, целюлоза
мікрокристалічна, крохмаль кукурудзяний, гідроксипропілцелюлоза, магнію
стеарат.
Лікарська форма. Таблетки.
Основні фізико-хіміч=
ні
властивості:
таблетки по 10 мг: білого або майже білого кольору, овальні двоопуклі
таблетки. Гравірування «N74» з одного боку і риска з іншого;
таблетки по 15 мг: білого або майже білого кольору, круглі двоопуклі
таблетки. Гравірування «N75» з одного боку.
Фармакотерапевтична група. Психолептичні засоби. Антипсихотичні засоби.
Інші антипсих=
отичні
засоби. Арипіпразол. Код А=
ТХ N05=
span>A =
Х12.
Фармакологічні властивості.
Фармакодинаміка.
Терапевтична дія арипіпразолу<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'> в лікуванні
шизофренії та біполярного
розладу I типу обумовлена
комбінацією часткового агонізму відноcно
D2-дофамінових <=
span
class=3Dhps>і HT1А - серотонінових реце=
пторів,
а також антагонізмом
відносно 5-HT2А-серот=
онінових
рецепторів. Арипіпразол в=
иявляв
антагоністичні властивості на тваринних моделях дофамінергічної
гіперактивності та агоністичні властивості на тваринних моделях дофамінергічної
гіпоактивності. Арипіпразол має високу зв’язувальну спорідненість in vitro<=
/i>
з D2- і D3-дофаміновими рецепторами, 5-HT1А-
і 5-HT2А-серотонінови=
ми
рецепторами, а також помі=
рну
спорідненість із D4-д=
офаміновими
рецепторами, 5-HT2С- і
5-HT7-серотоніновими, α-1-адренергічн=
ими
і гістаміновими Н1-ре=
цепторами.
Арипіпразол також має помірну с=
порідненість
з ділянками зворотнього захоплення серотону і не має помітної афінності відносно мускаринових рецепторів. Взаємодія з іншими рецепторами, крім
підтипів дофаміну і серотоніну, може пояснювати
деякі інші клінічні ефекти арипіпразолу.
Арипіпразол в дозах від 0,5 до 30 мг 1 раз на добу у здорових доброволь=
ців
протягом 2 тижнів показав дозозалежне зниження зв’язування 11С-р=
аклоприду,
ліганда D2/D3-рецепторів, з хвостатим ядром і лушпиною, відповідно до даних
позитронно-емісійної томографії.
Фармакокінетика.
Арипіпразол швидко всмоктується після внутрі=
шнього
прийому, досягаючи максимальної концентрації в плазмі крові через 3−5
год. Арипіпразол зазнає мінімального пресистемного мета=
болізму.
Абсолютна біодоступність при пероральному прийомі =
становить
87 %. Вживання жирної їжі не впливає на фармакокінетику арипіпразолу.
Арипіпразол інтенсивно розподіляється в тканинах
організму. Уявний об’єм розподіл=
у становить
4,=
9
л/кг, що вказує на вел=
икий
екстраваскулярний розподіл. =
У<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'> терапевтичних=
span> концентраціях
більше
Арипіпразол інтенсивно метаболіз=
ується
в печінці, в основному
шляхом дегідрогенізації, =
гідроксилювання
та N-деалкілування. За даними досліджень in vitro, дегідрування та
гідроксилювання арипіпразолу відбувається під дією ізоферментів CYP3A4 і
CYP2D6, а N-деалкілування=
каталізується CYP3A4. Арипіпразол
є основною речовиною лікарського засобу, що
знаходиться в системному<=
/span> кровотоці. У =
рівноважному
стані дегідроарипіпразол =
– його активний метаболіт
– складає близько 40 % величини AUC
арипіпразолу в плазмі.
Середній період напіввиведення=
span> арипіпразолу становить приблизно
75 годин при високій
метаболізуючій активності CYP2D6 і
приблизно 146 годин при
низькій метаболізуючій активності =
CYP2D6. Загальний =
кліренс арипіпразолу дорівнює
0,7 мл/хв/кг, в
основному він представлений печінковим кліренсом.
Після одноразового перорального введення 14C-міченого арипі=
празолу
приблизно 27 % виводилося=
з сечею і при=
близно
60 % – із калом. =
Менше 1 % арипіпразолу в незміненому
вигляді виводилося із сечею, при=
близно
18 % незміненого арипіпразолу –<=
/span> із<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'> калом.
Діти.
Фармакокінетика арипіпразолу і дегідроарипіпразолу в
пацієнтів віком від 10 до=
17
років була аналогічною
такій у дорослих <=
span
class=3Dhps>після корегування за різницею в масі=
span> тіла.
Пацієнти літнього=
span> віку.
Відмінності між фармакокінетикою арипіпразолу у здорових добровольців літнього віку і більш молодих пацієнтів
відсутні. Відсутні видимі відмін=
ності у
фармакокінетиці серед різних вікових груп пацієнтів з шизофренією.
Стать<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>.
Відмінності між фармакокінетикою=
арипіпразолу у здорових
чоловіків і жінок
відсутні. Також не виявлено впли=
ву статі
на фармакокінетику арипіпразолу у пацієнтів з шизофренією.
Куріння
Фармакокінетична оцінка популяції
не виявила клінічно значущого впливу, пов’язаного із курінням, на =
фармакокінетику
арипіпразолу.
Раса.
Фармакокінетична оцінка популяції
не виявила клінічно значущих, пов’язаних із расою відмінностей у фармакокінетиці
арипіпразолу.
Порушення=
функції =
нирок.
Було виявлено, що фармакокінетичні
характеристики арипіпразолу і дегідроарипіпразолу однакові
як у пацієнтів із тяжкими=
захворюваннями нирок, так
і у молодих здорових
добровольців.
В дослідженнях у пацієнтів з цирозом печінки=
різного
ступеня (класи А, В і С за Чайлдом−П’ю) після одноразового прийому
арипіпразолу не виявлено істотного впливу порушення функції печінки на
фармакокінетику арипіпразолу і дегідроарипіпразолу. У зв’язку з браком дани=
х неможливо
зробити остаточні висновки про метаболічну активність у пацієнтів з
декомпенсованим цирозом печінки (клас С за Чайлдом−П’ю).
Клінічні характеристики.
Показання.
Амдоал® показаний для лікування шизофренії у дорослих= .
Амдоал® показаний для лікування маніакальних епізодів середн=
ього
та тяжкого ступеня при біполярному розладі I типу, а також для профілактики
розвитку нових маніакальних епізодів у дорослих, які раніше перенесли
маніакальні епізоди та які відповідали на лікування арипіпразолом.
Протипоказання.=
Гіперчутливість до арипіпразолу=
або
до будь-якої допоміжної речовини препарату.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.
Внаслідок антагонізму до α1-адренергічних
рецепторів арипіпразол може посилювати ефект деяких
антигіпертензивних препаратів.=
span>
Оскільки арипіпразол впливає на це=
нтральну
нервову систему (ЦНС), слід дотримуватись обережності у разі одночасного
прийому алкоголю або препаратів, що впливають на ЦНС, у зв’язку з можливими перехресн=
ими
небажаними реакціями,
Слід з обережністю застосовувати арипіпразол у поєднанні з іншими лікарськими
засобами, які подовжують інтерва=
л
QT або порушують електролітний
баланс.
Потенційний вплив інших лікарських
Не виявлено клінічно значимого впливу блокатора гістамінових Н2-рецепторів
фамотидину, що пригнічує секрецію соляної кислоти в шлунку, на арипіпразол,
незважаючи на зниження швидкості всмоктування арипіпразолу.
Арипіпразол метаболізується де=
кількома
шляхами за участю ферментів CYP2D6 і
CYP3A4, але не ферментів
CYP1A. Таким чином,
курцям корегувати дозу не потрібно.
Хінідин і інші інгібітори C=
YP2D=
6.
У дослідженнях у
здорових добровольців потужні інгібітори ізоферменту CYP2D6
(хінідин) підвищували AUC арипіпразолу на 107 %, при цьому Cmax
залишалася незміненою. AUC і Cmax дегідроарипіпразолу, активного
метаболіту, знижувалися на 32 % і 47 % відповідно. У зв’язку з цим необхідно зменшувати дозу Амдоалу=
®
приблизно в два рази при призначенні його з хінідином. Інші потужні інгібіт=
ори
CYP2D6, такі як флуоксетин і пароксетин, імовірно, чинять=
аналогічний вплив, отже, необхідне подібне зниження
дози.
Кетоконазол та інші інгібітори CYP3A4.
При дослідженнях у
здорових добровольців потужний інгібітор CYP3A4 (кетоконазол) підвищував AU=
C і
Cmax арипіпразолу на 63 % і 37 % відповідно. AUC і Cmax дегідроарипіпразолу
збільшувалися на 77 % і 43 % відповідно. У осіб зі зниженим метаболізмом =
span>CYP2D6 одночасний прийом потужних
інгібіторів CYP3A4 може призвести до появи б=
ільш
високих концентрацій арипіпразолу в плазмі в порівнянні з такими у пацієнті=
в з
активним метаболізмом CYP2D6.
У разі необхідності одночасного
застосування кетоконазолу або інших потужних інгібіторів CYP3A4 з арипіпраз=
олом
потенційні переваги повинні перевищувати можливі ризики для пацієнта. У разі о=
дночасного
призначення арипіпразолу та кетоконазолу дозу арипіпразолу по=
трібно знизити приблизно наполовину. Інші потужні =
інгібітори CYP3A4, такі як<=
/span> ітраконазол та інгібітори=
протеази ВІЛ, тео=
ретично можуть давати такі ж ефекти, отже, по=
трібно відповідно
знижувати дози (див =
розділ
«Спосіб застосування та дози»).=
Після припинення прийому=
span> інгібітору CYP2D6 або CYP3A4 <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>дозу арипіпразолу потрібно<=
/span> підвищити до рівня, =
span>що застосовувавс=
я до початку супут=
нього лікування.
Можливе незначне підвищення концентрацій арипіпразолу в п=
лазмі у
разі одночасного
застосування слабких інгібіторів CYP3A4 (<=
/span>наприклад <=
/span>дилтіазему) або CYP2D6 (есцитало=
праму).
Карбамазепін та інші інгібітори =
span>CYP3A4.
При комбінованому застосуванні з карбамазепі=
ном,
потужним індуктором CYP3A4 і перорального арипіпразолу пацієнтам з шизофрен=
ією
і шизоафективним розладом, геометр=
ичні Cmax
і AUC арипіпразолу були на 68 % і 73 % нижчими в порівнянні з відповідними
показниками при монотерапії арипіпразолом в дозі 30 мг. Середні геометричні=
Cmax
і AUC дегідроарипіпразолу при комбінованому застосуванні з карбамазепіном
знижувалися на 69 % і 71 % в порівнянні з відповідними показниками монотера=
пії
арипіпразолом.
Дозу
Вальпроат та літій.
У разі<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'> <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>одночасного прийому=
span> вальпроату або літію з<=
span
class=3Dlongtext> арипіпразолом не було відмічен=
о клінічно<=
/span> значущих<=
/span> змін концентрації арипіпразолу, то=
му
корекція дози не потрібна.
Потенційний вплив арипіпразолу на дію інших =
лікарських =
засобів.<=
span
class=3Dlongtext>
В клінічних дослідженнях арипіпразол у дозі =
10−30
мг/добу не спричиняв клінічно <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>важливих лікарських взаємодій=
, =
span>опосередкованих<=
/span> ферментами CYP2D6 (співвідношення<=
/span> декстрометорфану=
/3-<=
span
class=3Dlongtext>метоксиморф=
іну), CYP2C9 (<=
span
class=3Dlongtext>варфарин), =
CYP2C19=
span> (<=
span
class=3Dlongtext>омепразол) =
і CYP3A4 (<=
span
class=3Dlongtext>декстромето=
рфан). Крім
того, не було показано, що арипіпразол і дегідроарипіпразол впливають на
CYP1A2-опосередкований метаболізм in
vitro. Таким чином, малоймовірно, що арипіпразол чинить клінічно значущ=
ий
вплив на речовини, що метаболізуються цим ферментом.
У разі<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'> <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>одночасного прийому=
span> арипіпразолу з<=
span
class=3Dlongtext> вальпроатом, =
span>літієм або ламотриджином не було відмічен=
о клінічно<=
/span> значущих<=
/span> змін концентрацій вальпроату, =
span>літію або ламотриджину.
Серотоніновий синдром.
У пацієнтів, =
які приймали арипіпразол, =
span>спостерігалися=
span> випадки=
span> серотонінового=
span> синдрому<=
/span>; =
span> особливо у разі одночасного заст=
осування з іншими<=
/span> серотонінергічни=
ми препаратами, =
span>такими як=
СІЗЗС
Особливості застосування.
При антипсихотичному лікуванні=
досягнення=
поліпшення клінічного стану пацієнта може зайняти=
span> від декількох днів до=
span> декількох тижнів=
. У цей період слід вести ретельний нагляд=
за=
станом пацієнтів=
.
Поява <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>суїцидальної поведінки=
притаманна паціє=
нтам з психотичними розладами і порушеннями наст=
рою та=
в<=
span
class=3Dlongtext> деяких випадках<=
/span> спостерігалася=
span> невдовзі після <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>початку застосування=
антипсихотичного
лікування, включаючи
лікування арипіпразолом
(див. розділ «=
Побічні
реакції»). Антипсихотичне л=
ікування
має супроводжуватися=
ретельним
наглядом за <=
span
class=3Dhps>пацієнтами, які
належать до групи
підвищеного ризику=
span>.
Арипіпразол <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>слід з <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>обережністю застосовувати пацієнтам=
, =
span>в<=
span
class=3Dlongtext> анамнезі яких на=
явні серцево=
span>-<=
span
class=3Dlongtext>судинні захворювання (=
span>інфаркт міокарда<=
/span> або ішемічна<=
/span> хвороба=
span> серця, =
span>серцева=
span> недостатність або порушення провідності), <=
/span>цереброваскулярн=
і порушення, стани, =
span>що зумовлюють схильність пацієнтів до артеріальн=
ої гіпотензії (зневоднення, =
span>гіповолемія, =
span>застосування антигіпертензивн=
их лікарських засобів)<=
/span>, артеріаль=
на гіпертензія, =
span>включно з=
прогресуючою або злоякісною гіпертензію.
При <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>лікуванні антипсихотичними=
лікарськими
засобами спостерігалися випадки=
span> венозної<=
/span> тромбоемболії (ВТЕ). <=
/span>Оскільки у паціє=
нтів, =
span>які приймають нейролептики, =
span>часто спостерігаються<=
/span> набуті фактори=
span> ризику ВТЕ, =
span>до і під<=
/span> час лікування арипіпразо=
лом потрібно виявити=
всі можливі фактори<=
/span> ризику ВТЕ і<=
span
class=3Dlongtext> вжити всіх профілактичних=
span> заходів=
span>.
Частота подовження інтервалу QT при лікуванні арипіпразолом була порівн=
янна з
такою при застосуванні плацебо. Однак слід дотримуватись обережності при =
span>застос=
span>овуванні<=
/span> арипіпразолу па=
цієнтам, у
сімейному анамнезі
яких є випадки подовження інтервалу=
QT (див. розділ =
«Побічні реакції»).
Рідко повідомлялося про симптоми<=
/span> пізньої=
span> дискінезії у пацієнтів, які п=
риймали
арипіпразол протягом періоду до одного року. У разі появи симптомів=
пізньої=
span> дискінезії у пацієнта, що при=
ймає
арипіпразол, слід розглянути доцільність зниж=
ення дози препарату=
або припинення л=
ікування
(див. розділ «Побічні реакції»). <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Зазначені симптоми<=
/span> можуть тимчасово=
загостритися або навіть виникнути=
після припинення лікув=
ання.
При <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>застосуванні арипіпразолу у дітей=
span> спостерігалися=
span> акатизія<=
/span> і<=
span
class=3Dlongtext> паркінсонізм. =
span>У разі появи ознак інших екстрапірамідних=
симптомів слід=
span> розглянути можливість=
зниження дози т=
а вести ретельний=
клінічний=
контроль за стан=
ом
пацієнта.
=
синдром (ЗНС).
ЗНС <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>являє собою комплекс<=
/span> симптомів, пов’=
язаний із застосуванням=
антипсихотичних
лікарських засобів, який поте=
нційно
може мати летальний наслідок. В клінічних дослідженнях арипіпразолу випадки
розвитку ЗНС були рідкісними. Клінічними <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>проявами ЗНС є<=
span
class=3Dlongtext> гіперпірексія (<=
span
class=3Dlongtext>вкрай висока температура тіла), <=
/span>м’язова=
span> ригідність, =
span>змінений психічн=
ий статус і<=
span
class=3Dlongtext> ознаки <=
/span>розладу=
span> вегетативної нервової<=
/span> системи=
span> (<=
span
class=3Dlongtext>нерегулярни=
й пульс або кров’яний=
тиск, =
span>тахікардія, =
span>посилене<=
/span> потовиділення і<=
span
class=3Dlongtext> серцева=
span> аритмія)<=
/span>. =
span>Додаткові=
ознаки можуть включати<=
/span> підвищення рівня креатинкінази, =
span>міоглобінурію (рабдоміоліз) і =
гостру ниркову=
span> недостатність. =
span>Проте спостерігалися й=
окремі випадки підвищен=
ня рівня креатинкінази і рабдоміолізу=
span>, =
span>не обов’язково=
span> пов’язані зі ЗНС. =
span>У разі появи у пацієнта симптомів ЗНС або не=
з=
’<=
span
class=3Dtranslation>ясовноїдуже
Спостерігалися нечасті випадки=
span> епілептичних нападів при лікуванні=
арипіпразолом. =
span>Тому арипіпразол слід з обережністю застосовув=
ати пацієнтам=
з епілепсією в<=
span
class=3Dlongtext> анамнезі або наявністю=
станів, =
span>пов’язаних з епілептичними нападами<=
/span>.
Пацієнти літнього віку із=
=
психозом =
на=
=
тлі =
деменції.
Підвищена смертність: <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>при <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>застосуванні арипіпразолу у пацієнтів літн=
ього віку із психозом <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>на <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>тлі <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>хвороби <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Альцгеймера ризик летального=
наслідку
підвищений. Хоча причини летальних наслідків були різними=
span>, =
span>більшість=
і=
span>з них мала серце=
во-<=
span
class=3Dlongtext>судинну (<=
span
class=3Dlongtext>наприклад, =
серцева=
span> недостатність, =
span>раптова=
span> смерть) або інфекційну (<=
span
class=3Dlongtext>наприклад, =
пневмонія=
) =
span>природу (див. ро=
зділ
«Побічні реакції»).
Цереброваскулярні
побічні реакції:<=
span
class=3Dlongtext> у пацієнтів літн=
ього віку (середній в=
ік −
84 роки; діапазон 78−88 років) <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>спостерігалися цереброваскулярні побічні реакції (наприклад <=
/span>інсульт=
span>, транзитор=
на
ішемічна атака), у тому числі <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>з летальним наслідком. Був<=
/span> відзначений вира=
жений взаємозв’язок між дозами препарату=
і появою<=
/span> цереброваскулярн=
их
побічних реакцій у пацієнтів, які приймали <=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>арипіпразол.
Амдоал®
не показаний <=
span
class=3Dhps>для лікування пацієнтам з психозом на тлі деменц=
ії.
Гіперглікемія, у деяких
випадках надзвичайно тяжка і пов’язана з кетоацидозом або гіперосмолярною комою, у т.=
ч. з летальним наслідком, була відзначена у пацієнтів, які приймали атипові нейролептики,
у тому числі арипіпразол.=
Фактори ризику тяжких
ускладнень включають ожир=
іння
і наявність діабету
в сімейному анамнезі.
В дослідженнях арипіпразолу не відзначено значних відмінностей в частоті
розвитку гіперглікемічних побічних реакцій (включно з цукровим діабетом) або
патологічних рівнів глюкози порівняно з такими при застосуванні плацебо. На
основі наявних даних неможливо провести точну порівняльну оці=
нку
частоти гіперглікемічних побічний реакцій у пацієнтів, які
приймали арипіпразол та інші атипові
нейролептики. Необхідно ретельно наглядати за станом пацієнтів, які приймають=
будь-які нейролептики, включаючи
арипіпразол, фіксуючи симптоми г=
іперглікемії
(такі як полідипсія, поліурія, поліфагія і слабкість),
а стан =
пацієнтів
із цукровим діабетом або факторами ризику
розвитку цукрового діабет=
у
необхідно регулярно контролювати щодо підвищення рівня глюкози.
При використанні арипіпразолу можуть розвиватися=
реакції гіперчутливості, які
характеризуються алергічними симптомами (див. розділ «Поб=
ічні
реакції»).
У пацієнтів із шизофренією
У дослідженнях за участю пацієнтів підлітков=
ого
віку, з біполярною манією, було відзначено підвищення маси тіла на тлі
лікування арипіпразолом через 4 тижні терапії. Необхідно контролювати масу =
тіла
у підлітків з біполярної манією. При істотному підвищенні маси тіла може бу=
ти
показано зниження дози (див. розділ «Побічні реакції»).
Дисфагія.
Нейролептики, включно з арип=
іпразолом,
можуть спричиняти порушення мото=
рики
стравоходу і аспірацію
вмісту шлунка. Арипіпразо=
л
слід з обережністю застосовувати пацієнтам із підвищеним =
ризиком
аспіраційн=
ої
пневмонії.
Пацієнти можуть відчувати посилення випадків патологічної схильності,
особливо до азартних ігор, і нездатність контролювати ці напади під час при=
йому
арипіпразолу. Також повідомлялось про гіперсексуальність, непереборний потя=
г до
покупок, переїдання або неконтрольований потяг до вживання їжі та інші розл=
ади
імпульсивної та компульсивної поведінки. Важливо, щоб лікарі повідомляли
пацієнтам про розвиток нових або вищезазначених розладів при лікуванні
арипіпразолом. Слід зазначити, що симптоми імпульсного контролю можуть бути
пов’язані з основним розладом; однак іноді повідомлялося про припинення
спонукань при зменшенні дози препарату або при припиненні лікування. Розлади
імпульсного контролю можуть нанести шкоду пацієнту, та іншим людям, якщо во=
ни
не визначені. Якщо у пацієнта розвинуться такі схильності під час прийому
арипіпразолу, необхідно вирішити питання про зменшення дози або припинення =
лікування.
Таблетки Амдоал® містят=
ь
лактозу. Пацієнтам із рідкісними спадковими порушеннями, такими як
непереносимість галактози=
, не=
переносимістю
лактази або
порушення всмоктування глюкози-галактози,
не слід приймати цей лікарський<=
/span> засіб.
одночасному призначенні цих
Застосування у період
вагітності або годування груддю.
Адекватні контрольовані дослідження арипіпразолу за уча=
стю вагітних жінок не
проводилися. Повідомлялося про вроджені аномалії=
span>,
проте
У новонароджених, матері яких приймали нейролептики (включно з арипіпразолом) протягом третього триместру вагітності, можливі <=
span
class=3Dhps>небажані реакції, включно
з екстрапірамідними симпт=
омами
та/або синдромом відміни,
які можуть бути різними за тяжкістю і тривалістю. =
Відомо
про випадки збудження, гіпертонії, гіпотонії, тремору,
сонливості, респіраторного дистресу або розладів п=
ри
годуванні. Отже, необхідно ретел=
ьно
наглядати за станом таких новона=
роджених.
Арипіпразол виділяється=
з
грудним молоком. Необхідно прийняти рішення щодо припинення году=
вання
груддю або припинення/утримання від терапії арипіпразолом з урахуванням кор=
исті
грудного вигодовування для дитини та переваги терапії для жінки.
Фертильність.
Згідно даних по дослідженню репродуктивної токсичності арипіпразол не в=
пливає
на фертильність.
Здатність
впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими
механізмами.
Арипіпразол має незначний або помірний вплив=
на
здатність керування автотранспортом або іншими механізмами у зв’язку з
потенційним впливом на нервову систему та органи зору та проявом побічних
реакцій, таких як седація, сонливість, непритомність, розмитість зору, дипл=
опія
(див. розділ «Побічні реакції»).
Спосіб застосування =
та дози.
Таблетки препарату Амдоал® застосовують внутрішньо.
Шизофренія: <=
/i>рекомендована по=
чаткова
доза препарату Амдоал®
становить 10 або
15 мг/добу, а підтримуюча
доза – 15 мг/добу. Цю дозу
приймають 1 раз на
добу незалежно від прийому їжі.
Амдоал® ефективний у діапазоні доз від 10 до=
30 мг/добу. П=
ідвищення
ефективності при прийомі
добової дози, що перевищує 15 мг, продемонстровано не
було, хоча окремим пацієн=
там
може бути корисна
підвищена доза.
Максимальна добова доза
не повинна перевищувати=
span> 30 мг.
Маніакальні епізоди при б=
іполярному
розладі I типу: рекомендована п=
очаткова
доза препарату Амдоал®
становить 15 мг.
Цю дозу приймають
1 раз на добу незалежно=
span> від прийому їжі як
монотерапію або у складі =
комбінованого
лікування. Для окремих па=
цієнтів
може бути ефективним
підвищення дози. Максимал=
ьна
добова доза не повинна
перевищувати 30 мг.
Профілактика
рецидивів розвитку нових маніакальних
Особливі групи пацієнтів
Пацієнти з порушенням функції печінки.=
Пацієнтам зі слабким або помірним
ступенем печінкової недостатності корекція дози
не потрібна. Для надання
рекомендацій пацієнтам із тяжким=
порушенням функції печінки
недостатньо наявних даних. Дозу<=
/span> цим пацієнтам слід
підбирати обережно. Пацієнтам із тяжким порушенням функції
Пацієнти з порушенням функції нирок. Пацієнтам із порушенням функції нирок
корекція дози не
потрібна.
Пацієнти літнього віку.<=
span
lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'> Безпека та ефективність препарату
Амдоал® у лікуванні=
span> шизофренії або маніакальних епі=
зодів
при біполярному розладі <=
span
class=3Dhps>I типу для пацієнтів віком від 65 років
не встановлена. Беручи до=
уваги
більш високу чутливість
цієї популяції пацієнтів,=
слід розглянути доцільність
застосування більш низьки=
х
початкових доз препарату,
якщо дозволяють інші клінічні фактори (див. розділ
«Особливості застосування»)
Стать. Корекція дози залежно від статі пацієнта не пот=
рібна
(див. розділ «Фармакокінетика»).
Куріння. З огляду на шлях <=
span
class=3Dhps>метаболізму арипіпразолу, курцям корекція дозування не потрібна (див. р=
озділ «Взаємодія
з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»).
Корекція<=
u> дози у
зв’язку із взаєм=
одіями. У разі одночас=
ного
введення потужних інгібіт=
орів
CYP3A4 або CYP2D6
з арипіпразолом дозу арипіпразолу
слід знизити. Якщо
зі схеми комбінованого лікування=
виключається інгібітор CYP3A4
або CYP2D6, дозу
арипіпразолу слід підвищити (див. розділ «Взаємодія з іншими лікарськими
засобами та інші види взаємодій»).
У разі одночасного введення потужних індукторів CYP3A4
з арипіпразолом дозу
арипіпразолу слід підвищити. Якщо зі
схеми комбінованого лікування виключається
індуктор CYP3A4, дозу
арипіпразолу слід знизити до рекомендованої (див. розділ=
«Взаємодія
з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій»). Діти. Лікарський засіб у даному дозуванні не рекомендований для застосування
дітям. Передозування.
У дорослих пацієнтів описано
випадки навмисного або випадкового гострого
передозування арипіпразолом, у дозах до 1260 мг, що не мали летального
наслідку. Потенційно важл=
ивими
з медичної точки
зору симптомами, що спостерігалися, були летаргія, підвищений кров’яний =
тиск, сонливість, тахікардія,
нудота, блювання і
діарея.
Окрім цього, були отримані дані Лікування передозування повинно включати підтримуючу
терапію, забезпечення прохідност=
і
дихальних шляхів, оксигенотерапію, штучну вентиляціюможливих аритмій.
Після підтвердженого або імовірно=
го
передозування арипіпразолом необхідний
ретельний медичний нагляд і контроль за станом пацієнта до його нормалізації.=
Активоване вугілля (50 г),
що застосовувалося через 1 годин=
у після
прийому арипіпразолу, на 41 %, а показник AUC –
приблизно на 51 %,=
що вказує на<=
/span> можливу ефективність активованого вугілля в лік=
уванні
передозування.
Хоча інформація про вплив гемодіалізу
на лікування передозування арипіпразолом відсутня, малоймовірно, щоб гемодіаліз
міг бути корисним
у лікуванні передозування,
оскільки арипіпразол у значній мірі зв’язується з білками
плазми.
Побічні реакції.
Найбільш частими побічними
реакціями були акатизія <=
span
class=3Dhps>і нудота. Кожен із зазначених с=
имптомів
зустрічався більш ніж у 3% пацієнтів, що приймали арипіпразол перорально.
Всі побічні реакції приведено за системою кл=
асів
та органів та частотою: дуже часті (≥1/10), ча=
сті
(≥ 1/100 – < 1/10)=
, нечасті (≥ 1/1 000 – < 1/100), поодинокі (Ͱ=
5;
1/10000– < 1/1000), рідкісні (< 1/10,000), частота невідома (не можуть бути оцінені за наявними даними). У рамках кожної групи частоти побічні реакції
приведено в порядку зменшення серйозності.
Частота побічних реакцій, зареєстрованих у
постмаркетинговий період застосування, не може бути оцінена, оскільки вони
отримані зі спонтанних звітів, тому частота цих побічних реакцій класифікує=
ться
як невідома.
Клас систем органів |
Часті |
Нечасті |
Частота невідома |
З боку крові та лімфатичної
системи |
|
|
Лейкопенія, нейтропенія, тромбоцитопенія |
З |
|
|
Алергічні реакції (наприклад анафілактичні реакції; ангіоневротичний |
З боку ендокринної системи |
|
Гіперпролакти-немія |
Діабетична гіперосмолярна кома, діабетичний кетоацидоз |
З |
Цукровий діабет |
Гіперглікемія |
Гіпонатріємія, анорексія, зниже=
ння маси тіла, збіль=
шення маси тіла |
З боку психіки |
Безсоння, неспокій, збудження |
Депресія, гіперсексуальність |
Спроби <=
span
class=3Dhps>суїциду, суїцидальне мислення і завершене самогубство
(див. розділ «Особливості застосування»), патологічна пристрасть до азартних ігор, розлади імпульсного контр= олю, компульсивне переїдання, непереборний потяг до покупок, періоманія, агрес=
ивність, збудж=
ення, нервозність |
З боку нервової системи |
Акатизія, екстрапірамідні порушення, головний біль, седативний |
Пізня дискінезія, дистонія |
Злоякісний нейролептичний синдром (ЗНС),=
великий =
судомний напад, серотоніновий
синдром, порушення мовлення |
З боку органів зору |
Розмитість поля зору |
Диплопія |
|
З боку серця |
|
Тахікардія, |
Раптова =
смерть, піруе=
тна шлуночкова тахікардія, подов=
ження інтервалу QT, шлуночкова
аритмія, зупинка =
серцевої діяльності, брадикардія |
З боку судин |
|
Ортостатична гіпотензія |
Венозна =
тромбоемболія (включаючи легеневу емболію та
тромбоз глибоких вен), гіпертензія, синкопе |
З |
|
Гикавка |
Аспіраційна пневмонія, ларингоспазм, ротоглотковий спазм, |
З |
Запор, диспепсія, нудота, надмірне слиновиділення, блювання |
|
Панкреатит, дисфагія=
, діарея, дискомфорт у ділянці шлунково-кишкового
тракту |
З боку печінки і
жовчовивідних шляхів |
|
|
Печін=
кова
недостатність, гепатит, жовтя=
ниця, підви=
щення
рівня аланінамінотрансферази (АЛТ), підвищення рівня аспартатамінотрансфе=
рази
(АСТ), підви=
щення
рівня гамма-глутамілтрансферази (ГГТ), підвищення рівня лужної фосфатази<=
span
class=3Dhps> |
З боку шкіри =
і підшкірних тканин |
|
|
Висип, реакції фоточутливості, =
алопеція, посилене потовиділення |
З боку скелетно-м’язової та сполучної тканин |
|
|
Рабдоміоліз міалгія, ригідність м’язів |
З боку нирок і сечовивідних шляхів |
|
|
Нетримання сечі, затримка сечовипускання |
Вагітність, післяпологові і перинатальні
стани |
|
|
Синдром =
відміни препарату в
новонароджених (див. розділ «Застосування у період вагітності або
годування груддю») |
З |
|
|
Пріапізм |
Ускладнення загального характеру і
реакції в місці введенн=
я |
Втома |
|
Порушення температурної регуляції (наприклад гіпотермія, пірекс=
ія), біль у грудній клітці=
, периферичний набряк |
Лабораторні дослідження |
|
|
Підви=
щення рівня глюкози крові, підви=
щення рівня глікозильованого гемоглобіну, коливання рівня =
глюкози крові, підви=
щення рівня креатинфосфокінази |
Опис окремих побічних реакцій
Дистонія
Симптоми дистонії, тривалого патологічного скорочення груп м’язів, можу=
ть з’явитися
у схильних до цього пацієнтів протягом перших кількох днів лікування.
Дистонічні симптоми включають: спазм м’язів шиї, що іноді прогресує до стис=
кання
горла, ускладнене ковтання, утруднене дихання та/або випинання язика. Хоча =
ці
симптоми можуть виникати при низьких дозах, вони трапляються частіше та з
більшою тяжкістю при застосуванні більш високих доз антипсихотичних препара=
тів
першого покоління. Підвищений ризик гострої дистонії спостерігається у
чоловіків та пацієнтів молодших вікових груп.
Пролактин
У клінічних випробуваннях за схваленими показаннями та у постмаркетинго=
вих
спостереженнях були випадки як збільшення, так і зменшення пролактину в
сироватці крові порівняно з вихідним рівнем.
Лабораторні показники
Підвищення рівню креатинфосфокінази, як правило, минущі та безсимптомні,
спостерігалися у 3,5 % пацієнтів, які отримували арипіпразол.
Патологічна пристрасть до азартних ігор, гіперсексуальність, непереборн=
ий
потяг до покупок, переїдання або неконтрольований потяг до їжі можуть виник=
ати
у пацієнтів, які приймають арипіпразол.
Інші.
Побічні реакції, пов’язані з антипсихотичною терапією та про які
повідомлялося під час лікування арипіпразолом, включали: злоякісний
нейролептичний синдром, пізню дискінезію, напади, цереброваскулярні побічні
реакції, підвищену смертність у літніх пацієнтів з деменцією, гіперглікемію=
та
цукровий діабет.
Повідомлення про підозрювані побічні реакції=
Важливо повідомляти про підозрювані побічні реакції у період постмаркетингового спостереження. Це дає можливість здійснювати контроль за співвідношенням користь/ризик для лікарських засобів. Працівники сфери охор= они здоров’я повинні повідомляти про підозрювані побічні реакції.
Термін придатності.<=
/span> =
2
роки.
Умови зберігання. Лікарський засіб не потребує спе=
ціальних
температурних умов зберігання. Зберігати в оригінальній упаковці для захисту
від впливу світла.
Зберіга=
ти в
недоступному для дітей місці.
Упаковка.=
По 10 таблеток<=
/span> в блістері.
По 3 блістери в картонній упаковці.
Кате=
горія
відпуску. За рецептом.
Виробник. ВАТ «Гедеон Ріхтер».
Місцезнаходження виробника та адреса місця
провадження його діяльності.
Н-1103, Будапешт, вул. Демреї,
19-21, Угорщина