ЗАТВЕРДЖЕНО

ІНСТРУКЦІЯ=

для медичного застосування|вживанню| лікарського засобу

КЛОФЕЛІН-ЗН

(CLOPHELIN-ZN)

Склад:

діюча речовина: клонідин;

допоміжні речовини: лактоза, моногідрат; |крохмаль кукурудзяний; магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки|таблетки|= .

Основні фізико-хімічнітаблетк= и|таблетки| білого або білого з жовтуватим відтінком кольору, круглої циліндричної форми з плоскими поверхн= ями та фасками.

&n= bsp;

Фармакотерапевтична група. Гіпотензивні засоби. Антиадренергічні засоби з центральним механізмом дії. Агоністи імідазолінових рецепторів. Код АТХ С02А С01.

Фармакологічні властивості.<= o:p>

Фармакодинаміка.

Клофелі= н-ЗН – антигіпертензивний засіб, який діє на рівні нейрогуморальної регуляції судинного тонусу.

Після проходження через гематоенцефалічний бар’єр клонідин селективно стимулює a₂‑= адренорецептори ядер судинорухового центру довгастого мозку, за рахунок чого гальмує симпат= ичну імпульсацію з центральної нервової системи, спричиняючи вазодилатацію та зниження артеріального тиску. Зниження симпатичної активності супроводжуєть= ся зниженням рівня катехоламінів (особливо норадреналіну) в плазмі крові та се= чі, хоча клонідин не має прямої дії на синтез катехоламінів, а пригнічує вивільнення норадреналіну з нервових закінчень через механізм негативного зворотного зв’язку внаслідок стимуляції центральних a₂-адрено= рецепторів.

Клоніди= н є агоністом імідазолінових рецепторів.

Застосу= вання клонідину сприяє зниженню частоти серцевих скорочень, систолічного та діастолічного артеріального тиску, а також загального периферичного опору судин. Хвилинний об’єм крові та ударний об’єм серця зменшуються незначно.

Клонідин проявляє седативний та помірний аналгезивний ефект. За рахунок центральної дії спроможний усувати соматовегетативні прояви опіатної та алкогольної абстиненції. Клонідин зниж= ує внутрішньоочний тиск за рахунок зменшення секреції та поліпшення відтоку водянистої вологи ока. Тривале застосування|вживання| супроводжується|супроводиться| затримкою рідини в організмі.

Фармакокінетика|.

Після|потім| застосування всередину гіпотензивний ефект починає|розпочинає,зачинає| проявлятися через 30‑60&nbs= p;хвилин. Максимальний ефект розвивається через 2‑4 години і зберігається приблизно 5‑12 годин. Тривалість дії у|в,біля| деяких пацієнтів – 24‑36 годин. До= бре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту незалежно від прийому їжі, максимальна концентрація у плазмі крові досягається через 1,5‑2,5&nbs= p;години. Біодоступність при тривалому застосуванні|вживанні| – приблизно 65 %. Зв’язування з білками крові –= 20‑40 %. Метаболізується у печінці (приблизно 50 % дози, що всмоктується). Пері= од напіввиведення при нормальній функції нирок|бруньок| – 12‑16 годин, при порушенні функції н= ирок|бруньок| – збільшується до 41 г= одини. Легко проходить через гістогематичні бар’єри, включаючи гематоенцефалічний = та плацентарний, проникає у грудне молоко. Виводиться нирками|бруньками| (40‑60 %)= , а також через кишечник (20 %). При гемодіалізі практично не виділяється = (до 5 %).=

Клінічні характеристики.

Показання.

Гіпертонічний криз (за винятком гіпертонічно= го кризу при феохромоцитомі).

Рідко можливе застосування для лікування артеріальної гіпертензії (у складі комплексної терапії).<= /p>
Абстинентний синдром опійної наркоманії (у складі комплексної терапії).

Протипоказання.

Підвищена індивідуальна чутливість до клонід= ину| або до будь-якого з допоміжних компонентів лікарського засобу; артеріальна гіпотензія, кардіогенний шок, порушення АВ‑провідності (атріовентрикулярна (АВ) блокада II і III ступеня)|міри|, виражена|виказана,висловлена| брадикарді= я, синдром слабкості синусового вузла, тяжка ішемічна хвороба серця, нещодавній інфаркт міокарда, порушення мозкового кровообігу, виражений атеросклероз су= дин головного мозку, тяжкі порушення периферичного кровообігу, облітеруючі захворювання периферичних артерій (у т. ч. синдром Рейно), депресивні стани= (у т. ч. в анамнезі), одночасне застосування|вживання| трициклічних| антидепресантів, порушення функції нирок, прийом алкоголю.

Взаємодія з|із| іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.=

При сумісному|спільному| застосуванні|вживанні| з= |із| препаратами, що пригнічують центральну нервову систему (транквілізатори, снодійні засоби, лікарські засоби, що містять алкоголь), можливе посилення седативного ефекту, взаємне посилення депримуючого впливу на центральну нер= вову систему і розвиток депресивних розладів. Гіпотензивний ефект клонідину| послабляють|послабив,послаблюють| кортикостероїди, трицикліч= ні| антидепресанти, анорексигенні = (за винятком фенфлураміну|), симпатоміметичні,| нестеро= їдні протизапальні засоби і антагоністи іонів кальцію; підвищують – анестетики, вазодилататори, діуретики, антигістамінні засоби. b‑адреноблок= атори, блокатори повільних кальцієвих каналів і серцеві|сердечні| глікозиди підвищують ризик розвитку брадика= рдії або (в окремих випадках) призводять|призводять,наводять| до розвитку АВ-блокади. Повідомлялося про випадки тяжкої брадикардії при одночасному застосуванні клонідину і дилтіазему, що призводило до госпіталізації та застосування кардіостимуляції. При одночасному застосуван= ні|вживанні| з|із| атенололом|, пропранололом| розвиваються адитивний гіпотензивний ефект, седативна| дія і сухість у роті|у роті|. Гормональні контрацептиви при застосуванні внутрішньо можуть підсилювати|посилювати| седативний| ефект препарат= у. Клонідин може знижувати ефективність леводопи| і пірибедилу| у|в,біля| пацієнтів із|із| хворобою Паркінсона. Клонід= ин може підвищувати концентрацію циклоспорину|, а також концентрацію глюкози в крові за рахунок зниження секреції інсуліну, що необхідно враховувати при одночасному застосуванні|вживанні| з|із| інсуліном. Не призначати разом з α‑адр= еноблокаторами, оскільки ефект α₁‑адреноблокаторів при сумісному застосуванні з клонідином може бути непередбачуваним. Неселективні α&#= 8209;адреноблокатори (у т. ч. фентоламін, толазолін), а також препарати з властивостями блокаторів α₂‑адренорецепторів (наприклад, міртазапін) можуть спричинити дозозалежне антагоністичне зниження α₂= 209;опосередкованого гіпотензивного ефекту клонідину. При застосуванні лікарських засобів з властивостями блокаторів α‑адренорецепторів (хлорпромазин, галоперидол) − можливе провокування або посилення ортостатичних реакц= ій, зниження гіпотензивного ефекту, зростає ризик рикошетної артеріальної гіпертензії при різкій відміні клонідину.

Не рекомендується призначати одночасно з антиаритмічними засобами, похідними фенотіазину, наркотичними аналгетиками, норадреналіном, резерпіном, серцевими глікозидами, пероральними гіпоглікемічними засобами, антацидами, інгібіторами ангіотензинперетворюючо= го ферменту.

Повідомлялося про випадки гострого делірію п= ри одночасному застосуванні флуфеназину і клофеліну. Симптоми зникали після припинення прийому клофеліну та відновлювалися у разі поновлення його застосування.

Особлив= ості застосування|вживання|.

У ході лікування Клофеліном-ЗН забороняється вживати|використовувати| алкогольні напої.

Раптове припинення застосування лікарського засобу може призвести до розвитку синдрому відміни= внаслідок пі= двищення кон= центрації катехоламінів у плазмі крові: підвищення артеріального тиску<= span class=3Dhps>Синдром відміни може з’явитися через 18‑72 години після прийому останньої = дози клонідину. При розвитку синд= рому відміни відразу повертаються до застосування препарату і надалі його відмін= яють|скасовують| поступово, замінюючи іншими гіпотензивними засобами. Повідомлялося про випадки гіпертонічної енцефалопатії, порушення мозкового кровообігу та про летальний наслідок піс= ля різкої відміни клонідину.

Ймовірність такої реакції на припинення лікування клонідином зростає у разі застосування висо= ких доз препарату або у разі продовження супутньої терапії β-блокаторами, = тому в подібних ситуаціях рекомендується особлива обережність. Для поп= ередження синд= рому відміни препарат не слід призначати пацієнтам, які не мають умов для його регулярного застосування|вживання= |.

Якщо при комбінованому застосуванні|вживанні| клонідину і блокатора= | β‑адренорецепторів потрібне тимчасове припинення лікування, то блокатор| β‑адренорецепторів слід відмінити|скасувати| раніше для того, щоб запобігти симпатичній гіперреактивності, а потім поступово відміняти|скасовувати| Клофелін‑ЗН, особливо, якщо його застосовували у великих дозах.

З|= із| обережністю призначати клонідин хворим на цукровий діабет, оскільки|тому що| він| може маскувати симптоми гіпоглікемії і зменшува= ти секрецію інсуліну.

З|= із| обережністю призначати пацієнтам літнього віку – можлива підвищена чутливіс= ть до препарату. Можливе транзиторне підвищення концентрації соматотропного гормону.

Застосування|вживання| клонідину може призвести до зменшення і пригнічення слиновиділення, що сприяє розвитку карієсу, пародонтозу, кандид= озу порожнини рота.<= /o:p>

При лік= уванні клонідином рекомендується регулярно контролювати артеріальний тиск|тиснення|. Слід бути обережним = при тривалому фізичному навантаженні, особливо у вертикальному положенні,|становищі| за спекотної погоди = через ризик ортостатичних реакцій.

Клоніди= н, діюча речовина Клофеліну‑ЗН, та його метаболіти інтенсивно виводяться з сеч= ею. Дозування повинно бути призначене індивідуально відповідно до індивідуальної антигіпертензивної відповіді, яка може суттєво відрізнятись у пацієнтів з нирковою недостатністю, тому таким пацієнтам необхідний ретельний моніторин= г. Оскільки під час рутинного гемодіалізу видаляється лише мінімальна кількість клонідину, після діалізу не потрібно давати додаткову дозу клонідину.

Препарат слід застосовувати з обережністю пацієнтам із легкою та помірною брадіаритмією, такою як синусова брадикарді= я, полінейропатією чи запорами.

Пацієнтів із відомою депресією в анамнезі сл= ід ретельно контролювати під час тривалого лікування клонідином, оскільки періодично надходять повідомлення про подальші депресивні епізоди під час перорального лікування у таких пацієнтів.

Як і під час лікування іншими антигіпертензивними лікарськими засобами, під час застосування клонідину сл= ід особливо ретельно контролювати стан пацієнтів із серцевою недостатністю.

Недостатньо даних щодо безпеки застосування клонідину у дітей та підлітків, тому його не можна рекомендувати для використання у цій популяції.

Повідомлялося про серйозні побічні явища, включаючи раптову смерть, при одночасному застосуванні з метилфенідатом. Безпека використання метилфенідату в поєднанні з клонідином систематично не оцінювалася.

Зниження артеріального тиску, індуковане клонідином, може бути додатково посилене за рахунок одночасного застосуванн= я з іншими гіпотензивними засобами. Це може бути використано з терапевтичною ме= тою у випадку застосування інших антигіпертензивних засобів, таких як діуретики, вазодилататори, блокатори β-рецепторів, антагоністи кальцію та інгібіт= ори АПФ, але ефект α-блокаторів непередбачуваний.

Пацієнтів слід попередити, що седативний ефе= кт препарату посилюється при одночасному застосуванні барбітуратів або інших седативних препаратів.

При артеріальній гіпертенз= ії, спричиненій феохромоцитомою, не очікується терапевтичного ефекту клонідину.=

Можливий розвиток слабкопозитивної реакції Кумбса.

Пацієнтів, які носять контактні лінзи, потрі= бно попередити, що при лікуванні може виникнути зменшення секреції слізних зало= з.

Лікарський засіб містить лактозу. Якщо у пацієнта встановлено непереносимість деяких цукрів, слід проконсультуватися= з лікарем, перш ніж приймати цей лікарський засіб.

Застосування|вживання| у період вагітності а= бо годування груддю.=

Лікарський засіб протипоказаний у період вагітності. У разі необхідності застосування|вживання| у період лактації годування груддю слід припинити.=

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами.

В ході = терапії лікарським засобом слід уникати потенційно небезпечних видів діяльності, які вимагають підвищеної уваги, швидких психічних і рухових реакцій.

Спосіб застосування|вживання| та дози.

Призначати дорослим всередину, незалежно від прийому їжі. Препарат ефективний у малих дозах. Дозу слід підбирати|добирати| суворо|суворо| індивідуально. <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>Тривалість курсу лікування лікар в= изначає індивідуально залежно від перебігу хвороби, досягнутого клінічного ефекту і переносимості препарату. Відміну препарату завжди проводити поступово впродовж 1‑2 тижнів.

Артеріальна гіпертензія. Початкова доза за= звичай становить 0,075 мг (препарати клонідину іншого дозування) 2‑3 ра= зи на добу. У разі необхідності дозу слід поступово збільшити до максимальної добової дози – 0,9 мг (6 таблеток). Зазвичай ефективна терапевтична до= за становить 0,15 мг (1 таблетка|таб= летки|) 2‑3 рази на добу. Максимальна разова доза – 0,3 мг (2 табле= тки). У виняткових випадках допустиме підвищення добової дози до 1,2 мг (8 таблеток) – тільки= під наглядом лікаря в умовах стаціонару.

Пацієнтам літнього віку, особливо за наявнос= ті проявів|виявів| цереброваскулярної хвороби, призначати з обережністю; на початку лікування призначати препарати клонідину в іншій лікарській формі з можливістю дозува= ння 0,0375 мг 3 рази на добу.

Гіпертонічний криз. Призначати по 0,15‑0,3 мг (1‑2 таблетки|таблетку|) сублінгвально| (за відсутності вираженої сухості = у роті|у роті|).

Абстинентний| синдром. Призначати в умов= ах стаціонару по 0,15‑0,3 мг (1‑2 таблетки|таблетку|) 3 рази на добу з|із| інтервалом 6‑8 годин впродовж 5‑7 діб. При розвитку побічних ефектів разові дози поступово зменшувати протяго= м 2‑3 діб, після чого, у разі необхідності, лікарський засіб відмінити|скасовують|.

Діти.

Лікарський засіб протипоказаний для застосув= ання у педіатричній практиці.

Передозування.

Симптоми. Сонли= вість, седативний стан, зокрема кома, міоз (виражене|виказане,висловлене| звуження зіниць), брадикардія, нестримне блювання, ксеростомія, пригнічення дихання (аж| до апное), порушення свідомості, колапс, зниження або підвищення артеріального тиску|тиснення| (особливо у|в,біля| підлітків), симптоматич= на артеріальна гіпотензія, ортостатичні реакції, розширення комплексу QRS, гіпотермія, можливе уповільнення АВ-провід= ності і синдром ранньої реполяризації|<= /span>. Можливе парадоксальне підвищення артеріального тиску, спричинене стимуляцією периферичних α<= sub>1‑адренорецепторів (зазвичай при дозі понад 10 мг).

Лікування. Припинення застосування лікарськог= о засобу та симптоматична терапія (при різкій артеріальній гіпотензії − інфузія рідини т= а/або інотропних симпатоміметиків (допамін або мезатон), при вираженій депресії центральної нервової системи або апное – 2‑4 мг налоксону внутрішньовенно, у разі необхідності повторюють; <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK'>промивання шлунка та/або введення активованого вуг= ілля − за потреби). При симптоматичній брадикардії застосовувати атропіну сульфат. Як специфічний антидот може бути використаний толазолін:<= span style=3D'display:none;mso-hide:all'>| 1 мг толазоліну при внутрішньовенному введенні|вступі= | або 50 мг при прийомі всередину нейтралізують ефект 0,6 мг клонід= ину. Гемодіаліз неефективн= ий.

Побічні реакції.

З боку центральної нервової системи: седація, підвищена стомлюваність, сонливість, уповільнення швидкості психічних і рухових реакцій, тривожність, збудження, нервозність, депресія, яскраві або кошмарні сновидіння, запаморочення, асте= нія, слабкість, тимчасові стани сплутаності свідомості, порушення сприйняття, галюцинації (у т. ч. зорові, слухові), маячня, делірій, головний біль, парестезії, тремор, розлади сну, у т. ч. безсоння.

З боку серцево-судинної системи: <= /i>брадикардія, тахікардія, ортостатична гіпотензія, «гемітоновий криз» – різке короткочасне зниження артеріального тиску з подальшим різким підвищенням на початку лікування, застій= на серцева недостатність, зміни ЕКГ (блокада синусового вузла, вузлова брадикардія, високий ступінь АВ-блокади, аритмії, у т. ч. брадіаритмія= ), пальпітація, синкопе. Про випадки синусової брадикардії та АВ-блокади повідомлялося як при супутньому застосуванні серцевих глікозидів, так і без них, синдром Рейно (блідість, похолодання кінцівок|скінченностей|).

З боку травної системи: сухіст= ь у роті|у роті|, зниження апе= титу, нудота, блювання, запор, зниження шлункової секреції, анорексія, абдоміналь= ний біль, псевдообструкція товстого кишечнику, біль у слинних залозах, у т.&nbs= p;ч. навколовушній залозі, паротит, помірні транзиторні порушення функціональних тестів печінки, гепатит.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:AR-SA'>блідіст= ь/гіперемія шкіри, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, алопеція.

З боку опорно-рух= ового апарату: періодичні судоми литкових м’язів, міалгії, артралгії.

Алергічні реакції: реакції гіперчутливості, включаючи шкірні|шкіряний| висипання, свербіж|сверблячка,зуд|; дуже рідко |при сублінгва= льному| застосуванні|вживанні| (при гіпертонічному кризі) – набряк слизових оболонок, утруднення|скр= ута| дихання.

З боку органів дихання: сухість слизової оболонки носа, порушення дихан= ня.

З боку органів зору: розлади акомодації, нечіткість зору, зменшення = сльозовиділення, сухість очей, відчуття печіння в очах.

Інші: тромбоцитопенія, гіперглікемія, транзиторне підвищення рівня глюкози, креатинфосфокінази в сироватці крові, затримка іонів натрію і води, що проявляється набряками нижніх кінцівок, збільшенням ваги, закладеність| носа, ніктурія, порушення та затримка сечовипускання, еректильна дисфункція, зниження лібідо, зниження потенції, гінекомастія у чоловіків, гарячка, відчуття нездужання, слабкопозитивна п= роба Кумбса, підвищення чутливості до алкоголю.| При раптовій відміні – синдром відміни (різке підвищення артеріального тиску (5‑20 %), <= span lang=3DUK style=3D'mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>стенокарді= я, стан тривожності або напруження, нервозність, головний біль, нудота, гіперсалів= ація, блювання, сильне серцебиття, тремтіння кистей та пальців, пітливість, спазм= и у шлунку, порушення сну).

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації лікарського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношення користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їх законним представникам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутнос= ті ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності.<= o:p>

4 роки.

Умови зберігання.

Зберіга= ти в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С^|.

Зберіга= ти у недоступному для дітей місці.

=

Упаковка.

По= | 10 таблеток у блістері; по 3 блістери у коробці з картону.

Категорія відпуску|відпуску|.=

За рецептом.

Виробник.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківське фармацевтичне підприємство «Здоров’я народу».

Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності.

Україна, 61002, Харківська обл., місто Харкі= в, вулиця Куликівська, будинок 41.