ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування лікарського засобу

= ;

Мельдоніум Некстфарм

(Meldonium = Nextpharm)

Склад:

діюча речовина: мельдонію дигідрат;

1 мл розчину містить 100 мг <= /span>мельдонію дигідрату;

допоміжна речови= на: вода для ін’єкцій.

Лікарська форма. Розчин для ін’єкцій.

Основні фізико-хім= ічні властивості: прозорий безбарвний розчин.

Фармакотерапевтична група

Засоби, що впливають на серцево-судинну систему. Інші кардіологічні лікарські засоби. Мельдоній. Код АТХ С01Е В22.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

= Механізм дії

Мельдоній є попередником карнітину, структур= ним аналогом гамма-бутиробетаїну (ГББ), в якого один атом вуглецю заміщений ато= мом азоту. Його дію= на організм можна пояснити двояко.

1.&n= bsp; Вплив на біосинтез карнітину

Мельдоній, оборотно інгібуючи гамма-бутиробетаїнгідроксилаз= у, знижує біосинтез карнітину і тому перешкоджає транспортуванню довголанцюгових жирних кислот крізь оболонки клітин, таким чином перешкоджа= ючи накопиченню в клітинах сильного детергента ‒ активованих форм неокисн= ених жирних кислот. Таким чином, попереджається пошкодження клітинних мембран.

При зменшенні концентрації карнітину в умовах ішемії затримується бета-оксидація жирних кислот та оптимізується споживання кисню у клітинах, стимулюється окиснення глюкози та відновлюється транспортування аденозинтрифосфату (АТФ) від місць його біосинтезу (мітохондрії) до місць споживання (цитозоль). По суті, клітини забезпечуються поживними речовинами та киснем, а також оптимізується споживання цих речовин.

У свою чергу, при збільшенні біосинтезу попередника карнітину, тобто ГББ, активізується NO-синтетаза, в результаті = чого покращуються реологічні властивості крові та зменшується периферичний опір судин.

При зменшенні концентрації мельдонію біосинт= ез карнітину знову посилюється і у клітинах поступово збільшується кількість жирних кислот.

Вважається, що основою ефективності дії мельдонію є підвищення толерантності до клітинного навантаження (при зміні кількості жирних кислот).

2.&n= bsp; Функція медіатора у гіпотетичній ГББ-ергічній системі

Висунуто гіпотезу про те, що в організмі існ= ує система передачі нейрональних сигналів – ГББ-ергічна система, яка забезпечує передачу нервового імпульсу між клітинами. Медіатором цієї системи є останн= ій попередник карнітину – ГББ-ефір. У результаті дії ГББ-естерази медіатор від= дає клітині електрон, таким чином переносячи електричний імпульс, перетворюєтьс= я у ГББ. Далі гідролізована форма ГББ активно транспортується у печінку, нирки = та яєчники, де перетворюється у карнітин. У соматичних клітинах у відповідь на подразнення знову синтезуються нові молекули ГББ, забезпечуючи поширення сигналу.

При зменшенні концентрації карнітину стимулю= ється синтез ГББ, у результаті чого збільшується концентрація ефіру ГББ.

Мельдоній, як зазначено раніше, є структурним аналогом ГББ та може виконувати функції «медіатора». На противагу цьому ГББ-гідроксилаза «не впізнає» мельдоній, тому концентрація карнітину не збільшується, а зменшується. Таким чином, мельдоній, замінюючи «медіатор» і сприяючи приросту концентрації ГББ, призводить до розвитку відповідної реак= ції організму. У результаті зростає загальна метаболічна активність також в інш= их системах, наприклад, у центральній нервовій системі (ЦНС).

= Вплив на серцево-судинну систему

У дослідженнях на тваринах встановлено, що мельдоній позитивно впливає на скоротливу активність міокарда, йому притама= нна міокардіопротекторна дія (у т. ч. проти катехоламінів та алкоголю), він зда= тний попередити порушення ритму серця, зменшити зону інфаркту міокарда.

= Ішемічна хвороба серця (стабільна стенокардія навантаження)

Аналіз клінічних даних про курсове застосува= ння мельдонію при лікуванні стабільної стенокардії навантаження показав, що він зменшує частоту та інтенсивність нападів стенокардії, а також кількість гліцерилтринітрату, що застосовується. Чинить виражену антиаритмічну дію у хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС) та шлуночковими екстрасистолами, ме= нша дія спостерігається у пацієнтів із суправентрикулярними екстрасистолами.

Особливо важливою є здатність мельдонію зменшувати споживання кисню у стані спокою, що вважається ефективним критер= ієм антиангінальної терапії ІХС.

Мельдоній сприятливо впливає на атеросклерот= ичні процеси у коронарних та периферичних судинах, зменшуючи загальний рівень холестерину у плазмі крові та індекс атерогенності.

= Хронічна серцева недостатність

У відносно багатьох клінічних дослідженнях аналізувалася роль мельдонію при лікуванні хронічної серцевої недостатності= у результаті ІХС та відзначена його здатність збільшувати толерантність до фізичного навантаження, а також об’єму виконаної роботи пацієнтами із серце= вою недостатністю.

В окремому дослідженні у кардіологічних інститутах Латвії та Томська перевірена ефективність мельдон= ію у випадку серцевої недостатності I–III функціонального класу за класифікацією Нью-Йоркської кардіологічної асоціац= ії (NYHA) середнього ступеня тяжкості. Під впливом терапії мельдонієм 59–78 % пацієнтів, у яких = на початку була діагностована серцева недостатність ІІ функціонального класу, = були включені до групи І функціонального класу. Встановлено, що застосування мельдонію покращує інотропну функцію міокарда та збільшує толерантність до фізичного навантаження, покращує якість життя пацієнтів, не спричиняючи тяж= ких побічних ефектів.

У випадку тяжкої серцевої недостатності мельдоній необхідно застосовува= ти у комбінації з іншими традиційними засобами терапії серцевої недостатності.

= Вплив на ЦНС

В експериментах на тваринах встановлено антигіпоксичну дію мельдонію та дію на мозковий кровообіг. Він оптимізує перерозподіл об’єму мозкового кровообігу на користь ішемічних осередків, підвищує міцність нейронів в умовах гіпоксії.

Мельдонію притаманна стимулююча дія на ЦНС – підвищення рухомої активності та фізичної витривалості, стимуляція поведінк= ових реакцій, а також антистресова дія – стимуляція симпатоадреналової системи, накопичення катехоламінів у головному мозку та надниркових залозах, захист внутрішніх органів від змін, які спричинені стресом.

= Ефективність при неврологічних захворюваннях=

Доведено, що мельдоній є ефективним засобом у комплексній терапії гострих та хронічних порушень мозкового кровообігу (ішемічний інсульт, хронічна недостатність мозкового кровообігу). Нормалізу= є тонус і опірність капілярів та артеріол головного мозку, відновлює їх реактивніст= ь.

Вивчено вплив мельдонію на процес реабілітац= ії пацієнтів з порушеннями неврологічного характеру (після перенесених захворю= вань кровоносних судин головного мозку, операцій на головному мозку, травм, перенесеного кліщового енцефаліту).

Результати перевірки терапевтичної активності мельдонію свідчать про його дозозалежну позитивну дію на фізичну витриваліс= ть та відновлення функціональної незалежності у період одужання.

При аналізі змін окремих та сумарних інтелектуальних функцій після застосування мельдонію встановлено позитивну дію на відновлюваний процес інтелектуальних функцій у період одужання.

Встановлено, що мельдоній покращує реконвалесцентну якість життя (головним чином за рахунок оновлення фізичної функції організму), також він усуває психологічні порушення.

Мельдонію притаманний позитивний вплив на функцію нервової системи зменшувати порушення у пацієнтів з неврологічним дефіцитом у період одужання.

Покращується загальний неврологічний стан пацієнтів (зменшення пошкодження нервів головного мозку та патології рефлек= сів, регресія парезій, покращення координації рухів та вегетативних функцій).

Фармакокінетика

Фармакокінетику мельдонію вивчали у здорових добровольців при застосува= нні мельдонію внутрішньовенно та перорально.

Всмоктування

Біодоступні= сть становить 100 %. Максимальна концентрація у плазмі крові (Сmax) досягається одразу ж після введення. Після внутрішньовенного введення багатократних доз С_max досягає 25= ,5 ± 3,63 мкг/мл.

При внутрішньовенному введенні площа під кривою «концентрація-час» (AUC) після разового та повторного введення доз мельдонію відрізняється, що свідчить про можливе накопичення мельдонію в плазмі крові.

Розподіл

Мельдоній із кровотоку швидко розподіляється у тканинах із високою серц= евою афінністю. Мельдоній та його метаболіти частково проходять крізь плацентарн= ий бар’єр. У дослідженнях на тваринах встановлено, що мельдоній проникає у мол= око самиць.

Біотрансформація

У дослідженнях метаболізму на експериментальних тваринах встановлено, що мельдоній головним чином метаболізується у печінці.

Виведення

У виведенні мельдонію та його метаболітів з організму має значення нирк= ова екскреція. Після разового внутрішньовенного введення доз мельдонію у 250 мг= , 500 мг та 1000 мг початковий період напіввиведення мельдонію становить 5,56–6,55 години, кінцевий період напіввиведення становить 15,34 години.

Особливі групи пацієнтів

Пацієнти літнього віку

Пацієнтам літнього віку з порушеннями функції печінки та нирок, у яких підвищується біодоступність, необхідно зменшувати дозу мельдонію (див. розд= іл «Спосіб застосування та дози»).

Порушення функції нирок

Пацієнтам із порушеннями функції нирок, у яких підвищується біодоступні= сть, необхідно зменшити дозу мельдонію (див. розділ «Спосіб застосування та дози= »). Існує взаємодія ниркової реабсорбції мельдонію або його метаболітів (наприк= лад, 3-гідроксимельдонію) та карнітину, в результаті якої збільшується нирковий кліренс карнітину. Відсутній прямий вплив мельдонію, ГББ та комбінації мельдонію/ГББ на ренін-ангіотензин-альдостеронову систему.

Порушення функції печінки

Пацієнтам із порушеннями функції печінки, у яких підвищується біодоступність, необхідно зменшити дозу мельдонію (див. розділ «Спосіб застосування та дози»). При дослідженнях токсичності на щурах при застосува= нні мельдонію в дозі більше 100 мг/кг встановлено забарвлення печінки у жовтий колір та денатурація жирів. При гістопатологічних дослідженнях на тваринах після застосування великих доз мельдонію (400 мг/кг та 1600 мг/кг) встановлено накопичення ліпідів у клітинах печінки. Зміни показників функції печінки у людей після застосування великих доз (400–800 мг) не спостерігалося. Не можна виключити можливу інфільтрацію жирів у клітини печінки.

Діти

Немає даних про безпеку та ефективність застосування мельдонію дітям віком до 18 років, тому застосування препарату такій категорії пацієнтів протипоказане.

Клінічні характеристики

Показання

У комплексн= ій терапії таких захворювань:

- захворювання серця та судинної системи: стабільна стенокардія навантаження, хронічна сер= цева недостатність (NYHA I–IIІ функціональний клас), кардіоміопатія, функціональ= ні порушення діяльності серця та судинної системи;

- гострі та хронічні ішемічні порушення мозкового кровообігу;

- знижена працездатність, фізичне та психоемоційне перенапруження;

- у період одужання після цереброваскулярних порушень, травм голови та енцефаліту.<= /p>

Протипоказання

-&nb= sp; Підвищена чутливість <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;mso-bidi-font-size:10.0pt;font-family:"= Times New Roman",serif; mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-= language: RU'>до мельдонію та/або до будь-якої з допоміжних речовин лікарського засоб= у;

-&nb= sp; підвищення внутрішньочерепного тиску (при порушенні венозного відтоку, внутрішньочереп= них пухлинах);=

-&nb= sp; тяжка печінкова та/або ниркова недостатність (немає достатніх даних про безпеку застосування).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Мельдоній м= ожна застосовувати разом із нітратами пролонгованої дії та іншими антиангінальни= ми засобами (стабільна стенокардія навантаження), серцевими глікозидами та діуретичними препаратами (серцева недостатність).

Також його можна комбінувати з антикоагулянтами, антиагрегантами, антиаритмічними засо= бами та іншими препаратами, що покращують мікроциркуляцію.

Мельдоній м= оже підсилювати дію препаратів, які містять гліцерилтринітрат, ніфедипін, бета-адреноблокатори та інші гіпотензивні засоби та периферичні вазодилатат= ори.

У результаті одночасного застосування препаратів заліза і мельдонію у пацієнтів з анеміє= ю, спричиненою дефіцитом заліза, покращувався склад жирних кислот в еритроцита= х.

При застосуванні мельдонію в комбінації з оротовою кислотою для усунення пошкоджень, спричинених ішемією/реперфузією, спостерігається додатковий фармакологічний ефект.

Мельдоній допомагає усунути патологічні зміни серця, спричинені азидотимідином (АЗТ),= та опосередковано впливає на реакції окисного стресу, спричинені АЗТ, які приз= водять до дисфункції мітохондрій. Застосування мельдонію в комбінації з азидотимід= ином або іншими препаратами для лікування СНІДу має позитивний вплив при лікуван= ні СНІДу.

У тесті втр= ати рефлексу рівноваги, спричиненої етанолом, мельдоній зменшував тривалість сн= у. Під час судом, спричинених пентилентетразолом, встановлено виражену протисудомну дію мельдонію. У свою чергу, при застосуванні перед терапією мельдонієм альфа₂-адреноблокатора йохімбіну в дозі 2 мг/кг та інгібітора синтази окси= ду азоту (СОА) N-(G)-нітро-L-аргініну в дозі 10 мг/кг повністю блокується протисудомна дія мельдоні= ю.

Передозуван= ня мельдонію може посилити кардіотоксичність, спричинену циклофосфамідом.=

Дефіцит карнітину, який утворюється при застосуванні мельдонію, може посилити кардіотоксичність, спричинену іфосфамідом.

Мельдоній ч= инить захисну дію у випадку кардіотоксичності, спричиненої індинавіром, та нейротоксичну дію, спричинену ефавірензом.

Не застосовувати разом з іншими препаратами, що містять мельдоній, оскільки може збільшитися ризик виникнення<= /span> побічних реакцій.

Особливості застосування

У разі наявності у пацієнтів порушень функції печінки легкого чи середнього ступеня тяжкості та/або нирок в анамнезі при застосуванні препарату необхідно дотримуватися обережності (слід проводити контроль функцій печінки та/або нирок). Багаторічний досвід лікування гострого інфаркту міокарда та нестабільної стенокардії в кардіологічних відділеннях показує, що мельдоній= не є препаратом першого ряду при гострому коронарному синдромі.

Застосування у пе= ріод вагітності або годування груддюВагітність

Для оцінки впливу мельдонію на вагітність, розвиток ембріона/плода, пологи та післяпологовий розвиток досліджень на тваринах недостатньо. Потенційний риз= ик для людей невідомий, тому мельдоній у період вагітності протипоказаний.

Період годування = груддю

Доступні дані на тваринах свідча= ть про проникнення мельдонію в молоко матері. Невідомо, чи проникає мельдоній у грудне молоко людини. Не можна виключ= ити ризик для новонароджених/немовлят, тому в період годування груддю мельдоній протипоказаний.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Досліджень для оцінки впливу = на здатність керувати автотранспортом або іншими механізмами не проводили.

<= /span>

Спосіб застосування та дози

Для внутрішньовенного застосування.

Застосування лікарського засобу не передбачає спеціального приготування перед введенням.

У зв'язку з можливим стимулюючим ефектом лікарський засіб рекомендується застосовувати в першій половині дня.

Дорослі

Доза становить 500–1000 мг (5–10 мл) у вену, її= вводять за один раз або ділять на два прийоми. Тривалість лікування зазвичай станов= ить 10–14 днів, після чого лікування продовжують пероральною лікарською формою.=

Тривалість курсу лікування становить 4–6 тижнів. Курс лікування можна повторити 2–3 ра= зи на рік.

Пацієнти літнього віку

Пацієнтам літнього віку з порушеннями функції печінки та/або нирок може знадобитися зменшення дози мельдонію (див. розділ «Фармакокінетика»).

Пацієнти з порушеннями функції нирок

Оскільки мельдоній виводиться з організму нирками, пацієнтам із порушеннями функції нирок від легкого до середнього ступ= еня тяжкості слід застосовувати меншу дозу лікарського засобу (див. розділи «Фармакокінетика» і «Особливості застосування»).

=

Пацієнти з порушеннями функції печінки

Пацієнтам із порушеннями функції печінки від легкого до середнього ступ= еня тяжкості слід застосовувати меншу дозу мельдонію (див. розділи «Фармакокінетика» і «Особливості застосування»).

Діти

Відсутні дані про безпеку та ефективність застосування мельдонію дітям (віком до 18 рокі= в), тому застосування мельдонію цій категорії пацієнтів протипоказане.

<= /b>

Передозування<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -ansi-language: UK'>

Не повідомлялося про випадки передозування мельдонію. Лікарський засіб малотоксичний та не спричиняє загрозливих побічних ефектів.

При зниженому артеріальному тиску можливі головний біль, запаморочення, тахікардія, загал= ьна слабкість. Лікування симптоматичне.=

У разі тяжко= го передозування необхідно контролювати функції печінки та нирок.

Гемодіаліз н= е має суттєвого значення при передозуванні мельдонію у зв’язку з вираженим зв’язуванням з білками крові.

<= /span>

Побічні реакції

Побічні реакції класифіковано відповідно за системами органів та частотою виникнення MedDRA: часто (≥1/100, <1/10), рідко (≥1/10000, <1/1000).

Побічні реа= кції, які спостерігалися у клінічних дослідженнях та у постмаркетинговий період:<= o:p>

=

З боку імунної системи

Часто=

Алергічні реакції*

Рідко=

Підвищена чутливість, включ= аючи алергічний дерматит, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції до шоку

З боку психіки

Рідко=

Збудження, почуття страху, нав’язливі думки, порушення сну

З боку нервової системи

Часто=

Головний біль*

Рідко=

Парестезії, тремор, гіпестезія, шум у вухах, вертиго, запаморочення, порушення ходи, переднепритомний стан, непритомні= сть

З боку серця

Рідко=

Зміна ритму серця, відчуття= серцебиття, тахікардія/синусова тахікардія, фібриляція передсердь, аритмія, відчуття дискомфорту у грудях/біль у грудях

З боку кровоносної системи<= /p>

Рідко=

Підвищення/зниження артеріального тиску, гіпертензивний криз, гіперемія, блідість

З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння

Часто

Інфекції дихальних шляхів

Рідко=

Запалення у горлі, кашель, диспное, апное

З боку шлунково-кишкового тракту

Часто=

Диспепсія*

Рідко=

Дисгевзія (металевий присмак у роті), втрата апетиту, нудота, блювання, метеоризм, діарея, біль у животі, сухість у роті або гіперсалівація

З боку шкіри та підшкірної тканини=

Рідко=

Висипи, загальні/макульозні/папульозні висипи, свербіж

З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини

Рідко=

Біль у спині, м’язова слабкість, м’язові спаз= ми

З боку нирок та сечовидільної системи

Рідко=

Полакіурія

Загальні порушення та реакції у місці введенн= я

Рідко=

Загальна слабкість, озноб, астенія, набряк, набряк обличчя, набряк ніг, відчуття жару, відчуття холо= ду, холодний піт, реакції в місці введення, включаючи біль у місці введення

Дослідження

Часто

Дисліпідемія, підвищення рівня С-реактивного білка

Рідко=

Відхилення в електрокардіог= рамі (ЕКГ), прискорення роботи серця, еозинофілія*

*Побічні реакц= ії, які спостерігалися <= /span>у раніше проведених неконтр= ольованих клінічних випробуваннях.

Також повідомлялося про виникнення болю у верхній частині живота та міг= рені внаслідок прийому мельдонію.

Повідомлення про підозрювані побічні реакції

Повідомлення про побічні реакції після реєстрації ліка= рського засобу має важливе значення. Це дає змогу проводити моніторинг співвідношен= ня користь/ризик при застосуванні цього лікарського засобу. Медичним та фармацевтичним працівникам, а також пацієнтам або їхнім законним представни= кам слід повідомляти про усі випадки підозрюваних побічних реакцій та відсутнос= ті ефективності лікарського засобу через Автоматизовану інформаційну систему з фармаконагляду за посиланням: https://aisf.dec.gov.ua.

Термін придатності

3 роки.

Умови зберігання

Зберігати у недоступному для дітей місці. Зберігати при температурі не = вище 25 ºС.

Не заморожувати.

Упаковка

По 5 мл в ампулі, по 5 ампул у контурній чарунковій упаковці; по 2 контурні чарункові упаковки у картонній коробці.

Категорія відпуску

За рецептом.

Виробник

УОРЛД МЕДИЦИН ІЛАЧ САН. ВЕ ТІ= ДЖ. A.Ш. /

WORLD MEDICINE ILAC SAN. VE T= IC. A.S.

<= /p>
Місцезнаходження виробника та адреса місця провадження його діяльності

= ОПЗ= Ч, квартал Г.О.Паша, 6-та вулиця, №30, Черкезкой/Текірдаг, Туреччина /

COSB G.O.Pasa Mah. 6. Cad. No:30, Cerkezkoy/Tekir= dag, Turkey.

З боку імунної системи
Часто=	Алергічні реакції*
Рідко=	Підвищена чутливість, включ= аючи алергічний дерматит, кропив’янка, ангіоневротичний набряк, анафілактичні реакції до шоку
З боку психіки
Рідко=	Збудження, почуття страху, нав’язливі думки, порушення сну
З боку нервової системи
Часто=	Головний біль*
Рідко=	Парестезії, тремор, гіпестезія, шум у вухах, вертиго, запаморочення, порушення ходи, переднепритомний стан, непритомні= сть
З боку серця
Рідко=	Зміна ритму серця, відчуття= серцебиття, тахікардія/синусова тахікардія, фібриляція передсердь, аритмія, відчуття дискомфорту у грудях/біль у грудях
З боку кровоносної системи<= /p>
Рідко=	Підвищення/зниження артеріального тиску, гіпертензивний криз, гіперемія, блідість
З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння
Часто	Інфекції дихальних шляхів
Рідко=	Запалення у горлі, кашель, диспное, апное
З боку шлунково-кишкового тракту
Часто=	Диспепсія*
Рідко=	Дисгевзія (металевий присмак у роті), втрата апетиту, нудота, блювання, метеоризм, діарея, біль у животі, сухість у роті або гіперсалівація
З боку шкіри та підшкірної тканини=
Рідко=	Висипи, загальні/макульозні/папульозні висипи, свербіж
З боку скелетно-м'язової системи та сполучної тканини
Рідко=	Біль у спині, м’язова слабкість, м’язові спаз= ми
З боку нирок та сечовидільної системи
Рідко=	Полакіурія
Загальні порушення та реакції у місці введенн= я
Рідко=	Загальна слабкість, озноб, астенія, набряк, набряк обличчя, набряк ніг, відчуття жару, відчуття холо= ду, холодний піт, реакції в місці введення, включаючи біль у місці введення
Дослідження
Часто	Дисліпідемія, підвищення рівня С-реактивного білка
Рідко=	Відхилення в електрокардіог= рамі (ЕКГ), прискорення роботи серця, еозинофілія*