ІНСТРУКЦІЯ<= o:p>

д = 83;я медичного застосуванl= 5;я лікарськогl= 6; засобу

Невірапін

(N= evirapine)

<= /b>

Скла&= #1076;:

д= 10;юча речовина: н = 77;вірапін;

1 таблетка містить невірапіну 200 мг;

д = 86;поміжні речовини: целюлоза мікрокристk= 2;лічна, лактози мон = 86;гідрат, натрію кроскармелl= 6;за, повідон, кре= 084;нію діоксид колоїдний безводний, тальк, магні= 102; стеарат.

Л= 10;карська форма. Таблетки.=

О = 89;новні фізико-хімі = 95;ні властивостo= 0;: таблетки овальної форми, з рискою з обо= 093; сторін, білого або майже білог = 86; кольору.

Ф = 72;рмакотерап&#= 1077;втична група.

Противo= 0;русні засоби прямої дії. Не = 85;уклеозидні інгібітори зворотної транскриптk= 2;зи. Невірапін. Код АТХ J05A G01.

Фарм&= #1072;кологічні властивостo= 0;.

Ф = 72;рмакодинам&#= 1110;ка. Невірапін – ненуклеозиk= 6;ний інгібітор з = 74;оротної транскриптk= 2;зи (ННІЗТ) ВІЛ-1. Невірапін з = 74;’я = 79;ується безпосередl= 5;ьо зі зворотно= 02; транскриптk= 2;зою і блокує РНК-залежну та ДНК-залежну активність ДНК-полімер = 72;зи, викликаючи руйнування = 82;аталітично&#= 1111; ділянки ферменту. Ді= 103; Невірапіну не конкурує ні з матричними, ні з нуклеоз= 080;дними трифосфатаl= 4;и. Невірапін н = 77; є інгібітор = 86;м зворотної транскриптk= 2;зи ВІЛ-2 чи еукаріотноo= 1; ДНК-полімер = 72;зи (таких як ДНК-полімер = 72;зи людини типу = a, = b, = g і = d).

У ході клінічних досліджень Н = 77;вірапін асоцію&#= 1074;ався з підвищенняl= 4; рівня холестеринm= 1; ЛПВЩ та загальним покращенняl= 4; співвідношk= 7;ння рівня загального холестеринm= 1; до холестеринm= 1; ЛПВЩ. Вважаю= 090;ь, що у загальній популяції ц = 77; асоціюєтьсn= 3; з меншим ризиком серцево-суд = 80;нних явищ. Однак за відсутностo= 0; спеціальниm= 3; досліджень = 79; Н = 77;вірапіном щодо зміни ризик = 91; серцево-суд = 80;нних явищ у ВІЛ-ін&#= 1092;ікованих пацієнтів клінічне значення ци = 93; спостережеl= 5;ь залишаєтьсn= 3; невизначен&#= 1080;м. Вибір антиретровo= 0;русних препаратів повинен базуватися, = 091; першу чергу, на їх противірусl= 5;ій ефективносm= 0;і.

Противo= 0;русна активність Невірапіну in vitro бул = 72; виміряна в різних лініях клітин, вклю= 095;аючи мононуклеаl= 8;ні клітини периферичнl= 6;ї крові, макро= 092;аги, похідні моноцитів т = 72; лімфобластl= 6;їдні клітинні лінії. У недавніх дослідженнn= 3;х із використанl= 5;ям лімфоцитів крові спинн = 86;го мозку людин = 80; та 293 клітин нирки людсь = 82;ого ембріона EC50 значення (концентрац= 10;я 50 % пригніченн= я) мали діапазон 14-302 н = 52; відносно лабораторнl= 0;х та клінічни = 93; ізолятів ВІ = 51;-1.

Невіраl= 7;ін пригнічуваk= 4; противірусl= 5;у активність in vitro щод = 86; ізолятів групи M ВІЛ-1 з монофілетиm= 5;них груп A, B, C, D, F, G та H тk= 2; циркулюючиm= 3; рекомбінанm= 0;них форм (CRF), CRF01_AE, CRF02_AG та CRF12= _BF (середнє EC50 значення 63 нM). Невірапін н = 77; мав противірусl= 5;ої активності in vitro щод = 86; ізолятів із групи O ВІЛ-1 та ВІЛ-2.

Неві&= #1088;апін у комбінаці= 11; з ефавірензоl= 4; чинив сильн = 91; антагоністl= 0;чну дію проти ВІЛ-1 in vitro та доповнював антагоністl= 0;чну дію ритонав= 10;ру, інгібітору протеази, аб= 086; енфувіртидm= 1;, інгібітору = 92;узії. Невірапін мав додаткову синергічну активність проти ВІЛ-1 у комбінації = 79; інгібітораl= 4;и протеази: ампренавірl= 6;м, атазанавірl= 6;м, індинавіроl= 4;, лопінавіроl= 4;, нелфінавірl= 6;м, саквінавірl= 6;м і типранавірl= 6;м та NRTI (нуклеозl= 0;дні інгібітори зворотної транскриптk= 2;зи): абакавіром, диданозиноl= 4;, емтрицитабo= 0;ном, ламівудиноl= 4;, ставудином, тенофовіроl= 4; та зидовудиноl= 4;. Щодо ВІЛ-1 активності Невірапіну протидіяли анти-HBV (вірус гепатиту В) адефовір та анти-HCV (вірус гепатиту С) рибавірин in vitro.

При виборі нови = 93; антиретровo= 0;русних препаратів для призначеннn= 3; у комбінаці= 11; з Невірапін = 86;м слід враховуватl= 0; вірогіднісm= 0;ь перехресноo= 1; резистентнl= 6;сті. При припине = 85;ні курсу лікування антиретровo= 0;русними препаратамl= 0;, у т.ч. Невірапіноl= 4;, необхідно б = 88;ати до уваги значну тривалість напіввиведk= 7;ння невірапіну. При одночасномm= 1; припиненні прийому антиретровo= 0;русних препаратів, тривалість напіввиведk= 7;ння яких коротш = 72; за цей показник у невірапіну, низькі конц = 77;нтрації невірапіну = 91; плазмі кров= 10; можуть утримуватиl= 9;я протягом тижня або більше і, як наслідок, м = 86;же розвинутисn= 3; резистентнo= 0;сть.

Фарм&= #1072;кокінетика= ;.

Фармакl= 6;кінетика у дорослих. Невірапін легко всмоктуєтьl= 9;я (> 90 %) після перо= ;рального прийому у здорових добровольцo= 0;в і дорослих пацієнтів, інфікованиm= 3; ВІЛ-1. Абсолют&= #1085;а біодоступнo= 0;сть у здорових добровольцo= 0;в після прийому разової доз = 80; становила 93 % (середнє значення) дл= 103; таблетки 50 мг. Пікова концентрацo= 0;я невірапіну = 74; плазмі кров= 10;         2 мкг/мл (7,5 мкМ) досягаєтьсn= 3; за 4 години після прийому разової доз = 80; 200 мг. Після багаторазоk= 4;ого прийому пікова конц = 77;нтрація невірапіну = 74; межах дози від 200 до        =      400 мг/добу збільшуєтьl= 9;я лінійно. Постійна концентрацo= 0;я невірапіну R= 11; 4,5 мкг/мл        =     (17 мкМ) – досягаєтьсn= 3; при 400 мг/добу.

Ні їжа, ні антацидн= 10; засоби чи лікарські препарати н = 72; основі лужного буфера (наприклад диданозину) на всмоктув = 72;ння невірапіну не впливают= 00;.

Невіраl= 7;ін легко проникає крізь плаценту і проникає у грудне молоко. Невірапін приблизно н = 72; 60 % зв'язується з білками плазми кров= 10; в діапазоні плазмової концентрацo= 0;ї від 1 до 10 мкг/м = 83;. Концентрацo= 0;я невірапіну = 74; спинномозкl= 6;вій рідині людини становила 45 % його концентрацo= 0;ї в плазмі крові. Це відношення приблизно д = 86;рівнює частці, що не зв'язується = 079; білками пла = 79;ми крові.

Невіраl= 7;ін біотрансфоl= 8;мується через окислювальl= 5;ий метаболізм за участю цитохрому P450 до кількох гідроксильl= 5;их метаболітіk= 4;. Дослідженнn= 3; іn vitro мікросом печінки людини дают= 00; підстави пр = 80;пускати, що окислювальl= 5;ий метаболізм = 85;евірапіну опосередкоk= 4;ується безпосередl= 5;ьо ізоферментk= 2;ми цитохрому P450 з ряду CYP3A, хоча інші ізоферментl= 0; можуть відіграватl= 0; вторинну роль. Препар= 072;т виводиться переважно і = 79; сечею (81,3 %), а незначна частина – з фекаліями (10,1 %). Понад 80 % препарату в сечі становлять глюкоронідl= 5;і сполуки гідроксильl= 5;их метаболітіk= 4;. Лише <3 % загальної дози виводиться = 91; незміненом&= #1091; стані.

Невіраl= 7;ін є індукторо = 84; метаболічнl= 0;х ферментів цитохрому P450_{<=
/sub>печінки.
У міру
продовженнn=
3;
лікування
при дозі 200-400
мг/добу
протягом 2-4
тижнів
фармакокінk=
7;тика
характеризm=
1;ється
приблизно 1,5-2-l=
8;азовим
збільшенняl=
4;
видимого
кліренсу не
=
74;ірапіну
порівняно з
одноразовиl=
4;
прийомом.
Аутоіндукцo=
0;я
також
призводить
до відповід
=
85;ого
скорочення
періоду
напіввиведk=
7;ння
невірапіну
=
91;
плазмі кров=
10;
від приблиз
=
85;о
45 годин при
разовій доз=
10;
до приблизн
=
86; 25-30
годин після
багаторазоk=
4;их
доз 200-400 мг/добу. =}

У межах багатонаціl= 6;нального дослідженнn= 3; 2NN було проведено фармакокінk= 7;тичне субдосліджk= 7;ння у групі з 1077 пацієнтів, серед яких 391 – жінки. Пацієнти-жі = 85;ки показали на 13,8 % менший кліренс невірапіну, ніж чоловік = 80;. Ця різниця н= 077; вважалася клінічно важливою.=

Оскільl= 2;и ні маса тіла, ні індекс маси тіла (BMI) не впливали на кліренс невірапіну, вплив статі не можна пояснити різницею у масі тіла чоловіків і жінок.

Фармакl= 6;кінетика невірапіну = 91; ВІЛ-1-інфіков&#= 1072;них дорослих не змінюється залежно від віку (у межах 1= 8-68 років) або раси.

П = 86;рушення функції нирок. Ниркова недостатніl= 9;ть (незначна, помірна і тяжка) не призводить до будь-яких достовірниm= 3; змін у фармакокінk= 7;тиці Невірапіну. = 054;днак в осіб із термінальнl= 6;ю стадією ниркової недостатноl= 9;ті, що вимагає діалізу, про= 090;ягом тижневого періоду експозиції спостерігаl= 3;ося скорочення площі під фармакокінk= 7;тичною кривою (далі – AUC) невірапіну на 43,5 %. Так само відбувалосn= 3; накопиченнn= 3; у плазмі кро= 074;і метаболітіk= 4; гідроксинеk= 4;ірапіну. Отже, для компенсаціo= 1; ефекту діалізу на кліренс невірапіну можна= ; було б підсилити терапію Невірапіноl= 4; додатковою його дозою= ;       200 мг після кожного сеансу діал= 10;зу. В інших випадках пацієнти з кліренсом креатиніну   = ³ 20 мл/хв не потребують корекції до = 79;и Невірапіну.

П = 86;рушення функції печінки. Пацієнтів і = 79; порушенням функції печінки слі = 76; ретельно перевіряти щодо токсичностo= 0;, викликаної препаратом. Пацієнти з погіршенняl= 4; функції печінки та асцитом можуть мати ризик накопиченнn= 3; невірапіну = 74; системному кровообігу.<= o:p>

Ф = 72;рмакокінет&#= 1080;ка у дітей. =

Показнl= 0;к концентрацo= 0;ї невірапіну = 74; плазмі кров= 10; дітей визначаютьl= 9;я в такому ж діапазоні, я= 082; і у дорослих, але відрізняютn= 0;ся більшою мірою у дітей, особливо двомісячниm= 3;.

=

К = 83;інічні характерисm= 0;ики.

Пока&= #1079;ання.

Л= 10;кування ВІЛ-1-інфіков&#= 1072;них, у комбінаці= 11; з іншими антиретровo= 0;русними засобами.

Д = 83;я профілактиl= 2;и передачі ВІЛ-1 від матері до дитини у вагітних жінок, які не отримують антиретровo= 0;русної терапії під час пологів, а також у вигляді одноразовоo= 1; пероральноo= 1; дози дитині після народження.

<= /b>

Прот&= #1080;показання.=

Невіраl= 7;ін протипоказk= 2;ний пацієнтам і = 79; клінічно достовірноn= 2; гіперчутлиk= 4;істю до активної речовини аб = 86; до будь-якої з допоміжни = 93; речовин цього препарату.=

Неві&= #1088;апін не слід призначати пацієнтам і = 79; тяжкою дисфункцієn= 2; печінки (за к&#= 1083;асифікаціє= ю Чайлда-П’ю клас C) або тим, хто пройшов попереднє лікування з метою стабі = 83;ізації рівня АСТ аб= 086; АЛТ, який у 5 разів перев = 80;щував верхню межу норми (далі – ВМН).

Препарk= 2;т не слід повторно призначати пацієнтам, яким раніше довелося припинити п = 88;ийом цього лікарськогl= 6; засобу у зв’язку з тя= 078;кою формою висипання, а також з висипанням, яке супроводжуk= 4;алося симптомами, що свідчили про генералізаm= 4;ію процесу або гіперчутлиk= 4;ість через клінічні прояви гепа = 90;иту, спричиненоk= 5;о невірапіноl= 4;.

Препарk= 2;т не слід повт= 086;рно призначати пацієнтам, у яких рівні А= 057;Т або АЛТ перевищуваl= 3;и верхню межу норми у 5 разів під ча= 089; терапії Невірапіноl= 4;, а також тим, у кого раніше через повторне призначеннn= 3; Невірапіну виникли відхилення = 91; функціонувk= 2;нні печінки (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

У разі рідкісних спадкових станів, чере= 079; які можлива непереносиl= 4;ість допоміжної = 88;ечовини препарату (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»), Невірапін протипоказk= 2;ний.

Рослинl= 5;і препарати, щ= 086; містять звіробій (Нypericum perforatum), не слід застосовувk= 2;ти під час прийому Невірапіну через ризик зниження концентрацo= 0;ї у плазмі крові та зменшення клінічних ефектів нев= 10;рапіну (також див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»).
<= /b>

Взає&= #1084;одія з іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій.=

Доведеl= 5;о, що невірапін = є індуктором метаболічнl= 0;х ферментів цитохрому печінки P450 (CYP3A, CYP2B) o= 0; може спричиняти зниження плазмової концентрацo= 0;ї інших супут = 85;ьо призначениm= 3; лікарських засобів, які значною мірою метаболізуn= 2;ться CYP3A чи CYP2B (див. підрозділ «Фармакокіl= 5;етика»). Отже, може виникнути потреба в корекції дози.

На абсорбцію невіl= 8;апіну не впливают= 00; прийом їжі, застосуванl= 5;я антацидів ч = 80; лікарських засобів, ств= 086;рених на основі алкаліновоk= 5;о буферного препарату.=

Більша частина інформації про взаємодію представлеl= 5;а у відсотковіl= 1; зміні (геометричн = 86; середня) з інтервалом 95 % прогнозуваl= 5;ня (95 % PI).

Препарати за терапевтич= 085;ою дією

Взаємодія<= /o:p>

Рекомендац= ;ії стосовно супутнього прийому

ПРОТИІНФЕК= ;ЦІЙНІ ПРЕПАРАТИ

А&#= 1085;тиретровір= усні препарати

NRTI (Нуклеозидн&#= 1110; інгібітори зворотної транскрипт= 072;зи)

Диданозин =

100-150 мг BID (двічі на добу)

(Невірапін 200 мг QD (через день) x

14 днів; 200 мг BID (двічі на добу)

x 14 днів)

Диданозин AUC <= /span>«

Диданозин Cmax «

Диданозин Cmin §

Коригу= 074;ати дозу не потрібно

Ламівудин =

150 мг BID (двічі на добу)

(Невірапін 200мг BID (двічі на добу))

Немає змін кліренсу та об’єму розподілу л&#= 1072;мівудину, що вказує на відсутніст= 100; індукційно= 075;о ефекту Невірапіну на кліренс ламівудину

Коригувати дозу не потрібно

Ставудин <= /span>

30/40 мг BID (дв= ічі на добу),

(Невірапін 200 мг QD (через день) x 14 днів; 200 мг BID (д= ;вічі на добу) x 14 днів)

Ставудин AUC <= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:Symbol;mso-ascii-font-fam= ily: "Times New Roman";mso-fareast-font-family:"Times New Roman";mso-hansi-fon= t-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:DE;mso-char-t= ype: symbol;mso-symbol-font-family:Symbol;mso-bidi-font-style:italic'>«

Ставудин C_max«

Ставудин C_{min
§}

Не&#= 1074;ірапін: порівняно з історичним контролем виявляєтьс= 103;, що рівні не змінені

Коригувати дозу не потрібно

&nbs= p;

Тенофовір =

(Невірапін 200 мг QD (черk= 7;з день))

Рівні тенофовіру залишаютьс= 103; незміненим= 080;. Тенофовір не впливає на рівні Н&#= 1077;вірапіну

Коригувати дозу не потрібно

Залцитабін= ;

0,125-0,25 мг TID (три рази на день)=

(Невірапін 200 мг QD (через день) x 14 днів; 200 мг BID (д= ;вічі на добу) x 14 днів)

Залцитабін AUC «

Залцитабін= ; C_max «

Залцитабін= ; C_min §

Коригувати дозу не потрібно

Зидовудин =

100-200 мг TID (три рази на день)= <= /o:p>

(Невірапін 200 мг QD (через день) x 14 днів; 200 мг BID (д= ;вічі на добу) x 14 днів)

Зидовудин AUC <= /span>¯24 (¯69 - 83) =

Зидовудин Cmax ¯26 (¯84 - 254)

Об’єднані дані вказують на те, що зидовудин не впливає на фармакокін= 077;тику Невірапіну

Коригувати дозу не потрібно

NNRTI (Ненуклеози&#= 1076;ні інгібітори зворотної транскрипт= 072;зи)

Ефавіренз =

600 мг QD (через день)

(Невірапін 200 мг QD (через день) x 14 днів; 400 мг QD (через де = 85;ь) x 14 днів)

Ефавіренз AUC <= /span>¯28 (¯34 - ¯14)^a=

Ефавіренз Cmax ¯12 (¯23 - 1)^a=

Ефавіренз Cmin ¯32 (¯35 - ¯19)^=
a

Не рекомендує= 090;ься, оскільки паралельни= 081; прийом ефав&#= 1110;рензу та Невірапіну може підвищити р&#= 1080;зик побічних ефектів (також див. розділ «Осо&#= 1073;ливості застосуван= 085;я»).

Більш того, такий супутній прийом не покращує ефективнос= 090;і самого NNRTI.

Невірапін m= 1; комбінації з ефавірензо= 084; чинить сильну антагоніст= 080;чну дію проти ВІЛ-1

in vitro (також див. розділ «Фармаколо= 075;ічні властивост= 110;»)

І&#= 1085;гібітори протеази (PI)<= /span>

А&#= 1090;азанавір/

р&#= 1080;тонавір

300/100 мг QD (через день)

400/100 мг QD (через день)

(Невірапін 200 мг BID (двічі на добу))

Атазанавір 300/100мг:

Атазанавір AUC ¯42 (¯52 - ¯29)^a

Атазанавір= ; C_max ¯28 (¯40 - ¯ 14)^{=
a}

Атазанавір= ; C_min¯72 (¯80 - ¯60)^=
a

Атазанавір 400/100мг

Атазанавір AUC ¯19 (¯35 - = 2) )^a

Атазанавір= ; C_max«

Атазанавір= ; C_min ¯59 (¯73 - ¯40)^=
a

(порівняно = 79; 300/100мг без Невірапіну)

Невірапін AUC <= /span>25 (17 -= 34)^=
a

Невірапін Cmax 17 (9 - = 25)^=
a

Невірапін Cmin 32 (22 -= 43)^=
a

При супутньому прийомі з Невірапіно= ;м атазанавір слід застосовув= 072;ти по   400 мг з супутнім прийомом низької дози ритона&#= 1074;іру 100 мг

Дарунавір/=

ритонавір =

400/100 мг BID (дв= ічі на добу)

(Невірапін 200 мг BID (двічі на добу))

Дарунавір AUC «

Дарунавір Cmin «

Невірапін AUC <= /span>27

Невірапін Cmin 47

Дарунавір/l= 8;итонавір збільшує концентрац= 110;ї невірапіну в плазмі в результаті пригніченн= 103; CYP3A4. Оскільки ця різниця не вважаєть&#= 1089;я клінічно важливою, комбінацію дарунавіру з 100 мг ритонавіру та Невірапіно= ;м можна застосовув= 072;ти без коригуванн= 103; дози

Фосампрена= ;вір

1400 мг BID (двічі на добу)

(Невірапін 200 мг BID (двічі на добу))

А&#= 1084;пренавір AUC ¯33 (¯45 - ¯20)^a

Ампренавір= ; C_max ¯25 (¯37 -= ¯11)^=
a

Ампренавір= ; C_min ¯35 (¯51 - ¯15)^=
a

Невірапін AUC&n= bsp;29 (19 -= 40)^=
a

Невірапін Cmax 25 (14 -= 37)^=
a

Невірапін Cmin 34 (21 -= 49)^=
a

Невірапін не слід вводити супутньо з фосампрена= 074;іром, якщо паралельно не застосовує= 090;ься ритонавір (також див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

Фосампрена= ;вір/ ритонавір

700/100 мг BID (двічі на добу)

(Невірапін 200 мг BID (двічі на добу))

Ампренавір AUC вплив незначний

Ампренавір= ; C_max вплив незначний

Ампренавір= ; C_min ¯19 (¯32 -= ¯5)^a=

Невірапін AUC <= /span>14 (5 - = 24)^=
a

Невірапін Cmax 13 (3 - = 24)^=
a

Невірапін Cmin 22 (10 -= 35)^=
a

Коригувати дозу не потрібно

Індинавір =

800 мг через кожні 8 годин= .

(Невірапін 200 мг QD (через день) x 14 днів; 200 мг BID (д= ;вічі на добу) x 14 днів)

Індинавір = AUC ¯31 (¯64 - 30)<= /o:p>

Індинавір = C_max ¯15 (¯53 - 55)<= /o:p>

Індинавір = C_min ¯44 (¯77 - 39) =

Не було виявлено жодної клінічно важливої зміни рівнів невірапіну в плазмі крові

Не було зроблено певних клінічних висновків щодо потенційно= 075;о впливу супутнього &#= 1087;рийому Невірапіну= ; та індинавіру. Слід вирішити пи&#= 1090;ання про збільшення дози індинавіру до 1000 мг через кожні 8 годин, якщо індинавір вводиться з <= /span>Невірапіно= ;м 200 мг BID (двічі на добу); однак на сьогодні немає даних для того, щоб встановити, чи буде короткостр= 086;кова або довгострок= 086;ва противірус= 085;а активність індинавіру 1000 мг через кожні 8 годин разом із Н&#= 1077;вірапіном 200 мг BID (двічі на добу) відрізняти= 089;я від таких показників індинавіру 800 мг через кожні 8 годин разом із Н&#= 1077;вірапіном 200 мг BID (двічі на добу).

На сьогоднo= 0; індинавір, як правило, застосовую= 090;ь супутньо з ритонавіро= 084;.

Існують обмежені клінічні дані про взаємодію Невірапіну= ; з індинавіро= 084;/ритонавіро= м

Лопінавір/=

ритонавір =

400/100 мг BID (дв= ічі на добу)

(Невірапін 200 мг BID (двічі на добу))

У ВІЛ-позитив&#= 1085;их дорослих:

Лопінавір AUC <= /span>¯27 <= /o:p>

Лопінавір Cmax ¯19

Лопінавір Cmin ¯46

Хоча клінічне значення цього спостереже= 085;ня повністю не встановлен= 077;, рекомендує= 090;ься збільшення дози лопінавіру/&#= 1088;итонавіру до 533/133 мг (4 капсули) двічі на добу під час прийому їжі у комбінації з Невірапіно= ;м

Лопінавір/=

ритонавір =

300/75 мг/м² BID (двічі на добу)

(Невірапін 7 мг/кг чи 4мг/кk= 5; QD (через день) x 2 тижні; BID (двічі на добу) x 1 тиждень)

Результати фармакокін= 077;тичного дослідженн= 103; у дітей відповідал= 080; спостереже= 085;ням у дорослих:

Лопінавір AUC <= /span>¯22 (¯44 - 9)^a<=
/sup>

Лопінавір Cmax ¯14 (¯36 - 16)^a=

Лопінавір Cmin ¯55 (¯75 - ¯18)^a=

Щодо дітей слід вирішити питання про збільшення дози лопінавіру/&#= 1088;итонавіру до 300/75мг/м²дв= 110;чі на добу під час прийому їжі при супутньому прийомі Н&#= 1077;вірапіну, особливо для пацієнтів, у яких підозр&#= 1102;ють знижену чутливість до лопінаві&#= 1088;у/ритонавір= ;у

Нелфінавір= ;

750 мг TID (три рази на день)=

(Невірапін 200 мг QD (через день) x 14 днів; 200 мг BID (д= ;вічі на добу) x 14 днів)

Нелфінавір= ;: жодних клінічно важливих змін за фармакокін= 077;тичними параметрам= 080; після додавання неві= 088;апіну.

Загальна експозиція до нелфінавір= 091; плюс метабо&#= 1083;іт AG1402e:

AUC ¯20 (¯72 - = 128)

C_max¯12 (¯61 - = 100)

C_min ¯35 in (¯90 - = 316)

Не&#= 1074;ірапін: порівняно з історичним контролем виявилося, що рівні не змінені

Коригувати дозу не потрібно

Ри&#= 1090;онавір

600 мk= 5; BID (двічі на добу)

(Невірапін 200 мг QD (через день) x 14 днів; 200 мг BID (двічі на добу) x 14 днів)

Су&#= 1087;утній прийом не призводить до клінічно важливої зміни за рівнями ритонавіру чи невірапі&#= 1085;у в плазмі крові

Ри&#= 1090;онавір AUC«

Ри&#= 1090;онавір C_max«

Ри&#= 1090;онавір C_min «

Коригувати дозу не потрібно

Саквінавір= ;

600 мг TID (три рази на день)= <= /o:p>

(Невірапін 200 мг QD (через день) x 14 днів; 200 мг BID (д= ;вічі на добу) x 21 день)

Саквінавір AUC ¯38 (¯47 - ¯11)^a

Саквінавір= ; C_max ¯32 (¯44 - ¯6)^a=

Саквінавір= ; C_min §

Невірапін не слід застосовув= 072;ти супутньо з саквінавір= 086;м, якщо паралельно не вводиться ритонавір (також див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

Саквінавір= ;/

ритонавір<= /o:p>

Доступні обмежені дані про супутній прийом саквінавір= 091;, м’яких гельових капсул, з ритонавіро= 084;, що не вказує на будь-яку к= лінічно значиму взаємодію між саквінавір= 086;м разом з ритонавіро= 084; та невірапіно= 084;

Коригувати дозу не потрібно при супутньому прийомі Н&#= 1077;вірапіну з саквінавір= 086;м, який застосовую= 090;ь паралельно з ритонавіро= 084;

Т&#= 1080;пранавір/ ритонавір

500/200 мг BID (д&= #1074;ічі на добу)

(Невірапін 200 мг BID (двіm= 5;і на добу))

Не проводилос= 103; спеціально= 075;о дослідженн= 103; лікарської взаємодії.

Обмеже&= #1085;і дані, отримані з фази IIa дослідженн= 103; за участю ВІЛ-інфіков&#= 1072;них пацієнтів, показали клінічно не значуще зниження на     20 % C_min=типранавір= ;у.

Не очікується значимої взаємодії між невірап&#= 1110;ном та типранавір= ;ом при супутньому прийомі з ни&= #1079;ькою дозою &= #1088;итонавіру

Коригувати дозу не потрібно

В&#= 1093;ідні інгібітори

Енфувіртид= ;

Не очікується клінічно значущої фа&#= 1088;макокінети= чної взаємодії між енфувіртид= 086;м та лікарським= 080; засобами, що метаболізу= 102;ться за допомогою ферментів CYP450, при їх супут&= #1085;ьому прийомі

Не очікується взаємодії з огляду на метаболічн= 080;й шлях енфувіртид= 091;. Тому коригувати дозу не потрібно

Маравірок =

300 мг одноразова доза

(Невірапін 200 мг BID (двічі на добу))

&nbs= p;

Маравірок AUC <= /span>«

Маравірок Cmax

порівняно k= 9; історичним контролем;

концентрац= ;ії невірапіну не вимірювали= 089;ь, не очікується жодного ефекту

Коригувати дозу не потрібно

&nbs= p;

І&#= 1085;гібітори інтегрази

Ралтеграві= ;р

Немає жодних клінічних даних

Не очікується взаємодії з огляду на метаболічн= 080;й шлях ралтеграві= 088;у. Тому коригувати дозу не потрібно

А&#= 1085;тибіотики

Кларитромі= ;цин 500 мг BID (двічі на добу)

(Невірапін 200 мг QD (через день) x

14 днів; 200 мг BID (двічі на добу) x

14 днів)

Кларитромі= ;цин AUC ¯31 (¯57 - = 9)

Кларитромі= ;цин C_min ¯56

(¯92 - = 126)

Метаболіт 14-OH Кларитромі= 094;ин AUC = 42 (¯41 - = 242)

Метаболіт 14-OH Кларитромі= 094;ин C_max = 47

(¯39 - = 255)

Невірапін AUC <= /span>26 <= /o:p>

Невірапін Cmax 24 <= /o:p>

Невірапін Cmin 28

порівняно k= 9; історичним контролем

Коригувати дозу не потрібно. Рекомендує= 090;ься ретельний моніторинг функції печінки. Слід прийняти рішення щодо терапії, альтернати= 074;ної кларитромі= 094;ину, при лікуванні пацієнта з проявом, викликаним мікобактер= 110;єю avium- комплекс, або avium<= /span>-і&#= 1085;трацелюляр= ною бактерією, оскільки в цьому випадку активний метаболіт не ефективн&#= 1080;й

Рифабутин =

150 чи 300 мг QD (через день)= <= /o:p>

(Невірапін 200 мг QD (через день) x

14 днів; 200 мг BID (двічі на добу) x

14 днів)

Рифабутин AUC <= /span>17 <= /o:p>

(¯53 - = 191)

Рифабутин Cmax 28 <= /o:p>

(¯44 - = 195)

Метаболіт 25-O-дезацетилl= 8;ифабутин AUC = 24% (¯83 - = 787)

Метабо= 083;іт 25-O-дезацетилl= 8;ифабутин C_max= = 29% (¯67 - 400) <= o:p>

Було повідомлен= 086; про клінічно не значуще збі&#= 1083;ьшення кліренсу Невірапіну (на 9 %) порівня= 085;о з історични&#= 1084;и фармакокін= 077;тичними даними

Коригувати дозу не потрібно.

Через високу суб’єктивн= 091; варіабельн= 110;сть у деяких пацієнтів може бути значне підв&#= 1080;щення експозиції рифабутину та підвищен&#= 1080;й ризик токсичност= 110; через рифабутин. Тому слід з обережніст= 102; призначати супутній прийом цих препаратів.

Рифампіцин= ;

600 мг QD (через день)

(Невірапін 200 мг QD (через день) x

14 днів; 200 мг BID (двічі на добу) x

14 днів)

Рифампіцин= ; C_max та AUC: жодної значної зміни

<= /u>

Невірапін AUC <= /span>¯58

Невірапін Cmax ¯50

Невірапін Cmin ¯68 <= /o:p>

порівняно k= 9; історичним= 080; даними

Невірапін та рифампіцин не слід приймати у комбінації. Існують обмежені клінічні дані про кор&= #1080;гування дози Неві= ;рапіну при супутньому прийомі з рифампіцин= 086;м (також див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»).

При лікуваl= 5;ні пацієнтів, супутньо інфіковани= 093; туберкульо= 079;ом, які проходять терапію, що м= істить Невірапін, може бути прийняте рішення про застосуван= 085;я рифабутин= 091; замість Н&#= 1077;вірапіну.

П&#= 1088;отигрибков= і препарати

Флюконазол= ;

200 мг QD (через день)

(Невірапін 200 мг QD (через день) x

14 днів; 200 мг BID (двічі на добу) x

14 днів)

Флюконазол AUC «

Флюконазол= ; C_max «

Флюконазол= ; C_min «

Експозиція невірапіну: <= /span>100 % порівняно з історичним= 080; даними, коли вводився тільки Невірапін

Через ризиl= 2; підвищення експозиції Невірапіну= ; необхідно бути обережним при супутньому &#= 1087;рийомі лікарських засобів та ретельно ко&#= 1085;тролювати стан пацієнтів

Ітраконазо= ;л

200 мг QD (через день)

(Невірапін 200 мг QD (через день))

Ітраконазо= ;л AUC ¯61

Ітраконазо= ;л C_max ¯38

Ітраконазо= ;л C_min ¯87

Не було клі = 85;ічно значущих змін за фармакокін= 077;тичними параметрам= 080; після додавання Невірапіну

Слід вирішити питання про коригуванн= 103; дози ітраконазо= 083;у

Кетоконазо= ;л

400 мг QD (через день)

(Невірапін 200 мг QD (через день) x

14 днів; 200 мг BID (двічі на добу) x

14 днів)

Кетоконазо= ;л AUC ¯72

(¯95 - = 101)

Кетоконазо= ;л C_max ¯44

(¯86 - = 158)

Рівні Невірапіну в плазмі:

15-28 % порівняно з історичним контролем

Не рекомендує= 090;ься (див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»)

А&#= 1053;ТАЦИДИ

Циметидин<= /o:p>

Невірапін Cmin 7

Обмежені дk= 2;ні вказують на те, що не потрібно коригувати дозу

А&#= 1053;ТИТРОМБОТИ= ЧНІ ПРЕПАРАТИ

Варфарин

Взаємодія між невірапіно= 084; та антитромбо= 090;ичним препаратом варфарином є складною, з потенціало= 084; як до подовження, так і до змен= шення часу коагуляції при супутньому прийомі

Сумарний ефект взаємодії може змінюватис= 103; протягом перших тижнів супутнього прийому або після припинення прийому Н&#= 1077;вірапіну, тому необхідно ретельно контролюва= 090;и рівні антикоагул= 103;ції

К&#= 1054;НТРАЦЕПТИЧ= НІ ЗАСОБИ

Депо-медроl= 2;сипрогесте= 088;ону ацетат (DMPA) 150 мг кожні 3 місяці

(Невірапін 200 мг QD (через день) x

14 днів; 200 мг BID (двічі на добу) x 14 днів)

DMPA AUC «

DMPA C_max «

DMPA C_min «

Невірапін AUC <= /span>20

Невірапін Cmax 20

Немає необхіднос= 090;і у коригуванн= 110; дози. Супутн&= #1110;й прийом Н&#= 1077;вірапіну не вплинув = 85;а ефекти DMPA щод = 86; пригніченн= 103; овуляції

Етинілу естрадіол (EE) 0,035 мг

EE AUC ¯20 (¯57 - = 52)

EE C_max «

EE C_min §

Пероральні гормональн= 110; контрацепт= 080;ви не слід застосовув= 072;ти як єдиний метод контр&#= 1072;цепції жінкам, які приймають Невірапін (також див. розділ «Особливос= 090;і застосуван= 085;я»). Не було вста&= #1085;овлено відповідни= 093; доз для гормональн= 080;х контрацепт= 080;вів (пероральни&#= 1093; або інших форм застосуван= 085;я), крім DMPA, в комбінації з Невірапіно= ;м стосовно безпечност= 110; та ефективнос= 090;і

Норетиндро= ;н (NET)
1,0 мг (одноразова доза)

(Невірапін 200 мг QD (через день) x

14 днів; 200 мг BID (двічі на добу) x

14 днів)

NET AUC ¯19 (¯50 - = 30)

NET C_max ¯16 (¯49 - = 37)

NET C_min §

З&#= 1051;ОВЖИВАННЯ НАРКОТИКАМ= 048;

Метадон (індивідуал&#= 1100;ні дози)

(Невірапін 200 мг QD (через день) x

14 днів; 200 мг BID (двічі на добу)

≥ 7 днів)

Метадон AUC ¯65 (¯82 - ¯32)<= /o:p>

Метадон C_max ¯50 (¯67 - ¯25)<= /o:p>

Повідомлял= ;ося про синдром відміни у пацієнтів, які супутньо приймали Невірапін та метадон. Пацієнтів, які знаходятьс= 103; на підтриму&#= 1102;чій терапії метадоном та розпочин&#= 1072;ють прийом Н&#= 1077;вірапіну, необхідно контролюва= 090;и щодо появи синдрому відміни, та слід відповідни= 084; чином прове&#= 1089;ти коригуванн= 103; дози метадону

Р&#= 1054;СЛИННІ ПРЕПАРАТИ

Звіробій

Рівні Невірапіну в сироватці крові можут&#= 1100; бути знижені завдяки супутньому прийому зві&#= 1088;обою (Hypericum perforatum). Це відбуваєть= 089;я завдяки стимулюван= 085;ю звіробоєм ферментів метаболізм= 091; препарату та/або транспортн= 080;х білків

Рослинні препарати, що містять звіробій, не комбінують з Невірапіно= ;м. Якщо пацієнт уже приймає звіробій, то слід переві&#= 1088;ити рівні невірапіну та наявність можливого вірусу і припинити прийом звіробою. Рі&= #1074;ні невірапіну можуть збільшитис= 103; після припинення прийому звіробою. Може виникн&#= 1091;ти потреба у коригуванн= 110; дози Неві= ;рапіну. Ефект стимулюван= 085;я може тривати ще щонайменше 2 тижні після припинення лікування звіробоєм

(також див. розділ «Протипока= 079;ання»)

§ – C_min нижче рівня визначення=

↑ – збільшення, = 595; – зменшення, « – жодного ефекту

^aдані представлеl= 5;і як геометричнl= 6; середні з інтервалом 90 % прогнозуваl= 5;ня (90 % PI).

Інша інформація. Утворення невірапінгo= 0;дроксильни= 093; метаболітіk= 4; не порушуєтьсn= 3; через наявність д = 72;псону, рифабутину, рифампіну і триметоприl= 4;у/сульфамет&#= 1086;ксазолу. Кетоконазоl= 3; та еритромі = 94;ин інгібують утворення невірапінгo= 0;дроксильни= 093; метаболітіk= 4;.

Неві&= #1088;апін може зменшувати концентрацo= 0;ю метадону в п= 083;азмі крові, підсилюючи його метаболізм = 87;ечінкою. За наявност= 10; Невірапіну показники стабільної концентрацo= 0;ї метадону в к= 088;ові знижувалисn= 3; на 42 % у точці C_{max
і на 60 % –
тривалості
дії метадон
=
91;
(AUC). Повідомляl=
3;ося,
що у
пацієнтів,
які
одночасно
отримували
=
53;евірапін
і метадон,
може
розвинутисn=
3;
синдром
наркотичноo=
1;
абстиненціo=
1;.
З пацієнтам
=
80;,
які
розпочинаюm=
0;ь
лікування
Невірапіноl=
4;,
приймаючи
метадон,
потрібно
спостерігаm=
0;и
з приводу
ознак
абстиненціo=
1;
і відповідн
=
86;
коригувати
дозу
метадону.}=

Особ&= #1083;ивості застосуванl= 5;я.

Якщо Невірапін призначаєтn= 0;ся як монотера = 87;ія, до нього розвиваєтьl= 9;я швидка і стійка резистентнo= 0;сть. Тому Невірапін слід завжди призначати = 91; комбінації принаймні з = 076;вома додатковимl= 0; антиретровo= 0;русними засобами.=

Перш&= #1110; 18 тижнів терапії Невірапіноl= 4; є критичним періодом, протягом якого необхідно з = 72;безпечити пильний контроль за станом паці= 08;нтів, щоб виявити потенційно можливі тяж = 82;і або загрозливі для життя шкірні реак = 94;ії (включаючи випадки синдрому Стівенса – Джонсона і токсичний епідермальl= 5;ий некроліз) аб= 086; серйозну форму гепатиту чи печінкової недостатноl= 9;ті. Найбільший ризик виникнення відхилень з боку печінк = 80; і шкірних реакцій існує у перш= 110; 6 тижнів терапії. Проте після закінчення цього періоду ризик розви = 90;ку печінкових ускладнень ще існує і стан пацієнта сл= 10;д продовжуваm= 0;и контролюваm= 0;и через корот = 82;і проміжки часу.

Жінк&= #1080; зі збільшеною кількістю CD4 на початку лікування мають підвищений ризик розви = 90;ку печінкових побічних реакцій.

З огляду на серйозні та загрозливі для життя випадки гепатотоксl= 0;чності, що спостері = 75;алися у контрольовk= 2;них і неконтрол= 00;ованих випробуванl= 5;ях, Невірапін н = 77; слід призна = 95;ати жінкам, у яких показник CD4+ перевищує 250 клітин/мм³, та чоловіка = 84; із показником CD4+, більшим за 400 к= ;літин/мм³, якщо корист= 00; від прийому препарату н = 77; перевищує р = 80;зик, пов’язаний = 79; ним.

У деяких випадках печінкові ураження пр = 86;гресують, незважаючи на припинення лікування. Пацієнтам, у яких розвиваютьl= 9;я симптоми гепатиту, тяжкі шкірн= 10; реакції або реакції гіперчутлиk= 4;ості, необхідно припинити прийом препарату Невірапін й одразу пройти медичне обстеження.

Не слід поновлюватl= 0; прийом Невірапіну після прояв = 91; тяжких печінкових, шкірних реа = 82;цій або реакцій гіперчутлиk= 4;ості. Дозу потріб = 85;о підбирати дуже ретельно, особливо пр = 86;тягом 14-денного початковогl= 6; періоду (див. розділ «Спо = 89;іб застосуванl= 5;я та дози»).

Ш = 82;ірні реакції. У пацієнтів, які отримували Н = 77;вірапін, спостерігаl= 3;ися тяжкі й загрозливі для життя шкірні реакції, включаючи летальні ви = 87;адки. У разі виникнення окремих висипань сл= 10;д також встановити пильний контроль. Застосуванl= 5;я Невірапіну = н = 77;обхідно повністю припинити, якщо у паціє= 085;та спостерігаn= 8;ться сильне висипання а = 73;о висипання, щ= 086; супроводжуn= 8;ться системними симптомами (такими як пропасниця, пухирі, ураження слизової оболонки рота, кон’юн= 082;тивіт, набряк обличчя, біл= 100; у м’язах або суглобах, загальний дискомфорт), включаючи синдром Стівенса-Дж = 86;нсона або токсичн = 80;й епідермальl= 5;ий некроліз. Застосуванl= 5;я Невірапіну = с = 83;ід повністю припинити, якщо у пацієнта ви = 85;икають реакції гіперчутлиk= 4;ості, що характеризm= 1;ються висипанням із системни = 84;и симптомами, = 072; також вісцеральнo= 0; ураження, такі як гепатит, еозинофіліn= 3;, гранулоцитl= 6;пенія і дисфункці= 03; нирок або інші ознаки вісцеральнl= 0;х уражень (див. розділ «Поб= 10;чні реакції»).

Паці&= #1108;нтам потрібно повідомити, що найчасті = 96;им проявом токсичностo= 0; Н = 77;вірапіну є висипання. Слід проводити початковий період, оскільки було встановленl= 6;, що це зменшу= 108; частоту висипання (див. розділ «Спосіб зас = 90;осування та дози»). Більшість випадків висипання, пов’язаногl= 6; з Невірапіноl= 4;, виникає протягом перших 6 тижнів терапії, том= 091; необхідно забезпечитl= 0; пильний нагляд за ст= 072;ном пацієнта щодо появи висипання протягом цього періоду. Пацієнтів слід поінформувk= 2;ти, що у разі появи висипання протягом по = 95;аткового періоду доза підви= ;щуватися не буде, доки висипання не зн= икне. Режим дозування 200 мг 1 раз на добу триває не довше 28 днів, після чого слід перейти на альтернатиk= 4;ний режим.

У рідкісних випадках спостерігаk= 4;ся рабдоміоліk= 9; у пацієнтів, у яких були реакції з бо= 082;у шкіри та/або печінки, пов’я= ;зані із застосуванl= 5;ям Невірапіну.

Супутнo= 0;й прийом преднізолоl= 5;у (40 мг/добу прот= ;ягом перших 14 днів прийому Н = 77;вірапіну) не призводить до зменшенн= 03; частоти появи висип = 72;ння, пов’язаногl= 6; із препаратом Н = 77;вірапін, і може спричинити збільшення висипання протягом перших 6 тижнів терапії Н = 77;вірапіном.

До факторів ризику розвитку шкірних реа = 82;цій належать недотриманl= 5;я встановленl= 6;го режиму прийому доз = 80; 200 мг протягом початковогl= 6; періоду. Затримка мі = 78; появою початкових симптомів і наданням медичної консультацo= 0;ї може збільш = 80;ти ризик серйознішиm= 3; наслідків ш = 82;ірних реакцій. При ВІЛ-терапії жінки мають = 073;ільший ризик появи в = 80;сипання, ніж чоловік = 80;, незалежно від того, отримують вони терапі= 02;, до складу якої входит= 00; Невірапін, ч= 080; ні.

Будь-як = 86;му пацієнту, у якого виникли серйозні висипання, щ= 086; супроводжуn= 2;ться системними симптомами, такими як пропасниця, пухирі, ураження слизової оболонки рота, кон’юн= 082;тивіт, набряк обличчя, біл= 100; у м’язах або суглобах, загальний дискомфорт, потрібно пр = 80;пинити прийом препарату і звернутися за медичною допомогою. Таким пацієнтам Н = 77;вірапін повторно призначати не слід.

Якщо у пацієнта виявлено висипання, щ= 086; може бути пов’язане і = 79; прийомом Н = 77;вірапіну, необхідно провести лабораторнl= 0;й аналіз функ = 94;ії печінки. Пацієнтам і = 79; помірним аб = 86; значним підвищенняl= 4; показників (АСТ або АЛТ >5 х ВМН) слід припинити п = 88;ийом Невірапіну<= /span>.

У разі розвитку реакцій гіперчутлиk= 4;ості, що характеризm= 1;ються висипанням із системними симптомами, такими як пропасниця, артралгія, міалгія і лімфаденопk= 2;тія, а також вісцеральнl= 0;ми ураженнями, такими як гепатит, еозинофіліn= 3;, гранулоцитl= 6;пенія і дисфункці= 03; нирок, застосуванl= 5;я препарату необхідно повністю припинити і звернутися за медичною допомогою. Таким паціє = 85;там застосуванl= 5;я препарату в подальшому не слід поновлюватl= 0;.

П = 77;чінкові реакції. У пацієнтів, які отримували Н = 77;вірапін, спостерігаl= 3;ася тяжка і з = 72;грозлива для життя гепатотоксl= 0;чність, включаючи летальний ф = 91;льмінантни&#= 1081; гепатит. Перші 18 тижнів ліку = 74;ання є критичним періодом, протягом якого необхідний пильний контроль. Ризик розви = 90;ку печінкових реакцій є найбільшим протягом перших     6 тижнів терапії.

Проте ризик залишаєтьсn= 3; і після закінчення цього періоду, том= 091; протягом усього ліку = 74;ання потрібен відповідниl= 1; контроль. Па= 094;ієнтів потрібно повідомити про те, що печ&= #1110;нкові реакції є головними проявами токсичностo= 0; Н = 77;вірапіну. Пацієнтам і = 79; симптомами гепатиту необхідно припинити прийом Н = 77;вірапіну і негайно звернутися за медичною допомогою з обов’язковl= 0;м проведенняl= 4; лабораторнl= 6;го обстеження функції печінки.

Повідоl= 4;лялося про серйозн = 91; гепатотоксl= 0;чність, включаючи печінкову недостатніl= 9;ть, що потребує трансплантk= 2;ції, яка виникал = 72; в осіб, не інфікованиm= 3; ВІЛ, які отримували багаторазоk= 4;і дози Неві&= #1088;апіну як профілактиl= 2;у після контакту з ВІЛ. Така про&#= 1092;ілактика не є затвердженl= 0;м показанням, тому застосуванl= 5;я Невірапіну в таких випадках н = 77; можна рекомендувk= 2;ти.

Підвищk= 7;ні рівні АСТ і АЛТ > 2,5 х ВМН та/або супут= 085;я інфікованіl= 9;ть гепатитом B і/або C на поча= тку антиретровo= 0;русної терапії пов’язані з підвищеним ризиком розвитку печінкових побічних реакцій під час антирет = 88;овірусної терапії в цілому, включаючи с = 93;еми лікування, в яких застосовуюm= 0;ь Невірапін<= span lang=3DUK style=3D'font-size:12.0pt;font-family:"Times New Roman",serif;mso= -fareast-font-family: "Times New Roman";mso-ansi-language:UK;mso-fareast-language:RU'>.

Жінки і пацієнти зі збільшеною кількістю CD4 належать до групи підвищеногl= 6; ризику розв = 80;тку печінкових реакцій.

У жінок ризик розвитку печінкових реакцій, часто з появ= 086;ю висипань, у 3 рази більши = 81; (5,8 % порівняно = 79; 2,2 %), а пацієнти з підвищени = 84; показником CD4 на початку прийому Н = 77;вірапіну зазнають більшого ризику розвитку печінкових реакцій, пов’язаних із застосуваl= 5;ням Невірапіну<= /span>. Згідно з ретроспектl= 0;вним оглядом, жін= 082;и з показнико = 84; CD4 >250 клітин/мм³⁼ мають у 12 разів більший ризик печінкових = 87;обічних реакцій порівняно з жінками, у яких показник CD4 <250 клітин/мм³ (11,0= % порівняно з 0,9= %). Підвищений ризик спостерігаk= 4;ся у чоловіків = 079; показником CD4 >400 клітин/мм^{3
(6,3 % порівняно
з     1,2=
%
у чоловіків =
079;
показником CD4
<400 клітин/мм^3).}

К = 86;нтроль стану печінки. П= 10;д час застосуванl= 5;я Невірапіну повідомлялl= 6;ся про відхилення = 74; показниках функції печінки, у деяких випадках – у перші тижні терапії. Часто повідомлялl= 6;ся про безсимптомl= 5;е підвищення рівня ферме = 85;тів печінки, що не є обов’язковl= 0;м протипоказk= 2;нням для застосуванl= 5;я Невірапіну. Безсимптомl= 5;е підвищення рівня гамаглютамo= 0;лтрансфера= 079;и не є протипоказk= 2;нням для продовж = 77;ння терапії.

Настійl= 5;о рекомендуєm= 0;ься проводити аналізи показників функції печінки часто, згідн= 086; з клінічнимl= 0; потре= ;бами пацієнта, особливо протягом перших 18 тижнів тера = 87;ії. Клінічний і лабораторнl= 0;й контроль по = 74;инен тривати протягом усього часу лікування Невірапіноl= 4;. Лікарям і пацієнтам н = 77;обхідно пильно стежити за появою будь-яких продромальl= 5;их проявів або даних аналізів, що свідчать пр = 86; гепатит, таких як анорексія, нудота, жовтяниця, білірубінуl= 8;ія, ахолічний кал або збільшення болючості печінки. Пацієнтів необхідно попередити, що у разі виявлення ц = 80;х ознак слід звернутися за медичною допомогою.=

Якщо АС = 58; або АЛТ> 2,5 х ВМН до або під час ліку= 074;ання, аналіз функції печінки потрібно пр = 86;водити частіше протягом регулярних клінічних візитів. Н = 77;вірапін не слід призначати пацієнтам, у яких АСТ або АЛТ до лікув= 072;ння > 5х ВМН, до стабілізацo= 0;ї початковогl= 6; рівня АСТ або АЛТ < 5X ВМН.

Якщо АСТ або АЛТ збільшуєтьl= 9;я > 5х ВМН протя = 75;ом лікування, застосуванl= 5;я Невірапіну = 87;отрібно негайно припинити. Якщо АСТ або АЛТ повернулисn= 3; до своїх початкових рівнів і у пацієнта немає жодни = 93; клінічних ознак або симптомів г = 77;патиту або загальних симптомів і якщо резуль = 90;ати аналізів не свідчать пр = 86; будь-які пор= 091;шення функцій органів, можна поновити прийом Невірапіну, ґрунтуючисn= 0; на клінічни = 93; потребах і оцінці або виходячи з окремого випадку. Прийом Невірапіну необхідно поновити з посиленим клінічним і лабораторнl= 0;м контролем, починаючи з дози 200 мг/добу протягом 14 днів, після чого перейт = 80; на прийом 400 мг/добу. У разі повторного виникнення відхилень у функції печінки застосуванl= 5;я Невірапіну слід припинити зовсім.

У разі виникнення клінічного гепатиту, що &#= 1093;арактеризу= ється анорексією, нудотою, блю= 074;анням, жовтяницею = 10; результатаl= 4;и лабораторнl= 0;х аналізів, що виходять за межі норми (такими як помірні або значні відхилення = 74; показниках функції печ= 10;нки, за винятком гамаглютамo= 0;лтрансфера= 079;и), застосуванl= 5;я неві= ;рапіну необхідно повністю припинити. Н= 077;вірапін не слід повторно призначати пацієнтам, яким довелося припинити його прийом внаслідок розвиненогl= 6; через невірапін клінічного гепатиту.=

Інші застереженl= 5;я. П = 88;и застосуванl= 5;і препарату Невірапін у = 082;омбінації з іншими антиретровo= 0;русними препаратамl= 0; повідомлялl= 6;ся також про панкреатит, периферичнm= 1; невралгію, тромбоцитоl= 7;енію. Ці захворюванl= 5;я є типовими під час прий= 086;му інших антиретровo= 0;русних препаратів. Їх проявів, однак, можна очікувати при прийомі = 053;евірапіну у комбінаці= 11; з іншими препаратамl= 0;; проте малоймовірl= 5;о, що ці реакці= 111; пов’язані з лікуванням невіl= 8;апіном.

У пацієнтів, які отримують Н = 77;вірапін або будь-яку іншу антиретровo= 0;русну терапію, можуть і дал= 110; розвиватисn= 3; умовно-пато = 75;енні інфекції й і= 085;ші ускладненнn= 3; інфікуваннn= 3; ВІЛ, тому їм необхідно залишатися під пильним клінічним наглядом лікарів, досвідчениm= 3; у лікуванні пацієнтів і = 79; ВІЛ-захворю = 74;аннями. Терапія Н = 77;вірапіном не зменшує ризику горизонталn= 0;ної передачі ВІЛ-1 іншим особам.

Хоча ефективнісm= 0;ь застосуванl= 5;я Невірапіну = д = 83;я профілактиl= 2;и передачі ВІЛ-1 від матері до дитини вже була продемонстl= 8;ована стосовно жінок, які не отримували інших антир = 77;тровірусни&#= 1093; препаратів, рекомендуєm= 0;ься, якщо можлив = 86;, до пологів п= 088;оводити лікування жінки комбінацієn= 2; з антиретро = 74;ірусних препаратів для мініміз = 72;ції ризику передачі ВІЛ-1 дитині.

Комплеl= 2;сна антиретровo= 0;русна терапія суп = 88;оводжувала&#= 1089;я перерозподo= 0;лом жиру (ліподи= 089;трофією) у ВІЛ-пацієнт= 10;в, включаючи в = 90;рату периферичнl= 6;го та лицьовог = 86; підшкірногl= 6; жиру, збільшення = 10;нтраабдомі&#= 1085;ального та вісцеральнl= 6;го жиру, гіпертрофіn= 2; молочних залоз та дорзоцервіl= 2;альне накопиченнn= 3; жиру («бичачий го= 088;б»).

Комбінl= 6;вана антиретровo= 0;русна терапія при = 79;водила до метаболічнl= 0;х відхилень (гіпертригл= 10;церидемії, гіперхолесm= 0;еринемії, резистентнl= 6;сті до інсуліну, гіперглікеl= 4;ії та гіперлак = 90;атемії).

Були описані випадки гепаторенаl= 3;ьного синдрому.=

У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів з тяжким імун = 86;дефіцитом на момент проведення комплексноo= 1; антиретровo= 0;русної терапії мож = 77; виникати запальна реакція на асимптоматl= 0;чну або залишкову опортуністl= 0;чну інфекцію.=

У поодиноких випадках виникав остеонекроk= 9;, особливо у пацієнтів і = 79; загальновіk= 6;омими факторами ризику, прогресуючl= 6;ю ВІЛ-хворобо= 02; та/або тривалою комплексноn= 2; антиретровo= 0;русною терапією.

У жінок та немовлят, які попередньо приймали тільки одноразові дози невірапіну для профіла = 82;тики передачі ВІЛ-1 від матері до ди= 090;ини, може бути зменшена ефективнісm= 0;ь Невірапіну як частини комбінованl= 6;ї терапії.=

Невіраl= 7;ін активно метаболізуn= 8;ться печінкою, а метаболіти невірапіну виводяться = 87;ереважно нирками. Фармакокі= ;нетичні результати свідчать пр = 86; те, що у пацієнтів і = 79; нирковою недостатніl= 9;тю, які проходять діаліз, додаткова доза 200 мг Невірапіну після кожного сеансу діал= 10;зу може компенсуваm= 0;и послабленнn= 3; впливу діалізу на кліренс невірапіну. Пацієнти із кліренсом креатиніну X= 05; 20 мл/хв не мають потреби в коригуваннo= 0; дози Невіра = 87;іну (див. підрозділ «Фармакокіl= 5;етика»).

Жінкам, які приймають Невірапін, н= 077; слід застос = 86;вувати гормональнo= 0; контрацептl= 0;ви, окрім DMPA як єдиного методу, оскільки невірапін м = 86;же знижувати концентрацo= 0;ю цих засобів = 091; плазмі кров= 10; (див. розділ «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види вз= 072;ємодій»). Тому при застосуванl= 5;і гормональнl= 6;ї терапії в постменопаm= 1;зний період під ч= 072;с прийому Невірапіну потрібно перевіряти = 81;ого терапевтичl= 5;ий ефект.

Синдром імунної реактиваціo= 1;.

У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів і = 79; гострою іму = 85;ною недостатніl= 9;тю у період впровадженl= 5;я комбінованl= 6;ї противірусl= 5;ої терапії мож = 77; виникнути запальна реакція на сапрофітну або умовно-пато = 75;енну флору і спричинити серйозні клінічні стани або загостреннn= 3; симптомів. Зазвичай ці реакції спостерігаn= 2;ться протягом перших кількох тижнів або місяців з початку комбінованl= 6;ї антиретровo= 0;русної терапії. Прикладом може бути ци= 090;омегаловір&= #1091;сний риніт, генералізоk= 4;ані і/або фокаль= 085;і мікобактерo= 0;альні інфекції та пневмонія Pneumocystis carinii. Слід проводити оцінку будь-яких запальних реакцій і у разі необхідносm= 0;і розпочинатl= 0; лікування.

Паці&= #1108;нтам із рідкісними спадковими захворюванl= 5;ями непереносиl= 4;ості галактози, наприклад з галактоземo= 0;єю, з лактозною недостатніl= 9;тю Лаппа чи з глюкозо-гал = 72;ктозною мальабсорбm= 4;ією, не слід приймати це = 81; препарат.=

З = 72;стереження щодо супутнього прийому з ін= 096;ими препаратамl= 0; (детальну інформацію див. у розділі «Взаємодія = 79; іншими лікарськимl= 0; засобами та інші види взаємодій»). Невірапін може змінит = 80; експозицію = 74; плазмі кров= 10; інших препаратів, = 072; інші препарати можуть змінити експозицію = 74; плазмі кров= 10; Невірапіну.

Не рекомендуєm= 0;ься супутній прийом Неві = 88;апіну з такими речовинами, як ефавірен = 79;, рифампіцин, кетоконазоl= 3;, а також з фосампренаk= 4;іром, саквінавірl= 6;м, атазанавірl= 6;м, якщо супутньо не приймаютьсn= 3; низькі дози ритонавіру.

Заст&= #1086;сування у період вагітності або годуван = 85;я груддю. Значна кількість даних щодо вагітних жі = 85;ок не вказує на жодну аномалію чи фето-неонат = 72;льну токсичністn= 0;.

За необхідносm= 0;і можна розглянути питання про застосуванl= 5;я препарату Невірапін п= 10;д час вагітності.

Адекваm= 0;них і добре контрольовk= 2;них досліджень лікування вагітних ві = 76; ВІЛ-інфекці= 11; не проводилосn= 3;.

Немає повідомленn= 0; про вроджен= 10; дефекти, пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям неві= ;рапіну.

Неві&= #1088;апін слід застосовувk= 2;ти у період ваг= 110;тності, якщо потенційна користь для матері виправдовуn= 8; потенційниl= 1; ризик для пл= 086;да.

Відп&= #1086;відно до рекомендацo= 0;ї, ВІЛ-інфіков = 72;ним жінкам не мо= 078;на годувати груддю діте = 81;, щоб уникнут = 80; ризику післяпологl= 6;вої передачі ВІ = 51; дітям, навіт= 100; якщо матері одержують Невірапін.=

Здат&= #1085;ість впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспl= 6;ртом або іншими механізмамl= 0;.

Немає даних відносно впливу Невірапіну на здатніст= 00; керувати автомобілеl= 4; або працювати з іншими механізмамl= 0;.

Cлід інформуватl= 0; пацієнтів про такі можливі побічні реакції при застосуванl= 5;і препарату Невірапін: г = 86;ловний біль, пропасниця, втома.

С = 87;осіб застосуванl= 5;я та дози.

Доро&= #1089;лі. Рекомендовk= 2;на доза Неві&= #1088;апіну – 1 таблетка 200 мг щодня= ; протягом перших    14 днів (необхідно д= 086;тримуватис&= #1103; такого початковогl= 6; періоду, оскільки встановленl= 6;, що це зменшу= 108; частоту появи висипання), після чого приймають 1 таблетку 200 мг 2 рази на добу у поєднанні п = 88;инаймні з двома додатковимl= 0; антиретровo= 0;русними препаратамl= 0;. При супутні = 81; терапії слі = 76; дотримуватl= 0;ся рекомендовk= 2;ного виробником дозування препаратів та здійснюв = 72;ти контроль пі = 76; час їх застосуванl= 5;я.

Д= 10;ти. Добова доза для будь-якого пацієнта не повинна пер = 77;вищувати 400 мг. Таблетки дітям можна застосовувk= 2;ти у випадках, коли разова доза препар = 72;ту становить 200 мг, в інших випадках Невірапін дітям застосовуюm= 0;ь у формі суспензії. Доза Невірапіну для дітей може бути визначена або за площе= 102; поверхні тіла (BSA), або за масою тіл= 072; таким чином: за допомогою BSA = з використанl= 5;ям формули Мостелера рекомендовk= 2;на пероральнk= 2; доза для дітей= ; різного ві = 82;у становить 150 м = 75;/м²1 раз на добу протягом        = 2 тижнів, надалі – 150 м = 75;/м² 2 рази на добу. =

Ріст(см)⋅ Маса тіла(кг)<= /p>
3600

Ф = 86;рмула Мостелера: BSA (м²) =3D

Рекомендов&= #1072;на за вагою пероральна доза для дітей віком до 8 років – 4 мг/кг маси тіла       1 раз на добу протягом 2= тижнів, після= ; чого потрібно приймати 7 мг/кг 2 рази на добу. Дітям віком від 8 років рекомендуєm= 0;ься доза Невірапіну, таблеток, – 4 мг/кг 1 раз на добу протягом 2 тижнів, поті= 084; – 4 мг/кг 2 рази на добу.

Зага&= #1083;ьні зауваження. П = 72;цієнтів слід повідомити про необхіднісm= 0;ь щоденного застосуванl= 5;я Невірапіну = 74;ідповідно до призначень лікаря. Якщо прийом було пропущено, наступну до = 79;у не слід подвоювати, але її потрібно прийняти якомога швидше.

До того як призначати терапію препаратом Н = 77;вірапін, а також із належними інтерваламl= 0; протягом терапії слі = 76; робити біохімічні аналізи, вкл= 102;чаючи аналіз функції печінки (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Режим дозування 200 мг 1 раз на добу не повинен тривати довше 28 днів, після чого необхідно перейти на альтернатиk= 4;ний режим.

Паці&= #1108;нтам, у яких протя= ;гом 14-денного початковоk= 5;о періоду прийому добової доз = 80; в

200 мг сталося висипання, н= 077; можна підвищуватl= 0; дозу доти, доки висипа = 85;ня не мине (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»).

Паці&= #1108;нти, які припинили прийом Н = 77;вірапіну б= 10;льш ніж на 7 днів, повинні знову розпочати прийом препарату в рекомендовk= 2;них дозах із двотижневиl= 4; початковим періодом застосуванl= 5;я.

З = 72;побігання передачі ВІ = 51; від матері д= 086; дитини. Рекомендує&= #1090;ься такий режим дозування д = 83;я вагітних жінок та їх немовлят:

м = 72;ти: одноразова доза 200 мг якомога раніше на по= 095;атку пологів;

новонародж&= #1077;ні: застосовуюm= 0;ь препарат у формі суспензії. Одноразова доза суспензії для внутрішньоk= 5;о застосуванl= 5;я – 2 мг/кг перорально протягом 72 годин після народження. Якщо мати пр= 080;йняла дозу Невірапіну менш ніж за 2 години до пологів, новонароджk= 7;ному слід призначити одноразову дозу Невірапіну⁼2 мг/кг одразу після= ; народженнn= 3; і повторну дозу 2= мг/кг протягом 24-72 годин після = 086;тримання першої дози.

<= /b>

Діти.= Рішення про застосуванl= 5;я препарату Невірапін, таблеток по 200 мг, дітям приймає лікар.

<= /b>

Пере&= #1076;озування.<= /span>

Антидоm= 0; при передозуваl= 5;ні препаратом Н = 77;вірапін невідомий.

Повідоl= 4;лялося про випадки передозуваl= 5;ня неві= ;рапіном у межах від 800 до 6 000 мг/добу протягом 15 діб прийому. У пацієнтів спостерігаl= 3;ися набряки, вузлова еритема, втома, пропасниця, головний біль, безсоння, нудота, інфільтратl= 0; у легенях, короткотриk= 4;але запаморочеl= 5;ня, блювання, підвищення рівня трансамінаk= 9; і зменшення маси тіла. Після припинення прийому препарату всі явища зникали.

<= /b>

Побі&= #1095;ні реакції.

Д = 86;рослі. К = 88;ім висипань і в= 10;дхилень у лабораторнl= 0;х показниках функції печінки, найпоширенo= 0;шими побічними ефектами, пов’язанимl= 0; з терапією п= 088;епаратом Невірапін, щ= 086; спостерігаl= 3;ися протягом усіх клініч = 85;их випробуванn= 0;, були нудота, втома, пропасниця, головний біль, блювання, діарея, біль у животі та міалгія. Зрідка терапія препаратом Н = 77;вірапін може спричи = 85;ити анемію або нейтропеніn= 2;. У поодиноки = 93; випадках повідомлялl= 6;ся про артралгію я = 82; про автономне захворюванl= 5;я у пацієнтів, які отримували терапію, до якої входит= 00; Н = 77;вірапін.

Найсерl= 1;ознішими побічними реакціями б = 91;ли синдром Стівенса-Дж = 86;нсона, токсичний е = 87;ідермальни&#= 1081; некроліз, тяжка форма гепатиту аб = 86; тяжка печінкова недостатніl= 9;ть і синдром гіперчутлиk= 4;ості, що характеризm= 1;ється висипанням = 10; супроводжуn= 8;ться як загальни = 84;и симптомами, такими як пропасниця, артралгія, міалгія і лімфоаденоl= 7;атія, так і вісцер= 072;льними ушкодженняl= 4;и, такими як гепатит, еозинофіліn= 3;, гранулоцитl= 6;пенія і ниркова дисфункція. Перші 18 тижнів лікування є критичним п = 77;ріодом, який потребує пильного нагляду.

Повідоl= 4;лялося про побічні реакції, що, можливо пов’язані і = 79; застосуванl= 5;ям Невірапіну. Критерії оцінки частоти розвитку побічних ре = 72;кцій лікарськогl= 6; засобу:

пона&= #1076; 10 % – дуже частo= 0;;

1-10 % – часті;

0,1-1 % – нечасті;

0,01-0,1 % – поодинокі;=

менш&= #1077; 0,01 % – рідкісні.

З боку систем = 80; крові та лімфатичноo= 1; системи. П = 86;одинокі: гранулоцитl= 6;пенія, анемія.

З боку імунно= 11; системи. Ч = 72;сті: алергічні реакції; нечасті: синдром гіп = 77;рчутливост&#= 1110;, анафілаксіn= 3;.

Н = 77;врологічні розлади. Ч = 72;сті: головний біль.

Ш = 83;унково-кишк&= #1086;ві розлади. Ч = 72;сті: нудота; нечасті: блювання, біль у живот= 110;; поодинокі: діарея.

Р = 86;злади гепатобіліk= 2;рної системи. Ч = 72;сті: гепатит (1,2 %), відхилення = 74; лабораторнl= 0;х показниках функції печінки; нечасті: жов= 090;яниця; поодинокі: печінкова недостатніl= 9;ть/фульміна&#= 1085;тний гепатит.

З боку шкіри і підшкірної клітковини. Ч = 72;сті: висипання (9 %); нечасті: синдром Стівенса-Дж = 86;нсона (0,3 %), кропив’янкk= 2;; поодинокі: токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, ангіоневроm= 0;ичний набряк.

З боку опорно-рухо = 74;ого апарату та сполучної тканини. нечасті: біль у м’язах (міалгія);

поодинl= 6;кі: біль у суглобах (артралгія).

З = 72;гальні розлади і порушення в місці введення. нечасті: втома, пропасниця.

Ш = 82;іра і підшкірні тканини: н = 72;йтиповішим клінічним проявом токсичностo= 0; препарату Невірапін= є висипання. Тяжкі шкірн= 10; реакції, що загрожують життю, спостерігаn= 2;ться з частотою п= 088;иблизно 2 %. До них належать синдром Стівенса-Дж = 86;нсона (приблизно        0,3 %) або, рідше, токсичний епідермальl= 5;ий некроліз, який виника= 08; тільки протягом пе = 88;ших 6 тижнів терапії. Висипання бувають або = 089;амостійним&= #1080;, або як складова синдрому гі = 87;ерчутливос&#= 1090;і, що характеризm= 1;ється висипанням, = 079;агальними симптомами, такими як пропасниця, артралгія, міалгія і лімфаденопk= 2;тія, а також вісцеральнl= 0;ми ушкодженняl= 4;и, такими як гепатит, еозинофіліn= 3;, гранулоцитl= 6;пенія і ниркова дисфункція. Повідомлялl= 6;ся про летальн= 10; наслідки синдрому Стівенса-Дж = 86;нсона, токсичного епідермальl= 5;ого некролізу т = 72; синдрому гіперчутлиk= 4;ості.

Виси&= #1087;ання, що з’являютьсn= 3; на тулубі, обличчі й кінцівках, зазвичай незначні аб = 86; помірні, у вигляді плямисто-па = 87;ульозних еритематозl= 5;их елементів, з= 110; свербежем або без ньог= 086;. Повідомлялl= 6;ся про алергіч = 85;і реакції (включаючи анафілаксіn= 2;, ангіоневроm= 0;ичний набряк і кропив’янкm= 1;). Переважна більшість випадків висипання будь-якої тяжкості виникають протягом перших 6 тижнів терапії.

Г = 77;патобіліар&#= 1085;і явища. = 85;а = 81;частіше в лабораторнl= 0;х аналізах спостерігаn= 2;ться такі відхилення від норми: підвищення рівня лабор = 72;торних показників функції печінки, включаючи АЛТ, АСТ, гамаглютамo= 0;лтрансфера= 079;у, загальний білірубін і лужну фосфатазу. Найчастіше трапляютьсn= 3; безсимптомl= 5;і підвищення рівня гаммаглютаl= 4;ілтрансфер= 072;зи. Є повідомле = 85;ня про випадки жовтяниці. У пацієнтів, я= 082;і приймали невіl= 8;апін, спостерігаl= 3;ися захворюванl= 5;я на гепатит, серйозну і життєво небезпечну = 75;епатотокси&#= 1095;ність та летальни = 81; фульмінантl= 5;ий гепатит. Ризик розвитку гепатиту се = 88;ед пацієнтів, які приймал = 80; Невірапін протягом року, був у два рази вищим порівняно з таким у груп= 110; плацебо. Підвищені показники АСТ або АЛТ і/або позитивна серологічнk= 2; реакція на гепатит В аб= 086; С асоціювалиl= 9;я з більшим ризиком розвитку печінкових побічних явищ як у групі препарату Невірапін, т= 072;к і в контрольніl= 1; групі. Ризик розвитку печінкових побічних явищ протягом 1 року терапі= 11; препаратом Невірапін був менше 2 % серед паціє = 85;тів із негативною пробою на гепатит В і/або С. Перш&= #1110; 18 тижнів є критичним періодом, пі= 076; час якого необхідний пильний наг = 83;яд за пацієнтами. Ризик розвитку побічних яв = 80;щ з боку печінки є найбільшим протягом перших 6 тижнів тера = 87;ії. Проте ризик залишаєтьсn= 3; й після цьог= 086; періоду, том= 091; протягом усього періоду лік = 91;вання слід продовжуваm= 0;и пильний нагляд за станом пацієнта (див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я»). Клінічні прояви гепатиту можуть бути самостійниl= 4;и або поєднуватиl= 9;я з висипання = 84; і/або іншими загальними симптомами. Щодо нагляд = 91; за результатаl= 4;и лабораторнl= 0;х показників = 92;ункції печінки див. розділ «Особливосm= 0;і застосуванl= 5;я».

Д= 10;ти. П = 86;бічні реакції, пов’язані з препаратом Н = 77;вірапін, які найчастіше спостерігаn= 2;ться у дітей, поді&#= 1073;ні до таких у дорослих, за винятком гр = 72;нулоцитопе&#= 1085;ії, що найчастіше спостерігаn= 8;ться у дітей. Згідно зі спостережеl= 5;нями анемія частіше виникала серед дітей.

Проф&= #1110;лактика вертикальнl= 6;ї передачі. Ні у матерів, ні у дітей не виникало серйозних випадків висипання або печінкових побічних реакцій, які мали б відношення до препарат = 91; Н = 77;вірапін.

Комплеl= 2;сна антиретровo= 0;русна терапія суп = 88;оводжувала&#= 1089;я перерозподo= 0;лом жиру (ліподистро = 92;ією) у ВІЛ-пацієнт= 10;в, включаючи втрату периферичнl= 6;го та лицьовог = 86; підшкірногl= 6; жиру, збільшення інтраабдомo= 0;нального та вісцеральнl= 6;го жиру, гіпертрофіn= 2; молочних залоз та дорзоцервіl= 2;альне накопиченнn= 3; жиру («бичачий горб»).

Комбінl= 6;вана антиретровo= 0;русна терапія призводила до метаболі = 95;них відхилень (гіпертригл= 10;церидемії, гіперхолесm= 0;еринемії, резистентнl= 6;сті до інсуліну, гіперглікеl= 4;ії та гіперлактаm= 0;емії).

При застосуванl= 5;і Невірапіну = 91; комбінації = 79; іншими антиретровo= 0;русними препаратамl= 0; повідомлялl= 6;ся також про панкреатит, периферичнm= 1; невралгію, тромбоцитоl= 7;енію.=

Були описані випадки гепаторенаl= 3;ьного синдрому.=

У ВІЛ-інфіков = 72;них пацієнтів з тяжким імун = 86;дефіцитом на момент проведення комплексноo= 1; антиретровo= 0;русної терапії мож = 77; виникати запальна реакція на а= 089;имптоматич&= #1085;у або залишкову опортуністl= 0;чну інфекцію.=

У поодиноких випадках виникав остеонекроk= 9;, особливо у пацієнтів і = 79; загальновіk= 6;омими факторами ризику, прогресуючl= 6;ю ВІЛ-хворобо= 02; та/або тривалою комплексноn= 2; антиретровo= 0;русною терапією.=

= 90;е = 88;мін придатностo= 0;. 3 роки.

У = 84;ови зберігання.

Збер= 10;гати в оригінальнo= 0;й упаковці при температурo= 0; не вище 25 °С.

Зберіга&= #1090;и в недоступноl= 4;у для дітей місці.

=

У = 87;аковка.

По 60 таблеток у контейнері = 79; поліетиленm= 1; високої щільності з пластиковоn= 2; кришкою, спо= 088;ядженою системою контролю першого відкриття.

По 1 контейнеру = 91; пачці з картону.

К = 72;тегорія відпуску. З= 072; рецептом.=

В = 80;робник.

i= 7;ТРАЙДС ФАРМА САЙЕН = 57; ЛІМІТЕД.

Місц&= #1077;знаходженн= ;я виробника т = 72; його адреса місця провадженнn= 3; діяльності.

= 470; 36/7, Сурагаджакl= 2;анахаллі, Індлаваді Кросс, Анека= 083; Талук, Бангалор, Карнатака 562106, Індія.

З = 72;явник.

Страйдl= 9; СіАйЕс Лімітед.

Місц&= #1077;знаходженн= ;я заявника.

Джу = 83;ія Хауз, 3 Термістоклk= 7;с Дервіс Стрі = 90;, CY-1066, Нікосія, К= 10;пр.

&n= bsp;